Роль бактеріальної і вірусної інфекції в маніфестації та прогресуванні атеросклерозу

30. Мала Л.Т., Рудик Ю.С. Інфекційні аспекти дисфункції ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця //Тези доп. 4-ої Всеукр. наук-практ.конф. "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов".- Харьков.-2002.- С.43-45. Автором вивчені біохімічні маркери ендотеліальної дисфункції, детекція антитіл до інфекційних збудників.

31. Рудик Ю.С. Зв`язок iнфекцiї з дисфункцiєю ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця // Тези доп. Республ.наук.- практ.конф. "Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб".- Харків- 2001.-С.56- 57.

32. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Опарин А.Л., Лозик Т.В. Инфекция и шемическая болезнь сердца //Тези доп. Україн. наук.-практ. конф."Сучаснi проблеми кардiологiї та ревматологiї - вiд гiпотез до фактiв".- Київ.- 2001.-С.54. Автором проведено вивчення інфекційних чинників, аналіз даних.

33. Рудык Ю.С. Кардиологические аспекты хеликобактерной инфекции //Тези доп. Республ. наук.-практ. конф. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении".- Харків.- 2001.-С.100-101.

34. Рудык Ю.С., Чернышов В.А., Опарин А.Л., Ченчик Т.А. Лозик Т.В. Связь инфекции с дислипопротеидемиями у пациентов с ишемической болезнью сердца Тези доп. Республ. наук.-практ. конф. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении".- Харків.-2001.-С.101-102. Автором проведено вивчення показників ліпідного обміну, серологічних маркерів інфекції, аналіз отриманих результатів.

35. Рудык Ю.С. Ишемическая болезнь сердца и Helicobacter pylori: существует ли связь? //Тез. Всерос. науч. конф. "Кардиология - XXI век".-Санкт-Петербург.- 2001.-С. 118.

36. Rudyk Yu.S., Fadeenko G.D., Zhmuro A.V. Connection of Helicobacter pylori infection with ischemic heart disease in ukrainian patients // International Journal of Medical Microbiology (Abstr. 11-th Internftional Workshop Campylobacter,Helicobacter and related Organisms.- 2001, Freiburg, Germany).-2001.-V.291.(Suppl.31).-P.61. Автором проведено клінічне обстеження хворих, аналіз результатів.

37. Рудык Ю.С., Шагун С.В. Связь Chlamydia pneumoniae с ишемической болезнью сердца // Тези доп. симп. "Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу".-Київ.-2000.-С.15. Автором проведено клінічне обстеження хворих, вивчення маркерів хламідійної інфекції, аналіз отриманих результатів.

38. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Связь бактериальной и вирусной инфекции с ишемической болезнью сердца // Тези доп. VI Конгресу кардiологiв України.- Київ.-2000.-С.94- -95. Автором проведено обстеження хворих, маркерів бактеріальної і вірусної інфекції, аналіз даних.

39. Рудык Ю.С., Жмуро А.В., Смелянская М.В., Перемот С.Д. Бактериальная и вирусная инфекция и ишемическая болезнь сердца: существует ли связь? // Тез. докл. Рос. нац. конгресса кардиол.- Москва.-2000.-С.254. Автором проведено вивчення серологічних маркерів хламідійної, хелікобактерної і цитомегаловірусної інфекції, аналіз результатів.

40. Рудик Ю.С. Iнфекція та ішемічна хвороба серця: чи існує зв`язок? // Тези доп. 3-ої наук. практ. "Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть". -Вінниця, 2000.-С.68-69.

41. Rudyk Yu.S., Zhmuro A.V., Smelyanskaya M.V., Peremot S.D. Links between viral and bacterial infection and ischemic heart disease: ukrainian pattern // Abstr.of 3rd International Congress on "Coronary artery disease. From prevention to intervention. Lyon,France.- 2000.-P.144. Автором проведено клінічне обстеження хворих, вивчення серологічних маркерів бактеріальної і вірусної інфекції.

АНОТАЦІЯ

Рудик Ю.С. Роль бактеріальної і вірусної інфекції в маніфестації та прогресуванні атеросклерозу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.

Проведене дослідження присвячене виясненню і оцінці ролі хламідійної (C.pneumoniae), хелікобактерної (H.pylori) та цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції в прогресуванні та дестабілізації ішемічної хвороби серця (ІХС), обґрунтуванню індивідуальної антибактеріальної терапії інфікованого контингенту хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Вивчення характеру змін показників специфічного імунітету до C.pneumoniae, H.pylori і ЦМВ у хворих на ІХС свідчить про значний вклад інфекційних агентів у дестабілізацію перебігу захворювання. Показано, що хламідійна та хелікобактерна інфекція сприяє розвитку гострої лівошлуночкової недостатності, фібриляції шлуночків та рецидивуючим розладам коронарного кровообігу у хворих на ГІМ. Патогенетично обґрунтоване раннє призначення антибактеріальної терапії хворим на ГІМ із серологічними маркерами хламідійної і хелікобактерної інфекцій. Водночас, результати роботи свідчать про те, що інфекційна гіпотеза атеросклерозу не повинна протиставлятися традиційним факторам ризику атеросклерозу та ІХС. Інфекційні агенти діють як самостійно, так і через ті ж механізми, що і традиційні фактори ризику.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, атеросклероз, Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori, цитомегаловірус, запалення, ендотеліальна дисфункція, цитокіни, ліпідний обмін, ципрофлоксацин.

АННОТАЦИЯ

Рудык Ю.С. Роль бактериальной и вирусной инфекции в манифестации и прогрессировании атеросклероза.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11. - Кардиология. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2003.

Проведенное исследование посвящено выяснению и оценке роли хламидийной (C.pneumoniae), хеликобактерной (H.pylori) и цитомегаловирусной (ЦМВ) инфекции в прогрессировании и дестабилизации ишемической болезни сердца (ИБС), обоснованию индивидуальной антибактериальной терапии инфицированного контингента больных с острым инфарктом миокарда (ОИМ). Исследование характера изменений показателей специфического иммунитета к C.pneumoniae, H.pylori и ЦМВ у больных ИБС свидетельствует о значительном вкладе инфекционных агентов в дестабилизацию течения заболевания. C.pneumoniae, H.pylori и ЦМВ инфекция способствует нарушениям липидного обмена у больных ИБС. Персистирующие бактериальные и, особенно, ЦМВ инфекции могут способствовать реакции “респираторного взрыва”, что на фоне снижения антиоксидантной защиты стимулирует процессы, ведущие к инициации или прогрессированию атеросклероза. Характер изменения иммунограмм больных ИБС с маркерами хламидийной, хеликобактерной или ЦМВ инфекций на разных стадиях течения атеросклеротического процесса указывает на возможность существования аутоиммунного воспалительного ответа на модифицированные ЛП низкой плотности. У больных ИБС выявлена связь между уровнями ФНО-, липопротеинсодержащих иммунных комплексов, антихламидийных и антихеликобактерных антител, указывающаят на то, что повышение сывороточной активности цитокина в условиях бактериальной инфекции обусловлено специфическим иммунным ответом в процессе атерогенеза. Установлено достоверное повышение концентрации эндотелина-1 у пациентов, инфицированных H.pylori и ЦМВ. Анализ структуры осложнений у больных с ОИМ показал, что хламидийная и хеликобактерная инфекция способствует развитию острой левожелудочковой недостаточности, фибрилляции желудочков и рецидивирующим расстройствам коронарного кровообращения у больных с ОИМ. Патогенетически обосновано раннее назначение антибактериальной терапии больным ОИМ с серологическими маркерами хламидийной и хеликобактерной инфекций, поскольку у таких пациентов существует высокий риск развития фатальных осложнений заболевания. Анализ динамики отношения провоспалительных (ИЛ-1) и антивоспалительных (ИЛ-4) цитокинов у больных с ОИМ с серологическими маркерами хламидийной инфекции имеет прогностическое значение: снижение отношения ИЛ-1/ИЛ-4 в остром периоде сопровождается благоприятным клиническим течением заболевания, отсутствие динамики этого показателя коррелирует с осложненным течением ОИМ. Применение ципрофлоксацина сопровождается нормализацией баланса про- и антивоспалительных цитокинов ИЛ-1/ИЛ-4 у пациентов с анти- C.pnеumoniae IgG. Изучение распространенности в атеросклеротических бляшках ДНК инфекционных возбудителей у больных, умерших от ОИМ, показало, что ДНК C.pneumoniae, H.pylori и ЦМВ встречается в исследуемом материале фрагментов венечных артерий или аорты у каждого пятого умершего. При этом в атеросклеротических бляшках инфекционные агенты всегда выявлялись на стадии осложненных поражений. Вместе с тем, результаты работы свидетельствуют о том, что инфекционная гипотеза атеросклероза не должна противопоставляться традиционным факторам риска атеросклероза и ИБС. Инфекционные агенты действуют как самостоятельно, так и через те же механизмы, что и традиционные факторы риска.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, атеросклероз, Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori, цитомегаловирус, воспаление, эндотелиальная дисфункция, цитокины, липидный обмен, ципрофлоксацин.

SUMMARY

Rudyk Y.S. The role of bacterial and viral infections in manifestation and development of atherosclerosis.-Manuscript.

Dissertation on competition the scientific degree of a Doctor of Medical Sciences by speciality 14.01.11.-Cardiology.- Kharkiv State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2003.

The carried out investigation was aimed on the elucidation and evaluation of the role of Chlamidia (C.pneumoniae), Helicobacter (H.pylori) and cytomegalovirus (CMV) infection in the ischaemic heart disease (IHD) progression and destabilization and substantiation of the individual antihelicobacter therapeutic approach to the infected population of patients with acute myocardial infarction (AMI). The study of the changes' pattern of the specific immunity indices for C.pneumoniae, H.pylori and cytomegalovirus in IHD patients suggests the considerable impact of infective agents to the disease course destabilization. It is shown that chlamidia and helicobacter infection promotes the development of acute left ventricular failure, ventricular fibrillation and the recurrent coronary circulation disturbances. The early administration of antibacterial therapy to the AMI patients with serological markers of chlamidia and helicobacter infections is pathogenically grounded. Along with this, the results of the work suggest that the infectious hypothesis of atherosclerosis should not be opposed to the traditional risk factors for the development of atherosclerosis and IHD. The infectious agents act together with them or through the same mechanisms as for the traditional risk factors.

Key words: ischemic heart disease, atherosclerosis, Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori, cytomegalovirus, inflammation, endothelial dysfunction, cytokine, lipid exchange, ciprofloxacin.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Апо - апопротеїн

ВПГ - вірус простого герпеса

ВЕМ - велоергометрія

ГІМ - гострий інфаркт міокарда

ГКС - гострий коронарний синдром

ГЛШН - гостра лівошлуночкова недостатність

ЕКГ - електрокардіограма

ІЛ - інтерлейкіни

ІФН - інтерферон

ІХС - ішемічна хвороба серця

ЛПВЩ - ліпопротеїни високої щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїни низької щільності

ЛПС - ліпополісахарид

ССЗ - серцево-судинні захворювання

ТГ - тригліцериди

ФЛ - фосфоліпіди

ФНП - фактор некрозу пухлин

ФШ - фібриляція шлуночків

ХС - холестерин

ЦМВ - цитомегаловірус

C.pneumoniae - Chlamydia pneumoniae

СРБ - С-реактивний білок

H.pylori - Helicobacter pylori

hsp - білок теплового шоку

ICAMs - міжклітинні молекули адгезії

Ig - імуноглобулін

NO - окис азоту

VCAMs - клітинні молекули адгезії Размещено на Allbest.ru