Артеріальна гіпертензія при нефропатіях неімунного генезу: особливості патогенезу, діагностики, лікування

Передумови виникнення вторинної артеріальної гіпертензії у хворих на нефропатії неімунного генезу й місце патогенетичних механізмів в процесі становлення. Особливості клінічного протікання залежно від основного патологічного процесу, метод запобігання.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2014
Размер файла 88,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Провідним механізмом формування АГ при ХПН є порушення регіонарної ниркової гемоциркуляції, які маніфестуються структурними змінами судинної стінки, збільшенням інтенсивності пульсації судин, підвищенням регіонарного судинного опору. Збільшення градієнтів індексів резистивності між НА і дуговими ВНА, а також значне сповільнення пікових систолічних швидкостей кровотоку на рівні дугових артеріол в поєднанні з наявними змінами структури цих судин, вказують на наявність у таких хворих синдрому артеріолярної вазодилатації - підгрунтя внутрішньоклубочкової гіпертензії й гіперфільтрації. Це стверджується також прямими кореляційними звязками між швидкістю КФ і градієнтами резистивних індексів та пікових систолічних швидкостей кровоплину. Виразність вказаних розладів ниркової гемодинаміки визначає важкість АГ. Підвищений рівень ЗПСО перебуває в прямій залежності з показниками кальціємії. Відсутність його звязку з показниками резистивних індексів вказує на провідну роль локальних РААС у виникненні регіонарних гемодинамічних порушень.

Гіпертензивні кризи у хворих на нефропатії неімунного генезу з АГ, як правило, перебігають у вигляді їх церебральних варіантів. Порушення гемодинаміки головного мозку при нефрогенній АГ характеризуються спазмом артерій, їх гіперпульсацією і підвищеним рівнем регіонарного судинного опору. Вказані зміни у каротидному басейні виразніші, ніж у вертебро-базилярному. Для венозної системи таких хворих притаманна артеріалізація кровотоку. Це стверджено значним збільшенням швидкості останнього й наближенням параметрів допплерівської кривої до артеріальної, що свідчить про артеріо-венозне шунтування. Гіперпульсація венозної стінки слугує відображенням наявності в такого контингенту хворих внутрішньочерепної гіпертензії.

Встановлені нами порушення системної, внутрішньосерцевої, ниркової і церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних властивостей міокарда ЛШ повязані з активацію системної й локальної РААС, що аргументує патогенетичну обгрунтованість пригнічення синтезу АІІ при такій патології. Доцільність тривалого застосування ЕМ для лікування гіпертензивного синдрому у хворих на неімунні нефропатії обгрунтована його виразними антигіпертензивним та органопротекторним ефектами, а також значним розширенням функціональної здатності організму такого контингенту пацієнтів, що є вагомим критерієм покращання якості їхнього життя.

Практичні рекомендації

1. Хворим на нефропатії неімунного генезу рекомендується проведення клініко-генеалогічного дослідження в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів на предмет встановлення полігенного типу передачі гена АГ переважно за материнською лінією з метою завчасного проведення заходів з модифікації стилю життя.

2. Оскільки специфічною ознакою вторинної АГ при нефропатіях неімунного генезу є переважне підвищення АТ під час нічного періоду доби, а також з метою проведення адекватного антигіпертензивного лікування таким хворим рекомендовано проведення 24-годинного моніторування АТ.

3. З метою встановлення прогнозу та вибору патогенетично обгрунтованого лікування хворим на нефропатії неімунного генезу з АГ (особливо ДНП) рекомендовано проведення 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму.

4. З метою діагностики стану та наслідків уражень головного мозку у хворих на нефропатії неімунного генезу необхідно проводити ультразвукову допплерографію ВСА, ХА та внутрішньої ЯВ. З метою встановлення ступеня ураження нирок, оцінки нефропротекторного ефекту антигіпертензивного лікування хворим з вторинною АГ на тлі неімунних нефропатій слід проводити ультразвукову допплерографію НА, сегментарних і дугових ВНА. Критеріями синдрому артеріолярної вазодилатації може слугувати збільшення перепадів пікових систолічних швидкостей кровоплину між НА і дуговими ВНА, а також збільшення градієнтів резистивних індексів між вказаними рівнями ниркового судинного мережива.

5. З метою якомога ранішого встановлення у хворих на нефропатії неімунного генезу загрози прогресуючого зниження ниркових функцій рекомендується проводити кількісну оцінку мікроальбумінурії.

6. Для визначення груп підвищеного ризику серед хворих на нефропатії неімунного генезу слід користуватися положеннями табл. 1.

7. З метою досягнення ефективного антигіпертензивного й органопротекторного ефектів у хворих на первинний і вторинний ХПН на тлі СКХ, а також у пацієнтів з ДНП рекомендовано застосовувати еналаприлу малеат середньодобовою дозою не менше, ніж 20 мг при мякій та помірній АГ і не менше 40 мг при важкій градації гіпертензивного синдрому. У хворих з важкою АГ слід віддавати перевагу комбінованим формам препарату з 12,5-25 мг гіпотиазиду.

8. Еналаприлу малеат не слід застосовувати для корекції АГ на тлі аномалій розвитку нирок, оскільки поряд з антигіпертензивним ефектом відзначаються прояви наростання ниркової недостатності.

9. Для корекції АГ на тлі нефропатій неімунного генезу слід також застосовувати гіпотиазид, який дозволяє знизити прояви антидіурезу (збільшує натрійурез і зменшує реабсорбцію осмотично вільної води).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Бойчук Т.В. Вплив препарату «Енап» на показники гемодинаміки та функції нирок при симптоматичній ренопаренхімній артеріальній гіпертензії // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т.4, №1. - С. 13-16.

Бойчук Т.В. Вплив тривалого лікування еналаприлу малеатом на функціональний стан серцево-судинної системи хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №4. - С. 7-9.

Бойчук Т.В. Доплерографічна оцінка ниркового кровоплину хворих на хронічний пієлонефрит // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т.7, №4. - С. 16-19.

Бойчук Т.В. Особливості вегетативного забезпечення гемодинаміки хворих на хронічний пієлонефрит // Acta medica leopoliensia. - 2000. - Vol. 6, №4. - С. 43-47.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В., Бигар П.В., Дума З.В. Особливості перебігу та лікування гіпертензивних кризів у хворих на хронічний пієлонефрит // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Випуск 9, книга 2. - К., 2000. - С. 205-210.

Стаття написана за результатами власних досліджень Т.В. Бойчук. Її участь є провідною і полягає у виборі теми статті, проведенні обстежень, аналізі отриманих результатів і статистичній обробці даних. Співавтори допомагали на етапі статистичної обробки та при коректуванні роботи.

Бойчук Т.В. Клінічні, диференційно-діагностичні та прогностичні особливості артеріальної гіпертензії у хворих на вторинний хронічний пієлонефрит на тлі сечокамяної хвороби // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №3-4. - С. 209-213.

Бойчук Т.В. Стан гомеостатичних показників хворих на хронічний пієлонефрит із синдромом артеріальної гіпертензії // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №2. - С. 40-45.

Бойчук Т.В. Гемодинамічні особливості і прогностичні детермінанти вторинної ренопаренхімної артеріальної гіпертензії у хворих на неімунні нефропатії // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №1. - С. 23-26.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Особливості добових профілів артеріального тиску хворих на первинний хронічний пієлонефрит // Вісник наукових досліджень. - 2001. - №2. - С. 10-14.

Участь Т.В. Бойчук у написанні статті є визначальною. Дисертанткою самостiйно зiбраний матерiал, проведено огляд лiтератури із теми наукової роботи, проведена статистична обробка даних, написана стаття, зробленi узагальнення та висновки. Спiвавтор роботи приймав участь в узагальненнi результатiв дослiдження та в коректуваннi статтi.

Бойчук Т.В., Глушко Л.В. Особливості гіпертензивного синдрому у хворих на вторинний хронічний пієлонефрит на тлі аномалій розвитку нирок // Медичні перспективи. - 2001. - Т.VI, №2. - С. 48-53.

Участь Т.В. Бойчук у написанні статті є основною, оскільки нею підібраний контингент хворих, проведена статистична обробка отриманих результатів, зроблені висновки. Участь співавторів полягає у спільному освоєнні методики 24-годинного моніторування артеріального тиску.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Результати тривалого застосування еналаприлу малеату при мякій та помірній нефрогенній артеріальній гіпертензії у хворих на хронічний пієлонефрит на тлі сечокамяної хвороби // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, №1. - С. 30-34.

Здобувачем самостiйно обрана тема статтi, її iдея та завдання, проведенi дослiдження, статистична обробка результатiв, висновування та узагальнення. Д.м.н. Л.В. Глушко допомагав на етапі оцінки отриманих результатів.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Кардіопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату у хворих на первинний хронічний пієлонефрит з синдромом важкої артеріальної гіпертензії // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т. 9, №1. - С. 35-38.

Участь Т.В. Бойчук у написанні статті є основною і полягає у виборі теми, проведенні огляду літератури, опрацюванні даних, написанні статті, узагальненні результатів досліджень

Бойчук Т.В., Ковальчук Л.Є., Глушко Л.В. Результати генеалогічного дослідження хворих на неімунні нефропатії // Вісник наукових досілджень. - 2002. - №1. - С. 18-20.

Участь Т.В. Бойчук у написанні статті є визначальною і полягає у виборі теми, виконанні методик дослідження, статистичній обробці даних, підготовці матеріалів до друку. Співавтори взяли участь у формулюванні висновків досліджень.

Бойчук. Т.В. Серце як орган-мішень нефрогенної артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т. 9, №2. - С. 15-19.

Бойчук Т.В., Ковальчук Л.Є. Характеристика функціонального стану геному хворих на неімунні нефропатії // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, №2. - С. 12-18.

Провідна участь Т.В. Бойчук полягає у підборі хворих для дослідження, виконанні методик, статистичній обробці отриманих результатів, підготовці матеріалів до публікації. Участь співавтора обмежилася наданням допомоги в формулюванні висновків.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Вплив тривалого лікування еналаприлу малеатом на регуляторні механізми забезпечення серцево-судинного гомеостазу у хворих на неімунні нефропатії з синдромом артеріальної гіпертензії // Медичні перспективи. - 2002. - Т.VII, №2. - С. 43-50.

Участь Т.В. Бойчук є провідною, оскільки нею самостійно проведено набір хворих для дослідження, сформовано комплекс методик, сформульовано мету, проведено обстеження й статистичну обробку його результатів. Участь співавтора полягає в уточненні трактування результатів дослідження і в допомозі при формулюванні висновків.

Бойчук Т.В. Оцінка антигіпертензивної ефективності тривалого лікування еналаприлу малеатом хворих на неімунні нефропатії // Acta medica leopoliensia. - 2002. - Т. 8, №2. - С. 77-82.

Бойчук Т.В. Антигіпертензивна ефективність еналаприлу малеату у хворих на неімунні нефропатії // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, №1. - С. 23-29.

Бойчук Т.В. Стан гемодинаміки головного мозку у хворих на первинний хронічний пієлонефрит з синдромом артеріальної гіпертензії і можливість його корекції внаслідок тривалого застосування еналаприлу малеату // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, №6. - С. 27-32.

Бойчук Т.В. Особливості нефрогенної артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет // Актуальні проблеми нефрології: збірник наукових праць. - Випуск 6. - К., 2001. - С. 42-45.

Бойчук Т.В. Доцільність застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при артеріальній гіпертензії з ураженням нирок. ІІ. Клінічне підтвердження // Укр кардіол. журн. - 1998. - №6. - С. 60-64.

Бойчук Т.В., Радченко Г.Д., Сіренко Ю.М. Структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією та їх регрес при тривалому застосуванні еналаприлу // Укр. кардіол. журн. - 2002. - №3. - С. 20-24.

Провідна участь Т.В. Бойчук полягає в формулюванні мети, наборі хворих, проведенні досліджень, статистичній обробці і узагальненні їх результатів, формулюванні висновків. Співавтори допомагали на етапі опанування методик обстеження хворих.

Бойчук Т.В. Нефрогенна артеріальна гіпертензія у хворих на цукровий діабет // Ендокринологія. - 2000. - Т. 5, №1. - С. 81-92.

Бойчук Т.В. Артеріальна гіпертензія при полікістозі нирок // Галицький лікарський вісник. - 1999. - Т.6, №1. - С. 9-12.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Артеріальна гіпертензія: нові підходи до діагностики // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т.4, №3. - С. 3-6.

Участь Т.В. Бойчук у підготовці статті є провідною; здобувачкою визначена ідея праці, проведено огляд літератури, сформульовано висновки. Участь співавтора полягає в коректуванні статті.

Бойчук Т.В. Доцільність застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при артеріальній гіпертензії з ураженням нирок. І. Патогенетичне обгрунтування // Укр кардіол. журн. - 1998. - №6. - С. 55-59.

Бойчук Т. Досвід застосування препарату енап при есенціальній гіпертензії // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т.4, №1. - С. 95-98.

Бойчук Т.В. Ефективність тривалої монотерапії еналаприлу малеатом артеріальної гіпертензії у хворих на хронічний пієлонефрит // Матеріали ХІV зїзду терапевтів України. - К., 1998. - С. 484-488.

Бойчук Т.В. Кардіологічні аспекти тривалого лікування еналаприлу малеатом хворих з нефрогенною артеріальною гіпертензією на фоні хронічного пієлонефриту // Матеріали обєднаного Пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії»: Тези доп. - К., 2001. - С. 160-161.

Тетяна Бойчук, Зоряна Стойко, Наталія Глушко. Вплив еналаприлу малеату на функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на симптоматичну ренопаренхімну артеріальну гіпертензію // 2 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тези доп. - Тернопіль, 1998. - С. 100-101.

Визначальна участь Т. Бойчук полягає у проведенні дослідження, формулюванні мети і висновків. Співавтори допомагали готувати наочний матеріал для виступу на конгресі.

Л.В. Глушко, Т.В. Бойчук, З.С. Стойко, М.В. Саюк. Вплив ренітеку на показники гемодинаміки та функції нирок при симптоматичній ренопаренхімній артеріальній гіпертензії // Матеріали наук.-практ. конф. «Нирки та інфекція»: Тези доп. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 78-79.

Ідея дослідження, його мета й виконання, статистична обробка результатів повністю належать Т.В. Бойчук. Проф Глушко Л.В. допомагав на етапі формулювання висновків; інші співавтори брали участь у підготовці ілюстрацій для участі в конференції.

Т.В. Бойчук. Дія інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту ренітеку при хронічному пієлонефриті // Матеріали наук.-практ. конф. «Нирки та інфекція»: Тези доп. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 75-76.

Бойчук Т.В. Вплив тривалої монотерапії еналаприлу малеатом на стан внутрішньосеруевої гемодинаміки при нефрогенній артеріальній гіпертензії // Матеріали ІІ Української наук. конф. з міжнародною участю «Актуальні проблеми клінічної фармакології»: Тези доп. - Вінниця, 1998. - С. 116-117.

Бойчук Т.В. Нефропротекторний вплив інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту еналаприлу // Матеріали наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми кардіології та ревматології»: Тези доп. - К., 1998. - С. 35-36.

Л.В. Глушко, П.В. Бигар, Н.Л. Глушко, Т.В. Бойчук. Аналіз варіабельності серцевого ритму при артеріальній гіпертензії у підлітків // Укр. наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю «Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань»: Тези доп. - К., 1999. - С. 116-117.

Виконання дослідження повністю проведено Т.В. Бойчук. Участь співавторів полягає в спільному опануванні методики варіабельності серцевого ритму.

Л.В. Глушко, Т.В. Бойчук. Особливості добових профілів артеріального тиску у хворих на хронічний пієлонефрит // Матеріали VІ Конгресу кардіологів України: Тези доп. - К., 2000. - С. 58-59.

Дослідження повністю виконано Т.В. Бойчук. Участь співавтора полягає в коректуванні висновків.

Т.В. Бойчук. Значення показників варіабельності серцевого ритму для підбору патогннетичного лікування артеріальної гіпертензії у хворих на хронічний пієлонефрит // Матеріали VІ Конгресу кардіологів України: Тези доп. - К., 2000. - С. 55-56.

Л.В. Глушко, Т.В. Бойчук. Клініко-діагностичні особливості нефрогенної артеріальної гіпертензії // Матеріали укр. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів»: Тези доп. - К., 2001. - С. 116-117.

Участь Бойчук Т.В. у виконанні дослідження є визначальною - нею встановлена мета, проведено обстеження хворих, узагальнено отримані результати. Співавтором надавалась допомога на етапі опанування методик.

Tetiana Boichuk, Zoryana Stoyko, Natalya Glushko. Evaluation of long-term monotherapy with enalapril patients with urolithiasis and chronic pyelonephritis // Abstract book of International Medical Conferense for Students and Young Doctors. - Poland, Lublin, 1998. - Р. 80-80.

Ідея дослідження і його виконання повністю належать Т. Бойчук. Співавтори допомагали у підготовці наочних матеріалів для виступу на конференції.

Глушко Л.В., Бойчук Т.В. Оцінка антигіпертензивного й органопротекторного ефектів тривалого застосування еналаприлу малеату у хворих на неімунні нефропатії // Материалы IV Всеукраинской научно-практической конференции «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». - Харьков, 2002. - С. 139-140.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.