Дослідження споживних властивостей зелені консервованої

Особливості технології виготовлення зелені консервованої. Класифікація та асортимент товару. Пакування, маркування та зберігання продукції. Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до зелені при експорті. Герметичність закупорювання тари.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2018
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Товарознавча характеристика зелені консервованої

1.1 Технологія виготовлення зелені консервованої

1.2 Хімічний склад та споживні властивості зелені консервованої

1.3 Класифікація та асортимент зелені консервованої

1.4 Вимоги до якості зелені консервованої

1.5 Пакування, маркування, зберігання зелені консервованої

1.6 Характеристика підприємства

2. Товарознавча експертиза зелені консервованої

2.1 Правила приймання та відбір проб зелені консервованої

2.2 Методи дослідження якості зелені консервованої

2.3 Результати експериментальних досліджень

3. Митне оформлення зелені консервованої при експорті

3.1 Опис умов експортної операції

3.2 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД

3.3 Документи для митного оформлення зелені консервованої

3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до зелені консервованої при експорті

3.5 Визначення митної вартості

3.6 Нарахування митних платежів

3.7 Використання МД при митному оформленні зелені консервованої

Висновки

Перелік використаної літератури

Додаток

Вступ

Зелень консервована - консерви, виготовлені зі свіжих молодих листків щавлю, зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі, залиті розчином солі, з додаванням чи без харчової кислоти, фасовані у скляну герметичну тару, стерилізовані [4].

Зелень консервовану відносять до групи консервів "Консервовані обідні страви", оскільки вона перед споживанням повинна піддаватися додатковій термічній обробці.

Основною сировиною для виготовлення зелені конервованої є щавель. Про користь щавлю відомо з давніх часів, - ще Авіценна у своєму медичному трактаті згадував про його лікувальні властивості. Історія культивування цієї овочевої культури почалася кілька тисячоліть тому, згадки про щавель зустрічаються в роботах Вергілія і Плінія Старшого.

Всього існує близько 200 видів щавлю, з яких лише кілька видів вирощують як харчову і лікарську рослину, а решта є бур'янами. Ареал поширення щавлю охоплює всі основні континенти, за винятком Антарктиди.

Щавель знайшов широке застосування у кулінарії: його використовують у свіжому, маринованому, консервованому або сушеному вигляді, додають в різні салати, супи та борщі, використовують як начинку для пирогів, з нього готують борщі і соуси.

З огляду на це, обрана тема дипломної роботи є актуальною. Метою дипломної роботи є дослідити споживні властивості зелені консервованої. Об'єктом дослідження є зелень консервована, предметом - її споживні властивості.

Спираючись на поставлену мету роботи було сформульовано основні завдання:

-охарактеризувати основну сировину, що використовується для виготовлення зелені консервованої;

-скласти класифікацію зелені консервованої;

-навести вимоги до якості зелені консервованої відповідно до вимог НД;

-дослідити споживні властивості зелені консервованої;

-висвітлити особливості пакування, маркування та зберігання зелені консервованої;

-описати особливості експертизи зелені консервованої;

-провести порівняльні дослідження зелені консервованої;

-дослідити особливості митного оформлення зелені консервованої.

Дипломна робота складається з трьох розділів, містить вступ, висновки, перелік посилань та додатки.

1. Товарознавча характеристика зелені консервованої

1.1 Технологія виготовлення зелені консервованої

Вимоги до сировини

Якість сировини та допоміжних матеріалів, які застосовуються при виробництві зелені консервованої, повинні відповідати вимогам діючої нормативно-технічної документації.

Для виготовлення консервів використовують таку сировину:

-- щавель свіжий згідно з РСТ УРСР 307;

-- цибулю зелену свіжу згідно з РСТ УРСР 295;

-- кріп свіжий згідно з РСТ УРСР 304;

-- петрушку -- зелень молоду свіжу згідно з РСТ УРСР 302;

-- петрушку молоду свіжу із зеленню згідно з РСТ УРСР 288;

-- сіль кухонну вищого ґатунку згідно з ДСТУ 3583;

-- кислоту лимонну згідно з ДСТУ ГОСТ 908;

-- кислоту оцтову лісохімічну харчову згідно з ГОСТ 6968;

-- оцет столовий згідно з чинними нормативними документами;

-- оцет спиртовий харчовий натуральний згідно з ДСТУ 2450;

-- листя лаврове згідно з ГОСТ 17594;

-- воду питну згідно з ГОСТ 2874 та ДСанПіН [4].

Кожну партію сировини, що надходить на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

Не дозволено переробляти сировину, у якій вміст токсичних елементів, нітратів, мікотоксину перевищує рівні, встановлені МБТ № 5061, радіонуклідів -- ГН 6.6.1.1-130, пестицидів -- ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000.

При виробництві консервів сировина і допоміжні матеріали, які надходять на заводи, повинна піддаватися ретельній перевірці.

Щавель

Щавель - багаторічна трав'яниста рослина з коротким гіллястим коренем і борознистим стеблом заввишки 30-100 см (рисунок 1.1.1).

Рисунок 1.1.1 - Щавель кислий

Сходи цієї багаторічної рослини з'являються, як тільки сходить сніг. До кінця травня, а іноді й раніше, молоді листочки стрілоподібні, чергові, соковиті, кислі на смак. За період вегетації проводять 4-5 підрізок через кожні 10-15 днів. Збирання врожаю закінчують у липні, коли листя грубіє і накопичує багато щавлевої кислоти, що не дуже корисно для людини.

Щавель є морозостійкою, вологолюбною рослиною, вимагає суглинних багатих ґрунтів, не переносить підвищену кислотність. Враховуючи те, що щавель росте на одному місці протягом 3-4 років, відводити під нього треба родючі, окультурені, слабокислі і суглинні ґрунти (або супіщані).

При посіві навесні урожай збирають в травні наступного року. У перший рік листя не зрізають, а навесні другого року зрізання здійснюють, коли повністю сформуються 5-6 листків.

Перша згадка про цю рослину як про овочеву культури відноситься до 12 століття (Франція). У Росії та Україні щавель довгий час вважали бур'яном і в їжу не вживали, лише в останні століття його стали вирощувати на городах.

Всього існує близько 200 видів щавлю, з яких лише кілька видів вирощують як харчову і лікарську рослину, а решта є бур'янистими рослинами. Ареал поширення щавлю охоплює всі основні континенти, за винятком Антарктиди.

Найчастіше зустрічаються два види щавлю - кислий щавель і кінський [27].

Цибуля зелена

Цибуля (лат. Бllium) - рід дворічних і багаторічних рослин, що відносяться до сімейства Цибульні (Alliaceae). При виготовленні зелені консервованої використовують цибулю зелену (рисунок 1.1.2).

Рисунок 1.1.2 - Цибуля зелена

Наукова латинська назва, дана Карлом Ліннеєм, - лат. allium - походить від латинської назви часнику, яка, у свою чергу, ймовірно, пов'язана з кельтським словом all - пекучий; інша версія - походить від лат. halare - пахнути.

У роду 887 видів, які природно виростають у Північній півкулі. редставники роду ростуть на луках, у степу, лісах.

Багаторічні (культурні види іноді дворічні) рослини. Представники роду мають велику сплюснуто-кулясту цибулину, покриту червонуватими, білими або фіолетовими оболонками.

Всі частини рослини мають легко впізнаваний різкий «цибульний» або «часниковий» запах.

Цибуля містять азотисті речовини (до 2,5%), різні цукри (10 - 11%) (глюкозу, фруктозу, сахарозу, мальтозу), полісахарид інулін, фітин, флавоноїди кверцетин і його глюкозиди, жири, різні ферменти, солі кальцію і фосфору, фітонциди, лимонну і яблучну кислоти, вітаміни A (3,75 мг%), B1 (60 мг%), B2 (50 мг%), PP (0,20 мг%), C (10,5 -33 мг%), а також ефірну олію з різким особливим запахом, подразнює слизові оболонки очей і носа. Головною складовою частиною ефірної олії є дисульфід та інші сульфіди [5].

Кріп

Кріп (лат. Anethum) - монотипний рід короткоживучих однорічних трав'янистих рослин сімейства Зонтичні. Єдиний вид - Кріп пахучий, чи Кріп городній (Anethum graveolens) (рисунок 1.1.3).

Рисунок 1.1.3 - Кріп пахучий

У дикому вигляді рослина зустрічається у південно-західній і центральній Азії; як городня рослина поширена всюди.

Батьківщиною кропу вважають Азію. Кріп здавна культивується і вирощується по всій Європі і північній Африці. Він використовувався єгипетськими лікарями 5000 років тому, і його залишки були виявлені в римських руїнах у Великобританії. У Середні віки вважалося, що кріп захищає від чаклунства.

Для успішної культивації потрібне тепле або спекотне літо і багато сонячного світла; навіть невелика тінь істотно зменшить урожай. Також бажаний багатий, добре розпушений ґрунт. Насіння життєздатне впродовж 3-10 років. Рослини, які вирощують на насіння для наступного висаджування, не слід розміщувати поруч з фенхелем, оскільки ці два види можуть давати гібриди.

У листі кропу містяться аскорбінова і нікотинова кислоти, каротин, тіамін, рибофлавін, а також флавоноїди - кверцетин, ізорамнетін і кемпферол, вуглеводи, пектинові речовини, набір мінеральних солей (заліза, калію, кальцію, фосфору та ін.) У плодах кропу міститься 15-18% жирної олії і 14-15% білків.

У всіх частинах рослини міститься ефірна олія, що додає їм специфічного запаху, флавоноїди.

Завдяки наявності ефірної олії і різноманітному набору вітамінів та мінеральних речовин споживання кропу підсилює відділення секрету травними залозами, моторику травного тракту, підвищує апетит, сприяє нормалізації обміну речовин в організмі. Тому бажано використовувати зелень кропу в дієтичному харчуванні при ожирінні, захворюваннях печінки, жовчного міхура, нирок, гастритах, метеоризмі [26].

Петрушка

Рід петрушки - дворічні, рідко однорічні трави (рисунок 1.1.4). Листки двічі- або тричі перисті. У перший рік утворює розетку листя і коренеплід, на другий рік рослина зацвітає. Рослина вологолюбна і холодостійка, насіння проростає при 2-3° С, сходи переносять заморозки до -7° С. У регіонах з м'якою зимою коренеплоди необов'язково викопувати на зиму.

Рисунок 1.1.4 - Петрушка

Ареал поширення петрушки у дикому вигляді - узбережжя Середземного моря. У домашніх умовах петрушку вирощують в континентальній Європі (крім Скандинавії). В Америці петрушку вирощують на півночі США і півдні Канади. Токсикологія [9].

Особливості технології виготовлення зелені консервованої

Основні технологічні етапи виготовлення зелені консервованої наведено у таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1 - Основні технологічні етапи виготовлення зелені консервованої

№ з/п

Технологічний етап

Характеристика етапу

1

2

3

1

Приймання і перевірка якості сировини

Щавель піддають інспекції, при цьому відбирають листя пожовкле, з суцвіттями, гниле, мокре, сильно забруднене, підморожене, з домішками бур'янів, пагони з квітковими стеблами і огрубілі стебла, уражені опіками, хворобами і різними сільськогосподарськими шкідниками.

Зелень петрушки, кропу, зеленої цибулі піддають інспекції. При цьому видаляють в'ялі, гнилі, пошкоджені хворобами та шкідниками листя, стебла, сторонні домішки.

2

Миття основної сировини

Після інспекції зелень ретельно миють у чистій проточній воді

3

Бланшування основної сировини

Щавель бланшують при температурі 85°С протягом 6-8 хв. Щавель можна бланшувати паром протягом 4-5 хв.

4

Подрібнення основної сировини

Сировину подрібнюють і при необхідності протирають на протирочній машині з діаметром отворів сита 1,5-2 мм. Допускається подрібнення зелені вручну на шматочки розміром 2-3 мм

5

Змішування сировини

Основну і додаткову сировину подають у змішувач

6

Фасування

Зелень фасують у скляні або металеві лаковані банки місткістю не більше 1000 см3, для використання в мережі громадського харчування та за спеціальними замовленнями - не більше 3000 см3

7

Закупорювання

Наповнені банки негайно закатують, обполіскують гарячою водою і передають на стерилізацію.

8

Стерилізація

Стерилізацію проводять при температурі 120°С. Тривалість стерилізації і величина тиску в автоклаві залежать від виду та місткості тари, виду консервів. Після стерилізації консерви охолоджують до температури води в автоклаві 40°С.

1.2 Хімічний склад та споживні властивості зелені консервованої

Хімічний склад зелені консервованої

Хімічний склад щавлю консервованого з сіллю за даними USDA National Nutrient Database for Standard Reference [10] наведено у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1 - Хімічний склад щавлю консервованого з сіллю

№ з/п

Назва поживного елемента

Позначення

Вміст у продукті

Задоволення добової потреби, %

1

2

3

4

5

1

Сума ліпідів

0,64

1

2

Сума білків

1,83

3

3

Вода

93,6

-

4

Вуглеводи

2,93

1

5

Харчові волокна

-

-

Водорозчинні вітаміни, мг/100 г

1

Аскорбінова кислота

С

26,3

29

2

Тіамін, аневрин

В1

0,03

2

3

Рибофлавін

В2

0,09

5

4

Пантотенова кислота

В5

0,04

1

5

Ніацин, вітамін РР, нікотинова кислота, нікотинамід

РР

0,41

2

6

Піридоксин, адермін

В6

0,1

5

7

Фолати, мкг

В9

8

-

8

Кобаламін

В12

0

0

9

Біотин

Н

Відсутні дані

-

10

Холін

В4

Відсутні дані

-

Жиророзчинні вітаміни, мг/100 г

11

Вітамін А, мкг

А (А1, А2)

174

19

12

-каротин, мкг

Відсутні дані

-

12

Вітамін D

D (D2, D3)

0

0

13

Вітамін Е, альфа-токоферол

Е

Відсутні дані

-

14

Вітамін К, мкг

К

Відсутні дані

-

Макроелементи, мг/100 г

1

калій

K

321

13

2

кальцій

Ca

38

4

3

кремній

Si

Відсутні дані

-

4

магній

Mg

89

22

5

натрій

Na

239

18

6

сірка

S

Відсутні дані

-

7

фосфор

P

52

7

8

хлор

Cl

Відсутні дані

-

Мікроелементи

1

бор

B

Відсутні дані

2

ванадій

Vn

Відсутні дані

3

залізо, мг

Fe

2,08

12

4

йод

I

Відсутні дані

5

марганець, мг

Mn

0,3

15

6

мідь, мг

Cu

0,11

11

7

молібден

Mb

Відсутні дані

-

8

нікель

Ni

Відсутні дані

-

9

олово

Pb

Відсутні дані

-

10

селен, мкг

Se

0,9

2

11

фтор

F

Відсутні дані

-

12

хром

Cr

Відсутні дані

-

13

цинк, мг

Zn

0,17

1

Енергетична цінність 100 г продукту 20 ккал.

Хімічний склад щавлю консервованого з сіллю у вигляді діаграми із зазначенням добової потреби наведено на рисунку 1.2.1.

Рисунок 1.2.1 - Хімічний склад зелені консервованої (щавлю з сіллю)

Таким чином, 100 г щавлю консервованого задовольняє 29% добової потреби у вітаміні С, 22% у магнії, 19% у вітаміні А та натрії, близько 15% у марганці, залізі та калії.

Споживні властивості зелені консервованої

Зважаючи на те, що основною сировиною для виготовлення зелені консервованої є щавель, зупинимось на його споживних властивостях.

Щавель цінний тим, що дає продукцію рано навесні, коли дуже бракує свіжих овочів. За калорійністю містить 245 калорій на 1 кг листя. Щавель містить білки, вуглеводи, клітковину, органічні кислоти (щавелеву кислоту), вітамін В1, В2, В5, В6, В9, РР, С, Е, А, К, Н.

Щавель є цінним джерелом калію. У ньому міститься кальцій, магній, натрій, фосфор, хлор, сірка, залізо, йод, марганець, цинк, мідь, фтор, азотисті речовини.

Найпоживнішим та найкориснішим є молоде листя щавлю (у ньому переважає яблучна і лимонна кислоти), а старе листя при варінні вимагає додавання крейди, щоб вивести в осад щавелеву кислоту. Для цього достатньо одного грама крейди на кілограм листя.

Листя щавлю кислого покращує травлення, має знеболювальні, ранозагоювальні, протизапальні, антитоксичні властивості. Їх відвар використовують при розладах шлунка. Він також має жовчогінну та протиалергічну дію.

Щавель, один з кращих засобів при клімаксі, як у чоловіків, так і у жінок. Авіценна вважав, що основне призначення щавлю - це усунути неприємні прояви клімаксу, треба лише систематично вживати його, тоді він проходить швидше і легше.

У Німеччині в Середні віки відваром коренів щавлю лікували подразнення гортані і верхніх дихальних шляхів, свіжим соком натирали суглоби при запаленнях. У період пізнього Середньовіччя щавель застосовували головним чином як проносний засіб та антисептик.

Листя і стебла щавлю після попереднього підв'ялювання можна солити та квасити.

Щавель кислий не рекомендують вживати у великій кількості впродовж тривалого часу через високий вміст щавлевої кислоти, здатної викликати порушення мінерального обміну в організмі і функції нирок.

Щавель протипоказаний при вагітності, запальних захворюваннях нирок, гастриті з підвищеною кислотністю, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Щавель ускладнює засвоєння кальцію і може сприяти розвитку остеопорозу.

Кислий і кінський щавель сприяє утворенню оксалатних ниркових каменів. У цих випадках необхідне поєднання з кислим молоком, кефіром або сметаною. Суть в тому, що молочні продукти містять у собі багато кальцію. Зв'язуючись у кишечнику з щавлевою кислотою, кальцій утворює важкорозчинні, з'єднання (оксалати). Бажаним вважається прийом яблучного оцту, лимонного соку, які сприяють виведенню оксалатів [27].

1.3 Класифікація та асортимент зелені консервованої

Класифікація зелені консервованої

Асортимент зелені консервованої можна класифікувати за кількома ознаками, наведеними у табл. 1.3.2.

Таблиця 1.3.1 - Класифікація асортименту зелені консервованої

№ з/п

Ознака класифікації

Класифікація

1

Залежно від використаної сировини

«Щавель консервований»

«Борщ зелений» (щавель, зелень петрушки і кропу, зелена цибуля)

2

Залежно від місткості використаної скляної тари

Скляні банки місткістю до 3 дм3

Асортимент зелені консервованої

Асортимент зелені консервованої, що реалізовується в Україні, наведений на рис. 1.3.1.

Рисунок 1.3.1 - Асортимент зелені консервованої

1.4 Вимоги до якості зелені консервованої

Зелень консервована за якістю повинні відповідати вимогам ДСТУ 4637:2006 [4]. Консерви треба виготовляти згідно з технологічною документацією і рецептурою, затвердженими у встановленому порядку, з додержанням санітарних правил.

За органолептичними показниками зелень консервована повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.4.1.

Таблиця 1.4.1 - Вимоги до органолептичних показників якості зелені консервованої

№ з/п

Найменування показника

Характеристика

Зелений борщ

Консервований щавель

1

Зовнішній вигляд і консистенція

Суміш рівномірно нарізаних шматочків, довжиною не більше ніж 7 мм, листя щавлю, зелені петрушки, кропу, зеленої цибулі в заливці.

Рівномірно нарізані шматочки, довжиною не більше ніж 7 мм, листя щавлю в заливці.

Шматочки зелені, нерозварені. Не дозволена наявність шматочків зелені з огрубілими стеблами, пошкоджених сільськогосподарськими шкідниками і хворобами.

2

Колір

Зелений або зелений з буруватим відтінком, однорідний за всією масою

3

Смак і запах

Смак кислуватий, запах властивий суміші варених листків щавлю, зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі.

Властивий вареним листкам щавлю

Не дозволені сторонні присмак і запах

За фізико-хімічними показниками зелень консервована повинна відповідати нормам, наведеним у таблиці 1.4.2.

Таблиця 1.4.2 - Вимоги до фізико-хімічних показників якості зелені консервованої

№ з/п

Показник

Характеристика зелені консервованої

Зелений борщ

Консервований щавель

1

2

3

4

1

Масова частка зелені по відношенню до маси нетто консервів, %

55-60

2

Масова частка хлоридів, %

1-1,5

3

Масова частка титрованих кислот (у перерахунку на лимонну кислоту), %

0,6-0,8

-

4

рН продукту, одиниці рН, не більше ніж

3,0

3,5

5

Масова частка мінеральних домішок, %, не більше ніж

0,04

6

Домішки рослинного походження

Не дозволено

7

Сторонні домішки (крім мінеральних і рослинного походження)

Не дозволено

Вміст токсичних елементів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені в МБТ № 5061 та наведені у таблиці 1.4.3.

Таблиця 1.4.3 - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів

№ з/п

Назва токсичного елементу

Допустимі рівні вмісту, мг/кг, не більше ніж

1

Свинець

0,5

2

Кадмій

0,03

3

Миш'як

0,2

4

Ртуть

0,02

5

Мідь

5,0

6

Цинк

10,0

За мікробіологічними показниками консерви повинні задовольняти вимоги промислової стерильності і не повинні містити патогенних мікроорганізмів або їх токсинів [4].

1.5 Пакування, маркування, зберігання зелені консервованої

Пакування зелені консервованої

Зелень консервовану фасують у скляні банки місткістю не більше ніж 3,0 дм3 чи іншу скляну тару згідно з чинними нормативними документами, дозволену центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України для контактування з харчовими продуктами. Скляні банки укупорюють кришками з білої лакованої жерсті згідно з чинними нормативними документами. Значення допустимих мінусових відхилень кількості фасованої продукції в пакувальній одиниці повинне перевищувати значень, наведених у таблиці 1.5.1.

Таблиця 1.5.1 - Значення границі допустимого мінусового відхилення

Номінальне значення кількості продукції в пакованій одиниці, г

Значення границі допустимого мінусового відхилення від номінального значення

%

г

До 50 включно

9,0

-

Понад 50 до 100 включно

-

4,5

Понад 100 до 200 включно

4,5

-

Понад 200 до 300 включно

-

9,0

Понад 300 до 500 включно

3,0

-

Понад 500 до 1000 включно

-

15,0

Понад 1000 до 3000 включно

1,5

-

Пакування у транспортну тару. Консерви у споживчій тарі пакують у ящики із гофрованого картону згідно з ГОСТ 13516, дощаті згідно з ГОСТ 13358, у тару-устатковання згідно з ГОСТ 24831 та інші види тари згідно з чинними нормативними документами чи фасують у пакети, застосовуючи термозсідальну плівку згідно з ГОСТ 25951 чи іншими чинними нормативними документами.

Транспортне марковання наносять друкарським способом на паперову етикетку або чітким штампом безпосередньо на групове паковання. Паковану в транспортну тару продукцію формують у пакети з піддоном згідно з ГОСТ 23285.

Маркування зелені консервованої

Текст маркування зелені консервованої повинен містити таку інформацію, викладену державною мовою:

- назву харчового продукту;

- назву та повну адресу і телефон виробника;

- вагу нетто (у грамах);

- склад харчового продукту у порядку переважання складників;

- інформаційні дані про калорійність та поживну цінність 100 г харчового продукту;

- кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виготовлення та строк придатності;

- умови зберігання;

- напис «Використовувати після кулінарного оброблення»;

- позначення ДСТУ 4637;

- штриховий код згідно з ДСТУ 3147.

Транспортне маркування повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192 із зазначенням відповідних маніпуляційних знаків «Верх», «Крихке. Обережно» та номера партії.

Транспортування зелені консервованої

Консерви перевозять усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення харчових вантажів, чинних для цього виду транспорту.

Зберігання зелені консервованої

Продукцію треба зберігати в чистих, сухих, добре вентильованих складських приміщеннях за температури від 00С до 250С і відносної вологості повітря не більше ніж 75 %.

Строк придатності до споживання консервів -- один рік з дати виготовлення.

Складають продукцію у штабелі й так зберігають.

Під час складування консервів у споживчій тарі застосовують порядок укладання в колони. Висота колон для банок місткістю 0,5 дм3 повинна бути не більше ніж 2,5 м, місткістю понад 0,5 дм3 -- не більше ніж 2,0 м. Ширина колон -- не більше ніж 1,5 м, довжина -- не менше, ніж ширина. Між рядами банок у колонах треба прокладати листи фанери. Банки в рядах установлюють за шахматним порядком [4].

1.6 Характеристика підприємства

ПП Ковтун Т.В. створене на основі діючого законодавства України про господарські товариства. Підприємство за формою власності є приватним, і воно належить до малих підприємств.

Майно підприємства складається з основних фондів (приміщення, обладнання, техніка), а також оборотних коштів (товарні запаси, грошові кошти), які забезпечують безперервну діяльність підприємства на ринку.

Дане підприємство за класифікацією можна віднести до магазинів «поблизу будинку». Нині цей вид магазинів є дуже популярним в місті, їх хоч і витісняють великі супермаркети і гіпермаркети, оскільки невеликому магазину дуже тяжко конкурувати, зокрема в ціновій політиці з величезними торговими підприємствами, але дані магазини все одно мають право на існування і відіграють досить важливу роль.

Сусідній або «поблизу будинку» магазин (neighbourhood store), часто їх назву дослівно перекладають як «зручний магазин» - це магазин самообслуговування або із торгівлею через прилавок, що має площу 150-300 м2, який пропонує усталений асортимент товарів повсякденного вжитку. Принцип роботи таких магазинів умовно називають «24/7» - тобто цілодобово та без вихідних (і у свята). Асортимент такого магазину охоплює 4 тис. продуктів, у тому числі алкогольні напої, молочні та продукти бакалії, а також близько 1 тис. так званих супутніх товарів. Характеризуються високим рівнем обслуговування і тим, що багатьох покупців продавці знають особисто.

Предметом діяльності підприємства є: роздрібна торгівля товарами народного споживання, зокрема харчовими продуктами (включаючи алкогольні та тютюнові вироби). Також у магазині реалізовуються непродовольчі товари, зокрема товари особистої гігієни.

На підприємстві працює лише 8 чоловік (директор, 6 продавців і бухгалтер), а також директор підприємства який і є його власником. На підприємстві всі кадрові питання вирішує директор (рисунок 1.6.1).

Рисунок 1.6.1 - Організаційна структура підприємства

Директор виконує всі управлінські функції. Він зобов'язаний проводити всі необхідні заходи, пов'язані з просуванням товару на ринок, укріпленням та розширенням ринкових позицій підприємства, створювати необхідні матеріальні запаси, слідкувати за якістю продукції та проводити пошук нових постачальників більш дешевої та якісної продукції. Також він зобов'язаний проводити необхідні розрахунки та аналіз показників діяльності. Відповідає за підготовку та перепідготовку кадрів, а також набір нових спеціалістів. Директору безпосередньо підпорядковуються всі робітники.

Бухгалтер відповідає за проведення всіх бухгалтерських та розрахункових операцій (в тому числі сплата податків, зборів та обов'язкових платежів), вчасну здачу звітів до контролюючих органів держави.

Продавці відповідають за касу магазину, приймання товарів від постачальників і продаж товарів покупцям.

Асортимент товарів представлений різними групами. Це дає можливість представляти в магазині досить глибокий асортимент, що забезпечує успіх продажу товарів.

Торговими партнерами магазину є: “Арго” (печиво, цукерки, шоколад, йогурти, молочні продукти); ДП ТОВ САВ сервіс (представники торгової марки “АВК”); ТОВ Радема (олія); Хлібозавод №3 (хліб); ТОВ Марія (хлібобулочні вироби); “Coca-Cola” Беверіджиз Україна ЛТД (безалкогольні напої); Волиньпак-Фор (сири, йогурти, печиво, засоби гігієни); Торг-Сервіс-Рівне (цукерки, печиво); ТЗОВ Барвінок СВ (ковбасні вироби); Арго-контракт - Дистр (представники торгових марок “Корона” і “Нескафе”, “Якобз” і т.і.); СП “Огуз” (хліб та хлібобулочні вироби); “Агро-переробка” (молоко і молочні продукти); “Юлія” (морозиво); Слов'янська компанія (борошно, крупи); Прод-трейд (бакалійні товари, майонези, кетчупи); Мартекс (кетчупи, паштети, майонези, йогурти); Біо-трейд (безалкогольні і мінеральні води); Сандора (соки); ПП Поліщук (фарби, лаки, цвяхи пензлі); ПП Морозюк (засоби гігієни, парфумерно-косметичні товари); ПП Ефіменко, ТЗОВ Астор, ТЗОВ Салют, Волиньпак-Фор, ТОВ Сандора, ТД Літа (алкогольні та тютюнові вироби); ПП Павл, ПП Терен (пиво); ТзОВ "ЮСІ".

Зелень консервована - консерви, виготовлені зі свіжих молодих листків щавлю, зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі, залиті розчином солі, з додаванням чи без харчової кислоти, фасовані у скляну герметичну тару, стерилізовані.

Зелень консервовану відносять до групи консервів "Консервовані обідні страви", оскільки вона перед споживанням повинна піддаватися додатковій термічній обробці.

Для виготовлення консервів використовують таку сировину: щавель свіжий, цибулю зелену свіжу, кріп свіжий, петрушку -- зелень молоду свіжу згідно, петрушку молоду свіжу із зеленню, сіль кухонну вищого ґатунку, кислоту лимонну, оцет, листя лаврове, воду питну.

Основними технологічними етапами виготовлення зелені консервованої є: приймання і перевірка якості сировини, миття основної сировини, бланшування основної сировини, подрібнення основної сировини, змішування сировини, фасування, закупорювання та стерилізація консервів.

100 г щавлю консервованого із сіллю задовольняє 29% добової потреби у вітаміні С, 22% у магнії, 19% у вітаміні А та натрії, близько 15% у марганці, залізі та калії.

Найпоживнішим та найкориснішим є молоде листя щавлю (у ньому переважає яблучна і лимонна кислоти), а старе листя при варінні вимагає додавання крейди, щоб вивести в осад щавелеву кислоту. Для цього достатньо одного грама крейди на кілограм листя.

Листя щавлю кислого покращує травлення, має знеболювальні, ранозагоювальні, протизапальні, антитоксичні властивості. Їх відвар використовують при розладах шлунка. Він також має жовчогінну та протиалергічну дію.

Кислий і кінський щавель сприяє утворенню оксалатних ниркових каменів. У цих випадках необхідне поєднання з кислим молоком, кефіром або сметаною. Щавель протипоказаний при вагітності, запальних захворюваннях нирок, гастриті з підвищеною кислотністю, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Щавель ускладнює засвоєння кальцію і може сприяти розвитку остеопорозу.

Асортимент зелені консервованої класифікують за двома ознаками: залежно від використаної сировини (щавель консервований та борщ зелений) і залежно від місткості використаної скляної тари (до 3 дм3).

Зелень консервована за якістю повинна відповідати вимогам ДСТУ 4637:2006. Консерви треба виготовляти згідно з технологічною документацією і рецептурою, затвердженими у встановленому порядку, з додержанням санітарних правил. З органолептичних показників у зелені консервованій нормуються зовнішній вигляд, консистенція, колір, смак, запах. З фізико-хімічних - масова частка зелені по відношенню до маси нетто консервів, масова частка хлоридів, титрованих кислот, рН продукту, наявність мінеральних домішок, домішок рослинного походження та сторонніх домішок. Зелень консервовану зберігають у чистих, сухих, добре вентильованих складських приміщеннях за температури від 00С до 250С і відносної вологості повітря не більше ніж 75 %. Строк придатності до споживання консервів -- один рік з дати виготовлення.

2. Товарознавча експертиза зелені консервованої

2.1 Правила приймання та відбір проб зелені консервованої

Правила приймання

Приймання зелені консервованої проводиться відповідно до ГОСТ 26313 - 84 [19].

Зелень консервовану приймають партіями. Партією вважають сукупність одиниць однорідної продукції одного виду, найменування і сорту, в однаковому упакуванні, однієї маси нетто, виготовленої підприємством за одну зміну й оформленої одним документом про якість.

Документ про якість повинен містити найменування підприємства-виробника, його підпорядкованість і місцезнаходження; найменування продукції; сорт; масу пакувальної одиниці; дату виготовлення; номер зміни; масу партії; вказівку про відповідність продукції вимогам нормативно-технічної документації і її позначення.

Відбір проб

Відбір проб зелені консервованої проводиться відповідно до ГОСТ 26313 - 84 [19].

Для відбору проб зелені консервованої використовують нормальний одноступінчатий контроль за альтернативною ознакою. При розходженні у результатах використовують посилений контроль.

Для перевірки якості упакування і маркування транспортної тари, з партії повинна бути відібрана випадкова вибірка з різних штабелів, обсяг якої зазначений у таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1 - Об'єм вибірки для перевірки якості упакування і маркування транспортної тари

Об'єм партії, кількість одиниць транспортної тари

Нормальний контроль

Посилений контроль

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

1

2

3

4

5

6

7

До 25 включно

2

0

1

3

0

1

26 - 90

2

0

1

5

0

1

91 - 150

3

0

1

8

0

1

151 - 500

5

0

1

13

0

1

501 - 1200

8

0

1

20

0

1

1201 - 3200

13

0

1

32

1

2

3201 - 10000

20

0

1

350

1

2

Якщо кількість дефектної транспортної тари у вибірці більша або дорівнює приймальному числу - партію приймають, а якщо дорівнює або більше бракувальному числу - бракують.

Для контролю якості упаковки та маркування споживчої тари з партії повинна бути відібрана випадкова вибірка, обсяг якої зазначений у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2 - Об'єм вибірки для контролю якості упаковки та маркування споживчої тари

Об'єм партії, кількість одиниць споживчої тари

Нормальний контроль

Посилений контроль

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

Упаковка місткістю менше 0,35 л

До 90

5

0

1

13

0

1

91 - 150

8

0

1

20

0

1

151 - 280

13

0

1

32

1

2

281 - 500

20

0

1

50

1

2

501 - 1200

32

1

2

80

1

2

1201 - 10000

50

1

2

125

2

3

Більше 10000

80

1

2

200

3

4

Упаковка місткістю 0,35 - 1 л

До 90

1

0

1

5

0

1

91 - 150

3

0

1

8

0

1

151 - 280

5

0

1

13

0

1

281 - 500

8

0

1

20

0

1

501 - 1200

13

0

1

32

1

2

1201 - 3200

20

0

1

50

1

2

3201 - 10000

32

1

2

80

1

2

Більше 10000

50

1

2

125

2

3

Упаковка місткістю більше 1 л

До 150

2

0

1

5

0

1

151 - 280

3

0

1

8

0

1

281 - 500

5

0

1

13

0

1

501 - 1200

8

0

1

20

0

2

1201 - 10000

13

0

1

32

1

2

10001 - 35000

20

0

1

50

1

2

Більше 35000

32

1

2

80

1

2

Якщо кількість дефектної споживчої тари у вибірці більша або дорівнює приймальному числу - партію приймають, а якщо дорівнює або більше бракувальному числу - бракують. Для контролю органолептичних і фізико-хімічних показників проводять відбір точкових проб загальною кількістю, зазначеною у таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 - Розмір точкових проб

Об'єм партії, кількість одиниць споживчої тари

Нормальний контроль

Посилений контроль

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

Об'єм вибірки, шт.

Приймальне число

Бракувальне число

1

2

3

4

5

6

7

Упаковка місткістю менше 0,35 л

До 50

2

0

1

3

0

1

51 - 150

2

0

1

5

1

2

151 - 500

3

0

1

8

1

2

501 - 3200

5

1

2

13

2

3

Більше 3200

8

1

2

20

3

4

Упаковка місткістю 0,35 - 1 л

До 150

2

0

1

3

0

1

151 - 1200

2

0

1

3

1

2

1201 - 35000

3

0

1

8

1

2

Більше 35000

5

1

2

13

2

3

Упаковка місткістю більше 1 л

До 50

1

0

1

2

0

1

51 - 500

2

0

1

3

0

1

501 - 35000

2

0

1

5

1

2

Більше 35000

3

0

1

8

1

2

2.2 Методи дослідження якості зелені консервованої

Проведення органолептичних досліджень

Органолептичні дослідження є одним з основних методів визначення якості харчових продуктів. Вони включають оцінку зовнішнього вигляду, кольору, смаку, запаху (аромату) і консистенції продукту за допомогою органів чуття людини. При органолептичних дослідженнях дегустатор, тобто людина, що проводить випробування й оцінку продукту, фактично виконує роль вимірювального приладу, і за певних умов одержувані ним результати більш надійні, ніж ті, які можна отримати за допомогою вимірювальних приладів, тому що жоден із сучасних інструментальних методів контролю не може відбити всю повноту нюансів якості продукту і жоден із приладів не володіє такою високою чутливістю, як органи чуття кваліфікованого дегустатора.

У той же час органолептичні дослідження мають істотний недолік: одержувані оцінки залежать від особистих якостей дегустаторів і умов їх роботи. Тому дослідження доводиться проводити з дотриманням визначених вимог, що гарантують безпомилковість і об'єктивність результатів аналізу.

У різних країнах на сьогодні існують комплекси стандартів з органолептичної оцінки харчових продуктів, що включають від 3 - 4 до 10 - 15 окремих документів; існує також комплекс стандартів ІSО - Міжнародної організації зі стандартизації.

У нашій країні діє стандарт - ГОСТ 8756.1 "Продукты пищевые консервированные. Методы определения органолептических показателей, массы нетто и массовой доли составных частей" [21]. У ньому наведено короткий перелік необхідного посуду, загальні вимоги до дегустаційного залу, описана підготовка проб для дегустації, порядок подачі проб і правила їх випробування.

У стандартах, прийнятих у міжнародній практиці, висуваються наступні вимоги до приміщень, де проводяться органолептичні дослідження. Дегустаційний зал повинен бути досить просторим, щоб у ньому могли комфортабельно розміститися дегустатори і залишалися проходи до столів обслуговуючого персоналу. Робочі місця розташовують так, щоб дегустатори не впливали на роботу один одного, і так, щоб усі вони могли бачити керівника дегустаційної комісії (іноді рекомендують столи чи кабіни з перегородками). Зал повинен бути захищеним від шуму, вібрації, сторонніх запахів, з вентиляцією, але без протягів, температура повітря у ньому 18-22 °С, відносна вологість 70-75 %. Освітлення повинне бути рівномірним, розсіяним, що не створює різких тіней; горизонтальна освітленість робочої поверхні - не менше 500 нм; бажане використання денного світла, а у випадку штучного освітлення - застосування ламп денного світла. Стіни залу, поверхні столів повинні бути світлими; не рекомендується розвішувати на стінах плакати, робити виставки. До дегустаційного залу повинні примикати допоміжні приміщення, оснащені робочими столами, шафами, плитою, холодильником, мийкою з гарячою і холодною водою, вагами, кухонним посудом.

Кухонний посуд повинен бути емальованим або з нержавіючої сталі, столові прибори - з нержавіючої сталі. Як столовий посуд доцільно використовувати білі порцелянові, без кольорового малюнка тарілки, блюда і чашки, склянки і келихи з прозорого безбарвного скла і келихи з темного скла. Посуд повинен зберігатися в чистоті у закритих шафах.

Дегустатор, що приступає до роботи, повинен почувати себе здоровим і відпочилим, не голодним і не переїдженим напередодні; кращий час для проведення дегустацій - від 10 до 12 год. ранку. Під час роботи в комісії забороняється паління, використання косметичних засобів з помітним запахом; рекомендується одяг неяскравих, нейтральних тонів. Дегустація проводиться у спокійній діловій атмосфері. Під час аналізу неприпустимі вигуки, репліки, висловлювання своєї думки вголос, жестами чи мімікою. Обмін думками повинен здійснюватися тільки після запрошення керівника комісії. Висловлювання повинні бути короткими, чіткими; нав'язування своєї думки колегам неприпустимо.

Правила підготовки і подачі проб продуктів і їхньої дегустації полягають у наступному:

- підготовка зразків продуктів поза дегустаційним залом;

- подача проб продукту дегустаторам при тій температурі, при якій продукт зазвичай вживається в їжу;

- подача кожному дегустатору продукту (у нашому випадку зелені консервованої) у кількості не менше 50 г та кип'яченої води кімнатної температури;

- подача зразків здійснюється під буквеними кодами, без повідомлення дегустаторам якої-небудь попередньої інформації про їх якість, спосіб, місце виготовлення тощо;

- порядок подачі зразків того самого продукту повинен бути випадковим;

- послідовність подачі зразків різних продуктів: натуральні, закусочні консерви, маринади, салати, перші і другі обідні страви, концентровані томат-продукти, овочеві, плодово-ягідні соки, солодкі страви - у порядку зростання вмісту цукру;

- послідовність випробування продукту: визначення зовнішнього вигляду, кольору, видимих дефектів, запаху, консистенції і смаку;

- порції, що використовуються для визначення смаку, повинні бути невеликими (3 - 5 г);

- випробування повинне триват...


Подобные документы

  • Товарознавча характеристика товару. Класифікація та асортимент рибних консервів. Показники якості рибних консервів. Дефекти рибних консервів. Пакування, маркування і зберігання рибних консервів. Технологія продажу товару. Строки зберігання товару.

    дипломная работа [57,6 K], добавлен 21.12.2007

  • Вплив технологічних процесів виробництва на якість скляної тари. Класифікація скляної тари, вимоги до її якості, правила зберігання. Придатність тари до використання на високошвидкісних лініях фасування. Маркування споживацької індивідуальної тари.

    реферат [203,9 K], добавлен 27.12.2011

  • Характеристика ринку копчених рибних товарів, їх класифікація, асортимент та основні дефекти. Вплив технологічного процесу виробництва на формування якості продовольчих товарів. Пакування, маркування, транспортування і зберігання копченої продукції.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 25.10.2010

  • Характеристика сировини для виготовлення пива, технологічний процес його виробництва та особливості різних видів (світлого, темного). Вимоги до якості, пакування, зберігання та маркування пива. Розвиток пивного ринку в Україні, його державне регулювання.

    курсовая работа [548,0 K], добавлен 27.02.2014

  • Стан ринку шоколаду в Україні та перспективи його розвитку. Характеристика споживних властивостей. Нормативні вимоги до якості, пакування та маркування. Порядок проведення експертизи. Законодавче регулювання процесу перевезення вантажу через кордон.

    курсовая работа [262,0 K], добавлен 28.11.2014

  • Опис основних властивостей споживчих товарів. Базові методи визначення номенклатури споживних властивостей товару. Характерні риси і класифікація за групами якостей товару. Умови зберігання харчових продуктів, ознаки класифікації продовольчих товарів.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 20.10.2012

  • Аналіз стану ринку керамічних товарів в Україні. Характеристика властивостей фарфорових виробів, їх класифікація, суть технологічного процесу, особливості асортименту. Форми і методи контролю якості продукції, її сертифікація та конкурентоспроможність.

    курсовая работа [153,4 K], добавлен 09.03.2012

  • Принцип роботи та призначення побутових електроміксерів, їх класифікація та різновиди, асортимент на сучасному ринку. Правила приймання та методи дослідження побутових електроміксерів, порядок їх маркування, транспортування та зберігання на складах.

    курсовая работа [29,0 K], добавлен 09.11.2009

  • Українська кондитерська промисловість та ринок кондитерської продукції. Сировина та технологія виготовлення цукатів, їхні споживні властивості, класифікація, асортимент. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості цукатів, маркування та пакування.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 22.09.2011

  • Дослідження впливу технологічних процесів виробництва майонезу на його властивості. Характеристика пакування, маркування, транспортування і зберігання продукції. Вивчення фізико-хімічних методів дослідження якості та виявлення фальсифікації майонезу.

    дипломная работа [90,7 K], добавлен 05.06.2011

  • Валяне взуття – одношарова конструкція переважно у формі чобіт, сформована в процесі валяння з волокон шерсті. Сировина для виготовлення валяного взуття. Технологія виготовлення та асортимент. Контроль якості. Маркування, пакування і зберігання взуття.

    реферат [107,1 K], добавлен 20.04.2008

  • Характеристика плодових вин та сировини для їх виготовлення. Технологія виробництва, класифікація, вимоги до якості, пакування, маркування та умов зберігання плодових вин. Корисні ферменти, що містяться у винах, та речовини з антибіотичними властивостями.

    реферат [869,7 K], добавлен 26.05.2009

  • Дослідження сучасного стану виробництва торгівлі та споживання кухонних комбайнів в Україні, класифікація їх асортименту та споживчих властивостей. Особливості формування асортименту кухонних комбайнів у магазині "Фокстрот", їх порівняльна характеристика.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 23.02.2011

  • Короткі відомості про сировину, особливості виробництва і перспективи випуску меблеві товари, їх класифікація, ґрунтовний огляд асортименту та технологія продажу. Загальна характеристика основних вимог до якості пакування, маркування, збереження меблів.

    реферат [1,7 M], добавлен 26.06.2010

  • Аналіз стану ринку столових майонезів в Україні та в інших країнах. Ознайомлення із основними вимогами до маркування, пакування та зберігання продукції. Оцінка органолептичних та фізико-хімічних показників якості майонезів вітчизняного виробництва.

    курсовая работа [87,3 K], добавлен 18.10.2011

  • Аналіз ринку шовкових тканин в Україні. Розгляд сучасної класифікації асортименту шовкових тканин. Визначення їх споживних властивостей. Визначення порядку приймання в магазині. Огляд вимог до якості, пакування, маркування, транспортування та зберігання.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.04.2019

  • Класифікація та асортимент сушеного винограду. Хімічний склад та споживні властивості. Вимоги до якості сировини. Технологія та способи сушіння. Вимоги нормативних документів до якості винограду. Пакування, маркування і зберігання сушеного винограду.

    курсовая работа [120,3 K], добавлен 16.09.2008

  • Класифікація і товарний асортимент макаронних виробів. Особливості їх виробництва, пакування, маркування, транспортування та дефекти. Дослідження якості представлених зразків макаронних виробів: вермішель та ракушки. Характеристика сировини та матеріалів.

    курсовая работа [751,7 K], добавлен 22.11.2014

  • Історія походження ниток і пряжі. Народна техніка прядіння в Україні. Формування структури текстильних ниток в процесі виробництва. Пакування, маркування, транспортування, зберігання. Товарознавчі аспекти і тенденції розвитку ринку текстильної продукції.

    курсовая работа [892,1 K], добавлен 06.04.2009

  • Основні види експертизи, які виконують експерти митних лабораторій України. Класифікація виноградних вин. Класифікація вин по змісту цукру і спирту. Вимоги стандартів до якості виноградних вин. Особливості пакування та маркування виноградних вин.

    контрольная работа [26,7 K], добавлен 19.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.