Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут

Соціальної і судової психіатрії та наркології

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

14.01.16 - психіатрія

Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування)

Хаустова Олена Олександрівна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор Павлович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук Пилягіна Галина Яківна, Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, заступник директора з наукової роботи

доктор медичних наук, професор Казакова Світлана Євгенівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії і наркології, завідувач кафедри

Захист відбудеться 21 вересня 2007 р. о __10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 620. 01 в Українському НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий 14 серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук Н.О. Дзеружинська

1. Загальна характеристика роботи

психосоматичний розлад метаболічний синдром

Актуальність теми. Важливість поєднання психічного, соматичного та соціального здоров'я людини підкреслена в визначенні Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) і підтверджена в наукових дослідженнях (WHO, 1948, 2002; Платонов К.К., 1972; Дробижев М.Ю., 1997; Самохвалов В.П., 1998; Циркин С.Ю., 2001; Москаленко В.Ф., 2004). Принцип єдності тілесного і психічного забезпечує комплексний підхід до клінічного обстеження і лікування пацієнта, що є необхідним для всіх медичних спеціальностей (Битенский В.С., 1999; Александровский Ю.А., 2002; Александер Ф., 2002; Підкоритов В.С., 2003; Сандомирский М.Е., 2005). Сучасні біопсихосоціальні дослідження різних захворювань підтверджують їх біопсихосоціальну природу, або, за сучасною термінологією, діатез-стресову модель (Wilson M., 1993; Винник М.І., 2002; Холмогорова А.Б., 2002 ; Brotman D.J., 2002; Martin L.J. et al., 2003; Чуприков А.П., 2005). За цією моделлю, біологічний діатез або біологічна уразливість стає хворобою тільки за умови впливу стресорів - несприятливих психологічних та соціально-психологічних факторів (Uexkull Th.V., 1963, 1996; Гаранян Н., 1999). Шкідливі психічні фактори зустрічаються практично завжди в соціально-психологічній сфері сучасної цивілізації (Головаха Е.И., 1997; Штомпка П., 2001; Eschwege E., 2003). Генетично обумовлена норма реакції має еволюційно-історичний пристосувальний характер, вона може “не встигати” за новими темпами змін середовища (Войтенко В.П., 1991; Малкина-Пых И.Г., 2003). Це є важливим чинником розвитку “хвороб цивілізації”, значна частина яких відноситься до психосоматозів (Дильман В.М., 1987; Paul S. et al., 2002). Діагностика та лікування психосоматичних розладів, як і саме поняття “психосоматична медицина” пройшли складний еволюційний шлях (Matthew H., 1998; Михайлов Б.В., 1999; Березанцев А.Ю., 2001; Kuchenhoff J., 2001; Напреенко А.К., 2002; Фільц О.О., 2003). Частота психосоматичних розладів досить висока і коливається серед населення від 15 до 52%, а в загальмедичній практиці - від 30 до 57% (Коркина М.В., 1995; Green J.W., 1997; Табачніков С.І., 2002). Такі розходження в показниках можна пояснити використанням різних діагностичних критеріїв соматизації (Eseobar J.I., 1987; Kellner R., 1990; Janca A. et al., 1995; Mumford D., 1993; Холмогорова А.Б., 2001; Воронов М., 2002). Регістр психосоматичного реагування значно розширився за рахунок включення в нього захворювань серцево-судинної системи, великого числа шкірних і урогенітальних захворювань, мігрені й ін. (Андропов Ю.Ф., 2002; Юрьева Л.Н., 2002; Кулаков С.А., 2003; Смулевич А.Б., 2004). Крім того, психосоматичні розлади вважаються одним з різновидів саморуйнуючої поведінки (Пилягина Г.Я., 2002; Ейдеміллер Е. Г., 2003). Тлумачення терміна “психосоматичні розлади” значно розширилося і вийшло за межі “класичних психосоматозів”. В сучасному розумінні, психосоматичний розлад - це соматичне захворювання, в етіопатогенезі якого вагомі емоційні та когнітивні фактори у вигляді внутрішньоособистісного психологічного конфлікту, як правило, витісненого (Любан-Плоцца Б., 1997; Бройтигам В., 1999; Марута Н.О., 1999, 2000; Чабан О.С., 1999, 2002).

Серед багатьох психосоматичних розладів, у виникненні та розвитку яких вагомими є психологічні травми з дитинства і протягом життя, агресія, тривога, страх, останніми роками увагу дослідників привертає симптомокомплекс метаболічний синдром X (МСХ) (Bouchard С., 1995; Боднар П.М., 2002; Grundy S.M., 2002). Еволюція цього стану пройшла від суто соматичних визначень: “синдром інсулінорезистентності” (Haffner S., 1992; Eschwege E., 2003), “смертельний квадрат” (Kaplan N.M., 1989), “смертельний секстет” (Enzi G., 1994) до комплексних психосоматичних, таких як хвороба “західного способу життя” (Reaven G., 1988) або “занадто розвинутої цивілізації” (Giannini E., 2003), “синдром порушеного способу життя” (Cheng T.O., 2004), “ефект снігової кулі” (Keltikangas-Jarvinen L., 1998), “вулиця з двобічним рухом” (Raikkonen K , 2002). Страждає від МСХ більш 35% молодого населення західних країн, а після 60 років частка хворих складає вже понад 45% (Balkau B. et al., 2002; Bonora E. et al., 2003; Маньковский Б.Н., 2005). Причому, хвороба настільки серйозна, що в даний час є однією з пріорітетних проблем медицини (Kereiakes D.J., 2003).

МСХ звичайно починає розвиватися після 30 років, але зараз діагностується також у підлітків та дітей (Bao W. et al., 1994; Eisenmann J.C., 2003; DeFerranti S.D. et al., 2004). Соматичними проявами МСХ, згідно з діагностичними критеріями (Aguilar-Salinas C.A. et al., 2003; Cheal K.L. et al., 2004; Pladevall M., 2006), є насамперед абдомінальне ожиріння (Anderson P.J. et al., 2001; Haffner S., 2003), а також підвищення артеріального тиску, рівня глюкози крові (ймовірність розвитку цукрового діабету 2-го типу) та показників холестеринових фракцій крові, що приводять до розвитку атеросклерозу. У захворілих також знижується імунітет та стійкість до інфекцій, виникає ризик розвитку онкологічних захворювань, настає передчасне старіння (Liese A.D., 1998). Психічними проявами МСХ є постійне почуття втоми і виснаження; непояснені спалахи сильного голоду і періодично виникаюче бажання з'їсти що-небудь солодке; емоційні розлади - дратівливість, приступи гніву, люті і панічного страху, що переходять у стан слізливості (Hearn M.D., 1989; Keltikangas-Jдrvinen L. et al., 1996; Rosmond R., 2005). Клінічні прояви МСХ включають також: зневіру, когнітивні проблеми (гіпомнезію та зниження зосередження), еректильну дисфункцію. За частотою психічних розладів на перший план виходять тривожно-депресивні та іпохондричні стани (Wing R.R.; Boswell E.B. et al., 1997; Пятницкий Н.Ю., 2001). Біологічною основою МСХ є зниження чутливості тканин до інсуліну, а пусковим механізмом виступає підвищена активність симпато-адреналової системи (Kjeldsen S.E. et al., 1992; Rabn К.N., 1999). Каузальними факторами МСХ стають надмірні психологічні навантаження, зниження фізичної активності, калорійна їжа і недолік у ній біологічно активних речовин (McLeod J.D., 1990; Park H.S., 2004). Особлива роль у формуванні МСХ належить підвищеній ворожості та прихованим формам агресії (Miller T.Q. et al., 1996; Niaura R., 2000, 2002; Rдikkцnen K., 2003; Nelson T.L. et al., 2004).

Дитинство і юність виявляються найбільш впливовими етапами на формування актуальних життєвих стратегій людини, бо це періоди збільшеної мозкової пластичності. Хронічна активація системи відповіді на стрес у включається у патологічний цикл збільшення гіперглікемії, гіперхолестеринемії і потреб в інсуліні, що клінічно проявляється у вигляді метаболічного синдрому Х. Потрібність у безпеці зберігається на протязі всього життя, а отримані в дитинстві психосоцільні травми стають підгрунтям для хвороби. Утрата, або навіть потенційна втрата любові, звичайно сприймається мозком як погроза й активізує ті ж самі механізми, як при реакції на інші стресорні фактори з подальшим формуванням метаболічного синдрому Х. Поява окремих психічних та соматичних ознак МСХ на етапі формування синдрому розцінюється як своєрідний допатологічний стан, обумовлений компенсаторною напругою організму. Ступінь адаптивної психосоматичної напруги індивіда у вигляді сукупної негативної динаміки психопатологічних феноменів може бути покладена в основу діагностики МСХ, що випереджає наступний розвиток низки захворювань (цукрового діабету 2 типу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хворобі серця і, можливо, інших) (Krantz D.S., 1996; Коваленко А. Н., 1999; Дзеружинская Н.А., 2002; Fritschi C., 2004; Blonde L. et al., 2005; Лишневская В.Ю., 2005). Синдром Х, у всякому разі, на ранніх його стадіях цілком виліковний (Berra K., 2003). Але у багатьох дослідженнях, присвячених МСХ та його окремим складовим (ожирінню, гіпертонії, цукровому діабету 2 типу, атеросклерозу) наголошується на тому, що навіть безперервне медикаментозне лікування недостатнє для підтримання високої якості життя пацієнтів (Kutschman R.F., 2004; Barclay L., 2005). Лікування повинно бути комплексним та мати на меті зміну актуальної життєвої стратегії особистості: психотерапія, адекватна медикаментозна терапія, низькокалорійна дієта, фізичні навантаження, активний спосіб життя і т.д. (Esposito K., 2003; Benard E.J., 2004). У сучасних посібниках стосовно впливу на окремі компоненти МСХ особливо підкреслюється, що модифікація способу життя є терапією першої лінії (Boulogne A., 2004; Scheen A.J., 2004; Митченко Е.И., 2005; Rejeski W. , 2005).

На сьогодні у світі проведено і проводиться ще декілька міжнародних клінічних досліджень, присвячених проблемі МСХ. За даними завершеного в 2005 році клінічного дослідження, ефективність дієти та фізичних вправ перебільшує ефективність терапії метформіном в редукції проявів МСХ (Barclay L., 2005; Orchard T.J. et al., 2005). У 2006 році закінчено трирічне дослідження, яке підтвердило позитивний вплив зміни способу життя у вигляді збільшення фізичної активності та дотримання дієти у пацієнтів похилого віку з цукровим діабетом 2 типу та надлишковою вагою. З метою вивчення впливу модифікації стилю життя на здоров'я пацієнтів з МСХ у 2005 почато міжнародне клінічне дослідження Cooperative Lifestyle Intervention Program (CLIP), розраховане до 2010 року. Вплив складних взаємодій поведінки, соціально-економічного статусу, культури та етнічної приналежності у осіб працездатного віку на формування МСХ як фактору ризику серцево-судинних захворювань, вплив модифікації стилю життя на захворюваність вивчається у міжнародному клінічному дослідженні Partnership Programs to Reduce Cardiovascular Disparities (2004 - 2009 р.р.). Це дослідження має на меті визначити певні психосоціологічні фактори як предиктори надлишкової ваги та МСХ, проаналізувати нові біомаркери людської патобіології, а також оцінити інноваційні цілеспрямовані динамічні лікарські стратегії для пацієнтів з МСХ. Отже, проблема діагностики та лікування метаболічного синдрому Х є актуальною для світової медицини та, на жаль, далекою від вирішення.

Наукові дослідження психосоматичної концепції МСХ дуже перспективні для сучасного розвитку медицини. З'явилася певна можливість причинно зв'язати велику групу хвороб, що істотно впливають на структуру захворюваності, смертності і тривалість життя, з порушенням актуальних життєвих стратегій сучасної людини. Ця концепція визначає і патогенетично обґрунтовує заходи щодо захворювань, що поєднуються в МСХ на медичному, медико-соціальному та соціальному рівнях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є ініціативною. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної та судовой психіатрії і наркології МОЗ України, за темами “Психотерапія та психогігієна цукрового діабету (психосоматичний підхід)” (2003 р., № державної реєстрації - 0104U000907), і “Розробити комплексну систему психотерапевтичної та психогігієнічної трансформації актуальних особистісних життєвих стратегій хворих на цукровий діабет (біопсихосоціальний аспект) з позицій психосоматичного підходу” (2004 - 2006 р.р., № державної реєстрації - 0103U000677), а також регламентуючих документів ВООЗ (2002, 2005) щодо розробки й здійснення національних програм, спрямованих на запобігання зростанню психосоматичної захворюваності. Виконання дисертаційного дослідження відповідало також плановій тематиці відділення діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В.П. Комісаренка - “Розробити нові методики діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету та його ускладнень з метою їх впровадження в практику” (2003 - 2005 р.р., № державної реєстрації - 0103U000806) та Державній цільовій програмі у сфері профілактики та лікування хворої людини “Цукровий діабет” (Указ Президента України від 21.05.1999 р., № 545/99).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - на основі дослідження етіопатогенетичних закономірностей формування та клініко-феноменологічних особливостей психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ розробка та впровадження комплексної програми біопсихосоціальної корекції цих розладів з адекватною соціалізацією у вигляді трансформації актуальних життєвих стратегій пацієнтів.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження поставлено такі завдання:

1. Дослідити і систематизувати психосоціальні чинники етіопатогенезу МСХ, розробити теоретичну модель патогенезу МСХ на основі сучасних природничонаукових методологічних підходів та біопсихосоціальної парадигми.

2. Дослідити особливості психосоціальної адаптації пацієнтів з повним та неповним МСХ із хронологічною самооцінкою якості життя на основі комплексної діагностики.

3. Дослідити та систематизувати клініко-феноменологічні особливості розладів психіки пацієнтів з МСХ на основі аналізу патогенетичних механізмів їх формування з урахуванням соціально-психологічних характеристик індивідууму, конфлікту його свідомих та підсвідомих потягів та конфлікту його мотивацій життя.

4. Визначити, дослідити ефективність та систематизувати оптимальні тактики терапії психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ (психофармакотерапія, індивідуальна та групова психотерапія) на основі моніторингу динаміки цільових психопатологічних феноменів - “мішеней” терапії.

5. Розробити, дослідити ефективність та впровадити в клінічну практику комплексну програму біопсихосоціальної корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ у вигляді трансформації їх актуальних життєвих стратегій.

Об'єкт дослідження - психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з МСХ; їх діагностика та лікування як проблемне поле сучасної соціальної психіатрії.

Предмет дослідження - психосоціальні чинники етіопатогенезу МСХ, механізми психосоціальної адаптації, методи діагностики та лікування психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ.

Методи дослідження. Для дослідження клініко-патогенетичних закономірностей психічної складової МСХ було застосовано метод структурованого інтерв'ю у межах клініко-феноменологічного підходу у вигляді “Мультимодальної карти обстеження психосоматичного пацієнта” (Чабан О.О., Хаустова О.О., 2004). Клініко-анамнестичний та соціально-психологічний методи було використано для аналізу психосоціальних чинників етіопатогенезу МСХ з урахуванням просторово-часових особливостей соціальних систем, в яких функціонує особистість. Клініко-психопатологічний метод застосовувався для оцінки психічного стану пацієнтів та діагностики психопатологічних розладів. За допомогою патопсихологічного методу здійснювалася формалізована оцінка психопатологічних порушень у досліджуваних осіб. Для виявлення психопатологічних феноменів психічної складової МСХ у межах експериментально-психологічного дослідження було застосовано такі тести, як шкала реактивної й особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (1978); шкала самооцінки депресії Зунга (Zung W.W.K., 1965); Торонтська алекситимічна шкала (Taylor G.J. et al., 1985); методика визначення показників і форм агресії А.Басса й А.Даркі (1957). Для оцінки проблемності міжособистісних відносин використано методику незакінчених речень Сакса-Сіднея, модифіковану для психосоматичних пацієнтів (1969); для візуалізації психофізичних кореляцій - малюнковий проективний тест (К. Маховер, 1996). Математична і статистична обробка даних здійснювалась за методами варіаційної статистики з оцінкою закону розподілу, використанням відповідних параметричних та непараметричних критеріїв: Фішера (ц*), Пірсона (ч2), Спірмена (rs.), однофакторного та двофакторного дисперсійного аналізу ANOVA.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в українській психіатрії на підставі багаторічного рандомізованого клінічного дослідження науково обґрунтовано доцільність застосування комплексного біопсихосоціального підходу до діагностики, лікування та профілактики МСХ. Вперше проведено комплексне дослідження психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, патогенетичних особливостей їх розвитку як відображення соціально-психологічного впливу сучасної цивілізації на основі положень теорії патологічного пристосування. Вперше запропоновано теоретичну модель патогенезу МСХ на основі теорії систем, з урахуванням особливостей його формування та резистентності до стандартної терапії. Вперше розроблено та доведено високу інформативність і достовірність “Мультимодальної карти обстеження психосоматичного пацієнта”.

Вперше проаналізовано психоціальні чинники виникнення і перебігу МСХ та їх зв'язок з іншими соціопсихологічними факторами ризику, що впливали на людину в різні періоди її життя, формуючи її актуальну життєву стратегію. Вперше проведено докладний модальний аналіз існуючих проблем пацієнтів з МСХ з виокремленням окремих подій протягом життя хворих, що були неусвідомленими та витісненими, з метою подальшого формування низки психотерапевтичних “мішеней”. Вперше здійснено аналіз таких чинників, як наявність проблемних професійних міжособистісних стосунків та деформація виробничих комунікативних зв'язків. Вперше здійснено системний діагностичний аналіз актуального та батьківського родинного дисфункціонування та продемонстровано значущість порушень міжпоколінних, статево-ролевих та статусних емоційних і біхевіоральних взаємовідносин. Вперше зроблено клініко-феноменологічний опис психічної складової МСХ, як одного з системоутворюючих чинників цього стану. Вперше на основі системних якостей МСХ обґрунтовано резистентність до стандартних терапевтичних підходів.

Вперше визначено “мішені” психотерапевтичної та психофармакотерапевтичної інтервенції для пацієнтів з психічними та психосоматичними розладами в межах МСХ. Вперше запропонована низка натуропатичних психотропних засобів для терапії пацієнтів з МСХ та проведені клінічні дослідження їх ефективності та безпеки. Вперше розроблено програму індивідуальної психотерапії, яка обумовлює позитивну динаміку ресурсної бази пацієнта з МСХ під впливом макро- та мікрочинників його оточення.

Вперше у вітчизняній психіатрії науково обґрунтовано та застосовано комплексну стратегію лікування психічних та психосоматичних розладів у хворих на МСХ, яка базується на зміні актуальної життєвої стратегії пацієнтів із використанням принципів екзистенціальної та когнітивно-біхевіоральної психотерапії. Вперше на підставі проведеного експериментального дослідження отримано клінічно обґрунтовані та доказові дані щодо ефективності застосування програми комплексної корекції у пацієнтів з НМСХ та МСХ.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в підвищенні якості діагностики і лікування психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ як складової вдосконалення інтегративної (сімейної) медичної допомоги населенню. В ході дисертаційної роботи науково обґрунтовано, розроблено, запропоновано та впроваджено у клінічну практику методи комплексного діагностичного дослідження психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ із урахуванням соціально-психологічних чинників їх етіопатогенезу. Отримані дисертантом експериментальні дані суттєво доповнюють сучасні уявлення про патогенетичні механізми психічної складової МСХ та клінічну феноменологію психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ. Виділення клініко-патогенетичних критеріїв діагностики цих розладів дозволяє достовірно визначити “мішені” терапевтичного втручання, а також подолати резистентність до стандартної терапії і зменшити ймовірність рецидивування не тільки психічних, а й соматичних розладів у структурі МСХ.

Автором переконливо доведено необхідність використання в лікувально-діагностичній практиці комплексного аналізу виробничої та родинної дезадаптації як вагомих предикторів формування МСХ. У дисертаційному дослідженні отримано дані щодо значущості патогенного впливу проблемних міжособистісних стосунків та деформації комунікативних зв'язків у вигляді порушень міжпоколінних, статево-ролевих та соціально-статусних емоційних і біхевіоральних взаємовідносин пацієнтів з МСХ. Вони лягли в основу комплексної програми біопсихосоціальної корекції, яка сприяє адекватній соціалізації з відповідною трансформацією актуальних життєвих стратегій і підвищенням якості життя пацієнтів з МСХ.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження в клінічну практику сприятиме подальшому вдосконаленню та підвищенню ефективності лікувально-діагностичної роботи з пацієнтами, які страждають на МСХ. Отримані в дисертаційному дослідженні дані дозволяють впровадити методи комплексної діагностики та лікування психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ у практику психіатричних, спеціалізованих психосоматичних, багатопрофільних та загальносоматичних закладів охорони здоров'я. Результати дослідження та сформульовані висновки призначені для застосування в практичній роботі психіатрів, психотерапевтів, медичних психологів та лікарів-інтерністів (терапевтів, ендокринологів, кардіологів та інших фахівців), а також у навчальній підготовці кваліфікованих кадрів за означеними спеціальностями.

Розроблені в процесі дисертаційного дослідження методи лікування пацієнтів з МСХ впроваджено в роботу Донецької, Львівської, Черкаської та Луганської обласних психіатричних лікарень, Кримської республіканської клінічної лікарні №1, Дорожньої клінічної лікарні №2 ст.Київ, Центра психічного здоров'я м. Луганськ, Медичної служби УСБУ в Луганській області, Луганської міської поліклініки №10, Психосоматичного центру Інституту соціальних досліджень та психокорекції м. Тернопіль, відділення клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім. В.П. Комісаренка. Результати дисертаційного дослідження використано при підготовці посібника для лікарів сімейної практики “Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування)”, а також впроваджено у навчальний процес кафедри психології та педагогіки Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, кафедри психіатрії Вінницького національного медичного університету, кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, кафедри психіатрії Луганського державного медичного університету, кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала аналітичний огляд джерел науково-медичної інформації у відповідності до теми роботи. Нею особисто розроблено дизайн та необхідний інструментарій дослідження, особисто обстежено всіх пацієнтів клінічних груп та респондентів групи порівняння, сформовано електронні бази даних, здійснено їх статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію. Здобувач особисто розробила всі основні теоретичні положення дисертаційної роботи, виконала їх експериментальне дослідження та практичне впровадження. Авторові належить розробка методики комплексної діагностики та корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ.

Особистий внесок здобувача до публікацій в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, які написані у співавторстві, полягав у наступному. У роботах № 3, 5, 22, 26 зі списку праць, наведених наприкінці автореферату, написаних спільно з О.С. Чабаном, автором виконано основний аналіз медичної інформації, розроблено методи дослідження, проведено аналіз та інтерпретацію отриманих даних, підготовку висновків. У статтях № 17, 28, що опубліковані разом з О.Ю. Жабенко, автором проведено такий самий обсяг роботи. У статтях № 18, 25, що опубліковані разом з О.В. Хмелевською, особистий внесок дисертантки складався з розробки методів дослідження, отримання та аналізу основних інформаційних матеріалів, формулювання висновків дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях Вченої медичної (протоколи №1 від 21.01.2004 р., №8 від 10.11.2004 р., №3 від 24.05.2005 р., №7 від 13.12.2005 р., №3 від 07.06.2006 р.) та Апробаційної (протокол №6 від 28.11.2006 р.) рад Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, а також у наступних конференціях, симпозіумах і семінарах:

міжнародних - I Міжнародна конференція “Актуальные вопросы железнодорожной медицины” (15 - 16.04.2004 р., Москва, Росія), V Національна конференція з міжнародною участю Інституту Приватної Психіатричної Практики “Agression. Suicidology. Victimology. Therapy and Prophilaxis. Nicotine Addiction” (22 - 25.04.2004 р., Пловдів, Болгарія), Науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику” (19 - 21.05.2004, Крим, Україна), Пленум науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Якість життя хворих на психоневрологічні розлади та їх родин (медична та соціальна реабілітація та інтеграція в суспільстві)” (8 - 10.12.2004 р., Донецьк, Україна), Міжнародна науково-практична конференція “Сучасна психотерапія: теоретичні проблеми та практика” (17 - 18.02.2005 р., Харків, Україна), VIII Міжнародний симпозіум “Актуальні проблеми кардіоневрології” (3 - 6.05.2006 р., Крим, Україна), VIII-й Всесвітній Конгрес Біологічної Психіатрії (28.06 - 03.07.2005, Відень, Австрія), Перший національний конгрес “Інсульт та судинно-мозкові захворювання” (14 - 15.09.2006 р., Київ, Україна), XXII Конгрес Дунайської психіатричної асоціації “Psychiatry - today and tomorrow” (11 - 15.10.2006 р., Албена, Болгарія), Науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології” (23 - 25.10.2006 р., Київ, Україна), Українська школа-семінар з міжнародною участю “Психотерапія і психоаналіз на шляху до євроінтеграції” (02 - 03.11.2005 р., м. Київ), IX Міжнародний симпозіум країн Східної Європи та Середньої Азії “Неврологические расстройства” (22 - 25.04.2007 р., Крим, Україна);

національних - Науково-практичний семінар “Лікування серцево-судинних ускладнень цукрового діабету” (7.10.2004 р., Київ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 47 наукових робіт, у тому числі 28 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 20 одноосібних; 1 - деклараційний патент на корисну модель; 14 - публікацій у матеріалах з'їздів, конференцій та симпозіумів; 1 - посібник в серії “Бібліотечка практикуючого лікаря”.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, аналітичного огляду літератури та 4 основних розділів, узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел і 2 додатків. Її викладено на 366 сторінках машинописного тексту (268 сторінок - основний текст дослідження і 98 сторінок - список використаних джерел, таблиці, малюнки і додатки в вигляді карти обстеження та математичних даних). Список використаної літератури містить 650 джерел (з них 288 - україномовних та російськомовних авторів, 362 - закордонних англомовних авторів). Роботу проілюстровано 58 таблицями, 29 рисунками.

2. Основний зміст

МСХ є гетерогенним станом, комплексування компонентів якого обумовлене психосоціальними, метаболічними і патофізіологічними взаємозв'язками. Сполучення окремих ознак МСХ як психосоціальних, так і соматичних, навіть при неповній маніфестації всіх його проявів, означає дуже високий ризик серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, гіпертонічної хвороби та ожиріння. Існуючі теоретичні концепції цього комплексного стану, незважаючи на їх спрямованість на моделювання етіопатогенетичних процесів та напрямків корекції, переважно відображають взаємозв'язок окремих факторів ризику та їх вплив на динаміку окремих психопатологічних та соматичних феноменів.