Поверхневе дихання і дозована ходьба у фізичній реабілітації жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет

Фізичного виховання і спорту України

Київ 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

Науковий керівник кандидат медичних наук, доцент ПЄШКОВА Ольга Володимирівна, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри спортивної медицини і фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Клапчук Василь Васильович, Дніпропетровська державна медична академія, професор опорної МОЗ України кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини і валеології;

доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович, Вінницький державний педагогічний університет, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації

Провідна установа Одеський національний університет ім. М. Мечникова, кафедра клінічної психології; Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий березня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

Актуальність. В даний час пухлинні захворювання жіночих статевих органів є такими, що найчастіше зустрічаються в онкологічній патології (В.Є. Васильєва, 1967; В.М. Кулаков та ін., 1990). Г.М. Савельєва та ін. (1997), С.І. Кулінич та ін. (1999), K. Bertelsen, A. Kruhoffer (1995), R. Doll (1998), E.E. Partridge, J.L. Phillips, H.R. Menck (1996) вважають, що на долю пухлин яєчників приходиться 1/4 пухлин жіночих статевих органів. Кісти і кістоми яєчників складають більше ніж Ѕ усіх доброякісних новоутворень внутрішніх жіночих репродуктивних органів (Л.В. Тимошенко, 1988; В.Л. Сметник, Л.Г. Тумилович, 1998). Однак клінічна значущість даної групи пухлинних захворювань підтверджується не тільки поширеністю, але і частотою враження жінок дітородного віку, розвитком важких ускладнень (перекрути, розриви) і тенденцією до переходу у злоякісні новоутворення.

Основним методом лікування даних захворювань є оперативний (у тому числі й оваріектомія), застосування якого призводить до глибокої перебудови функцій жіночого організму, наносить значну психотравму і може призвести до розвитку спайкової хвороби, гормонального дисбалансу, опущення внутрішніх статевих органів внаслідок ослаблення м'язів таза і зв'язкового апарату (В.І. Сєров, Л.І. Кудрявцева, 1999; А.А. Герасимов та ін., 2002; J.F. Nelson, L.S. Felicio, 1986; S.V. Yureneva, 2004). У післяопераційний період при порожнинних хірургічних утручаннях із приводу кісти яєчників нерідко розвиваються порушення функцій внутрішніх органів (дихальної і серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи), що сповільнюють процес реабілітації жінок, які перенесли оваріектомію.

Проблема фізичної реабілітації в гінекології в даний час залишається, як і раніше, не менш актуальною. Це зв'язано з тим, що за сучасної несприятливої екологічної, економічної, соціальної, психологічної ситуації для гінекологічних хворих характерна поліморбідність - множинність хвороб (переважно екстрагенітальних); зниження пристосувальних реакцій до негативних впливів довкілля; емоційна лабільність; незбалансованість харчування, гіподинамія і, як наслідок двох останніх чинників - надлишкова маса тіла (В.М. Стругацький, 1981; В.М. Боголюбов, 1998).

За останні роки для профілактики післяопераційних ускладнень після оваріектомії на фоні медикаментозної терапії використовуються різні засоби фізичної реабілітації: лікувальна фізична культура, масаж, фізіотерапія, фітотерапія тощо (В.Н. Мухін, 2005). Однак всі наявні рекомендації сучасних фахівців з фізичної реабілітації носять розрізнений характер. Пропонуються такі методики лікувальної гімнастики і масажу, що не можуть достатньою мірою не тільки ліквідувати, але і попередити розвиток вище описаних змін в організмі жінок у післяопераційний період. Призначення засобів ЛФК проводиться без урахування психоемоційного стану хворих, а також наявності в жінок, які перенесли операцію, захворювань інших систем організму, що супроводжують основну патологію. Фахівці з відновного лікування підкреслюють, що фізичної реабілітації потребують усі хворі, яки перенесли гінекологічні операції, але, в першу чергу, вона показана жінкам, що входять у групу високого ризику щодо виникнення післяопераційних ускладнень, - при захворюваннях дихальної, серцево-судинної й ендокринної систем, порушеннях жирового обміну тощо (В.І. Кулаков, Л.В. Адамян, 1996; В.М. Боголюбов, 1998; І.А. Баукіна, 1999; Л.Н. Василевська, В.І. Грищенко, Н.А. Щербина, В.П. Юровська, 2002). Однак при аналізі сучасної літератури ми не знайшли ніяких посилань на використання спеціально розроблених методик лікувальної і дихальної гімнастики в поєднанні з іншими засобами фізичної реабілітації у відновному лікуванні жінок репродуктивного віку у післяопераційний період після оваріектомії з урахуванням наявності екстрагенітальної патології кардіореспіраторної системи, з початковими ознаками ожиріння.

Усе вище сказане визначає актуальність розробки нових програм фізичної реабілітації для жінок, які перенесли оваріектомію, з метою попередження розвитку післяопераційних порушень, ускладнень і погіршення перебігу наявних супутніх захворювань дихальної, серцево-судинної систем, з урахуванням наявності надлишкової маси тіла.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у відповідності до “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, тема 2.1.15. “Розробка єдиного інформаційного середовища навчання у вищих фізкультурних навчальних закладах як засобу ефективності навчально-тренувального та навчально-оздоровчого процесу”, номер державної реєстрації 0101U006467. Розділ: “Комплексний підхід до фізичної реабілітації хворих із хронічними захворюваннями серцевої, дихальної, нервової й опорно-рухової систем з використанням сучасних комп'ютерних технологій”. Роль автора полягає в розробці проблеми фізичної реабілітації в оперативній гінекології і складанні програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку, які перенесли оваріектомію з урахуванням періоду відновного лікування і наявності супутньої екстрагенітальної патології.

Мета роботи - розробка програми фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію, і оцінка її ефективності.

Задачі дослідження:

1. Охарактеризувати наявні підходи до призначення засобів фізичної реабілітації хворим, які перенесли гінекологічні операції на яєчниках.

2. Визначити параметри фізичного розвитку, психоемоційного статусу і функціонального стану дихальної, серцево-судинної і вегетативної нервової систем в обстеженого контингенту жінок у передопераційному і ранньому післяопераційному періодах.

3. Обґрунтувати і розробити програму фізичної реабілітації для жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію, для попередження ускладнень післяопераційного періоду і загострення чи погіршення перебігу супутніх захворювань.

4. Оцінити ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації на підставі вивчення характеру перебігу післяопераційного періоду в обстеженого контингенту хворих.

Об'єкт дослідження - фізична реабілітація жінок репродуктивного віку, які перенесли оваріектомію, на стаціонарному етапі відновлювального лікування.

Предмет дослідження - відновлювальна динаміка порушених функцій серцево-судинної, дихальної, вегетативної нервової систем і психоемоційного стану, а також масо-ростових показників у жінок з екстрагенітальною патологією після оваріектомії, яка виникала під впливом застосованої програми фізичної реабілітації, та включала лікувальну гімнастику з використанням поверхневого дихання та дозовану ходьбу у поєднанні з іншими засобами реабілітації.

Методи дослідження - теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних; вивчення документальних матеріалів (аналіз медичних карт); анкетування хворих жінок (за методикою “САН”); педагогічні методи (лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі занять ЛФК); антропометричні дослідження (вимір зросту, ваги, екскурсії грудної клітки (ЕГК), екскурсія черевної стінки (ЕЧС), обчислення індексу маси тіла Кетле - ІМТ); медико-біологічні методи (опитування, зовнішній огляд, пальпація, аускультація); інструментальні методи (пульсометрія; артеріальна тонометрія; вимір частоти дихання; спірометрія); функціональні проби і тести (гіпоксичні проби Штанге і Генчі; ортостатична проба; кліностатична проба); лабораторні методи дослідження (клінічний аналіз крові); методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

- уперше розроблена програма фізичної реабілітації на підставі урахування патологічних змін, які виникають в організмі жінок під впливом оваріектомії, етапу і характеру перебігу післяопераційного періоду, характеру супутньої екстрагенітальної патології, яка відрізняється комплексним підходом і включає лікувальну гімнастику з використанням поверхневого дихання з елементами міорелаксації й аутотренінгу і дозовану ходьбу (з використанням бігової доріжки), у поєднанні з лікувальним масажем;

- доповнені теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів фізичної реабілітації на стан серцево-судинної, дихальної і вегетативної нервової систем на стаціонарному етапі відновлювального лікування на підставі оцінки їх ефективності;

- розширені дані про негативний характер психоемоційного стану жінок до оваріектомії і в ранньому післяопераційному періоді та його позитивну динаміку у процесі застосованих реабілітаційних впливів.

Практична значушість дослідження полягає в розробці і впровадженні програми фізичної реабілітації, яка включала лікувальну гімнастику в поєднанні з лікувальним масажем, в відновлювальне лікування жінок з супутньою екстрагенітальною патологією після оваріектомії, яка дозволила скоротити строки находження хворих у стаціонарі у середньому на 3-5 днів, що має велике економічне значення. А також у тому, що отримані нами дані можна використовувати при проведенні лікувальної гімнастики у спеціалізованих гінекологічних відділеннях у перед- і післяопераційному періодах, а також у роботі фахівців з лікувальної фізичної культури в жіночих консультаціях, де хворі, які перенесли оваріектомію, проходять подальшу реабілітацію і знаходяться під наглядом, і як теоретичний матеріал у навчальному процесі у вищих навчальних закладах фізичної культури при читанні лекцій і проведенні практичних занять з дисципліни “Фізична реабілітація в гінекології”.

Результати досліджень були впроваджені у практику відновлювального лікування гінекологічного відділення Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), підготовку фахівців із ЛФК і фізичної реабілітації в обласному лікарсько-фізкультурному диспансері і роботу кафедри спортивної медицини і фізичної реабілітації ХДАФК, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Особистий внесок дисертанта. При виконанні роботи здобувачем особисто визначено мету, задачі, здійснено організацію дослідження, проведено аналіз літературних джерел, розроблено методику лікувальної гімнастики, самостійно виконано експериментальну роботу, статистичну обробку, опис отриманих результатів і сформульовано конкретні висновки.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні теоретичні дані, результати досліджень і висновки доповідалися на кафедральних, інститутських і міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми спортивної медицини, лікувальної фізичної культури і медичної реабілітації” (Харків, 2003, 2004); ІV міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт і здоров'я” (Харків, 2003), Україно-Російській науково-методичній конференції “Дидактика спорту: проблеми, тенденції, перспективи” (Донецьк, 2003), VII ті VIII науково-практичних конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів, 2003, 2004).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи відображені в 5 публікаціях (виданнях, затверджених ВАК України).

Структура роботи. Текст дисертаційної роботи викладений на 219 сторінках комп'ютерного набору і складається зі вступу, 6 розділів, у яких відбиті результати дослідження, висновків і практичних рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Цифрові дані представлені у 45 таблицях, проілюстровані 27 рисунками. У роботі використано 187 літературних джерел, з яких - 29 іноземних.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені мета і задачі дослідження, розкрита наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, особистий внесок автора, указується сфера апробації результатів досліджень і їхнього впровадження, зазначена кількість публікацій з теми дисертації, її обсяг і структура.

У першому розділі роботи “Сучасні підходи до призначення засобів фізичної реабілітації жінкам, які перенесли оваріектомію” нами були проаналізовані основні положення фізичної реабілітації жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією після оваріектомії.

Більшість авторів дотримуються погляду, що в перед- і післяопераційний періоди необхідне застосування ЛФК і масажу з метою профілактики післяопераційних ускладнень, попередження рецидивів хвороби, усунення функціональних розладів, викликаних основним патологічним процесом. Відзначається, що під час занять лікувальною гімнастикою в поєднанні з масажем відбувається відновлення основних механізмів регуляції порушених функцій в організмі жінок після оваріектомії, що здійснюється шляхом використання тонізуючої, трофічної, компенсаторної і нормалізуючої дій фізичних вправ. Багато фахівців з фізичної реабілітації виділяють три періоди призначення засобів ЛФК і масажу у стаціонарі хворим після гінекологічних операцій з цілями, задачами, засобами, формами проведення занять, методиками лікувальної гімнастики, які їм відповідають. З огляду на те, що серед обстежених нами хворих жінок, які перенесли оваріектомію, спостерігався високий відсоток супутньої екстрагенітальної патології (у тому числі, дихальної і серцево-судинної систем, надлишкова маса тіла), були вивчені наявні методики лікувальної гімнастики для хворих з вище згаданою патологією. Ми зробили висновок, що наявні методики дихальної гімнастики і дозованої ходьби носять у собі елементи, що є неприйнятними для хворих з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію і знаходяться в умовах стаціонару. Найпростіші дихальні вправи, що рекомендуються до застосування більшістю авторів у післяопераційний період, не завжди здатні попередити загострення супутньої патології дихальної та інших систем організму. Вище сказане і викликало потребу у розробці нової програми фізичної реабілітації, що відповідала б стану хворих жінок. Це також визначило необхідність вивчення ефективності розробленої і застосованої нами методики лікувальної гімнастики і масажу шляхом зіставлення з загальноприйнятою методикою лікувальної гімнастики і масажу, які було включено до програми фізичної реабілітації, шляхом зіставлення з загальноприйнятою методикою лікувальної гімнастики і масажу, що застосовуються у гінекологічних відділеннях у даного контингенту хворих, за даними відновної динаміки порушених функцій систем організму жінок, які постраждали в ході основного і супутніх захворювань, а також в наслідок перенесеної оваріектомії.

У другому розділі дисертації “Методи й організація досліджень” охарактеризовані методи, що були використані для рішення поставлених задач, і організація досліджень.

Дослідження здійснювалося в чотири етапи протягом 2001-2004 рр. На першому етапі (2001 р.) проводилися вивчення й аналіз науково-методичної літератури для визначення стану проблеми дослідження.

На другому етапі (2001-2002 рр.) була розроблена програма фізичної реабілітації для жінок після операції з приводу кісти яєчника в ранньому і пізньому післяопераційних періодах ( і періоди) з урахуванням їх перебігу, що включала лікувальну гімнастику (ЛГ) у поєднанні з поверхневим диханням, елементами міорелаксації, аутотренінгу, лікувальним масажем, дозованою ходьбою і вправами для зміцнення м'язів тазового дна. На цьому ж етапі був визначений контингент хворих.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) дослідження проводилося в умовах гінекологічного відділення ХМАПО. Під нашим спостереженням знаходилося 100 жінок віком 18-45 років, які перенесли гінекологічну операцію з приводу кісти яєчників (оваріектомію). Вони були розділені на дві групи: контрольну (КГ) - 50 жінок і основну (ОГ) - 50 жінок, кожну з який також розділили на дві вікові підгрупи - 18-29 років і 30-45 років (відповідно до двох репродуктивних періодів - раннього і пізнього). Обстеження проводилися в передопераційний період ( період), ранній післяопераційний період ( період) (на 3-5 день після операції) і перед випискою зі стаціонару ( період) (на 18-20 день). У всіх жінок був приблизно однаковий обсяг оперативного втручання: право- чи лівостороння тотальна оваріектомія (72%), рідше тотальна оваріектомія (28%) (нижній поперечний доступ). Крім того, при надходженні у стаціонар в обстежених жінок, крім гінекологічної, були виявлені екстрагенітальні соматичні захворювання: хронічний бронхіт з астматичним компонентом чи без нього - 45% випадків; ознаки вегето-судинної дистонії - 21%. У 76,9% і 70,8% жінок ОГ (відповідно 18-29 років і 30-45 років) і у 88,9% і 69,9% жінок КГ (відповідно 18-29 років і 30-45 років) були виявлені ознаки надлишкової маси тіла.

На четвертому етапі (2003-2004 рр.) на підставі отриманих результатів проводилося впровадження програми фізичної реабілітації в відновлювальне лікування хворих у гінекологічних відділеннях і підготовку фахівців з фізичної реабілітації. Обговорювалися результати дослідження, оформлялись дисертація й автореферат, відбувалася підготовка до захисту.

У третьому розділі “Результати обстеження жінок обох груп у передопераційний і ранній післяопераційний періоди” нами подаються показники функціонального стану досліджених систем організму жінок у передопераційний період й у перші дні після перенесеної оваріектомії.

Дані обстеження функціонального стану жінок у передопераційний період свідчать про однорідність обстежених хворих КГ і ОГ у межах одного віку. У більшості жінок спостерігалася надлишкова маса тіла (ІМТ знаходився в межах 25,0-29,9). В анамнезі у хворих приблизно в однаковому відсотку випадків спостерігалась наявність хронічної патології дихальної і серцево-судинної систем. У хворих обох груп спостерігалися однаково знижені величини життєвої ємності легень (ЖЄЛ), недостатні показники стійкості організму до гіпоксії, була знижена екскурсія грудної клітки (ЕГК) і черевної стінки (ЕЧС). Показники клінічного аналізу крові вірогідно не відрізнялися і знаходилися на рівні фізіологічних норм для жінок.