Управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра торговельного підприємництва

ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

УПРАВЛІННЯ СКЛАДУВАННЯМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Студента 6 курсу 21 групи

спеціальності «Товарознавство і комерційна логістика»

Юрченка Андрія Сергійовича

Науковий керівник кандидат економічних наук,

Кочубей Дмитро В'ячеславович

Київ 2014



Зміст

Вступ

1. Теоретико-методичні основи управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі

1.1 Сутність та функції процесу складування товарів на торговельних підприємствах

1.2 Методичні підходи до організації управління складуванням на підприємствах оптової торгівлі

1.3 Організаційно-економічні аспекти управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі

2. Аналіз та удосконалення управління складуванням на ТОВ «Дітрейд»

2.1 Організація складування кондитерських виробів на ТОВ «Дітрейд»

2.2 Аналіз основних показників складської діяльності ТОВ «Дітрейд»

2.3 Удосконалення системи управління складуванням кондитерських виробів ТОВ «Дітрейд»

2.4. Охорона праці та техніка безпеки на складі ТОВ «Дітрейд»

Висновки

Література

складський логістичний торговельний штабелер



Вступ

Актуальність теми. Ефективність логістичної системи залежить не тільки від удосконалення та інтенсивності основної діяльності підприємства та транспортного обслуговування, але й від роботи складського господарства. Складування товарів необхідно у зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортування і споживання.

Сьогодні структура складського господарства підприємстві торгівлі визначається специфікою його діяльності та обсягом реалізації товарів. Загальною особливістю складів підприємств оптової торгівлі та дистрибуції є те, що всі вони характеризуються відносною однорідністю вантажів, що переробляються, ритмічністю поставок, великими обсягами зберігання та переробки товарно-матеріальних цінностей.

Потреба в складах підприємства оптової торгівлі пояснюється тим, що вони слугують не тільки для зберігання та накопичення товарних запасів, але і для подолання часової та просторової різниці між виробництвом і споживанням продукції, а також для забезпечення безперервної, безперебійної роботи підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі й торговельних мереж.

Функціонування складів будь-якого підприємства характеризується великою множиною складських операцій: надходження і приймання товарів, розміщення на зберігання та зберігання товарів, комплектація замовлень покупця, відвантаження товарів тощо. Сучасні працівники складів, як показує практика, далеко не завжди відмінно виконують свою безпосередню роботу. Причинами цьому є з одного боку, неоптимальна організація логістичного процесу на складі, а з іншого боку - неефективне управління ресурсами складу (персоналом, технікою, складськими площами, системами зберігання вантажів). У результаті цього дуже часто на складах відбувається псування або повна втрата товарів, виявляються недостачі, некоректні дані про товари. Основні операції займають у працівників складу багато робочого часу, використання складської техніки викликає значні витрати.

Дотримання основних принципів зберігання, підтримка оптимальних режимів зберігання та організація постійного контролю над збереженими товарами забезпечують не тільки збереження товарів і відсутність їх втрат, але також створюють умови для їх правильної та швидкої комплектації, сприяють більш ефективному використанню складської площі. Дотримання схеми відвантаження товарів і уважність складських працівників сприяють правильному, чіткому та швидкому виконанню замовлень покупців.

Також слід зазначити, велике значення механізації та автоматизації всього складського технологічного процесу, тому що застосування засобів механізації та автоматизації при прийманні, зберіганні та відвантаженні товарів сприяє зростанню продуктивності праці складських працівників, підвищенню ефективності використання площі і ємності складів, прискоренню вантажно-розвантажувальних робіт, скороченню простоїв транспортних засобів.

Таким чином, актуальність різноманітних проблем функціонування складів підприємств оптової торгівлі України визначило проблематику магістерської дипломної роботи.

Мета дипломної роботи: розробка теоретичних та практичних рекомендацій з удосконалення управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі кондитерськими виробами а також товарознавча оцінка якості та конкурентоспроможності шоколадних цукерок. На основі вивчення літературних джерел, практичної діяльності ТОВ «Дітрейд» та власних досліджень дослідити стан системи управління складуванням кондитерських виробів на підприємстві, дати комплексну оцінку якості та конкурентоспроможності основної групи товарів підприємства - шоколадних цукерок виробництва «АВК» та розробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи управління складуванням кондитерських виробів на ТОВ «Дітрейд».

Відповідно до мети завданнями роботи є:

· дослідити сутність та функції процесу складування товарів на торговельних підприємствах;

· проаналізувати методичні підходи до організації управління складуванням на підприємствах оптової торгівлі;

· з'ясувати організаційно-економічні аспекти управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі;

· дослідити організацію складування кондитерських виробів на ТОВ «Дітрейд»;

· проаналізувати основні показників складської діяльності ТОВ «Дітрейд»;

· удосконалити систему управління складуванням кондитерських виробів ТОВ «Дітрейд»;

· розглянути охорону праці та техніку безпеки на складі ТОВ «Дітрейд»;

Об'єкт дослідження: процес складування підприємства оптової торгівлі.

Предмет дослідження: сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів управління складуванням ТОВ «Дітрейд»

Методи дослідження. Вибір методів дослідження обумовлено поставленою метою і специфікою предметної області. Використовувались загальнонаукові методи аналізу, синтезу і узагальнення при дослідженні теоретично-методичних підходів до управління складуванням підприємства оптової торгівлі; систематизації; а також спеціальні методи: методи збору і первинної обробки інформації, оцінки і узагальнення отриманої інформації. Серед практичних методів використано: органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, методи математичного аналізу обробки результатів.



1. Теоретико-методичні основи управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі

1.1 Сутність та функції процесу складування товарів на торговельних підприємствах

Основною складовою частиною інфраструктури оптового ринку є складська мережа, яка відіграє виключно важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування оптової торгівлі, особливо споживчими товарами. Необхідність складів диктується функціями, які виконуються оптовою торгівлею і спрямовані в першу чергу на узгодження інтересів сфер виробництва та споживання, задоволення різноманітних вимог покупців до асортименту, подолання розриву між часом (місцем) виробництва товарів і часом (місцем) їх споживання чи використання.

Питання управління складуванням товарів, організації складського господарства, підвищення ефективності складських процесів розглядалося багатьма українськими та зарубіжними вченими. Серед українських фахівців найбільше уваги питанням складської логістики приділено у роботах А.А. Мазаракі [24], Є.В. Крикавського [25], Т.Д. Москвітіної [32], Ю.В. Пономарьової [41], О.М. Сумця [50], В.Г. Акельми [4], О.М. Горяїнова [14], В. М. Кислого [23] та інших. Серед зарубіжних вчених питання ефективності складських процесів та організації складів найбиш широко розглянуто таким вчними як: Д. Бауерсокс та Д. Клосс [6], Дж. Сток та Д. Ламберт [49], Д. Уотерс [53], Дж. Шрайбфедер [55], В.І. Сергеєв [43], В.В. Дибська [15], А.М. Гаджинський [11, 12], С.А. Таран [51], В.В. Волгін [8, 9], В.М. Курганов [27], В.В. Нікіфоров [34], Б.В. Євтеєв [16] та інші.

Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення та зберігання товарів, що надійшли на них, підготовки їх до споживання та відпуску споживачу [10, с.2 ].

Склади є одним з найважливіших елементів логістичних систем. Необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху логістичного потоку. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.

Наявність складів забезпечує можливість виконання таких функцій [13, с.167]:

· концентрація запасів, їх складування та зберігання. Виконання цієї функції дозволяє вирівнювати часову різницю між виготовленням продукції та її споживанням, дає змогу забезпечити збереження запасів та безперебійне доведення товарів до споживачів;

· створення необхідного асортименту у відповідності до замовлення оптових покупців;

· надання різноманітних послуг клієнтам, у тому числі фасування продукції, розпакування, надання виробам товарного вигляду тощо;

· здійснення централізованої доставки товарів декільком споживачам одночасно, забезпечуючи виконання незначних замовлень підприємств роздрібної торгівлі, які прагнуть не відволікати коштів і не збільшувати власних запасів. При цьому за рахунок раціоналізації маршрутів доставки та повного завантаження транспорту досягається оптимальне його використання.

Використання складів дозволяє вирішувати такі питання [51, с.17]:

· планувати роботу виробничого та торговельного підприємства;

· організовувати поставку товарів залежно від необхідності та доцільності відповідно до застосовуваної технології виробництва;

· ефективніше використовувати транспортні засоби при доставці або відвантаженні продукції;

· здійснювати відвантаження по асортиментах і кількості;

· здійснювати обробку товарів перед відправленням їх одержувачу;

· знижувати вплив фактору сезонності виробництва, попиту та пропозиції на певні товари;

· знижувати витрати при просуванні товарів до покупців у сфері розподілу.

Складське господарство - це окремий об'єкт, що звичайно складається з [51, с.17]:

· капітальних споруд (будівля самого складу, офісна будівля);

· допоміжних будівель (електропідстанція, котельня тощо);

· системи комунікацій (електро-, газо- і водопостачання, зв'язок, каналізація);

· системи доріг і стоянок на території складу;

· системи огородження території та зон (огородження, ворота тощо);

· парку підйомно-транспортного обладнання;

· спеціального устаткування для оснащення приміщення складу;

· персоналу складу.

Склади виконують такі функції [10, с.2]: тимчасове розміщення та зберігання матеріальних запасів; перетворення матеріальних потоків; забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний і внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості і якості прибулого вантажу. Вихідний потік обумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній - необхідність переміщення вантажу усередині складу. Функція тимчасового зберігання матеріальних запасів означає необхідність проведення робіт з розміщення вантажів на зберігання, забезпеченню необхідних умов зберігання, вилученню вантажів з місць зберігання. Перетворення матеріальних потоків відбувається шляхом розформування одних вантажних партій або вантажних одиниць і формування інших. Це означає необхідність розпакування вантажів, комплектування нових вантажних одиниць та їх упаковку.

Класифікація складів за різними ознаками, що залежать від призначення та спеціалізації складів наведено в табл. 1.1.

Склади оптових торговельних підприємств, крім перерахованих вище, також забезпечують концентрацію товарів, комплектування товарів, підбір їх в потрібному асортименті, організують доставку товарів дрібними партіями як споживачам, так і на склади інших оптових торговельних підприємств, здійснюють зберігання резервних запасів.

Таблиця 1.1 Класифікація складів за ознаками [24]

Ознака класифікації	Вид складу
За призначенням	Виробничого призначення
	Оптові і постачальницькі (торговельних підприємств)
	Комерційні (склади відповідального зберігання)
	Перевалочні
За видом продукції, яку зберігають	Склади сировини, матеріалів, комплектуючих;
	Склади незавершеного виробництва
	Склади готової продукції
	Склади зворотних відходів
	Склади тари
За функціональним призначенням	Склади зберігання, які забезпечують збереження і захист складованих виробів
	Склади комісіонування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів
	Склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого процесу
	Спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п.)
За продуктовою спеціалізацією	Вузькоспеціалізовані
	Обмеженого асортименту
	Широкого асортименту
За способами та видам зберігання	Розподілені
	Централізовані
	Відкриті
	Закриті
	Резервуари, бункери
За характером товарів	Непродовольчі
	Продовольчі
	Фармацевтичні
	Спеціальні
За типом власності	Власні склади підприємств
	Орендовані склади
	Склади логістичних посередників
За характеристиками складських приміщень	Склади класу А; А- (В+); В; С; D

Склади, що перебувають у місцях зосередження виробництва, приймають товари від виробничих підприємств великими партіями, комплектують і відправляють великі партії товарів оптовим посередникам, що перебувають у місцях споживання.

Склади, розташовані в місцях споживання, працюють із товарами виробничого асортименту і, формуючи торговельний асортимент, постачають їх у роздрібні торговельні підприємства.

За характеристиками складських приміщень застосовується міжнародна класифікація складських приміщень. Відповідно до неї склади поділяються на класи А; А- (В+); В; С; D [24].

Склад класу А характеризується такими ознаками:

· сучасний одноповерхова складська будівля, побудована по сучасних технологіях;

· висота стелі від 10 м;

· рівна підлога із антипиловим покриттям;

· система пожежної сигналізації та автоматична система пожежогасіння; система охоронної сигнализація та відео спостереження;

· регульований температурний режим. теплові завіси на воротах. автоматичні ворота докового типу з гідравлічним пандусом, регульованим по висоті. центральне кондиціювання або примусова вентиляція;

· офісні площі при складі; оптико-волоконні канали зв'язку;

· достатня територія для відстою та маневрування великовантажних автопоїздів; розташування на основних магістралях, що забезпечують легкий під'їзд.

Склад класу А- (B+) по функціональності наближається до складів класу А, але поступається їм по якості використовуваного обладнання, менш вигідному розташуванню, або ж приміщення такого рівня не надають повний спектр послуг або не повністю відповідають всім вимогам приміщень класу А.

Склад класу В:

· капітальний будинок одно- або багатоповерховий (реконструйовані колишні виробничі приміщення, з необхідними комунікаціями та обладнанням); висота стель від 4,5 до 8 м; підлога - асфальт або бетон без покриття; пожежна сигналізація та система пожежогасіння.

· пандус для розвантаження автотранспорту; офісні приміщення при складі; телефонні лінії; охорона по периметру території.

Склад класу С:

· капітальне виробниче приміщення або утеплені ангари; висота стель від 3,5 до 18 м.

· підлога - асфальт або бетонні плити; ворота на нульовій позначці, автомашина заходить усередину приміщення.

Склад класу D - підвальні приміщення або об'єкти цивільної оборони, неопалювані виробничі приміщення або ангари.

У розвинутих країнах створена потужна мережа високотехнологічних складів. Більшість організацій, перш за все великих, мають власні склади і самі управляють ними. Невеликі організації не мають можливостей для цього, тому вони використовують споруди, які належать компаніям, що спеціалізуються на наданні складських послуг. Інколи навіть великі компанії роблять вибір між власними складами і складами загального користування [13, с.179].

Власні склади здійснюють діяльність відповідно до основних цілей своєї компанії. Це забезпечує більш повний контроль над основними логістичними функціями і дозволяє інтегрувати складську діяльність з іншими видами діяльності компанії. Власні склади розміщуються у найбільш потрібному для компанії місці, мають більше можливостей задовольняти специфічні потреби у зберіганні та відповідати особливостям клієнтів, що обслуговуються, тобто бути більш пристосованими до потреб своєї компанії. Наявність власних складів позитивно впливає на імідж компанії. Це створює у клієнтів впевненість у надійності та довготривалій стабільності компанії. До переваг складів загального користування відносять [13, с.180]:

· можливість задовольняти потреби різних компаній у складському зберіганні товарів під час короткострокового (наприклад, сезонного) зростання попиту на них;

· доступ до кваліфікації та досвіду, яких сама компанія не має;

· наявність найсучаснішого обладнання і використання новітніх технологій виконання складських операцій;

· уникнення необхідності вкладати великі капітальні інвестиції у створення власної складської мережі;

· збільшення можливостей компанії щодо виходу на ринки різних регіонів країни та за її межами;

· можливість, не відкриваючи власних складів, перевірити особливості роботи у нових регіонах;

· зниження витрат на складування за рахунок економії на масштабах;

· зниження витрат на транспортування шляхом об'єднання вантажів різних компаній;

· гарантія високої якості та ефективного обслуговування клієнтів;

· забезпечення гнучкості відповідно до змін умов, зменшення ризику застосування застарілих технологій, методів роботи складського персоналу.

Завдяки цим перевагам, як свідчить зарубіжний досвід, спостерігається тенденція до розширення складів загального користування. Вони дозволяють товаровиробникам, оптовим та роздрібним торговцям, яким потрібні складські приміщення, займатися своїми ключовими операціями.

Можливість складування товарів за контрактом з власниками складів загального користування вимагає від підприємств прийняття обґрунтованих рішень щодо комбінації використання складів загального користування та власних. У даному разі компанія використовує власні склади для своїх ключових потреб, а за необхідності доповнює їх складами загального користування [13, с.181].

Отже, розглянувши сутність та функції процесу складування товарів на торговельних підприємствах можна зробити висновок про ключеве значення системи складування у функціонуванні торговельного підприємства. Саме складська система дозволяє з одного боку підтримувати необхідний рівень товарних запасів та забезпечувати оптимальний рівень обслуговування споживача, а з іншого боку - згладжувати прогнозовані сезонні та непрогнозовані випадкові коливання попиту.

1.2 Методичні підходи до організації управління складуванням на підприємствах оптової торгівлі

На сучасному етапі розвитку логістики складування принципово важливим є забезпечення ефективності функціонування складської системи за рахунок оптимізації складської діяльності в напрямках логістичних витрат та бізнес-процесів. Значні резерви такої оптимізації можуть бути використані на етапі проектування та реінжинірингу складських систем підприємств.

Прийняття рішення про аутсорсінг складських процесів підприємства. Вибір між організацією власного складу та використанням для розміщення запасу складу логістичного оператора відноситься до класу рішень «зробити або купити» (Make-or-Buy Problem) [10, с.17].

Основою для ухвалення рішення є розраховане значення «вантажообігу байдужності», при якому витрати на власний склад дорівнюють витратам на аутсорсінг складських процесів.

Дана модель показує границю мінімуму вантажообігу складу, нижче якої економічна доцільність організації власного складу відсутня.

Визначення оптимального місця розташування складу. Проблема розміщення складу набуває особливу актуальність у густонаселених регіонах при наявності розвиненої транспортної мережі. Основними методами розв'язання задачі розміщення складського комплексу торговельного або виробничого підприємства є [10, с. 29]:

Метод повного перебору. Задача вибору оптимального місця розташування вирішується повним перебором і оцінкою всіх можливих варіантів розміщення розподільних центрів.

Евристичні методи, в основі яких лежить досвід та інтуїція персоналу логістичного менеджменту.

Метод визначення центру ваги фізичної моделі системи розподілу, що аналогічна визначенню центру ваги фізичного тіла. Початково будувалася прикладна модель , що складається з металевої пластини та прикріплених до неї вантажів в умовних точках споживання, маса яких пропорційна величині споживаного в даному пункті товарного потоку.

Задача визначення точки території, що відповідає центру ваги фізичної моделі системи розподілу, може бути вирішена за допомогою математичних формул. На карту району обслуговування наносяться координатні осі та знаходяться координати точок, у яких розміщені споживачі матеріального потоку, наприклад магазини.

На реальній місцевості точка території, що забезпечує мінімум транспортної роботи з доставки, у загальному випадку не збігається зі знайденим на карті центром ваги вантажопотоків, але, як правило, знаходиться десь недалеко. Підібрати прийнятне місце для складу дозволить наступний аналіз можливих місць розміщення на околицях знайденого центру ваги.

Визначення місця розташування складу методом пробної точки [10, с.30]. Такий метод дозволяє визначити оптимальне місце розміщення складу у випадку прямокутної конфігурації мережі автомобільних доріг на ділянці обслуговування складу.

Суть методу полягає у послідовній перевірці кожного відрізка ділянки, що обслуговується. Пробною точкою відрізка є будь-яка точка, що перебуває на цьому відрізку та не належить його кінцям. Лівий від пробної точки обсяг завезення товарів -- товаропотік до споживачів, що розташовані на всій ділянці обслуговування ліворуч від цієї точки. Правий від пробної точки обсяг завезення товарів -- товаропотік до споживачів, що розташовані праворуч від неї. Ділянку обслуговування перевіряють, починаючи із крайнього лівого кінця ділянки. Спочатку аналізують перший відрізок. На даному відрізку ставиться пробна точка та підраховується сума обсягів завезення товарів до споживачів, що перебуває ліворуч і праворуч від поставленої точки. Якщо обсяг завезення до споживачів, що перебуває праворуч більше, те перевіряється наступний відрізок. Якщо менше, те приймається рішення про розміщення складу на початку аналізованого відрізка. Перенос пробних точок триває доти, поки не з'явиться точка, для якої сума обсягів завезення до споживачів з лівої сторони не перевищить суму обсягів завезення до споживачів із правої сторони. Рішення приймається про розміщення складу на початку цього відрізка, тобто ліворуч від пробної точки.

При виборі місця розташування складського комплексу необхідно враховувати ряд факторів [10, с.32]:

· розмір і конфігурація дільниці;

· транспортна доступність місцевості;

· плани місцевих адміністрацій по використанню прилеглих територій;

· місцеве законодавство;

· будівельні фактори, стандарти для аналогічних споруджень;

· маркетингові фактори.

Відповідно до логістичного процесу, склад розбивається на зони відповідно до технологічного призначення (зона вивантаження, зона прийомки, зона зберігання тощо). Зони мають власне технологічне призначення, згідно якого в них виконуються відповідні операції.

Обладнання для зберігання повинно відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування [41, с.13].

Система адресації місць зберігання дає можливість автоматизувати прийняття рішень щодо розміщення прийнятого товару та знаходження товару, що підлягає відвантаженню.

В роботі підприємств використовується система адресації , що складається з літерно-цифрових позначень «Зона - Прохід - Колона - Рівень стелажа - Комірка» для стелажного зберігання товару, та «Зона - Прохід -Комірка» для зберігання на підлозі. Позначення адресу зберігається у базі даних системи управління складом, а також розміщується відповідна інформація на стелажах та комірках. Також адреси можуть дублюватися у вигляді штрих-кодів для зчитування терміналами збору даних. На рис. 1.1 наводиться приклад системи адресації складу однієї з провідних мереж супермаркетів побутової техніки.

Рис. 1.1 Приклад системи адресації складу [24]

Функціонування складу супроводжується витратами трудових і технічних ресурсів. Знизити ці витрати можна шляхом поділу всього асортиментів на групи, що вимагають великої кількості переміщень, і групи, до яких звертаються досить рідко. (АВС-класифікація). Розміщення названих груп товарів у різних зонах складу дозволить мінімізувати кількість пересувань на складі. Як правило, товари, що відпускаються часто, складають лише невелику частину асортименту, і розташовувати їх необхідно в зручних, максимально наближених до зон комплектації та відвантаження місцях, уздовж так званих «гарячих» ліній. Товари, до яких звертаються рідше, відсувають на другий план і розміщають уздовж «холодних» ліній.

Уздовж «гарячих» ліній можуть розташовуватися також великогабаритні товари та товари, що зберігаються без тари, тому що їх переміщення пов'язане зі значними труднощами.

Зберігання товару на складах торговельних підприємств відбувається в відповідній зоні зберігання, а також короткочасно в зоні комплектації, якщо така зона виділена окремо. Призначення зони комплектації - короткочасне зберігання товару розкомплектованих до одиниць відвантаження. З цієї зони відбувається підбір замовлень клієнтів за листами підбору (паперовими, або у електронному вигляді) та комплектація (консолідація) їх для відвантаження. Треба зауважити, що зона комплектації може бути на окремій площі складу, або організована у першому чи другому залежно від стелажної системи ярусі стелажів.

Зона комплектації може бути відсутня при роботі з великогабаритними товарами або при напільному зберіганні товару у палетах або коробах.

Окрім системи адресного зберігання необхідно розробити правила розміщення товарів у зоні зберігання, поповнення зони комплектації та правил комплектації замовлень. Ці правила є так званими стратегіями розміщення, поповнення та комплектації (організація «хвиль» комплектації).

Стратегія фіксованого розміщення. Для кожного товару існує сектор у зоні зберігання, у якому може бути призначена адреса для розміщення. Сектор зберігання - умовний набір адрес зберігання, розташованих поруч в одній зоні зберігання. Сектор призначається виходячи з АВС-класифікації товару. Якщо такий товар уже присутній на складі та розміщений у своєму секторі, розміщення приходу відбувається на вільне місце, що залишилося, у незаповнених комірках (кратно одиницям зберігання, наприклад палетам) або ж у найближчі вільні комірки сектора зберігання даного товару. У випадку, якщо в секторі товару немає вільного місця, товар з приходу розміщується в будь-яке інше вільне місце, не зарезервоване під найближчі приходи в межах зони зберігання відповідної АВС-категорії товару.

Стратегія динамічного розміщення. У випадку відсутності вільного місця в межах зони зберігання відповідної АВС-категорії товару, існують зони динамічного розміщення товару однієї АВС категорії в місцях зберігання інший АВС категорії - зони динамічного розміщення товару. Застосування стратегії динамічного розміщення є часто позаштатною ситуацією що сигналізує про проблеми в системі управління товарними запасами (надлишкові запаси). Коректно розраховані площі зберігання А,В та С категорій товарів повинні бути достатніми для розміщення товарів у найбільш завантажені періоди.

Стратегія крос-докінгового розміщення. Стратегія крос-докінгового розміщення передбачає розміщення частини приходу, що на момент вивантаження вже замовлена безпосередньо в зону комплектації, минаючи зону зберігання.

Стратегія розміщення товару в зоні комплектації. Розміщення товару в зоні комплектації відбувається динамічно, без твердої прив'язки товару до будь-яких ділянок зони. Так як зона комплектації має порівняно невелику площу, палети розміщаються в першу вільну адресу, але так, щоб всі палети одного товару з одного переміщення розміщалися поруч.

Поповнення товару із зон зберігання в зону комплектації може відбуватися такими способами.

1. Використовується метод мінімального та максимального рівня запасу. Ці рівні обчислюються виходячи з обсягів відвантаження з урахуванням сезонності. Осередок з товаром поповнюється щораз при досягненні мінімального рівня до максимального рівня.

2. На основі АВС-класифікації товару виділяються товари групи А. Для цих товарів розраховується середньоденна реалізація та на основі цих даних визначаються норми запасів на початок зміни (дня). Такий розрахунок виробляється 1 раз на початку року, норми визначаються на щомісяця (можливо на тиждень, день) відповідно до сезонних коливань продажів. При необхідності повинна проводитися динамічне коректування розрахунків норм. На початку зміни (дня) у зоні комплектації повинна перебувати кількість товару рівна нормі запасу.

3. Для товарів груп А и В на момент закінчення обробки замовлень формується документ із сумою цих товарів по позиціях. Знімаються не зарезервовані залишки по цих позиціях у зоні комплектації й віднімаються із суми замовлених товарів. У підсумку необхідна кількість округляється вверх до одиниць зберігання (палеты, коробки) і формується завдання на поповнення зони комплектації.

У зоні комплектації може бути перехідний залишок (поштучний), тому що поповнення відбувається одиницями зберігання, а не поштучно. При цьому перехідний залишок по кожній позиції не буде більше одиниці зберігання. Частота поповнень дорівнює частоті «хвиль», тому що WMS чітко розділивши «хвилі», прив'язує одне поповнення зони комплектації до одного поповнення. Динамічна зміна частоти поповнення без прив'язки до «хвиль» може привести до ускладнення алгоритмів генерації завдань виконавцям (як наслідок - некоректне їх відпрацьовування), а період хвилі в кожному разі розраховується з обмежень обсягів зон відвантаження, і комплектації, а так само норм праці по комплектації замовлень.

Комплектація організується «хвилями» відповідно до графіка приходу машин під завантаження замовлень. «Хвиля» комплектації - це визначений набір замовлень, що обробляються складом одним пакетом за певний проміжок часу.

«Хвилі» можуть мати періодом цілу зміну або кілька годин. «Хвилі» роботи складу є комплексом процесів і операцій що періодично повторюються. «Хвилі» ґрунтуються на паралельній обробці пакета замовлень в один період часу та дозволяють істотно заощадити складські площі зони комплектації та зони відвантаження, згладити навантаження на процеси комплектації, вихідного контролю та відвантаження товару.

Важливим елементом складської системи торговельного підприємства є обладнання складу, яке умовно можна поділити на обладнаня для зберігання товарів (стеллажні системи, полиці, комірки тощо), обладнання для навантажувально-розвантажувальних робіт, обладнання для маркування та пакування вантажів.

Серед стелажних систем основними видами є [24] такі.

Полочні стелажі. Використовуються для зберігання однорідної або різнорідної продукції малих і середніх габаритів.

Універсальні палетні стелажі. Використовуються для багатоярусного зберігання вантажів на палетах.

Мезонинні (багатоповерхові) стелажі. Дозволяють максимально використовувати простір приміщення з високою стелею.

Консольні стелажі. Використовуються в основному для зберігання довгомірних вантажів.

Глибинні (набивні, прохідні) стелажі. Використовуються на складах з невеликою номенклатурою товарів, але з великими обсягами зберігання, коли швидкий вантажообіг або безпосередній доступ до будь-якої палети не є вирішальним чинником.

Елеваторні стелажі. Є високотехнологічними стелажами. Використовуються для архівного та складського зберігання.

Гравітаційні стелажі. Призначені для зберігання та обробки великої кількості однорідних вантажів вузьких асортиментів на палетах одного типу. Дозволяють розділити зони завантаження та вивантаження. Операції завантаження-вивантаження можуть здійснюватися одночасно. Конструкція стелажів реалізує принцип FIFO. Відсутність міжстелажних проходів дозволяє максимально використовувати oб'єм складу (рис.1.2).

Рис. 1.2 Принцип роботи гравітаційних стелажів [24]

Серед основних типів навартажувально-розвантажувального обладнання основними видами є [24] такі.

Автонавантажувачі. Призначені для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, перевезення товарів, розміщення товарів на стелажах.

Штабелери. Дозволяють обробляти вантаж на палетах, але мають менший радіус повороту та більш компактні габарити; крім того, вони більш маневрені та безпечні. Штабелери пристосовані насамперед для обробки вантажу у вузьких проходах між стелажами. Залежно від призначення застосовують: ручні штабелери з гідравлічним приводом, ручні штабелери з електричним приводом, самохідні штабелери.

Транспортні візки. Призначені для перевезення товарів, що перебувають на палетах, на невеликі відстані. Застосовуються ручні гідравлічні візки, легкі мобільні візки з огородженням із дзеркальної нержавіючої сталі на роликах для внутріцехових і внутріскладських перевезень, візки платформні чотирьох колісні призначені для перевезення невеликих партій товарів, для підбору дрібних і середніх товарів, платформні візки з підйомним столом, візки двоколісні, у тому числі з відкидною полицею, призначені для перевезення одиничних великогабаритних виробів, електротеліжки.

Вирівнююча платформа (Dockleveller) застосовується там, де необхідно мати простий в експлуатації перехідний пристрій між підлогою приміщення та поверхнею автомобіля.

Герметизатор воріт (Dockshelter) забезпечує захист від протягів, дощу та вітру. Ущільнення надійно перекриває зазор між кузовом вантажного автомобіля та будівлею, запобігає енергетичним втратам і можливим пошкодженням вантажу, перешкоджає несанкціонованому доступу на склад.

Іншими видами устаткування для роботи з товарами є пакувальне обладнання, вагове обладнання: конвеєрні ваги; монорейкові ваги; палетні ваги; платформні ваги; балкові ваги; кранові ваги; ваги із багатооборотною стрілкою.

Отже, розглянувши основні підходи та методи організації складського господарства торговельного підприємства можна зробити таків висновки:

· першочерговим завданням є визначення місця розташування складського комплексу, так як це впливатиме на величину та інтенсивність матеріальних потоків, а також їх оптимальний розподіл;

· при визначенні конфігурації складу та внутрішній компоновці його елементів необхідно врахувати як масо-габаритні характеристики товару так і рівень та інтенсивність попиту, зробивши АВС-аналіз асортименту товарів, що зберігаються на складі;

· важливим завданням є вибір оптимального обладнання для зберігання, вантажних робіт, переміщення товарів на складі, так як це забезпечує швидкість та якість обслуговування споживачів та належну якість збереження товарів.

Оптимальна структура складу за технологічними зонами обробки вантажу забезпечує рівномірну та злагоджену роботу складського персоналу, техніки та забезпечує високий рівень логістичного сервісу.

1.3 Організаційно-економічні аспекти управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі

Істотний вплив на загальну якість процесу руху товарів виявляє швидкість виконання технологічного складського процесу, яка залежить від завдань і функцій, що виконуються складом, умов поставки товарів, ступеня механізації та автоматизації складських операцій. Технологія виконання складських операцій залежить від особливостей обладнання складських приміщень, їх розмірів, внутрішнього планування складів, оснащення складів обладнанням для зберігання товарів. В основу раціональної організації складського технологічного процесу покладені такі найважливіші принципи: планомірність і ритмічність; раціональна організація товарного потоку; ефективне використання засобів праці; механізація та автоматизація складських операцій; повне збереження товарів та їх споживчих властивостей.

Відповідно до процесного підходу до управління логістикою, організація робіт на складі включає [24]: розвантаження приймання і маркування вантажів, проведення вхідного контролю товарів, розміщення вантажів та забезпечення зберігання, комплектацію та відвантаження замовлень споживачів, збір і доставку порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу.

Послідовність основних технологічних операцій з розвантаження та попереднього вхідного контролю вантажу, що надходить до складу підприємства. Спеціальне обладнання місць розвантаження і правильний вибір завантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними втратами вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а, отже, знижуються витрати обігу [5, с.261]. Проведені на даному етапі операції включають: огляд транспортного засобу, розвантаження та первинний контроль документальної та фізичної відповідності товарів супроводжуваним документам, можливе оформлення актів про пошкодження вантажу.

Основними операціями процесу є приймання товарів за кількістю та якістю, а також генерація ідентифікаційних міткок, наприклад, етикеток зі штрих-кодом, для вантажних одиниць. Результатом процесу вхідного контролю та маркування є достовірна інформація щодо кількості та якості товару на складі підприємства.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі наскрізними «прямоточними» маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також повинна бути мінімальною [5, с.261].

Комплектація і відвантаження замовлень включають:

· отримання замовлення (лист відбору);

· відбір товару згідно до листа відбору;

· комплектацію відібраного товару за замовленнми;

· фіксацію помилок розміщення товару та адресації місця зберігання в інформаційній системі.

Процеси вихідного контролю та маркування замовлень, а також консолідації та відвантаження забезпечують підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій); документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення; об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних; відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Збір і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезеннях найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами [5, с.263].

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Залежно від технічного забезпечення управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах) [5, с.263].

Відповідно до схеми технологічного процесу і з метою чіткої організації робіт рекомендується складати технологічні карти, які розроблюються відповідно до конкретних умов складування.

Серед допоміжних процесів та процесів управління складом основними є:

· інвентаризація товарів у місцях зберігання;

· забезпечення тарою та пакувальними матеріалами;

· управління персоналом;

· управління інфраструктурою складу;

· технічне забезпечення складських процесів;

· управління переміщеннями транспорту на складській території;

· забезпечення комунікацій і управління інформаційною системою;

· забезпечення протипожежної безпеки, охорони й відео спостереження.

Для забезпечення ефективної роботи складу підприємства оптової торгівлі необхідно забезпечити постійний моніторинг результатів виконання складських процесів. Для цього існує ряд показників роботи складу, які дають змогу характеризувати якість виконання складських процесів та ефективність використання ресурсів складської системи.

1. Показники, що характеризують інтенсивність роботи складу:

• Вантажообіг складу (В) - показник, що характеризує потужність складу

• Вантажопереробка (Впр) - показник, що характеризує трудомісткість роботи складу.

При розрахунку вантажопереробки необхідно врахувати також обсяг робіт по внутрішньоскладському переміщенню вантажів між ділянками.

• Питомий вантажообіг складу (Впит), характеризує потужність складу, що доводиться на 1 кв.м.

• Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу (Кн)

• Сумарна робота складу (Рск) визначається:

2. Показники, що характеризують ефективність використання складських площ:

· місткість складу - виміряється в кубічних метрах, у тоннах або в кількості вагонів чи європалет вантажу, які можна розмістити на складі;

· корисна площа складу;

· коефіцієнт використання площі складу;

· коефіцієнт використання об'єму складу;

· вантажонапруженість складу, характеризує використання вантажної площі складу.

3. Показники, що характеризують рівень збереження вантажу, а також:

· число випадків розкрадання товарів за період часу;

· число випадків псування товарів з вини працівників складу за період часу.

4. Показники, що характеризують фінансові результати роботи складу:

· витрати складів - визначають по сумі витрат на організацію зберігання різних вантажів та сумі адміністративних витрат;

· собівартість зберігання вантажів - розраховується як середня величина по всіх складах і визначається відношенням сумарних витрат, пов'язаних з виконанням складських робіт до числа тонно-діб зберігання.

Важливим аспектом організації та управління складським господарством є оптимальний розподіл площі складу на технологічні зони.

Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу. Кн приймають рівним 1,1 - 1,3.

Коефіцієнт використання вантажного об'єму складу характеризує щільність і висоту укладання товару. У випадку зберігання товарів на піддонах Кво = 0,64.

Площі дільниць приймання й комплектування розраховуються на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м² площі на даних дільницях.

Потребу в площі адміністративних приміщень можна оцінити, виходячи із чисельності службовців. При штаті співробітників до 3 людей, площа, кв. м на 1 службовця становить 5 м²; при штаті 3-5 людей необхідно 5 м² на 1 співробітника; якщо число співробітників більш 5 людей, необхідно виділяти 3,25 м² на кожного співробітника.

Площа відправної експедиції (зони відвантаження) Sзав використовується для комплектування відвантажувальних партій.

Одним з найважливіших підходів до підвищення ефективності управління складом є автоматизація складських процесів. Торговельними підприємствами України активно впроваджуються та використовуються системи управління складом (Warehouse Management System - WMS) [КЛ].

Основною метою функціонування WMS є забезпечення прийняття оптимальних управлінських рішень щодо виконання складських операцій.

До програмних модулів WMS висувається ряд базових вимог, серед яких основними є:

· підтримка основних складських операцій та документів (замовлення, попереднє повідомлення про відвантаження, прийомка, розміщення, замовлення на відвантаження, комплектація, відвантаження, поповнення, інвентаризація, переміщення, коректування);

· підтримка розширених складських операцій (диспетчер завдань для персоналу складу, підбір альтернативних та товарів, що заміщають, підтримка множини штрих-кодів товару, контроль партій товару, контроль термінів придатності товарів, робота з ваговими товарами, планування хвиль (групування замовлень), консолідація замовлень, пакування та додаткова обробка замовлень, генерація рахунків за складські послуги, наскрізне відвантаження та відвантаження без складування);

· активне керування складом в режимі реального часу;

· прийняття рішень у нестандартних ситуаціях та обробка помилок;

· підтримка сканерів штрих-кодів, терміналів збору даних та автоматизованих ліній;

· підтримка масштабування, тобто розвитку системи при збільшенні складських площ;

· можливість інтеграції з іншими системами, в першу чергу с ERP-системою;

· гнучкість у налагодженні правил роботи;

· здатність до розширення функціональних можливостей;

· можливість побудови аналітичних звітів.

Для повноцінного ефективного функціонування системи управління складом підприємства повинні виконати деякі технічні та технологічні умови, головні з яких:

· впровадження на складі підприємства, де впроваджується WMS, автоматизованої системи ідентифікації товарів (штрих-кодування, радіочастотна ідентифікація);

· організація системи адресного зберігання товару;

· організація правил роботи з товаром - стратегій розміщення, поповнення, відбору та комплектації.

Впровадження систем управління складом обумовлено цілим рядом переваг автоматизованого складу. За допомогою WMS підприємства отримують ряд додаткових можливостей:

· підвищення оборотності складу;

· збільшення товаропотоку при тих же площах;

· скорочення площ при тому ж товаропотоці;

· зниження плати за використовувані площі при оренді складських площ;

· надання складських послуг на площах, що звільнилися;

· зниження втрат від прострочених товарів;

· зниження мінімального строку життя товару на складі;

· зниження обсягів псування товару у зв'язку з терміном придатності;

· підвищення ефективності роботи складських працівників;

· скорочення чисельності складського персоналу;

· використання працівників, що вивільнилися, для надання послуг;

· скорочення складського обладнання;

· зниження вартості обладнання та його обслуговування;

· використання обладнання, що звільнилося, для надання послуг;

· підвищення якості обслуговування споживачів;

· підвищення швидкості та точності збору замовлень.

Отже, розглянувши організаційно-економічні аспекти управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі можна зробити такі висновки. Для того, щоб забезпечити роботу складської системи, необхідно побудувати оптимальну систему складських процесів, що відповідатиме особливостям підприємства, продукції, ринків, технологічних особливостей та вимог стандартів щодо зберігання товарів на складах. Забезпечити ефективне управління складською системою можна тільки побудувавши механізм контролю показників виконання складських процесів та використання ресурсів складу. Ппринциповий вплив на управління складом мають заходи щодо автоматизації складських процесів та впровадження інформаційних технологій, що забезпечить прозорість, керованість та оптимальність системи управління складуванням.

Отже, розглянувши у першому розділі магістерської роботи теоретико-методичні основи управління складуванням на підприємстві оптової торгівлі можна зробити такі висновки. Система складування відіграє ключеве значення у функціонуванні торговельного підприємства. Саме складська система дозволяє з одного боку підтримувати необхідний рівень товарних запасів та забезпечувати оптимальний рівень обслуговування споживача, а з іншого боку - згладжувати прогнозовані сезонні та непрогнозовані випадкові коливання попиту.

Першочерговим завданням є визначення місця розташування складського комплексу, так як це впливатиме на величину та інтенсивність матеріальних потоків, а також їх оптимальний розподіл. При визначенні конфігурації складу та внутрішній компоновці його елементів необхідно врахувати як масо-габаритні характеристики товару так і рівень та інтенсивність попиту, зробивши АВС-аналіз асортименту товарів, що зберігаються на склад. Важливим завданням є вибір оптимального обладнання для зберігання, вантажних робіт, переміщення товарів на складі, так як це забезпечує швидкість та якість обслуговування споживачів та належну якість збереження товарів. Оптимальна структура складу за технологічними зонами обробки вантажу забезпечує рівномірну та злагоджену роботу складського персоналу, техніки та забезпечує високий рівень логістичного сервісу.

Для того, щоб забезпечити роботу складської системи, необхідно побудувати оптимальну систему складських процесів, що відповідатиме особливостям підприємства, продукції, ринків, технологічних особливостей та вимог стандартів щодо зберігання товарів на складах. Забезпечити ефективне управління складською системою можна тільки побудувавши механізм контролю показників виконання складських процесів та використання ресурсів складу. Ппринциповий вплив на управління складом мають заходи щодо автоматизації складських процесів та впровадження інформаційних технологій, що забезпечить прозорість, керованість та оптимальність системи управління складуванням.



2. Аналіз та удосконалення управління складуванням на ТОВ «Дітрейд»

2.1 Організація складування кондитерських виробів на ТОВ «Дітрейд»

ТОВ «Дітрейд» - підприємство оптової торгівлі, засноване у 1996 році. На даний ТОВ «Дітрейд» є одним з провідних дистрибуторів виробника кондитерської продукції «АВК». Частка у загальному обсязі реалізації серед дистрибуторів «АВК» складає 6% (на кінець 2013 р), що виводить ТОВ «Дітрейд» на 5 місце серед усіх дистрибуторів цього виробника. «АВК» - один з найбільших українських виробників кондитерської продукції.

«АВК» розпочала свою діяльність в 1991 році як постачальник какао-продуктів на кондитерські фабрики України. Але вже через 3 року були зроблені перші солодощі - порожні шоколадні фігурки [37].

В 1996 році компанія «АВК» придбала Донецьку, а незабаром Луганську та Мукачівську кондитерські фабрики, що дозволило виробляти широкий асортименти кондитерської продукції.

Сьогодні до складу «АВК» входять 3 кондитерські фабрики, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.

На ринку України «АВК» - лідер категорії шоколадних цукерок (за даними Держкомстату України станом на січень 2012 р.)

Візитними картками компанії в категорії шоколадних цукерок є такі торговельні марки, як «Парижель», «Королівський Шедевр», «Доміор», «Королівський Шарм», «Креамо», «Трюфель оригінальний», «Шоколадна ніч», «Гулівер» і ін.

Компанія «АВК» перша в Україні почала виробництво желейно-жувальних цукерок. І на сьогоднішній день бренд «Жувиленд» є безумовним лідером даної категорії.

...