2) електролітична дія - розкладання органічної рідини (лімфи і крові) із порушенням її складу.

3) механічна дія - (динамічне) розшарування, розрив тканин організму (м'язів серця, судин) у результаті електродинамічного ефекту; миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом тканинної рідини і крові.

4) біологічне - подразнення живих тканин організму; порушення внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормальному організмі.

Дія струму може бути:

- прямим (по тканинах);

- рефлекторним (по нервових волокнах).

Ці дії струму приводять до різноманітних ел. травм - місцевим і загальним. До місцевого відносяться електроопіки, електрознаки (мітки), металізація

Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи:

- випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

- несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;

- поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.;

- поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд блискавки та ін.;

- виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

Технічні засоби електробезпеки.

Технічні засоби електронебезпеки включають:

ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Ізоляція - захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземлюючим пристроєм.

Огородження і неприступність струмоведучих частин. Застосовується з метою виключення доторку зі струмоведучими частинами або наближення до них на небезпечну відстань. Головні вимоги: механічна й електрична тривалість.

Техніка безпеки при користуванні електроприладами.

Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно відразу приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не доторкаючись при цьому до потерпілого.

Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця.

Надавати допомогу необхідно до прибуття лікаря, оскільки є багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.

Дії працюючих при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відриванням його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий опинився у стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, збризкати водою, розтирати і розігрівати тіло.

Негайно викликати швидку медичну допомогу по телефону 03.

При рідкому та судорожному диханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання.

Штучне дихання - це лікарський засіб, метою якого є відновлення природнього дихання потерпілого. Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м'язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:

- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частотою приблизно 50- ти поштовхів на хвилину. Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку.

- друга, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого, вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітка розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли надаючий допомогу відсторонюється, грудна клітка потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний вдих. Надання допомоги потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги. При отриманні потерпілим опіків, потрібно, не торкаючись руками обпечених міст, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов'язку і відвести потерпілого до медичного закладу.

3.1.7 Пожежна безпека

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є:відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд. За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях.

Горіння та пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів.

Горіння виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолєтова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо.

Горіння може бути: повним і неповним.

1) Повне - при достатній або надлишковій кількості окислювача і при такому горінні виділяються натоксичні речовини.

2) Неповне - відбувається при недостатній кількості окислювача. При неповному горінні утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень).

При горінні однорідних горючих сумішей виникає кінетичне горіння, швидкість поширення якого залежить від швидкості передавання теплової енергії в суміші і може досягати сотень метрів на секунду і супроводжується вибухом.

Вибух - швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі. Ударна хвиля поширюється перед фронтом полум'я із швидкістю звуку 330 м/с.

Пожежо- вибухонебезпечність виробництв визначається агрегатним станом речовин та матеріалів та їх показниками пожежо-вибухонебезпечності. Показники пожежо-вибухонебезпечності: група спалимості, температура займання, температура спалаху, температура самозаймання, нижня та верхня концентраційні межі запалення, умови теплового самозаймання та ін.

Спалимість - це здатність речовини або матеріалу до горіння.

Займання - це початок горіння під дією джерела запалювання. За спалимістю речовини і матеріали поділяються на три групи:

1) Спалимі - речовини і матеріали здатні самозайматися, або займатися від джерел запалювання і самостійно горіти або тліти після його віддалення. До них відносяться всі органічні речовини.

2) Неспалимі - речовини і матеріали, які не здатні до горіння у повітрі, від джерел запалювання не займаються, не тліють і не обвуглюються. Це неорганічні матеріали, метали та ін.

3) Важкоспалимі - речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але не здатні горіти після його видалення. Це матеріали, які містять спалимі та неспалимі складові.

Температура займання - це найнижча температура речовини, при якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Температура спалаху - це найнижча (в умовах спеціального дослідження) температура речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, які здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння.

Спалимі рідини більш пожежонебезпечні, ніж тверді матеріали і речовини, тому що вони легко займаються, інтенсивніше горять та утворюють з повітрям вибухо- та пожежонебезпечні суміші і характеризуються температурою спалаху, нижньою і верхньою межею поширення полум'я нижньою і верхньою межею поширення полум'я.

Пожежо- і вибухо-небезпечний пил.

Залежно від поширення полум'я пил поділяють на вибухо- і пожежонебезпечний. Пил, який складається з найменших частинок спалимих речовин, що перебувають у зваженому стані (аерозоль) в межах від нижньої до верхньої концентраційної межі поширення полум'я є вибухонебезпечним.

КЗ виникають в результаті порушення ізоляції частин обладнання, що проводять струм і зовнішніх механічних пошкоджень в електричних дротах, монтажних дротах, обмотках двигунів і апаратів. Ізоляція елементів, що проводять струм може пошкоджуватися при дії на неї високої температури або полум'я, інфрачервоного випромінювання, переходу напруги з первинної обмотки силового трансформатора на вторинну, при підвищених режимах навантаження (нагрів до високих температур, і як наслідок при охолодженні конденсується вода) та інші.

Сила струму КЗ може бути від одиниць до сотень кілоампер. Струми КЗ викликають термічну і електродинамічну дію і супроводжуються різким зниженням напруги в електромережі. Струми КЗ можуть перегріти частини, що проводять струм і розплавити дроти.

Час проходження струму КЗ не перевищує декількох секунд або навіть долі секунди і залежить від дії апаратів захисту (плаких запобіжників, автоматичних виключателів, та інше). При проходженні струму КЗ, сила якого перевищує допустимий струм, температура нагріву дроту різко підвищується і може досягнути небезпечних значень.

Відомо, що два провідники, по яких проходить електричний струм, взаємодіють один з одним. Напрям сили взаємодії визначається напрямом струму в провідниках. При однаковому напрямі струму електродинамічні сили притягують провідники, при різних - відштовхують. При КЗ в мережі можуть виникати струми, що в десятки і сотні раз перевищують номінальні, тому електродинамічні сили стараються деформувати провідники і ізолюючі частини, на яких вони кріпляться.

КЗ супроводжується різким зниженням напруги в електромережах. В результаті виникає частковий або повний розлад електропостачання споживачів.

Профілактика пожеж від перехідних опорів:

- для збільшення площі дійсного дотику контактів необхідно використовувати пружні контакти або спеціальні стальні пружини;

- для відводу тепла від точок дотику і розсіювання його необхідно виготовляти контакти певної маси і поверхні охолодження;

- всі контактні з'єднання повинні бути доступні для огляду.

Головним засобом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях і виробництвах. Згідно ПУЕ, приміщення (цехи, дільниці та інш.) поділяються на пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони.

Пожежонебезпечна зона - це простір, де можуть знаходитися спалимі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і можливих його порушеннях.

Вибухонебезпечна зона - це простір, в якому є або можуть з'явитися вибухонебезпечні суміші.

Згідно з ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовуються електрообладнання закритого типу. В вибухонебезпечних зонах і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020- 76 "Електрообладнання вибухозахищене".

3.1.8 Засоби та способи гасіння пожежі

Пожежу, яка виникла можна ліквідувати, якщо забрати один з трьох факторів необхідних для горіння: горючу речовину, окислювач, джерело тепла.

Існують два способи гасіння пожеж: фізичний та хімічний.

1) До фізичних способів припинення горіння відносяться:

- охолодження зони горіння або горючих речовин;

- розбавлення реагуючих речовин в зоні горіння негорючими речовинами;

- ізоляція реагуючих речовин від зони горіння.

2) Хімічний спосіб припинення пожежі - це хімічне гальмування реакції горіння. До основних засобів гасіння пожежі (з допомогою яких здійснюється той чи інший спосіб припинення горіння) відносяться:

- вода (у вигляді струменя або у розпиленому стані);

- інертні гази (вуглекислий газ, азот);

- піни хімічні та повітряно-механічні;

- порошкові суміші;

- покривала з брезенту та азбесту.

Промислові підприємства мають зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними помпами, котрі забезпечують подання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними помпами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів. Внутрішній протипожежний водогін обладнується пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходах. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом.

Для гасіння пожеж всередині будівель, крім пожежних кранів встановлюються автоматично діючі спринклерні або дренчерні установки. Установки мають контрольно-сигнальний клапан, який пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал, контролює тиск води до і після клапану.

Вуглекислота виконує дві функції :охолоджуючу та ізолюючу.

Азот як засіб гасіння використовується по методу розбавлення спалимої речовини.

Вуглекислоту і азот застосовують в порівняно невеликих по об'єму приміщеннях, головним чином при гасінні речовин, що горять полум'ям (рідини, гази). Погано гасять речовини, здатні тліти.

Оскільки вуглекислота відновлюється лужноземельними металами, її не можна застосовувати при гасінні цих металів.

Азот застосовують для заповнення вільних об'ємів в посудинах над ЛЗР з метою запобігання вибухів у виробничих установках.

Піни для гасіння пожеж являють собою суміш газу з рідиною. Пухирці газу можуть утворюватися всередині рідини в результаті хімічних процесів або механічного змішування газу (повітря) з рідиною. Гасіння піною заключається в тому, що пінне покриття є якби екраном, який запобігає дії тепла зони горіння на поверхню речовини. Піна запобігає виходу рідини в зону горіння, виявляючи ізолюючу дію. Піна виявляє і деяку охолоджуючу дію.

Хімічна піна утворюється в результаті такої реакції, при якій в рідкому середовищі утворюється будь-який газ. При змішуванні порошка з водою відбувається реакція з утворенням вуглекислого газу. Цю піну застосовують для гасіння нафтопродуктів.

Повітряно-механічна піна утворюється при механічному змішуванні повітря, води і поверхнево-активної речовини (наприклад, піноутворювача ПО-1).

3.1.9 Первинні засоби гасіння пожежі

1) внутрішні пожежні крани;

2)відра;

3)кошми;

4)лопати;

5) пісок;

6)вогнегасники;

Пінний вогнегасник ОХП-10 - складається із зварного сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередині встановлено поліетиленовий посуд з сумішшю сірчаної кислоти та сульфату заліза. При змішуванні кислотного і лужного розчинів утворюється піна. Цей вогнегасник можна застосовувати для гасіння твердих речовин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею. Піна електропровідна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5 - складаються із сталевого балону з запорним вентилем. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 Мпа. Ці вогнегасники застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-5, ОП-10 та інш. - це поліетиленові балончики, які містять фосфорноамонійні солі, карбонат натрію. Застосовуються для гасіння магнію та його сплавів, лужних металів алюмінію, металоорганічних сполук, а також тоді коли не можна гасити пожеж водою, піною або вуглекислим газом.

3.2 Заходи щодо покращення умов праці та зменшення впливу на довкілля

Вплив виробництва на довкілля

Підприємство в результаті виробничої діяльності буде здійснювати основний вплив на довкілля через викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Критерієм оцінки даного впливу є потужність викиду в одиницю часу (г/сек.) та валовий викид за рік виражений в тоннах. Щоб визначити реальний рівень забруднення від діяльності підприємства та відслідкувати динаміку зміни по якісних та по кількісних показниках забруднення, нами проведено повне обстеження всіх ланок технологічного процесу з метою уточнення джерел викидів та проведені прямі лабораторні заміри на всіх джерелах викиду шкідливих речовин в атмосферу.

Охорона здоров'я працівників, забезпечення сприятливих умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму є однією з основних турбот уряду України. Це виявляється в комплексі економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і правових заходів, спрямованих на прискорення технічного прогресу, автоматизацію та механізацію виробничих процесів, заміну ручної праці машинами, подальше поліпшення умов праці.

Разом з тим, рівень розвитку техніки поки що не може забезпечити створення в усіх випадках і всім працівникам належних умов праці, що виключають вплив шкідливих умов праці на людський організм. Тому для таких працівників законодавством передбачені різні пільги і компенсації. Нажаль, не всі підприємства, які ставлять під сумнів життя своїх робітників дотримуються цих засобів, а деякі з них не контролюються державою, або зовсім відсутні у законодавчих документах об охороні праці.

Треба зазначити, що основними засобами компенсації впливу на працівників шкідливих умов праці є:

- лікувально-профілактичне харчування для працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, для зміцнення їх здоров'я і попередження професійних захворювань згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці. Витрати, пов'язані з безплатною видачею такого харчування працівникам, повинні проводитися за рахунок собівартості продукції, а в бюджетних організаціях - за рахунок асигнувань з бюджету. Працівникам, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, передбачено видачу молока. Основна мета видачі молока - підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища;

- додаткова відпустка до основної і встановлюється скорочений робочий день згідно зі списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку та скорочений робочий день. При скорочені робочого дня людина працює і відчуває на собі вплив шкідливих речовин не повний нормований робочий день (вісім годин), а на певний визначений час менше. Завдяки цьому часу відпочинку їй легше повернутися до нормального самопочуття. Такий вид компенсації, як додаткові відпустки, скорочений робочий день спрямовані на те, щоб людина, яка працює в умовах, небезпечних для її здоров'я та життєдіяльності, мала більше часу на відтворення своїх життєвих сил;

- направлення на лікування за рахунок коштів соціального страхування першочергово осіб, які перебувають на диспансерному обліку;

- видачі лікувальні путівки працівникам відповідно до висновку лікарської комісії та оформленої чергової відпустки (передусім інвалідам війни, ветеранам війни, репресованим, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, ветеранам праці, донорам);

- забезпечити періодичний (один раз на місяць) контроль радіоактивного випромінювання у всіх навчальних корпусах і виробничих приміщеннях підприємства. Результати вимірювань доводити до відома працівників;

- забезпечення виходу на пенсію за віком на пільгових умовах.

На формування умов праці впливає багато факторів, основними з яких є соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Соціально-економічні фактори визначають характер умов праці.

У випадку травм, пов'язаних з виробництвом з вини роботодавця, потерпілому (сім'ї) виплачувати одноразову допомогу згідно зі ст. 11 Закону "Про охорону праці" України:

- у розмірі одного середньомісячного заробітку за кожен відсоток стійкої втрати працездатності;

- у розмірі 10, 20, 30 середньомісячних заробітків у випадку інвалідності третьої, другої та першої груп відповідно;

- у розмірі восьми річних заробітків працівника на його сім'ю, а також три річних заробітки на кожного утриманця померлого і на його дитину, яка народилася після смерті працівника;

- відшкодовування витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань відповідно до рецептів лікаря та чеків на придбання ліків;

- розподіл лікувально-профілактичного харчування, миючих засобів, медикаментів, засобів індивідуального захисту та спецодягу здійснювати за погодженням з відділом охорони праці;

- забезпечити проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, задіяних на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Сприяти першочерговому оздоровленню хронічно хворих працівників;

- передбачити в кошторисі підприємств не менше 2% витрат з позабюджетних коштів на заходи з умов і охорони праці з метою забезпечення прав працівників, які тривало працюють у шкідливих умовах;

- атестаційній комісії проводити обстеження умов і охорони праці на робочих місцях в підрозділах підприємств;

- встановити доплати і надбавки за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 12%, а в особливо важких і особливо шкідливих умовах - 24% ставки чи посадового окладу.

Висновки: Сучасний стан ринку праці України характеризується такими проблемами: недостатній рівень організації умов праці; втрата трудових навичок кваліфікованих кадрів внаслідок впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; неадекватність структури і форм професійної підготовки і перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці; складна ситуація щодо організації умов праці для окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму і охорони праці окремих груп працюючих.

Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона потребує доповнення рядом важливих Законів України. За допомогою приведених даних можна систематизувати заходи щодо вирішення проблем умов праці нашої країни по регулюванню напрямами, зокрема: формування нормативно-правової бази в сфері охорони праці; створення нових робочих місць. Задоволеність працівників умовами праці залежить від удосконалення охорони праці, комфортної робочої атмосфера, а також буде більше можливостей для навчання і росту. Про стан умов праці свідчить рівень зайнятості у галузі господарства.

Таким чином, вдосконалення вивчення ринку праці потребує негайного розв'язання низки важливих завдань. Це дозволить постійно та системно відстежувати ситуацію умов праці в країні. Умови праці на підприємстві як умови життя працівників у процесі їх діяльності, є одночасно елементом виробничої системи і об'єктом організації, планування й управління. Тому зміна умов праці неможливо без втручання у виробничий процес.

4. Економічний розділ

Таблиця 4.1. Основні показники та норми, встановлені в попередніх розділах дипломного проекту та за даними підприємства

№ з/п	Назва показників	Одиниці вимірювання	За існуючим цехом (дільницею)	За проектом
1.	Річний випуск OSB плит	мі,	100000	120000
2.	Число днів роботи цеху на рік	Днів	305	305
3.	Змінність роботи	Змін	3	3
4.	Число одиниць основного технологічного устаткування	Штук	13	14
5.	Площа цеху по внутрішньому обміру, у тому числі заново введена вивільнена площа	мІ	640,304	640,304
		- " -	Ї	-
		- " -	Ї	Ї
6.	Чисельність виробничих робітників: на одну зміну	осіб	25	25
7.	Річне споживання електроенергії на технологічні потреби	тис.квт-рік	1,99	3,6
8.	Річне споживання пари на технологічні потреби	тон	9,52	20,46
9.	Річне споживання води на технологічні потреби	мі	48,08	61,2
10.	Зворотні відходи (види, кількість на річну програму):	Ї	Ї	-
	ділові	мі	Ї	Ї
	Паливні	- "-	11989,781	11989,781

Таблиця 4.2. Склад наявного і вибуваючого обладнання існуючого цеху (дільниці)

№ з/п	Назва обладнання	Марка, тип	Наявне	Вибуваюче	Залишкова вартість обладнання, що залишається за проектом, тис.грн.
			Кількість	Вартість балансова, тис. грн.	Кількість	Вартість балансова, тис. грн.
				Одиниці	Разом
0	1	2	3	4	5	6	7	8
	І. Технологічне обладнання
1	Кран	"Консульно-Козловий"	1	15	15			-
2	Стружковий верстат	"Хомбак U-64-18"	2	50	100	2	100	-
3	Сортувалка	ДРС-2	1	41,616	41,616			-
4	Бункер вологої стружки	ДБО-60	2	32,631	65,262			-
5	Сушарка	"Бізон 80"	1	120	120			-
6	Бункер сухої стружки	ДБО-60	2	37,61	75,22			-
7	Змішувач	LLK-215	1	85	85			-
8	Формувальна машина внутрішніх шарів	ДФ-6	1	68,34	68,34	1	68,34	-
9	Формування зовнішніх шарів	ДФ-6	1	68,34	68,34	1	68,34	-
10	Прес	"Гідро-Дін"	1	113	113	1	113	-
11	Охолоджувальна камера	ДЛКО-100	1	34,4	34,4
12	Форматне обрізування	ДЦ-10	1	65,32	65,32
13	Склад готової продукції		1
	Разом		16	662,917	783,158	5	349,68	-
	ІІІ. Інші основні засоби (12% від І + ІІ)	Стрічковий конвеєр	1	22,3	22,3	-	-	-
	ІV. ВСЬОГО:	-	17	685,217	805,458	-	-	-
	У. Середній відсоток спрацювання обладнання, котре залишається за проектом, %сер.	-	-	-	-	-	-
	Залишкова вартість обладнання, що залишається працювати за проектом (за рядком. ІУ: (гр.5 - гр.7)*(1 - %сер./100)	-	-	-	-	-	-

Таблиця 4.3. Розрахунок вартості нового обладнання

№ з.п	Назва обладнання, устаткування	Марка, Тип	Кількість	Вартість балансова, тис. грн.
				Одиниці	Разом
0	1	2	3	4	5
	І. Технологічне обладнання
1	Кран	"Консульно-Козловий"	1	15	15
2	Стружковий верстат	"Хомбак U-64-18"	2	50	100
3	Сортувалка	ДРС-2	1	41,616	41,616
4	Бункер вологої стружки	ДБО-60	2	32,631	65,262
5	Сушарка	"Бізон 80"	1	120	120
6	Бункер сухої стружки	ДБО-60	2	37,61	75,22
7	Змішувач	LLK-215	1	85	85
8	Формувальна машина внутрішніх шарів	ДФ-6	1	68,34	68,34
9	Формування зовнішніх шарів	ДФ- 6	1	68,34	68,34
10	Прес	"Гідро-Дін"	1	113	113
11	Охолоджувальна камера	ДЛКО-100	1	34,4	34,4
12	Форматне обрізування	ДЦ-10	1	65,32	65,32
13	Склад готової продукції		1
	Разом		16	662,917	783,158
	ІІІ. Інші основні засоби (12% від І + ІІ)	Стрічковий конвеєр	1	22,3	22,3
	ІV. ВСЬОГО:	-	17	685,217	805,458
	У. Середній відсоток спрацювання обладнання, котре залишається за проектом, %сер.	-	-	-	-
	Залишкова вартість обладнання, що залишається працювати за проектом (за рядком. ІУ: (гр.5 - гр.7)*(1 - %сер./100)	-	-	-	-

Таблиця 4.4. Розрахунок вартості сировини на виготовлення OSB плит

№ з/п	Назва сировини, матеріалів, напівфабрикатів, фурнітури	Одиниці вимірювання	Ціна за одиницю грн.	Кількість	Сума, тис. Гривень
				На 1 виріб	На базовий обсяг виробництва	На проектний обсяг виробництва	Фактично	За проектом
				Фактично	За проектом
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Стружка		720	360	439,61	36000,000	15825,960	25920	11394,69
2	Смола абсолютно суха		38	820	988,00	82000,000	81016,000	3116	3078,608
3	Смола робочої концентрації		43	200	246,2	20000,000	4924,000	860	211,732
4	Затверджувач абсолютно сухий		59	82	9,88	8200,000	81,016	483,8	4,77
5	Затверджувач робочої концентрації		65	5,8	7	580,000	4,060	37,7	0,26
6
7
8
9
10
11
	Разом	30417,5	14690,06
	Транспортно-заготівельні витрати (12,0 %)	3650,1	1762,8
	Всього:	34067,6	1642,8
	Зворотні відходи (вартість віднімається):
	· ділові, мі			-	-
	· паливні, мі			11989,781	11989,781
	Всього (без вартості зворотних відходів)	22077,81	4463,079

Таблиця 4.6. Чисельність працюючих, фонд оплати праці та зарплатомісткість продукції

№ з/п	Назвапоказників	Одиниці вимірювання	За існуючим цехом	За проектом	Зміна +, -
1	Спискова чисельність персоналу: виробничі робітники допоміжні робітники керівники, службовці Разом	осіб	78	78	-
		- " -	8	8	-
		- " -	4	4	-
		- " -	90	90	-
2	Фонд оплати праці: виробничих робітників допоміжних робітників керівників, службовців Разом	тис. грн.	2901,6	3250,5	+651,1
		- " -	240	325	+8,2
		- " -	316,8	381	+64,2
		- " -	3458,4	3956,5	+498,1
3	Річний випуск продукції: OSB плити	м	100000	120000	+20
4	Зарплатомісткість, 1мі	грн.	29	27	- 2

Таблиця 4. 7. Розрахунок вартості електроенергії, пари та води

№ з/п	Направлення використання	Електроенергія	Пара	Вода	Всього, тис. грн.
		Витрати на рік, квт- год	Сума, тис. грн.	Витрати на рік, тон	Сума, тис. грн.	Витрати на рік, мі	Сума, тис. грн.
	Вартість (тариф) за одиницю, гривень	-	1,2	-	90	-	8,2	-
	По існуючому цеху:
1	- на технологічні цілі	1,99	2,388	9,5	11,44	48,08	328,656	342,444
	За проектом:
1	- на технологічні цілі	3,6	4,32	20,46	24,55	61,2	501,84	530,69

Таблиця 8. Кошторис виробничої собівартості

№ з/п	Статті витрат	На одиницю, гривень	На річний (проектний) обсяг виробництва, тис.грн.	Економія (-), збільшення (+), тис, грн.
		Фактично	За проектом	Фактично	За проектом
	Випуск (обробка)			100000	120000	+20000
	Статті витрат:
1	Прямі матеріальні витрати	37,19	37,19	4463,079	4463,079	-
2	Прямі витрати на оплату праці (основних виробничих робітників)	28,91	30,32
3	Відрахування на загальнообов'язкове соціальне страхування (38,4 % від прямих витрат на оплату праці основних виробничих робітників)	10,031	10,521
4	Розподілені загальновиробничі витрати	34,61	33,02
5	Виробнича собівартість (1+2+3+4+5)	110,741	111,051

Таблиця 4.9. Техніко-економічні показники

№ з/п	Показники	Один. вимірювання	За існуючим цехом	За проектом	Зміна (+, -)
1	Річний обсяг обробки (випуску) OSB.	штук, мі, мІ	100000	120000	+20000
2	Витрати сировини та матеріалів на одиницю продукції	грн.	37,19	37,19	-
3	Чисельність ПВП	Осіб	90	90	-
4	Виробіток продукції на 1-го працівника ПВП	штук, мі, мІ	1111,11	1333,33	+222,22
5	Середньорічна заробітна плата одного працівника ПВП	гривень
6	Річна сума економії від зниження собівартості продукції	тис. грн.	-		-

Висновок: Результати виконаних розрахунків засвідчують, що даний інвестиційний проект забезпечує зниження собівартості виготовлення продукції в сумі ……. тис. грн. на рік на основі застосування удосконаленої технології (або сучасної чи передової технології).

На цій підставі проект може бути рекомендовано до впровадження.

Висновки

Результати виконаних розрахунків засвідчують, удосконалення є економічно ефективним. Річна програма підприємства збільшується з 100000 мі на 120000 мі,за рахунок збільшення продуктивності обладнання. Після удосконалення OSB плита буде виготовлятися в більшій кількості,оскільки додається операція шліфування і калібрування плит.

Результати виконаних розрахунків засвідчують, що даний інвестиційний проект забезпечує зниження собівартості виготовлення продукції на основі застосування удосконаленої технології виробництва OSB плит.

Використана література

1. Бехта П.А. Технологія деревинних композиційних матеріалів: Підручник. - Київ: Основа,2003. - 336 с.;

2. Бехта П.А. Технологія деревних плит і пластиків. Підручник. - К.:Основа,2004. - 780 с.;

3. Бехта П.А. Технологічні розрахунки у виробництві деревинно-стружкових плит. Навчальний посібник. - К.:ІСДО,1994. - 160 с.;

4. Михайлівська Г. Є.,Козак Р.О., Салабай Р.Г. Технологічні розрахунки у виробництві цементно-стружкових плит. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з курсу "Технологія деревних плит і пластиків". - Львів,НЛТУ України,2005. - 39 с.;

5. Войтович І. Г. Схеми організації робочих місць на деревообробних верстатах та лініях. - Львів: УкрДЛТУ,1997. - 49 с.;

6. Мацюк Р.І., Салабай Р.Г. Методтчні вказівки до виконання бакалаврських випускних робіт напрямів підготовки 6.051301 "Хімічна технологія" за спеціальністю "Хімічна технологія переробки деревини та рослинної сировини". - Львів: НЛТУ України. - 2011. 22 с.

Размещено на Allbest.ru

...