Технологія виготовлення ністатину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Робота складається зі вступу, 6 розділів, графічних матеріалів, списку використаної літератури з 15 найменувань. Загальний обсяг роботи 80 сторінок, 3 рисунків, 8 таблиць, 5 формул, 2 креслення формату А2, 1 креслення формату А1.

У дипломному проекті дано обґрунтування та викладено технологічний процес ділянки отримання субстанції ністатину, який включає блок допоміжних робіт та стадій вирощування культури, також викладено специфікацію апаратурної частини проекту.

Складено аналітичний огляд літератури, застосування необхідності антибіотика ністатин, викладена специфікація даного порошку.

Ключові слова : streptomyces noursei, ністатин, біосинтез

Перелік умовних позначень

ДСЗ досліджуваний засіб

ЦТК цикл трикарбонових кислот

КоА коензим А

ГДФ гуаніндифосфат

НАД(Ф) нікотинамідаденіндинуклеотид або нікотинамідаденіндинук- леотидфосфат

Вступ

Ускладнення епідеміологічної ситуації при умові зниження популяційного імунітету та відповідній соціально-економічній ситуації може виникнути будь в якій країні . Тому цілком природно, що серед дослідників існує зростаючий інтерес до підвищення ефективності ліків, зокрема антибіотиків, та створення захисних композицій з активністю, які могли б покращити локальний захист організму проти збудників деяких інфекційних захворювань . Істотним стимулом для розробки нових антибіотиків є зростаюче використання їх y медицині.

Антибіотики - це антимікробні речовини, як правило, природного походження і продукти їх хімічної модифікації, що пригнічують в мізерно малих концентраціях ріст і розвиток найпростіших, мікроорганізмів, нижчих грибів, вірусiв і клітин злоякісних пухлин. До антимікробних засобів відносять антисептики, дезінфектанти і хіміотерапевтичні речовини.

Процес отримання антибіотика включає в себе чотири основні стадії: отримання відповідного штаму - продуцента антибіотика, придатного для промислового виробництва; біосинтез антибіотика; виділення і очищення антибіотика; концентрування, стабілізація антибіотика та отримання готового продукту .

В даний час культивування штамів-продуцентів відкриває все нові можливості для отримання широкого кола біологічно активних сполук, в тому числі i антибіотиків. У зв'язку з цим перспективні біотехнологічні процеси, в яких для зростання ефективності використовують стійкі штами продуценти. Зростаюча роль застосування антибіотиків у медицині висуває важливе завдання пошуку зручних та економічних продуцентів .

Серед мікроорганізмів, що використовуються в промисловості, особливе місце займають ґрунтові бактерії роду Streptomyces, які є важливим джерелом багатьох вторинних метаболітів з широким діапазоном біологічної дії (вітаміни групи В, гетероауксини, гібереліни, імуномодулятори, антибіотики тощо).

Актуальність

Однією з найбільш розповсюджених форм інфекцій, які часто ускладнюють хіміотерапію, є кандидоз. Цей мікоз викликаний різними видами грибів роду Candida. Більшість вважають, що на сьогоднішній день кількість грибкових захворювань значно збільшилась. За останні 15-20 років лікарі все частіше стали зустрічатися з тяжкими випадками кандидоза. Основною причиною розповсюдження кандидоза є широке, частіше не раціональний прийом антибіотиків, а також кортикостероїдів.

Для запобігання або лікування грибкових інфекцій застосовують препарат ністатин. Призначати ністатин необхідно при довгому і навіть при короткій антибіотикотерапії, а також при лікуванні антибіотиками людей хворих на діабет, тяжкохворих, людям похилого віку та дітям, які більш чутливі до цього мікоза, а також для хворих в яких виявили приймання антибіотиків роду Candida, навіть при відсутності клінічних симптомів кандидоза.

Новизна

В наукову новизну ми ввели зміни щодо обладнання по виготовленню субстанції. Раніше на виробництві більше використовували вакуум-сушильні шкафи, ми змінили на сублімаційну сушарку.

Сублімаційне сушіння - найпрогресивніший метод зневоднення біологічних препаратів. Цей спосіб сушки дозволяє зберегти основну біологічну якість матеріалу та широко використовується в фармацевтичному виробництві при отриманні ферментів, антибіотиків, препаратів крові, і імунобіологічних препаратів та ін. Метод полягає в тому, що при сушці субстанція переходить із твердого стану (замороження) в пароподібний, оминаючи рідку фазу.

Перевага: волога видаляється при низьких температурах, що практично виключає термоінактивацію продукту; зберігається стабільна структура матеріалу ( не відбувається руйнування часток ); не порушується хімічний склад матеріалу; полегшується можливість отримання сухого продукту, упакованому у стерильному вигляді.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ністатину

ністатин біосинтез streptomyces глюкоза

Антибіотик вперше було ізольовано в 1950 р. І. Хазеном і Р. Брауном. Його використовують у медицині для лікування захворювань, спричинених грибами роду Candida. Він активний також проти міцеліальних грибів інших родів і не має антибактеріальної дії.

Молекула ністатину містить макроциклічне лактонне кільце (ністатинол), з'єднане з дезоксиаміноцукром (мікозаміном).

Вважається, що біологічна активність ністатину зумовлена наявністю лактонної структури і кон'югованих ненасичених подвійних зв'язків.

Механізм антимікробної дії пов'язаний з порушенням клітинної мембрани грибів, що містить холестерол та ергостерол. З ергостеролом антибіотик утворює комплекси, що призводить до появи каналів у мембранах і втрати клітинами грибів низькомолекулярних сполук.

Резистентність до ністатину зумовлена відсутністю або низьким вмістом ергостеролу в клітинах.

Ністатин отримують за глибинного культивування S. noursei, антибіотик накопичується переважно в міцелії.

міжнародна та хімічна назви: nystatin; 19-мікозамінілністатинолід;

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби Код АТС А07А А02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ністатин - антибіотик з полієнової групи, що продукується актиноміцетом Streptomyces noursei.

Ністатин зв'язується зі стеринами клітинної мембрани грибків, внаслідок чого мембрана стає нездатною функціонувати як селективний бар'єр, що призводить до втрати основних компонентів клітини.

Ністатин різною мірою пошкоджує збудників дерматомікозів, глибоких та вісцеральних бластомікозів, збудників хромомікозу та споротрихозу, пліснявих мікозів, деяких патогенних найпростіших. Особливо чутливі до препарату дріжджоподібні грибки роду Candida та аспергіли. Ністатин пригнічує розвиток вегетативних форм дезинтерійних амеб у кишечнику і застосовується для знищення грибків роду Candida у їх носіїв. Стійкість до ністатину у грибків роду Candida та інших чутливих видів розвивається повільно.

Препарат не активний відносно бактерій, актиноміцетів і вірусів.

Фармакокінетика. При прийомі внутрiшньо погано всмоктується в травному тракті (його біодоступність не перевищує 3 - 5%). Фунгістатичні концентрації антибіотика в крові і близькі до терапевтичних в тканинах внутрішніх органів досягаються тільки при введенні його у великих дозах. Препарат не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр і не надходить у спинномозкову рідину.

Основна маса прийнятого внутрiшньо антибіотика виділяється з калом у незміненому вигляді, при цьому у випорожненнях створюються високі його концентрації, достатні для прояву лікувального ефекту при кандидомікозі слизової оболонки травного каналу. Препарат, що всмоктався, виводиться з організму із сечею.

Показання для застосування. Лікування захворювань, викликаних грибками роду Candida (Candida albicans та інш.); кандидозу слизових оболонок рота, шкіри і травного тракту.

1.1 Специфікація на ністатин ( нестерильний)

Найменування показника	Припустимі норми	Методи контролю
Опис	Світло-жовтий порошок зі специфічним запахом	За п. 1 візуально
Розчинність	Нерозчинний у воді, малорозчинний в спирті, добре розчинний у диметилформаміді і формаміді, пропиленгліколі, піридині	За п.1.4., ДФУ
Ідентифікація	Ультрафіолетовий спектр ністатину ДСЗ дає три максимуми поглинання - при 292, 304,5 і 320 мкм	За п.2.3., ДФУ
Температура плавлення	160°С	За п.2.2.12, 2.2.18, ДФУ
Питоме обертання	[а] 0" +12° в диметилформаміді, +21° в піридині	За п.2.2.7, ДФУ
Прозорість	Розчин має бути прозорим	За п.2.2.1., ДФУ
Кольоровість	Характерне світло-жовте забарвлення	За п.2.2.2., ДФУ
рН	Має дорівнювати 6 (±0,1)	За п.2.2.3., ДФУ
Втрати в масі при висушуванні	2,5%:	За п.2.2.32., ДФУ
Мікробіологічна чистота	Препарат належить до категорії 2. У препараті допускається загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів: не більше як 10 (бактерій і грибів сумарно) в 1г. У препаратів не допускається наявність ентеробактерій і деяких інших грам негативних бактерій, а також бактерій родини Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus в 1 г	За п.2.0.12. 2.6.13., ДФУ .
Залишкова кількість органічних розчинників	0,1% у диметилформаміді 0,05% у піридині	За п.2.4.24, 5.4, ДФУ
Однорідність вмісту	85-115%	За п.2.9.6, ДФУ
1 Однорідність маси	80 мг і менше - 10%	За п.2.9.5, ДФУ
Термін	2 роки

1.2 Методика контролю

Розчинність. Практично нерозчинний у воді, ефірі, хлороформі, дуже погано розчинний в 95% спирті, розчинний в диметилсульфорсиді ( ТУ 6-09-3818-97). диметилформаміді (ГОСТ 20289-84).

Достовірність. Інфрачервоний спектр ДСЗ ністатину (диски 4,5 мг ністатину в 0,5г калію броміду), повинен відповідати ІЧ-спектру Міжнародному стандартному зразку ністатину, знятому в тих же умовах.

Близько 0,025г ДСЗ ністатину (точна наважка) поміщають в мірну колбу місткістю 25 мл, розчиняють в 15 мл диметилсульфоксиду, доводять об'єм розчину диметилсульфоксидом до мітки і перемішують. 1 мл отриманого розчину переносять в мірну колбу місткістю 100 мл, доводять об'єм розчину 95% спиртом до мітки і перемішують (розчин А).

Ультрафіолетовий спектр отриманого розчину А в області від 250 до 340 нм має максимуми поглинання при (291 ±2) нм, (304±2) нм, (3 19±2) нм.

Відношення оптичних густин при (291) нм та (319) нм до оптичної густини при (304) нм повинні бути в межах від 0,61 до 0,73 та від 0,83 до 0,96 відповідно.

Визначення проводять в кюветі з товщиною шару 10 мм, використовуючи в якості розчину порівняння 95% спирт.

Питомий показний поглинання, визначений по питомій густині розчину А у максимумі поглинання при (304) нм, повинен бути від 680 до 800 в перерахунку на суху речовину.

Питомий показник поглинання вираховують по формулі:

Е1%=DхVхРх10/а=2.5х104D/а

де D- оптична густина розчину дослідженого ДСЗ в максимумі поглинання при ( 304 ±2) нм;

V=25 - об'єм розчину, в якому розчинена наважка, в мл;

Р= 100 - розведення вихідного розчину;

10- коефіцієнт перерахунку концентрації розчину з мг/мл у відсотках; а - наважка ДСЗ ністатину в мг.

Питоме обертання. Від +10° до +25° (1% розчин в диметилформаміді).

рН. від 6,0 до 7,5 (3 % водяна суспензія, потенціометрично).

Втрата в масі при висушуванні. Близько 2г ДСЗ ністатину (точна наважка) сушать в сублімаційній сушці при температурі 30-35°С при тиску 100 кПа, протягом 24 годин. Втрата в масі не повинна перевищувати 5%.

Визначення вмісту компонентів А, та А2 . 0,01г ДСЗ ністатину розчиняють в 10 мл верхньої фази і 10 мл нижньої фази системи: спирт метиловий - хлороформ - 1% розчин натрію хлориду (2:2:1) і вносять в апарат проти потокового розподілення з об'ємом комірки 10/10 мл. Після 400 переносів вміст кожної трубки змішують з 5 мл спирту метилового, вимірюють оптичну густину при довжині хвилі 304 нм, використовуючи в якості розчину порівняння спирі метиловий і будують криву проти потокового розподілення.

Вміст компонентів (А1, А2) у процентах вираховують по формулі

А1 =Dа1 х 100/Dа1+Dа2

А2=Dа2 Х 100/ Dа1+Dа2

де Dа1 - мах оптична густина компоненту А1;

Dа2- мах оптична густина компоненту А2.

Вміст компоненту А1 повинно бути не менше 90%, А2. - не більше10%.

Кількісне визначення. Біологічну активність ДСЗ ністатину визначають тридозним варіантом методу дифузії в агар з тест-мікробом Candida utilis ЛIA-01 по Міжнародному стандартному зразку ністатину. Тест-мікроб зберігають у пробірках при температурі від 4 до 10° на скошеному цукровому м'ясо-пептонному агарі наступного складу: на 1 л м'ясної води 10г пептону, 5г натрію хлориду, 10г глюкози, 17г агар-агару, pH після стерилізації від 7,0 до 7,2. Тест-мікроб зберігають не більше одного місяця, після чого проводять пересів культури.

Для отримання посівного матеріалу добову культуру тест-мікробу змивають зі скошеного в пробірці цукрового м'ясо-пептонного агару 10 мл 0,9% ізотонічного розчину натрію хлориду. Отриману мікробну наважку розподіляють по поверхні скошеного в матрацах середовища того ж складу. Культуру вирощують при температурі від 36 до 38°С на протязі 48 год змивають з кожного матрацу 50 мл 0,9 % ізотонічного розчину натрію хлориду. З отриманої мікробної наважки готують робочу наважку такої густини, яка при розведенні в 30 разів 0,9% ізотонічним розчином натрію хлориду відповідає оптичній густині 0,22-0,23. Вимірювання оптичної густини проводять на нефелометрі, використовуючи нейтральний світлофільтр і кювету з товщиною шару 3 мм.

Мікробну наважку зберігають у холодильнику при температурі від 4 до 10°С і використовують на протязі 1 місяця.

Для визначення активності застосовують середовище наступного складу: натрію хлорид - 20г, калію хлорид - 20г, натрію фосфат двозаміщений - 5г, агар-агар - 18- 20г, вода до 1л. pH середовища після стерилізації від 5,8 до 6,0. в розплавлене середовище додають 1% глюкози (на 100мл середовища 2,5мл 40% стерильного розчину глюкози).

РОЗДІЛ 2. Шлях біосинтезу ністатину з глюкози

На рисунку показана схема біосинтезу ністатина з глюкози. Сполуки, потрібні для біосинтезу ністатину, глюкозо-6-фосфат синтезується з гліколізу, а ацетил-КоА - з ЦТК. Синтез складається з 2 частин: синтезу мікозаміну з глюкозо-6-фосфату та ністатиноліда з ацетил-КоА. Синтез ністатиноліда починається із завантаженням ацетил-КоА на білок Nys A, і утворення продукту за рахунок конденсації з трьох метілмалоніл- КоА і 15 Малоніл-КоА розширюючих одиниць Nys В, NysC, NysI, NysJ і NysK PKS. Після розщеплення утвореного довгого полікетидного ланцюга з комплексу PKS з NysK, ланцюг циклізуется з формуванням ністатинного конуса. Наступні два етапи біосинтезу ністатину ,ймовірно, здійснюється NysL і NysN монооксигенази, які виконують гідроксилювання та окислення макролактонного кільця C-10 і С-16, відповідно.

Біосинтез імовірно починається з L-Глюкозо-6-фосфат, який перетворюється в гуаніндифосфат (ГДФ) D-Маннози через дію фосфоманозізомерази, фосфоманозмутази і ГДФ-манози пірофосфорилази.

ГДФ D-Маноза, ймовірно, служить субстратом для NysDІІІ білка, який перетворює його в ГДФ-4-кето-6- дезокси- D -Манозу. ГДФ-3-кето-6-дезокси- D -Манозізомерази необхідно виконати наступний крок в мікозамінному біосинтезі, ймовірно, це NysDII-опосередковане амідування, що веде до формування ГДФ мікозаміна. NysDI білка, передбачуваний глікозилтрансферазою, мабуть завершує шлях, докладаючи до мікозаміну залишок ністатинаглікону.

 Піруват

НАНД

Ацетил -Ко-А СО

НАДН Оксалоацетат Цитрат

Малат Ізоцитрат

СО

НАД(Ф)Н

Фумарат 2-Оксоглутарат

ФАДН СО

НАДН

Сукцинат Сукциніл-Ко-А

АТФ АДФ

РОЗДІЛ 3. Характеристика бактерій роду Streptomyces

Царство Bacterіa

Відділ Fіrmіcutes

Клас Thallobacterіa

Порядок Actіnomycetales

Родина Streptomycetaceae

Рід Streptoverticillium,Streptomyces

Актиноміцети (променисті грибки) - це прокаріоти, що утворюють міцелій(грибницю) - тіло, що складається з тонких розгалужених ниток-гіф діаметром 0,1мкм. Міцелій актиноміцетів звичайно сніжно-білого кольору, рідше утворюються пігменти, які виділяються в навколишнє середовище.

3.1 Морфолого- культуральні ознаки

Міцелій актиноміцетів частіше складається з повітряної й субстратной частин. Субстратний міцелій занурений у живильну основу-субстрат і служить для харчування. Повітряний міцелій перебуває над субстратом і служить для розмноження.

Міцелій може бути стабільним або розпадатися на паличко- та кокоподібні елементи.

Фарбування за Грамом, як правило - позитивне. Розмноження спорами.

По числу спор актиноміцети ділять на моно- (наприклад, Saccaromonospora, Micromonospora) оліго- (Actinomadura) і полі спорові (Streptomyces), виділяючи особливо ті, які утворюють спорангії.

У Streptomyces спори утворюються в два етапи:

1. Апікальна ділянка повітряної гіфи відділяється септою, нуклеоїд витягується.

2. Майже одночасно клітина ділиться септами на ділянки, нуклеоїд ділиться в тих же місцях, клітинна стінка стає в 2 рази товща, спори округляються і їх стінка стає в 7 разів товща за стінку гіфи.

Актиноміцети (роду Streptomyces, Streptosporangium, Micromonospora, Actinomadura) є постійними мешканцями кишечнику дощових черв'яків, термітів і багатьох інших безхребетних. Руйнуючи целюлозу і інші біополімери, вони є їх симбіонтами. У організмі людини мешкають в ротовій порожнині, в кишечнику, в дихальних шляхах, на шкірі, в зубному нальоті, в каріозних зубах, на мигдалинах.

3.2 Фізіолого- біохімічні ознаки актиноміцетів

1). Мінералізатори органічної речовини в природі, компоненти круговороту речовин.

2). Беруть участь у системі гумусоутворення.

3). Використаються для одержання антибіотиків.

4). Викликають хвороби тварин і людини-Актиномікози(туберкульоз).

Рухливість у актиноміцетів за рахунок джгутиків. Майже всі - аероби.

Хемогетеротрофи, використовують різноманітні джерела енергії, у тому числі і складні полімери.

По джерелу вуглецю усваюють органічні речовини, переводячи їх на речовини свого тіла.

По використанню джерел азоту мікроорганізми підрозділяють на групи:

Аміноавтотрофи-Аміногетеротрофи- використовують мінеральні органічні форми азоту:

-аміак NH3(або NH4+)білки,амінокислоти

-нітратна форма NO3- нуклеотиди,

-молекулярний азот-N2 нуклеїнові кислоти

Streptomyces -- рід бактерій типу актинобактерії, тобто грам-позитивних бактерій з високим вмістом гуаніну/цитозину бактерії. Streptomyces знаходяться в основному в ґрунті і у залишках рослин, більшіть видів формують ендоспори. Streptomycetes відомі своїм характерним «земляним» запахом, який походить від виробництва непостійного метаболіту, геозміну.

Streptomycetes характеризуються складним вторинним метаболізмом. Вони виробляють велике число антибіотиків, які знаходяться у клінічному використанні.Streptomyces інколи можуть бути патогенами людини, наприклад, нечаста інфекція міцетома може бути викликана S. somaliensis.

3.3 Обґрунтування біологічного агента

Продуцентами антибіотиків є гриби з групи аспергилів, актиноміцети (стрептоміцети), а також деякі бактерії.

Ністатин відноситься до антибіотиків протигрибкової дії.

Антибіотики цієї групи за механізмом біологічної дії повинні порушувати функцію мембран грибів. Антибіотики з полієнової групи володіють цими властивостями. До них належать : амфотеріцин, натаміцин та ністатин.

Амфотеріцин B та його продуцент Streptomyces nodosus. Полієновий макроциклічний антибіотик з протигрибковою активністю.

Натаміцин та його продуцент Streptomyces natalensis.

З цієї групи залишилась актинобактерія Streptomyces noursei, тому саме її ми використаємо, як продуцент для отримання антибіотика ністатин.

РОЗДІЛ 4. Обґрунтування технологічного процесу

Санітарна підготовка виробництва

Захист ліків від забруднення, джерелом яких служить сама людина, є однією з основних проблем технологічної гігієни; вирішується вона, як правило, завдяки особистій гігієні співробітників і використанню технологічного одягу.

Підготовка персоналу

Керівництво підприємства несе відповідальність за виконання персоналом правил гігієни, організацію необхідного навчання по охороні праці і правилам гігієни, а також забезпечення всіма відповідними ресурсами (побутовими приміщеннями, спецодягом і інше), організація і контроль за виконанням цих вимог покладено на інженера з охорони праці.

У виробничому приміщенні знаходиться тільки персонал, зайнятий в технологічному процесі. Вхід не виробничому персоналу і стороннім особам у виробничі приміщення забороняється .

Правила, пов'язані з гігієнічними вимогами до персоналу, повинні виконувати всі особи, яки входять у виробничі приміщення.

У виробничі приміщення допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку та інструктаж з правил поведінки у виробничих приміщеннях D класу чистоти і тільки після належної підготовки для роботи. Персонал повинен носити комплект спеціального одягу, передбачений для даного виробничого приміщення.

Підготовка технологічного одягу. Персонал, працюючий в приміщеннях D класу чистоти одягається в технологічний одяг згідно вимог ГСТУ 64-9-2000 (куртка, брюки, шапочку, тапочки, рукавички, шкарпетки). Комплект технологічного одягу підбирається відповідно класу чистоти приміщення, роботи, що виконується, і можливими шкідливими чинниками. Це робиться для того, щоб максимально захистити продукт виробництва від часток, що виділяється людиною. Тому для цього одяг необхідно піддавати стерилізації, яка проводиться фізичними методами( теплова стерилізація).

В залежності від температурного режиму теплова стерилізація поділяється :

- Стерилізацію паром під тиском;

- Стерилізацію текучою парою;

- Повітряну

Ми використовуємо стерилізацію паром під тиском, тому що це є кращим для знищення мікроорганізмів.

Приготування робочих розчинів мийних, мийно-дезінфекційних, дезінфекційних та антисептичних засобів.

Для приготування робочих розчинів використовують мийні, мийно-дезінфекційні, дезінфекційні та антисептичні засобі, які в установленому порядку зареєстровані в Україні і дозволені до використання МОЗ Україні на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості.

Робочі розчини мийних, мийно-дезінфекційних, дезінфекційних та антисептичних засобів готують у приміщеннях зберігання притирального інвентарю в спеціально виділеній маркованій тарі із корозійностійких матеріалів.

Особи, що готують робочі розчини, проходять інструктаж з охорони праці для працівників по приготуванню та застосуванню дезінфікуючих розчинів.

Для приготування розчинів мийних, мийно-дезінфекційних, дезінфекційних та антисептичних засобів використовують воду, що відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю».

На підприємстві використовують такі засоби: як мийно-дезінфекційні - розчин пероксиду водню з синтетичним мийним засобом; як антисептичні засоби - розчин 76 % етилового спирту та розчин Стериліуму.

Розчини мийно-дезінфекційних, дезінфекційних та асептичних засобів чергуються кожні 1 Ї 3 місяця згідно графіку з метою попередження формування і поширення стійких форм мікроорганізмів.

Дезінфікуючі й миючо-дезінфікуючі засоби, повинні забезпечити знезаражування поверхонь робочих приміщень, устаткування, інвентар від патогенних і сапрофітних мікроорганізмів. Антисептичні засоби повинні забезпечувати загибель патогенних і сапрофітних мікроорганізмів на шкіру рук персоналу.

Для дезінфекції приміщень та обладнання необхідно використовувати розчин перекису водню 4% та 6% так як цей спосіб підготовки має високу ефективність і є вигідним з економічної точки зору. В якості миючих засобів на підприємствах фармацевтичного сектору використовують такі миючі засоби : Сульфонол, Прогрес, Лотос. Ми обираємо Сульфонол та Прогрес так, як в цих засобах є багато поверхнево активних речовин(детергентів), які здатні виконувати свої функції, а саме миття та дезінфекцію поверхонь.

Підготовка обладнання

Миючі та дезінфікуючі засоби і їх концентрації в робочих розчинах для підготовки устаткування наведені в Методичних рекомендаціях з готуванням й використанням миючих, дезінфікуючих, та миючо-дезінфікуючих засобів й антисептиків, затверджених Наказом МОЗ України 14.12.2002 р. №502. Всю апаратуру та комунікації стерилізують гострою парою при температурі 105-1200 С під тиском Р=0.3 МПа протягом 1 год. Перед заповненням апарата середовище ретельно перевіряють ущільнення мішалки, тому що в процесі стерилізації щільність насадки може змінитися.

До підготовки обладнання відносять також підготовку ферментера. Ферментер- це основний апаратурний елемент біотехнологічного процесу. Вони призначенні для культивування мікроорганізмів, накопичення біомаси, синтезу цільового продукту. Ферментери поділяють на три основні групи:

- Реактори з механічним перемішуванням;

- Барботажні колони, через які для перемішування середовища пропускають повітря;

- Ерліфтні реактори внутрішньою зовнішньою циркуляцією.

Ми обираємо ферментер з механічним перемішуванням, їх використовують найчастіше, оскільки вони дають змогу легко змінювати технологічні умови й ефективно постачати клітинам повітря.

Санітарна підготовка приміщення D класу чистоти. Підготовка виробничих приміщень це є комплекс заходів, що складається з вологого прибирання , дезінфекційної обробки, виконання яких спрямоване не досягнення відповідного класу чистоти.

Санітарна підготовка виробничих приміщень поділяється на періодичну (щоденну, щотижневу, щомісячну, піврічну та річну) та термінову (при переході виробництва лікарських засобів з виду на вид, при аварійних ситуаціях). Це робиться для того, щоб створити чисті умови для проведення технологічного процесу.

Щоденна санітарна підготовка. Прибирання виробничих приміщень D класу чистоти проводиться виробничим персоналом та прибиральниками виробничих приміщень. Роботу виконують в технологічному одягу для працюючих у чистих приміщеннях, взутті і одноразових рукавичках.

Підготовка приміщень проводиться в наступній послідовності:

1. Працюючий персонал:

- видаляють виробничі відходи ( у разі необхідності);

- збирають розсипані порошки і механічні забруднення.

2. Прибиральники виробничих приміщень:

- матеріали для прибирання виробничих приміщень перед використанням знезаражують у розчині дезінфекційного засобу;

- проводять вологе прибирання: стіни, двері та інші поверхні виробничих приміщень миють теплою водою і висушують або витирають досуха; після висушування проводять дезінфекцію поверхонь. Дезінфекційну обробку стін проводять 2 рази на тиждень;

- проводять санітарну підготовку технологічного обладнання та інвентарю;

- прибирання підлоги проводять що змінно;

- в боксах з ламінарним потоком повітря миють розчином мийного засобу витяжні решітки і стіни, споліскують питною та очищеною водою, висушують і обробляють дезінфекційним розчином, а також проводять вологе прибирання підлоги та дезінфекцію;

- відпрацьовані розчини мийних, дезінфекційних та мийно-дезінфекційних засобів зливають у каналізаційну систему;

- вимиті приміщення D класу чистоти закривають і маркують.

Після проведення прибирання виробничих приміщень робиться запис в журналі санітарної підготовки виробничих приміщень.

Щотижнева санітарна підготовка приміщень. Виконують усі заходи щоденної підготовки, а також протирають вікна, очищають опалювальні прилади і простір за ними, проводять миття і дезінфекцію стелі, каналізаційної системи та трапів.

Щомісячна підготовка.

Під час прибирання виконують усі заходи щотижневої підготовки, а також проводять прибирання шаф у санпропускниках, стелажів, дезінфекцію вентиляційних камер (даховий поверх), при необхідності замінюють фільтри в боксах з ламінарному потоком повітря.

Піврічна підготовка.

Виконують усі заходи щомісячної підготовки приміщень, а також проводять очищення освітлювального обладнання, зовнішніх поверхонь вікон.

Річна підготовка.

Проводять планові ремонтні та слюсарні роботи, а також виконують усі заходи піврічної підготовки приміщень.

Генеральна підготовка

Обробку проводять дезінфекційними засобами. Прибиранню підлягають підлога, двері, стеля, повітроводи. Їх обробляють робочим дезінфікуючим розчином з розрахунку 150-200 мл/м2 . Поверхні, які не піддаються корозії, обробляють дезінфікуючим розчином перекису водню і миючого засобу. Після закінчення обробки приміщення закривають на 30-40 хвилин. Прибирання підлоги проводиться щозміни. Для знезараження підлоги використовують 3%-ний розчин перекису водню з миючими засобами (0,5%-ий розчин), а також 1--2%-ий розчин хлораміну або хлорного вапна. Перед входом в цех на підлозі кладуть килимок, змочений дезінфікуючим розчином для протирання взуття

Підготовка вентиляційного повітря

Відділення підготовки вентиляційного повітря. Для забезпечення чистих умов технологічного процесу необхідно, щоб у повітрі була мінімальна кількість мікроорганізмів. Це необхідно для того, щоб при виготовленні препарату нічого посторонього не потрапило до нього. Згідно визначення виробниче приміщення Ї це замкнений простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, в якому протягом робочого дня здійснюється трудова діяльність людей. Приміщення D класу чистоти - приміщення, в якому концентрація аерозольних часток розміром 0,5 мкм і більше та життєздатних мікроорганізмів у повітряному середовищі підтримується в установлених межах, що відповідають певному класу чистоти.

Чистота повітря забезпечується відповідно до «Методичних рекомендацій щодо підготовки вентиляційного повітря для виробничих приміщень», наказ МОЗ України № 502 від 14.12.2001 року.

Також для виробництва необхідне і стиснене очищене повітря. Використовується очищене стиснене повітря в системах пневмоуправління окремими видами обладнання та в технологічному процесі: в спрей-системах при гранулюванні та нанесення покриття на таблетки. Для цього використовується пневмокомпресор з системою осушки та очищення багатоступеневою системою фільтрів .

Порядок підготовки вентиляційного повітря, що надходить до приміщень D класу чистоти виробництва нестерильних лікарських засобів, характеристика вентиляційного обладнання викладені в СТП підприємства. Щотижнева санітарна підготовка систем вентиляції Ї обробка зовнішніх виступаючих поверхонь кондиціонерів, розташованих на технічному поверху, мийно-дезінфекційним розчином, потім Ї питною водою. У теплий період року миють підлогу припливної і витяжних венткамер, в холодний період Ї виконують роботу при плюсові температурі повітря технічного поверху. Після проведення санітарної підготовки роблять запис у журналі підготовки вентсистем. Генеральна санітарна підготовка Ї виконуються усі вимоги щотижневої підготовки і після проведення ремонтних робіт, але не менше одного разу не місяць.

Підготовка вентиляційного повітря в приміщеннях D класу чистоти. Одним з головним процесів є підготовка повітря в виробничих приміщеннях. Рівень чистоти повітря робочої зони визначається такими параметрами:

а) за розміром і кількістю часток в 1 м3 (таблиця 1):

Таблиця 1

Клас чистоти	В «оснащеному» стані	В «функціонуючому» стані
	Максимально допустима кількість часток в 1 м3 повітря
	від 0,5 мкм до 5 мкм	більше 5 мкм	від 0,5 мкм до 5 мкм	більше 5 мкм
D	3 500 000	20 000	Не нормується	Не нормується

б) за кількістю мікроорганізмів в 1 м3(таблиця 2):

Таблиця 2

Клас чистоти	В «оснащеному» стані	В «функціонуючому» стані
	Максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів, КОУ/м3
D	200	200

Чистота зовнішнього повітря в системі кондиціонування визначена з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог для виробничих приміщень:

- не менше 60 м3/год на одного працюючого;

- компенсація витяжних систем і місцевих підсосів;

- забезпечення різниці тиску в чистих приміщеннях згідно вимог ведення технологічного процесу складає 50 %.

З метою дотримання відповідності даним вимогам, розроблено і створено систему підготовки повітря для виробничих приміщень, що відповідають D класу чистоти цеху по виробництву лікарських засобів. Для виробничих приміщень класу «Д» передбачено трьохступенева система очистки повітря.

Для першого поверху:

- система складається з 3-х кондиціонерів і 3-х витяжних вентиляторів, які об'єднані в загальну роботу єдиної для першого поверху системи автоматики. Для економії виробничих площ, вентиляційне обладнання розташоване в технічному просторі підвісної стелі.

Для другого та третього поверхів:

- передбачено дві системи кондиціювання повітря на базі центральних кондиціонерів. Кожна з них складається з двох кондиціонерів, трьох витяжних установок і рециркуляційних установок, об'єднаних в загальну роботу єдиної для кожного поверху системою автоматики. Чотири кондиціонери, які обслуговують другий та третій поверхи, розміщені в даховому поверсі корпусу.

Для забезпечення в виробничих приміщеннях 1-го, 2-го та 3-го поверхів повітрям з якістю відповідною необхідним параметрам, створено окремі системи кондиціонування повітря, в яких використано канальні кондиціонери середнього тиску фірми GEA.

Очищення припливного повітря, що потрапляє до виробничих приміщень передбачене триступінчатим. На кожному рівні очищення використовуються фільтри, що по ефективності фільтрації, відповідають вимогам європейських стандартів.

Таблиця 3. Характеристики фільтрів

Клас фільтра	Клас фільтрації	Ступінь очистки, (%)	Початковий перепад тиску, (Па)	Кінцевий перепад тиску, (Па)	Робоча температура(max °С)	Відносна вологість, (max, %)
EN 779	G 4	92	44	200	80	100
EN 779	F 9	97	149	300	80	100
EN 1822	H 13	99,95	250	600	60	100

На кожному рівні передбачено контроль забруднень фільтрів, за показниками датчиків перепадів тиску. Для нагріву повітря в холодну пору року використовується холодний носій Ї вода з температурою 70-90 °C. Для підтримання заданої температури в приміщеннях, встановлено 3-х ходові регулюючі клапани на трубопроводах теплопідведення повітронагрівачів кондиціонерів.

4.1 Обґрунтування вибору складу поживного середовища

Основою для створення поживних середовищ для вирощування культури бактерій є суміші мінеральних солей (макро- і мікроелементів) і, оскільки живлення культивованих тканин є гетеротрофним, джерело вуглецю вводиться в склад середовища у вигляді сахарози або глюкози.

Крім вуглецю, кисню і водню, для росту бактерій необхідний азот у вигляді нітратної або амонійної солі, фосфор - у вигляді фосфату, сірка у вигляді сульфату та іони К+, Са2+, Мg2+.

Вимоги до поживних середовищ: поживні середовища повинні містити всі елементи, з яких складається клітина, причому в такій формі, в якій мікроорганізми здатні їх засвоювати.

Хімічний склад мікробної клітини. Наприклад, до складу бактеріальної клітини входять наступні елементи (в % до маси сухої речовини): вуглець - 50; кисень - 20; азот - 10 -14; водень - 8; фосфор - 3; сірка, калій, натрій - 1; кальцій, магній, хлор - 0,5; залізо - 0,2; решта елементів - близько 0,3.

Для вирощування штаму Streptomyces noursei - продуцент ністатину, ми взяли таке середовище на якому він добре росте :

кукурудзяний екстракт 10г/л; крейда 5г/л та амонійні солі 3г/л; глюкоза,соєве борошно, діафонію фосфат інше та вода.

Кукурудзяне борошно містить 67-70% крохмалю і близько 10% вуглеводів, жир 4%.

Всі ці компоненти є оптимальними та доступними для використання на виробництвах.

Підготовка стерилізації поживних середовищ

Стерилізація - це звільнення будь-якого матеріалу від живих мікроорганізмів або їх форм спокою(спор). Повна або часткова стерилізація поживних середовищ здійснюється за допомогою вологого жару, сухого жару, фільтрації.

Ми обираємо стерилізацію вологим жаром, тому що цей метод є найефективнішим. Для знищення спор бактерій використовують температуру вище 1200 С. Загибель мікроорганізмів під дією вологого жару залежить від температури, а не від тиску.

Підготовка посівного матеріалу

Наступний етап біотехнологічного процесу - підготовка біологічного агента, тобто посівного матеріалу. Посівні матеріалом називають чисту культуру мікроорганізму, одержану шляхом її послідовного пересівання з пробірки в колбу, а потім у посівні апарати (інокулятори). Розрізняють такі види культивування: періодичне, безперервне; глибинне та поверхневе; стерильне та умовно-стерильне. Ми обираємо глибинний спосіб культивування, тому що наш продуцент відноситься до роду Streptomyces - бактерії. А ще тому, що процес глибинного культивування вигідніший, оскільки за його використання полегшується праця робітників, спрощується процес одержання стандартної посівної культури і скорочуються посівні площі цеху. Для засівання виробничого середовища під час глибинного способу культивування посівний матеріал готують також глибинним способом. Вигляд посівного матеріалу для бактерій - суспензійна культура. Етапи одержання посівної культури таку: відновлення музейної культури на агаризованому середовищі; вирощування культури на рідкому середовищі в колбах на качалках,культивування продуцента в малому, а потім, якщо потрібно, у великому інокуляторі. Посівна доза для засівання глибинною культурою порівняно велика - від 1 до 15%, тому число стадій і об'єм інокуляторів визначаються тільки потужністю підприємства й оптимальною нормою витрати посівного матеріалу для даного продуцента.

Біосинтез. Ферментація

Ферментація - процес у якому певні метаболіти утворюються безпосередньо під час культивування мікроорганізмів-продуцентів. У процесі ферментації необхідним є також використання стерильних поживних середовищ, повітря. Мікроорганізми у вигляді суспензії певної густини подають з інокулятора у промисловий біореактор, чи ферментер, у якому міститься стерильне рідке поживне середовище. При цьому у поживне середовище разом з продуцентом не повинні потрапити сторонні мікроорганізми - всі з'єднання повинні біти герметично закриті.

Вище ми вказали, що обираємо ферментер з механічним перемішуванням.

Тривалість ферментації становить від 4-5 до 14 діб і довше.

Процес розвитку нашого продуцента і утворення антибіотика в ферментері триває 180-230 год. при температурі 26°С, тиск 0.02-0.05 МПа.

Відділення біомаси

Розчинність ністатину у воді дуже мала, в окремих випадках у процесі ферментації у середовище переходять значні кількості антибіотика, особливо за автолізу, коли відбувається підлужнення середовища. Тому фільтрування культуральної рідини треба розпочинати до появи будь-яких ознак автолізу.

Треба також враховувати, що гіфи продуцента ністатину дуже тонкі, тому для фільтрування культуральної рідини потрібно використовувати фільтрувальні порошки (наприклад кізельгур). Для фільтрування використовують фільтр-преси різної конструкції, барабанні вакуумні фільтри, стрічкові фільтр-преси та інші конструкції.

Для фільтрування ми обираємо фільтр-пресс - устаткування розділення твердого і рідкого середовища під надмірним тиском. Відрізняється високою надійністю і простотою експлуатації. Використовуються в найрізноманітніших галузях промисловості там, де необхідно ефективно здійснити обезводнення суспензій і штамів, отримати низьку вологість осаду і високу чистоту фільтрату.

Сушіння

Під час вибору методу й режиму сушіння є якість сухого продукту. Зважаючи на термолабільність, сушіння антибіотиків може бути ліофільне, розпилювальне, у вакуум- сушильній шафі,сублімаційній сушці:

а) Для висушування різних медичних препаратів усе частіше застосовується сублімаційний метод. Сублімаційне сушіння - найпрогресивніший метод зневоднення біологічних препаратів. Цей спосіб сушіння дозволяє зберегти основну біологічну якість висушуваних матеріалів та широко використовується на фармацевтичному виробництві. Перевага: волога видаляється при низьких температурах, що практично виключає термоінактивацію продукту; зберігається стабільна структура матеріалу ( не відбувається руйнування часток); не порушується хімічний склад матеріалу; полегшується можливість отримання сухого продукту, упакованому у стерильному вигляді.

б) Розпилювальне сушіння. Відбувається при високих температурах. Розчин антибіотика пневматично розпилюється до мікрокраплинок у камері з потоком нагрітого повітря. Процес сушіння антибіотика триває кілька секунд. За таких умов зберігають навіть термолабільні препарати.

в) Вакуумне сушіння. Відбувається при низьких температурах (30-350С). дешевий та ефективний метод. Але недоліком такого сушіння є те, що можливе отримання матеріалу у вигляді коржа; не можна піддавати такому сушінню рідину; малоефективний, оскільки потребує великого об'єму площ.

Оскільки нам потрібно досягти якості сухого продукту, краще за все буде обрати сублімаційне сушіння, тому ми обираємо саме цей метод. Цей метод полягає в тому, що при сушці субстанція переходить із твердого стану (замороження) в пароподібний, оминаючи рідку фазу.

Фасування субстанції

Сировина надходять зі складу на візках або автокарах в первинній тарі постачальника з обов'язковою вказівкою статусу сировини та наявністю протоколу випробуванню вхідного контролю. Отримана зі складу сировину зберігати в спеціально відведеній коморі в кількості, необхідності для виготовлення однієї серії.

РОЗДІЛ 5. Викладення технологічного процесу

ДР1 Санітарна підготовка виробництва

ДР 1.1 Підготовка персоналу

Виробник повинен мати достатню кількість персоналу з необхідною кваліфікацією та практичним досвідом. Кількість виробничого персоналу суттєво впливає на собівартість продукції.

Персонал перед прийняттям на роботу та під час виконання своїх функціональних обов'язків проходить медичний огляд. Обов'язки, покладені на кожного спеціаліста повинні бути чітко визначені у робочих інструкціях.

Усі працівники при прийнятті на роботу проходять на підприємств інструктаж з питань охорони праці. Весь персонал, включаючи співробітників, які займаються прибиранням і технічним обслуговуванням, повинен регулярно проходити навчання з дисциплін, пов'язаних з належним виробництвом стерильної продукції. Крім ознайомлення з теорією та правилами належної виробничої практики новий персонал має пройти навчання, яке відповідає його конкретним обов'язкам.

Навчання персоналу полягає в проведенні зборів та семінарів на яких керівництво підприємства вказує на помилки та недоліки в роботі працюючих, заохочує їх ініціативу щодо вдосконалення виробництва та вживає необхідні заходи покарання за недбалість. Також проводиться поточний контроль знань робітників шляхом анкетування.

Складовою підготовки персоналу є підготовка технологічного одягу для працюючих у чистих приміщеннях. Технологічний одяг багаторазового використання віддають на прання 2 рази на тиждень.

Прання проводяться централізовано в пральній машині при t-900C протягом 20 - 30 хв. Для прання використовують синтетичні миючі засоби, що мають піноутворюючі властивості з концентрацією розчину 2 г/л, температурою миючого розчину 30 - 35°С.

Упакований чистий одяг стерилізують в бюксах в стерилізаторі 45 хв. при 120°С або 20 хв. при 132°С. На технологічному одязі після його стерилізації не повинні міститися мікроорганізми. В процесі роботи допускається наявність у змивах не більше 2 колоній неспороутворюючих мікроорганізмів на двох паралельних чашках Петрі для одягу виробничих приміщень класу чистоти А(В), і не більше 5 колоній неспороутворюючих мікроорганізмів на двох паралельних чашках Петрі для одягу виробничих приміщень класу чистоти С. Пакети з чистим стерильним одягом передають в гардеробну цеху.

ДР 1.2 Підготовка дезінфікуючих розчинів

§ для підготовки виробничих приміщень - розчин хлораміну, перекис водню, перекис водню з миючими засобами та інше;

§ для підготовки обслуговуючого персоналу - мило (для миття рук), етиловий спирт (для дезінфекції рук при роботі в чистих приміщеннях);

§ для підготовки обладнання - каустична сода та інші детергенти.

ДР1.3 Підготовка приміщень.

Підготовка приміщень адресується до підготовки виробничих приміщень відділення приготування поживних середовищ, відділення біосинтезу, відділення сушки, відділення фасування, відділення маркування і пакування, мікробіологічні і хімічні лабораторії.

Підготовка приміщень складається з проведення санітарно-гігієнічних робіт у вигляді щозмінного, щоденного і генерального прибирання виробничих приміщень.

ДР 1.3.1 Щоденне прибирання

Прибирання виробничих, допоміжних і побутових приміщень проводиться щоденно та після закінчення зміни. Особлива увага приділяється чистим приміщенням. Миття підлоги, зовнішньої поверхні обладнання і трубопроводів проводять розчином хлорного вапна з наступним ополіскуванням технічною водою.

Цей вид прибирання є обов'язковим для лабораторій та прилеглих до них приміщень. Бокс, термальні кімнати і обладнання обробляють розчином перекису водню і миючим засобом "Прогрес" з концентрацією 0.1-0.05%.

Розчин перекису водню використовують у концентрації 2.6%. 6%-ова концентрація використовується, коли при аналізі повітря (Км) з'являються спорові мікроорганізми або гриби.

ДР1.3.2 Генеральне прибирання

Генеральне прибирання здійснюється після закінчення певного виробничого циклу таким циклом може бути виготовлення партії препарату, після зупинки обладнання для проведення ремонтних робіт не рідше одного разу на місяць. Основний спосіб - розпилення дезінфікуючого розчину із послідуючим миттям водою і сушінням поверхні.

Проводиться 6% -м розчином перекису водню з додаванням миючого засобу "Прогрес". Перед проведенням генерального прибирання відключають освітлюючу арматуру і бактерицидні лампи. Дезінфікуючим розчином обробляють стіни, двері і підлогу.

ДР1.4 Підготовка обладнання та комунікацій.

ДР1.4.2 Мийка, дезінфекція та стерилізація обладнання та комунікацій.

Підготовка обладнання включає миття, дезінфекцію, а ферментаційне обладнання і місця де можлива мікробна контамінація стерилізуються. Об'єктами стерилізації є апаратура, обладнання, трубопроводи, інвентар, які треба тримати в чистоті і порядку, тобто систематично, згідно з графіком, піддавати очищенню, миттю та дезінфекції. Підготовка технологічного обладнання до роботи включає наступні операції: мийку, технічний огляд, профілактичний ремонт, обробку дезінфікуючими препаратами і насиченою водяною парою.

Обладнання, що використовується у виробництві, проміжна тара та інвентар перед виробництвом кожної серії препарату підлягають миттю гарячою очищеною водою, ополіскуванням водою для ін'єкцій, в місткості Фільтри підлягають промивці водою для ін'єкцій протягом 30 хвилин з подальшою стерилізацією в паровому стерилізаторі .

Обладнання цехів має розташовуватись таким чином, щоб до нього був забезпечений вільний доступ для прибирання, обслуговування забезпечення вимог правил охорони праці та техніки безпеки.

По закінченні роботи або перед виготовленням кожної серії нового найменування препарату апаратуру, обладнання, технологічну тару, інвентар звільняють від залишків продукту, очищують зовнішні та внутрішні поверхні, розібрані деталі, використовуючи обтирочний матеріал з теплою водою очищеною (40±5)°С з 0,5-1,0 % дезінфікуючим розчином перекису водню і миючим засобом, з наступною промивкою гарячою (60 - 70°С) очищеною водою. Потім для просушування протирають 76% етиловим спиртом.

Виробниче обладнання має бути безпечним для продукції, тобто деталі обладнання, які контактують з продукцією повинні бути нереакційноздатними, непоглинаючими, щоб не впливати на якість продукції.

Наприклад посівний апарат після вивантаження посівного матеріалу, миють через люк зі шлангу водопровідною водою, потім набирають в апарат 3,5 - 50 мЗ води і при включеній мішалці завантажують 4,5 - 5,0 кг триполіфосфату натрію та 35-40 л 20% NаОН і нагрівають до температури 75±5°С, подаючи пару у сорочку та через барботер. Витримують цю температуру 15-20 хв, охолоджують, зливають воду, апарат миють водою зі шлангу. Перед завантаженням посівного матеріалу в апарат набирають 0,3 мЗ води і перевіряють рН. Якщо рН води відрізняється від рН вихідної води, мийку апарату необхідно повторити.

Один раз на місяць і обов'язково після нестерильної операції проводять обробку ферментера каустичною содою. Не менш 1 разу в рік проводять обробку ферментера 1% розчином їдкого натру.

ДР 1.4.3 Перевірка на герметичність

Вся апаратура, що працює від надлишковим тиском та при розрядження перевіряється на герметичність. До такої апаратури відноситься ферментаційне обладнання, реактори, магістральні та місцеві трубопроводи. Для перевірки використовують обробку мильним розчином або перевіряють за допомогою галоїдного течешукача. Перевірку герметичності проводять після комплексу робіт санітарного призначення але обов'язково після стерилізації і охолодження апаратів і комунікацій.

ДР 1.4.4 Стерилізація обладнання та комунікацій.

Об'єктами стерилізації є ті апарати де в результаті виробничої діяльності на залишках органічних речовин можливий розвиток контамінантів. У відповідності з обгрунтуванням вибору технологічної схеми нами обраний термічний тип стерилізації. Стерилізація обладнання проводиться гострою та глухою парою при температурі 125°С і тиску 0,15МПа на протязі 1-2 годин. Внутрішні поверхні обладнання після стерилізації не повинні мати мікроорганізмів. На поверхні обладнання в період технічного процесу не припускають наявність мікроорганізмів, а після закінчення процесу дозволяється наявність п'яти колоній в двох паралельних пробах.

ДР2 Підготовка стерильного технологічного повітря.

ДР2.1 Забір атмосферного повітря і вилучення механічних забруднень.

Атмосферне повітря поступає на виробництво через повітровід, у місці з мінімальною забрудненістю повітря. Для попередження абразивного зносу деталей компресора проводять попередню очистку повітря від механічних домішок за допомогою вісцинових масляних фільтрів. В якості фільтруючого матеріалу застосовують кільця Рашига, змочені у вісциновому маслі. На цій стадії з повітря видаляється основна маса крупних частинок пилу.

ДР2.2 Компресування та транспортування повітря, стабілізація термодинамічних показників.

Після попередньої очистки повітря від механічних часток повітря поступає у турбокомпресор (поз. К-42.1). У турбокомпресорі повітря стискується до 0.25 МПа, при цьому нагрівається до температури до температури 170±10°С. Із трубопроводу повітря поступає у нагнітальний патрубок, із якого частина повітря іде у колектор неохолодженого повітря, а частину повітря направляють у повітроохолоджувач, де воно охолоджується до точки роси 40 ±2°С, і після відділення вологи через повітря подають до трубопроводу у ресивер, де відбувається подальше відділення вологи.

ДР2.3 Очистка повітря у головних фільтрах.

Подальша очистка повітря здійснюється в головних фільтрах поз. Ф-43, які сприймають на себе основне навантаження по видаленню основної маси забруднень. Головний фільтр представляє собою вертикальний циліндричний апарат з сорочкою, який має висоту від 2 до 4 м і діаметр від 1 до 3м.

В циліндричному корпусі зверху розміщено решітку і знизу сітку, між якими завантажується скловолокно. Щільність набивки, рівномірність і закріплення контролюється візуально. Опір скловолокна потоку повітря, що проходить зі швидкістю 1 - 2 м/с, повинний бути в межах від 15 до 30 кПа. У разі непридатності скловолокна для подальшого використання (наприклад після закінчення терміну експлуатації), ми видаляємо його з корпуса і завантажуємо новій фільтруючий матеріал, після чого стерилізуємо гострою парою при температурі від 125 до 1350С протягом двох годин. Залишкову вологу видаляємо шляхом продування технологічним повітрям 4-5 годин. Стерилізацію фільтрів у разі постійної експлуатації проводимо гострою парою один раз на місяць.

...