Обґрунтування методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо створення та функціонування статистичного забезпечення маркетингового дослідження товарного ринку

§ залишки нереалізованої продукції і а їх зміна.

Здійснення аналізу виробництва на мезо- і мега-рівнях по гребує наявності цих показників в натуральному (за видами та в перерахунку на молоко) і вартісному (за видами та в цілому по групі) вираженні. У теперішній час обсяг виробництва у натуральному вираженні надасться Держкомстатом України тільки за основними групами га підгрупами молочних продуктів (у «Бюлетені промисловості» їх визначають відповідно 11 та 4, хоча у внутрішній звітності виділяється 13 основних груп га значно більше підгруп відповідно до номенклатурии продукції промисловості [20]). Обсяги виробництва не всіх видів продукті визначаються у терміновій звітності в перерахунку на молоко, оскільки це не передбачено новою Номенклатурою на відміну від існуючої раніше Номенклатури продукції відповідно до загальнодержавного класифікатора продукції [29]. Крім того, за всією сукупністю підприємств дані наводяться тільки за шістьма з дванадцяти видів молочної продукції (масло різної жирності об'єднано в одну групу) Щодо більшої номенклатури існує тільки інформація, отримана в результаті обробки термінової звітності, але вона подасться тільки великими, середніми та вагомими за обсягами діяльності малими підприємствами [29], тобто не за всією сукупністю підприємств.

Проведене порівняння річних даних щодо обсягу виробництва за повною сукупністю підприємств за всіма видами молочних продуктів (у перерахунку на молоко) з даними термінової звітності дозволило визначити, що різниця між ними є досить суттєвою (рис. 3.1, за даними Держкомстату), особливо у 2009 та 2010 роках, що свідчить про збільшення обсягу виробництва цієї продукції малими підприємствами.

Рис. 3.1. Співвідношення між обсягами виробництва молока різними сукупностями підприємств за 2008-2010 роки

Неповною є також інформація щодо джерел закупівлі молока переробними підприємствами. Вона міститься у статистичному бюлетені «Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства», в якому наведені показники обсягів закупленої сировини. її цін та вартості, а також кількості підприємств та закупівельних пунктів, що займаються вказаним видом діяльності [40]. Аналіз цієї інформації показав, що піл облік підпадають не всі переробні підприємства, оскільки обсяги реалізації має значно більша кількість підприємств (592 у 2006 році), ніж подають звітність за цією формою (відповідно, 380 підприємств).

Аналіз виробництва маточних продуктів за тривалий період ускладнюється тим, що з 2003 року замість попередньої номенклатури [41] діє нова Номенклатура продукції промисловості [38], за якою було суттєво змінено групування видів молочних продуктів. Цією номенклатурою не передбачено здійснення перерахунку всієї продукції, що виробляється, на молоко, і відповідно відсутні коефіцієнти перерахунку, що не дозволяє визначити структуру виробництва та втрат. Водночас для перерахунку можна застосовувати коефіцієнти, що використовуються Департаментом вибіркових обстежень домогосподарств Держкомстату України.

У зв'язку з принциповими відмінностями між зазначеними номенклатурами, виділені в їх межах види молочних продуктів суттєво відрізняються за наповненням. Це також не дозволяє порівнювати відповідну інформацію, отриману до та після 2003 року, що певним чином обмежує можливості аналізу динаміки виробництва. Так, розбіжність між обсягами виробництва у перерахунку на молоко, обчисленими за різними класифікаціями, але на підставі даних, отриманих за однією сукупністю підприємств, складає більше 12%. Ця розбіжність виникає через неврахування у попередній номенклатурі окремих видів молочних продуктів (розрахунки проводилися за інформацією 2003 року, коли облік здійснювався за двома класифікаціями, що і дозволило виконати порівняння).

З 2003 року припинився розрахунок показника обсягу виробництва молока і молочних продуктів у вартісному вираженні, який дозволяв аналізувати тенденцію зміни обсягу виробництва в цілому по всіх видах молочної продукції шляхом коригування цього показника на індекс цін виробників (щодо попереднього року). Його порівняння з обсягом реалізації, що розраховується тільки в цілому по молочній промисловості у вартісному вираженні, дозволило б визначити співвідношення між попитом та пропозицією. Але здійснювати таке порівняння можливо тільки починаючи з 2002 року, коли в статистичних публікаціях стали наводити показник реалізації у вартісному вираженні. Водночас і для такого розрахунку існують певні проблеми: він вимагає усунення впливу цін шляхом використання індексів середніх цін виробників до попереднього року (а не грудень до грудня попереднього року), а вони почали розраховуватися тільки у 2003 р.

Крім того, здійснити аналіз виробництва молока та молочної продукції в розрізі регіонів за існуючими даними неможливо через неповне висвітлення цього показника (в розрізі областей подається обсяг виробництва не всіх видів продукції, крім того з наявного переліку вилучається вид продукції, обсяг виробництва за яким є незначним), що призводить до невідповідності підсумку за регіонами значенню показника по Україні в цілому.

Виявлення сезонності у виробництві молочних продуктів вимагає аналізу квартальних та місячних даних. Але вони не повною мірою відбивають існуючу тенденцію, оскільки знову ж таки надаються не за повною сукупністю підприємств, а тільки за великими, середніми та вагомими за обсягами діяльності малими підприємствами, що подають термінову звітність та забезпечують приблизно 94-99 % загального обсягу випуску продукції (за різними видами продукції відсоток відрізняється). Наприклад, різниця в обсягах виробництва основних видів продукції у 2010 році за річною та терміновою звітністю складала: молоко оброблене рідке - 4,13%, сири жирні - 0,92%, продукти кисломолочні - 1,1%, сир свіжий не ферментований та сир кисломолочний - 1,04%, масло вершкове жирністю до 85% - 2.17%, більше 85% - 4,68% (розрахунок було здійснено шляхом порівняння даних, наведених у Статистичному щорічнику України [32] та бюлетені промислової продукції [17]), Здійснити коригування на недооблік за існуючими даними неможливо, оскільки інформація стосовно кількості підприємств, що належать до різних груп у цілому по Україні та в розрізі регіонів, а також їх середнього обсягу виробництва не оприлюднюється.

Щодо обсягу реалізації молока та молочних продуктів, то він визначається тільки в грошовому вираженні в цілому по молочній промисловості, а тому неможливо визначити обсяг реалізації за видами продукції та середні відпускні ціни за регіонами та в цілому по Україні на всю молочну продукцію й окремі її

види, п також проаналізувати відсоток реалізації до випуску. Крім того, зазначений показник враховує не всі господарюючі суб'єкти, що займаються реалізацією цього виду продукції (крім річних показників).

Ціни, за якими відбувається реалізація молочних продуктів (відпускні або ціни виробників), реєструються на основі звітності підприємств Державним комітетом статистики України для розрахунку індексу цін виробників. Однак оскільки цей показник обчислюється помісячно і тільки в цілому по Україні без визначення його за регіонами, то це унеможливлює відповідний аналіз різниці цін між молочними продуктами. Крім того, не здійснюється розрахунок середніх цін реалізації як кожного виду молочних продуктів, так і в цілому за групою, що дозволило б більш детально проаналізувати вплив ціни на споживання, а також визначити обсяг споживання кожного виду продукції у грошовому виразі та обчислити середній розмір націнки, яка використовується в різних видах торгових точок оптової та роздрібної торгівлі (хоча це можна зробити на основі даних, що збираються Держкомстатом України).

Продукція, вироблена у промисловості, реалізується як через оптову та роздрібну мережі, так і іншим підприємствам для подальшої переробки (наприклад, використовується при виробництві ковбас та кондитерських виробів). Для визначення напрямів реалізації та питомої ваги кожного з них необхідно використовувати однакові класифікації, що передбачатимуть групування тринадцяти груп виробленої у промисловості продукції в укрупнені групи з використанням затверджених коефіцієнтів перерахунку на молоко, а також визначення загального обсягу продукції. Але оскільки ці показники розраховуються різними департаментами Держкомстату України, їх класифікації є непорівнянними (додаток Б), що спричинює неточності при здійсненні зіставлень. Крім того, зведення реалізованої продукції до укрупнених груп відбувається без використання коефіцієнтів перерахунку на молоко, тобто не враховуються відмінності у жирності продуктів та їх інших властивостях. Це призводить до того, що у роздрібній торгівлі взагалі не обчислюється кількість реалізованого молока та молочних продуктів у натуральному вираженні через значні відмінності у продуктах, які належать до цієї групи, а у зовнішній торгівлі цей факт також не приймається до уваги.

Зміну фізичного обсягу реалізації у роздрібній торгівлі можна визначити на основі аналізу індексів фізичного обсягу, але їх розрахунок здійснюється шляхом використання взаємозв'язку між індексами вартості та роздрібних цін. Останній обчислюється на підставі даних вибіркового спостереження за цінами, в ході якого досліджуються суб'єкти, відмінні від тих, які подають звітність щодо обсягів реалізації, а це може призвести до неточності в отриманих показниках.

Порівняння виробництва з реалізацією унеможливлюється також і тим, що роздрібний товарооборот визначається тільки за суб'єктами підприємницької

діяльності - юридичними особами, оскільки вони зобов'язані подавати звітність. При цьому не враховується товарооборот фізичних осіб - підприємців, який є досить суттєвим щодо молока та молочних продуктів.

Порівняння обсягів виробництва з роздрібним товарооборотом у натуральному вираженні за трьома групами продуктів показує, що в 2011 р. обсяг реалізації сиру та бринзи складав 16,45% від обсягу виробництва, масла вершкового - 33,51%, а морозива - 22,45%, що свідчить про переважну реалізацію цих продуктів у торгівельних місцях, які належать фізичним особам і, відповідно, оборот яких не визначається, хоча це можна зробити шляхом організації та проведення вибіркових обстежень торговельних точок. Причому у точках, що належать фізичним особам, обсяг реалізації морозива зростає, а стосовно двох інших груп молочних продуктів спостерігається протилежна.

Це також підтверджується результатами вибіркових обстежень домогосподарств, у ході яких вказуються місця здійснення покупок, що дозволяє визначити їх розподіл (рис 3.2. за даними Держкомстату України).

У магазинах, що належать як юридичним, так і фізичним особам, купується тільки 62% молочних продуктів. Вибіркове обстеження, дані якого дозволили б визначити частку фізичних осіб у продажах, проводилося тільки один раз у 2005 ропі за спеціальним розпорядженням Кабінету Міністрів України з метою визначення кількості торговельних точок, що належать фізичним особам.

Рис. 3.2. Розподіл за місцями здійснення покупок молока та молочних продуктів у вартісному вираженні

Характеристика динаміки фізичного обсягу роздрібного товарообороту для всіх молочних продуктів вимагає перерахунку обсягу реалізації у порівняних цінах. Для цього необхідно мати індекси споживчих цін щодо попереднього року за кожною з чотирьох груп молочних продуктів. Але наразі вони публікуються тільки стосовно молока та молочної продукції, а також масла вершкового. Щодо морозива індекси споживчих цін не публікуються взагалі, а стосовно сиру публікують тільки помісячні індекси та відповідні показники до грудня попереднього року, які не можна використовувати для розрахунку, оскільки це призведе до заниження величини обсягу роздрібних товарів через постійне зростання цін.

Розглядаючи кінцеве споживання молочних продуктів, варто зазначити, що його обсяг визначається за результатами вибіркових обстежень домогосподарств за двома групами молочних продуктів у перерахунку на молоко (молоко та сир; молоко, молокопродукти та масло). Водночас за даними спостереження можна визначити структуру споживання у натуральному та грошовому вираженні, що дозволить проаналізувати зміну смакових уподобань населення та чинники, які на це впливають (у першу чергу, зміна цін).

Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що існуючої інформації щодо ринку молока та молочної продукції недостатньо для проведення маркетингового дослідження на мега- та мезорівні. Найменший її дефіцит відчувається при дослідженні виробників сирого молока, особливо сільськогосподарських підприємств, оскільки, незважаючи на притаманні існуючим даним недоліки, вони дозволяють детально проаналізувати цей ринок. Значно менша кількість інформації накопичується стосовно переробних підприємств, при цьому більшість її офіційно не оприлюднюється або призначається тільки для внутрішнього використання (наприклад, стосовно кількості підприємств, що працюють у молочній промисловості). Крім того, показники є не порівнянними між собою в часі та просторі через використання різних одиниць вимірювання, зміну методології розрахунку, а також їх належність до різних сукупностей. Найгіршим є інформаційне забезпечення дослідження роздрібної торгівлі, оскільки дані щодо неї подаються не за всіма суб'єктами, а обсяг реалізації в натуральному вираженні розраховується тільки за трьома видами продукції з чотирьох.

Виправлення вказаних недоліків потребує:

- розширення кола досліджуваних показників вибіркових обстежень особистих підсобних господарств населення, оскільки ця категорія забезпечує більше 80% виробництва молока;

- розробки методики обчислення коефіцієнтів перерахунку окремих видів молочних продуктів на молоко;

- уточнення інформації щодо кількості та структури підприємств, які працюють у молочній промисловості;

- розроблення ключів для зведення рядів динаміки, побудованих за Класифікацією товарів та послуг та за Номенклатурою промислової продукції;

- розрахунку обсягів виробництва та реалізації молока у натуральному и вартісному вираженні по молочній промисловості в цілому по країні та у розрізі регіонів;

- розрахунку середніх цін виробників в цілому по галузі та за окремими видами молочних продуктів у середньому по Україні та в розрізі регіонів:

- проведення вибіркових обстежень підприємств роздрібної торгівлі, що не подають звітності до Держкомстату України, для визначення обсягу реалізації молочних продуктів через їх мережу;

- публікації індексу споживчих цін до попереднього місяця, грудень до грудня попереднього року та до попереднього року в цілому; що дозволить визначати зміну цін стосовно всіх видів продукції, а також здійснювати перерахунок обсягу реалізації в роздрібній торгівлі у порівнянні ціни.

3.2 Прогнозування попиту на ринку молока та молочних продуктів

Попит визначається споживанням, тому за допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначимо залежність споживання молока та молочних продуктів від доходів населення по Україні за період з 2000 р. по 2010 р. (табл. 3.1).

Застосуємо графічний метод для наочного зображення форми зв'язку між досліджуваними економічними показниками. Для цього в прямокутній системі координат будують графік, по осі ординат відкладають індивідуальні значення результативного признаку Y (обсяг реалізованої промислової продукції), а по осі абсцис - індивідуальні значення факторного признаку X (доходи населення).

Сукупність точок результативного і факторного признаків називається полем кореляції (рис.3.3).

Таблиця 3.1 Взаємозв'язок фонду споживання з доходами населення України

Рік	Споживання молока і молочних продуктів, тис.т Y	Доходи населення, млрд.грн Х
2000	9788,8	128,736
2003	10782,7	215,672
2004	10725,0	274,241
2005	10625,1	381,404
2006	10980,1	472,061
2007	10448,1	623,289
2008	9890,4	845,641
2009	9780,1	894,286
2010	9470	1101,015
2011	9363,0	1251,005

Складено на основі даних [31]

y

x

Рис. 3.3 Поле кореляції

На підставі поля кореляції можна висунути гіпотезу (для генеральної сукупності) про те, що зв'язок між всіма можливими значеннями обсягу реалізації промислової продукції та доходів населення (і ) носить лінійний характер.

Лінійне рівняння регресії має вигляд:

, (3.1)

де - випадкова помилка (відхилення).

Причини існування випадкової помилки:

1. Невключення в регресійну модель значущих пояснюють змінних;

2. Агрегування змінних. Наприклад, функція сумарного споживання - це спроба загального вираження сукупності рішень окремих індивідів про витрати. Це лише апроксимація окремих співвідношень, які мають різні параметри.

3. Неправильне опис структури моделі;

4. Неправильна функціональна специфікація;

5. Помилки вимірювання.

Так як відхилення для кожного конкретного спостереження - випадкові і їх значення у вибірці невідомі, то:

1) за спостереженнями і можна отримати тільки оцінки параметрів і

2) оцінка параметрів і регресійної моделі є відповідно величини і , які носять випадковий характер, тому що відповідають випадковою вибіркою;

Тоді оціночне рівняння регресії (побудоване за вибірковими даними) буде мати вигляд:

, (3.2)

де - спостережувані значення (оцінки) помилок , і відповідно оцінки параметрів і регресійної моделі, які варто знайти.

Для оцінки параметрів і - використовують МНК (метод найменших квадратів). Метод найменших квадратів дає найкращі (ефективні та незміщені) оцінки параметрів рівняння регресії. Але тільки в тому випадку, якщо виконуються певні передумови щодо випадкового члена () і незалежної змінної (). Застосуємо комп'ютерні засоби Microsoft Excel для одержання лінії тренду залежності фонду споживання молока та молочних продуктів від доходів населення (рис. 3.4).



Рис. 3.4 Лінія тренду залежності фонду споживання молока та молочних продуктів від доходів населення

Зв'язок між фонду споживання молока та молочних продуктів від доходів населення існує, він помітний, про що свідчить коефіцієнт детермінації 0,5245. Рівняння регресії, що описує цей зв'язок:

у= -1,1007х + 10866. (3.3)

Виконаємо прогноз фондів споживання на майбутні 5 років. Для цього спочатку спрогнозуємо рівень доходів населення за допомогою лінійного тренду, котрий зображено на рис. 3.5

Рис. 3.5 Динаміка та лінія тренду доходів населення

За допомогою функцій Microsoft Excel маємо наступне лінійне рівняння тренду:

(3.4)

Виконаємо розрахунок прогнозу доходів населення, підставляючи в дане лінійне рівняння наступні п'ять прогнозних періоди. Отримаємо наступні прогнозні значення: 2012 рік - 1316,789; 2013 рік - 1443,709; 2014 - 1570,629; 2015 рік - 1697,549; 2016 рік - 1824,469 млрд. грн . Маючи прогнозні значення доходів населення знайдемо прогнозні обсяги фонду споживання молока та молочних продуктів, використовуючи рівняння регресії, отримане при аналізі взаємозв'язку цих двох економічних показників (3.3). Отримані дані занесемо до табл.3.3.

Таблиця 3.2. Прогноз фонду споживання молока та молочних продуктів на 2012-2016 рр.

Рік	Дохід населення, млрд.грн	Прогнозне значення фонду споживання, тис. т
2012	1316,789	9416,6
2013	1443,709	9276,9
2014	1570,629	9137,2
2015	1697,549	8997,5
2016	1824,469	8857,8

Одже, згідно виконаного прогнозу фонди споживання молока та молочних продуктів мають щорічно зменшуватись.

3.3 Прогнозування пропозиції на ринку молока та молочних продуктів

Аналогічно зробимо прогнозування пропозиції на ринку молока та молочних продуктів. Пропозиція визначається виробництвом молока. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначимо залежність виробництва молока від середніх цін реалізації по Україні за період з 2000 р. по 2010 р. (табл.3.3).

Таблиця 3.3. Взаємозв'язок виробництва молока від цін реалізації молока

Рік	Виробництво молока, тис.т Y	Середні ціни реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами, грнХ
2003	13661,4	696,9
2004	13709,5	835,3
2005	13714,4	1126,9
2006	13286,9	1070,2
2007	12262,1	1660,6
2008	11761,3	2065,1
2009	11609,6	1888,8
2010	11248,5	2938,7
2011	11086,0	3041,6
2012	11377,6	2662,2

Складено на основі даних [31]

На рисунку 3.6 наведена залежність виробництва молока від середніх цін реалізації по Україні за період з 2000 р. по 2010 р. та лінія тренду з рівнянням регресії у=-1,2083х+14545. (3.5)



Рис. 3.6 Лінія тренду залежності обсягів виробництва молока від середніх цін реалізації по Україні

Зв'язок між виробництвом молока та цінами реалізації існує і тісний про що говорить коефіцієнт детермінації R² який дорівнює 0,9074.

Для прогнозування обсягів виробництва молока необхідно спрогнозувати рівень середніх цін за допомогою лінійного тренду, котрий зображено на рис. 3.7.

Рис. 3.7. Динаміка та лінія тренду рівня середніх цін молока.

За допомогою функцій Microsoft Excel маємо наступне лінійне рівняння тренду:

(3.6)

Виконаємо розрахунок прогнозу середніх цін реалізації молока, підставляючи в дане лінійне рівняння наступні п'ять прогнозних періоди. Отримаємо наступні прогнозні значення: 2013 рік -3300,37 грн; 2014 рік - 3573,4 грн; 2015 рік -3846,45 грн ; 2016 рік -4119,49 грн.; 2017 рік -4392,53 грн .

Маючи прогнозні значення середніх цін реалізації знайдемо прогнозні обсяги виробництва молока , використовуючи рівняння регресії, отримане при аналізі взаємозв'язку цих двох економічних показників (3.5). Отримані дані занесемо до табл.3.4.

Таблиця 3.4. Прогноз обсягів виробництва молока на 2013-2017 рр.

Рік	Середня ціна реалізації молока, грн	Прогнозне значення обсягу виробництва молока, тис. т
2013	3300,37	10557,2
2014	3573,4	10227,3
2015	3846,45	9897,3
2016	4119,49	9567,4
2017	4392,53	9237,5

Згідно виконаного прогнозу обсяги виробництва молока та молочних продуктів мають щорічно зменшуватись.

Висновки до розділу 3

Для забезпечення необхідної якості інформації щодо ринку молока та молочних продуктів слід використовувати відповідні способи збирання первинних даних, вибір яких здійснюється з залученням інтерактивних процедур, що дозволить обчислювати показники, на базі яких здійснювати аналіз, моделювання стану та розвитку ринку. Основним та найбільш доступним джерелом інформації на макрорівні є дані Державного комітету статистики України, але вони мають певні недоліки щодо суб'єктів ринку молока та молочних продуктів: інформація подається про обсяг та напрями реалізації молока тільки за сільськогосподарськими підприємствами незважаючи на те, що особисті селянські господарства виробляють більше 80% цієї продукції; існує невідповідність між даними стосовно реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами переробним та інформацією щодо закупівлі переробними підприємствами молока у сільськогосподарських підприємств; відсутні дані стосовно того, яка кількість особистих селянських господарств має корів в розрізі регіонів, кількості корів молочного напрямку; не оприлюднюється інформація про кількість підприємств, що працюють у цій галузі (всього та мають обсяг реалізації); відсутні дані про втрати молока при виробництві молочних продуктів, що дозволить оцінити ефективність його використання; показники щодо різних його суб'єктів розраховуються різними департаментами Державного комітету статистики України, що використовують неспівставні класифікації.

З використанням існуючої інформації Держкомстату в результаті дослідження було виявлено, що на ринку у 2010 році відбулось зменшення виробництва молока та молочних продуктів як у промисловості, так і сільському господарстві. У промисловості це пояснюється, перш за все, зменшенням виробництва сирого молока та його реалізації переробним підприємствам, а також реакцією підприємств на зменшення експорту, а у сільському господарстві - постійним зменшенням поголів'я корів та уповільненням темпів росту їх продуктивності.

Оскільки дані є тільки про кількість виробленої продукції за видами, варто було б також подавати інформацію про кількість всієї виробленої продукції у перерахунку на молоко, що вимагає розробки коефіцієнтів переводу. Крім того, цей показник необхідно розраховувати у вартісному вираженні, що дозволить його порівнювати з обсягом реалізації. Розрахунок залишків продукції на кінець періоду за всією сукупністю підприємств дозволить визначити обсяги реалізації у натуральному вираженні за групами продукції.

Введення з 2003 року нової Номенклатури промислової продукції вимагає розробки ключів, які дозволять порівнювати дані, розраховані за різними класифікаціями.

У промисловості обсяг виробництва молочних продуктів визначається за тринадцятьма основними категоріями, які зводяться до трьох при визначенні обсягу експорту та імпорту та чотирьох у роздрібний торгівлі. Це призводить до непорівнюваності інформації та неможливості проведення більш детального аналізу (наприклад, за окремими видами молочних продуктів, що виділяються у молочній промисловості).

Для визначення тенденції у споживанні необхідно розрахувати такі показники, як фактична та потенційна місткість, порівняння яких дозволить визначити можливості підприємства реалізувати додаткову кількість продуктів. Споживання молока та молочних продуктів в Україні у 2011 році складає 56 % від встановлених фізіологічних норм, що свідчить про можливість розширення цього ринку за рахунок збільшення споживання, а також залучення до споживання виробленої у промисловості продукції тих, хто споживає продукцію, вироблену у сільському господарстві.

За даними Державного комітету статистики України неможливо виявити структуру споживання молока та молочних продуктів, оскільки обсяг їх споживання подається у перерахунку на молока за двома групами (молоко та сир; молоко, молочні продукти та масло), хоча за результатами опитування, яке проводиться Держкомстатом, її можна розрахувати. Крім цього, це не дозволяє виявити зміну у структурі споживання. Також за результатами вибіркових обстежень можна визначити місця, яким надається перевага при здійсненні покупок.

Недоліки, притаманні статистичній інформації на макрорівні, можна усунути шляхом проведення первинного спостереження за споживачами шляхом їх опитування, результати якого дозволять виявити основні фактори, які обумовлюють споживання молочних продуктів, структуру споживання та його частоту, переваги щодо торгових марок та основних властивостей продукції тощо. Проведене дослідження свідчить, що переважна більшість споживачів споживає тільки декілька видів молочних продуктів, що вимагає роз'яснення корисності урізноманітнення раціону, що створює додаткові можливості для виробників. За результатами проведення такого обстеження було виявлено, що найбільшим попитом користується продукція, яка є новою для споживача та активно рекламується, що свідчить про зміну структури споживання та зменшення попиту на традиційні молочні продукти.

Прогнозування попиту і пропозиції на ринку молока та молочних продуктів показало, що ці показники в майбутньому будуть зменшуватись.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

До питання збереження здоров'я працівників в процесі трудової діяльності привертають увагу численні Конвенції і Рекомендації МОП (міжнародна організація праці). Зокрема: Конвенція МОП № 18 про професійні захворювання, Конвенція № 42 про відшкодування в разі професійних захворювань, Конвенція 121 Про допомогу у випадках виробничого травматизму, Конвенція № 130 про медичну допомогу та у випадку хвороби, Рекомендація 2002 року № 194 про перелік професійних захворювань, повідомлення про нещасні випадки, на виробництві й професійні захворювання та їх реєстрацію, Конвенція 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці та ін.

Україна дотримується всіх правил виконання Конвенцій МОП. Зокрема, Україною ратифіковано такі Конвенції: Конвенція №29 про примусову чи обов'язкову працю, Конвенція №122 про політику в галузі зайнятості, Конвенція №138 про мінімальний вік для прийняття на роботу та ін.

Аналіз потенційних небезпек

А -- Ураження електричним струмом, у наслідок несправності електорообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летального наслідку.

Б -- Механічне травмування в наслідок не раціонального розташування робочих місць.

В -- Нервово-психічні навантаження в наслідок специфіки виконуваних робіт, що призводить до захворювань загального характеру.

Г -- Негативні відносини у колективі в наслідок постійних емоційних зривів, які призводять до підвищенних емоційних навантажень.

Д -- Кістково-мязові порушення, у звязку з тривалим статичним напруженням мязів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до ушкодження опорно-рухового апарату.

Є -- Негативний вплив електромагнітних, в тому числі і рентгенівських випромінювань при використанні моніторів ПК з електронно-променевою трубкою, що призводить до погіршень зору, зниження імунітету.

Ж -- Недостатнє освітлення виробничих приміщень і робочих місць, у звязку з несправністю, або хибного вибору освітлювальних приладів, що призводить до погіршення зору.

З -- Підвищений рівень шуму, який створюється перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною периферією, а також людьми, що працюють у приміщенні, і який призводить до погіршення слуху.

І -- Підвищений рівень вібрації, який виробляться персональним комп'ютером, що може призвести до загальних захворювань.

К -- Незадовільні параметри мікроклімату робочого місця, у звязку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітряобмін та опалювальної системи, які можуть викликати загальні захворювання.

Л -- Вірогідність загоряння, у звязку із несправністю електричного обладнання, недотримання, або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що призводить до пожежі.

М - Неправильні дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій, які призводять до паніки та загибелі людей.

Заходи по забезпеченню безпеки

А -- Для запобігання ураження електричним струмом встановлено електроустаткування, яке відповідає вимогам: «Правил устрою електроустановок» далі «ПУЕ» і ГОСТ 12.1.030-81 2001 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», величина опору захисного заземлення електрообладнання приміщення -- 4 Ом; НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок», приміщення, в якому розташовуються ЕОМ, різноманітне устаткування, відноситься до класу пожеженебезпечної зони П-ІІа, тому передбачений мінімальний ступінь захисту ізоляції обладнання ІР44; ГОСТ 12.1.009-76 1999 «ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения» обладнання офісу має подвійну ізоляцію, яка складається з робочої та додаткової ізоляції; ГОСТ 12.2.007.0-75 2001 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ по способу захисту людини від ураження електричним струмом, належать до І класу, оскільки мають подвійну ізоляцію, елемент для заземлення та провід для приєднання до джерела живлення, що має заземлюючу жилу і вилку з заземлюючим контактом. Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»

Для виключення можливості випадкового дотику до дротів, що перебувають під напругою, встановлено надійне їх огородження.

Персонал повинен дотримуватись правил безпеки при користуванні електричним обладнанням.

Б - Ймовірність механічного травмування може виникнути внаслідок не раціонального розташування робочих місць, або у зв'язку з недбалістю та неуважністю обслуговуючого персоналу. Для виключення травматизму зроблено більш зручне та раціональне розташування робочих місць, таким чином збільшена відстань між ними.

В - У зв'язку із стресовими ситуаціями та нервово-емоційними навантаженнями у працівників може виникнути ймовірність захворювань загально-невротичного характеру.

З метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми, передбачені перерви у роботі - 15 хвилин кожні дві години, а також спеціально обладнане приміщення - кімната відпочинку.

Г - Для оптимізації відносин у колективі проводяться тренінги з залучанням психологів на теми: «Адоптація у новому колективі», «Поведінка в суспільстві».

Д -- Для запобігання кістково-м'язових порушень у зв'язку з тривалим статичним напруженням мязів спини, шиї, рук і ніг необхідно виконувати фізичні вправи 2-3 рази протягом робочого часу.

Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці

Є -- Внаслідок роботи за ПК, на фізіологію людини негативно впливають електромагнітні випромінювання. Щоб зменшити наслідки впливу на людину та знизити негативні показники у робочій зоні до допустимих значень, згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», вироби, які створюють електромагнітні поля, повинні мати захисні елементи екрани, поглиначі і т.д.. Вимоги до захисних елементів повинні бути вказані в стандартах та технічних умовах на конкретні види виробів. Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації

Переважна більшість працівників (менеджери, економісти, бухгалтери, касири, операційні працівники, інженери, програмісти тощо) належать до категорії осіб, зайнятих у сфері розумової праці. В таких умовах інтенсивніше функціонують увага, пам'ять, зростає напруження зорового та слухового аналізаторів. Але мала рухливість, вимушена одноманітна поза ослаблюють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем [13].

Становлячи близько 1-1,5 % маси тіла, мозок споживає понад 20 % його енергетичних ресурсів. Приплив крові до працюючого мозку збільшується в 8-10 разів порівняно зі станом спокою, зростає потреба його в кисні та глюкозі. Вміст глюкози у крові збільшується на 18 - 36 %, підвищується концентрація в крові адреналіну, норадреналіну і вільних жирних кислот. В мозковій тканині посилюється втрата глюкози, метіоніну, глютаміну та інших незамінних кислот, вітамінів групи В. Погіршується функції зорового аналізатора - гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність.

Для працівників часті випадки, коли формальне завершення робочого дня не перериває процес професійно-спрямованої розумової діяльності. У таких випадках розвиваються втома та перевтома організму. Стан перевтоми у разі розумової праці характеризується не повним відновленням організму до чергового робочого дня, порушенням сну, підвищенням нервово-емоційної збудливості та ін. [13]

Необхідно створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці [30].

Підбір кадрового персоналу для роботи в статистичних службах слід проводити не лише за освітою, віком, досвідом роботи, але й з урахуванням даних профвідбору, стану здоров'я, психофізіологічних тестів комунікабельної здатності.

Всі виробничі приміщення повинні мати оптимальний мікроклімат, освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та електронні засоби - низький рівень шуму і вібрації, мінімальні електромагнітні поля та випромінювання.

Окремої уваги і суворого дотримання потребують вимоги до приміщень, в яких знаходиться комп'ютерна техніка, та розташування робочих місць. Так, згідно з державними санітарними правилами, площа приміщення на одне робоче місце користувача комп'ютера повинна становити 6,2 м, відстань від задньої частини монітора до стіни повинна бути не менше ніж 1 м, між боковими комп'ютерами - не менше ніж 1,2 м, а комп'ютерами, які розташовані один за одним, не менше 2,5 м, оптимальна відстань очей від монітора 50-70 см. Не рекомендується розташовувати комп'ютери задніми частинами моніторів один до одного [9, С. 12].

Потрібно забезпечити оптимальний мікроклімат виробничих приміщень банку, де знаходиться комп'ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с, температура повітря - +22-24єС. Не допускається поряд з робочим комп'ютерним місцем наявність пожежно- та вибухонебезпечних речовин. В банківській установі обов'язково повинні бути аптечки першої медичної допомоги [25, С. 43].

Працівники повинні вміти надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та травм. Інструктаж для працівників, які працюють з комп'ютерними технологіями, слід проводити один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди - один раз на два роки [25, С. 45].

Обов'язково слід дотримуватись правил пожежної безпеки, техніки безпеки при користуванні електрообладнанням, у кожному приміщенні та на поверсі повинні бути: сигналізація, вивішені плани евакуації людей і матеріальних цінностей при виникненні надзвичайних ситуацій, працюючі вогнегасники. А на території - первинні засоби пожежогасіння (пісок, лопати, сокири, ковдри тощо).

Отже, створення оптимальних умов праці та відпочинку, раціональне освітлення та розміщення обладнання на робочих місцях, здоровий спосіб життя, усунення шкідливих звичок, правильний режим харчування і відпочинку, уникнення стресів та психологічних травм - запорука безпеки життєдіяльності працівників банківської сфери та ефективної їх роботи.

Таким чином, підвищення рівня безпеки праці працівників сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності їх праці, що призведе до зменшення операційних ризиків, підвищення інвестиційної та фінансової безпеки державних та комерційних банків і в цілому посилить економічну безпеку держави.

Висновки

Предметом маркетингового дослідження виступають масові процеси та явища, які відбуваються на ринку. Отримання достовірної та об'єктивної інформації про ці процеси та явища з метою розроблення обґрунтованих та ефективних управлінських рішень вимагає використання статистичної методології, зокрема - статистичних методів збирання, оброблення, аналізу та узагальнення інформації, що дозволяє кількісно відобразити притаманні маркетинговим явищам та процесам закономірності. В зв'язку з цим маркетингове дослідження має здійснюватись за принципами та етапами статистичного дослідження, основними з яких є визначення завдань дослідження, проведення статистичного спостереження, систематизація та групування зібраних даних, аналіз зібраної інформації за допомогою статистичних методів, прогнозування розвитку ринкової ситуації.

Створення статистичного забезпечення, яке має за мету визначення джерел для отримання потрібних даних, статистичних методів їх оброблення, аналізу, моделювання та прогнозування, дозволяє вирішити поставлені перед маркетинговим дослідженням завдання. Використання статистичного забезпечення дозволяє підвищити ефективність рішень, що приймаються за результатами маркетингових досліджень, а також спростити процедуру проведення останніх шляхом накопичення, систематизації та узагальнення існуючого раніше досвіду з урахуванням напряму та об'єкту дослідження. Таким чином, статистичне забезпечення є елементом маркетингового дослідження та має складатись з чотирьох блоків: інформаційної бази, інтерактивних процедур, статистичних методів та моделей.

Наявність відмінностей в організації та функціонуванні сегментів ринку зумовлює необхідність врахування притаманних їм властивостей при розробці статистичного забезпечення маркетингового дослідження окремих сегментів. Потрібний для цього процес сегментації ринку має здійснюватись з використанням відповідних критеріїв сегментації та методів виділення сегментів ринку, що базуються на відповідних статистичних методах.

В процесі функціонування статистичного забезпечення маркетингових досліджень створюється інформаційна база, елементами якої є первинна та вторинна інформація. Найбільш придатним при організації збирання первинних даних є застосування таких методів, як документальний, опитування, експеримент, спостереження, моделювання та аналіз аналогічних ситуацій, вибір яких обумовлюється напрямом дослідження, його завданнями, об'єктом, а також типом ринку, який досліджується та доступними ресурсами. На ринку підприємств більш доцільним є використання таких методів, як документальний, глибинне інтерв'ю, моделювання та експеримент, а на споживчому - опитування та спостереження.

Вибір джерел вторинних даних обумовлюється напрямом дослідження та його видом. Використовувані джерела вторинних даних за їх надходженням можна поділити на офіційні, неофіційні та синдиковані. Основними перевагами першої групи є їх загальна доступність та низька вартість, але вони є застарілими та дозволяють отримати інформацію переважно на макрорівні. Існування цих недоліків вимагає використання двох інших джерел інформації, які дозволяють конкретизувати отримані дані, але інформація, отримана з них, є епізодичною, більш дорогою, а показники розраховуються за невідомою методологією. Незважаючи на це, спільне використання офіційних, неофіційних та синдикованих джерел, дозволяє підвищити якість створеної інформаційної бази та зробити її придатною для проведення подальшого аналізу з метою прийняття рішень.

У зв'язку з великим обсягом досліджуваних сукупностей суб'єктів ринку (особливо на ринку кінцевого споживача) в маркетингових дослідженнях доцільним є використання методів вибіркового спостереження з застосуванням імовірнісних та детермінованих видів відбору. Імовірнісний відбір використовується при дослідженні споживчого ринку в тому випадку, якщо відомий загальний перелік досліджуваних об'єктів та сукупність є неоднорідною, а також при дослідженні ринку підприємств. Детерміновані методи відбору використовуються в тому випадку, коли обсяг сукупності невідомий, а також якщо завданнями дослідження не передбачено забезпечення репрезентативності вибірки. Обсяг вибірки обумовлюється видом дослідження. Так, пошукове дослідження не передбачає поширення даних на всю сукупність, а описове та казуальне вимагає забезпечення репрезентативності вибірки. Крім того, обсяг вибірки обумовлюється глибиною аналізу, що пов'язано з виділенням більшої кількості груп, для чого необхідна вибірка більшого обсягу.

Об'єктом маркетингового дослідження на мезорівні виступає певний сегмент ринку, для оцінки кон'юнктури якого необхідна система показників, що складається з чотирьох підсистем: стану та формування кон'юнктури ринку, наявності та руху товарів, ефективності ринкових процесів, ринкової інфраструктури. До основних показників кон'юнктури ринку відносяться показники стану (попит, пропозиція, ціни, виробничий та споживчий потенціал ринку, місткість ринку) та розвитку (динаміка ринкової ситуації, структура ринку, сезонність та циклічність його розвитку, ділова активність).

Аналіз отриманої в ході маркетингових досліджень інформації доцільно здійснювати за етапами - попередній, дескриптивний, вивідний та прогнозний аналіз. Призначенням попереднього аналізу є обробка та узагальнення даних, отриманих в результаті проведеного статистичного спостереження, а також їх підготовка до наступного аналізу. Дескриптивний аналіз дозволяє охарактеризувати варіацію та динаміку досліджуваних даних, а вивідний - шляхом висунення гіпотез перевірити існуючі розбіжності або взаємозв'язки між досліджуваними явищами або сукупностями шляхом використання одномірних та багатомірних методів аналізу. В якості методів прогнозування у маркетингових дослідженнях найчастіше використовуються регресійні та трендові моделі, а також експертні оцінки. Більш точні результати дає одночасне використання декількох методів прогнозування, на основі результатів яких розробляється єдиний прогноз з використанням комбінованого методу, методу усереднення або розробки інтегрованого прогнозу.

Виходячи з особливостей окремих суб'єктів, які функціонують на ринку молока та молочних продуктів, їх вивчення має здійснюватись з виділенням таких сегментів як ринок сирого молока, молочних продуктів, а також окремого дослідження споживачів, що обумовлює необхідність розробки статистичного забезпечення для кожного з них відповідно до розробленої у роботі структури. Загальна кон'юнктура та тенденції розвитку цього ринку обумовлюються великою кількістю субринків, які утворюються в результаті об'єднання окремих сегментів ринку і характеризуються специфічними параметрами споживання та конкуренції. Функціонування статистичного забезпечення дозволяє визначити оптимальні методи збирання даних стосовно різних суб'єктів ринку, їх підготовки до аналізу та безпосередньо аналізу кон'юнктури ринку з метою розв'язання поставлених перед дослідженням завдань, а також методи моделювання, які дозволять описати та спрогнозувати розвиток ринку.

Аналіз ринку сирого молока вимагає побудови системи показників, в основу якої покладено процеси, що на ньому відбуваються, а саме постачання, виробництво та реалізація. Система показників ринку молочних продуктів складається з блоків, які призначені для характеристики суб'єктів, що на ньому функціонують, результатів їх діяльності, а також взаємозв'язків між суб'єктами, які дозволяють проаналізувати джерела отримання сировини та напрямки реалізації продукції з одночасним аналізом рівня та динаміки цін. Основними показниками, які дозволяють охарактеризувати виробництво молочних продуктів виступають обсяг закупленої сировини в розрізі напрямків її надходження; обсяг виробництва молока та молочних продуктів; обсяг реалізації молока та молочних продуктів; залишки нереалізованої продукції та їх зміна. Оскільки підприємства молочної промисловості великою мірою залежать від виробництва сирого молока, при дослідженні ринку молочних продуктів необхідно враховувати такі особливості ринку сільськогосподарської продукції, як залежність від непередбачуваних погодних умов, сезонність виробництва, залежність якості продукції від великої кількості природних факторів, існування гарантованого попиту на сільськогосподарську продукцію та її швидкопсувний характер, а також зосередженість переважної частини споживачів сільськогосподарської продукції у містах, а виробництва - у сільській місцевості.

З метою дослідження споживання молочних продуктів автором було проведено опитування, результати якого показали, що переважна більшість опитаних віддає перевагу продукції, яка нещодавно з'явилась на ринку та позиціонується як здоровий спосіб життя або сприяє покращенню здоров'я. Крім того, було виявлено, що більше половини опитаних споживають не більше двох видів молочних продуктів на тиждень, що свідчить про можливості для виробників збільшити обсяги реалізації завдяки розширенню асортименту та доведення до споживача корисності їх споживання. Найбільшою популярністю користується продукція відомих торгових марок, оскільки їх продукція є більш відомою споживачу через широке представлення у торгівельній мережі та рекламу.

Дослідження ринку молока та молочних продуктів на мезорівні вимагає використання в якості основного джерела інформації щодо суб'єктів ринку (виробників сирого молока, виробників молочних продуктів, підприємств оптової та роздрібної торгівлі, споживачів) інформації Державного комітету статистики України, аналіз якої свідчить про обмеженість її змісту та структури для всебічного дослідження ринку, неспівставність у часі та просторі деяких показників через застосування різних класифікацій та одиниць виміру, зміну методології розрахунку показників, а також неповноту даних через існуючий недооблік на малі підприємства та підприємців - фізичних осіб, наведення даних за різними сукупностями. Найменший дефіцит інформації відчувається при дослідження виробників сирого молока, особливо сільськогосподарських підприємств, оскільки незважаючи на притаманні їй недоліки, існуючі дані дозволяють детально проаналізувати цей ринок. Значно менша кількість інформації накопичується стосовно переробних підприємств, більшість з якої офіційно не оприлюднюється або призначається тільки для внутрішнього використання (наприклад, стосовно кількості підприємств, що працюють у молочній промисловості). Найгіршим є інформаційне забезпечення дослідження роздрібної торгівлі, оскільки дані щодо неї подаються не за всіма суб'єктами, а обсяг реалізації у натуральному вираженні розраховується тільки за трьома видами продукції.

Доведено, що усунення виявлених в ході дослідження недоліків статистичної інформації вимагає:

вдосконалення проведення вибіркового обстеження особистих підсобних господарств населення з метою розширення кола досліджуваних показників;

розроблення та використання коефіцієнтів перерахунку окремих видів молочних продуктів на молоко, що дозволить визначити загальний обсяг виробництва цієї продукції у натуральному вираженні;

розрахунку обсягів виробництва та реалізації молока і молочних продуктів одночасно у натуральному та вартісному вираженні в цілому по молочній промисловості та у розрізі регіонів, а також за окремими видами молочних продуктів, що дозволить порівнювати ці показники між собою;

розрахунку середніх цін виробників в цілому по галузі та за окремими видами молочних продуктів в середньому по Україні та в розрізі регіонів, що дозволить визначити існуючі відмінності у цінах, їх динаміку;

проведення вибіркових обстежень підприємств роздрібної торгівлі, які не подають звітності до Держкомстату України для визначення обсягу реалізації молочних продуктів через їх мережу;

визначення обсягу споживання молочних продуктів за окремими видами, а не тільки у перерахунку на молоко для визначення структури споживання та її зміни.

Список використаних джерел

1. Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз: [учеб. пособие] / И.К. Беляевский- М.: Финансы и статистика, 2001. - 320 с.

2. Біловодська О. Стратегічне маркетингове управління виведенням нового товару на ринок / О. Біловодська, Є. Нагорний // Маркетинг в Україні. - 2006. - №3. - С. 47-56.

3. Ванникова Е.Н. Маркетинговые исследования: Учебное пособие / Е.Н. Ванникова.- Улан- Удэ: Изд-во ВСГТУ,2005. - 160 с.- [Електронний ресурс].- режим доступу: http://финансы-кредит.рф/marketinga-osnovyi/marketingovyie-issledovaniya-uchebnoe-posobie.html.

4. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2011 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): [Електронний ресурс].- режим доступу: http://www.lugastat.lg.ua/files/zb_vitU_2011.pdf

5. Герасимов Б.И. Статистические исследования в маркетинге: введение в экономический анализ. Учебное пособие. / Б.И. Герасимов, В.В. Дробышева, О.В. Воронкова.- Изд- во Тамб. гос. техн. ун-та, 2006. [Електронний ресурс].- режим доступу: http://www.aup.ru/books/m763/.

...