Стратегії логістичного управління підприємством

- постачання вхідними матеріалами (сировиною, допоміжними матеріалами, складовими частинами);

- виробництво як процес виготовлення із вхідних матеріалів, отриманих на межі фази постачання, готових виробів, замінних частин тощо;

- збут (дистрибуцію) готових виробів, замінних частин тощо як певних продуктів в каналах розподілу із доведенням їх до межі (сфери діяльності) системи;

- утилізацію та переробку відпрацьованих виробів, виробничих відходів, тари, тобто фазу повторного використання у виробничому процесі частин матеріального потоку.

Крикавський Є.В., [19, с.162] відзначає, що логістика постачання комплексно охоплює планування, керування та фізичне обслуговування матеріального потоку та потоку покупних частин з необхідним для цього інформаційним потоком з метою їх прискорення і мінімізації витрат дня всього процесу постачання.

Виробнича логістика діє у плануванні та керуванні процесами виготовлення, зокрема внутрішньовиробничого транспортування, складування, у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою прискорення виробничого процесу та мінімізації витрат. Особлива роль у виробничій логістиці відводиться виробничому плануванню та керуванню з погляду дотримання окремих пріоритетних принципів (наприклад, повне використання потужності, ресурсів тощо).

Логістика збуту (дистрибуції) функціонує у сфері переміщення готової продукції, інколи включаючи логістику торгівлі (продажу) і розподілу, оскільки продукція, особливо товари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача, проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, керування та фізичну обробку готової продукції від здавання-приймання з виробництва включно до ринку збуту, з необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати .

Науковець Анікіна Б.А. [7, с.43]. відзначає, що у розвинутих країнах щодо окремих видів підприємницької діяльності законодавчо обумовлюються жорсткі обмеження стосовно переробки відходів, утилізації, переробки відпрацьованої продукції, використання тари і упаковки, викликані вимогами безпеки, екології тощо. Тому логістика утилізації та переробки (логістика рециклювання) повинна охоплювати в комплексі планування, керування та фізичну обробку потоку виробничих відходів та утилю, тари та упаковки, відпрацьованої продукції від вхідних місць до прийнятних для довкілля місць захоронення (зберігання) чи повторного використання (утилізації та переробки), разом із необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес і зменшити загальні витрати на нього.

На думку дослідника Гаджинського А.М. [4, с.127]. до інструментарію логістики слід віднести прийоми та спеціальні методи прийняття оптимальних логістичних рішень стосовно об'єктів визначеної логістичної системи. Загальним для всіх використовуваних методів і прийомів є те, що вони не повинні протирічити базовій характеристиці концепції логістики - методу системного підходу. Умовами, що визначають існування оптимального логістичного рішення в межах певної системи, є такі (наявність хоч би однієї з названих):

- складова логістичних витрат (принаймні одна), яка належить до категорії постійних, тобто незалежних від чинника, прийнятого за інструмент зміни параметрів логістичного рішення (чинника-регулятора);

- конфлікт цілей (тобто складових витрат) в реалізації загальної цілі під час прийняття оптимального логістичного рішення, в тому числі наявність цільової дихотомії;

- нерівномірність змісту і структури функціонування об'єкта логістичних рішень тобто наявність нелінійної залежності між чинником-регулятором і результуючим параметром;

- неоднозначність (неоднакова точність, правдоподібність) прогнозу очікуваного стану реалізації логістичного рішення.

Як вважає Крикавський Є. В. [19, с.169]. окрім логістики матеріального потоку, в логістиці підприємства необхідно розглядати і такі підсистеми, як фінансову логістику і інформаційну логістику. Фінансова логістика у структурі логістики підприємства охоплює сферу управління тими фінансовими потоками, які є складниками логістичних процесів. У ширшому розумінні фінансова логістика може розглядатися як втілення логістичної концепції в управління фінансами підприємства.

Аналогічно до фінансової логістики інформаційна логістика у вузькому розумінні охоплює сферу управління логістичною інформацією. Однак в класичному розумінні це мало б означати побудову і функціонування всієї інформаційної системи підприємства на принципах логістики, субсистемами якої виступали б маркетингова інформаційна система, логістична інформаційна система, управлінська інформаційна система тощо.

Крикавський Є.В. [19, с.184] пропонує правила оптимізації логістичних рішень: як критерії будь-якого логістичного рішення доцільно, переважно, приймати мінімум загальних витрат (реальних, відносних, часових або інших) або максимум результату (дохідність, ефективність, рівень обслуговування), включаючи інтегровану оцінку; будь які оптимізаційні розрахунки не повинні лишати поза увагою істотні чинники впливу; наявність на кожному етапі обмеженого числа регулювальних чинників; на кінцевому етапі прийняття логістичних рішень належить брати до уваги і позасистемні чинник зокрема неекономічного характеру.

Розглянуті інструменти прийняття рішень в управлінні логістичними процесам є певною мірою методологічно типовими (універсальними) і це дозволяє їх адаптувати до різних сфер логістичної діяльності. Так, визначення оптимальної величини замовлення, визначення оптимальної партії виробництва, визначення оптимального рівня готівки на підприємстві (модель, відома як формула Баумоля) є результатом інтегрованої оптимізації такого зв'язку "trade off", коли одна складова витрат має тенденцію до пропорційного зростання, а інші складова - тенденцію до гіперболічного спадання при збільшенні величини оптимізованого параметра.

Таким чином, можна стверджувати, що організація і планування матеріальних потоків на підприємстві є невід'ємною частиною успішного функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Адже саме логістика як наука про управління матеріальними потоками, а також знання всіх принципів, методів і т.п. допомагає підприємству не тільки «триматися на плаву», а й бути конкурентоспроможним на ринку.

2. Стан логістичного управління на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю „Горобина” розміщена в місті Суми. Метою діяльності підприємства є задоволення потреб споживачів та одержання прибутків. Адміністративний центр підприємства знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 121.

Предметом діяльності підприємства є: виробництво, переробка, зберігання та реалізація лікеро - горілчаної продукції. А також оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва.

Компанія «Горобина» - один з небагатьох лікеро-горілчаних підприємств України з більш ніж сторічною історією і єдиний виробник горілки та лікеро-горілчаної продукції в Сумській області. ТОВ «Горобина» веде свою історію з далекого 1897 року. Спочатку підприємство мало статус Сумського державного винного складу № 7, який підпорядковувався Харківському акцизному управлінню Міністерства Фінансів Російської Імперії.

Створена в січні 2001 року на базі орендного підприємства "Сумський лікеро-горілчаний завод" ТОВ "Горобина" продовжила вікові традиції сумських майстрів. Завдяки нововведенням значно покращилися якісні показники вироблюваної продукції. Високе технологічне оснащення, досвід, накопичені роками традиції, стабільна якість продукції роблять завод «Горобина» унікальним підприємством, яке постійно удосконалює виробничі технології у відповідності зі змінами в державних стандартах.

На автоматизованих лініях заводу випускається більше 30 видів алкогольної продукції: горілка, гіркі настоянки, бальзам, вермути лікерні з коньяком. Вся продукція випускається під торговими марками «Сумський Двір» і «Губернія».

Якщо до 2001 року основними споживачами Сумського лікеро-горілчаного заводу були жителі Сум та Сумської області, то на даний момент продукція компанії «Горобина» успішно реалізується у всіх областях України та в Автономній республіці Крим.

За високу та стабільну якість продукція заводу відзначена численними українськими та міжнародними нагородами, золотими і срібними медалями. Завдяки стабільній якості та оригінальній рецептурі підприємство займає стійку позицію на ринку алкогольної продукції в Сумській області.

«Горобина» продовжує роботу над своєю «колекцією» продукції, доводячи до досконалості існуючі продукти, ретельно підбираючи і створюючи нові рецептури, смаки і композиції. Фахівці заводу в останні роки розробили цілий ряд нових виробів, які виготовляються в сучасному, оригінальному оформленні та гарантують відмінну якість кожної пляшки.

Сьогодні одну третину сумських прилавків, які торгують винно-горілчаними виробами, займає продукція ТОВ "Горобина". Пояснюється це просто: сумчани люблять високоякісні напої місцевого виробника. А попит, як відомо, диктує пропозицію.

У перспективних планах - розширення асортименту продукції, що випускається, в тому числі і за рахунок власних розробок нових видів продукції.

Організаційний устрій та структура управління.

ТОВ "Горобина" має лінійно-функціональну структуру управління. Це означає, що поряд з лінійними керівниками (директорами, начальниками цехів) існують керівники функціональних підрозділів (планових, технічних, фінансового відділів, бухгалтерії), що підготовляють проекти планів, звітів, які перетворюються в офіційні документи після підписання лінійними керівниками.

У сучасних умовах даний тип структури є найбільш поширеним та ефективним для підприємства, де апарат управління виконує рутинні, часто повторювані задачі та функції.

Основною перевагою цієї структури є те, що вона, зберігаючи цілеспрямованість лінійної структури, дає можливість спеціалізувати виконання окремих функцій і тим самим підвищити компетентність управління в цілому. Кожний керівник несе власну відповідальність а результати діяльності, що підвищує результативність.

При цьому дана структура має й ряд недоліків. По-перше, вона перешкоджає введенню інновацій, і будь-які зміни вимагають значних зусиль керівництва. По-друге, сегментація підсистем викликає їхню зайву замкнутість, що перешкоджає функціонуванню організації як єдиної системи. По-третє, структура носить централізований характер, що викликає перевантаження вищого керівництва й вимагає спеціального налагодження прямих зв'язків підсистем. По-четверте, створюються обмежені можливості по підготовці керівників вищого рівня.

Нижче наведено організаційну структуру управління підприємством.

Рис.2.1. Організаційна структура управління ТОВ «Горобина»

Так, вищим органом товариства є збори учасників. Створено одноосібний виконавчий орган -- Директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виняткової компетенції зборів учасників. Він має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, в тому числі має право першого підпису фінансових документів товариства. Для контролю за діяльністю Директора створюється Зборами Учасників Ревізійна комісія.

Комплекс сучасного маркетингу включає всі заходи, які запроваджує підприємство для створення й активізації попиту на свій товар. Це планування та розробка продукції, забезпечення цінової політики, формування каналів розподілу продукції, інформаційне супроводження продукції, створення товарних знаків та брендів, забезпечення відповідної упаковки, налагодження та підтримування взаємовигідних стосунків із партнерами, клієнтами тощо.

Комплекс маркетингу -- це набір маркетингових засобів (інструментів), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети і вирішення маркетингових завдань на цільовому ринку. Поєднання таких засобів формує маркетингові зусилля підприємства на цільовому ринку. В кожному окремому випадку маркетингові засоби підбираються таким чином, щоб забезпечувався їх оптимальний вплив у рамках обраних маркетингових цілей.

Таблиця 2.1. Маркетинговий комплекс

Товар	Ціна	Розподіл	Стимулювання
Горілка	Ціна на продукцію встановлюється з урахуванням витрат, понесених на виготовлення продукції плюс прибуток.	Розподіл продукції відбувається з використанням найефективніших каналів збуту продукції.	Стимулювання споживачів проводиться за рахунок постійнодіючих акцій, дегустацій, конкурсів.
Настоянка
Бальзам
Лікер
Вермут
Інша продукція

Враховуючи ці всі заходи, фірма особливу увагу приділяє показнику обсягу збуту, змінам в структурі товарної продукції як головному результату роботи підприємства по реалізації вказаної стратегії. Виходячи з цього проаналізуємо збут фірми, структуру товарної продукції за останні три роки на основі даних підприємства. (табл.2.2.)

Таблиця 2.2. Обсяг і структура товарної продукції ТОВ «Горобина»

Вид продукції	2009р.	2010р.	2011р.
	Виручка, тис.грн	Питома вага, %	Виручка, тис.грн	Питома вага, %	Виручка, тис.грн	Питома вага, %
Горілка	42641,7	48,1	63978,9	51,9	74958,0	55,2
Настойка	12375,0	14,0	16677,7	13,5	20713,1	15,2
Лікер	15189,2	17,1	22992,0	18,6	18097,2	13,3
Бальзам	13264,8	14,9	14367,1	11,6	15002,6	11,0
Інша продукція	5264,3	5,9	5256,3	4,3	7120,6	5,3
Разом	88735,0	100	123272,0	100	135891,5	100

Дані таблиці свідчать про те, що виручка від реалізації продукції в 2011 році становить 135891,5 тис. грн., що на 47156,5 тис.грн. більше по відношенню до 2009 року. Перш за все, на зміну виручки від реалізації продукції вплинуло збільшення реалізації горілчаної продукції майже на 76% та настойки на 67,4%.

Не дивлячись на це, саме горілка займає найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції підприємства (за 2011 рік) - 55,2 %, найменшу ж частку займає інша продукція - 5,3%. За досліджуваний період відбулося зростання питомої ваги усіх видів продукції, що позитивно вплинуло на збільшення виручки від реалізації.

Достатня забезпеченість підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення об'єму виробництва продукції, а від підвищення ефективності їх використання залежить об'єм і своєчасність виконання робіт, ефективність використання техніки і як результат - об'єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і інші економічні показники.



Рис. 2.1.Структура товарної продукції ТОВ «Горобина» у 2011 році.

Обсяг виробництва продукції великою мірою залежить від кількості працюючих і продуктивності їхньої праці. На підприємстві працюють кваліфіковані працівники, які мають середню, спеціальну та вищу освіту за різними спеціальностями, що дає можливість ефективно використовувати потужність підприємства та впливати на відповідні процеси. Проаналізуємо динаміку зміни чисельності працівників та ефективність їх використання використання.

Таблиця 2.3 Динаміка чисельності робітників та ефективність їх використання

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р.до 2009 р., %
Середньооблікова чисельність робітників, чол.	184	201	222	120,7
Відпрацьовано 1 працівником , днів	288	287	277	96,2
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,94	0,94	0,91	96,8
Всього валової продукції, тис.грн	88735,0	123272,0	135891,5	153,1
Вироблено ВП на 1 робітника, тис. грн.	482,3	613,3	612,1	126,9

Аналізуючи дані таблиці простежується тенденція до зростання чисельності працівників у 2011 році у порівнянні з 2009 роком. Це пояснюється розширенням виробництва, а відповідно і збільшення чисельності робітників на 20,7% . Трудова активність робітників вцілому по підприємству має тенденцію до зменшення, так у 2011 році кількість відпрацьованих днів одним робітником зменшилась на 11 днів або на 3,8%, що пояснюється збільшенням робочого штату, а відповідно зменшення навантаження роботи.

Коефіцієнту використання річного фонду робочого часу в 2011 році зменшився на 3,2 % у порівнянні з 2009 роком.

Валова продукція по підприємству вцілому має тенденцію до зростання в 2011 році в порівнянні з 2009 на 53,1%, що відповідно вплинуло на збільшення продуктивності праці на підприємстві за досліджуваний період майже на 30%.

Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили та засобів виробництва. До основних фондів відносяться засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами. Тому важливим у економічній характеристиці підприємства є аналіз рівня наявності основних засобів які представлені в таблиці 2.4.

Проаналізувавши розрахунки, треба відмітити, що основн засоби вцілому на підприємстві мають тенденцію до зростання в 2011 році в порівнянні з 2009 на 59280,6 тис.грн або на 59,4%.

Як свідчать дані таблиці найбільша питома вага основних засобів по лікеро-горілчаному заводі в середньому за 2009-2011 роки припадає на будинки, споруди та передавальні пристрої, а найменша - на інструменти, прилади, інвентар (меблі).

Таблиця 2.4 Динаміка складу та структура основних засобів

Основні засоби	2009р.	2010р.	2011р.
	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %
1.Будинки, споруди та передавальні пристрої	60876,6	61,0	73481,9	51,8	81905,8	51,5
2.Машини та обладнання	21158,1	21,2	33332,5	23,5	38892,3	24,5
3.Транспортні засоби	11410,7	11,5	26874,7	19,0	28185,3	17,7
4.Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	6304,5	6,3	8059,8	5,7	10047,1	6,3
Разом:	99749,9	100	141748,9	100	159030,5	100

Так, у 2011 році в порівнянні з 2009 відбулося збільшення мащин та обладнання на підприємстві на 83,8%, транспортних засобів на 147,0%, а також інструментів, приладів та інвентарю на 59,4%.

Загалом можна стверджувати що, підприємство покращило свою забезпеченість основними засобами за рахунок таких пунктів як машини та обладнання, транспортні засоби та інструменти, прилади та інвентар.

Однак збільшення вартості основних засобів не дає підстави говорити про їх правильне використання, тобто їх віддачі. Загалом ефективна діяльність підприємства неможлива без раціонального розміщення та використання основних фондів. Для цього розглянемо таблицю про використання основних засобів.

Аналізуючи дані розрахунків можна констатувати, що у 2011 році в порівнянні з 2009 середньорічна вартість основних фондів збільшилась на 59280,6 тис.грн або на 59,4%.

Фондовіддача основних засобів підприємства частково зменшилась, що говорить про неефективне використання основних засобів.

Таблиця 2.5. Забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2011р. до 2009р., %
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	99749,9	141748,9	159030,5	159,4
Фондоозброєнність, тис.грн.	542,1	705,2	716,4	132,2
Фондовіддача, тис.грн	0,89	0,87	0,85	0,96

За даними розрахунків, фондоозброєність збільшилась на 32,2 %, завдяки зростанню середньорічної вартості основних виробничих фондів. Паралельно необхідно відмітити незначне збільшення фондомісткості.

Отже, проаналізувавши основні показники діяльності підприємства, було виявлено, що деякі з них потребують детального вивчення та покращення з метою ефективної діяльності підприємства. Тому наступним кроком буде збір інформації з метою дослідження існуючих маркетингових проблем.

2.2 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

Ефективна маркетингова діяльність підприємства неможлива без організації відповідних управлінських структур -- відділів, бюро, секторів тощо. Їхня діяльність має базуватись на таких принципах:

s цілеспрямованість -- відповідність місії, цілям, стратегії та політиці підприємства, спрямованість на розв'язання суто маркетингових проблем, пошук і задоволення потреб споживачів;

s чіткість побудови -- розумна спеціалізація, брак дублювання функцій, забезпечення єдності керівництва маркетинговою діяльністю, підконтрольність виконавців;

s точна визначеність напрямів діяльності -- орієнтація на конкретну концепцію, чіткий розподіл завдань та функцій кожного підрозділу й виконавця, вертикальних та горизонтальних зв'язків;

s гнучкість -- своєчасне реагування на зміни в навколишньому бізнес-середовищі;

s скоординованість дій -- комплексність маркетингових заходів для досягнення ефекту синергії;

s достатня фінансова забезпеченість як з погляду виконання маркетингових дій, так і мотивації праці працівників маркетингових служб;

s економічність -- покриття витрат на маркетинг доходами від реалізації маркетингових заходів;

s висока кваліфікація кадрів та їх постійна спеціальна перепідготовка;

s активна політика -- пошук ринків, споживачів, незадоволених потреб, творчі підходи до розв'язання поставлених маркетингових завдань.

Орієнтація підприємства на якісне задоволення потреб споживачів передбачає, що маркетингова діяльність (передусім в аспекті маркетингових досліджень) має передувати всім іншим видам діяльності цього підприємства, являти ту основу, на якій грунтується подальша виробнича діяльність.

Основними напрямками маркетингових досліджень є:

1) вивчення місткості ринку;

2) вивчення потенційних і реальних споживачів;

3) вивчення рівня продажів конкурентів;

4) проведення порівняльного аналізу товару конкурентів;

5) вивчення розподілу часток ринку між фірмами;

6) аналіз збуту продукції;

7) аналіз рекламних кампаній конкурентів;

8) вивчення можливості розширення спектру пропонованих послуг;

9) вивчення реакції споживача на появу нового товару;

10) аналіз цінової політики;

11) вивчення внутрішнього маркетингу;

12) довгострокове прогнозування;

13 ) інші питання.

Ефективність маркетингових досліджень підтверджується тим, що з'являються на ринку нові товари, у сфері виробництва - нові виробничі процеси, у сфері управління - нові системи організації. Проте до цих пір багато компаній витрачають величезну кількість коштів на проведення науково-дослідних робіт, а службі маркетингу дістається вже готовий новий товар з наказом про його збут.

В першу чергу слід розглянути складові мікросередовища, що мають безпосереднє відношення до самого підприємства і його можливостей, та фактори макросередовища, які чинять опосередкований вплив на діяльність підприємства із задоволення потреб споживачів найбільш ефективним способом.

До складових мікросередовища відносять:

Ё Постачальники. Одним із найважливіших факторів для безперервної роботи підприємства є наявність надійних постачальників. В даній ситуації, постачальником сировини для основної сировини для виробництва горілок, якою є спирт-ректифікат вищої очистки, являється Жовтневий цукровий завод. Отже, для безперебійного постачання сировини необхідно, щоб робота заводу була безперебійною. Тому роботу постачальників розглянемо на рівні заводу.

Завод переробляє мелясу, яку отримують у результаті переробки цукрового буряка на цукор на цукрових заводах.

Основними постачальниками цукрової меляси на завод є:

- Лохвицький цукровий комбінат;

- Степанівський цукровий комбінат;

- Роменський цукровий комбінат;

- Низовський цукровий комбінат.

Вище наведені підприємства є основними постачальниками з якими Сумський лікеро-горілчаний завод зв`язує багаторічна співпраця. Але постачальники не обмежуються лише наведеним переліком. Із-за важкого становища цукрових заводів, Сумський лікеро-горілчаний завод змушений шукати інші джерела сировини.

Постачальником тари є АТ “ Керамсервіс” із яким було укладено договір про розробку тари для сувенірної лінії продукції заводу «Горобина». Сувенірні вироби відрізняються оригінальністю і при правильному просуванні і відповідній маркетинговій підтримці мають світлі перспективи.

Ё Іншим важливим фактором є посередники.

В даний час основним завданням заводу по виробництву лікеро-горілчаних виробів є завоювання ринку збуту Сумської області та витіснення з нього основних конкурентів, тому робота посередників є однією із найважливіших складових у досягненні поставленої мети.

У даному випадку посередниками заводу є фірмові лікеро-горілчані магазини, які розповсюджують алкогольні напої даної марки.

Щодо ринку проміжних продавців, то продукцію даного заводу перепродають оптові бази, приватні магазини, кав'ярні та ресторани.

Ё Конкуренти. Основними конкурентами Сумського заводу «Горобина» у виробництві спирту етилового ректифікованого вищої очистки є - Карлівський, Косарський, Золотоношський спиртокомбінати, спиртокомбінати Російської федерації і подібні.

Щодо лікеро-горілчаної продукції, то на цьому ринку ситуація більш складна. Адже в даний момент часу на ринку діє велика кількість виробників, хоча дійсно якісну продукцію виробляють одиниці.

Так, як в даний час головною метою є завоювання ринку збуту лікеро-горілчаної продукції Сумської області, то основними конкурентами на цьому ринку є:

- ТМ «Хортиця»;

- ТМ «Союз-Віктан»;

- ТМ «Немірофф»;

- ТМ «Козацька рада» та інші.

На даному етапі діяльності продукція заводу «Горобина» майже по всіх параметрах поступається основним конкурентам, так наприклад “Немірофф” має більш ефективні маркетингові програми, канали просунення, ефективні рекламні оголошення, наявність промо-акцій, тому основною перевагою мого підприємства в даний час є цінова політика. Основними недоліками головних конкурентів є віддаленість від ринку Сумської області, а головний недолік ціна, що є значно вищою, а за скрутного економічного становища рівень ціни є одним із визначальних факторів при виборі алкогольної продукції.

Ё Контактні аудиторії. Проаналізуємо контактні аудиторії лікеро-горілчаного заводу:

1. Фінансові кола - банк «Укргазбанк», в якому знаходиться розрахунковий рахунок підприємства;

2. Державні установи, які побічно впливають на діяльність підприємства. Підприємство враховує події, які відбуваються в економіці на державному рівні (курс національної валюти, податкові ставки, платоспроможність населення, демографічна ситуація і т.д.);

3. Місцеві контактні аудиторії - жителі м. Сум та Сумської області, а також прилягаючі області (Полтавська, Чернігівська, Харківська), які сприяють розповсюдженню інформації про підприємство і його діяльність;

4. Широка аудиторія - підприємство працює зі всіма споживачами, реагує і розглядає претензії, враховує побажання і відгуки.

5. Внутрішні контактні аудиторії - це керівництво, працівники, обслуговуючий персонал.

Розглянуто всі складові мікросередовища підприємства, які прямо або побічно впливають на стратегію розвитку цільового ринку лікеро-горілчаної продукції.

Опосередкований вплив на діяльність підприємства здійснюють також і фактори макросередовища, які повинні бути враховані спеціалістами-маркетологами при виготовленні продукції та її реалізації. Розглянемо їх докладніше.

1) Природні фактори. Сумський лікеро-горілчаний завод переробляє відходи основного виробництва цукрокомбінатів. Завод має цілу низку полів фільтрації, установки для очищення викидів в атмосферу та природні водойми.

2) Екологічні фактори. Технологія, що використовує Сумський лікеро-горілчаний завод «Горобина», не є дуже екологічно забруднюючою, але все таки приносить певну шкоду повітрю, бо викидається певна кількість аміаку в атмосферу, отже, крім законодавчо визначених (податок на воду, наприклад), здійснює виплату податку за забруднення атмосфери. Керівництво заводу звертає увагу на екологічно чисту сировину та матеріали, що постачається посередниками, придбає лише сертифіковану та ліцензовану сировину та матеріали.

3) Науково-технічні фактори. Підприємство уважно стежить за технологічними новинками у виробництві лікеро-горілчаної продукції.

4) Політичні чинники. Даний фактор макросередовища має надзвичайно важливе значення для нашої галузі, адже достатньо лише ставки акцизного збору, і вже зрозуміло усю вагомість держави у діяльності підприємств спиртової галузі.

5) Демографічні чинники. Зменшення народжуваності, є проблемою, так як зменшується кількість потенційних споживачів, старіння населення також відноситься до негативної сторони, хоча ця проблема одночасно розширює ринок збуту для лікувальних бальзамів; кількість членів сім`ї також може дати додаткові стимули для купівлі лікеро-горілчаних виробів, адже чим більша кількість членів сім`ї, тим більша кількість свят, які як відомо є ситуаційною мотивацією для споживання горілчаних виробів.

6) Економічні чинники. В даний час ситуація склалася так, що більша частина населення нашої країни мають рівень доходів нижче середнього, тому продукція заводу має більш вигідне положення, так як рівень ціни на продукцію «Горобини» значно нижчий ніж у основних конкурентів; негативним фактором також є низька вартість споживчого кошику, низький рівень заощаджень, високий рівень інфляції.

Також не додає оптимізму і система оподаткування, що діє в Україні в даний час.

Маркетингова діяльність на підприємстві включає вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища.

На підприємстві із року в рік удосконалювалась технологія виробництва, впроваджувалось сучасне обладнання, нарощувались темпи виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів. Продукція Сумського лікеро-горілчаного заводу завжди відрізнялась високою якістю завдяки використанню тільки високоякісної сировини та творчим винаходом колективу.

Кожний вид продукції має оригінальний смак і гідно оцінюється покупцем, а гірка настоянка "Сумська горобинова" була оцінена американцями і на всесвітній виставці - ярмарку в Чикаго, США одержала золоту медаль.

Конкурентоспроможність - інтегральний показник, що визначає здатність продукції конкурувати з виробами - аналогами на конкретному ринку в певний період часу.

Сегментом ринку для алкогольних напоїв ТМ “Горобина”, з географічної точки зору є ринок Сумської області, а також інших областей України та за межами країни.

Аналізуючи ситуацію на ринку збуту алкогольної продукції приходимо до висновку, що основними конкурентами по лікеро-горілчаним виробам є такі фірми як “Неміров”, “Хортиця”, “Цельсій”, а також «Ореанда», «Коблево» та інші. Їх продукція майже завжди відрізняється високою якістю, широким асортиментом, різноманітністю упаковки. Основний недолік - високі ціни.

Судячи по обсягам збуту, можна сказати, що ці товари, в цілому не повністю задовольняють потреби споживачів. Стратегія конкурентів агресивна, в охопленні ринку вони використовують методи диференційного маркетингу. Таким чином, на підприємстві існує перспективна маркетингова можливість збуту лікеро-горілчаної продукції високої якості по більш низьким цінам.

Нами було проведене опитування серед жителів м.Сум, відповідно до якого було визначено, яким торговим маркам вони віддають перевагу. Результати опитування зображені графічно на рис.2.6.

Рис.2.6. Питома вага споживання горілчаної продукції у м.Суми, %

ТМ “Горобина” в Сумському регіоні визнана серед споживачів. Горілку ТМ “Горобина” у Сумській області в 2011 р. споживали 53,6%, всього по Україні - 26,9%, у м. Суми - 19,5%. Бальзами, лікери та настойки: всього по Україні - 87,15%, у м. Суми - 9,03%, у Сумській області - 3,82%.

Рис. 2.7. Питома вага горілки ТМ “Горобина”,%



Рис.2.8. Питома вага споживання бальзамів, лікерів та настойок ТМ “Горобина”,%

Скориставшись отриманими нами даними, ми можемо провести оцінку конкурентоспроможності нашого товару (горілка) на основі інтегрального показника конкурентоспроможності. Для встановлення ваги кожного параметру було створено експертну комісію з семи фахівців, оцінювання здійснювалося за п'ятибальною шкалою. За еталон була взята горілка кампанії «Немірофф», оскільки вона користується найбільшим попитом серед споживачів алкогольної продукції.

Таблиця 2.6. Характеристика горілки

Парметри	«Губернія класична»	Еталон	Показник вагомості,%
1. Сировина, яка використовується, бали	5	5	30
2. Технологія виробництва, бали	4	5	15
3. Упаковка, бали	5	5	5
4. Ємність, л	0,5	0,5	5
5. Відповідність нормам стандартів та сертифікатів, бали	4	5	10
6. Визначення повноти наливу, бали	4	5	15
7. Визначення кольору та прозорості, бали	4	5	10
8. Ціна, грн.	22,20	27,30	10

Визначимо перелік параметрів, які підлягають оцінюванню. До технічних відносимо: сировина, технологія виробництва, упаковка, ємність, відповідність нормам, Визначення повноти наливу, кольору та прозорості. До економічних - ціна товару.

Розрахуємо одиничні показники:

Результати розрахунків занесемо у таблицю.

Таблиця 2.7

Параметри	Показники вагомості, %	«Губернія класична»
		Одиничний показник	Зважений індекс
1	2	3	4
1. Сировина, яка використовується, бали	30	1	30
1	2	3	4
2. Технологія виробництва, бали	15	0,8	12
3. Упаковка, бали	5	1	5
4. Ємність, л	5	1	5
5. Відповідність нормам стандартів та сертифікатів, бали	10	0,8	8
6. Визначення повноти наливу, бали	15	0,8	12
7. Визначення кольору та прозорості, бали	10	0,8	8

Розрахуємо груповий показник конкурентоспроможності:

а) за технічними параметрами:

Itp = 30 + 12 + 5 + 5 + 8 + 12 +8 = 80 % = 0,8

б) за економічними параметрами:

Iеp =

Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності:

Отже, за даними розрахунків можна стверджувати, що горілка «Губернія класична» є конкурентоспроможною продукцією на ринку лікеро-горілчаних товарів, оскільки її інтегральний показник дорівнює майже 1.

Дослідження продукції покликане визначити місце і роль окремих видів продукції в асортименті підприємства. Воно допоможе наблизитися до вирішення питання, які види продукції слід посилено розвивати, а які - виводити з виробничої програми.

Класифікацію проводимо з урахуванням особливостей підприємства і галузевих показників. Визначимо місце і роль окремих видів продукції в асортименті підприємства і проведемо класифікацію видів продукції на категорії «XYZ» (табл. 10).

Таблиця 2.8 XYZ - аналіз продукції підприємства за 2011 рік

Вид продукції	Обсяг продажів в абсолютному виразі, тис. грн.	Частка в загальному обсязі, %	Кумулятивна частка,%	Категорія (XYZ)
Горілка	74958,0	55,2	70,4	X
Настойка	20713,0	15,2
Лікер	18097,2	13,3	23,3	Y
Бальзам	15002,6	11,0
Інша продукція	7120,6	5,3	5,3	Z
Разом	135891,5	100	-	-

Отже, найбільшу частку в обсязі виручки підприємства займає реалізація горілки та, які було віднесено до групи «X» - це основні види продукції, попит на які рівномірний і тому обсяг реалізації таких товарів можна спланувати. До продукції групи «Y» увійшли лікер та бальзам, що свідчить про можливість коливання попиту на ці групи товарів, і обсяг реалізації таких товарів можна точно спланувати на 50%. І найменший попит на товар групи «Z» - інша продукція, який займає незначну частку в обсязі реалізації продукції підприємства.

Для X-товарів, можна провести такі заходи: точніший аналіз цін реалізації, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, більш жорсткі переговори щодо цін реалізації, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль наявності запасів, точніше визначення страхових запасів.

Y-товари -- це такі товари, які характеризуються середньовартісними величинами. Через велику кількість і низьку вартість Z-товарів головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування.

Концентрація зусиль на X-товарах не повинна означати, що Y- або Z-товари залишаються зовсім поза увагою. Однак їх економічний вплив не буде настільки вирішальним, як для X-класу, тобто результат управлінських дій, спрямованих на покращення ринкової ситуації буде найбільш значущим для підприємства саме завдяки товарам групи X.

Дослідивши продукцію підприємства доцільно дослідити і рівень цін на неї. Ціні належить роль фактора, що врівноважує попит та пропозицію, наголошує цінність товару, покриває витрати на виробництво і реалізацію продукції, дозволяє отримати прибуток. Це і пояснює важливість прийняття коректних рішень щодо цін на товар, вибору цінової стратегії і тактики.

Ціна на продукцію формується по принципу «Витрати + Прибуток», але крім цього не залишається увага і на конкурентах, оскільки з'явилось безліч фірм, які здатні та спроможні конкурувати.

Проведемо дослідження цін по видам продукції підприємства шляхом методу спостереження.

Таблиця 2.9 Ціни на продукцію ТОВ «Горобина»

Види продукції	Об'єм, л	2009	2010	2011	Відхилення 2011до 2009рр.
					%	+/-
Горілка «Губернія класична»	0,5	20,0	21,0	22,20	111	2,20
Настойка «Сумська горобинова»	0,5	15,60	18,90	22,68	145,4	7,08
Вермут «Горобина з кон'яком»	0,5	6,50	7,00	9,03	138,9	2,53
Бальзам «Суми»	0,5	17,25	20,50	25,23	146,3	7,98

З даних таблиці видно, що на всю продукцію підвищилась ціна, в основному підвищення цін пов'язано з великими витратами, збільшення цін на сировину, на оплату праці, з підвищенням витрат на транспортування, податки, соціальні заходи та інше.

Залежність між цінами підприємства та конкурентів обов'язково існує, тому проаналізуємо цю тенденцію. Для спрощення візьмемо один вид продукції - горілку, як основний вид продукції досліджуваного підприємства (табл. 13)

Таблиця 2.10 Рівень цін на горілку різних товаровиробників у 2011 році

Торгова марка	«Неміроф»	«Цельсій»	«Хортиця»	«Хлібний дар»	«Козацька рада»	«Губернія Класична»
Ціна* ,грн	27,30	25,20	26,90	24,60	25, 50	22,20
Відхилення	+,-	5,10	3,00	4,70	2,40	3,30	-
	%	1,23	1,14	1,21	1,11	1,15	-

ТОВ «Горобина» і виробів аналогів підприємств конкурентів дещо різниться, а саме: ціна за одиницю продукції ТОВ «Горобина» менша ніж у інших виробників лікеро-горілчаної продукції. Це в першу чергу залежить від вибраної цінової стратегії, витрат на виробництво та збут продукції.

Оскільки ціни за досліджуваний період ТОВ «Горобина» на горілку «Губернія» порівняно з «Хлібний дар» та «Цельсій» у процентному співвідношенні складають 1,11 % та 1,14 % відповідно, це дає певні перспективи для просування продукції та завоювання більшої частки ринку.

Порівнюючи горілку таких торгових марок як «Неміроф», «Хортиця» та «Козацька рада» з горілкою «Губернія» потрібно приділити велику увагу щодо просування та збуту, виграти можна на рівні сервісу, руху товару від виробника до споживача у потрібної кількості, належної якості та в певний час.

ТОВ «Горобина» приділяє велику увагу плануванню, реалізації, та контролю за рухом товарів до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета розподілу - організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Продукція заводу реалізується через фірмові магазини, існує дилерська система по всіх регіонах України. В кожному регіональному центрі України працюють менеджери які займаються реалізацією продукції ТОВ “Горобина”.

ТОВ «Горобина» має у своєму складі два фірмові магазини:



Крім вищеназваних роздрібних магазинів, продукція підприємства реалізується не лише на місцевому ринку, а й в області, в межах України та за її межами (таблиця 2.11).

Таблиця 2.11 Обсяги реалізації продукції по сегментам ринку, тис.грн

Види продукції	Сегменти ринку	Всього
	Місцевий ринок	Область	В межах України	За межами України
Горілка Настойка Вермут Бальзам	1543,7 345,7 100,5 45,6	692,4 215,8 - 37,9	432,6 150,9 54,6 17,8	482,6 465,4 165,8 20,54	3151,3 1177,8 320,9 121,84
Всього:	2035,5	946,1	1602	1134,34	5717,94

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що загальний обсяг реалізації продукції підприємство за 2011 рік склав 5717,94 тис. грн. Найбільшу частку в обсязі займає горілка - 3151,3, а найменшу - бальзам - 121,84. Найбільша кількість алкогольної продукції реалізується на місцевому ринку, а потім за межами України. Це є досить важлиим кроком для підприємства, оскільки воно може позиціонувати себе та свою продукцію на міжнародну ринку.

2.3 Розвиток процесів логістики торгового підприємства

Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відношення. Внутрішньосистемні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Логістичний ланцюг - це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак в літературі часто можна зустріти й інші назви - заготівельна логістика або логістика постачання.

На досліджуваному підприємстві існує два спеціаліста з логістики. Один виконує обов'язки логіста по закупкам, інший - логіста по витратах. Основні їх обов'язки полягають у тому, що вони ведуть переговори з постачальником, здійснюють підготовку по заключенню договорів з постачальниками, здійснюють контроль за виконанням договірних зобов'язань, розробляють графіки поставок готової продукції, звітують перед старшим менеджером по закупівлі і витратах та директором.

Важливим аспектом логістичної діяльності торгового підприємства є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійний збут продукції в необхідний час за умови дотримання вимог економічності всього процесу переміщення матеріального потоку. Рішення цього завдання досягається системою управління запасами.

Параметрами системи управління запасами є:

точка замовлення;

нормативний рівень запасів;

обсяг окремої закупівлі;

частота здійснення;

поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.

Для визначення оптимальної величини замовлення (ОВЗ) було використано формулу Вільсона - Ф.Гарріса [121], що застосовується при управлінні запасами незалежного попиту і ґрунтується на наступних допущеннях:

Темпи попиту - величина постійна, відома і повторюється без випадкових відхилень, також передбачається, що попит продовжуватиметься невизначено довго в майбутньому.

Час поповнення замовлення є постійний і відомий.

Відсутність запасів не допускається.

Матеріали замовляються партіями чи серіями, і партія розміщується в запасах одноразово.

Витрати на обслуговування закупівель для кожної партії (серії) є постійними і не залежними від величини замовлення.

Товаром є єдиний продукт; взаємодія з іншими продуктами відсутня.

У сучасних умовах існування ринку покупця актуальність логістики зумовлена тим, що на українських підприємствах при побудові організаційних структур управління значно поширений функціональний підхід, при якому, звичайно, проявляється таке протиріччя. З одного боку, управлінню матеріальним потоком властивий міжфункціональний характер, тобто успішне досягнення мети логістики залежить від діяльності багатьох функціональних підрозділів. З іншого - децентралізована відповідальність за здійснення логістичних функцій між відділами, що мають різні, нерідко протилежні оперативні цілі, робить практично неможливим досягнення мети логістики внаслідок акцентованої уваги на виконанні індивідуальних функцій. Недостатня координація між останніми призводить до збільшення витрат і очевидного зниження прибутку. Хоча, саме прибуток, а не локальні досягнення окремих служб є узагальнюючим показником діяльності системи в цілому.

Управлінський механізм характеризується тим, що нерідко відсутня точна дата відвантаження. Запуск партій деталей , а також предметів купівля предметів постачання здійснюється не в міру скорочення запасу до точки замовлення, а спорадично. Оскільки невідомий точний термін відвантаження, то дата випуску готового виробу встановлюється, виходячи з графіку його запуску у виробництво. Потенціальний товар виробляється не тоді, коли потрібно споживачеві , а тоді коли це вигідно виробнику. Отже, недоліки виробничо-збутової координації проявляються в неякісному обслуговуванні клієнтів. Відносні простої сприяють утворенню некомплектних запасів незавершеного виробництва і зростанню логістичних витрат.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логістика є неначе похідною від моделі виробничої логістики. Розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступають протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Основним завданням закупівельної логістики є вибір постачальників. Одним із найважливіших факторів для безперервної роботи підприємства є наявність надійних постачальників. В даній ситуації, постачальником сировини для основного виробництва горілки, якою є спирт-ректифікат вищої очистки, являється Жовтневий цукровий завод. Отже, для безперебійного постачання сировини необхідно, щоб робота заводу була сталою. Тому роботу постачальників розглянемо на рівні заводу.

Завод переробляє мелясу, яку отримують у результаті переробки цукрового буряка на цукор на цукрових заводах. Основними постачальниками цукрової меляси на завод є:

· Лохвицький цукровий комбінат;

· Степанівський цукровий комбінат;

· Роменський цукровий комбінат;

· Низовський цукровий комбінат.

Вище наведені підприємства є основними постачальниками з якими Сумський лікеро-горілчаний завод зв`язує багаторічна співпраця. Але постачальники не обмежуються лише наведеним переліком. Із-за важкого становища цукрових заводів, Сумський лікеро-горілчаний завод змушений шукати інші джерела сировини.

Найбільш якісною є меляса Сумського лікеро-горілчаного заводу, цукристість якої складає 48 - 52 % мас.

Постачальником тари є АТ “Керамсервіс” із яким було укладено договір про розробку тари для сувенірної лінії продукції заводу «Горобина». Сувенірні вироби відрізняються оригінальністю і при правильному просуванні і відповідній маркетинговій підтримці мають світлі перспективи.

Проведемо аналіз постачальників ТОВ «Горобина» за допомогою АВС- аналізу (таблиця 2.12).

Таблиця 2.12 ABC- аналіз постачальників

Постачальники	Обіг, тис. грн.	Частка у загальному обігу, %	Група
Лохвицький цукровий комбінат	235,5	27,8	В
Степанівський цукровий комбінат	274,6	32,4	В
Роменський цукровий комбінат	54,8	6,5	С
Низовський цукровий комбінат	184,6	21,7	В
АТ «Керамсервіс»	98,6	11,6	В
Сума	848,1	100,0

Проаналізувавши дані таблиці можемо стверджувати, що основних постачальників сировини підприємство не має. До групи В-постачальників відносяться ті, з якими підприємство постійно співпрацює замовляючи у них невелику партії потрібної сировинию До групи С відносяться ті постачальники, з якими підприємств...