Удосконалення комунікаційної політики підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміcт

Вcтуп

1. Теоpетичні основи формування маркетингових комунікацій на підприємстві

1.1 Сутність та поняття комунікацій в маркетингу

1.2 Комплекс маркетингових комунікацій

1.3 Оcобливоcті комунікаційного інструментарію у діяльності підприємств в сфері послуг

Висновки до розділу 1

2. Аналіз діяльності підприємства ТОВ «Регистр»

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Регистр»

2.2 Aнaліз фінaнсoвoгo стaну підприємства ТOВ «Регистр»

2.3 Аналіз комунікаційної політики підприємства ТОВ «Регистр»

Висновки до розділу 2

3. Розробка пропозицій та рекомендацій з удосконалення комунікаційної політики підприємства ТОВ «Регистр»

3.1 Опис та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення комунікаційної політики підприємства

3.2 Технологічні заходи підвищення якості надання послуг

3.3 Аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробка рекомендацій щодо її вдосконалення

3.4 Оцінка ефективності запропонованих заходів

Висновки до розділу 3

Виcнoвки

Список використаної літератури

Дoдaтки

Вступ

Актуальність роботи полягає в тому, що роль комунікацій в сучасних умовах постійно набирає значимості в наслідок все більшого насичення ринку товарами та послугами, все більшого різновиду потреб споживачів, форм та методів конкуренції, все більш досконалих засобів збору, зберігання, обробки, передачі інформації та цілого ряду інших факторів. Ефективне застосування засобів комунікаційної політики є ключовим фактором успіху будь-якого підприємства.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення комунікаційної політики підприємства.

Вивченням питань пов'язаних з комунікаційною політикою, займалися такі зарубіжні вчені , як: Бернет Дж., Беррі К., Котлер Ф., Моріарті С., Персі Л., Пулфорд А., Росситер Дж. Р., Сміт П., Уеллс У та інші .

У вітчизняній науці питаннями присвяченими комунікаційній політиці і її окремим аспектам, займалися такі автори , як: Арланцев О., Багиев Г.Л., Баженов Ю.К., Голубкова Е.Н., Гончаренко М.А., Губіна Г.В., Долбунов А. А., Земляк С.В., Музикант В.Л., Панкратов Ф.Г., Ромат Є.В., Рюмін М. Ю., Синяєва І.М., Синяев В.В., Тюнюкова Є.В., Шахурин В.Г., Федько В.П., Прохорова Т.П., Гронь О.В. та інші.

Відповідно до зазначеної мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

ѕ дослідити та проаналізувати теоретичні основи формування комунікаційної політики;

ѕ виконати аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Регистр»;

ѕ описати та запропонувати заходи з покращення охорони праці на підприємстві;

ѕ описати та дати рекомендації з покращення технологічних процесів на підприємстві;

ѕ запропонувати шляхи удосконалення комунікаційної політики на підприємстві;

ѕ дати практичні рекомендації збільшення ефективності комунікаційної політики;

ѕ економічно обґрунтувати запропоновані рекомендації.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення комунікаційної політики підприємства.

Предметом дослідження є використані засоби та методи для удосконалення комунікаційної політики на підприємстві ТОВ «Регистр»

При проведенні досліджень використано метод порівняльного аналізу, загальнонаукові методи аналізу та синтезу, спостереження та економіко-математичні методи.

Теоретичну і методологічну основу дослідження склали праці зарубіжних і вітчизняних фахівців в області маркетингу, комунікаційного менеджменту та комунікаційної політики, публікації в періодичних виданнях, нормативно - законодавчі акти, методичні рекомендації по вдосконаленню комунікаційної політики. Статистичною базою стали бухгалтерські звітності підприємства ТОВ «Регистр»

В роботі представленні аналітичні, теоретичні та практичні матеріали в вигляді ряду схем, таблиць, графіків, малюнків та діаграм.

1. Теоретичні основи формування маркетингових комунікацій на підприємстві

1.1 Сутність та поняття комунікації в маркетингу

Для формування ефективної економіки, підприємствам варто повно розуміти ринкові механізми, поведінку та реакцію споживачів і конкурентів, основи планування. Маркетинг визначається все більш важливою сферою діяльності у бізнесу. Сучасний маркетинг вимагає набагато більшого, ніж створити якісний товар, встановити на нього вигідні ціни і забезпечити ним цільових споживачів.

Кожному підприємству, в незалежності від сфери діяльності, дуже важливо користування комунікаційною політикою. Її вибір залежить від багатьох факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Найважливішими факторами є стан галузі та рівень конкуренції в ній, та позиція підприємства і його потенціал [28]. Для досягнення найбільш повного ефекту підприємство використовує весь комплекс комунікаційної політики: реклама, персональні продажі, прямий маркетинг, стимулювання збуту та зв'язки з громадськістю, а також багато іншого. Формування маркетингових комунікацій один з найважливіших етапів процесу маркетингу [55].

Сучасний ринок - це ринок споживача, а це означає, що перед підприємствами, рано чи пізно, можуть встати і повстають проблеми реалізації продукції, послуг. Комунікацію слід розглядати як безперервний, систематичний процес, при якому зацікавлені сторони в компанії дізнаються те, що їм потрібно знати [13]. Хоча й не вся інформація буває призначена для широкого кола людей, але в цілому відкрите і вільне спілкування в рамках організації і на всіх її рівнях слід заохочувати.

Маркетингові комунікації потрібно розглядати з позиції загальної теорії комунікацій, так як маркетинг є лише складовою теорії комунікацій.

Для того щоб розкрити сутність та поняття комунікацій в маркетингу, потрібно визначити, взагалі, що таке комунікація [31].

Комунікація - процес передачі та сприйняття інформації в умовах персонального та масового спілкування по різним каналам за допомогою різних комунікаційних засобів [13].

Маркетинг має за мету забезпечити підприємства та організації інформацією про доцільні напрями діяльності з погляду сьогоднішніх і майбутніх потреб ринку [37]. Одним із інструментів, який дає змогу застосувати в єдності та взаємозв'язку стратегію і тактику активного просування до потреб потенційних покупців, є маркетингова політика комунікацій [19].

Якщо маркетинг є ні що інше, як різновид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів за допомогою обміну, то маркетингові комунікації забезпечують взаємозв'язок між виробниками та споживачами товарів у процесі цього обміну.

Роль маркетингу збільшується, а разом з ним і зростає роль маркетингових комунікацій. В сучасному світі мало мати хороші продукти і послуги - для збільшення обсягів їхніх продажів і отримання прибутку, на даний момент дуже важливо донести до свідомості споживачів вигоди, які вони отримають, від використання продуктів і послуг. І саме цим і займаються маркетингові комунікації. Вони дозволяють передати повідомлення споживачам з метою зробити продукти і послуги компаній привабливими для цільової аудиторії [5].

Ґрунтуючись на значенні даного елемента маркетингу можна відзначити, що маркетингова комунікація - це процес обміну інформацією між людьми з метою встановлення та підтримання ділових відносин у процесі створення та обміну товарами. Система маркетингових комунікацій ( СМК) - це сукупність учасників, каналів, засобів і прийомів комунікації [47].

Під маркетинговими комунікаціями фірми розуміється систематичне і комбіноване використання сукупності інформаційних зв'язків - від пошуку ринкової інформації, вибору цілей діяльності, ринкового сегмента, визначення оптимальних умов реалізації продукції до власне маркетингових комунікацій [21].

Це єдиний комплекс, який об'єднує учасників, канали розповсюдження і прийоми комунікацій підприємств та організацій.

Існує багато визначень комунікаційної політики. Для наглядного показу декілька із них представленні в табл.1.1.

Таблиця 1.1 - Аналіз поняття «комунікаційна політика»

№	Автори	Назва	Визначення	Джерело
1	Прохорова Т.П., Гронь О.В.	Комунікаційна політика організації	Цілеспрямована діяльність організації по регулюванню інформаційних повідомлень та потоків, які здійснюють планування та взаємодію з усіма суб'єктами маркетингової системи на основі обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікаційних засобів	[38]
2	Романов А.А., Панько О.В.	Маркетингові комунікації	Це зв'язки, утворені фірмою з контактними аудиторіями за допомогою різних засобів впливу, до яких відносяться реклама, піар, стимулювання збуту, пропаганда, особистий продаж, а також неформальних джерел інформації у вигляді поговору і чуток	[40]
3	Норіцина Н.І.	Маркетингові комунікації	Це процес обміну повідомленнями між керівниками і керованими	[3]
4	Ламбен Ж.- Ж.	Маркетингові комунікації	Сукупність сигналів від фірми на адресу різних аудиторій, у тому числі клієнтів, збутовиків, постачальників, акціонерів, органів управління і власного персоналу	[4]
5	Котлер Ф.	Маркетингові комунікації	Процес управління рухом товару (послуги, ідеї, образу) на всіх етапах: перед продажем, у момент покупки, під час споживання, після завершення процесу споживання	[5]
6	Сіняев В.В., Земляк С.В., Сіняева І.М.	Маркетингові комунікації	Комплексна система ринкової взаємодії з громадськими колами, пов'язана з рухом товару, обміном інформації, технологій, знаннями, досвідом	[6]
7	Габінська О.С., Дмітрієва Н.В.	Маркетингові комунікації	Створення та підтримка постійних зв'язків підприємства з ринком з метою стимулювання продажів і формування іміджу	[7]

Проаналізував визначення маркетингових комунікацій, в мене склалося своє власне визначення терміну.

Таким чином, маркетингові комунікації - це комплексна система взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем підприємства пов'язана з процесом керування руху товару(послуги) на всіх етапах існування.

Підприємства постійно удосконалюють свою діяльність, намагаючись реалізувати свої цілі:

ѕ проінформувати перспективних споживачів про свій продукт, послуги, умови продажів;

ѕ переконати покупця віддати перевагу саме цим товарам і маркам;

ѕ зробити покупки в певних магазинах, відвідати саме ці розважальні заходи та інше;

ѕ змусити покупця діяти, тобто купити те, що ринок пропонує в даний момент, а не відкладати покупку на майбутнє.

Ці цілі досягаються за допомогою реклами, продавців, назв магазинів, оформлення вітрин, упаковки, розсилки літератури, роздачі безкоштовних зразків, купонів, прес-релізів та інших комунікаційних видів діяльності. Сукупність вищезгаданих способів досягнення цілей називається управлінням просуванням або маркетинговими комунікаціями [18].

Для найбільш ефективного впливу на споживачів і забезпечення стійкої роботи підприємства в рамках загальної маркетингової стратегії розробляють відповідну комунікаційну стратегію. Вона реалізується завдяки використанню окремих елементів.

Процес розробки комунікаційної стратегії у загальному вигляді представляє ряд послідовних етапів, які зображено на Рис 1.1.

Головна мета комунікаційної стратегії - стимулювання попиту,тобто збільшення чи збереження попиту на колишньому рівні в разі його падіння.

У першому випадку акцент робиться на товар, у другому - на марку, торговий знак, формуючи ставлення споживача до всіх товарів даного підприємства.



Рисунок 1.1 - Етапи розробки комунікаційної стратегії [8]

Отже, якщо у маркетингових комунікацій є ціль, то для її досягнення існують завдання, які вони вирішують.

Основними завданнями маркетингових комунікацій є:

1. Інформування (переважає на етапі виведення товару на ринок, коли стоїть завдання створення первинного попиту) - повідомлення ринку про новинку чи про нове застосування існуючого товару, інформування про зміну ціни, пояснення принципів дії товару, опис послуг, що здійснюються, виправлення неправильних уявлень чи розсіювання побоювань споживача, формування образа фірми/товару/марки [48].

2. Умовляння (переважає на етапі росту, коли стоїть завдання формування вибіркового попиту) - формування переваги до марки/товару/фірми, заохочення до переключення на іншу марку, зміна сприйняття споживачем властивостей товару, переконання споживача не відкладаючи зробити покупку, переконання споживача прийняти торгового агента. Порівняльна реклама прагне затвердити переваги однієї марки за рахунок порівняння її з однієї чи декількома марками в рамках товарного класу [48].

3. Нагадування (переважає на етапі зрілості, щоб змусити споживача згадати про товар) - нагадування споживачам про те, що товар може знадобитися їм у найближчому майбутньому, нагадування споживачам про те, де можна купити товар, утримання товару в пам'яті споживачів у періоди міжсезоння, підтримка поінформованості про товар на вищому рівні. Також є підкріплювальна реклама, що прагне запевнити нинішніх покупців у правильності зробленого вибору [48].

Співвідношення завдань маркетингових комунікацій та життєвого циклу товару(послуги) зображено на рис.1.2.

Рисунок 1.2 - Розподіл завдань маркетингових комунікацій на етапах ЖЦТ [61]

У реалізації поставлених цілей комунікації велику роль відіграє їх чітке визначення за змістом, а також у часі й просторі. Необхідно вирішити, які характеристики продукту (надійність, якість, співвідношення "якість-ціна") будуть висунуті на перший план (напряму комунікації), до кого звернена комунікація, до яких сегментів потенційних споживачів, за допомогою яких засобів (преса, поштова реклама) можна буде досягти накресленої мети [56].

Розглянемо поняття управління просуванням. В англійській транскрипції термін « просування » звучить як «промоушн» і в самому широкому значенні означає «просування вперед». У маркетингу це значення зберігається в сенсі «посунути » покупця до дії. Управління просуванням має в своєму арсеналі різноманітні засоби досягнення цілей: рекламу, паблісіті, стимулювання збуту, рекламу в місцях продажу, використання заходів спортивного та розважального характеру, персональні продажі [63].

Основи теорії комунікації були закладені американським політологом X.Д. Лассвелом і знайшли свій розвиток в працях представників школи «наукового управління» (Ф. Тейлор) і «соціальних систем» (Л. Берталанфі, А. Рапопорт), закордонних маркетологів (Ф. Котлер, Г. Ассель, Е. Діхтль, X. Хершген тощо), а також російських фахівців з маркетингу (Г. Багіев, Е. Голубков, Б. Соловйов та інші). Модель представлена у вигляді табл.1.2.

Таблиця 1.2 - Модель Лассвела [9].

Хто повідомляе?	Комунікатор	Аналіз управління
Що?	Повідомлення(інформація)	Аналіз змісту
По якому каналу?	Канал передачі	Аналіз засобів та каналів
Кому?	Комунікант(аудиторія)	Аналіз аудиторії
З яким ефектом?	Зворотній зв'язок	Аналіз результатів

Однак «формула» Лассвела ними тільки доповнюється, а її суть, «золота серцевина», залишається без змін.

Комунікатор - це джерело повідомлень (підприємство або люди, що зацікавлені в передачі інформації суб'єктам своєї маркетингової середовища) [25].

Звернення (повідомлення) - це інформація, ідея (сукупність слів, зображень або символів), заради яких і здійснюється комунікація[25].

Як правило, складанням звернень займаються фахівці (рекламні агентства, спеціалізовані підрозділи фірми тощо). Цей процес, званий кодуванням, передує зверненню.

Носій звернення - засіб комунікації. Найбільш ефективною є особиста комунікація, за нею йде візуальна (наприклад телебачення), звукова (радіо) і письмова, яка вважається найменш переконливою. Однак найбільш складні звернення можуть бути більш дієвими саме в письмовому вигляді[25].

Звернення, що передається носієм, не завжди сприймається одержувачем однозначно внаслідок існуючих перешкод, шумів, які можуть виникнути при передачі в результаті того, що одержувач відволікся під час передачі звернення, що його увагу «розпорошилися» на безліч конкуруючих звернень і т.п. Іноді ці перешкоди можуть виникнути через те, що одержувач не зовсім правильно розшифрував всі символи звернення.

Одержувач - суб'єкт, якому передається повідомлення.

Результатом комунікацій будуть зміни, які викликають у одержувача прийняті звернення (повідомлення). Вони можуть бути наступними: збільшення знань одержувача, зміна його установок; зміна його явної поведінки[11].

Зворотній зв'язок - реакція одержувача на звернення комунікатора, а також оцінка впливу комунікації на приймач. Вона необхідна, щоб судити про ефективність комунікації.

Щоб звернення було ефективним, необхідно «кодувати» його з урахуванням підготовленості одержувача, тобто інформація у вигляді слів, символів і зображень повинна сприйматися приймачем також, як була закладена комунікатором (або кодований суб'єктом) [43].

Сфера маркетингових комунікацій покликана переконувати споживачів та інших учасників маркетингового процесу, тому виробники прагнуть адаптувати свої звернення до кожної групи зацікавлених осіб [36]. У міру розвитку бізнесу виробник розширює коло найважливіших для нього учасників маркетингового процесу, розширюючи сферу і маркетингових комунікацій. На розвиток маркетингових комунікацій впливає і стан зовнішнього середовища, у якій знаходяться бізнес і його потенційні споживачі. Безумовне вплив на сферу маркетингових комунікацій робить стан економіки, культури та науково-технічного прогресу. Не можна не враховувати й міжнародні фактори, так, здобутки інших країн в галузі технології маркетингових комунікацій сьогодні можуть бути досить легко сприйняті і в Україні. Технологія сильно змінила сферу маркетингових комунікацій. Поява інформаційних технологій підвищила і технічний рівень виконання звернень маркетингових комунікацій і дало новий напрям для вдосконалення методів їх розповсюдження [29]. Бази даних для прямого маркетингу, використання Інтернету для зв'язку зі споживачами, створення комп'ютерних програм для складання медіа-плану і обслуговування замовлень клієнтів - ось лише кілька прикладів[3].

Зростанню значущості маркетингових комунікацій служать і деякі аспекти розвитку ринку і кон'юнктури:

ѕ близькі до насичення та перенасичені ринки, на яких формується попит з метою заміни спожитого товару;

ѕ проблеми зі створенням нових товарів;

ѕ високі стандарти у виготовленні, що утруднює диференціацію товарів через якість або ціну;

ѕ необхідність економічного зростання [51].

1.2 Комплекс маркетингових комунікацій

Виділяють чотири засоби впливу, що застосовуються з СМК для стимулювання попиту на товар. Тому іноді комплекс маркетингової комунікації називають комплексом стимулювання або просто комунікаційним комплексом. До цих засобів відносяться: реклама; стимулювання збуту; зв'язки з громадськістю - паблік рилейшнз; персональний продаж.

Схематично структура СМК представлена на рис.1.3.

Рисунок 1.3 - Система маркетингових комунікацій[47]

Дані засоби використовуються для підтримки контактів з усіма учасниками процесу просування товару, до яких відносяться: посередники, споживачі, контактні аудиторії.

Процес комунікацій проілюстровано на рис 1.4. На схемі відображено прямий вплив кожної ланки на інші ланки і зворотний зв'язок між усіма елементами комунікації. Схема наведена відповідно до [33].

Крім перерахованих вище традиційних засобів комунікації є також великий арсенал інших засобів. Це ярмарки, виставки, поштова розсилка, телемаркетинг, продаж по каталогах і інше.

Рисунок 1.4 - Схема комунікацій та зворотного зв'язку

Будь-яка стратегія - це, перш за все, продумана та науково обґрунтована система, повна реалізація якої дозволяє найбільш ефективним чином досягати поставлених цілей [57].

Перед кожним підприємством виникає питання про те , який засіб маркетингової комунікації або яке поєднання цих коштів доцільно використовувати [46]. Засоби масової комунікації відрізняються: різноманіттям, різним характером впливу на цільову аудиторію, різної складністю. Вибір одного з чотирьох названих вище засобів СМК визначається тією віддачею, яку воно дає, тобто вибирається більш ефективна система, що приносить кращий економічний результат. Найкращий ефект приноситься від використання синергетичного ефекту, який виникає внаслідок оптимального поєднання реклами, директ-маркетингу, стимулювання збуту, PR та інших комунікаційних засобів [57].

Більш детальний опис елементів комплексу маркетингових комунікацій проведено в таблиці 1.3[12].

Таблиця 1.3 - Елементи комплексу маркетингових комунікацій

Кожний вид комунікації, або комунікативний інструмент, має свої особливості, специфічні заходи і прийоми, може якнайкраще використовуватися за певних ринкових умов [36]. Так, реклама може подаватись у друкованих виданнях, радіо- і телепрограмах. У персональних продажах використовують презентації, виставки-продажі, спеціальні стимулюючі заходи. Стимулювання збуту включає премії, цінові знижки, купони, конкурси. До засобів прямого маркетингу належать каталоги, телемаркетинг, факс, Інтернет.

Всі перераховані засоби взаємозамінні. Тому координація роботи з маркетингових комунікацій повинна здійснюватися службою маркетингу . Завдяки цьому з'являється можливість оперативного внесення змін до комунікаційну політику фірми. Таким чином, такий варіант стратегії комунікацій полягає в заміні одного засобу на інший [28].

Однак, жодна з названих стратегій не приносить оптимального результату. Тому ширше застосовується третій варіант стратегії - їх поєднання. Результати оцінок спеціалістів про значимість різноманітних засобів масової комунікації приведені в табл.1.4

Під рекламою розуміють будь-яку платну форму неособистого передавання та просування ідей, товарів, послуг від імені відомого спонсора.

Реклама відрізняється наступними характерними рисами:

ѕ суспільним характером; сенс полягає в тому, що рекламований товар, є законним;

ѕ здатністю вмовляти; досягається за рахунок багато - кратних повторень, що дають можливість покупцеві вибирати з різних пропозицій найбільш підходяще;

ѕ експресивний характер; досягається за рахунок використання різноманітних методів, що роблять рекламу помітною;

ѕ масовий характер; забезпечується великими тиражами і повторами реклами;

ѕ знеособленість; полягає в тому, що реклама має односторонню спрямованість (від продавця до покупця); зворотний зв'язок носить імовірнісний характер [21].

Таблиця 1.4 - Порівняльна оцінка впливу елементів системи маркетингових комунікацій на споживачів [47]

Під стимулюванням збуту розуміють короткочасні заходи щодо стимулювання, заохоченню покупки або продажу товару.

Стимулювання збуту характеризується такими особливостями:

ѕ привернення уваги та інформативність; привертає увагу до даного товару і дає інформацію про вигоди з його придбання;

ѕ спонукання (запрошення ) до здійснення покупки; полягає у наданні пільг для покупця, активізують його рішення про покупку;

ѕ запрошення до здійснення покупки; міститься запрошення до негайної купівлі;

ѕ короткостроковий характер; припускає використання в короткостроковому періоді;

ѕ короткостроковий ефект; не дозволяє сформувати, на відміну від інших засобів, стійке перевагу даного товару;

ѕ комплексне використання з рекламою; є середовищем, що доповнює рекламу [21].

Під зв'язками з громадськістю ( PR ) розуміють не особисте не оплачене спонсорами стимулювання попиту шляхом поширення відомостей про товар або фірму в засобах масової інформації. Зв'язки з громадськістю - не особисте стимулювання попиту на товар, послугу або діяльність за допомогою приміщення комерційно важливих новин у виданнях або отримання сприятливих презентацій на радіо, телебаченні або сцені. Це дії, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та громадськістю. Зв'язки з громадськістю призвані вплинути на ставлення до фірми з боку цільової аудиторії, якій вони адресуються. Зазвичай їх завданням є створення, збереження або зміцнення позитивного ставлення до компанії, проте вони можуть бути використані і для захисту іміджу фірми, що особливо важливо в умовах кризового менеджменту [47].

Персональний продаж полягає в усному поданні товару одному або декільком покупцям з боку продавця чи посередника.

Персональний продаж характеризується такими якостями:

ѕ особистісний характер; полягає у безпосередньому спілкуванні продавця і покупця;

ѕ формування відносин; нерідко у продавця з покупцем встановлюються дружні відносини;

ѕ спонукання до відповідної реакції; у покупця виникає необхідність у відповідь реакції на дії продавця;

ѕ висока вартість; полягає в більш високій вартості одного контакту в порівнянні з іншими засобами [21].

Вибір каналів розповсюдження товару повинен базуватися на результатах маркетингових дослідження. Особливу трудність становить вибір каналів для схожих товарів, нерідко їх можна відрізнити на ринку тільки за способом подання.

Комунікаційні канали поділяються на два види:

ѕ канали особистої (прямий) комунікації;

ѕ канали неособистої комунікації ( непрямий).

Канали особистої комунікації відрізняються наступними характеристиками:

ѕ в них бере участь 2 або більше осіб;

ѕ ці особи безпосередньо контактують один з одним.

Є три види каналів особистої комунікації:

ѕ роз'яснювально - пропагандистський;

ѕ експертно - оціночний;

ѕ суспільно -побутові.

Канали неособистої комунікації припускають передачу інформації без особистого контакту і зворотного зв'язку. До видів цих каналів можна віднести:

ѕ засоби масового і виборчого впливу; середовища масового впливу - на широкі кола; кошти виборчого впливу - на певну цільову аудиторію.

ѕ специфічна атмосфера; під нею розуміють середовище, яке спеціально створюється;

ѕ заходи подієвого характеру; являють собою спеціально організовані заходи, які повинні донести до аудиторії певну інформацію.

Для неособистих каналів комунікації характерний двоступеневий потік інформації : на першій ступені ідея повинна засвоюватися лідерами думок , на другий - іншим представникам контактної аудиторії . Доцільність такої структури інформаційного потоку при неособистих комунікаціях обумовлена наступними причинами:

ѕ думку всієї громадськості формують саме лідери думок; тому вони відносяться до первинної аудиторії;

ѕ всередині кожного суспільного класу ідея поширюється від лідера до решти аудиторії (люди спілкуються із собі подібними, тому ідеї йдуть не з вищих верств у нижчі);

ѕ ідея повинна створюватися виходячи з попереднього орієнтиру на лідерів (наприклад, фармацевтична фірма - спочатку повинна звернути увагу на провідних лікарів) [39].

Порівняльна характеристика особистих та неособистих комунікацій подана у вигляді табл.1.5 [17].

Таблиця 1.5 - Порівняння особистої та неособистої комунікації

Особисті канали ефективні в таких випадках: для малого бізнесу через обмеженість коштів; при високому ступені концентрації споживачів; при продажу дорогих товарів або товарів підвищеного ризику; при необхідності демонстрації товару в дії; при необхідності врахування особистих вимог замовника і зміни при цьому товару

1.3 Особливості комунікаційного інструментарію у діяльності підприємств в сфері послуг

Ринок послуг є одним з найперспективніших ринків сучасності. Галузі сфери послуг надзвичайно різноманітні. До сфери обслуговування відноситься і державний сектор з його судами, біржами праці, лікарнями, позичковими касами, військовими службами, поліцією, пожежною охороною, поштою, органами регулювання і школами, і приватний некомерційний сектор з його музеями, благодійними організаціями, церквою, коледжами, фондами і лікарнями [5]. До сфери послуг відноситься і добра частина комерційного сектора з його авіакомпаніями, банками, бюро комп'ютерного обслуговування, готелями, страховими компаніями, юридичними фірмами, консультативними фірмами з питань управління, приватно практикуючими лікарями, кінофірмами, фірмами по ремонту сантехнічного обладнання та фірмами - торговцями нерухомістю[61].

Підвищення ролі і місця сфери послуг у розвитку суспільства, залучення в цей сектор господарства значної частини трудових і матеріальних ресурсів, посилення його взаємодії з галузями матеріального виробництва представляють одну з найбільш помітних тенденцій останніх років. Зміст поняття «послуга» змінювався відповідно до змін ставлення в суспільстві до сфери послуг. З погляду К. Маркса, «послуга є взагалі лише спосіб вираження для особливої споживчої вартості праці, оскільки вона корисна не як річ, а як діяльність» [51].

Ф. Котлер визначає послугу як будь-який вид діяльності або благо, що одна сторона може запропонувати іншій, які за суттю своєю невловимі і не приводять до оволодіння власністю [30].

До послуг відносять також і ті види праці, що, будучи зайнятими в матеріальному виробництві, не упредметнюються в предметно відчутному, відособленому продукті праці(транспорт, зв'язок), або такі види праці, що за допомогою обґрунтування самого споживання речей спрямовані на задоволення різноманітних індивідуальних запитів населення [47].

На думку Д. Коуелла, «найважливішою відмітною рисою послуг є те, що в структурі товару - послуги превалюють невловимі властивості» [24]. Це головна особливість і характерна риса послуг.

Просування у сфері послуг має свою послідовність, яка зображена на рис.1.6

Рисунок 1.5 - Послідовність просування у сфері послуг [52]

Особливості ринку послуг, а також специфіка самих послуг - їх невідчутність, непридатність до зберігання , мінливість якості і невідривність виробництва та споживання. Саме ці специфічні характеристики визначають особливості комунікаційної політики в сфері послуг. Вона покликана допомогти клієнтам оцінити послуги сервісної організації і зробити правильний вибір. Проте клієнтові пропонується те, що не має матеріальної форми и сам процес продажу сильно ускладнюється[61].

Основні відмітні характеристики, які властиві послугам та які необхідно враховувати в процесі маркетингової діяльності, наведені на рис. 1.7

Таким чином, послуги - це специфічний вид товару, невловима, нематеріальна дія, що відбувається в момент контакту виробника послуги і її споживача. Виходячи з цього, до сфери послуг необхідний особливий підхід і особлива стратегія маркетингу [61].

Рисунок 1.6 - Відмітні характеристики послуг [61]

Якщо споживачі мало знають про саму послугу і про те, як отримати до неї доступ будь-яка, навіть найкраща послуга не знайде свого застосування,. Використовуючи різноманітні засоби комунікації, підприємства, що надають послуги, мають можливість доводити до своїх споживачів інформацію про характеристики та переваги пропонованих послуг, про ціни і каналах, по яких ці послуги поширюються, про те, коли і де їх можна отримати . Послуги відрізняються від товарів. Сьогодні це основне правило, на якому будується теорія маркетингу послуг, відмінна від теорії маркетингу товарів[55].

Для будь-якого підприємства сфери послуг одним з основних завдань є формування і стимулювання попиту на послуги з метою збільшення їх обсягів, підвищення ефективності та зростання доходів, що є результатом діяльності підприємства.

У всьому світі ринок послуг є найбільш активно розвиненною частиною споживчого ринку. Темпи зростання ринку послуг в останній третині 20 століття традиційно випереджали аналогічні показники товарних ринків.

В Україні (без урахування території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя ) за січень - листопад 2014 порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг послуг, реалізованих споживачам підприємствами сфери послуг, зріс на 1,5 % і склав 285 936,1 млн грн. Про це повідомляє Державна служба статистики України. З них населенню було реалізовано 70 798,6 млн грн. При цьому в листопаді обсяг нефінансових послуг в Україні склав 27,9 мільярдів гривень , що в порівнянних цінах становить 96,7% обсягу реалізованих послуг у листопаді 2013. Більше третини (37,3 %) загального обсягу реалізованих послуг складали послуги транспорту, складського господарства , пошти та кур'єрської служби, 22,3% - послуги інформації та телекомунікацій, 11% - послуги зі здійснення професійної , наукової та технічної діяльності, 10,3 % - різні операції з нерухомим майном[7].

Велика кількість підприємств сфери послуг дуже маленькі (перукарні, майстерні, хімчистки ) і вони вважають, зокрема, маркетинг і PR занадто дорогими. Інші організації (коледжі, госпіталі) довгий час користувалися дуже великим попитом і донедавна не потребували додаткових зусиль. Інші вважали, що користуватися такими засобами не варто. Проте, с кожним днем у цих підприємств з'являються нові конкуренти. А конкуренція, в свою чергу, змушує вдаватися до комунікаційних засобів [63].

Успішні компанії у сфері послуг концентрують свою увагу одночасно, як на своїх співробітниках, так і на клієнтах. Вони дуже добре розуміють значення ланцюжка "послуга - прибуток", що пов'язує прибуток компанії в сфері послуг з задоволеністю співробітників і клієнтів [23].

Чому ж організаціям, що працюють у сфері сервісу так важливо впроваджувати в своїй роботі елементи комунікаційної політики та ще й спеціальними, відмінними від сфери товаровиробництва методами?

Як показує практика розвинених країн, з ускладненням виробництва і насичення ринку товарами, зростає попит на послуги. В нашій країні сфера послуг випереджає виробничу сферу за темпами зростання і з виникненням нових видів послуг, за пристосуванням до потреб ринку і споживачів [41]. Для організацій, що працюють у сфері сервісу, важливо розуміти природу і сутність послуг, враховувати їх специфіку в управлінні комунікаціями.

В організаціях, що працюють у сфері обслуговування, вкрай важливо розробляти системи зовнішніх, внутрішніх і двосторонніх ( інтерактивних ) комунікацій .

Внутрішні комунікації є частиною процесу обслуговування, в галузі створення якісного виконання послуги. Вони мають на меті контроль за якістю роботи співробітників, ефективне навчання та мотивацію працівників, які контактують з клієнтами, а також весь обслуговуючий персонал до роботи в команді та забезпечення задоволеності споживача [56]. Фактично, внутрішні комунікації повинні бути первинними по відношенню до зовнішніх. Немає сенсу говорити громадськості про високу якість послуги, до тих пір, поки персонал не буде в змозі її забезпечити. Інтерактивні комунікації (двосторонні або комунікації взаємодії) створюють можливості обслуговування покупця послуги за індивідуальним замовленням, з орієнтацією на його особисті вимоги і потреби [58].

Двосторонні комунікації означають, що сприйняття якості послуги в значній мірі залежить від якості взаємодії споживача з співробітником компанії в процесі придбання послуги. В процесі купівлі товару часто не має значення, яким чином придбали той чи інший товар. Однак у сфері послуг якість обслуговування залежить як від постачальника послуг, так і від якості поставки [29]. Ефективна взаємодія постачальника і споживача має велике значення для задовільного надання послуги. Клієнт судить про якість послуги не тільки за її технічними даними, а також за функціональними характеристиками. Кожна взаємодія є, свого роду "моментом істини" адже у клієнта складається певне враження не тільки про окрему послузі, а й про організацію в цілому [17].

Ринок послуг дозволив західним дослідникам виділити 3 специфічні групи споживачів: дуже чутливі до обслуговування клієнти; замовники, які вибирають постачальників послуг відповідно до своїх потреб; замовники, які орієнтуються на самодіяльність у сфері послуг. Отже, три внутрішні складові, що формують стандарт обслуговування фірми, це - персонал, процес і оточення.

Таким чином, комунікації в організації сфери послуг допомагають задовольняти бажання співробітників працювати в команді і забезпечувати задоволеність споживача.

Зовнішні комунікації дозволяють формувати сприятливе інформаційне поле навколо організації, чітко направляти інформаційні потоки до адресатів і розробляти заходи щодо просування послуг в певних сегментах. Насамперед, вони забезпечують інформаційну присутність компанії в ЗМІ, що має на меті її популяризації та формування сприятливого іміджу серед широких кіл громадськості [63].

Отже, факторами, що сприяють ефективним комунікаціям у сфері послуг є: майстерність і досвід працівників; висока якість, індивідуальний контакт з клієнтами; орієнтація на споживача, його запити та побажання; вигідне місце розташування; хороша матеріальна база (персонал, умови, обладнання), комплекс додаткових послуг; ефективна реклама і сприятливі умови для продажу послуг; розвинена мережа філії.

Висновок за розділом 1

Таким чином, підводячи підсумки першого розділу дипломної роботи, можна зробити такі висновки:

Маркетинг є одним із видів творчої управлінської діяльності. Він сприяє розширенню виробництва за допомогою дослідження запитів споживачів. Маркетинг організовує дослідження та розробки засобів для задоволення потреб споживачів. З маркетингом стикається кожна людина. І в той же час, маркетинг є важливою складовою частиною управління виробництвом, орієнтованим на задоволення потреб і бажань клієнтів. Постійне насичення ринку новими товарами та послугами, сприяє все більшій значимості маркетингових комунікацій. Тому що, потреби споживачів змінюються, конкуренція зростає, удосконалюється збір, зберігання,обробка та передача інформації.

Маркетингові комунікації - це комплексна система взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем підприємства пов'язана з процесом керування руху товару(послуги) на всіх етапах продажу.

Головним фактором успіху підприємства є ефективно поставлена комунікаційна політика. За допомогою використання елементів комунікаційної політики, підприємства можуть максимально ефективно впливати на споживача та забезпечувати стійку роботу підприємства. Виділяють чотири засоби впливу, які застосовуються для стимулювання попиту на товар(послугу). Комплекс маркетингової комунікації називають комплексом стимулювання або просто комунікаційним комплексом. До цих засобів відносяться: реклама; стимулювання збуту; зв'язки з громадськістю - паблік рилейшнз та персональний продаж. Кожне підприємство, рано чи пізно, стикається з проблемою вибору, який засіб маркетингової комунікації або яке їх поєднання слід використовувати.

Вибір одного з чотирьох названих вище засобів СМК визначається тією віддачею, яку воно дає , тобто вибирається більш ефективна система, що приносить кращий економічний результат. Різноманіття засобів маркетингових комунікацій, їх характер впливу на цільову аудиторію, складність їх використання, все ці питання підприємство повинно проаналізувати. З ускладненням виробництва і насичення ринку товарами, зростає попит на послуги. В Україні сфера послуг випереджає виробничу сферу за темпами зростання і з виникненням нових видів послуг, за пристосуванням до потреб ринку і споживачів. Для організацій, що працюють у сфері сервісу, важливо розуміти природу і сутність послуг, враховувати їх специфіку в управлінні комунікаціями. Підприємствам, які працюють у сфері обслуговування, вкрай важливо розробляти системи зовнішніх, внутрішніх і двосторонніх (інтерактивних) комунікацій.

Особливість послуг, а як наслідок і ринку послуг, в тому, що послуги є специфічним товаром. Вони відрізняються від товару невідчутністю, непридатністю до зберігання, мінливістю якості та невідривністю виробництва та споживання. Через ці особливості визначаються специфічні комунікаційні засоби у сфері послуг. Дана специфіка покликана допомагати клієнтам оцінювати послуги сервісної організації і зробити правильний вибір.

Узагальнюючі все вище сказане, можна сказати, що комунікації грають головну роль в діяльності підприємства. Підприємства, які не використовують ніяких комунікаційних приречені на банкрутство.

2. Аналіз діяльності підприємства ТОВ «Регистр»

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Регистр»

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю "Регистр". ТОВ " Регистр" є приватним комерційним підприємством і самостійною юридичною особою. Відноситься до суб'єктів малого підприємництва.

ТОВ «Регистр» заснований в 1996р. з метою надання послуг з обробки даних про емітентів цінних паперів. Спочатку спеціалізувалися на наданні послуг великим агрохолдингам і сектору переробки. Активна робота над проектами клієнтів привела до необхідності вивчення інших ринків і напрямів діяльності . На сьогоднішній день підприємство розширило спектр своїх ринків на ІТ-ринок та має на меті розширитися на фінансовий та інвестиційний ринки. З розвитком ринку IT-послуг у сферу інтересів компанії увійшли і стали пріоритетними такі послуги, як збір і обробка даних різної спрямованості, розміщення таких даних і результатів обробки на зовнішніх ресурсах. Аналіз економічної інформації, створення різних баз даних, обробка наданих даних і формування звітів для керівництва підприємств - клієнтів. Багато підприємств і інвестори періодично потребують аналізу та систематизації інформації для прийняття зважених бізнес-рішень та оцінки продуктивності діяльності, що актуалізує позицію компанії на ринку послуг.

До кінця 2004 року інформаційна база підприємства розширилася до стану, що дозволяє застосовувати до неї методи економічної статистики та прогнозування. Для вивчення можливості застосування зазначених методик в українських реаліях було створено структурний IT-підрозділ. І до початку 2005 року була збудована методика прогнозування середньорічних цін на найважливіші енергетичні продукти аграрного сектора. На сьогоднішній день ефективність методики доведена трьома маркетинговими роками. Середня точність прогнозування за цей період більше 90%. Успіхи в цьому напрямку дозволяють бути впевненими у вдалому розширенні методики на інші ринки.

Діяльність підприємства спрямована на представлення гуманітарних технологій як єдиного простору інтелектуальної діяльності, включаючи створення найбільш повної експертної, аналітичної та методологічної бази гуманітарно - технологічних ринків, а також на формування сполучною інформаційного майданчика.

Перелік послуг, які надає підприємство подано у вигляді рис 2.1.

Рисунок 2.1 - Спектр послуг підприємства ТОВ «Регистр»

Зафіксувавши свої успіхи на національному ринку, підприємство приступило до пошуку партнерів в ЄС. На сьогоднішній день укладено партнерські угоди з представниками Європи, що дозволило підприємству спеціалізуватися на послугах стратегічного, фінансових та інвестиційних консалтингу для середнього та великого бізнесу України.

Головна мета підприємства - розвиток і успіх бізнесу своїх клієнтів. Фахівці ТОВ «Регистр» здатні виконати завдання будь-якої складності завдяки високому професійному, освітньому та життєвому досвіду.

Управління компанією здійснюється на основі централізованого керівництва, що об'єднує всіх працівників. Безпосереднє управління підприємством здійснює генеральний директор. У повноваження генерального директора входять:

ѕ визначення основних напрямків діяльності компанії;

ѕ формування стратегії і тактики компанії;

ѕ прийняття основних стратегічних рішень ведення бізнесу, вирішення спільних питань розвитку підприємства, що стосуються визначення перспектив роботи, планування діяльності, координації діяльності;

ѕ ведення політики ціноутворення;

ѕ формування, затвердження та розподіл бюджету компанії;

ѕ найм та звільнення співробітників.

Схематична структура управління підприємством представлена на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Організаційна структура ТОВ «Регистр»

В таблиці 2.1 представимо огляд конкурентів підприємства за такими параметрами: лояльне сприйняття споживачем, стабільність ринку, ціна та якість послуг.

Даний вибір конкурентів обумовлений тип, що саме вони займають найбільші частки ринку, мають великий дослід та стаж в даній сфері послуг.

Оцінка конкурентоспроможності ТОВ «Регистр» шляхом складання матриці, наведеної в таблиці 2.1.

Частка ринку, яку має кожне з підприємств подано в таблиці 2.2.

За даними таблиці 2.3 було сформовано діаграму.

Таблиця 2.1 - Аналіз конкурентів ТОВ «Регистр»

Таблиця 2.2 - Частка ринку підприємств

Рисунок 2.3 - Частки ринку підприємств

Розрахуємо ступінь конкуренції ринку за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана:

,(2.1)

де aj - частка j-го підприємства на ринку, %;

k - загальна кількість підприємств на ринку.

Jxx = 443,82

Даний результат означає незначну концентрацію ринку. Це означає, що конкуренція висока та менше ризику для клієнтів.

На основі даних отриманих на підприємстві, мною було сформовано багатокутник конкурентоспроможності, зображений на рис.2.4.

Рисунок 2.4 - Багатокутник конкурентоспроможності підприємства ТОВ «Регистр»

Маркетингова діяльність фірми грає важливу роль в управлінському обстеженні підприємства. Після вибору основних стратегічних напрямків дій підприємства необхідно їх конкретизувати через планування програми маркетингу. Для формування оптимальної маркетингової політики необхідно ретельно досліджувати зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства та враховувати усі фактори впливу на них. На основі проведеного аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів, які класифіковано на можливості і погрози (зовнішні чинники) та сильні і слабкі сторони (внутрішні чинники), було побудовано стандартну матрицю SWOT-аналізу для ТОВ «Регистр», яка представлена у таблиці 2.3. Посилаючись на результати проведеного SWOT-аналізу, можна сформулювати цілі, які підприємству варто швидко досягати з урахуванням своїх переваг і недоліків з метою удосконалення маркетингової діяльності і, як наслідок, збільшення об'ємів реалізації продукції.

Таблиця 2.3 - Матриця SWOT-аналізу діяльності ТОВ «Регистр»

Сильні сторони	Можливості
1. Наявність висококваліфікованого персоналу 2. Високий контроль якості 3. Оптимальне співвідношення ціна-якість 4. Хороша мотивація персоналу	1. Розширення ринку за рахунок розширення географічної території пропонованих послуг 2. Збільшення попиту на внутрішньому ринку 3. Зміни рекламних технологій 4. Провал конкурентів
Слабкі сторони	Погрози
1. Середня позиція в долі ринку 2. Відсутність системи стратегічного планування 3. Незначне використання маркетингових інструментів 4. Недосконалість в рекламній політиці 5. Персонал не бере участь в прийнятті управлінських рішеннях 6. Неможливість побудови портрету споживача	1. Посилення позицій конкурентів 2. Збільшення податків 3. Політична та воєнна ситуації в країні 4. Уповільнення темпів економічного розвитку 5. Зміни курсів валют 6. Зростання банківського відсотку за кредит

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Регистр»

Фінансовий стан фірми часто розглядається як основний фактор її привабливості. Саме тому аналіз сильних і слабких сторін у фінансовому стані фірми є дуже важливим. Даний аналіз здійснюється за допомогою аналізу балансу (Додаток А,табл.1,3,5) і звіту про прибутки і збитки компанії (Додаток А, табл.2,4,6).

Одним з найважливіших економічних показників, що характеризує ефективність праці робітників, є продуктивність праці. Цей показник характеризує здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей за одиницю робочого часу.

Для розрахунку продуктивності праці на ТОВ «Регистр» використаємо дані, наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Показники, що характеризують використання трудових ресурсів

Показник	Значення за роками
	2013 р.	2014 р.
Середньооблiкова чисельність працівників (чол.)	13	13
Обсяг виробництва (тис. грн)	2363,5	2423,8

Виходячи з наведених показників, за формулою 2.2 можна розрахувати продуктивність праці.

, (2.2)

де ВП - обсяг виробництва, тис. грн.;

Ч - середньооблікова чисельність працівників, чол.

Продуктивність праці у 2013 р.: 2363,5/13 = 181,8 (тис.грн/чол)

Продуктивність праці у 2014 р.: 2423,8/13 = 186,5 (тис.грн/чол)

Зміну продуктивності праці розраховують за наступною формулою:

,(2.3)

де ПП₂ - показник продуктивності праці у звітному періоді, тис.грн.;

ПП₁ - показник продуктивності праці у попередньому періоді, тис.грн.

За результатами розрахунків, продуктивність праці на ТОВ «Регистр» у 2014 р. в порівнянні з 2013 р. підвищилась на 2,6 %. Дане явище відбулося завдяки збільшенню обсягу виробництва послуг. Ріст продуктивності праці є позитивним явищем для підприємства.

Найбільш розповсюдженими методами аналізу фінансового стану підприємтсва є: вертикальний, горизонтальний аналізи та аналіз коефіціентів.

Горизонтальний аналіз дозволяє визначити абсолютні й відносні зміни різних статей звітності в порівнянні з попереднім роком, півріччям, кварталом.

Розглянемо динаміку показників ТОВ «Регистр». Обраний аналіз проводився по даним наведеним в балансі підприємства за 2012, 2013, 2014 роки. Дані для аналізу систематизовано і представлено в таблиці 2.5. Усі показники в таблиці наведено в тисячах гривень.

Правильна оцінка діяльності підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою базою є звіт про фінансові результати і баланс підприємства ТОВ «Регистр».

Оцінити динаміку (за період 2-3 роки) якісних показників, що відображають інтенсивний характер розвитку підприємства.

Таблиця 2.5 - Порівняльний аналіз балансу ТОВ «Регистр»

Стаття балансу	2012 р	2013 р	2014 р	Абсолютні показники, тис. грн	Відносні показники,%
				2013/ 2012	2014/ 2013	2013/ 2012	2014/ 2013
Основні засоби	287,6	236,9	172,7	-50,7	-64,2	-0,176	-0,271
Довгострокові фінансові інвестиції	3,8	3,8	-	-	-	-	-
Виробничі запаси	10,7	30,5	8,6	19,8	-21,9	1,851	-0,72
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	28,6	20,7	207,4	-7,9	186,7	-0,276	9,02
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	1,3	1,0	-	0,3	-	-0,231	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	8,6	23,0	-	14,4	-	1,67	-
Поточні фінансові інвестиції	98,0	98,0	98,0	-	-	-	-
Грошові кошти	7,8	55,6	11,9	47,8	-43,7	6,128	-0,786
Витрати майбутніх періодів	4,7	4,4	1,4	0,3	-3	-0,064	-0,682
Статутний капітал	45	45	45	-	-	-	-
Нерозподілений прибуток	(86,6)	(103,0)	(322,4)	16,4	219,4	0,189	2,13
Довгострокові забов'язання	-	-	47,3	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	380,4	189,5	23,6	-190,9	-165,9	-0,502	-0,875
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	24,2	37,3	14,4	11,1	-95,1	0,126	-0,962
зі страхування	-	-	2,1	-	-	-	-
з оплати праці	-	-	24,3	-	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	87,8	98,9	3,8

Показник «Основні засоби» (розраховувся за залишковою вартістю) включає в себе виробничі потужності підприємства, що згідно наведених даних спадає на протязі усього аналізує мого періоду. Така динаміка пояснюється заміною спектру послуг та пошуком нових ринків збуту. Такі зміни є негативним явищем, оскільки становлять конкурентоспроможність підприємства під сумнів та сприяють відставанню від сучасних темпів розвитку науково-технічного прогресу. Кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги стабільно знижувалась. Це свідчить про зростання незалежності підприємства.

Аналізуючи динаміку розвитку підприємства загалом, можна зазначити, що спостерігається поступове налагодження виробництва, його розвиток та переоснащення, це безсумнівно є позитивною тенденцією.

Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику, який приймається за 100% (табл.2.6).

...