Обґрунтування методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо створення та функціонування статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку

Роль статистичного забезпечення (СЗ) у проведенні маркетингового дослідження (МД) товарного ринку. Статистичні показники та методи МД. Особливості СЗ аналізу кон’юнктури ринку молочних продуктів. Прогнозування попиту та пропозиції на ринку молока.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2016
Размер файла 652,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку

1.1 Роль статистичного забезпечення у проведенні маркетингового дослідження товарного ринку

1.2 Складові статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку

1.3 Статистичні показники та методи в маркетингових дослідженнях

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Статистичне забезпечення маркетингового дослідження сегменту товарного ринку

2.1 Організація статистичного спостереження в маркетингових дослідженнях товарного ринку

2.2 Особливості статистичного забезпечення маркетингового дослідження ринку молока та молочних продуктів

2.3 Особливості статистичного забезпечення аналізу кон'юнктури ринку молочних продуктів

2.4 Статистична оцінка споживання молока та молочних продуктів за даними вибіркових обстежень

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Вдосконалення статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку

3.1 Напрями вдосконалення інформаційного забезпечення дослідження ринку молока та молочних продуктів України

3.2 Прогнозування попиту на ринку молока та молочних продуктів

3.3 Прогнозування пропозиції на ринку молока та молочних продуктів.

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На сьогоднішній день вектор напряму розвитку світового суспільства напрямлений у бік, де інформація набуває ролі найціннішого активу будь-якої компанії. Причому, в даному випадку мова йде не про звичайні відомості, які допомагають керівництву приймати рішення, а про налагоджену систему, яка безперервно діє на підприємстві. Сьогодні інформація є найважливішим ресурсом і об'єктом управління. Отримання інформації підпорядковано завданням управління та має на меті забезпечити оцінювання та аналіз ринкових процесів для прийняття вірних маркетингових рішень. Інформація - це засіб зменшення невизначеності, що є притаманною стохастичним процесам ринку; вона є знаряддям конкурентної боротьби. Збирання, обробка та зведення інформації представляє собою складову частину загального інформаційно-аналітичного процесу маркетингу.

Прийняття та забезпечення реалізації необхідних для цього управлінських рішень вимагає здійснення маркетингової діяльності, головним елементом якої є маркетингові дослідження. Висновки за результатами маркетингових досліджень дозволяють визначити напрями та шляхи досягнення конкурентних переваг на ринку, що, в першу чергу, і впливає на підвищення ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Виходячи з масового характеру явищ і процесів, що відбуваються на ринку і які є об'єктом маркетингових досліджень, організація та здійснення останніх вимагає використання відповідних статистичних методів.

Саме застосування статистичних методів дає можливість отримати вичерпну та обґрунтовану характеристику стану, тенденцій та перспектив розвитку сегментів ринку.

Стан вивчення проблеми. Теоретичною основою наукового дослідження стали положення праць вчених у галузі теорії статистики, економічної статистики, статистики ринку товарів та послуг, маркетингу та маркетингових досліджень. Вирішенню проблем організації та проведення маркетингових досліджень присвячені праці вітчизняних вчених - С. Близнюка, А. Войчака, О. Зозульова, В. Полторака, А. Старостіної, І. Беляєвського, Є. Голубкова, Б. Токарева та ін. та вчених інших країн - Д. Аакера, Ф. Котлера, Н. Малхотри, Г. Черчиля та ін. Теоретичні основи побудови статистичного забезпечення економічних і маркетингових досліджень, створення необхідної для його впровадження інформаційної бази, вибору та використання відповідних методів аналізу розглянуто у працях таких вітчизняних вчених, як А. Головач, В. Захожай, А. Єріна, Н. Ковтун, Л. Крамченко, Р. Моторин, В. Швець та інших.

В той же час слід зауважити, що в їх роботах не немає чіткого відображення структури та принципів побудови статистичного забезпечення маркетингових досліджень, яке дозволяє отримати інформацію, необхідну для ефективного регулювання діяльності сегментів ринку.

Метою магістерської роботи є теоретичне обґрунтування методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо створення та функціонування статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були сформульовані та вирішені такі завдання:

- узагальнити наукові погляди щодо етапів та напрямів проведення маркетингових досліджень товарного ринку;

- розробити завдання та структуру статистичного забезпечення маркетингових досліджень товарного ринку;

- здійснити порівняльний аналіз джерел інформації щодо маркетингових досліджень товарного ринку;

- систематизувати статистичні показники та методи статистичного спостереження, які доцільно використовувати у маркетингових дослідженнях;

- визначити особливості статистичного забезпечення маркетингових досліджень окремих сегментів ринку;

- оцінити відповідність наявної інформації щодо ринку молочних продуктів України вимогам статистичного забезпечення його маркетингового дослідження;

- визначити напрями вдосконалення інформаційного та аналітичного забезпечення маркетингового дослідження ринку молока та молочних продуктів України;

- спрогнозувати попит та пропозицію на ринку молока та молочних продуктів.

Об'єктом дослідження є система відносин між суб'єктами маркетингової діяльності товарного ринку. Практичні розрахунки проводилися на прикладі ринку молока і молочних продуктів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні організаційні засади статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку.

Методи дослідження. В роботі використано загальнонаукові методи пізнання: спостереження, узагальнення, систематизації, порівняння, групування, експерименту, моделювання, дедукції, індукції, аналізу, синтезу та наукової абстракції.

Була обґрунтована необхідність залучення до маркетингових досліджень та використано при дослідженні ринку молока та молочних продуктів статистичні методи: аналізу рядів розподілу - для порівнянь стану кон'юнктури ринку; аналізу рядів динаміки та екстраполяції - для характеристики та прогнозування тенденцій кон'юнктури ринку; аналізу взаємозв'язків - для визначення та оцінювання впливу чинників на стан та тенденції кон'юнктури ринку.

Інформаційну базу дослідження становлять Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні публікації Державного комітету статистики України (статистичні збірники, бюлетені, методичні рекомендації), наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні публікації науково-дослідних установ, організацій та неурядових інститутів за напрямом, ресурси Інтернету, табличний процесор Microsoft Excel.

Структура та обсяг магістерської роботи. Повний обсяг роботи становить 98 сторінок, із них 92 сторінки - основний текст роботи. Магістерська робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, на 4 сторінках викладено список використаних джерел із 44 найменувань, на 2 сторінках - 2 додатки, містить таблиць та рисунків.

маркетинговий товарний ринок попит

Розділ 1. Теоретичні засади статистичного забезпечення маркетингових досліджень товарного ринку

1.1 Роль статистичного забезпечення у проведенні маркетингового дослідження товарного ринку

Серед понять, що стали ознакою сучасного бізнесу, особливе місце посідає маркетинг. Маркетинг - це передбачення, управління та задоволення попиту на товари, послуги, організації, людей, території та ідеї через обмін. Принципи маркетингу - основні положення, обставини, вимоги, які визначають сутність маркетингу та покладені в його основу. До основних принципів можна віднести: орієнтованість на споживача, його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а засобів вирішення проблем споживачів; гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього; комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових засад, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначених цілей; спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.

Для ефективного функціонування суб'єктів ринкової економіки необхідно вивчати ситуацію на ринку та визначати інструменти впливу на неї, що вимагає проведення маркетингового дослідження, за результатами якого розробляються прогнози розвитку ринкової ситуації та визначаються заходи маркетингового впливу на ринок з метою забезпечення ефективності діяльності підприємства та створення інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Маркетингові дослідження дозволяють розробити маркетингову стратегію, узгоджуючи при цьому інтереси підприємства з факторами зовнішнього мікро- та макромаркетингового середовища, які впливають на його діяльність [42, с. 28].

Для визначення сутності маркетингових досліджень проведемо порівняльний аналіз визначень категорії "маркетингове дослідження", які наведені у вітчизняній та зарубіжній літературі.

Є різні погляди на визначення поняття маркетингових досліджень.

З погляду Ф. Котлера, «маркетингові дослідження це систематичне визначення кола даних, необхідних у зв'язку з маркетинговою ситуацією, що постає перед фірмою, їх збір, аналіз і звіт про результати» [12, c.450]. Cучасний американський фахівець з маркетингових досліджень Г.А.Черчіль пропонує таке визначення: «Маркетингові дослідження є функцією, що пов'язує організацію зі споживачами через інформацію. Інформація використовується для виявлення і визначення можливостей і проблем маркетингу; розробки, уточнення, оцінки і контролю виконання маркетингових заходів; удосконалення розуміння маркетингу як процесу» [42, с.18]

«Під маркетинговими дослідженнями, - вважає відомий російський спеціаліст Є.П. Голубков, - розуміється систематичний збір, відображення й аналіз даних з різних аспектів маркетингової діяльності. Маркетингові дослідження - це функція, що через інформацію пов'язує маркетологів з ринками, споживачами, конкурентами, з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу» [7, с.47].

Український спеціаліст А.О. Старостіна дає таке визначення маркетингових досліджень: «Маркетингові дослідження - це систематичний процес постановки цілей дослідження, ідентифікації обсягів, збору, аналізу об'єктивної ринкової інформації і розробки рекомендацій для прийняття конкретних управлінських рішень щодо будь-яких елементів ринково-продуктової стратегії фірми і методів їх реалізації для досягнення кінцевих результатів у діяльності фірми в умовах сформованого маркетингового середовища» [36, с.27].

Соловйов Б. А. говорить: „ Маркетингові дослідження - це збір, обробка та аналіз даних із метою зменшення невизначеності, якою супроводжується прийняття маркетингових рішень ”[35, с.47].

Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження -- це системне збирання і об'єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності [11].

Більшість вчених пов'язують поняття маркетингові дослідження зі збором, обробкою, аналізом даних для прийняття маркетингових рішень. Тільки у визначенні Б.А. Соловйова зазначено, що збір, обробка й аналіз даних здійснюється з метою зменшення невизначеності, якою супроводжується прийняття маркетингових рішень [27, с.48].

Узагальнюючи сказане, можна сформулювати наступне визначення маркетингових досліджень. Маркетингові дослідження -- це збір, обробка, аналіз і накопичення інформації для обґрунтування маркетингових рішень з метою зменшення невизначеності і ризику функціонування підприємств на ринку.

Отже, маркетингові дослідження охоплюють накопичення й аналіз інформації про ринок, стан маркетингового середовища, поведінку споживачів та інших кінцевих одержувачів і, нарешті, про способи тактики і стратегію маркетингу та об'єкти застосування їх. Вони дозволяють охарактеризувати явища, що досліджуються, і визначити зумовленість їх у минулому і майбутньому, а також створюють умови і передумови для ухвалення обґрунтованих рішень у галузі маркетингу.

Основним призначенням маркетингового дослідження, яке відзначається всіма авторами визначень, є інформація, призначена для прийняття управлінських рішень за результатами маркетингових досліджень, визначення ринкових цілей та способів їх досягнення, здійснення планування маркетингових заходів та контролю діяльності підприємства у ринковому середовищі.

Об'єкти дослідження, в основному, обмежуються зовнішнім маркетинговим середовищем, хоча при виявленні маркетингових проблем та можливостей може досліджуватись і внутрішнє середовище підприємства.

Роль маркетингового дослідження полягає у забезпеченні планування і контролю діяльності в умовах ринкового середовища своєчасною інформацією щодо змін у маркетинговому середовищі та ефективності використовуваних маркетингових інструментів, яка надає конкурентні переваги підприємству на ринку, сприяє зниженню ризику прийняття управлінських рішень та вдосконаленню системи управління.

Основними напрямами маркетингових досліджень на мезорівні є дослідження локального, національного та світового ринку, а також їх суб'єктів, в якості яких виступають споживачі, конкуренти, посередники та постачальники, а на мікрорівні - безпосередньо маркетингової діяльності конкретного підприємства та його можливостей [24, с. 73].

Від напряму дослідження, який обумовлюється його об'єктом та задачами управління, залежить склад інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Традиційно виділяють п'ять етапів маркетингового дослідження (визначення проблеми, розробка підходу до її розв'язання, розробка плану дослідження, збирання даних, їх підготовка до аналізу та аналіз), але побудова статистичного забезпечення вимагає їх більшої деталізації, що дозволить визначити його елементи для кожного з них [10, 15, 27].

Всі перелічені етапи можна віднести до однієї з трьох груп:

1. Планування та підготовка дослідження.

2. Збирання, оброблення, зведення та зберігання інформації.

3. Аналіз, прогнозування та розроблення рекомендацій.

Передумовою ефективної підприємницької діяльності, успішної реалізації маркетингової стратегії та формування державної політики регулювання ринку є оцінка та аналіз ринкової кон'юнктури. Кон'юнктура ринку - це сукупність умов, що визначають ситуацію, яка склалась на ринку на певний момент або за обмежений проміжок часу, за яких відбувається процес продажу та купівлі товарів і характеризується місткістю ринку, рівнем попиту, обсягом пропозиції товарів, ступенем збалансованості ринку (співвідношенням попиту і пропозиції), рівнем цін, тенденціями розвитку ринку, які сформувались, намітились чи змінились, рівнем стійкості чи коливання його основних параметрів, масштабом ринкових операцій та ступенем ділової активності, динамікою виробництва, рухом та рівнем товарних запасів, рівнем ринкового (комерційного) ризику, рівнем конкурентної боротьби, станом ринку у визначеній точці економічного чи сезонного циклу, доходами споживачів, споживчою цінністю товару [12, с.189; 39, с.35].

Аналізуючи кон'юнктуру ринку, необхідно враховувати її властивості - динамічність, пропорційність, варіабельність, циклічність та сезонність . Виходячи з цього, основними завданнями дослідження ринку є [ 7, с.303]:

- моніторинг ринкової кон'юнктури, виявлення змін у обсязі та структурі попиту і пропозиції під впливом зміни цін, доходів покупців та зміни структури виробництва;

- розробка прогнозів розвитку ринку, оцінка його місткості, прогнозування розвитку ринкової інфраструктури;

- оцінка потреби в ресурсах для виробництва товарів;

- аналіз якості та асортименту вироблених товарів та оцінка їхньої відповідності існуючому попиту з подальшим вдосконаленням цих показників;

- виявлення резервів задоволення потреб за групами споживачів та сегментами ринку.

Крім того, необхідність вивчення ринку зумовлюється потребою у обмеженні його стихійності, забезпеченні керованості та урегульованості основних процесів, які відбуваються на ньому, і розвиток яких важко передбачити через їх масовість та взаємовплив.

Узагальнюючи наведене вище, можна визначити, що основною метою маркетингового дослідження є створення інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного планування маркетингу для пошуку та обґрунтування управлінських рішень щодо визначення нових ринків збуту, реалізації програм диверсифікації та модернізації виробництва та збуту, оптимізації товароруху, вдосконалення форм обслуговування споживачів.

Таким чином, маркетингове дослідження передбачає забезпечення безперервного процесу створення інформації, використання якої дозволяє здійснювати ефективну маркетингову діяльність шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо маркетингових заходів.

Тобто, за своєю суттю маркетингове дослідження є науковим дослідженням.

Якщо порівняти маркетингове та статистичне дослідження, то загальною рисою цих двох видів досліджень є також те, що у статистиці в якості засобу пізнання використовується метод наукової абстракції, оскільки складність соціально-економічних процесів, зокрема маркетингових, не дозволяє дослідити їх у чистому вигляді. Цей метод полягає у абстрагуванні уявлень про процеси, що вивчаються, від випадкового, перехідного, одиничного з одночасним виділенням в них типового, стійкого. Це дозволяє зрозуміти внутрішній зміст і сутність явищ та процесів.

При цьому статистика як метод наукового та практичного дослідження дозволяє [37, с.185]:

- відслідкувати та відобразити стан ринку;

- охарактеризувати його структуру та динаміку;

- оцінити стійкість параметрів ринку;

- виявити та змоделювати вплив на нього комплексу ринкових чинників;

- спрогнозувати розвитку ринку.

Таким чином, планування, організація та проведення маркетингового дослідження може здійснюватись за тими ж принципами, що і статистичне дослідження.

Узагальнюючи наведене вище, можна визначити, що статистичне дослідження сегменту ринку, яке є одним зі способів проведення маркетингового, складається з наступних етапів:

- визначення завдань дослідження;

- проведення статистичного спостереження, тобто збирання даних шляхом реєстрації фактів та опитування респондентів;

- систематизація та групування зібраних даних за певними ознаками, тобто перехід від характеристик окремих елементів до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин;

- аналіз зібраної інформації за допомогою статистичних методів для характеристики варіації, динаміки та взаємозв'язків між показниками;

- прогнозування розвитку досліджуваних показників та ринкової ситуації.

Крім того, проведення маркетингового дослідження є неможливим без використання попереднього досвіду, який накопичується у джерелах вторинної інформації та може забезпечити дослідника необхідними даними, а також ознайомити з вже існуючими напрацюваннями.

1.2 Складові статистичного забезпечення маркетингового дослідження

Процес побудови статистичного забезпечення управління (СЗУ) охоплює такі складові [6]:

визначення сутності категорії управління, сучасних її проблем і завдань

розвитку;

визначення сутності управління категорією, мети управління та способів її

досягнення;

визначення сутності СЗУ, його мети та завдань;

визначення розподілів, які використовуються у процесі СЗУ;

побудову системи показників СЗУ;

визначення чинників, які зумовлюють розвиток категорії управління;

визначення користувачів інформації;

побудову статистичного інструментарію СЗУ;

побудову інформаційного забезпечення СЗУ;

побудову методичного забезпечення СЗУ;

здійснення статистичного дослідження категорії управління;

розробку пропозицій щодо обґрунтування і підтримки управлінських рішень

на основі результатів статистичного дослідження.

Організація та здійснення маркетингового дослідження вимагає створення та використання відповідного статистичного забезпечення, яке являє собою сукупність всіх методів та прийомів статистики, які доцільно використовувати для виявлення властивих досліджуваним явищам та процесам закономірностей.

Основне завдання статистичного забезпечення полягає у виявленні за допомогою статистичних методів та моделей причинних зв'язків у масових суспільних явищах, описуванні та кількісному вимірюванні існуючих закономірностей, які проявляються у існуванні певних взаємозв'язків між явищами та тенденцій їх розвитку в конкретних умовах місця і часу, що виступатиме основою для розробки управлінських рішень [6].

Методика статистичного забезпечення ґрунтується на сукупності принципів, прийомів та методів статистичного дослідження, які обумовлюють вибір методів збирання, обробки та аналізу даних, а також розрахунку статистичних показників відповідно до досліджуваних процесів чи явищ з метою виявлення існуючих проблем та шляхів їх розв'язання [6].

Елементи статистичного забезпечення повинні визначатись з метою розв'язання поставленої проблеми, чого можна досягти тільки шляхом її системного розгляду, тобто як сукупності взаємопов'язаних елементів або підсистем, які вимагають застосування різних статистичних методів та розв'язання яких є інформаційно та методично забезпечено з урахуванням їх статистичних характеристик.

Оскільки основними завданням маркетингового дослідження є отримання інформації, аналіз якої дозволить прийняти управлінські рішення, його статистичне забезпечення повинно гарантувати якість отриманих результатів, яка безпосередньо залежить від правильності вибору джерел вторинної інформації, методів збирання первинних даних, їх обробки та аналізу, що вимагає накопичення та систематизації існуючого досліду з метою його використання. Тобто, потребують узагальнення існуючі підходи до проведення маркетингових досліджень, з яких буде здійснюватись вибір при реалізації конкретного проекту, спрямованого на розв'язання чітко визначених проблем. Формування загальної структури статистичного забезпечення дозволить розробити його для кожного конкретного маркетингового дослідження з урахуванням притаманних йому особливостей. Елементи статистичного забезпечення маркетингових досліджень можна представити у вигляді чотирьох взаємопов'язаних складових (табл. 1.1), а саме інформаційної бази, інтерактивних процедур, статистичних методів та моделей [22].

Таблиця 1.1. Елементи статистичного забезпечення маркетингових досліджень [22]

Елемент

Характеристика

Призначення

інфор-маційна база

єдина оперативна сис-тема зберігання та ви-користання даних (на-копичення інформації, її систематизація та пе-редача користувачам)

дозволяє на основі попередньо зібраних да-них здійснювати оцінку ситуації, що скла-лась, визначати напрями дій та підвищувати оперативність процесу прийняття рішень, оскільки велика кількість інформації, необхідної для проведення маркетингових досліджень, накопичується в процесі діяльності підприємства та поза його межами

інтерак-тивні проце-дури

набір методів збирання первинних даних з виз-наченням їх основних властивостей, видів та способів організації, а також напрямів вико-ристання

дозволяє на підставі вже існуючого досвіду обрати правильний метод збору первинних даних в залежності від досліджуваного об'єкту та завдань дослідження, а також організувати цей процес найбільш оптимальним чином для отримання максимально можливого ефекту

статис-тичні методи

сукупність статистич-них методів зведення, групування, аналізу даних (дозволяють оці-нювати ринкові проце-си та виявляти причин-но-наслідкові зв'язки)

використовуються для встановлення взаємозв'язку та взаємозалежності між факторами, що впливають на маркетинговий процес з метою підвищення його результативності

статис-тичні моделі

результати маркетинго-вих досліджень у фор-мі набору статистич-них і специфічних мар-кетингових моделей, які дозволяють забез-печити вибір оптималь-них рішень. Кожна з моделей складається з сукупності взаємопо-в'язаних змінних, що представляють певну, реально існуючу сис-тему, процес чи резуль-тат

використовуються при опрацюванні даних та сприяєють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень на основі вже існуючого та, у більшості випадків, перевіреного досвіду (але не обов'язково на цьому ж самому підприємстві): прогнозні моделі попиту та місткості ринку, коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції, моделі розрахунку цін, модель методики вибору місцезнаходження, криві "навчання і досвіду", матриці маркетингової стратегії, моделі демографічної сегментації ринку, ефективності рекламних заходів, поведінки споживачів, криві життєвого циклу товарів тощо

Бєляєвський І.К. виділяв тільки три банки маркетингу, а саме банк інформації, статистичний банк та банк моделей, але при цьому не враховуються методи організації статистичного спостереження, а саме формування вибіркової сукупності та збирання первинних даних, що вимагає виокремлення сукупності інтерактивних процедур [1, с. 127-128].

Між виділеними елементами існує взаємозв'язок, який обумовлюється послідовністю їх використання, оскільки за умови, що стосовно досліджуваної проблеми існують вторинні дані відповідної якості, відпадає потреба у використанні інтерактивних процедур. Крім того, вибір елементів з кожної з виділених підсистеми обумовлюється завданнями дослідження, оскільки від цього залежатимуть використовувані методи аналізу, а, відповідно, і вимоги до існуючої інформації та методів її збирання. Отже, статистичне забезпечення являє собою базу, з якої здійснюється вибір джерел інформації, методів її збирання та аналізу відповідно до мети конкретного маркетингового дослідження.

Таким чином, розробка статистичного забезпечення дозволяє розв'язати наступні завдання статистичного дослідження як способу проведення маркетингового:

1. Сформувати інформаційну базу для вирішення проблем маркетингового дослідження відповідно до напряму його проведення з одночасним контролем її якості, яка визначає придатність інформації для використання у конкретному проекті.

2. Створити організаційне забезпечення проведення суцільного та вибіркового статистичного спостереження за об'єктами маркетингового дослідження на безперервній або одноразовій основі.

3. Розробити методику статистичного аналізу досліджуваних показників на основі вибору статистичних методів з усієї сукупності існуючих з одночасним врахуванням особливостей та напрямів їх використання, в тому числі на основі існуючого досвіду.

4. Відобразити за допомогою моделей існуючі зв'язки між досліджуваними процесами та явищами, що дозволить визначити фактори, які на них впливають, вивчити їх структуру та спрогнозувати зміну.

Функціонування системи маркетингової інформації в Україні наразі характеризується недосконалістю в зв'язку з початковим етапом її формування. Головна проблема полягає в тому, що не завжди забезпечується чіткість класифікації, повнота та достовірність інформації. Істотним недоліком є також її можлива необ'єктивність, що виникає через використання під час збирання первинної та вторинної інформації різних методів її збирання та аналізу.

Отже, проведення маркетингового дослідження вимагає створення маркетингової інформаційної системи, яка складається з первинної та вторинної інформації щодо суб'єктів ринку та елементів маркетинг-міх, яка надається державними органами і приватними підприємствами та організаціями. Оскільки цим джерелам притаманні певні переваги та недоліки, тільки їх спільне використання дозволить забезпечити досягнення очікуваних результатів дослідження шляхом забезпечення його проведення надійною та точною інформацією, отриманою з мінімальними витратами ресурсів.

1.3 Статистичні показники та методи в маркетингових дослідженнях

У ході аналізу ринку використовують інформацію про стан і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень промисловості, виробничі програми підприємств, проведення ярмарок, діяльність товарних бірж, товарооборот і його товарне забезпечення, ефективність рекламної діяльності щодо формування контингенту покупців нових товарів і т. ін.

Вирізняють такі джерела інформації [38]:

офіційна державна статистика -- про економічні, соціальні, демографічні процеси, явища, які дозволяють оцінити стан ринку і вплив на нього окремих факторів;

відомча статистика -- про стан, розвиток і результати діяльності окремих міністерств, відомств, підприємств і організацій щодо поставок, задоволення заявок і замовлень, які можуть обґрунтувати потреби ринку;

дані вибіркових обстежень і опитувань населення для одержання відомостей, яких немає в офіційній і відомчій статистиці, про споживання, асортимент і якість товарів та послуг у формі споживчих оцінок, наміри та мотиви поведінки покупців, характеристики використання товарів і послуг; оцінку споживчих якостей виробів, ступінь і характер незадоволеного попиту населення і т. ін.;

панелі обстеження -- вивчення думки і поведінки споживачів на основі інформації, яку дістають від порівняно постійних сукупностей (панелей) споживачів, які являють собою мікромодель структури населення даного регіону.

Дослідження ринку дуже різнобічні. Вони охоплюють соціальний, соціально-психологічний (потреби, структура споживання тощо), економічний (попит, конкурентоспроможність), технологічний (спосіб виробництва), дизайнерський (естетичні, ергономічні властивості), медичний (безпечність експлуатації) та інші аспекти.

У результаті аналізу ринку необхідно дістати характеристики [7, с. 315]:

Ё товару, його здатності задовольняти існуючі й перспективні потреби споживачів, новизни, конкурентоспроможності, відповідності стандартам та вимогам;

Ё безпосередньо ринку, його географічного положення, сегментації, місткості, товарної і фірмової структури, кон'юнктури, тенденції розвитку тощо;

Ё покупців -- як існуючих, так і можливих, їх сегментації, попиту, ступеню його задоволення;

Ё вивчення конкурентів, їх складу, розвитку, методів і результатів діяльності.

Збалансованість попиту і пропозиції вивчають з огляду на сьогоднішні проблеми товарних ринків, які прогнозують. Для вирішення цих проблем методами статистики вивчають процес формування попиту, регіональне розміщення виробництва і ринкової діяльності у взаємозв'язку з асортиментом і якістю товарів та послуг, виконання програм розвитку асортименту та якості товарів і послуг; провадять економіко-соціологічне дослідження формування ринків нових товарів та послуг з урахуванням споживчих потреб різних груп споживачів.

На підставі цих досліджень аналізують та прогнозують кон'юнктуру ринку. Під кон'юнктурою розуміють економічну ситуацію, яка склалася на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів, портфелем замовлень тощо. У процесі аналізу кон'юнктури вивчається взаємозв'язок між такими складовими:

виробництво -- його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей, портфель замовлень, чисельність зайнятих тощо;

попит і споживання за окремими групами споживачів;

товар і його збут, конкурентоспроможність;

ціни, їх рівень, динаміка, співвідношення за товарами та країнами; політика в галузі ціноутворення [27, с.248].

Зокрема визначають характер і можливості взаємного пристосування попиту і пропозиції, особливості реакції цих елементів ринкового механізму на зміни цін різних товарів та товарних груп. Кількісний бік цієї залежності визначається поняттям «цінова еластичність попиту і пропозиції», під якою розуміють ступінь реакції попиту і пропозиції на відносну зміну рівня ринкової ціни, яка може бути схарактеризована за допомогою коефіцієнтів еластичності.

Важливим принципом аналізу товарного ринку є врахування вимог окремих груп споживачів. Для цього здійснюють типологізацію споживачів, групуючи їх за такими ознаками: поведінка на ринку, специфіка споживчих вимог. З метою найточнішого визначення груп споживачів, їх потреб та переваг застосовують комбінацію критеріїв. Диференціацію споживчих вимог покладено в основу сегментації ринку. Під сегментацією ринку розуміють поділ ринку на окремі частини (сегменти) за ознакою економічної поведінки груп покупців. Сегментація провадиться на рівні споживачів, груп товарів і послуг, асортиментно-якісної структури ринку і т. ін. [38].

Вибираючи сегменти ринку, перевагу надають великим сегментам, сегментам з чітко окресленими межами, прогресивним попитом. Сукупність сегментів, дібраних для маркетингового вивчення та маркетингової діяльності, утворює цільовий ринок.

На основі цих даних будується типологія асортименту, яка відповідає інтересам певних типів споживачів. На базі структурно-функціональних моделей, застосовуючи ряди розподілу, методи кореляції і регресії, аналізують побудовані структури з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків і дають оцінку прогнозованих структур споживачів та їхніх вимог до кількості та якості товарів.

Крім сегментації ринку за продуктами і споживачами застосовують сегментацію за конкурентами. Згідно з нею виконують порівняльний аналіз параметрів, що визначають успіх виробів на ринку відповідно до характеристик продуктів, ціни, каналів збуту, методів просування товарів [12]..

На етапі мікросегментації ринку (або саме сегментації) відбувається поділ споживачів в рамках певного потенційного ринку та виділення сегментів споживачів. Основна відмінність мікросегментації від макросегментації полягає в тому, що в рамках мікросегментації виділення споживачів відбувається вже на рівні особливостей їх поведінки, субдомінуючих мотивів та потреб [27, с.326] .

Ефективність сегментації залежить від того, наскільки правильно будуть визначені принципи, критерії та методи сегментації, від яких багато в чому залежить вибір цільових ринків та шляхів позиціонування продукції.

Критерієм сегментації називається показник (або група показників), що дозволяє розділити ринок за його відношенням до комплексу маркетингу (або окремих його компонентів). Вибираючи той або інший підхід до проведення сегментації, можна керуватися наступними критеріями [15]:

- важливість сегмента для підприємства;

- кількісні показники (обсяг ринку, місткість даного сегмента ринку);

- тенденції розвитку ринку;

- доступність освоєння сегмента для підприємства;

- прибутковість продукції;

- захищеність від конкуренції (уже завойовані позиції, що сформували позитивний імідж підприємства);

- можлива ефективність роботи на цьому сегменті у перспективі.

Сегментація може здійснюватися на основі одного або послідовного застосування декількох критеріїв. Для кожного виділеного за допомогою певного критерію або критеріїв ринкового сегмента необхідно визначити профіль реакції споживачів.

Вказані критерії повинні бути проаналізовані з використанням статистичних методів з метою виявлення взаємозв'язку між факторами, тобто знаходження причин, які обумовлюють саме таку поведінку. Це вимагає, зокрема, використання багатомірних методів, які дозволяють побудувати модель поведінки споживача на основі аналізу великої кількості факторів.

Аналіз придатності критеріїв сегментації полягає у перевірці їх на наявність кореляції між парами ознак (наявність кореляції між питаннями в даному дослідженні). Наявність високого ступеня кореляції вказує на існування взаємозв'язку між критеріями тобто на можливість використання одного з них, що дозволить зменшити кількість досліджуваних критеріїв шляхом їх об'єднання.

При цьому для виокремлення основних критеріїв сегментації можна використовувати факторний аналіз, а об'єднувати споживачів в однорідні групи - за допомогою кластерного аналізу, який дозволяє розділити сукупність на однорідні групи та дискримінантного, що дозволяє визначити найбільш типовий для кожного кластеру фактор. За допомогою перехресного табулювання визначаються характеристики кожного отриманого сегменту [21].

Недоліками використання багатьох критеріїв є відсутність моделі, яка показувала б, які характеристики необхідно вивчати та як вони пов'язані з поведінкою споживачів, що призводить до необхідності їх вибору на основі інтуїції.

При дослідженні споживчих ринків виникає потреба у визначенні основних характеристик споживачів, які дозволять провести сегментацію ринку та визначити потенційних споживачів продукції підприємства. Це вимагає створення більш сучасних систем інформаційного забезпечення, до яких відноситься маркетинг взаємовідносин з клієнтом Customer Relation Management - CRM), які дозволять отримувати від існуючих та потенційних покупців необхідну інформацію для сегментації, позиціонування та розробки інших елементів маркетингу, а також здійснювати моніторинг діяльності конкурентів, в тому числі маркетингової. Отримання такої інформації можливе тільки за умови організації первинного спостереження [21].

Визначаючи потенціал споживчого ринку, необхідно володіти інформацією про кількість потенційних споживачів, їх поділ на сегменти за критеріями, що впливають на обсяг споживання, а також про можливий рівень споживання продуктів в межах кожної групи. Розрахунок реально існуючого попиту також потребує визначення фактично існуючого обсягу споживання. Це вимагає проведення вибіркових опитувань споживачів, які дозволять визначити перелічені вище показники.

Відповідна система показників характеризує частку реалізації і-го підприємства в загальному обсязі реалізації порівняльного асортименту продукції; частку прибутку, одержаного і-м підприємством у загальному обсязі прибутку, одержаному на даному ринку; рівень рентабельності і-го підприємства порівняно з рівнем рентабельності на даному ринку тощо.

У процесі розробки маркетингової стратегії подається оцінка конкурентоспроможності товару. Для цього може бути використана система показників конкурентоспроможності, яка включає: технічні параметри (класифікаційні, конструктивні, технологічної ефективності, ергономічні, естетичні); економічні параметри (собівартість, ціна, споживання, рентабельність); нормативні параметри (норми, стандарти, вимоги законодавства); екологічні параметри (забруднення повітря, землі, води) [16].

На основі цих показників розраховується інтегральний показник, для чого може бути використана методика рейтингової оцінки [38, с. 258].

Характеризуючи збут, застосовують дані про пряме доставляння споживачам, доставляння через посередників, ступінь охопленості ринку, запаси виробів у виробників, ефективність реклами, строки та вид платежу, умови кредиту та інші фінансові умови для купівлі товару.

Ринок як сферу обміну розглядають у взаємозв'язку з іншими стадіями суспільного відтворення. Так, застосовують показники, пов'язані з виробництвом (формування пропозиції товарів, збалансованість виробництва з попитом, співвідношення продуктивності й оплати праці), розподілом (частка фонду споживання в національному доході, пропорції грошових доходів і товарної маси), споживанням (обсяг і склад товарної маси, реалізація на ринку).

Тому статистика товарного ринку вивчає кон'юнктуру певних товарів або груп товарів у взаємозв'язку із загальноекономічною кон'юнктурою, а також з кон'юнктурою товарних ринків. Відповідна система показників складається з таких компонентів [38]:

1) узагальнюючі показники ділової активності (промислове і сільськогосподарське виробництво, джерела і використання особистих доходів, реалізація продукції, товарні запаси, співвідношення товарних запасів і реалізації продукції, відвантаження продукції виробниками, запаси і замовлення, банкрутства);

2) ціни на товари внутрішні та експортні (ціни реалізації та купівлі, ціни виробників, споживчі ціни, купівельна спроможність грошової одиниці);

3) показники внутрішньої торгівлі (обороти роздрібної та оптової торгівлі, рух товарних запасів, платоспроможний попит населення, міжрегіональні перевезення, продаж у кредит);

4) показники зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, обсяг товарообороту);

5) показники фінансів (банківський та споживчий кредит, грошовий обіг, прибутки і дивіденди, податки, стан ринку цінних паперів);

6) показники конкурентного середовища, захист його від монополізму (кількість продавців та покупців, частка їх у загальному обсязі збуту та купівлі, частка окремих виробників у загальному обсязі випуску продукції, вплив на монопольне становище унікальних природних умов та місцезнаходження, технології виробництва, особливостей продукту -- якості, марки, вартості, упакування); ефективність державних антимонопольних заходів (податкової політики, кредитів, пільг дрібному бізнесу, заохочення не лише експорту, а й імпорту);

7) трудові ресурси і зайнятість (заробітки, населення і трудові ресурси, зайнятість, тривалість робочого часу, ринок робочої сили).

Важливим моментом характеристики є дослідження монополізму та конкуренції . При цьому використовуються коефіцієнти локалізації, які характеризують співвідношення часток, з одного боку, чисельності підприємств, а з іншого -- обсягів виробництва та реалізації засобів виробництва, прибутку тощо. Узагальнену характеристику ступеня монополізму дають відповідні коефіцієнти концентрації розподілів. Оцінку розвитку та перспектив монополізму дає аналіз динаміки коефіцієнтів локалізації та концентрації, зокрема визначення коливань, основної тенденції [14, с. 457].

Використовуючи перелічені та інші дані, визначають види кон'юнктури [33].

Висока (стабільна) кон'юнктура характеризується відносною сталістю високих цін та активністю споживачів і постачальників.

Кон'юнктура, що знижується, зумовлена затоварюванням ринку (пропозиція перевищує попит). При цьому спостерігається зниження ринкових цін, скорочення договорів.

Аналізуючи кон'юнктуру ринку, вивчають коливання попиту під впливом основних факторів, які можна об'єднати в чотири групи: природно-кліматичні, соціально-побутові, економічні і демографічні.

При цьому часовий ряд збуту потрібно аналізувати за чотирма основними компонентами.

Компонент 1-й -- тренд -- виражає основні тенденції в демографічних процесах, капіталовкладненнях, технологіях. Якщо тренд має достатньо сталий характер, то дані про нього використовують при довгостроковому прогнозуванні. Для визначення загальної тенденції динамічного ряду застосовують різні методи, виходячи з умов розвитку. Якщо спостерігається лінійна тенденція динамічного ряду, то можна застосувати метод плинної середньої. У разі нелінійної тенденції розвитку придатними є методи аналітичного вирівнювання.Компонент 2-й -- цикл -- відбиває коливання обсягу збуту. Цикл існує, коли часовий ряд характеризується достатньо сталою амплітудою і періодичністю зміни. Виокремлення циклічного компонента особливо важливе при середньостроковому прогнозуванні.

Компонент 3-й -- сезонність -- показує коливання збуту протягом року, які регулярно повторюються. Сезонність може бути пов'язана з природно-кліматичними, соціально-побутовими і економічними факторами.

Соціально-побутові фактори -- це вплив звичок, побуту, національних свят, соціальної приналежності сім'ї тощо.

Серед економічних факторів особливий вплив мають сезонні коливання виробництва. При цьому чим більший щодо потреби обсяг виробництва продуктів харчування і більша насиченість ними ринку товарами, тим довший період споживання і тим слабший вплив сезонності виробництва на сезонність споживання. Зокрема, за рахунок маневрування товарними запасами варіація внутрішньорічних коливань продажу продуктів харчування менша, ніж виробництва. Інша картина щодо непродовольчих товарів, де з насиченістю ринку варіація сезонної хвилі зростає, оскільки більшість груп населення купує товар відповідно до сезону.

Компонент 4-й -- нерегулярні коливання збуту під впливом різних соціальних потрясінь, стихійного лиха та інших відхилень від нормальної ситуації [33].

Особливого значення при аналізі кон'юнктури ринку набуває аналіз внутрішньорічних коливань, які можуть регулярно повторюватися в динамічному ряду з періодом 12 місяців.

Виходячи з завдань маркетингового дослідження система статистичних показників має дозволити охарактеризувати кон'юнктуру ринку, споживачів та конкурентів, оцінити потенціал підприємства, розробити комплекс маркетингу.

Показники кон'юнктури ринку, які становлять основну підсистему системи показників маркетингового дослідження, у роботі було запропоновано розподілити по чотирьох групах (рис. 1.1 ).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Підсистема показників кон'юнктури ринку [23].

Показників кожної з зазначених груп потребують всі учасники ринку, зокрема:

- постачальники - для укладення ефективних угод;

- конкуренти - для врахування переваг та недоліків у своїй діяльності;

- продавці - для знаходження більш перспективного та прибуткового сегменту ринку.

Статистичне дослідження дає інформацію, на підставі якої оцінюють ситуацію на ринку та визначають завдання та вид маркетингу -- діяльності, що полягає у вивченні ринку й спрямована на задоволення потреб шляхом обміну.

Результати статистичного аналізу є базою прогнозу кон'юнктури товарного ринку. Статистичні методи аналізу результатів економічної діяльності об'єктів або суб'єктів господарювання використовуються практично в усіх маркетингових дослідженнях. Можна виділити такі статистичні методи аналізу [40]:

кореляційний -- вивчає взаємодію та ступінь щільності взаємозв'язку показників системи в процесі функціонування її;

регресійний -- використовується для визначення залежності змінної від однієї чи декількох незалежних змінних (проста чи багатофакторна регресія). Використовується для розв'язання таких задач, як визначення залежності між обсягом продажу на конкретному сегменті ринку та ціною, сервісом, рекламою і т. ін.;

дисперсійний -- використовується для виявлення впливу деякого фактора на певний економічний показник (наприклад, вплив реклами на обсяги продажу в польових дослідженнях ринку);

варіаційний -- використовується для визначення ступеня впливу варіацій незалежних змінних на залежні у лабораторних експериментах;

дискримінантний -- використовується для визначення різниці та проведення чітких меж між заданими (існуючими) групами об'єктів за допомогою комбінації значень декількох незалежних змінних, що характеризують об'єкти, достатніх для розмежування груп та для віднесення будь-якого нового об'єкта до певної групи за його характеристиками;

факторний -- використовується для дослідження взаємозв'зку між змінними з метою визначення найбільш впливових суттєвих факторів. Наприклад, при сегментації ринку з усіх змінних, що описують вимоги до продукту та потреби потенційних споживачів, необхідно вибрати основні -- принципові -- для формування сегментів;

кластерний -- використовується для об'єднання об'єктів у групи або кластери, так щоб відмінності між об'єктами одного кластера були меншими за відмінності між об'єктами різних кластерів.

Дослідження кон'юнктури ринку передбачає здійснення стратегічного та оперативного аналізу . Стратегічний кон'юнктурний аналіз полягає у виявленні та моделюванні закономірностей функціонування ринкового механізму з метою передбачення розвитку ринку та обґрунтування застосування соціально-економічних важелів для регулювання ринкових процесів [43].

Всі методи, які можна використовуються при прогнозуванні, можна поділити за ступенем структурованості процесу прогнозування та обсягом аналітичної роботи, необхідної для розробки прогнозу на якісні (здійснюються на основі судження) та кількісні (ґрунтуються на даних) [7, с.289; 14, с. 353].

Основними напрямами прогнозування в маркетингових дослідженнях є:

- тенденції розвитку галузі, регіонів та країни в цілому;

- визначення найбільш імовірних оцінок стану кон'юнктури у майбутньому з урахуванням динаміки її основних показників;

- зміна обсягу реалізації за умови зміни параметрів комплексу маркетингу;

- попит на певний вид продукції або на продукцію певного підприємства;

- місткість ринку, його розмір та темпи зростання;

- частка ринку підприємства;

- витрати та доходи, інші фінансові результати діяльності;

- зміна обсягу споживання товарів (попиту);

- зміна цін в результаті зміни вартості сировини та матеріалів, інших витрат на виробництво, а також під впливом змін у попиті та пропозиції;

- дії та реакції конкурентів, постачальників, дистриб'юторів, уряду.

В залежності від особливостей інформації, цілей дослідження, а також часу упередження використовують різні методи прогнозування (табл. 1.2).

Мінливість зовнішнього оточення ускладнює розробку достовірних довгострокових прогнозів, оскільки при цьому необхідно враховувати велику кількість факторів, окремі з яких неможливо кількісно виміряти або навіть виявити. Крім того, маркетологу найчастіше доводиться розв'язувати задачі, які вимагають здійснення короткострокового прогнозування.

Взаємозв'язок між основними методами, які використовуються для прогнозування в маркетингових дослідженнях представлені на рис. 1.2.

Основними методами прогнозування, які використовуються в маркетингових дослідженнях, є екстраполяція тенденцій та статистичне моделювання.

Таблиця 1.2 Напрями використання методів прогнозування в маркетингових дослідженнях [7]

Вид прогнозу

Припущен-ня

Метод прогнозування

Використання

опера-тивний (до 1 місяця)

тенденція ряду дина-міки зали-шиться незмінною та аналі-зується один (ізо-льований) динаміч-ний ряд з врахуван-ням тільки кількісних змін

екстраполяції тенденцій, трендові моделі з невеликою кількістю факторів, експертні оцінки

оцінка кон'юнктури ринку, визна-чення зміни попиту для здійснення оперативного управління, обґрун-тування та коригування замовлень, розробка заходів по управлінню товарними ресурсами, коригування застосовуваних заходів маркетинг-міх тощо. Такі прогнози дозволяють завчасно визначити заходи, які допоможуть підтримати розвиток позитивних тенденцій або уникнути їх, усунути існуючі диспропорції у співвідношенні попиту та пропозиції, покращити структуру та якість продукції тощо.

коротко-строко-вий

(до 1 року)

середньостроко-вий

(1 - 5 років)

вимагають врахування не тільки кількісних, але і якіс-них змін у об'єкті

комплексний аналіз рядів динаміки для аналізу ситуації, що може скластись у майбутньому, враху-вання реальних можливостей отри-мання того чи іншого кількісного результату (дослід-жуються різні ва-ріанти розвитку об'єкта у перспек-тиві та врахо-вуються експертні оцінки)

визначення попиту на макрорівні, що вимагає врахування рівня досягнутих показників, таких як можливості та структура виробництва, обмеженість матеріальних, трудових та фінансових засобів

довго-строко-вий (більше 5 років)

...

Подобные документы

  • Стадії вивчення кон’юнктури ринку. Мета та приклади автоматизованого розв’язання задач з дослідження та оцінювання кон’юнктури товарного ринку і потреб у товарах. Мета та основні методи комплексного дослідження ринку та величини попиту на товари.

    контрольная работа [149,2 K], добавлен 28.05.2010

  • Структура споживчого ринку. Методики вивчення кон'юнктури товарів тривалого користування і повсякденного попиту. Показники кон’юнктури виробництва споживчих товарів. Споживчі параметри товару. Показники збутової і торгової кон'юнктури, методи її аналізу.

    реферат [26,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Вивчення кон’юнктури ринку інформаційних технологій лівобережного регіону України. Аналіз відношення вітчизняних споживачів до придбання ліцензованого програмного забезпечення. Побудова моделі поведінки на ринку розповсюдження програмного забезпечення.

    курсовая работа [530,1 K], добавлен 15.06.2016

  • Характерні риси кон'юнктури ринку, основні завдання її дослідження. Аналіз кон'юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг, що включає вивчення макроекономічних показників, які впливають на формування попиту, пропозиції та відповідної ціни.

    лекция [20,2 K], добавлен 20.06.2011

  • Поняття ринку, аналіз і прогнозування. Залежність попиту від маркетингових зусиль підприємства. Прогноз кон'юнктури товарного ринку. Форми і функції реклами. Графік проведення рекламної кампанії. Проведення рекламних заходів, вибір цільової аудиторії.

    контрольная работа [63,6 K], добавлен 19.10.2012

  • Дослідження ринку цукру на базі м. Умань. Основні фактори, які впливають на існуючу ситуацію на ринку і заходи щодо покращення ситуації. Дослідження пропозиції (кількість виробників та ціни). Виробники, які представленні на ринку цукру м. Умань.

    контрольная работа [169,3 K], добавлен 16.10.2011

  • Особливості формування торгової стратегії на ринку Форекс на основі статистичного аналізу. Уявлення про ефективність і прибутковість торгівельних процесів. Визначення сучасної структури створення різнорівневих систем, характерних фінансовим ринкам.

    статья [77,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Споживання кави, асортимент, особливості реалізації на ринку України. Аналіз методологічних підходів до організації маркетингового дослідження, збір первинних даних, використання опитування як основного інструменту дослідження. План складання вибірки.

    контрольная работа [21,7 K], добавлен 11.11.2010

  • Особливості продукту маркетингового дослідження, перспективи розвитку національної економіки. Стан світового ринку автобусів, основні країни та компанії, що виробляють автобуси та продають їх на глобальному ринку. Вибір цільових ринків зарубіжних країн.

    курсовая работа [966,6 K], добавлен 31.10.2011

  • Труднощі проведення ефективного сегментування. Проблеми, пов'язані із традиційною сегментацією. Маркетингове дослідження українського ринку синтетичних миючих засобів. Методи опрацювання даних. Графік проведення маркетингового дослідження й кошторис.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 12.10.2012

  • Сутність маркетингових досліджень, мета їх проведення, завдання. Специфіка поведінки споживачів на ринку дитячого харчування. Методика проведення маркетингового дослідження на прикладі ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 30.04.2014

  • Маркетингове дослідження ринку методом опитування споживачів. Стратегія позиціювання товару на ринку. Кількісна оцінка рівня цінового ризику. Ефективність рекламної кампанії. Сегментація товарного ринку та прогнозування обсягів збуту продукції.

    курсовая работа [248,2 K], добавлен 14.06.2011

  • Дослідження факторів макросередовища: їх види, аналіз впливу на кон’юнктуру ринку на прикладі ТОВ "Цукровий завод Козова"; розробка рекомендацій щодо удосконалення діяльності підприємства в умовах негативних чинників маркетингового середовища України.

    курсовая работа [60,2 K], добавлен 11.11.2010

  • Маркетингове дослідження ринку косметики в м. Суми методом опиту споживачів. Позиціонування торгової марки чи товару на ринку. Кількісна оцінка рівня цінового ризику. Сегментація товарного ринку, прогнозування обсягів збуту продукції, збутова політика.

    курсовая работа [116,6 K], добавлен 14.06.2011

  • Суть, цілі та завдання маркетингового дослідження ринку комп’ютерної техніки, методологія та принципи проведення, оцінка ефективності. Проблеми та перспективи вдосконалення маркетингової діяльності підприємств на ринку комп’ютерної техніки в Україні.

    курсовая работа [208,0 K], добавлен 24.11.2014

  • Загальноекономічний, галузевий та товарний рівні вивчення кон'юнктури ринку, аналіз основних макроекономічних пропорцій і тенденцій. Показники, що характеризують виробництво та збут товарів, товарні запаси, оновлення товарного асортименту, динаміку цін.

    реферат [148,0 K], добавлен 24.05.2010

  • Огляд маркетингової діяльності підприємства "Таір-Сервіс" на товарному ринку. Фінансово-економічні показники. Особливості ринку. Аналіз попиту, внутрішнього, маркетингового середовища компанії. Рекомендації щодо корегування маркетингової стратегії.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.12.2017

  • Сегментація ринку, її визначення, сутність, принципи, класифікація, критерії здійснення, ознаки. Особливості та показники аналізу ринку. Етапи та організація процесу планування сегментації. Рекомендації щодо вирішення проблеми вибору цільового ринку.

    реферат [28,3 K], добавлен 21.01.2010

  • Характеристика ринку кондиціонерів. Динаміка попиту і пропозиції на ринку кондиціонерів. Стратегії та цілі основних учасників. Тенденції розвитку ринкової системи. Пропозиції з вдосконалення комплексу маркетингу. Ефективна стратегія маркетингу та збуту.

    курсовая работа [504,5 K], добавлен 21.10.2010

  • Проведення маркетингового аналізу ринку чаю (світові показники та тенденції розвитку українського ринку). Підготовка проекту зовнішньоторговельного контракту з імпорту чаю з метою подальшої реалізації на внутрішньому ринку. Розрахунок ефективності угоди.

    курсовая работа [118,3 K], добавлен 19.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.