Якщо здійснення цих заходів не забезпечить зростання товарообороту підприємства до необхідного обсягу, слід розглянути інші можливості підприємства щодо отримання прибутку.

Контроль за виконанням поставлених планових завдань здійснюється на шостому етапі управління товарооборотом. На цьому етапі порівнюють досягнуті результати з плановими показниками, вносять необхідні корективи в попередньо розроблені плани та політику підприємства зметою забезпечення умов для виконання розробленого плану товарообороту та отримання максимально можливого обсягу доходу та прибутку.

Підводячи підсумки необхідно відмітити, що необхідною передумовою ефективності управлінського впливу керівництва підприємства на формування обсягів та структури його товарообороту є своєчасність прийняття управлінських рішень та відповідність обсягів та якості ресурсів, що може залучити підприємство для оптимізації параметрів своєї діяльності, вимогам конкурентного середовища. Так, якщо стратегічні ресурси підприємства (наприклад грошові кошти з резервного фонду) були використані для вирішення другорядних, виходячи з стратегічних цілей його розвитку завдань, то це може призвести до дефіциту і нестачі ресурсів суб'єкта господарювання для вирішення завдань, від яких безпосередньо залежить виживання та фінансова стійкість підприємства. Для забезпечення відповідності між обсягами ресурсів, що підприємство виділяє на розв'язання певних завдань, в тому числі завдань, щодо забезпечення певної динаміки обсягів та структури товарообороту та значущістю наслідків вирішення (невирішення) означених завдань для подальшого функціонування підприємства необхідно сформувати систему критеріїв, за якою всі зміни зовнішнього та внутрішнього середовища будуть розподілятися за ознакою своєю значущості для підприємства. Важливим елементом такого розподілу має бути врахування можливого впливу змін зовнішнього (внутрішнього) середовища на обсяги та структуру товарообороту підприємства. За цією ознакою, всі зміни можна розподілити на такі, несвоєчасна реакція на які може призвести до:

а. невикористання можливості отримання такого приросту обсягів товарообороту, що перевищує приріст необхідних для цього витрат і забезпечує відповідно приріст прибутку підприємства;

б. зменшення обсягів товарообороту чи погіршення його структури, що знаходиться в межах припустимих коливань цих показників;

в. зменшення обсягів та погіршення структури товарообороту, яке загрожує фінансовій стійкості підприємства та може призвести до нестачі фінансових коштів для відновлення діяльності в новому циклі в не менших масштабах, що в попередньому;

г. зменшення обсягів (погіршення структури товарообороту), яке наближається до точки беззбитковості діяльності торговельного підприємства;

Забезпечення відповідності між послідовністю та обсягами виділення ресурсів, які підприємство використає для формування своєї реакції на зміни середовища господарювання і належністю цих змін до тієї, чи іншої групи за наведеною вище класифікацією, буде слугувати гарантією збереження фінансової стійкості та конкурентоспроможності підприємства як в короткостроковому, так і довгостроковому періоді.

управління товарооборот стратегія

Розділ 2. Дослідження обсягу та структури товарообороту з використанням ПЕОМ

Проведення будь-якого дослідження передбачає проведення певної сукупності планово-економічних розрахунків об'єднаних загальною спрямованістю досліджень та єдиним інформаційним середовищем для виконання.

В теорії автоматизації така взаємопов'язана сукупність планово-економічних розрахунків отримала назву КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ.

Даний комплекс задач розроблений з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), що підвищує ефективність аналітичної роботи. При використанні ЕОМ скорочується строки проведення аналізу , з'являються можливості більш повного охоплення впливу факторів на результати господарської діяльності, проводиться заміна приблизних чи спрощених результатів більш точними , можлива постановка та розв'язок багатофакторних моделей аналізу , що майже не можливо виконувати в ручну

Найбільш ефективною організаційною формою використання ЕОМ є створення на їх базі автоматизованих робочих місць (АРМ) економіста. Під АРМ слід розуміти професійно орієнтовану обчислювальну систему призначену для автоматизації робіт по аналізу господарської діяльності. АРМ економіста на базі ЕОМ є техніко-технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів підприємства, які обумовлюють його успішній розвиток.

АРМ економіста дозволяє перевести дані по роботі підприємства з пасивної в активну форму перетворити їх на джерело нової інформації.

В рамках розробленого комплексу задач весь інформаційний фонд підприємства функціонує в формі баз даних інформаційних, аналітичних, прогнозних, імітаційних та оптимізаційних .

Таким чином, в умовах ринкових відносин усі задачі, мають вирішуватися тільки у взаємоз'язку, що забезпечує комплексність і системність підходів до їх вирішення, і бути орієнтовані на цільову стратегічну мету діяльності підприємства забезпечення отримання прибутку.

Призначення комплексу задач - систематизувати робоче місце користувача. Ціль - аналіз та планування роздрібного товарообороту. Періодичність отримання звітності наступного кварталу рекомендується вносити дані в інформаційну базу і поновлення комплексу задач.

Ефективність управління обсягом і асортиментною структурою товарообороту полягає в досягненні її основної мети сформувати такий товарний асортимент і так ним керувати, щоб інші елементи маркетингової діяльності підприємства або були непотрібні взагалі, або ж використовувались мінімально як допоміжні для досягнення поставлених перед торговельним підприємством цілей

Управління обсягом і асортиментною структурою - складний процес. Чітких правил, які б гарантували успіх в прийнятті потрібних рішень, не існує.

Але управління обсягом і асортиментною структурою завжди повинно ґрунтуватися на точному знанні, передбаченні та ураховані вимоги ринку і побажань споживачів і уявляти з себе комплекс науково-обгрунтованих уявлень про управління товарним асортиментом торговельного підприємства в умовах ринкових відносин.

За допомогою управління обсягом і асортиментною структурою, розробленої з урахуванням закономірностей розвитку сучасних економічних процесів забезпечить довготерміновий успіх у своїй діяльності, а також задовольнить у найбільш повному обсязі потреби та бажання покупців.

Тема дипломної роботи обумовлює необхідність виконання на

1. В області аналізу роздрібного товарообороту

1.1. Аналіз динаміки загального обсягу товарообороту.

1.2. Дослідження асортиментної структури товарообороту.

1.3. Аналіз товарних запасів та товарообертання.

1.4. Кількісна оцінка факторів, що вплинули на обсяг та структуру товарообороту.

1.5. Вплив обсягу та структури товарообороту на кінцеві результати діяльності підприємства

2. В області планування.

2.1. Розрахунок обсягу товарообороту, що забезпечує цільовий прибуток підприємства

2.2. Розрахунок проекту плану роздрібного товарообороту економіко-статистичним методом з урахуванням асортиментної структури товарообороту.

2.3. Розрахунок планової структури роздрібного товарообороту на основі коефіцієнтів еластичності.

2.4. Обгрунтування оптимальної структури товарообороту

2.5. Організаційно-економічні умови досягнення обсягу та структури товарообороту, що заплановані

Загальна схема комплексу задач

Рис.2.1 Схема комплексу задач управління обсягом і асортиментною структурою товарообороту торговельного підприємства

Таблиця 2.1

Таблиця алгоритмів за вихідними документами

Виконання аналізу обсягів, структури та ефективності (прибутковості) товарообороту можна розподілити на два етапи.

Перший етап розрахунок фактичних показників стану, результативності та ефективності реалізації товарів (товарообороту) в обліковому періоді та їх відхилень від планового рівня та від розмірів аналогічних показників на момент часу (за період часу) обраний в якості бази порівняння. Відхилення фактичних показників від планового рівня характеризують розмір втрат ефективності товарообороту в наслідок порушення планових організаційно-технічних параметрів діяльності підприємства і, відповідно розмір резервів підвищення ефективності продаж за рахунок усунення таких порушень. Відхилення від аналогічних показників, зафіксованих в попередні періоди характеризує розвиток товарообороту підприємства в часі, домінуючі тенденції цього розвитку та темпи зміни параметрів товарообороту підприємства. Розраховуються абсолютні відхилення у грошових одиницях в фактичних та співставних цінах, а по окремим товарним групам і у фізичних одиницях, а також відносні відхилення у відсотках. Алгоритми розрахунку розмірів показників, що характеризують обсяги товарообороту, його структуру,

наведені в таблиці 2.1. Перелік показників, що розраховуються на першому етапі визначено виходячи з необхідності отримати завдяки ним характеристику здатності товарообороту підприємства, в його фактичному стані забезпечувати виконання завдань вирішення яких є передумовою досягнення стратегічних цілей розвитку торговельного підприємства.

Завданням розрахунків першого етапу це здійснити функцію контролю за процесами реалізації товарів населенню, визначити параметри товарного обігу, витрати які пов'язані із забезпеченням необхідних обсягів та структури товарообороту, відповідно цим даним узагальнити показники результативності та ефективності функціонування підприємства.

На другому етапі, по-перше, визначаються чинники, що обумовили відхилення показників обсягів та структури товарообороту, зафіксовані на першому етапі, по-друге, визначається вплив цих відхилень на цільові, узагальнюючі показники результативності та ефективності функціонування торговельного підприємства. Для цього можуть використовуватись методи індексного аналізу, ланцюгових підстановок, а у випадках коли сформувати економічно змістовну зв'язку показників для прямого розрахунку неможливо кореляційного та регресійного аналізу, інші формально-математичні методи аналізу.

Для формування алгоритмів оцінки впливу динаміки обсягів та структури товарообороту на цільові показники результативності та ефективності роботи підприємства, побудовані наступні моделі.

Вплив обсягів товарообороту торговельного підприємства на розміри отримуваних ним прибутків від реалізації товарів опосередковується впливом показника рентабельності товарообороту підприємства, який в свою чергу залежить від структури товарообороту від співвідношення між обсягами реалізації товарів з різною рентабельністю продаж. При інших рівних умовах, зростання у складі товарообороту питомої ваги товарів з меншою за середню для всіх реалізованих товарів рентабельністю продаж призводить до скорочення питомої прибутковості товарообороту, а зростання питомої ваги товарів з вищою за середню рентабельністю продаж до зростання питомої прибутковості товарообороту і, спричиняє позитивний вплив на загальний розмір прибутків від реалізації.

Формула для розрахунку обсягу товаробороту, що забезпечує мінімальний рівень рентабельності торговельного підприємства має наступний вигляд:

Тмр = (5)

де:

Тмр - обсяг товарообороту точки беззбутковості;

К сума капіталу, що забезпечує функціонування підприємства в обліковому періоді;

МРР мінімальний рівень рентабельності;

Перетворивши цю формулу відповідно точки мінімальної рентабельності, отримаємо вираз, що дозволяє оцінювати вплив обсягів товарообороту на динаміку прибутків та рентабельності при незмінних співвідношеннях постійних та змінних витрат та розмірах капіталу, що обслуговує операційну діяльність торговельного підприємства.

Формула, що відбиває втрати прибутку внаслідок неоптимальності недосягнення, або перевищення планового, такого, що відповідає рівноважній ринковій позиції торговельного підприємства обсягу товарообороту:

ВПт = (6)

де:

Топт плановий обсяг товарообороту (грош. одиниць);

Тф фактичний обсяг тоіварообороту (грош. одиниць)

ГВОто граничні витрати при плановому обсязі товарообороту (грош. одиниць);

ГВОтф граничні витрати обігу за фактичного обсягу товарообороту (грош. одиниць);

Методом ланцюгових підстановок (послідовно від кількісного по відношенню до всіх показників в даній зв'язці до якісного по відношенню до всіх показників в її складі, підстановлюючи в наведену формулу фактичні показники для оцінки чинників відхилення від планового рівня, або звітні показники для оцінки впливу чинників відхилення порівняно з базовим періодом часу) можна визначити частку динаміки показника прибутків та рентабельності капіталу торговельного підприємства, обумовлену кожним з наведених чинників.

Використання формальної умови максимізації прибутку в залежності від співвідношення кутів нахилу графіків сукупних витрат та графіків доходів від реалізації (який є похідним від графіку товарообороту, але проходить нижче на рівень цін закупівлі товарів торговельним підприємством у оптових постачальників) дає змогу побудувати оптимізаційну задачу, вирішення якої значно спрощується завдяки використанню вбудованих можливостей електронних таблиць EXCEL. Складовими такої оптимізаційної задачі є:

функція залежності доходів підприємства від обсягів товарообороту;

функція залежності сукупних витрат торговельного підприємства від обсягів товарообороту;

кут нахилу дотичної до кривої сукупних витрат (розмір граничних витрат);

кут нахилу дотичної до кривої доходів від реалізації (граничні доходи);

Умова оптимізації кут нахилу дотичної до кривої сукупних витрат дорівнює куту нахилу дотичної до кривої доходів від реалізації.

Для кількісної оцінки впливу чинників обсягів та структури товарообороту побудовані моделі, що відбивають залежність цих показників від організаційно-технічних параметрів роботи торговельного підприємства та ефективності використання всіх видів ресурсів (основних фондів, праці персоналу та обігових активів). Ці моделі побудовані таким чином, щоб оцінка впливу окремих чинників обсягів та структури товарообороту створювала можливості з'ясування реальних джерел резервів підвищення ефективності управління товарооборотом, сприяла оптимальному спрямуванню зусиль і ресурсів торговельного підприємства за напрямами вдосконалення організаційно-технічних параметрів господарської діяльності.

Для вимірювання впливу основних параметрів використання трудових ресурсів підприємства використовується наступна зв'язка показників

Т = Всг*КЗс*ТРс*Чп*ПВтоп; (7)

де:

Всг середньогодинний виробіток одного працівника торгово-опреативного персоналу (грош. один.);

КЗс середня кількість змін, відпрацьованих за обліковий період одним працівником торгово-оперативного персоналу підприємства (змін);

ТЗс середня тривалість зміни, відпрацьованої одним працівником торгово-оперативного персоналу підприємства (годин);

Чп загальна чисельність персоналу підприємства (осіб)

ПВтоп-питома вага торговельно -оперативного персоналу

Щоб врахувати вплив інтенсивності використання торговельної площі та розмірів торговельних площ підприємства використовують наступну формулу:

Т = Топсг * КРМ *СПРМ * КЗ * ТЗ; (8)

де:

Топсг середьногодинний виторг з одиниці торговельної площі;

СПРМ середня торговельна площа, що припадає на одне робоче місце торговельного підприємства;

Алгоритм кількісної оцінки окремих чинників, що включені до наведених моделей формується за методами абсолютних різниць або ланцюгових підстановок.

Для визначення впливу параметрів функціонування підприємства на показники товарообороту широко використовуються економіко-математичні методи кореляційний, регресійний аналіз, коефіцієнти еластичності, побудова імітаційних задач, сценаріїв розвитку тощо.

Загальний зміст використання економіко-математичних методів полягає у визначені, на грунті даних за ретроспективний період параметрів функції залежності цільового показника від динаміки показників, обраних в якості чинників.

Послідовність дій, що має виконуватись при проведенні економіко-математичного аналізу наступна:

1. При дослідженні за допомогою регресійного та кореляційного аналізу.

1.1 Визначення цільового показника як такого, певні розміри (динаміка) якого в прогнозному (плановому) періоді можуть слугувати підґрунтям оцінки і вибору того чи іншого варіанту розвитку підприємства.

1.2 Вибір чинників динаміки цільового показника. Для вирішення цієї задачі широко використовується вербальний на першому етапі, для забезпечення економічної змістовності зв'язку та кореляційний для підтвердження чи спростування гіпотези про значущість впливу обраних в якості чинників показників на розмір цільового показника. В залежності від гіпотези про характер зв'язку можуть розраховуватися коефіцієнти частної, парної кореляції, кореляційні відношення (для гіпотези про нелінійний характер зв'язку).

1.3 Вибір форми зв'язку та специфікація моделі. Обирається сукупність математичних дій (функція), що дозволяє найкраще, тобто з мінімальними відхиленнями розрахункових показників від фактичних відібражати залежність цільового показника від факторних;

1.4 Формування бази даних за ретроспективний період для визначення параметрів функції залежності. Важливою вимогою до процесу формування бази даних є забезпечення, по-перше, співставності всіх елементів часового ряду за ретроспективний період, по-друге - порівнюваності індивідуальних показників, що характеризують загальну сукупність. Стосовно першої вимоги це означає, що коли в першому кварталі показник, що включається до функції розраховувався за певною методикою, то розміри цього показника за всі інші проміжки часу, які формують ретроспективний період мають бути розраховані за тією самою методикою. Стосовно другої вимоги, якщо певні організаційно-технічні параметри функціонування торговельного підприємства, від яких суттєво залежить розмір цільового показника, зазнали суттєвих змін протягом ретроспективного періоду, слід скорегувати розмір цього показника, щоб компенсувати вплив разової зміни організаційно-технічних параметрів і забезпечити виконання умов “при інших рівних” для всіх елементів часового ряду цього показника. Для елімінування впливу сезонних коливань, властивих параметрам діяльності торговельного підприємства, можуть використовуватися спеціально розраховані корегуючи коефіцієнти для кожного місяця, в якому показнику включеному до моделі властиві сезонні коливання.

1.5 Визначення параметрів функції залежності цільового показника від чинників. На цьому етапі можуть використовуватись вбудовані в пакет електронних таблиць EXCEL статистичні функції, що дозволяють виконувати наведені розрахунки автоматично, ввівши в програму відповідні бази даних.

1.6 Прогнозування за розрахованими параметрами функцій залежності розмірів цільового показника в прогнозованому (плановому) періоді.

1.7 Аналіз отриманих результатів та вибір оптимальних (виходячи з стратегічних завдань підприємства, які відбиває цільовий показник) розмірів показників, обраних в якості чинників, відповідно визначення кращого варіанту розвитку торговельного підприємства. Використання вбудованих в програму EXCEL засобів побудови імітаційних задач та сценаріїв розвитку дозволяє вирішувати наведені завдання в автоматичному режимі.

2. При розрахунках коефіцієнтів еластичності.

Коефіцієнт еластичності показника Y від показника Х відбиває ступінь зміни показника Y, при зміні показника Х на одиницю його вимірювання, або на один відсоток. В загальному випадку коефіцієнт еластичності розраховується за наступною формулою:

Кyx = Y/Х *100; (9)

Де: Y - зміна залежного показника в обліковому періоді, у %;

Х - зміна факторного показника в тому ж обліковому періоді, у %

Слід зауважити, що коефіцієнти еластичності не економічно змістовні показники. Фактично, динаміка цільового показника Y в обліковому періоді обумовлена впливом багатьох чинників, серед яких зміна розміру показника Х може навіть не відігравати провідної ролі. Проте при використанні коефіцієнтів еластичності практично виходять з припущення про те, що зафіксована динаміка цільового показника цілком обумовлена динамікою факторного показника Х.

Використання коефіцієнтів еластичності передбачає виконання наступної послідовності дій:

2.1 Вибір цільового та факторного показника.

2.2 Формування бази даних цільового та якісного показників за ретроспективний період

2.3 Розрахунок коефіцієнтів еластичності для всіх відтинків часу, що включені до ретроспективного періоду.

2.4 Визначення тенденції зміни розміру коефіцієнтів еластичності за ретроспективний період та прогноз розміру цих коефіцієнтів на плановий період.

2.5 Визначення прогнозних розмірів цільового показника на ґрунті прогнозних розмірів коефіцієнтів еластичності та факторних показників.

2.6 Моделювання сценаріїв розвитку та вибір оптимальної сукупності факторних показників, що забезпечує розмір цільових показників, найбільш відповідний стратегічним цілям і завданням торговельного підприємства на плановий період

Підводячи підсумок розділу можна відмітити, що автоматизована обробка даних у сфері планово-економічної роботи забезпечує найбільш раціональне та науково обгрунтоване управління обсягом та асортиментною структурою товарообороту торговельного підприємства, підвищує якість роботи економічних служб підприємства.

2.2 Аналіз обсягу та структури товарообороту

Аналіз роздрібного товарообороту являється важливою складовою процесу управління споживчим ринком і діяльністю торговельного підприємства.

Метою аналізу обсягу та структури товарообороту є вивчення даних про процес задоволення попиту населення на споживчі товари і отримання інформації , необхідної для вивчення і прогнозування споживчого попиту, виявлення резервів збільшення товарообороту, аналіз та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Торговим підприємствам аналіз допомагає визначити, наскільки досягнутий об'єм і структура товарообороту дозволяє їм отримати необхідну величину прибутку.

Одна із цілей аналізу заключається у виявленні невикористаних резервів збільшення загального об'єму роздрібного товарообороту по структурним одиницям, по окремим товарам і товарним групам, які можливо використати в процесі поточної торгової діяльності або в майбутньому періоді.

Розглянемо тенденцію зміни товарообороту ДП МЕРЕЖА МАРКЕТ “ФУРШЕТ” протягом року по даним таблиці 2.2, яка фомується як під впливом зміни параметрів діяльності підприємства ( ефективності використання та обсягів залучення ресурсів для торговельної діяльності), так і під впливом зовнішнього середовища . Виходячи з данних цієї таблиці можна зробити наступні висновки: фактичний обсяг товарообороту у 2012 році склав 8710,8 тис.грн., що за рік перевищив плановий рівень товарообороту на 771,8 тис.грн. Загальний обсяг товарообороту ФУРШЕТУ на протязі 2012 році мав невизначену тенденцію, тому що у 2 кварталі товарооборот збільшився на 109,8 тис.грн, в 3 кварталі відповідно до 2 кварталу товарооборот зменшився на 153,1 тис грн , а в 4 кварталі відбулася знову суттєві збільшення відповідно до 3 кварталу на 349,2 тис грн. (таблиця 2.2.1., рис.2.2) Така тенденція товарообороту на протязі 4-ох кварталів 2012 року відбувалися під впливом зовнішнього середовища - сезонні коливання попиту населення, нестабільні ринкові умови на ринку товарів та послуг.

На першому етапі аналізу роздрібного товарообороту “ФУРШЕТУ” розглянемо динаміку загального обсягу товарообороту у 2012 році (таблиця 2.3, 2,4) [ наведені дані про фізичні обсяги (кількість продаж) та середньозважену вартість однієї покупки по товарній групі, які взяті на підприємстві)]. Аналізуючи данні таблиці 2.3 можна відмітити , що на протязі 2 та 3 квартали фізичні обсяги реалізації (кількість продаж) по непродовольчим товарам зменшувалися наступним чином: у 2 кварталі на 2,53 тис. шт., а у 3 кварталі на 1420,06 тис.шт. У 4 кварталі відбулися несуттєві збільшення кількості продаж на 1092,39 тис.шт. Аналіз обсягів реалізації по товарним групам свідчить, що деякі товарні групи, наприклад електротовари мають зовсім незначні обсяги продажу, що говорить про замедлення товароруху по цій товарній групі.

Таблиця 2.2.1 Аналіз обсягу товарообороту ДП мережі маркет “Фуршет”

Середньоквартальні темпи росту обсягів товарообороту (рис.2.3) по підприємству в цілому склали 105,27% . У 2 кварталі товарооборот по продовольчим товарам склав 100,52%, а по непродовольчим товарам 112,56%, що характеризується позитивною тенденцією по збільшенню росту товарообороту.. Але в 3 кварталі темпи росту товарообороту знизилися в цілому по підприємству до 93,02 %, що менше від попереднього періоду на 12,52%. В розрізі товарних груп по продовольчим товарам товарооборот зменшився на 11,19% ( склали 89,06%), а по непродовольчим товарам товарооборот зменшився на 14,09% (склали 98,47%). На таку ситуацію у 3 кварталі вплинули такі фактори як коливання попиту та споживча активність покупців. Але у 4 кварталі відбулися суттєві збільшення темпів росту обсягів товарообороту по продовольчим та непродовольчим товарним групам, як в цілому по підприємству , так і в розрізі товарних груп. Так в цілому темпи росту товарообороту збільшилися на 24,08%. Загалом можна зробити висновки, що в “ФУРШЕТІ “ складається нестабільна ситуація, яка в основному залежить від коньюктури ринку, на якому функціонує підприємство та платоспроможності населення.

Загальну тенденцію зміни товарообороту можна вважати позитивною, так як відбулося суттєвє підвищення товарообороту в 4 кварталі відповідно до 1 кварталу. Враховуючи те, що ланцюгові відхилення постійно коливалися (таблиця 2,4), то можливо видвинути обосновану гіпотезу, що це пояснюється стрімким насиченням ринку аналогічних товарів, і падінням попиту на ці товари. Це согласується з відомою маркетинговою моделлю життєвого циклу товару. Це говорить про те, що не зважаючи на зовнішні негативні чинники, які складаються на ринку, підприємство намагається усіма зусиллями підтримувати розвиток торговельної діяльності, такими заходами як скидки, реклама, збільшення асортименту товару.

Як свідчать дані таблиці 2.5, 2.7 найбільшу частку в товарообороті займають продовольчі товари. Їх частина у загальному обсязі товарообороту складає 61%, а частина непродовольчих товарів складає 39%. Провівши аналіз поквартально ми бачимо, що у 2 кварталі збільшення товарообороту на 8,59 тис.грн по продовольчих товарах відбулося в основному, за рахунок таких видів товарів, як: консерви фруктово-ягодні (на 3,27тис.грн), молоко і кисломолочні продукти ( на 2,55 тис.грн), ковбасні вироби ( на 2,44 тис.грн), горілочні вироби ( на 2,04 тис.грн). По непродовольчим товарам збільшення обсягів товарообороту відбулося на 100,93 тис.грн в основному за рахунок таких товарів як: телерадіотовари ( на 282,26 тис.грн)шкіргалантерея (на 1,14 тис.грн). Але у 3 кварталі відбулося зниження товарообороту на 153,05 тис.грн. В основному це зниження відбулося по продовольчим товарам. А по непродовольчим товарним групам зниження товарообороту склало 14,7 тис.грн., що набагато нижче ніж по продовольчим товарам. Але у 4 кварталі відбулися суттєві збільшення як по продовольчим товарним групам (на 351,27 тис.грн,) так і по непродовольчим товарам (на 349,15 тис.грн.)

Другим етапом аналізу є дослідження виконання плану та динаміки загального обсягу товарообороту поквартально протягом 2012 року (таблиця 2.6).

Рис.2.6 Структура товарообороту по продовольчих групах за 2012 рік

Торговельне підприємство “ФУРШЕТ ” успішно виконало план роздрібного товарообороту по кварталам (таблиця 2.2). План роздрібної реалізації товарів виконаний в усіх чотирьох кварталах та перевиконання плану за рік склало 711,80 тис.грн. У липні місяці недовиконання плану на 19 тис.грн, призвело до зменшення квартального товарообороту на цю суму. На мою думку, основними причинами недовиконання плану являються недоліки в постачанні товару, вивченні споживчого попиту, організації торгівлі, рекламної політики, інших аспектах маркетингу. Можливо працівники “ФУРШЕТУ” припустилися помилки при формуванні цінової політики на деякі групи товарів. Можна припустити, що було здійснено підвищення цін продажу на товари з коефіцієнтом еластичності попиту від ціни більше за одиницю. Це призвело до того, що в третьому кварталі фізичні обсяги продажу по деяким товарним групам скорочувалися більшими темпами, ніж зростала ціна продажу, що в кінцевому рахунку призвели до скорочення обсягів товарообороту.

Проаналізувавши обсяги і структуру товарообороту можна зробити наступні висновки, що за аналізуємий період відбувалися позитивні зміни в діяльності торговельного підприємства, які позитивно вплинули обсяг реалізації товарів. Але так як в ФУРШЕТІ є неконкурентні товарні групи, як по продовольчим так і непродовольчим товарам,такі як: бобові товари, тканини, посуд, господарські товари, то на мою думку, ФУРШЕТУ потрібно переглянути асортиментну структури, що впливає на обсяги діяльності, а також проаналізувати цінову політику.

Як свідчать наведені дані в цілому по підприємству на кінець року товарні запаси склали по продовольчим групам 720,02 тис.грн, а по непродовольчим групам 4007,22. За рік співвідношення реалізації товарів та надходження на підприємстві прирівнюється, що відображає прискорення реалізації товарів, та говорить про невеликі залишки запасів.

Проаналізувавши дані таблиці 2,13 можна зробити висновки, що на протязі аналізуємого періоду середні товарні запаси зменшувалися. В 2 кварталі вони зменшилися на 279,6 тис.грн, у 3 кварталі на 179,96 тис.грн, а в 4 кварталі вони зменшилися на 260,32 тис.грн. З одного боку ці дані говорять про прискорення товарообертаємості товарів, а з іншого про зменшення залишків товарів, Ці результати показують що на підприємстві невеликий кругообіг товарів. Загалом швидкість товарообертання збільшилася у 4 кварталі відповідно до 1 кварталу до 35,65 днів, або у 1,84 рази.

Підводячи підсумки цього розділу можна відмітити, що в цілому

по “ФУРШЕТУ” товарооборот зріс на 305,9 тис.грн, внаслідок збільшення швидкості товарообертання від 66,77 днів до 31,12 днів. Проаналізував виконання плану, то можна відмітити, що підприємство з виконанням плану справилося, а також перевиконало його на 711,80 тис.грн.

2.3 Кількісна оцінка факторів, що вплинули на обсяг та структуру товарообороту

Виконання плану і динаміки роздрібного товарообороту залежать від трьох основних факторів:

Від забезпечення товарними ресурсами, правильності їх розподілу і використанню;

Від забезпечення трудовими ресурсами і ефективності праці торгових робітників;

Від стану, розвитку і ефективності використання матеріально-технічної бази торгівлі.

Головний фактор успішного розвитку товарообороту- забезпеченість і раціональність використання товарних ресурсів. Проводячи аналіз, насамперед провіряють, як товарні ресурси забезпечили успішне виконання плану і динаміки розвитку роздрібного товарообороту, задоволення попиту споживачів на окремі товари. Роздрібний товарооборот залежить від надходження товарів і стану товарних запасів. На його об'єм оказує вплив інші вибуття товарів. Ця залежність може бути представлена формулою товарного балансу:

Зп+Н=Р+В+Зк (10)

Вплив показників товарного балансу на об'єм роздрібного товарообороту може визначатися, застосував наступну формулу:

Р=Зп+Н-В+Зк (11)

Відповідно на виконання плану і динаміку товарообороту позитивний вплив оказує завищення товарних запасів на початок вивчаємого періду і збільшенням надходження товарів і від'ємне - збільшення іншого вибуття товарів і завищення товарних запасів на кінець аналізуємого періоду.

Аналіз товарних ресурсів торговельного підприємства починаються з складання і вивченню товарного балансу ( таблиця 2.14)

Проаналізувавши вихідні дані таблиці, можна зробити наступні висновки: роздрібний товарооборот на протязі аналізуємого періоду в порівнянні з планом виріс за рахунок товарних запасів на початок періоду у 2 кварталі на 86,92тис.грн, у 3 кварталі на 140,62тис.грн, у 4 кварталі на 111,38 тис.грн. Але аналізуючи як змінився товарооборот за рахунок цього ж фактору в динаміці побачимо , що відбулися зменшення товарообороту у 2 кварталі на 279,6 тис.грн, а у 3 кварталі, та на 179,96 тис.грн . На підвищення товарообороту по кварталам в порівнянні з планом також вплинуло збільшення надходження товарів по всім кварталам на 194,51тис.грн; 85,77тис.грн та 125,87тис.грн відповідно. Але аналізуючи надходження товарів в динаміці відразу ж помітимо, що в 3 кварталі надходження товарів зменшились на 301,69 тис.грн, що в свою чергу негативно позначилось на товарообороті. Аналізуючи зміну величини роздрібної реалізації товарів по кварталам слід відмітити позитивну тенденцію до збільшення, хоча в 3 кварталі було зафіксовано незначне зменшення реалізації (на153,05тис.грн)

Таблиця 2.14

Оцінка впливу товарного балансу ДП мережа маркет "Фуршет" на обсяги товарообороту у 2012 році тис. грн.

Р=ВО*Рво/100 (12)

Де:

Р- об'єм реалізації товарів

ВО-витрати обігу

Рво-рівень витрат обігу

Збільшення товарообороту супроводжується збільшенням абсолютної величини витрат обігу, але при цьому їх відносний рівень при цьому знижується; зменшення об'єму товарообороту супроводжується деякими зменшеннями витрат обігу, але їх рівень при цьому збільшується.

Цей взаємозв'язок можна розрахувати методом ланцюгових підстановок та за допомогою даних таблиці 2.20

За даними таблиці 2.20 зробимо відповідні...