Удосконалення комунікаційної політики підприємства

4

9

Робоче положення працівника : сидячи , стоячи або чергування

5

8

10

Мікроклімат на робочому місці

4

5

11

Системи вентиляції, кондиціювання та опалення

4

6

12

Природне освітлення на робочому місці

2

3

13

Штучне освітлення на робочому місці

4

7

14

Шуми та вібрації

3

4

15

Електромагнітні поля та випромінювання на робочому місці

2

2

16

Запиленість та загазованість повітря

2

3

17

Хімічно небезпечні та шкідливі речовини

-

-

18

Біологічні небезпеки

-

-

19

Фізичне навантаження в роботе

1

6

20

Психоемоціональне напруження в роботі

3

6

21

Монотонність діяльності

4

5

22

Регламентовані перериви

4

7

г = , (3.4)

Зробивши розрахунок отримано такий показник: г = 3,7

Отриманий результат говорить, про те, що загальна якість організації та безпеки робочого місця має оцінку вище середнього. Це означає, що в цілому якість задовільна, робітникам комфортно та вони безпечно себе почувають.

Оцінка заходів з охорони праці включає в себе:

1. Техніка безпеки. Дане приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки[49]. Приміщення сухе, добре опалюване, всі проводи добре захищені, вологість та температура в нормі. Вся проводка добре захищена, всі проводи в гарному стані,будинок заземлений, тому працівники захищені від електроструму. Згідно правил улаштування електроустановок [18,49]. Обладнання стоїть на столі в кутку навпроти виходу з приміщення. Відстань між робочими місцями 1,5 метри. Ширина проходів відповідає нормативним вимогам і становить 2 метри. Усі параметри відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 [21]. У підприємстві немає власної служби охорони. Цю функцію виконує окрема структура служби охорони праці. В будинку в якому розміщено підприємство, працює ще декілька підприємств. Служба охорони обслуговує усі підприємства у будинку. Служба виконує функції згідно "Типового положення про службу охорони праці" НПАОП 0.00-4.21-04 [38]. Кожен місяць служба перевіряє стан техніки безпеки. Кожному новому співробітнику, перед початком роботи, проводять інструктаж. Інструктажі з техніки безпеки проводить керівник 1 раз в 6 місяців. Контроль за станом техніки безпеки на робочому місці здійснює керівник та служба охорони праці. Шляхом проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці [37]. Дані фіксуються в журнал інструктажів [38].

Травматизм та профзахворювання відсутні. Підприємство розміщене на 2 поверсі,отже ліфтом робітники не користуються, а ходять сходами. Підлога завжди чиста та суха, тому ніхто не травмувався. Проходи всі відповідають нормам [18].

Пожежна безпека. Приміщення відноситься до категорії Д з пожежної та вибухопожежної небезпеки. Будинок, в якому розташований відділ маркетингу має ступінь вогнестійкості 2[18].

На кожному поверсі висить по 2-3 вогнегасника( різного типу). У самому приміщенні розташований вуглекислотний вогнегасник. Вони всі в робочому стані. При надзвичайній ситуації евакуація співробітників виконується через 3 виходи: 1 головний та 2 пожежних виходів. Ширина пожежних виходів близько 100-150 см. Що відповідає протипожежним нормам [18]. Запасні виходи ведуть у двір за будівлею, вихід з двору поряд. На підприємстві відсутня ДПД. На мою думку, протипожежна безпека в нормі. Кожне приміщення обладнане детекторами пожежної безпеки. Охорона постійно слідкує за будівлею через камери спостереження. При підозрі небезпеки вмикається сигнал і працівники починають евакуацію[18].

Розрахунок штучного освітлення в приміщенні. Для оцінки штучного освітлення найбільш часто використовується метод коефіцієнта використання світлового потоку. Розрахункова формула методу коефицієнта використання світлового потоку має вигляд:

, (3.5)

де N - число світильників;

Е - мінімальна освітленість робочого місця згідно з нормативними вимогами;

n - число ламп в світильнику;

S - площа освітлюваного приміщення;

z = 1,15 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп;

К3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи;

- Коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі стін і підлоги. Індекс приміщення i визначається за формулою:

,(3.6)

де L і B - відповідно довжина і ширина приміщення , м, hп - висота підвісу, яка визначається на підставі даних про висоту приміщення Н, м і висоті умовної робочої поверхні hр за формулою:

h_п = H - h_р.(3,7)

На підставі отриманих даних можна визначити коефіцієнт використання світлового потоку.

Відповідно до даного методу можна: а) визначити потужність ламп, які ис- користуються для освітлення приміщення , якщо задано їх кількість; б) визначити кількість ламп, якщо заздалегідь відома їх потужність .

Для зручності всі дані та розрахунки за даними формулами приведені в таблицях 3.8 та 3.9 відповідно:

Таблиця 3.8 - Вихідні дані для розрахунків

Показник	H,м	hр,м	L,м	B,м	з	К3	z	S,мІ	n,шт.	E,лк	N,шт.
Значення	3	0,8	5	4	0,46	1,4	1,15	20	2	300	3

Таблиця 3.9 - Результати розрахунків

Показник	hп	і	Ф
Значення	2,4	0,93	3500

Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює 3500. Даний результат говорить про те, що рівень штучного освітлення в рамках норми,навіть вище. Це означає, що на очі працівників немає напруження. Отже, освітлення здоров'ю працівника не шкодить і він може весь робочий день спокійно працювати.

Проаналізувавши стан умов праці та заходи щодо забезпечення безпеки працівників можна зробити висновок, що всі важливі чинники відповідають нормам. Освітлення, вентиляція, правила розміщення меблі та її відповідність нормам - дотримано. Проте проща та об'єм на 1 робоче місце не відповідає нормам. Це може привести до незручностей працівників. Саме робоче місце відповідає нормам. Але якщо обидва працівники направляться до одного й того ж об'єкту, то вони будуть заважати один одному. Керівництву слід або розділити працівників по різним приміщення, або перевести їх в приміщення трохи більше від даного. На підприємстві відповідально побудована протипожежна система. Стабільно проводять інструктаж для співробітників. Для підвищення безпеки працівників, можна порекомендувати їм періодично відвідувати лекції з поведінки при надзвичайних ситуаціях, або запрошувати експертів до підприємства, для проведення подібних лекцій. Рекомендую організувати власну ДПД, так як вона відсутня на підприємстві. Хоча приміщення і оснащене датчиками диму і охорона одразу реагує на сигнал і викликає пожежних, але ДПД може знешкодити причину пожежі,або хоча б не дати їй розширитися. Для цього учасників ДПД слід направити на відповідні курси. Загалом стан охорони праці та безпеки працівників в гарному стані. Грубі порушення відсутні, невеликі недоліки порекомендовано виправити.

3.4 Оцінка ефективності запропонованих заходів

Ефект - це абсолютна оцінка корисного результату, досягнення якого здійснюється завдяки розробці та / або використанню інновацій. Ефект може бути [29]:

ѕ економічним - полягає в оцінці відмінності між результатами економічної діяльності суб'єкта та витратами (зусиллями) на їх отримання. Такий ефект вимірюється, як правило, як різниця між грошовим потоком від такої діяльності і грошовим потоком щодо її здійснення. Однак це не означає, що економічний ефект завжди виражається в грошовому еквіваленті. До показників економічного ефекту можна віднести ті, що виміряні в грошовому еквіваленті, наприклад: прибуток від ліцензійної діяльності підприємства; прибуток від впровадження інновацій у діяльність підприємства;

ѕ соціальним - визначається шляхом оцінки умов життєдіяльності людей, внаслідок перетворень у соціальній сфері - сукупності областей, підприємств, організацій, які безпосередньо визначають образ і рівень життя людей, їх добробут і споживання. У той же час соціальний ефект може бути отриманий і безпосередньо на підприємстві, наприклад: підвищення рівня заробітної плати робітників; підвищення ступеня безпеки роботи робітників; збільшення кількості робочих місць; поліпшення умов праці та ін.;

ѕ екологічним - полягає в оцінці екологічного шкоди, яка запобігли (чи ні) внаслідок здійснення відповідних зусиль. Специфіка даного виду ефекту полягає в складності виявлення всіх шкідливих впливів на навколишнє середовище. Це можуть бути як прямі (явні) слідства, наприклад, формування відходів виробництва, так і непрямі (неявні) наслідки, такі як вплив на здоров'я людини. Як приклад показника екологічного ефекту може бути зниження екологічного податку та / або кількості штрафів за порушення екологічного законодавства та ін.;

ѕ науково-технічним - полягає в зростанні та / або підвищенні обсягу та / або якості наукових знань і відповідних нових технічних рішень існуючих практичних завдань, шляхом комбінації взаємодіючих факторів виробництва, які забезпечують прискорення науково-технічного розвитку суб'єкта діяльності. Наприклад, до проявів науково-технічного ефекту можна віднести: зростання кількості зареєстрованих авторських свідоцтв; зростання кількості публікацій (індексу цитування); підвищення коефіцієнта автоматизації виробництва та ін.

Ефективність, у свою чергу, оцінюється зіставленням отриманих корисних результатів з витратами, які їх зумовили [29].

Визначення ефективності запропонованих у дипломній роботі заходів необхідні для обґрунтування доцільності їх впровадження в практичну діяльність підприємства ТОВ «Регистр».

На ефективне функціонування комунікаційної політики підприємства впливає багато чинників, які на різних етапах розвитку формують середовище, в якому це підприємство веде свою діяльність.

Найпростішим варіантом визначити ефективність планування комунікаційної політики підрахувати додатковий прибуток, який підприємство планує отримати після проведення заходів зарекомендованих попередньо. Цей розрахунок буде не точним, тому що визначити точний вплив саме комунікаційних заходів важко.

Реалізація комплексної маркетингової програми комунікацій потребує значних витрат коштів і часу. Чим більші масштаби діяльності організації, тим довший період, необхідний для повноцінного впровадження цієї програми в життя. За оцінками фахівців, з огляду на величину компанії, це може тривати від одного до п'яти років. Запропонований план маркетингових комунікацій для ТОВ «Регистр». реалізується протягом 2015 року.

Важливо під час створення програми інтегрованих маркетингових комунікацій запровадити такий механізм, який би сприяв їхній ефективності на етапах планування і реалізації. Це, зокрема, комунікаційний аудит (ІМК-аудит). За його допомогою проводиться внутрішній аналіз комплексу просування компанії: визначається цільова аудиторія; оцінюється клієнтська база даних; вивчається сучасна діяльність у сфері маркетингових комунікацій.

На основі проведеного аналізу здійснюється експертна оцінка діяльності компанії в галузі ІМК. Незважаючи на те, що більшість компаній зацікавлена у підвищенні ефективності власної комунікаційної діяльності, дані досліджень свідчать, що менше третини з них успішні у своїх діях.

Відділ маркетингу повинен більше уваги приділяти просуванню власного підприємства. На даний момент, підприємство розміщує будь-яку інформацію від імені своїх клієнтів. Через це про підприємство мало чути.

Маркетолог повинен дослідити стан цільової аудиторії, для якої призначені послуги. Визначити заходи та кошти, які потрібні, для досягнення поставлених цілей.

На підприємстві ТОВ «Регистр» працює 13 чоловік. Робочий день триває 8 годин 5 днів на тиждень, що становить 40 годин на тиждень. Простий аналіз діяльності може зайняти 8-20 годин, глибокий аналіз, такий як аудит, може займати від 20 до 200 годин, створення бази даних 20-150 залежно від обсягу оброблюваних даних. Вартість послуги розраховується виходячи з витрачених годин, тобто чим вище складність завдання, тим більше годин витрачають працівники на її виконання. В залежності від складності, вартість коливається в рамках 40-120 гривень за годину.

В результаті проведених заходів комунікаційної політики (статі, впровадження системи CRM, створення сайту та участь в ярмарках вакансій) планується підвищення обсягу реалізованих послуг на 20 % за рахунок залучення нових клієнтів.

Впровадження такої системи дозволить вивести комунікаційну політику підприємства на новий рівень. Є можливість отримання таких ефектів від впровадження, як зростання продуктивності персоналу, підвищення швидкості обслуговування, виключення втрат і дублювання інформації. Тут оцінюється віддача від витрат на покупку прикладної CRM - системи та її впровадження у відповідності з існуючими процесами . Тому можна сказати, що при впровадженні CRM як програмного продукту, автоматизації процесів на його основі , компанії отримують прямі ефекти категорії зниження витрат і деякі непрямі ефекти, одержувані через підтримку існуючої бізнес-моделі. Ефект який підприємство отримає від впровадження CRM-системи відображено на рис.3.6.

Рисунок 3.6 - Категорії ефектів від впровадження CRM-системи

Дана кваліфікація показує основні категорії отриманих ефектів, проте вона не враховує неявні ефекти, такі як зниження ризиків.

Розподілимо економічні ефекти на три умовні категорії:

ѕ прямі економічні ефекти;

ѕ непрямі економічні ефекти;

ѕ ефекти зниження ризиків.

В таблиці 3.10, описані зміни, які відбудуться після впровадження CRM-системи.

Таблиця 3.10 - Результат впровадження CRM-системи

Стан до впровадження	Зміни	Короткострокові ефекти після впровадження	Довгострокові ефекти після впровадження
Ефекти категорії підвищення доходів
Не ведеться єдина база клієнтів. Відсутня сегментація по різноманітним показникам	Сегментація клієнтів	Зростання продажу послуг за рахунок фокусування на прибуткових клієнтах	Зростання доходів підприємства за рахунок виявлення найбільш прибуткових сегментів та представити їм найкращу споживчу цінність
Просування ведеться без аналізу ефективності взаемодії	Вибір каналів оптимального просування	Зниження витрат в каналах просування	Зростання доходів підприємства за рахунок вибору оптимального каналу просування
Функціональна структура організації, відсутні відповідальні за відносини з клієнтами	Оптимізація організаційної структури	Покращення якості обслуговування клієнтів	Зростання доходів підприємства за рахунок покращення якості обслуговування та оптимізації організаційної структури
Управлінські рішення приймаються без урахування показників по роботі з клієнтами	Управління по клієнтським показникам	Поліпшення якості та швидкості обслуговування клієнтів	Збільшення задоволеності клієнтів за рахунок націленості процесів та їх результатів на покращення роботи з клієнтами
Ефекти категорії зменшення витрат
Обробка контактів та заявок ведеться вручну	Автоматизація обробки контактів та запитів, створення системи самообслуговування	Зростання продуктивності співробітників	Зростання доходів підприємства за рахунок зниження витрат на операції
Співробітники отримують інформацію з розрізнених джерел і витрачають значні зусилля на її отримання	Ведення єдиної бази даних по існуючих та потенційних клієнтах	Скорочення часу на пошук нових потенційних клієнтів Скорочення часу на пошук інформації по клієнтам	Підвищення доходів за рахунок можливості обслуговування більшої кількості клієнтів

Для цього маркетологом будуть введені заходи, які описано в розділі 3.1.

Таблиця 3.10. Витрати на рекомендовані засоби удосконалення комунікаційної політики підприємства

Запропонований засіб	Витрати, тис.грн
Комунікаційні засоби:
PR-статі	141,25
сайт	10,0
CRM-системи	150,0
Технологічні засоби:
АРМ	80,0

Першочерговим впровадженням є залучення АМР. Як було розраховано в технологічній частині, завдяки збільшенню продуктивності праці на 7 %, зріс об'єм реалізованих послуг і становить 2594,8 тис.грн.

Впровадження CRM - системи та інші комунікаційні заходи збільшать кількість клієнтів, що в свою чергу збільшить обсяг реалізованих послуг. Експертами сплановано, що дані заходи збільшать обсяг реалізованих послуг на 13 %.

Ефект, який підприємство отримає від реалізації даних рекомендацій розраховується за наступною формулою:

Еф = Днов-Внов (3.8)

Для початку розрахуємо всього доходів при збільшені обсягу.

Днов=2594,8*1,13+15,2+3,8=2951,124 (тис.грн)

Наступним кроком розрахуємо загальні витрати.

Внов=2217,7+141,25+10,0+150,0+80,0=2598,95 (тис.грн)

Отже, маючи всі показники, розрахуємо ефект від запропонованих заходів

Еф = 2951,124 - 2598,95= 352,174 (тис.грн)

Даний результат показує, що від впровадження даних заходів, підприємство отримає прибуток в розмірі 352,174 (тис.грн)

Приріст прибутку становить:

352,174-225,1 = 127,1 тис.грн.

Це говорить про те, що підприємство покращить своє становище, збільшивши прибуток у 1,56 рази.

Висновки до розділу 3

Проблема ТОВ «Регистр» - слабе планування комунікаційної політики. Саме тому, було розроблено комплекс заходів для удосконалення комунікаційної політики.

Проаналізувавши стан умов праці та заходи щодо забезпечення безпеки працівників можна зробити висновок, що всі важливі чинники відповідають нормам. Загалом стан охорони праці та безпеки працівників в гарному стані. Грубі порушення відсутні, невеликі недоліки порекомендовано виправити.

Проаналізувавши комунікаційну політику ТОВ «Регистр» були виявленні як позитивні, так і негативні риси. До негативних моментів здійснення комунікаційної політики можна віднести низьку активність у просуванні власного підприємства, низькі витрати на проведення рекламних акцій, відсутність свого власного сайту підприємства. Також, великим недоліком є те, що підприємство не розміщує результати під своїм ім'ям. До позитивних моментів варто віднести використання різних видів реклами( друковану, реклама на радіо) хоча і в лімітованій кількості через нестачу фінансів.

Використання комунікаційної політики має приносити позитивний результат. Даний результат може бути отриманий тільки від системного використання всього комунікаційного комплексу. Це означає, що комплекс всіх елементів дає сумарний ефект значно більший, ніж ефект кожного окремого елементу.

Засоби маркетингових комунікацій повинні сформулювати у користувачів певний рівень знань про послуги ТОВ «Регистр», переконати споживачів звернутися саме до їх підприємства.

Таким чином, для усунення недоліків, потрібно внести наступні зміни: активно планувати комунікаційну політику; планувати рекламну та PR кампанії; вносити в бюджет витрати на комунікаційну політику; взятися за просування підприємства, а не своїх клієнтів.

Висновок

В останні роки одночасно зі зростанням ролі маркетингу збільшилася роль маркетингових комунікацій. Дійсно, ефективні комунікації зі споживачами стали ключовими факторами успіху будь-якої організації . Підприємства різного роду діяльності, від дрібних роздрібних торговців до великих товаровиробників, а також некомерційні організації постійно просувають свою діяльність до споживачів і клієнтам, намагаючись реалізувати свої цілі.

Маркетингові комунікації - один з елементів комплексу маркетингу являють собою сукупність різних видів діяльності по доведенню інформації про достоїнства продукту до потенційних споживачів і стимулюванню виникнення в них бажання його купити. У цьому сенсі маркетингові комунікації тотожні комплексу просування продукту.

Просування продукту здійснюється шляхом використання в певній пропорції реклами, методів стимулювання збуту , персонального продажу і методів зв'язку з громадськістю.

Під рекламою розуміється будь-яка оплачувана форма не персональної презентації і просування ідей , продукції і послуг, здійснювана конкретним замовником. З певною мірою умовності виділяють такі види реклами: інформативна, спонукальна (порівняльна ) і реклама - нагадування.

Розробка реклами, так само, як і інших елементів комплексу просування здійснюється в наступній послідовності: виробляються цілі рекламної діяльності, потім визначається бюджет, ідея, здійснюється вибір засобів розповсюдження реклами. Останній етап - визначення ефективності комунікації - здійснити надзвичайно складно. Як правило, проводиться порівняння витрат на той чи інший метод просування та обсягів реалізації до і після заходів. При цьому виділити частку позитивного впливу реклами на збут є досить складним завданням.

Стимулювання збуту - це сукупність короткострокових заохочувальних заходів, що сприяють продажу продукції та послуг. Стимулювання може включати до свого складу стимулювання споживачів, стимулювання торгівлі і стимулювання відповідальних за збут самої організації. Методи стимулювання: надання зразків на випробування, купони, торгові знижки, премії, лотереї, конкурси. Перевага нового інструменту стимулювання короткостроково, тому що його можуть взяти на озброєння конкуренти. Під персональної продажем розуміється усна презентація товару в розмові з одним або декількома потенційними покупцями з метою його збуту.

Зв'язок з громадськістю припускає створення добрих відносин з різними державними та громадськими структурами, що мають зв'язок з компанією. Всі елементи комплексу просування мають свої переваги і обмеження в застосуванні. Однак , максимальний ефект буде отриманий від використання всього комплексу просування та маркетингу.

У другій частині дипломної роботи був проведений аналіз діяльності підприємства ТОВ «Регистр» в галузі маркетингових комунікацій.

В ході аналізу були реалізовані наступні методи: метод порівняльного аналізу, загальнонаукові методи аналізу та синтезу, спостереження та економіко-математичні методи.

В результаті аналізу були зроблені наступні висновки:

1. Підприємство покращило своє фінансове положення в порівнянні з минулими роками.

2. Маркетингові комунікації на низькому рівні, підприємство не займається просуванням свого підприємства. Комунікаційні заходи використовуються для просування підприємств клієнтів.

3. Комунікаційна політики підприємства вимагає удосконалення.

4. Основним недоліком є відсутність планування комунікаційної політики підприємства.

В третій частині дипломної роботи запропоновані рекомендації з удосконалення системи маркетингових комунікацій:

1. Використання рекламних повідомлень в друкованих ЗМІ, для залучення нових клієнтів та підвищення впізнаваємості підприємства.

2. Введення системи знижок.

3. Відділ маркетингу повинен займатися просуванням власного підприємства, тобто розміщувати інформацію не тільки від імені клієнтів, а і від свого.

4. Головною рекомендацією є впровадження CRM-системи. Дане впровадження стосується як технологічних заходів, так і комунікаційної політики

Виконання всіх рекомендацій дозволить підприємству покращити рівень комунікаційної політики підприємства, як в середині підприємства, так і в зовнішньому середовищі.

Список літератури

1. Закон України «Про охорону праці» № 2695-XII від 14.10.1992 в редакції Закону № 229-IV від 21.11.2002. - Київ,1999.

2. Абрамович С.Д. Мовленнєва комунікація: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 472 с.

3. Алешіна І.В. Паблік рілейшнз для менеджерів и маркетерів. - М.: Асоціація авторів та видавців «Тандем». Видавництво «Гном-Пресс», 1997. - 256 с.

4. Анн Х. Маркетинг: Підручник для вузів, 3-е видавниицтво / Н. Анн, Г.Л. Багієв, В.М. Тарасевич. - СПб.: Пітер, 2005. - 736 с.

5. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Знание-Прес, 2004. - 645 с.

6. Бернет Дж. Моріарті. Маркетингові комунікації: інтегрований підхід. / Джон Бернет, Сандра Моріарті. - СПб: Пітер, 2001. - 864 с.

7. Блажнов Е.А. Паблік Рілейшнз: Посібник для ділових людей. - М.: USM-Пресс, 1994. - 158 с.

8. Блайд Джим. Маркетингові комунікації: Що? Як? І чому? [Пер. з англ. В.О. Шагоян. - Дніпропетровск: Баланс-Клуб, 2004. - 368 с.

9. Бландел Р. Ефективні бізнес-комунікації. Принципи і практика в епоху інформації; [Пер. з англ. А.С. Токарева. - СПб.: Видавництво «Пітер», 2000. - 384 с.

10. Бланк І.А. Торговий менеджмент. - 2-е вид., перероб. и доп. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. - 784 с.

11. Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: Проблеми становлення та розвитку. - К.: Вид. “Політехніка”, 2003. - 384 с.

12. Габінська О.С., Дмітрієва Н.В. Маркетингові комунікації: Навчальний посібник - М.: ВЦ «Академія», 2010. - 240 с.

13. Геврик Є. О. Охорона праці. - К.: Ніка-центр, 2005. - 296 с.

14. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1994. - 328 с.

15. Голубкова О.Н. Маркетингові комунікації. - М.: Видавництво “Фін-прес”, 2000. - 256 с.

16. Грачев М. Капіталістична економіка / М.Грачев // - М.: Управління, 1991 - 212 с

17. Дайан А. Реклама [Пер. з англ. В.А. Петрова. - СПб.: Видавничий Дім “Нева”, 2003. - 128 с.

18. ДБН В.1.2-7:2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека. - Офіційне видання, Мінрегіонбуд України, Київ 2008. - 104 с.

19. ДБН В.2.2-28:2010. Будинки адміністративного та побутового призначення. - Видання офіційне, 2011. - 82 с.

20. ДБН В.2.5-28:2006. Природне і штучне освітлення. - Видання офіційне, Мінбуд України, Київ 2006. - 78 с.

21. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - 1998. - 56 с.

22. ДСН 3.3.6.037-99. « Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»

23. Джоббер Давід. Продаж та управління продажами / Навчальний посібник для вузів/ Джоббер Давід, Ланка стер Джефф [Пер. з англ. В.Н. Егорова. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 622 с.

24. Діхтль Е. Практичний маркетинг: Навчальний посібник /Діхтль Е., Хершчен Х. [Пер. з нім. А.М. Макарова / Під ред. І.С. Мінко. - М.: Вища школа.: ИНФРА-М, 1996. - 256 с.

25. Дойль П. Маркетинг-менеджмент та статегії. - 3-е видання.; [Пер. з англ. Ю.Н.Кантуревського. - СПб.: Пітер, 2002. - 544 с.

26. Євдокімов Ф.І. Азбука маркетингу./ Євдокімов Ф.І., Гавва В.М. - Донецк: Сталкер. 1998. - 432 с.

27. Колесник Ф. Де повинна бути ваша реклама / Колесник Ф., Фуколова Ю. // Діловий журнал, 4 серпня-31 серпня, 2003. - С. 40-44.

28. Косенков С.І. Маркетингові дослідження. - К.: Скарби, 2004. - 464 с.

29. Котлер Ф. Основи маркетингу / Пер. з англ. В.Б. Боброва; [Під загальною редакцією Е.М. Пенькової. - М.: Прогрес, 1992. - 733 с.

30. Котлер Ф. Основи маркетингу. - 9-е видання /Котлер Ф., Армстронг Г.; [Пер з англ. Т.В. Клепоти, Н.И. Макарової, Н.Е. Метоль, Т.А. Сторожук. - М.: Видавничий дім «Вільямс», 2003. - 1200 с.

31. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, орієнтований на ринок; [Пер. з англ. С. Жильцова. / Під ред. В.Б. Колчанова. - СПБ.: Пітер, 2005. - 800 с.

32. Ламбен Ж-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж-Ж. Ламбен // - СПб «Наука», 1996 - 590 с.

33. Ланкастер Д. Организація збуту. / Ланкастер Д., Джоббер Д. [Пер. з англ. Л.В. Ізмаілової. - Мн.: Амалфея, 2003. - 384 с.

34. Лейхіфф Дж. М. Бізнес-комунікації. Стратегії та навики. / Лейхіфф Дж.М., Пенроуз Дж. М.; [Пер з англ. Е. Бугаєвої, Т. Виноградової. - СПб.: Пітер, 2001. - 688 с.

35. Лукґянець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 380 с.

36. Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2003. - 120 с.

37. НПАОП 0.00-4.12-05. «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». - 2005. - 12 с.

38. НПАОП 0.00-4.21-04. «Типове положення про службу охорони праці». - 2004. - 48 с.

39. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменту: Курс лекцій. - К.: “Кондор”, 2003. - 218 с.

40. Панкрухін О.П. Маркетинг: Підручник. - М.: ИМПЗ, 2002. - 397 с.

41. Панкрухін О.П. Маркетинг-практикум: ситуаційні завдання, кейси, тести. - М.: Інститут міжнародного права и економікі ім. А.С. Грибоєдова, 1998. - 160 с.

42. Поваляєва М.О. Психологія і етика ділового спілкування / Серія “Вища освіта” - Ростов на Дону, 2004. - 352 с.

43. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. - Центр навчальної літератури, 2003. - 387 с.

44. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - М.: Центр, 1988. - 352 с.

45. Приймак Т.О. Маркетингові комунікації: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 280 с.

46. Приймак Т.О. Маркетингові комунікації на сучасному ринку: Навч. посібн. - К.: МАУП, 2003. - 200 с.

47. Прохорова Т.П.,Гронь О.В. Маркетингова політика комунікацій: Навчальний посібник - Х.: ВБ «ІНЖЕК», 2005. - 224 с.

48. Психологія та етика ділового спілкування: Підручник для вузів /Під ред. проф. В.Н. Лавриненко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005 . - 416с.

49. ПУЕ «Правила улаштування електроустановок». - 2010.

50. Романов А.Н. Маркетинг. Підручник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Кор-люгов, С.А. Красильщиков; / Під ред. А.Н. Романова. - М.: Банки та біржі; ЮНИТИ, 1995. - 560 с.

51. Романов А.А., Панько А.В. Маркетингові комунікації - М.:Ексмо,2006. - 432 с

52. Ромат Е.В. Реклама в системі маркетинга: Навчальний посібник - Харків, 1995. - 228 с.

53. Россітер Дж. Р. Реклама та просування товарів / Россітер Дж. Р., Персил. - СПб.: Вид. «Пітер». - 2000. - 656 с.

54. Седова Л.Н. Етика ділового спілкування: Навчальний посібник, ч. 1. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2002. -384 с.

55. Сіняева І.М. Паблік рилейшнз в комерційній діяльності: Підручник / Під ред. проф. Г.А. Васильєва. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 288 с.

56. Сіняева І.М. Маркетингові комунікації / Під ред.. проф. Л.П.Дашкова // Підручник. - М.: ВТК «Дашков и Ко», 2005. - 304 с.

57. Сміт П.Р. Маркетингові комунікації: комплексний підхід; [Пер. з англ. М.Ю. Зарицької. - К.: Знання-Прес, 2003. - 796 с.

58. Сошенко Е. Ефективність реклами: Оцінка… Проблеми та рішення // Блиц-Донбасс. - 2004. - № 9 (141). - С. 4-5.

59. Стюарт Г. Успішний менеджмент торговли. Як зробити Вашу команду найкращою. - Мн.: Амалфея, 1996. - 192 с.

60. Тургаєв О.С., Хренов О.Є .Політологія в схемах та коментарях / Під ред.. О.С. Тургаєва, О.Є.Хренова // - М.: СПБ ПИТЕР, 2005. - 226 с.

61. Холодний Г.О. Маркетингова товарна політика / Г.О. Холодний // - Х: ХНЕУ, 2006 - 234 с.

62. Честара Дж. Діловий етикет. - М.: Агенство «ФИАР», 1997. - 336 с.

63. Шандезон Ж. Методи продажів / Ж. Шанжезон, А. Ланкастер. - М.: Сирин, 2002. - 126 с.

64. Шмидт Р.А. Финансові аспекти маркетингу: Навчальний посібник для вузів /Шмидт Р.А., Райт Х. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 527 с.

65. Штерн Льюіс В. Маркетингові канали /штерн Льюіс В., Ель-Ансарі Адель І., Кофлан Енн Т. - М.: Вид. Дім «Вильямс», 2002. - 624 с.

66. Еванс Дж. Р. Маркетинг / Еванс Дж. Р., Берман Б.- М.: Економіка, 1990. - 350 с.

67. Енджел Д. Поведінка споживачів / Джеймс Ф. Енджел, Роджер Д. Блекуелл, Пол У. Мініард. - СПб.: Пітер-Ком, 1989. - 768 с.

68. Ян К. Віктор. Просування. Система комунікації між підприємцями та ринком. - Х.: Вид-во Гуманітарний Центр, 2003. - 480 с.

Додаток А

Таблиця 1 - Баланс підприємства за 2012 рік

Таблиця 2 - Звіт про фінансові результати за 2012 рік

Таблиця 3 - Звіт про фінансові результати за 2013 рік

Таблиця 4 - Баланс підприємства за 2013 рік

Таблиця 5 - Баланс підприємства за 2014 рік

Таблиця 6 - Звіт про фінансові результати за 2014 рік

Додаток Б

Оцінка психоемоційного напруження (опитувальник Т.А. Нємчина)

Інструкція: в кожному із запропонованих тверджень відзначте знаком «плюс» той варіант відповіді, який найбільше відповідає особливостям вашого стану в даний час.

1. Наявність фізичного дискомфорту:

а ) повна відсутність будь-яких неприємних фізичних відчуттів;

б) мають місце незначні неприємні відчуття , не заважають роботі;

в) наявність великої кількості неприємних фізичних відчуттів, серйозно заважають роботі.

2. Наявність больових відчуттів:

а) повна відсутність будь-яких болів;

б) больові відчуття періодично з'являються, але швидко зникають і не заважають роботі;

в) мають місце постійні больові відчуття, істотно заважають роботі.

3. Температурні відчуття:

а) відсутність будь-яких змін у відчутті температури тіла;

б) відчуття тепла, підвищення температури тіла;

в) відчуття похолодання тіла, кінцівок, відчуття «ознобу».

4. Стан м'язового тонусу:

а) звичайний м'язовий тонус;

б) помірне підвищення м'язового тонусу, почуття деякого м'язового напруги;

в) значне м'язове напруження, посмикування окремих м'язів обличчя, шиї, руки (тики, тремор);

5. Координація рухів:

а) звичайна координація рухів;

б) підвищення точності, легкості, координованості рухів під час письма, іншої роботи;

в) зниження точності рухів, порушення координації, погіршення почерку, труднощі при виконанні дрібних рухів, що вимагають високої точності.

6. Стан рухової активності в цілому:

а) звичайна рухова активність;

б) підвищення рухової активності, збільшення швидкості й енергійності рухів;

в) різке посилення рухової активності, неможливість всидіти на одному місці, метушливість, прагнення ходити, змінювати положення тіла.

7. Відчуття з боку серцево-судинної системи:

а) відсутність будь-яких неприємних відчуттів з боку серця;

б) відчуття посилення серцевої діяльності, що не заважає роботі;

в) наявність неприємних відчуттів з боку серця - почастішання серцебиття, почуття стиснення в області серця, поколювання, біль у серці.

8. Прояви з боку шлунково-кишкового тракту:

а) відсутність будь-яких неприємних відчуттів в животі;

б) одиничні, швидко проходять і не заважають роботі відчуття в животі - подсасиваніе в надчеревній ділянці, відчуття легкого голоду, періодичне «бурчання»;

в) виражені неприємні відчуття в животі - болі, зниження апетиту, нудота, відчуття спраги.

9. Прояви з боку органів дихання:

а) відсутність будь-яких відчуттів;

б) збільшення глибини і почастішання дихання, не заважають роботі;

в) значні зміни дихання - задишка, почуття недостатності вдиху, «клубок у горлі».

10. Прояви з боку видільної системи:

а) відсутність будь-яких змін;

б) помірна активізація видільної функції - більш часте бажання скористатися туалетом при повному збереженні здатності утриматися (терпіти);

в) різке почастішання бажання скористатися туалетом, труднощі і навіть неможливість терпіти.

11. Стан потовиділення:

а) звичніше потовиділення без будь-яких змін;

б) помірне посилення потовиділення;

в) поява рясного «холодного» поту.

12. Стан слизової оболонки порожнини рота:

а) звичайний стан без будь-яких змін;

б) помірне збільшення слиновиділення;

в) відчуття сухості в роті.

13. Забарвлення шкірних покривів:

а) звичайне забарвлення шкіри обличчя, шиї, рук;

б) почервоніння шкіри обличчя, шиї, рук;

в) збліднення шкіри обличчя, шиї, поява на шкірі кистей рук « мармурового » ( плямистого ) відтінку;

14. Сприйнятливість , чутливість до зовнішніх подразників:

а) відсутність будь -яких змін, звичайна чутливість;

б) помірне підвищення сприйнятливості до зовнішніх подразників , що не заважає роботі;

в) різке загострення чутливості, відволікання, фіксація на сторонніх подразників.

15. Почуття впевненості в собі, у своїх силах:

а) звичайне почуття впевненості у своїх силах, у своїх здібностях;

б) підвищення почуття впевненості в собі, віра в успіх;

в) почуття невпевненості в собі, очікування невдачі, провалу.

16. Настрій:

а) звичайний настрій;

б) піднесений, підвищений настрій, відчуття піднесення, приємного задоволення роботою або іншою діяльністю;

в) зниження настрою, пригніченість.

17. Особливості сну:

а) нормальний, звичайний сон;

б) хороший, міцний , освіжаючий сон напередодні;

в) неспокійний, з частими пробудженнями і сновидіннями сон протягом декількох попередніх ночей, в тому числі напередодні.

18. Особливості емоційного стану в цілому:

а) відсутність будь-яких змін у сфері емоцій і почуттів;

б) почуття заклопотаності, відповідальності за виконувану роботу, « азарт », активне бажання діяти;

в) почуття страху, паніки, відчаю.

19. Завадостійкість:

а) звичайний стан без будь-яких змін;

б) підвищення завадостійкості в роботі, здатність працювати в умовах шуму та інших перешкод;

в) значне зниження завадостійкості, нездатність працювати при відволікаючих подразників.

20. Особливості мови:

а) звичайна мова;

б) підвищення мовної активності, збільшення гучності голосу, прискорення промови без погіршення її якості (логічності, грамотності і т.д.);

в) порушення мови - поява тривалих пауз, запинок, збільшення кількості зайвих слів, заїкання, занадто тихий голос.

21. Загальна оцінка психічного стану:

а) звичайний стан;

б) стан зібраності, підвищена готовність до роботи, мобилизованность, високий психічний тонус;

в) відчуття втоми, незібраність, неуважності, апатії, зниження психічного тонусу.

22. Особливості пам'яті:

а) звичайна пам'ять;

б) поліпшення пам'яті - легко згадується те, що потрібно;

в) погіршення пам'яті.

23. Особливості уваги:

а) звичайна увага без будь-яких змін;

б) поліпшення здатності до зосередження, відволікання від сторонніх справ;

в) погіршення уваги, нездатність зосередитися на ділі, відволікання.

24. Кмітливість:

а) звичайна кмітливість;

б) підвищення кмітливості, хороша спритність;

в) зниження кмітливості, розгубленість.

25. Розумова працездатність:

а) звичайна розумова працездатність;

б) підвищення розумової працездатності;

в) значне зниження розумової працездатності, швидка розумова стомлюваність.

26. Явища психічного дискомфорту:

а) відсутність будь-яких неприємних відчуттів і переживань з боку психіки в цілому;

б) почуття психічного комфорту, підйому психічної діяльності або одиничні, слабко виражені, швидко проходять не заважають роботі явища;

в) різко виражені, різноманітні і численні серйозно заважають роботі порушення з боку психіки.

27. Ступінь поширеності ( генералізований ) ознак напруги:

а) одиничні, слабко виражені ознаки, на які не звертається увага;

б) чітко виражені ознаки напруги, не тільки не заважають діяльності, але, навпаки, сприяють її продуктивності;

в) велика кількість різноманітних неприємних ознак напруги, що заважають роботі і спостерігаються з боку різних органів і систем організму.

28. Частота виникнення стану напруги:

а) відчуття напруги не розвивається практично ніколи;

б) деякі ознаки напруги розвиваються лише при наявності реально важких ситуацій;

в) ознаки напруги розвиваються дуже часто і нерідко без достатніх на те причин.

29. Тривалість стану напруги:

а ) дуже короткочасне, не більше кількох хвилин, швидко зникає ще до того, як минула складна ситуація;

б) триває практично протягом усього часу перебування в умовах складної ситуації та виконання необхідної роботи, припиняється незабаром після її закінчення;

в) досить значна тривалість стану напруги, що не припиняється протягом тривалого часу після складної ситуації.

30. Загальна ступінь вираженості напруги:

а) повніше відсутність або вельми слабка ступінь вираженості;

б) помірно виражені, виразні ознаки напруги;

в) різко виражене, надмірне напруження.

Размещено на Allbest.ru

...