Сприймання українцями національної айдентики, її представлення у дизайні товарів та вплив на споживчі уподобання

Отож, не зважаючи на те, що образ нашого героя у візуальній продукції не є єдиним і незмінним, у свідомості українців він чітко ідентифікується як символ мужності, сили та винахідливості.

Це підтверджує і наше дослідження, і наявність надзвичайно великої різноманітності продукції, названої ім'ям героя. Наявність у хлопчика булави - найчіткіший маркер, що вказує хто із цією холодною зброєю зображений.

Слід зауважити, що існує також білоруський та російський варіант даної казки. Сюжет і дійові особи там інші, на інтернет-ресурсах відповідних країн переважно вказується що казка - українська народна. Оскільки, вони не є об'єктом нашого дослідження, розглядати їх у даній праці ми не будемо.

Козаки. 177. «Котигорошко. Гм, а може, краще наші 3 козаки з відомих мультфільмів. Таки краще вони» (чол., 46-55 р., в/о, Львів).

Другими за популярністю, власне, і виявилися козаки із мультфільму. Вказували респонденти козаків по-різному - козаки, козаки-футболісти, козаки з мультфільму, козаки з мультсеріалу, три козаки, казак, козачок.

7 березня 2013 р. Google вшанувала українського мультиплікатора Володимира Дахна, намалювавши на логотипі козаків з мультфільмів «Як козаки...». При наведенні курсора з'являвся напис «81 рік з дня народження Володимира Дахна». В. Дахно - режисер та мультиплікатор даного мультсеріалу.

Перший мультфільм студії «Київнаукфільм» про пригоди трьох козаків-побратимів (здоровань Грай, коротун Око та силач Тур) з'явився у 1967 р., всього було створено 9 короткометражних мультфільмів про запорізьких козаків. Відносно недавно було знято продовження серіалу «Козаки. Футбол» (2016 р.) та «Козаки. Навколо світу» (2018 р.).

Оскільки образ усіх трьох козаків був ретельно промальований художником-мультиплікатором, відмінностей у їхньому зображенні у рекламній продукцї / соціальній рекламі / ужитковій графіці не існує. Усі вони такі, якими їх створив автор. їх зображують або як таких, котрі стоять поряд у ряді до нас обличчям, або поодинці, або як відображення якогось стоп-кадру з мультфільму.

З липня 2019 р. відеосервіс Amazon Prime показував серії «Козаки. Футбол» (2016) та «Козаки. Навколо світу» (2018) у країнах Латинської Америки. Ті ж серії із 2018 р. офіційно транслюють у Китаї. Мультфільм також був популярний у Ірані.

Навесні 2017 р. на стіні школи 223 (Київ) був намальований мурал «Козаки. Хокей». Арт-об'єкт був створений напередодні Чемпіонату світу з хокею дивізіону А1, що проходив в Києві з 22 по 28 квітня. Три легендарні козаки на малюнку грають в хокей. Вони зображені з клюшками, на ковзанах і в жовто-блакитній формі української національної збірної з хокею, яку назвали «Крижані легенди». Герої мультфільму стали офіційним талісманом ЧС-2017 з хокею в Україні.

Популярною є продукція виробників із зображенням козаків. За мотивами серіалу зроблена гра-квест «Як козаки Мону Лізу шукали». Можна замовити паркові скульптури із склофібробетону (висота фігур: 130 см, 175 см і 160 см, вага кожного: 200 кг). Самсунг створила додаток «Як козаки...», який дозволяє приміряти на себе образ улюблених героїв. Із малюнками козаків випускають поштову марку (2020), папки В5, зошити, блокноти А5, розма- льовки, пластиковий портфель А4, махрові рушники, подівінілхлоридні фігурки козаків у подарункових упакуваннях, фотошпалери, принт на футболках, листівки, 3d панно з дерева, перцевий пластир (рекламний слоган: «Буде гаряче...»), арахіс смажений, вафляна цукрова картинка на торт, медяники, вафляний декор на медяники, гірчичники (рекламний слоган: «Ех, зараз як зігрію...»), Зображені козаки також і на упакуваннях паперових рушників та туалетного паперу (не надто, на наш погляд, доречно).

У 2016 р. були створені комікси «Як козаки енергонезалежність розвивали» - це соціальна реклама як частина комунікаційної кампанії проекту «Програма комунікації реформ в Україні», покликаної привернути увагу широкої громадськості до змін у спкторі енергетики. Через комікси персонажі мультфільму розповіли, що вони думають про платіжки на житлово-комунальні послуги та тарифи на газ, електрику та опалення.

У одному із ДЮСШ та у Чернівецькому обласному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи стіни розмальовані героями-козаками.

Івасик-Телесик. Напрочуд цілісним і однорідним у зображенні виступає образ Івасика Телесика, - третього за популярністю мультиплікаційного / казкового героя. Він набрав 7 % голосів.

На усіх зображеннях Івасик - малесенький хлопчик, блакитноокий блондин. Лише на двох малюнках у нього карі очі та коричневе волосся. Переважно він у вишиванці (на трьох зображеннях також має типовий жіночий узір на плечах) або просто у білій сорочечці. Інколи одягнений у кептарик, деколи має бриль на голові, штани у нього різних кольорів (білі, червоні, сині, темно- рожеві). Він переважно радісно усміхнений, але у 30 % має наляканий вираз обличчя, коли сидить на тополі, летить на гусочці або розмовляє із змією чи Зміючкою-Оленкою.

Дуже багато колоритної природи та господарських елементів, - водойма (річка або озеро), прозора вода, човен, вудочка, весла, рибальська сітка, глечик із харчами та повна миска їжі (схожі на пиріжки або вареники), комиші, лілії, тополя, дуб, плакуча верба, ялинки, берізки, соняхи, мальви, ромашки, неідентифіковані сині, жовті та червоні квіти, перелаз із глечиком на ньому, висока зелена трава, копиці сіна, церква, білі хатинки під солом'яною стріхою, гарбуз, кошик з яйцями, яскраве блакитне небо, веселка, білі хмаринки, клунок з їжею, білі, жовті та оранжеві зорі на темному небі (якщо подія на малюнку відображає ніч).

Багато з Івасиком також і живих істот: ціплятка, корівки, овечки, метелики, стри- кози, кошик з рибою, пташки, що літають, пташки із рибою у дзьобі, що сидять на човні або на руці Івасика, сонечко (комаха), лебідь, мама, тато, гусочка, змія, Оленка- Зміючка. Інколи на малюнку зображають бабу Ягу з мітлою і хату на курячих лапках (є варіант казки, де замість змії - баба Яга).

Більшість із вищезазначених елементів та живих істот ми потім побачимо названими як відповідні символи в українців у наступних підрозділах.

Додано ряд фантастичних елементів, нпр. разом з Івасиком усміхаються усі, - сонце, жаби на човні та підстрибуючі з води або на вудочці риби. На одній картинці у сонця пишна руда шевелюра на «голові», також воно має ручки. У гуски пір'я на голові зібране у хвостик червоною стрічкою. Задоволений життям на березі сидить песик, який чомусь влітку у шалику, а пташки на дереві із бантиками на голові (очевидно, що дівчатка, тут все зрозуміло). Дуб, на одній картинці, обліплений прекрасними жолю- дями, кожен розміром з кокос.

Якщо перенесемося у приміщення, то тут також бачимо багато чого із типово українського. У домі Івасика, - дерев'яна колиска, велике дерев'яне ліжко, вишиті рушники на вікнах, розмальована піч і стіни, глечик у печі, кіт, килим на підлозі і на стіні, портрет батьків на стіні (очевидно, осучаснений варіант казки), у тата також вишиті рукави сорочки і у ній він лежить у ліжку напівнакри- тий ковдрою. Мама і Івасик часто босі.

У домі змії об'єктів переважно менше, - піч, у печі вогонь, вікно, фіраночки, лопата, двері, пеньок, на якому стоїть Івасик, глечики пусті та із їжею. Дійові особи - Івасик, змія та Оленка-Зміючка. На одному малюнку цікавим є зображення білого ангелика, який на крильцях підлітає до Івасика і тягнеться до нього ручками, ніби оберігаючи його. На іншій кратинці ще одна цікавинка - під стелею нанизані на нитці сушаться гриби і це - мухомори.

Надто колоритними є образи змії та Олен- ки-Зміючки. Оленка часто прямостояча змія з хвостом (часто гіперболізовано довгим) і задніми та передніми лапами. Одягнена в український стрій, із фартушком та червоними коралями. Має заплетені довгі коси із бантиками на кінцях. На голові часто вінок (нпр. з ромашок), червону стрічку і великі циганські кульчики у вухах.

Змія ж, як вже зазначалося, або, в одному варіанті казки, виглядає як типова Баба Яга (старша особа, коричневий колір шкіри, зігнута в спині, в хустці), або як старша прямостояча змія в національному українському вбранні з фартушком, на голові зав'язана хустка і на обличчі дикий оскал.

Серед помилок у зображенні, то, окрім жіночих сорочок у осіб чоловічої статі, про які неодноразово вже згадувалося, на одному малюнку з веселкою фіолетовий колір зображений з зовнішнього її боку, а червоний - із внутрішнього, тобто кольори розміщені у протилежному порядку до правильного. Також на одному зображенні Івасик одягнений у червону сорочку у великі білі цяточки, яка зовнішнім виглядом і типом крою нагадує російську рубаху.

Щодо відображення цього казкового героя у творах мистецтва, то український композитор та хоровий диригент Кирило Стеценко написав однойменну дитячу оперу. В українських дитячих театрах на регулярній основі ставиться музична театральна казка. У Львові у Стрийському парку працює однойменний фонтан (відкрили у 1964 р., у 2009-2011 рр. реконструювали і зробили світломузичним).

Виробники відреагували на популярність Івасика випуском настільної гри «Магнітний театр. Івасик-Телесик», підставки для ліпнини та пазлів. Однак, ми вважаємо, що експлуатування даного образу українськими товаровиробниками є на достатньо низькому рівні.

Серед інших згаданих образів 3 % отримала Мавка (один раз вказана як «Лісова»), по 2 % - Лис Микита, Козак Мамай та Колобок, по 1 % - Еней та Кожум'яка (одного разу як Микита, іншого разу як Кирило).

Усі інші об'єкти нашого дослідження отримали по одному голосу: Фарбований лис, Кіт у чоботях, Пан Коцький, Коза-дереза, Гарна чарівниця, Дід Панас, Шум (очевидно, після Євробачення-2021 і успіху однойменної пісні нашого гурту, який представляв Україну на конкурсі), Когут, Лиса, Петух, Бджілка, Кіт, який гуляє сам по собі, Козарлюга, Іван Побиван, «Яйце-райце», Іван Сила, Лисичка-сестричка, Жив був пес, Барвінок, Мольфар, Лта білка з жолудем (перше слово не ідентифіковане, можливо Лисиця, хоча такої казки не існує, а є українська народна казка «Дві білочки й Лисиця»), Петрик П'яточкін (вказано як «жарт» у дужках).

Отже, як ми бачимо, два найяскравіші казкові образи надзвичайно великою мірою є відображені у найрізноманітнішій продукції в Україні. Але вже Івасик Телесик представлений набагато менше. Інші ж казкові герої ще чекають своєї популяризації.

Серед науковців ми можемо побачити зацікавленість тематикою казкоаналізу та казкотерапії. Дослідниця Одінцова А. методом казкоаналізу провела дослідження етнічної ідентичності. Автор розкрила специфіку та ознаки феномену етнічної ідентичності за характером описаних в авторській казці відносин між образами самості досліджуваного та образу країни, у якій він мешкає.

Задля досягнення мети дослідження, вчена створила спеціальну інструкцію для написання опитаними казки про зустріч двох героїв - образу самості й України. Аналіз результатів авторського емпіричного дослідження дав можливість виокремити найхарактерніші образи України, а саме калини й рушника, та неповторні оригінальні образи (верба, соняшник, вітер), що перегукується з результатами нашого власного дослідження. Одінцова визначила символіку зазначених образів у фольклорі й народних традиціях; різновиди ставлень опитаних до цих образів, а саме налагодження дружніх стосунків, бажання захистити, допомогти [22].

6. Тварина. 15. «Хотілося б галицького лева» (жін., 46-55 р., є науковий ступінь / вчене звання, Львів).

Епіграф-цитата до підрозділу вказує на надзвичайно різноманітну і різнопланову орієнтацію українців щодо обрання якогось одного або хоча б декількох типових сим- волів-тварин, притаманних Україні. І щодо лева, до речі, якого обирали неодноразово, то його називали не лише львів'яни.

А щодо найпопулярніших тварин, то ними абсолютно несподівано та ще й з мінімальною різницей у % між собою, виявилися наступні. Першим - Кінь з 15 % (також як коник, коні, степовий кінь та кінь Пржевальського), на другому місці Свиня із 10 % (7 % як свиня, «свиня і сало» та 3 % як порося та поросятко). Третьою є Корова - 9 %. І четвертим йде Вовк - 8 % (також як степовий вовк).

6 % є у Лисиці (також як лиса, лис, лисичка), по 5 % у Лева (також як галицький) та у Собаки (також як пес або собака Сірко), 4 % у Лелеки (раз доданий як «білий») та Вола.

Яскравою відповіддю до тварини-сим- вола є ось ця: 92. «Собака (зовнішній вигляд не дуже. а душа найкраща)» (жін., 56-65 р., в/о, Львів).

3 % у кози, півня та кота (також як котик або кішка), 2 % у сокола (один раз додано пояснення - бо схожий на тризуб), у тура (один раз як дикий тур), ведмедя (також як бурий), рисі (також як карпатська рись), байбака, 1 % у солов'я, вівці, зубра, вепра, косулі, зайця (також зайчика), дикого кабана, бджоли, оленя та просто у птаха (так було вказано).

По одному разу названо наступних тварин - курка, сагайдак, куниця, змія, бик (тілець), баран, беркут, лось, віслюк, їжак, дельфін, білка, тхір, ласка, ховрашок, сайгак, лань, хомяк, яструб, орел та журавель.

Якщо ми проаналізуємо науковий пласт досліджень символічного ряду України, пов'язаного із тваринним світом, то ми побачимо вкрай мало таких праць. Найбільше їх серед філологічних робіт, зокрема аналізом назв тварин у складі фразеологізмів української мови, а також вивченням національно-культурної семантики у фразеологічних одиницях з тваринними компонентами займалися такі дослідники як Кунін О. В., Виноградов В. В., Авксентьєв Л. Г Важливим і цікавим це є тому, що фразеологічні одиниці, які містять назви тварин, є достатньо великим прошарком лексики, вони часто вживаються та видозмінюються відповідно до кожного регіону країни.

Одні з напоширеніших фразеологізмів виявляються із лексемами вовк, (вовчий), віл, корова, баран (вівця), віслюк (ослиця). Однак великий пласт фразеологізмів із назвами тварин, зокрема у ряді академічних словниках фразеологізмів української мови, ще потребують детального дослідження.

7. Квітка. 195. «Букет: волошки, маки, ромашки, дзвоники» (жін., 46-55 р., є науковий ступінь / вчене звання, Суми).

Винесеною у заголовок параграфу цитатою із анкети респондента ми хотіли підкреслити різноманіття обраних варіантів. Хоча саме ці квіти і не набрали найбільше голосів, ми прагнули наголосити на великому переліку флористики, кожен з елементів якої може стати якщо не постійним і єдиним символом усієї країни, то, скажімо, якоїсь окремої події чи урочистості. Не даремно ж, символом кожного регіону України при святкуванні 30-ї річниці Незалежності стало саме різнобарв'я квітів.

Отже, серед усіх вказаних респондентами квітів, ми бачимо 4 абсолютних лідера із не такою вже й великою різницею поміж собою. Перше місце зайняв Сонях (ще зазначали як сонячник, або, дуже часто, соняшник) із 31 % голосів, другими йдуть Мальви (один раз вказані як alcea heldreichii) із 27 %, далі Чорнобривці - із 23 % і Маки (інколи вказані як червоні) із 15 %.

Популярними також є Волошки та Ромашки - по 5 %, Калина (деколи вказано квіт калини або червона калина) - 4 %, Червона рута та Барвінок - по 3 %, Польові квіти - 2 %, Васильки - 1 %. Усі решта квіти були згадані по одному разу - це лілея, карпатський дзвіночок, льон, рябина, конюшина, матіола, жоржина, цвіт вишні, підлісок, братик, едельвейс, кульбаба, дзвоники, цинія і лист каштану (можливо, йшлося таки про цвіт).

Таку велику кількість названих квітів ми можемо пояснити частотою появи їх в українському фольклорі. Чи це пісні, чи живопис, чи казки / легенди / міфи / приказки - усюди більшість із названих об'єктів присутні у великій кількості (сумнівними тут виглядають тільки матіоли, едельвейси та цинії). Також це підтверджує наш аналіз ужиткової графіки із зображеннями казкових / мультипликаційних героїв (див. параграф 5).

Цікавим є також результати досліджень, які пояснюють чому більшість ознак усіх флороконцептів в українській мові позитивна. Це зумовлено прихильним ставленням українців до природи, сформованим завдяки впливу сприятливих кліматичних і географічних умов проживання [23, с. 8].

Велика кількість наукових досліджень, пов'язаних із квітковими символами, підтверджують результати нашого дослідження.

Популярність українського національного символа соняха можна пояснити, перш за все, поширеністю і важливістю даної квітки як сільськогосподарської рослини. Україна є одним із лідерів у світі серд виробників соняшникового насіння і продуктів його переробки.

В нашій країні сонях по праву і цілком обґрунтовано є стратегічною культурою: у нас це основна олійна культура, яка дає найбільше олії з одиниці площі порівняно з іншими (соя, ріпак, льон, кукурудза), а сучасні високоолійні гібриди соняшнику здатні накопичувати жиру в ядрі та сім'янці до 68 % та 56 % відповідно [24].

Як зазначає дослідниця соняха Косенко Р О. популярності соняха «сприяла в тому числі і надзвичайно широка сфера його використання. Окрім олії, використовували макуху, стебла в якості палива, а попіл від їх спалювання замінював селянам мило. До того ж, і олія, і макуха стали предметом експорту. Отже, хоча соняшник має американське походження, а у світі на той час був давно уже добре відомою культурою, - можна стверджувати, що саме у нас ця рослина придбала не тільки свою другу батьківщину, а й славу олійної культур» [25].

Цікавими є розвідки вчених Євсєєвої Г. П. і Ткач О. В. у дослідженні фіто- і зоосимволіки в українському традиційному хатобудуванні. Знаходимо у їхній праці підтвердження важливості одного із виявлених нами символів серед квітів, - маків. Вони зазначають, що «за світоглядними уявленнями українців особливою чудодійною силою наділявся мак.

Польовий мак (маквидюк) - головний о беріг від лиходійства відьом, упирів та бісівської погані. Він, як і будь-який елемент оздоблення, поєднував у собі дві якості: як оберіг і як прикраса, адже мак вважався символом краси. Маків цвіт прирівнюється до швидкоплинного людського життя та до голови роду - матері.

Порівняння маку з матір'ю є особливо символічним, бо органічно вписується в прадавній культ жінки-матері - охоронниці домашнього вогнища. Цей архаїчний культ досить міцно зберігався серед українців і у XVII-XVIII ст., виявляючись, зокрема, в тому, що саме жінка оздоблювала свою оселю» [26, с. 63].

Цінним для нас є праця вчених Бабакової О. В. та Хомчак О. Г. із побудови словотвірно-когнітивної моделі концепту барвінок на матеріалі сучасної української мови. Респондентам було запропоновано дати асоціативну реакцію на слово-стимул барвінок. За допомогою методу когнітивної інтерпретації отримані мовні одиниці у вигляді набору когнітивних ознак. Отже, слово-стимул барвінок у мовній свідомості респондентів асоціюється з такими, серед інших, для нас найважливішими трьома ознаками [27, с. 25]:

1) із символом (вказали 50 респондентів із 400) (вінок (34); символ (9); вінок на голові в дівчини, вишиванка, рушник, символіка, символ любові (по 1)) - тут чітко простежується українська традиція плести вінки із квіт на різні свята, вишивати квіти на сорочках і рушниках;

2) з Україною (32) (Україна (209; батьківщина (3), вірші українських поетів, етнос, квітка України, країна, національність, символ України, українець, український вінок, український символ (по 1)); - цей рядок є концентрацією понять «українець», «національність», «національна свідомість» і разом із іншими когнітивними ознаками становить ядро когнітивних ознак концепту барвінок;

3) з національністю (5) (український (2), українець, національність, етнос (по 1)).

Проведений аналіз, як зазначають автори дослідження, свідчить, що концепт барвінок є однією з ключових культурних констант українського етносу, відзначається багатою семантичною наповненістю та розгалуженою словотвірною структурою.

8. Іграшка. 42. «Яворівські дерев'яні забавки, гуцульські глиняні свистульки» (жін., 46-55 р., в/о, Львів).

Власне подана цитата характеризує половину із тих символів, які ми б рекомендували підтримувати у популяризації або створенні (чи поновлюванні створення) для збільшення привабливості України у символічному аспекті.

Отже, серед іграшок ми виокремлюємо 4 великі групи забавок: 1) м'які, 2) дерев'яні, 3) глиняні та 4) сучасні.

1) м'які. До першої категорії ми відносимо безсумнівного лідера серед названих варіантів, - це лялька-мотанка (інколи вказана як просто мотанка). її назвало 38 % опитаних.

Багато також зазначалося ляльок поза ляльками-мотанками. Вони подавалися як лялька (2 %), лялька з тканини, лялька українка, українська лялька, м'яка лялька, лялька в українському вбранні / в національному костюмі / в українському костюмі / в національному одязі / в національному вбранні, плетена лялька, а також лялька - молода дівчина в національному вбранні. Загалом таких 8 % відповідей.

2) дерев'яні. Серед другої групи найбільшу відомість має яворівська забавка.

1 не лише серед респондентів, які територіально близько проживають до традиційного місця їх виготовлення. Загалом яворівську іграшку (інколи як забавку) назвали 7 % опитаних.

Багато респондентів наголошувала на обов'язковості саме дерев'яної яворівської забавки. Нпр. 12. «Яворівська (обов'язково дерев'яна)» (жін., 36-45 р., є науковий ступінь /вчене звання, Львів).

135. «Яворівська іграшка (дерев'яна)» (жін., 36-45 р., є науковий ступінь / вчене звання, Київ).

177. «Яворівська дерев'яна. Немає чого соромитися дерев'яних іграшок, вони тепер мають повернутися у моду» (чол., 46-55 р., в/о, Львів).

До цієї групи дерев'яних забавок ми також додаємо такі варіанти: сопілка - 2 %, по 1 %: коник-гойдалка, дерев'яний коник та дерев'яна. Одне вказування мають дерев'яний коник, возик дерев'яний та свисток.

3) глиняні. Сюди ми відносимо передусім свищики, яких назвали 8 % українців. Саме свищик (свистик, глиняний свищик) -

2 %, пташка-свистунець (також як свищик у вигляді пташки, соловейко-свистунчик, свистунці у формі птахів) - 2 %, свистулька (свистунець, глиняні свистульки) - 5 %, Свищики в українців вважаються оберегом, шумові ефекти якого, за повір'ям, відганяють злих духів.

Обов'язково слід зазначити, що свистунці в українців також часто є і дерев'яні, тому тут даний поділ іграшок між групами досить умовний.

До групи глиняних відносимо ще по одному згадуванні таких: глиняний коник, керамічна та керамічна свинка у вигляді накопичувальниці монеток.

В Україні популярними є майстер-класи

Зліплення глиняних свищиків. Є велика колекція українських глиняних іграшок у Меморіальному музеї-садибі гончарської родини Пошивайлів.

4) сучасні. У цій групі ми подаємо українські сучасні винаходи. 2 % респондентів назвали Модель літака «Мрія» (літак «Мрія», макет аН-225 Мрія) та по одному вказуванні Сталкер та Символ Євро-2012. Також можемо сюди додати пазли (був такий варіант), але не як український винахід, а як реакція ринку на популярний товар.

Усі інші версії іграшок ми просто подаємо окремо. З найбільшою ймовірністю ми можемо їх віднести до однієї із вищеназваних груп. Але, оскільки, ми не знаємо із якого матеріалу наші респонденти бажали б їх бачити, ми не можемо автоматично їх кудись додати.

Це такі як кінь (коники, коник кольоровий) - 4 %, по 2 % - козаки, м'яч, півник, дзига та деркач, 1 % у ведмедика. Усі решта вписали по одному разу: шабля, козак на коні, сонечко (невідомо чи комаха чи Сонце, думаємо, що перше), в українському однострої (не додавали цей варіант до ляльок, оскільки невідомо про що йшлося, а в однострій можна одягати і іграшкових тваринок), порося, Івасик- Телесик, плющове щеня, солом'яний бичок, писанка, лелека, крашанка, булава, панда, зайчик, колобок, бджілка, трипільські фігурки, плетанка, Котигорошко.

Цікаво, що ніхто не згадав про іграшки із сиру, які і донині популярні на Гуцульщині (коники, баранці, бички). Також не було варіантів іграшок із трави, листя кукурудзи та лише 1 раз згадано про зроблену з соломи. Не названо Опішнянську іграшку, яка характерна своїми рослинними орнаментами, хвилястими, прямими, ламаними лініями, крапками, кружечками, мазками.

Також не ідентифіковувалася Косівська іграшка - це свищики у формі птахів та тварин, які часто мають стилізовану форму. Візерунок у цієї забавки рослинно-геометричний. Для цієї глиняної іграшки характерний розпис зеленим, червоно-брунатним та жовтим кольором по білому, жовтувато-білому тлі та жовтим, білим і зеленим кольорами по червоно-брунатному тлі.

Слід зазначити, що Опішнянська та Косівська іграшки досить непогано представлені на ринку та користуються попитом серед населення, особливо у туристів. Тому, очевидно, українці, хоч і купують їх, та у свідомості не мають чіткої прив'язаності до регіонів їх виготтовлення.

Деякі респонденти вважають, що на разі іграшки, яка б репрезентувала Україну у світі, не існує: 43. Таку іграшку потрібно б ще створити.. для хлопчиків - кіборг-воїн... для дівчаток - дівчинка в національному строї (чол., 66-75 р., в/о, Косів, Ів. Франків- щина). Кіборга-воїна як іграшки, ще й суто української, на разі, ще нема. Але от дівчаток у національному вбранні є достатньо.

Цікавим є варіант 9. «Якби крашанка була іграшкою...)» (чол., 18-25 р., освіта неповна вища, Маріуполь). Насправді, може нею стати, проте на разі виробники не відре- агували відповідним чином на такий запит.

Дуже обнадійливо, що жодного варіанту ми не отримали із матрьошками, якими переповнені ринки та магазини «українського народного мистецтва» від Ужгорода до Луганська.

Серед українських вчених, які досліджували українські іграшки як символи були Катерина Матейко, яка ще наприкінці 1930-х рр. на сторінках львівських періодичних видань опублікувала статтю «Лялька - символ», Анна Федорович, яка вивчала українську іграшку поч. Хх ст. [28].

9. Птах. 165. «Лелека! чайка, ластівка! горобці)))» (чол., 36-45 р., освіта неповна вища, м. Бердянськ, Запорізька обл.).

Лелеку (інколи додавали «білу», або вказували як «бусьок» чи «бусол») назвали 45 % опитаних.

Оскільки лелека - символ шанобливості до батьків, а також нового життя, то її ім'ям в Україні названо медичний центр та пологовий будинок. Популярними є також садові фігурки лелек різного розміру (матеріал - полістоун). Існує журнал «Лелеченько».

Українське вино Leleka Wines є популярним серед українців. Гасло бренду: «Вино крилатих історій». У рекламі подається інформація, що вино «отримало назву від українського символу сім'ї та добробуту - лелеки. Образ птаха обрали на хвилі подорожей українців Європою та світом. Так само, як лелеки повертаються в рідні краї після зимівлі, так і мандрівники щоразу повертаються додому. Leleka Wines створені для того, щоб відсвяткувати це повернення та стати супроводом для історій з мандрівок» [29].

Сподіваюся, що виокремлені мною слова - не евфемізми, і вони не заміна словам заробітчанства, заробітчани, заробітків (див. детальніше параграф 11).

Щодо лелеки як нашого символа, то ми маємо певну конкуренцію за цей символ із поляками. Вони говорять, що «co drugi bocian bia+y w Europie i co czwarty na swiecie jest Polakiem». І у них дійсно спостерігається велика популяція цих птахів, особливо на Лемківщині, яка зараз знаходиться на території Польщі.

Другою птахою українці несподівано обрали 43. ««Сокіл в атаці вниз - силует герба, тризуба» (чол., 66-75 р., в/о, Косів, Ів. Франківщина). За неї віддали 20 % голосів (сюди ми зараховуємо відповідь «сапсан», оскільки він відноситься до роду «сокіл»).

Даний хижак оспіваний в усній українській народній творчості, притчах та у творах українських класиків. Цю популярність намагаються використати різні сфери. Ним, нпр., названо багато спортивних клубів та товариств (перші - з 19 ст.), мисливсько-спортивних товариств, громадських організацій, оздоровчих таборів, ресторанів. Існує військово-патріотична гра. У 1994-2015 рр. був однойменний підрозділ МВС України. Популярними в продажу є срібні кулони, які нагадують тризуб.

Також, Сокіл-300 - проект українського ударного безпілотного літального апарату, що розробляється Державним Київським конструкторським бюро «Луч». Очікується, що перший дослідний зразок буде створено до кінця 2022 р.

Третім із українських птахів-тотемів виявився соловей (часто названий як соловейко). Його назвали 14 % опитаних.

Багато голосів також набрав орел (або орел-степовик) - 7 %. По 4 % набрали голуб, журавел та беркут: 92. ««Беркут (може ще не всіх знищили?» (жін., 56-65 р., в/о, Львів). Ластівка має 3 %, півник (також як півень) - 2 %, горобець та чайка - по 1 %.

Решта пташок було названо по одному разу: курка, дрохва, папуга, синичка, жайворонок, либідь, сова, удод, крук, горлиця, галка та зяблик).

Дослідники Євсєєва Г П., Ткач О. В. також підтверджують своїми розвідками що для українців «лелека - священний птах, покровитель сім'ї і рідного дому. Він приносить з Вирію дітей. Жінки, побачивши вперше навесні лелеку, кидають йому вслід хліб або траву, задобрюючи його. В Україні існує кілька синонімів його назви: чорногуз, бусол, бузько. Нині в Україні є прикмета: якщо на хаті звив гніздо лелека, то в хаті поселилося щастя. До господарів цієї хати сусіди ставилися з повагою» [26, с. 63].

Вчений Лановик М. Б. зазначає, що українці «тварин ніколи не називали людськими іменами, виняток становили лише лелеки, яких називали як людей: з ними розмовляли, «радилися», як із членами сім'ї» [30].

10. Дерево. 194. Калина, верба. (Без верби та калини нема України (чол., 56-65 р., освіта середня спеціальна, Київ, Рівне).

Насправді, ні. Не калину та вербу українці бачать найбільшим символом України серед дерев, як це видавалося по замовчуванні перед дослідженням. А саме 177. ««Дуб, старий і потужний. Можна ще і калину квітучу або всіяну плодами, але дуб мені подобається більше» (чол., 46-55 р., освіта вища, Львів). Це могутнє дерево обрали 37 % українців.

Популярність дуба деякою мірою виробниками використовується. У Запоріжжі існує Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий гай». З такою ж назвою існує пиво, набір для вишивання та житловий мікрорайон біля Львова. На Івано-Франківщині є дегустаційний зал «Дубовий кут».

А от другою йде «Калина. Її останнім часом дуже рідко зустрінеш. Але все моє дитинство пов'язано із нею. Хоща це більше кущ» (чол., 26-35 р., в/о, Київська область). Її обрали 34 %.

Вербу назвали 19 %. Багато голосів ще отримала вишня - 7 %, тополя, смерека, каштан - по 4 %, яблуня, явір (138. Волію явір! (чол., 36-45 р., о/в, Львів), липа та сосна - по 2 %, по 1 % - горіх, береза та бук. Одне згадування мали - осика, біла акація, ялина, бузина, йолка, ясен.

Надзвичайно широке поле наукових досліджень, пов'язаних із символами рослинної тематики, підтверджують результати нашого дослідження. Дослідник Корнєв А. вивчав рослинну символіку у весільній обрядовості українського селянства.

Він виявив, що найбільш поширені у весільній обрядодії рослини: ялина та сосна (їх плоди - шишки), вишня, зернові культури (жито, овес), калина, різноманітні квіти (барвінок, м'ята, рожа, мак). У символічному плані вони мають наступні функції: показати здоров'я, красу, молодість наречених і врешті решт їх фізичну готовність до шлюбу; допомогти виконати магічні дії направлені на закликання родючості і багатства [31, с. 121].

Тотемність верби для українців також знаходимо у дослідженнях вчених. Вчений Дмитренко М. вказує, що з вербою пов'язані такі українські народні повір'я: «Вербові гілочки вивішували на воротах, вважаючи, що вони мають магічну силу відганяти злих духів. Верби висаджували й висаджують на подвір'ї, біля криниці, край городу чи дороги, ставу. Із сивої давнини прийшов звичай, коли людині зле, йти до верби на подвір'ї. У багатьох селах України садили в землю гілочку освяченої верби, вірячи в те, що така верба є особливо цілющою [32, с. 23].

11. Професія (рід занять). 150. «До жалю, вже не Компьютерщики, а робочі на чужих заводах, полуничні збірники та прибиральниці» (жін., 56-65 р., є науковий ступінь / вчене звання, Ізмаіл).

Фраза респондента, винесена у підзаголовок параграфа яскраво ілюструє нам, що це одне із тих запитань, які, як і передбачалося, викличуть цілу бурю емоцій. І, як це не неприємно констатувати, переважно з негативною конотацією. Наведімо декілька характерних відповідей:

15. «Колись гречкосій, тепер - вояка- розбишака» (жін., 46-5 р., є науковий ступінь / вчене звання, Львів).

23. «На жаль, будівельник» (жін., 36-45 р., в/о, Львів).

89. «Колись - хлібороб, зараз - різноро- боче заробітчанство» (жін., 36-45 р., є науковий ступінь /вчене звання, Черкаси).

147. «Наразі догляд за старими» (чол., 56-65 р., в/о, Київ).

І, як епогей нашого заробітчанського рабства, відповідь:

159. «Кріпаки в пана на ниві» (чол., 56-65 р., в/о, м. Старокостянтинів. Хмельницька обл.).

Є і доволі нейтральні відповіді, такі нпр. як:

«Сантехніки та різноробчі, які працюють на заробітках у Польщі. Збирачі полуниці. Насправді важко відповісти на це питання. Є великий світовий досвід конструкторів з України, зокрема в аерокосмічній галузі. Корольов, Сікорський» (чол., 26-35 р., в/о, Київська область).

9. «Хліборобство, і це непогано» (чол., 18-25, освіта неповна вища, Маріуполь).

27. «Історично ширше - хлібороби» (не знаю чи є така професія, але ті що займались вирощуванням зернових культур), а зараз, мабуть, айтішники) (жін., 36-45 р., в/о, Львів).

А є й такі, де респонденти вказують, як, на їхню думку, повинно бути (бажаний стан символічного образу українських спеціалістів у світі):

48. «Будівельні, а мають бути ІТ» (жін., 36-45 р., є науковий ступінь /вчене звання, Суми).

69. «Асоціюється - обслуга. Але це не так - ми дуже творча і креативна нація» (жін., 56-65 р., освіта середня спеціальна, Вінницька обл. Мурованокуриловецький район, с. Немерче).

88. «Водій або прибиральниця. Але це неправильно» (жін., 36-45 р., в/о, Краматорськ).

177. «Боюся, що з нелегальними робітниками, але нам треба просувати образ українця як провідного світового програміста (і це правда)» (чол., 46-55р., в/о, Львів).

З тих спеціальностей, які «правильні» і які «мають бути», і «є правдою» то дійсно найбільше набрали саме ІТ-спеціалісти - 16 % (респондентами називалися як професії у сфері ІТ, програмісти, ІТ, Айті, програмування, айтішники, ІТ-сфера, ІТ-технології, ІТ-фахівці). У загальному переліку сфер діяльності вони йдуть другими.

А от сферу, у якій ми себе можемо найбільше і найкраще представити, на сьогодні є сільське господарство. Воно набрало 38 % голосів. До нього ми відносимо такі відповіді як: хлібороб (також як хлібопа- шець) - 13 %, землероб - 10 %, аграрій (або професії аграрної галузі, працівники аграрного бізнесу) - 3 %, фермер - 3 %, саме с/г (або сільхозвиробник) - 2 %, по одному варіанті - садівник, землекоп, гречкосій, орач, пасічник, комбайнер, чумаки (вони, очевидно, що в історичному контексті), чабан, женці, мірошник, селянин (це не рід занять, але хід думок респондента зрозумілий, тому зараховуємо його сюди), бджолар, рілля (мабуть, це таки орач).

Третіми чітко виокремлюються будівельники (або будівник, а одного разу з незрозумілих причин додано прикметник «вишиті») - 8 %.

Заробітчан назвали 6 %. Це такі як власне заробітчанство (різноробоче заробітчанство, заробітчане, заробітчанин) - 4 %, збирачі полуниці (полуничні збірники) - 1 %, гастарбайтер (або остарбайтер) - 1 %.

Гончарство (або гончар) та військова справа (або воїн, військовий) набрали по 5 %.

3 % отримав робітник (або домашня робітниця), спорт (варіанти: спортсмени, по одному згадуванні - футболіст, боксер, силачі) та вчитель. 2 % у лікаря, доглядачки (доглядальниці) та прибиральниці. По 1 % мають - музикант, коваль, різноробочі, шахтар, некваліфікований (або низькоква- ліфікований) робітник, співак, інженер, літакобудування.

По одному варіанті отримали найнесподіваніші професії. Це писанкарство, сантехніки, конструктори з України, зокрема в аерокосмічній галузі, тесля, кулінарія, столяр, революціонер, науковець, чорнороб, дипломат, дальнобійник водій, вчені, крадій бюджету, обслуга, ткач, водій, маляр, промислові роботи в еміграції, викладач, помічники з хозяйства, ремісничі професії, батрак, кріпаки в пана на ниві (два останніх можна було б зарахувати до с/г, але через наголос у респондентів саме на «рабстві», залишаємо їх саме тут у загальному переліку), екскурсовод, «універсальні працівники», «чиновник», нелегальні робітники, винахідники, машинобудівники, біохіміки, письменник.

12. Виріб (продукція, товар). 177. «Олія і мед, але треба реклямувати наш програмний (інтелектуальний!) продукт. Ага, ще літак Мрія у нас є, гідно нас представляє» (чол., 46-55 р., в/о, Львів).

Найпопулярнішим виробом респонденти вважають витвори із вишивкою - це 21 %. Саму вишиванку (або вишивану чи вишиту сорочку) назвали 17 % опитаних, вишиті рушники - 3 % і по одному вказуванні - одяг з вишивкою та сукня-вишиванка.

Якщо ми поглянемо на вітрини українських магазинів із сувенірною продукцією або заглянемо на будь-який сайт із українськими виробами, то ми неодмінно побачимо якнайповніше представлення різноманітної цінової категорії та й, зрештою, і якості вишиванок. Попри те, що вишивка є елементом національного вбрання багатьох народів світу, мусимо визнати, що ми вдало себе зарекомендували у даній сфері на твердих перших позиціях у світі. Для іноземців вже стає звичкою купувати у нас як традиційну вишиванку, так і якийсь виріб, часто сучасний, із елементами вишивки.

Надзвичайно приємно, що на другому місці виявилися такі високотехнологічні витвори як Літаки ДП «АНТОНОВ» із 14 %: 9. «Йой, багато, наприклад, літаки» (чол., 18-25 р., освіта неповна вища, Маріуполь). Перше місце серед них із найбільшою гордістю та захопленням (респондентами було додано багато емоційних знаків оклику і усмішок та слів «тепер Мрія», «вже Мрія») називають Літак АН-225 «МРІЯ» - 8 %. Літаки Антонова назвали 5 %. По одному вказуванні АН-22 «Антей» та Літак «Руслан».

До речі, у продажу існує величезна кількість моделей (маленьких подарункових літачків) літаків Антонова, зокрема «Мрії», проте майже усі вони виготовлені у Росії (лише один в Україні), на більшості з них не має нашого прапора, є напис СССР, та зазначається, що це просто радянський літак. Також про «Мрію» були зняті фільми ВВС та Діскавері. І там теж немає згадки про Україну, а коли показують літак - намагаються, щоб у кадр не попав наш прапор і напис - назва літака (декілька разів, все-таки, прапор у кадр попадає).

І аж на третьому місці із 13 % ми отримали мед (також як мід або продукти бджільництва). Одразу за ним - соняшникова олія (або олія сонечна) із 12 %. Сало назвали 9 %. Щодо останнього, то опитувані зазначали: 48. «Сало, має бути мед» (жін., 36-45 р., є науковий ступінь / вчене звання, Суми). Та 27. «Не знаю, але не хотілось, щоб це було сало» (жін., 36-45 р., в/о, Львів).

Пшениця отримала 8 %, зерно (та зернові культури) - 7 %, хліб та гончарні вироби (сюди ж - глиняний посуд, керамічний посуд, кераміка, глечик, миска) - по 6 %, сільськогосподарська продукція (разом з фермерською) та кондитерські вироби (це цукерки, кондитерка, солодощі, шоколад та цукерки «Світоч») - по 4 %, горілка - 3 %. По 2 % отримали варіанти: ракети, соняшник, «щось з дерева» (також як деревообробна промисловість і деревина) і метал (також як сталь). По 1 % набрали харчова продукція, цукор, писанки та програмне забезпечення.

Решта варіантів вказували по одному разу: пиво, кукурудза, паляниця, кавун, квас, технології, тризуб, кошик для трускавки, віночок, плуг, одяг з льону, шинка, випічка, вареники, молоко, с/г обладнання, гречка, охоронна сигналізація Ajax, Monobank, танк Оплот, вироби handmade, натуральна тканина, намисто, чоботи, шаравари, танк Т 75 (оскільки такого танку не існує, то припускаємо, що мова йде про 20 футовий кріогенний танк контейнер Т75), кава, давач радіації Припять. Щодо останнього, то очевидно, мова йде про радіометр РКС- 20.03 «Припять». Був розроблений українцями і випускався ще за радянських часів і продовжує випускатися і надалі в Україні. Він є одним із найпопулярніших побутових радіометрів, починаючи із 1990-х рр. і до сьогодні включно. До речі, поряд з іншими заводами, випускався також і у Львові (на ПО «Полярон» та ООО НПП «Галич-М»).

Те, що люди вірять у нашого виробника, ілюструє така відповідь: 189. «Натуральна тканина та багато інших високої якості! Наше все найгарніше!» (жін., 46-55 р., в/о, Харків).

13. Позитивна подія (характеристика, явище). 22. «Надія людства» (чол., 36-45 р., в/о, Львів).

Серед усіх названих позитивних подій абсолютну домінацію мають політичні події, особливо наші революції. Респондентами неодноразово вказувалося на те, що боротьба триває, вона постійна і що ми ще повинні продовжувати боротися за нашу територію та цілісність держави.

До групи революційних подій, які набрали в сумі 34 % голосів опитаних, входять три підгрупи:

1) Майдан (майдани, події на Майдані, революція) із 14 % голосів респондентів;

2) Революція Гідності (також як Майдан 2013-14, Євромайдан, Майдан 2014, революція гідности) - також із 14 %;

3) Оранжева революція (також як Помаранчева революція) із 6 %.

Революційні події нашими респондентами описувалися нпр. так:

29. «революції малою кров'ю» (чол., 46-55 р., в/о, Київ).

150. «Наші революції, але вони не позитивні. ому в світі ми не потрібні. І нашим кермачам також» (жін., 56-65 р., є науковий ступінь / вчене звання, Ізмаіл).

179. «Події - Помаранчева революція, Євробачення, Євро-2012, Революція Гідності; характеристика, явище - багата і різноманітна культурна спадщина» (жін., 36-45 р., в/о, Львів).

184. «Це буде - Перемога над московщиною» (чол., 46-55 р., в/о, Львів).

Усі три групи ми не об'єднюємо, оскільки (див. детальніше параграф 14) серед негативних подій респондентами жодного разу не було зазначено Оранжевої (Помаранчевої) революції, а загальна назва Майдан, Революція та Революція Гідності згадувалися неодноразово.

А спортивні події та досягнення набрали аж 17 %. Серед них найбільше 6 % набрало проведення в Україні ЄВРО- 2012. 5 % - спорт (спортивні постаті, спортивні змагання, події спортивного характеру, перемоги у спорті, спортивні здобутки наших співвітчизників)). Перемоги та виступ наших параолімпійців - 2 %. По 1 % отримали футбол, брати Клички та Андрій Шевченко, одне вказування - Динамо (Київ).

Про спорт, поряд з революціями, наші респонденти згадували так: 177. «Кілька антиузурпаторських, антиросійських революцій. Чемпіонат Європи з футболу 2012. Брати Клички, Динамо (Київ) і Андрій Шевченко» (чол., 46-55 р., в/о, Львів).

З такою ж кількістю голосів, як Майдан і наша остання революція, несподівано займає група пісенних досягнень - 14 %. Сюди відносимо Євробачення (також як перемога у Євробаченні, перемога Руслани та Джамали) - 11 %. Наши спиваки (або співаки) отримали 1 % і по одному вказуванні - перемоги в пісенних конкурсах, пісня, спів.

9 % набрала Незалежність (також як Проголошення Незалежності України, Акт проголошення Незалежності Украіни, День Незалежності, вихід з срср, Відновлення Незалежності). Також є варіант: 30 років Незалежності.

«Мрія» (або перевезення вантажів літаком «Мрія») має 3 %. Одне згадування мають відповіді: розробка літака АН та авіація.

По 2 % отримали гостинність як риса українського народу, безвіз (також як Шенген), Конституція Пилипа Орлика (також як Перша Конституція) та Різдво (або Різдвяні свята).

До останньої групи можемо додати по одному разу вказані Покрова, свята та Хрещення Русі. По 1 % отримали варіанти: свобода, асоціація з ЄС та День Вишиванки.

Усі інші варіанти згадувались по одному разу. Найбільше у них згадувалася наша прекрасна природа та позитивні риси характеру українців. Найяскравіші з них такі: 30. «В Україні чудовий клімат для життя» (жін., 56-65 р., в/о, Львів).

40. «Красива, туристична країна» (чол., 36-45 р., в/о, Львів).

61. «Чарівна природа» (чол., 46-55 р., в/о, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Жукин).

84. «Виживати після воєн, Чорнобилів і голодоморів» (жін., 36-45 р., в/о, Львів).

87. «Квітучий сад» (жін., 56-65 р., є науковий ступінь /вчене звання, Вінниця).

189. «Чиста природа, самі найгарніші люди» (жін., 46-55 р., в/о, Харків).

194. «Захист України від окупантів сплотив людей» (чол., 46-55 р., освіта середня спеціальна, Київ, Рівне).

Серед інших по одному разу вказали: земля, сонячні простори - степи, розгром Хазарського каганату, надія людства, творчість Шевченка, щирість, трудолюбивість, підписання Конституції, краса, вишиванка, книжкова толока, непро...на війна, ІТ-розробники, чесні останні вибори Президента, Шевченко (невідомо який саме), будівництво саркофагу над Чорнобильською ЧАЕС, Карпати, нетерпимість до гноблення, етно-фестиваль, бажання волі, Щедрик - всесвітня колядка, День козацтва.

14. Негативна подія (характеристика, явище). 195. «Що це частина Росії» (жін., 46-55 р., є науковий ступінь /вчене звання, Суми).

42 % українців вважають, що у світі найбільшою негативною подією в Україні вважають Чорнобиль (також як Чорнобильська аварія на ЧАЕС, катастрофа на Чорнобильській АЕС, 1986 р., досі Чорнобиль...).

Другою найбільшою бідою, з якою асоціюють Україну у світі, найбільше характеризують відповіді: 8. «Війна, яку намагаються нав'язати як громаднську і завдяки пропаганді таку неправду вдається нав'язувати світові» (чол., 26-35 р., в/о, Київська обл.).

166. «війна та загибель громадян; за останні 8 років досі не можемо вийти по багатьом показникам кінця 2013 року, нажаль» (чол., 36-45 р., освіта неповна вища, м. Бердянськ, Запорізька обл.).

Так, другою найнегативнішою подією респонденти назвали війну на Донбасі (також як війна з московією, війна, війна на Сході України з Росією, конфлікт на Сході України, українсько-російська війна, війна з РФ, окупація Донбасу, російська агресія, війна 2014 р., агресія Росії, напад РФ на Україну) - 26 %.

Як бачимо, є одна відповідь «конфлікт на Сході України». Не хотілося б, щоб повноцінну війну настільки спрощували у називанні-визначеннях.

Корупцію (або корупцію у владі) назвали 13 % українців. Сюди ми можемо також додати хабарництво та кримінальну олігархію (або шахраи олигархи), які набрали по 1 %.

Анексію Криму (або окупація Криму, здача Криму, втрата Криму) вказали 6 % опитаних, Голодомор (або Голодомор 32-33 рр.) - 4 %.

Революція (або Майдан, події на Майдані, провалена революція) набрала 3 %, Революція Гідності (або Євромайдан, Майдан 2014) - 2 %. До останнього можемо додати відповідь: розстріл людей на Майдані. Також по 2 % набрали АТО (АТО/ООС) та Янукович. До останнього можемо додати відповідь: події, що передували Майдану.

По 1 % - друга світова війна (або війна 1945 р.), бідність та наше заробітчанство.

По одному згадуванні маємо такі відповіді: «Вибори» 2014, аморфність, змирення і рабство з москвою, хитрість, то ся зробе, меншовартість, зрада, заздрість, підлість, еміграція молодих до 30 років людей, які мають вищу освіту, перша світова війна, біль людей, сепаратизм, депортація, репресії, торгівля зброєю, конфлікти, Росія або срср, узурпація влади, не виконання Конституції, загибель громадян та зросійщення.

Цитату, винесену у підзаголовок параграфу, підтверджує й така відповідь: 62. «Плутають Україну з Росією» (жін., 56-65 р., в/о, Одеса).

15. Спорт. 43. «Бокс, але він на жаль повністю зрусифікований, як і весь спорт в Україні» (чол., 66-75 р., в/о, Косів, Ів. Франківщина).

Так, очевидно, що саме бокс (інколи зазначали, що це заслуга виключно двох братів Кличків) українці вважають як такий вид спорту, що найбільше репрезентує Україну. Його назвали 51 % опитаних. Другим із 26 % є футбол (інколи зазначали із прізвищем Шевченко). Третім - плавання - 8 %.

Очевидно, що наші спортсмени (а особливо, футболісти) є своєрідною візитівкою країни. Андрій Шевченко - національний символ футболу не лише в Україні, а й в Італії (також, частково, в Англії). Сергій Ребров - найкращий тренер ОАЕ за серпень 2021 р. із усіма чотирма перемогами у внутрішньому чемпіонаті. Юрій Вернидуб щойно зробив неймовірний прорив у молдавській футбольній лізі, вивівши свій клуб (вперше для Молдови) у Лігу Чемпіонів та вже вигравши у ньому перший матч (до речі, у нашого «Шахтаря»). Українські спортсмени часто рекламують різноманітні товари або навіть стають обличчям якоїсь торгівельної марки.

Останнім часом у нас надто мало досягнень у легкій атлетиці, однак її назвали 7 % українців. Цікаво, що суто наш національний вид спорту (так як і бойове мистецтво) бойовий гопак отримав аж 5 % голосів (сюди ми відносимо варіанти: козацький гопак та козацький двобій). Показовою тут є відповідь: 15. Не знаю, хотілося б - бойовий гопак (жін., 46-55 р., є науковий ступінь /вчене звання, Львів).

Гімнастику бачать нашою візитівкою у світі 4 % опитаних, а шахи - 3 %, що абсолютно не тішить, зважаючи на те, наскільки сильна у нас шахова школа (в тому числі і у Львові), і наскільки багато у нас гройсмейстерів (останнім часом особливо жінок).

2 % отримали стрибки з жердиною, які у нас зараз в абсолютному занепаді, і боротьба (також і греко-римська), яка навпаки останніми роками в Україні на неймовірному підйомі: 47. Боротьба після Токіо 2020 (жін., 36-45 р., є науковий ступінь /вчене звання, Київ).

По 1 % мають художня гімнастика, стрибки, біг, силові види спорту, біатлон та фехтування. Одне згадування мають гребля, фігурне катання, стронгмени, стрибки вгору, важка атлетика, метання ядра та теніс.



Висновки

Безумовно, візуальна айдентика значно підвищує рівень ефективності реклами, впізнаваності в суспільстві і популярності товару, фірми, країни. Провівши наше дослідження, ми можемо зробити такі висновки.

...