Реклама іміджевих продуктів у глянцевих журналах

Отже, реклама горілки значною мірою побудована на творенні ілюзій, що пов'язані з ідеальними уявленнями про чоловіче начало. Рекламні звернення апелюють до таких якостей, як мужність, сила, зверхність, дружба, взаємодопомога. Окрім того, у багатьох зверненнях очевидне бажання створити ілюзію того, що горілка -- це здоровий продукт, подібний за своїми характеристиками до джерельної води. Його прохолодою можна врятуватися від спеки, втамувати спрагу, освіжитися після важкого дня. Звісно, подібні характеристики горілки сприймаються комічно. Проте це пов'язано виключно з фактом осмислення. На емоційному ж рівні зображення пляшки, закутої в кригу, викликає такі ж асоціації, як, скажімо, джерельна вода або мінералка.

Що стосується сексуальних мотивів, то вони в рекламі горілки майже не використовуються. Їх використання відзначено лише у повідомленні «Шустов Люкс» зі слоганом Кожна крапля -- золота: воно являє собою зображення дівчини, що облизує краплі горілки, які стікають по дзеркалу [3; 4; 7]. Таким чином, створюється враження, що дві близнючки дотикаються одна одну язиками. Така реклама активізує несвідоме сексуальне начало, окрім того, зображення є чудовим ай-стоппером.

Іншим алкогольним напоєм, рекламу якого часто можна побачити на сторінках як чоловічих, так і жіночих глянцевих журналів, є коньяк. Споживання і, особливо, дарування цього напою є надзвичайно ефективним засобом підкреслення власного статусу. По-перше, відчути вагомість та престижність такого споживання дозволяє великий розрив у ціні між елітними коньяками і, скажімо, горілкою або шампанським. По-друге, споживання коньяку значною мірою є явищем наслідувальним, «модним». Через кіно, літературу, ЗМІ можна дізнатися, що цьому напою віддають перевагу політики, бізнесмени, актори -- люди, що досягли успіху. Окрім того, коньяк виступає символом щедрості, гостинності і, навідміну від решти алкогольних напоїв -- гідності. Той, хто дарує дорогий коньяк, зростає у наших очах, автоматично перебираючи на себе наведені якості.

Реклама коньяків має багато спільного з рекламою престижних годинників. Головна увага приділяється тут марці, її авторитету та історії (короткий опис або ж зазначення під логотипом дати заснування, причому лише тоді, коли виготовлення коньяків мало місце до революціїї). У більшості випадків реклама містить зображення фірмового знаку, а також нагород, що служать показниками визнання якості фірмової продукції.

Характерною є рекламна кампанія коньяків «Клінков». Візуально рекламні зображення можна поділити на дві частини. На лівій частині полоси зображено конкретний продукт -- коньяки Х.О та V.S [4; 7]. На правій -- фірмовий знак, слоган Пізнав усе… Досяг вершини… Вище -- Клинков та медаль “Бренд року-2005” у номінації “Бездоганна якість”. У рекламі “Клинков V.S” основний акцент робиться саме на знак якості. Розмір медалі більший за логотип, а підпис до неї набраний більшим кеглем, ніж слоган. У рекламі “Клинков Х.О” все навпаки. Окрім того, слоган і логотип виокремлені від решти зображення рамкою.

Велику роль у рекламі коньяку відіграють слогани. Саме вони найчастіше є визначальним чинником розуміння. Наприклад, у рекламі «Frapin» пляшку з напоєм зображено на білому тлі, а внизу розміщено слоган Самодостатність [4]. Без нього повідомлення сприймалось би банально. Те ж можна сказати про рекламу «Hennessy» зі слоганом Справжній характер [7]. У обох випадках за допомогою слогана проводиться прив'язка до продукту певного значення. Спільною рисою обох рекламних зображень є простота композиції -- одноманітне тло, що служить засобом виділення товару, слоган та назва фірми-виробника. Те ж можна сказати про рекламу коньяків «Сhateau de Motifaud» та «Martell» [4; 7].

Як ми вже зазначали, коньяк сприймається як напій успішних людей. Тож цілком закономірно, що реклама цього продукту актуалізує якості, які є важливими для «тих, що досягли успіху». Це добре простежується у рекламному слогані коньяків «Таврія»: … новий вигляд бездоганної репутації. Перенесення такої високої у ділових колах чесноти, як репутація на коньяк, навіть якщо він марочний, є профанацією [30, с. 62].

У рекламах деяких коньяків використовуються романтичні сюжети, опосередковано пов'язані з еротичними переживаннями. Так, рекламна кампанія коньяків “Арарат” зі слоганом зустріч з легендою експлуатує одвічне жіноче прагнення зустріти ідеального чоловіка: юнак, що сидить поряд з дівчиною, відображається у дзеркалі у костюмі вірменського царя. Рекламна кампанія «Коктебель» зі слоганом країна коньяків творить особливий ілюзорний світ, сповнений романтики і чуттєвості. У зверненні, розміщеному в жіночому журналі «Cosmopolitan», фоном виступає зображення залитих сонцем виноградників. Натомість, реклама у чоловічому журналі «Maxim» являє собою зображення жінки, що зняла босоніжки і через повиті лозою двері вийшла на пляж. Вона одягнена у червоне, у неї оголена спина, в руці вона тримає келих з коньяком. Відчинені двері як сексуальний символ згадуються не лише у роботах психологів, а й у тлумачниках сновидінь. Натомість, червоний колір, який домінує у оформленні реклами, та оголена спина жінки є цілком усвідомлюваними чинниками нагнітання еротизму.

Використання еротичних мотивів поширене також у рекламі вин. Навідміну від реклами коньяків та горілчаних напоїв, реклама вин не відрізняється тематичною розмаїтістю. У ній поширені вже згадані на прикладі коньяків прийоми, як творення ілюзорного світу та нагнітання еротизму. Це пояснюється тим, що вино здавна вважається романтичним напоєм, атрибутом кохання.

Ці образи активно експлуатуються у рекламі низки вин. Так, у рекламі шампанського «L'Odessika Noble» [1; 2; 4] зображено русяву дівчину, яка закусила локон волосся і пристрасним поглядом дивиться на глядача. Золотистий колір її волосся чудову гармонує з таким же кольором пляшки «L'Odessika Noble». Текст, розміщений під зображенням спрямований на виникнення і посилення еротичних асоціацій: Тобі цікаво, чи хочу я бути з тобою? Ти бажаєш пізнати мене? Ти думаєш, що ти мене здивуєш? Єдине, що ти можеш знати -- я люблю... в білому. Нижче розміщується слоган «L'Odessika. Дізнайся про все». Подібною є реклама «L'Odessika Champagne».

Слід наголосити, що вина і коньяки, у рекламі яких використовуються еротичні мотиви, є значно дешевшими, ніж марочні коньяки. На нашу думку, це є свідченням того, що використання у рекламі загальнолюдських цінностей -- у цьому випадку сексуальних прагнень -- нівелює прагнення виокремити реципієнта, маніпулюючи його почуттям вищості. Тому, коли йдеться про справді елітний продукт, рекламіст буде апелювати швидше до агресивних інстинктів, аніж до еротичних. Останні ж, навпаки, почасти є свідченням «демократичності» реклами. Зазначимо, що такий висновок зроблено емпіричним шляхом і він не є суворим правилом.

Отже, реклама алкогольних напоїв є важливим складником реклами у глянцевих журналах. Для рекламних кампаній усіх трьох розглянутих нами напоїв характерне творення ілюзій. Це виражається у творенні асоціативних рядів, які поєднують рекламований товар з певними цінностями, якостями, міфологемами. Для горілки це найчастіше сильні, чоловічі якості, здоров'я, первинність і чистота, а також зверхність і егоцентризм. Для дорогих коньяків -- сила, досвід, упевненість. У рекламі дешевших коньяків і вин поширеним є використання сексуальної символіки. Використання таких прийомів психологічного впливу, як звернення до авторитету не відзначено. Натомість, еротичні сюжети у рекламі вина та коньяків можуть сприйматися як апеляція до певного способу життя -- «красивого» та романтичного.

Візуальний складник у рекламі алкогольних напоїв теж різна. Оскільки вагомим чинником рекламування цих продуктів є творення ілюзії, зображення виконує у цьому процесі важливу, або навіть вирішальну роль (реклама горілки з акцентом на чистоті продукту, реклама вин та коньяків з використанням еротичних мотивів). Окремо можна виокремити рекламу елітних коньяків, для якої почасти достатньо лише демонстрації продукту, акцентованого коротким, «силовим» слоганом.

3.2.3 Реклама парфумів

На відміну від годинників і навіть алкогольних напоїв парфуми не є демонстративними товарами. До того ж, приємний запах парфумів, якими користується людина, ще не свідчить, що вони дорогі.

Дві попередньо проаналізовані товарні групи можна охарактеризувати як речі загальної або експансивної демонстрації, тоді як демонстрація парфумів має більш інтимний, внутрішній характер. Так, дорогий годинник на руці бачать усі, а про елітарність парфуму здогадується лише власник. Втім, це не заважає йому відчувати свою вищість над оточуючими.

Для аналізу ми обрали десять рекламних кампаній престижних парфумів, які часто зустрічаються на сторінках глянцевих журналів («Avon Midnight», «Angel Schlesser», «Armand Basi», «Euphoria Men», «Givenchy», «Mont Blanc», по дві кампанії «Valentino» та «Armand Basi»).

З розглянутих віуальних звернень два («Givenchy» та «Valentino») є чорно-білими. Таким чином, закон Ресторф втілюється за рахунок контрастності з полосами. Ще три звернення («Mont Blanc», «Euphoria Men», «Avon Midnight») оформлені за допомогою тонування, коли усе зображення або переважна його частина втілюється за допомогою відтінків одного кольору. Рекламна кампанія чоловічих та жіночих парфумів «Angel Schlesser» теж є переважно однокольоровою, проте в силу композиційних, а не технологічних засобів -- вона зображає чоловіка (жінку), що перебувають у кімнаті, де абсолютно все є білим, так що рекламна полоса сильно контрастує з сусідньою [4]. На підставі цих даних можна відзначити, що монохромність зображення є важливою рисою реклами більшої частини парфумів.

Звісно, реклама продуктів не обходиться без демонстрації власне продукту. Проте на відміну від реклами годинників та алкоголю, зображенню пляшки парфумів відводиться значно менша доля полоси. До того ж, не можна сказати, що увага акцентується саме на ньому. З розглянених рекламних звернень лише блакитна пляшка «Givenchy» подана контрастно -- фоном для неї служить чорно-біле зображення усміхненого юнака. У зверненнях «Avon Midnight», «Euphoria Men» та «Mont Blanc» пляшку зображено у тих же тонах, що й решту зображення, а у чорно-білій рекламі «Valentino» парфум зображено у руці чоловіка, тобто він навіть не є незалежним елементом рекламного зображення. Зважаючи на відсутність увиразненого образу товару можна зробити висновок, що у наведених випадках демонстрація товару не була основною метою рекламістів. Подібну мету, безумовно, ставить перед собою реклама елітних годинників та коньяків. Реклама алкоголю, як ми вже зазначали, спрямована на творення особливої ілюзії, яка не експлікується, проте розуміється. Що стосується реклами парфумів, то для неї, на нашу думку, головною метою є демонстрація станів, у яких перебувають герої зображення. Крупним планом подається обличчя, а не продукт. Розглянемо конкретні приклади:

«Mont Blanc»: крупним планом зображено обличчя юнака. Погляд спокійний, упевнений. Права сторона обличчя знаходиться в тіні (чорний фон). Таким чином, звільняється місце для демонстрації пляшки. Проте разом з логотипом вона займає не більше однієї дев'ятої полоси [5].

«Avon Midnight»: крупним планом зображено пару, що от-от поцілується. Пляшка парфумів і коробочка від них займають приблизно одну шосту полоси. До того ж, фото виконане у півтонах сіро-синього відтінку, і продукт синього кольору погано виділяється на фоні знімку. Таким чином, парфум є не основним, а супроводжувальним елементом реклами. Цікаво, що саме це акцентує його споживацьке значення -- завдяки сюжету звернення «Avon Midnight», парфум входить в один асоціативний ряд з коханням та романтичними стосунками. Таке уподібнення можна охарактеризувати як невербалізовану профанацію [4].

«Euphoria Men»: так само, як і в попередньому випадку, фото виконане у тонах того ж кольору, що й продукт. Відмінність полягає в тому, що зображені на ньому юнак і дівчина вже цілуються. Оскільки рекламується чоловічий парфум, основну увагу зосереджено на обличчі юнака. Він припідняв голову, заплющив очі, на його чоло припадає центр освітлення, що надає обличчю юнака виразу блаженства. Відповідно, продукт теж уводиться у певний асоціативний ряд. Зображення пляшки «Euphoria Men» з логотипом займає всього одну шосту полоси, тож увага глядача спочатку концентрується на любовній сцені [5]. Це, на нашу думку є дуже важливим. У такий спосіб первинна, ще неусвідомлена увага реципієнта концентрується на стані героя, а зображення парфуму стає ніби висновком, підказкою, як досягти такого ж результату. Характерно, що на дев'яти з десяти проаналізованих нами рекламних поліс парфум розміщено у правій нижній частині, на яку, згідно з дослідженнями, препадає всього 14% інформації, що сприймається [26, с. 181].

Дещо осторонь проаналізованих рекламних звернень стоїть кампанія «Armand Basi», яка експлуатує прагнення до ствердження власної оригінальності, яке є одним з вагомих складових поняття про вищість: героїв реклами зображено з крилами метелика, що уособлюють легкість, романтичність і водночас служать ай-стоппером.

Специфічними є слогани рекламних звернень. У більшості випадків вони не містять жодної інформації про товар окрім повідомлення про новизну. Новий аромат, Новий аромат для чоловіків, Новий аромат для жінок або Новий аромат від… -- у такі формули вписуються рекламні слогани «Givenchy», «Euphoria Men», «Mont Blanc» та «Valentino». Це може пояснюватися тим, що елітний парфум, що рекламується у престижному глянцевому журналі апріорі є якісним (приємним, ароматним, сексуальним) і адекватним потребам цільової аудиторії. Отже, новизна парфуму дійсно може бути визначальною чеснотою, тим більше, що вона є однією з найважливіших характеристик суспільства споживання.

Слоган «Armand Basi» Хочеш бути як усі? експлуатує прагнення до оригінальності, закладене у візуальній частині звернення. Слоган, використаний у рекламі чоловічого парфуму «Avon Midnight» Тільки тобі відомо, що буде далі…, є доповненням і роз'ясненням до зображеної еротичної сцени. Водночас, вислів експлуатує прагнення чоловічої вищості, складником якого є вміння керувати жінками. Слогани «Armand Basi» та «Avon Midnight» акцентують візуальну частину повідомлення та скеровують думки реципієнта у потрібному руслі.

Осібно стоїть слоган «Angel Schlesser» Одного разу у 2032 році. На нашу думку, тут має місце творення ілюзії переваги через обраність -- не кожному вдається зазирнути до майбутнього. До того ж, майбутнє завжди сприймається чимось таємничим, досконалішим, фантастичним. Між тим, у рекламному зображенні нічого фантастичного немає.

Отже, на підставі аналізу зазначених вище рекламних звернень можна зробити такі висновки:

1. Рекламу парфумів спрямовано не на демонстрацію товару, а на демонстрацію стану, в який він нібито вводить глядача.

2. Прагнення вищості експлуатується за рахунок використання сексуальних мотивів або прагнення до оригінальності.

3. Реклама є переважно монохромною. Це викликає певну емоційну реакцію і допомагає звернути увагу реципієнта.

4. Однією з визначальних чеснот парфуму є його новизна. На підставі цієї характеристики можна зробити висновок, що престижний парфум автоматично сприймається як якісний та актуальний для господаря.

3.2.4 Загальні риси реклами іміджевих продуктів

На підставі аналізу рекламних звернень таких товарів, як елітні годинники, алкогольні напої та парфуми, що містяться у глянцевих журналах «Maxim», «FHM», «Playboy», «Elle», «Vogue», «Cosmopolitаn», «Наталі» та «Бізнес», можна зробити висновки щодо загальних рис реклами іміджевих продуктів. Зазначимо, що ми не будемо зупинятися на окремих рисах, властивих лише одній товарній групі, а спробуємо виокремити те, що стосується реклами іміджевих.

Розглянемо візуальні засоби увиразнення образу рекламованого товару. У рекламі годинників і парфумів можна відзначити широке застосування закону Ресторф та контрастність між рекламною полосою та сусідньою текстово-ілюстраційною. Візуальна частина реклами годинників і дорогих коньяків у більшості випадків зводиться до демонстрації товару на одоманітному тлі. Це свідчить про те, що сам товар є верховною цінністю, необхідність якої для людини не вимагає пояснень. Характерно, що такі прийоми використовуються для реклами дуже коштовних речей. На прикладі алкогольних напоїв, зокрема, коньяку, ми простежили, що характер зображення може сильно різнитися в залежності від ціни напою.

У рекламі престижних продуктів не поширені такі типові для реклами прийоми, як використання ай-стопперів, використання закону Ресторф у візуальному оформленні тексту, закличні слогани, акції розпродаж і скидок. Позиціонування на авторитет чи на спосіб життя також не є широко прийнятними, хоча й використовуються у рекламі усіх товарних груп. Для реклами престижних продуктів характерне творення ілюзії ствердження власної переваги через користування ними. У рекламі алкоголю вона зазвичай експлікується у слогані. Важливе значення має слоган у формуванні ілюзії у рекламі парфумів, проте у цьому випадку він є лише доповнюючим елементом. Нарешті, у рекламі годинників слогани майже не зустрічаються. Їх замінником служить інформація про виробника та дату її застосування.

З розглянутих прикладів редукція і профанація найчастіше експлікуються в рекламі алкоголю. Проте на прихованому, імпліцитному рівні ці прийоми використовуються майже у всіх зверненнях. Адже чим, як не редукцією чи профанацією є думка, що статус визначається споживанням, а не навпаки?

ВИСНОВКИ

Споживацька поведінка людини є наслідком системи потреб та мотивів, як вроджених, так і набутих. Одним із найсильніших мотивів є прагнення до переваги. Це прагнення є вродженим, інстинктивним, але засоби його реалізації тісно пов'язані з прийнятими в групі цінностями. У сучасному світі масового тиражування однією з найбільших цінностей є споживання.

Людина є соціальним організмом. Вона не може існувати без оточення і тому прагне долучитися до певної групи. З іншого боку, вона вимагає визнання і поваги, ствердження авторитету, а тому й прагне виокремитися серед інших, демонструючи перевагу.

Прагнення до переваги сильніше виявляється у тих групах, де зв'язки між членами є тіснішими, а поведінка індивіда підпорядкована загальноприйнятим правилам. Такий колективізм провокує в індивідів бажання виокремлюватися з групи задля демонстрації своєї переваги. Це явище властиве і українському суспільству.

В умовах постійного оновлення товарів та послуг людина має постійно корегувати власні поняття про престижне відповідно до уявлень, поширених в групі. Таким чином, вона стає на шлях невпинного споживання товарів. Особливо це стосується престижної іміджевої продукції, володіння якою є засобом демонстрації переваги. Такий підхід до споживання вимагає постійного інформування. Одним з найбільш зручних засобів відстеження тенденцій престижного споживання є глянцеві журнали.

Глянцеві журнали -- це багатовимірне явище сучасної культури. Невід'ємними рисами цього виду видань є висока якість паперу та зображень, а також наявність соціальної (престижної) функції, що виявляється у позиціонуванні певного стилю життя з відповідними тенденціями та атрибутами. У порівнянні з іншими друкованими ЗМІ реклама у глянцевих журналах має досить специфічний характер, адже у загальному обсязі суттєво переважає реклама престижних продуктів. Окрім того, реклама часто призначена для аудиторії значно меншої, ніж загальна кількість читачів журналу. Це пояснюється бажанням власників збільшити тираж та прибутки від реклами. Таким чином, аудиторію глянцевих журналів слід поділяти на дві групи: цільову аудиторію власне журналів, тобто сукупність реципієнтів, що виявляють інтерес до тематики видання, та вхідної до неї аудиторії престижної реклами, що має бажання і можливості споживати рекламовану престижну продукцію. Потреби саме цієї невеликої групи скеровують напрям рекламної стратегії глянцевих журналів.

За споживацькими характеристиками цільова аудиторія глянцевих журналів може бути дуже різноманітною, але найбільшу роль у ній відіграє група «наслідувальників» як найбільш активна частина населення, що прагне підвищити свій статус через споживання престижних товарів.

Цільова ж аудиторія престижної реклами складається виключно з “тих, хто досяг успіху”. Саме ця категорія читачів має достатньо можливостей, щоб споживати весь спектр іміджевої продукції. Решта ж споживає не стільки конкретні товари, скільки ілюзію, що долучитися до елітного способу життя можна лише придбавши обмежену кількість атрибутів престижу або й просто глянцевий журнал.

Реклама іміджевих товарів, розміщена в глянцевих журналах, суттєво різниться від звичайної реклами мобільного зв'язку, засобів гігієни чи харчових продуктів. Іміджевий продукт завжди є дорожчим, ніж звичайний, і тому апріорі сприймається як більш якісний, модний, актуальний, корисний. Відповідно, і довіра до нього більша. Окрім того, довірі сприяє позитивне ставлення читачів до журналу, де розміщується його реклама, і їх бажання долучитися до кола інших читачів через наслідування образу іманентного читача.

Саме довіра до товару, його виробника і до видання, в якому його рекламують, зумовлює характер рекламування. Головною метою реклами іміджевих продуктів є демонстрація товару або ж стану, до якого призводить його вживання. Разом з тим, престижна реклама проникнута ілюзією того, що статус людини визначається споживанням тих чи інших товарів, хоча насправді лише високий соціальний статус робить можливими купівлю та постійне оновлення іміджевих продуктів. Ця ілюзія зумовлює виникнення цілого класу споживачів-наслідувальників, які у гонитві за високими стандартами життя прагнуть стверджувати власну перевагу через придбання престижних товарів.

БІБЛІОГРАФІЯ

Джерела

1. Соsmopolitan. -- 2005-2006.

2. Еlle. -- 2005.

3. FHM. -- 2006.

4. Maxim. -- 2004-2007.

5. Playboy. -- 2005.

6. Vogue -- 2004.

7. Бизнес. -- 2006.

8. Натали. -- 2005-2006.

9. Гаврилович К., Балашова Л. 47 фактов о женской груди // Maxim -- 2004. -- № 12.-- С. 43-48.

10. Гечавери Н. Ошибки дебютанток // Соsmopolitan.-- 2006. -- № 8. -- С. 168-170.

11. Кирданов И. В гостях у отмазки // Maxim.-- 2005. -- № 5. -- С. 84-86.

12. Линова К. А ему нравится // Соsmopolitan.-- 2005. -- № 5. -- С. 85-88.

13. Марцева Л. Романтики с большой дороги // Соsmopolitan. -- 2006. -- № 8. -- С. 88-92.

14. Осипов В. Британия глазами русского. М., 1977. -- 207 с.

15. Речкалова Л. Не спешите, девки, замуж // Соsmopolitan.-- 2006. -- № 8. -- С. 112-120.

16. Савельев Д. Пришел -- и Говорухин! // Playboy.-- 2003. -- № 12. -- С. 56-64.

Юревич Н. Собеседование или сватовство? // Наталі.-- 2006. -- № 4. -- С. 98-101.

Наукова та навчальна література

18. Бодрийар Ж. Система вещей. -- М., 2001. -- 218 с.

19. Викентьев И. Приемы рекламы и Public Relations. -- СПб., 2001. -- 255 с.

20. Гатнер Б., Фернхам А. Типы потребителей. Введение в психографику. -- СПб., 2001. -- 298 с.

21. Гофман О. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. -- СПб., 2004. -- 208 с.

22. Гуревич А. Категории средневековой культуры. -- М., 1984. -- 349 с.

23. Краско Т. Психология рекламы. -- Х., 2002. -- 216 с.

24. Мокшанцев Р. Психология рекламы. -- М.-Новосибирск., 2003. -- 229 с.

25. Москвичов С. Мотивация, деятельность и управление. -- К., 2003. -- 492 с.

26. Негневицкая О. Специфика восприятия рекламного текста и потеря значения слова // Общая и прикладная психолингвистика. -- М., 1973. -- С. 171-183.

27. О'Квин Д. Допечатная подготовка. Руководство дизайнера. -- М., 2003. -- 590 с.

28. Песоцкий Е. Реклама и психология потребителя. -- Ростов-на-Дону, 2004. -- 192 с.

29. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура споживання. -- Л., 1998. -- 223 с.

30. Ученова В. Философия рекламы. -- М., 2003. -- 199 с.

31. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. -- М., 1969. -- 246 с.

Довідкова література

32. Новий тлумачний словник української мови. -- Т. 2. -- К., 2003. -- 926 с.

33. Энциклопедия книжного дела. -- М., 1998. -- 536 с.

Размещено на Allbest.ru