Формування ефективної системи управління логістичними процесами

54

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

«ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ» за матеріалами ТОВ «ЕЛО ЛТД»

Київ 2012

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ управління логістичними процесами підприємства

1.1 Логістичні системи: зміст, класифікація, критерії оцінювання

1.2 Фактори впливу на ефективність функціонування логістичних систем

1.3 Методологічні підходи до управління логістичними системами на підприємстві

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ТОВ «СТАЛКЕР-2»

2.1 Організаційно-економічний профіль підприємства

2.2 Аналіз логістичної діяльності підприємства

2.3 Оцінка ефективності управління логістичними процесами на підприємстві

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ ефективності управління логістичними процесами на підприємстві

3.1 Формування стратегій управління логістичними процесами на підприємстві

3.2 Оптимізація управління логістичними процесами на підприємстві

3.3 Економічна ефективність впровадження стратегії управління логістичними процесами на підприємстві

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

ВСТУП

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що формування логістичної системи управління логістичними процесами та її практичне застосування на торговельному підприємстві «Сталкер-2» значно підвищує ефективність діяльності даного підприємства, що в свою чергу призводить до збільшення прибутку. Процес становлення України як демократичної держави з ринковою економікою, що прагне зайняти гідне місце у світовій економічній спільноті, актуалізує ряд проблем, пов'язаних із забезпеченням конкурентоспроможності вітчизняної економіки. В теперішній час дуже стрімко почали розвиватись торговельні підприємства, які успішно керують логістичними процесами, завдяки чому займають вигідні ринкові позиції порівняно з великими та міжнародними компаніями, оскільки здатні задовольнити попит споживачів, завдячуючи правильно налаштованому логістичному процесу. Для ефективної діяльності торговельного підприємства все ширше використовуються логістичні системи, що відображають нові підходи в управлінні, в моделюванні логістичних процесів. Організація логістичного управління на торговельному підприємстві повинна починатись розробленням логістичної стратегії, а саме визначенням місця логістичної стратегії в загальній стратегії управління торговельним підприємством. Менеджер повинен розробляти систему логістичного управління, ґрунтуючись на вже існуючих процедурах ухвалення рішень, оскільки логістика торговельного підприємства являє собою організований процес управління матеріальними, інформаційними та супутніми потоками від постачальника (через розподільну систему компанії - склади і транспорт) до продажу та доставки покупцю (споживачу). Це вимагає глибокого теоретичного узагальнення особливостей логістичної діяльності торговельних підприємств та створення відповідного інструментарію дослідження і вирішення проблем практичної організації логістичних процесів та управління ними з урахуванням специфіки підприємств оптової і роздрібної торгівлі товарами споживчого призначення. Серед них виділяється проблема ефективності функціонування логістичних систем різного рівня, які формуються на базі економічних систем підприємств. Тому дана проблема є актуальною і потребує своєчасного вирішення.

Таким чином, протягом останнього десятиліття накопичено чималий досвід удосконалення загальних принципів і механізмів бізнес-процесів логістики. Серед іноземних авторів, які досліджували концепції управління логістичним процесами, можна виділити наступних: Алєсінская Т.І., Скворонек Є.Г., Вітковскі Я.В., Чєшельські М.Ф., Койль Д., Поль Ж-К.Українські автори переважно приділяють увагу логістичним процесам на промислових підприємствах, зокрема, це публікації Крикавського Є.В., Ларіної Т.Е., Тридіда О.К., проблеми логістичного управління торговим підприємством присвячені наукові дослідження Фролової Л.В.. В наукових працях вітчизняні дослідники ретельно розглянули формування логістичних процесів, загальні аспекти управління логістичними процесами, в той час як зарубіжні автори приділяють більше уваги формуванню та оптимізації систем управління процесами загалом. При цьому, як правило, питання специфіки формування системи управління логістичними процесами на торговельних підприємствах потребує більш детального аналізу дослідження. Метою даної роботи є формування системи управління логістичними процесами на торговельних підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес формування системи управління логістичними процесами .

Предметом дослідження є логістичні системи торговельного підприємства ТОВ «Сталкер-2» .

Завдання роботи є дослідження особливостей формування логістичних систем, виявлення вливу на ефективність функціонування і формування методологічних підходів в управлінні ними. Розробка діагностики системи і оцінка ефективності управління логістичними процесами на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2» .

Розробка стратегії управління логістичними процесами на підприємстві і розрахунок ефективності після впровадження .

Методи дослідження ґрунтуються на аналізі спостережень і формалізації зібраних данних на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2» . Проводяться розрахунки системним, економічним та аналітичним методами аналізу .

Практична значущість даної роботи полягає у можливості застосування стратегіїї задля для підвищення показників господарської діяльності торговельного підприємства ТОВ «Сталкер-2», зниження витрат і подальша ефективна конкурентоспроможність в умовах ринку

Результати наукових досліджень з даної проблематики знайшли відображенння у науковій статті (додаток А).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ управління логістичними процесами підприємства

1.1 Логістичні системи: зміст, класифікація, критерії оцінювання

Прийнято вважати,що найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням правил логістики.Найбільш поширеним підходом є виділення семи правил логістики (7R), так званого логістичного міксу : продукт - потрібний продукт; кількість - у необхідній кількості; якість - відповідна якість; місце - у потрібне місце; час - необхідно доставити у потрібний час; споживач - певний споживач;витрати - з мінімальними витратами.

Доцільно зазначити, логістика - це застосування теорії систем у сфері організації оптимальних матеріальних потоків. Основні складові елементи логістичної концепції логістики - гармонізувати інтереси постачальників та споживачів.

Основні засади логістичної концепції [60, с. 345]:

1. Управління матеріальним потоком як єдиним цілим, що включає в себе рух матеріальних ресурсів від первинної ланки ланцюга до кінцевого споживача. Елементи матеріального потоку мають технологічний зв'язок, а витрати, що виникають, економічно залежні від нього.

2. Впровадження логістичних систем: враховуючи існування зв'язку між ланками, що формують загальний матеріальний потік підприємства та його міжфункціональний характер та цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації.

3. Використання комбінованого показника, за допомогою якого враховуються не тільки собівартість продукції, а і витрати, що пов'язані з її переміщенням та трансформацією.

Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді,коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Варто відзначити, перш ніж перейти до визначення сутності логістичної системи та її характеристик, необхідно визначити, що таке система, встановити її властивості. Отже, під системою розуміють комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії; елементи з відносинами між ними та між їх атрибутами; сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення або введення нового елементу закономірно відображаються на решті елементів; взаємозв'язок різних елементів; все, що складається з пов'язаних один з одною частин; відображення входів і станів об'єкта у виходах об'єкта [7, c. 43].

По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об'єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов'язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації “товар--ринок”

Слід зазначити, що логістичні системи характеризуються високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління потоками. Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи». Таким чином, аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної літератури з питань логістики показав, що немає єдиного визначення поняття логістичної системи.

Таблиця 1.1

Наукові підходи до трактування дефініції «логістична система»

№	Автори	Зміст дефініцій
1	2	3
1.	А.Н. Родніков [6, с.203]	Логістична система - це адаптивна система із зворотним зв'язком, виконуюча ті або інші логістичні функції і логістичні операції, яка складається, як правило, з декількох підсистем і що має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем
2.	А.Г. Кальченко [7, с.112 ]	Логістична система - це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Ціль логістичної системи доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та ін.)
3.	Ю.М. Неруш [12, с.86 ]	Характеризує логістичну систему як систему, що організовує вільний розподіл і обмін продукції таким чином, щоб забезпечувати оптимальне співвідношення попиту та пропозиції та оптимізує діяльність складових підсистем (одні підрозділи визначають необхідний обсяг продукції для безперервної роботи підприємства - постачання, інші -займаються розподілом продукції - збут, треті - здійснюють просування продукції від постачальників до споживачів, четверті - збирають інформацію про постачальників, ринок, споживачів.)
4.	А.М. Окландер та О. П. Хромов [11, с.45 ]	Визначають логістичну систему підприємства як організаційно-управлінський механізм координації дій фахівців різних служб, які управляють матеріальним потоком. У такому сенсі поняття «логістична система» вживається відносно суб'єкта управління,що впливає на об'єкт - матеріальний потік.

Для більш точного визначення терміну системи та обгрунтування того, чи є логістична система саме системою, необхідно визначити властивості системи та співвіднести їх з характеристиками досліджуваного нами об'єкта - логістичної системи.

Таблиця 1.2

Характеристики властивостей логістичних систем

Властивість	Характеристика логістичної системи
1	2
1.Цілісність та членимість	Елементи існують лише в системі. А отже, система є цілісною системою сукупністю взаємопов'язаних елементів. Елементи можуть бути різнорідними, проте є сумісними .
2.Наявність зв'язків	Сила звязків між елементами всередині системи більш значуща та сильніша, ніж звязки окремих елементів із зовнішнім середовищем.
3.Організація	Звязки між елементами логістичної системи впорядковані відповідно до правил та процедур на підприємстві, а отже система має організацію.
4.Інтеграційні якості	Саме наявна логістична система на підприємстві в цілому має здатність поставити потрібний товар, в певний час,в необхідне місце,належної якості, з мінімальними витратами,а також має здатність адаптуватись до ринкових змін.

Як бачимо з таблиці, логістична система має всі властивості системи, складається із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відомо, що логістичний процес -- це упорядкована в часі послідовність логістичних операцій, спрямована на забезпечення споживача продукцією відповідного асортименту й якості в необхідній кількості в необхідне місце і час [23, с. 7]. Формою існування логістичного процесу може бути, наприклад, перевізний процес, процес вантажопереробки на складі, процес постачання підприємства сировиною, процес збуту готової продукції тощо. Передумовою виникнення необхідності даного дослідження є логістичні процеси, які характеризуються технологічними режимами, засобами технічного забезпечення, матеріальними й трудовими витратами тощо. Відомо, що логістична діяльність включає різноманітні логістичні процеси, які наведені на рис 1.1 .



Рис 1.1 Номенклатура процесів логістичної діяльності [4, c. 143]

Слід зауважити, що основними функціональними напрямками діяльності торговельного підприємства у цій сфері є забезпечення процесів просторового переміщення товарної маси в системі товаропросування, розвиток інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі, здійснення комплексу внутрішньо-магазинних та складських торгово-технологічних операцій і їх інформаційний супровід виконання операцій зберігання товарів, їхньої підготовки до продажу, кількісних та якісних перетворень товарних партій, розвиток власного транспортного господарства торговельних підприємств та організація перевезень торговельних вантажів залученим транспортом, організація логістичного обслуговування споживачів через надання відповідних послуг тощо.

Логістика торговельного підприємства може і повинна трактуватися як комплекс логістичних операцій та процесів, які здійснюються торговельним підприємством для доведення товарних потоків до кінцевих споживачів товарів споживчого призначення (або продукції виробничого призначення - у разі здійснення торговельної діяльності в сфері оптової торгівлі такою продукцією).

Також, доцільно зазначити, що діяльність підприємства торгівлі, наприклад, може бути зображена у вигляді поєднання двох основних компонентів:

• сукупність торговельно-технологічних процесів (включаючи надання покупцям різноманітних послуг), які виступають як комплекс логістичних та інших операцій, що забезпечують рух товарів і послідовне виконання над товарною масою операцій з підготовки товарів до продажу та відпуску їх покупцям;

• управління торговельно-технологічними процесами в масштабах торговельного підприємства, зокрема управління комплексом логістичних операцій. Торгово-технологічний процес магазину є одним з етапів загальнішого процесу товаропросування, що здійснюється на засадах потокової організації єдиного технологічного ланцюга.

Зазначено, що основу побудови та функціонування логістичної системи становить реалізація принципу системного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Тим не менш цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Логістичні функціональні системи можна ранжувати за запропонованою класифікацією автора Василевського М.І., як подано на рис 1.2 .

Зазвичай, у виробничій логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами.

Таким чином, закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику декілька систем управління цими процесами. Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому. Вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Варто зазначити, що ці два вида використовуються на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2»,тому ми розглянемо їх більш детально. Встановлено, що “штовхаюча” система і є системою організації.

прямі - система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв'язків;

гнучкі - надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури;

ешеловані - система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника;

в матеріально-технічному забезпеченні - обґрунтування сукупних потреби і покриття їх ресурсами з різних джерел.

виробництво - безперервний виробничий потік, здатний до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів;

збут - постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств;

штовхаючі - передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком;

тягнучі - матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок



Рис 1.2 . Види логістичних систем на торговельному підприємстві [17, c.12]

Дослідження показали, що для досягнення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов'язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Варто зазначити,що ці два вид використовуються на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2»,тому ми розглянемо їх більш детально. Встановлено, що “штовхаюча” система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік “виштовхується” кожному наступному адресату суворо за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом.

Протягом свого виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії процесу виробництва до наступної. Однак у цьому випадку важко перебудуватися під час збоїв у якихось технологічних процесах або за умови зміни попиту. Використовуючи дану систему управління, протягом місяця доводиться неодноразово змінювати виробничі графіки для всіх технологічних стадій одночасно, що часто зробити дуже важко.

Зазвичай, “штовхаючі” моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з'явилася у зв'язку з масовим розповсюдженням обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій. Незважаючи на те, що “штовхаючі” системи здатні управляти функціонуванням різного ступеня складності виробничо-господарських механізмів, поєднуючи всі їх елементи у єдине ціле, вони в той же час мають обмежені можливості. При цьому, як правило, характеристики переданого від ланки до ланки естафетою матеріального потоку оптимальні тією мірою, якою центр управління може його враховувати, оцінити і скорегувати. Відомо, що один із основних недоліків даної системи полягає в тому, що чим більше факторів щодо кожної із ланок логістичного ланцюжка повинен враховувати центр управління, тим складнішим, дорожчим і досконалішим повинне бути програмне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення [73, с. 92 ].

Слід звернути увагу, що за такої системи в підприємства повинні бути матеріальні запаси на всіх стадіях виробництва, для того щоб запобігти збоїв і пристосуватися до змін попиту. Тому така система припускає створення внутрішніх статистичних потоків між різними технологічними етапами, що часто призводить до заморожування матеріальних засобів, встановлення надлишкового устаткування і залучення додаткових робітників.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані.

Макрологістична система - це система управління матеріальними потоками на рівні країн, їх об'єднання, регіону, району, галузі, що охоплює підприємства і організації промисловості, транспорту, торгівлі. У даному розрізі вона є інфраструктурою економіки об'єднання країн, країни або регіону. Зв'язки між окремими елементами макрологістичнх систем можна охарактеризувати як товарно-грошові відносини.

Таким чином, на можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища значно впливає здатність вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку.

Глобальні логістичні системи - це макрологістичні системи, що формуються урядовими інститутами, об'єднаннями та організаціями, що займаються міждержавною діяльністю, а також транснаціональними корпораціями та іншими структурами, що функціонують на території двох та більше країн.

Металогістична система - це система, що охоплює сферу кооперації виробничих, дистрибуційних, логістичних підприємств. Такі системи локально або частково охоплюють логістичні канали, інтегрують основні та супутні потоки суміжних підприємств чи логістичні процеси окремих підприємств із надання логістичних послуг.

Мезологістична система - логістична кооперація металогістичних систем, відноситься до повного логістичного ланцюга. Реалізовується за рахунок логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від першоджерела сировини до кінцевого споживача .

Мікрологістичні системи - це підсистеми, складові макрологістичної системи. Вони є классом внутрішньо виробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, з'єднані єдиною інфраструктурою.Слід звернути увагу, всередині мікрологістичних систем функціонують підсистеми на безтоварній основі їх взаємодії. Це окремі підрозділи підприємства, які працюють на загальний єдиний результат [ 30, c.156].

Слід відмітити, що за сферою функціонування логістичні системи також поділяють на зовнішні, внутрішні та інтегровані .

Залежно від типу логістичних ланцюгів логістичні системи поділяють на: логістичні системи з прямими зв'язками; ешелоновані логістичні системи; гнучкі логістичні системи.

Залежно від механізму управління матеріальними потоками виділяють такі види логістичних систем: штовхаючу логістичну систему; тягнучу логістичну систем.

Залежно від сфери дії логістичні системи поділяють на закупівельні, внутрішньовиробничі, розподільчі, транспортні.

За рівнем незалежності логістичні системи можуть бути автономні (незалежні) та релятивні(залежні).

За способом організації виділяють системи побудовані на принципах субординації (взаємопідпорядкованості) та координації (взаємозалежності).

За видом економічного потоку розрізняють логістичні системи матеріальних, фінансових,трудових та інформаційних потоків.

За фазами обороту капіталу фірми - системи підприємницької та комерційної логістики.

За ступенем автоматизації - прості та автоматизовані логістичні системи. Прийнято вважати, що підсистеми логістичної системи класифікують залежно від :

1. Функціональної ознаки: підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, обслуговування клієнтів тощо;

2. Фазової належності - підсистеми постачання, виробництва, збуту, переробки та утилізації відходів, інтегрована підсистема маркетингової логістики, інтегрована логістична підсистема замовників та торгівлі;

3. Функцій управління - підсистеми логістичного планування, логістичного управління, організації логістики, логістичного контролю, стратегічного та оперативного логістичного управління;

4. Предметно-структурної ознаки - підсистеми інтегрованого фізичного переміщення товарів(товарні структури), інтегрованого переміщення інформації (інформаційні структури), регулювання й організаційно-інституціонального забезпечення логістичних процесів (логістичні структури);

5. Формування ефективності - підсистеми логістичних витрат, послуг та логістичного сервісу. Будь-яка логістична система складається з сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відносини. Можна стверджувати, щоланкою логістичної системи називається економічно або функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій зміні в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, виконує свою мету, пов'язану з певними логістичними операціями або функціями.

Виділяють три основні типи ланок логістичної системи: генеруючі, перетворюючі, поглинаючі матеріальні, а також супутні їм інформаційні і грошові потоки [78, c.10]. Як відомо, фундамент логістики становлять чотири головні складові: економічні та технологічні основи, технічне та математичне забезпечення. Технологічна складова пов'язана з економічною і визначає технічну складову. Наслідки цього , щоб реалізувати основоположний принцип логістики - доставку вантажів "точно у строк", згідно з яким надається перевага споживачу і створюється високоефективна система, має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на основі інтеграції виробництва, транспортування та споживання. Особливу увагу слід надати технологічному процесу у логістиці, який визначається певними техніко-організаційними вимогами. Зазначена тенденція, що до них належать: складські і транспортні.

Як правило, часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо.

Прийнято вважати, що виконанні перелічених вище функцій важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв'язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи рис 1.4 [ 28, c. 7].

Як результат, найбільш повну класифікацію представлено в блок-схемі.



54

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.3 Класифікація логістичних систем [14, с. 70]

Рис 1.4 Значущість критерії оцінки логістичної системи

Доцільно зауважати, що логістичної системи визначаються циклом оберту засобів виробництва. Спочатку закуповують засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потоку надходять до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі надходять до логістичної системи [11, с. 41].

Як правило, виявлення меж логістичної системи на базі циклу оберту засобів виробництва отримало назву «принцип сплати грошей -- отримання грошей». Для стабільного функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню над оперативним. З метою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв'язку з цим.

Ми дійшли висновку, що на цих критеріях базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Визначено, що від типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.

1.2 Фактори впливу на ефективність функціонування логістичних систем

Відомо, що логістична система підприємства забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення асоційованих витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій.

Можна дійти висновку, що логістична політика розробляється з врахуванням двох факторів - бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат на його досягнення, а мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку [67, c. 267].

Ефективність логістичної системи - це показник, який характеризує загальних логістичних витрат.

Слід зазначити, що в спеціальній літературі немає єдиної думки щодо питання визначення ефективності функціонування логістичної системи.

Найчастіше основним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу.

54

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.5 Критерії оцінки ефективності логістичної системи [42, c.102]

Варто зазначити, що перелічені критерії оцінки ефективності логістичної системи рис 1.5 сприяють оптимізації логістичної системи та логістичної бізнес-стратегії вцілому.Пропонуємо більш детально їх розглянути.

Таким чином, фактична величина витрат, пов'язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності.

Ступінь задоволення споживачів та якість. Ці показники характеризують здатність фірми досягти повного задоволення своїх клієнтів. До підсумкових показників цієї групи відносяться досконале замовлення, задоволення споживачів і якість продукції.

Час. Часові показними є мірою спроможності фірми швидко відкликатися на запити споживачів. Іншими словами кажучи, вони фіксують, який час проходить від підтвердження клієнтом наміру зробити покупку до моменту, коли продукт поступає у розпорядження покупця.

Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного в споруди та устаткування, а також обігового капіталу, пов'язаного у запасах. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються обігові активи ( зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інвестиції.

Слід відмітити, для ефективності логістичної системи часто застосовують фінансові показники, які користуються великою популярністю, тому що прості в розрахунках, виглядають переконливо, дозволяють системного підходити до аналізованих проблем і проводити зіставлення отриманих результатів. Однак у них є свої недоліки, у першу чергу пов'язані з тим, що вони скоріше відбивають минулі результати, а не поточні, повільно реагують на зміни, залежать від ряду бухгалтерських прийомів і не враховують важливих аспектів логістики. Часом фінансові показники можуть показати, що щось іде не так, але не показують, що саме йде не так або як це можна скорегувати.

Тому в останні роки значний інтерес привернув до себе новий підхід до визначення ефективності логістичної системи - концепція «діаграм збалансованих переваг», запропонована М. Кристофером [6, c.115]. Ця концепція заснована на врахуванні ключових показників ефективності, здебільшого не обов'язково фінансових, які надають керівництву компанії більш досконалі засоби досягнення стратегічних цілей у порівнянні з методами, що використовують традиційні оцінки, значною мірою орієнтовані на вимір фінансових показників. Модель концепції оцінки ефективності логістичної діяльності торговельного підприємства, що має орієнтацію на споживача та процеси в логістичному ланцюгу,наведено на малюнку рис 1.6.

54

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.6 Концепція оцінки ефективності логістичної діяльності торговельного підприємства [39, c.145]

Ця модель найбільше підходить для оцінки ефективності логістичного процесу, адже вона:

* розроблена для логістичної системи, а модель збалансованих показників призначена, переважно, для оцінки діяльності підприємства в цілому;

* враховує фінансові та не фінансові показники логістичної діяльності підприємства;

* чітко виділяє ключові фактори успіху при реалізації логістичних стратегій: сервіс (якість обслуговування споживача), час (швидкість доставки товару в потрібне місце) та витрати.

Відомо , щоб скористатись ідеєю діаграми збалансованих переваг для оцінки ефективності логістичних бізнес-процесів, необхідно для кожного з ключових показників ефективності ввести певний коефіцієнт.

При цьому, як правило, коефіцієнт повинен відповідати таким вимогам:

* вираховуватись із доступних на відповідному рівні управління даних, що можуть бути виміряні за певний період;

* відображати рівень показника, що вимірюється відносно заданного стандарту;

* усі коефіцієнти ефективності повинні мати однакові одиниці виміру або бути безрозмірними, це дозволить отримати шляхом множення загальний показник ефективності.

Отже, необхідно уточнити сутність кожного ключового фактору ефективності з діаграми збалансованих переваг для застосування їх у оцінці логістичних бізнес-процесів.

Зазначено, що ключові показники ефективності визначаються безпосередньо стратегічними цілями компанії. Таким чином, діаграма збалансованих переваг забезпечує поточні орієнтири в тих критично важливих обсягах, буде потрібно вживання заходів, необхідних для досягнення цих цілей.

Ці ідеї легко трансформуються в стратегії управління логістичним ланцюгом. Якщо вдається знайти показники ефективності, що мають безпосереднє відношення до досягнення стратегічних цілей, то тоді ці параметри можуть стати основою для розробки більш докладної схеми одержання переваг, чим при використанні традиційних підходів.

Проаналізувавши ми дійшли висновку, що є ще один підхід до оцінки ефективності логістичної діяльності й поліпшення функціонування логістичного ланцюга полягає в розумінні структури логістичних процесів.

Такий підхід полягає в складанні карти процесу - схеми потоків, що виникають при надходженні замовлення від покупця і закінчуються поставкою товару. Зростаюча тенденція росту загальних витрат у порівнянні зі зростанням загальних доходів, підвищення собівартості продукції, зниження ефективності бізнесу поряд з ростом рівня конкуренції обумовили практичну значимість й актуальність управління логістичними витратами підприємств із метою підвищення ефективності логістичних систем [27, c.5]. Наявність достовірної інформації про логістичні витрати, чіткий порядок їхнього відбиття в кінцевих результатах створюють діючі стимули до ефективності діяльності. Слід звернути увагу, що логістичні витрати - це витрати пов'язані з виконанням логістичних операцій.

Проаналізувавши фінансово-господарський стан торговельного підприємства ТОВ «Стакер-2», дійшли висновку, що для прийняття обґрунтованих рішень під час управління логістичною системою в складі загальних логістичних витрат враховуються також втрати прибутку від замороження матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, а також збиток від недостатнього рівня якості постачання, виробництва, дистрибуції готової продукції. Цей збиток зазвичай оцінюється як зменшення обсягу продажів, скорочення частки ринку, втрата прибутку, втрата клієнтів. Таким чином до складу логістичних витрат, крім фактичних , входять і витрати втрачених можливостей.

Відомо, що витрати втрачених можливостей характеризують втрачену вигоду, пов'язані з тим, що обмежений обсяг ресурсів може бути використаний тільки певним чином, який забезпечує отримання прибутку .

Основна проблема, яка виникає під час виділення логістичних витрат полягає в тому, що традиційна бухгалтерська практика класифікації та обліку основних видів витрат, як правило, не містить адекватної інформації для ідентифікації витрат, пов'язаних з логістичними процесами. Причина полягає в тому, що традиційні системи обліку агрегують логістичні витрати в інші групи корпоративних витрат, що не дозволяє провести їх детальний аналіз, врахувати наслідки прийнятих управлінських рішень, а також їх вплив на загальну ефективність логістичної системи.

Класифікація логістичних витрат [67, c.201] :

o витрати на розміщення замовлення;

o витрати на транспортування на підприємство;

o витрати на зберігання на складі постачання;

o витрати на внутрішньовиробничі переміщення;

o витрати на зберігання на складі готової продукції;

o витрати на операцію з відвантаження;

o витрати на доставку покупцю.

Таким чином, ми дійшли висновку, що ефективне управління логістичними витратами передбачає організацію дієвої системи їх контролю.

Рекомендації щодо контролю над логістичними витратами полягають у таких твердженнях:

- Зусилля необхідно концентрувати на контролі витрат у місцях їх виникнення.

- Дані про різні види витрат потрібно обробляти по-різному.

- Ефективним шляхом до скорочення витрат є скорочення недоцільних видів діяльності ( процедур, робіт, операцій). Спроби знизити рівень додаткових витрат рідко бувають ефективними.

- Ефективний контроль над витратами вимагає, щоб діяльність підприємства оцінювалася в цілому, при цьому потрібно мати уявлення про результати діяльності у всіх функціональних сферах логістики.

1.3 Методологічні підходи в управлінні логістичними системами на торговому підприємстві

Слід вімітити, розглядавши логістичну систему за трьома типовими визначеннями [76, с. 207]:

1. Як комплекс процесів і явищ, а також зв'язків між ними, що існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта управління. Виділяються елементи системи, що вивчаються, визначаються, які з характеристик є істотними, виділяється система з середовища, тобто, як мінімум, визначаються входи і виходи, а як максимум, піддається аналізу її структура, виявляється механізм функціонування і,виходячи з цього, вплив на систему в широкому напрямі. Тут логістична система виступає як об'єкт дослідження і об'єкт управління.

2. Як інститут, спосіб дослідження. Фахівець з логістики розробляє логістичну систему як деяке абстрактне відображення реальних об'єктів. У цьому трактуванні логістична система подібна до поняття моделі.

3. Як компроміс між двома першими групами. Логістична система є штучно створюваним комплексом елементів (наприклад, команд, технічних засобів, наукових теорій), призначеним для вирішення складного економічного завдання. Отже, фахівець з логістики не тільки виділяє з середовища систему, але і синтезує її.

Логістична система є реальним об'єктом і одночасно абстрактним відображенням зв'язків дійсності.

Погоджуючись з вищенаведеними визначеннями логістичної системи, пропонуємо власне: «логістична система - сукупність логістичних підсистем, що пов'язані між собою внутрішньо виробничими зв'язками впорядкованими відповідно до правил та процедур підприємства або їх об'єднання в межах визначеної території, які функціонують задля досягнення єдиної логістичної мети підприємства або їх об'єднання».

Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є MRP I, MRP II , TMS, WMS. Як вже було зазначено раніше, «штовхаючі» (виштовхуючі) системи знайшли своє застосування не тільки в сфері виробництва (виробничій логістиці), але й у сфері обігу як на стадії здійснення закупівель, так і на стадії реалізації готової продукції [45, с. 123].

Відомо, що у процесі матеріально-технічного забезпечення “штовхаюча” система є системою управління запасами впродовж всього логістичного ланцюга, у якому рішення про поповнення запасів у складській системі на всіх рівнях приймається централізовано. Під час реалізації готової продукції “штовхаюча” система проявляється як стратегія збуту, спрямована на випереджаюче щодо попиту формування товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.

При цьому, як правило, другий варіант організації логістичних процесів на виробництві ґрунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він називається “тягнучою” системою і є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.

Отже, тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки [59, с. 67]. Можна стверджувати, що сновною функцією центра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга.

Як результат, перевагою “тягнучих” (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної компютерізації виробництва. У той же час вони передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене.

Варто відмітити, що основними цілями “тягнучих” (витягуючих) систем є:

- запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або обсягу продукції від наступного процесу до попереднього;

- зведення до мінімуму коливання параметрів запасів між технологічними операціями;

- максимальне спрощення управління запасами в процесі виробництва шляхом його децентралізації, підвищення рівня оперативного цехового управління.

Слід зазначити, що до “тягнучих” логістичних систем належать системи MRP, MRPII, TMS.

Як дослідження показали, у сфері обігу широко застосовуються як штовхаючі системи, так і тягнучі. На стадії закупівель вони утворюють системи управління матеріальними потоками з децентралізованим процесом прийняття рішень про поповнення запасів. Під час реалізації готової продукції “тягнуча” (витягуюча) система є стратегією збуту, спрямованою на випереджальне щодо формування товарних запасів стимулювання попиту на продукцію в оптовій і роздрібній торговій ланці.

Доцільно зауважити, що заготівельна логістика досліджує і транспортні витрати. При цьому приймається до уваги не тільки дальність перевезень, а й вид транспорту, швидкість доставки, партійність вантажів, спосіб їх пакування. Значні витрати виникають на виробничих задачах за рахунок зведення до мінімуму обсягу запасів. Вже відомо, що виконання ефективного управління закупівельними, транспортними та складськими задачами здійснюються за допомогою логістичних концепцій,таких як MRP, MRPII, TMS, WMS [53, с. 469].

Таблиця 1.3

Порівняльна таблиця систем управління логістичними процесами

Вид системи	Характеристика	Переваги	Недоліки
1	2	3	4
MRP - система, побудована навколо планування потреби в матеріалах, яка включає планові функції.	Комплектується перелік матеріалів, необхідних для виготовлення певної кількості продукції відповідно до прогнозу ринкової кон'юктури.	· Стандартизація та автоматизація бізнес-процесів; · Задоволення потреби у матеріалах,компонентах і продукції.	· Складність дотримання точності інформаційного забезпечення на вході процессу.
MRP II - метод ефективного планування всіх ресурсів виробничого підприємства. Дозволяє здійснювати виробниче та логістичне планування	Використовуються для планування і прогнозування попиту, збуту закупівель. Вдосконалена версія інтегрованої мікрологістичної ситеми MRP.	· Здатна передбачити ситуацію,що підприємство в майбутньому, і вибрати кращий варіант дій;	· Нечіткість та недостатня деталізація в інформованості призводить до порушень автоматизації процесів.
TMS - система, яка забезпечує комплексну автоматизацію управління транспортними перевезеннями.	Система управління транспортом, котра забезпечує розрахунок вартості перевезення різними видами транспорту.	За запитом менеджера миттєво видати інформацію про те, де знаходиться вантаж,які терміни його доставки.	Довготривалий термін моделювання,оптимізації та вартість сценарного аналізу.
WMS- це програмно-апаратна система управління складом, яка забезпечує комплексну автоматизацію управління складськими та логістичними процесами.	Система автоматизованого управління складом , яка дозволяє в режимі реального часу керувати всіма технологічними операціями на складі.	· впорядкувати і оптимізувати технологічні процеси роботи з матеріальними потоками; · забезпечиті повній контроль над рухом товару; · звести практично до нуля кількість ситуацій, коли персонал не може знайти товари;	· персоналу доведеться багато чому вчитися і звикати працювати по-новому; · витрати при впровадженні;

Проаналізувавши логістичні процеси та їх функції з точки зору практичного застосування на торговельному підприємстві, з'ясовано що вибір ефективної стратегії, як результат, налаштування функціонального логістичного процесу, залежить від напрямку діяльності підприємства, його економіко-технічних основ та матеріально-технічного забезпечення[41, c.30].

На нашу думку, ефективність налаштованого складського процесу залежить від виконання встановлених вимог опираючись на порівняльну характеристику,котра наведена в табл. 1.3. Порівнявши існуючі системи управління транспортної логістики, зроблено висновок, що зазвичай використовується унімодальний тип перевезення, який сприятливо впливає на оптимізацію заготівельного ланцюга. Загальні проблеми формування систем управління логістичними процесами сконцентровані на розташування елементів інфраструктури.

Як відомо, головною метою кожного торговельного підприємства є забезпечення доставки потрібних товарів у належне місце в потрібний час і з мінімальними витратами. На жаль, логістична

система неспроможна одночасно забезпечити максимальний сервіс для клієнтів та скорочення до мінімуму витрат на розподіл товару. Максимальний сервіс передбачає зберігання великих товарно-

матеріальних запасів, бездоганну систему транспортування та наявність багатьох складів, а все це сприяє зростанню витрат на розподіл. Можна зробити висновок, що для зменшення витрат необхідні:

раціональна система транспортування, зберігання незначних товарно-матеріальних запасів та наявність невеликої кількості складів.

При надходженні продукції на склад відбувається процедура розвантаження за допомогою електрокара. Після цього звіряють наявну кількість продукції із зазначеною в накладній.

Слід зазначити, що більшість торговельних підприємств не мають в своїй внутрішній інфраструктурі деяких елементів,наприклад : власного складу та засобів механізації транспортного парку,тому підприємства починають взаємодіяти з іншими організаціями,які можуть надати всі необхідні послуги в обслуговуванні логістичних процесів і операцій, наявність яких економічно не вигідно для торговельного підприємства.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

«Логістика» - це галузь бізнесу або функція в корпорації, мета якої є забезпечення переміщення та зберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу. В той час як логістична система є найбільш поширений підхід до організації, ефективність якого залежить від виконання 7 правил (7R) логістики. Термін «логістична система» трактується багатьма вітчизняними та закордонними авторами. Розглянувши всі запропоновані варіанти тлумачень даного терміну та його характеристики, ми дійшли до висновку, що «логістична система» - це організаційно-управлінський механізм із зворотним зв'язком, котрий організовує вільний розподіл і обмін матеріальними та супутніми потоками ланок, задля забезпечення оптимального співвідношення попиту та пропозиції, оптимізації діяльності складових підсистем.Логістика торговельного підприємства, на нашу думку, може трактуватись як комплекс логістичних операцій та процесів, які здійснюються для доведення товарних потоків до кінцевих споживачів. Узагальнення та систематизація інформації щодо різновидів логістичних систем дозволили визначити основні класифікаційні критерії. При дослідженні ефективності логістичної системи, визначено основний критерій ефективності - мінімізацію логістичних витрат. Для досягнення мінімізації логістичних витрат та досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Нами виділено критерії оцінки ефективності логістичного системи, які формують якісний логістичний сервіс та задоволеність кінцевих споживачів. Отже, існує декілька найпоширеніших логістичних моделей таких як : MRP I/II ,TMS,WMS. Вищенаведене дозволяє дійти висновку, щодо найбільш використовуваних логістичних моделей та визначити, оптимальні для торговельного підприємства. Від вірно обраної моделі залежить ефективне налаштування функціонального процесу торговельного підприємства, який безпосередньо впливає на оптимізацію заготівельного ланцюга та успішної логістичної діяльності вцілому.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ТОВ «СТАЛКЕР-2»

2.1 Організаційно-економічний профіль підприємства ТОВ «Сталкер-2»

Аналіз розвитку споживчого ринку України останніх років свідчить про необхідність наукових досліджень та популяризації логістичних процесів з метою вдосконалення збутової діяльності виробничих підприємств. У вітчизняних промислових і торгівельних підприємств виникають реальні проблеми зі збутом товарів. Причинами цього є: зниження рівня споживчого попиту (зниження купівельної спроможності споживачів), зростаюча конкуренція вітчизняних промислових підприємств, швидка зміна потреб та бажань споживачів, помітний ріст інвестувань у виробничу сферу економіки і не лише технологічні нововведення.

Підприємство «Сталкер-2» було засновано в 1995 році в місті Васильків. Основними видами економічної діяльності підприємства ТОВ «Сталкер-2» є транспортні послуги, зокрема вантажопасажирські перевезення по місту Києву, Київській області та Україні. Забезпечення внутрішньоміських перевезень малогабаритним і універсальним транспортом здійснюється за схемою: «Door to Door». Підприємство формує та перевезить збірні партії вантажів оптовороздрібним точкам та виконує функції постачання по конкретному виду матеріалів, надає інші транспортно-складські послуги. В даний час ТОВ «Сталкер-2» має 21 транспортний засіб: 9 одиниць власної автотехніки, з них 2 автомобіля є представницькими. 12 одиниць транспортних засобів перебувають у договірних відносинах з ТОВ «Сталкер-2».

...