Технологія виготовлення ністатину

Головний фільтр дозволяє видалити забруднюючі частки з діаметром, більшим за 1,5 мкм. Ефективність очищення аераційного повітря на цій стадії складає 99% порівняно з вихідним вмістом контамінантів. Головний фільтр встановлюється поблизу турбоповітродувки ТВ - 60 - 1,8 і відіграє також роль ресивера. За необхідності у випадку великих відстаней між споживачем повітря та відділенням підготовки повітря використовують проміжний підігрівач повітря.

ДР2.5 Стерилізація повітря у індивідуальних фільтрах.

В якості індивідуальних фільтрів використовуються фільтри ФТО з тканиною Петрянова. Фільтруючим матеріалом фільтру є волокна перхлорвінілу на пористій основі (ФПП-25). Індивідуальні фільтри повинні забезпечувати очистку повітря на 99,999%.

ДР 3. Підготовка і стерилізація поживного середовища.

ДР 3.1 Підготовка і стерилізація поживного середовища для посівних апаратів.

ДР 3.1.1 Зберігання і дозування компонентів поживного середовища

Дозування компонентів поживного середовища для посівних апаратів здійснюють за допомогою вагових дозаторів поз. Д-4 та Д-12.

Приготування композиції компонентів поживного середовища для посівних апаратів.

Таблиця 4

Найменування компонентів середовища	Масова частка компонентів в середовищі, %
Амоній сульфат	0,9
Глюкоза кристалічна	2,0
Діамоній фосфат	0,024
Крейда хімічно осаджена	0,9
Кукурудзяний екстракт	1.5
Сіль поварена харчова	0,25
Патока зелена	1,0
Рибій жир	0,5
Вода водопровідна	До 7,5 мЗ

Зелену патоку із апарату поз. Р-11 за допомогою стислого повітря передають в дозатор (поз.Д-12). За допомогою вакууму передають в апарат Р-13 кукурудзяний екстракт та інші компоненти. Включають мішалку, загружають кристалічну глюкозу, витримують 15 хв . Завантажують крейду. Утворене поживне середовище передають насосом в посівні апарати, перемішують і при відключеній мішалці беруть пробу для визначення рН. Доводять рН до значення 6,2-6,6 за допомогою їдкого натру. Через люк додають стерилізований піногасник.

ДР 3.1.3 Стерилізація поживного середовища

Стерилізацію ПС проводять в системі, що складається з колонки ежекторного типу (поз. Т-16). Поживне середовище та воду з температурою 75-80°С через фільтр поз. Ф-14 насосом подають на стерилізаційну колонку, де воно нагрівається до температури 125 -130 С (Кт), і у подається посівні апарати поз. Р-31. Стерилізація ПС у посівному апараті проводять при витримуванні ПС протягом 25+-5 хв при температурі 124+-1°С і тиску пари 0.12-0.13 МПа (Кт). Нагрівають ПС паром через сорочку до температури 60°С, потім подають гостру пару через барботер. По досягненні 117+-1°С зменшують подачу гострої пари.

Після закінчення стерилізації (нагрів та витримування) починають охолодження середовища. Подають воду в сорочку посівного апарату і охолоджують середовище до 27±1°С, тиск підтримують стерильним повітрям від 0,06 до 0,08 МПа (Кт).

Після охолодження стерильного середовища із посівного апарату відбирають пробу середовища для перевірки на стерильність, біохімічний аналіз і визначення рН (Кт, Км).

Поживне середовище після стерилізації має бути стерильне і містити:

вуглеводів - від 2,3 до 0,3%;

азоту амонійного-від 180 до 23 0 мг% (за мідним методом)

фосфору - від 8 до 12 мг% (за методом Брігса)

рН від 6,2 до 7,2

ДР3.2 Підготовка і стерилізація поживного середовища для виробничого біосинтезу.

ДРЗ.2.1 Зберігання і дозування компонентів поживного середовища.

Особливістю технології є приготування концентрату поживного середовища, яке слугує основою для приготування поживного середовища для виробничого біосинтезу :

Таблиця 5

Найменування компонентів ПС	Масова частка в середовищі	Маса
		кг	кг основної речовини
Амоній сірчанокислий	1,5	442,0	442,0
Глюкоза кристалічна	3,9	1120,0	1020,0
Патока зелена	11,7	3400,0	1360,0
Діамоній фосфат	0,09	25,6	25,6
Крейда хімічно осаджена	0,7	204,0	204,0
Сіль поварена харчова	0,35	102,0	102,0
Борошно соєве	5,3	1530,0	1530,0
Жир риб'ячий	0,2	68,0	68,0
Пропінол Б-400	0,03	8,5	8,5
Натр їдкий технічний	0.8	230,0	102,0
Формалін	0.4	108,0	108,0
Триполіфосфат натрію	Од	30,0	30,0
Вода водопровідна	До 29 м3

ДР 3.2.2 Приготування композиції поживного середовища.

В апарат поз. З-8 завантажують амоній сірчанокислий, доводять водопровідною водою до 0,7-0,8 мЗ, нагрівають гострою парою до 40-43 °С і перемішують до повного розчинення солі.

За 3 години до зливу КР з ферментеру починають приготування розчину глюкози кристалічної. В апарат поз. Р-7 заливають водопровідну воду до 1,0 м3, при працюючий мішалці завантажують глюкозу і нагрівають гострою парою до 40-45°С.

Після зливу КР з ферментеру і проведення внутрішнього огляду, починають готувати суспензію соєвого борошна. В апарат поз. Р-7 заливають водопровідну воду до 0,8-0,9 м3 і завантажують соєве борошно, перемішують 15-25 хв і за допомогою стислого повітря передають у змішувач поз. Р-19.

Під час продувки концентрату середовища стислим повітрям, в апарат поз. Р-20 із збірнику поз. С-1 через ваговий дозатор поз. Д-4 подають патоку зелену. Розчин цукрів в апараті поз. Р-20 нагрівають гострою парою до 75-80 °С.Наважку діамонію фосфату завантажують в апарат поз. Р-20 перед початком передачі середовища на стерилізаційну колонку.

ДРЗ.2.3 Стерилізація поживного середовища.

Поживне середовище готують в відділенні підготовки поживного середовища. Компоненти зважують і завантажують в переліченому порядку.

Стерилізацію поживного середовища для ферментерів проводять в одній із двох уніфікованих систем безперервної дії.

Перед початком стерилізації середовища систему стерилізують гострою парою при тиску 0,6 МПа не менше 1 години 15 хвилин при температурі 130С. Кожна партія поживного середовища стерилізується, проходячи через стерилізаційну колонку, де витримується 5-7 хвилин. Середовище, що виходить з витримувача, безперервно охолоджується в теплообміннику-холодильнику до температури 50-26С і надходить у ферментер.

Стерилізацію поживного середовища для ферментерів проводять в уніфікованій системі безперервної дії (УНС). УНС складається з стерилізаційної колонки поз. Т-23, витримувача поз. Р-24 і пластинчастого теплообмінника-охолоджувача (поз. Т-25).

Підігрітий до 75-80 °С концентрат середовища, розчин цукрів з діамонієм фосфатом, а потім чисту воду до необхідного об'єму із змішувача подають на стерилізаційну колонку (витрати 9-11 м3/год).

В стерилізаційній колонці середовище стерилізують гострою парою при температурі 123-135 °С при тиску пари 0,6-0,64 МПа (Кт).

ДР 3.2.4 Витримка поживного середовища.

У місткісному теплообміннику поз. Р-24 середовище витримується при температурі 125-135°С. Кожна партія стерилізується, проходячи через стерилізаційну колонку, і витримується 5-7 хвилин.

ДР 3.2.5 Охолодження поживного середовища.

Середовище, що виходить з витримувача, безперервно охолоджується в теплообміннику-холодильнику до температури 50-26°С і надходить у виробничий ферментер Р-27.

Середовище після стерилізації перед засівом повинно бути стерильним (Км) і мати наступний склад:

вуглеводів - 7,3-8,5%;

азота амонійного, мг% 286-340;

фосфати, мг% 16-23 (за методом Брігса);

рН 6,8-7,8 (потенціометричне).

Якщо в поживному середовище є недостача поживних речовин, то їх у вигляді концетратів передають по попередньо підготовленій посівній лінії.

ДР 4 Приготування і стерилізація піногасника.

Після перевірки на герметичність апарату для піногасника в нього передають зі збірнику 100-120 кг риб'ячого жиру. Стерилізують піногасник при 132+-2°С і паровому тиску 0.185+-0.05 МПа протягом 2 годин (Кт). По закінченні стерилізації і подають стерильне повітря в апарат і передають піногасник у мірник, що розташований біля ферментеру.

В бачок для пропінолу завантажують 7+-1 кг пропінолу і стерилізують при 130+-2°С і паровому тиску 0.13 +-0.05 МПа протягом 1 години.

ТП5 Вирощування посівного матеріалу в лабораторії.

ТП5.1 Підтримка і зберігання культури Streptomyces noursei

Синтез ністатину здійснюється з використанням культури Streptomyces noursei , вирощеної на агаризованому соєвому середовищі у флаконах при цьому активність на ферментаційному середовищі у лабораторних умовах повинно бути не менше 10000 ОД/мл. В якості посівного матеріалу для біосинтеза ністатина використовують вегетативну культуру. Вегетативний міцелій для засіву ферментерів готують двоступенево або трьоступенево. В основі ступінчастого приготування посівного матеріалу лежить принцип послідовного збільшення кількості міцеліальної маси. З метою підтримання антибіотичної активності і її стабілізації постійно проводять природний відбір проб культури. Посів проводять в окремі флакони із скошеним агаризованим середовищем. Засіяні флакони вирощують при температурі 26+-1°С на протязі 12-13 діб у термостаті. Рівень антибіотичної активності повинен бути не нижче 16000 ОД/мл. Споровий посівний матеріал у флаконах зберігають у холодильнику при температурі 7+-1°С не довше 15 місяців з моменту його приготування (Кт). Найкращою формою для тривалого зберігання культур є її сублімаційне висушування.

ТП5.2 Приготування моноспорової культури.

Вихідною культурою для приготування посівного матеріалу слугує активна спорова культура, що росте на скошеному соєвому агарі у флаконах по 250 мл, активність якої при висіві на ферментаційне середовище у лабораторних умовах на качалках повинна бути не менше 16 ОД/мл.

Для вирощування використовують соєвий агар такого складу:

Склад соєвого агару Таблиця 6

Найменування компонентів середовища	Масова частка компонентів середовища, %	Примітка
1 . Агар-агар	Від 16 до 20	У техн.масі
2. глюкоза кристалічна	10	В перерахунку на 100% основних речовин
3. Калій фосфорний	0,05	У техн.масі
4. Крейда хімічно осаджена	0,5	У техн.масі
5. Мука соєва	20	У техн.масі
6. Сіль поварена харчова	0,5	У техн.масі
7. Вода водопровідна		До об'єму

Агаризоване середовище витримують при температурі 37±1°С до повного видалення вологи. В день розсіву споровий матеріал розливають у стерильні чашки Петрі при температурі не вище 46°С. Вибирають флакони з активністю не менше 16000 ОД/мл, стерильні з строком зберігання не більше 1,5 місяців з моменту посіву. У боксі в флакон із споровою культурою наливають 20 мл стерильної водопровідної води або фізрозчину. Стерильною петлею знімають з поверхні агару спори - отриману суспензію фільтрують через ватний і паперовий фільтр. Відфільтровану суспензію послідовно розводять в 10000 та 1000000 разів, потім наносять на агаризоване соєве поживне середовище у чашки Петрі. Вирощування моно спорової культури проводять при температурі 26±1°С протягом 12-13 діб (Кт). До цього часу колонії досягають 4-5мм в діаметрі, з підвищеним у центрі кратером і багатьма складками по краям.

ТП 5.3 Приготування спорового посівного матеріалу у флаконах.

Після приготування моноспорової культури проводять пересів колоній у флакони. Відбір типових колоній ведуть з тих чашок, на яких росте 15-20 колоній, так як в цьому випадку можна точно визначити тип колоній. Кожну типову колонію пересівають у окремий флакон зі скошеним агаризованим середовищем.

Вирощування ведеться при температурі 26±1°С протягом 8-12 год. у термостаті (Кт). По закінченні цього часу споровий матеріал перевіряють на здатність до антибіотикоутворювання. Флакони зі сопровим посівним матеріалом можуть бути використані у виробництві, якщо споровий посівний матеріал задовільняє вимогам: зовнішній вигляд культури - засіяна поверхня агара повина бути вкрита шаром повітряного міцелію білого кольору. Субстратний міцелій повинен мати жовтуватий колір.

ТП5.4 Приготування вегетативного посівного міцелію в колбах.

Здійснюється у колбах Ерленмейера місткістю 750 мл. З флакона із посівним матеріалом в боксі стерильною ложечкою вирізають агарові блоки (1см2) з культурою Streptomyces noursei і переносять у колби з поживним середовищем. Флакони після розсіву заливають бульйоном, закривають стерильною ватною пробкою, ставлять в термостат при температурі 37±1 °С та інкубують на протязі 48 годин (Кт). Потім бульйон мікроскопіюють і дають заключення про відсутність сторонньої мікрофлори.

Горловини засіяних колб обмотують стерильною ватою, зав'язують марлевими серветками і вирощують на качалках з частотою обертання 240-250 об/хв при температурі 26+-1°С 70±2 години до отримання однорідної маси середньої густини світло-бежевого кольору. Після вирощування у суворо асептичних умовах вміст колб зливають в одну колбу.

Для приготування партій посівних колб використовують маточну колбу. В неї засівають 25 колб з регламентованим середовищем і 2 контрольні колби. Засіяну партію посівних колб вирощують на качалках при температурі 26±1°С протягом 48 годин (Кт) до отримання однорідної пластівцеподібної маси. Потім вміст 6 колб в стерильному боксі зливають в одну стерильну колбу, яку інкубують в термостаті при температурі 37+-1°С. Через 24-48 годин висіви мікроскопіюють. При проведенні контролю на активність, вона не повинна перевищувати 16000 ОД/мл. Злиті колби зберігати у холодильнику при температурі 7±1°С не більше З діб.

ТП6 Вирощування вегетативного посівного матеріалу в посівних апаратах.

ТП6.1 Засів посівного апарату.

Для засіву використовують посівний міцелій в колбах у кількості 0,8 л.

Посів проводять через посівний балон не знімаючи тиску в апараті, при цьому вентиль на посівному штуцері повинен бути закритим, мішалка відключена. Відкривають ковпачок посівного балону і вміст колб переміщують в посівний балон. Закривають ковпачок, одягають на нього пов'язку із вати, змоченої перекисом водню. Відкривають посівний вентиль, витримують 5 хвилин і знижують тиск. Візуально спостерігають через смотрове скло. Посівний вентиль тримають відкритим до кінця вирощування.

Коли необхідно прискорити приготування посівного матеріалу або якщо відсутній посівний матеріал в колбах, засів ПА можна проводити міцелієм із посівного апарату. Засів у цьому випадку проводять по попередньо простерилізованій посівній лінії при різниці повітряного тиску в апаратах від 0.05 до 0,045 МПа, для чого в апараті з культурою збільшують повітряний тиск до 0,07 МПа, в апараті з середовищем від 0,02 до 0,025 МПа. Міцелій передають у кількості 50-100 л.

ТП6.2 Введення процесу вирощування посівного матеріалу

Вирощування ведуть при наступному режимі:

- в апарат безперервно подають стерильне повітря в кількості 1-2 м3/хв. на 1м3 середовища, підтримуючи повітряний тиск в апараті 0,03-0,05 МПа регулюванням вентиля на виході повітря. Температура повітря 55±5С.

- температуру в апараті підтримують 25±1°С (Кт). При перегріві охолоджують водою, яка автоматично подається в сорочку.

Протягом всього процесу ПМ перемішують мішалкою з частотою обертання 130-170 об/хв. Короткочасна зупинка допускається лише при сильному вспіненні операції.

Тривалість вирощування при засіві з колб 50-72 години, при засіві із посівного апарату 18-48 год.

Три рази на добу проводять відбір проб для контролю стану і розвитку міцелію, визначається рН (6,1-7,5), відсутність сторонньої мікрофлори.

Посівний міцелій можна застосовувати для засіву середовища в ферментері, якщо він буде відповідати наступним вимогам:

по зовнішньому вигляду посівний міцелій повинен являти собою щільну масу, сіруватого кольору, що заповнює весь об'єм пробірки - визначають візуально;

під мікроскопом в забарвленому препараті із проби перед засівом повинно бути щільне сплетіння добре забарвлених метиленовою сінню гифів 2-ї стадії розвитку (інтенсивна базофілія);

значення рН 6,1-7,5. Визначають по рН-метру.

відсутність сторонньої мікрофлори після висіву всіх проб і інкубації їх в термостаті при 37°С не менш як 24 год.

актинофаг повинен бути відсутнім - відсутність зон лізісу визначають візуально у всіх висівах.

При наявності сторонньої мікрофлори у посівному міцелії посівного апарату, його піддають стерилізації при 123°С протягом 20хв, охолоджують до 30°С і при вмісті вуглеводнів не менше 1% перестерилізований міцелій передають як долив у ферментаційні операції після 150 години ферментації, при вмісті вуглеводів менше 1% перестерилізований посівний міцелій зливають у каналізацію. Посівний міцелій, що відповідає указаним вище вимогам, передають за допомогою стисненого стерильного повітря у виробничий ферментер для засіву ферментаційного середовища.

ТП7 Виробничий біосинтез.

ТП7.2 Засів ферментера.

У ферментері з охолодженим середовищем підтримують тиск 0,04-0,05 МПа подачею стерильного повітря у кількості не більше 6 м3/хв. Мішалка повинна працювати постійно. Передачу 29±1 мЗ середовища здійснюють від 2 год 45 хв до 3 год 30 хв. По закінченні передачі концентрат середовища повинен бути повністю вимитий із змішувача. рН середовища 6,5-7,6.

Засів ферментера відбувається при температурі 26±1°С вегетативною міцеліальною масою з посівних апаратів. Засів ведуть по попередньо простерилізованій посівній лінії. Для підтримання рН культуральної рідини в межах 6,3-6,8 подають розчин їдкого натру з мірника лугу.

ТП7.3 Біосинтез.

Підготовка до завантаження ферментера.

Підготовка починають під час зливу культуральної рідини в коагулятор. В цей час перевіряють герметичність верхньої частини ферментера з прилеглими комунікаціями і герметичність повітряного фільтра. Після злива культуральної рідини ферментер ретельно промивають водою, продувають повітрям, проводять внутрішній огляд. Перевіряють нижній вузол мішалки, шток підп'ятника, кріплення барботера, чистоту барботера, змійовики. Стерилізують ферментер при температурі 125+-1С протягом 1 години 45 хвилин підтримуючи температуру стерилізації гострою парою.

Процес біосинтезу проводять у такому режимі:

- температуру КР підтримують 26±1°С У випадку повільного споживання вуглеводів і амонійного азоту по розпорядженню мікробіолога піднімають температуру до 27°С.

протягом всього процесу в ферментер подають стерильне повітря. В перші (21±3) год. росту після засіву об'єм повітря, що поступає в ферментер в одиницю часу на 1м3 об'єму КР, дорівнює 0,180,3 м3/хв., після чого кількість поступаючого повітря збільшують, і об'єм його складає 0,551,0 м3/хв. Кількість повітря вимірюють і реєструють. Температура повітря, поступаючого в ферментер, повинна бути від 50 до 66°С, контролюють її по манометру.

повітряний тиск підтримують подачею стерильного повітря в кількості 0,02-0,05 МПа. При інтенсивному піноутворенні на поверхню КР подають стерильний піногасник порціями не більше 5 кг.

кожні 12 годин відбирають проби для дослідження морфологічного стану міцелію, відсутності сторонньої мікрофлори і актинофагу, вміст вуглеводів, активності і визначення рН (6,3-6,8).

На 24-ій годині до зливу КР на обробку здійснюють долив стерильною водою від 2 до 4 м3.

У випадку швидкого споживання вуглеводів на 100 годині ферментації (вміст 3,4%) проводиться підживлення вуглеводами (1-2% глюкози або патоки зеленої), попередньо простерилізованої, передають у ферментер. Підживлення аміачним азотом (0,2% амонію сірчанокислого), попередньо простерилізованим, проводять при вмісті аміачного азоту в культуральній рідині 100+-20мг%.

Висновки про закінчення біосинтезу роблять на основі наступних показників:

уповільнення з послідуючим припиненням накопичення ністатину у КР;

вміст вуглеводів не більше 0,4%;

міцелій 3-4 стадії розвитку розпадається на фрагменти, з'являються вільні спори.

Тривалість ферментації від 180 до 230 годин.

ТП 8 Автоліз культуральної рідини

Автоліз культуральної рідини ністатину проводять у коагуляторі. Тепловий автоліз, обробка оксалатом натрію. Автоліз культуральної рідини ністатину проводять у двох апаратах-коагуляторах. культуральної рідини в об'ємі одного ферментатора приймають у 2 апарата: в один апарат 12 м3, а в другий - решту об'єму. Після годинної витримки вимірюють об'єм культуральної рідини, відбирають середню пробу для аналізу, яку тримають в холодильнику.

Метод теплового автолізу.

Значення водневих показників перед автолізом повино бути 6,0-6,7 рН. При необхідності кореагують рН щавелевою кислотою або розчином їдкого натра. При працюючий мішалці культуральну рідину нагрівають гострою парою через барботер до 45-50С. Витримують 30-45 хвилин, охолоджують подачею води у змієвик до 10-15С. Додають формалін із мірника з розрахунку 7л на 1м3 вихідної культуральної рідини. Перемішують одну годину. Тривалість процесу не більше 8 годин. Вихід на стадії автолізу 97%.

Приготування розчину оксалата натрія.

В апарат подають 0,2м3 розчину їдкого натра. При перемішуванні завантажують щавлеву кислоту, виходячи з вмісту іонів кальцію і магнію, а також об'єму культуральну рідину. Перемішують не меньше 8 годин. Доводять об'єм суспензії і оксалата натрію до 0,5 м3 пом'якшеною водою. Суспензію постійно перемішують.

В якості детергенту використовують сульфонол. В автолізовану рідину із реактору подають розчин оксалату натрію для осадження лужно-земельних металів до значення не більше 60 мг/л, потім розводять водою питною до в'язкості не менш 75 мл/хв.

ТП9 Отримання технічного розчину

ТП9.1 Розведення і фільтрування автолізованої культуральної рідини.

Автолізовану культуральну рідину із показником водневого показника 7,250,25 рН, в'язкістю не менше 75 мл/хв, з температурою від 10°С до 15°С, вмістом іонів кальцію та магнію не вище 30мг/л, насосом з коагулятора, через фільтр подають в збірник, де водою знесоленою або пом'якшеною в'язкість культуральної рідини доводять до значення не менше 90 мл/хв, активність від 2500 до 4500 од/мл.

Додають розчин триполіфосфату натрію концентрацією (6-8)•10-2 до вмісту іонів кальцію-магнію в розчині не більше 60 мг/л.

Загальние розведення культуральної рідини повинно складати не більше як 1 : 2,5.

Кількість розчину триполіфосфату натрію загружають в залежності від вмісту іонів кальцію-магнію в розведеній культуральній рідині насосом з збірника через мірник.

ТП9.2 Сорбція ністатину на катіоніті КБ-2

Процес сорбції ністатину з культуральної рідини катіонітом КБ-2 схематично можна представити у вигляді:

RСOONa + (Str3+, Na+, Ca2+, Mg2+, орг домішки) >

RСOO (Str3+, Na+, Ca2+, Mg2+, орг домішки) + Na+

Культуральну рідину зі ністатином з реактора подають за допомогою насосу на колону знизу вверх, підтримуючі постійний напір за допомогою ротаметра.

Збіднену на ністатин культуральну рідину, що виходить з колони, самопливом через збірник приймають в апарат, звідки насосом подають на колону, підтримуючи напір за допомогою ротаметра. Розчин маточнику, що виходить з колони самопливом з активністю не більше 200 ОД/мл зливають в цеховий нейтралізатор через збірник.

Якщо активність маточника вища 200 ОД/мл, підключають колону зі свіжеотрегенерированим катіонітом.

Тривалість процесу сорбції не більше 30 год прокачки свіжої культуральної рідини та не більше 30 год прокачки збіднілої культуральної рідини на колону.

Вихід на стадії сорбції - 97%.

Регенерацію катіоніту КБ-2 проводять розчином натру їдкого з концентрацією (0,5-2,0)•10-2 г/см3 та (3-4)•10-2 г/см3 після кожної операції сорбції.

Перед регенерацією катіоніт в колоні відмивають пом'якшеною або знесоленою водою. Регенерацію катіоніту проводять спочатку розчино натру їдкого концентрацією (0,5-2,0)•10-2 г/см3 , подаючи його на колону за допомогою насосу з апарату через ротаметр знизу вверх.

Далі регенерацію продовжують розчином натру їдкого концентрацією (3-4)•10-2 г/см3, подаючи його на колону за допомогою насосу з апарату через ротаметр знизу вверх. Кожну годину перевіряють вміст натру їдкого в розчині .

При отриманні концентрації натру їдкого на виході з колони більш 1,0•10-2 г/см3 подачу розчину переривають та роблять витримку не менше 1 години. Після витримки розчин натру їдкого витискують знесоленою водою в збірник, а при концентрації менше 0,5•10-2 г/см3 в нейтралізатор.

Витиснення домішок з катіоніту КБ-2. Витиснення іонів кальцію та магнію з катіоніту КБ-2 проводять розчином триполіфосфату натрію концентрації (0,3-0,5)•г/см3.

Для приготування розчину використовують слабкі фракції ністатину, отримані на початку та на кінці десорбції, обеззолення, промивання вугілля І та ІІ стадій освітлення вугіллям, а також пом`кшену воду.

В збірник загружають триполіфосфат натрію на 1 м3 розчину. Розмішують не менше 30 хв., перевіряють значення водневого показника, яке повинно бути від 9,0 до 9,2 рН.

Парою проводять підогрів до температури 40-45 0С.

Перед проведенням процесу витиснення домішок розчином триполіфосфату натрію катіоніт в колоні промивають знесоленою водою знизу вверх, підтримуючи за допомогою ротаметра. Промивку проводять до чистих промивних вод. Воду з розширювача колони видаляють сифонуванням через збірник в каналізацію. Далі на колону подають за допомогою насосу через фільтр розчин триполіфосфату натрію підтримуючи за допомогою ротаметра.

За допомогою сифонування через збірник видаляють розчин триполіфосфату натрію з розширювача колони в каналізацію та відмивають катіоніт знесоленою водою, подаючи її знизу вверх, підтримуючи за допомогою ротаметра.

Тривалість процесу - 16 год.

ТП 9.3 Десорбція ністатину сульфату з катіоніту КБ-2

Десорбцію ністатину з катіоніту КБ-2 ведуть розчином кислоти сірчаної (4,5-6,0)•10-2 г/см3. Процес десорбції ністатину з смоли КБ-2 схематично може бути виражений наступним чином:

RCOO (Str3+, Na+, орг домішки) + H2SO4 >

RCOO + сірчанокислі солі (Str3+, Na+, орг. домішки)

Перед десорбцією воду з колони зливають через нижню частину колони та сифонують через збірник в каналізацію до рівня води під смолою до 150 мм.

В колону з катіонітом, насиченим ністатином з збірника за допомогою насосу зверху подають через ротаметр розчин кислоти сірчаної в кількості від 2.0 до 3,5 м3 в залежності від кількості смоли в колоні та кількості сорбованого ністатину.

Виходячий з колони елюат збирають в збірник по фракціях в кількості 0,2 м3 кожна. Кожну фракцію набирають за час від 0,7 до 1,0 год.

По закінченні подачи розчину кислоти сірчаної на колону подають знесолену воду, підтримуючи за допомогою ротаметра.

Під час процесу десорбції отримують наступні фракції:

На початку процесу витиснення з колон вода до появи активності 1000 ОД/мл, яку зливають через збірник в каналізацію

Елюат з активністю від 1000 до 10000 ОД/мл передають в збірник для приготування розчину.

Елюат з активністю більше 10000 ОД/мг, із значенням водневого показника від 3 до 7 рН та вмістом іонів кальцію та магнію не більше 500 мг/л передають в збірник технічних елюатів.

Елюати з активністю більше 10000 ОД/мл із значенням водневого показника від 3 до 7 рН вмістом іонів кальцію та магнію більше 500 мг/л передають в збірник зольних фракцій елюції.

Елюат з активністю більше 10000 ОД/мл значенням водневого показника менше 3 рН передають в збірник для прийому кислих фракцій елюації, звідки за допомогою стисненого повітря подають елюат в колону з смолою ЕДЕ-10П, а потім за допомогою вакууму передають в аппарат.

Елюат з активністю більше 10000 ОД/мл значенням водневого показника менше 3 рН, вміщуючим іони кальцію та магнію більше 500 мг/л нейтралізуютьза допомолгою аніоніту ЕДЕ-10П, потім видаляють іони кальцію та магнію за допомогою катіоніту КУ-2-20 в натрієвій формі. Отриманий елюат за допомогою вакууму передають в аппарат.

Елюат з активністю до 10000 ОД/мл на виході з колони, значенням водневого показника менше 3 рН нейтралізують за допомогою аніоніту ЕДЕ-10П та передають в збірник для приготування розчину.

Процес десорбції припиняють при активності елюата на виході з колони менше 1000 ОД/мл.

Тривалість процесу десорбції не більше 24 год.

Виход на стадії - 95,13%

Катіоніт в колоні промивають знесоленою водою до значення водневого показника не менше 4 рН.

ТП 9.4 Видалення іонів кальцію та магнію з елюату

Видалення іонів кальцію та магнію з елюату проводять на колоні К-68 із катіонітом - смолою КУ-2-20 в натрієвій формі.

Схематично процес може бути виражений наступним чином:

RSO3Na+ + Str3+, Ca2+, Mg2+ > (RSO3)Ca, Mg + Str3+, Na+.

Елюат із вмістом іонів кальцію та магнію більше 500 мг/л із значенням не менше 3 рН з збірника за допомогою стисненого повітря через ротаметр зверху вниз, передають на колону з катіонітом КУ-2-20 в натрієвій формі.

Колона закритого типу, вертикальна, циліндрична. У верхній частині колони встановлюється решітка з щільовими ковпачками. На нижню решітку завантажують шар битого скла 150-200 мм, а зверху катіоніт марки КУ-2-20 у кількості 130-140 кг. Матеріал колон - органічне скло. Діаметр колони 500 мм, висота 1500 мм. Заповнення за допомогою стисненого повітря, звільнення самопливом.

Виходячий з колони елюат з активністю більше 10000 ОД/мл та вмістом кальцію та магнію менше 500 мг/л прийміють в збірник та за допомогою вакууму передають в апарат.

Колону з відпрацьованим катіонітом промивають знесоленою водою.

Промивні води з активністю менше 10000 ОД/мл приймають в збірник, далі самопливом передають в збірник для приготування розчину

Технічний розчин ністатину в збірнику перемішують не менше 15 хв та відбирають пробу для аналізу.

Технічний елюат повинен відповідати наступним вимогам:

окраска розчину не повинна перевищувати еталон №3б;

активність, ОД/мл, не менше 40000;

активність, ОД/мг, не менше 600;

значення водневого показника, рН 4,0-7,0;

сульфатна зола, %, не більше 25;

загальна жорсткість, мг/л, не більше 400.

Вихід на стадії отримання технічного розчину - 91,81%.

Регенерація катіоніту КУ-2-20

Невід'ємною частиною процесу видалення іонів кальцію та магнію з елюату є регенерація катіоніту КУ-2-20. Перед регенерацією взрихлюють катіоніт в колоні шляхом подачі знесоленої води знизу вверх.

Регенерацію катіоніту проводять розчином солі повареної. Розчин солі подають на колону за допомогою насосу знизу вверх, підтримуючи за допомогою ротаметра.

Подачу розчину солі проводять до вмісту іонів кальцію та магнію на виході з колони 20 мг-екв/л.

Розчин в колоні витримують не менше 1 год.

Промивку проводять знесоленою водою до відсутності в промивній воді іонів кальцію та магнію. Регенерацію катіоніту можливо переодично проводити розчино натру їдкого. Перед регенерацією катіоніт промивають знесоленою водою. Після цього воду зливають через нижню частину колони та подають розчин натру їдкого. Регенерацію закінчують при концентрації натра їдкого на виході з колони не менше 0,5•10-2 г/см3.

Колону ставлять на витримку не менше ніж на 1 год. Відмивку смоли проводять знесоленою водою до значення водневого показника 8 рН.

ТП 9.5 Нейтралізація елюатів

Нейтралізацію кислих фракцій, отриманих під час десорбції ністатину, проводять на колоні із аніонітом - смолою ЕДЕ-10П.

Схематично процес може бути виражений наступним чином:

2RNH3OH + H2SO4 (елюат) > (RNH3)2SO4 + 2H2O (елюат).

Елюат з активністю вище 10000 ОД/мл та значенням водневого показника нище 3 рН з збірника за допомогою стисненого повітря через ротаметр подають зверху на колону. Елюат, що виходить з колони із значенням водневого показника від 3 до 8 рН збирають в збірник та за допомогою вакууму передають в збірник для часткового обеззолення, або в аппарат. Елюат з активністю від 1000 до 10000 ОД/мл та значенням водневого показника нище 3 рН нейтралізують вищезгаданим способом та самопливом передають з збірник. Смолу в колоні промивають знесоленою водою.

Вихід - 98%.

Регенерація аніоніту ЕДЕ-10П

Невідємною частиною процесу нейтралізації кислих фракцій елюатів є регенерація аніоніту ЕДЕ-10П, яку проводять розчином соди кальцінованої концентрацією (3-4)•10-2 г/см3 після кожної операції.

Процес може бути виражений наступним чином:

Na2CO3 + 2H2O > NaOH + NaHCO3

(RNH3)2SO4 + 2NaOH > 2RNH3OH + Na2SO4

Перед регенерацією смолу в колоні взрихлюють шляхом подачі знесоленої води знизу вверх.

Розчин соди кальцінованої подають на колону за допомогою насосу знизу вверх, підтримуючи розход за допомогою ротаметра. Кожну годину перевіряють концентрацію розчину, що виходить з колони та при отриманні концентрації соди не менше 0,5•10-2 г/см3 подачу розчину припиняють.

Отрегенерований аніоніт промивають знесоленою водою до значення водневого показника 8-9 рН.

Регенерацію аніоніту ЕДЕ-10П можливо проводити розчином натру їдкого. Регенерацію вважають закінченою, якщо концентрація натру їдкого на виході та вході равні.

ТП 10 Отримання очиЩеного розчину ністатину сульфату

ТП 10.1 Перша обробка розчину ністатину активованим вугіллям

Перше освітлення технічного розчину до еталону цвітності 5б проводять активованим вугіллям ОУ-А з стадії другого освітлення або свіжоприготовленим вугіллям.

Технічний розчин ністатину з збірника за допомогою вакууму або стисненим повітрям передають передають а апарат для першої обробки вугіллям в кількості (1,30,10) м3.

Через люк апарату при робочій мішалці вручну загружають в аппарат вугілля в кількості не менше 3% свіжоприготовленого вугілля марки ОУ-А або не менше 8% відпрацьованого вугілля від об'єму розчину. Перемішують від 20 до 30 хв, відбирають пробу, забарвлення проби порівнюють візуально з еталоном.

ТП 10.2. Фільтрування

Коли знебарвлення досягнуте, вугільну суспензію за допомогою стисненого повітря подають з збірника на друк-фільтри, звідки фільтрат поступає в збірник. Після закінчення фільтрації розчину проводять промивку знесоленою водою в кількості від 0.10 до 0.15 м3 в залежності від активності розчину та кількості загруженого вугілля.

Вугілля на фільтрі промивають знесоленою водою до активності у вугіллі не більше 1000 ОД/мл. Для промивки набирають від 0,5 до 0,6 м3 знесоленої води, фільтрат за допомогою вакууму приймають в апарат , звідки промивки передають за допомогою стисненого повітря в апарат.

Для фільтрації розчину після І обробки вугіллям. Вертикальний, циліндричний з сферичним днищем, верхнім люком, нижнім спуском. Місткість, м3 - 1,0; Діаметр, мм - 1000, висота, мм - 1450. З мішалкою рамного типу. Заповнення та звільнення-стисненим повітрям

Тривалість процесу не більше 5 год.

Вихід на стадії - 96%.

ТП 10.3. Знесолення та нейтралізація розчину ністатина сульфату

Знесолення розчину ністатину сульфата на катіоніті КУ-2-20 та нейтралізація на аніоніті ЕДЕ-10П . Обезсолення розчину ністатину проводять за допомогою катіоніту КУ-2-20 в водневій формі. Нейтралізацію кислого елюату, що виходить з колони з катіонітом виконують за допомогою аніоніта ЕДЕ-10П в гідроксильній формі.

Розчин ністатину піддається послідовно на одну або дві групи колон, спочатку на колону з катіонітом, а потім в колону з аніонітом. Процес обеззолення може бути виражений наступним чином:

RSO3Н + MeSO4(елюат) RSO3Me + H2SO4(елюат)

ДеМе - іони металів

RNH3OH + H2SO4(елюат) (RNH3)2SO4 + 2H2O(елюат)

Перед обеззоленням проводять взрихлення катіоніту та аніоніту знизу вверх знесоленою водою.

Розчин ністатина сульфата з збірника подають за допомогою насосу на послідовно увімкнуті колони з катіонітом та аніонітом.

Знесолений елюат приймають фракціями в збірник по 0,1 м3.

В процесі знесолення отримують наступні фракції:

Витіснену з колони воду та слабкий розчин ністатину сульфату з активністю до 1000 ОД/мл зливають в каналізацію та передають на стадію ТП 8.2.

Знесолений розчин ністатину сульфату з активністю від 1000 до 10000 ОД/мл передають в збірник .

Знесолений розчин ністатину сульфату із середньою активністю не менше 45000 ОД/мг, вмістом зольних домішок не більше 0,4% до сухого залишку, значенням водневого показника від 5,5 до 6.5 рН та вмістом ністатину в 1 мг не менше 760 ОД передають в реактор на стадію ТП 9.3.

Знесолений розчин ністатину сульфату з активністю від 10000 до 100 ОД/мл передають в збірник.

Тривалість процесу не більше 10 год.

Вихід на стадії - 97%.

ТП 10.4. Друга обробка розчину і фільтрування.

Другу обробку елюату свіжоприготовленим вугіллям марки ОУ-А проводять з ціллю зняття пірогенності та освітлення елюату до еталону.

В реактор передають за допомогою вакууму або стисненого повітря від 1,6 до 1,8 м3 обезсоленого розчину ністатину сульфату з активністю в мл не менше 45000 ОД, активністю в мг не менше 760 ОД, вмістом зольних домішок не більше 0,4% по сухому залишку, значенням водневого показника від 5.5 до 6,5 рН. Перемішують не менше 15 хв.

Завантажують в апарат при працюючій мішалці активоване вугілля марки ОУ-А в кількості не менше 10% вологого вугілля від об'єму, взятого на освітлення розчину. Вугільну суспензію перемішують не менше 30 хв.

Тривалість процесу не більше 10 год.

Вихід на стадії - 92%.

ТП 10.5 Стабілізація розчину

Стабілізація розчину проводиться корегуванням водневого показника та охолодження очищеного розчину ністатину сульфату.

Відфільтрований від вугілля розчин ністатину сульфату в реакторі охолоджують до температури 2-40С розсолом, подаючи його в сорочку.

Під час охолодження при працюючій мішалці проводять корегування водневого показника до значення від 5,5 до 6.5 рН розчином сірчаної кислоти або розчином натру їдкого. По закінченню корегування водневого показника та охолодження розчин ністатину сульфату передають в збірник.

По фізико-хімічним, мікробіологічним властивостям очищений розчин ністатину сульфату повинен відповідати наступним вимогам:

Бути прозорим;

Колір розчину не повинен перевищувати еталон № 5б;

Активність, ОД/мг не менше 760;

Активність, ОД/мл, не менше 35000;

Водневий показник, рН 5,7-6,5;

Сульфатна зола, %, не більше 0,4;

Мікробна забрудненість, не більше 60 КУО в 1 мл розчину.

ТП 11 СУШКА І ФАСУВАННЯ

Для обезводнення біомаси використовуємо сублімаційне сушіння. Сушать при тиску 100 кПа при температурі 30-35°С , протягом декількох секунд, до остаточної вологи не більше 5%.

Після закінчення сушки кожної партії розчину ністатину сульфату проводять вивантаження бідонів, наповнених порошком з контейнера. Бідони з порошком передають в кімнату зберігання порошку.

По необхідності бідони з порошком передають на фасовку.

ПВ12. Переробка відходів, що використовуються

Відходом виробництва ністатину є рідина що містить ферментний протеолітичний комплекс, який може бути використаний як джерело отримання технічних ферментів.

ЗВ13. Знешкодження відходів

У ході технологічного процесу мають місце тверді та рідкі відходи і викиди в атмосферу. Тверді відходи не підлягають переробці. Їх збирають у спеціальні контейнери, маркують етикетками, вказують дату, кількість, назву, прізвища відповідальних осіб і відправляють спочатку в ізолятор браку, потім на утилізацію на спеціалізовані підприємства. Макулатура направляється на підприємство по переробці вторсировини. До рідких відходів належать стічні води. Склад стоків приводиться до нормованих показників перед випуском у міську каналізацію. Склад викидів в атмосферу приводиться до заданих допустимих показників за допомогою скруберів та фільтрів.

5.1 Контроль виробництва

№ контрольної точки (назва стадії)	Об'єкт контролю та показник, що визначається	Метод контролю	Періодичність перевірки та порядок відбору проби	Нормативна характеристика показника, що визначається
1	2	3	4	5
К 1.1 К 1.1.2	Підготовка персоналу: Санітарно-гігієнічна підготовка. Підготовка спецодягу: Огляд спецодягу Прання Витискування Сушка Стерилізація спецодягу	Мікробіологічна чистота - згідно Технологічного регламенту ТхР 64-23518596-222-2000 на ділянку лікарських препаратів (таблетки) (Цех №1), СТП 64-23518596-03.002-02 “Санітарна підготовка виробництва”. Мікробіологічна чистота - згідно Технологічного регламенту ТхР 64-23518596-222-2000 на ділянку лікарських препаратів (таблетки) (Цех №1), СТП 64-23518596-03.002-02 “Санітарна підготовка виробництва”. СТП 64-23518596-04.003-99 “Засоби індивідуального захисту при виробництві нестерильних лікарських форм”.	Один раз в тиждень під час виробничого процесу (один раз в два тижня після стерилізації одягу). Сушіння проходить при температурі 90°С,протягом 120 годин Один раз в тиждень під час виробничого процесу (один раз в два тижня після обробки рук дезрозчинами).	Відсутність мікроорганізмів.
К 1.2	Приготування миючих та дезинфікуючих розчинів. Розчин перекису водню і миючого засобу(Прогрес) Розчин спирту етилового	Інструментальний, хімічний Візуальний Хімічний	концентрація, 3%: перекису водню і питної води. Об'ємна частка, %: 76.
К 1.3	Підготовка приміщення	Мікробіологічна чистота - згідно Технологічного регламенту ТхР 64-23518596-222-2000 на ділянку лікарських препаратів (таблетки) (Цех №1), СТП 64-23518596-03.002-02 “Санітарна підготовка виробництва”.	Бактеріологічний контроль за допомогою апарату Кротова. С кл. та Д кл чистоти: функціонуючий стан 1 р. на тиждень; оснащений - 1 р. на місяць. Змив тампонами вибірково два рази на тиждень під час виробничого процесу і один раз на два тижні після обробки.	Відповідно до НТД. У 1 м2 повітря в «функціонуючому» стані м/о не більш: Зона Д клас - 200
К 1.4	Підготовка обладнання та комунікацій	Мікробіологічна чистота - згідно Технологічного регламенту ТхР 64-23518596-222-2000 на ділянку лікарських препаратів (таблетки) (Цех №1), СТП 64-23518596-03.002-02 “Санітарна підготовка виробництва”.	Не рідше 1 разу в тиждень під час виробничого процесу і не рідше 1 разу в два тижня після обробки дезрозчинами	Відповідно до НТД. У 1 м2 повітря в «функціонуючому» стані м/о не більш: Зона Д клас - 200 Відсутність.
К 2	Підготовка стерильного технологічного повітря	Мікробіологічний аналіз- згідно Технологічного регламенту ТхР 64-23518596-222-2000 на ділянку лікарських препаратів (таблетки) (Цех №1), СТП 64-23518596-03.002-02 “Санітарна підготовка виробництва”.	Не рідше 1 разу в тиждень під час виробничого процесу і не рідше 1 разу в два тижня за 1-1,5 годин до початку роботи.	Відповідно до НТД
К 3 К 3.1.1 К 3.1.3 К 4 К 5 К 7 К 7.3 К 8 К 9 К10 К 11	Підготовка та стерилізація поживного середовища: дозування компонентів поживного середовища стерилізація компонентів поживного середовища Приготування та стерилізація піногасника Підготовка посівного матеріалу: контроль життєдіяльності спор контроль отримання вегетативної культури Ферментація: Контроль температури та тиску Біосинтез Автоліз біомаси Отримання технічного розчину Фільтрація Сушка , фасвання	Ваговий Технологічний Технологічний Пересів на поживне середовище Перенос в колби з поживного середовища Візуально Технологічний Технологічний, мікробіологічний Технологічний Технологічний Технологічний Технологічний	Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію Кожну серію	Точна вага рН=6 температура 1250С; час 1 година; тиск 0.6 МПа Р=0,18-0,6МПа; час=2год;Т=132С0 вага сухої міцеліальної маси 0.6-0.7% по сухій вазі 2-5% по об'єму Швидкість обертів 240-250 об/хв. Р= 0.03-0.05МПа T=370С рН=6;Т=26С;час=180-230год;Р=0.02-0.05МПа Т=15С0 Швидкість фільтрації 100л/год на 1 м2 Час=5год T=30-350С ; Р= 100 кПа, t=24 годин

5.2 апаратурна схема виробництва

Апаратурна схема виробництва представлена на одному аркуші креслення.

В таблиці наведена специфікація обладнання.

Таблиця

Індекс та номер за схемою	Найменування	Кількість одиниць	Матеріал робочої зони, способи захисту	Технічна характеристика
-	Сховище для екстракту кукурудзяного	2	Ст3	V=25 м3. Залив самостоком, викачування насосом, виготовник - Єфремовський дослідно-механчний завод
-	Ємність витратна для екстракту кукурудзяного	1	12Х18М10Т, Ст3	Вертикальний з турбіною V=1 м3, загрузка насосом, викачування під тиском. Обладнано оглядовим вікном і люком. Виготовник - Староруський завод “Хіммаш”
-	Насос для перекачки екстракту кукурудзяного	2	Бронза, БрОЦС4-4-4	ГОСТ 19027-89; тип: Ш80-6-36/2, 5Б-2; Q=36 м3/год, N=7,5 кВт. Виготовник - завод “Лівгідромаш”
-	Мірник для екстракту кукурудзяного	1	Ст3	V=0,8 м3, закачування насосом, спуск самотоком. Н=2 000 мм. Дв=700 мм. Ємкісний з показовим склом, ціна поділок 10,0 л. Виготовник - НВ-ЗКА.
Р-10	Мірник для екстракту кукурудзяного переносний	1	Ст3	Вертикальний. V=0,1 м3.Ємкісний з показовим склом, ціна поділок 10,0 л. Виготовник - НВ-ЗКА.
З-33	Сховище для піногасника	1	Ст3	V=1,5 м3. Закачування й викачування насосом. Виготовник - Новоград-Волинський ЗКА.
З-34	Мірник для жиру технічного	1	Ст3	V=0,2 м3; закачування й викачування під тиском.
Д-4 Д-12	Дозатор	2	Ст3, Ст45	Тип: ВНО-20. Діапазон зважування 0.2-20кг Клас точності 3. Виготовник: Бобруйський ваговий завод
Р-13	Змішувач для приготування поживних середовищ для посівних апаратів	1	Ст3	ГОСТ 2405-88;Вертикальний з турбіною мішалкою і барабаном, об'єм 1,5м3.. Виготовник: Новоград-Волинський ЗКА
-	Термометр технічний рідиний	12	Скло	ТТПС, П4-2-230-403 ТУ 25-11-899-73, ГОСТ 9177-74, 0-2500С, 0-1500С
-	Термоперетворювач олру	9	12Х18Н9Т	ГОСТ6651-78; ТПС 6097, гр 21; від -50 до2500С
-	Терморегулятор з підводом пари	2	12Х18Н9Т	16 РЖ 10бк7; Ду=80.
-	Манометр	15	латунь	ГОСТ 2405-72;ОБМ-160;від 0 до2,5 Мпа;кл. 1,5
-	Термічний затвір	3	Бронза БрОЦС4-4-4	Тип: 17 ч13бр; 0,6-1,6Мпа.
Р-13	Змішувач для приготування поживних середовищ для посівних апаратів	1	12Х18Н9Т,Ст3	ТУ 26-01-779-79. Вертикальний з мішалкою з об'ємом =3,2м3 Виготовник: Фастівський машинобудівний завод “Червоний жовтень”
-	Збірник конденсату	3	Чугун СЧ18	ГОСТ 19500-74; Тип 16 16чбр
Р-26	Апарат посівний для вирощування посівного матеріалу	1	12Х18Н9Т	ТУ 622-80;Н=2,7м, D=1,6м, об'єм=3м3, поверхность охолодження 10м2 Виготовник: завод “Червоний жовтень” м.Фастів.
Ф-39,40	Фільтр індивідуальний для очистки повітря	4	Титан,Ст3	Висота = 0,4м, фільтрувальний матеріал ”втулка” ТУ 88147.036.85
Р-19	Змішувач приготування поживних середовищ для ферментерів	1	Ст3	Вертикальний з турбінною мішалкою і барбатером, об'єм=16м3. Виготовник: Новоград-Волинський ЗКА
Т-23	Колонка нагрівна для поживного середовища	2	12Х18Н9Т	ГОСТ 25г.23-51. Трубна конструкція D=150мм;Н=2,5м;Sотв.=200мм2; Максимальний тиск = 0,6Мпа; Виготовник: завод “Промінь”м.Барковенково Харьківська обл.
Р-24	Витримувач трубчастий для стерилізації поживного середовища ферментерів	1	Ст3	ПТДР-І. Прямоточний, діафрагмований. Виготовник: Барвенковський завод.
Т-25	Теплообмінник для охолодження поживного середовища ферментерів	5	12Х18Н9Т	ОСТ26 291-79; Тип: “Труба в трубі” поверхння теплообміну = 20м2. Виготовник: Єфремовський дослідно-механчний завод.
З-17	Ємність витратна для їдкого натра	1	12Х18Н9Т	ТУ: 622 -60; ТУ 624-80. Об'єм = 1,6м3. Виготовник: завод “Червоний жовтень” м.Фастів.
Р-13	Змішувач для приготування поживного середовища ферментерів	1	П2Х18Н 10Т Ст3	Вертикальний з мішалкою. V=24 м3, загрузка й вигрузка насосом. Обладнаний оглядовим вікном і люком. Виготовник - Новоград-Волинський ЗКА.
Р-27	Ферментер для культивування	2	12Х18Н9Т Ст3	Вертикальний, з рубашкою й змієвиками, з пневмоаеруючим пристроєм. V=63 м3. робочий тиск 0,3 Мпа. Виготовник - завод “Дезхімобладнання” м. Пенза.
Б-35	Індивідуальний бачок для піногасника	2	12Х18Н9Т Ст3	Об'єм - 4 л., завантаження-вивантаження самотоком. Виготовник - Новоград-Волинський ЗКА.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ на ТОВ « Київмедпрепарат»

Розділ 1, ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про працю».

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, охорону трудових прав працівників.

Стаття 2 «Право громадян України на працю» , - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».

Стаття 1. Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайно екологічна ситуація. В статті 2 Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається із законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14 ) , "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14 ), цього Закону та інших законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Закон України «Про страхування». Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Стаття 2. Страховики. Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Стаття 3. Страхувальники. Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Мікроклімат

Згідно СНіП 2.04.05-91 мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих приміщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м2.

Оптимальні й допустимі величини темпер...