Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.01 - Акушерство і гінекологія

Роль корекції порушень гемодинаміки в системі мати-плацента-плід в комплексному лікуванні плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією

Ухналь Лариса Вікторівна

Вінниця 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ліхачов Володимир Костянтинович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, професор кафедри акушерства та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гайструк Анатолій Никифорович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2;

доктор медичних наук Жабченко Ірина Анатоліївна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, завідуюча відділенням патології вагітності та пологів.

Захист дисертації відбудеться “13” лютого 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “28” грудня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 доктор медичних наук, професор С.Д. Хіміч

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Фізіологічні та патологічні зміни гемодинаміки в організмі матері мають великий вплив на перебіг вагітності та розвиток плоду, діяльність його серцево-судинної системи і внутрішньоутробний стан в цілому (А.Г. Коломійцева, Л.В. Віденко, 2002; Е.М. Шифман, 2003). Плацентарна недостатність (ПН), та як її результат, дистрес і гіпотрофія плода, є одним із проявів патологічних змін центральної та матково-плацентарної гемодинаміки в організмі вагітних (А.П. Зильбер, Е.М. Шифман, 1997; Л.Б. Маркін, І.Є. Палига, 2005). Прееклампсія, яка характеризується розвитком гіповолемії, генералізованого судинного спазму та перфузійно-інфузійної недостатності, в тому числі в плаценті, сприяє виникненню плацентарної недостатності (А.Н. Стрижаков и соавт., 2003; Є.В. Дашкевич і співавт., 2004; О.М. Дзюба, 2006).

В Україні та за її межами широко вивчається проблема ПН, особливо її гемодинамічний аспект (И.С. Сидорова, И.О. Макаров, 2000; А.Г Коломийцева и соавт, 2002; Н.А. Гайструк, 2007). Широко висвітлюються питання етіології, патогенезу, діагностики та лікування цієї патології (Н.М.Рожковська, 1999; І.А. Жабченко, 2003; Ю.П. Вдовиченко и соавт, 2005; В.Є. Дашкевич і співав., 2006; А.Н.Гайструк и соавт., 2006). Разом з тим, ряд показників центральної та плацентарної гемодинаміки, а особливо їх взаємозв'язок, вивчені недостатньо, одержані відомості та інтерпретація виявлених змін часто неоднозначні та фрагментарні (І.Ю. Кузьміна і співав., 2000; А.А. Полянін, И.Ю. Коган, 2002; Е.М. Шифман, 2003); практично не досліджений вплив індукованого перерозподілу крові в організмі на стан центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних і роль в цих змінах атріального натрійуретичного пептиду (АНП). Все це обмежує як можливість цілісного розуміння процесів, що призводять до розвитку плацентарної недостатності, так і розробку ефективного і нешкідливого для здоров'я матері та плода лікування. Великою проблемою є також поліпрагмазія при лікуванні плацентарної недостатності.

І тому детальне, багатофакторне дослідження, направлене на вивчення взаємозв'язку центральної та плацентарної гемодинаміки, їх порушень при ПН, дослідження механізмів впливу індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних на матково-плацентарний кровоток дозволить удосконалити патогенетично обґрунтоване лікування ПН та зменшити медикаментозне навантаження на вагітну та плід і, тим самим, знизити перинатальну захворюваність та смертність, що є актуальним як в клінічному, так і соціальному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” “Особливості гомеостазу внутрішнього середовища організму жінок з гінекологічними захворюваннями і вагітних з акушерською та екстрагенітальною патологією, вплив методів їх консервативного та оперативного лікування на стан репродуктивного здоров'я, перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого” (№ державної реєстрації 0103U001314). Автором особисто проведено ретроспективний аналіз перебігу вагітності, ускладненої ПН на фоні прееклампсії, вивчено параметри центральної гемодинаміки, матково-плацентарно-плодового кровотоку, функціональний стан плаценти і плода в залежності від ступеня тяжкості ПН. Розроблені і запропоновані нові методики визначення груп ризику виникнення та ступеня тяжкості даної патології; удосконалене комплексне лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові для покращення стану плода та новонародженого.

Мета дослідження. Знизити перинатальну захворюваність та смертність у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, шляхом вивчення впливу порушень центральної гемодинаміки на матково-плацентарно-плодовий кровоток, функціонування плаценти та стан плода з відповідним удосконаленням патогенетичного лікування даної патології.

Завдання дослідження:

1. Провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності у жінок з ПН та прееклампсією для визначення факторів ризику виникнення даної патології.

2. Дослідити взаємозв'язок центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії, та визначити патогенетичні механізми її розвитку.

3. Вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з плацентарною недостатністю.

4. Розробити критерії діагностики ступеня тяжкості ПН.

5. З'ясувати механізм впливу індукованого перерозподілу крові в організмі на матково-плацентарний кровоток у здорових вагітних та вагітних з плацентарною недостатністю, що страждають на прееклампсію.

6. Розробити спосіб комплексного лікування ПН у вагітних з прееклампсією із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі та визначити його ефективність.

Об'єкт дослідження - стан гемодинаміки та фетоплацентарного комплексу у здорових вагітних та вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулась на фоні прееклампсії.

Предмет дослідження - гемодинамічні (центральна гемодинаміка, матково-плацентарно-плодовий кровоток) та функціональні (функціонування плаценти, внутрішньоутробний стан плода) зміни, що відбуваються в організмі вагітних при ПН, та оцінка ефективності її удосконаленого патогенетично обґрунтованого лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі.

Методи дослідження - клінічні, ехографічні (дослідження центральної гемодинаміки вагітних, фето- та плацентометрія, біофізичний профіль плода), доппплерометричні (визначення матково-плацентарно-плодового кровотоку), кардіотокографічний (функціональний стан плода), імуноферментний аналіз рівня гормонів фетоплацентарного комплексу та АНП, математичні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Показаний тісний зв'язок між центральною та матково-плацентарною гемодинамікою у здорових і хворих на прееклампсію вагітних та негативний вплив порушень центральної гемодинаміки при прееклампсії на кровоток в системі мати-плацента-плід.

Вперше показана роль атріального натрійуретичного пептиду як гуморального фактора регуляції матково-плацентарного кровотоку завдяки його артеріолоділятаційним властивостям.

Продемонстрований щільний зв'язок між зниженням інтенсивності матково-плацентарного кровотоку та погіршенням функціональних можливостей плаценти і стану плода, причому обмеження перфузії плаценти передує клінічним проявам ПН.

Розкриті механізми позитивного впливу індукованого перерозподілу крові в організмі вагітних на центральну та матково-плацентарно-плодову гемодинаміку.

Розроблений спосіб комплексного патогенетично обґрунтованого лікування ПН, що розвинулась на фоні прееклампсії, із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі. Доведена ефективність запропонованого удосконаленого методу лікування ПН у вагітних із її компенсованою формою з поверненням показників як матково-плацентарно-плодового кровотоку, так і стану плода до таких у здорових вагітних та значного покращення цих показників при субкомпенсованій ПН, що дає можливість пролонгувати вагітність і зменшити кількість дострокових розроджень з відповідним зниженням перинатальних втрат.

Розроблені способи оцінки імовірності виникнення плацентарної недостатності, об'єктивні критерії визначення ступеня її тяжкості та немедикаментозного лікування даної патології.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена шкала факторів ризику виникнення плацентарної недостатності у вагітних з прееклампсією, яка дозволяє за допомогою опитування вагітних та оцінки анамнестичних даних з високою точністю виявляти пацієнток з високим ризиком розвитку даної патології.

Створена багатофакторна шкала критеріїв визначення ступеня тяжкості ПН із урахуванням ультразвукової фето- і плацентометрії, інтенсивності кровотоку в системі мати-плацента-плід, гормонопродукуючої функції плаценти та стану внутрішньоутробного плода.

Об'єктивно доведена можливість ефективного лікування компенсованої форми плацентарної недостатності та визначені критерії можливості пролонгування вагітності при субкомпенсованій її формі Запропонований ефективний та економічний спосіб компенсації гемодинамічних порушень у вагітних з плацентарною недостатністю за допомогою індукованого перерозподілу крові в організмі, завдяки чому вдалося зменшити медикаментозне навантаження на організм вагітної і плода.

За результатами проведених досліджень нами розроблений інтегрований чотирьохетапний лікувально-діагностичний комплекс заходів, спрямований на своєчасне виявлення та лікування ПН: за запропонованою нами бальною шкалою виявляють вагітних з прееклампсією, що мають високий ризик розвитку плацентарної недостатності; проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження вагітних цієї групи і за допомогою встановлених нами критеріїв виявляється відсутність чи наявність ПН та ступінь її тяжкості; у вагітних з компенсованою та субкомпенсованою формою ПН проводиться комплексне лікування із застосуванням індукованого перерозподілу крові в організмі; після курсу лікування проводиться діагностика стану фетоплацентарного комплексу з подальшим визначенням можливості пролонгування даної вагітності. Ці рекомендації впроваджені в роботу Полтавського міського клінічного пологового будинку, жіночих консультацій 2, 3, та 4-ої міських лікарень м. Полтави, Кременчуцького та Комсомольського міських пологових будинків, акушерсько-гінекологічних відділень Лубенської, Миргородської, Хорольської ЦРЛ Полтавської області. Теоретичні та практичні положення дисертації включені до програм навчання та лекційних курсів для студентів та лікарів-інтернів Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведені аналіз наукової літератури за темою роботи та інформаційно-патентний пошук. Здобувач особисто здійснювала індукований перерозподіл крові в організмі за допомогою пневматичних манжет, проводила забір крові у вагітних для імуноферментного аналізу гормонів фетоплацентарного комплексу і рівня АНП, кардіотокографічне дослідження серцевої діяльності плода, самостійно проводила статистичну обробку отриманих результатів. Дисертантом обґрунтовано проведення етіопатогенетичного лікування ПН та проаналізована його ефективність. Розроблені і впроваджені в практику три нові методи, що удосконалюють діагностику та лікування ПН.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” (Харків, 2003); науково-практичних конференціях “Актуальні питання клінічної медицини” (Полтава, 2003, 2004); на ХІІ з'їзді акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006), на Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2007). Отриманий диплом ІІІ ступеню за участь у Міжнародній виставці престижних навчальних закладів “Сучасна освіта та кар'єра - 2003” в номінації “Інноваційний розвиток освіти та сучасні технології” за представлений “Спосіб лікування плацентарної недостатності у вагітних з пізнім гестозом із застосуванням перерозподілу крові в організмі”. Результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на засіданнях Полтавської обласної асоціації акушерів-гінекологів (Полтава 2004, 2005, 2006) і на засіданні апробаційної ради № 1 Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія (Полтава, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 10 наукових робіт: 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 одноосібних), 3 статті і 2 тез в збірках наукових праць; отримані 2 патенти України на корисні моделі (у співавторстві) та зареєстроване авторське право на твір.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 182 сторінках друкованого тексту (з них 132 основного тексту) та включає вступ, огляд літератури, описання матеріалів та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Список використаних джерел включає в себе 228 вітчизняних та російськомовних, а також 63 зарубіжних джерела. Робота ілюстрована 27 таблицями та 14 малюнками.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Планування програми дослідження, формування клінічних груп було здійснено відповідно до сучасних вимог клінічної епідеміології, за єдиними стандартами представлення результатів. Комісією з біоетики Вищого держаного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” (протокол № 33 від 17.01.2006р.) встановлено, що проведене дослідження не суперечить загальноприйнятим біоетичним нормам та може бути використане в дисертаційному досліджені.

Нами був проведений ретроспективний аналіз історій перебігу вагітності та пологів у 1171 жінки з прееклампсією, що народжували в Полтавському міському клінічному пологовому будинку в 2001 - 2005 роках, для виявлення факторів високого ризику розвитку плацентарної недостатності. Для цього були проаналізовані фактори атрибутивного ризику, що впливають на збільшення частоти ПН у вагітних з прееклампсією за допомогою розрахунків співвідношення шансів виникнення цього захворювання (В.В. Власов, 2001). Бальна система оцінки вагомості фактору ризику базувалась на округленому коефіцієнті співвідношення шансів виникнення ПН до шансів їх відсутності.

Лабораторними та інструментальними методами було обстежено 120 вагітних в ІІІ триместрі: 20 здорових вагітних і 100 вагітних з хронічною ПН на фоні прееклампсії (з компенсованою формою ПН - 42; з субкомпенсованою - 46; з декомпенсованою - 12 хворих).

Виявлений певний паралелізм між ступенем ПН та тяжкістю і тривалістю прееклампсії. Так, із 42 вагітних з компенсованою ПН у 27 (64,3%) мала місце прееклампсія легкого ступеня, у 15 (35,7%) - прееклампсія середнього ступеня тяжкості; із 46 вагітних з субкомпенсованою ПН - 11 вагітних (23,9%) були з прееклампсією легкого ступеня, 25 (54,4%) - з прееклампсію середнього ступеня тяжкості та 10 жінок (21,7%) мали поєднану прееклампсію на фоні хронічної артеріальної гіпертензії; декомпенсована ПН була виявлена у 12 жінок - переважну більшість з яких (7 випадків або 58,3%) склали вагітні з поєднаною прееклампсією на фоні хронічної артеріальної гіпертензії та 5 випадків (41,7%) - вагітні з прееклампсією середнього ступеня тяжкості.

Показники центральної гемодинаміки визначали: ОЦК за В.К. Ліхачовим (1981); загальний периферичний опір судин (ЗПОС) розраховували за Франком-Пуазейлем, показники роботи серця (УОК, ХОК, УІ, СІ) - ехокардіографічним методом (L. Teichholz et al., 1972; В.О. Бобров і співав., 1997).

Дослідження стану системи мати-плацента-плід проводили шляхом ультразвукового дослідження фетоплацентарного комплексу на ультразвуковій цифровій системі PHILIPS HD3 з визначенням фетометричних показників; біофізичний профіль плода визначали за методикою A. Vintzileos et al.(1983); кольорове допплерометричне картування матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку виконували за допомогою ультразвукової цифрової системи LOGIQ 400 CL PRO Series з оцінкою кутово-незалежних індексів судинного опору (ІСО): систоло-діастолічного відношення (СДВ), індексу резистентності (ІР) та пульсаційного індексу (ПІ); кардіотокографічне дослідження серцевої діяльності плода - за допомогою кардіомонітора типу feta Care фірми Kranzbuhler Medicinische Systeme (Німеччина) з оцінкою за шкалою W. Fisher et al. (1976) з визначенням базальної частоти серцевих скорочень, частоти та амплітуди миттєвих осциляцій, кількості і характеру акцелерацій і децелерацій.

Кількісне визначення плацентарного лактогену, естріолу та прогестерону в сироватці крові проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) сендвіч-типу з використанням наборів HPL ELISA KIT (DRG HPL EIA - 1283, США), Free ESTRIOL ELISA (DRG Free Estriol EIA - 1612, США), “Стероїд ІФА- прогестерон” (Санкт-Петербург, Росія). Рівень атріального натрійуретичного пептиду в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу сендвіч-типу з використанням набору proANP (1-98) Biomedical Gruppe (Австрія).

Проводилася порівняльна оцінка ефективності двох 10-денних схем лікування ПН як в групі вагітних з компенсованою формою ПН, так і з субкомпенсованою формою захворювання: загальноприйняте лікування (ЗЛ) та удосконалене нами лікування (УЛ). Вагітним з декомпенсованою формою ПН тривале лікування не проводилось, тому що вони потребували термінового розродження найближчим часом після госпіталізації. Після лікування було обстежено 82 вагітних: 40 - з компенсованою та 42 - з субкомпенсованою формами ПН.

Загальноприйняте лікування ПН проводилося згідно Наказу МОЗ України № 620 та включало в себе: вазоактивні препарати (пентоксифілін або діпірідамол, інстенон, флебодіа), дезагреганти та антикоагулянти (аспірин, гепарин та його низькомолекулярні похідні), метаболічні препарати (вітамін В6, фолієва кислота, рибоксін, актовегін, мілдронат, полівітамінні препарати), інфузійну терапію (полііонні препарати, декстрани, похідні гідроксиетильованого крохмалю - рефортан чи стабізол - в об'ємі 200 - 400 мл 2 - 3 рази через 5 - 7 днів), мембраностабілізатори та антиоксиданти (вітамін А, Є, С, есенциале), плазмотрансфузія при гіпопротеінемії, оксигенотерапія.

Удосконалене лікування включало в себе обмежену медикаментозну терапію (з вазоактивних препаратів - інстенон, флебодіа; з метаболічних препаратів - актовегін або мілдронат; 1-2 інфузії рефортану чи стабізолу в дозі 200 мл; оксигенотерапія) та десятиденний курс індукованого перерозподілу крові в організмі за допомогою пневматичних манжет з метою покращення плацентарної перфузії. Індукований перерозподіл крові в організмі проводили щоденно шляхом одногодинного стискання гомілок та стегон за допомогою пневматичних манжет тиском, що на 10-15мм.рт.ст. був нижчим ніж діастолічний тиск у даної жінки, в положенні її на лівому боці.

Лікування прееклампсії проводилось згідно Наказу МОЗ України № 676 “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”.

Отримані у процесі обстеження пацієнтів кількісні показники обробляли методами математичної статистики на ПК “Asus F3Ke” із використанням статистичної програми “Microsoft Excel”, версія 7.0.

Результати дослідження та їх обговорення. У вагітних з плацентарною недостатністю, що розвинулася на фоні прееклампсії, виявлена прогресуюча гіповолемія (61,7 1,8; 55,3 2,0 та 50,4 3,7 мл/кг відповідно при компенсованій, суб- і декомпенсованій ПН при показнику у здорових вагітних 69,5 3,2 мл/кг), яка призводить до зменшення венозного повернення крові серця з достовірним зниженням кінцевого діастолічного об'єму (КДО) лівого шлуночка серця. Так, при компенсованій ПН КДО лівого шлуночка достовірно зменшується з 122,8 ± 3,8 мл (у здорових вагітних) до 91,0 4,9 мл; при субкомпенсованій та декомпенсованій ПН цей показник складає 74,4 3,4 і 68,3 4,0 мл відповідно. Виявлений достовірний кореляційний зв'язок між зниженням ОЦК та падінням КДО у вагітних з суб- і декомпенсованою формами ПН (r = + 0,47; Р 0,02 та r = + 0,39; Р 0,05 відповідно). Це призводить до достовірного зменшення ударного і серцевого індексів (СІ - 2,88 ± 0,16 л/хв/м2; 2,39 ± 0,14 л/хв/м2 та 2,03 ± 0,18 л/хв/м2 при компенсованій, суб- та декомпенсованій ПН відповідно при показнику у здорових вагітних 3,68 ± 0,21 л/хв/м2).

В результаті відбувається компенсаторний артеріо- та артеріолоспазм, який призводить до підвищення ЗПОС (191,5 8,5 кПа·с/л при компенсованій, 246,9 12,1 кПа·с/л при суб- та 297,6 17,6 кПа·с/л при декомпенсованій ПН порівняно із показником у здорових вагітних 112,9 5,0 кПа·с/л). Ці зміни достовірні у всіх групах обстежених (Р 0,001). Корелятивна залежність між ОЦК та ЗПОС (при компенсованій ПН r = - 0,56, Р 0,001; при суб- і декомпенсованій ПН r = - 0,66, Р 0,001) свідчить про дію механізмів, що приводять ємність судинного русла у відповідність з кількістю циркулюючої крові шляхом змін ЗПОС.

У вагітних з ПН, викликаною прееклампсією, виявили достовірне зростання АНП. Так, концентрація АНП, що підвищилась у вагітних з компенсованою ПН до 794,0 32,3 фмоль/мл (у здорових вагітних - 672,3 36,1 фмоль/мл, Р 0,01), зберігається приблизно на такому рівні і при суб- (808,5 37,7 фмоль/мл) та декомпенсованій ПН (770,9 40,4 фмоль/мл). Таке зростання рівня АНП у вагітних з прееклампсією, яке відбулось, незважаючи на наявність гіповолемії та зменшення КДО і серцевого викиду, знайшли і інші дослідники (А.П. Зильбер, 2000; Е.М. Шифман, 2003; B. Adam et al., 1998; T. Minegishi et al., 1999). Ми вважаємо, що збільшення вмісту АНП у хворих на ПН, яка виникла на фоні прееклампсії, в певній мірі компенсує порушення перфузії життєво важливих органів завдяки його артеріолоділятаційному впливу (Е.М. Шифман, 2003).

Отже, прогресуюча гіповолемія у вагітних з ПН, що розвинулась на фоні прееклампсії, зумовлює зменшення венозного притоку до серця. Це призводить до зниження кінцевого діастолічного об'єму лівого шлуночка серця з відповідним падінням серцевого викиду, підвищенням загального периферичного опору судин та гіпоперфузії органів і тканин, прояви якої в певній мірі компенсуються зростанням рівня АНП із його артеріолоділятаційними властивостями.

Виявлений тісний взаємозв'язок між показниками центральної гемодинаміки та матково-плацентарно-плодовим кровотоком у обстежених вагітних. Так, у групі з компенсованою ПН виявлене помірне зменшення інтенсивності матково-плацентарного кровотоку, про що свідчить збільшення індексів судинного опору в маткових артеріях, а саме СДВ з 1,75 0,09 у здорових вагітних до 2,16 0,12 у вагітних з компенсованою ПН (Р 0,02); ІР та ПІ зростають з 0,51 0,04 та 0,60 0,03 у здорових вагітних до 0,63 0,03 та 0,71 0,04 у вагітних з компенсованою ПН відповідно (розбіжності достовірні). При цьому виявлені зворотні кореляційні зв'язки між зменшенням КДО лівого шлуночка серця та УОК, з одного боку, і зростанням у них СДВ в маткових артеріях, з другого боку (r = 0,49; Р 0,02; r = 0,53; Р 0,01, відповідно), а також позитивний зв'язок між зростанням ЗПОС і СДВ в маткових артеріях (r = + 0,62; Р 0,001). Ці кореляції вказують на причинний зв'язок між погіршенням показників центральної гемодинаміки та матково-плацентарного кровотоку в даній групі обстежених.

У вагітних з субкомпенсованою ПН спостерігається прогресуюче падіння кровотоку в маткових артеріях та значне зниження його в артеріях пуповини та аорті плода. Так, в маткових артеріях у вагітних з субкомпенсованою ПН СДВ становить 2,87 0,14; ІР 0,77 0,05; ПІ 0,95 0,05 порівняно з СДВ 2,16 0,12; ІР 0,63 0,03; ПІ 0,71 0,04 у вагітних з компенсованою ПН (всі розбіжності достовірні). Про роль погіршення показників центральної гемодинаміки в зниженні матково-плацентарного кровообігу в даній групі обстежених свідчить наявність достовірного кореляційного зв'язку між падінням УОК та зростанням ІР в маткових артеріях (r = 0,46; Р 0,02), між збільшенням ЗПОС та ростом СДВ в них (r = + 0,54; Р 0,01).

В артеріях пуповини при субкомпенсованій ПН зросли значення ІР та ПІ в порівнянні із цими показниками у вагітних з компенсованою ПН (рис. 1). При підвищенні індексів судинного опору в аорті плода (рис. 1), що свідчить про зменшення в ній кровотоку (переважно за рахунок кінцевого діастолічного компоненту), відмічено достовірне зниження показників судинного опору в середній мозковій артерії плода, що вказує на компенсаторну централізацію кровообігу в організмі плодів у жінок з субкомпенсованою ПН.