Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі в прийнятті управлінських рішень

Історія підприємства починається з 1966 року. Міністерством електронної промисловості СРСР був виданий наказ про організацію на базі дослідницького виробництва НДІ МП заводу. Це був перший крок до створення даного підприємства.

Пізніше в 1970 році те ж міністерство організовує на базі НДІ МП науково-виробниче об'єднання «Кристал». Тоді в склад новоствореного об'єднання ввійшли НДІ МП, КЗПП, завод при НДІ МП, філіал КЗПП в м. Світловодську, виробництво заводу при НДІ МП в м. Борзна, Чернігівської області (без юр. особи).

Наступний крок був зроблений в червні 1975 року. В той час завод при НДІ МП реорганізували в серійний завод під теперішньою назвою «Квазар».

Пізніше відбулося ще декілька змін назв, керівництва, форм власності, доки 17.05.1994р. не з'явилася юридична особа Відкрите акціонерне товариство «Квазар».

В такому вигляді підприємство існує і по цей день. Саме тоді на заводі почали задумуватися про виробництво сонячних елементів. А в 1996 році вже була випущена перша пробна партія. До цього підприємство займалося випуском інтегральних схем для воєнно-промислового комплексу СРСР, малосерійний випуск яких продовжується і по сьогодні.

Форма власності - колективна.

ВАТ «Квазар» працює в сфері високих технологій і має всю необхідну інфраструктуру для забезпечення його безперебійної діяльності, починаючи від наукових досліджень, розробки нових технологічних процесів, і закінчуючи

промисловим виробництвом. Компанія представляє собою холдинг, до складу якого входять декілька дочірніх підприємств по:

- виробництву товарів для сфери сонячної енергетики;

- розробці і монтажу сонячних систем;

- виробництву інтегральних схем.

Місія підприємства полягає в перетворенні сонячної енергії на благо людства з метою збереження екологічного балансу на планеті.

Структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службові зв'язки між структурними підрозділами та працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Структура управління по горизонталі становить окремі ланки, а по вертикалі - ступені. Ланки управління являють собою організаційно відокремлені структурні підрозділи.

Управління заводом складається з керівників, включаючи директора і його заступників. Абсолютна більшість керівників працюють на заводі тривалий час і володіють високим професійним досвідом і знаннями, необхідними для керування підприємством.

Персонал підприємства - сукупність працівників, які мають необхідну професійну підготовку та практичні навички. За характером виконуваних робіт весь персонал поділяється на категорії: робітники, спеціалісти, службовці, керівники.

Керівники - працівники, які займають посаду керівників підприємства, та їх структурних підрозділів(генеральний директор, заступники, начальники, завідуючі та інші).

Спеціалісти - працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними роботами (інженери, економісти, адміністратори, бухгалтери).

Службовці - працівники, які здійснюють підготовку документації, господарське обслуговування, облік і контроль (обліковці, агенти, секретарі).

Всього на заводі працює 848 чоловік. Серед них 562 робітники та 286 чоловік, до яких входять службовці, спеціалісти, керівники.

Організаційно-управлінська структура на ВАТ «Квазар» є дивізіональною. Така структура означає децентралізацію оперативних функцій управління, що передаються виробничим підрозділам (дивізіонам), та централізацію загальнокорпоративних функцій управління (фінансова діяльність, розробка стратегії) на вищому рівні управління. Організаційна структура підприємства відображена в Додатку А.

Така організаційна структура є досить ефективною, якщо підприємство функціонує в досить динамічному середовищі. Однак така структура вимагає збільшення витрат на свою організацію, що в кінцевому підсумку призводить до зниження ефективності діяльності організації. Саме тому на ВАТ «Квазар» найближчим часом планується зміна типу організаційної структури.

Основним видом продукції ВАТ «Квазар» є сонячні модулі. Компанія має великий досвід виробництва цієї продукції, так як вже більше 10 років займається їх випуском. На підприємстві практикується замкнутий цикл виробництва сонячних модулів. Сонячні модулі виробництва ВАТ «Квазар» вирізняються високою якістю і надійністю, а також здатністю працювати в будь-яких кліматичних умовах. Висока якість вихідних матеріалів, сучасне обладнання та високопрофесіональний персонал дозволяють створювати конкурентноздатні сонячні модулі, якість яких оцінили в багатьох країнах світу. Всі процеси виробництва автоматизовані та механізовані. На підприємстві створена багаторівнева система контролю якості, завдяки якій, практично унеможливлюється випуск бракованої або низькоякісної продукції. Відділ контролю якості перевіряє відповідність створюваних сонячних модулів світовим стандартам на кожній стадії виробництва для створення продукції, яка б задовольняла найвищі вимоги передових країн.

Досягненням ТОВ «Квазар» є унікальна сонячна система, розроблена передовими спеціалістами компанії. Сонячна система може бути використана для найрізноманітніших сфер застосування:

- освітлення та енергопостачання приватних приміщень, приватних та жилих будинків, дач;

- освітлення та енергопостачання установ - шкіл, лікарень, офісів;

- освітлення територій (парки, сади, двори) і доріг (шосе, вулиці);

- енергопостачання телекомунікаційного обладнання;

- енергопостачання медичного обладнання;

- енергопостачання нафто- та газопроводів і платформ;

- енергопостачання водопостачання;

- зарядки для мобільних телефонів та ноутбуків.

Кожна сонячна система, як правило, включає в себе наступні компоненти з такими функціями:

- сонячний модуль - перетворює сонячну енергію в електричну;

- контролер - заряд-розряд акумулятора;

- акумулятор - накопичення енергії для подальшого її використання;

- інвертор - перетворення постійного току в перемінний.

ТОВ «Квазар» також спеціалізується на розробці, зборці, установці та обслуговуванню гібридних енергостанцій Вітер + Сонце.

Кожна сонячна система проходить кваліфікаційне випробування у відповідності з Міжнародними стандартами ІЕС 61215.

Сонячна система є автономним джерелом електричної енергії, і може бути в подальшому підключена з метою постачання електричної енергії до найрізноманітнішого устаткування.

Багаторічний досвід роботи в галузі сонячної енергетики, професійний персонал та новітнє обладнання дозволяють створювати сонячні модулі різної потужності, конфігурації та форми. Сьогодні ВАТ «Квазар» пропонує сонячні модулі потужністю від 10 до 160 Ват, на основі селів 4?, 5?, 6? власного виробництва. А в найближчий час на підприємстві запускається лінія по виробництву модулів від 160 до 210 Вт.

Проведемо аналіз виробничої діяльності підприємства ВАТ «Квазар» за три останні роки (2005-2007рр.) для того, щоб прослідкувати динаміку виробництва продукції.

Таблиця 2.1

Обсяги виробництва продукції ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Продукція	2005	2006	2007
	Шт.	%	Шт.	%	Шт.	%
Сонячні модулі	2560	39	3852	38	6335	30
Монокристалічні кремнієві сонячні елементи	560	9	535	5	2005	10
Мультикристалічні кремнієві сонячні елементи	862	13	201	2	1016	5
Сонячні портативні зарядні пристрої	2560	39	3520	34	5950	29
Сонячні туристичні системи	-	0	2143	21	5523	26
Всього	6542	100	10251	100	20829	100

На підприємстві ВАТ «Квазар» у 2005р. вироблялося чотири види продукції. Це сонячні модулі, монокристалічні кремнієві сонячні елементи, мультикристалічні кремнієві сонячні елементи, сонячні портативні зарядні пристрої. Загальний обсяг виробництва в цьому році склав 6542шт. Найбільше вироблялося сонячних модулів та сонячних портативних зарядних пристроїв.

Однак у 2006р. у виробництво ввели ще один вид сонячних систем - сонячні туристичні системи. Виробництво збільшилося на 44%. Лідерами з виробництва залишилися сонячні модулі та сонячні портативні зарядні пристрої. Однак новий вид продукції вийшов на третє місце у загальній структурі виробництва. Різко зменшилося виробництво мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів.

У 2007р. на підприємстві вироблялися всі п'ять видів продукції. Виробництво збільшилося на 51%. В цьому році лідерами з виробництва залишилися сонячні модулі та сонячні портативні зарядні пристрої. Однак питома вага даних видів продукції протягом п'яти років має тенденцію до зниження.

За допомогою рисунка 2.1 проаналізуємо динаміку обсягів виробництва.

Рисунок 2.1 - Динаміка обсягів виробництва продукції підприємства ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Отже, за останні три роки на ВАТ «Квазар» прослідковується постійне нарощування обсягів виробництва сонячних систем. Лідируючі позиції з виробництва протягом всіх п'яти років зберігають сонячні модулі та сонячні портативні зарядні пристрої.

Після впровадження у виробництво в 2006р. сонячних туристичних систем, відбулося різке зростання їх виробництва і вже в 2007р. воно становило 5523 шт. в рік.

В найменшій кількості на підприємстві виробляються монокристалічні кремнієві сонячні елементи та мультикристалічні кремнієві сонячні елементи. У 2006р. їх виробництво дещо знизилося. Однак в наступному році підприємству вдалося наростити обсяги виробництва даних видів продукції і навіть перевершити результати 2005 року.

Проведемо аналіз основних фінансових показників діяльності підприємства ВАТ «Квазар», до яких насамперед відносяться: чистий доход від реалізації продукції, собівартість виробленої продукції, чистий прибуток.

Таблиця 2.2

Аналіз фінансових показників діяльності підприємства ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр., тис. грн.

Показник	2005	2006	2007
Чистий доход від реалізації продукції	13712,0	17752,0	66013,9
Собівартість виробленої продукції	8773,2	13931,9	55454,2
Чистий прибуток	1112,3	486,6	697,8

За допомогою рисунка 2.2 проаналізуємо динаміку зміни основних фінансових показників діяльності підприємства ВАТ «Квазар».

Рисунок 2.2. - Динаміка зміни фінансових показників підприємства ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Отже, на підприємстві за три останні роки прослідковується постійне зростання чистого доходу від реалізації продукції і собівартості продукції. Зокрема, в 2007р. відбулося досить різке зростання даних показників, що пов'язано із нарощенням обсягів виробництва. А от чистий прибуток підприємства має тенденцію до зниження. Найбільше значення даного показника було зафіксоване в 2005р.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за три останні календарні роки.

Мета формування фінансових результатів діяльності підприємства - це визначення суми чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дає змогу визначити чинники, що вплинуть на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

Проаналізувавши фінансові результати діяльності підприємства за 2007-2006 роки за даними, наведеними в Додатку Б, можна зробити наступні висновки:

- чистий доход (виручка) від реалізації продукції збільшилася на 272%;

- виробнича собівартість продукції зросла на 298%;

- валовий прибуток збільшився на 176 %;

- прибуток від реалізації продукції збільшився на 272 %;

- чистий прибуток збільшився на 43%.

Для підтримання взаємозв'язків з постійними клієнтами та налагодження нових зв'язків ВАТ «Квазар» досить часто приймає участь у міжнародних виставках та проектах.

Наприклад, ВАТ «Квазар» взяв участь в проекті будівництва нафтопроводу Кенкіяк-Атирау в республіці Казахстан. Роботи включали в себе проектування, поставку та монтаж обладнання, пусконалагоджувальні системи периметрального захисту кранових вузлів нафтопроводу. Енергозабезпечення нафтопроводу здійснювалося за допомогою автономних сонячних енергосистем. В проекті на замовлення ЗАТ «МунайТас» (генеральний підрядчик - філіал ВАТ «БудТрансГаз») разом з ВАТ «Квазар» також приймали участь такі всесвітньовідомі компанії: «Siemens», «Emerson», «ABB».

ВАТ «Квазар» досить успішно реалізував проект «Використання відновлювальних джерел енергії» для постачання питної води віддалених населених пунктів в економічно неблагополучному регіоні Республіки Казахстан.

Під егідою Програми розвитку ООН, Тематичного трастового фонду «Енергія для стабільного розвитку» та Програми малих грантів Глобального екологічного фонду ПРООН в Республіці Казахстан був реалізованих проект з поліпшення постачання якісної питної води населенню віддаленого селища Токабай в басейні Аральського моря. Результати виявилися неперевершеними. Спочатку були розроблені, а потім введені в експлуатацію гібридна система, котра виробляє електричну енергію з відновлювальних джерел - сонця і вітру. В результаті реалізації проекту був забезпечений доступ селян до якісної питної води в об'ємі 15м³ кожні сутки, що значно поліпшує стан санітарії і гігієни і позитивно впливає на здоров'я.

Отже, підприємство «Квазар» - відкрите акціонерне товариство - виробник фотоелектричних селів, сонячних модулів і сонячних систем.

Робота підприємства як ВАТ розпочалася в 1994 році, а вже в 1996 році була випущена перша пробна партія сонячних модулів. Підприємство не одразу знайшло свого споживача на ринку. Була проведена значна підготовча робота відділом маркетингу про просуванню товару на закордонні ринки.

На заводі працює 848 чоловік. Серед них 562 робітники та 286 чоловік, до яких входять службовці, спеціалісти, керівники.

Організаційно-управлінська структура на ВАТ «Квазар» є дивізіональною. Однак найближчим часом планується зміна типу організаційної структури на підприємстві, з метою запровадження нової системи мотивації для працівників.

Досягненням підприємства є розроблена передовими спеціалістами компанії унікальна сонячна система, яка є автономним джерелом енергії, і може бути підключена до будь-якого устаткування. Вона може мати найрізноманітніші сфери застосування: від освітлення та енергопостачання установ, різноманітного обладнання до зарядки мобільних телефонів та ноутбуків.

Кожна сонячна система включає в себе сонячний модуль, контролер, акумулятор, інвентор.

Виробництво продукції на підприємстві за аналізований період помітно збільшується: у 2006р. - на 44%, у 2007р. - на 51%.

Лідерами з виробництва за аналізований період постійно залишалися сонячні модулі та сонячні портативні зарядні пристрої. Динаміка їх виробництва має тенденцію до зростання. Вони ж займають найбільшу питому вагу в загальній структурі виробництва. Однак їх питома вага має тенденцію до зниження.

В 2006р. у виробництво ввели ще один вид продукції - сонячні туристичні системи. Їх виробництво за аналізований період та питома вага в загальній структурі виробництва постійно зростають.

Найменше на підприємстві ВАТ «Квазар» виробляють мультикристалічних та монокристалічних кремнієвих сонячних елементів.

В результаті аналізу фінансових показників підприємства були відмічені досить значні досягнення. Зокрема, збільшення прибутку від реалізації продукції на 272% та чистого прибутку на 43%.

2.2 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «КВАЗАР»

Виходячи на міжнародні ринки кожному підприємству насамперед необхідно вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно статуту ВАТ «Квазар» має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності, керуючись принципом самофінансування. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

ВАТ «Квазар» позиціонується на зовнішньому ринку як компанія-виробник високоякісної продукції, компанія, яка завжди орієнтується на потреби та вимоги клієнтів.

На українському ринку виробництва сонячних систем ВАТ «Квазар» є найбільшою компанією, що практично не має конкурентів. Однак на зовнішньому ринку її частка є досить незначною і тому вона не в змозі конкурувати з компанія-гігантами, які розподілили між собою ринок.

На сьогоднішній день 99,5% всієї виробленої продукції на ВАТ «Квазар» призначено для експорту. Найбільшими споживачами сонячних систем у світі є такі країни як Німеччина (57%), Японія (20%), США (7%). Тому для ВАТ «Квазар» насамперед є привабливими ринки саме цих країн. Наразі компанія вже налагодила продаж своїх сонячних установок до Німеччини, країн Південної Америки та Африки.

Ще одним великим споживачем сонячної енергетики на світовому ринку є Японія. Японський ринок сонячної енергетики буде розширюватися принаймні на 30% щорічно. Так як ВАТ «Квазар» ще не має доступу на даний ринок, то одним з пріоритетних завдань департаменту маркетингу та збуту має стати розроблення програми виходу на даний ринок.

ВАТ «Квазар» на сьогоднішній день експортує: сонячні модулі, моно- та мультикристалічні кремнієві сонячні елементи, сонячні портативні зарядні пристрої, сонячні туристичні системи. Асортимент експортованої продукції за 2005-2007рр. наведений в додатку В.

На основі таблиць можна провести аналіз експортної діяльності підприємства за 2005-2007рр.



Рисунок 2.3 - Структура експорту ВАТ «Квазар» за 2005р.

В 2005р. ВАТ «Квазар» експортував сонячні модулі, моно- та мультикристалічні кремнієві сонячні елементи, сонячні портативні зарядні пристрої. Найбільше було експортовано сонячних портативних зарядних пристроїв, найменше - мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів.

Рисунок 2.4 - Структура експорту ВАТ «Квазар» за 2006р.

В 2006р. структура експорту поповнилася ще одним видом продукції - сонячними туристичними системами. Перше місце по кількості експортованої продукції посідають сонячні модулі, а останнє - знову мультикристалічні кремнієві сонячні елементи.



Рисунок 2.5 - Структура експорту ВАТ «Квазар» за 2007р.

В 2007р. підприємство ВАТ «Квазар» продовжує експортувати всі п'ять видів продукції. Сонячні модулі залишаються лідерами по кількості експорту. Також збільшується кількість експортних поставок сонячних портативних зарядних пристроїв та сонячних туристичних систем. В найменшій кількості експортовано мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів.

Таблиця 2.3

Товарна структура експорту ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Продукція	2005	2006	2007
	Шт.	Тис. грн.	%	Шт.	Тис. грн.	%	Шт.	Тис. грн.	%
Сонячні модулі	1759	1476306	30	3849	6542409	38	6329	16953265	30
Монокристалічні кремнієві сонячні елементи	1807	4982470	31	530	2929870	5	1993	9043997	10
Мультикристалічні кремнієві сонячні елементи	452	1544480	7	196	1323005	2	1000	7527000	5
Сонячні портативні зарядні пристрої	1899	769924	32	3510	359422	34	5947	2245148	29
Сонячні туристичні системи	0	0	0	2138	2777938	21	5517	19684814	26
Всього	5917	8773181	100	10223	13932644	100	20786	55454223	100

Отже, в 2005р. найбільша питома вага в експорті продукції належить сонячним модулям, монокристалічним кремнієвим сонячним елементам та сонячним портативним зарядним пристроям, відповідно по 30%. Сонячні туристичні системи в цьому році не експортувалися. В 2006р. найбільше стали експортувати сонячні модулі. Найменша ж питома вага в структурі експорту належить мультикристалічних кремнієвим сонячним елементам (2%) та монокристалічним кремнієвим сонячним елементам (5%). В 2007р. питома вага експортованих виробів дещо змінилася. Зокрема, збільшилася питома вага експортованих моно- та мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів. Однак лідером за кількістю в структурі експорту залишилися сонячні модулі.

Найбільші експортні поставки даних видів товарів підприємство ВАТ «Квазар» здійснює в Німеччину, країни Південної Америки та країни Африки. Проведемо аналіз географічної структури експорту ВАТ «Квазар» для того, щоб з'ясувати, в які країни підприємство експортує найбільше.

Таблиця 2.4

Географічна структура експорту ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Країни	2005	2006	2007
	Шт.	Тис. грн.	%	Шт.	Тис. грн.	%	Шт.	Тис. грн.	%
Німеччина	2956	6152356	50	5063	7400530	50	12368	32568565	60
Країни Південної Америки	1720	3489650	30	2056	3100060	20	6345	20348736	31
Країни Африки	1241	2155752	20	3104	4800630	30	2073	9415133	9
Всього	5917	11797758	100	10223	15301220	100	20786	62332434	100

Отже, на підприємстві ВАТ «Квазар» найбільше експортних поставок здійснюється в Німеччину. Зокрема, питома вага експорту в дану країну займає 50% всіх експортних поставок за 2005р. та 2006р. У 2007р. даний показник збільшується до 60%. Це пояснюється тим, що Німеччина один з найбільших споживачів сонячних модулів на світовому ринку. Крім того, підприємство має добре налагодженні стосунки з німецькими контрагентами.

Експорт у країни Південної Америки займав третю частину експортних поставок підприємства у 2005р. та у 2007р. У 2006р. його питома вага знизилася до 20%.

Найменше експортних поставок здійснюється до країн Африки. Найбільше значення питомої ваги експорту до даних країн було зафіксоване у 2006р. і складало 30%. Однак вже в наступному році значення даного показника знизилося до 9%.

Підприємство ВАТ «Квазар» безпосередньо не займається імпортною діяльністю. Однак його дочірнє підприємство «Квазар-ІС» здійснює імпортні закупівлі продукції для виробничого споживання з метою зниження витрат виробництва. Це своєрідна альтернатива закупівлі продукції на внутрішньому ринку. Зокрема, проводиться закупівля мідної вивідної рамки, золотої проволоки, епоксидного компаунду.

Проведемо аналіз імпортної діяльності підприємства ВАТ «Квазар».

Спочатку проаналізуємо товарну структуру імпорту підприємства за 2005-2007рр.

Рисунок 2.6. - Структура імпорту ВАТ «Квазар» за 2005р.

В 2005р. підприємство ВАТ «Квазар» здійснило найбільше імпортних закупівель мідної вивідної рамки. Закупівлі золотої проволоки та епоксидного компаунду були здійснені приблизно в однаковій кількості.

Рисунок 2.7. - Структура імпорту ВАТ «Квазар» за 2006р.

В 2006р. імпорт продукції на підприємстві ВАТ «Квазар» в порівнянні з попередній роком зменшився в кількості. Однак питома вага закупівель різних товарів залишилася приблизно однаковою.

Рисунок 2.8. - Структура імпорту ВАТ «Квазар» за 2007р.

В 2007р. імпортні закупівлі в порівнянні з попередніми двома роками кількісно зросли. Однак знову ж таки підприємство найбільше закуповує мідну вивідну рамку. А питома вага інших двох товарів залишилася приблизно однаковою.

Таблиця 2.5

Товарна структура імпорту ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Продукція, тис. грн.	2005	2006	2007
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Мідна вивідна рамка	342,5	44	245,3	41	425,6	36
Золота проволока	220,5	29	156,4	26	358,2	31
Епоксидний компаунд	213,2	27	194,2	33	394,1	33
Всього	776,2	100	595,9	100	1177,9	100

Підприємство ВАТ «Квазар» в переважній кількості імпортує мідну вивідну рамку. Однак питома вага даного товару в загальній структурі імпорту з кожним роком зменшується. В той час зростає питома вага закупівлі золотої проволоки та епоксидного компаунду. В 2007р. частки закупівлі кожного товару майже вирівнялися. Закупівля імпортної продукції у звітному році помітної зростає, що пов'язано із розширенням виробництва.

Мідна вивідна рамка імпортується з Угорщини, Молдови, Польщі. На імпорт золотої проволоки підписані довгострокові контракти з Німеччиною та Австрією. Епоксидний компаунд імпортується переважно з Росії. Декілька років тому була спроба налагодити імпортні закупівлі епоксидного компаунду з Литви. Однак невдовзі повернулися до закупівлі даного товару з Росії, тому що накладні витрати при імпорті з даної країни є значно нижчими.

Таблиця 2.6

Географічна структура імпорту ВАТ «Квазар» за 2005-2007рр.

Продукція, тис. грн.	2005	2006	2007
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Угорщина	104,3	13,4	76,5	12,8	136,8	11,6
Молдова	93,6	12	62,5	10,5	124,6	10,6
Польща	144,6	18,6	106,3	17,8	164,2	14
Німеччина	93,3	12	86,1	14,5	162,7	13,8
Австрія	127,2	16,4	70,3	11,8	195,5	16,6
Росія	128,1	16,6	194,2	32,6	394,1	33,4
Литва	85,1	11	0	0	0	0
Всього	776,2	100	595,9	100	1177,9	100

Отже, підприємство ВАТ «Квазар» протягом трьох років здійснило найбільше закупівель мідної вивідної рамки з Польщі. Хоча під кінець 2007р. питома вага даних закупівель дещо знизилася. Золоту проволоку підприємство закуповує в Німеччині та Австрії переважно в рівних частинах. В 2005р. епоксидний компаунд ВАТ «Квазар» закуповував в Росії та Литві. Але з 2006р. припинив імпорт з Литви. І тому в 2006р. та 2007р. найбільшу питому вагу в загальній структурі має імпорт саме з Росії.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета - максимізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

Особливістю організаційної структури управління зовнішньоторговельними операціями на ВАТ «Квазар» є поєднання роботи зовнішньоекономічного відділу підприємства, вітчизняної зовнішньоторговельної фірми та іноземного посередника.

Зовнішньоторговельна фірма має субрахунок на рахунку підприємства, що дозволяє їй брати кредити для здійснення експортно-імпортних операцій, але витрачати ці кошти на свій розсуд без узгодження з керівництвом підприємства вона не вправі.

Якщо підприємство виходить на закордонний ринок із жорсткою конкуренцією і складною продукцією, маловідомою споживачу, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, що добре знають місцевий ринок, і мають на ньому своє місце. Посередники підвищують ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:

- кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;

- зниження витрат транспортування і збереження продукції, у тому числі за рахунок операцій із значними партіями, що належать різним виробникам;

- скорочення термінів постачань і оформлення документів;

- забезпечення сервісу перед продажем і обслуговування після продажу;

- постачання товаровиробників оперативною і докладною інформацією про зміни конкурентноздатності продукції і ринкової ситуації в цілому, відомостями про реальних і потенційних конкурентів.

ВАТ «Квазар» використовує у своїй зовнішньоекономічній діяльності посередника - російську фірму «Профіль» при закупівлі імпортної продукції з Росії, Угорщини, Польщі. Ці операції відбуваються досить успішно. Вони були досить вигідні для обох сторін: підприємство отримує якісну продукцію для подальшого виробництва сонячних систем, а друга сторона отримує прибуток.

Отже, підприємство ВАТ «Квазар» згідно статуту має право самостійно проводити свою зовнішньоекономічну діяльність.

99,5% всієї продукції підприємства експортується. На сьогоднішній день експорт здійснюється до Німеччини, країн Південної Америки та Африки. Найбільше експортних поставок здійснюється в Німеччину. Питома вага експорту в дану країну займала 50% всіх експортних поставок у 2005р. та 2006р. А в 2007р. значення даного показника навіть збільшилося до 60%. Найменше експортних поставок здійснюється в країни Африки. У 2007р. питома вага експорту в дані країни знизилася до 9%. В найближчому майбутньому планується налагодити поставки до Японії, так як це один з ринків, що найбільш динамічно розвивається.

ВАТ «Квазар» експортує сонячні модулі, моно- та мультикристалічні кремнієві сонячні елементи, сонячні портативні зарядні пристрої, сонячні туристичні системи. Найбільше питому вагу в експорті мають сонячні портативні зарядні пристрої, сонячні туристичні системи та сонячні модулі. За аналізований період дещо збільшилися поставки моно-та мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів.

Імпортні закупівлі продукції, необхідної для виробництва експортних товарів, в компанії здійснюються через дочірнє підприємство «Квазар-ІС». Проводиться закупівля мідної вивідної рамки, золотої проволоки, епоксидного компаунду. За аналізований період було здійснено найбільше імпортних закупівель мідної вивідної рамки. Однак у 2007р. питома вага закупівель всіх видів імпортних товарів була приблизно однаковою.

Імпорт здійснюється з таких країн як Угорщина, Молдова, Польща та Росія. Найбільше імпортних закупівель підприємство проводить з Росії, Австрії та Польщі. В 2006р. та 2007р. підприємство ВАТ «Квазар» відмовилося від закупівель з Литви.

Для ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві працює відділ планування експортно-імпортних операцій. ВАТ «Квазар» співпрацює з зовнішньоторговельною фірмою та іноземним посередником - російською фірмою «Профіль». Використання посередника при проведенні зовнішньоекономічної діяльності має низку переваг.

2.3. Визначення ефективності зовнішньої торгівлі на ВАТ «КВАЗАР» за методикою Бутинця Ф.Ф. та методом факторного аналізу

Оцінка ефективності експортних операцій за методикою Бутинця Ф.Ф. проводимо у такій послідовності:

1. Розрахуємо беззбиткову зовнішньоторговельну ціну експортного товару за формулою 1.23. Тобто необхідно розрахувати повні витрати на експорт товару. Для цього скористатися даними Додатку В та таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Накладні витрати при експорті продукції ВАТ «Квазар», грн.

Продукція	2007	2006
Сонячні модулі	1235876	456789
Монокристалічні кремнієві сонячні елементи	955744	446895
Мультикристалічні кремнієві сонячні елементи	1245840	128985
Сонячні портативні зарядні пристрої	1351640	438960
Сонячні туристичні системи	1336200	692495
Разом	6125300	2164124

Отже, беззбиткова зовнішньоторговельна ціна експортного товару за звітний рік становить 61579,5 тис. грн.

2. Розрахуємо максимально допустимі повні витрати на експорт визначеного товару (В_{max ек}). Згідно формули 1.27 дані витрати дорівнюють експортній ціні товару, що за даними Додатку В становить 62332,4 тис. грн.

Отже, максимально допустимі повні витрати на експорт товару дорівнюють 62332,4 тис. грн.

3. Розрахуємо економічний ефект експорту товару за формулою 1.3. Для цього скористаємося даними Додатку В та таблиці 2.3.

Отже, оскільки Е_е є додатною величиною, то експорт відповідного товару для підприємства є економічно вигідним.

4. Розрахуємо економічну ефективність експорту товару за формулою 1.4.

Отже, оскільки Е_еф.е > 1, то експорт відповідного товару є економічно вигідним для підприємства. Однак ми спостерігаємо зниження даного показника у звітному році.

Оцінку ефективності імпортної діяльності підприємства будемо проводити за показниками ефективності імпорту товарів виробничого споживання у такій послідовності:

1. Розрахуємо повну ціну споживання імпортного товару за формулою 1.12. Для цього скористаємося даними таблиці 2.5 та 2.8.

Таблиця 2.8

Витрати на транспортування імпортного товару, грн.

Імпортний товар	2007	2006
Мідна вивідна рамка	103568	42486
Золота проволока	214585	127494
Епоксидний компаунд	108392	96509
Разом	426545	266489

2. Розрахуємо економічну ефективність імпорту товарів за формулою 1.11. Скористаємося даними таблиці 2.5 та 2.8.

Чим більше Е_еф.і. наближається до одиниці, тим вигідніший імпорт для підприємства. Як видно з розрахунків, ефективність імпорту даного товару у звітному році зростає.

Отже, загальна ефективність експорту на ВАТ «Квазар» у звітному році зменшилася. Щоб виявити причини такого зменшення необхідно розрахувати показники ефективності по кожному виду експортного товару. Для цього застосуємо формулу 1.4. Згрупуємо необхідні дані з таблиці 2.3 та Додатку В в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9

Дані для розрахунку показників ефективності експортного товару

Продукція	Собівартість	Накладні витрати	Виручка від реалізації
	2006	2007	2006	2007	2006	2007
Сонячні модулі	6542409	16953265	456789	1235876	7824865	20344834
Монокристалічні кремнієві сонячні елементи	2929870	9043997	446895	955744	3518578	10138960
Мультикристалічні кремнієві сонячні елементи	1323005	7527000	128985	1245840	1712272	9474762
Сонячні портативні зарядні пристрої	359422	2245148	438960	1351640	826425	3732632
Сонячні туристичні системи	2777938	19684814	692495	1336200	3869860	22322712

За допомогою електронної таблиці Excel проведемо необхідні розрахунки та занесемо результати до таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Розрахунок показників ефективності кожного виду експортного товару

Продукція	2006	2007	Відхилення
Сонячні модулі	1,1180	1,1185	0,0005
Монокристалічні кремнієві сонячні елементи	1,0139	1,0420	0,0281
Мультикристалічні кремнієві сонячні елементи	1,1793	1,0800	-0,0992
Сонячні портативні зарядні пристрої	1,0351	1,0378	0,0026
Сонячні туристичні системи	1,1151	1,0619	-0,0532
		У	-0,0316

Як видно з проведених розрахунків, у 2006 році експорт кожного виду товару був економічно вигідним для підприємства. Найвищою була ефективність експорту мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів сонячних туристичних систем та сонячних модулів.

У 2007 році експорт також був вигідним для підприємства. Однак ситуація дещо змінилася. Зокрема, підвищилася ефективність експорту сонячних модулів, монокристалічних кремнієвих сонячних елементів та сонячних портативних зарядних пристроїв. В той же час знизилася ефективність поставок мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів та сонячних туристичних систем.

Загальна ефективність експорту знизилася на 0,03 пункти. Необхідно встановити причини такого зниження.

Проводити дослідження будемо за допомогою методу факторного аналізу. Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник. [10, с. 425]

Методика проведення факторного аналізу залежить від мети, користувачів та джерел інформації.

Факторний аналіз дозволяє виявити об'єктивно існуючі фактори, які впливають на поведінку об'єкта, що досліджується. Дуже важливим є те, що, як правило, ці фактори безпосередньо не споглядаються, а лише якимось чином впливають на досліджувані параметри. [14, с. 24]

Факторний аналіз (елімінування) використовується при визначенні ступеню впливу змін величини окремих факторів на відповідний економічний показник, який є результатом взаємодії таких факторів. Необхідна умова використання цього методу - наявність функціонального (а не кореляційного) зв'язку між факторами, які вивчаються.

Елімінування - декілька прийомів, посередництвом будь-якого з яких послідовно виключається вплив фактора, що вивчається. До цих прийомів відносять метод ланцюгових підстановок, метод різниць, інтегральний метод і т. і. [11, с. 404]

Оскільки вся вироблена на підприємстві продукція призначена для експорту, то ефективність експортної діяльності визначимо як відношення прибутку від реалізації до повних витрат на експорту продукції, що включаються в себе собівартість продукції та накладні витрати. [13, с. 442]

(2.1)

(2.2)

У загальному виді:

(2.3)

де y = Е₁ - рівень ефективності експортної діяльності;

а = Пв : Пр - коефіцієнт зміни валового прибутку;

b = Пр : В - рентабельність експортованої продукції (Е₂);

c = В : ОК - число оборотів оборотного капіталу, розраховане по повних витратах на реалізовану продукцію;

d = ОК : К - частка оборотного капіталу в загальній вартості капіталу.

Для оцінки впливу включених у модель факторів на зміну загальної ефективності експорту в звітному періоді в порівнянні з попереднім використовуємо дані таблиці 2.11.

Застосуємо схему взаємозалежних факторних індексів.

Вплив кожного фактора на зміну загальної рентабельності покаже відношення звітного рівня даного фактора до попереднього, а абсолютна зміна рівня загальної рентабельності під впливом зміни даного фактора буде дорівнює добутку різниці звітного і попереднього рівнів цього фактора і відповідних рівнів інших факторів.

Таблиця 2.11

Загальна ефективність експорту і фактори її зміни

Показник	Символ	2006	2007	Абсолютна зміна (+,-)
Валовий прибуток, тис. грн.	Пв	3220,10	14559,70	11339,60
Виторг від реалізації продукції, тис. грн.	РП	20245,90	72207,40	51961,50
Витрати виробництва, тис. грн.	В	13931,90	55454,20	41522,30
Накладні витрати, тис. грн.	Нв	2164,10	6125,30	3961,20
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	Пр	17752,00	66013,90	48261,90
Власний капітал, тис. грн.	К	73898,00	988258,00	914360,00
у тому числі оборотний капітал, тис. грн.	ОК	8968,40	38257,80	29289,40
Коефіцієнт зміни валового прибутку	а = Пв : Пр	0,18	0,22	0,04
Рентабельність реалізованої продукції	b = Пр:В	1,27	1,19	-0,08
Число оборотів оборотного капіталу	с = В : ОК	1,55	1,45	-0,10
Частка оборотного капіталу в загальній вартості капіталу	d = ОК: К	0,12	0,03	-0,09
Ефективність експортної діяльності %	у = Пр:(В+НВ)	1,10	1,07	-0,03

Розрахунки дають:

1) вплив зміни коефіцієнта валового прибутку (фактора а)

Ду_(а) = (а₁ - a₀) b₁с₁d₁ = (0,22 - 0,18) Ч 1,19 Ч 1,45 Ч 0,03 = 0,00214.

Отже, у звітному періоді на фірмі зменшилися позареалізаційні збитки, що підвищило рівень загальної ефективності експорту на 0,2 коп./ грн.

2) вплив зміни рентабельності реалізованої продукції (фактора b):

Ду_(в) = a₀ Ч (b₁ - b₀) Ч c₁ Ч d₁ = 0,18 Ч (1,19 - 1,27) Ч 1,45 Ч 0,03 = - 0,00065.

Отже, внаслідок зниження рентабельності виробленої продукції загальна ефективність експорту знизилася на 0,065 коп. / грн.

3) вплив зміни оборотності оборотного капіталу (фактора с)

Ду_(с) = а₀ Ч b₀ Ч (c₁ - c₀) Ч d₁ = 0,18 Ч 1,27 Ч (1,45 - 1,55) Ч0,03 = - 0,00071.

Отже, унаслідок уповільнення оборотності оборотного капіталу загальна ефективність експорту зменшилася на 0,071 коп. /грн.;

4) вплив зміни частки вартості оборотного капіталу в загальній вартості капіталу (фактора d)

Ду(d) =а₀ Ч b₀ Ч c₀ Ч (d₁ - d₀) = 0,18 Ч 1,27 Ч 1,55 Ч (0,03 - 0,12) = - 0,03154.

Отже, зміна в структурі капіталу зменшила загальну ефективність експорту на 3,15 коп. /грн.

Загальна абсолютна (коп./грн.) зміна ефективності експорту дорівнює сумі впливів усіх факторів:

0,214 + (0,065) + (-0,071) + (-3,154) = -3,1 коп. / грн.

Робимо загальний висновок проведеного факторного аналізу. Загальна ефективність експортної діяльності на підприємстві ВАТ «Квазар» зменшилася на 0,03 пункти. Було проаналізовано чотири фактори, які могли призвести до такого зниження. Це - зміна валового прибутку, зміна рентабельності виробленої продукції, зміна оборотності оборотного капіталу, зміна частки вартості оборотного капіталу в загальній вартості капіталу. В результаті проведеного аналізу виявилося, що найбільший вплив на зниження загальної ефективності експортної діяльності справила зміна в структурі оборотного капіталу. В результаті чого був задіяний ще один фактор, що також негативно позначився на показнику ефективності - це уповільнення оборотності оборотних коштів.

І накінець до зниження ефективності експорту на підприємстві призвело і зниження рентабельності виробленої продукції. Причиною цього було непропорційне зростання собівартості продукції до росту її ціни. Як відомо, імпортні закупівлі на підприємстві проводяться для виробничого призначення як альтернатива купівлі відповідної продукції на внутрішньому ринку. І хоча ефективність імпортних операцій на підприємстві у звітному році покращується, все ж це не дало очікуваного ефекту на зниження собівартості виробленої продукції.

В результаті проведеного аналізу можна встановити два можливі шляхи підвищення ефективності експортної діяльності на підприємстві. Це прискорення оборотності оборотного капіталу та зниження собівартості виробленої продукції.

Отже, для визначення ефективності зовнішньоторговельних операцій на ВАТ «Квазар» була застосована методика професора Бутинця Ф.Ф. та метод факторного аналізу. Ці два методи були обрані тому, що вони є досить зручними в застосуванні. За першим із них розраховуються необхідні показники, такі як беззбиткова зовнішньоторговельна ціна, максимально допустимі витрати, показники ефекту та ефективності експорту та імпорту. Дані показники були прораховані і вони показали, що ефективність експортних операцій на підприємстві знизилася на 0,03 пункти. Зокрема, відбулося зниження ефективності експортних операцій по закупівлі мультикристалічних кремнієвих сонячних елементів та сонячних туристичних систем.

Позитивною тенденцією стало підвищення ефективності проведення імпортних операцій.

Доцільність застосування факторного аналізу на підприємстві пояснюється тим, що в результаті його проведення можливо визначити саме ті, вагомі фактори, що стали причинами змін відповідних показників. На основі даних цього аналізу у менеджера більше шансів прийняти правильне управлінське рішення.

Основними факторами, що могли спричинити зміни в ефективності експортних операцій на підприємстві, були визначені наступні: зміна валового прибутку, зміна рентабельності виробленої продукції, зміна оборотності капіталу, зміна структури оборотного капіталу. До зниження ефективності експорту на підприємстві призвело зниження рентабельності виробленої продукції та уповільнення оборотності оборотного капіталу. Тому можна сказати, що підвищувати ефективність експортної діяльності слід шляхом зниження собівартості виробленої продукції та прискорення оборотності оборотного капіталу.

2.4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЙ ТОРГІВЛІ ВАТ «КВАЗАР»

Отже, як було встановлено, в роботі ВАТ «Квазар», що безпосередньо стосується проведення зовнішньоторговельних операцій, прослідковуються певні негативні тенденції.

У даній роботі була зроблена спроба охарактеризувати можливі шляхи підвищення ефективності проведення зовнішньоторговельних операцій ВАТ «Квазар».

В результаті проведеного аналізу було встановлено, що ефективність проведення експортних операцій на ВАТ «Квазар» за 2006-2007рр. знизилася на 0,03 пункти, а ефективність проведення імпортних операцій за аналізований період підвищилася.

Зниження ефективності експорту відбулося в результаті росту собівартості продукції, що негативно позначилося на рентабельності виробленої продукції, та уповільнення оборотності оборотного капіталу.

Оскільки оборотні кошти використовувалися не досить раціонально, це викликало необхідність додаткового залучення коштів в оборот. Необхідну суму, що потребує залучення для підвищення ефективності експорту, можна розрахувати за формулами: [1, с. 254]

(2.4)

де Q^зв - обсяг реалізації продукції в звітному році;

Т_об - тривалість обороту у днях.

Тривалість одного обороту визначається за формулою: [3, с. 67]

(2.5)

де СЗ_екс - середній залишок коштів з експорту, грн.;

Д - кількість днів у звітному періоді;

С_екс - собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, грн.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Показник середнього залишку (СЗ) характеризує суму коштів, яку в середньому вкладає підприємство в експортні операції протягом одного обороту у звітному періоді.

При цьому слід мати на увазі, що вкладення в експортні операції поділяються за часом оберту на два види: кошти із швидкістю оберту до року і кошти, оборот яких триває більше року.

Середній залишок коштів за будь-який період розраховується за формулою середньої хронологічної для моментних рядів: [3, с. 67]

(2.6)

де З^ОК - залишки коштів на окремі дати, грн.;

n - кількість доданків у чисельнику.

Аналітичні дані про залишки оборотних коштів при здійсненні експортних поставок за 2006-2007рр. приведені в таблицях 2.12 та 2.13.

Визначимо тривалість одного обороту за формулою 2.5.

Таблиця 2.12

Залишки оборотних засобів при здійсненні експортних поставок в 2007 році, тис. грн.

Вид засобів	01.01	01.04	01.07	01.10	01.01	СЗ
Грошові кошти	3000	2000	1500	500	4000	1875
Товарні запаси	6000	4500	2000	8000	6500	5187,5
Розрахунки з покупцями	7800	9500	12000	6000	7500	8787,5
Разом	16800	16000	15500	14500	18000	15850

Отже, для аналізу використання оборотних коштів при здійсненні експортних поставок враховуються залишки оборотних засобів таких видів як грошові кошти, товарні запаси та розрахунки з покупцями. У 2007р. залишки оборотних засобів становили 15850 тис. грн.

Таблиця 2.13

Залишки оборотних засобів при здійсненні експортних поставок в 2006 році, тис. грн.

Вид засобів	01.01	01.04	01.07	01.10	01.01	СЗ
Грошові кошти	1000	2100	750	650	3500	1437,5
Товарні запаси	3000	1500	4600	3500	4000	3275
Розрахунки з покупцями	4800	6200	6900	2600	6100 <...

Подобные документы

• Аналіз ефективності зовнішньої торгівлі підприємства (на прикладі ТОВ "Торезька меблева фабрика")

  Загальна характеристика господарської діяльності та організаційно-управлінська структура підприємства. Дослідження чинників, що впливають на його зовнішньоекономічну діяльність. Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі та шляхи підвищення її ефективності.
  
  дипломная работа [581,5 K], добавлен 09.11.2013
  

• Визначення шляхів удосконалення зовнішньої торгівлі України

  Поняття, форми та методи здійснення зовнішньої торгівлі, визначення та оцінка її впливу на результати економічного розвитку країни. Методи регулювання зовнішньої торгівлі, аналіз її сучасного стану в Україні. Оцінка зовнішньоекономічної безпеки країни.
  
  курсовая работа [605,0 K], добавлен 19.04.2011
  

• Аналіз стану електронної торгівлі в агропромисловому комплексі України

  Суть, форми, види, перспективи електронної торгівлі. Аналіз стану електронної торгівлі в аграрній сфері, умови для підвищення її ефективності. Аналіз відвідуваності аграрних сайтів, способи оплати. Оптимізація роботи підприємств за допомогою B2B рішень.
  
  дипломная работа [527,8 K], добавлен 08.09.2010
  

• Основні принципи формування зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі

  Поняття, критерії оцінки та основні види зовнішньої торгівлі, а також аналіз тенденцій і суперечностей її розвитку в Україні. Характеристика рівнів регулювання торгових відносин, у тому числі державного. Принципи, стан сучасної торгової політики України.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 15.02.2010
  

• Оцінка конкурентоспроможності торговельного підприємства та шляхів зростання його конкурентоспроможності

  Засади розвитку конкуренції і конкурентного середовища в сфері торгівлі. Характеристика методів оцінки конкурентоспроможності послуг. Формування конкурентних переваг підприємства: аналіз середовища, інноваційні технології та оцінка їх ефективності.
  
  дипломная работа [690,5 K], добавлен 01.07.2012
  

• Задачі та обов'язки продавця

  Напрямки підвищення ефективності та якості праці робітників магазину. Вплив чіткої організації праці на ефективність роботи підприємств торгівлі. Культура обслуговування покупців. Визначення професійних здібностей, необхідних для професії продавця.
  
  презентация [4,6 M], добавлен 01.11.2022
  

• Укладання зовнішньоторгівельного контракту з експорту цукру

  Аналітична маркетингова оцінка ринку цукру. Аналіз світового ринку, обсяги українського експорту-імпорту. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт. Оцінка ефективності запропонованого проекту.
  
  курсовая работа [80,1 K], добавлен 12.11.2008
  

• Напрямки активізації прогресивних технологій в торгівлі та підвищення їх ефективності

  Суть, завдання інноваційного розвитку торгівлі в умовах ринкової економіки. Коротка характеристика суб’єкта господарсько-торговельної діяльності супермаркета "Вопак". Передумови, стан і проблеми впровадження прогресивних технологій в торговельній системі.
  
  курсовая работа [61,1 K], добавлен 06.12.2014
  

• Управління поведінкою споживачів

  Рекомендації щодо удосконалення та підвищення ефективності діяльності магазину. Вивчення теоретико-методологічних основ поведінки споживачів та факторів, що на неї впливають. Динаміка основних показників розвитку економіки і споживчого ринку в Україні.
  
  контрольная работа [32,5 K], добавлен 26.05.2009
  

• Дослідження стану та перспектив розвитку електронної торгівлі

  Дослідження стану розвитку електронної торгівлі за допомогою визначення країн Європи з найнижчим доступом до Інтернету. Визначення обсягів збуту в роздрібній електронній торгівлі у світі та товарообігу. Співставлення традиційної та електронної торгівлі.
  
  статья [15,6 K], добавлен 11.10.2017
  

• Формування асортименту в роздрібній торгівлі

  Формування асортименту товарів на роздрібних торгових підприємствах на прикладі магазину ТОВ "Монро" і його оцінка. Загальна характеристика підприємства і аналіз показників ефективності його комерційної роботи. Оцінка товарного асортименту магазину.
  
  курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.10.2007
  

• Визначення ефективності рекламних кампаній

  Висвітлення методів обробки маркетингової інформації. Визначення ефективності рекламної діяльності за допомогою вибіркового, дискримінантного та кластерного аналізу. Огляд моделі вибору засобів масової інформації як задачі багатоцільового програмування.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 09.07.2015
  

• Оцінка ефективності рекламної діяльності підприємства

  Вплив різноманітних факторів на результати рекламної діяльності підприємства. Виявлення ефективності засобів масової інформації на предмет відповідності цільової аудиторії. Оцінка соціально-психологічної реакції на сприйняття рекламного повідомлення.
  
  статья [784,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки

  Маркетинг як інструмент підвищення ефективності роботи суб'єктів в умовах ринку. Відмінність маркетингу від кон'юнктурно-збутової діяльності. Маркетингові дослідження підприємства, приклади підвищення ефективності підприємств через його застосування.
  
  курсовая работа [55,9 K], добавлен 13.01.2010
  

• Неекономічні фактори при прийнятті рішень

  Неекономічні переваги проекту. Оцінка впливу якісних факторів. Екологічні впливи продукції. Врахування неекономічних факторів при оцінці проектів. Метод приведення до поточної вартості. Концепція "людського капіталу". Чиста приведена вартість.
  
  реферат [24,6 K], добавлен 22.12.2008
  

• Застосування прогресивних технологій у сучасній торговельній сфері оптових і роздрібних підприємств на прикладі торгового підприємства супермаркет "Вопак"

  Коротка характеристика суб’єкта господарсько-торговельної діяльності. Передумови, стан і проблеми впровадження прогресивних технологій в торговельній системі. Напрямки активізації прогресивних технологій в торгівлі та підвищення їх ефективності.
  
  курсовая работа [98,0 K], добавлен 26.01.2015
  

• Реклама як форма комунікації

  Основні види та цілі реклами. Сучасний рекламний процес. Тема та девіз реклами. Структура рекламного звернення. Вибір кольору для реклами. Сучасні рекламні засоби та оцінка їх ефективності. Оцінювання комунікативної та торговельної ефективності.
  
  курсовая работа [62,7 K], добавлен 03.12.2010
  

• Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності

  Принципи та завдання торговельних підприємств щодо здійснення комерційної роботи. Організація вивчення попиту та формування товарного асортименту в магазині, комерційні зв’язки підприємства, порядок укладання договорів, оцінка ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [94,4 K], добавлен 09.09.2010
  

• Історія зовнішньої реклами в Україні

  Визначення зовнішньої реклами, її типологія. Етапи розвитку зовнішньої реклами в Україні. Протореклама і розвиток зовнішньої реклами за часів Київської Русі. Зовнішня реклама України, починаючи з XIX сторіччя до наших часів. Сучасна зовнішня реклама.
  
  курсовая работа [83,6 K], добавлен 05.06.2014
  

• Визначення та аналіз факторів, що впливають на ефективність маркетингової стратегії у брендингу

  Ідентифікація і дослідження факторів, що впливають на ефективність маркетингової стратегії у брендингу: аналіз, наукове обґрунтування і розробка системи оцінки маркетингової діяльності та підвищення конкурентоспроможності національних торгових марок.
  
  статья [1,4 M], добавлен 26.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам