Клініка, діагностика і хірургічне лікування хронічної недостатності мозкового кровообігу при атеросклеротичному стенозуванні та звивистості сонних артерій

На наведеній діаграмі, чітко видно, що до 20 місяців після проведеної операції у групі хворих з вираженим неврологічним дефіцитом, повторні порушення мозкового кровообігу не спостерігалися в групі з використанням внутрішнього шунта у 77%, а в групі без внутрішнього шунта - у 60%, незважаючи на те, що група, де використовувався внутрішній шунт, була з самого початку більш тяжкою.

Оперативне лікування хворих з патологією брахіоцефальних артерій надвисокого неврологічного ризику. Ґрунтуючись на данні низки рандомізованих досліджень, які дають чіткі уявлення про післяопераційні ускладнення і летальність (до 6 %), багато хірургів, на наш погляд, занадто "ретельно" підходять до відбору пацієнтів, а в основному цей відбір полягає у відмові від оперативного лікування у хворих з перенесеними інсультами.

Однак, відмовляючи хворому в оперативній допомозі, лікар повинен чітко розуміти перспективи даного пацієнта й робити вибір, що у кожній конкретній ситуації дозволяє максимально поліпшити прогноз і якість життя. За даними низки авторів, виражений неврологічний дефіцит у хворих, що перенесли ішемічне порушення мозкового кровообігу, є відносним протипоказанням до хірургічного лікування. З іншого боку, у великій кількості робіт вказано, що ризик повторного інсульту в 3-7 разів частіше перевершує ризик первинного.

Необхідність максимальної соціальної адаптації постінсультних хворих і наявні дані, що вказують на недостатнє кровопостачання в перифокальній зоні інсульту, дозволяють говорити про хірургічну перспективність цієї категорії пацієнтів.

Для аналізу відібрано 233 пацієнти з вираженим неврологічним дефіцитом, катамнез яких був простежений протягом одного року після першого огляду ангіоневролога. Критерієм відбору з'явилася наявність у хворого стенозу іпсілатеральної або контрлатеральної ВСА більше 72%, і шкальна оцінка NІHSS більше 20 балів. В основному хворі цієї групи відмовилися від операції.

За виразністю неврологічних порушень у пацієнтів, після перенесеного інсульту, спостерігалися: паралічі й парези - у 142 пацієнтів, з них геміплегія - у 16, грубий і виражений геміпарез - у 17, легкий і помірний геміпарез - у 109. Зміна тонусу м'язів паретичних кінцівок - в 105, мовні порушення спостерігалися в 56 пацієнтів, порушення чутливості - в 78, порушення вищих психічних функцій - в 9, зорові порушення - в 12. Наявність перенесеного інсульту було підтверджено наявністю вогнища за даним МРТ або КТ. У 19 (27,1%) пацієнтів був виявлений тотальний інфаркт мозку (ІМ), що характеризується ураженням всієї території кровопостачання верхньої і нижньої гілок СМА.

Критичні стенози екстракраніального відділу ВСА визначали в основному розвиток нелакунарних ІМ. Серед останніх, переважали територіальні ІМ з розвитком тотального ІМ за атеротромботичним типом.

Протипоказаннями до проведення КЕ з'явилися субтотальні ураження мозкової речовини з боку перенесеного інсульту з утворенням гігантських кист, інтракраніальні ешелоновані ураження судин Вілізієва кола, неможливість досягти, незважаючи на проведену передопераційну підготовку, достатнього для постановки шунта часу безпечного перетиснення сонної артерії з боку операції.

У 123 хворих виконана еверсійна ендартеректомія, у 111 хворих - КЕ із закриттям розрізу латкою із ПТФЕ, у 3 хворих - закриття розрізу швами. Ускладнення у двох груп пацієнтів наведені у табл. 13.

Таблиця 13. Вибраний катамнез пацієнтів протягом року спостереження

Примітка. P (T<=t) Probability, corresponding to Student criterion) 0,0163944165230059, p<0,001

Часовий інтервал до року спостереження (групи: прооперована й консервативна). У не оперовану групу пацієнтів включені хворі з контрлатеральною оклюзією ВСА, після перенесеного півкульного інсульту зі ступенем стенозу іпсілатеральної ВСА більше 72%.

У консервативній групі хворі одержували статіни й антитромбоцитарні препарати. У післяопераційному періоді в 21 (38,8%) хворого відзначено позитивний клінічний ефект у вигляді підвищення інтелектуальних і мнестичних функцій, зниження спастичності, поліпшення трофічних функцій в уражених кінцівках, збільшення м'язової сили й обсягу руху. В інших пацієнтів зменшення неврологічного дефіциту в ранньому післяопераційному періоді не настало. У цих випадках ми розглядали КЕ як основу подальшої реабілітаційної терапії і профілактику повторних інсультів.

Катамнез в основній групі хворих, оперованих із приводу порушення кровотоку по сонних артерія, простежений у 712 пацієнтів у термін до 9 років після операції. Тривалість катамнеза від 3-х місяців до 9-ти років. Таким чином, кількість віддалених післяопераційних ускладнень склала 1,76%. Тяжких ускладнень у віддаленому періоді, пов'язаних з оперативним втручанням, у хворих групи спостереження не відзначено. У періоді спостереження протягом 55 місяців відзначено 8,49% тяжких ускладнень (інсульт + смерть) у 63 пацієнтів.

У контрольній групі, що статистично не відрізнялася за чинниками ризику (342 пацієнти проліковані консервативно внаслідок відмови від операції) тяжкі ускладнення відзначені в 51 пацієнта (14,92%), що статистично вірогідно (p- 0,016532 Spearmen rank test), доводить ефективність запропонованого комплексу лікування.

ВИСНОВКИ

У роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення проблеми підвищення ефективності комплексного хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень та патологічної звивистості сонних артерій на підставі вивчення патогенетичних механізмів розвитку ускладнень і оптимізації методів діагностики й оперативних втручань.

1. Атеросклеротичні оклюзійно-стенотичні ураження сонних артерій обумовлюють розвиток хронічної судинної мозкової недостатності у 85%. Частота патологічної звивистості внутрішньої сонної артерії у хворих з різними видами судинних захворювань головного мозку складає 12%.

2. Потребують хірургічного лікування 45% пацієнтів з виявленою оклюзійно-стенотичною патологією сонних артерій.

3. Розроблена фізико-математична модель кровотоку дозволяє оцінити параметри локальної гемодинаміки в патологічно зміненій артерії і прогнозувати розвиток атеротромбозу з 95% вірогідністю.

4. На підставі розробленої фізико-математичної моделі кровотоку в судині із стенозом встановлена наявність феномена кавітації, обумовлюючи деструкцію бляшки, яка має форму антикрила, що призводить у 67% випадків до розриву і є показанням до превентивного оперативного до розвитку гострих неврологічних подій.

5. Гіперфібриногенемія більша за 5 г/л у порівнянні з іншими чинниками ризику значно більше впливає на гістологічну структуру бляшки й число ускладнень (r = -0,68; р < 0,01). Наявність тромбів ВСА, головним чином, пов'язана з розривом бляшки, а не з її ерозією (р < 0,001). Найчастіше мінімальна товщина фіброзної капсули <210 µm (83,3%), розрив бляшки і тромбоз (66,7%) зустрічаються при найбільшому ступені стенозу.

6. Зниження сумарного об'ємного кровотоку по сонних артеріях є визначальним чинником ризику в розвитку періопераційних ішемічних ускладнень. Найбільша частота розвитку ішемічних порушень в інтраопераційному періоді відзначена у пацієнтів з поєднанням стенозу і контралатеральної оклюзії внутрішньої сонної артерії (3%). Помітно менші ускладнення у групі із двобічним стенотичним ураженням внутрішньої сонної артерії (2,1%) та у групі з однобічним стенотичним ураженням внутрішньої сонної артерії (1,2%) (взаємозв'язок r = 0,62; р < 0,05).

7. Виявлено, що у хворих з попередніми тяжкими неврологічними подіями є більш виражені ознаки руйнування структури бляшки, у порівнянні з безсимптомними пацієнтами (тромботичні нашарування на бляшці у 53% у порівнянні з 12 % в асимптомних пацієнтів, розрив бляшки - 67% і 22%, виразки покришки - 26% і 5%).

8. Встановлено, що у хворих з ембологенною структурою бляшки статистично вірогідно збільшується число тяжких післяопераційних ускладнень до 2,7%, реєструються асимптомні ураження мозку у вигляді лакунарних інсультів до 5,7% оперованих пацієнтів у порівнянні з 2,1% у хворих зі стабільною бляшкою.

9. На підставі математичного моделювання створена й клінічно обґрунтована еволюційна модель розвитку патологічної звивистості ВСА. Встановлено, що патологічна звивистість ВСА є еволюційно прогресуючою конфігураційною деформацією, що характеризується гемодинамічними й морфологічними змінами, які на певній стадії розвитку можуть обумовлювати розвиток судинної мозкової недостатності. Закономірними порушеннями гемодинаміки у хворих на патологічну звивистість ВСА є наявність градієнта пікової систолічної швидкості кровотоку між проксимальним і дистальним сегментами звивистості більше 22,4%, турбуленція потоку в зоні звивистості, наявність міжпівкульної асиметрії швидкості кровотоку в СМА більше 15,2%.

10. При застосуванні біохімічних маркерів апоптозу при порівнянні активності катаболічної тимідинфосфорилази у плазмі венозної крові до та після припинення церебрального кровотоку було виявлено достовірне зниження цього показника з 27,9±2,6 нмоль/хв·мг до 10,9±5,5 нмоль/хв·мг (p<0,05). Активність анаболічної тимідинфосфорилази відповідно змінювалася з 14,6±7,7 нмоль/хв·мг до 20,7±6,3 нмоль/хв·мг (p<0,05). Катамнестичне спостереження за пацієнтами, оперованими з і без внутрішнього шунта, свідчить про вірогідно більший час до повторної неврологічної події в групі де був використаний внутрішній шунт (Gehan's Wіlcoxon Test (Test statіstіc = 2,797827, p = ,00514).

11. Розроблена методика захисту мозку шляхом постановки внутрішнього шунта без припинення кровотоку дозволяє знизити ризик інтраопераційної дисциркуляції головного мозку й виконати оперативне лікування у хворих із вкрай низькою толерантністю головного мозку до ішемії.

12. На підставі застосування розрахункової довжини латки й кута накладення анастомозу при каротидній ендартеректомії вдалося знизити число післяопераційних тромбозів до 0,03 %, а кількість рестенозів - до 0,4 % у термін до 5 років після операції.

13. При адекватно обраній хірургічній методиці реконструкції внутрішньої сонної артерії (пряма, еверсійна, комбінована) статистично достовірних відмінностей у ступені прохідності зони реконструкції в найближчому та віддаленому післяопераційному періодах не виявлено (Wald-Wolfowіtz Runs Test p-level =0,445009).

14. Використання розробленої методики переміщення біфуркації ВСА центрально в загальну сонну артерію дозволило уникнути неспроможності анастомозу при хірургічному лікуванні патологічної звивистості ВСА. Застосування протезування ВСА при крайніх ступенях деструкції бляшки чи наявності нестабільного тромбу за розробленою методикою дозволяє зменшити ймовірність інтраопераційної емболізації. При оперативному лікуванні рестенозів операцією вибору є протезування ВСА.

15. Після каротидної ендартеректомії виявлено поліпшення якості життя за шкалою EQ-5D. Виявлення когнітивних розладів у пацієнтів зі стенозуючою патологією ВСА може бути додатковим показанням до проведення КЕ.

16. Використання розробленого організаційно-методичного підходу при обстеженні хворих на судинні захворювання головного мозку, застосування різних методів діагностики, що дозволяють виявляти гемодинамічно значимі локальні й регіонарні порушення кровообігу, дозволило підвищити кількість пацієнтів, які потребують оперативного лікування. Реконструктивна й реваскуляризуюча хірургія є ефективним методом лікування хворих на хронічну церебральну ішемію, спричинену стенозуючими й оклюзуючими ураженнями брахіоцефальних артерій, приводить до регресу загальномозкової і осередкової неврологічної симптоматики, до поліпшення соціальної адаптації пацієнтів, що підтверджується до- і післяопераційною оцінкою неврологічного статусу за шкалою NІHSS до 10 балів, Ренкіна - на 1-2 ступені та Хасінскі - 15-20 балів.

ішемія головний мозок хірургічний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скобцов Ю.А. Моделирование и визуализация поведения потоков крови при патологических процесах / Скобцов Ю.А., Родин Ю.В., Оверко В.С. - Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2008. - 212 с. Особисто здобувачем сформульовані завдання дослідження, виконана та написана вся медична частина, включаючи оперативні втручання, обґрунтовано та узагальнено отримані дані дослідження, сформульовано висновки роботи.

2. Родин Ю.В. Оперативное лечение больных с каротидными стенозами при выраженном неврологическом дефиците / Ю.В. Родин // Серце і судини. - 2003. - № 3. - С. 65-69.

3. Родин Ю.В. Тактика оперативного лечения больных с каротидными стенозами / Ю.В. Родин // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2003. - вип. 11. - С. 320-322.

4. Родин Ю.В. Пути уменьшения количества малых осложнений после операций на сонных артериях / Ю.В. Родин // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т.6, №1. - С. 66-70.

5. Родин Ю.В. Влияние характеристик атеросклеротической бляшки и факторов риска на вероятность тромбоза внутренней сонной артерии / Ю.В. Родин // Вестник неотложной и восстановительной медицины - 2005. - Т. 6, №4. - С. 565-570.

6. Родин Ю.В. Оперативное лечение больных с атеросклеротическими стенозами и патологической извитостью сонных артерий / Ю.В. Родин // Хірургія України. - 2005. - № 4. - С. 26-32.

7. Родин Ю.В. Оптимизация метода хирургического лечения патологической извитости сонных артерий / Ю.В. Родин // Серце і судини. - 2006. - № 2 (14). - С. 76-82.

8. Родин Ю.В. Пути уменьшения количества тромботических осложнений при выполнении каротидной эндартерэктомии / Ю.В. Родин // Серце і судини. - 2006. - № 4 (додаток). - С. 407-411.

9. Родин Ю.В. Исследование потоков крови при патологической S-образной извитости сонных артерий / Ю.В. Родин // Международный неврологический журнал. - 2006. - №.4. - С. 104-111.

10. Родин Ю.В. Местный гемостаз при каротидной эндартерэктомии на фоне антитромбоцитарной терапии / Ю.В. Родин // Клінічна хірургія. - 2007. - № 10. - С. 32-34.

11. Родин Ю.В. Некоторые особенности течения послеоперационного периода при эверсионной каротидной эндартерэктомии / Ю.В. Родин // Хірургія України. - 2009. - № 4 (32) (додаток). - С. 116-120.

12. Диагностика церебральных гемодинамических расстройств у больных со стенозами сонных и позвоночных артерий по данным перфузионной спиральной компьютерной томографии / Е.А. Савченко, Ю.В. Родин, З.Л. Шматько, Е.В. Середенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т. 6, № 2. - С. 66-70. Здобувачем проведено збір матеріалу, проведено обстеження хворих, взято участь у формулюванні висновків.

13. Математическое моделирование энергетических воздействий на атеросклеротическую бляшку в зависимости от угла атаки / В.К. Гусак, Н.В.Финошин, Ю.А. Скобцов, Ю.В. Родин, В.С Оверко, А.А Штутин // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2001. - Т. 2, № 2. - С.1 33-139. Особисто здобувачем проаналізовано результати досліджень, проведено узагальнення отриманих даних, запропонована ідеологія дослідження.

14. Гринь В.К. Влияние уровня фибриногена плазмы на структуру атеросклеротической бляшки бифуркации сонной артерии / В.К. Гринь, Ю.В.Родин,Д.Л. Винокуров, Д.Ш. Дюба // Вестник неотложной и восстановительной медицины - 2003. - Т.4, №1. - С. 41-44. Особисто здобувачем проведені оперативні втручання, аналіз і трактування висновків, написання статті.

15. Особенности каротидной эндартерэктомии у пациентов с сахарным диабетом / А.А Штутин, Ю.В. Родин, С.К.Евтушенко, В.А Симонян, Д.Л. Винокуров, Е.А. Коновалова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т.4, № 3. - С. 400-404. Особисто здобувачем проаналізовано результати лікування, підготовлено матеріалу до друку, виконані усі оперативні втручання.

16. Штутін О.А. Корекція ішемії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет у сполученні з ураженням артерій каротидного басейну / О.А. Штутін, Ю.В. Родін, Д.Л. Вінокуров // Шпитальна хірургія. - 2003. - № 1. - С. 64-66. Особисто здобувачем описано результати дослідження, матеріали підготовлено до друку.

17. Анализ оптимизации межартериального анастомоза при патологической извитости сонных артерий / Ю.А. Скобцов, А.А. Штутин, Ю.В. Родин, В.С. Оверко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т.5, № 2. - С.289-292. Особисто здобувачем проведені оперативні втручання, збір матеріалу, аналіз і трактування висновків

18. Штутин А.А. Варианты церебральной гемодинамики после каротидной эндартерэктомии / А.А Штутин, Ю.В. Родин, Д.Л. Винокуров // Международный медицинский журнал. - 2004. - № 4. - С. 51-54. Особисто здобувачем проаналізовано результати досліджень, проведено узагальнення отриманих даних.

19. Динамика неврологических нарушений при патологической извитости внутренней сонной артерии у пациентов подвергшихся хирургической коррекции / Ю.В. Родин, В.В. Пичка, Е.А. Коновалова, Д.Л. Винокуров // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т.5, №4. - С.708-711. Особисто здобувачем розроблено концепцію дослідження, оперовані всі хворі, проведено збір матеріалу та аналіз одержаного матеріалу, написання статті.

20. Родин Ю.В. Изолированный двигательный паралич кисти, обусловленный поражением угловой извилины нижней теменной доли, как осложнение каротидной эндартерэктомии / Ю.В.Родин, И.Н. Деревянко // Український вісник психоневрології. - 2005. - Т.13, вип. 1 (42). - С. 32-34. Здобувачем проведено статистичну обробку одержаного матеріалу, написання статті.

21. Родин Ю.В. Нейропсихометрическое тестирование у пациентов, перенесших каротидную эндартерэктомию / Ю.В.Родин, И.Н. Деревянко, Л.А. Гашкова // Український вісник психоневрології. - 2005. - Т.13, вип. 2 (43). - С. 107-110. Здобувачем проведено виконання втручань та збір і аналіз одержаного матеріалу.

22. Эволюция гемодинамически незначимых конфигурационных деформаций внутренней сонной артерии / Ю.В. Родин, В.В. Пичка, Е.А. Коновалова, З.Л. Шматько, И.Н. Деревянко, Д.Л. Винокуров, Д.Ш. Дюба // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, № 3. - С. 337-341. Особисто здобувачем проаналізовано результати досліджень, проведено узагальнення отриманих даних , запропонована ідеологія дослідження.

23. Патологическая извитость внутренней сонной артерии, как причина неврологической симптоматики и её хирургическая коррекция / В.К. Гринь, А.А. Штутин, Ю.В. Родин, В.В. Пичка // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - 2007. - Т. 3, № 1-2. - С. 93-96. Особисто здобувачем описано результати дослідження, виконані усі оперативні втручання, матеріали підготовлено до друку.

24. Результаты комплексного лечения передней ишемической нейропатии у больных со стенозами сонных артерий / К.П. Павлюченко, Ю.В. Родин, В.И. Белоусов, Д.А. Коновалова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т. 8, № 2. - С. 207-209. Особисто здобувачем проаналізовано матеріал, підготовлено статтю до друку.

25. Родин Ю.В. Оперативное лечение больных с патологией брахиоцефальных артерий сверхвысокого неврологического риска / Ю.В.Родин, В.А.Симонян, Д.Ш. Дюба // Хірургія України. - 2008. - Т. 28, № 4 (додаток). - С. 253-255. Здобувачем проведено збір матеріалу, виконані усі оперативні втручання, взято участь у формулюванні висновків.

26. Алгоритми діагностики та скринінгове обстеження хворих з патологією брахіоцефальних артерій / Д.Ш. Дюба, Ю.В. Родин, В.А. Симонян, А.В. Ковальова, Д.Л. Винокуров // Практична медицина. - 2008. - Т. XIV, № 5. - С. 62-66. Особисто здобувачем проаналізовані дані обстеження хворих, сформульовано висновки, рекомендації, підготовлено матеріал до друку.

27. Родін Ю.В. Каротидна ендартеректомія у хворих з емболією центральної артерії сітківки / Ю.В. Родін, Д.О. Коновалова // Практична медицина. - 2008. - Т. XIV, № 5. - С. 203-206. Особисто здобувачем обґрунтовано та узагальнено отримані дані дослідження, сформульовано висновки роботи

28. Патент № 48513А Україна, МКВ А61В10/00. Спосіб формування оптимального кута анастомозу судин / Родін Ю.В., Пічка В.В., Антонов Є.В., Коновалова К.О., Адаменко Н.В.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2001096427; заявл. 20.09.2001; опубл. 15.08.2002, Бюл. № 8. Особисто здобувачем зроблено розрахунок і створена математична модель анастомозу судин, здійснено апробацію в клініці.

29. Патент № 53878А Україна, МКВ А61В10/00. Спосіб формування оптимального анастомозу судин / Родін Ю.В., Пічка В.В., Коновалова К.О.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2002010239; заявл. 09.01.2002; опубл. 17.02.2003, Бюл. № 2. Особисто здобувачем на підставі димової моделі зроблено розрахунок оптимального кута анастомозу при ПЗ ВСА.

30. Патент № 56851 А Україна, МКВ А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування хворих на патологічну звивистість сонних артерій, уражених облітеруючим атеросклерозом / Родін Ю.В., Пічка В.В., Вінокуров Д.Л., Єщенко О.І.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2002107867; заявл. 03.10.2002; опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5. Особисто здобувачем було виконано лікування хворих, розробка та впровадження власного способу лікування, аналіз отриманих результатів.

31. Патент № 56853 А Україна, МКВ А61В17/00. Спосіб каротидної ендартеректомії при оклюзуючому атеросклерозі сонних артерій / Родін Ю.В., Дюба Д.Ш., Пічка В.В.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2002107870; заявл. 03.10.2002; опубл. 15.05.2003, Бюл. № 5. Особисто здобувачем запропоновано новий спосіб КЕ, впровадження у клініці, проаналізовано одержані результати.

32. Патент № 62193 А Україна, МКВ А61В17/00. Спосіб інтраопераційного захисту головного мозку від ішемії з використанням німотопу / Родін Ю.В., Пічка В.В., Вінокуров Д.Л., Сімонян В.А.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2003010577; заявл. 22.01.2003; опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. Особисто здобувачем на підставі зіставлення клінічної картини й УЗДГ виявлена залежність між спазмом СМА й гіперперфузією. Запропоновано спосіб корекції.

33. Патент № 62192 А Україна, МКВ А61В10/00. Спосіб внутрішньопросвітного шунтування при каротидній ендартеректомії / Родін Ю.В., Вінокуров Д.Л., Пічка В.В., Антонов Є.В. ; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 2003010576; заявл. 22.01.2003; опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12. Особисто здобувачем запропоновано і впроваджено спосіб ВПШ без перетиснення ВСА, виконані всі операції за даною методикою.

34. Патент № 69678А Україна, МКВ А 61В17/00. Спосіб пластики внутрішньої сонної артерії аутоартерією / Родін Ю.В., Пічка В.В., Коновалова К.О., Коновалова Д.О., Антонов Є.В.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 20031110250; заявл. 13.11.2003; опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. Особисто здобувачем було виконано лікування хворих, розробка та впровадження власного способу пластики внутрішньої сонної артерії ауто артерією.

35. Патент № 69680А Україна, МКВ А61В17/00. Спосіб лікування патологічної звивистості сонної артерії / Родін Ю.В., Пічка В.В., Коновалова К.О., Коновалова Д.О., Антонов Є.В.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 20031110252; заявл. 13.11.2003; опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. Особисто здобувачем запропоновано спосіб лікування ПЗ ВСА без висічення надлишку артерії, виконані всі операції за даною методикою, проаналізовані результати лікування.

36. Патент № 71508А Україна, МКВ А61В5/00. Спосіб визначення ефективності операцій на брахіоцефальних судинах з використанням катаболічної тимідилфосфорилази / Штутін О.А., Родін Ю.В., Пічка В.В., Антонов Є.В., Коновалова К.О.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 20031213343; заявл. 31.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11. Особисто здобувачем запропоновані біохімічні маркери апоптозу й виявлено залежність між підвищенням рівня ферменту й результатом оперативного лікування.

37. Патент № 71481А Україна, МКВ А61В5/00. Спосіб визначення ефективності операцій на брахіоцефальних судинах з використанням малондіальдегіду / Штутін О.А., Родін Ю.В., Пічка В.В., Антонов Є.В., Коновалова К.О.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 20031213250; заявл. 31.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11. Особисто здобувачем запропоновано використання ПОЛ в діагностиці пізніх порушень харчування головного мозку.

38. Патент № 71506А Україна, МКВ А61В5/00. Спосіб визначення ефективності операцій на брахіоцефальних судинах з використанням оксиду азоту / Штутін О.А., Родін Ю.В., Пічка В.В., Антонов Є.В., Коновалова К.О.; заявник та патентовласник Інститут невідкл. і відновн. хірургії ім. В.К. Гусака АМН України. - № 20031213341; заявл. 31.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11. Особисто здобувачем було виконано лікування хворих, розробка та впровадження власного способу визначення ефективності операцій на брахіоцефальних судинах, аналіз отриманих результатів.

39. Родин Ю.В. Является ли контрлатеральная окклюзия внутренней сонной артерии определяющим фактором риска при выполнении каротидной эндартерэктомии / Ю.В.Родин, Д.Ш.Дюба, Л.Л.Гайдаш // IV Міжнародні Пироговські читання : наук. конгрес, присвячений 200-річчю М.І.Пирогова (XXII з`їзд хірургів України), 2-5 червня 2010 р.: тези доп. - Вінниця, 2010. - Том II. - С. 119 - 120. Особисто здобувачем проаналізовано матеріал, підготовлено тези до друку.

40. Родин Ю.В. Некоторые особенности лечения пациентов с окклюзионно-стенотическими поражениями сонных артерий / Ю.В. Родин // Медицина неотложных состояний. - 2008. - № 2(15). - С. 79-84.

41. Оптимизация лечения больных с каротидными стенозами на фоне выраженного неврологического дефицита / Ю.В.Родин, Д.Ш. Дюба, И.Н. Деревянко, Д.Л. Винокуров, Е.А. Коновалова, В.Е. Богатырёв // Практична ангіологія. - 2006. - № 3. - С. 72-76. Особисто здобувачем проаналізовано матеріал, підготовлено статтю до друку.

42. Гринь В.К Оперативное лечение больных с патологией экстракраниальных сосудов / В.К. Гринь, А.А. Штутин, Ю.В.Родин, Д.Ш. Дюба // Мистецтво лікування. - 2007. - № 7. - С. 21-26. Особисто здобувачем виконані усі оперативні втручання, проаналізовано результати лікування.

Размещено на Allbest.ru