Облік і контроль наявності, руху і технічного стану основних засобів у пасажирському вагонному депо

Сучасний стан системи обліку, контролю господарських операцій, пов’язаних з утриманням основних засобів пасажирського вагонного депо. Огляд нормативно-правової бази, що регулює цю сферу. Шляхи удосконалення стану і використання основних засобів.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2014
Размер файла 254,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Основні показники, що характеризують фінансову стійкість ЛВЧД - 1, наведені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз показників фінансової стійкості Дніпропетровського пасажирського вагонного депо за 2010-2013 роки

Показник

Звіт 2010 року

Звіт 2011 року

Звіт 2012 року

Звіт 2013

року

Нормативна величина

1. Коефіцієнт автономії

0,874

0,882

0,895

0,926

> 0,5

2. Коефіцієнт фінансування

0,144

0,134

0,117

0,08

>1

3. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

0,388

0,410

0,456

0,473

> 0,5

4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами

0,908

0,883

0,879

0,866

> 0,1

Характеризуючи дані табл. 2.3 можна відмітити наступне: коефіцієнт автономії показує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність, характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Значення цього показника стосовно ЛВЧД - 1 в 2010, 2011, 2012 та 2013 роках досить високі - більше 0,5, а це свідчить про ріст фінансової незалежності, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань. Загалом можна стверджувати, що підприємство характеризується значним запасом міцності.

Коефіцієнт фінансування показує, якою мірою активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу, і наскільки підприємство незалежно від зовнішніх джерел фінансування. Величина коефіцієнта фінансування менше одиниці, то це свідчить про небезпеку неплатоспроможності.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу показує, яка частина робочого капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку - капіталізовано. Впродовж чотирьох років цей коефіцієнт залишався нижче нормативної величини, що свідчить про досить низький ступінь мобільності використання робочого капіталу.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами впродовж чотирьох років вище відмітки 0,1, що вказує на те, що структура задовільна, а підприємство - платоспроможне.

Аналіз результатів діяльності проводиться методом порівняння фактичних даних за попередні періоди. На підставі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

– систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

– виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

– вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

– виявлення резервів збільшення прибутку;

– розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план форми бухгалтерської звітності № 1 «Баланс підприємства», № 2 «Звіт про фінансові результати», декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Основні показники ділової активності структурного підрозділу наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз ділової активності Дніпропетровського пасажирського вагонного депо за 2010 - 2013 роки

Показник

Звіт 2010 року

Звіт 2011 року

Звіт 2012 року

Звіт 2013 року

1. Коефіцієнт оборотності активів

0,98

0,42

0,46

0,51

2. Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,45

0,49

0,52

0,56

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

0,06

1,10

1,10

1,10

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

20,15

22,20

22,03

17,82

5. Період обороту дебіторської заборгованості, дні

344

332

332

336

6. Період обороту кредиторської заборгованості, дні

18

16

17

20

Аналізуючи дані табл. 2.4 слід відмітити, що важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Так, коефіцієнт оборотності активів - відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. З кожним аналізованим роком коефіцієнт оборотності активів Депо збільшується. Так, у 2010 році він становив 0,38 і до 2013 року підвищився до значення 0,51.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу у 2010 році склав 0,45; у 2011 році - 0,49; у 2012 році - 0,52, у 2013 - 0,56, що характеризує збільшення з кожним роком ефективності використання власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості з кожним роком збільшується, що свідчить про швидке одержання коштів по рахунках.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості - показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. З 2010 року по 2012 рік цей коефіцієнт зростав, що означало збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, а у 2013 він знизився до 17,82.

Значення періоду обороту дебіторської заборгованості із 2010 року по 2013 рік досить високий.

Період обороту кредиторської заборгованості впродовж 3 років змінюється нерівномірно: у 2010 році склав - 18 днів; у 2011 році - 16 днів; у 2012 році - 17 днів, а у 2013 році - 20 днів.

На короткострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність генерувати прибуток. У цьому зв'язку розглядається такий аспект діяльності підприємства, як рентабельність. Це і якісний і кількісний показник ефективності діяльності будь-якого підприємства. Основні показники рентабельності підприємства наведені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Аналіз рентабельності Дніпропетровського пасажирського вагонного депо за 2010 - 2013 роки

Показник

Звіт 2010 року

Звіт 2011 року

Звіт 2012 року

Звіт 2013 року

Нормативна величина

1. Коефіцієнт рентабельності активів

0,03

0,03

0,03

0,03

Збільшення

2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,03

0,03

0,04

0,03

Збільшення

3. Коефіцієнт рентабельності діяльності

0,07

0,07

0,07

0,05

Збільшення

4. Коефіцієнт рентабельності послуг

0,05

0,07

0,07

0,03

Збільшення

Коефіцієнт рентабельності активів (економічна рентабельність) характеризує - рівень прибутку, що створюється всіма активами підприємства, які перебувають у його використанні згідно з балансом.

Для виконання аналізу рентабельності звіту про фінансові результати в ЛВЧД - 1 була застосована стаття «Валовий прибуток», у зв'язку з тим, що протягом досліджуваних років чистий результат діяльності був збитковий.

Коефіцієнт рентабельності на протязі трьох років не змінювався, у 2010 році - 0,03, у 2011 році - 0,03, у 2012 році - 0,03 це означало, що попит на виконання робіт був стабільним.

Збільшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу у 2012 році свідчить про підвищення рівня прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, а також його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.

Коефіцієнт рентабельності діяльності у 2013 році знижується, що свідчить про зменшення ефективності господарської діяльності підприємства.

У 2010 році коефіцієнт рентабельності послуг становив 0,05, у 2011 році - 0,07, у 2012 році - 0,07, у 2013 році - 0,03. Він є досить не стабільним, що характеризує не вигідне надання послуг.

2.4 Особливості обліку і контролю руху основних засобів

Для господарської діяльності кожного виробничо-технологічного підрозділу, крім матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, потрібні основні засоби.

Основними засобами вважаються матеріальні необоротні активи, очікуваний термін використання яких становить більше одного року, які утримує виробничо-технологічний підрозділ із метою використання їх у виробничому процесі, здавання в оренду іншим особам тощо.

Одиницею обліку основних засобів є окремий об'єкт. Окремим об'єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного рівня призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством[39].

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин (компонентів), строки корисного використання яких різні, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів. При цьому, для кожної частини об'єкту розробляються та застосовуються окремі терміни для нарахування амортизації з виділенням окремого шифру.

Для організації роботи згідно з затвердженим технологічним процесом депо використовують технічні засоби, необхідне колійне оснащення, будинки і цивільні споруди, які знаходяться на балансі виробничо-технологічних підрозділів інших служб залізниці.

До цих засобів відносяться:

? відповідний колійний розвиток;

? пристрої спостереження і контролю за рухом поїздів, вагонів та маневровою роботою, засоби автоматизації технологічних процесів, засоби механізації і автоматизації операцій, що виконуються в станційному технологічному центрі з обробки поїзної інформації і перевізних документів (СТЦ), засоби механізації та автоматизації для забезпечення безпеки руху та охорони праці;

? пристрої для приймання, оброблення і передачі інформації про поїзди і вантажі, автоматизовані робочі місця, автоматизовані системи управління;

? засоби зв'язку і передачі, гучномовного оповіщення;

? інформаційно-обчислювальна техніка для приймання, обробки та передачі інформації на поїзди та вантажі;

? пристрої для посадки, висадки і обслуговування пасажирів;

? квиткові каси: попередні, добові, приміські, каси міжнародного сполучення;

? багажні відділення;

? кімнати відпочинку;

? зали очікування;

? сервісний центр з обслуговування пасажирів;

? пристрої для приймання, видачі, навантаження, вивантаження, сортування, зберігання вантажів і багажу;

? товарні контори (товарні каси) для оформлення перевезень вантажів, визначення та стягнення провізних та додаткових платежів, ведення станційної комерційної звітності;

? пристрої для огляду вагонів (контейнерів) у комерційному відношенні, промислове телебачення, оглядові вишки, запірно-пломбувальні пристрої (ЗПП) та пристрої для їх навішування та зняття, вагонні ваги, інші технічні засоби;

? пристрої для приймання, розформування, формування і відправлення поїздів, пристрої для обслуговування, ремонту, екіпірування вагонів, постачання вагонів-ресторанів;

пристрої сигналізації, централізації та блокування, освітлення, водопостачання, протипожежної безпеки;

? матеріали, інструменти та пристрої для усунення комерційних несправностей;

? відповідне облаштування пунктів пропуску;

? спеціальний технологічний транспорт.

Розмежування функцій щодо утримання цих технічних засобів, їх огляд, ремонт визначається п.5 Загального положення про залізничну станцію, затвердженого наказом Укрзалізниці від 30.12.2004 р. №1041-ЦЗ.

На балансі пасажирського вагонного депо враховуються всі основні засоби, що їй належать. Так наприклад: виробничий і господарський інвентар, інструмент, виробничі будинки, передавальні пристрої (повітропроводи для проби автогальм, паропроводи і ін.), машини і обладнання (підіймальні крани, домкрати вагонні, станки, парові котли, трансформатори тощо), пасажирські вагони, технічні засоби, необхідні для виконання як поточного так і періодичного ремонтів пасажирських вагонів.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України (далі - План рахунків) введені рахунки другого та третього порядку, які дозволяють вести облік за більш розширеними групами класифікації основних засобів, ніж встановлено П(С)БО 7. Із цього Плану рахунків в бухгалтерському обліку основних засобів у пасажирському вагонному депо застосовуються такі субрахунки, які представлені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Субрахунки основних засобів у пасажирському вагонному депо

Субрахунки

Назва

1

2

3

103

Будинки, споруди та передавальні пристрої

1030

Будинки виробничі

1031

Приватизований житловий фонд

1032

Будинки споруди та передавальні пристрої невиробничої сфери

1033

Земляне полотно

1034

Верхня будова колії

1035

Інші споруди господарства колії

1039

Передавальні пристрої інших господарств

104

Машини та обладнання

1040

Машини та обладнання (крім обчислювальної техніки)

1041

Обчислювальна техніка

1042

Машини та обладнання невиробничої сфери

105

Транспортні засоби

1054

Дизельні поїзди та автомотриси

1058

Автомобілі

1059

Інші транспортні засоби

106

Інструменти, прилади та інвентар

1060

Інструменти, прилади та інвентар

1061

Інструменти, прилади та інвентар невиробничої сфери

108

Багаторічні насадження

109

Інші основні засоби

1090

Інші основні засоби

1091

Інші невиробничі основні засоби

1092

Транспортні засоби невиробничої сфери

Основними завданнями контролю є встановлення:

? правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття;

? перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів;

? контроль за витратами на ремонт;

? перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів;

? контроль за збереженням основних засобів;

? перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Як відомо, саме первинні документи є основою бухгалтерського обліку[30]. І тільки та інформація, що міститься в первинних документах, потім попадає в регістри синтетичного й аналітичного обліку і систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Більш того, саме первинними документами повинні бути підтверджені дані податкового обліку. От чому правильне і своєчасне складання цих документів - це необхідна умова для впевненості бухгалтера в завтрашньому дні, у тім, що ніякі перевіряльники не зможуть висунути претензії до його роботи (а отже - і притягти до відповідальності).

Рух основних засобів - це введення в експлуатацію придбаних, виготовлених або побудованих самостійно, безоплатно отриманих основних засобів, їх переміщення із одного цеху виробничо-технологічного підрозділу в інший та вибуття шляхом списання із балансу, як непридатних для подальшого використання, реалізації або безоплатної передачі іншим підприємствам (підрозділам) за розпорядженням залізниці, Укрзалізниці або Міністерства транспорту та зв'язку України.

Для своєчасного і достовірного відображення в обліку операцій з руху основних засобів застосовуються типові форми первинних документів, які затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95р. № 352.

Підставою для зарахування основних засобів на баланс виробничо-технологічного підрозділу є типова форма № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів».

Відповідно до наказу Міністерства статистики України № 352 актом №ОЗ-1 оформляються господарські операції з:

? зарахування окремих об'єктів до складу основних засобів;

? передачі об'єктів основних засобів із складу виробничо-технологічного підрозділу в експлуатацію;

? внутрішнього переміщення об'єктів основних засобів із одного цеху в інший;

? виключення об'єктів із складу основних засобів при передачі їх безоплатно, за плату або здачу в оренду.

Форма ОЗ-1 складається:

? на кожний об'єкт, що надходить до виробничо-технологічного підрозділу;

? на декілька однотипних об'єктів (інвентар, інструмент, обладнання), якщо вони надійшли до виробничо-технологічного підрозділу в одному звітному періоді і за однаковою вартістю.

У разі, коли один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різні терміни корисного використання, і в бухгалтерському обліку ці частини враховуються як окремі об'єкти, то на кожний такий об'єкт складається форма ОЗ-1.

Як правило, форму ОЗ-1 складає виробничо-технологічний підрозділ, який передає об'єкт.

Для введення в експлуатацію основних засобів, які знаходилися в ремонті, на реконструкції і модернізації, складається Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2), який підписується працівником цеху (відділу), уповноваженим на приймання основних засобів і представником цеху (виробничо-технологічного підрозділу), який здійснював ремонт, реконструкцію, модернізацію. Цей акт перевіряється працівником технічного відділу на відповідність затвердженим нормативам, і після підпису головного бухгалтера та затвердження керівником виробничо-технологічного підрозділу надається для обліку до бухгалтерії виробничо-технологічного підрозділу. Технічним відділом в технічний паспорт відповідного об'єкта і картки обліку основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об'єкта, пов'язані з капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією.

У бухгалтерському обліку вартість введених в експлуатацію основних засобів, придбаних, виготовлених, побудованих відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Сума податкового кредиту при придбанні основних засобів відображається за дебетом субрахунку 6411 «Податок на додану вартість» і кредитом субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Оприбуткування раніше не врахованих, виявлених при інвентаризації основних засобів, відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом субрахунку 7461 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Переведення об'єктів до складу основних засобів, невірно зарахованих раніше до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Одночасно коригується сума зносу за дебетом субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» і кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів».

Різниця між нарахованим зносом малоцінних необоротних матеріальних активів та зносом основних засобів, як передбачено ПСБО 6, сторнується з витрат, якщо нарахування зносу відображено в поточному році, або шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), якщо нарахування зносу проводилося у попередніх роках.

Безоплатно отримані основні засоби відображаються за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» за справедливою вартістю.

Сума зносу по цих основних засобах нараховується та відображається за дебетом рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та інших рахунків з обліку витрат і кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів». Одночасно на суму нарахованої амортизації визнається дохід, який в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» та кредитом субрахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

Безоплатна передача об'єктів основних засобів в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» - на суму зносу, і дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» - на суму залишкової вартості у кореспонденції з кредитом рахунку 10 «Основні засоби».

На залізничному транспорті згідно з листом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 053-29194 передача об'єктів необоротних активів одним підрозділом підприємства - юридичної особи іншому підрозділу цього підприємства, які виділені на окремий баланс, відображається за кредитом рахунку 10 «Основні засоби» (на суму первісної вартості) у кореспонденції з дебетом рахунку 13 «Знос необоротних активів» (на суму зносу) і дебетом субрахунку 6834 «Розрахунки дирекцій залізничних перевезень і галузевих служб з підвідомчими підрозділами» (на суму залишкової вартості).

Зазначену операцію виробничо-технологічний підрозділ, що приймає на баланс такі необоротні активи, відображає на рахунках бухгалтерського обліку зворотними записами.

Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом, тобто, якщо в майбутньому не очікується отримання економічних вигод від його використання[27].

Списання та продаж основних засобів підприємствами, що входять до складу Укрзалізниці, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.10.2004 р. №943, наказами Укрзалізниці від 30.11.2004 р. №244-Ц та від 11.05.2005 р. №151-ЦЗ, а також вказівкою ТЧУ-4433 від 25.12.1986 р. Цими наказами передбачено перелік документів, що надаються підприємством Укрзалізниці для отримання дозволу на списання або реалізацію основних засобів, терміни розгляду наданих документів та надання відповіді, надання звітів про результати списання та продажу майна і т.п.

Пропозиції щодо невизнання об'єкту основних засобів активом надає постійно діюча (експертна) комісія по організації обліку необоротних активів, яка:

? здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

? встановлює причини невідповідності критеріям активу;

? визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;

? визначає можливість та доцільність подальшого використання об'єкта з врахуванням чинних технічних або експлуатаційних норм або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запчастин, які вже не виробляються, чи економічне обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту, надає пропозиції щодо продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам (підрозділам) або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при ліквідації основних засобів, встановлює їх кількість і вартість. При цьому, облікова ціна старопридатних запасів установлюється і доводиться виробничо-технологічним підрозділам Головним пасажирським управлінням Укрзалізниці;

? готує пакет документів і надсилає їх до Укрзалізниці для отримання дозволу на списання або реалізацію конкретних об'єктів;

? складає і підписує акт на списання основних засобів №ОЗ-3 „Акт на списання основних засобів”, типова форма якого затверджена Міністерством статистики України від 29.12.1995 р. №352.

Розгляд матеріалів та надання висновку про доцільність списання, відчуження та надання в оренду майна станції покладається:

? на пасажирську службу та Головне пасажирське управління - усіх об'єктів, розташованих на території залізничних станцій та привокзальних площах, призначених для обслуговування пасажирів незалежно від класу вокзалу;

? на служби комерційної роботи та маркетингу та Головне комерційне управління - усіх об'єктів, призначених для виконання вантажних та комерційних операцій;

? на служби перевезень та Головне управління перевезень - усіх об'єктів для виконання технологічних операцій, пов'язаних з рухом поїздів.

Вибуття автотранспорту оформляється актом списання автотранспорту, типова форма №ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів».

У актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти та інше поліпшення, причини вибуття тощо.

Витрати, пов'язані зі списанням, а також вартість матеріальних цінностей, які надійшли від розбирання, демонтажу об'єктів основних засобів, відображаються в акті у розділі «Розрахунок результатів від списання об'єктів».

Акт на списання складається в 2-х екземплярах. Після їх затвердження (погодження) посадовою особою, уповноваженою приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів, перший екземпляр акту передається до бухгалтерії, другий залишається в особи, яка несе відповідальність за схоронність цього об'єкта.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта на списання додається копія акта аварії з матеріалами розслідування і зазначаються обставини стихійного лиха.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Усі графи акта на списання повинні заповнюватися розбірливо, без виправлень.

Виправлення, які вносяться в акти, повинні бути обумовлені та завірені підписами усіх членів комісії і печаткою.

Прізвища всіх осіб, які дали висновки та підписались у акті, повинні бути розбірливо написані в дужках. Підписи членів комісії повинні бути завірені круглою печаткою.

У разі наявності в об'єктах, що ліквідуються, дорогоцінних металів, їх здача та розрахунки за зданий лом здійснюється згідно з «Положенням про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді відходів і лому», затвердженим наказом Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Держкомресурсів, НБУ, Держріддорогмету від 23 червня 1994 р. №54 /11/161/91/15 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 1994 року № 158/367.

Деталі та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу за кредитом субрахунку 7460 «Дохід від ліквідації необоротних активів» із зарахуванням на рахунки обліку виробничих запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних засобів, проводиться за обліковою ціною старопридатних запасів, установленою Головним пасажирським управлінням за справедливою вартістю.

Витрати, пов'язані з ліквідацією основних засобів, у бухгалтерському обліку відображаються за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» та кредитом рахунків 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 65 «Розрахунки за страхуванням», 20 «Виробничі запаси» та інших.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням із доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів[18].

Списання з балансу ліквідованих основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку відображається за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» та кредитом рахунку 10 «Основні засоби» - на суму нарахованого зносу і дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» та кредитом рахунку 10 «Основні засоби» - на залишкову вартість ліквідованого об'єкта, списання суми дооцінки об'єкта при його вибутті відображається за дебетом субрахунку 423 «Дооцінка активів» і кредитом субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений».

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Вибуття основних засобів може відбуватися в зв'язку з їх реалізацією. На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються в такому порядку:

? дебет субрахунку 3776 «Розрахунки з іншими дебіторами» і кредит субрахунку 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» - на суму договірної вартості;

? дебет субрахунку 131 «Знос основних засобів» і кредит рахунку 10 «Основні засоби» - на суму зносу реалізованих об'єктів;

? дебет субрахунку 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» і кредит рахунку 10 «Основні засоби» - на суму залишкової вартості реалізованих об'єктів;

? дебет субрахунку 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» і кредит субрахунку 6411 «Податок на додану вартість» - на суму податку на додану вартість.

Витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів, в бухгалтерському обліку відображаються за дебетом субрахунку 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» і кредитом рахунків 20 «Виробничі запаси», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 65 «Розрахунки за страхуванням» та інших.

У разі переведення основних засобів на консервацію, згідно з чинним законодавством України, витрати, пов'язані з їх утриманням, відображаються за дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» і кредитом рахунків 20 «Виробничі запаси», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» і рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» та інших.

Положенням «Про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння у вигляді лому» забороняється безоплатна передача без належного оформлення об'єктів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, а також реалізація за цінами нижче вартості дорогоцінного металу і дорогоцінного каміння, що міститься в них.

Крім безоплатної передачі, реалізації та ліквідації мають місце інші випадки списання основних засобів за кредитом рахунку 10 «Основні засоби», зокрема, неправильно зараховані до складу основних засобів малоцінні необоротні матеріальні активи, нестачі, крадіжки тощо.

Переведення предметів до складу малоцінних необоротних матеріальних активів із складу основних засобів відображається:

? за дебетом субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» і кредитом рахунку 10 «Основні засоби» - на первісну вартість об'єкта;

? за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» і кредитом субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активі» - на суму нарахованого зносу основних засобів;

? за дебетом рахунків 23,91,92,93,94 - і кредитом субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» - донарахування зносу малоцінних необоротних матеріальних активів відповідно до Облікової політики.

У разі скоєння крадіжки списання основних засобів здійснюється на дату встановлення факту крадіжки. Залишкова вартість вкрадених основних засобів списується на витрати виробничо-технологічного підрозділу (субрахунок 976 «Списання необоротних активів») одночасно зі списанням залишкової вартості вкрадених об'єктів основних засобів втрати зараховуються на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами, відображається за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 7461 «Інші доходи від звичайної діяльності». При розрахунку шкоди слід керуватися Постановою КМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.96 р. № 116 (Додаток №1). Згідно з цією Постановою розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю, але не нижче 50 відсотків від їх балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексу інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, а також податку на додану вартість і акцизного збору. Відповідно до п.10 Постанови № 116 з одержаних сум шкоди в розпорядженні підприємства залишається лише сума фактичної шкоди (балансова вартість), а решта суми, розрахованої згідно з цією Постановою, перераховується до Державного бюджету України. Тому, згідно з пп.8.4.9 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» компенсацією збитків підприємству вважається не сума, розрахована згідно з Постановою № 116, а лише балансова вартість втраченого об'єкту.

Зобов'язання перед бюджетом, що належать державі, відображаються за дебетом субрахунку 7461 «Інші доходи від звичайної діяльності» і кредитом субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Розглянемо бухгалтерські проводки з придбання основних засобів в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Бухгалтерські проводки з придбання основних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1. Оплачено рахунок на придбання основних засобів

631

311

2. Відображення суми за договором постачання

1521

631

3. Відображення суми податку на додану вартість (до п.2)

6411

631

Відображення сум за консультаційні, інформаційні,

4. посередницькі, реєстраційні, транспортні послуги та інші витрати, пов'язані з придбанням основних засобів

1521

6856

Відображення суми податку на додану вартість (до п.4)

6411

6856

Зарахування об'єктів до складу основних засобів після введення їх в експлуатацію

1030, 1032,1036, 1039, 1040, 1041, 1042, 1056, 1058, 1059, 1060, 1061, 1090, 1091, 1092

1521

Типові бухгалтерські проводки з будівництва та поліпшення (добудова, реконструкція, модернізація, модифікація) основних засобів зображено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 - Бухгалтерські проводки з будівництва та поліпшення основних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

5. Відображення витрат на проектні, будівельно-монтажні роботи за рахунками будівельних організацій

1511,1512,

1513,1514,

1523,1524

631

Відображення суми ПДВ

6. (до п.7)

6411

631

7. Зарахування побудованого об'єкта до складу основних засобів після введення його в експлуатацію

1030,1032,

1036,1039,

1060,1061,

1090,1091

1511, 1512, 1513,1514,

1523,1524

Типові бухгалтерські проводки з ліквідації основних засобів зображено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 - Бухгалтерські проводки з ліквідації основних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

8. Знос ліквідованих основних засобів

131

1030, 1032, 1036, 1039, 1040, 1041, 1042, 1056, 1058, 1059, 1060, 1061, 1090, 1091, 1092

9. Залишкова вартість ліквідованих основних засобів

976

1030, 1032, 1036, 1039, 1040, 1041, 1042, 1056, 1058, 1059, 1060, 1061, 1090, 1091, 1092

Витрати, пов'язані з ліквідацією виробничих основних засобів:

матеріалів та палива

976

2010, 203, 204, 2092, 2093

Доходи від ліквідації основних засобів

2033, 2078, 2079, 2091, 2092

7460

Відображено суму ПДВ у випадках, передбачених чинним законодавством

976

6411

Господарські операції у пасажирському вагонному депо контролюються як зовнішньою, так і внутрішньою системою.

Внутрішній контроль здійснюється власниками підприємства, керівниками та головним бухгалтером. Зовнішній контроль - податковою адміністрацією, цільовими державними фондами та аудиторськими фірмами.

Для одержання необхідних доказів у процесі контрольних дій (зокрема стосовно основних засобів) на ЛВЧД-1 використовуються різні методичні прийоми і способи. Наприклад, при перевірці достовірності даних про обсяги виконаних робіт, наданих послуг (капітальний ремонт тощо) застосовуються контрольні заміри.

При контролі дотримання правил безпеки зберігання матеріальних цінностей, умов збереження, порядку видачі матеріальних цінностей у структурному підрозділі підприємства використовується прийом фактичного контролю стану об'єктів - спостереження (обстеження).

Одне з дієвих засобів контролю у депо за збереженням майна - це інвентаризація матеріальних ресурсів. Інвентаризація дозволяє уточнити фактичну наявність матеріальних ресурсів, відображених в бухгалтерському обліку.

Висновки до розділу 2

Дніпропетровске пасажирське вагонне депо є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства «Придніпровська залізниця», створене у відповідності до чинного законодавства України, Закону України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Статутом Придніпровської залізниці і є правонаступником Дніпропетровської технічної дирекції по обслуговуванню пасажирського державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Аналіз основних техніко-економічних показників пасажирського вагонного депо показав, що фонд оплати праці в 2013 році на 14% більше ніж за 2010 рік, причини збільшення витрат виникли у зв'язку із тим, що заробітна плата збільшилась на 42%. У порівняні з 2010 роком у 2013 середньооблікова чисельність робітників зменшена на 19%.

На основі проведеного аналізу фінансового стану та результатів діяльності Дніпропетровського пасажирського депо, можна стверджувати, що підприємство являється ліквідним, платоспроможним, фінансово-незалежне, а це дає підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань. Стосовно коефіцієнта рентабельності послуг, то він є досить не стабільним, що характеризує не вигідне надання послуг.

У Дніпропетровському пасажирському вагонному депо всі основні засоби класифікуються за синтетичними рахунками, а всередині них - за рахунками другого та третього порядку. Дані субрахунків використовують для поточного контролю та аналізу використання основних засобів і оборотних коштів.

3. Шляхи удосконалення стану і використання основних засобів у пасажирському вагонному депо

3.1 Аналіз стану основних засобів у пасажирському вагонному депо

Стан та раціональне використання основних засобів являється значущою умовою, чинником забезпечення нормальних умов процесу перевезення та підвищення його ефективності.

Технічний стан обладнання характеризується його фізичним і моральним зносом, рівнем застосування нової техніки, а це в першу чергу залежить від віку обладнання. Старе обладнання, як правило, менш продуктивне і більше зношене. Проте слід враховувати, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано, тобто шляхом конструктивних змін або заміни окремих вузлів і деталей застарілого обладнання усувається його моральний знос. У цьому випадку техніко-економічні показники старого обладнання доводяться до рівня останніх зразків, що випускаються промисловістю, і збільшується термін його експлуатації [12].

Для забезпечення відтворення основних засобів необхідно знати їх стан та термін використання, які визначаються за допомогою низки показників, що є важливим фактором підвищення ефективності діяльності підприємства. Показники для проведення аналізу щодо стану й ефективності використання основних виробничих фондів умовно можна розділити на три групи.

Показники, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами : фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства. До показників якісного стану основних засобів відносяться: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту. До показників ефективності використання основних засобів належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, абсолютна сума прибутку, що припадає на одну гривню основних засобів.

Використовуючи дані форми 1 (Баланс), форми 5 «Примітки до річної звітності» та ф.11-ОЗ розглянемо наступну таблицю.

Таблиця 3.1 - Наявність, склад та структура основних засобів пасажирського вагонного депо

Найменування основних засобів

На початок року

На кінець звітного року

Абсолютне відхилення

Темп росту, відсотків

Сума, тис. грн.

Питома вага, відсотків

Сума, тис. грн.

Питома вага, відсотків

Сума, тис. грн.

Питома вага, відсотків

Будинки та споруди

19628221

33,051

19628221

32,892

0

-0,156

100

Інші основні засоби

3718

0,01

3718

0,006

0

-0,004

100

Машини та обладнання

1022766

1,722

1022800

1,714

34

0,008

100

Транспортні засоби

38682512

65,135

38968497

65,301

285985

-1,834

100,7

Інструменти, прилади та інвентар

40771

0,069

40830

0,068

59

-0,001

100,1

Малоцінні необоротні матеріальні активи

10522

0,018

10842

0,018

320

0

103

Всього основних засобів

59388510

100

59674908

100

286398

0

100,5

Загальна вартість основних засобів станом на 2013 рік збільшилась на 286398 тис. грн. і складає 59674908 тис. грн., від цієї суми на будинки та споруди припадає - 32,9%, на машини та обладнання - 1,7%, на транспортні засоби - 65,3, на інструменти, прилади та інвентар - 0,01, на малоцінні необоротні матеріальні активи - 0,02 . По цим показникам бачимо, що темп приросту по всім показникам коливається в межах 100-103%. Найбільші зміни відбулися у графі «малоцінні необоротні матеріальні активи», їх темп приросту складає 103%

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів показує, наскільки амортизовані основні засоби, тобто якою мірою профінансована їхня можлива майбутня заміна по мірі зносу.

Коефіцієнт придатності основних засобів - коефіцієнт рівний відношенню залишкової вартості (первісної вартості основних засобів за вирахуванням зносу) до їх повної первісної (відновлювальної) вартості. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс [5].

Коефіцієнт оновлення - показник, який відображає величину основних фондів, яка добавились до кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві

Коефіцієнт вибуття - показник, який відображає величину основних фондів, яка вибула з кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві.

Аналіз зазначених вище коефіцієнтів наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Аналіз стану основних засобів підприємства за 2013 рік

Показники

На початок 2013р.

На кінець 2013р.

Абсолютне відхилення

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,995

0,997

0,002

Коефіцієнт придатності

0,005

0,003

-0,002

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,163

0,145

-0,018

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,038

0,034

-0,004

Узагальнюючими показниками технічного стану основних засобів є коефіцієнти зносу та придатності. Коефіцієнт зносу розраховується як відношення зносу до первісної вартості, а коефіцієнт придатності як відношення залишкової вартості до первісної [55].

Коефіцієнт зносу та придатності розраховується як на кінець попереднього року, так і на кінець звітного року. Чим менший коефіцієнт зносу (або більший коефіцієнт придатності), тим кращий технічний стан, в якому знаходяться основні засоби. Збільшення коефіцієнту зносу на кінець звітного періоду найчастіше свідчить про погіршення технічного стану основних засобів. Визначаючи рівень спрацювання основних засобів, звичайно мають на увазі фізичний знос. Але, крім фізичного, існує ще й моральний знос основних засобів, який значно впливає на рівень конкурентоздатності підприємства.

Коефіцієнт оновлення на початок періоду значно нижче рівня на кінець періоду, що пов'язано з відсутністю коштів на проведення техніко-технологічного переозброєння підприємства. За досліджуваний період мало місце вибуття основних засобів, що зумовило зростаючу динаміку коефіцієнта вибуття і спадаючу коефіцієнта приросту основних засобів.

Дані розрахунків показують зношеність основних засобів. Так за досліджуваний період коефіцієнт зносу зріс з 0,995 до 0,997 тис. грн. це означає, що основні засоби є застарілими і потребують оновлення та модернізації. В результаті цього придатними до використання є на кінець 2013 р. 0,003 тис. грн. вартості всіх основних засобів.

Основні засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного та морального зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві.

У П(С)БО 7 [48] та в Методичних рекомендаціях № 356 [38] під поняттям модернізації розуміють поліпшення технічних параметрів устаткування з метою збільшення строку корисної експлуатації або виробничої потужності.

Своєчасний ремонт основних виробничих засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.

Тобто, сутність ремонту полягає в усуненні тимчасового фізичного спрацювання конструктивних елементів у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Розглянемо та проаналізуємо виконання плану ремонту основних засобів на ЛВЧД-1, який наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Аналіз виконання плану ремонту основних засобів в 2013 році

Показники

Кількість вагонів

Витрати на ремонт, тис. грн.

Відхилення фактичних витрат на ремонт від планових, тис. грн.

план

факт

план

факт

Деповський ремонт пасажирських вагонів

172

170

14287

14190

-97

Капітальний ремонт пасажирських вагонів

6

6

1152

844

-308

Поточний ремонт пасажирських вагонів

176

176

3651

2936

-715

Інші ремонти

-

-

762

772

-10

В таблиці 3.3 представлено, що в умовах ЛВЧД-1 за 2013 р. при деповському ремонті відремонтовано 170 вагонів на суму 14190 тис. грн. при плані 14287 тис. грн., економія склала 97 тис. грн. Капітальний ремонт був застосований для 6 вагонів на суму 844 тис. грн. при плані 1152 тис. грн., економія складає 308 тис. грн. Стосовно поточного ремонту, відремонтовано 176 вагонів на суму 2936 тис. грн. при плані 3651 тис. грн., економія складає 715 тис. грн.

3.2 Аналіз ефективності використання основних засобів у пасажирському вагонному депо

Діяльність підприємства нерозривно пов'язана з наявністю та використанням основних засобів, які повинні характеризуватися відповідним складом та структурою для здійснення процесу виробництва. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства та отримання необхідної величини прибутку необхідно здійснювати постійний аналіз ефективності використання основних засобів та досліджувати фактори, які впливають на цю зміну.

За допомогою методів фінансового аналізу необхідно дослідити ефективність використання основних засобів на підприємстві та вивчити впливу факторів на його зміну [57].

Під час аналізу ефективності використання основних засобів необхідно вивчити обсяг основних засобів, темпи їх зростання за відповідні періоди, співвідношення окремих груп у загальній вартості фондів (їх структуру), визначити активну частину фондів, причини зміни їх обсягів та структури, шляхи покращення структури.

При аналізу обсягу, структури та динаміки основних засобів необхідно враховувати, що різні види основних засобів беруть різну участь у процесі господарської діяльності підприємства. Виробнича потужність визначається лише величиною промислово-виробничих основних засобів. Невиробничі основні засоби у виробництві безпосередньої участі не беруть, вони лише обслуговують культурно-побутові потреби колективу.

Обсяг, структуру та динаміку основних засобів за первісною вартістю, аналіз цих складових зобразимо в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Аналіз обсягу та динаміки основних засобів за 2013 р.

Показник

На початок 2013 р.

На кінець 2013 р.

Абсолютне відхилення

первісна вартість,

тис. грн.

питома вага, відсотки

первісна вартість,

тис. грн.

питома вага, відсотки

первісної вартості, тис. грн.

по питомій вазі

Загальна сума основних засобів в т.ч.

59674544

100

67135784

100

7461240

0

1) будівлі, споруди, передавальні споруди

19628221

32,892

19624625

29,231

-3596

-3,661

2) машини та обладнання

1022436

1,713

575126

0,857

-447310

-0,856

3) транспортні засоби

38968497

65,302

46905066

69,866

7936569

4,564

4) інструменти, прилади, інвентар (меблі)

40830

0,068

19280

0,029

-21550

-0,039

5) інші основні засоби

3718

0,006

714

0,001

-3004

-0,005


Подобные документы

  • Технологічне оснащення та узагальнення основних засобів контролю поверхонь і поверхневого шару. Метод гамма-променевої фотоелектронної спектроскопії. Метод електронної ОЖЕ-спектроскопії. Метод Раман-спектроскопії. Метод скануючої тунельної мікроскопії.

    реферат [2,9 M], добавлен 09.05.2011

  • Налагоджування засобів вимірювання і систем технологічного контролю. Загально-станційна автоматика насосної станції. Вихідні матеріали для розробки монтажних креслень і схем системи автоматизації. Вибір та обґрунтування щитів для засобів автоматизації.

    курсовая работа [367,8 K], добавлен 23.03.2017

  • Метрологічне забезпечення точності технологічного процесу. Методи технічного контролю якості деталей. Операційний контроль на всіх стадіях виробництва. Правила вибору технологічного оснащення. Перевірка відхилень від круглості циліндричних поверхонь.

    реферат [686,8 K], добавлен 24.07.2011

  • Проектирование технологического процесса ремонта аккумуляторных батарей электропоезда; разработка участка ТР-2 мотор-вагонного депо. Ведомость объема работ; конструкция установки; организация и себестоимость ремонтного производства; техника безопасности.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 13.06.2013

  • Организация работы роликового отделения пассажирского вагонного депо. Технологический процесс в колесно-роликовом цехе: осмотр, ремонт, комплектовка, хранение подшипников и других деталей букс. Определение численности работников; техника безопасности.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 08.11.2012

  • Дослідження основних напрямків інформаційно-технічного забезпечення логістичної системи. Аналіз створення програм, що автоматизують процеси планування, прогнозування, ведення баз даних. Огляд вертикальної і горизонтальної інтеграції інформаційних систем.

    реферат [28,2 K], добавлен 13.05.2011

  • Вимоги до комплексів засобів для системи автоматизації проектних робіт (САПР). Властивості комплексів засобів. Вимоги до програмно-методичного та програмно-технічного комплексів. Процедури синтезу й аналізу, принципи побудови маршрутів проектування.

    реферат [98,1 K], добавлен 20.06.2010

  • Опис основних елементів та структурна схема системи автоматичного контролю температури середовища. Розрахунок вихідного сигналу ПВП та графік його статичної характеристики в діапазоні зміни технологічного параметра. Установка для градуювання ПВП або САК.

    курсовая работа [219,1 K], добавлен 13.12.2013

  • Становлення багатовимірної, поліцивілізаційної структурно-функціональної системи. Роль технологічного розвитку. Сутність і основні напрямки прискорення науково-технічного прогресу. Прогресивні хіміко-технологічні процеси. Прогресивні види технологій.

    реферат [26,9 K], добавлен 27.10.2008

  • Загальний огляд Європейської моделі досконалості. Характеристики засобів вимірювальної техніки. Похибки засобів вимірювань. Технічні процедури для встановлення придатності приладів. Сигнали, які представляють вимірювальну інформацію в засобі вимірювання.

    контрольная работа [1,6 M], добавлен 10.12.2015

  • Аналіз вимог стандартів ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 10012 щодо систем керування засобів вимірювальної техніки. Рекомендації щодо розробки та впровадження системи керування засобами вимірювальної техніки та нормативного забезпечення на підприємстві.

    дипломная работа [519,8 K], добавлен 24.12.2012

  • Характеристика, класифікація косметичних засобів. Шампуні як косметичні засоби піномиючого призначення: хімічний склад, технологія приготування. Класифікація мила, засобів по догляду за порожниною рота. Лікувальні косметичні засоби. Декоративна косметика.

    курсовая работа [107,1 K], добавлен 30.11.2014

  • Сутність, значення та технологічний процес ливарного виробництва. Сталі із спеціальними властивостями та сфери їх використання. Короткий огляд основних дефектів відливань із сталі класифіковані ГОСТом. Причини появи браку, методи та шляхи їх усунення.

    контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.10.2012

  • Обробка зовнішніх площин корпусних деталей із застосуванням стругання, фрезерування, точіння, шліфування та протягування. Продуктивність основних методів обробки. Методи обробки зовнішніх площин, основних та кріпильних отворів. Контроль корпусних деталей.

    реферат [229,3 K], добавлен 11.08.2011

  • Визначення конструктивних і режимних параметрів шнекового виконавчого органа комбайна. Вибір комплексу очисного устаткування та основних засобів комплексної механізації. Розрахунок продуктивності очисного комплексу, сил різання, подачі і потужності.

    курсовая работа [710,4 K], добавлен 06.11.2014

  • Обґрунтування вибору відбіркових пристроїв, первинних перетворювачів, приладів контролю та засобів автоматизації парогенератора типу ПЕК–350–260. Розрахунок звужуючого пристрою та регулятора. Вибір параметрів, які підлягають контролю та сигналізації.

    дипломная работа [66,8 K], добавлен 21.06.2014

  • Продукція, що випускається фірмою ОВЕН. Прилади контролю та управління. Блоки живлення та прилади комутації. Функціональні можливості приладів. Елементи управління та індикація приладів. Суворий контроль за дотриманням технологічних процесів з боку фірми.

    отчет по практике [596,1 K], добавлен 05.02.2014

  • Визначення типу ремонтного виробництва. Технологічний процес відновлення вала, розробка плану операцій. Переваги та недоліки основних методів нанесення покриття напиленням. Схема живильника шнекового типу. Плазмотрон, класифікація основних видів.

    курсовая работа [303,1 K], добавлен 23.01.2012

  • Фактори, що впливають на процес виготовлення комбікорму та номінальні значення параметрів технологічного процесу. Вибір технічних засобів системи автоматизації. Принцип дії та способи монтажу обладнання. Сигналізатор рівня СУМ-1 сипучих матеріалів.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 01.06.2013

  • Проектування схеми автоматизації водогрійного котла ПТВМ-100, що передбачає використання новітніх приладів та засобів виробництва. Опис принципових схем. Шляхи підвищення безпеки експлуатації об’єкта, збільшення точності підтримки нагрітої води.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 07.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.