Особливості патогенезу та терапії парентеральних вірусних гепатитів у хворих, які вживають наркотики

Необхідно відзначити, що гормональна терапія вірогідно знижувала ризик погіршення перебігу ВГ, пов'язаному з введенням КІПО (погіршення від КІПО відзначені у хворих, що одержували і не одержували гормони відповідно у 12,4 і 33,3 %). У порівнянні з наркоспоживачами з ВГ, у яких не застосовували глюкокортикоїди, застосування гормонів скорочувало стаціонарне лікування на 25 %.

Таким чином у дисертації вивчені провідні патогенетичні механізми та клінічні особливості гострих та хронічних парентеральних ВГ у наркоспоживачів та розроблені ефективні методи патогенетичної та етіотропної терапії ВГ у цій групі хворих. У роботі проілюстровано, що в порівнянні з хворими на ВГ, які не вживають наркотиків, у наркоспоживачів має місце різка активація протеолізу і перекисного окислення ліпідів, недостатність системи антипротеазного захисту і антистресових систем, клітинний імунодефіцит, активація інтерфероногенезу, високий рівень печінкового фіброгенезу і розвитку малігнізації. Вивчений дозозалежний імуносупресивний і цитотоксичний вплив опіатів і сурогатів опію та описані його можливі механізми. Доведено негативний вплив абстиненції на патогенез ВГ з високою імовірністю летальності. Обґрунтовано необхідність застосування замісної терапії агоністами опійних рецепторів у наркозалежних хворих на ВГ. Оптимізовані режими і дози застосування інтерфероногенів. Показано можливість розвитку ускладнень застосування інтерфероногенів у наркоспоживачів з ВГ і розроблені методи їх прогнозування. У наркоспоживачів з ВГ обґрунтована доцільність застосування глюкокортикоїдів та запропоновані оптимальні режими і дози їх використання.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження надали доказові дані про механізми патогенезу ВГ у наркоспоживачів, дозволили удосконалити методи та розробити нові шляхи лікування з у цій групі хворих з застосуванням інтерфероногенів, глюкокортикоїдів та замісної терапії агоністами опійних рецепторів.

1. Клінічні прояви печінкової енцефалопатії у наркоспоживачів з ВГ мають високу ступінь подібності з клінікою гострого отруєння опіатами, що вказує на провідну роль диференційної діагностики, яка визначає тактику терапії, від якої залежить життєвий прогноз для наркоспоживачів з ВГ. Високоінформативним тестом диференційної діагностики печінкової енцефалопатії з гострим отруєнням опіатами у наркоспоживачів з ВГ є "налоксонова проба".

2. Провідним критерієм виявлення споживання опіатів пацієнтами інфекційного стаціонару є хіміко-аналітичний метод детекції опіатів у сечі. При неможливості тестування біоматеріалу на наявність опіатів з вірогідністю більше 80 % критеріями наркоспоживання можуть служити зміни: у гемограмі - лейкоцитоз з нейтрофільозом, анеозинофілія, структурні зміни лейкоцитів на тлі нормальних показників ШОЕ; у біохімічних тестах - підвищення рівня холестерину і в-ліпопротеїдів; в урограмі - короткочасна помірна протеїн-, лейкоцит-, еритроцит- та циліндрурія.

3. У групі наркоспоживачів ВГД має всі основні ознаки внутрішньолікарняної інфекції, що є однією з підстав хвилеподібного перебігу ВГ. Джерелом дельта-інфекції у стаціонарі є пацієнти з ВГД чи інфіковані дельта-вірусом наркотики. Парентеральні ВГ у наркоспоживачів представлені переважно мікст-ВГ асоційованими з вірусами гепатитів В і С з перевагою хронічних форм ВГ (до 60 %), перевищуючи показники в групі хворих на ВГ, які не вживають наркотиків, у 3 рази. У порівнянні з групою хворих ВГ, які не вживають наркотиків, у наркоспоживачів гепатит В перебігає важче, а мікст-ВГ В+С легше. Характерною рисою ВГ у наркоспоживачів є клініко-лабораторний хвилеподібний перебіг ВГ, коротший (на 30 %) термін стаціонарного лікування з високим рівнем дострокової виписки хворих із стаціонару без клініко-біохімічної ремісії (до 40 %), перевищуючи показники в порівнянні з хворими на ВГ, які не вживають наркотиків, майже в 4 рази.

4. У гострому періоді при тяжкому і середньотяжкому перебігу ВГ у пацієнтів, що вживають наркотики, має місце висока активність глюкокортикоїдної функції надниркових залоз (перевищуючи показники в донорів у 2-3 рази), а її додаткова активація у вигляді абстинентного синдрому може привести до декомпенсації функцій антистресової системи.

5. При ВГ має місце позитивна кореляційна залежність між глюкокортикоїдною активністю надниркових залоз і активністю системи протеолізу, найбільш вагома при тяжкому перебігу ВГ у наркоспоживачів, перевищуючи показники у хворих на ВГ, які не вживали наркотиків, у 1,5-2 рази. Ступінь кореляційної залежності показників знижується із зменшенням ступеня тяжкості ВГ. Кореляційний зв'язок між активністю системи протеолізу і системою інтерфероногенезу практично відсутній.

6. Активність протеолізу корелює з вагою перебігу ВГ у хворих, які вживають наркотики, досягаючи вкрай високих показників (на порядок і більше в порівнянні з нормою) при тяжкому перебігу ВГ, перевищуючи показники у хворих на ВГ, які не вживають наркотиків, у 2-4 рази. Високоінформативним показником оцінки тяжкості перебігу ВГ є співвідношення активності протеоліз/антипротеази.

7. При тяжкому перебігу ВГ у наркоспоживачів знижені резервні можливості системи антипротеазного захисту, найбільш вагомі при мікст-ВГ. Рівень а1-ІП у крові в цій групі хворих має зворотну залежність зі ступенем тяжкості перебігу ВГ.

8. У наркоспоживачів з ВГ, як і в пацієнтів з ВГ, що не вживають наркотиків, має місце активація ПОЛ, а рівень його активності прямо залежить від тяжкості перебігу ВГ та виразності клінічних проявів. Вживання сурогатів опію і абстиненція приводять до додаткової активації ПОЛ при ВГ у наркоспоживачів, збільшуючи патогенетичні порушення при ВГ і погіршуючи перебіг хвороби.

9. У наркоспоживачів з ВГ має місце Т-клітинний імунодефіцит із супресією хелперної ланки та високими показниками рівня ЦІК, а ступінь порушення імунорегуляції у наркоспоживачів з ВГ прямо корелює з вагою перебігу та етіологією ВГ і найбільш вагома при мікст-ВГ В+С+D.

10. Наявність на еритроцитах антигену Kell, а також фенотип D+,C+,E- системи Rh у наркоспоживачів і група крові О(I) у пацієнтів з ВГ, що не вживають наркотиків може служити прогностичним показником можливого розвитку тяжкого перебігу ВГ. Відсутність на еритроцитах антигену С системи Rh підвищує ризик хронізації захворювання у хворих на ВГ, що вживають наркотики в 2 рази. Наявність на еритроцитах антигену D системи Rh у хворих на ВГ, що не вживають наркотиків, підвищує ризик хронізації гепатиту майже в 3 рази.

11. Вживання наркотиків активізує інтерфероногенез, а абстиненція у наркозалежних хворих приводить до різкої активації синтезу б-інтерферону (в 2-4 рази).

12. Сурогати опію і морфін мають високу дозозалежну цитотоксичність для імуноцитів, а отже вагомий імунодепресивний вплив. Механізмом імуносупресії опіатів є зниження презентації мембранних рецепторів на Т-лімфоцитах і цитотоксичність високих концентрацій морфіну для імуноцитів (у наркоспоживачів). Наркоспоживачі в порівнянні з особами, що не вживають наркотиків, мають більш високу толерантність до цитотоксичної та імуносупресивної дії морфіну і сурогатів опію, перевищуючи показники у хворих, які не вживали наркотиків, в 1,5-2 рази.

13. Абстиненція негативно впливає на патогенез і обтяжує перебіг ВГ у наркозалежних хворих за рахунок додаткової активації глюкокортикоїдної функції надниркових залоз, зниження резервних можливостей систем адаптації, значної активації протеолізу, що приводить до зниження резерву системи антипротеазного захисту, високої активації ПОЛ, стимуляції синдрому відміни глюкокортикоїдів. Розвиток абстиненції у хворих з тяжким перебігом ВГ може привести до печінкової енцефалопатії з ймовірністю більше 40 % і закінчитися летально в 75 % таких хворих.

14. Попередження абстиненції і її припинення у хворих на ВГ - необхідна умова комплексної терапії ВГ у наркоспоживачів. Розвиток абстиненції у хворих ВГ є прямим показанням для замісної терапії агоністами опійних рецепторів, застосування глюкокортикоїдів та інгібіторів протеолізу, розширення дезінтоксикаційної терапії і застосування методів моделюючих функції печінки.

15. Наркозалежні хворі ВГ мають потребу в замісній терапії фармакологічними агоністами опійних рецепторів. Найбільш перспективні препарати для замісної терапії, в умовах існуючої законодавчої бази держави - трамадол та його аналоги.

16. Циклоферон у групі наркоспоживачів з ВГ є препаратом вибору для інтерферонотерапії. Однак застосування індукторів інтерфероногенезу може викликати серйозні ускладнення в наркоспоживачів з ВГ у випадку вживання опіатів у тимчасовому інтервалі 12-24 годин до чи після введення індуктора. Оцінкою імовірності ускладнень застосування індукторів у наркоспоживачів з ВГ є тест визначення чутливості пацієнта до імуномодулятора.

17. Терапія глюкокортикоїдами доцільна і виправдана при тяжкому перебігу ВГ у наркоспоживачів, дозволяє зменшити токсичні ефекти сурогатів опію, скоротити терміни стаціонарного лікування і нормалізації показників біохімічного гомеокінезу.

18. Розроблені відеосистема для лабораторних досліджень та автоматизовані методики оцінки активності системи протеолізу-антипротеаз, які дозволяють підвищити вірогідність одержаних результатів, суттєво скоротити час досліджень, зекономити дорогі реактиви, лабораторний посуд, використовувані площі, а також дають змогу проводити скрінінгові та масові дослідження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Застосування глюкокортикоїдів. Показанням для застосування глюкокортикоїдів у наркоспоживачів з ВГ є тяжкий і вкрай тяжкий перебіг ВГ, а також абстинентний синдром. Найбільш ефективним, доцільним і безпечним при відсутності протипоказань є використання короткого курсу преднізолону в наступному режимі: початкова добова доза препарату в перекладі на пероральний прийом повинна складати 60-80 мг на добу. Оптимальним є пероральний прийом 40-60 мг преднізолону, а дозу, що залишилася (40-20 мг пероральної дози), вводять парентерально з перерахуванням за загальновідомими коефіцієнтами. Надалі, з урахуванням клінічної ефективності, проводять східчасте зниження добової дози гормонів, скасовуючи спочатку парентеральне введення, а потім зменшуючи пероральну дозу. При використанні такого режиму застосування преднізолону тривалість його прийому, як правило, не перевищує 7-12 днів. Найбільший ризик розвитку ускладнень дає застосування дексаметазону, особливо при його тривалому застосуванні. Високоефективним у терапії ВГ у наркоспоживачів є комплексне застосування, поряд з глюкокортикоїдами, альбуміну і великих доз інгібіторів протеолізу в поєднанні з сеансами ГБО. Значне підвищення рівня кортизолу в крові на тлі зниження дози глюкокортикоїдів свідчить про високий ризик розвитку синдрому відміни.

2. Інтерферонотерапія. Важливою і необхідною умовою терапії індукторами інтерфероногенезу в наркоспоживачів з ВГ є визначення індивідуальної чутливості пацієнта до імуномодулятора (вірогідність тесту Е-РУК складає більше 80 %) і динамічний контроль за рівнем б-інтерферону в крові, що дозволяє визначити тривалість рефрактерного періоду і скорегувати режим введення індуктора. Для попередньої оцінки ефективності та доцільності застосування індукторів інтерфероногенезу в терапії ВГ необхідно визначати індивідуальну чутливість пацієнта до індуктора. Застосування інтерфероногенів на тлі терапії глюкокортикоїдами недоцільне. Найбільш раціональне використання інтерфероногенів відразу після відміни гормональної терапії. У пацієнтів з початково високим рівнем сироваткового б-інтерферону (більше 40-50 пкг/мл) застосування циклоферону недоцільне. Нормальний вихідний вміст кортизолу в крові пацієнтів також вказує на низьку ефективність майбутньої терапії циклофероном. Початково низькі показники б-інтерферону в сироватці крові прогностично сприятливі в плані терапії індукторами інтерфероногенезу. Наркоспоживачам з ВГ, можна рекомендувати застосування циклоферону в наступному режимі по дням введення: 1, 2, 4, 6 и 8. При необхідності курс можна повторити 1-2 рази з інтервалом у 7-10 днів. Доцільно продовжити введення в підтримуючому режимі по 2,0 мл в/м 1-2 рази на тиждень протягом 3-6 місяців. Недоцільне застосування циклоферону у хворих на ВГ з низьким рівнем індукції б-інтерферону. Використання інтерфероногенів у наркоспоживачів з ВГ може викликати серйозні ускладнення у випадку вживання опіатів у тимчасовому інтервалі 12-24 годин до чи після введення індуктора. Оцінкою імовірності ускладнень застосування індукторів у наркоспоживачів з ВГ є тест визначення чутливості пацієнта до імуномодулятора. Високий індекс чутливості до інтерфероногену (більше 30 %) свідчить про значний ризик розвитку ускладнень введення індуктора. У випадку неможливості відмовлення від вживання наркотиків застосування інтерфероногенів необхідно припинити або використовувати тільки в режимі, що забезпечує часовий інтервал між введенням опіатів та індуктора, перевищуючим 24 години.

3. Замісна терапія. Повна відмова від наркотику в наркозалежних пацієнтів з ВГ практично неможлива. Вона можлива тільки у хворих, що вживають наркотики спорадично. З огляду на можливість розвитку абстиненції і її негативних наслідків при ВГ, у наркозалежних пацієнтів, категорично вимагати повну відмову від наркотику, можливо тільки за умови активної терапії абстиненції, розробленої разом з наркологом. Відмова від наркотику в наркозалежних хворих з ВГ вимагає обов'язкової індивідуальної пофазної патогенетичної терапії абстиненції, з урахуванням індивідуальної дози наркотиків і тривалості їх вживання. У випадку неможливості відмови від сурогатів опію в терапії ВГ у наркозалежних хворих, з метою зменшення токсичного навантаження на гепатоцити і профілактики абстиненції, пацієнтам можна рекомендувати знизити добову дозу наркотику до "мінімальної індивідуальної дози", що не приведе до абстиненції, чи рекомендувати замісну терапію, дозволеними законодавством фармакологічними аналогами опіатів і агоністами опійних рецепторів. Застосування препаратів, що містять кодеїн, обмежується високим вмістом у них гепатотоксичного парацетамолу. Найбільш перспективні препарати для замісної терапії, в умовах існуючої законодавчої бази держави, є трамадол і його аналоги. Препарат на початкових етапах замісної терапії краще вводити парентерально з наступним переходом на пероральний прийом. Доза і режими добового введення трамадолу підбираються індивідуально з урахуванням толерантної дози до опіатів. Разова доза трамадолу не повинна перевищувати 100-150 мг, а добова доза препарату при необхідності може бути вище 400 мг. Обов'язкова провідна участь нарколога в проведенні та підборі замісної терапії і терапії абстиненції.

4. Критерії виявлення вживання наркотиків хворими з ВГ в умовах інфекційного стаціонару. Провідним інформативним, вірогідним і доступним для звичайної клінічної лабораторії, не обтяженим юридичними складностями, методом виявлення вживання опіатів пацієнтами з ВГ є хіміко-аналітична детекція опіатів у сечі (з використанням реактиву Марка). Додатковими критеріями вживання наркотиків хворими на ВГ є показники гемограми, урограми та біохімічних тестів. При вживанні сурогатів опію, через кілька годин, протягом 12-24 годин, у хворих в гемограмі відзначають: лейкоцитоз з нейтрофільозом, анеозинофілію, структурні зміни лейкоцитів на тлі нормальних показників ШОЕ; у біохімічних тестах: підвищення рівня холестерину і ліпопротеїнів низької щільності; в урограмі виявляється короткочасна помірна протеїнурія, лейкоцит-, еритроцит- та ціліндрурія. Наявність на еритроцитах антигенів системи Kell, відсутність на них антигену Е системи Rh, а також група крові АВ (IV) можуть бути додатковими ознаками вживання наркотиків хворими на ВГ. Довірчі відносини між лікарем і хворим на ВГ є ведучим чинником виявлення вживання наркотиків в умовах інфекційного стаціонару. Консультація хворих на ВГ наркологом у плані виявлення вживання пацієнтами наркотиків недоцільна.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондаренко А.М. Активність системи антипротеаз у хворих на вірусні гепатити, які вживають наркотики // Інфекційні хвороби. - 2004.- № 4.- С. 17-21.

2. Бондаренко А.М. Вплив абстиненції на ефекторну ланку системи адаптації у наркозалежних хворих на вірусні гепатити // Інфекційні хвороби. - 2004.-№ 1.- С. 14-18.

3. Бондаренко А.М. Гепатит D у хворих, які вживають наркотики - внутрішньолікарняна інфекція ? // Інфекційні хвороби. - 2003.- № 4.- С. 16-19.

4. Бондаренко А.М. Динаміка рівня кортизолу у хворих на вірусні гепатити, які вживають наркотики // Медичні перспективи. - 2003.- Т. VIII, № 3.- С. 77-81.

5. Бондаренко А.М. Зв'язок групових еритроцитарних антигенів систем АВО, Резус і Кеll з характером перебігу вірусних гепатитів у осіб, які вживають наркотики // Медичні перспективи. - 2004.- № 3.- С. 74-79.

6. Бондаренко А.М. Мікрометод визначення активності протеїназ крові // Запорожский медицинский журнал. - 2004.- № 3.- С. 43-46.

7. Бондаренко А.М. Перебіг парентеральних вірусних гепатитів на тлі абстиненції у наркозалежних хворих // Інфекційні хвороби. - 2003.- № 3.- С. 20-23.

8. Бондаренко А.М. Практика виявлення вживання опіатів хворими на вірусні гепатити в умовах клінічної лікарні // Сучасні інфекції. - 2003.- № 1.- С. 28-31.

9. Бондаренко А.М., Єгорова М.В. Вивчення чутливості до інтерферонів та їх індукторів у хворих на вірусні гепатити, які вживають наркотики // Медичні перспективи. - 2002.- Т. VII, № 4.- С. 91-93.

10. Бондаренко А.М., Єгорова М.В. Вплив опіатів на клітинну ланку імунної системи у наркоспоживачів, хворих на вірусні гепатити та клінічно здорових осіб // Інфекційні хвороби. - 2004.- № 2.- С. 24-28.

11. Фролов А.Ф., Бондаренко А.М. Обґрунтування застосування глюкокортикоїдів у терапії хворих на вірусні гепатити, які вживають наркотики // Медичні перспективи. - 2002.- Т. VII, № 3.- C. 85-89.

12. Фролов А.Ф., Бондаренко А.М. Оптимізація застосування індукторів інтерфероногенезу у лікуванні вірусних гепатитів В та С у хворих, які вживають наркотики // Інфекційні хвороби. - 2002.- № 3.- С. 16-19.

13. Бондаренко А.Н. Автоматизированная модификация метода определения 1-ингибитора протеиназ и 2-макроглобулина в сыворотке крови человека // Лабораторная диагностика. - 2004.- № 1.- С. 46-50.

14. Бондаренко А.Н. Активность процессов перекисного окисления липидов у больных парентеральными вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2005.- № 1.- С. 110-114.

15. Бондаренко А.Н. Влияние абстиненции на активность систем протеолиза и антипротеазной защиты у наркозависимых больных вирусными гепатитами // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2004.- № 4.- С. 145-149.

16. Бондаренко А.Н. Глюкокортикоидная активность надпочечников у больных вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Вестник академии Мечникова. - 2003.- № 1-2(4).- С. 180-184.

17. Бондаренко А.Н. Дифференциальная диагностика печеночной энцефалопатии и передозировки опиатов и тактика ведения больных вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Сучасні інфекції. - 2003.- № 4 - С. 21-27.

18. Бондаренко А.Н. Индукция уровня -интерферона циклофероном у наркозависимых больных вирусным гепатитом // Врач. - 2003.- № 6.- С. 55-56.

19. Бондаренко А.Н. Конструкция видеосистемы для лабораторных исследований // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004.- № 3.- С. 52-54.

20. Бондаренко А.Н. Метод определения ингибиторов протеиназ в сыворотке крови человека // Клиническая лабораторная диагностика. - 2004.- № 5.- С. 11-14.

21. Бондаренко А.Н. Обмен микроэлементов у наркозависимых больных в периоде абстиненции и при вирусных гепатитах // Запорожский медицинский журнал. - 2004.- № 2.- С. 22-26.

22. Бондаренко А.Н. Оценка активности системы антипротеаз у больных вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Вестник академии Мечникова. - 2004.- № 1.- С. 160-164.

23. Бондаренко А.Н. Оценка эффективности применения циклоферона у больных вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Сучасні інфекції. - 2004.- № 3.- С. 10-15.

24. Бондаренко А.Н. Прогнозирование осложнений использования индукторов ин-терфероногенеза в терапии ВГ у наркопотребителей // Врач.-2004.- № 12.- С. 31-33.

25. Бондаренко А.Н. Состояние иммунного гомеокинеза у наркопотребителей с парентеральными вирусными гепатитами // Сучасні інфекції. - 2004.- № 3.- 24-30.

26. Бондаренко А.Н. Фролов А.Ф. Тактика ведения и терапия вирусных гепатитов у наркопотребителей: Методические рекомендации. - Киев; СПб., 2004. - 88 с.

27. Патент деклараційний № 69221 А Україна. МПК 7 А61В10/00; G01N33/48. Спосіб прогнозування ускладнень від дії індукторів інтерфероногенезу у наркозалежних хворих на вірусний гепатит / Бондаренко А.М. (Україна); Бондаренко А.М.- № 20031211673; Заявл. 16.12.03; Надрук. 16.08.04.- Бюл.- № 8.- 3 с.

28. Патент деклараційний № 69925 А Україна. МПК 7 А61В10/00; G01N33/48. Спосіб визначення активності протеолітичних ферментів трипсиноподібної дії в сироватці крові людини /Бондаренко А.М.(Україна);Бондаренко А.М.-№ 20031211665; Заявл. 16.12.03; Надрук. 16.09.04. - Бюл.- № 9.- 3 с.

29. Бондаренко А.М., Фролов А.Ф. Особливості терапії парентеральних вірусних гепатитів у хворих, що вживають наркотики: Методичні рекомендації. - МОЗ України, Київ. - 2004.- 23 с.

30. Бондаренко А.М. Складності лікування вірусних гепатитів у хворих, які вживають наркотики, та шляхи їх подолання // Матеріали 6-го з'їзду інфекціоністів України "Клінічні проблеми боротьбі з інфекційними хворобами" 25-27.09.02.- Одеса, 2002.- С. 276-278.

31. Критерії виявлення вживання наркотиків хворими на вірусні гепатити в умовах інфекційного стаціонару / Фролов А.Ф., Бондаренко А.М., Овчаренко Л.І., Ахундова Ю.К., Черткова І.М. // Інформаційний лист. - МОЗ України, Київ. - 2003.

32. Бондаренко А.Н. Влияние абстиненции на течение вирусных гепатитов у наркозависимых больных // Материалы научн.-практ. конф. "Гепатиты в практике терапевта, семейного врача и инфекциониста. Современные методы диагностики и терапии". - Харьков, 11-12 марта 2003.- С. 40-44.

33. Бондаренко А.Н. Индукция интерфероногенеза циклофероном у больных вирусными гепатитами, употребляющих наркотики // Материалы научн.-практ. конф. "Гепатиты в практике терапевта, семейного врача и инфекциониста. Современные методы диагностики и терапии". - Харьков,11-12 марта 2003.- С. 34-37.

34. Бондаренко А.Н. Особенности диагностики печеночной энцефалопатии при вирусных гепатитах у наркопотребителей // Материалы научно-практической конференции "Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів". - Харьков, 31/03-01/04 2005.- С. 47-50.

35. Бондаренко А.Н. Острые лихорадочные состояния у больных парентеральными вирусными гепатитами, употребляющих наркотики //Материалы научн.-практ. конф. "Сепсис: патогенез, діагностика і терапія". - Харьков, 1-2 апреля 2004.- С. 42-43.

36. Бондаренко А.Н. Оценка эффективности применения циклоферона в лечении вирусных гепатитов //Сб. науч. тр. "Инфекции не знают границ". Приложение к "School of Fundamental Medicine Jornal".-1999.-Vol. 5,№ 1.-Харьков. - 1999.- С. 18-19.

37. Бондаренко А.Н. Патогистология печени у наркопотребителей с парентеральными вирусными гепатитами // Материалы научно-практической конференции "Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів". - Харьков, 31/03-01/04 2005.- С. 50-53.

38. Бондаренко А.Н. Цитотоксическое и иммуносупрессивное влияние опиатов на клеточное звено иммунной системы у наркопотребителей с вирусными гепатитами // Материалы научно-практической конференции "Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів". - Харьков, 31/03-01/04 2005.- С. 53-58.

39. Бондаренко А.Н., Евтушенко Т.И. Активность системы протеолиза у наркопотребителей с парентеральными вирусными гепатитами // Сб. научн.-практ. статей к 100-летию городской больницы № 8.- Кривой Рог.-2004.- С. 2-3.

40. Бондаренко А.Н., Овчаренко Л.И., Витт Ф.Я. Вирусный гепатит D - внутрибольничная инфекция ? // Материалы научн.-практ. конф. "Гепатиты в практике терапевта, семейного врача и инфекциониста. Современные методы диагностики и терапии". - Харьков, 11-12 марта 2003.- С. 38-40.

41. Бондаренко А.Н., Сологуб Т.В., Фролов А.Ф. Прогнозирование осложнений при использовании циклоферона в терапии вирусных гепатитов у наркопотребителей: Информационное письмо. - Санкт-Петербург-Киев, 2004.- 8 с.

42. Бондаренко А.Н., Хмеленко А.И., Турлов С.В. Тактика ведения больных парентеральными вирусными гепатитами, употребляющих наркотики //Материалы научн. -практ. конф. "Гепатиты в практике терапевта, семейного врача и инфекциониста. Современные методы диагностики и терапии".- Харьков,11-12 марта 2003.- С. 45-49.

Размещено на Allbest.ru