Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції

Як у чоловіків, так і у жінок хворих на ХОБ виявлена залежність психоемоційної реактивності від тривалості захворювання. У чоловіків з ХОБ помірної важкості несприятливі психоемоційні зміни, по відношенню до здорових чоловіків, спостерігалися тільки при тривалості захворювання більше 10 років за 1, 2, 4, 6, 7, 8 та 0 шкалами ММРІ. Разом з тим, у жінок хворих на ХОБ, несприятливі психоемоційні зміни відмічені вже при тривалості менше 10 років (за 1, 3, 7 та 8 шкалами); при більшій тривалості зміни дещо посилювалися (додатково за 2, 6 та 0 шкалами).

Таким чином, при БА і ХОБ виявлені зв'язки між важкістю і тривалістю захворювання з одного боку, та імунними чи психоемоційними показниками - з іншого. При різній важкості БА та ХОБ відмічене як пригнічення, так і активація імунних параметрів; крім того, виділені розлади імунітету, що були зв'язані з виникненням частих ГРЗ. Одержані результати свідчать про доцільність проведення прицільної імунокорекції з врахуванням виявлених зрушень для одержання оптимального терапевтичного результату. Зміни в протиінфекційній резистентності у чоловіків спостерігалися на більш ранніх етапах розвитку БА і ХОБ, порівняно з жінками, що вказує не тільки на більшу схильність чоловіків до бронхо-легеневих інфекцій, але й про можливість переважання у жінок дещо інших механізмів у патогенезі цих захворювань, очевидно ГР бронхів, оскільки відома більша частота ГР саме у жінок (R. Pauwels, 1998). Встановлені статеві відмінності у психоемоційному реагуванні при різній важкості та тривалості БА і ХОБ: у жінок явища дистресу спостерігалися вже при легкому перебігу та незначній тривалості хвороби, у чоловіків - тільки при значних обструктивних змінах та тривалому перебігу. Виявлені статеві особливості доцільно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів.

Взаємозв'язок між імунними, ендокринними і психоемоційними показниками при бронхіальній астмі та хронічному обструктивному бронхіті, їх залежність від клінічних проявів захворювання. У хворих на БА та ХОБ виявлені виражені психо-імунні взаємозв'язки, які залежали від клінічних проявів захворювання.

При легкому перебігу БА наявність об'єктивних ознак алергії (еозинофілії крові, підвищеного рівня IgE) поєднувалася з нижчими показниками за 2 шкалою ММРI (42,43,4) Т-балів, порівняно з хворими без цих ознак (52,42,9) Т-балів, (p<0,05), що відображало більшу схильність до тривожності та дисфорії у другій з цих груп. У зв'язку з цим, відсутнiсть об'єктивних проявів алергії при БА легкого перебігу, на нашу думку, свiдчить на користь психосоматичної природи захворювання. При наявності еозинофілії та підвищених значень ІgE у хворих на персистуючу БА легкий перебіг захворювання супроводжувався нижчими значеннями за 2 (47,13,2), 9 (59,02,7) та 0 шкалами (41,51,9) Т-балів, порівняно з середньою важкістю хвороби: відповідно (59,42,6), (51,52,4) та (53,02,6) Т-балів, (p<0,05 у кожному випадку), що свідчить про більшу схильність до тривожності, депресивних тенденцій та соціальної інтроверсії у хворих з важчою БА. Очевидно, саме ці психоемоційні особливості хворих сприяють важчому перебігу захворювання при однакових об'єктивних проявах алергії.

При вивченні психоемоційного стану хворих на БА та ХОБ в залежності від інших показників імунітету досліджувані групи підбиралися таким чином, щоб вони не відрізнялися за основними клінічними та функціональними параметрами. У хворих на БА при знижених титрах АТ до тканини наднирників спостерігалися підвищені показники за 2, 3, 4, 5 та 6 шкалами ММРІ: відповідно (66,55,1), (65,66,0), (58,85,0), (54,73,2) і (48,74,2) Т-балів, при нормальних АТ - за 5 (48,03,1) Т-балів (p<0,05) та 6 шкалами (59,04,1) Т-балів (p<0,05), порівняно з хворими з підвищеними АТ: відповідно (49,93,2), (50,73,6), (46,72,4), (39,23,0) і (47,03,2) Т-балів (p<0,05 у кожному випадку). Приведені дані показують, що при подібних клініко-функціональних проявах оптимальний психоемоційний стан відмічений при підвищеному рівні АТ до тканини наднирників, найменш сприятливий - при зниженому рівні АТ (схильність до тривожності, ригідності афекту, демонстративної поведінки та зниженого настрою). При проведенні цих досліджень у хворих на ХОБ, а також окремо у чоловіків та жінок характер змін зберігався.

Подібні зв'язки відмічені і при вивченні психоемоційного стану в залежності від рівня спонтанного НСТ тесту нейтрофілів. У хворих на БА і ХОБ при підвищених показниках НСТ реакції виявлені більш сприятливі психологічні профілі, порівняно з відповідними групами хворих з нормальними значеннями НСТ тесту. У чоловіків при нормальних значеннях показника спостерігалася більша схильність до тривожності та сенситивності (вищі значення за 2, 4 та 5 шкалами), у жінок - до соматизації тривоги, демонстративної поведінки та замкненості (вищі значення за 2, 4 та 5 шкалами). Оскільки АТ до наднирників посередньо відображають функціональну активність цих залоз, а НСТ тест виявляє ступінь подразнення нейтрофілів, будучи своєрідним дзеркалом гомеостазу, очевидно, що при хронічному патологічному процесі для підтримки відносної рівноваги в організмі, включаючи і психічну сферу, необхідне значне напруження захисних систем.

Інший характер зв'язків спостерігався між показниками психоемоційного стану та АТ до тканини легень, патогенетично найбільш ушкодженого органу при ХНЗЛ. При БА та ХОБ оптимальні психологічні профілі виявлені при нормальному титрі АТ до тканини легень, а менш сприятливі - при підвищених і знижених титрах. Як у чоловіків, так і у жінок при знижених та підвищених титрах АТ відмічені більша тривожність з іпохондричними тенденціями (вищі значення за 1 та 2 шкалами). При знижених титрах АТ до легеневої тканини, порівняно з групою з підвищеним титром, і у чоловіків, і у жінок відмічена більша сенситивність та замкнутість, що проявлялося у протилежно направлених змінах за 5 шкалою та підвищенням показників за 0 шкалою у чоловіків і за 8 - у жінок.

Проводився кореляційний аналіз між рівнем НК активності та клінічними шкалами у хворих на БА і ХОБ. Незалежно від статі, найбільш виражені позитивні зв'язки були виявлені між НК активністю та 9 шкалою (відповідно К=0,49 і К=0,54) у поєднанні з від'ємними - з 2 шкалою (відповідно К=-0,35 і К=-0,43), що свідчить про посилення тривоги та депресивних тенденцій при нижчих значеннях НК активності. Одержані результати узгоджуються з літературними даними, які вказують на високу частоту пригніченої функції НК при клінічній депресії (W. Jung, M. Irwin, 1999).

Проводився також кореляційний аналіз між рівнем cироваткового ІФН та показниками тесту Спілбергера і Бека у хворих на БА різного ступеня важкості. Звертає на себе увагу від'ємний, хоч і слабо виражений, зв'язок між рівнем ІФН та значеннями даних тестів при легкому (відповідно К=-0,20 і К=-0,28) та помірному (відповідно К=-0,21 і К=-0,12) перебігу захворювання, поряд з позитивним зв'язком при важкій БА (відповідно К=0,34 і К=0,41). Тобто, якщо при легшому перебігу БА нижчі показники тривожності та депресивних тенденцій спостерігалися при вищих показниках ІФН, то при важкому перебігу - при нижчих. Ці результати не суперечать літературним даним, згідно яких високі дози препаратів ІФН сприяють погіршенню психічного стану, зокрема виникненню депресії (K. Ademmer et al., 2001; O.I. Ekereke, 2002).

Проведений кореляційний аналіз зв'язків між показниками гормонів та значеннями шкал ММРІ окремо у чоловіків та жінок хворих на БА. Відмічені від'ємні зв'язки між рівнем ТТ4, ТТ3, кортізолу і значеннями невротичної тріади. Кореляції були більш вираженими у жінок між ТТ4 і 2 (К=-0,54) та 3 шкалами (К=-0,76), ТТ3 і 1 (К=-0,64) та 3 шкалами (К=-0,78); у чоловіків між ТТ3 і 2 шкалою (К=-0,51). Кортізол був від'ємно зв'язаний з 1 шкалою і у чоловіків (К=-0,32), і у жінок (К=-0,36), а також з 0 шкалою у жінок (К=-0,59). Від'ємні зв'язки між ТТ4, ТТ3 і 2 шкалою поєднувалися з вираженими позитивними показниками 9 шкали як у чоловіків (відповідно К=0,57 і К=0,73), так і у жінок (відповідно К=0,62 і К=0,81), що свідчить про депресивні тенденції на фоні тривожності при нижчих значеннях ТТ4, ТТ3 (у межах нормальних значень). Тобто, у хворих на БА при нижчих показниках ТТ4, ТТ3 і кортізолу, спостерігалася більша схильність до тривоги, особливо соматичної, з депресивними тенденціями, у жінок - також до демонстративної поведінки і замкненості; зв'язки між рівнями гормонів та показниками ММРІ у жінок переважно були сильнішими. Більш виражені рішучість та домінантність були зв'язані з вищими значеннями ТТ4, що проявлялося у протилежних кореляціях по відношенню до 5 шкали ММРІ у чоловіків (К=0,52) і жінок (К=-0,58).

Таким чином, у хворих на БА та ХОБ виявлені виражені психо-імунні та психо-ендокринні взаємозв'язки, які свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок ендокринної та імунної систем (ТТ3 і ТТ4; НК активність, АТ до тканини легень) і напруження інших (кортізол; АТ до тканини наднирників, НСТ тест) для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності хворих. Разом з тим, підвищені значення частини показників (АТ до тканини легень, сироватковий ІФН при важкій БА) були зв'язані з вищою тривожністю та депресивними тенденціями. Виявлені результати свідчать про необхідність врахування характеру психо-імунних та психо-ендокринних взаемозв'язків при застосуванні як імунокорегуючих, так і психокорегуючих методів.

Методи корекції імунних і психоемоційних розладів при бронхіальній астмі та хронічному обструктивному бронхіті. Можливості впливу на виявлені імунні та психоемоційні розлади вивчалися при проведенні реабілітаційного лікування з застосуванням як медикаментозних, так і немедикаментозних методів.

З метою саногенетичного відновлення функціонального стану слизової оболонки бронхів у реабілітаційному лікуванні хворих на БА та ХОБ застосовували метод сольової аерозольтерапії. При БА клінічне поліпшення за астма рахунком спостерігалося як при легкому, так і при середньоважкому перебігу: відповідно до лікування (2,90,8) і (4,60,7), після лікування (1,10,3) і (2,60,5) балів, р<0,05 в обох випадках. При важкій БА метод не проводився, у зв'язку з загрозою ускладнень (J.K. Sont et al., 1995). Вірогідне підвищення ОФВ1 відмічене при легкій БА, при середньо важкому перебігу - теденція до підвищення. При вивченні імунних змін після проведення сольової аерозольтерапії при легкому перебігу БА відмічене вірогідне підвищення попередньо знижених значень комплементу, зниження АТ до стрептококів та до тканини бронхів, зниження попередньо підвищеного рівня ІгЕ, а також кількості лейкоцитів та еозинофілів у харкотинні. При середній важкості БА вірогідної зміни цих показників ми не спостерігали, але відмічена нормалізація попередньо зниженого рівня НК активності - при легкій БА показник був у межах норми і до лікування.

Вивчалася можливість впливу методом сольової аерозольтерапії на НК-активність мононуклеарів периферичної крові та місцевих, виділених з РБАЛ. Після проведення лікування у осіб з ризиком ХНЗЛ (курці тютюну з частими та затяжними ГРЗ) та при легкому ХОБ виявлене підвищення НК активності периферичної крові, вірогідне при легкому перебігу ХОБ; при ХОБ помірного та важкого перебігу підвищення функції клітин крові було мінімальним (рис. 4). Хоч середні значення НК-активності місцевих клітин РБАЛ вірогідно не змінилися після лікування, але звертає на себе увагу, що до лікування у 25% осіб з ризиком ХНЗЛ і у 35% хворих на легкий ХОБ місцева НК-активність не відмічалася, після сольової аерозольтерапії - виявлялася у всіх осіб з ризиком та легким ХОБ. Однак у хворих на ХОБ помірного і важкого перебігу як до лікування, так і після місцева НК-активність була мінімальною або практично не відмічалася. Тобто відновлення функції НК дихальних шляхів і периферичної крові з допомогою сольової аерозольтерапії можливе на етапі ризику та при легкому перебігу ХОБ. При проведенні лікування без сольової аерозольтерапії у відповідних групах порівняння підвищення НК-активності клітин крові відмічене тільки у хворих на ХОБ з клінічними проявами ГРЗ під час лікування, відновлення НК-активності клітин РБАЛ у хворих ми не спостерігали.

Рис. 4. Середні значення НK-активності крові та РБАЛ до (1) і після (2) сольової аерозольтерапії у осіб з ризиком ХНЗЛ та при ХОБ легкого, помірного та важкого перебігу.

Примітка. * - р<0,05 порівняно з контрольною групою; ? - р<0,05 порівняно з показниками до лікування.

Оскільки сольова аерозольтерапія не є однаково ефективною у різних хворих на БА, а у деяких може викликати ускладнення (А.В.Червинская и др., 2000), для прогнозування ефективності методу та можливості появи ускладнень був розроблений функціональний тест з гіпертонічним розчином NaCl. Як і очікувалося, у частини хворих (31,4%) відмічене вірогідне зниження ОФВ1 після проведення проби з гіпертонічним розчином, практично у всіх цих хворих спостерігалося незначне погіршення стану під час лікування (посилення кашлю, утруднення виділення харкотиння, поява або посилення утрудненого дихання) з поліпшенням до кінця курсу: ОФВ1 до лікування (76,95,3)%, після лікування - (88,76,1)%. При парадоксальній реакції (приріст ОФВ1, найбільш виражений через годину після проби), відміченій у 21% хворих, переважно при легкій БА, спостерігалося поліпшення клінічного та функціонального стану без проявів загострення: ОФВ1 до лікування (93,46,3)%, після - (110,14,5)%, р<0,05. При відсутності вірогідних змін ОФВ1 після проби частіше, порівняно з попередніми групами, ефекту від лікування не спостерігалося, зростання середнього значення ОФВ1 після лікування (92,05,1)%, порівняно з показниками до лікування (86,24,7)%, було незначним. Ці групи відрізнялися і за динамікою імунних показників, причому ліпші результати лікування відмічені при наявності вірогідних функціональних змін на пробу, що, очевидно, підтверджує тренувальний ефект сольової аерозольтерапії. Тобто, тип реагування на пробу з гіпертонічним розчином NaCl у хворих на БА дозволяв прогнозувати не тільки клініко-функціональні результати лікування, але й найбільш ймовірні імунні зміни в ході сольової аерозольтерапії.

Незалежно від початкових клінічних, функціональних та імунних показників, хворі БА з позитивною динамікою після реабілітаційного лікування з включенням сольової аерозольтерапії вірогідно відрізнялися за початковими психологічними показниками від хворих, у яких поліпшення не спостерігалося. У чоловіків без ефекту від лікування, порівняно з групою чоловіків з добрим та відмінним ефектом, відмічене підвищення показників за оціночними шкалами L - відповідно (63,75,0) і (49,44,7) Т-балів (р<0,05) i K - (58,42,1) і (47,14,5) Т-балів (р<0,05), що вказує на більшу конформність та стурбованість своїм соціальним статусом у першій з цих груп. У жінок без ефекту від лікування, порівняно з групою жінок з добрим та відмінним ефектом, відмічене підвищення показників за 2 шкалою: відповідно (65,01,9) і (55,93,9) Т-балів (р<0,05) та зниження за 9: відповідно (43,33,3) і (53,52,8) Т-балів (р<0,05), що свідчить про більш виражені тривожність та депресивні тенденції.

При динамічному вивченні психоемоційної реактивності хворих за тестами ММРІ, Бека та Спілбергера до і після сольової аерозольтерапії вірогідних змін показників ми не спостерігали. За 1 шкалою ММРІ зберігався підвищений рівень тривожності як у хворих БА: до лікування (57,02,9), після - (52,83,4) Т-балів, так і ХОБ: до лікування (60,73,6), після - (61,34,2) Т-балів. За тестом Спілбергера при БА спостерігалося незначне зниження показників, але у хворих, що постраждали від повені, відмічена навіть тенденція до підвищення балів (рис. 4). Тільки у пацієнтів, з якими ми проводили індивідуальні заняття з елементами раціональної психотерапії (з використанням результатів всіх виконаних тестів), виявлене вірогідне зниження балів за тестом Спілбергера після реабілітаційного лікування. При проведенні занять враховувалися виявлені нами статеві особливості психоемоційного реагування на захворювання. Так, у чоловіків заняття фокусувалися на реалістичному сприйнятті обмежувального впливу хвороби на життєві та соціальні функції, у жінок - на усвідомленні можливості дистресу, переважно тривожного характеру, вже при легкому перебігу хвороби з розробкою стратегії уміння справлятися з проблемами.

Інший немедикаментозний метод саногенетичного відновлення організму, вплив якого на клініко-імунні та психологічні показники ми вивчали, - це РДТ. Оскільки застосування тривалих курсів РДТ обмежується необхідністю госпіталізації, значною частотою ускладнень, психологічним бар'єром перед тривалою депревацією їжі (Э. Архий, 1997), більшу увагу ми зосередили на дослідженні ефективності коротких курсів. Під час коротких курсів рідше спостерігалися клінічні прояви ГРЗ (18,5%), ніж під час тривалих (36%, р<0,05). Вірусному зараженню могли сприяти нижчі значення НК активності, які ми виявили в останній день РП під час тривалих курсів РДТ (36,53,8)%, порівняно з короткими (45,53,2)% (р<0,05). Разом з тим, відсутній або незначний ефект частіше відмічався після коротких курсів РДТ (переважно у пацієнтів з надлишковою вагою), порівняно з тривалими (відповідно 22,1% і 8%, р<0,05), що очевидно зв'язане з більш вираженими елімінаційними та дезінтоксикаційними процесами при тривалих. Так, в кінці тривалих курсів попередньо підвищені значення ЦІК крові (128,514,5)% вірогідно знизилися (106,67,3)% (р<0,05), тоді як в кінці коротких курсів спостерігалася тільки тенденція до їх зниження: відповідно (130,813,5)% і (118,010,8)%. Вивчення психоемоційного стану в динаміці РДТ здійснювалося з допомогою тестів ММРІ та Спілбергера у хворих зі змішаною патологією дихальної та шлунково-кишкової систем. Тест ММРІ виконувався до і після РП під час тривалих курсів РДТ. Хоч вірогідних змін при цьому ми не спостерігали, але якщо до РДТ значення за 1 шкалою (соматична тривога), були підвищені (51,45,0) Т-балів, порівняно з контрольною групою здорових (40,02,0) Т-балів (р<0,05), то після РП відмічена нормалізація показника (48,65,3) Т-балів. Разом з тим, відмічене вірогідне зниження рівня тривожності за тестом Спілбергера (S-STAI) після коротких курсів РДТ: до лікування (47,12,2), після - (39,52,3) балів (р<0,05), що вказує на можливість нормалізації психоемоційного стану хворих з допомогою коротких курсів РДТ навіть без додаткової психотерапії.

Оскільки при середній важкості БА і ХОБ виявлене пригнічення функції НК та інші зміни в імунітеті, а результативність сольової аерозольтерапії для відновлення їх функції була недостатньою, з метою імунокорекції був застосований індуктор інтерферону циклоферон, у зв'язку з його здатністю стимулювати клітини-кілери та інші механізми протиінфекційного захисту (Ершов Ф.И. и др., 1999; Руденко А.А. и др., 2000). При важкому перебігу препарат не застосовувався, оскільки при важких БА і ХОБ ми не відмітили від'ємної вірогідної кореляції між активністю НК і частотою ГРЗ. Крім того, при важкій БА виявлені високі значення сироваткового ІФН та позитивна кореляція між його рівнем та депресивними тенденціями, що вказувало на можливість погіршення психоемоційного стану при застосуванні циклоферону у цих хворих. При середній важкості БА, як і при помірному перебігу ХОБ, у проспективному порівняльному дослідженні після курсу лікування циклофероном (основна група) відмічене зниження частоти ГРЗ і пов'язаних з ними загострень хвороби: до лікування (2,670,16), після - (1,670,16) ГРЗ за рік (р<0,01); у порівняльній групі хворих, що не лікувалися циклофероном, вірогідного зниження ми не спостерігали: до лікування (2,570,14), після - (2,00,28) ГРЗ за рік. Зниженню захворюваності ГРЗ очевидно сприяла активація показників імунітету, яку ми спостерігали в основній групі - відмічені підвищення функції НК: до лікування (32,33,1), після - (44,03,5)%, р<0,05; спонтанного НСТ тесту: до лікування (19,01,3), після - (26,02,2)%, р<0,01 та нормалізація титру АТ до пневмококів: до лікування (2,00,7), після - (11,33,2) ум. од., р<0,01. У порівняльній групі подібних змін ми не виявили. Оскільки препарати інтерферону можуть викликати психоневрологічні ускладнення, до і після лікування циклофероном контролювався рівень тривожності та депресивні тенденції, однак за показниками S-STAI і тесту Бека при проведенні лікування циклофероном ні при БА, ні при ХОБ вірогідних змін не виявили.

Для прогнозування ефективності циклоферону та інших імуномодулюючих препаратів розроблений спосіб вибору препарата і його оптимальної дози для корекції імунітету хворих з використанням нейтрофілів периферичної крові у спонтанному НСТ тесті.

Як показано вище, найбільш виражені зрушення в імунній та психоемоційній сфері виявлені при cередньому і особливо важкому перебігу БА і ХОБ, при цьому немедикаментозні методи виявилися малоефективними, а застосування циклоферону при важкому перебігу хвороби обмежувалося можливістю несприятливих змін як імунних, так і психічних. З іншого боку, високі дози кортикостероїдів у базисній терапії важкої БА можуть спричиняти як імунодепресію, так і психічні розлади (K. Wada et al., 2001). З літератури відома клінічна ефективність поєднаного застосування кортикостероїдів з антилейкотрієновими препаратами, що сприяє спарінг-ефекту (Л.А. Яшина, 2002; J.C. Virchow, 1998). У зв'язку з цим, у проспективному порівняльному дослідженні вивчався вплив на деякі показники імунітету та психоемоційний стан хворих БА середньо важкого та важкого персистуючого перебігу в фазі нестабільної ремісії поєднаного лікування кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом монтелукаст (сінгулар). При клінічній (за астма рахунком) та функціональній (за ОФВ1) ефективності препарату у хворих на БА середньо важкого, як і важкого перебігу, виявлене зниження відносної кількості еозинофілів крові: до лікування (8,92,1), після - (3,21,7)%, p<0,05; підвищення титру АТ до тканини наднирників: до лікування (5,61,5), після - (9,81,0) ум. од., p<0,05; зниження рівня тривожності за шкалою Спілбергера: до лікування (42,62,5), після - (34,13,0) балів, р<0,05. При важкій БА відмічена також нормалізація попередньо підвищених показників депресії за тестом Бека: до лікування (9,71,2), після - (6,71,0) балів, р<0,05. При неефективній поєднаній терапії подібних змін ми не відмітили. У групі порівняння хворих на важку БА (у яких для поліпшення клінічного стану доза кортикостероїдів збільшувалася, або до інгаляційних додавалися системні) на фоні вірогідних позитивних клінічних та функціональних змін, сприятливої динаміки в імунній та психічній сфері ми не спостерігали.

Для виявлення чутливих до монтелукасту хворих на БА відмічена висока інформативність еозинофілії харкотиння (3,4 ум.од.) та підвищення загального IgE крові (2,6 ум.од). Показано також, що 3-денний прийом препарату відображав клінічну та функціональну його ефективність і при тривалому застосуванні.

Таким чином показано, що для корекції виявлених імунних та психоемоційних розладів у реабілітаційному лікуванні хворих на БА і ХОБ доцільно застосувати як немедикаментозні, так і медикаментозні засоби, що, в свою чергу, матиме сприятливий вплив на клінічний перебіг цих захворювань. При легкому перебігу захворювань та у осіб з ризиком ХНЗЛ відмічена ефективність немедикаментозних методів - сольової аерозольтерапії та РДТ; при середній важкості спостерігалася позитивна імунокорегуюча дія циклоферону; показана також клінічна ефективність застосування раціональної психотерапії. У хворих з середньоважким і важким перебігом БА сприятливий імуно- і психокорегуючий вплив мала поєднана терапія кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі обґрунтований новий науковий напрямок у пульмонології - визначення ролі імунного дисбалансу в поєднанні з психоемоційними змінами у патогенезі та клініці бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, розроблений диференційований підхід до корекції виявлених розладів при різній важкості цих захворювань та на етапі ризику розвитку хронічних неспецифічних захворювань легень.

1. У хворих на БА і ХОБ різного ступеня важкості та у осіб з ризиком розвитку ХНЗЛ встановлені особливості змін у показниках імунітету, по відношенню до здорових людей без факторів ризику, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. При інтермітуючій БА, як і на етапі ризику, відмічене підвищення значень фагоцитозу, секреторного та сироваткового IgА; при персистуючому перебігу хвороби - відносне зниження цих показників до нормального рівня для здорових, а також пригнічення НК активності та підвищення значень сироваткового ІФН та ФНП. При легкому перебігу ХОБ виявлена активація поглинальної здатності фагоцитів з поступовим зниженням при помірному і важкому перебігу, а також пригнічення НК активності та стимульованого НСТ тесту, найбільш виражене при важкому ХОБ.

2. Встановлені зміни в показниках імунітету, пов'язані з частими ГРЗ як на етапі ризику розвитку ХНЗЛ, так і при БА та ХОБ. У осіб з ризиком (курців тютюну) часті ГРЗ поєднуються з пригніченням функції НК та зниженням кількості CD4 лімфоцитів і рівня сироваткового IgA. При БА і ХОБ, в залежності від ступеня важкості, відмічені різного характеру та вираженості зв'язки між частотою ГРЗ і/або загостреннями хвороби та параметрами імунітету. Якщо при легкому перебігу захворювання, як переважно і при середній важкості, залежність між частотою ГРЗ і значеннями НК активності (К=-0,65), сироваткового ІФН (К=-0,35), ФНП (К=-0,42) та ін. є виражено від'ємною, то при важкому - вірогідний зв'язок відсутній, або навіть є сильним позитивним (ФНП: К=0,72), вказуючи на різну ступінь захисної ролі цих показників при різній важкості перебігу БА чи ХОБ.

3. Встановлені статеві відмінності клініко-імунної реактивності у практично здорових осіб на дію факторів ризику ХНЗЛ, а у хворих на БА та ХОБ різної важкості і тривалості перебігу на клінічні прояви захворювання. У курців тютюну при клінічних дослідженнях відмічена більша схильність чоловіків до інфекційних захворювань бронхо-легеневої системи, а жінок до алергій. Знижені титри комплементу, підвищення значень протимікробних антитіл, спонтанного НСТ тесту, загального IgЕ та кількості еозинофілів крові у чоловіків спостерігаються вже при легкому перебігу БА і ХОБ, і навіть на етапі ризику, у жінок ці зміни відмічені тільки при важчому та більш тривалому перебігу захворювань.

4. У хворих на БА та ХОБ виявлені однонаправлені зміни психологічних профілів за даними ММРІ, тобто більш високі значення, порівняно з контрольною групою здорових, що свідчать про наявність дистресу, в основному тривожного характеру, з переважанням соматичних скарг та депресивними тенденціями.

5. Встановлені статеві відмінності у психоемоційному реагуванні при різній важкості та тривалості БА і ХОБ на клінічні прояви захворювання. У жінок підвищені значення за клінічними шкалами ММРІ (явища дистресу) спостерігаються вже при легкому перебігу та незначній тривалості БА і ХОБ, а також у ширшому діапазоні (за більшою кількістю шкал). У чоловіків вірогідні зміни за ММРІ виявлені тільки при середньої важкості та важкому перебігу БА і ХОБ. Залежність психоемоційного реагування від тривалості захворювання у чоловіків є більш вираженою, порівняно з залежністю від важкості хвороби. При БА і ХОБ у чоловіків з віком прямо зв'язані тривожність (К=0,51) та депресивні тенденції (К=0,50), у жінок - соматична тривога (К=0,79), витіснення факторів, що викликають тривогу (К=0,70), та ригідність афекту (К=0,67).

6. У хворих на БА та ХОБ виявлені виражені психо-імунні та психо-ендокринні взаємозв'язки. Більш сприятливі психологічні показники характерні для хворих з нормальними значеннями НК активності, антитіл до тканини легень та рівнів ТТ3 і ТТ4; а також з підвищеними показниками НСТ тесту, антитіл до наднирників та рівня кортізолу. Виявлені зв'язки свідчать про необхідність нормального рівня або напруження деяких ланок ендокринної та імунної систем для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Однак при важкій БА відмічені більш високі значення тривожності та депресивних тенденцій при вищих показниках сироваткового ІФН, вказуючи на можливість патогенного впливу цього фактора на психічну сферу. Важчий перебіг захворювання у хворих БА при однакових лабораторних проявах алергії (еозинофілії, підвищеному рівні IgE крові) зв'язаний з більш вираженими тривожністю, депресивними тенденціями та соціальною інтроверсією.

7. У хворих з легким перебігом БА, поряд з клінічною ефективністю та поліпшенням ФЗД, відмічена також імунокорегуюча дія сольової аерозольтерапії (нормалізація показників комплементу, протимікробних АТ, ІgЕ, еозинофілів та ін.). Після сольової аерозольтерапії у осіб з ризиком розвитку ХНЗЛ та при легкому перебігу ХОБ, але не у хворих помірного та важкого перебігу, показане відновлення НК функції клітин периферичної крові та дихальних шляхів, яке поєднувалося зі зниженням захворюваності ГРЗ. Виявлений зв'язок між пробою з гіпертонічним розчином NaCl і клінічною та імунорегулюючою ефективністю сольової аерозольтерапії.

8. У реабілітаційному лікуванні хворих на БА легкого перебігу ефективним є застосування коротких курсів РДТ, відмічені переваги перед тривалими курсами: менш виражене пригнічення показників противірусного імунного захисту (НК активності) та менша ймовірність виникнення ГРЗ. Виявлене вірогідне зниження рівня тривожності після коротких курсів РДТ.

9. Після застосуванні препарату циклоферон в комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на БА і ХОБ середньої важкості перебігу відмічені активація клітинних та гуморальних механізмів протиінфекційного захисту (функції НК, спонтанного НСТ тесту, рівня протимікробних антитіл) у поєднанні з подальшим зниженням частоти ГРЗ і/або загострень хвороби (р<0,01); у групах хворих на БА і ХОБ, що не проходили лікування циклофероном, подібних змін не виявлено.

10. У хворих на персистуючу БА середньо важкого та важкого перебігу клінічна ефективність і поліпшення функції зовнішнього дихання при поєднаній терапії кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом монтелукаст супроводжується зниженням рівня тривожності та депресивних тенденцій, а також нормалізацією кількості еозинофілів крові і підвищенням титру антитіл до тканини наднирників. Для виявлення чутливих до монтелукасту хворих на БА відмічена інформативність таких показників: кількості еозинофілів харкотиння, загального IgE крові та функціонального тесту з цим препаратом.

11. У хворих на БА та ХОБ встановлена залежність клінічної та функціональної ефективності реабілітаційного лікування від початкового психоемоційчного стану при поступленні: меншу ефективність терапії за даними ММРІ у чоловіків зумовлюють конвенційність та конформність, у жінок - тривожність та депресивні тенденції. Показана клінічна та психокорегуюча ефективність раціональної психотерапії з врахуванням статевих особливостей психоемоційного реагування хворих при проведенні комплексного реабілітаційного лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні комплексного реабілітаційного лікування у хворих на БА і ХОБ рекомендується враховувати особливості імунних та психоемоційних змін, психо-імунні та психо-ендокринні зв'язки в залежності від важкості та тривалості захворювання, статі та віку хворих.

2. Для активації протиінфекційного захисту як місцевого дихальних шляхів, так і периферичної крові у хворих на БА і ХОБ легкого перебігу, а також у осіб з ризиком ХНЗЛ ефективним є застосування сольової аерозольтерапії. Функціональна проба з гіпертонічним розчином NaCl пропонується для прогнозування ефективності сольової аерозольтерапії у хворих на БА.

3. Для корекції імунного та психоемоційного стану у хворих на БА легкого перебігу пропонуються короткі курси розвантажувально-дієтичної терапії, які, порівняно з тривалими курсами, ширше можуть використовуватися як у стаціонарній, так і в амбулаторній практиці завдяки більшій доступності і безпечності.

4. У комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на БА і ХОБ середньої важкості запропонований короткий курс терапії циклофероном для активації гуморальних та клітинних ланок протиінфекційного захисту, перш за все противірусного, та зниження захворюваності гострими респіраторними інфекціями. Розроблений спосіб вибору імуномодулятора та його оптимальної дози може застосовуватися для адекватної імунокорекції.

5. У хворих на персистуючу БА середньої важкості та важкого перебігу доцільним є застосування поєднаної терапії кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом, яка, поряд з клінічною і функціональною ефективністю, сприяє також корекції імунного та психоемоційного статусу. Для виявлення позитивної чутливості до антилейкотрієнового препарату монтелукаст у хворих на БА рекомендовано застосовувати розроблений нами функціональний тест з оцінкою відібраних інформативних імунних показників (еозинофіли харкотиння, ІgЕ крові).

6. Для корекції психоемоційних розладів у хворих на БА і ХОБ ефективним є використання раціональної психотерапії з врахуванням виявлених статевих особливостей реагування на клінічні прояви захворювання. У чоловіків заняття рекомендується фокусувати на реалістичному сприйнятті обмежувального впливу хвороби на життєві та соціальні функції, у жінок - на усвідомленні можливості дистресу, переважно тривожного характеру, вже при легкому перебігу хвороби, з розробкою стратегії уміння справлятися з проблемами.

7. У хворих на БА і ХОБ доцільним є застосування тесту ММРІ при підозрі на наявність психоемоційних розладів з метою їх виявлення та використання результатів тесту при проведенні раціональної психотерапії в комплексному реабілітаційному лікуванні. Для динамічного контролю змін психоемоційного стану більш доцільним є використання тестів Спілбергера та Бека.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Товт-Коршинська М.І. Стрес - імунна реактивність - внутрішні захворювання. - Ужгород: Патент, 1999. - 202 с.

Психологічні розлади в практиці сімейного лікаря / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Дью М.А., Ілько А.В., Бігорі П.П., Колесник П.О. - Ужгород: Ліра, 2000. - 175 с. (Підбір та аналіз літератури, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, участь у написанні роботи).

Применение коротких курсов разгрузочно-диетической терапии для профилактики и лечения бронхиальной астмы / Горбенко П.П., Беляева И.Б., Товт-Коршинская М.И., Серегин В.И., Цветкова С.В. // Медицинские технологии. - 1994. - №3. - С. 23-25. (Проведення імунологічних досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В. Зв'язок психологічних та імунологічних факторів при бактеріальних та вірусних інфекціях // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 5. - 1998. - С.107-110. (Підбір та аналіз літератури, участь у написанні роботи).

Деякі імунологічні показники у хворих на бронхіальну астму з різною реактивністю на інгаляцію гіпертонічним розчином NaCl / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Лемко О.І., Кирей К.Я., Чекотило В.П., Копинець І.І., Мелега О.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 7. - 1999. - С. 187-188. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Антибактериальная эфективность препаратов интерферона и его индукторов / Спивак Н.Я., Грабченко Н.И., Лазаренко Л.Н., Товт-Коршинская М.И., Ганова Л.А., Тимошок Н.А., Кривохатская Л.Д., Михайленко О.Н., Карпов А.В., Михайленко Т.И., Зоценко В.Н. // Микробиол. журнал. - 1999. - №1. - С.32-45. (Участь у обстеженні хворих, аналізі результатів, написання роботи).

Зв'язок між реакцією на інгаляцію гіпертонічним розчином NaCl та результатами лікування хворих на бронхіальну астму в камері штучного мікроклімату з сухим аерозолем NaCl / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Лемко О.І., Копинець І.І., Мелега О.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 9. - 1999. - С. 141-144. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні і лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Клінічні та фармакологічні аспекти психонейроімунології // Ліки. - 1999. - № 3-4. - С. 46-54.

Психосоматичні зв'язки та антитіла до легеневої тканини у хворих на хронічний бронхіт / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Чопей І.В., Копинець І.І., Казанкевич В.П. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 12. - 2000. - С. 122-123. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математичну обробка результатів, написання роботи).

Застосування циклоферону у лікуванні бронхіальної астми: клінічні та імунні зміни / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Лемко І.С., Чопей І.В., Александрович Т.А., Рудакова С.О., Казанкевич В.П., Копинець І.І., Мелега О.О. // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 2-3. - С. 56-58. (Ідея і планування досліджень, обстеження та лікування хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Натуральна кілерна активність при вірусній інфекції у хворих на хронічний бронхіт // Лікарська справа. - 2000. - №1. - С. 37-40.

Психосоматичні зв'язки та антитіла до легеневої тканини у хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В., Лемко І.С., Казанкевич В.П., Рудакова С.О. // Лікарська справа. - 2000. - №5. - С. 44-45. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Психосоматичні зв'язки та антитіла до тканини наднирників у хворих на бронхіальну астму // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - №1. - С. 181-183.

Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я. Функція натуральних кілерів периферичної крові та рідини бронхо-альвеолярного лаважа у здорових курців та у хворих на хронічний бронхіт // Імунологія та алергологія. - 2000. - №1. - С. 88-89. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Зв'язок між психологічним профілем та кількістю еозинофілів крові при бронхіальній астмі / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Чопей І.В., Симочко Н.В. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 11. - 2000. - С. 194-196. (Ідея і планування досліджень, приймала участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Gender differences in psychological distress in adults with asthma / Tovt-Korshynska M.I., Dew M.A., Chopey I.V., Spivak M.Ya., Lemko I.S. // Journal of Psychosomatic Research. - 2001. - V. 51. - P. 629-637. (Ідея і планування досліджень, обстеження та лікування хворих, аналіз та математична обробка результатів, участь у написанні роботи).

Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я. Відмінності у клініко-імунологічному реагуванні чоловіків та жінок на етапі ризику хронічних неспецифічних захворювань легень // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - №1. - С. 207-208. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих і проведенні імунологічних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Клінічний досвід застосування антилейкотрієнового препарату монтелукаст в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В., Лемко І.С., Копинець І.І., Ільїна В.О., Казанкевич В.П., Мелега О.О. // Лікарська справа. - 2001. - №4. - С. 157-159. (Ідея і планування досліджень; участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Психологічні зміни у хворих на хронічний бронхіт і у осіб з передбронхітом / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Рудакова С.О. Корабельщікова М.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 13. - 2001. - С. 123-125. (Психологічні дослідження, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Рівень тривожності у хворих на бронхіальну астму та у здорових осіб // Буковинський медичний вісник. - Т. 5, № 2. - 2001. - С. 147-149.

Товт-Коршинська М.І. Статеві особливості психологічного реагування на різних етапах патогенезу хронічного бронхіту // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 16. - 2001. - С. 151-153.

Товт-Коршинська М.І. Особливості психологічної реактивності хворих на бронхіальну астму, що постраждали від стихійного лиха // Галицький лікарський вісник. Т. 8, № 3. - 2001. - С. 114-115.

Виявлення імунної недостатності у осіб на етапі ризику хронічного бронхіту / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Рудакова С.О. Корабельщікова М.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 16. - 2001. - С. 156-157. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведення імунологічних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Зв'язок між ефективністю реабілітаційного лікування та психологічним станом хворих на бронхіальну астму // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 17. - 2002. - С. 116-118.

Клінічний досвід застосування циклоферону у комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Лемко І.С., Чопей І.В., Рудакова С.О., Копинець І.І., Мелега О.О. // Імунологія та алергологія. - 2002. - № 1. - С. 21-22. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, самостійний аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В. Eфективність коротких курсів розвантажувально-дієтичної терапії при передастмі та бронхіальній астмі, вплив на показники імунного та психологічного стану // Лікарська справа. - 2002. - №3. - С. 79-81. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, психологічні обстеження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Пат. 2000063143 Україна, А 61 К 37/66 Спосіб вибору імуномодулятора та його оптимальної дози для корекції імунітету у хворих / Ганова Л.О., Співак М.Я., Корніліна О.М., Товт-Коршинська М.І., Руденко А.В., Грабченко Н.І., Лазаренко Л.М., Стинич О.А.; Позитивне рішення від 21.01.2002; Опубл. 15.04.02; Бюлетень винаходів № 11. - 3 с. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

Товт-Коршинская М.И., Горбенко П.П. Возможность применения галотерапии для профилактики вирусных инфекций органов дыхания // Тезисы докладов первого национального конгресса по профилактической медицине.- С.Петербург, 1994, Т.3.- С.61. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Aerosalt therapy in bronchial asthma: Different approaches depending on the disease clinical manifestation / Lemko I., Korshynska M.I., Lemko O., Kopinets I. // XY World Congress of Astmology. Allergy. - V.51, № 30. - 1996. - Р. 54. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Cytokine actions and interactions in bacterial diseases / Spivak N., Mikhailenko O., Zotenko V., Tovt-Korshynska M.I. // Enviroment protection: modern studies in ecology and microbiology. - Uzhgorod, 1997, P.340-342. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

Товт-Коршинська М.І. Паління, виробничі шкідливості та фагоцитарна функція клітин крові // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2. - С.177-178.

Продукція деяких цитокінів та імунологічні показники при гострих респіраторних захворюваннях в умовах підвищеного радіаційного фону/ Таринська О., Товт-Коршинська М.І., Яковенко Л., Михайленко О., Співак М. // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2. - С.235-236. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

Товт-Коршинская М.И. Связь экзогенных и эндогенных факторов риска хронического бронхита с фагоцитарной функцией клеток крови // Материалы 5 Национального конгресса по профилактической медицине и валеологии. - С.Петербург. - 1998. - С.161-162.

Товт-Коршинська М.І. Зв'язок між ендогенними та екзогенними факторами ризику хронічного бронхіту та імунними показниками у практично здорових людей // 2 з'їзд фтизіатрів та пульмонологів України. - 1998. - С.122.

Tovt-Korshynska M.I., Gorbenko P.P. The fasting therapy in bronchial asthma patients: upper respiratory infection complications // Europ. Respir. Journal. - 1998. - V.12. - P.75. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Tovt-Korshynska M.I. Natural killers function deficiency in tobacco smokers and chronic obstructive pulmonary disease patients: possibility of correction // Allergy. - 1999.- V.52 (Suppl). - P. 209-210.

Upper respiratory infections and natural killers activity in bronchial asthma patients during fasting therapy / Tovt V.A., Tovt-Korshynska M.I., Chopey I.V., Rudakova S.A. // Allergy. - 1999.- V.52 (Suppl). - P. 216-217. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Tovt-Korshynska M.I. Gender differences in psychological reactivity of people in the conditions of social and economic crisis in Ukraine // Social problems and social transformations in contemporary Ukraine: Conference for US Government Alumni Materials. - 2000. - P. 59-60.

Ukrainian women in the new economy: an exploration of their mental, physical, and emotional well-being status / Yegidis B., Robinson M., Tovt-Korshynska M., Havrylyuk N. // 3 rd International Conference on Social Work in Health and mental Health. Tampere, Finland. - 2001. - P.169. (Участь у опитуванні жінок, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

Gender differences in psychological distress in adults with asthma / Tovt-Korshynska M.I., Dew M.A., Chopey I.V., Spivak M.Ya., Lemko I.S. // Academy of Psychosomatic Medicine: Proceedings of the 48^th Annual Meeting. San Antonio, Texas / Psychosomatics. - 2002. - V. 43. - P. 153-154. (Ідея і планування досліджень, клінічні та психологічні обстеження, аналіз та участь у математичній обробці результатів, написання роботи).

Визначення чутливості до антилейкотрієнового препарату монтелукаст у хворих на бронхіальну астму/ Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В., Лемко І.С., Рудакова С.О., Копинець І.І., Кирей К.Я., Казанкевич В.П., Братасюк А.М. // 1 з'їзд алергологів України. Київ. - 2002. - С.171. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні лабораторних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

Товт-Коршинська М.І. Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, Київ, 2003.

Робота присвячена вивченню імунних та психоемоційних розладів, їх взаємозв'язку та можливостей їх корекції при різній важкості бронхіальної астми (БА) і хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ), а також у осіб з ризиком розвитку хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ). Встановлений різного характеру та вираженості дисбаланс, по відношенню до здорових людей, у показниках імунітету хворих на БА і ХОБ різного ступеня важкості, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Виявлені зміни параметрів імунітету, які у осіб на етапі ризику та у хворих на БА і ХОБ зв'язані з частими гострими респіраторними інфекціями і/або загостреннями хвороби. Встановлені статеві відмінності клініко-імунної реактивності у практично здорових осіб на дію факторів ризику ХНЗЛ, а у хворих на БА та ХОБ на клінічні прояви захворювання. Виявлені відхилення у психологічних профілях хворих на БА і ХОБ вказують на зміни переважно тривожного характеру, їх залежність від клінічних проявів, тривалості захворювання та від віку і статі хворих. Виявлені психо-імунні та психо-ендокринні зв'язки у хворих на БА та ХОБ свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок імунної та ендокринної систем і напруження інших для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Розроблений диференційований підхід до імуно- і психокорекції при різній важкості БА і ХОБ з застосуванням медикаментозних (лікування циклофероном, поєднана терапія кортикостероїдами і антилейкотрієновим препаратом) і немедикаментозних методів (сольова аерозоль терапія, розвантажувально-дієтична терапія, раціональна психотерапія).

Ключові слова: бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, імунітет, психоемоційний стан, корекція розладів.

Tovt-Korshynska M.I. Clinical-immune and psychoemotional alterations in pathogenesis of bronchial asthma and chronic obstructive bronchitis, methods of their correction. - Manuscript.

Thesis for the doctor's degree in medicine in speciality 14.01.27. - pulmonary medicine. Institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky, Kyiv, 2003.

The work is devoted to the research of immune and psycho emotional disturbances, their connection and methods of correction in bronchial asthma (BA), chronic obstructive bronchitis (COB) patients, and in subjects with risk of their development. Immune test's imbalance of different type and expression was detected in BA and COB patients with different severity, what is necessary to mean while conducting preventive and treating methods. We revealed immune parameters changes, which were connected with frequent acute respiratory infections and/or disease exacerbation in BA and COB patients or in subjects with risk of their development. Gender differences of clinical and immune reactivity in BA and COB patients or in subjects with risk of their development were shown. Psychological profiles in BA and COB patients reflect changes mainly of anxiety type, which depend on patient's gender, age, clinical manifestation and duration of the disease. The revealed psycho-immune and psycho-endocrine connections in BA and COB patients reflect the necessity of some immune and endocrine functions' normal level and high level of other's for optimal psycho emotional reactivity. The system of differential approach to immune and psycho emotional disorders treatment in BA and COB patients with different severity was elaborated utilizing pharmacological (treatment with cycloferonum, combined therapy with corticosteroids and leukotriene-receptor antagonist) and non pharmacological methods (salt aerosol therapy, fasting therapy, cognitive psychotherapy).