Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна академія

Ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Фізіологічний статус великої рогатої худоби за умов впливу абіотичних чинників середовища

Козенко Оксана Віталіївна

Львів 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрах гігієни тварин і ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.

Наукові консультанти: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, ректор;

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Демчук Михайло Васильович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Колтун Євстахій Михайлович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри клінічної діагностики;

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка секретаря відділення зоотехнії;

доктор ветеринарних наук, професор Гончаренко Володимир Михайлович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і технології виробництва продуктів тваринництва.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет.

Захист відбудеться "9" червня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "7" травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент Головач П.І.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми: За останні 15 років різко погіршився екологічний стан навколишнього середовища, зокрема на великих просторах західних областей України. За даними вчених, кількість токсичних речовин, які надходять у навколишнє середовище, перевищила 400 тисяч назв. Цьому сприяє значне розширення мережі промислових підприємств, збільшення кількості відвалів і сховищ шахт (Смоляр Н.І. та співавт., 1999); використання, інколи в надмірних кількостях, мінеральних добрив, гербіцидів та інших отрутохімікатів (Барабой В.А., 1996; Кравців Р.Й. та співавт., 2000; Гуфрій Д.Ф. та співавт., 2001). Лише аварія на Чорнобильській АЕС стала причиною забруднення більш ніж 377 тис. га переважно північно-західного регіону (Асташева Н.А. та співавт., 1991; Пристер Б.С. та співавт., 1991; Фукс П., Богданов Г. та співавт., 1999; Високос М.П., Савченко І.Г., 1997; Засєкін Д., 1999). До того ж обширні території Тернопільської, Рівненської та Волинської областей зазнали забруднення зі щільністю від 1 до 15 Кі/км2 за цезієм-137. Лише у Волинській області такого забруднення зазнали 167 населених пунктів, в яких проживає 144 188 чоловік дорослого населення та 46014 дітей.

За останнє десятиріччя тваринницька галузь, зокрема скотарство, зазнала занепаду. Причин для цього було чимало. Це перехідний період, зміна форм власності, розпад колективних господарств, невдала спроба на забруднених територіях замінити молочне скотарство на м'ясне, масове вибракування худоби в багатьох господарствах Полісся. В цьому регіоні переважно розводили червоно-польську худобу, яка на даний час майже зникла. За останні 10-20 років найбільш поширеною є чорно-ряба порода, яка добре пристосована до специфіки місцевих умов і тому заслуговує на збереження (Богданов Г.О., Савченко Ю.І. та співавт., 1997).

Незважаючи на всі проблеми і труднощі, сільськогосподарська діяльність є невід'ємною частиною життя населення радіаційно забруднених територій.

За сучасних умов проведенням дослідів безпосередньо на базі тваринницьких ферм неможливо виділити дію якогось одного чинника на організм тварини. Як правило, всі шкідливі чинники діють на організм комплексно, при цьому один із них часто посилюється дією іншого. Все це, як правило, відбувається на тлі недоліків технологічного порядку, зокрема гіподинамії, незбалансованості раціонів через нестачу кормів і низьку їх якість (Зубець М.В., 2000), одностороннього живлення якимось одним кормом тощо. Дія радіоактивного випромінювання на організм, як і отрутохімікатів та недоліків годівлі й утримання, шкідливо впливає на обмін речовин, органи кровотворення, імунний захист і відтворну здатність тварин. Враховуючи багаточисельні функції крові щодо підтримання продуктивності тварин та імунного захисту в профілактиці захворювань, питання дослідження та відпрацювання способів зменшення шкідливого впливу радіоактивного випромінювання та інших негативних чинників навколишнього середовища на організм дорослих тварин і молодняку надзвичайно актуальні. Саме тому даний аспект набуває особливої гостроти і актуальності в сучасних умовах. Властиво з цих міркувань нами було приділено особливу увагу вивченню фізичних властивостей, морфологічного і біохімічного складу крові великої рогатої худоби за дії несприятливих екологічних, кліматичних і технологічних чинників навколишнього середовища. Ці питання, за даними зарубіжної літератури, є маловивченими, а в Україні розробляються вперше. Дослідження цих питань має як теоретичне, так і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами , планами, темами. Робота - розділ комплексної спільної теми кафедри гігієни тварин та ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (номер державної реєстрації 0197 U-007262).

Мета і задачі дослідження: Метою нашої роботи було вивчити інтер'єрні особливості організму великої рогатої худоби чорно-рябої породи за впливу сукупної дії несприятливих (екологічних, кліматичних і технологічних) чинників навколишнього середовища, екстер'єрні показники та продуктивність тварин, морфологічний та біохімічний склад крові залежно від кількості в ній лейкоцитів; сезонні зміни морфологічного і біохімічного складу крові; вплив підвищеної температури повітря на показники крові; вплив віку та тривалості їх перебування в забрудненій радіонуклідами зоні на склад крові корів і молодняку; ефективність парентерального введення тривітаміну та корекції раціонів полісолями мікроелементів; імунологічну відповідь організму на внутрішньошкірне введення гістаміну; показники крові молодняку за впливу аерозольної дезінфекції повітря; лабільність білків плазми крові та вплив сукупності несприятливих чинників середовища на ендогенну інтоксикацію організму.

Об'єкт дослідження. Функціональний стан організму корів, новонароджених телят, молодняку 7-8-місячного віку та бугаїв-плідників залежно від впливу несприятливих технологічних і екологічних чинників.

Предмет дослідження. Кров і плазма крові від корів, телят і бугаїв-плідників, тривітамін, полісолі мікроелементів, загальна імунологічна реактивність та ендогенна інтоксикація організму.

Методи дослідження. Морфологічні, фізіолого-біохімічні, зоогігієнічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення гігієнічних умов утримання, екстер'єрних показників, фізичних властивостей, морфологічного складу і біохімічних показників крові, що характеризують білковий, вуглеводний та фосфорний обміни у великої рогатої худоби у зв'язку з віком, сезоном року, умовами годівлі, технологічними та екологічними чинниками, тривалістю перебування під впливом низьких рівнів радіонуклідного забруднення в чотирьох областях західного регіону України (Львівська, Волинська, Рівненська, Тернопільська).

Встановлено, що тривала сукупна дія несприятливих чинників навколишнього середовища впливає на екстр'єрні показники великої рогатої худоби. Тварини не відповідають стандарту для породи за живою масою, основними зоотехнічними промірами та показниками продуктивності.

Доведено, що парентеральне введення тривітаміну (в дозі 5 мл через кожних 10-14 днів протягом зимівлі) і корекція раціону полісолями мікроелементів не можуть компенсувати незадовільної годівлі і позитивно впливають лише на нормалізацію окремих показників крові. У новонароджених телят, отриманих від таких матерів, встановлено незначне збільшення живої маси і кількості лейкоцитів, загального білка, бета- та гама-глобулінів. Встановлено, що застосування малотоксичного препарату “Хлоран” для аерозольної дезінфекції повітря, при наявності тварин є лише додатковим стресовим чинником при незадовільній годівлі. Але за умови покращення годівельного фактора в крові з'являються більш осмотично резистентні форми еритроцитів, незначно збільшуються рівні імуноглобулінів і церулоплазмін.

Доведено, що реакція сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ) є чутливим індикатором стану довкілля, а її застосування доцільне для оцінки ендогенної інтоксикації організму за впливу несприятливих чинників довкілля та проведення аерозольної дезінфекції повітря при наявності тварин. Парентеральне введення тривітаміну незначно оберігає організм від ендогенної інтоксикації. Встановлено, що імунологічна реактивність великої рогатої худоби (на введення гістаміну) із забрудненої радіонуклідами зони має дуже велику залежність від умов годівлі. Показники лабільності білків плазми крові великої рогатої худоби є чутливим індикатором функціонального стану гепатоцитів.

Наукова новизна проведених досліджень захищена 1 патентом України.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами вивчення інтер'єрних показників великої рогатої худоби розроблені і видані: "Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення", схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної Ради Міністерства аграрної політики України. Протокол №5 від 8 листопада 2002 року; "Методичні рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби, яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України", схвалено і рекомендовано до видання науково-технічною Радою Державного департаменту ветеринарної медицини, реєстр. №15-14/511 від 27 листопада 2002 року, а також є можливість поповнити спеціальну літературу новими нормативними величинами показників крові корів, бугаїв-плідників і молодняку у зв'язку з сукупною дією негативних чинників технологічного та екологічного походження.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертації здобувачем самостійно здійснений весь обсяг методичної й експериментальної роботи, проведені гематологічні, біохімічні і зоотехнічні дослідження під керівництвом наукових консультантів. Однак окремі експериментальні дослідження проведені спільно із Є.С.Гаврилець, Е.М.Охріменко та І.П.Ульянюком, які є співавторами наших праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлені, обговорені та схвалені на: науково-практичному семінарі-симпозіумі (14-16 березня 1995 р.) м. Кузнецовськ; другому міжнародному міжкафедральному симпозіумі з питань гігієни тварин, Львів, 1996 р.; miendzynarodowej Sesji Naukowej (19-20 wrzesnia), Lublin, 1995 r.; міжнародній науково-практичній конференції (24-26 вересня) м. Харків, 1997 р.; науково-виробничій конференції, присвяченій 190-річчю вищої ветеринарної освіти в Росії, Санкт-Петербург, 1998 р.; міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення”, присвяченій 50-річчю зооінженерного факультету - 1999 р. (7-8 жовтня), м. Львів; третій міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи вирішення проблем сучасного тваринництва (4-5 листопада) Вітебськ, Білорусь, 1999 р.; міжнародній науковій конференції “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня народження Степана Гжицького (4-6 травня), 2000 р., Львів; третій міжнародній конференції “Актуальні проблеми біології в тваринництві” (6-8 вересня), м. Боровськ, Росія 2000 р.; міжнародній науково-методичній конференції “Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продуктів тваринництва” (19-20 жовтня), Вінниця, 2000 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченій 120-річчю від часу заснування ветеринарної школи у Львові (4-6 жовтня), Львів, 2001 р.

Публікації: за матеріалами дисертації опубліковано 37 робіт. З них статей у наукових виданнях 25 (10 одноосібних), у працях міжнародних, загальнодержавних та галузевих з'їздів, симпозіумів і конференцій 9, методичних рекомендацій 2, деклараційний патент 1.

Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд літератури”, “Матеріали і методи досліджень”, “Результати досліджень”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву” та “Додатки”. Дисертація викладена на 360 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 84 таблицями, 25 рисунками і 29 додатками. Список використаної літератури містить 505 джерел, в тому числі 91 іноземне.

2. Загальна методика та основні методи досліджень

В експериментальній частині роботи вивчали інтер'єрні особливості організму великої рогатої худоби чорно-рябої породи, залежно від впливу несприятливих (екологічних, кліматичних і технологічних) чинників навколишнього середовища. Проведено 13-ть серій дослідів, зміст яких наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема проведення досліду

У всіх господарствах, де проводилася експериментальна частина роботи, корови утримувалися зимою в приміщеннях на прив'язі, а літом їх випасали на пасовищі. Бугаїв-плідників утримували в боксах, без прив'язі, а влітку лише на Дрогобицькій племстанції забезпечували їх перебування на вигульних майданчиках. Телят утримували залежно від віку: в індивідуальних, далі в групових клітках, а пізніше на прив'язі. Годівля бугаїв-плідників на Дрогобицькій племстанції була повноцінна, а на Волинському племоб'єднанні - незбалансована. У селянсько- фермерському господарстві (ФСГ) “Дермань” та КСП “Маяк” Рівненської області умови годівлі корів були задовільні, в акціонерному товаристві сільськогосподарських товаровиробників (АТСТзОВ) “Звенигород” - умовно задовільні, на інших фермах - незадовільні.

З огляду на масову вибраковку поголів'я, усі приміщення були заповнені тваринами на 1/2 або 1/3 своєї місткості, що позитивно вплинуло на показники мікроклімату.

Дослідним групам тварин у восьмій серії дослідів, протягом усього стійлового періоду утримання, двічі на місяць вводили внутрішньом'язово (коровам по 5 мл, а бугаям-плідникам по 10 мл) тривітамін, виготовлений Київським вітамінним заводом (в 1 г препарату було вітаміну А - 10 000 МО, D - 16 000 МО, Е - 20 мг) та з кормом згодовували, відповідно до інструкції, у вигляді полісолей (KJ; CoCl2; ZnSO4; MnSO4; CuSO4), виготовлених Волинською державною лабораторією ветеринарної медицини. Доза полісолей для однієї тварини становила (в перерахунку на діючий препарат) в мг: йоду - 4, кобальту - 15, цинку - 125, марганцю - 125, міді - 90. Препарат у формі свіжовиготовленого розчину згодовували з кормом два рази на тиждень протягом 30 діб, потім робили 30-денну перерву. Контрольні групи тварин жодних добавок не отримували. Кров для дослідження від усіх тварин брали з яремної вени до годівлі, з дотриманням усіх правил асептики і антисептики.

При виконанні роботи використовували наступні методи досліджень:

Статистичний: проаналізовано радіологічну документацію, яка стосується радіоактивного забруднення зони розташування господарств.

Зоогігієнічні: в холодну пору року в приміщеннях для тварин визначали температуру і відносну вологість повітря - статичним психрометром, вміст аміаку - переносним газоаналізатором УГ-2. Аерозоль дезінфікуючого засобу - 1% розчин “Хлоран” у дозі 16,5 мг/м3 діючої речовини одержували за допомогою струминного аерозольного генератора при тиску в системі 4,5-5,5 атм. Тривалість обробки повітря при наявності тварин становила 60 хв.

Зоотехнічні: визначали поживність раціонів і брали зоотехнічні проміри, за якими вираховували індекси будови тіла тварин.

Фізичні властивості крові: осмотичну резистентність еритроцитів (ОРЕ) у гіпотонічних розчинах натрію хлориду; швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) - у капілярах Панченкова під кутом 45; гематокритну величину - центрифугуванням крові протягом 30 хв. при 3 тис. обертів/хвилину в укорочених капілярах Панченкова; в'язкість крові і плазми - віскозиметром.

Морфологічні показники крові: кількість еритроцитів і концентрацію гемоглобіну - на ФЕК-М; кількість лейкоцитів - підрахунком у камері Горяєва; диференційовану кількість лейкоцитів - у мазках крові, фарбованих за методом Папенгейма. Такі індекси червоної крові, як кольоровий показник (КП) і вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) визначали розрахунковим методом.

Біохімічні показники крові: концентрацію метгемоглобіну - фотометричним методом (за Evelyn and Malloy в модифікації М.С.Кушаковського); неорганічного фосфору - за методом Фіске-Суббароу; фосфору АТФ - за різницею між лабільним і неорганічним фосфором; сорбційну здатність еритроцитів - за методом А.А.Тогайбаєва і співавторів.

В плазмі крові визначали: каротин - за методом Карр-Прайса в модифікації Юдкіна; глюкозу - за допомогою діагностичного набору для ферментативного визначення глюкози “Діаглюк”; активність лужної фосфатази - за кількістю неорганічного фосфору, відщепленого від бетагліцерофосфату натрію при 38 С протягом 1 години; загальний білок - рефрактометром РЛ-2; співвідношення білкових фракцій - за методом Олла і Маккорда в модифікації Карпюка; церулоплазмін за методом Ревіна; холестерин - за методом Ілька; дифеніламінову реакцію (ДФА) - за мікрометодом Ларського і виражали в одиницях екстинції; концентрацію імуноглобулінів за реакцією з сульфатом цинку (ЦСТ) - за методами Литвина та Кункеля; лабільність білків плазми крові - реакція з хлоридом кальцію за Вельтманом.

Імунологічні показники - загальну імунологічну відповідь організму на внутрішньошкірне введення 0,2 мл 0,1% розчину гістаміну - за товщиною складки шкіри через 30 і 60 хв. після введення препарату безголковим ін'єктором і діаметром інфільтрату через 60 хв. після введення препарату.

Біометричну обробку даних здійснювали з використанням методу варіаційної статистики (Монцевічюте-Ерінгене, 1964). Визначали середню арифметичну (М), статистичну похибку середньої арифметичної (±m),середнє квадратичне відхилення (У), показник суттєвої різниці між середнім арифметичним двох варіаційних рядів за критерієм вірогідності (td) і таблицею Стьюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною при Р<0,05.

Результати досліджень та їх аналіз

1. Гігієнічна характеристика умов утримання тварин на фермах.

Основні несприятливі чинники навколишнього середовища, які постійно діяли на організм тварин у господарствах, в яких проводилися дослідження, були до певної міри наближені, але мали різну силу. Для більшості господарств найбільш відчутним джерелом забруднення довкілля була і є постійна в малих дозах іонізуюча радіація: на території КСП “Промінь”, “Маяк” і “Надслучанська” Рівненської та “Збруч” і “Маяк” - Тернопільської областей від 1 до 15 Кі/км2, “Галузія” Волинської від 1 до 5 Кі/км2, “Світанок” і Волинського племоб'єднання до 1 Кі/км2. Територія решти господарств віднесена до умовно чистої зони.

Гігієнічні умови утримання тварин на фермах, у тому числі і основні параметри мікроклімату в приміщеннях, були задовільні. Літом корів випасали на пасовищах, взимку утримували в приміщеннях на прив'язі, а бугаїв-плідників - протягом року в боксах без прив'язі. Забезпечення тварин кормами на більшості ферм не відповідало гігієнічним і годівельним вимогам. Нестача у раціоні для корів кормових одиниць в окремих господарствах досягла більше 36% до потреби, перетравного протеїну - 46%, цукру - 57%, фосфору - 43%, каротину 69% і окремих мікроелементів від 74 до 50%. Постійно діючими стресорами, крім тривалої гіподинамії, були систематичні переходи від машинного доїння на ручне, неритмічна подача кормів на ферму та інші порушення технологічного порядку. Отже, умови утримання і годівлі тварин на фермах не відповідали фізіологічним потребам організму.

2. Сукупний вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на показники екстер'єру корів.

За невідповідних гігієнічних умов утримання корів низькою була їх продуктивність. Так, в умовно чистій зоні (Львівська область) надій молока за 305 днів лактації не перевищував 1740 кг, а жива маса телят при народженні - 20 кг. В КСП “Галузія” Волинської області надій молока на корову в середньому за чотири роки становив лише 965 кг., вихід телят на 100 корів і телиць - 58, а жива маса телят при народженні - 18 кг. Після закінчення зимівлі в жодному із господарств не було корів, які б за живою масою відповідали вимогам стандарту для чорно-рябої породи. Найбільшу живу масу мали корови з АТСТзОВ “Звенигород” - 431,83,41 кг, а найменшу з КСП “Галузія” - 347,38,13 кг. Усі корови були низькорослими і вузькогрудими. Порівняно до стандарту у всіх тварин був вищий індекс довгоногості, особливо у корів із забрудненої радіонуклідами зони. У всіх тварин були різко зменшені габарити. Якщо у корів з АТСТзОВ “Звенигород” це зменшення становило 3,4 см, то у корів з КСП “Світанок” - 21,3 см, а у корів з КСП “Галузія” - 37,6 см. У всіх корів зменшеним було співвідношення живої маси до габаритів. Наведені дані свідчать про різко знижені м'ясні якості корів. Але сукупна дія усіх несприятливих чинників навколишнього середовища мала значно більший вплив на тварин із господарств, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні, і значно менший в умовах Львівщини.

3. Поширення лейкозу та особливості морфологічного і біохімічного складу крові, залежно від кількості в ній лейкоцитів.

Проводячи дослідження крові корів через два-три місяці після проведення ветеринарною службою планової диспансеризації поголів'я, ми спостерігали значні відхилення, порівняно з фізіологічною нормою, в кількості лейкоцитів. Так, із 144 обстежених корів з шести господарств у 17 тварин встановлена лейкопенія, а у 24 - лейкоцитоз. Для зручності математичної обробки цифрового матеріалу і представлення його у таблицях усіх корів за кількістю лейкоцитів поділено на три групи: I група до 5·109/л, II - від 5 до 10 і III група - більше 10·109/л лейкоцитів. Одержані результати досліджень наведені в табл. 2.

Таблиця 2 Кількість лейкоцитів, у тому числі лімфоцитів, в крові корів (109/л)

Серед поголів'я з Львівської області лейкоцитозу у корів не встановлено. Отже, в господарствах, розташованих на землях забруднених радіонуклідами, створюються умови для поширення лейкозу.

У крові більшості груп тварин виявлено еозинофілію, а у корів I і II груп з КСП “Маяк” Тернопільської області - збільшену кількість паличкоядерних нейтрофілів - 13,0 і 11,5% відповідно. За концентрацією загального білка в плазмі крові виділялися корови з господарств, розташованих в Тернопільській області (99,5-106,7 г/л). У корів з Рівненської та Волинської областей рівень загального білка коливався в межах 68,25-78,10 г/л, а у корів першої групи з Львівської області - становив лише 66,5 г/л.

У плазмі крові корів з усіх господарств зниженим був рівень альбумінів і коливався від 13,45 до 24,88 г/л, а гама-глобулінів - від 26,15 до 33,96 г/л. Стосовно цих показників суттєвої різниці між групами тварин не встановлено.

У крові корів з усіх господарств кількість еритроцитів коливалася в межах від 4,28 до 5,76·1012/л. Лише у корів першої групи з КСП “Галузія” Волинської області вона була збільшена до 7,11±0,35·1012/л, проте рівень гемоглобіну перевищив 100 г/л лише у корів з КСП “Збруч” Тернопільської області. У всіх інших корів він не досягав нижньої межі фізіологічної норми. У ШОЕ та ОРЕ різниці між групами тварин не встановлено.

Для корів з усіх господарств характерними були низькі рівні неорганічного фосфору. Лише у корів третіх груп, порівняно з першими та другими, були дещо вищі рівні каротину. Дуже низький рівень каротину, наближений до критичного, виявлено в плазмі крові корів з умовно чистої зони. У цих же корів найнижчими були показники церулоплазміну і холестерину. Найнижчі показники ДФА-реакції (0,044-0,051 од.) виявлені в плазмі корів з КСП “Галузія” Волинської області, проте і в даному випадку суттєвої різниці між групами корів не встановлено.

Наведені дані свідчать про ураження у обстежених корів лімфоїдної та еритроцитарної систем, а також синтетичної функції печінки. Внаслідок цього, в крові багатьох корів виявлено збільшену кількість лімфоцитів переважно, малої і середньої форм, анемію, в плазмі крові - різке зниження рівня альбумінів і через це порушення А/Г співвідношення, низькі значення - ДФА реакції, головним чином у корів з КСП “Галузія”, та порівняно високі рівні церулоплазміну у корів з Волинської області. Незважаючи на те, що дослідження крові проведено в період пасовищного утримання, рівень каротину в плазмі крові корів з умовно чистої зони лише незначно перевищив критичний.

4. Морфологічний склад та біохімічні показники крові корів залежно від сезону року.

Дослідження були проведені в літній, зимовий та перехідні періоди (весна та осінь) утримання на коровах, які віднесені в попередньому розділі до другої групи, тобто, кількість лейкоцитів в крові яких була в межах від 5 до 10·109/л.

Встановлено, що загальна кількість лейкоцитів у крові корів мала тенденцію до сезонних коливань. Так, восени їх кількість дещо збільшувалася, порівняно з весняним і літнім періодами утримання. Диференційований підрахунок лейкоцитів вказав на тенденцію до збільшення в крові еозинофілів у літньо-осінній період утримання. Особливо збільшеною їх кількість була у корів із господарств Рівненської області, включно до 11,4-13,5%. Кількість молодих форм нейтрофілів, а саме паличкоядерних дещо збільшувалася в осінній період і значно менше їх було в крові корів взимку та навесні.

Вміст загального білка знаходився в межах фізіологічної норми майже в усі пори року. Виняток складали корови з АТСТзОВ “Звенигород” у весняний і з КСП “Надслучанська” в зимовий період утримання. У них спостерігали гіпопротеїнемію, вміст загального білка у них був відповідно на 3,97 та 3,36 г/л менший за нижню межу фізіологічної норми. На 3,3 г/л перевищував верхню межу фізіологічної норми вміст загального білка у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в осінній період утримання. А/Г співвідношення було зниженим у всіх групах тварин в усі періоди утримання. Найвищим воно було у корів з КСП “Промінь” влітку, але все ж таки на 0,29 г/л меншим за нижню межу фізіологічної норми. Дані протеїнограми (табл. 3) свідчать про гіпоальбумінемію, в основному за рахунок бета-глобулінів, вміст яких на 50% перевищував фізіологічну норму і гама-глобулінів - на 18,88-4,80%.

Одержані нами результати досліджень вказують на порушення синтетичної функції печінки, яка забезпечує синтез альбумінової фракції білка. До того ж ці порушення мали місце у корів, які утримувалися як в умовно чистій від радіонуклідів зоні, так і в забрудненій.

Таблиця 3 Протеїнограма плазми крові корів в різні пори року

Отже, основною причиною гіпоальбумінемії у корів був годівельний фактор, а саме - неповноцінна годівля. В літній і осінній періоди, коли в раціон були включені зелені корми, у деяких груп тварин виявлена тенденція до нормалізації показників, а саме, до збільшення в плазмі крові вмісту альбумінів. Але, оскільки цей період короткотривалий, то вже навесні гіпоальбумінемія знову була чітко виражена. В зимово-весняний період заниженим у плазмі крові був рівень гама-глобулінів. Одночасно в цей період в крові корів була дещо збільшеною кількість лейкоцитів, що вказує на зниження захисних сил організму.

Найменшу кількість еритроцитів у крові мали корови з АТСТзОВ “Звенигород” у весняний період (3,81·1012/л), влітку та восени цей показник зріс, але все ж таки залишався нижчим за фізіологічну норму. У корів з КСП “Промінь” в осінній період кількість еритроцитів була на рівні нижньої межі фізіологічної норми, а весною і влітку перевищувала її лише на 0,39 та 0,53·1012/л. Таку ж закономірність гемопоезу спостерігали у корів з КСП “Маяк” і “Надслучанська”. Відповідно дуже низькою, майже на 50% нижче нижньої межі фізіологічної норми, була концентрація гемоглобіну. Закономірно, що найнижчою вона була у корів з АТСТзОВ “Звенигород”. Також нижчою за фізіологічну норму була гематокритна величина в усіх тварин, в усі періоди утримання. Навесні вона була найменшою, найнижчий показник спостерігали у корів з КСП “Маяк” - 26,25%, що на 8,75% менше нижньої межі фізіологічної норми, а найвищий - в осінній період, зокрема у корів з АТСТзОВ “Звенигород” - 33,0%, що відповідно на 2% нижче норми. Низькими були індекси червоної крові - КП і ВГЕ у корів з КСП “Маяк” та “Надслучанська”, дещо вищими вони були у корів з АТСТзОВ “Звенигород”, найвищими, хоч і на рівні нижньої межі фізіологічної норми, восени у корів з КСП “Промінь”. Але і в цьому господарстві встановлено сезонне зниження їх рівня з високим показником вірогідності (Р<0,001).

Незважаючи на те, що ШОЕ не є специфічним показником, проте вона наочно свідчить про наявність в організмі патологічного процесу. В наших дослідженнях, в усі періоди утримання корів, ШОЕ була дещо прискорена.

У найсприятливіший для організму тварин період утримання (осінній) найстійкішими щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду були еритроцити крові корів з КСП “Промінь”. Початок їх гемолізу припадав на 0,70% розчин, в 0,60% розчині гемолізованими були 69,1% еритроцитів, нижня межа гемолізу припадала на розчин 0,54% концентрації. Наприкінці стійлового періоду утримання (навесні) найбільш стійкими виявились еритроцити крові корів з КСП “Надслучанська”. Верхня межа гемолізу припадала на 0,70% розчин натрію хлориду, в якому гемолізованими були 7,0% еритроцитів, нижня межа припадала на 0,45% розчин. У зимовий період утримання еритроцити цих корів були менш стійкими порівняно з весняним періодом утримання - на рівні 0,70% розчину гемолізувалося 6,7% еритроцитів, а в 0,60% - 56,1% клітин. Наведені дані вказують на те, що кількість еритроцитів, а також концентрація гемоглобіну в крові корів з різних господарств, розташованих як на умовно чистих, так і забруднених радіонуклідами землях, підпорядкована сезонним змінам. У пасовищний період, коли тваринам згодовували зелені корми, кількість еритроцитів, а також концентрація гемоглобіну були значно вищими, ніж у весняний період, на який вплинув рівень годівлі корів у зимовий період.

Отже, з усіх чинників, які шкідливо діють на функціональний стан організму корів, найбільш потужним був годівельний.

Результати ЦСТ і рівень в крові мідьоксидази, яких вважають інформативними стосовно захисних сил організму, свідчать про те, що і вони підпорядковані сезонним коливанням. Так, концентрація церулоплазміну (білка який містить понад 90% міді, що є в організмі) була найвищою у корів з КСП “Маяк” у літній період утримання і складала 1,35 мкмоль/л. У корів з АТСТзОВ “Звенигород” і КСП “Промінь” вона була значно меншою - відповідно на 0,78 та 1,03 мкмоль/л. В осінній період цей показник у корів з АТСТзОВ “Звенигород” знизився на 0,46 мкмоль/л, а у корів з КСП “Промінь”, навпаки, зріс на 0,35 мкмоль/л. У представниць з КСП “Надслучанська”, цей показник в зимовий період утримання порівняно з весняним періодом, був на 0,04 мкмоль/л вищий.

Найвищий рівень ДФА-реакції спостерігали весною у корів з КСП “Надслучанська” - 0,24 од. У цей же час в інших груп тварин вона була дещо нижчою. Влітку ДФА-реакція зросла на 0,003-0,008 од і найнижчою була взимку.

Значний розмах коливань був характерним для концентрації холестерину. Найменші показники його вмісту виявили у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в літній період - 1,77 ммоль/л, весною він був на 0,26 ммоль/л вищим і найбільшим в осінній період утримання - на 0,51 ммоль/л більший за літній. У інших груп корів концентрація холестерину була значно вищою. Рівень неорганічного фосфору в крові корів мав значну амплітуду коливань, але в основному знаходився в межах фізіологічної норми. Найвищою концентрація фосфору АТФ була у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в усі періоди. В крові корів з інших господарств його концентрація була у два-шість разів нижчою. Найвищу активність лужної фосфатази виявили в літній період утримання. У корів з КСП “Промінь” вона становила 12,98 од., на 4,8 од. нижчою була у корів з КСП “Маяк” і найнижчою - у корів з АТСТзОВ “Звенигород”. В осінній період утримання цей показник знизився, але все-таки вищим був у тварин з КСП “Промінь”.

Отже, результати проведених досліджень свідчать про вплив умов годівлі та утримання тварин в різні пори року на рівень в крові певних показників і на значні переваги літнього періоду утримання. Літня пора сприяла збільшенню в плазмі крові активності лужної фосфатази та у переважної більшості корів збільшенню концентрації неорганічного фосфору і зниженню рівня фосфору АТФ. Рівень глюкози в усіх групах тварин був дуже низький. Виняток становили корови з АТСТзОВ “Звенигород” у літній період утримання, у яких рівень глюкози перевищував верхню межу фізіологічної норми на 0,85 ммоль/л. Відповідно дуже низьким, менше нижньої межі фізіологічної норми, був і вміст каротину в крові у весняний та зимовий періоди.

5. Морфологічний склад, біохімічні показники крові телят і молодняку великої рогатої худоби залежно від віку та способу утримання в господарствах забрудненої радіонуклідами зони.

Як правило, в господарствах, де проводилися дослідження, новонароджених телят утримували в індивідуальних клітках, встановлених у проходах корівника, 1-2-місячних - в групових клітках по 10-12 тварин у кожній, молодняк 5-6- місячного віку - в телятнику на прив'язі, а 9-12-місячний, залежно від пори року - взимку у приміщенні на прив'язі, влітку, в суху погоду, на вигульних майданчиках, а в дощову - у приміщенні і згодовували їм скошену зелену масу. Одновікові телята з КСП “Збруч” і “Маяк” Тернопільської області відрізнялися між собою за морфологічним і біохімічним складом крові (табл. 4). Так, у крові телят з КСП “Збруч” було вдвічі більше лейкоцитів і сегментоядерних форм нейтрофілів. Рівень загального білка в плазмі крові на 8,6 г/л, ЦСТ на 0,77 од., еритроцитів на 1,24·1012/л, концентрація гемоглобіну на 66,6 г/л були більшими в телят з КСП “Збруч”. Одночасно вірогідно вищими були у них кольоровий показник (КП) і вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ).

Таблиця 4 Морфологічний склад і біохімічні показники крові новонароджених телят з господарств Тернопільської області

Хоча обидва господарства розташовані в забрудненій радіонуклідами зоні, дещо кращі умови годівлі корів з КСП “Збруч” порівняно з КСП “Маяк” забезпечили значно вищі показники крові новонароджених телят.

У крові молодняку з КСП “Промінь” Рівненської області найменша кількість лейкоцитів була у 1-2-місячних телят, дещо більше (на 1,27·109/л) їх було в крові 5-6-місячного молодняку і найбільше - у 9-12-місячного (10,26·109/л). Рівень загального білка в плазмі крові молодняку старших вікових груп був майже однаковим. Проте з віком концентрація альбумінової фракції зменшилась. В'язкість крові була найменшою у тварин віком 9-12 міс. У телят віком 1-2 місяці гематокритна величина була на 5,95% меншою, порівняно з молодняком 5-6-місячного віку і у тварин віком 9-12-місяців наближена до початкового рівня. Кількість еритроцитів була найбільшою у телят віком 1-2-місяці і в подальшому поступово знижувалася. Динаміка концентрації гемоглобіну мала деяку відмінність: найнижчою вона була у 9-12-місячного молодняку, на 4,10 г/л більшою у наймолодшої групи і незначно вищою у 5-6-місячних. Таку ж динаміку мали КП і ВГЕ.

ШОЕ через одну годину у 1-2-місячних телят становила 2,33 мм, у 9-12-місячних - 0,85, а у 5-6-місячних - 1,1 мм. Стійкість еритроцитів у гіпотонічних розчинах натрію хлориду була високою у телят наймолодшої вікової групи. Еритроцити молодняку старших вікових груп були менш осмотично стійкими, особливо 5-6-місячного віку.

Рівень глюкози в плазмі крові молодняку був дещо занижений, проте найвища її концентрація була у 5-6-місячних, на 0,029 ммоль/л нижча у 9-12-місячних і найнижча у 1-2-місячних телят. Аналогічно, у молодняку наймолодшої групи був найнижчий рівень неорганічного фосфору, дещо вищий (на 0,139 ммоль/л) у 9-12 місячних і найвищий - у 5-6-місячного молодняку. У телят наймолодшої групи низьким був рівень фосфору АТФ (0,455 ммоль/л), на 0,278 вищим у 9-12-місячних і найвищим у 5-6-місячного молодняку. Активність лужної фосфатази з віком тварин мала тенденцію до зниження. Така ж динаміка встановлена для показників ДФА-реакції та церулоплазміну. Показники концентрації холестерину в плазмі крові усіх вікових груп були наближені.

Отже, на вікові зміни досліджуваних показників у крові молодняку з КСП “Промінь” вплинули умови їх утримання. Годівля телят молоком позитивно вплинула на рівень в крові гама-глобулінів та імунних тіл. Переведення тварин виключно на зелену масу привело до зниження в їх крові рівня альбумінів, а тому і А/Г співвідношення, а також концентрації гемоглобіну.

6. Фізичні, морфологічні та біохімічні показники крові корів і 7-8-місячного молодняку за впливу підвищеної температури повітря.

У західних областях України щорічно в літній період протягом 15-20 і більше діб спостерігається підвищена температура повітря, яка вдень сягає позначки 35-38 С, а вночі її значення не нижчі 24 С. Реакція організму тварин на такі погодні умови різко виражена (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив високої температури повітря на показники крові корів

У корів обох груп (за класифікацією поданою в розділі 3) була дещо прискореною ШОЕ та збільшеною ОРЕ. У корів другої групи в 0,66 % розчині натрію хлориду гемолізованими були лише 15 % еритроцитів, тоді як у третій - 37,5 %.

Через сім діб після нормалізації температури повітря, ще явною була дегідратація. Про це свідчить збільшення в'язкості крові і плазми, гематокриту, кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну, а також зменшення КП і ВГЕ. ШОЕ була прискореною та підвищеною ОРЕ, найбільше у корів другої групи. У цей же час у тварин обох груп зменшилася кількість лейкоцитів, але збільшилась кількість молодих форм нейтрофілів. Встановили також зниження вмісту альфа- та гама-глобулінів, але збільшився вміст бета-глобулінів. Значного зниження зазнали показники цинк-сульфатної проби.

Суттєві відмінності спостерігали і в показниках вуглеводно-фосфорного обміну. Після нормалізації температури повітря рівень глюкози та фосфору АТФ зріс у другої групи у 2,3, третьої - у 2,8 раза, неорганічного фосфору - на 0,17 та 0,069 ммоль/л відповідно. Встановлено зменшення в 1,2 раза ДФА-реакції в обох групах корів. У другої групи корів у цей же час у два рази зменшилася концентрація церулоплазміну та зріс (на 0,211 ммоль/л) показник холестерину, тоді як у третьої групи, навпаки, церулоплазмін зріс на 0,061 мкмоль/л, а рівень холестерину зменшився на 0,235 ммоль/л.

У 7-8-місячного молодняку, який перебував під впливом підвищеної температури повітря, після її нормалізації спостерігали збільшення (від 7,28 до 9,89·109/л) кількості лейкоцитів, в 11 разів - еозинофілів, в 17 разів - паличкоядерних і в 1,2 раза сегментоядерних нейтрофілів. Аналіз протеїнограми вказував на зменшення альбумінів (на 2,4%), альфа-глобулінів (на 0,89%), гама-глобулінів (на 3,66%) та збільшення бета-глобулінів (на 6,98%). Зменшився також показник ЦСТ на 5,6 од. Нормалізація температури повітря сприяла незначному прискоренню ШОЕ та підвищенню ОРЕ, зниженню в'язкості крові та плазми, гематокритної величини на 0,05%, кількості еритроцитів (на 0,91·1012/л), вмісту гемоглобіну (на 14,55г/л), КП на 0,03 од. і ВГЕ на 0,49 пг.

Зниження зазнали і такі показники, як вміст неорганічного фосфору (0,199ммоль/л), лужної фосфатази (у чотири рази), ДФА-реакція (в 1,4 раза.), церулоплазміну (в 6,7 раза), холестерину (в 1,3 раза). Концентрація глюкози збільшилася в 2,2 раза та фосфору АТФ у 2,5 раза.

Отже, період підвищеної температури повітря створює екстремальні умови для організму, викликає у тварин стресову реакцію. Організм молодняку є дуже чутливим до підвищеної температури повітря, тому в нашій кліматичній зоні, доцільно обладнати вигульні майданчики навісами.

7. Вікові зміни морфологічного складу і біохімічних показників крові корів, залежно від тривалості перебування в забрудненій радіонуклідами зоні.

На даний час недостатньо вивченим є вплив на організм худоби хронічної дії малих доз радіонуклідного опромінення, а також зміни в різних ланках обміну речовин залежно від тривалості перебування організму на забрудненій радіонуклідами території. Зауважимо, що на нашу думку, результати досліджень проведених в умовах виробництва, де на організм діє сума чинників, будуть відрізнятися від лабораторних, де є можливість постановки чистого досліду.

Дослідження проводили в двох господарствах Рівненської області, рівень радіонуклідного забруднення території яких коливався в межах 1-15 Кі/км2. Умови утримання корів у господарствах відрізнялися лише рівнем годівлі. У корів з КСП “Маяк” годівля була умовно задовільною, тоді як з КСП “Промінь” - погана. Під дією низьких доз радіаційного випромінювання з різним терміном перебували корови, народжені з 1984 по 1989 р.р. Вік тварин на час проведення досліду становив від шести до одинадцяти років. Відлік тривалості перебування в забрудненій радіонуклідами зоні вели від 1986 р.

Згідно з одержаними результатами дослідження, кількість лейкоцитів у крові була найвищою у корів 10-річного віку з КСП “Промінь”, які протягом дев'яти років перебували в забрудненій радіонуклідами зоні. Деяке зменшення кількості цих клітин було у 7-річних корів з обох господарств (КСП "Промінь" і КСП "Маяк"). У крові корів з обох господарств виявлена еозинофілія. В'язкість крові була вищою у корів з КСП “Маяк” і збільшувалась обернено пропорційно до терміну перебування тварин у зоні. До верхньої межі фізіологічної норми був наближений рівень загального білка в плазмі крові корів з обох господарств і мав тенденцію до зниження. Вищим він був у корів з КСП “Маяк”. Характерним для корів з обох господарств був дуже низький, менший за нижню межу...