У собак з вісцеральним типом болю, яким виконували абдомінальні операції, початок анестезії не перевищував 2 хв у всіх групах. Тривалість анестезії виявилася найдовшою у 1, 2 та 3-й групах - у середньому 23 хв, дещо меншою - 19,4±0,69 хв у разі застосування дроперидол-кетамінової комбінації (4-а група), однак найкоротшою у тварин 5-ї групи - 11,1±0,45 хв (р<0,05), що за необхідності потребувало додаткового введення суміші кетаміну і пропофолу. Водночас лише в останньому випадку досягалася повна аналгезія. І навпаки, найбільш тривала у часі ксилазин-тіопенталова анестезія (3-я група) супроводжувалася найнижчим рівнем анальгетичного ефекту. У 1, 2 та 4-й групах тварин він був виразним. період після анестезії виявився найкоротшим у 5-й групі - 17,3±2,4 хв, найдовшим - у 3-й, у 3,3 рази більше (56,4±3,9 хв), ніж у 5-й групі (р<0,05).

залежно від компонентів у схемах анестезії ЧСС під час наркозу змінювалася по-різному. Так, у собак 1-ї та 4-ї груп вона збільшувалася на 13,8 та 15,7 % (р<0,05) відповідно, що зумовлено стимулювальною дією кетаміну на тонус симпатичної системи. Водночас у собак 2-ї та 3-ї груп ЧСС, навпаки, знизилася на 17,9 та 37,1% (р<0,05) відповідно, внаслідок брадикардійного ефекту ксилазину. Важливо, що за ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезії (5-а група) не відбулося змін ЧСС (р>0,05). У період найбільш травматичних моментів операцій ЧСС збільшилася лише у собак 3-ї групи - на 37 % (р<0,05), що вказує на недостатню аналгезію за ксилазин-тіопенталової анестезії.

Наркотичний стан у тварин 1, 4 та 5-ї груп не супроводжувався змінами АТ, тоді як у собак 2-ї групи відмічали зниження систолічного, діастолічного та середнього АТ на 20, 15 та 17 % (р<0,05), а в разі використання ксилазин-тіопенталового наркозу (3-я група) - на 24, 21 та 22 % (р<0,05) відповідно. Водночас за останнього больове подразнення під час операції спонукало до підвищення АТ на 13, 15 та 14 % (р<0,05) відповідно.

Змін ЧД під час проведення абдомінальних операцій не встановлено у тварин 1-ї та 4-ї груп. Водночас у собак 5-ї групи ЧД знизилася під час анестезії на 15,8 % (р<0,05) і далі залишалася стабільною на рівні 20-21 дих. рух. за 1 хв, тоді як у 2-й та 3-й групах - на 39,3 та 40,9 % відповідно, а в останній у найбільш травматичні моменти операції збільшувалася до 22,3±0,9 дих. рух. за 1 хв.

Щодо вірогідних змін SpO2 встановлено його зниження під час операції у 2-й - до 92,4±0,4 % та 3-й групах - до 91,1±0,7 %, що за нижнього граничного рівня 92 % є ознакою розвитку гіпоксії та загрози зупинки дихання.

Дослідженням температури тіла у собак за різних схем анестезії виявлено односпрямовані її зміни у бік зниження, найбільш суттєвим воно було лише у 3-й групі - до 37,0±0,15 0С.

До операцій встановлені олігоцитемія (4,57±0,06 Т/л), знижений рівень гематокриту (39,2±0,3 %) та лейкоцитоз (14,4±0,12 Г/л). За наявності у схемі анестезії ксилазину виявлено подальше зменшення величини гематокриту на 13,7 і 18,6 %, (р<0,05), кількості еритроцитів - на 8,1 та 10,3 % (р<0,05), лейкоцитів - на 7,6 і 9,00 %, р<0,05 (2-а і 3-я групи відповідно), а у 3-й, крім того, гемоглобіну - на 9,5 % та збільшення кількості тромбоцитів на 8,8 % (р<0,05), що пов'язано з гемодинамічними розладами і гіпоксичним станом.

Таким чином, ацепромазин-кетамін-пропофолова анестезія у собак за абдомінальних операцій забезпечує адекватне знеболювання та є добре керованою.

Динаміка показників варіабельності серцевого ритму. До анестезії показники САВСР знаходилися на верхній межі норми або її перевищували. За анестезії рівень активності нейрогуморальної регуляції VLF у 1-й групі знижувався у 1,6 раза (р<0,05), у 3-й - у 2,2 (р<0,05), а в усіх інших - у середньому в 1,9 раза (р<0,05). Подібною була динаміка показників спектрів високих HF та низьких LF частот, проте рівень останніх за ксилазин-тіопенталового наркозу зменшився в 4,2 рази (р<0,05). Внаслідок таких змін ВСР симпато-вагусний індекс у тварин 1-ї групи на 23 % (р<0,05) змістився у бік переважання симпатичної ланки ВНС - 1,11±0,04, а у собак 3-ї групи, навпаки, на 13 % (р<0,05) - парасимпатичної (0,77±0,02). У собак решти груп змін LF/ HF не встановили (р>0,05).

Найбільш травматичні моменти операції характеризувалися коливаннями показників САВСР у межах статистичної похибки. Однак у собак 3-ї групи рівень VLF збільшувався у 1,2 (р<0,05), LF - у 3,6 рази (р<0,05), а HF - у 2,6 рази (р<0,05), що зумовило симпатико-тонічний статус LF/ HF - 1,09±0,04 та означало незбалансованість анестезії на підґрунті активації всіх ланок ВНС з переважним впливом симпато-адреналової внаслідок ноцицептивної стимуляції.

Отже, результати САВСР підтверджують недостатній знеболювальний ефект на фоні значного пригнічення ВНС у собак за абдомінальних операцій ксилазин-тіопенталового наркозу і навіть його небезпечність. Водночас ацепромазин-кетамін-пропофолова анестезія у цьому випадку є достатньо оптимальною.

Стан антиноцицептивної системи. до операції рівень у плазмі крові в-ендорфіну становив 0,44±0,01 нг/мл. Після операції він підвищувався, що свідчило про активацію антиноцицептивної системи. проте, якщо у тварин 5-ї групи цей показник збільшувався лише в 1,2 раза (р<0,05) - до 0,52±0,02 нг/мл, то у собак 3-ї групи в 1,6 раза (р<0,05) - до 0,71±0,03 нг/мл. У собак 1, 2 та 4-ї груп рівень в-ендорфіну знаходився у межах 0,58-0,62 нг/мл. Найвищим у 3-й групі виявився і рівень кортизолу - 389,4±8,6 нмоль/л, що на 70 % більше за його доопераційний рівень (р<0,001). Водночас його вміст у крові собак 5-ї групи збільшувався на 12 % до 256,2±6,4 нмоль/л (р<0,05), а у тварин 1, 2 та 4-ї груп - на 34, 39 та 28 % (р<0,001) відповідно, що свідчить про менш виражене напруження адаптаційних механізмів у зв'язку з наркозом та операційною травмою. Поряд з цим рівні у крові в-ендорфіну та кортизолу вказують на адекватний анестезіологічний захист лише за ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезії.

Стан гемостазу і фібринолізу. Абдомінальна патологія у собак супроводжувалася появою в кровотоці РФ - 48,3±2,7 мг% та гіперфібриногенемією - 4,69±0,18 г/л (за норми 2,53±0,13 г/л), яка у 3-й групі після операції досягала 5,4±0,27 г/л (р<0,05) за відсутності вірогідних змін у інших групах. Водночас у собак 3-ї та 4-ї груп після операції зменшилася активність ФХІІІ на 23 та 9,8 % (р<0,05) відповідно.

За абдомінальної патології у собак встановлено пригнічення СФА на 26 % (р<0,05) за рахунок зменшення активності t-PA на 52 % (р<0,05). Після операції у собак 3-ї групи рівень СФА дещо підвищувався - на 6,5 % (р<0,05), за рахунок посилення на 9,4 % ПА та на 30 % t-PA (р<0,05), тоді як у тварин інших груп він був близьким до передопераційного (р>0,05). Активність АТ-ІІІ у собак 1, 2, 4 та 5-ї груп залишалася на нижній межі норми - 85,4-86,4 %, тоді як у 3-й зменшилася до рівня потенційної форми його дефіциту - 82,1±2,9 %.

Отже, недостатня знеболювальна дія ксилазин-тіопенталового наркозу призводить до посилення гемокоагуляційних зрушень з розвитком дефіциту природних антикоагулянтів унаслідок активації симпато-адреналової системи.

Рівень МДА та МСМ. У собак з абдомінальною патологією встановлено посилення вільнорадикального окиснення ліпідів, що зумовлює підвищення рівня в крові МДА в 1,6 раза - до 14,8±0,55 мкмоль/л (р<0,05). після операцій він далі підвищувався: найбільше у 4-й групі - в 1,3, а найменше у 5-й - в 1,1 рази (р<0,01).

рівень МСМ у крові собак до премедикації був удвічі вищим за норму - 1,16±0,09 г/л (р<0,05). Після операції він збільшувався у тварин 2-ї групи - у 1,4, а 3-ї та 4-ї - у 1,3 рази (р<0,05), за відсутності змін у 1-й та 5-й групах.

За наявності певної закономірності накопичення в крові ендотоксинів після абдомінальних операцій, механізми цього процесу можуть бути різними, оскільки ацепромазин і тіопентал мають антиоксидантні властивості, кетамін і пропофол - прооксидантні, а ксилазин - гіпоксичні. Проте найменший рівень МДА і МСМ був за ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезії, яка до того ж забезпечує адекватне знеболювання.

Анестезіологічне забезпечення оперативних втручань із соматичним типом больової реакції у собак

такий тип больової реакції зумовлюється травмуванням кісток, шкіри та м'язів, сухожилково-зв'язкового апарату. Він гостріший та інтенсивніший за вісцеральний, що вимагає дещо іншої анестезіологічної тактики.

Клінічні та гематологічні дані. У собак із переломами кісток термін початку анестезії у 1-й та 2-й групах, завдяки швидкій дії тіопенталу натрію, не перевищував 1 хв, тоді як у 3-й, де застосовували ацепромазин із буторфанолом і кетаміном, він становив 1,38±0,06 хв. Тривалість анестезії, з огляду на техніку остеосинтезу, в усіх групах не мала істотної різниці і знаходилася у межах 29,0-32,3 хв, що потребувало її подовження.

Примітки: 1. І - до анестезії; ІІ - під час анестезії; ІІІ - найбільш травматичні моменти операції; ІV - після операції.

2. значення р: * - р<0,05; решта - >0,05, порівняно з періодом - до анестезії; 0 - <0,05; решта - >0,05 порівняно з попереднім показником у групі.

Анестезія зумовлювала пригнічення симпатичної ланки ВНС за різних рівнів її інтенсивності у групах тварин. У собак 1-ї та 2-ї груп LF знизився в 3,5 та 3,6 рази (р<0,05) відповідно, а у 3-ї - лише в 2,6 рази (р<0,05). Рівень HF зменшувався в усіх групах у середньому в 3-3,2 рази (р<0,05). У найбільш травматичні моменти операції змін LF та HF не реєстрували (р>0,05), а по її закінченню їх рівень відновлювався до вихідного.У тварин 1-ї групи під час анестезії LF/HF дещо зменшувався - 0,97±0,04 (р<0,05), однак залишався у межах нормотонії - 0,85-1,15, тоді як у тварин 2-ї він знизився в бік нормотонії у 1,2 раза (р<0,05). За операційної травми в останніх LF/HF залишався без змін (р>0,05), а після операції знизився в 1,1 раза (р<0,05), що відповідало стану нормотонії. Водночас у тварин 3-ї групи LF/HF підвищився в 1,2 раза (р<0,05), що дозволило стабілізувати його під час анестезії на рівні нормотонії. У подальшому за найбільш травматичних моментів операції він не змінювався (р>0,05), що свідчить про адекватне знеболювання. Після операції баланс LF/HF дещо змістився у бік парасимпатичної активності, що вказує на індивідуальну підвищену вагусну активність у собак 3-ї групи.

Таким чином, запропоновані схеми анестезії із урахуванням типу активності вегетативної нервової системи у собак дають можливість спрямовано впливати на адаптаційні механізми їх організму і тим самим попередити можливі вегетативні розлади під час анестезії та операції.

Клінічні та гематологічні дані. Клінічно встановлено найдовшу тривалість анестезії у тварин 2-ї групи - 33,1±0,71 хв, за 10,8-11,4 хв у інших групах. при цьому адекватного знеболювання вдалося досягти в усіх тварин.

Під час анестезії ЧСС у тварин 2-ї групи знизилася в 1,2 раза (р<0,05), тоді як у інших групах залишалася без змін. рівень АТ у собак 1-ї та 3-ї груп протягом анестезії та оперативного втручання не змінювався (р>0,05). Поряд з цим у тварин 2-ї групи під час анестезії реєстрували зниження систолічного, діастолічного та середнього АТ на 19,4, 17 та 18 % (р<0,05) відповідно.

під час анестезії ЧД знижувалася лише у тварин 2-ї групи на 34 % (р<0,05) -до 16,4±0,9 дих. рух. за 1 хв, а рівень SpO2 на 4,2 % (р<0,05) - до 94,0±0,5 %.

У всіх групах собак односпрямованими також виявилися зміни РТТ. після анестезії її рівень неістотно, проте вірогідно знизився в 1-й групі на 0,8, 2-й - на 1,7 і 3-й - на 1,1 0С (р<0,05).

Збалансована відповідно до стану ВНС анестезія практично не впливала на гематологічні показники і лише величина гематокриту знижувалася після операцій: у 1-й групі - на 6,8 % (р<0,05), 2-й - на 17,6 (р<0,001), а 3-й - на 5,3 % (р<0,05), що є закономірним внаслідок крововтрати.

Таким чином, клінічні та гематологічні дані узгоджуються з результатами спектрального аналізу ВСР щодо адекватності запропонованих схем анестезії у собак відповідно типу активності ВНС та особливостям хірургічного лікування.

Стан антиноцицептивної системи. До анестезії рівень в-ендорфіну у собак із симпатикотонією (2-а група) виявився у 1,3 раза (р<0,05) вищим за нормальний - 0,39±0,03 нг/мл, тоді як у тварин 1-ї та 3-ї груп становив 0,49±0,03 та 0,43±0,03 нг/мл відповідно. Після операції спостерігали активацію антиноцицептивної системи у собак за рахунок збільшення рівня в-ендорфіну у межах 0,65-0,7 нг/мл: у 1-й групі - на 32,6 % (р<0,05), 2-й - на 34,6 (р<0,05), і у 3-й - на 55,8 % (р<0,001), що зумовлено стимулювальним впливом на неї кетаміну. При цьому вміст кортизолу в крові збільшувався рівномірно у межах 259,7-272,4 нмоль/л - у 1-й та 3-й групах на 17, а у 2-й - на 15 % (р<0,05).

Стан гемостазу і фібринолізу характеризувався притаманними для хірургічної патології у собак гіперкоагуляційними зрушеннями - гіперфібриногенемія, поява в кровотоці РФ, зниження активності ФХІІІ, подовження ПЧ (табл. 2). систем гемостазу і фібринолізу залежно від типу активності ВНС. Лише за останнім симпатотоніки і парасимпатотоніки, у яких він у 1,2 раза був

Таблиця 2 - Стан системи зсідання крові у собак із різним типом активності ВНС за анестезії

Примітки: 1. Чисельник - до анестезії; знаменник - після операції;

2. *р<0,05, решта р>0,05 порівняно з періодом - до анестезії. більшим (р<0,05), відрізнялися від нормотоніків. Після операції показники коагулограм не мали вірогідних змін, за винятком підвищення рівня фібриногену на 18 % в собак 3-ї групи.

не встановлено певних особливостей у хірургічно хворих собак за типом активності ВНС щодо функціонування фібринолізу. Після операції СФА закономірно знижувалася за відсутності вірогідної різниці між групами. При цьому дефіцит АТ-ІІІ виник лише у собак 2-ї групи - 73,8±2,8 %.

Таким чином, у хірургічно хворих собак в умовах загальної анестезії за різноманітних оперативних втручань не встановлено особливостей функціонування Рівень МДА та МСМ у собак із хірургічною патологією не залежав від типу активності їх ВНС. Так вміст у крові МДА збільшився порівняно із здоровими тваринами в 1-й групі на 60 %, 2-й - на 54, 3-й - на 56 % (р<0,001). Після операції він підвищувався в групах ще у середньому на 18 % (р<0,05), за відсутності вірогідної різниці між ними.

Рівень МСМ у крові хворих собак був збільшеним у середньому вдвічі (р<0,001) без вірогідних змін після операції та поміж групами. Тобто збалансована за типом активності ВНС анестезія дещо навіть обмежує розвиток ендотоксикозу.

Отже, врахування у хірургічно хворих собак типу активності вегетативної нервової системи дозволяє формувати збалансовані програми анестезіологічного забезпечення їх оперативного лікування.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано нове вирішення наукової проблеми оптимізації анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у тварин за різних типів больової реакції та стану її нейрогуморальної регуляції із його комплексною оцінкою клінічно, гематологічно, біохімічно та за спектральним аналізом варіабельності серцевого ритму. Встановлено, що неадекватне знеболювання у тварин зумовлює посилення нерегульованих симпато-адреналових впливів на життєво важливі системи організму та вегетативні дисфункції, що супроводжується розладами гемодинаміки й дихання, збільшенням активності антистресових факторів і рівня ендогенних опіоїдів, формуванням гіперкоагуляційного синдрому з активацією кініно-залежного фібринолізу та посиленням явищ ендотоксикозу. У зв'язку з цим розроблено комплексну оцінку стану нейрогуморальної регуляції у анестезованих тварин та схеми загальної анестезії у свиней і собак із урахуванням типів больової реакції й активності ВНС, що створюють умови для адекватного анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій та остеосинтезу.

2. вітчизняний реанімаційно-хірургічний монітор ЮМ-300Р дозволяє у тварин різних видів одночасно проводити моніторинг показників життєво важливих систем організму (ЧСС, ЕКГ, SpO2, АТ, фотоплетизмограми, варіабельності серцевого ритму) у перед-, інтра- і післяопераційний періоди з архівацією та аналізом даних, що забезпечує об'єктивну оцінку впливу анестезувальних препаратів і операційної травми на їх стан. Серед них найбільш інформативні показники спектральної щільності потужності коливань ритму серця, які відображають нейрогуморальну регуляцію - спектр дуже низької частоти (VLF), симпатичну - спектр низької частоти (LF), і парасимпатичну активність - спектр високої частоти (HF). При цьому встановлено їх фізіологічні ліміти, зокрема індекс симпато-вагусного балансу (LF/HF) становить у великої рогатої худоби - 0,74-1,14, свиней - 0,71- 0,95, у собак - 0,61-0,97.

3. Кастрація кнурів за недостатнього знеболювання та відсутності стадії хірургічної толерантності (ацепромазин-хіноксикаїн) зумовлює збудження симпато-адреналової і антиноцицептивної систем, що супроводжується підвищенням ЧСС до 89±2,6 уд/хв, рівнів у крові в-ендорфіну (у 1,4 раза, за норми 0,42±0,01 нг/мл, р<0,001) та кортизолу (у 2,8 рази, за норми 220,7±4,2 нмоль/л, р<0,001), розвитком гіперкоагуляційних процесів, активацією кінінозалежного фібринолізу, підвищенням умісту в крові середньомолекулярних пептидів. Помірна анальгезуюча дія традиційної ацепромазин-тіопенталової анестезії за високих рівнів в-ендорфіну (0,57±0,02 нг/мл) і кортизолу (527±12,9 нмоль/л) супроводжується різким зниженням ЧСС до 58±1,7 уд/хв та ЧД до 12±0,6 рух/хв з ризиком розвитку апное, тривалим виходом із наркозу - 31,8±1,48 хв.

4. ацепромазин-кетамінова чи дроперидол-кетамінова анестезії у комбінації з інтратестикулярним введенням 2% лідокаїну або ж 3% новокаїну забезпечують за кастрації кнурів повноцінну, достатню за тривалістю (у середньому 21,3-22,9 хв) стадію хірургічної толерантності з повним анальгетичним ефектом за рівнів в-ендорфіну та кортизолу в середньому не вище 0,5 нг/мл та 416 нмоль/л відповідно, за менш виражених зрушень у коагулограмі та відсутності ознак катаболічної ендотоксемії.

5. За абдомінальних операцій у свиней застосування ацепромазин-тіопенталової чи трамадол-ацепромазин-тіопенталової схем анестезії не забезпечує контрольованого антиноцицептивного ефекту щодо вісцерального типу больової реакції та спричинює вегетативну дисфункцію із зміщенням індексу LF/HF в 1,3-1,4 раза (р<0,05) у бік симпатичної активності, внаслідок чого відбувається збільшення (р<0,05) ЧСС у середньому на 43,8-60 %, АТсер - на 9-20,6, ЧД - на 18-33, зменшення SpO2 - 3,9-8,4 %, а застосування останньої, крім того, призводить до гіпотермії - 35,8±0,16 0С.

6. застосування за абдомінальних операцій у свиней комбінації двох анестетиків (кетаміну і тіопенталу натрію) з нейролептиком (ацепромазин чи дроперидол) забезпечує достатню за глибиною і тривалістю анестезію з адекватною міорелаксацією та аналгезією, за якої відсутні вірогідні зміни показників ЧСС, ЧД, АТ та SpO2 між періодами входження у наркоз і безпосереднього виконання оперативних втручань. При цьому показники спектрального аналізу ВСР у зв'язку з наркозом знижуються у 2,3-2,9 рази (р<0,05) без наступного підвищення у відповідь на операційну травму, а їх індекс LF/HF знаходиться у межах норми - 0,84-0,89, що свідчить про адекватне знеболювання.

7. Абдомінальна хірургічна патологія у свиней характеризується напруженням стрес-регулювальних систем організму з підвищенням рівня в крові в-ендорфіну до 0,46±0,01 нг/мл (р<0,05) та кортизолу до 333,8±5,6 нмоль/л. За недостатнього знеболювання уміст першого збільшується на 41-61 %, а за адекватного - тільки на 19-22 %. Останнє досягається комбінацією нейролептика і двох анестетиків та супроводжується меншим рівнем тромбінемії з концентрацією розчинного фібрину - 0,43-0,53 мг%, проти 0,58-0,64 мг% у разі недостатньої аналгезії.

8. Застосування для знеболювання абдомінальних операцій у собак різних комбінацій нейролептиків (ацепромазин, ксилазин чи дроперидол) із загальними анестетиками (кетамін чи тіопентал натрію) забезпечує швидке входження тварин у наркоз (<2 хв) та тривалість анестезії в межах 19-23 хв за посереднього рівня аналгезії. Проте ксилазин-тіопенталова анестезія супроводжується недостатньою аналгезією та найдовшим періодом відновлення - 56,4±3,9 хв.

9. Використання за абдомінальних операцій у собак нейролептика та комбінації анестетиків короткої (кетамін) і ультракороткої (пропофол) дії, незважаючи на термін у 11,1±0,45 хв, забезпечує добре керований наркоз і швидкий вихід із нього - 17,3±2,4 хв, без вірогідних змін ЧСС, ЧД, АТ, SpO2 та індекса симпато-вагусного балансу, за невисоких рівнів в-ендорфіну - 0,52±0,02 нг/мл, та кортизолу - 256,2±6,4 нмоль/л, що свідчить про адекватний анестезіологічний захист у оперованих тварин.

10. стан вегетативної нервової системи за абдомінальних операцій у анестезованих собак характеризується зниженням показників нейрогуморальної регуляції серцевого ритму, симпатичної та парасимпатичної активності у середньому в 1,6-1,9 раза, а у випадку ксилазин-тіопенталової анестезії - у 2,2-4,2 рази (р<0,05). Внаслідок цього за останньої розвивається парасимпатикотонія (LF/HF - 0,77±0,02) з наступним посиленням активності симпатичної ланки ВНС (LF/HF - 1,09±0,04) у відповідь на операційну травму, тоді як за присутності в схемах анестезії кетаміну симпато-парасимпатичний індекс залишається без істотних змін.

11. незбалансована анестезія і недостатня аналгезія за ксилазин-тіопенталового наркозу в собак зумовлює різке зниження ЧСС (на 37,1 %), Атсер. (на 22 %), ЧД (на 40,9 %) з відповідним їх підвищенням внаслідок абдомінальної вісцеральної больової реакції, що поряд з гемодинамічними розладами призводить до гіпоксії (SpO2 < 92 %), зменшення величини гематокриту на 18,6 %, кількості гемоглобіну - на 9,5, та еритроцитів - на 10,3 %. Подібні, але менш виражені патофізіологічні реакції, притаманні і ксилазин-кетаміновому наркозу, оскільки в цьому разі не усуваються брадикардія і гіпоксія, зумовлені ксилазином, що робить такі схеми знеболювання небезпечними.

12. абдомінальна хірургічна патологія у собак характеризується олігоцитемією (4,57±0,06 Т/л), лейкоцитозом (14,4±0,12 Г/л), зниженим рівнем гематокриту (39,2±0,3 %), величини яких, за наявності у схемі анестезії ксилазину, після операції зменшуються на 8,1, 7,6 і 13,7 % відповідно. Поряд з цим неадекватне знеболювання призводить до посилення гіперкоагуляційного синдрому з потенційною формою дефіциту природних антикоагулянтів - 82,1±2,9 %.

13. патохімічна фаза абдомінальної хірургічної патології у собак характеризується високим рівнем ендотоксикозу, за якого концентрації в крові малонового діальдегіду (14,8±0,55 мкмоль/л) та молекул середньої маси (1,16±0,09 г/л) виявляються в 1,6 та вдвічі вищими за норму. При цьому післяопераційне підвищення їх вмісту є неоднозначним залежно від схем анестезії, компоненти яких мають виражені анти-, прооксидантні чи гіпоксичні властивості. Проте найменшим їх рівень є за збалансованої ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезії - відсутність вірогідних змін середньомолекулярних пептидів і підвищення рівня малонового діальдегіду лише в 1,1 раза (р<0,01). Натомість рівень у крові в-ендорфіну і кортизолу корелює з адекватністю аналгезії - 0,52±0,02 нг/мл та 256,2±6,4 нмоль/л проти 0,71±0,03 нг/мл та 389,4±8,6 нмоль/л у випадках недостатнього знеболювального ефекту ксилазин-тіопенталової анестезії.

14. Переломи трубчастих кісток у собак супроводжуються гострою соматичною ноцицептивною реакцією, яка характеризується напруженням нейроендокринної (кортизол - 392,6±5,9 нмоль/л) і збудженням антиноцицептивної систем (в-ендорфін - 0,73±0,02 нг/мл) з формуванням стану вираженої симпатикотонії (LF/HF - 1,15-1,32). Поряд з цим набуває розвитку коагулопатія споживання (гіпофібриногенемія - 2,03±0,1 г/л, тромбінемія за величиною розчинного фібрину - 45,2±2,1 мг%, подовження протромбінового часу в 1,3 раза, низька активність ФХІІІ - 69,4±3,1 % і потенційна форма дефіциту АТ-ІІІ - 82,4±2,7 %) та ендотоксикоз (підвищений рівень у 1,5 раза малонового діальдегіду та 2,2 рази - середньомолекулярних пептидів).

15. ацепромазин-буторфанол-кетамінова анестезія за остеосинтезу в собак забезпечує повну аналгезію з вдвічі швидшим виходом із наркозу без вірогідних змін під час операції ЧСС, ЧД, АТ, SpO2 та спектральних показників варіабельності серцевого ритму. Ацепромазин-кетамін-тіопенталова анестезія супроводжується виразною аналгезією із зниженням ЧСС на 15 %, АТсер. - на 13 % (р<0,05) та температури тіла до 36,7±0,11 0С. Водночас ксилазин-кетамін-тіопенталова анестезія за виразної аналгезії призводить до гіпотензивного (зменшення ЧСС на 35 % та АТсер. на 22 %), гіпоксичного (ЧД - 13,4±0,7 дих. рух/хв, SpO2 - 88,4±0,6 %) та гіпотермічного (36,1±0,11 0С) станів.

16. за остеосинтезу в собак незалежно від схеми анестезії зберігається доопераційний рівень ендотоксемії, посилюється гіперкоагуляційний синдром із поглибленням потенційної форми дефіциту природного антикоагулянта АТ-ІІІ - 69,5-76,1 %, та гальмуванням зовнішнього шляху фібринолізу, що з одного боку свідчить про відсутність впливу застосованих засобів анестезії на гемостаз, а з іншого - про необхідність його корекції в післяопераційний період.

17. За спектральним аналізом ВСР та його індексом симпато-парасимпатичного балансу в 30 % хірургічно хворих собак виявляється нормотонія - 0,85-1,15, у 27 - симпатикотонія (LF/HF > 1,15), у 43 % - парасимпатикотонія (LF/HF < 0,85), що є критерієм вибору, відповідно, ацепромазин-кетамін-пропофолової, ксилазин-кетамін-тіопенталової та атропін-ацепромазин-кетамін-пропофолової анестезій. За них відбувається збалансоване пригнічення активності всіх ланок вегетативної нервової системи, з відповідними змінами ЧСС, ЧД, АТ і SpO2 за їх відсутності у відповідь на операційну травму, що є ознакою адекватного знеболювання.

18. Обґрунтовані за типом активності ВНС схеми анестезій не впливають на гематологічні показники, дещо обмежують гіперкоагуляційні процеси та рівень ендотоксемії, характеризуються закономірним післяопераційним зменшенням величини гематокриту в межах 5,3-17,6 % і помірною активацією, завдяки наявності у схемах кетаміну, антиноцицептивної системи (рівень в-ендорфіну не вище 0,65-0,7 нг/мл, кортизолу - 259,7-272,4 нмоль/л).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Анестезіологічний моніторинг життєво важливих систем організму сільськогосподарських і дрібних домашніх тварин проводити за допомогою реанімаційно-хірургічного монітора ЮМ-300Р (виробництва фірми „Ютас” м. Київ), а для оцінки стану регуляції ВНС перед анестезією тварин використовувати спектральний аналіз ВСР згідно з рекомендаціями “Моніторинг анестезованих тварин”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 4 від 23 грудня 2004 р.).

2. для анестезіологічного забезпечення кастрації у кнурів використовувати ацепромазин (чи дроперидол) - кетамінову схеми анестезії з інтратестикулярним введенням 2% розчину лідокаїну (чи 3% - новокаїну). за абдомінальних операцій у свиней для анестезії застосовувати ацепромазин-кетамінову, ацепромазин-кетамін-тіопенталову та дроперидол-кетамін-тіопенталову схеми анестезій згідно з рекомендаціями “Анестезіологічне забезпечення тварин”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.).

3. Для анестезії собак за абдомінальних оперативних втручань використовувати ацепромазин-кетамін-пропофолову схему анестезії, а для проведення остеосинтезу при переломах довгих трубчастих кісток - ацепромазин-кетамін-тіопенталову чи ацепромазин-буторфанол-кетамінову схеми анестезії згідно з рекомендаціями “Анестезіологічне забезпечення тварин”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.).

4. у собак із показаннями до оперативного втручання за результатами САВСР враховувати наступні типи стану регуляції ВНС: нормотонія (LF/HF - 0,85-1,15), симпатикотонія - (LF/HF - > 1,15) та парасимпатикотонія - (LF/HF - < 0,85). відповідно до стану вегетативної регуляції в собак для анестезії застосовувати: за нормотонії - в/м 1% розчин ацепромазину - 0,5 мг/кг, в/в суміш у дозі 0,3 мл/кг, яка містить у 1 мл 7,5 мг пропофолу і 12,5 мг кетаміну; за симпатикотонії - в/м 2% розчин ксилазину - 2 мг/кг, а за 5 хв до оперативного втручання в/м - 5% кетамін (8 мг/кг), безпосередньо перед операцією в/в 5% розчин тіопенталу натрію - 10 мг/кг; за парасимпатикотонії - підшкірно 0,1% розчин атропіну сульфату - 0,05 мг/кг, а далі за схемою як за нормотонії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Науково-методичні рекомендації

1. Власенко В.М. Моніторинг анестезованих тварин : Метод. рекомендації / В.М. Власенко, С.В. Рубленко. - Біла Церква, 2005.- 32 с.

2. Використання лапароскопії у ветеринарній хірургії : Метод. рекомендації / В.М. Власенко, М.Г. Ільніцький, М.В. Рубленко, С.В. Рубленко, О.В. Ємельяненко, Я.Я. Павлюк. - Біла Церква, 2007.- 22 с.

3. Рубленко С.В. Анестезіологічне забезпечення тварин : Метод. рекомендації / С.В. Рубленко. - Біла Церква, 2008.- 38 с.

4. Рубленко С.В. Анестезія свійських тварин та методи її контролю : Метод. рекомендації / С.В. Рубленко. - Біла Церква, 2009.- 56 с.

Список статей, опублікованих у фахових виданнях

5. Рубленко С.В. Клінічна характеристика та морфологічний склад крові при різних методах анестезіологічного забезпечення кастрації кнурів / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2003. - Вип. 25, ч. 1. - С. 210-216.

6. Власенко В.М. Аналіз варіабельності ритму серця - новий напрямок у розвитку ветеринарної анестезіології / В.М. Власенко, С.В. Рубленко // Вет. медицина України. - 2003. - № 7. - С. 18-20. (Дисертант провів клінічні та фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

7. Рубленко С.В. Клінічна характеристика та стан системи гемостазу при різних методах анестезіологічного забезпечення кастрації кнурів / С.В. Рубленко // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2004. - № 1. - С. 36-39.

8. Рубленко С.В. Сучасні методи дослідження вегетативної нервової системи та її стан у клінічно здорових собак / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2004. - Вип. 28. - С. 215-221.

9. Рубленко С.В. Аналіз варіабельності ритму серця (ВРС) як метод дослідження вегетативної нервової системи та її стан у клінічно здорових свиней / С.В. Рубленко // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини : Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. кадемії. - Харків, 2004. - Вип. 12. - Ч. 3. - С. 19-23.

10. Рубленко С.В. Динаміка рівня в-ендорфіну і кортизолу в крові при різних схемах анестезіологічного забезпечення кастрації кнурів / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2004. - Вип. 29. - С. 124-128.

11. Павлюк Я.Я. Методологія лапароскопічного огляду органів черевної порожнини у собак / Я.Я. Павлюк, С.В. Рубленко // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту : Вет. науки. - Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 157-163. (Дисертант розробив схеми анестезії, провів аналіз та узагальнення результатів досліджень).

12. Рубленко С.В. Клінічна характеристика та морфологічний склад крові у свиней за різних схем анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій / С.В. Рубленко // Вет. медицина України. - 2005. - № 12. - С. 20-22.

13. Рубленко С.В. Стан фібринолітичної системи плазми крові у кнурів при кастрації та різних схемах анестезіологічного їх забезпечення / С.В. Рубленко // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2005. - № 4. - С. 78-80.

14. Рубленко С.В. Застосування аналізу варіабельності серцевого ритму для оптимізації анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у собак / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2005. - Вип. 34. - С. 146-151.

15. Рубленко С.В. Маркери ендотоксикозу та їх рівень у крові кнурів при кастрації і різних схемах анестезії / С.В. Рубленко // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2005. - Вип. 1-2(13-14). - С. 226-229.

16. Рубленко С.В. Вміст в-ендорфіну та кортизолу у крові свиней за різних схем анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій / С.В. Рубленко // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8. (№ 2), ч. 1. - С. 156-161.

17. Рубленко С.В. Анестезіологічне забезпечення абдомінальних втручань у собак / С.В. Рубленко, В.М. Власенко, М.В. Рубленко // Вет. медицина України. - 2006. - № 9. - С. 13-15. (Дисертант провів клінічні та біохімічні дослідження, їх аналіз і узагальнення і підготував роботу до друку).

18. Рубленко С.В. Вплив різних схем анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій у свиней на рівень ендотоксикозу / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2006. - Вип. 41. - С. 192-198.

19. Рубленко С.В. Клінічна характеристика різних схем анестезії у собак при оперативному втручанні / С.В. Рубленко // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2007. - № 3. - С. 57-60.

20. Рубленко С.В. Рівень ендотоксикозу у собак за різних схем анестезії при оперативних втручаннях з різним типом больової імпульсації / С.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2007. - Вип. 44. - С. 142-146.

21. Рубленко С.В. Стан системи гемостазу при різних схемах анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій у собак / С.В. Рубленко // Вісник держ. агроеколог. ун-ту. (наук.-теорет. зб.) - Житомир, 2008. - Вип. № 1 (21). - Т. 1. - С. 179-184.

22. Рубленко М.В. Нові методи діагностики і лікування перитонітів та спайкової кишкової непрохідності у собак / М.В. Рубленко, С.В. Рубленко, С.І. Данільченко, В.Г. Андрієць // Бюлетень вет. біотехнології. - К.: Дорадо, 2008. - № 13 (1). - С. 176-186. (Дисертант розробив схеми анестезії, провів аналіз та узагальнення результатів досліджень).

23. Рубленко С.В. Моніторинг параметрів центральної гемодинаміки у собак за різних схем анестезії під час абдомінальних оперативних втручань / С.В. Рубленко, В.М. Власенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 57. - С. 113-116. (Дисертант провів клінічні та фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, підготував роботу до друку).

24. Рубленко С.В. Анестезіологічне забезпечення оперативного втручання із соматичним типом больової реакції у собак / С.В. Рубленко, В.М. Власенко // Вет. медицина України. - 2010. - № 4. - С. 20-22. (Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, аналіз і узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

25. Рубленко С.В. Мониторинг анестезиологического обеспечения оперативных вмешательств в ветеринарии с помощью компьютерного анализа вариабельности ритма сердца / С.В. Рубленко // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии : Труды междунар. науч.-практ. конф. - Троицк, 2004. - С. 111-114.

Патенти

26. Пат. 15863. Україна, UA МПК (2006) А 61 D 7/00. Спосіб моніторингу анестезованих тварин / С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; заявник і патентовласник С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; u01011. заявл. 03.02.06; опубл. 17.07. 06, Бюл. № 7. (Дисертант провів клінічні та фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення одержаних результатів).

27. Пат. 15862. Україна, UA МПК (2006) А 61 D 7/00. Спосіб моніторингу анестезованої великої рогатої худоби під час оперативного втручання / С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; заявник і патентовласник С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; u01008. заявл. 03.02.06; опубл. 17.07.06, Бюл. № 7. (Дисертант провів клінічні та фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнення одержаних результатів).

28. Пат. 25536 Україна, UA МПК (2006) А61D 7/00. Спосіб анестезії собак / С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; заявник і патентовласник С.В. Рубленко, М.В. Рубленко, В.М. Власенко; u03935. заявл. 10.04.07; опубл. 10.08.07, Бюл. № 12. (Дисертант розробив схему анестезії, провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів досліджень).

Публікації в інших виданнях

29. Рубленко С.В. Комп'ютерний аналіз варіабельності ритму серця - нові можливості для ветеринарної анестезіології / С.В. Рубленко // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин : матеріали наук.-практ. конф. - Київ, 2003. - С. 129-134.

30. Рубленко С.В. Состояние системы фибринолиза при разных схемах анестезиологического обеспечения кастрации хряков / С.В. Рубленко // Современные проблемы ветеринарной хирургии : материалы междунар. науч.-практ. конф.- Санкт-Петербург. - 2004. - С. 49-51.

31. Власенко В.М. Сучасні методики оцінки адекватності анестезії у тварин / В.М. Власенко, С.В. Рубленко // Матеріали ІІІ міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини : Тези доп. - К., 2005. - С. 179-180. (Дисертант провів клінічні та фізіологічні дослідження, аналіз і узагальнив результати).

32. Рубленко С.В. Проведення лапароскопічної оваріоектомії у сук та її анестезіологічне забезпечення / С.В. Рубленко, О.В. Ємельяненко // Матеріали ІV міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини : Тези доп. - К., 2006. - С. 26-27. (Дисертант розробив схему анестезії, провів аналіз та узагальнення результатів досліджень).

33. Рубленко С.В. Нейрогуморальные изменения у свиней при разных схемах анестезиологического обеспечения абдоминальных операций / С.В. Рубленко // Современные технологии сельскохозяйственного производства : Материалы X междунар. науч.-практ. конф. - Гродно, 2007. - С. 186.

34. Рубленко С.В. Застосування методу пульсової оксиметрії для моніторингу анестезованих собак за оперативних втручань / С.В. Рубленко // Матеріали V міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини : Тези доп. - К., 2007. - С. 43-45.

35. Власенко В.М. Науково-методичні аспекти впровадження моніторингових комп'ютерних систем при вивченні ветеринарної анестезіології / В.М. Власенко, С.В. Рубленко // Стан та перспективи забезпечення якісної підготовки фахівців ветеринарної медицини в умовах реформування ветеринарної служби та приєднання України до Болонської угоди : Матеріали ІІІ Всеукраїнської наради-семінару завідувачів кафедр та провідних викладачів факультетів ветеринарної медицини аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. - Біла Церква, 2007. - С. 13-14. (Дисертант провів клінічні дослідження, їх узагальнення та аналіз).

36. Власенко В.М. Моніторинг анестезованих собак за оперативних втручань / В.М. Власенко, С.В. Рубленко // Аграрна наука - виробництву : матеріали VI держ. наук.-практ. конф., 14-15 лист. 2007 р. - Біла Церква, 2007. - С. 107-108. (Дисертант провів клінічні дослідження, їх узагальнення та аналіз).

37. Рубленко С.В. Вплив знеболювання на зміни в динаміці рівня в-ендорфіну і кортизолу в крові кнурів при кастрації / С.В. Рубленко // Науковий світ - 2008: стан та перспективи розвитку : матеріали І міжнар. наук. конф. - Вінниця, 2008. - С. 21-24.

38. Рубленко М.В. Сучасні клініко-інструментальні методи діагностики та лікування абдомінальної патології у собак / М.В. Рубленко, С.В. Рубленко, С.І. Данільченко, В.Г. Андрієць // матеріали VІІ міжнар. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин, 3-5 черв. 2008 р. - Чернігів, 2008. - С. 168-171. (Дисертант розробив схеми анестезії, провів аналіз та узагальнення результатів досліджень).

39. Рубленко С.В. Метод оцінки адекватності знеболювання тварин / С.В. Рубленко // Актуальні проблеми сучасної науки - 2008 : матеріали І міжнар. наук. конф. - Вінниця, 2008. - С. 23-27.

40. Рубленко С.В. Сучасні схеми загального знеболювання у тварин / С.В. Рубленко, В.М. Власенко, М.В. Рубленко // Завершені наукові розробки Білоцерків. нац. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - С. 56. (Дисертант розробив схеми анестезії, провів аналіз та узагальнення результатів досліджень).

АНОТАЦІЯ

Рубленко С.В. Клініко-експериментальне обґрунтування сучасного анестезіологічного забезпечення тварин залежно від типу больової реакції. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2010.

Дисертація присвячена обґрунтуванню сучасних схем анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у свиней і собак залежно від типу больової реакції та результатів моніторингу життєво важливих систем організму анестезованих тварин.