Поверхневе дихання і дозована ходьба у фізичній реабілітації жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію

У ході ЛПС визначалася тривалість збереження порушень з боку функції кардіореспіраторної системи у хворих жінок. Аналіз отриманих результатів показав, що у хворих ОГ 18-29 років усунення порушень з боку функції серцево-судинної і дихальної системи відбувалося на 3-5 днів раніше, ніж у хворих КГ даного віку. У хворих 30-45 років ми спостерігали декілька триваліші терміни відновлення порушених показників кардіореспіраторної системи, ніж у молодшій віковій групі жінок. Однак слід зазначити, що у хворих ОГ даного віку усунення порушень функції серцево-судинної і дихальної систем відбувалося раніш, ніж у хворих КГ 30-45 років у середньому на 3-4 дня.

Усе вище викладене дозволяє зробити висновок, що запропонована нами програма фізичної реабілітації була більш ефективною і мала значну перевагу у фізичній реабілітації жінок репродуктивного віку з супутньою патологією (переважно дихальної і серцево-судинної систем) і надлишковою масою тіла перед загальноприйнятою методикою, що була застосована в КГ хворих жінок.

У шостому розділі “Обговорення результатів досліджень” охарактеризована повнота рішення задач дослідження. У ході дисертаційного дослідження було отримано три групи даних: підтверджувальні, доповнювальні і абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Підтверджувальними є отримані дані про необхідність призначення засобів фізичної реабілітації у відновному лікуванні жінок після оваріектомії з урахуванням обсягу оперативного втручання і змін в організмі жінок, які виникли внаслідок нього, а також періодизації перебігу післяопераційного періоду. Крім того, підтверджено дані про роль лікувальної фізичної культури і лікувального масажу у відновленні порушених функцій організму жінок після оваріектомії.

Доповнено і розширено нечисленні дані літератури про необхідність урахування супутньої екстрагенітальної патології при призначенні засобів фізичної реабілітації хворим, які перенесли оваріектомію (І.А. Баукіна, 1999; Л.Н. Василевська, В.І. Грищенко, Н.А. Щербина, В.П. Юровська, 2002), а також про психоемоційний стан жінок після оперативного втручання. Доповнено дані про характер динаміки післяопераційного періоду, що виникає під впливом розробленої програми фізичної реабілітації.

До нових даних належить розробка програми фізичної реабілітації, що включала лікувальну гімнастику з використанням поверхневого дихання, елементів міорелаксації, аутотренінгу і дозованої ходьби (з використанням бігової доріжки), у поєднанні з лікувальним масажем на підставі урахування патологічних змін, що виникають в організмі жінок під впливом оваріектомії, етапу і характеру перебігу післяопераційного періоду, виду супутньої екстрагенітальної патології і подальше підтвердження її ефективності. Аналіз результатів обстеження хворих у передопераційний, ранній і пізній післяопераційний періоди свідчить про те, що в основній групі жінок, що займалися по розробленій нами програмі, позитивні результати, отримані при вивченні динаміки загального стану жінок, масо-ростових параметрів, функції кардіореспіраторної, вегетативної нервової системи, клінічного аналізу крові, психоемоційного статусу були більш значними, що підтверджувалося і при математичній обробці отриманих даних.

Висновки

1. Результати аналізу даних літературних джерел дозволили зробити висновок про те, що більшість авторів дотримуються такого положення, що для повного одужання і відновлення її репродуктивної функції хворій необхідна спеціальна реабілітація, що повинна бути обов'язковим завершальним компонентом будь-якого хірургічного втручання на органах малого тазу. Провідна роль у цьому процесі належить ЛФК і масажу. Вплив цими засобами фізичної реабілітації на організм жінок після оваріектомії вирішує основну задачу - профілактику післяопераційних ускладнень, попередження рецидивів хвороби і загострення супутньої соматичної патології, усунення функціональних розладів, викликаних основним патологічним процесом. Наявні методики дихальної гімнастики і дозованої ходьби носять у собі елементи, що є неприйнятними для хворих з супутньою екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію і знаходяться в умовах стаціонару. Найпростіші дихальні вправи, що рекомендуються до застосування більшістю авторів у післяопераційний період, не завжди здатні попередити загострення супутньої патології дихальної та інших систем організму.

2. У жінок репродуктивного віку із супутньою екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію, спостерігається один симптомокомплекс у вигляді болючого синдрому, ознак вегетативного дистресу і психастенічного стану, а також розвитку гіперплазії неоперованого яєчника, інший - постоваріектомічний синдром, прояви якого можуть спостерігатися вже в перші дні і тижні після перенесеного оперативного втручання.

3. За отриманими даними, при зіставленні величин показників основної і контрольної груп у жінок 18-29 і 30-45 років у передопераційний період не було виявлено достовірних розходжень за всіма визначеними параметрами функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи. У хворих обох груп спостерігалися однаково знижені величини ЖЄЛ, недостатні показники стійкості організму до гіпоксії, була знижена екскурсія грудної клітки і черевної стінки, порушена прохідність дихальних шляхів. У групі хворих 18-29 років нормальна маса тіла спостерігалася тільки у 23,1% жінок основної групи й у 11,1% жінок контрольної групи; у хворих 30-45 років - у 29,2% жінок основної групи й у 30,1% жінок контрольної групи. Приблизно в однаковому відсотку випадків спостерігалися ознаки симпатикотонії і парасимпатикотонії, ейтонія мала місце тільки у 3-5% хворих. Загальний психоемоційний стан (САН) практично у всіх жінок був негативним.

4. У ранньому післяопераційному періоді в обстежених хворих спостерігалися явища вегетативної дисфункції, погіршення параметрів функції кардіореспіраторної системи, розвиток астенічного синдрому, явищ анемії, ознак, з яких починається постоваріектомічний синдром. Спостерігалися тахікардія (р<0,00001), задуха (р<0,00001), нестабільність показників артеріального тиску, зменшення величини екскурсії грудної клітки і черевної стінки (р<0,00001), знизилася стійкість до гіпоксії (р<0,00001), достовірно погіршилася бронхіальна прохідність, мала місце тенденція до зменшення величини життєвої ємності легень, спостерігалася перевага симпатикотонії порівняно з передопераційним періодом, в два - чотири рази зменшилася кількість випадків ейтонії. Загальний психоемоційний фон за даними тесту “САН” залишався негативним.

5. На підставі отриманих даних розроблена програма фізичної реабілітації для жінок основної групи з урахуванням наявності супутньої патології з боку дихальної і серцево-судинної систем, надлишкової маси тіла, що включала лікувальну гімнастику з використанням загальрозвиваючих, статичних і динамічних дихальних вправ, поверхневого дихання, елементів міорелаксації й аутотренінгу, дозованої ходьби у палаті, відділенні і сходами, а також дозованої ходьби з використанням бігової доріжки, вправ для зміцнення м'язів тазового дна та лікувальний масаж.

6. Порівняльний аналіз вивчених показників деяких систем організму у хворих показав, що в пізній післяопераційний період в основній групі половина жінок молодшої вікової групи і більше третини жінок старшої мали нормальну масу тіла, чого не спостерігалося в контрольній групі, де практично всі показники ІМТ повернулися до передопераційного рівня. Перед випискою у хворих основної групи була виявлена вірогідно більш ощадлива робота серцево-судинної системи у спокої і після фізичного навантаження, а також спостерігалася більш ощадлива й ефективна робота дихальної системи, що підтверджується більш низькими показниками частоти дихання (у контрольній групі вони не відповідали фізіологічній нормі), більш високими величинами ЖЄЛ, екскурсії грудної клітки і черевної стінки, значно більшою стійкістю до умов гіпоксії, вираженим поліпшенням бронхіальної прохідності.

7. У пізній післяопераційний період у жінок основної групи переважальним було явище ейтонії (46%), у хворих контрольної групи в більшому відсотку випадків зберігалася симпатикотонія (40%). Більш високий відсоток жінок з позитивними характеристиками параметрів “Самопочуття”, “Активність”, “Настрій” і загальної величини показника “САН” спостерігався в основній групі хворих порівняно з контрольною групою, причому кращою вона була у віковій групі 18-29 років (18-29 років - р<0,00001; 30-45 років - р<0,0001).

8. Під впливом застосованих засобів фізичної реабілітації відновлення показників функції серцево-судинної і дихальної систем у хворих основної групи 18-29 років відбувалося швидше в середньому на 3-5 днів, а у хворих 30-45 років - на 3-4 дні, ніж у хворих контрольної групи відповідного віку, що підтверджує ефективність розробленої програми відновлювального лікування для обстеженого контингенту хворих, які перенесли оваріектомію.

9. Проведені дослідження з вивчення ефективності розробленої і застосованої нами програми фізичної реабілітації для хворих основної групи, які перенесли оваріектомію, мають підтверджені дані і достовірну перевагу порівняно із загальноприйнятою методикою і відкривають нові перспективи ефективного лікування і відновлення даного контингенту хворих.

Перспективи подальших досліджень зв'язані з розробкою науково обґрунтованої програми фізичної реабілітації жінок після оваріектомії на поліклінічному етапі.

1. Гончарук Н.В. Ранний подход к реабилитации женщин молодого возраста, перенесших операцию по поводу кисты яичника //Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2003. - Вип.6. - С. 129-134.

2. Гончарук Н.В. Физическая реабилитация женщин после овариэктомии // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків-Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - №23. - С. 245-254.

3. Гончарук Н.В. Ранній комплексний підхід до фізичної реабілітації жінок молодого віку, які перенесли операції з приводу кісти яєчника, в умовах гінекологічного відділення // Молода спортивна наука України : Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2003. - Вип. 7. - Т. 1. - С.313-316.

4. Гончарук Н.В. Фізична реабілітація жінок репродуктивного віку після оваріектомії // Молода спортивна наука України : Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2004. - Вип. 8. - Т. 2. - С.83-87.

5. Гончарук Н.В. Влияние поверхностного дыхания и дозированной ходьбы на нормализацию массы тела у женщин репродуктивного возраста с экстрагенитальной патологией, перенесших овариэктомию // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПУ), 2005. - № 2. - С. 52-58.

Гончарук Н.В. Поверхневе дихання та дозована ходьба у фізичній реабілітації жінок репродуктивного віку з екстагенітальною патологією, які перенесли оваріектомію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 - Фізична реабілітація. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена актуальній проблемі фізичної реабілітації жінок репродуктивного віку, які перенесли однобічну чи тотальну оваріектомію, мали супутню екстрагенітальну патологію, котра могла загостритися і, на фоні післяопераційних зсувів у жіночому організмі, могла ускладнити перебіг післяопераційного періоду.

Підтверджені та доповнені дані сучасних спеціальних літературних джерел про характер перебігу раннього та пізнього післяопераційного періоду у жінок, які перенесли операційне втручання з приводу кісти яєчників, яка виникає під впливом операції, а також його динаміку під впливом застосованих засобів ЛФК і масажу. Надано характеристику психоемоційного стану жінок до та після оваріектомії та вивчено його динаміку під впливом реабілітаційних заходів.

Розроблено і оцінено ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації, яка включала лікувальну гімнастику з використанням поверхневого дихання, елементів міорелаксації, аутотренінгу, дозованої ходьби і лікувальний масаж, у вищеназваного контингенту хворих. Одержані результати дослідження дозволили рекомендувати цю програму для впровадження у роботу спеціалістів з фізичної реабілітації у гінекологічних відділеннях.

Ключові слова: поверхневе дихання, дозована ходьба, фізична реабілітація, оваріектомія, лікувальний масаж.

Гончарук Н.В. Поверхностное дыхание и дозированная ходьба в физической реабилитации женщин репродуктивного возраста с экстрагенитальной патологией, перенесших овариэктомию. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.03 - Физическая реабилитация. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена актуальной проблеме физической реабилитации женщин репродуктивного возраста, которые перенесли операцию по поводу кисты яичника - овариэктомию, и имели сопутствующую патологию со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной системы, обострение которой наблюдалось в течении последнего года, а также избыточную массу тела.

Анализ современных источников литературы показал, что в пред - и послеоперационном периодах необходимо применение ЛФК и массажа с целью профилактики послеоперационных осложнений, предупреждения рецидивов болезни, устранения функциональных расстройств, вызванных основным патологическим процессом. В ходе занятий лечебной гимнастикой в сочетании с массажем происходит восстановление основных механизмов регуляции нарушенных функций в организме женщин после овариэктомии, что осуществляется путем использования тонизирующего, трофического, компенсаторного и нормализующего действия физических упражнений. Однако предлагаемые большинством авторов методики дыхательной гимнастики и дозированной ходьбы носят в себе элементы, которые являются неприемлемыми для больных с сопутствующей экстрагенитальной патологией, перенесших овариэктомию и находящихся в условиях стационара.

Вышесказанное и потребовало разработку новой программы физической реабилитации, адекватной состоянию больных женщин, с учетом сопутствующей патологии дыхательной и сердечно-сосудистой систем, избыточной массы тела.

В работе проведен анализ результатов обследования 100 женщин в возрасте 18-45 лет, перенесших гинекологическую операцию по поводу кисты яичников (овариэктомию) и находившихся на лечении в гинекологическом отделении Харьковской медицинской академии последипломного образования. Больные были произвольно разделены на основную группу, в которой применялась разработанная программа физической реабилитации, и контрольную группу, получавшую общепринятые средства реабилитации. Обследование проводились в предоперационном периоде, раннем послеоперационном периоде (на 3-5 день после операции) и в позднем послеоперационном периоде перед выпиской из стационара (на 18-20 день).

В ходе исследования подтверждены, дополнены и расширены данные современной специальной литературы о характере течения раннего и позднего послеоперационного периода у женщин после овариэктомии. Был изучен характер течения этих периодов под влиянием различных методик ЛФК и массажа в процессе восстановительного лечения. В раннем послеоперационном периоде после овариєктомии у больных наблюдается нестабильность артериального давления, нарушения ритма сердечной деятельности. Боли в области операционного разреза и брюшной полости нарушают механизм дыхания и моторно-пульмональные рефлексы, отмечается нарушение моторной функции желудочно-кишечного тракта, имеют место явления вегетативной дисфункции и гиподинамии. Все вышесказанное само по себе осложняет состояние больных после операции. При сочетании этих явлений с обострением сопутствующей экстрагенитальной патологии у женщин затягивается восстановление и возникает угроза для жизни, что влечет за собой необходимость применения комплекса средств физической реабилитации.

Была разработана программа физической реабилитации, которая включала лечебную гимнастику с использованием поверхностного дыхания в сочетании с элементами миорелаксации, аутотренинга, дозированной ходьбой, упражнениями для укрепления мышц тазового дна и лечебным массажем для вышеназванного контингента больных, что отличало ее от общепринятых программ реабилитации.

Оценка данной программы физической реабилитации выявила ее высокую эффективность, как в плане профилактики нарушений функции кардиореспираторной и вегетативной нервной системы, возникающих под влиянием операции, так и обострения сопутствующей патологии сердечно-сосудистой и дыхательной систем. Применение данной программы физической реабилитации способствовало уменьшению избыточной массы тела у обследованного контингента больных основной группы.

В ходе врачебно-педагогических наблюдений при определении продолжительности сохранения нарушений со стороны функции сердечно-сосудистой и дыхательной систем в послеоперационном периоде было выявлено, что у больных основной группы ОГ 18-29 лет ликвидация негативных сдвигов происходила на 3-5 дней раньше, чем у больных контрольной группы данного возраста. В старшей возрастной группе у больных наблюдались несколько более длительные сроки восстановления нарушенных показателей этих систем организма по сравнению с младшей возрастной группой. Однако у больных основной группы 30-45 лет устранение нарушений функции сердечно-сосудистой и дыхательной системы происходило раньше, чем у больных контрольной группы данного возраста, в среднем на 3-4 дня.

В работе расширены данные о негативном характере психоэмоционального состоянии женщин до овариэктомии и в раннем послеоперационном периоде и его позитивной динамике в процессе примененных реабилитационных воздействий.

Полученные результаты позволили рекомендовать использование программы физической реабилитации в работе специалистов по лечебной физической культуре и массажу в гинекологических отделениях.

Ключевые слова: поверхностное дыхание, дозированная ходьба, физическая реабилитация, овариэктомия, лечебный массаж.

Goncharuk N.V. Surface respiration and dosed walking in a physical rehabilitation of the women of genesial age with the extragenital pathology, which has transferred ovariectomy. - Manuscript.

The dissertation for obtaining candidate's degree in physical Education and Sports in speciality 24.00.03 - Physical rehabilitation. - National University of Physical Education and Sports of Ukraine, Kiev, 2006.

The dissertation is devoted to an urgent problem of a physical rehabilitation of the women of the genesial age, which has transferred ovariectomy, and had concomitant pathology, which aggravation could arise severity of postoperative changes in an organism of the women and complicate the postoperative period. The offered program of physical rehabilitation which actuated medical gymnastics which used a procedure of surface respiration, devices of myorelaxation, auto training, dosed walking and medical massage at an above named quota of the patients is appreciated.