Дослідження споживних властивостей зелені консервованої
Особливості технології виготовлення зелені консервованої. Класифікація та асортимент товару. Пакування, маркування та зберігання продукції. Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до зелені при експорті. Герметичність закупорювання тари.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2018 |
| Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Масу мінеральних домішок у наважці визначають за різницею маси тигля з мінеральними домішками і власне масою тигля. Відносна похибка методу дорівнює 2,5 %.
2.3 Результати експериментальних досліджень
Для експериментальних досліджень нами було обрано 2 зразки щавлю консервованого - ТМ "Овочеве меню" (зразок №1) та "Щавель консервований Ляховичі" (зразок №2).
Крім органолептичних показників продукту оцінювалась упаковка та маркування.
Упаковка і маркування. У наших дослідженнях приймали участь зразки щавлю консервованого у скляних банках.
Результати перевірки маркування та упаковки наведені у таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 - Перевірка маркування та упаковки
|
№ з/п |
Зміст маркування |
Зразок №1 |
Зразок №2 |
|
|
1 |
Найменування продукту |
Щавель консервований стерилізований "Овочеве меню" |
Щавель консервований стерилізований |
|
|
2 |
Найменування підприємства-виробника та його адреса |
ТОВ "Український консервний дім", Україна |
ОАО "Ляховичский консервный завод", Білорусь |
|
|
3 |
Склад продукту |
Щавель, сіль |
Щавель, сіль йодована |
|
|
4 |
Стандарт, відповідно до якого виготовлено продукт |
ДСТУ 4637:2006 |
СТБ 452 |
|
|
5 |
Маса, г / ціна, грн. |
500 мл/ 4 грн. |
490 г/ 4,50 грн. |
|
|
6 |
Ціна, 100 г |
0,8 грн. |
0,92 грн. |
|
|
Оцінка |
Добре |
Задовільно |
Зауваження по маркуванню наступні:
Зразок №1: неестетичне оформлення етикетки; маркування не чітке; відсутня інформація по сертифікації продукції.
Зразок № 2: відсутнє маркування українською мовою; відсутня інформація по сертифікації продукції в Україні; відсутнє позначення національного стандарту.
Органолептична оцінка.
Органолептична оцінка включала оцінювання за зовнішнім виглядом, кольором, консистенцією, смаком і запахом. Результати органолептичних досліджень щавлю консервованого наведено у таблиці 2.3.2. Таким чином, зразок № 1 не відповідає вимогам ДСТУ 4637:2006 за показником зовнішній вигляд, оскільки у ньому присутні огрубілі стебла щавлю (оцінка "незадовільно"). Зразок № 2 відповідає вимогам ДСТУ 4637:2006 за всіма органолептичними показниками.
Таблиця 2.3.2 - Дослідження органолептичних показників якості
|
№ з/п |
Найменування показника якості |
Зразок №1 |
Зразок №2 |
|
|
1 |
Зовнішній вигляд |
Нарізані шматочки щавлю у заливці, виявлено огрубілі стебла |
Рівномірно нарізані шматочки, довжиною не більше 7 мм, листя щавлю у заливці |
|
|
Незадовільно |
Відмінно |
|||
|
2 |
Колір |
Зелений, неоднорідний |
Зелений з буруватим відтінком, однорідний |
|
|
Добре |
Відмінно |
|||
|
3 |
Запах |
Характерний, без сторонніх |
Характерний, без сторонніх |
|
|
Відмінно |
Відмінно |
|||
|
4 |
Смак |
Характерний |
Характерний |
|
|
Відмінно |
Відмінно |
|||
|
Оцінка |
Незадовільно |
Відмінно |
У таблиці 2.3.3 наведено узагальнені результати досліджень щавлю консервованого з урахуванням коефіцієнтів вагомості.
Таблиця 2.3.3 - Узагальнені результати досліджень щавлю консервованого з урахуванням коефіцієнтів вагомості
|
№№ з/п |
Зміст маркування |
Зразок №1 |
Зразок №2 |
|
|
1 |
Виробник |
ТОВ "Український консервний дім", Україна |
ОАО "Ляховичский консервный завод", Білорусь |
|
|
2 |
Маса, г/ціна упаковки, грн. |
500 мл/ 4 грн. |
490 г/ 4,50 грн. |
|
|
3 |
Ціна 100 г продукту |
0,8 грн. |
0,92 грн. |
|
|
4 |
Маркування та упаковка, 30% |
Добре |
Задовільно |
|
|
5 |
Органолептика, 70% |
Незадовільно |
Відмінно |
|
|
Оцінка |
Незадовільно |
4,4 Добре |
Таким чином, зразок № 1 виробництва ТОВ "Український консервний дім" отримав оцінку "незадовільно", оскільки за показником "зовнішній вигляд" не відповідає вимогам ДСТУ 4637:2006. Зразок №2 (Білорусь) відповідає вимогам національного стандарту України, хоча виявлено значні відхилення від вимог до маркування продукту і отримав оцінку "Добре".
Висновки до розділу 2
При проведенні експертизи якості зелені консервованої використовують такі методи:
- при оцінюванні якості упаковки і маркування - візуальний;
- при оцінюванні зовнішнього вигляду, запаху, смаку - органолептичний;
- при визначенні маси нетто - зважування за різницею мас брутто і споживчої тари;
- при визначенні герметичності закупорювання - із застосуванням пристрою, що складається з ексикатора, з'єднаного з вакуум-насосом і забезпеченого вакуумметром;
- при визначенні масової частки складових частин зелені консервованої - метод, що полягає у розділенні вмісту тари на компоненти і визначенні їх маси;
- при визначенні хлоридів - аргентометричний за Мором або меркурометричний;
- при визначенні титрованої кислотності - метод прямого кислотно-основного титрування;
- при визначенні рН-продукту - потенціометричний;
- визначення мінеральних домішок здійснюють флотацією у воді.
Для експериментальних досліджень нами було обрано 2 зразки щавлю консервованого - ТМ "Овочеве меню" (зразок №1) та "Щавель консервований Ляховичі" (зразок №2). Крім органолептичних показників продукту оцінювалась упаковка та маркування. Зразок № 1 виробництва ТОВ "Український консервний дім" отримав оцінку "незадовільно", оскільки за показником "зовнішній вигляд" не відповідає вимогам ДСТУ 4637:2006. Зразок №2 (Білорусь) відповідає вимогам національного стандарту України, хоча виявлено значні відхилення від вимог до маркування продукту і отримав оцінку "Добре".
3. Митне оформлення зелені консервованої при експорті
3.1 Опис умов експортної операції
Зовнішньоекономічна діяльність, і насамперед зовнішня торгівля, пов'язані з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон як юридичними, так і фізичними особами. При цьому товари та транспортні засоби підлягають митному контролю та митному оформленню.
Метою написання третього розділу дипломної роботи є визначити, якими тарифними та нетарифними методами регулювання обмежується експорт зелені консервованої з України.
Дослідження проводилось на основі типової процедури експорту за наступними параметрами відповідно до зовнішньоекономічного договору: експорт зелені консервованої (щавлю з додаванням зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі) з України у Російську Федерацію у кількості 400 банок по 0,5 л. Вартість 1 банки зелені консервованої - 0,5 доларів США. Поставка здійснюється автомобільним транспортом - на умовах DAP UA Успенка. Курс долара на день митного оформлення становить 8,00 грн. за 1 долар.
3.2 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД
Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.
Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад, тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.
Проте якщо є необхідність здійснення імпорту та експорту кількох тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних товарів здійснити їх розподіл досить важко, оскільки описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, яблука можна віднести до "харчових продуктів" і до "фруктів"). Тому тільки певна систематизація дозволяє уникнути можливих труднощів при класифікації товарів.
Крім цього, при введенні державою певних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тобто ліцензування чи встановлення ставок мита, зробити це з усіх товарів без їх певної систематизації досить важко.
Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом «Про Митний тариф України».
Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 МД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.
Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.
Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
УКТ ЗЕД на сьогоднішній день - це надійний інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Слід відмітити, що така класифікація товарів на державному рівні має широку галузь застосування:
а) при розробленні і підготовки міжнародних документів, угод;
б) для тарифного (мито, імпортний тариф) і нетарифного квотування, ліцензування, реєстрації учасників ЗЕД;
в) для статистичних спостережень;
г) для страхування вантажів;
д) для транспортних перевезень тощо.
За сучасних умов у сфері міжнародної торгівлі обертається величезна кількість товарів, яка невпинно збільшується. Незважаючи на їх різноманітність, всі вони завдяки класифікатору мають своє, тільки їм відведене місце під відповідним цифровим кодом у товарній номенклатурі.
Для того, щоб присвоїти товару відповідний код згідно УКТ ЗЕД, необхідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 6 рівнів класифікації: розділи; групи; товарні позиції; товарні підпозиції; товарні категорії; товарні підкатегорії (рисунок 3.2.1).
Рисунок 3.2.1 - Структура коду за УКТ ЗЕД
Перший рівень - розділи, їх в УКТ ЗЕД 21. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої галузі можна віднести товар.
Другий рівень - групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно:
- матеріалу, з якого вони виготовлені;
- функцій, які вони виконують;
- ступеня обробки.
Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.
Третій рівень - товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції - це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
Четвертий рівень - підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиції - шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два - номером позиції.
П'ятий рівень - товарна категорія. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару. асортимент нетарифний експорт тара
Шостий рівень - товарна підкатегорія. Тут наводиться остаточна деталізація товару.
Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури. Таких правил шість.
Правило 1. Назви розділів призначені для зручності користування.
Правило 2а. Незавершений або розукомплектований товар класифікується як зібраний, якщо він зберігає основні характеристики.
Правило 2б. Посилання у найменуванні товарної позиції на матеріал означає, що даний товар виготовлений з цього матеріалу.
Правило 3а. Застосовується при неможливості застосування правила 2б. Перевага надається тій позиції, яка містить більш конкретний опис товару.
Правило 3б (коли неможливо застосувати правило 3а). Набори, суміші, комбіновані товари класифікуються за тими матеріалами або частинами, які дають основну ознаку.
Правило 3в (коли неможливо застосувати правила 3а і 3б). Товар класифікується в позиції, яка є останньою серед тих, що однаково підходять до класифікації.
Правило 4. Товари, назви яких не зустрічаються в УКТ ЗЕД, класифікуються за подібними.
Правило 5а. Тара особливої форми, представлена з виробами, класифікується разом із товаром. Правило не стосується тари, яка надає виробу суттєво іншого характеру.
Правило 5б. Тара, яка підходить для повторного використання, класифікується окремо.
Правило 6. З метою юридичного визначення класифікація здійснюється відповідно до правил, приміток до розділів за умови, що порівнюються субпозиції з однаковою кількістю дефісів.
Зелень консервована входить у розділ ІІ - Продукти рослинного походження.
Група 07 - Овочi та деякi їстiвнi коренеплоди i бульби.
Товарна позиція 0711 - Овочi, консервованi для тимчасового зберiгання (наприклад дiоксидом сiрки, у розсолi, у сiрчанiй водi або в iншому розчинi, що забезпечує їх тимчасову консервацiю), але в такому виглядi непридатнi для безпосереднього використання в їжу:
Товарна підпозиція 0711 90 - iншi овочi; овочевi сумiшi:
Товарна категорія 0711 90 90 - назва не передбачена:
Товарна підкатегорія 0711 90 90 00 - - овочеві суміші.
Таким чином, код зелені консервованої (щавлю з додаванням зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі) - 0711 90 90 00.
3.3 Документи для митного оформлення зелені консервованої
Подання декларантом вантажної митної декларації на зелень консервовану, заповненої відповідно до заявленого митного режиму, супроводжується поданням у митний орган таких документів (таблиця 2.1).
Таблиця 3.3.1 - Документи при митному оформленні зелені консервованої (експорт)
|
№ з/п |
Група документів |
Дозвільні документи |
Код документа у МД |
|
|
1 |
Дозвільні документи |
Відмітка у товаросупровідних документах "Радiологiчний контроль ввiз/вивiз дозволено" |
5504 |
|
|
2 |
Транспортні документи |
Книжка карнет |
1201 |
|
|
Накладна CMR |
2730 |
|||
|
Пакувальний лист |
3141 |
|||
|
3 |
Комерційні документи |
Рахунок-фактура (invoice) |
3105 |
|
|
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів |
4100 |
|||
|
Договір (контракт) про перевезення |
4301 |
|||
|
4 |
Загальні документи |
Довідка про декларування валютних цінностей |
5090 |
|
|
Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності |
1602 |
3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до зелені консервованої при експорті
Нетарифне регулювання - це один із заходів регулювання ЗЕД, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України та інтересів суб'єктів ЗЕД, що охороняються законом.
Нетарифний метод регулювання ЗЕД є методом адміністративного характеру, що застосовується при проведенні певних видів контролю державних органів щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, або з неї вивозяться.
До зелені консервованої при експорті застосовується лише радіологічний контроль, який здійснюється інспекторами служби екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України.
Радіологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:
- перевірка товаросупровідних документів на вантажі, які перетинають кордон;
- безпосередній радіологічний контроль вантажів.
Під час здійснення радіологічного контролю вантажів перевірці підлягають документи, наявність яких передбачена відповідними постановами Кабінету Міністрів України та міжнародними угодами для перевезень будь-яким видом транспорту.
Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки "Радiологiчний контроль ввiз/вивiз дозволено", код якої у митній декларації - 5504.
3.5 Визначення митної вартості
Однією з найважливіших категорій не тільки в системі митного оподаткування, але й у системі митного контролю та митного оформлення є поняття митної вартості. Це пов'язано насамперед з ключовою роллю, яку відіграє митна вартість у системі митно- тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Функціональне призначення митної вартості товарів -- це підґрунтя, на якому розраховується більшість платежів, що здійснюються на митниці: митний тариф, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість.
Використовуючи різні методики визначення митної вартості, держава може посилювати фіскальну спрямованість митних платежів, застосовуючи, наприклад, комбіновані ставки мита, може стимулювати товаропотік у певному напрямі або, навпаки, перешкоджати імпорту чи експорту товару у випадках формування митної вартості на адміністративно-фіксованій системі цін (мінімальні чи індикативні ціни).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 3.5.1).
Рисунок 3.5.1 - Методи визначення митної вартості
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом.
У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а)комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б)інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в)матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г)інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Зелень консервована вивозиться на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAP UA Успенка. За умовою DAP усі витрати по доставці товару до пункту призначення (п/п Успенка) несе продавець. Умовами договору передбачено, що витрати по страхуванню партії товару покладається на продавця. Тому митна вартість становитиме (3.5.1):
МВ = ФВ
МВ - митна вартість;
ФВ - фактурна вартість.
ФВ = МВ = 2000,00 дол. США . 8 = 16000,00 грн.
3.6 Нарахування митних платежів
Нарахування мита
Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та МКУ, який нараховується та сплачується відповідно до МКУ, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В Україні використовують такі види мита:
1) ввізне мито - встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України;
2) вивізне мито - встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України;
3) сезонне мито - мито, що встановлюється на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення;
4) особливі види мита - мито, встановлюється що з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита. Особливі види мита встановлюються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів:
а) спеціальне:
- як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
- як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
б) антидемпінгове встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику
в) компенсаційне - мито, що встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику
При експортних операціях зелені консервованої мито не нараховується.
Нарахування ПДВ
Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.
Оподаткування при перетині митного кордону України встановлено статтею 206 Податкового кодексу України (особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму)
Операції у митному режимі експорт оподатковуються за ставкою 0%.
Фірма-експортер має право на відшкодування ПДВ державою.
Порядок відшкодування ПДВ експортерам наведено у статті 200 Податкового кодексу України.
Для отримання бюджетного відшкодування ПДВ платник податку повинен подати відповідному органу державної податкової служби:
- податкову декларацію;
- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;
- розрахунок суми бюджетного відшкодування;
- оригінали митних декларацій.
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;
- - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Платники податку, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку повинні одночасно відповідати таким критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства;
- включені до Єдиного державного реєстру і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б)відсутність за місцезнаходженням;
в)прийняття рішень припинення юридичної особи, підприємницької діяльності ФОП;
г)визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ)припинення державної реєстрації.
- здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ;
- загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
- середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
- мають один з наступних критеріїв:
а)або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);
б)або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів).
- не мають податкового боргу;
- великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.
Таким чином, ФОП Суходол В.Б. при експорті зелені консервованої може претендувати на відшкодування ПДВ державою у розмірі 20% від фактурної вартості партії товару, тобто 3200,00 грн.
Нарахування плати за виконання митних формальностей
Порядок справляння плати за виконання митних формальностей встановлено наказом МФУ № 610 від 28.05.2012 року «Про затвердження порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них».
Плата справляється у випадку виконання митних формальностей:
- поза місцем розташування митних органів;
- поза робочим часом, установленим для них.
Сплата коштів здійснюється платниками до/або під час здійснення митних формальностей митними органами.
Розміри плати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» і наведено у таблиці 3.6.1.
У нашому випадку митне оформлення товарів проводилось на території митного органу у робочий час, тому плата за виконання митних формальностей не нараховується.
Таблиця 3.6.1 - Розміри плати за виконання митних формальностей
|
Назва операції |
За одну годину роботи |
||
|
1. |
Виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів: |
||
|
у робочий час |
20 |
||
|
у надурочний, нічний час і вихідні дні |
40 |
||
|
у святкові та неробочі дні |
50 |
||
|
2. |
Виконання митних формальностей митними органами у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів: |
||
|
у надурочний, нічний час і вихідні дні |
40 |
||
|
у святкові та неробочі дні |
50 |
Єдиний збір
Єдиний збiр встановлюється щодо транспортних засобiв вiтчизняних та iноземних власникiв, якi перетинають державний кордон України, i справляється за здiйснення у пунктах пропуску через державний кордон України вiдповiдно до законодавства України санiтарно-епiдемiологiчного, ветеринарно-санiтарного, фiтосанiтарного, екологiчного контролю товарiв (у тому числi у формi попереднього документального контролю) та радiологiчного контролю товарiв i транспортних засобiв, за проїзд транспортних засобiв автомобiльними дорогами України та за проїзд автомобiльних транспортних засобiв з перевищенням встановлених розмiрiв загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрiв.
Єдиний збiр справляється одноразово залежно вiд режиму перемiщення (ввезення, транзит) за єдиним платiжним документом в залежностi вiд виду, мiсткостi або загальної маси транспортних засобiв.
Єдиний збір у митному режимі експорт не сплачується.
Визначення загальної суми митних платежів
Загальна сума митних платежів у даному випадку розраховується за формулою 3.6.1.
МП = М + ПДВ + Мф + Єз(3.6.1)
де МП - сума митних платежів, грн.;
М - сума мита, грн., М = 0,00 (грн.);
ПДВ - сума податку на додану вартість, грн., ПДВ = 0,00 (грн.);
Мф - плата за виконання митних формальностей, Мф = 0,00 (грн.).;
Єз - Єдиний збір у пунктах пропуску через державний кордон України, Єз = 0,00 грн.
М П = 0,00 (грн.)
Таким чином, при вивезенні зелені консервованої митні платежі не сплачуються.
3.7 Використання МД при митному оформленні зелені консервованої
Митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Заповнення граф митних декларацій здійснюється відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України № 651 від 30.05.2012 року «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».
Варто відмітити, що декларування може здійснюватись як із застосуванням паперового примірника МД разом з її електронною копією, так і з використанням електронної МД.
Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:
o товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро;
o товари, які підлягають державному експортному контролю та поміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
o товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
o товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.
Декларування товарів з використанням замість митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа іншого документа може здійснюватись у випадках, передбачених Митним кодексом України та укладеними в установленому законом порядку міжнародними договорами України.
В одній митній декларації на бланку єдиного адмiнiстративного документа може бути задекларовано не більш як 999 товарів.
Митна декларація на паперовому носiї вважається оформленою за наявностi на всiх її аркушах вiдбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявностi вiдмiтки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Графи А, С, D/J, E/J, F, G, I митної декларації заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються декларантом.
Зразок заповнення МД при експорті зелені консервованої наведено у додатку.
Графи заповнюються так:
Графа 1 "Декларація" - У першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій. У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно - ЕК 10 (експорт).
Графа 2 "Відправник/Експортер" - зазначаються відомості про відправника:
податковий номер платника податків - UA/5678974000;
назва та юридична адреса юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її адреса та відомості про документ, що засвідчує особу - Фізична особа-підприємець Ковтун Тетяна Володимирівна, паспорт серія РВ № 253621 від 20.02.2002 року, 35350, смт Квасилів, Рівненський р-н, вул. Рівненська, 1, Україна;
ідентифікаційний номер особи - 000/0000/000000.
Графа 3 "Форми" - У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер комплекту, у другому - загальна кількість комплектів ЄАД і додаткових аркушів. У нашому випадку зазначено: 1/1.
Графа 4 "Відвантажувальні специфікації". У графі зазначається загальна кількість долучених до МД комплектів доповнень, складених Декларантом, і, через знак "/", - кількість аркушів у примірнику специфікації. Оскільки у нашому випадку не використано специфікацій та доповнень, то у графі зазначається 0/0.
Графа 5 "Всього товарів". У графі зазначається загальна кількість задекларованих у МД товарів - найменувань товарів - 1.
Графа 6 "Всього місць". У графі зазначається цифрами загальна кількість місць у декларованій партії товарів. Графа не заповнюється, якщо товари переміщуються насипом, наливом або навалом - кількість місць - 200 спайок по 20 скляних банок.
Графа 7 "Довідковий номер". У графі проставляється довідковий номер декларації, присвоєний декларантом (за бажанням). У нашому випадку - 004.
Графа 8 "Одержувач". У графі проставляються відомості про одержувача товару: ТОВ "Амако", г. Москва, ул. Вагнера, 44, Российская Федерация.
Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" - у графі наводяться відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт):
податковий номер платника податків - UA/5678974000;
назва та юридична адреса юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її адреса та відомості про документ, що засвідчує особу - Фізична особа-підприємець Ковтун Тетяна Володимирівна, паспорт серія РВ № 253621 від 20.02.2002 року, 35350, смт Квасилів, Рівненський р-н, вул. Рівненська, 1, Україна;
ідентифікаційний номер особи - 000/0000/000000.
Графа 10 "Країна першого призначення/останнього відправника" - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 11 "Торговельна країна/Країна-виробництва" - у графі зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 8 МД - RU (Російська Федерація).
Графа 12 "Відомості про вартість" - Графа заповнюється у разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України. У графi зазначається у валютi України сума наведених у графах 45 ЄАД і додаткових аркушів митних вартостей задекларованих товарiв. При експорті зелені консервованої вивізне мито не сплачується, тому графа не заповнюється.
Графа 13 "ЄСП" - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 14 "Декларант/представник" - у графі наводяться відомості про декларанта товарів - У нашому випадку товар декларується митним брокером, тому додатково вказується серія і номер ліцензії на провадження митної брокерської діяльності та дата її видачі - Рівненський інститут слов'янознавства КСУ. Реєстраційний номер UA/9636963696. Ліцензія АВ 491335 від 11/08/07.
Графа 15 "Країна відправлення/експорту" - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 15 а, b "Код країни відправлення/експорту" - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 16 "Країна походження" - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 17 "Країна призначення" - у графі наводиться українською мовою коротка назва країни призначення або останньої відомої на час подання МД країни призначення - Російська Федерація.
Графа 17 а, b "Код країни призначення" - у графі зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, назва якої зазначена у графі 17 - RU.
Графа 18 "Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті". Графа заповнюється, якщо здійснюється переміщення митною територією України. У графі зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) безпосередньо перебувають товари при пред'явленні митниці відправлення.
У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб. Залежно від виду транспорту в графі мають зазначатися такі ідентифікаційні відомості: морський та річковий транспорт - назва судна; повітряний транспорт - номер і дата рейсу; автомобільний транспорт - реєстраційний номер автомобіля та в разі наявності - причепа (напівпричепа); залізничний транспорт - номери залізничних вагонів або платформ.
У правому підрозділі проставляється літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни реєстрації транспортного засобу. При перевезенні товарів залізничним транспортом код країни реєстрації не зазначається - 352621 - номер автомобіля; UA - країна, у якій зареєстровано автомобіль.
Графа 19 "Контейнер" - У графі зазначається інформація щодо способу ввезення товарів. Проставляється 0, оскільки у нашому випадку товар не прямує в контейнері.
Графа 20 "Умови поставки" - Графа заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу. У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки. У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пробіл - назва цього географічного пункту - DAP UA Успенка.
Графа 21 "Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні". У графі зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. Послідовність наведення відомостей аналогічно до графи 18 МД - 352621 - номер автомобіля; UА - країна, у якій зареєстровано автомобіль.
Графа 22 "Валюта та загальна сума за рахунком". У лівому підрозділі графи наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури - USD (долари США). У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарiв у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи - 2000,00.
Графа 23 "Курс валюти" - У графі зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22 МД, установлений Національним банком України на дату подання декларації до оформлення - 8,00.
Графа 24 "Характер угоди". Графа заповнюється у разі здійснення грошових розрахунків за товар і товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. У лівому підрозділі графи вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод - 21 (переміщення товарів з розрахунком у ВКВ). У правому підрозділі графи наводиться літерний код валюти розрахунку відповідно до класифікації валют - USD (долари США).
Графа 25 "Вид транспорту на кордоні". Графа заповнюється, якщо здійснюється міжнародне перевезення. У лівому підрозділі графи проставляється код згідно з класифікатором видів транспорту виду транспортного засобу, на якому здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України, або відповідної комбінації транспортних засобів - 30 (автомобільний).
Графа 26 "Вид транспорту в межах країни". Графа заповнюється, якщо здійснюється переміщення митною територією України. У лівому підрозділі графи проставляється код згідно з класифікатором видів транспорту виду транспортного засобу, на якому безпосередньо перебувають товари при пред'явленні митниці відправлення або комбінації транспортних засобів - 30 (автомобільний).
Графа 27 "Місце навантаження/розвантаження" - заповнюється при використання міжнародних поштових та експрес-відправлень. Якщо передбачається розміщення товарів, що вивозяться за межі митної території, на митному складі або у вільній митній зоні комерційного типу, то проставляється 9-значний код згідно з Класифікатором митних органів митниці, у зоні діяльності якого розташований такий склад чи зона. У нашому випадку не заповнюється.
Графа 28 "Фінансові та банківські відомості". Графа заповнюється у разі здійснення грошових розрахунків за товар. У графі наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору окремими рядками відомості про уповноважені банки особи, яка здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором: код за ЄДРПОУ вповноваженого банку; найменування банку; код (МФО) банку.
Код ЄДРПОУ 02827376
Рівненське міське відділення Ощадбанку
МФО 393137.
Графа 29 "Митний орган виїзду/в'їзду". Графа заповнюється, якщо здійснюється міжнародне перевезення. У графі зазначаються згідно з Класифікатором митних органів найменування митниці і дев'ятизначний код пункту пропуску, через який товари вивозяться з України - 700000000 Східна митниця.
Графа 30 "Місцезнаходження товарів". У графі зазначаються відомості про зону митного контролю, в якій знаходяться задекларовані товари - 700000000 Східна митниця.
Графа 31 "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості".
Під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар за УКТ ЗЕД. Під номером 2, якщо заповнюється графа 6 МД, зазначаються відомості про кількість вантажних місць та код відповідно до класифікатора видів упаковок, найбільш наближений до характеристик упаковки вантажного місця. Під номером 3, якщо в графі 19 МД зазначено "1", зазначаються відомості про контейнери. Якщо в графі 19 МД зазначено "0", то під номером 3 проставляється "0". Під номером 4 зазначається інформація при заповненні періодичної МД, додаткової МД чи МД у режимі тимчасового ввезення. У інших випадках п.4 не заповнюється.
1. Зелень консервована (щавель з додаванням зелені петрушки і кропу, зеленої цибулі), поставляється у скляних банках місткістю 0,5 л. Скляні банки запаковані у полімерні спайки по 20 банок у кожній. 2. 200 YZ. 3. 0
Графа 32 "Товар №". У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31 - 1.
Графа 33 "Код товару". У першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТ ЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТ ЗЕД - 0711909000.
Графа 34 "Код країни походження". У лівому підрозділі "а" графи зазначається відповідно до класифікації країн світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 МД та класифікованого згідно з УКТ ЗЕД у графі 33 МД - UА (Україна).
Графа 35 "Вага брутто". У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 - 2800.
Графа 36 "Преференція". Заповнюється при декларуванні товарів, на які встановлено вивізне мито. У графі вказується цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється «000». У нашому випадку графа не заповнюється, оскільки на зелень консервовану вивізне мито не встановлюється.
Графа 37 "Процедура". У графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму. У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. Якщо попередній митний режим відсутній, то третьою і четвертою цифрами коду проставляється "00" - 10 (експорт); 00 (попередній митний режим відсутній); останні дві - особливість переміщення товарів - 00 (інше).
У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів, наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України - 0000 (особливі режими відсутні).
Графа 38 "Вага нетто". У графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки - 2000.
Графа 39 "Квота". Заповнюється для товарів, на які є кількісні обмеження. У нашому випадку графа не заповнюється, оскільки кількісні обмеження відсутні.
Графа 40 "Загальна декларація/попередній документ". Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої - попередній документ відсутній.
Графа 41 "Додаткові одиниці виміру". У графі вказується код додаткової одиниці виміру згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару. Через знак «/» проставляється кількість товару у цій одиниці вимірювання - додаткові одиниці вимірювання відсутні.
Графа 42 "Ціна товару". У графі з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару - 2000,0000 доларів США.
Графа 43 "Код МВВ"(метод визначення вартості) - у декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 44 "Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи". У графі зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.
1201Книжка карнет
1602Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності
2730Накладна CMR
3105Рахунок-фактура (invoice)
3141Пакувальний лист
4100Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів
4301Договір (контракт) про перевезення
5090Довідка про декларування валютних цінностей
5504Відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено"
Графа 45 "Коригування" - графа заповнюється у разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України. У графі зазначається у валюті України митна вартість товару. Вивізне мито для зелені консервованої не передбачене, тому графа не заповнюється.
Графа 46 "Статистична вартість". У графі зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п'яти знаків у дробовій частині: 1) значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється; 2) значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках - 16,00000.
Графа 47 "Нарахування платежів". Графа заповнюється у разі сплати митних платежів. У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу; у другій колонці «Основа нарахування» - основа для нарахування плати, мита, акцизного збору, ПДВ, єдиного збору; у третій колонці «Ставка» зазначаються встановлені законодавством розміри ставок митних платежів; у четвертій колонці «Сума» вказується сума відповідного митного платежу; у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку.
При експортних операціях митні платежі відсутні, тому графа не заповнюється.
Графа В "Подробиці розрахунків".
Графа заповнюється у разі сплати митних платежів. У графі зазначаються: код виду платежу, загальна сума платежу за цим кодом, особовий рахунок платника податків код ЄДРПОУ платника-юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків.
При експортних операціях митні платежі відсутні, тому графа не заповнюється.
Графа 48 "Відстрочення платежів". Заповнюється у випадку відстрочення платежів. У декларації типу ЕК-10 графа не заповнюється.
Графа 49 "Реквізити складу". Графа заповнюється при розміщенні товарів у митний режим магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу а також, якщо товари, що розміщуються в обраний митний режим, зберігатимуться на складі митного органу або на митному складі. У даному випадку не заповнюється.
Графа 50 "Принципал". Графа заповнюється, якщо здійснюється переміщення митною територією України. У графі зазначаються відомості про перевізника (експедитора) товарів, задекларованих у МД, номер його телефону в міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) та відомості про особу, що приймає задекларовані товари до перевезення: прізвище, ініціали, серія та номер паспорта (для громадян нерезидентів: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), громадянство, реквізити паспортного документа або документа, що його замінює). При відправленні товарів автомобільним транспортом із застосуванням книжки МДП додатково зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер держателя книжки МДП. При залізничних перевезеннях зазначається назва залізниці, що приймає товари до перевезення - ТОВ «Камазтранссервіс», м. Рівне, вул. Курчатова, 46. Мельник В.В., паспорт серія СС № 523222, тел. +380505556655.
Графа 51 "Передбачувані митні органи (і країна) транзиту". У декларації типу ЕК-10 не заповнюється.
Графа 52 "Гарантія не дійсна для...". Графа заповнюється, якщо Митним кодексом України передбачена необхідність надання забезпечення сплати митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається розмір гарантійної суми, що не підлягає поверненню (підлягає сплаті) у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого фінансовою гарантією. У правому підрозділі графи проставляється цифровий код згідно з класифікатором заходів гарантування заходу гарантування та виду фінансової гарантії, обраних Декларантом. У даному випадку не заповнюється.
...Подобные документы
Товарознавча характеристика товару. Класифікація та асортимент рибних консервів. Показники якості рибних консервів. Дефекти рибних консервів. Пакування, маркування і зберігання рибних консервів. Технологія продажу товару. Строки зберігання товару.
дипломная работа [57,6 K], добавлен 21.12.2007Вплив технологічних процесів виробництва на якість скляної тари. Класифікація скляної тари, вимоги до її якості, правила зберігання. Придатність тари до використання на високошвидкісних лініях фасування. Маркування споживацької індивідуальної тари.
реферат [203,9 K], добавлен 27.12.2011Характеристика ринку копчених рибних товарів, їх класифікація, асортимент та основні дефекти. Вплив технологічного процесу виробництва на формування якості продовольчих товарів. Пакування, маркування, транспортування і зберігання копченої продукції.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 25.10.2010Характеристика сировини для виготовлення пива, технологічний процес його виробництва та особливості різних видів (світлого, темного). Вимоги до якості, пакування, зберігання та маркування пива. Розвиток пивного ринку в Україні, його державне регулювання.
курсовая работа [548,0 K], добавлен 27.02.2014Стан ринку шоколаду в Україні та перспективи його розвитку. Характеристика споживних властивостей. Нормативні вимоги до якості, пакування та маркування. Порядок проведення експертизи. Законодавче регулювання процесу перевезення вантажу через кордон.
курсовая работа [262,0 K], добавлен 28.11.2014Опис основних властивостей споживчих товарів. Базові методи визначення номенклатури споживних властивостей товару. Характерні риси і класифікація за групами якостей товару. Умови зберігання харчових продуктів, ознаки класифікації продовольчих товарів.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 20.10.2012Аналіз стану ринку керамічних товарів в Україні. Характеристика властивостей фарфорових виробів, їх класифікація, суть технологічного процесу, особливості асортименту. Форми і методи контролю якості продукції, її сертифікація та конкурентоспроможність.
курсовая работа [153,4 K], добавлен 09.03.2012Принцип роботи та призначення побутових електроміксерів, їх класифікація та різновиди, асортимент на сучасному ринку. Правила приймання та методи дослідження побутових електроміксерів, порядок їх маркування, транспортування та зберігання на складах.
курсовая работа [29,0 K], добавлен 09.11.2009Українська кондитерська промисловість та ринок кондитерської продукції. Сировина та технологія виготовлення цукатів, їхні споживні властивості, класифікація, асортимент. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості цукатів, маркування та пакування.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 22.09.2011Дослідження впливу технологічних процесів виробництва майонезу на його властивості. Характеристика пакування, маркування, транспортування і зберігання продукції. Вивчення фізико-хімічних методів дослідження якості та виявлення фальсифікації майонезу.
дипломная работа [90,7 K], добавлен 05.06.2011Валяне взуття – одношарова конструкція переважно у формі чобіт, сформована в процесі валяння з волокон шерсті. Сировина для виготовлення валяного взуття. Технологія виготовлення та асортимент. Контроль якості. Маркування, пакування і зберігання взуття.
реферат [107,1 K], добавлен 20.04.2008Характеристика плодових вин та сировини для їх виготовлення. Технологія виробництва, класифікація, вимоги до якості, пакування, маркування та умов зберігання плодових вин. Корисні ферменти, що містяться у винах, та речовини з антибіотичними властивостями.
реферат [869,7 K], добавлен 26.05.2009Дослідження сучасного стану виробництва торгівлі та споживання кухонних комбайнів в Україні, класифікація їх асортименту та споживчих властивостей. Особливості формування асортименту кухонних комбайнів у магазині "Фокстрот", їх порівняльна характеристика.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 23.02.2011Короткі відомості про сировину, особливості виробництва і перспективи випуску меблеві товари, їх класифікація, ґрунтовний огляд асортименту та технологія продажу. Загальна характеристика основних вимог до якості пакування, маркування, збереження меблів.
реферат [1,7 M], добавлен 26.06.2010Аналіз стану ринку столових майонезів в Україні та в інших країнах. Ознайомлення із основними вимогами до маркування, пакування та зберігання продукції. Оцінка органолептичних та фізико-хімічних показників якості майонезів вітчизняного виробництва.
курсовая работа [87,3 K], добавлен 18.10.2011Аналіз ринку шовкових тканин в Україні. Розгляд сучасної класифікації асортименту шовкових тканин. Визначення їх споживних властивостей. Визначення порядку приймання в магазині. Огляд вимог до якості, пакування, маркування, транспортування та зберігання.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.04.2019Класифікація та асортимент сушеного винограду. Хімічний склад та споживні властивості. Вимоги до якості сировини. Технологія та способи сушіння. Вимоги нормативних документів до якості винограду. Пакування, маркування і зберігання сушеного винограду.
курсовая работа [120,3 K], добавлен 16.09.2008Класифікація і товарний асортимент макаронних виробів. Особливості їх виробництва, пакування, маркування, транспортування та дефекти. Дослідження якості представлених зразків макаронних виробів: вермішель та ракушки. Характеристика сировини та матеріалів.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 22.11.2014Історія походження ниток і пряжі. Народна техніка прядіння в Україні. Формування структури текстильних ниток в процесі виробництва. Пакування, маркування, транспортування, зберігання. Товарознавчі аспекти і тенденції розвитку ринку текстильної продукції.
курсовая работа [892,1 K], добавлен 06.04.2009Основні види експертизи, які виконують експерти митних лабораторій України. Класифікація виноградних вин. Класифікація вин по змісту цукру і спирту. Вимоги стандартів до якості виноградних вин. Особливості пакування та маркування виноградних вин.
контрольная работа [26,7 K], добавлен 19.02.2011
