Експертна оцінка зеленого байхового чаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1.1 Поняття та терміни товарознавчої експертизи

1.2 Експертна оцінка товарів за якістю

1.3 Права та обов'язки експерта

1.4 Чинники, які впливають на формування якості зеленого чаю

1.5 Стандартні вимоги до якості зеленого чаю

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗЕЛЕНОГО ЧАЮ ЗА ОРГАНОЛЕПТИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

2.1 Організація, об'єкт та методи дослідження результатів

2.2 Ситуаційна задача

2.3 Документальне оформлення експертної оцінки якості зеленого байхового чаю

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

товарознавчий експертиза зелений чай

Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю їх якості. На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку, який коки що характеризується як неблагополучний з точки зору наявності високоякісних, максимально адаптованих до потреб споживачів товарів.

Товарознавча експертиза як діяльність, спрямована на об'єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар'єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках, і запобігання розробки та виробництва товарів низької якості.

Міжнародний досвід свідчить, що тільки ті країни досягають значних успіхів у соціальному й культурному розвитку, які здатні забезпечити найвищу якість своєї продукції й послуг. Якість є визначальним показником конкурентноздатності й упевненості в завтрашньому дні будь-якої організації.

Актуальність теми. Намагаючись інтегрувати економіку в міжнародну економічну спільноту, Україна відкрила свої ринки для імпортних товарів, внаслідок чого значно зросла кількість виробників товарів й істотно збільшилась швидкість оновлення їхнього асортименту. Тому питання контролю походження товару, захист споживачів від неякісних, фальсифікованих, а іноді явно небезпечних товарів, є надто актуальними.

Метою курсової роботи є об'єктивне дослідження впровадження системи експертної оцінки зеленого байхового чаю, який надходить до реалізації.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- розкрити загальнотеоретичні питання, передбачені планом курсової роботи;

- розкрити фактори впливу на формування якості дослідного товару;

- розкрити ситуацію пов'язану з експертизою товарів за органолептичними показниками якості;

- результати експертизи оформити відповідними документами, передбаченими інструкцією про порядок проведення товарознавчої експертизи ТПП України.

Об'єктом дослідження курсової роботи є система роботи по організації і проведенню експертизи ТПП у Дніпропетровську.

Предметом дослідження виступають теоретичні основи формування якості зеленого чаю. Питання пов'язані з експертизою товарів та відповідне оформлення результатів експертизи.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел.

Курсова робота виконана на 40 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 3 рисунками і 7 таблицями. Для виконання курсової роботи було використано 12 літературних джерел.

При написанні курсової роботи автором використано нормативну документацію, навчальну літературу та підручники по експертизі товарів, періодичні та інформаційні видання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1.1 Поняття та терміни товарознавчої експертизи

Поняття «експертиза» - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

На практиці давно відома бухгалтерська, лікарська, математична, судова та інші види експертиз. Термін експертиза щодо товару або партії товару є більш новим поняттям, яке застосовується здебільше в діяльності торгово-промислових палат та дослідних лабораторіях митної служби, органів охорони здоров'я, захисту прав споживачів. На практиці зустрічається декілька варіантів терміну експертиза: товарна, товарознавча. Останній термін є більш вдалим з точки зору науки та відображення реальної суті. Таким чином, товарознавча експертиза (надалі - експертиза) - це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Досить часто термін «експертиза» ототожнюють з терміном «контроль», що є невиправданим і необґрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни? По-перше, контроль (в традиційному розумінні) повинні здійснювати особи, які мають право на контрольні функції за своїм службовим положенням або одноразово уповноважені установою, яка має на це право (наприклад, співробітники відділу технічного контролю виробничих підприємств, контрольних заводських лабораторій). У той же час експертизу здійснюють нейтральні особи, які не зацікавлені у наслідках справи, які не зв'язані службовими відносинами і не залежні від зацікавлених сторін.

По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться на складі, або отриману), то експертиза проводиться тільки тієї продукції, яка при прийманні виявилась недоброякісною і (або) такою, що не відповідає умовам договору, а також продукція, через якість якої виникла суперечка сторін: постачальника (продавця), отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної організації).

По-третє, особи, які здійснюють контроль, зобов'язані приймати рішення і давати розпорядження про заборону випуску, вивантаження або реалізацію окремих видів товарів, у той час, як експерт констатує стан справ і не може приймати адміністративні рішення і давати будь-які вказівки щодо подальшої долі товару без додаткового запиту про це.

На практиці товарознавці-експерти термін «якість» вживають як відповідність показників, які характеризують певні властивості товару, вимогам (нормам) стандартів, технічних умов, еталонам. Але на практиці залежно від специфіки товару цей термін вживається у більш широкому розумінні, наприклад, для харчових продуктів він включає певну енергетичну, харчову і біологічну цінність, стійкість до зберігання і органолептичні властивості.

Слід зазначити, що певна властивість, якою володіє товар, під час використання за конкретним призначенням може позитивно впливати на споживчі властивості, а при використанні в іншому, ця ж властивість може надавати негативного впливу.

Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту (наприклад, з використанням нових інгредієнтів, у нетрадиційному споживчому оформленні), експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) та (або) нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією національною, міжнародною законодавчою базою, в тому числі з питань стандартизації, яка відноситься до сфери його професійних інтересів. За необхідністю експерт може використовувати результати наукових досліджень, що безпосередньо стосуються об'єкту експертизи і опубліковані у наукових виданнях, звітах про науково-дослідні роботи тощо.

Найбільш розповсюдженою в експертизах документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання продуктів, товаросупровідні документи - транспортні накладні, коносаменти та інші.

Результатом експертизи - її документальним оформленням - є акт експертизи, що складається із двох основних частин: констатуючої та висновку. В основній констатуючій частині акту експерт лаконічно і компетентно описує стан досліджуваного об'єкту експертизи, а у висновку відповідає на всі поставлені питання.

При експертизі термін «нестандартний» слід застосовувати до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Наприклад, здоровий, якісний плід, але за розміром він менший від встановленого; тара, виготовлена із доброякісного матеріалу, але більшого розміру.

Часто товар, що має дефекти, за наявності яких його не можна віднести навіть до найнижчого (за стандартом) сорту, називають нестандартним. Це - неправильно, таку продукцію слід кваліфікувати як несортну.

Несортний товар - товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами. Під час оцінки цілої партії товару вона може бути віднесена до несортної, якщо кількість нестандартних або дефектних виробів у ній перевищує кількість, яка допустима відповідними документами. Наприклад, у партії наявні 7% дефектних виробів, а за нормами допускається 2%.

Брак - товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням. Іноді термін «забраковано» застосовують до товару, який не відповідає сорту, що зазначено на маркуванні або в документах (наприклад, значиться 1-й сорт, а практично - 2-й). Це теж неправильно, у цьому випадку треба використовувати вираз «зниженої сортності».

Кількість - вираз числа отриманого товару і його величини, а також ступеня виявлення властивості товару. Для уніфікації, як відомо, всі країни застосовують Міжнародну систему одиниць. Однак, деякі країни до цього часу із різних причин (інколи -- для підкреслення національної індивідуальності) на практиці не застосовують їх, віддаючи перевагу традиційним для них термінам: галон, кварта, бушель, фунт, унція, дюйм та ін.

Досліджуючи будь-яку партію товару, експерт обов'язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і повноту інформації в документах, які засвідчують якість товару. В Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами , які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Нижче наведено визначення основних супровідних документів щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані експерту для його роботи.

Сертифікат якості - документ, що засвідчує якість товару. Видається відповідними компетентними органами чи лабораторіями як в країні-експортері, так і в країні-імпортері.

За умовами контракту сертифікат якості може видаватися фірмою-виготовлювачем і в ідеалі повинен містити таку інформацію:

- найменування і адресу виготовлювача (продавця, постачальника), повну назву товару (з урахуванням усіх специфічних особливостей товару, у тому числі сорту, марки тощо);

- характеристику всіх основних показників якості, які регламентуються відповідною нормативною документацією, з обов'язковим зазначенням параметрів нешкідливості, специфічних властивостей, у тому числі, якщо необхідно, призначеність (наприклад, для дієтичного харчування);

- перелік інгредієнтів;

- дату виготовлення і термін зберігання, спосіб використання або доведення до готовності;

- кількість товару в партії;

- найменування транспортного і споживчого упакування;

- номер відповідної документації, яка регламентує властивості товару у країні-виготовлювачі;

- найменування установи, яка оформила і завірила сертифікат якості.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Він є результатом проведення ідентифікації та дослідження товару при сертифікації обов'язкової та добровільної. Видається спеціально уповноваженими органами з сертифікації.

Сертифікат походження - документ, що вказує країну-експортера товару.

У міжнародній торгівлі є необхідною наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів посвідчень про їх безпечність.

Ветеринарне посвідчення пред'являється на митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і що худоба пройшла необхідну обробку.

Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять із епідеміологічно благополучних районів.

Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути на якість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складання комерційного акта -- документа, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, псування вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред'явлення претензій отримувачем вантажу транспортній організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі. Акт експертизи не може замінити комерційний акт і є, якщо він складався, додатком до останнього.

1.2 Експертна оцінка товарів за якістю

Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.

Метою цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні строки пред'явлення претензій постачальнику закінчились. Крім того, експертиза за якістю застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед тим, як їх ставити на серійне виробництво. Для харчових продуктів або кулінарних виробів цей вид якісної експертизи тільки за органолептичними показниками якості називається дегустацією.

Залежно від призначення якісна експертиза поділяється на п'ять різновидів: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами (рис. 1.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Класифікація якісної експертизи

Приймальна експертиза за якістю - це оцінка якості товарів експертами для підтвердження достовірності результатів під час приймання.

Підставами для проведення приймальної експертизи за якістю є:

- розбіжність між постачальником та одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного одержувачем у відсутність постачальника та неможливості його прибути на повторне приймання;

- заздалегідь передбачувана чи виявлена при надходженні невідповідність фактичної якості товару документально зазначеним;

- якщо виявлено пошкодження упаковки (несправність, деформація, розчавлення, биття тощо);

- за наявності значних якісних втрат під час транспортування або зберігання.

Правова база приймальної експертизи регламентується Цивільним кодексом України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю (затверджена 25 квітня 1966 р № 11-7) Та Інструкцією про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів (затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.).

На відміну від кількісної експертизи при прийманні товарів за якістю використовується нормативна база стандарти, технічні умови, санітарні та ветеринарні правила та інструкції або кодекси транспортних організацій Але якщо правова база має узагальнений характер, то нормативна база конкретизована по кожній групі, а іноді і виду товарів.

Приймальна експертиза за якістю проводиться за чітким дотриманням певних правил (рис. 1.2):

1. Перед початком експертизи доцільно ознайомитися з усіма необхідними нормативними документами: стандартами чи ТУ на конкретні види продукції, упаковку, маркування, методи досліджень.

2. Для проведення експертизи спід визначити якість товарів, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. За необхідності товари, які приймаються, можуть оцінюватися зіставленням ж зразками-еталонами. Вибір показників якості при приймальній експертизі визначається її метою та умовами проведення. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, об'єму, відносної густини тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Фізико-хімічні та мікробіологічні показники, для визначення яких потрібні складні методи оцінки якості, під час приймальної експертизи, зазвичай, не застосовуються, оскільки вони потребують тривалого часу. Лише в окремих випадках експерт може рекомендувати визначення таких показників після завершення приймання за якістю.

3. Для оцінки якості робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше установлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно.

Вибірковий контроль якості, який використовується під час приймальної експертизи, пов'язаний із великою ймовірністю випадкових огріхів при відборі проб, через це норми передбачають мінімально допустимі розміри вибірок або проб. Визначення якості товару в меншій пробі та перенесення результатів на всю товарну партію є дуже грубою помилкою, через яку результати проведеної експертизи будуть вважатися недійсними. Навпаки, збільшення розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії, не є порушенням, оскільки підвищує достовірність одержання даних.

4. Якщо виявлено неоднорідність товарної партії, що має товари різної градації якості (стандартні, нестандартні, брак, 1-го чи інших сортів тощо), то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції.

Якщо товари різних категорій якості упаковані в різну тару, на яких є відповідне маркування, то працівники складу повинні розташувати партію за цими градаціями У цьому випадку експерт відбирає проби та оцінює їх для кожної категорії якості окремо.

Виявивши дефектні товари, експерт повинен відібрати зразки товарів із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може, за необхідності чи на прохання замовника, дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий зміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами.

Іноді доцільно направити зразки зіпсованої продукції в дослідну лабораторію для виявлення виду та причин виникнення дефекту, особливо коли експертові важко їх визначити.

Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендується зразки дефектної продукції залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт повинен сам відібрати зразки та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб.

Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів або неправильне визначення їхнього виду може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості товару.

Особливо важливо правильно зазначити результати приймальної експертизи за якістю, якщо спірні питання, що виникли між постачальником і одержувачем, вирішуються в Державному арбітражі. Неправильно проведена оцінка або неправильно оформлений акт експертизи може бути підставою для відмови у пред'явленому позові. Акт експерти не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії, а всередині її - з кожного найменування, артикулу та обов'язково зазначати це в актах.

Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено.

5. Якщо виявлено причини невідповідності якості, то експерту слід зазначити в акті про стан тари та пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність).

6. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред'являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.

Експертиза товарів за комплектністю - це оцінка експертом наявності необхідних елементів комплекту та встановлення відповідності даних, зазначених у технічних документах і є однією з різновидів експертизи якості, оскільки цілісність або комплектність - це один з показників якості.

Правовою базою цього різновиду є Цивільний кодекс України. Підставою для її проведення є особливості товарів, що приймаються, цілісність яких забезпечується наявністю всіх необхідних елементів у комплекті. Крім того, комплектність впливає на функціональне та соціальне призначення товару, його довговічність, ремонтопридатність, ергономічні та естетичні властивості. Усі комплектуючі елементи поділяються на три групи:

- ті, що забезпечують функціональне призначення товару, його естетичні властивості;

- призначені для ремонту товару під час експлуатації (запасні деталі, вузли тощо);

- ті, які визначають збереженість товарів під час перевезення, зберігання, реалізації.

Комплектуючими елементами першої групи є складові частини самого товару, без яких втрачається його цілісність. Наприклад, болти, шурупи, скло, окремі панелі, фурнітура для збірних меблів, електричні шнури в електропобутових товарах тощо.

Порушенням цілісності є і відсутність окремих предметів або невідповідність їх одному стиль комплекту. Наприклад, коли покупець оплатив меблевий гарнітур, а додому йому привезли комплект меблів, у якому платтяна шафа відрізняється за кольором і фактурою оздоблюваного матеріалу. Проведена експертиза підтвердила порушення комплектності. Оскільки в магазині шафи, яка б відповідала усьому комплекту - не виявилося, то покупцеві повернули гроші та забрали порушений комплект меблів. Порушенням комплектності є і відсутність частини ґудзиків на одязі, шнурків на взутті тощо.

Другу групу комплектуючих виробів показано запасними деталями, вузлами, що забезпечують ремонтопридатність товарів під час експлуатації. Прикладом можуть бути запасні ґудзики, шматочки тканини, додані чи пришиті на зворотному боні одягу. До комплекту автомобіля можуть входити запасні колеса, аптечка водія, пристрої для дрібного ремонту, радіоприймачі.

Третю групу комплектуючих елементів призначено для забезпечення збереженості товарів на різних етапах товаропросування. Насамперед, це є упаковка, яка може мати транспортну та/чи споживчу тару, пакувальний і перев'язувальний матеріал, засоби кріплення тощо. Експертиза товарів за комплектністю застосовується в основному для непродовольчих товарів. Для продовольчих товарів цей різновид експертизи використовується лише для продажу наборів продуктів (наприклад, подарункові набори), під час доставки продуктів додому, під час торгівлі за комплексними замовленнями. Зважаючи на незначне поширення в продовольчій торгівлі вищезгаданих форм, можна констатувати, що основне застосування експертизи товарів за комплектністю знаходить у непродовольчій торгівлі.

Комплектність непродовольчих товарів зазначається в експлуатаційних документах і/чи в товаротранспортних накладних, посвідченнях якості, а комплектність продовольчих наборів - у пакувальних листках або рахунках. Варто зазначити, що упаковка для харчових продуктів майже завжди є невід'ємною складовою і не розглядається як комплектуючий елемент.

Отже, метою експертизи якості є визначення якості товарів партії під час здачі-приймання або після довготривалого зберігання, або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, після закінчення визначених строків висування претензій постачальнику. Крім цього, експертиза за якістю застосовується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво.

1.3 Права та обов'язки експерта

Субґєктами експертизи виступають підприємства, організації, обґєднання, фірми, приватні особи, зацікавлені в її проведенні, а також фізичні і юридичні особи, які здійснюють експертизу.

Експертом може бути особа, яка має відповідні знання у визначеній галузі і яка пройшла атестацію або сертифікацію відповідно до існуючого порядку. Вимоги, яким повинен відповідати експерт за своєю професійною підготовкою, та порядок їх атестації обумовлюються напрямом діяльності експерта. Міжнародним стандартом 180 10011-2-1991. "Керівні вказівки по перевірці системи якості. Частина 2", Кваліфікаційними критеріями для експертів-аудиторів по перевірці систем якості нормуються відповідні вимоги до експертів-аудиторів, так само, як і ДСТУ 3418-96 і ДСТУ 3418-96.

В стандарті 180 10011-11 з метою ефективного проведення перевірок систем якості визначені критерії для кваліфікації експертів-аудиторів.

Кандидати в експерти-аудитори в Україні повинні мати не менше, ніж чотирирічний стаж роботи в одному з наступних видів діяльності: розроблення, виробництво, технологія, будівництво, сфера послуг, управління, економіка. Крім цього, вони повинні мати дворічний досвід практичної роботи.

Кандидатам в експерти-аудитори необхідно продемонструвати під час атестації здатність чітко, зрозуміло і вільно формулювати і висловлювати ідеї і концепції (усно чи письмово) офіційно визнаною мовою.

Для забезпечення професійних функцій кандидат повинен пройти достатню підготовку для роботи.

Особливо доцільною вважається підготовка в наступних галузях:

- знання і розуміння стандартів, на відповідність яким здійснюються перевірки систем якості;

- методи огляду, опитування, проведення оцінювання і підготовки звіту;

- додаткові навички, необхідні для керівництва перевіркою, до яких відносить вміння планувати, організовувати, спілкуватися.

Рівень компетентності визначається письмовим, усним екзаменом або іншим способом.

Кандидат у експерти-аудитори повинен мати широкий світогляд, бути витриманим, вміти логічно мислити, мати аналітичний склад розуму і тверду волю; вміти реально оцінювати ситуацію: розуміти складні процеси, які відбуваються в підрозділах і в організації в цілому.

Експерт повинен володіти обов'язковими спеціальними знаннями, такими як:

- техніка проведений експертизи товарів, сировини, обладнання;

- проведення лабораторних досліджень зразків товарів, до яких відносяться фізико-хімічні і мікробіологічні дослідження;

- знання з нормативних документів, в яких визначені обов'язкові вимоги до продукції, а також вимоги до методів і обсягів контролю і досліджень.

Для забезпечення ефективного проведення експертизи експерт повинен бути досвідченим спеціалістом, мати власну думку, а також вміти:

- бути неупередженим, об'єктивно збирати і аналізувати фактичні дані;

- логічно обґрунтовувати висновки на основі отриманих фактичних даних;

- протистояти необґрунтованому тиску, який можуть чинити;

- коротко, аргументовано і переконливо викладати результати експертної перевірки і аналізу;

- поєднувати пунктуальність в роботі з творчим пошуком і активністю;

- приймати вірні рішення в складній ситуації;

- спілкуватися, не втрачати уваги при проведенні перевірки, адекватно і правильно реагувати на обставини, бути доброзичливим: виявляти увагу до осіб, з якими спілкується.

До проведення експертизи можуть запрошуватися незалежні експерти, які працюють в учбових закладах, науково-дослідних інститутах, на виробничих підприємствах.

Залежно від мети і важливості експертизи для її проведення може залучатися один експерт, а експертиза проводиться за участю не менше, ніж двох компетентних представників замовника експертизи. Незалежні експертизи в Україні здійснюють регіональні торгово-промислові палати, Київська та Севастопольська ТІШ, які виконують замовлення на проведення експертиз якості, кількості, комплектності як експортних так і імпортних товарів, а також товарознавчі експертизи відповідно до статуту організації.

Експертизу споживчих властивостей товару проводять кваліфіковані спеціалісти-експерти, які об'єднуються в експертні комісії. Комісії звичайно складаються з двох груп: експертної і робочої. Професійний склад і чисельність спеціалістів, які входять до складу груп, їх структура і принципи організації залежать від мети та етапів експертизи, умов її проведення і визначаються нормативними документами.

Експерт входить в штат працівників експертних організацій -- Торгово-промислової палати, органів з сертифікації, сертифікаційних лабораторій.

Для кожного експерта визначається номенклатура продукції або товарів, згідно з якою він може проводити експертизу, наприклад: взуттєві товари, текстильні товари, радіоелектронна апаратура; м'ясні і рибні товари, фруктоовочеві товари, вина виноградні і коньяки, кава тощо. Праця експертів тільки тоді ефективна, коли вона виконується кваліфіковано, своєчасно, у визначені терміни, а результати експертизи відображені в актах експертиз і сертифікатах об'єктивно, грамотно і переконливо.

Щоб цього досягнути, експерт повинен відповідати наступним вимогам: бути компетентним, незалежним, мати досвід практичної роботи і такі особисті риси характеру -- об'єктивність, чесність, відповідальність, принциповість.

Більшістю літературних джерел в якості основних властивостей експерта визначено компетентність, неупередженість і об'єктивність. Компетентність експерта обумовлюється його професійною підготовкою, а також комплексом наукових знань і професійних навичок, рівнем знань об'єкта оцінки якості. Розрізняють професійну компетентність і методологію оцінки (кваліметричну компетентність).

Професійна компетентність ґрунтується на знаннях технології виробництва товару, який оцінюється, зміни властивостей і показників якості; значень показників якості товарів-аналогів і продуктів-аналогів, їх різних модифікацій, напрямів змін і оновлення асортименту товарів, вимог споживачів, умов і особливостей споживання.

Кваліметрична компетентність ґрунтується на чіткому знанні процесів формування якості, методів її визначення, зокрема експертних, на вмінні користуватися різними типами оціночних шкал, які знижують суб'єктивність оцінки.

Для деяких експертів економічного або фінансового напрямів обумовлюється стан практичної роботи. Компетентність експерта обмежується, і за межі своєї компетенції він не повинен виходити, це веде до помилки -- взяття на себе функції інспектора державних організацій, арбітражу, суду.

Компетентність експерта підвищується із самостійним вивченням нової літератури, наукової, довідкової, яка стосується засобів вимірювання, порядку відбору зразків, методів дослідження і ідентифікації, організації експертизи, а також підвищення кваліфікації в інших закладах.

Незалежність експертів виявляється в тому, що вони працюють в організації, яка не залежить від споживачів, виробників, тобто фінансово від них незалежна.

Риси характеру експерта повинні формуватися і самим експертом протягом всього часу роботи і робочим кліматом на підприємстві. Для об'єктивної роботи експерту надаються такі права:

- відмови від експертизи, якщо поставлені завдання виходять за межі його компетенції;

- ознайомлення з необхідними нормативними, транспортними документами, документами, які засвідчують якість і нешкідливість товарів, без яких неможливе проведення експертизи, аналізу, складання об'єктивного, обґрунтованого висновку;

- огляду партії товару з визначенням його кількості і якості;

- відбору зразків (проб) і направлення їх на дослідження в акредитовану лабораторію;

- проведення органолептичних та інших досліджень із застосуванням сучасних стандартних методик, з визначенням рівня якості: досліджуваних товарів;

- проведення аналізу результатів досліджень;

- оформлення висновків про кількість і якість товарів. Експерт має право відмовитись від проведення експертизи, якщо замовник не подає необхідну супровідну, транспортну, нормативну документацію, а також при відсутності умов для проведення експертизи.

Об'єктивність експерта пов'язана з неупередженістю оцінок і висновків, які повинні ґрунтуватися на фактичних даних. Об'єктивність розглядається як здатність враховувати тільки ту інформацію, яка здатна задовольнити потреби заявки замовника.

Необ'єктивність полягає в підвищенні або зниженні оцінок якості продукції через комплекс причин. Експерт повинен бути чесним, і тому особа, яка притягалася до кримінальної або іншої відповідальності за крадіжку, розкрадання, зловживання службовим становищем, обман, вимагання, шахрайство, хабарництво, виробництво недоброякісних товарів, наклеп та інші злочини, не може брати участь в експертизах.

Отже, виконуючи свою роботу, пов'язану з експертизою товарів, експерт діє незалежно і самостійно. При цьому він наділений великим обсягом прав і в той же час повинен дотримуватись обов'язків, які витікають в основному із принципів, поставлених перед експертами.

1.4 Чинники, які впливають на формування якості зеленого байхового чаю

Сировиною для виробництва чаю є листя тропічної багаторічної вічнозеленої рослини сімейства Theaceae роду Camelia, що культивується у вигляді куща заввишки до 1 м. Для виготовлення чаю збирають тільки ніжне, м'яке, соковите листя, розміщене на верхівках пагонів. Верхівка пагону, яка складається з нерозвиненої бруньки і 2-3 молодих листочків, називається флешею. 1-2 листкові пагони без бруньки називаються глушкою. Флеша з молодими листочками має найбільш сприятливий хімічний склад для одержання продукту з високими смаковими і ароматичними властивостями. Старі, грубі пагони дають чай низької якості.

Дубильні речовини або чайний танін - один з основних компонентів чайного листя. Вони являють собою суміш різноманітних поліфенолів, катехінів та їхніх похідних. У формуванні якості готового чаю особливе значення мають водорозчинні фракції дубильних речовин, яких найбільше в молодому листі і бруньці. Дослідженнями багатьох вчених встановлено, що смакові та ароматичні властивості і, навіть, колір чайного настою обумовлені перетвореннями поліфенолів у процесі переробки листя. Зокрема, інтенсивність і характер забарвлення настою залежить від якості і кількості флобафенів, які утворюються під час окислення і конденсації катехінів, а також від кількості барвників, що накопичуються під час взаємодії флобафенів з амінокислотами. Останні відіграють важливу роль у формуванні аромату готового чаю. Дубильні речовини і продукти їх окислення беруть участь у формуванні смакових відтінків терпкості. Слід також відзначити, що поліфенольний комплекс має властивості вітаміну Р, тому є важливим джерелом цього вітаміну.

Алкалоїди чайного листя представлені кофеїном, теоброміном, теофіліном, аденіном, гуаніном тощо.

Аромат чаю обумовлений наявністю ефірної олії - складної суміші летких речовин, до якої входить майже 100 різноманітних летких сполук. У чистому вигляді чайна ефірна олія - рідина з лимонно-жовтим забарвленням, яка дуже швидко втрачає натуральний аромат.

Цукри і полісахариди, особливо редукуючі, відіграють важливу роль в утворенні альдегідів, які надають аромату готового чаю різноманітних відтінків - від медового до солодового. Крім цього, у процесі висушування чайного листя під дією високих температур цукри перетворюються на карамелени, які впливають не тільки на ароматичні властивості, а й на формування кольору настою (разом з флобафенами і меланоїдиновими сполуками). Безперечно, під час виробництва зеленого байхового чаю таких глибоких змін у складі вуглеводів не відбувається, а тому органолептичні властивості цього виду чаю обумовлені, в основному, нативним хімічним складом листя.

Пектинові речовини, яких в молодих листочках значно більше, ніж у старих, теж мають важливе значення під час переробки чайної сировини. Вони склеюють листочки під час скручування; таким чином під час даної операції з молодого листя чайної рослини одержують більш якісні, щільної структури чаїнки. Крім цього, пектинові речовини надають чаю ледь помітного солодкуватого присмаку і в деякій мірі впливають на гігроскопічні властивості готового продукту.

Залежно від технології виготовлення на світовий ринок поступають такі різновиди чаю:

- байховий - чорний, червоний (оолонг), жовтий і зелений;

- пресований - плитковий (чорний і зелений), таблетований (чорний і зелений) і пресований лао-ча (цеглистий);

- екстрагований - концентрований рідкий чи сухий екстракт чорного і зеленого чаїв (швидкорозчинні).

Розподіл байхового чаю на типи (чорний, червоний, зелений і жовтий) обумовлено спрямованістю біохімічних процесів, що мають вирішальне значення для формування органолептичних властивостей і хімічного складу продукту. Якщо створюються умови для інтенсивних процесів окислення, то одержують чорний чай, а якщо мають на меті знизити чи припинити діяльність ферментів шляхом інактивації, то одержують відповідні види чаю, аж до зеленого з зеленувато-золотистим кольором настою і терпким смаком.

В результаті технологічної переробки чайного листя одержують так звані "фабричні сорти чаю". Потім з них на чаєрозважувальних фабриках завдяки купажуванню одержують торгові сорти, які і надходять в реалізацію.

Зелений байховий чай відрізняється від чорного байхового тим, що його хімічний склад майже не поступається хімічному складу зеленого чайного листя. Тому зелений байховий чай має більш високі тонізуючі і освіжаючі властивості, добре вгамовує спрагу. Цей вид чаю поширений в Японії, Китаї, Південній Америці, в країнах Середньої Азії.

Формування якості зеленого байхового чаю в процесі виробництва. Схему виробництва зеленого байхового чаю наведено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Узагальнена схема виробництва зеленого байхового чаю

Стосовно технологій різниця між чорним і зеленим чаєм полягає в тому, що замість зав'ялювання і ферментації проводиться пропарювання, завдяки чому інактивуються ферменти чайного листя.

Для пропарювання чайного листя, доставленого з плантацій, використовують гостру пару з температурою 170 - 180°С, процес триває протягом 3 - 5 хв. Така обробка призводить майже до повної інактивації ферментів і призупинення біохімічних реакцій.

Пропарене листя не має необхідної для скручування гнучкості і м'якості, тому його підсушують на стрічкових транспортерах, приблизно, до 60 %-ої вологості.

Скручування зеленого листя проводиться одноразово протягом 80 хв. За такого режиму одержують меншу кількість крихт і висівок.

Скручене листя надходить на зелене сортування під час якого одержують різні за розміром фракції. Цей прийом полегшує контрольоване сушіння.

Сушіння скрученого чаю здійснюється при температурі 105°С до вологості 3-5 %. Висушене чайне листя подається на сортування.

Сортування проводиться тими способами, які використовуються і під час сортування чорного байхового чаю. В результаті одержують такі види зеленого байхового чаю: Л-1, Л-2, Л-3, Д-2, Д-3, висівки і крихти.

Після пакування фабричні сорти зеленого байхового чаю йдуть на чаєрозважувальні фабрики, де з них готують торгові сорти зеленого байхового чаю.

Таким чином, необхідно зазначити, що якість готового чаю, його ароматичні властивості залежать від складу ароматичних сполук, а це, в свою чергу, обумовлено якістю врожаю,ботанічним сортом і екологічними умовами вирощування. Безумовно, важливу роль відіграє і технологія виробництва, яка створює відповідний тип або вид чаю.

1.5 Стандартні вимоги до якості зеленого чаю

Зелений чай повинен відповідати за якістю вимогам ГОСТ 1939-90 «Чай зелений байховий фасований», згідно якого чай ділять на сорти: «Букет», вищий, перший, другий, третій. За органолептичними показниками чай повинен відповідати вимогам, зазначеним у табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Органолептичні показники якості зеленого байхового чаю

Найменування показників	Характеристика сортів чаю
	БУКЕТ	ВИЩИЙ	ПЕРШИЙ	ДРУГИЙ	ТРЕТІЙ
АРОМАТ І СМАК	Повний букет, тонкий ніжний аромат, приємний терпкий смак	Ніжний аромат, приємний з терпкістю смак	Приємний аромат і досить терпкий смак	Слабкий аромат, недостатньо терпкий смак	Грубуватий аромат слабо відчутний терпкий смак
НАСТОЇ	Прозорий, світло-зелений з жовтуватим відтінком	Прозорий ясно-жовтий	Жовтий з червонуватим відтінком, не досить прозорий	Темно-жовтий з червонуватим відтінком, мутнуватий
Колір розвареного листа	Однорідний із зеленуватим відтінком	Недостатньо однорідний, з жовтим відтінком	Неоднорідний з жовтуватим відтінком	Неоднорідний темно-жовтий
Зовнішній вигляд чаю - Листового	Рівний, однорідний, скручений	Недостатньо рівний, скручений	Нерівний, недостатньо скручений	Нерівний, чаїнки погано скручені
- Дрібного	Рівний, однорідний, скручений	Рівний, скручений з наявністю пластинчастого	Недостатньо рівний, скручений або пластинчастий	Нерівний пластинчастий	Нерівний пластинчастий
гранульований		Досить рівний, сферичної або довгастої форми

За фізико - хімічними показниками зелений чай повинен відповідати вимогам, вказаним в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Фізико - хімічні показники якості зеленого чаю

Найменування показника	Норма для чаю, сорту
	Букет	Вищий	Перший	Другий	Третій
Масова частка вологи, %, не більше	8,0
Масова частка водорозчинних екстрактивних речовин, %, не більше	35	35	33	31	30
Масова частка металомагнітних домішок, %, не більше
В крупному і мілкому	0, 0005 0, 0007
В гранульованому

Масова частка вологи для всіх сортів зеленого чаю не повинна перевищувати 8%. Масова частка дріб'язку для всіх видів і сортів чаю, крім сорту «Букет» - не більше 5%, для сорту «Букет» - не більше 1%. Масова частка загальної золи в фасованому чаї - 4-8%; масова частка водорозчинних екстрактивних речовин - не менше 40%, масова частка сирої клітковини - не більше 24%.

У чаї не допускається цвіль, затхлість, кислуватість, а також жовтий чайний пил, сторонні запахи, присмаки і домішки.

Для контролю органолептичних і фізико-хімічних показників чаю застосовують вибірковий контроль спеціального рівня контролю S-3 у відповідністю з таблицею 1.3.

Таблиця 1.3

Розрахунок об'єму вибірки від партії чаю

Кількість одиниць в транспортної тари в партії, шт.	Об'єм вибірки
До 50 включно	3
Від 51 до 150	5
151-500	8
501-1200	13

При отриманні незадовільних результатів хоча б по одному показнику проводять повторні аналізи на виборці того ж об'єму, взятої з тієї ж партії. Результати повторних випробувань розповсюджуються на всю партію.

Якщо чай фасований, то з різних місць кожної одиниці транспортної тари у виборці відбирають однакову кількість упакованих одиниць, але не менше двох, перемішують, складають об'єднану пробу, яку потім скорочують методом квартування і складають середню пробу масою не менше 1,3 кг.

За останні роки число імпортерів-постачальників чаю до України різко зросло, деякі фірми постачають чай нелегально. Висока вартість кращих сортів чаю, відсутність в Україні регіонів вирощування - все це створює предпосилки для багаточисельних способів його фальсифікації.

Для виявлення можливої фальсифікації проводять ідентифікацію чаю по виду, місцю вирощування, його сорту. Кожний вид (байховий, гранульований, пресований, швидкорозчинний; чорний, зелений, жовтий, червоний) відрізняється технологією приготування, органолептичними і фізико-хімічними показниками.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗЕЛЕНОГО ЧАЮ ЗА ОРГАНОЛЕПТИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

2.1 Організація, об'єкт та методи дослідження результатів

Дегустація харчових продуктів - оцінка органолептичних показників якості, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами.

Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості, зниження її суб'єктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Однією з умов досягнення професіоналізму є спеціалізація по групах товару, оскільки експерти повинні знати особливості смаку, запаху, зовнішнього вигляду, консистенції та інших органолептичних показників, характерних для товарів однорідних груп, вміти розрізняти незначні нюанси цих показників, характерних для різних найменувань, сортів, торгових марок. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову пам'ять.

Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки товарів вибраної однорідної групи.

Дегустація харчових продуктів проводиться у таких випадках:

при експертизі нових товарів;

при порівняльній оцінці відомих товарів, при необхідності виявлення якісних змін органолептичних показників;

при визначенні товарних сортів та інших градацій якості.

Результати дегустації можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватися стандартні шкали.

Інколи замість терміну «дегустація» вживається термін «сенсорний аналіз».

Сенсорний аналіз - експертна оцінка органолептичних властивостей товарів, проведена дегустатором, у якого заздалегідь перевірені органи чуття, що забезпечує точність результатів.

Раціональна організація і досконала техніка проведення експертизи мають велике значення для отримання об'єктивного висновку щодо якості товарів, виявлення фальсифікованих товарів.

До супермаркету „Велика кишеня ” ТОВ „Квіза -Трейд” м. Харкова поступила партія зеленого байхового чаю для подальшої реалізації.

Для приймання партії за органолептичними показниками був викликаний експерт. Перед початком експертизи експерт ознайомлюється з усіма необхідними нормативними документами: ГОСТ 1939-90 «Чай зелений фасований. Технічні умови», ГОСТ 1936-85 «Чай. Методи приймання і методи аналізу».Оглядає упаковку, маркування,обирає методи досліджень.

Необхідною умовою яка передує експертизі є визначення класифікації товару за УКТЗЕД (табл.2.1). За номенклатурним класифікатором УКТЗЕД зелений чай належить до 09 групи «Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі», в таблиці 1 наведені його товарні позиції, категорії і підкатегорії.

Таблиця 2.1

Класифікація зеленого чаю за номенклатурним класифікатором УКТЗЕД

Інтерпретація УКТЗЕД	Структура коду товару	Характеристика
Група	09	Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі
Товарна позиція	0902	Чай ароматизований чи неароматизований:
Товарна категорія	0902 10 00	чай зелений (неферментований), у первинних упаковках масою нетто не бiльш як 3 кг:
Товарна підкатегорія	0902 10 00 10	- в одноразових фільтр-пакетах
	0902 10 00 90	- інший
Товарна категорія	0902 20 00	інший чай зелений (неферментований):
Товарна підкатегорія	0902 20 00 10	- у первинних упаковках масою нетто 10 кг і більше
	0902 20 00 90	- інший

Відбір зразків для експертизи проводили відповідно до рекомендацій. Експертиза якості включала в себе оцінку маркування, пакування, визначення органолептичних показників якості.

Для оцінки якості робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше установлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно.

З середньої проби відбирають наважку масою 100 г і висипають тонким прошарком на лист білого паперу. З наважки беруть 3 г чаю, всипають в спеціальний порцеляновий чайник, заливають крутим окропом і накривають кришкою. Через 5 хвилин настій з чайника зливають в спеціальну порцелянову чашку. Аналіз чаю проводять 1 - 1,5 хв. після зливу настою в чашку.

Навіть за зовнішнім виглядом чаю можна до деякої міри судити про його якість. Цей показник враховується тітестерами разом із смаком, ароматом і кольором розвареного листа.

При відповідності органолептичних властивостей чаю певному рівню якості (сорту) дослідження фізико-хімічних показників не обов'язково. Проте у разі виникнення розбіжностей з постачальником в оцінці якості (сорти), а в кінцевому - ціни такі дослідження проводити необхідно.

Зразок чаю оцінювався за органолептичними показниками у наступній послідовності: зовнішній вигляд сухого зеленого чаю, настій, аромат і смак, колір розвареного листа (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Характеристика органолептичних показників

Найменування показника	Китайський зелений чай "Зелений піон"
Зовнішній вигляд сухого чаю	Рівний, однорідний, добре скручений
Настій	Яскравий середньої прозорості
Аромат і смак	Ніжний аромат, смак з приємною терпкістю
Колір розвареного листа	Однорідний зелений
Сорт за ГОСТ 1938-90	Вищий сорт

Проведена бальна оцінка рівня якості зеленого чаю наведена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Характеристика рівня якості чаю

Органолептичні показники	Кількість балів	Коефіцієнт вагомості	«Зелений піон»
Зовнішній вигляд	5	0,19	3.2	0.6
Настій	5	0,29	3.8	1.1
Аромат і смак	5	0,31	4.0	1.24
Колір розвареного листа	5	0,21	4.8	1.0
	20	1	15.8	3.94

Отримані результати показали, що:

- проведена 5-балова оцінка підтримує результати органолептичних властивостей з їх описанням;

- дані органолептичних досліджень відповідають сорту чаю вказаного на споживчій тарі;

- за органолептичними показниками китайський зелений чай "Зелений піон" відповідає вимогам стандарту і може бути представлений у торговельній мережі для продажу.

На основі поєднання результатів досліджень було виведено інтегральний показник якості, який є функцією від одиничних показників.

Чай «Зелений піон», показник якого становить 0,58, отримав високу оцінку. Отримана оцінка відповідає ціновій ніші, яку займає на ринку чай даної марки.

Проведений аналіз показав, що при виробництві зеленого чаю намагаються зберегти вихідні властивості свіжого чайного листу - його колір, що обумовлений хлорофілом, вміст таніну, кофеїну, аскорбінової кислоти та ін.

При проведенні експертизи експерт повинен виконувати послідовність та правила її проведення, лише за даної умови будуть отримані кваліфіковані результати згідно з принципами товарознавчої експертизи.

2.2 Ситуаційне завдання

В Харківську ТПП поступила заявка з проханням виділити експерта для проведення експертизи за органолептичними показниками партії китайського зеленого байхового чаю «Зелений піон» вищого сорту (країна-виробник Китай), яка поступила до супермаркету «Велика Кишеня» м. Харкова залізничним транспортом 17.04.11.р. в кількості 45 ящиків масою нетто 718 кг від постачальника «Клуб чаю» м. Київ.

Експерт Дмитренко А. А., який прибув до супермаркету «Велика Кишеня» з нарядом № 17 від 18.04.11 для проведення експертизи за органолептичними показниками, після ознайомлення з товаросупровідними і транспортними документами за участю представників супермаркету товарознавцем Корсун Х.П. і завідуючою складом Лобода Г.С. встановив: партія китайського зеленого байхового чаю поступила у вагоні №79176511 по накладній № 01514894 від постачальника «Клуб чаю» м. Київ, отримувачем вантажу є супермаркет «Велика Кишеня». Партія зеленого чаю була відправлена 16.04.11р. з складу постачальника «Клуб чаю» м. Київ. Вантаж прибув до міста призначення 17.04.11. На момент проведення експертизи партія зеленого байхового чаю знаходилась на матеріальному зберіганні на складі супермаркету «Велика Кишеня» в належних умовах, відповідних для збереження та приймання вантажів.

...