Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики

Із значної кількості досліджених ізолятів для подальшої роботи як типові референс-культури були відібрані штами P.multocida серотипів А, В та Д, яким були присвоєні номери 7, 9 та 3 відповідно. Штами відзначались стабільністю властивостей. Вони задепоновані в НЦШМ ДНКІБШМ. На штами P.multocida №3 та №7 отримані деклараційні патенти України №2003032465 та №2003032464 від 15.10.03 року.

Порівняльна оцінка методів сенсибілізації еритроцитів капсульним антигеном пастерел. З метою удосконалення методики виготовлення ефективного еритроцитарного діагностикуму для типування штамів P.multocida перевірено кілька методів сенсибілізації еритроцитів К-антигенами пастерел. Для виготовлення зразків еритроцитарних діагностикумів використано антигенні субстанції мікроорганізмів, отримані за допомогою різної тривалості швидкісного центрифугування та різних режимів сенсибілізації еритроцитів (без участі хімічних речовин-кон'югантів (А) та за участю 0,9 - 1,2%-го розчину хлориду хрому (Б); 2,8 - 3,0%-го розчину глютарового альдегіду (В); 0,02%-го розчину риванолу (Г) та 0,28%-го розчину амідолу (Д)).

Еритроцитарні діагностикуми готували, використовуючи формалінізовані еритроцити барана (ФЕБ), які сенсибілізували капсульним антигеном з вмістом білка 0,1мг/см3.

Ефективність сенсибілізації оцінювали, перевіряючи величину оптимальної (100%-ї) гемосенсибілізувальної дози з середнім арифметичним титром антитіл імунної сироватки в РНГА за різних способів навантаження ФЕБ.

Найвищих титрів вдавалось досягти при тривалому центрифугуванні культури протягом 40 хвилин. Застосування доз капсульного антигену, що містять 1,0 мг/см3, дає можливість отримати титр 1:2056 й підвищити чутливість методу до максимального значення. Підвищення сенсибілізувальної активності формалінізованих еритроцитів антигенними субстанціями пастерел можна досягти, використовуючи глютаровий альдегід (таблиця 3). При цьому рівень сенсибілізації збільшується без зменшення дози антигену.

Застосування амідолу та риванолу забезпечують високий рівень сенсибілізації при суттєвому зменшенні оптимальної концентрації антигену.

Виготовлення лабораторних зразків „Набору сироваток для ідентифікації штамів P.multоcida”. Перед початком роботи виробничі штами P.multоcida №3, №7 та №9 різних типів перевірили на відсутність дисоціації. Вивільнення ПА капсули пастерел здійснювали за допомогою центрифугування в рефрижераторній центрифузі при 4-5 тис. об/хв протягом 40 хвилин. Надосадову рідину (капсульний антиген) відбирали в стерильних умовах й використовували для випробувань.

Дослідження хімічного складу зразків капсульних антигенів типів А, B та Д P.multocida показали, що вони містили від 0,60 до 0,63 мг/мл білка та 6,0 мг% амінного азоту.

Після парентерального введення капсульного антигену з ад'ювантом інтенсивне накопичення антитіл спостерігали на 14 - 21-у добу після початку досліду та 30 - 33-ю добу, коли вводили нативний капсульний антиген внутрішньовенно.

Інтенсивну реакцію спостерігали у групи кролів, які були щеплені капсульною субстанцією P.multocida серотипу В №9. На порядок меншою була здатність викликати синтез аглютинінів у штаму №7 серотипу А порівняно з №9 типу В і в 1,5 раза нижчою у штаму № 3 серовару Д порівняно з типом В. Це цілком узгоджується з різною інтенсивністю капсулоутворення даними культурами та іншими особливостями їх біологічних характеристик.

Таблиця 3

Порівняльна оцінка методів сенсибілізації еритроцитів ППФ, що отримані шляхом швидкісного центрифугування бактерійної маси пастерел P<0,001

Методи сенсибіліза-ції еритроцитів	Тривалість центрифугування при виготовленні ПА з бактерійної маси пастерел, хв
	10	20	30	40
А	32/1500	32/1200	64/1500	128/1500
Б	32/320	64/1500	128/1600	512/4000
В	256/2000	320/1200	512/1400	2056/1200
Г	320/250	128/250	2056/250	1028/250
Д	512/1000	256/1000	1028/1000	2056/1000
M±m	230,04±0,56 1014,0±0	160±0 1030±0	757,0±0 1150±0	1156±0 1590±0

Примітка: чисельник - середній арифметичний титр;

знаменник - оптимальна сенсибілізувальна доза ПА, мкг/см3.

Під кінець циклу гіперімунізації титри антитіл знаходились на рівні -2 lg 0,1018, що для аглютинінів є достатнім.

Кров після взяття у кролів-донорів відстоювали протягом 16 годин, відбирали сироватку й ліофільно висушували. Сироватки об'єднували в “Набір сироваток для ідентифікування штамів P.multocida” (далі “Набір...”).

Застосування “Набору...” ґрунтувалось на використанні для типування штамів P.multocida РДП та РНГА за участю К-антигенної субстанції та кожної з 3-х типових сироваток. Позитивним результатом у РДП вважали титр не менше 1:4, а в РНГА - не менше 1:128 з інтенсивністю реакції в 2 хрести. Якщо РДП виконувалась в звичайному режимі, то для РНГА в методику були внесені зміни, пов'язані із застосуванням речовин-кон'югантів.

Перевірка сироваток “Набору...” продемонструвала, що в 96,9% випадків всі антисироватки виявили високу специфічну активність, тобто невідомий за природою антиген, який типувався, взаємодіяв тільки з однією сироваткою з трьох, використаних у досліді.

Значення середнього арифметичного титру, отриманого з А-антисироваткою в РДП, становило 1:4,9±0,0126. Середнє значення об'єму діючої антисироватки знаходилось у межах 0,0076±0,00007см3. Значення середніх арифметичних титрів в РДП В- та Д-антисироватками були більшими відповідно в 2,22 та 1,63 рази порівняно з цим же показником А- антисироватки. Відповідно в такому ж співвідношенні знаходились й об'ємні величини діючих В- та Д-антисироваток.

У РНГА середній арифметичний титр А-антисироватки не перевищував 1:52,54±0,0094 при діючому об'ємі сироватки 0,00646±0,0000028см3. Більшою значущістю відрізнявся робочий титр В-антисироватки - 1:210,9±0,18 при корисному об'ємі антисироватки 0,00189±0,00029 см3. Менш активною виявилась Д-антисироватка з середнім титром 1:35,27±0,00317 та кількістю діючої сироватки 0,0033±0,000037 см3. Це явище пояснюється швидкою дисоціацією відібраних для дослідів низьковірулентних ізолятів типу Д.

Отримані результати свідчать про наявність прямої тісної залежності між об'ємною кількістю діючої антисироватки та визначеним за допомогою певної серологічної реакції титром антитіл (r =5,53±2,95 при Р<0,1).

Принцип типування штамів P.multocida за участю двох серологічних реакцій достатньо показовий і дозволяє отримати при застосуванні “Набору...” достовірні результати. Негативний результат, тобто невідповідність культури певному серотипу, може бути констатовано лише за негативних результатів обох реакцій. Виявлено тісну корелятивну залежність результату агрегації антигену із специфічними антитілами різних функціональних характеристик.

Робота із створення “Набору ...” в Україні виконана вперше, завдяки цьому отримана корисна інформація про персистенцію збудників пастерельозу різних серотипів у певного виду тварин на певній території. Застосування єдиного “Набору...” як стандартного за специфічністю та активністю препарату дає можливість отримати порівнювані результати, необхідні для епізоотологічного моніторингу та контролю відповідності запланованих протиепізоотичних заходів проти пастерельозу свиней особливостям етіопатогенетичних факторів (збудників).

Виробничі випробування “Набору...” здіснювались у ДНКІБШМ під час типування штамів пастерел, які надходили до установи для депонування; у бактеріологічному відділі ЦДЛВМ; ЛВМ Дубенського району Рівненської області; ЛВМ Коропського району Чернігівської області; в лабораторії ветсанекспертизи ІВМ УААН під час досліджень польових ізолятів, виділених при спалахах пастерельозу тварин і птиці та надісланих з обласних ЛВМ.

Результати типування ізолятів P.multocida, виділених від різних видів тварин за допомогою “Набору...”, представлені в таблиці 4. Недоліком всієї роботи було бракування значної кількості штамів внаслідок їх дисоціації. Серед штамів, отриманих від ВРХ, кількість таких ізолятів становила 5,9%; від свиней - 33,98%; дрібної рогатої худоби - 28,26%; птиці - 6,74% та кролів - 5,4%.

Таблиця 4

Типування польових ізолятів Р.multocida різного походження за допомогою “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікації штамів пастерел” Р=95%

Дже-рело ізоля-ту	Кіль-кість шта-мів, n	Серотип P.multocida	Виключені з дослідів внаслідок дисоціації	Ізоляти не типува- лись
		А	В	Д
		абс. кільк.	%	абс. кільк.	%	абс. кільк.	%	абс. кільк.	%	абс. кільк.	%
Велика рогата худоба	254	102	40,1	128	50,3	-	-	15	5,9	9	3,5
Свині	712	109	15,9	127	17,8	213	29,9	242	33,9	21	2,94
Дрібна рогата худоба	46	11	23,9	17	36,9	-	-	13	28,2	5	10,8
Птиця	89	82	92,1	-	-	-	-	6	6,74	1	1,12
Кролі	37	-	-	34	91,8	-	-	2	5,4	1	2,7
Уn	1138	304		306		213		278		37

З 230 типованих ізолятів від ВРХ 102 одиниці (40,15%) були віднесені до P.multocida типу А і 128 ізолятів (50,39%) - до типу В. З цієї кількості досліджених від ВРХ штамів не типувалось тільки 9 (3,54%), що допустимо при типуванні польових ізолятів.

Серед 712 штамів від свиней вибракувано з причин дисоціації 242 культури (33,9%) і не типувався 21 ізолят (2,94%). Інші штами були розподілені між типами А, В та Д таким чином: тип А - 109 ізолятів (15,3%); тип В - 127 ізолятів (17,83%) та тип Д - 213 ізолятів (15,9%). На відміну від ізолятів від ВРХ, де штами серотипу Д виявлені не були, серед ізолятів свиней цей серотип представлений досить чисельною групою штамів.

Серед штамів, виділених від дрібної рогатої худоби, 28,26% було виключено з переліку досліджуваних внаслідок дисоціації і 10,87% штамів не типувалось. Це досить значний відсоток нетипованих штамів. Але проведені додаткові дослідження допомогли з'ясувати, що всі нетиповані культури відносились до групи P.haemolуtica, яка досить поширена у дрібної рогатої худоби.

Зі штамів P.multocida, які типувались у дрібної худоби, значна кількість припала на групу серотипу В - 17 ізолятів (36,95%) та групу серотипу А - 11 культур (23,9%).

Серед збудників пташиних пастерел, що узгоджується з літературними даними, були виявлені тільки P.multocida серологічного типу А. З 89 досліджених культур 82 ізоляти були протиповані (92,13%), 6 (6,74%) - виключені внаслідок дисоціації і один не типувався (2,7%).

Всі кролячі ізоляти належали до серотипу В Р.multocida (34 ізоляти - 91,89%). Не типувався серед цієї групи збудників лише один ізолят (2,7%) та два ізоляти (5,4%) не досліджувались через дисоціацію.

Проведені виробничі випробування “Набору...” продемонстрували високу чутливість та специфічність методу серологічної ідентифікації та індикації штамів пастерел. За рівня вірогідності 95% найбільша кількість нетипованих ізолятів становила 10,87%, що відповідає вимогам, закладеним в технологічну документацію на “Набір типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”.

Створення нових засобів профілактики пастерельозу свиней та інших супутніх бактерійних інфекцій

З профілактичних засобів, які готує біопромисловість України, за останні 10 років попитом користуються кілька вакцин: преципітована формолвакцина проти геморагічної септицемії (пастерельозу) великої рогатої худоби, овець та свиней; концентрована формол-вакцина проти паратифу, пастерельозу та диплококової інфекціїї поросят (ППД) та емульгована вакцина проти пастерельозу свиней.

Облік ефективності цих препаратів здійснювали, проаналізувавши наслідки щеплення ними свиней у 80 господарствах з різною епізоотичною ситуацією в Ружинському районі Житомирської області, Коропському та Козелецькому районах Чернігівської області й в Дубненському районі Рівненської області з 1993 по 1998 рік.

Підсумовуючи результати спостережень після застосування трьох комерційних протипастерельозних вакцин у різних господарствах з певними характерними специфічними епізоотичними осередками, можна стверджувати наступне:

- преципітована формолвакцина проти геморагічної септицемії (пастерельозу) ВРХ, овець та свиней забезпечувала задовільний імунологічний ефект. Обмежують її застосування певний ступінь реактогенності, короткий термін протективної ефективності (4-6 місяців) та кратність застосування. Щеплення нею у неблагополучних господарствах, де є багато тварин - носіїв вірулентних збудників пастерельозу, котрі при різкому ослабленні резистентності організму здатні викликати спалах пастерельозу, недоцільне. З досліджень випливає, що небажано застосовувати цю вакцину для щеплення відгодівельного поголів`я та свиноматок, поросність яких добігає кінця. У першому випадку втрачаються прирости маси тіла, а в другому - інколи бувають викидні.

- відносно застосування ППД можна стверджувати, що препарат результативний при щепленні ним тварин з профілактичною метою у господарствах загрозливої з пастерельозу зони і малоефективний у стаціонарно неблагополучних з пастерельозу господарствах, де постійно існують патогенні збудники інфекцій.

- аналізуючи дані про ефективність емульгованої протипастерельозної вакцини, виявлено, що вона найбільш ефективна порівняно з преципітованою та концентрованою полівалентною протипастерельозними препаратами. Вона демонструє задовільні результати як у неблагополучних господарствах, так і в господарствах загрозливої зони. Випадки захворювань, що відмічені після її застосування, можна охарактеризувати як випадки щеплення тварин зі зниженою природною резистентністю, що негативно впливає на поствакцинальний імуногенез.

Отже, з наведених висновків випливає, що найвразливішими групами при загрозі пастерельозу в свинарстві є свиноматки, новонароджений молодняк й поросята до та після відлучення, коли застосування ППД не завжди ефективне. Використання інших препаратів у цих віко-статевих групах для профілактики пастерельозу не передбачає щеплення молодняку, а у свиноматок (преципітована вакцина) викликає ускладнення, аборти й викидні. Все це зумовлює необхідність створення нового препарату, який би дав можливість вирішити існуючі проблеми специфічної профілактики пастерельозу свиней.

За даними звітностей державних біологічних фабрик України, об`єм випуску протипастерельозних вакцин, які застосовують у свинарстві, в період з 1994 по 2002 рік мав кількісні характеристики, які відзначались останнім часом помітним ростом виробництва ППД. У 2002 році її виготовлено в 13,7 рази більше порівняно з 1994 роком, але в 1,2 рази менше, ніж у 2001 році.

Середні показники за досліджуваний період з виготовлення ППД перевищують ці ж цифри по емульсинвакцині - в 3,29 рази та по преципітованій формолвакцині - в 6 разів. Отже, потреба в препаратах, що попереджують пастерельоз у свиноматок, новонароджених поросят та поросят-відлученців, залишається досить високою. Це свідчить про значний відсоток запланованих профілактичних заходів серед цієї віко-статевої групи.

Визначення протиепізоотичної ефективності препаратів, які виготовляються в Україні для профілактики пастерельозу свиней, започатковане виявленням типової належності виробничих штамів, які задіяні в технологічному регламенті виготовлення комерційних вакцин. Їх відповідність В-типу свідчила про відсутність у складі вакцинних антигенів штамів типів А та Д.

Щоб виявити ефективність комерційних вакцин відносно інфекцій, які викликаються P.multocіda типів А та Д, проведено досліди на лабораторних тваринах та свинях різних вікових груп. Проаналізувавши дані ефективності різних комерційних протипастерельозних препаратів відносно Р.multocida різних серотипів, можна стверджувати, що преципітована, емульгована та ППД вакцини навіть по відношенню до збудників гомологічного серотипу В демонструють різний протективний ефект. Найвищий він в емульсинвакцини (100%), менш виражений - у преципітатвакцини (90%) і найнижчий (70%) - у ППД.

Відносно інших типів збудників пастерел вакцини захисної дії не виявляли. Лише в одному випадку при щепленні емульсинвакциною з наступним зараженням iзолятами типiв А P.multocida значення КІЕ (коефіцієнт імунологічної ефективності) становило 10%. Це не досить значуща цифра і нею можна знехтувати.

Отже, щеплення більшістю комерційних протипастерельозних вакцин не створює належного захисту в свиней від збудників пастерельозу, які належать до серологічних типів А та Д.

Дослідження ефективності комерційних вакцин для свиней проводили в господарствах, неблагополучних з пневмонійних пастерельозів. Через 2 тижні після щеплення свиней таких господарств кожною комерційною протипастерельозною вакциною, коли мав утворитись сталий імунний фон, у тварин відбирали зразки крові й перевіряли активність сироваток щодо штамів типів А та Д Р. multocida.

Такі дослідження провели в КСП “Придеснянське” Чернігівського району Чернігівської області, КСП “ Зоря” Дубненського району Рівненської області та КСГАП “Новогригорівка” Генічеського району Херсонської області, що неблагополучні з легеневого пастерельозу.

Згідно з планом проведення ветеринарно-санітарних заходів тварини КСП “Придеснянське” були щеплені формолвакциною проти геморагічної септицемії

ВРХ, овець та свиней (2670 голів) ; КСП “Зоря” - емульгованою вакциною проти пастерельозу свиней (4895 голів) та поголів'я КСГАП “Новогригорівка” (поросні свиноматки та молодняк до відлучення - 954 голови) вакциною ППД.

При дослідженні титрів специфічних антитіл у крові щеплених тварин користувались методом парних сироваток. Напередодні щеплення від свиней кожного господарства (30 голів) відбирали кров та готували контрольні сироватки. Після застосування біопрепаратів процедуру з відбором крові повторювали й виявляли різницю титрів.

Результати проведених досліджень підтвердили, що комерційні протипастерельозні біопрепарати забезпечують утворення необхідних титрів антитіл тільки щодо штамів P.multocida серологічного типу В і зовсім недієздатні при стимуляції захисного фону відносно збудників пневмонійного пастерельозу - пастерел типів А та Д. Особливо небезпечною така ситуація стає для господарств-репродукторів. Крім того, що ППД - єдиний профілактичний засіб у цьому випадку має КІЕ 70% відносно типу В пастерел, ця вакцина виявляється зовсім неефективною щодо пастерельозної пневмонії. Це являє собою досить суттєву проблему, особливо зважаючи на значне поширення цієї форми хвороби. Її слід вирішувати негайно шляхом створення нового поліпрепарату, який зміг би компенсувати всі недоліки специфічної профілактики пастерельозу свиней.

Для цього в лабораторних умовах відпрацьована методика культивування пастерел для їх максимального накопичення шляхом аерації культури та збагачення середовища 5%-м розчином глюкози. Оптимальною робочою концентрацією формаліну для інактивації культур пастерел є 0,26 - 0,3%. Нижчі концентрації не інактивують культуру повністю, а підвищені - зумовлюють підвищення реактогенності зразків препаратів на 30%. Серед ад'ювантів, які створюють достатній стимулювальний ефект, був відібраний гідрооксид алюмінію. Пов'язано це із застосуванням майбутньої вакцини серед поросят, яке передбачає кратність введення препарату на відміну від разового (при використанні масляного ад'юванту). Крім запобігання алергізації та імуносупресії, які можуть виникнути при разовому застосуванні вакцини з жорстким ад'ювантом, алюмінію гідрогель характеризується високою вибірковою здатністю сорбувати антиген, стабільно й тривало утримувати антиген у вигляді адсорбату, зберігати стандартність й не виявляти шкідливого впливу при введенні в організм.

Аналіз епізоотичної ситуації, яка склалась в Україні в результаті поширення збудників пастерельозу, та арсенал наявних засобів профілактики вказують, що найвразливішою групою тварин у свинарстві щодо цих збудників є поросята-сисуни, поросята-відлученці та підсвинки перших місяців після відлучення. Поруч з пастерельозом, зокрема, легеневим, у багатьох господарствах досить поширені сальмонельоз та колібактеріоз, які завдають значних економічних збитків.

У зв'язку з цим заплановане створення асоційованої вакцини “Пасако” замість існуючої ППД для профілактики пневмонійного та септичного пастерельозу, сальмонельозу, що викликаються найбільш поширеними в Україні типами збудників, та колібактеріозу, спричиненого найбільш поширеними у свинарстві шиготоксинпродукуючими типами кишкової палички. У виробничо-контрольні ввійшли штами мікроорганізмів: P.multocida А, В та Д; S.cholerae-suis; S.typhimurium; E.coli О9 : К99 ; О157 : К88; О157 : Н7.

Експериментально визначено, що найбільш вдале технологічне поєднання антигенних компонентів має відповідати концентраціям: компоненти пастерел - 10±2 млрд мікр. тіл /5 см3, сальмонел - 4±0,5 млрд мікр. тіл /5 см3 та кишкової палички - 2±0,1 млрд мікр. тіл /5см3.

Вакцину вважали придатною для застосування, коли за кожною валентністю її протективна ефективність була не меншою ніж 80%. Це узгоджується із загальними вимогами щодо активності запобіжних біологічних засобів.

Випробування дослідних зразків вакцини “Пасако” на лабораторних тваринах та свинях допомогли визначити практичну та доцільну схему щеплення свиноматок: загальна доза вакцини 15см3 (5см3 - перше введення та 10см3 - друге з інтервалом 14діб). Для поросят схема щеплення передбачала 3-х разове застосування препарату в до- та післявідлучний період у наростаючому об'ємі - 2см3 поросятам 14 діб до відлучення; 3см3 - 7 - 8діб до відлучення та третє - 3см3 після відлучення поросят.

Вакцина “Пасако” успішно випробувана в КСП ім. Леніна Шишакського району Полтавської області; КСГАП “Новогригорівка” Генічеського району Херсонської області та КСП “Колос” Компаніївського району Кіровоградської області.

Аглютинувальна активність сироватки крові групи дослідних свиноматок після першого щеплення за пастерельозним компонентом становила 1:384±128, а після другого щеплення не була меншою за 1:584. Титр антитіл після другого щеплення за сальмонельозним компонентом складав 1:260±80; за ешерихіозним 1:380±20. У контрольній же групі титри антитіл за пастерельозним компонентом не перевищували 1:4,6; за сальмонельозним - 1:8,6; за ешерихіозним - 1:16,3.

Визначення титрів аглютинінів, специфічних до пастерел, допомогло виявити, що в дослідній групі поросят максимальний титр антитіл на 45-ту добу становить 1:340, на 75-ту - 1:200. Специфічні протисальмонельозні антитіла досягали рівня 1: 380 (на 75-ту добу), а ешерихіозні -1:540. Такі рівні антитіл утримувались без змін до 20-30-ї доби після щеплення, а потім поступово знижувались.

У контрольній групі поросят через тиждень після народження було відмічено два випадки загибелі від асоціації пастерельозу та сальмонельозу і 48 випадків захворювання на колібактеріоз. На 14-ту добу після народження внаслідок згасання колострального імунітету в дослідній групі поросят рівень титрів антитіл перевищував аналогічні показники поросят контролю тільки на 3- 4%.

Активність сироватки щеплених та нещеплених свиноматок перевіряли в досліді протективного серозахисту білих мишей. Вдалося визначити, що захисні властивості сироваток крові щеплених маток не були нижчими за кожним вакцинним компонентом від 92%, що свідчить про достатній рівень захисту. Збереженість поросят у групі з відлучення становила 99,5% порівнянно з контрольною групою, де збереженість не перевищувала 75,4%. Середній добовий приріст поросят у дослідній групі становив 124,4±3,2г, а в контрольній - 97,4±5,7г.

Визначення превентивної активності сироватки крові щеплених “Пасако” поросят по кожній валентності препарату допомогло визначити, що їх ЕД50 майже в 5 разів була меншою, ніж нещеплених, і це досить суттєво (Р<0,01).

Вплив застосування “Пасако” на клітинно-гуморальний імунітет у свиней. Перевірці підлягали зразки крові поросят відразу після 2-го, 3-го та через 14 діб після третього щеплення, коли у тварин утворюється сталий імунітет. Суттєвих змін на кожному з 3-х етапів дослідження з боку червоної крові відмічено не було. Незначно змінився лейкоцитарний склад крові з регенеративним зсувом ядра вліво до юних з незначною базофілією. Це свідчить про доброякісний поствакцинальний процес. Подібні явища спостерігались і в зміні кількості юних форм нейтрофілів у периферіній крові. До кінця щеплення тварин за схемою “Настанови...” їх кількість збільшилась майже вдвічі за рахунок змін кількості сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів (Р<0,01).

Облік результатів диференціації лімфоцитів у поросят на 7-му добу після 1-го щеплення виявив збільшення кількості Т- та В- лімфоцитів на 30% (Р<0,01), що свідчить про розвиток адаптаційно-конпенсаторних механізмів за умов введення чужерідного антигену. Кількість недиференційованих лейкоцитів після першого щеплення зменшилась майже вдвічі (з 59,74±0,7% до 31,1±0,9%).

Вивчення динаміки концентрації білкових фракцій сироватки крові продемонструвало різницю між кількістю альбумінів контрольної проби (від нещеплених тварин) та проби, відібраної після 2-го щеплення, котра була досить значущою (у 1,5 раза), Р<0,01. В цей же час виявлено обернено-пропорційну залежність у даних з кількості г-глобулінів у пробах при відносно стабільній кількості б-глобулінів. Концентрація в-глобулінів мала тенденцію до наростання, але займала проміжне місце між синтезом б-глобулінів та інтенсивним накопиченням г-глобулінів.

У пробах сироваток, відібраних після 3-го щеплення, ця тенденція зберігалась, але динаміка її була не такою інтенсивною. Більш інтенсивне утворення г-глобулінів відзначено після 14-ї доби після закінчення щеплення вакциною “Пасако” - 2,66±0,15%.

Отже, вміст загального білка сироватки крові всіх піддослідних тварин підвищувався за рахунок збільшення г - глобулінової фракції.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні. Встановлено, що пастерелоносійство, як небезпечний стан імунологічної рівноваги, залежить не лише від благополуччя господарств, але і від їх регіонального розташування. Досліджено антигенний склад Pasteurella multocida А та D типів. З врахуванням цього виділені національні референс-зразки типових штамів пастерел. За їх участю розроблена промислова технологія виготовлення стандартного діагностичного набору сироваток з національних референс-культур та вакцини, які представлені у вигляді затверджених відповідних НТД. Отримані дані увійшли в розділи 1 та 2 оновлених “Рекомендацій з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу”.

Встановлено, що відсоток свиней-пастерелоносіїв у неблагополучних господарствах вищий (37,8%), ніж у благополучних (27,0%). В останніх виділено тільки 17,4% вірулентних для лабораторних тварин ізолятів, а в неблагополучних - 28,9%. При явищах гнійно-катаральної пневмонії LD50 виділених штамів знаходилась у межах 0,2х103 - 0,3х104 мікробних клітин, а при серозно-катаральній LD50 була втричі вищою. Тривалість пастерелоносійства у свиней-реконвалесцентів досягала 9-ти місяців. Пастерелоносійство серед поросят-сисунів складало 16,8%, а поросят-відлученців - 14,65%.

Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят шляхом їх інтраназального зараження збудниками серотипів А та Д Pasteurella multocida в дозі 1,0 см3 18-ти годинною бульйонною культурою продемонструвало розвиток хвороби з ознаками бронхопневмонії на 5-ту добу. У кількох трупів тварин групи, зараженої інтраназально культурою серотипу Д, під час розтину, поряд з типовими для легеневої форми пастерельозу патологоанатомічними змінами, виявлені різного ступеню розвитку дистрофічні зміни кістково-хрящового комплексу носа.

Доведена небезпечна роль молока та відвійок, які містять пастерели серотипів А та Д як фактору передачі інфекції від великої рогатої худоби свиням. У середовищі молока при температурі (37±0,5)єС концентрація похідної культури обох типів пастерел зростає в 4,3 - 5,8 разів протягом перших 6-ти годин культивування. Такі зміни значні в порівнянні з вихідними даними. Ступінь варіювання ЛД50 цих мікроорганізмів протягом 40 діб (термін спостереження) при n=10 знаходиться в межах 0,8 - 3,4% (Р?95%). Розрахунок достовірності різниці між середніми значеннями ЛД50 культур, які зберігались в молоці та відвійках при температурі 37єС протягом 60 діб, показав, що вона незначна (td=3,0 при Р<0,05). Різниця середніх показників концентрації та ЛД50 Pasteurella multocida А і D типів, які зберігались у відвійках при температурі 37єС та 20єС, достатня. Значення критерію td для неї становило 1,8 (Р< 0,05).

Визначене співіснування пастерел при спалахах інфекцій у паразитоценозах, де P.multocida становить 55,48%; Haemophilus - 1,59%; E.coli - 32,1%; S.cholerae-suis - 7,85%; Streptococcus - 2,31%; Bordetella - 0,64%. При цьому пастерели були вірулентними для білих мишей у 73,3% випадків; сальмонели - у 97,4%; бордетели - 83,3%; ешерихії - 74,0% та кокова мікрофлора - в 69,6% випадків.

Вперше встановлена циркуляція таких антигенних груп пастерел:10:D; 3:D; 6:B; 3:A; 2:D; 5:A; 1:D та 7:А. Високовірулентними є ізоляти серотипу 3:А (0,5х102-0,5х103 мікробних клітин), які мали чітко виражену капсулу. Меншою на 1- 4 порядки вірулентністю відзначались типи 5:А, 7:А і 1:D з фрагментарною або нечітко окресленою капсулою (0,2х103 - 0,4х104 мікробних клітин). Найчисельніша група пастерел з антигенною формулою 10:Д мала LD50 = 0,3х105 мікробних клітин, з яких тільки 60,9% були капсульними. Як слабовірулентні класифікувались ізоляти типів 3:D та 2:А, які складали 20,22% від загальної кількості досліджуваних ізолятів ( LD50 = 0,5х109 мікробних клітин).

Доведено, що капсульний (К-, поверхневий антиген) Pasteurella multocida містить 0,63±0,03 мг/см3 білка та 0,03±0,01 мг/см3 моноцукрів. Застосування капсульної субстанції в дозі 2-100 мкг (в перерахунку на суху речовину) створює у білих мишей з різною протективною ефективністю індукцію імунної відповіді, а у кролів викликає синтез аглютинінів (1:138-1:256) та преципітинів (1:64-1:128). Капсульний антиген, відповідальний за типову специфічність штаму, поводить себе як гаптен, зумовлює уповільнений антитілогенез у порівнянні з соматичним антигеном.

Виявлено, що соматичний (О-) антиген містить 2,1±0,1 мг/см3 білка та 0,62±0,04 мг/см3 моноцукрів. У кролів синтез аглютинінів в титрі 1:512 забезпечує застосування 22-30 мг речовини, інактивованої 0,02%-ми формаліну. О-антиген являє собою токсичну субстанцію. Її ДЛМ для білих мишей становить 0,4 мг, а у кролів зміни клінічного стану організму відмічені після внутрішньовенного застосування 10 мг речовини.

Досягнуто підвищення активності еритроцитарного пастерельозного діагностикуму внаслідок застосування при сенсибілізації еритроцитів капсульного антигену, отриманого при тривалому (до 40 хвилин) терміну швидкісного центрифугування бактерійної маси пастерел, та 0,28%-го розчину амідолу, як кон'югуючої речовини.

Встановлено, що після гіперімунізації кролів капсульним антигеном вітчизняних референс-культур P.multocida типів А №7, Д №3 та В№9 контрольні титри антитіл для виготовлення сироваток повинні знаходитись на рівні - 2 lg 0,1018. Для попередження неспецифічних реакцій під час типування ізолятів P.multocida в РДП та РНГА можна застосовувати розчини натрію хлориду в наростаючих концентраціях: 2,92%; 5,84% та 11,68%.

Розроблено технологію виготовлення “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”, в якій передбачено використання вітчизняних референс-культур P.multocida типу А №7, типу Д №3 (патент №2003032465 та №2003032464) та типу В. Це дає можливість підвищити ймовірність діагностичних результатів до 96,9% (ТУУ 24.4.19024865.-676-2002). Встановлена тісна пряма корелятивна залежність між об'ємною кількістю діючої антисироватки та визначеного за допомогою РДП або РНГА титру антитіл (r=5,53±2,95 при Р<0,1).

Експериментально доведено низьку ефективність існуючих протипастерельозних вакцин відносно штамів типів А та Д P.multocida. КІЕ протипастерельозної емульсин-вакцини не перевищував 10% щодо цих типів, на відміну від ППД та преципітат-вакцини проти пастерельозу ВРХ, овець та свиней, в яких аналогічний КІЕ=0.

Сконструйовано вакцину “Пасако” проти досить поширених у господарствах хвороб поросят, зумовлених P.multocida типів А, В та Д, Salmonella cholerae- suis, Salmonella typhimurium, E.coli О9 та E.coli О157 (позитивне рішення на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003). Робоче співвідношення пастерельозного, сальмонельозного та ешерихіозного компонентів складало відповідно 5:2:1 (ТУУ 24.4.1902486. 677-2002). КІЕ препарату під час виробничих випробувань у свиногосподарствах, неблагополучних з цих інфекцій, досягав 96,25%, у порівнянні з комерційними зразками полівалентної вакцини проти пастерельозу, паратифу та диплококової септицемії 27,5% (Р<0,5).

Застосування вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” для свиноматок двічі в дозах 5 та 10 см3, а для поросят тричі в дозах 2, 3 та 3см3 створює достатній протективний захист і може бути використано в системі заходів профілактики цєї хвороби. Вакцина викликає синтез колостральних антитіл на штами ешерихій - 1024±37,1 log2, пастерел - 188±10,2 log2 та сальмонел - 284±42,7 log2. LD50 сироваток щеплених поросят були меншими в 5,7 рази (пастерельозний компонент); 4,1 рази (сальмонельозний компонент) та 4,9 рази (ешерихіозний компонент) в порівнянні з контролем, що являє собою досить значну різницю.

Гематологічні показники свиней, щеплених вакциною “Пасако”, характеризуються серед лімфоцитів регенеративним зсувом ядра вліво до юних з незначною лейкопенією та лімфоцитопенією, інтенсивною диференціацією з кількісним збільшенням Т- та В-лімфоцитів відповідно на 30,2% та 70%; позитивними змінами в бік збільшення рівня г-глобулінів у 1,6 рази при незначному збільшенні в-глобулінів (у 1,01 рази) та стабільності вмісту б-глобулінів, що свідчить про доброякісний поствакцинальний процес.

 ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Рекомендуються використовувати у ветеринарній медицині розроблені та запроваджені:

Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” ТУУ 24.4-19024865.677-2002.

Настанова по застосуванню вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” - протокол №15-14/512, 09.12.2002.

Інструкція по виготовленню і контролю вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако”, узгоджена ДНКІБШМ 25.11.2002р.

Набір типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида ТУУ 24.4-19024865.676-2002.

Настанова по застосуванню “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида” - протокол №15-14/513, 09.12.2002р.

Інструкція по виготовленню і контролю “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида”, узгоджена ДНКІБШМ 25.11.2002р.

“Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу” (розділи 1 та 2) (13.03.2000р., протокол №4).

Вітчизняні зразки референс-культур Pasteurella multocida типів А №7 та Д №3 (Деклараційні патенти України №2003032465 та №2003032464) та E.coli O157 (позитивне рішення на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003).

Метод отримання високочутливих еритроцитарних пастерельозних діагностикумів на основі застосування кон'югуючих речовин (амідолу).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від

пастерельозу/ Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Яненко В.М., Прокоп'юк О.Г., Авраменко Н.О., Міланко Г.О., Мазур Т.В., Томко Ю.М. - Суми: Вид. СДАУ.- 2000. - 10 с.

Дисертантом були написані розділи 1,2.

2. Мазур Т.В. Превентивна ефективність протипастерельозних комерційних вакцин відносно збудників серотипів А та Д P.multocida // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №4. - С.22-23.

3. Мазур Т.В. Використання “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів P.multocida” в умовах виробництва // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2004. - Вип.72. - С.209-212.

4. Мазур Т.В. Діагностичні сироватки для типування штамів P.multocida, отриманих на кролях // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Вип. 26. - Б.Церква, 2004. - С. 149 - 153.

5. Москалюк В.І., Мазур Т.В., Волинець Л.К., Яненко У.М. Виробниче застосування “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Р.multocida” // Ветеринарна біотехнологія. - Бюл. № 4. - Київ, 2004.- С.135 - 138.

Дисертант здійснила селекцію штамів, їх типування в умовах лабораторії.

6. Мазур Т.В. Ефективність протипастерельозних комерційних вакцин в різних по благополуччю з цієї хвороби осередках // Вісник аграрної науки. - Вип. 5. - Київ,2004. - С.40 - 41.

7. Мазур Т.В. Бактерійні паразитоценози при легеневому пастерельозі свиней в господарствах України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Вип. 84. - Харків, 2004. - С. 442 - 445.

8. Мазур Т.В. Випадки пастерельозної пневмонії свиней в господарствах Поліської зони України //Ветеринарна медицина України. - 1998. - №10. - С.28 - 31.

9. Мазур Т.В. Характеристика антигенних компонентів збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. - 2000. - №3. - С.21.

10. Мазур Т.В. Асоційоване щеплення свиней проти кількох інфекцій // Ветеринарна біотехнологія. Збірн. наук. праць. - Київ, 2003 .- Бюл. №3. - С.92 - 97.

11. Мазур Т.В. Константні методи математичної обробки кількісних показників// Ветеринарна медицина України. - 1997. - №9. - С.35 - 37.

12. Мазур Т.В. Вплив різних умов культивування на ріст вірулентних пастерел// Науковий вісник НАУ. - Київ, 2001. - Вип.42. - С.175 - 177.

13. Мазур Т.В. Молоко та продукти його переробки - ймовірні фактори розповсюдження збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. - 1999. - №7. - С.19-20.

14. Мазур Т.В. Експериментальне відтворення пастерельозу у поросят // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 1999. - Вип.4. - С.130 - 131.

15. Мазур Т.В. Вплив компонентів захисного середовища на життєздатність ліофільно висушених пастерел // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Харків, 1998. - Вип. 74. - С.323 - 326.

16. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Поширення, економічні збитки та питання профілактики пастерельозів свиней // Ветеринарна медицина України. - 1997. -№8. - С.16 - 17.

Дисертантом зроблений аналіз епізоотичних даних звітності Державного департаменту ветеринарної медицини з кількості неблагополучних пунктів, захворюваності та смертності від пастерельозу свиней.

17. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І., Яненко У.М. Характеристика властивостей епізоотичних штамів пастерел, виділених від свиней // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 1999. - Вип. 2(7). - С.45 - 47.

Дисертантом проведені дослідження культурально-морфологічних та вірулентних властивостей P.multocida, виділених при хронічному та гострому пастерельозі свиней.

18. Прокоп'юк О.Г., Яненко У.М., Мазур Т.В. Пастерельозна пневмонія свиней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Б.Церква, 2000.- Вип.11. - С.97 - 100.

Дисертантом проведена ізоляція пастерел під час спалахів пастерельозу в свинарських господарствах з різною технологією утримання свиней областей Поліського регіону України.

19. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. та ін. Ефективність щеплення свиней вакциною “Пасако” // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2001. - Вип.36. - С.111 - 114.

Дисертантом проведені дослідження титрів протипастерельозних антитіл сироваток крові свиноматок та поросят, щеплених у господарствах вакциною “Пасако”.

20. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу А. Пат. 2003032465 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.-№60867А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. - 3с.

21. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу Д. Пат. 2003032464 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.-№60866А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. - 3с.

22. Мазур Т.В., Волинець Л.К., Олійник Л.В., Зоценко Л.В., Тарасюк Т.І., Поперечна С.Г. Штам Escherichia coli O157, продукуючий шиготоксин другого типу (Stx2). Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на винахід (заявка №2003077181, заявлена 30.07.03).

Дисертантом проведені дослідження імунологічних властивостей штаму.

23. Мазур Т.В., Душук Р.В. Дрібні домашні тварини - ймовірне джерело захворювання людини на пастерельози // Збірн. наук. праць.: Ветеринарна біотехнологія. - Київ, 2002. - Бюл.№1. - С.57 - 59.

24. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. Вітчизняна високоефективна вакцина “Пасако” //Аграрна наука - виробництву. - Київ, 2003. - Бюл.№3. - С.26.

25. Мазур Т.В. Типирование культур P.multocida методом капсульной деполимеризации мукополисахаридов // Материалы научн. конф.: Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации ветеринарных препаратов. - М., 2001. - С.55-56.

26. Мазур Т.В. Изучение влияния аутоагглютинации на диагностические показатели РНГА при пастереллезе свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных.- Минск, 2000. - С.300 - 301.

27. Мазур Т.В. Вивчення динаміки гуморальної відповіді на щеплення розчинним пастерельозним антигеном // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф.: Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва. - Львів,1997. - С.203 - 204.

28. Мазур Т.В. Вплив типу ад'юванту на ефективність протипастерельозних вакцин // Матеріали наук.-метод. семін.: Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень - Рівне,1998. - С.168 - 170.

29. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Деякі епізоотологічні показники пастерельозу свиней та їх значення в проведенні оздоровчих заходів // Матеріали наук.- практ. конф.: Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми. - Харків, 1997. - С.125.

Дисертант провела розрахунки показників захворюваності при пастерельозі свиней та виявила її залежність від профілактично-оздоровчих заходів.

30. Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Эпизоотические показатели пастереллезов свиней в Украине // Simpozionului international al sefilor catedrelor de epizootologie si bolilor infectioase ale animalelor cu privire la problema.: Perspectivele ameliorariiprocesului didactic al cursului de epizootologie, conceptia actuala despre etiologia si profilaxia bolilor infectioase ale animalelor. - Chisinau, 1998. - Р.18 - 20.

Дисертант розрахувала основні епізоотичні показники при пастерельозі свиней з 1982 по 1997 рік.

31. Волынец Л.К., Мазур Т.В., Прокопюк О.Г., Яненко У.М. Сравнительная оценка эффективности вакцин против пастереллеза свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве. - Минск, 1998. - С.82 - 83.

Дисертант провела дослідження ефективності вакцини ППД відносно штамів P.multocida серотипів А та Д.

32. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. та ін. Пастерелоносійство у свиней // Матеріали конф.: Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера). Рівне, 1998. - С.25 - 26.

Дисертантом виконані дослідження проб носового слизу, проб легеневої тканини, відібраних від тварин та туш великих спеціалізованих та приватних господарств.

33. Мазур Т.В Чутливість до антибіотиків штамів пастерел як потенційних збудників, виділених від свиней // Матеріали Першої Всеукр. наук.-метод. конф. ветер. фармакол. і токсикол.: Актуальні проблеми ветеринарної фармакології та токсикології. - Київ,1998 . - С.28-29.

34. Мазур Т.В. Эффективность противопастереллезной сыворотки при разных формах пастереллеза //Материалы междунар. научн. конф.: Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы. - Харьков,1995. - С.464 - 465.

свині пастерельоз україна діагностика

Мазур Т.В. Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню питань поширення пастерельозу свиней в Україні, його етіологічної структури і створення засобів діагностики і специфічної профілактики хвороби з врахуванням типової різноманітності P.multocida.

Досліджене явище пастерелоносійства серед свиней, яке впливає на благополуччя господарств і залежить від їх регіонального розташування.

Визначено, що основними етіологічними факторами пастерельозу у свиней є штами P.multocida серологічного типу Д(42,9%) та А(31,02%), котрі зумовлюють здебільшого розвиток пневмоній. Найбільш поширеними за антигенною формулою є такі підтипи збудників: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А. З них високою вірулентністю характеризуються штами підтипів 3:А та 6:В, а низьковірулентними - 3:Д та 2:А.

Для виготовлення типоспецифічних діагностичних сироваток відібрані референтні культури штамів серотипу А та Д P.multocida. Застосування набору цих сироваток передбачає використання еритроцитарного діагностикуму, ефективність якого зросла внаслідок застосування кон'югуючих речовин (амідолу).

З врахуванням епізоотичних даних сконструйована “Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако”. Застосування її передбачено для порісних свиноматок та поросят-сисунів. У неблагополучних господарствах її ефективність становила 96,25% порівняно з комерційними препаратами.

Ключові слова: пастерельоз, етіологічна структура, антигени збудника, типоспецифічні сироватки, аглютиніни, преципітини, асоційоване щеплення, вакцина “Пасако”.

Мазур Т.В. Пастереллез свиней. Разработка новых средств диагностики и специфической профилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению вопросов распространения пастереллеза свиней в Украине, его этиологической структуры и создания более совершенных средств диагностики и специфической профилактики с учетом типового разнообразия его возбудителя.

Исследовано явление пастереллоносительства среди свиней, которое гораздо чаще отмечается в неблагополучных хозяйствах (37,8%), чем в благополучных (27,0%). Соответственно и процент вирулентных пастерелл был выше в неблагополучных хозяйствах (28,9%) по сравнению с благополучными (17,4%). Длительность пастереллоносительства у свиней-реконвалесцентов достигала 9 месяцев.

Определен видовой состав бактериальной микрофлоры паразитоценозов при пастереллезе свиней. Чаще всего его сочленами выступали гемофилы, кишечная палочка, сальмонеллы, стрептококки и бордетеллы. Вирулентность была высокой для белых мышей у пастерелл таких ассоциаций в 73,3%; сальмонелл -97,4%; бордетел - 83,3%, кишечной палочки - 74,0% и кокков - в 69,6% случаев.

С помощью зарубежных референс-сывороток впервые в Украине установлена циркуляция следующих подтипов P.multocida в свиноводческих хозяйствах: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д и 7:А. Причем наиболее вирулентными оказались изоляты типов 6:В и 3:А, LD50 которых исчислялась от единиц до сотен клеток. Самой многочисленной оказалась группа пастерелл с антигенной формулой 10:Д. Ее изоляты характеризовались вирулентностью среднего уровня. Низковирулентными были штаммы подтипов 3:Д и 2:А с LD50 =0,5х109 микробных клеток.

Изучен биохимический состав капсульной и соматической субстанций P.multocida. Капсульная субстанция содержала вдвое меньше белка 0,63±0,03 мг/см3 и моносахаров (0,03±0,01 мг/см3) по сравнению с этими же ингредиентами соматической части клетки. Капсульный антиген отвечал за типоспецифические свойства культуры и вел себя подобно гаптену.

Одним из этапов создания и испытания “Набора для идентификации штаммов P.multocida” было использование в технологии отечественных типовых референс-культур P.multocida типов А и Д. Для повышения эффективности эритроцитарного диагностикума, который представлял собой один из основных компонентов воспроизведения метода, во время сенсибилизации формалинизированных эритроцитов барана капсульным антигеном пользовались конъюгирующими веществами (0,28%-м раствором амидола).

Отработана простая и эффективная схема гипериммунизации кроликов капсульными антигенами пастерелл в сочетании с масляным адьювантом и при внутривенном введении нативного антигена - без адьюванта. Определены оптимальные условия постановки РДП и РНГА - как основых методов типирования.

Теоретически и экспериментально доказана несостоятельность существующих коммерческих противопастереллезных вакцин как профилактического средства в отношении возбудителей типов А и Д P.multocida. КИЭ противопастереллезной эмульсинвакцины не превышал 10% относительно этих штаммов в отличие от ППД и преципитатвакцины против пастереллеза КРС, овец и свиней, у которых аналогичный КИЭ=0.

Анализ этих и полученных ранее данных о существовании бактериальных паразитоценозов указал на необходимость конструирования комплексной вакцины, которая вырабатывалась с участием штаммов P.multocida типов А, В и Д S.cholerae-suis, S.typhimurium, E.coli O 157 H 7; E.coli O9 K99 и E.coli O157 K88. Оптимальное соотношение пастереллезного, сальмонеллезного и эшерихиозного компонентов соответствовало 5:2:1. Основные положения технологии производства, контроля препарата и принципов его использования заложены в утвержденной в установленном порядке НТД на “Вакцину против пастереллеза, сальмонеллеза и колибактериоза свиней “Пасако”.

Применение препарата в свиноводческих хазяйствах продемонстрировало, что эта вакцина вызывает синтез антител против E.coli в титре 1024±37,1 log2; против P.multocida - 188±10,2 log2 и против Salmonella -284±42,7 log2, что характеризуется достаточной протективной активностью.

Гематологические показатели у свиней, привитих вакциной “Пасако”, характеризуются среди лимфоцитов регенеративным сдвигом ядра влево к юным и незначительным лейкоцитозом, базофилией, интенсивной дифференциацией и количественным увеличением на 30,2% Т- и 70% - В-лимфоцитов; положительным сдвигом в сторону увеличения г-глобулинов в 1,6 раза при незначительном увеличении в-глобулинов (в 1,01 раза), что свидетельствует о доброкачественном поствакцинальном процессе.

Ключевые слова: пастереллез, этиологическая структура, антигены возбудителя, типоспецифические сыворотки, агглютинины, преципитины, ассоциированная вакцинация, вакцина “Пасако”.

Mazur T.V. Pasteurellosis of swine. Creation of new remedys diagnostics and specific prevention. - Manuscript.

Thesis on the obtaining of Doctor of Veterinary Science scientific degree on speciality 16.00.03 - Veterinary microbiology and virology. - National Agricultural University, Kyiv, 2004.

Thesis is devoted to the problems of spread of swine pasteurellosis in Ukraine, its etiologycal structure and creation of diagnostic agents and specific prevention of disease, considering the type diversity of P.multocida.

...