Значення імуногенетичних маркерів крові для відбору донорів антистафілококової плазми

Одночасно встановлено особливості реагування осіб з різним АВО-фенотипом, а саме - серед донорів, у яких вміст антитіл був у межах 6,0 - 8,0 МО/мл достовірно переважала частка осіб з фенотипом А (51,85% ± 3,01%), в той час як особи з іншими фенотипами становили 34 - 36%.

Поряд з цим встановлено, що донори з фенотипом А дають достовірно меншу частку осіб з низьким вмістом антитіл (18,52 ± 4,11%) порівняно з донорами В(ІІІ) групи крові (38,35% ± 4,31%), t=2,41, P <0,05.

Активні респондери розподіляються за групами крові без статистично значимих розбіжностей.

Пояснення більш активної імунної відповіді на стафілококовий антиген осіб фенотипу А було виявлено в дослідженнях Г.М.Дизик, 1990; В.В.Патоки, 2001. За рахунок парціальної подібності антигенів стафілококу і субстанції А груп крові ізогемаглютиніни альфа (анти-А антитіла), наявні у осіб з групами крові 0(І) і В(ІІІ), взаємодіють з А-подібними складниками ССА і тим самим гальмують імунну відповідь організму на антигенний стимул. У осіб з групою крові А(ІІ) ізогемаглютиніни бета (анти-В) в аналогічну реакцію не вступають і тому не здатні гальмувати імунну відповідь.

Таким чином, серед донорів з групою крові А(ІІ) найменша частка слабких і найбільша частка середніх (задовільних) респондерів.

При імунізації ССА з активністю 20 ОЗ/мл переважна більшість донорів, а саме 60,27%, мала надвисокий вміст антитіл в межах 18,0 - 30,0 МО/мл, рівнозначний при всіх фенотипах АВ0. Препарат з цією активністю “рекрутує” слабких і середніх респондерів до найактивніших, за рахунок цього зменшується частка з низьким вмістом антитіл до 2,64%, з середнім вмістом антитіл - до 11,92%, і навіть з високим вмістом антитіл (10,0 - 16,0 МО/мл) до 25,16% порівняно з групою донорів, імунізованих ССА з активністю 10 ОЗ/мл.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати ССА з активністю 20 ОЗ/мл більш імуногенним. Позитивною ознакою даного препарату є також і те, що частка рефрактерних і слабко реагуючих на антигени стафілокока осіб є мінімальною, а частка високо реагуючих - максимальна. За відсутності ССА з активністю 20 ОЗ/мл і за наявності ССА з активністю 10 ОЗ/мл необхідно, поряд з іншим залучати до імунізації осіб з групою крові А(ІІ), тим більше, що в українській змішаній популяції в цілому, як і серед населення Донецького регіону переважає саме ця група крові.

Резус-належність визначалась за наявністю або відсутністю антигена Rho(D). Rho(D)-позитивних донорів, імунізованих ССА з активністю 10 ОЗ/мл. виявилось 86,37%, у вибірці донорів, у якій використано ССА з активністю 20 ОЗ/мл- 85,76%, серед 622 неімунізованих донорів - 85,40%. Отже, за даною ознакою групи спостереження не мають статистично значимих відмінностей.

При імунізації ССА з різною активністю співвідношення респондентів з різним вмістом антистафілококових антитіл як серед Rho(D)-позитивних , так і серед Rho(D)-негативних виявилось однаковим.

Таким чином, рівень продукції антистафілококових антитіл при імунізації ССА з різною активністю не має статистичного взаємозв'язку з антигеном Rho(D) системи Резус, чим можна керуватись при залученні донорів до імунізації.

Частота фенотипів антигенів MN серед імунізованих донорів складає: (M+N-) - 63,35%; (M-N+) - 12,27%; (M+N+) - 24,38%.

Між окремими фенотипами за системою MNSs при імунізації ССА різною активністю не виявлено статистичних відмінностей за рівнем антистафілококових антитіл.

Антигени MN не задіяні в етапи імунної реакції і не беруть участі в імунному реагуванні на стафілококовий антиген. Таким чином, при залученні до імунного донорства визначати антигени MN немає потреби.

Щодо впливу антигенів системи Lewis спостерігається достовірний зв'язок групи крові А з феноменом виділювання. Так, серед імунних донорів з рівнем антистафілококових антитіл у сироватці крові в межах 6,0-8,0 МО/мл виявлено збільшення когорти донорів з гаплотипом АLeb+ порівняно з іншими груповими маркерами за рахунок того, що у виділювачів субстанція А (подібна до ССА) міститься у подвійній кількості. Також виявлено, що в загальній вибірці імунних донорів виділювачи переважають порівняно з невиділювачами (47,20 ± 4,78% і 22,86 ± 8,41%, t=2,11, Р < 0,05). Як перші, так і другі відповідають на імунізацію практично однаковим вмістом антитіл і інтенсивністю антитілопродукції, за винятком зазначеного гаплотипу АLeb+

У зв'язку з тим, що більш ніж 90% донорів були негативними за антигеном K, статистично значимого асоціативного зв'язку цього антигена з рівнем антитілопродукції не спостерігалось. Отже, до імунного донорства при імунізації стафілококовим сорбованим анатоксином можна залучати як Kell-негативних так і Kell-позитивних осіб. В той же час необхідно враховувати можливість імунних конфліктів у вагітних і хворих з повторними трансфузіями гемокомпонентів і гемопрепаратів належність до Kk антигенів і імунних анти- K антитіл як у реципієнтів, так і у донорів, в тому числі і імунних донорів. В останні роки стало відомо, що Kell-подібний антиген знайдено в деяких штамах кишкової палички, мікобактеріях, стрептококах, ентерококах, чим пояснюється походження "спонтанних антитіл" після інфекційних захворювань. Антитіла можуть бути небезпечними для Kell-позитивних реципієнтів. Перед трансфузійною службою на сьогоднішній день стоїть завдання імунологічного типування Kk-антигенів і анти-K антитіл.

Нерівнозначне реагування донорів з різними лейкоцитарними і еритроцитарними групами крові на стафілококовий антиген означало одночасно і різну генетичну схильність або опірність до індукованих стафілококом патологічних процесів.

Нами проведено дослідження розподілу антигенів формених елементів крові у 61 немовляти з бактеріологічно підтвердженим стафілококовим сепсисом, які в комплексній схемі лікування отримували антистафілококовий імуноглобулін виробництва Донецької ОСПК. Контрольна група здорових дітей (104 особи), 61 подружня пара - батьки немовлят, а також імунізовані донори (301 особа).

Встановлено, що у хворих немовлят достовірно переважає порівняно із здоровими дітьми серія антигенів: HLA-А1 (RR=2,72), HLA-В8 (RR=2,31), HLA-В12 (RR=2,96), HLA-В14 (RR=2,96) та HLA-В35 (RR=2,88).

Зазначені гаплотипи новонароджених (HLA-А1В8 та HLA-А2В14) також як і у імунізованих донорів достовірно асоціювались з низькою імунною відповіддю, вміст антистафілококових антитіл у сироватці крові в межах ? 1,0? 4,0 МО/мл. Характерно, що для високої та середньої сили імунної відповіді (вміст антистафілококових антитіл в межах 6,0 - 16,0 МО/мл) асоціативний зв'язок з гаплотипом HLA-А1,В8 має статистично високу достовірну негативну ознаку. Це підтверджує той факт, що особи, які мають гаплотип HLA-А1В8 генетично не схильні продукувати антистафілококові антитіла в задовільному титрі, здатному захистити організм від стафілококової інфекції.

Дослідження частоти HLA-антигенів у батьків хворих дітей показало статистично значиму підвищену частоту зустрічаємості "небезпечних" антигенів, асоційованих з низькою імунною відповіддю на стафілококові антигени. Успадкування таких HLA-антигенів дітьми підвищує генетичну схильність до слабкого реагування на стафілокок і, як наслідок, призводить до виникнення стафілококового сепсису у немовлят.

Розглядаючи частоту груп крові АВ0 у немовлят в порівнянні з контрольними групами, ми встановили відсутність статистично значимої різниці всіх фенотипів системи АВ0. Виявлена нами перевага за вмістом антистафілококових антитіл фенотипу А перед фенотипом В серед імунізованих донорів за рахунок нейтралізуючої дії ізогемаглютининів альфа, у новонароджених не може реалізуватись через відсутність ізогемаглютининів, які з'являються лише через 3-6 місяців після народження, тому закономірність, яку ми виявили у імунізованих донорів (дорослих людей), для немовлят непритаманна.

При аналізі асоційованості резус-антигенів із захворюванням на стафілококовий сепсис в результаті імунного типування виявлено чотири фенотипи системи Резус, в яких наявний антиген D(Rho) - найбільш імуногенний, один фенотип, де антиген D(Rho) відсутній.

Співставлення частоти резус-позитивних фенотипів CcDee, ССDее, ссDЕе, СсDЕе і резус-негативного фенотипу ссddee у хворих немовлят з контрольними групами, показало відсутність статистично значимого зв'язку системи Резус з захворюваністю на стафілокок-індуковану інфекцію. Це пов'язано з тим, що антигени резус не мають подібності з мікроорганізмами і не мають поширеності в рослинному світі, як це спостерігається з антигенами ізосерологічної системи АВ0.

Таким чином, проведені нами дослідження демонструють асоціативний зв'язок імуногенетичних чинників з силою імунної відповіді на активну імунізацію ССА. За ступенем значущості у формуванні сили гуморальної імунної відповіді фенотипічні характеристики різних систем крові неоднозначні і розташовані у наступній послідовності HLA>ABO>Rh-Hr>MNSs>Lewis>Kell. Визначення імуногенетичних чинників, які характеризують здатність організму донорів до активної антитілопродукції на імунізуючий агент, створює перспективи для відбору активних імунних донорів для отримання антистафілококової плазми з високим вмістом антиальфастафілолізину.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - на основі типування трансфузійно значимих еритроцитарних і лейкоцитарних антигенів визначені критерії відбору активних донорів при імунізації ССА для отримання антистафілококової плазми з високим вмістом антиальфастафілолізину, надано імуногенетичну характеристику репрезентативної популяції донороздатного населення Південно - Східної геногеографічної зони України.

1. Встановлено, що нерівнозначне реагування донорів на імунізацію стафілококовим сорбованим анатоксином пов'язане, як з генетичною схильністю до різної сили імунної відповіді на антиген і антитілопродукції, так і імуногенністю препарата - індуктора.

2.Серед лейкоцитарних антигенів HLA з сильною імунною відповіддю на імунізацію ССА з активністю 10 ОЗ/мл (антитіла в межах 10,0 - 16,0 МО/мл) асоціюються гаплотипи HLA-А2В27; HLA-А3В27; HLA-А9В22 та HLA-А9В27, з середньої сили антитілоутворенням (антитіла в межах 6,0 - 8,0 МО/мл) - асоціація з HLA-А3В7; з слабкою імунною відповіддю (антитіла в межах ? 4,0 МО/мл) асоціюються гаплотипи HLA-А1, В8 та HLA-А2В14.

3.Гаплотипи HLA-А1В8 та HLA-А2В14 як маркери слабкої імунної відповіді частіше виявляються у немовлят з генералізованою стафілококовою інфекцією (сепсисом), що підтверджує генетичну схильність носіїв цих гаплотипів до низької продукції антитіл, рівень яких недостатній для нейтралізації інфекційного агента.

4.Встановлено чіткий асоціативний зв'язок сили імунного реагування з антигеном HLA-DR2 - маркером надвисокої імунної відповіді , та HLA-DR4; HLA-DR5, як маркерами слабкої імунної відповіді, при імунізації ССА 20 ОЗ/мл.

5.Донори з гаплотипом АLeb+, імунізовані ССА з активністю 10 ОЗ/мл, генетично схильні до інтенсивної продукції антистафілококових антитіл.

6.Для виробництва антистафілококової плазми - гемопрепарата специфічної профілактики і лікування стафілокок-індукованих патологічних процесів, - доцільно проводити імунізацію донорів з генетичними маркерами активного імунного реагування: гаплотипами HLA-А2В27, HLA-А9В22 та HLA-А9В27 (вміст антитіл 10,0 - 16,0 МО/мл); HLA-А3В7 (вміст антитіл 6,0 - 8,0 МО/мл).

7.Гаплотипи HLA-А1В8, HLA-А2В14 є маркерами слабкої імунної відповіді(вміст антистафілококових антитіл - ? 4,0 МО/мл) і тому донорів з зазначеними гаплотипами не доцільно залучати до імунізації ССА.

8.Визначення імуногенетичних факторів, які характеризують здатність організму донорів до активної антитілопродукції на конкретний імунізуючий агент, оптимізує відбір активних донорів для виробництва антистафілококової плазми у необхідних для клінічних потреб об'ємах.

Практичні рекомендації

На основі проведених досліджень визначено імуногенетичні критерії відбору активних донорів антистафілококової плазми, які полягають в залученні до імунізації ССА, з різною активністю.

1. Для отримання антистафілококової плазми з вмістом антитіл в межах 6,0 - 8,0 МО/мл і вмістом антитіл в межах 10,0 - 16,0 МО/мл при використанні ССА з активністю 10 ОЗ/мл необхідно залучати донорів з гаплотипами HLA-А2В27; HLA-А3В27; HLA-А9В22; HLA-А9В27 та HLA-А3В7.

2. При застосуванні ССА з активністю 20 ОЗ/мл слід залучати донорів з гаплотипами HLA-А2В27, HLA-А9В22 та HLA-А9В27 (вміст антитіл 10,0 - 16,0 МО/мл) і з антигеном HLA-DR2 оскільки вони здатні продукувати анти стафілококові антитіла в межах 18,0 - 30,0 МО/мл.

3. На основі урахування еритроцитарних фенотипів доцільно залучати до імунізації ССА з активністю 10 ОЗ/мл осіб, що мають гаплотип АLeb+.

4. Донорів з гаплотипами HLA-А1В8, HLA-А2В14 не доцільно залучати до імунізації ССА, оскільки максимальний вміст антистафілококових антитіл у крові не перевищує 4,0 МО/мл.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Прилуцкий А.С., Сохин А.А., Ходаковский А.В., Лыспак С.А., Майлян Э.А., Токарева И.О., Ли-Халатников Ю.Я., Качуряк И.С., Винтер А.В., Свизунова Л.А.. Эффективность иммунизации адсорбированным стафило-кокковым анатоксином доноров в зависимости от некоторых аллоантигенов лимфоцитов и их комплексов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1989.-№11. - С.113-114. Внесок здобувача: Проведено ізосерологічне визначення антигенів еритроцитарних систем АВО; Rh-Hr та типування антигенів лейкоцитів HLA локусів А,В,С. Участь в аналізі матеріалу та написанні статті.

2. Ходаковский А.В., Лыспак С.А., Прилуцкий А.С.. О влиянии некоторых социально-биологических и иммуногенетических факторов на ин-тенсивность антителообразования у доноров, иммунизированных адсорбиро-ванным стафилококковым анатоксином различной иммуногенности // Гематология и трансфузиология. - 1990.- №7.- С.36-38. Автор провів ізосерологічне визначення антигенів еритроцитарних систем АВО; Rh-Hr;MNSs; Kell; Lewis, типування антигенів лейкоцитів HLA локусів А,В,С та брав участь в аналізі та узагальненні матеріалу.

3. Прилуцкий А.С., Ходаковский А.В., Лыспак С.А., Токарева И.О.. Изучение эффективности иммунизации доноров адсорбированным стафилококковым анатоксином в зависимости от Н?А фенотипа // Гематология и переливание крови. -Киев, 1991.-Респ.межвед.сб. - С.52-55. Авторові належить проведення ізосерологічного визначення антигенів еритроцитарних систем АВО; Rh-Hr;MNSs; Kell; Lewis, типування антигенів лейкоцитів HLA локусів А,В,С, участь в аналізі матеріалу.

4. Ходаковський О., Прилуцький О., Лінчевський Г., Шинкаренко Л., Майлян Е.. Деякі алоантигени крові в немовлят із стафілококовим сепсисом // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. Зб-к наук. роб. - Львів, 1997.- №2.- С.157-160. Проведення ізосерологічного визначення антигенів еритроцитарних систем АВО; Rh-Hr; MNSs; Kell; Lewis та типування антигенів лейкоцитів HLA локусів А,В,С.Участь в аналізі матеріалу та написанні статті.

5. Ходаковський О.В.. Імуногенетичні маркери ризику розвитку стафілококового сепсису в новонароджених. // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. Зб-к наук. роб. - Львів, 1998.- №3.- С.161-165.

6. Ходаковский А.В.. Распределение антигенов HLA среди донороспособного населения Донецкой области. // Иммунология и аллергология. - 2001. -№3.- С.21-23.

7. Ходаковський О.В. Антигени клітин крові як маркери активності антитілопродукції в організмі донорів, імунізованих стафілококовим анатоксином. // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005. -№6(5).- С.44-47.

8. Прилуцкий А.С., Сохин А.А., Ходаковский А.В. „ Способ получения стафилококковой антисыворотки человека“ Изобретение. Авторское свидетельство SU № 1504596 A1 от 01.05.1989г., бюл.№32 89г., 6с.

9. Ходаковский Александр Васильевич и другие, указанные в описании „ Способ выделения мононуклеаров из крови человека“ Изобретение. Авторское свидетельство SU № 1627989 A1 от 15.10.1990г., бюл.№6 91г., 4с.

10. Khodakovsky A.V., Prіlutsky A.S.. Immunogenetic variations in antialpha-staphylolysin prodaction in obtaining donor antistaphylococcal immunoglobulin. // International Jornal on Immunorehabilitation.- May 1999.- Number 12 - Supplement - P. 101.. Тенерифе Испания 1-6 мая 1999г.

11. Ходаковський О.В., Лиспак С.О., Ушакевич М.В., Колєсова Т.В.. Проблеми донорства імунної плазми // Гематологія і переливання крові. Вип.30. IVй з'їзд гематологів та трансфузіологів України 16-18 травня 2001р., Київ: „Нора-прінт”, 2001.- С.28-29.

12. Ходаковский А.В.. Антигены HLA-DR как маркеры отбора доноров для иммунизации адсорбированным стафилококковым анатоксином // 2й Всемирный конгресс по иммунопатологии и аллергии. - Москва. -Россия.14-17 мая 2004. - Алергология и иммунология, Т.5. №1 - С.48.

13. Ходаковский А.В.. Некоторые иммуногенетические факторы крови при иммунизации доноров адсорбированным стафилококковым анатоксином // 2й Всемирный конгресс по иммунологии и аллергии. - Москва. - Россия 14-17 мая 2004. - Алергология и иммунология, Т.5. №1 - С.48.

Анотація

Ходаковський О.В. Значення імуногенетичних маркерів крові для відбору донорів антистафілококової плазми. -Рукопис.