Отже, наведені дані вказують на порушення в організмі корів процесів обміну речовин. Причиною цього слід вважати тривалу (протягом декількох років) дію на організм комплексу несприятливих чинників, серед яких провідними були незбалансована годівля, гіподинамія та постійна дія малих доз радіоактивного випромінювання. Особливо дії несприятливих умов годівлі зазнали корови з КСП “Промінь”. Умови годівлі корів з КСП “Маяк”, за останній рік, дещо покращилися, але все-таки наслідки тривалої недогодівлі залишилися, на це вказує занижений вміст гемоглобіну в еритроцитах і низькі індекси крові.

8. Морфологічний і біохімічний склад крові великої рогатої худоби при парентеральному введенні тривітаміну та згодовуванні полісолей мікроелементів.

За рівнем у крові досліджуваних показників на початку облікового періоду, тобто після закінчення пасовищного утримання, корови з обох ферм відрізнялися між собою. Так, у корів з КСП “Світанок” була дещо більша, хоча і менша за нижній рівень фізіологічної норми, концентрація загального білка, альфа- і гама-глобулінів та дещо вищими були КП, ВГЕ, показники ЦСТ та ДФА-реакції. Проте у корів з КСП “Галузія” дещо вищим був рівень альбумінів, А/Г співвідношення, концентрація гемоглобіну, гематокрит, рівні холестерину, каротину, неорганічного фосфору та фосфору АТФ.

Після зимівлі, протягом якої тваринам дослідної групи вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів, у корів з КСП “Світанок” збільшилася концентрація загального білка на 1,68 г/л, альбумінів - 1,91 г/л, бета-глобулінів - 8,83 г/л, імуноглобулінів - 8,01 од., глюкози - 1,03 ммоль/л, фосфору АТФ - 0,27 ммоль/л, активність лужної фосфатази - 3,13 од. і зменшився рівень альфа- та гама-глобулінів, еритроцитів, гемоглобіну, гематокрит, КП, ВГЕ, церулоплазмін, холестерин і каротин - відповідно на 3,26 г/л, 5,80 г/л, 0,23·1012/л, 17,92 г/л, 5,93%, 0,059 од., 1,34 пг, 0,38 мкмоль/л, 0,62 ммоль/л та 675 мкг/100 мл. У корів дослідної групи з КСП “Галузія” рівень загального білка збільшився на 2,87 г/л, альфа- і гама-глобулінів - відповідно на 4,17 і 3,80 г/л, ЦСТ - 2,13 од., ДФА-реакція - 0,16 од., неорганічного фосфору - 0,20 ммоль/л, активність лужної фосфатази - 1,26 од. У корів контрольних груп за період зимівлі особливо зниженими були рівні каротину, гемоглобіну та церулоплазміну.

Через рік від початку облікового періоду, а саме після закінчення літнього утримання, найбільш помітно зріс рівень каротину в плазмі крові корів з обох господарств. Концентрація інших досліджуваних показників мала досить велику амплітуду коливань як у корів дослідної, так і контрольної груп. Тому математично вірогідність змін не підтверджена, але все-таки під впливом тривітаміну і полісолей мікроелементів встановлена тенденція до деякої нормалізації показників.

У бугаїв-плідників застосування тривітаміну і полісолей мікроелементів сприяло в кінці зимівлі збільшенню концентрації в крові гемоглобіну - на 3,76 г/л, еритроцитів - 0,6·1012/л, гематокриту - 14%. За період зимівлі у них менш вираженим було зменшення, кількості лейкоцитів, альбумінів, зменшилась й еозинофілія.

У крові новонароджених телят від корів, які одержували тривітамін і полісолі мікроелементів, дещо більше було лейкоцитів, вищою була концентрація загального білка, альбумінів, альфа-, бета- і гама-глобулінів та церулоплазміну, і у телят з КСП “Світанок” значно вищою була ОРЕ.

Отже, наведені дані вказують на те, що парентеральне введення тривітаміну та підгодівля тварин полісолями мікроелементів мали позитивну дію за умов неповноцінної годівлі як під час застосування так, і у віддалені терміни.

9. Загальна імунологічна реактивність організму великої рогатої худоби з господарств Рівненської та Волинської областей, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні.

Дослідження проводили в особливо несприятливий для тварин період - в останні дні стійлового утримання. В цей час корови, які утримувалися на фермах, розташованих у двох областях, відрізнялися між собою за товщиною складки шкіри. Найменшою вона була у тварин з КСП “Світанок” (2,33 мм) і “Галузія” (2,33-2,67 мм) Волинської області, дещо більшою була у тварин з КСП “Надслучанська” (4,65 мм) та з КСП “Маяк” (5,60 мм) Рівненської області. У бугаїв-плідників складка шкіри була в межах фізіологічної норми (8,75 мм).

Шкірна реакція тварин з різних господарств на введення гістаміну була неоднакова та цілком залежала від умов годівлі. Найбільш вираженою вона була у корів з КСП “Галузія” і менша у корів з КСП “Світанок” та у бугаїв-плідників (Волинська область). Дещо менша реакція виявлена у корів з КСП “Надслучанська” та ще менша у корів з КСП “Маяк” (Рівненська область).

Вагомим підтвердженням впливу умов годівлі на імунологічну реактивність тварин є те (табл. 6), що підгодівля тварин полісолями мікроелементів і парентеральне введення тривітаміну протягом зимового стійлового періоду утримання сприяли послабленню реакції організму на введення гістаміну.

Таблиця 6 Шкірна гістамінова реакція у великої рогатої худоби

Отже, умови годівлі тварин є надзвичайно потужним фактором від якого залежить імунологічна відповідь організму на введення антигену. Парентеральне введення тривітаміну за умов несприятливої екологічної ситуації лише до певної міри компенсує нестачу їх в кормовому раціоні, але не може замінити повноцінного живлення тварин.

10. Особливості фізичних, морфологічних та біохімічних показників крові молодняку великої рогатої худоби за впливу аерозолю дезінфекційного препарату "Хлоран".

В останні роки з метою дезінфекції повітря при наявності в приміщенні тварин застосовують хімічні препарати, як правило, віднесені до 4-ої групи токсичності, які нанесені на кон'юнктиву та шкіру і в помірних концентраціях введені внутрішньо не викликають симптомів отруєння. Як показали дослідження, при проведенні такої дезінфекції повітря відбуваються певні зміни в показниках крові тварин, які можуть бути віднесені до стресових через незвичні умови та шум генератора в період його роботи.

З метою вивчення глибини змін у показниках крові молодняку 3-4-місячного віку при дезінфекції повітря аерозолем препарату “Хлоран” у дозі 16,5 мг/м3 діючої речовини провели дві серії досліджень. У першій серії - кров тварин досліджували до проведення дезінфекції та через 24 год, у другій - до та через 72 години після проведення аерозольної дезінфекції повітря.

Встановили, що через 24 години після проведення дезінфекції кількість лейкоцитів у крові зменшилася на 34,67%, але зміни в лейкоцитарній формулі були несуттєві. Для еритроцитарної системи крові характерним було зменшення в'язкості крові на 18,36%, гематокриту - на 19,3%. Більш вираженого характеру набула анемія: кількість еритроцитів зменшилася на 18,53%, а концентрація гемоглобіну - на 9,57%, КП та ВГЕ збільшилися на 0,11 од. та 2,11 пг відповідно. Дещо прискореною була ШОЕ та стійкішими еритроцити щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду. В плазмі крові збільшився показник ЦСТ - на 0,015 од., церулоплазмін - 0,05 мкмоль/л, холестерин - 0,22 ммоль/л, показник ДФА-реакції зменшився на 0,008 од.

Зміни окремих показників крові молодняку стали суттєвішими через 72 год. після проведення дезінфекції. Зокрема, кількість лейкоцитів збільшилася на 0,62·109/л, сегментоядерних нейтрофілів - на 16,5 %, а лімфоцитів - зменшилась на 15,5%.

Зменшилися такі показники як: в'язкість крові - на 0,24 од.; кількість еритроцитів - 0,39·1012/л; гемоглобіну 9,9 г/л; КП - 0,06 од.; ВГЕ - на 1,05 пг. Лише на 0,6% збільшилася гематокритна величина та еритроцити стали стійкішими щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду. В плазмі крові незначно зріс рівень загального білка, але зменшився вміст альбумінової фракції за рахунок збільшення концентрації усіх глобулінів, у тому числі імунних тіл. Зміни рівня інших досліджуваних показників крові були несуттєвими.

Отже, аерозольна дезінфекція повітря, яка проводиться малотоксичним препаратом при наявності тварин у приміщенні, через специфіку свого проведення (густий туман у приміщенні та шум аерозольного генератора) є стресовим фактором для молодих тварин, які перебувають у незадовільних умовах годівлі та вперше опинилися в такій ситуації.

11. Показники лабільності білків плазми крові великої рогатої худоби.

Чутливим індикатором функціонального стану гепатоцитів є реакція визначення лабільності білків плазми крові. Критерієм для оцінки є коагуляція білків крові залежно від концентрації розчину кальцію хлориду. Ця реакція добре відпрацьована в медичній практиці та є тестом для диференціації гострих і хронічних хвороб паренхіми печінки та жовчних ходів. Коагуляція білків сироватки крові здорових людей настає в концентрації розчину кальцію хлориду від 0,05 до 0,04%, що відповідає пробіркам з розчинами №№6 і 7. До використання цієї реакції нас спонукала дуже низька концентрація альбумінів в плазмі крові абсолютної більшості тварин.

Таблиця 7 Коагуляційна стрічка білків плазми крові великої рогатої худоби (в % до обстеженого поголів'я)

Як правило, восени, в кінці пасовищного періоду утримання коагуляційна стрічка зміщувалася вправо - до пробірки №9. За період зимівлі у корів з КСП “Маяк” Рівненської та “Галузія” Волинської області вона змістилася вліво до пробірок №6 і 7, але у більшості корів залишилася в пробірках №8 і 9. У бугаїв-плідників у зимовий і весняний періоди коагуляція білків наступила в пробірці №7, в осінній період змістилася до пробірки №8, але у 25% тварин, з тих, які отримували вітаміни та полісолі мікроелементів залишилась в пробірці №7а.

У телят з КСП “Світанок” і “Галузія” коагуляційна стрічка, як правило, була зміщена вліво. Відповідно у 100% телят з чистої зони (Львівська область) коагуляція білків наступила в пробірці №7, а після аерозольної дезіфекції повітря при наявності тварин у приміщенні змістилася вліво до пробірки №6.

Отже, наведені дані свідчать, що реакція визначення лабільності білків плазми крові є чутливим індикатором функціонального стану печінки. Власне через погіршення функціонального стану печінки була порушена синтетична функція гепатоцитів, що проявилося різким зменшенням альбумінової фракції білків плазми крові.

12. Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби та концентрація метгемоглобіну під впливом сезонного і техногенного чинників.

На даний час виділена велика група речовин, які утворюються в організмі при порушенні метаболічних процесів і хворобах різних органів та систем. Їм властива токсична дія і вони зумовлюють неспецифічний синдром - ендогенну інтоксикацію. Для оцінки такого стану організму великої рогатої худоби нами була застосована реакція, яка грунтується на сорбційній здатності еритроцитів (СЗЕ).

Встановлено (табл. 8), що СЗЕ змінюється відповідно до сезону року та залежить ще й від екологічної ситуації в регіоні. Так, у корів з АТСТзОВ “Звенигород” восени СЗЕ збільшилася порівняно з весною на 1,99%, а у корів з селянсько-фермерського господарства (СФГ) “Дермань”, яке розташоване на межі умовно чистої і забрудненої радіонуклідами та продуктами цементної промисловості зони Рівненської області - на 11,81%. Більшу інтоксикацію організму встановлено у корів з КСП “Світанок”і КСП "Галузія". Результати вивчення цієї реакції у молодняку під дією аерозольної дезінфекції повітря препаратом “Хлоран” свідчать про те, що він не вплинув токсично на організм навіть за умов неповноцінної годівлі тварин.

З метою виключення впливу на тварин отрутохімікатів, у тому числі нітратів і нітритів, які могли потрапити в організм разом з пасовищним кормом, визначали в крові концентрацію метгемоглобіну. Одержані дані свідчать про те, що у тварин всіх груп рівень метгемоглобіну не виходив за межі фізіологічної норми і коливався у корів - від 1,94% до 4,33, у бугаїв-плідників - від 1,59 до 1,98%, у телят від 0,60 до 2,23%.

Таблиця 8 Сорбційна здатність еритроцитів великої рогатої худоби під впливом сезонного, технологічного та екологічного чинників, %

Отже, наведені дані показують, що систематичне парентеральне введення коровам тривітаміну може запобігти ендогенній інтоксикації організму. Показники цієї реакції у телят від дослідної групи корів були набагато нижчі порівняно з телятами від контрольних груп. Крім того, дана реакція може бути застосована для оцінки ступеня інтоксикації організму під впливом аерозольної дезінфекції повітря, проведеної в приміщеннях при наявності тварин.

Висновки

1. У дисертації, на основі теоретичного узагальнення і одержаних результатів, запропоновано новий науковий підхід до оцінки фізіологічного стану організму великої рогатої худоби за впливу технологічних і екологічних чинників, які викликають шкідливу дію і змінюють за цих умов біохімічні та фізіологічні параметри крові. Запропоновано, для усунення шкідливого впливу їх на організм проводити корекцію технологій утримання худоби та застосовувати природні компоненти доброякісних кормів, але в збільшених на 20-25% кількостях, ніж передбачено збалансованими раціонами годівлі.

2. При хронічному впливі на організм великої рогатої худоби малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на тлі інших шкідливих чинників довкілля, в крові тварин утворюються ендогенні токсини, які впливають на показник сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ). При наростанні показника СЗЕ (понад 35%) встановлена позитивна реакція на ендотоксини. Тварини, які утримуються на забруднених територіях, із щільністю від 1 до 15 Кі/км2 за цезієм-137, вважаються ураженими іонізуючою радіацією і вимагають відповідних заходів для корекції обміну речовин з метою нейтралізації впливу цього негативного чинника довкілля.

3. В кожному господарстві, зокрема, залежно від місця його розташування, екологічного стану місцевості, економічних показників ведення галузі та особливостей прийнятої технології ведення скотарства, формується свій комплекс шкідливо діючих чинників, які діють на організм в сукупності. Встановити домінуючий вплив того чи іншого чинника на організм можливо за даними специфічних досліджень, аналізу господарської діяльності та статистичного матеріалу. Доведено, що шкідлива дія більшості негативних чинників проявляється в першу чергу в тих стадах, умови годівлі яких порушені.

4. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм тварин, поряд з такими порушеннями гігієнічних норм утримання як гіподинамія, мікроклімат приміщень, а в певні періоди ще й погодні умови та зараження пасовищ збудниками інвазійних захворювань були:

- постійна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання, за цезієм-137, в дозі від 1 до 15 Кі/км2;

- постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля всього поголів'я великої рогатої худоби. Забезпечення поголів'я перетравним протеїном було в межах 123,3-54,2% до потреби, цукром від 201,3 до 34,8%, клітковиною - 210,6-98,5%, кальцієм - 210,8-98,5%, фосфором - 126,2-56,43% та каротином від 124,3 до 54,55%. Вміст мікроелементів в раціонах, за винятком марганцю, для тварин зони Полісся коливався від 25,63 до 106,80%, в Тернопільській області від 52,54 до 119,36% та у Львівській області - 33,44-93,17% до потреби. Велика амплітуда коливань встановлена щодо цукрово-протеїнового відношення;

- інші шкідливі чинники навколишнього середовища - вимикання електроенергії, а в зв'язку з цим перебої в постачанні води і кормів, прибирання приміщень від гною і забрудненої підстилки були короткочасними і частота їх дії була наближеною в умовах різних ферм.

5. Доведено, що шкідливі чинники, насамперед неповноцінна годівля тварин в різних регіонах, були причиною зміни екстер'єрних показників і зниження продуктивних якостей тварин:

- молочна продуктивність корів, вихід телят та їх жива маса при народженні мали тенденцію до зниження. В середньому за чотири роки надій молока на одну корову коливався в межах від 1740 до 965 кг, вихід телят на 100 корів і телиць від 69 до 58 голів, жива маса телят при народженні від 20 до 18 кг;

- низькою була жива маса корів, яка в господарствах Поліської зони Волині становила 391,7-348,3 кг, а у Львівський області 431,8 кг;

- нижчими, щодо стандарту по породі, були основні зоотехнічні

проміри корів, такі як: висота в холці, глибина і обхват грудей за

лопатками, а також обхват п'ястя. В результаті різко заниженими були індекси будови тіла, особливо у корів з КСП "Галузія" вірогідність одержаних даних порівняно з лімітом для породи становила Р<0,01-0,001.

6. Доведено, що наслідки порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимовий період мають чіткий прояв весною. Про це свідчить зниження в крові кількості лейкоцитів (P<0,001), еритроцитів і осмотичної їх резистентності, гемоглобіну, гематокриту (P<0,01) та в плазмі крові рівня загального білка (P<0,001), альбумінової і гама-глобулінової фракцій (P<0,001), глюкози, церулоплазміну, а також у переважній більшості холестерину. Весною, порівняно з осіннім періодом, такі біохімічні показники крові, як активність лужної фосфатази, рівень неорганічного фосфору (P<0,01) та фосфору АТФ, ДФА-реакції у корів з окремих господарств навіть дещо збільшилися.

Встановлено, що ріст і розвиток організму, морфологічний та біохімічний

склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану

організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі і утримання. На це вказують результати досліджень крові телят, народжених на фермах чорноземної зони України порівняно з телятами, народженими на Поліссі. В крові телят від корів, які не одержували достатньої кількості кормів, було менше лейкоцитів (P<0,001), загального білка та чітко вираженою була анемія (P<0,001). Натомість, в крові телят, народжених коровами, умови годівлі яких були наближені до фізіологічної норми (чорноземна зони України) було більше лейкоцитів, загального білка, еритроцитів, вдвоє більшою була концентрація гемоглобіну.

На вікові зміни досліджуваних показників в крові молодняку вплинули умови їх утримання. Годівля телят молоком сприяла підвищенню рівня в крові гама-глобулінів та імунних тіл. Переведення тварин виключно на зелену масу стало причиною зниження у крові рівня альбумінів, гемоглобіну та осмотичної стійкості еритроцитів в гіпотонічних розчинах. Найбільш осмотично резистентні еритроцити були в крові 1-2 міс. молодняку і найменш резистентні у 5-6 міс. В плазмі крові 1-2 міс. молодняку встановлено найбільший рівень церулоплазміну, показників ДФА-реакції та високою була активність лужної фосфатази.

7. Радіонуклідне забруднення території розташування господарств,

де утримувалися тварини, викликало зміни в лейкоцитарній системі крові. Так, із 62 корів з Тернопільської області, лейкопенія виявлена у 9 корів, а лейкоцитоз - у 8 голів; із 26 корів з Рівненської області лейкоцитоз встановлено у 8 корів та із 41 корови з Волинської області лейкопенія виявлена - 7, а лейкоцитоз у 8 голів. Із 16 корів з Львівської області лише у однієї корови виявлено лейкопенію.

В середньому, абсолютна кількість лімфоцитів у корів, у яких виявлено лейкоцитоз, була в межах: у базових господарствах з Тернопільської області від 17 до 19109/л, з Рівненської - 7,79 та з Волинської області - 7,79-17,18109/л, але у окремих корів доходила до 27,15109/л з Волинської обл., 26109/л - Рівненської та 30109/л - з Тернопільської обл. У таких корів встановлена анемія, гіпоальбумінемія, зниження вмісту в крові концентрації неорганічного фосфору, каротину та показників ДФА-реакції.

8. Встановлено, що підвищена температура повітря є додатковим стресовим чинником для організму. В період спекотної погоди у тварин спостерігали дещо підвищену ШОЕ, ОРЕ, збільшеними були кількість лейкоцитів, рівень гамма-глобулінів та посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ. Через тиждень після нормалізації температури повітря, наглядним було збільшення в'язкості крові (P<0,01) і плазми, гематокриту (P<0,01), бета-глобулінів (P<0,01; 0,001) і зменшення кількості лейкоцитів, альфа і гама-глобулінів, активності лужної фосфатази (P<0,001) та показників ДФА-реакції.

В крові 7-8 міс. молодняку в період підвищеної температури повітря дещо зменшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів, молодих форм нейтрофілів, зниженою була ШОЕ та підвищеною в'язкість крові і плазми, посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ та збільшеними були показники ДФА-реакції і церулоплазміну. Через тиждень після нормалізації температури повітря встановили зміни в показниках крові, зокрема збільшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів та концентрація фосфору АТФ (P<0,001) і зниженою активність лужної фосфатази, церулоплазміну (P<0,001) та холестерину.

9. Встановлено, що на рівень досліджуваних показників крові корів, які утримуються в забрудненій радіонуклідами зоні терміном від 9 до 6-ти років вагоміший вплив мали гігієнічні умови утримання та годівлі ніж хронічна дія низьких доз радіоактивного випромінювання. В переважній більшості різниця в досліджуваних показниках поміж віковими групами тварин коливалась в межах похибки.

10. Чіткий прояв позитивного впливу внутрішньом'язового введення тривітаміну та підгодівлі корів полісолями мікроелементів протягом зимового періоду утримання, встановлено лише через рік. Рівень більшості досліджуваних показників залежав від сезону року та рівня годівлі. Більш повноцінні раціони сприяли позитивним змінам досліджуваних біохімічних показників крові. Корови, які одержували згадані препарати, народжували телят з дещо більшою живою масою, у них збільшеною була секреція молозива; у крові бугаїв-плідників нормалізувалась кількість еозинофілів, дещо більшою була кількість паличкоядерних нейтрофілів, в плазмі крові зросла концентрація гама-глобулінів, а головне імуноглобулінів, незначно збільшилась кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну (P<0,05).

11. Встановлено позитивний вплив на показники імунного захисту (збільшення концентрації загального білка, альбумінів, бета- і гама-глобулінів) у новонароджених телят, одержаних від корів, яким вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів. Значно більший ефект від застосування згаданих препаратів одержали у молодняку, при краще збалансованих раціонах для корів (P<0,01).

12. Доведено, що літній пасовищний період не спроможний компенсувати недоліки технології утримання та годівлі тварин за незбалансованими раціонами в зимовий період, зокрема в забрудненій радіонуклідами зоні. За своєю тривалістю, він недостатній для відновлення в крові рівня більшості макроергічних сполук.

13. Доведено, що імунологічна відповідь організму на внутрішньошкірне введення гістаміну більш виражена у тих тварин, які знаходились в гірших умовах годівлі. У корів складка шкіри збільшилася з 2,67 до 19,67 мм, а у бугаїв-плідників з 8,75 до 32,25 мм (P<0,001). Реакція на введення гістаміну була значно меншою у тварин, яким систематично, протягом зимівлі, вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів (KI; CoCl2; ZnSO4; MnSO4; CuSO4).

14. Коагуляційну стрічку білків плазми крові можна вважати надійним і чутливим індикатором функціонального стану печінки. Зміщення її показників вправо співпадає з гіпоальбумінемією. У більшості корів вона була зміщена вправо включно до пробірки №8 та 9 і лише у незначної кількості корів наступила в пробірці №6, 7 та 7а. У переважної більшості бугаїв-плідників коагуляція білків наступила в пробірках №7а і 8. У молодняку, з умовно чистої зони, коагуляція білків наступила в пробірках №6 і 7, а з забрудненої радіонуклідами зони - №4, 5 і 6.

15. Аерозольна дезінфекція повітря приміщення препаратом “Хлоран” є певним стресовим чинником, який викликає у тварин реакцію тривоги. Через 24 год. після її проведення в крові молодняку дещо зменшилась в'язкість, кількість еритроцитів ((P<0,01), гематокритна величина і концентрація гемоглобіну, незначно прискорилася ШОЕ, але зросла осмотична їх резистентність та концентрація церулоплазміну. Через 72 год. після проведення дезінфекції зросла кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів (P<0,01), зменшилися в'язкість крові, кількість еритроцитів і концентрація гемоглобіну (P<0,02), але вищою залишилася їх осмотична резистентність. Також дещо вищим був вміст в плазмі крові загального білка, альфа-, бета- і гамма-глобулінів за рахунок зменшення альбумінової фракції. Хоча рівень в крові неорганічного фосфору збільшився, проте наступило зменшення рівня фосфору АТФ (P<0,02).

16. Реакція сорбційної здатності еритроцитів може служити критерієм оцінки екологічного стану довкілля. У тварин з господарств усіх зон вона дещо більша восени, порівняно з весняним періодом, і особливо в регіонах, забруднених радіонуклідами (P<0,001). Навіть у бугаїв-плідників, які не користувалися пасовищем, а їм згодовували виключно скошену зелену масу, показники цієї реакції теж були значно вищі восени порівняно з весною (P<0,02). Концентрація в крові метгемоглобіну була в межах фізіологічної норми у тварин усіх груп.

Практичні пропозиції

1. З метою зменшення негативного впливу на організм тварин абіотичних чинників, необхідно покращити умови їх годівлі, збалансувати раціони за основними компонентами (перетравним протеїном, цукрово-протеїновим відношенням, фосфором, каротином, мікроелементами та вітамінами).

2. В господарствах, розташованих на екологічно неблагополучних територіях, для профілактики сумарного впливу стресово діючих на організм чинників (гіподинамії та різко підвищеної температури повітря до 35-38 С), провести коригуючі заходи у технологіях утримання. Зокрема передбачити безприв'язне утримання, вигульні майданчики, загінне випасання тварин, місця їх стоянок обладнати накриттям, впровадити табірне утримання. (Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення. - Київ, 2002. - 27 с).

3. Застосувати в якості контрольного тесту, для визначення відповідності раціонів фізіологічним потребам великої рогатої худоби, реакцію на внутрішньошкірне введення гістаміну, яка дає можливість оцінити функціональний стан імунної системи організму за даними імунологічної відповіді на введення антигену. (Методичні рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби, яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України. - Київ, 2002. -18 с).

4. Чіткий прояв позитивного впливу на організм від застосування вітамінопрофілактики, можна очікувати лише в тому випадку, коли вміст кормових одиниць і перетравного протеїну в раціонах становитиме 85-90% від потреби. В господарствах, розташованих на забрудненій радіонуклідами території, навіть при умові збалансованої годівлі тварин за вмістом вітамінів і мікроелементів, доцільно протягом зимівлі, а також і влітку, систематично, раз на 14 днів, вводити коровам по 5 мл, а бугаям-плідникам по 10 мл тривітаміну та згодовувати відповідно до інструкції, полісолі мікроелементів.

5. Результати реакції сорбційної здатності еритроцитів у великої рогатої худоби можуть служити критерієм оцінки стану організму сільськогосподарських тварин за дії забруднюючих чинників довкілля. Реакція може застосовуватись в господарствах різних форм власності для визначення ефективності ведення скотарства в умовах радіаційного забруднення довкілля. (Деклараційний патент України 55081А: "Спосіб виявлення негативного впливу радіаційного забруднення на організм великої рогатої худоби". Опубліковано 17.03.2003р. - Бюл. №3).

6. Теоретичні дані роботи бажано використати для вивчення курсів "Фізіологія тварин", "Гігієна тварин", "Ветеринарна санітарія" та "Ветеринарна екологія".

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М. Фізичні і морфологічні показники крові корів в літній період, утримуваних в зоні, забрудненій радіонуклідами //Книга наук. статей "Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства”.- Львів, 1995. - С. 30-33. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження, проаналізовано їх результати, підготовлено статтю до друку).

2. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вплив літнього утримання на показники білкового обміну і захисні функції бугаїв-плідників в умовах Волинської області //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 1998. - Вип. 1. - С. 60-62. (Дисертанту належить ідея проведення такого аналізу, виконання лабораторних досліджень, аналіз одержаних результатів, написання роботи).

3. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вивчення загальної імунологічної реактивності основних порід великої рогатої худоби в умовах Волинської області //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.3.Гжицького. - Львів, 1998.- Вип.1. - С. 56-59. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, матеріальне його забезпечення, участь у виконанні роботи, аналіз одержаних результатів, написання статті).

4. Козенко О.В. Вивчення колоїдно-осадової реакції плазми крові великої рогатої худоби //Наук. вісник НАУ. - 1998. - Вип. 12. - С. 70-72.

5. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Гаврилець Є.С., Козенко О.В. Функціональний стан організму тварин і птиці в зоні радіоекологічного контролю //Наук. вісник НАУ. -1998. - Вип. 12. - С. 141-144. (Дисертант узагальнила і підготувала матеріали, які стосуються організму великої рогатої худоби та гусей і підготувала статтю до друку).

6. Демчук М.В., Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Ульянюк І.П. Вивчення проблем в скотарстві деяких господарств Волинської області // Тваринництво України. - 1999. - №3-4. - С. 5-7. (Дисертант провела аналіз і узагальнення даних літератури та власних досліджень і підготувала статтю до друку).

7. Козенко О.В., Ульянюк І.П. Деякі показники крові корів під впливом введення тривітаміну і згодовуванні полісолей мікроелементів в умовах тривалої недогодівлі //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 1999.- Т. 1. (№4). - С. 28-31. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, нею проведені лабораторні дослідження крові тварин, узагальнення одержаних результатів, написання статті).

8. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Загальна характеристика стану скотарства в господарствах тих регіонів Волинської області, землі яких забруднені радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 1999. - Вип. 3.- Ч. 1. - С. 94-96. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, узагальнення матеріалу та її написання).

9. Демчук М.В., Козенко О.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Высоцкий А.А. Влияние малых доз радиации на кроветворную систему крупного рогатого скота //Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. - Витебск, 1999. -Т. 35. -Ч. І. - С.165-167. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

10. Козенко О.В., Ульянюк И.П. Сезонная динамика рисунка высушенной капли плазмы спермы быков-производителей из зоны с низким уровнем радионуклидного загрязнения //Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. - Витебск, 1999. - Т. 35. - Ч. 1. - С. 183-185. (Дисертанту належить ідея проведення такої роботи, нею виконані лабораторні дослідження, написана стаття

11. Демчук М.В., Ульянюк І.П., Козенко О.В. Особливості вирощування телят в господарствах тих регіонів Полісся, землі яких забруднені радіонуклідами // Сільський господар. - Львів, 1999. - №11-12. - С. 39-40. (Дисертант брала участь в упорядкуванні зібраного матеріалу та написанні статті).

12. Козенко О.В., Кравців Р.Й. Вивчення загальної імунологічної реактивності організму та рівня церулоплазміну в плазмі крові великої рогатої худоби, вирощуваної в зоні забрудненій радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2000. -Т. 2 (№2). - Ч.2. - С. 129-132. (Дисертантом проведені лабораторні дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

13. Козенко О.В., Мельничук М.Р. Вплив умов утримання на еритроцитарну систему крові корів чорно-рябої породи //Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - 2000. - Вип. 8. - Т. 1. - С. 136-138. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження крові корів, узагальнення одержаних результатів, написання статті).

14. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Козенко О.В., Вороняк В.В., Хміляр Д.Д., Висоцький А.О., Олійник В.Р., Ульянюк Н.І. Використання результатів диспансеризації для корекції технологій утримання худоби і свиней в господарствах регіонів, забруднених радіонуклідами //Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. -Вип. 8. - Т. 1. - С. 66-70. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні).

15. Козенко О.В. Еритроцитарна система крові корів залежно від тривалості перебування в зоні забрудненій радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2001. - Вип. 2. - Т. 3 (№4). - С. 27-30.

16. Козенко О.В. Вплив сукупності факторів утримання на показники крові корів чорно-рябої породи в умовах Львівщини //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2002. - №1.- С.89-91.

17. Козенко О.В. Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби під впливом сезонного, технологічного та екологічного факторів // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2002. - Т. 2 (21). - С. 275-277.

18. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на показники екстер'єру корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2002.- Т. 4 (№2).- Ч. 5. - С. 191-195.

19. Козенко О.В. Порівняльна оцінка біохімічних методів дослідження функціонального стану печінки великої рогатої худоби //Біологія тварин. -Львів, 2003. - Т.5.- №1-2. - С. 243-246.

20. Козенко О.В. Морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят під впливом парентерального введення тільним коровам тривітаміну і корекції раціонів полісолями мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2003. -Т. 5 (№2). - Ч.1. - С. 22-27.

21. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів за впливу сезонних та екологічних чинників //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2003. -Т. 5 (№2). -Ч. 2. -. С. 46-51.

22. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні //Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. -Харків, 2003.- Вип. 11(35). - Ч. 2. -. С. 348-352.

23. Козенко О.В. Лейкоцитарна картина крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2003. - Вип. 14. - С. 116-120.

24. Козенко О.В. Вплив парентерального введення тривітаміну і корекції раціону полісолями мікроелементів на показники еритроцитарної системи крові бугаїв-плідників //Аграрна наука і освіта.- 2003. - Т. 4(№3-4). - С. 80-84.

25. Козенко О.В. Вплив умов утримання і годівлі на біохімічні показники крові бугаїв-плідників із забрудненої радіонуклідами зони //Науковий вісник національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького - Львів, 2003. - Т. 5 (№4). - С. 59-64.

26. Демчук М.В., Козенко О.В. Основні екологічні, гігієнічні, ветеринарно-санітарні вимоги до сучасних технологій утримання корів //Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. -Львів, 2003.- Т.5(№4). - С. 30-41. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

27. Козенко О.В., Ковальчик Л.М. Апробація препарату „Хлоран” для аерозольної дезінфекції повітря в тваринницьких приміщеннях //Сільський господар. - Львів, 2003. - №3-4. - С. 10-11. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку).

28. Деклараційний патент України 55081А. "Спосіб виявлення негативного впливу радіаційного забруднення на організм великої рогатої худоби": Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В.; Заявлено 25.06.2002р., опубліковано 17.03.2003р. - Бюл. №3.

29. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення. Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України. Протокол №5 від 8 листопада 2002 року. - 27 с.

30. Козенко О.В., Ульянюк І.П., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні

рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України. Схвалено і рекомендовано до видання науково-технічною Радою Державного департаменту ветеринарної медицини, реєстр. №15-14/511 від 27 листопада 2002 року. - 18 с.

31. Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Козенко О.В. Адаптація телят вирощуваних в зоні забрудненій радіонуклідами до високої температури повітря //Медико-біол. проблеми адаптації в сучасних умовах існування організму /Матер. наук.-практ. семінару-симпозіуму м. Кузнецовськ. -Львів, 1995. - С. 23. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку).

32. Demczuk M.W., Pawluk Y.S., Kozenko O.V., Woroniak W.W., Rewuckij Y. Nektore problemy ekologii wsi w roznych regionach Zachodnej Ukrainy //Higienizacja wsi. Miedzynarodowa Sesja Naukowa. - Lublin, 1995. - S. 21-22. (Дисертанту належать матеріали стосовно функціонального стану організму великої рогатої худоби та птиці, залежно від екологічного стану довкілля).

33. Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Демчук М.В. Вплив сукупності спадкових, сезонних та екологічних факторів на фізичні і морфологічні показники крові телят і молодняку //Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. - Львів, 1996. - С. 78-81. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить аналіз результатів та написання статті, участь в розробці робочої схеми експерименту, отримані матеріалу та безпосередньому виконанні експериментальних робіт).

34. Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М., Колодинський О.П., Семен Л.В. Вплив сукупності спадкових, вікових, сезонних та екологічних факторів на деякі біохімічні показники крові молодняка великої рогатої худоби //Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. - Львів, 1996. - С. 24-26. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, проведення експериментальної роботи, аналіз результатів та написання статті).

35. Колодинський О.П., Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Демчук М.В. Загальна імунологічна реактивність молодих корів чорно-рябої породи, які утримувалися в зоні забрудненій радіонуклідами //Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми УААН: Зб. наук. праць інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - Харків, 1997. - С. 210-211. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, його матеріальне забезпечення, аналіз і опрацювання одержаних результатів, написання статті).

36. Демчук М.В., Висоцкий А.А., Андрусишин И.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Козенко О.В., Хмиляр Д.Д., Ульянюк И.П. Особенности сезонной динамики клинического состояния коров в хозяйствах регионов, умеренно загрязненных радионуклидами //Материалы науч.-произв. конф., посвященной 190-летию высшего ветеринарного образования в России и 100-летию ветеринарной науки (ветеринарной лаборатории в Санкт-Петербурге). - Санкт-Петербург, 1998. - Ч.1. - С.68-69. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств Рівненської, Волинської та Тернопільської областей).

37. Кухарець І.А., Козенко О.В. Фізичні, морфологічні та біохімічні показники крові корів селянсько-фермерського господарства "Дермань" Здолбунівського району, Рівненської області //Матер. міжнар. студ. конференції “Молодь за вирішення аграрних проблем XXI століття". - Львів, 2001. - Ч. 1. - С. 96-98. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних досліджень крові, аналіз одержаних результатів та участь у написанні статті).

Анотація

Козенко О.B. Фізіологічний статус великої рогатої худоби за умов впливу абіотичних чинників середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальностями 03.00.13 - фізіологія людини і тварини; 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. - Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2004.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану організму великої рогатої худоби за впливу несприятливих екологічних, кліматичних та технологічних чинників навколишнього середовища. У процесі досліджень встановлено зміни в показниках периферійної крові тварин різних статевих і вікових груп залежно від екологічного стану місцевості де розташоване господарство та особливостей прийнятої технології ведення скотарства. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм були порушення гігієнічних норм утримання, постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля, погодні умови, хронічна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання (1-15 Кі/км2). Вперше досліджено, що тривала дія сукупності несприятливих чинників впливала на показники екстер'єру тварин, особливо це проявлялось у тварин, які знаходились в забрудненій радіонуклідами зоні, вони не відповідали вимогам стандарту для чорно-рябої породи. Встановлено, що несприятливі екологічні фактори, порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимово-стійловий період, мають чіткий прояв симптомів анемії, особливо у весняний період. Виявлено ураження лімфоїдної та еритроцитарної системи, синтетичної функції печінки, а також зниження природної резистентності організму. Короткотривалий літній пасовищний період не спроможний компенсувати негативних наслідків допущених недоліків, особливо у тварин з господарств грунти яких забруднені радіонуклідами. Доведено, що ріст і розвиток організму, морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі. У віковому аспекті ці показники залежали від технології утримання і годівлі. Встановлено, що внутрішньо-м'язове введення тривітаміну та підгодівля полісолями мікроелементів протягом зимового утримання мало більший позитивний вплив на організм за умов кращої годівлі та у віддалені терміни, зокрема на новонароджених телят, які мали вищі показники імунного захисту.

Ключові слова: велика рогата худоба, утримання, годівля, кров, вітаміни, мікроелементи, радіонукліди.

Аннотация

Козенко О.В. Физиологический статус крупного рогатого скота при условии влияния абиотических факторов среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальностях 03.00.13 - физиология человека и животных; 16.00.06 - гигиена животных и ветеринарная санитария. - Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого, Львов, 2004.

Диссертация посвящена изучению функционального состояния организма крупного рогатого скота под влиянием неблагоприятных экологических, климатических и технологических факторов внешней среды. В процессе исследования установлены изменения в показателях периферической крови животных различных половых и возрастных групп в зависимости от экологического состояния местности где размещено хозяйство и особенностей принятой технологии ведения животноводства. Установлено, что основными стресогенными факторами, которые влияют на организм были нарушения гигиенических норм содержания, постоянное, в различной степени неполноценное и несбалансированное кормление, погодные условия, хроническое действие малоинтенсивного радионуклидного излучения (1-15 Ки/км2). Доказано, что длительное совместное влияние сочетанных неблагоприятных факторов привело к существенным изменениям экстерьерных показателей животных, особенно проявлялось у тех, которые находились в загрязнённой радионуклидами зоне. Их интерьерные и экстерьерные данные зачастую не соответствовали требованиям стандарта для чёрно-пёстрой породы. Установлено, что неблагоприятные экологические факторы, нарушение технологических и гигиенических норм содержания крупного рогатого скота в зимне-стойловой период, имели чёткое проявление симптомов анемии, особенно весной. Установлено отклонения в лимфоидной и эритроцитарной системах, синтетической функции печени, а также уменьшение природной резистентности организма. Короткий летний пастбищный период не в состоянии компенсировать последствий допущенных погрешностей, особенно у животных из хозяйств, почвы которых загрязнены радионуклидами. Доказано, что рост и развитие организма, морфологический и биохимический состав крови новорождённых телят зависели от функционального состояния организма матерей во время беременности, обусловленного прежде всего факторами кормления. В возрастном аспекте эти показатели зависели от технологии содержания и кормления животных. Установлено, что внутримышечное введение тривитамина и подкормка животных полисолями микроэлементов на протяжении зимнего периода содержания оказало существенное положительное влияние на организм при условии лучшего кормления и в отдалённые сроки, а именно на новорождённых телятах, у которых показатели иммунной защиты были выше.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, содержание, кормление, кровь, витамины, микроэлементы, радионуклиды.

Annotation

Kozenko O.V. Physiological status of live-stock under the influence of abiotic environment factors. - Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of doctor of agricultural sciences on speciality 03.00.13 - physiology of human and animal; 16.00.06 - hygiene of animal and veterinary sanitation. - Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, 2004.

Thesis deals with studying of functional state of animal organism of cattle by the influence of unfavourable ecological, climatic and technological factors of environment. It was found out the changes in indices of peripheric blood of animals of different sexual and age groups during experimental process depending on ecological state of region where economy is situated and the peculiarities of accepted technology of stock-breeding conducting. It was determined, that the violation of hygienic norm of keeping, constant, in different limit the defective and disbalanced feeding, weather conditions, chronical action of small-intensive radionuclidic radiation (1-15 Ki/km2) were injurious factors.

For the first time it was investigated, that the long-term totality action of unfavourable factors had an influence on the indices of animal interior, it was especially developed in animals, which were in polluted zone by radionuclides, they were not corresponded to the requirements of standard for Black-Spotted breed. It was settled, that unfavourable ecological factors, the violation of technological and hygienic norm of cattle keeping during winter-stall period, have definite display of anemia symptoms during spring period of time. It was found out the damage of lymphoidic and erythrocitarian system, synthetic function of liver, and also the reduction of natural resistance of organism.

Dependent changes in indices of leucocitic system of animal blood from the intensity of radionuclidic pollution of zone of economy and the duration of organism being under chronical action of low doze of radiative radiation were determined.

The increased temperature of atmospheric air was an additional stress factors for organism, as adult animals, especially weakened as a result of violation of hygienic condition of keeping and feeding during winter period of time, as youngers. Under such circumstances, different links of metabolism, beginning from the water exchange, that is clear retraced by the physiological indices of blood are included into the process of supporting the physiological functions of cow organism. Then comes it re-distribution, young and more resistant forms of erythrocytes, which have some slow velocity of sediment pass into blood. The investigations of blood were done during the period of stress phase of increase resistance. An increased, mainly young form of neutrophiles, an increased level of gama-globulines and also immune bodies, on which high indices of zinc-sulphate test is indicates, testify about it. It was also studied a considerable decrease of glucose and at the same time a low level of phosphorus ATA at high activity of alkaline phosphatase. At the same time, the overheat of 7-8 months of youngers is accompanied by some decrease of leucocites quantities, and increase per cent of lymphocytes, coagulation of blood, more intensification of using the glucose and phosphorus ATA and also decrease of osmotic resistance of erythrocytes and some increase of DFA-reaction indices. The action of such factor was long-termed and were displayed during seven days after temperature normalization. Summer pasture period, because of its short durability, manifested itself not able to compensate the deficiency of technology, feeding and keeping animals during winter, especially in economies with polluted by radionuclide zone.