Оцінимо результати роботи ЗАТ «Оболонь» на світовому ринку пива.

Чим тепліший сезон - тим краще для виробників пива. „Пива всім вистачить”, - обіцяють на ЗАТ «Оболонь». Підприємство, як відомо, є найбільшим експортером пива в Україні. Сьогодні продукцію підприємства постачають у десятки країн світу, зокрема, у Великобританію, США, Німеччину, Польщу, Ізраїль, Грецію, Тайвань, Португалію, Іспанію, Південну Корею. Успіхом оболонське пиво користується у Росії та країнах Прибалтики, Молдові, Білорусі [15].

У Польщі, як розповідає директор фірми «Оболонь-Польща» Ігор Хранюк, пиво «Пшеничне» користується великим попитом. Причина, як він пояснює, та, що пиво дуже доброї якості й, по-друге, воно значно дешевше за німецьке Weizenbier. Споживач дуже швидко це відчув і тепер активно його замовляє. А ще полюбляють «Оксамитове» - тому, що тут немає подібного пива й, до того ж, воно має дуже добрий смак. До речі, у Польщі цю марку пива дуже люблять жінки. Воно добре продається і тому становить добру конкуренцію марці «Преміум», але й «Магнат» також популярний.

У Польщі тривалий час було заборонено рекламу пива, зараз відбувається деяке скорочення цих обмежень. Враховуючи це, фірма «Оболонь-Польща» надає перевагу безпосередній роботі з клієнтами. Ідеться про особливості польського ринку. Такого, про що розповідає Ігор Хранюк, немає ніде у світі. Причому найдемократичніші умови для ринку пива існують у Німеччинi та Нідерландах. Конкуренцію у Польщі серед пивзаводів будували таким чином: цей напій потрібно продавати у пабах. Якщо проб'єшся туди - тебе визнають учасником ринку. Пабам це вигідно, тому що світові фірми постачають їм при цьому апаратуру й усе необхідне. Отож розпочалася війна за паби. Одна ця відмінність засвідчує, наскільки відрізняється польський ринок пива від українського.

„На польському ринку пива важко працювати”, -- говорить Ігор Хранюк. Усі так звані польські броварні підписують угоду з ресторанами, маленькими магазинами на ексклюзивний продаж там своєї продукції. Крім того, у цих торговельних точках розливають пиво тільки одного якогось міжнародного концерну. А коли якийсь бренд має на ринку ексклюзивні права, пробитися на нього якійсь іншій марці пива дуже непросто. Буває, що і торговельні заклади хотіли б з новим виробником мати справу, але угода диктує їм іншу поведінку. Аби увійти до мережі, потрібно докласти чималих зусиль. «Оболонь» працює щодо просування свого товару, головним чином, через мережі супермаркетів. Фірма, звичайно, розширює мережу продажу і має на меті „накрити” нею всю Польщу. Тоді вже йтиметься про глобальну рекламу на телебаченні тощо.

На польський ринок (часу вступу Польщі до ЄС) вийшло пиво «Оксамитове», «Пшеничне» і «Преміум». Для того, аби марку пізнавали в ресторанах і відкритих кафе, представники підприємства добилися доступу «Оболоні» до них у таких великих містах як Познань, Краков, Варшава і Гданськ.

Цікаво, що і міжнародні торговельні мережі, і польські гуртовні, і навіть невеличкі крамнички із задоволенням беруть квас «Оболонський», який є найкращим на ринку. Квас у польській свідомості існував, але його давно ніхто вже не пив. Це був такий історичний напій, і в деяких регіонах Польщі його називали «подпівек», тобто вже не вода, але ще не пиво. Відразу після фірми «Оболонь» на польський ринок вийшло кілька фірм з таким же напоєм, які просто не відповідали смаковим побажанням та мали гіршу якість. Після появи тих дешевих польських квасів у «Оболоні» сталося деяке затримання продажу своєї продукції, але згодом усі споживачі повернулися до українського квасу, і замовлення також зросли [15].

Квас - саме той товар, який проторував українському бренду дорогу до польського ринку. Директор із зовнішньоекономічних питань ЗАТ «Оболонь» Юрій Бєрдєнніков, зокрема, зауважує: „Українським виробникам було надзвичайно важко пробитися на польський ринок через митно-тарифне регулювання, яке запровадила ця країна. Окрім того, нашим виробникам доводилося сплачувати 30-відсоткове мито за квас і пиво як за безалкогольні напої. А ще додавався ПДВ, який рахують після всього. Таким чином, 30 відсотків плюс ПДВ - це вже далеко не 30 відсотків. Із входженням Польщі до Європейського Союзу ситуація змінилася. Отож польські закони та митні тарифи уніфіковано згідно із законодавством ЄС. Згідно з цими тарифами, завезення товару до Польщі та Німеччини тепер практично однакове. Винятком є тільки те, що Польща залишила у себе стягнення ПДВ (цей податок не став загальноєвропейським). Проте ставка мита для пива - нульова”. «Оболонь» чотири роки була присутньою на польському ринку й очікувала, коли Польща вступить до ЄС. „Ми перебуваємо практично в стані початку експорту, маємо компанію, що накопичила певний досвід”, -- говорить Юрій Бєрдєнніков.

Якщо говорити, що продається у Польщі, то це якраз те, що є неординарним. Наприклад, окрім напою «Живчик», - пиво «Магнат», «Пшеничне» і темне пиво. Тобто всі марки, які займають невелику нішу на ринку, але насправді дуже цінуються. А от польські виробники фактично такого пива не виробляють. «Магнат» - дуже вдала назва, щодо ж пшеничного, то тільки Україна і Росія взялися його випускати, а до цього такий сорт пива був відомий як продукція баварського виробника. Утім ще рано говорити, який відсоток польського ринку пива опанувала «Оболонь». Тільки з 1 травня сюди насмілилися відправити у нормальній кількості свою продукцію. Поки що до Польщі спрямовується до одного відсотка всього експорту, який здійснює ЗАТ «Оболонь».

Не менш цікавий досвід «Оболоні» щодо освоєння естонського ринку пива. А все почалося з того, що в цій країні урівняли акциз і ввізні тарифи. Тамтешні підприємці в 1999 році звернулися до ЗАТ «Оболонь» із пропозицією налагодити торговельні стосунки, і з того часу підприємство має тут добрий бізнес. За неофіційними даними, «Оболонь» посідає четверте місце серед виробників пива, присутніх на цьому ринку в Естонії. Це дуже багато, якщо врахувати, що «Оболонь» є для цієї країни лише імпортером. Минулого року підприємство відправило до Естонії 3,7 відсотка своєї продукції, виробленої на експорт.

Варто зазначити, що «Оболонь» розпочинала освоювати цей ринок теж із квасу. Врахувала смаки старих таллінців, готуючи рецепт. Крім того, подбала про новий дизайн для цього свого продукту, з урахуванням прибалтійських мотивів. У результаті з семи марок квасів, які майже одночасно тоді вийшли на ринок Естонії, за виглядом, складом і натуральністю на ринку переміг оболонський.

Найбільше п'ють оболонського пива у Росії. Минулого року туди було вивезено 87 відсотків пива, виробленого підприємством на експорт. Цим потрібно пишатися, тому що всі розвинені країни поспішають туди завозити продукцію своїх броварень. У розрахунку на душу населення російські споживачі п'ють пива більше, ніж українські. Хоча останні нібито повинні були б пити більше - ми ж країна компактна, з міцнішими традиціями. Поза сумнівом, в «Оболоні» попереду реалізація свого потенціалу на теренах власної країни. А поки що, можливо, більш платоспроможний російський чолов'яга споживає ту зайву кварту пива.

Нещодавно стало відомо про нову перемогу українського пива на шостому Великому московському фестивалі, який проходив з 10 по 18 липня у столиці Росії. Пивне свято в Лужниках завжди викликає великий інтерес у москвичів, а тому стало доброю традицією виробників хмільного напою. Протягом дев'яти днів учасникам та гостям пивного свята, професійному журі пропонували спробувати та оцінити пиво, яке тут представляли десятки виробників Росії та ближнього зарубіжжя. На ярмарку виробників серед великого різноманіття хмільного напою було представлено й продукцію ЗАТ «Оболонь». Професійні дегустатори високо оцінили якість пива цього виробника, відзначивши його у восьми номінаціях. Зокрема, у професійному конкурсі звання кращого отримали такі марки пива, як «Оболонь світле», «Оболонь оксамитове», «Оболонь безалкогольне», «Оболонь пшеничне» та «Оболонь Лагер».

Немає у Росії такого міста, де б не було у продажу продукції оболонських пивоварів. По цій хмільній продукції знають українську столицю так само, як свого часу по «Київському» торту.

ЗАТ «Оболонь» - це надсучасне підприємство європейського рівня, пиво та напої якого відповідають не лише всім українським стандартам, а й високим міжнародним вимогам. Саме «Оболонь» першою в галузі у 1998 році отримала міжнародний сертифікат ISO-9001. Причому цей сертифікат було видано німцями, які вважаються законодавцями моди на пивному ринку. Завдяки отриманню міжнародного сертифікату продукція української компанії здобула довіру та лояльність з боку іноземних споживачів. Отож при розширенні свого експорту «Оболоні» нема підстав турбуватися про «перепустку» на світові ринки. Перебудовувати свою роботу в зв'язку із тим, що деякі країни-імпортери її продукції стали членами ЄС, теж немає потреби: імідж національного лідера ринку пива, який є власником міжнародного сертифіката, є запорукою того, що підприємство йде правильним курсом.

Українці, які побували за кордоном, продовжують надавати перевагу пиву «Оболонь». Днями з Великобританії повернувся один із керівників Української студентської спілки Олег Шпак. Як на диво, виявилося, що у складі делегації, з якою він приїхав до Лондона, зібралося чимало любителів пива. Тож, коли випадала вільна хвилинка, студенти заходили в якийсь англійський паб. За словами Олега, упродовж перших днів хлопці скуштували близько десяти марок місцевого пива і були розчаровані. Адже жодна з англійських чи то ірландських марок не задовольнила їхні, виховані українським пивом, смаки.

„На наше щастя, - розповів далі Олег Шпак, - ми зустріли в Лондоні одного англійця українського походження, який розповiв нам, що англійське пиво у Великій Британії п'ють лише ті, хто іншого не скуштував. Українці ж, які мешкають там або приїжджають на заробітки, взагалі п'ють винятково «Оболонь», адже перепробувавши все, визнали, що кращого їм не знайти. Більше того, ті англійці, яких пригощали пивом «Оболонь» (а вмовити їх на це не так просто, бо в Європі існує стереотип, нібито те, що вироблено в Україні, є поганим), погоджуються з тим, що українське пиво у кращий бік відрізняється від британського. Знайшовши за вказаною адресою українську крамничку, ми побачили на вітрині приємні серцю зелені етикетки з написом Obolon, і нарешті задовольнили своє бажання попити гарного пива”.

Нагадаємо, що свій шлях до закордонного споживача «Оболонь» розпочала досить давно. Свою першу експортну поставку вона зробила у 1989 році, відправивши партію пива саме у Великобританію. На той час ЗАТ «Оболонь» було єдиним пивним виробництвом у Радянському Союзі, яке продавало власну продукцію за кордон. Наступні партії пива звідси відправили до Сполучених Штатів і Німеччини. З роками географія розповсюдження продукції «Оболоні» зросла. З одного боку, експортна діяльність дозволяла розширювати ринки збуту, з іншого - отримувати прибутки, за рахунок яких підприємство вдосконалювало виробництво, значно поліпшувало якість продукції.

Експорт у кожну країну має свої особливості. Скажімо, з Тайваню «Оболоні» замовляють «Живчик», тому що тутешній споживач свято цінує фітотерапію (як відомо, в рецептуру цього напою закладено лікувальні властивості ехінацеї). Враховуючи побажання тайванських замовників, їм відправляють цей напій у банках мiсткiстю 0, 33 літра. Виявляється, це дуже зручно - у спеку тримати «Живчик» у морозильнику. У Іспанії та Португалії є інший ударний продукт - «Оболонське світле». Здебільшого у цих та інших розвинених країнах пиву цієї марки віддають перевагу наші колишні співвітчизники. Показово, як «Оболонь» будує свої стосунки з Німеччиною. Українські пивовари постачають туди здебільшого «Преміум» і безалкогольні напої.

Торік з 15, 98 мільйона дал експортованого українського хмільного напою 12,44 мільйона дал (це 77,8 відсотка) було саме від ЗАТ «Оболонь».

Оцінимо тенденції розвитку світового ринку пива. Очікується, що до кінця нинішнього десятиліття Китай, обігнавши США, вийде на перше місце у світі по виробництву пива. З 1995 по 2000 рік споживання цього напою в країні виросло на 88%. У результаті лібералізації китайської економіки на цей гігантський ринок прийшли найбільші світові компанії - вони будують нові пивзаводи або придбавають пакети акцій уже наявних [62]. За приблизними підрахунками, у країні діє біля 850 пивоварних заводів, але незабаром їхнє число збільшиться - на ринок усе активніше виходять гіганти на кшталт «Carlsberg», «Foster's», «Guinness», «Heineken» й «Scottish & Newcastle». Ці міжнародні компанії зосереджують зусилля в містах, де 70% населення становлять люди молодше 35.

Якість чеського пива отримало легендарну славу, однак у роки „холодної війни” жителям Заходу нечасто вдавалося його покуштувати. За комуністів 70 пивзаводів країни належали державі, але в ході приватизації ці підприємства розхапали задешево міжнародні компанії. «SAB-Miller» стала власником брендів «Pilsner Urquell», «Гамбрінус» та «Велкопоповицкий Козел», а «InBev» купила «Празький пивоварний завод» - з його продукції найбільшою популярністю користується «Старопрамен» (Старий струмок). Широко експортується й ще одна марка чеського пива - чудовий «Бадвар/Бадвайзер» із присмаком смаженого солоду, ванілі й гіркуватістю хмелю. Завод, на якому він виробляється, залишається у власності держави: уряд хоче вберегти бренд від ціпких обіймів його американського тезки - «Budweiser».

Сьогодні в США відбувається справжня революція в області „кустарного” пивоваріння - тут діє більше 1300 „мікроброварень”. Торік їхній сукупний обсяг продажів збільшився на 16% і зараз на частку таких броварень доводиться більше 10% від загального обсягу виробництва. По британських мірках деякі „мікропідприємства” досить великі: завод «Sierra Nevada» у місті Чіко (штат Каліфорнія), наприклад, виробляє 800000 бочок на рік. Його світлий ель та „індійський світлий ель” можна купити і в Англії.

Пивна слава Індії пов'язана в першу чергу із сортом, відомим під назвою „індійський світлий ель”, яким освіжалися англійські солдати й чиновники в період колоніального панування. Вперше його зварили в Лондоні в кінці 18 століття, а потім виробництвом цього пива зайнялися великі фірми на кшталт «Bass» з Бертона-на-Тренті, що шукали нові ринки збуту. Воно було досить міцним, з більшим змістом хмелю, щоб мало змогу витримати тримісячну морську подорож до Бомбея й Калькутти. До кінця 19 століття, однак, на індійський ринок вийшли німецькі пивоварні компанії, і їх лагери витіснили світлий ель [62]. Найвигіднішими для виробників ринками пива сьогодні є Китай, США, Росія і Німеччина. Найпотужнішими світовими виробниками - компанії «InBev», «Anheuser Busch», «SAB-Miller Plc.» Сьогодні всі вони присутні й на українському ринку .

Отже, підприємство ЗАТ «Оболонь» має перспективи для збільшення обсягів реалізації на зовнішньому ринку.

3. Напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь»

Таблиця 3.1 Набір функціональних стратегій розвитку ЗАТ «Оболонь»

Далі доцільно дослідити методику проведення стратегічного аналізу діяльності ЗАТ «Оболонь», тобто скласти матрицю „Мак Кінсі-Дженерал-Електрик” та таблиці фаз життєвого циклу та конкурентного статусу на основі продукції, що поставляється за кордон.

Також побудуємо таблиці 3.2 та 3.3, що характеризують привабливість ринків та конкурентну позицію окремих видів продукції. Обсяги продаж, розміри та темпи росту експортних ринків наведені в додатку В.

Таблиця 3.2 Експертні оцінки привабливості ринків

Таблиця 3.3 Експертні оцінки конкурентних позицій

Отже, більш привабливим, а отже й більш конкурентоспроможним є пиво та слабоалкогольні напої. Таким чином, слід розробляти комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності мінеральної води та безалкогольних напоїв. Побудуємо матрицю.

За матрицею „Мак Кінсі-Дженерал-Електрик” можна зробити такі висновки та пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності для кожного із видів продукції ЗАТ «Оболонь»:

· пиво та слабоалкогольні напої мають високі позиції та відносяться до переможців №1, характеризуються високою привабливістю ринку і сильним конкурентним статусом, тобто мають лідерські позиції, доцільно буде впроваджувати щодо цих сегментів стратегії розвитку та підтримки конкурентних позицій за рахунок пріоритетного інвестування;

· безалкогольні напої мають високу привабливість ринку та середній конкурентний статус, тобто не є лідируючими, але і не відстають (переможець №2), стратегічними завданнями при цьому мають бути чітке розмежування сильних та слабких сторін продукції, здійснення цільового інвестування для одержання максимального прибутку, впровадження стратегій інтенсифікації зусиль та розвитку;

· мінеральна вода відноситься до категорії тих, що програють №1, тобто має середню привабливість ринків та низьку конкурентоспроможність, для цього сегменту доцільно буде впроваджувати стратегію зняття вершків та отримання прибутку хоч і мінімального, якщо ж ці стратегії не нададуть вдалого результату, то потрібно впроваджувати стратегію відходу з позиції аж до елімінації.

Далі побудуємо таблиці 3.4-3.5 фаз життєвого циклу та конкурентного статусу відповідно.

Таблиця 3.4 Характеристики фаз життєвого циклу

Таким чином, для продукції пиво характерна фаза зрілості, для мінеральної води - фаза спаду, фаза зростання характеризує позицію слабоалкогольних напоїв, а поступовий спад характерний для продукії безалкогольні напої.

Таблиця 3.5 Показники конкурентоспроможності

Де, конкурентний статус: 0-1 - вторинний, 1-2 - низький, 2-3 - середній 3-4 - високий, 4-5 - переважний. А фази життєвого циклу: 0-1 -впровадження, 1-2 - зростання, 2-3 - зрілість, 3-4 - спад .

Отже, провівши аналіз продукції ЗАТ «Оболонь» за таблицями 3.4 та 3.5, можна зробити такі висновки щодо продуктового портфелю ЗАТ «Оболонь», який обумовлений стадією життєвого циклу і конкурентним положенням:

* продукція ЗАТ «Оболонь» знаходиться в основному на стадіях зростання зрілості та спаду; загальний грошовий потік позитивний, тому що сума готівки, що генерується зрілими чи старіючими видами продукції витрачається на розвиток зростаючих видів продукції;

* середньозважена норма прибутку на чисті активи по усіх видах продукції задовольняє цілям ЗАТ «Оболонь»;

* продуктовий портфель ЗАТ «Оболонь» має достатньо видів продукції (пиво та слабоалкогольні напої), що займають сильне та провідне місце, що свідчить про достатньо збалансований портфель.

Провівши матричний портфельний аналіз, в загальному можна зробити висновок.

ЗАТ «Оболонь» має необхідну продукцію у привабливих галузях, що приносять прибуток, баланс у видах продукції, що розвиваються та згасають є присутнім, головний напрямок ЗАТ «Оболонь» - виробництво пива, достатньо прибутковий і є перспективним завдяки своїм розмірам та збалансованості продукції ЗАТ «Оболонь» її портфель в змозі згладити сезонні й інші коливання бізнесу.

ЗАТ «Оболонь» дійсно потребує таку кількість продукції, але потрібно скоротити реалізацію мінеральної води та кошти спрямувати на розвиток безалкогольних, слабоалкогольних напоїв та розширення частки ринку пива.

Розробимо напрямки вдосконлаення корпоративної стратегії, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємства. Для визначення основного напряму впровадження нової корпоративної стратегії ЗАТ «Оболонь» спочатку побудуємо стратегії розвитку для кожної внутрішньої підсистеми діяльності заводу.

Для цього побудуємо дерево рішень, яке виходить з цілей діяльності підприємства і формує стратегію конкуренції відповідно до них (Додаток Г).

Відносно цього дерева рішень розробляється політика, тактика та конкретні задачі і дії щодо формування стратегії конкуренції і розвитку ЗАТ «Оболонь» (Додаток Д).

Запропонований підхід до розробки стратегії конкуренції і напрямків подальшого розвитку дозволить ЗАТ «Оболонь» істотно зменшити час і вартість розробки стратегії розвитку. Крім того, за рахунок упорядкування та зменшення розмірності задач значно знизиться ймовірність помилок при прийняття управлінських рішень.

Отже, при використанні даної моделі на підприємстві закладено конструктивні основи для розробки механізмів адаптивного управління підприємством за рахунок своєчасного та оперативного коригування стратегій.

Незважаючи на те, що існує багато напрямків можливого розвитку ЗАТ «Оболонь» ми розглянемо основні з них, пов'язані з розширенням асортименту продукції заводу: 1) розширення існуючої лінійки продукції ЗАТ «Оболонь» через введення в реалізацію додаткових ємностей виробництва шампанського для дітей; 2) створення нового бренду, який буде належати до преміум-сегменту ринку.

Основним завданням введення в продаж продукції є диференціація продуктового ряду та досягнення задоволення потреб більшої кількості споживачів.

Реалізація інвестиційного проекту розвитку ЗАТ «Оболонь» включає в себе такі етапи як закупівля і монтаж обладнання, організація маркетингової діяльності, проведення масової рекламної кампанії та ін. Основні етапи проекту та їх календарний графік подані в табл. 3.6.

Календарне планування проекту, яке полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт, ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпечення його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій.

Таблиця 3.6 Основні етапи проекту розвитку ЗАТ «Оболонь» та графік їх реалізації

3.2 Ефективність впровадження заходів підвищення конкурентоспроможності товару підприємства

Таблиця 3.7 Капітальні витрати за проектом розвитку ЗАТ «Оболонь»

Таким чином, витрати на маркетинг включатимуть в себе витрати на підготовку бренда до виведення на ринок (5500 грн.) і витрати на проведення масової рекламної кампанії на старті (438500 грн.). Зважаючи на суму капітальних витрат за проектом (56 000 грн.), загальні витрати за проектом розвитку ЗАТ «Оболонь» становитимуть 500 000 грн. Для визначення поточних витрат на виробництво нової продукції розглянемо планову калькуляцію вартості нових виробів ЗАТ «Оболонь» (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 Планова калькуляція вартості шампанського для дітей (з додаванням апельсину та смородини) і „Українське шампанське” (грн/л)

Для реалізації описаного проекту необхідні будуть наступні початкові інвестиції: капітальні витрати за проектом - 56 тис. грн.; витрати на маркетинг і збут - 444 тис. грн.

Усі перераховані витрати будуть здійснені в 0-ий рік проекту - 2009 р.

Термін експлуатації обладнання становить - 5 років. Амортизація нараховується рівномірно. Ставка податку на прибуток - 25 %. Ставка дисконтування - 33 %, з них 18% - очікувана прибутковість для інвесторів і 15 % - величина інфляції. Тепер розрахуємо доцільність інвестицій (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Розрахунок вихідних показників для оцінки доцільності інвестицій в проект розвитку та його ефективності (тис. грн.)

За допомогою розрахунків, проведених в табл. 3.9, можна визначити основні показники ефективності реалізації даного проекту розвитку:

1. Обчислимо чисту теперішню вартість при ставці дисконту 33 %:

ЧТВ = - 500 + 266,310 + 234,864 + 187,332 = 188,506 тис. грн.

2. Визначимо внутрішню норму доходності проекту.

Спочатку розрахуємо показник чистої теперішньої вартості при ставці дисконтування 60%:

ЧТВ = - 500 + 221,335 + 162,534 + 107,550 = - 38,581 тис. грн.

ВНД =

3. Розрахуємо термін окупності інвестицій:

ТО = 1 + = 1,35 (року)

4. Визначимо індекс рентабельності (доходності) проекту при ставці дисконту 33 %:

ІД = = 1,38.

Аналіз фінансових показників інвестиційного проекту розвитку свідчить про економічну привабливість останнього.

Величина чистої теперішньої вартості становить 188,506 тис. грн. і більша від нуля, а це означає, що інвестування проекту є виправданим.

Внутрішня норма дохідності за проектом складає 55 % і перевищує дисконтну ставку 33% , що засвідчує доцільність реалізації аналізованого проекту. Період окупності інвестицій становить 1,35 року, тобто менше інвестиційного періоду проекту.

Індекс дохідності перевищує одиницю, що означає перевищення доходу від проекту порівняно з відповідними витратами (на 38 %). Такий рівень ВНД свідчить також про високу норму дохідності порівняно з процентами дохідності на фінансових ринках (15-25 %).

Таким чином, можна зробити висновок, що реалізація проекту є доцільною і економічно обґрунтованою.

Визначимо точку беззбитковості для проекту:

Т_б = Постійні витрати / (Ціна - Змінні витрати) = 444 / (3815,2/(90+400+150)- 3321,5/ (90+400+150)) = 575 л

Розробимо напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь» на зовнішньому ринку. Для цього розглянемо наступні альтернативи.

Зазначимо, що в сучасних умовах високо конкурентних ринків ЗАТ «Оболонь» задля того, щоб вести успішну господарську діяльність і отримувати позитивний фінансовий результат - чистий прибуток, необхідно постійно здійснювати пошук можливостей отримання додаткових конкурентних переваг та посилення своїх позицій.

На даний момент для ЗАТ «Оболонь» одним із напрямків отримання додаткових конкурентних переваг та посилення своїх позицій на ринку є посилення контролю за каналом „постачання сировини - виробництво - збут продукції”.

В такому разі ми можемо сформувати 2 основні стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь», з яких потрібно буде обрати ту, яка є пріоритетною для розвитку і яка забезпечить більшу ефективність системи управління:

1. Альтернатива перша - посилення контролю над постачаннями вихідної сировини для виробництва за рахунок придбання у власність ЗАТ «Оболонь» підприємства, яке виробляє необхідну продукцію.

2. Альтернатива друга - створення спільного підприємства з російською групою «Петросоюз» для організації експортного збуту продукції ЗАТ «Оболонь» на ринки країн СНД.

Відділ логістики повинний налагоджувати процес постачання, що задовольняє умові JIT (just - in - time - усе у свій час). Тому компанія повинна проаналізувати: розташування виробництва щодо джерел постачання; надійність постачань і якість сировини, наданої постачальниками; ефективність послуг фірм, що займаються транспортуванням сировини; умови проходження митного очищення, завантаженість транспортних потоків.

Чим складніше виробництво, і чим більшу кількість компонентів воно в себе включає, тим складніше організувати безперебійне постачання. Ситуація відсутності одного важливого інгредієнту по тим чи іншим причинам: або погана робота транспортної компанії, або погодні умови, або несумлінність постачальника і т.д. ведуть до зупинки виробництва, що у свою чергу призводить до перевантаження складів іншою сировиною, порушення циклу постачань з іншими компаніями, штрафним санкціям. Зупинка виробництва також веде до відсутності готового товару на складах продавця і цією ситуацією може скористатися конкурент.

Спільне підприємство планується створити з ініціативи ЗАТ «Оболонь» та російської групи «Петросоюз», що передбачає розміщення на базі українських активів ЗАТ «Оболонь».

Можливі переваги такого союзу наведемо в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 Очікувані переваги створення спільного підприємства (з точки зору отримання ефекту синергії)

Зазначимо, що фактично основна мета створення спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групи «Петросоюз» полягає у тому, щоб замкнути та оптимізувати ланцюг „виробництво-експортний збут” (зазначимо, що в вся продукція, вироблена в рамках створеного спільного підприємства на додаткових виробничих потужностях, буде експортуватись на ринок країн СНД); домогтись мінімізації собівартості продукції; забезпечити перехід до програм тотального управління якістю за рахунок тестування вихідної сировини та матеріалів, забезпечити їх високу якість.

Однією з основних переваг створення спільного підприємства для ЗАТ «Оболонь» є використання спільних каналів збуту продукції на ринках країн СНД (в даному випадку це канали збуту групи «Петросоюз», яка зуміла налагодити ефективну систему збуту майже в усіх країнах СНД).

Зазначимо, що основну частину експортного збуту продукції спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групи «Петросоюз» планується здійснювати через мережу власних дистриб'юторів групи «Петросоюз», далі за обсягами продаж йтимуть незалежні оптові компанії; значно менші обсяги збуту забезпечуватиме фірмова торгівля через магазини, які належать групі «Петросоюз» та пряма робота з найбільш крупними супермаркетами на ринках країн СНД.

Якщо говорити про цілі, які може переслідувати ЗАТ «Оболонь» при створенні спільного підприємства з російським партнером, то слід сказати, що основними цілями то основним мотивом створення спільного підприємства для ЗАТ «Оболонь» є можливість нарощування обсягів діяльності за рахунок організації експорту на дуже перспективний ринок.

Передбачається, що статутний фонд спільного підприємства на момент становитиме 8,75 млн грн, при цьому вклад в статутний фонд спільного підприємства російської сторони становить 4,7 млн грн (53,7%), вклад української сторони - 4,05 млн грн (46,3%). Склад та структура власників спільного підприємства представлені в таблиці 3.11

Таблиця 3.11 Склад та структура власників спільного підприємства

В таблиці 3.12 представлені склад та структура вкладень учасників у створення спільного підприємства.

Таблиця 3.12 Склад та структура вкладень учасників у статутний фонд СП

Аналізуючи структуру внесків компаній-засновників у створення СП ми можемо відзначити, що 62,9% статутного фонду спільного підприємства створено за рахунок основних засобів, 29,7% - за рахунок грошових коштів і 7,4% статутного фонду - за рахунок внеску товарно-матеріальних цінностей.

Далі, у таблиці 3.13, представимо плановий звіт про фінансові результати під час реалізації інвестиційного проекту.

Таблиця 3.13 Плановий (прогнозний) звіт про фінансові результати, тис грн.

З приведеного звіту видно, що інвестиційний проект починає приносити прибуток починаючи з 2-го року його реалізації. Загальна сума чистого прибутку після оподатковування (з урахуванням збитків, отриманих у перший рік реалізації проекту) складе 4157,1 тис. грн. Динаміка отриманих чистих прибутків (збитків) у ході реалізації інвестиційного проекту представлена на малюнку 3.1.

Мал. 3.1. Динаміка чистих прибутків (збитків) під час реалізації проекту створення спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз»

Отже, загальна сума чистого прибутку від діяльності спільного підприємства за 5 років становить 4157,5 тис. грн. Оскільки частка ЗАТ «Оболонь» в статутному капіталі СП становить 43,6%, то йому відповідно належить 4157,5*0,436 = 1812,67 тис. грн. чистого прибутку після оподаткування. Враховуючи, що сума інвестиційних вкладень ЗАТ «Оболонь» в створення СП становить 4,05 млн. грн., то отримання чистого прибутку на вкладений капітал в сумі 1812,67 тис. грн. є позитивним результатом (в цьому випадку рівень прибутковості інвестицій становить близько 45%).

Однак, слід зазначити, що оцінка ефективності проекту за даним показником не враховує зміни вартості грошей у часі. Тому тепер, коли ми представили всі розрахунки основних показників інвестиційного проекту, проведемо аналіз економічної ефективності запропонованого проекту за допомогою коефіцієнтів, які найбільш часто використовуються у світовій практиці оцінки інвестиційних проектів і які враховують зміну вартості грошей у часі. Для того, щоб розрахувати усі показники економічної ефективності інвестиційно...