Система відновлювального лікування рефлекторних м’язово-тонічних синдромів у неврології

Аналізуючи якісні та кількісні результати досліджень, можна виділити такі варіанти порушення ВЗД:

1. Надмірне забезпечення емоційної та фізичної діяльності - спостерігалося в гострій фазі РМС у пацієнтів з шийною (11 %) та грудною (9 % ) локалізацією.

2. Надмірне забезпечення всіх видів діяльності у вигляді пролонгованого характеру - 13 % пацієнтів від усіх досліджених. Зустрічалося лише в хронічній фазі РМС (при шийній локалізації РМС - у 15 %, грудній - 9 %, поперековій - 11 %).

3. Швидке виснаження ВЗ фізичної діяльності в поєднанні з достатнім забезпеченням емоційної (17 % пацієнтів у гострій фазі з поперековою локалізацією РМС).

4. Швидке виснаження ВЗ емоційної та фізичної діяльності реєструвалося у 19 % пацієнтів з хронічною фазою РМС (шийно-плечової локалізації - 70 %, у ділянці грудної клітки - 30 %).

5. Недостатнє забезпечення всіх видів діяльності зустрічалося у 15 % хворих у хронічній фазі РМС з локалізацією в ділянці шиї та плечового пояса.

Аналізуючи ВЗД відносно фаз больового синдрому, можна відзначити, що у гострій фазі спостерігалося два типи змін ВЗД: надмірність, яка характеризує, вочевидь, компенсаторне напруження ерготропних механізмів, та швидке виснаження ВЗ фізичної діяльності при достатньому вегетативному забезпеченні емоційної, що характерно для фізично неактивних пацієнтів. З переходом в хронічну фазу РМС компенсаторні механізми виснажуються, про що й свідчить швидке виснаження та недостатнє ВЗД. Ці дані чітко поєднувалися з даними про порушення ауторегуляції мозкового кровотоку.

Церебральна нейродинаміка у хворих з РМС характеризувалася переважанням десинхронізуючих систем головного мозку, що підтверджувало активацію його неспецифічних систем, яка клінічно збігається з наявністю СВД і емоційних порушень у досліджених хворих. При цьому аналіз церебральної нейродинаміки у досліджуваних групах не показав переважання будь-якого типу ЕЕГ залежно від локалізації РМС, за виключенням пароксизмальних ЕЕГ, 75 % яких спостерігалося у пацієнтів з РМС шийного рівня. Крім того, 90 % ЕЕГ 3 типа реєструвалися у пацієнтів із хронічним болем, тобто аналіз церебральної нейродинаміки підтвердив меншу залежність СВД від локалізації, а більшу - від фази РМС та ступеня м'язового синдрому.

Доцільність вивчення якості життя при РМС полягає в тому, що якість життя залежить від складного комплексу патологічних змін, які включають наявність болю та психосоматичних порушень, характерних для РМС, а також наявність у пацієнтів, що страждають від РМС, виразних емоційних порушень, взаємопов'язаних із больовим синдромом, що, вочевидь, також впливає на якість життя.

Аналіз результатів якості життя за тестом SF-36 показав зміни оцінки якості життя пацієнтів, які торкаються як фізичної, так і соціальної та емоційно-рольової сфер діяльності. Характеристики якості життя насамперед визначалися фазою РМС. У пацієнтів із гострою фазою РМС якість життя залежала не від локалізації, а від виразності больового синдрому (кореляційний зв'язок середньої сили (r=0,42), р?0,05 між середнім балом за шкалами SF-36 та шкалою ВАШ). У пацієнтів із хронічними РМС спостерігалися статистично вірогідні відмінності залежно від локалізації (р?0,05). Так, найбільш виразні зміни показників здоров'я реєструвалися у пацієнтів із РМС шийної локалізації, особливо відносно емоційно-рольової шкали. Достовірний рівень коливань у показниках здоров'я спостерігався також у пацієнтів із торакалгіями. Кореляційні зв'язки між середнім балом за шкалами SF-36 та виразністю больового синдрому за шкалою ВАШ склали від (r=+0,39 до r=+0,44), що свідчить про вплив емоційного сприйняття болю на якість життя пацієнтів з хронічними РМС.

Дослідження по опитувальнику загального здоров'я показало таку ж тенденцію у наших пацієнтів. Так, пацієнти відзначали наявність тривожності та порушень сну, депресивні реакції, а також проблеми в соціальному функціонуванні. Високими виявилися показники, які відображають проблеми соматичного здоров'я. При проведенні кореляційного аналізу було виявлено, що зі зростанням тривалості захворювання збільшується частота депресивної симптоматики за шкалою Д (r=0,33; p?0,05), соматоформних симптомів за шкалою А (r=0,29; p?0,05), тривоги та порушень сну за шкалою В (r=0,39; p?0,05). Позитивні кореляційні зв'язки спостерігалися також між виразністю больового синдрому і показниками тесту GHQ-28: шкалою соціальної дисфункції (r=0,47); депресії (r=0,34); тривоги та порушень сну (r=0,29).

Отже, отримані кореляційні взаємозв'язки свідчили, з одного боку, про велику роль емоційних порушень у сприйнятті болю, а з іншого - про вплив больового синдрому на емоційний стан пацієнтів.

У зв'язку з виявленими особливостями у пацієнтів із РМС проаналізована тривожність. У цілому хворі з РМС характеризувалися більш високим рівнем тривожності (369,8) у порівнянні з контролем (16 балів) (p?0,001). На рівень тривожності менш впливала локалізація РМС (хоча спостерігалася тенденція до підвищення тривожності у пацієнтів з РМС шийного рівня). Рівень тривожності достовірно зростав в хронічній фазі РМС (p?0,01), а також з підвищенням ступеня м'язового синдрому (p?0,01).

Схожими закономірностями характеризувалися також показники депресії. У цілому пацієнти мали показники м'якої депресії, найбільш виразні у пацієнтів із РМС шийного рівня, при хронічних РМС (p?0,01) у порівнянні з гострими РМС; при 3 ступені м'язового синдрому у порівнянні з 2 ступенем (p?0,01). Показники самопочуття, активності та настрою (САН) знижувалися у всіх груп пацієнтів зі зростанням ступеня м'язового синдрому та фазою РМС.

З урахуванням закономірностей зростання інтенсивності больових відчуттів з підвищенням рівнів тривожності, депресії, показників тесту САН, а також подібних закономірностей тестів якості життя цікавим представляється вивчення кореляційних взаємовідношень між переліченими показниками.

За даними кореляційного аналізу у хворих РМС в хронічній фазі має місце позитивний кореляційний зв'язок між показниками афективної шкали болю та всіма показниками «Опитувальника загального здоров'я» - соціальною дисфункцією (r=0,51), депресією (r=0,40), соматичними симптомами (r=0,32), тривогою та безсонням (r=0,21). В гострій фазі виявляється позитивний кореляційний зв'язок між показниками сенсорної та афективної шкал болю і наявністю суб'єктивного переживання хворими соматичного неблагополуччя (r=0,35), (r=0,25), а також тривоги та безсоння (r=0,29 і r=0,25), що свідчить про те, що чим більш афективну реакцію на біль мають хворі на РМС, тим більш виразна у них наявність соматичних симптомів, емоційних порушень і безсоння. Показник евалюативної шкали болю (тобто відчуття болю у теперішній момент), за отриманими даними, позитивно корелює з наявністю соматичних симптомів (r=0,40), соціальною дисфункцією (r=0,36), депресією (r=0,35), а негативно - з тривогою та безсонням (r=0,22). За результатами кореляційного аналізу присут-ній позитивний кореляційний зв'язок між показниками сенсорної шкали болю, наявністю соціальної дисфункції (r=0,48) та соматичними симптомами (r=0,45), а також між показником афективної шкали болю та соціальної дис-функції (r=0,39). Показник евалюативної шкали болю у пацієнтів з РМС позитивно корелює з наявністю депресії (r=0,71), а також соціальною дисфункцією (r=0,31), тривогою (r=0,29), суб'єктивним переживанням соматичного неблагополуччя (r=0,21), що свідчить про те, що наявність у хворих актуального больового відчуття значно посилює негативний вплив на емоційну сферу.

Таким чином, якість життя пацієнтів з гострими РМС залежить від тривалості та виразності больового синдрому і менше від його локалізації. У пацієнтів з хронічними РМС якість життя також визначається тривалістю та залежить від локалізації. У пацієнтів, що страждають від РМС, існує тісний взаємозв'язок між загальним здоров'ям, соціальним функціонуванням та здоров'ям психологічним, тобто існує зв'язок сприйняття болю з виразністю емоційно-особистісних порушень. Зниження якості життя хворих, які страждають від РМС, окрім виразності больового синдрома виникає внаслідок появи тривожної, депресивної та соматоформної симптоматики.

У пацієнтів, що страждають від РМС, спостерігалися когнітивні порушення. Скарги на складність розумового зосередження пред'являли 37,3 % хворих, на проблеми з запам'ятовуванням інформації - 54,2 % хворих.

Згідно з дослідженням середній бал за шкалою ММSE склав 27, 90±0,18, тобто у пацієнтів з РМС в цілому спостерігалася тенденція до зниження загального балу, отже не було виявлено достовірних когнітивних порушень (р?0,01). За допомогою тесту відрахунку чисел в усіх групах у 100% виявлені загальна стомлюваність, зниження концентрації уваги, деяке утруднення розумової ді-яльності. Найчастіше зустрічались такі варіанти помилок: помилки в одиницях при переході через десяток при відрахуванні чисел (у 22,5 %), помилки в десятках, характерні для пацієнтів з нестійкою увагою (29,5 %). У 60 % хворих до кінця тестування зростала тривалість пауз, що свідчило про підвищену стомлюваність та виснаженість.

Таким чином, при оцінці нейропсихологічного статусу була виявлена тенденція до порушення пам'яті відтворення, а також вірогідне порушення уваги та рахування. У порівнянні зі здоровими пацієнти з РМС достовірно гірше виконували тести для оцінки пам'яті (відстрочене відтворення в тесті 10 слів), уваги, гнучкості мислення та зорово-моторної координації (тест послідов-ного з'єднання цифр і букв, тест заміни цифрових символів).

При аналізі стану пацієнтів по групах залежно від локалізації больового синдрому виявлена вірогідна відмінність від контролю показників КП (р?0,01) у пацієнтів із больовими РМС шийного рівня. Подібні тенденції та вірогідні відмінності були характерні для хворих РМС шийного рівня відносно емоційних і вегетативних порушень, а також сприйняття болю.

Вочевидь, в генезі вказаних порушень у пацієнтів, що страждають від РМС шийного рівня, окрім впливу виразності самого больового синдрому та більш виразних вегетативно-емоційних дисфункцій, відіграють роль порушення церебральної гемодинаміки, виявлені у даної групи пацієнтів. При аналізі залежності виразності когнітивних порушень від виразності м'язового синдрому у пацієнтів з РМС шийного рівня відзначалася легка позитивна залежність між вказаними величинами (r=+0,26), що свідчило про зростання когнітивних дисфункцій із посиленням ІМС та виразності больового синдрому за шкалою ВАШ.

Результати дослідження пацієнтів із РМС дозволили сформулювати такі положення, які стали підставою для розробки алгоритмів терапії:

1. РМС будь-якої локалізації розвиваються на тлі загальної патобіомеханічної патології рухової системи, порушень біомеханіки з боку всіх відділів хребта, формування ТТ як у спазмованих, так і в розслаблених м'язах, причому не тільки в ділянці актуального болю, і в кожному випадку супроводжуються ПБМП. Тому незалежно від локалізації РМС програма лікування потребує біомеханічної корекції хребта в цілому, створення нового динамічного стереотипу та м'язової симетризації.

2. Виразність больових відчуттів у різні фази РМС визначається дещо від-мінними показниками. В гострій фазі РМС виразність больових відчуттів визначається ступенем м'язового синдрому (підвищенням тонусу та кількістю активних ТТ), а в хронічній - виразністю біомеханічних змін, вегетативно-емоційних проявів та ступенем м'язового синдрому у вигляді кількості м'язів, втягнутих в процес міофасціальної дисфункції, та кількості латентних ТТ, які є в залучених у патологічний процес м'язах.

3. РМС будь-якої локалізації поєднуються з синдромом вегетативної дистонії та тривожно-депресивними порушеннями, а також супроводжуються змінами церебральної гемодинаміки та когнітивними дисфункціями. Виявляється чіткий зв'язок між ступенем м'язового синдрому, наявністю ТТ і виразністю СВД.

4. Розвиток РМС призводить до виникнення вторинних неврологічних проявів, які є тунельними (м'язово- та сухожильно-м'язово-компресійними). При цьому розвиток вторинних неврологічних синдромів пов'язаний не стільки з виразністю больового синдрому, скільки з порушенням біомеханічного патерну та ступенем м'язового синдрому.

Загальні принципи терапії рефлекторних м'язово-тонічних синдромів

Програма відновлювального лікування при РМС будь-якого рівня була спрямована на корекцію постурального м'язового дисбалансу на тлі патобіомеханічних порушень опорно-рухового апарату, ліквідацію міофасціальних ТТ, а також вплив на синдром вегетативної дистонії та включала такі напрямки, направлені на симетризацію м'язового корсета та її закріплення. Програма складається з трьох блоків: мануальна терапія, рефлексотерапія (акупунктура), лікувальна гімнастика.

В комплекс мануальної терапії (перший блок) включались:

а) усунення функціональних блоків хребцевих рухових сегментів;

б) усунення м'язово-дистонічних, міодистрофічних та міофасціальних порушень техніками постізометричної релаксації, міофасціального розслаблення та м'язово-енергетичними (soft tissue technique), ішемічна компресія ТТ, акупресура, техніки напруження та протинапруження (strain and counterstrain), реліз (release)-ефект;

в) усунення дисфункцій basis cranii техніками краніальної мануальної терапії;

г) лікування положенням (аутомобілізація).

Другий блок - рефлексотерапія (акупунктура), яка передбачала загальний та сегментарний акупунктурний вплив.

Акупунктурний рецепт складався з використання класичного 3-рівневого підходу по Д.М. Табєєвій (1978, 2006), Є.Л. Мачерет, О.Є. Коваленко (2009). На підставі клінічних даних у досліджених пацієнтів була виявлена дисфункція меридіанів III, VII, IX, XI, XII та ін. Пріоритетними точками були XI 12, XI 20, VII 10, XIV 14, 20; X 5, 6; XIII 14 та ін. Сучасна інтерпретація вчення про ТА та їх зв'язки дозволяє обгрунтувати типові набори точок для лікування тих чи інших захворювань або синдромів. Акупунктура проводилась з використанням точок загального впливу на каналах E, VB, TR, IG, GI, P, MC, C, T, J. Спосіб впливу обирався залежно від переважання інь чи ян характеристик болю та функцій вегетативної нервової системи. При переважанні ян-компонента больових відчуттів та вегетативної дисфункції (гострий , нещодавній, переривчастий, денний, який посилюється при рухах, зменшується від холоду, стріляючий, пульсуючий або серцебиття, схильність до підвищення артеріального тиску і т.д.) вибирався тормозний спосіб впливу, при інь-компонентові (біль хронічний, постійний, нічний, який зменшується при рухах, в теплі, тупий або схильність до ваготонії) - вибирався слабкий тонізуючий або гармонізуючий спосіб впливу. Сеанси проводилися щоденно, курс лікування склав 10 процедур. Тривалість впливу при гальмівному способові - 30-40 хвилин, при слабкому тонізуючому - 15-20 хвилин, при гармонізуючому - 20-25 хвилин на сеанс. За допомогою акупунктурного впливу досягалась нормалізація вегетативних функцій та емоційних порушень, а також посилення анальгетичного ефекту та міорелаксації при м'язово-тонічних синдромах.

Третій блок - лікувальна гімнастика, яка спрямована на біомеханічну симетризацію тіла в трьохвимірному просторі з формуванням симетричного м'язового корсета.

Для формування та укріплення м'язового корсета необхідний індивідуально підібраний комплекс лікувальної фізкультури, спрямована на закріплення досягнутих результатів терапії, що і дозволяє в кінцевому підсумку сформувати оптимальний руховий стереотип.

Оскільки будь-яке патобіомеханічне порушення виникає внаслідок порушення конфігурації тіла в трьохвимірному просторі, ми вважаємо необхідним включити в основний комплекс лікувальної фізкультури вправи, спрямовані на усунення дефіциту довжини хребта за вертикальною оссю, а також вправи, які усувають біомеханічні порушення в декількох площинах. Розроблений нами комплекс спрямований на подовження та симетризацію тіла в трьохвимірному (трьохвекторному) просторі. Виходячи з цього, розроблено комплекс одно-, двох- та трьохвекторних вправ, які проводяться після виконання мануальних процедур, спрямованих на витяжіння тіла по вертикальній осі знизу вгору, зменшення кривизни поперекового та грудного згинів хребта і вирівнювання викривлень у сагітальній площині та усунення ротаційних порушень.

Концепція вправ полягала в тому, що при кожній вправі, яка виконується стоячи чи сидячи, включається акт самовитяжіння як один із декомпресійних факторів, необхідних для закріплення результатів мануального та рефлексотерапевтичного впливу. Кожному пацієнту підбирається індивідуальний комплекс вправ на самовитяжіння та симетризацію тіла, який виконується від 3 до 7 раз на добу, тривалістю від 5 до 7 хвилин в кожному підході.

Використовуючи вказані вище принципи, для кожного пацієнта була розроблена індивідуальна програма лікування, яка включала названі вище методики, що використовувалися в певній послідовності.

Розроблений алгоритм використаний всім досліджуваним пацієнтам з проведенням аналізу клінічної ефективності у 105 пацієнтів з різними неврологічними проявами (25 пацієнтам із цервікогенною атаксією, 35 пацієнтам із синдромом грушоподібного м'яза, глюталгії та вторинними крампі, 9 пацієнтам із коксопериартрозом, 7 пацієнтам із гоніалгією, 29 пацієнтам із пекталгією, лопатково-реберним та м'язово-коронарним синдромами), а також детальним аналізом результатів лікування 107 пацієнтів із порушенням церебральної гемодинаміки, 78 пацієнтів з СВД, 33 пацієнтів з плече-лопатковим периартрозом.

Узагальнена характеристика ефективності терапії представлена на рис. 1.

Рис.1. Редукція основних синдромів під впливом терапії РМС: А - больовий синдром, Б - м'язово-тонічний синдром, В - цефалгічний синдром, Г - атактичний синдром, Д - синдром плече-лопаткового периартрозу, Е - пектальгічний синдром, Є - лопатково-реберний синдром, Ж - синдром грушоподібного м'яза, З - крампі, И - коксопериартроз, І - гоніалгія.

Динаміка церебрального кровотоку вивчена в процесі терапії у 107 пацієнтів. Після лікування спостерігалась позитивна динаміка у вигляді ліквідації больового синдрому, зникнення головного болю, запаморочення, вегетативних симптомів. У вертеброневрологічному статусі відзначалося збільшення обсягу пасивних рухів у шийному відділі хребта, зникнення м'язово-тонічного напруження нижнього косого м'яза, розгиначів шиї, м'язів верхньо-лопаткової ділянки. Позитивна неврологічна симптоматика збігалася з покращенням гемодинамічних показників за даними ТКД (рис. 2, 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Динаміка ЛШК (см/с) в артеріальному руслі під впливом терапії РМС

Рис.3. Динаміка ЛШК (см/с) у веноз-ній системі під впливом терапії РМС

При цьому при ліквідації м'язово-тонічних порушень ЛШК як в артеріальному, так і у венозному руслах нормалізувались, досягаючи рівнів контроля, а також зникала асиметрія кровотоку, що збігалося зі зникненням венозних цефалгій та гемікранічних цервікогенних симпаталгій. Крім того, значно покращувалися показники ауторегуляції мозкового кровотоку за даними всіх контурів ауторегуляції, насамперед нейрогенного. Так, показники Крон на тлі лікування досягли рівня контролю (р?0,05). Під впливом розроблених алгоритмів терапії відзначено зростання ОС з 75 до 95 %. Таким чином, при ліквідації РМС відбувалася нормалізація церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні та її регуляції. Катамнез у хворих із синдромом хребетної артерії до 1 року, які отримували лікувальний комплекс , підтвердив стійкість ремісії та компенсацію мозкового кровотоку в 70 % випадків.

Виходячи з концепції дослідження, ми вважали важливим дослідити динамику психофізіологічного статусу у пацієнтів, які страждають від РМС, під впливом корекції міотонічних порушень методами мануальної терапії та комплексного використання мануальної терапії з акупунктурою.

Проліковано 78 пацієнтів з РМС цервікального рівня, які були розподілені на дві групи. Перша група - 39 пацієнтів (18 чоловіків, 21 жінка) отримувала комплекс мануальної терапії (5 сеансів через день).

Після ліквідації біомеханічних порушень та міофасціальної дисфункції наступала позитивна динаміка больового синдрому. Паралельно покращувалися всі психофізіологічні показники, що вивчалися. В той же час залишався достатньо високим рівень тривожності та суб'єктивних вегетативних проявів, що не досягли рівня контролю, що, вочевидь і зумовлювало невірогідне покращення самопочуття (рис.4).

Рис.4. Динаміка виразності больового синдрому та психофізіологічних показників у процесі мануальної терапії у хворих на цервікальні РМС

Тому для 2 групи пацієнтів (39 осіб, з них 19 жінок та 20 чоловіків) розроблена лікувальна програма, яка передбачала включення в лікувальний сеанс поряд з мануальною терапією акупунктури. Динаміка психофізіологічного статусу, виразності больового синдрому та загальне самопочуття хворих при комплексному немедикаментозному лікуванні була більш виразною по відношенню як до об'єктивних, так і до суб'єктивних синдромів (рис.5).

Рис.5. Динаміка виразності больового синдрому та психофізіологічних показників у процесі комплексної терапії у пацієнтів з цервікальними РМС

Вочевидь, більш виразна динаміка тривожних порушень привела як до меншого сприйняття інтенсивності больових відчуттів, так і до більш виразного покращення самопочуття. Це підтверджувалось зниженням психофізіологічної активації за даними ЕЕГ (підвищення амплітуди альфа-хвиль від 25 до 50 мкВ).

Таким чином, на нашу думку, можна виділити декілька важливих результатів як стосовно патогенезу і клінічного неврологічного оформлення РМС, так і стосовно ефективності терапії.

Зменшення психофізіологічної активації при ліквідації м'язово-тонічних порушень та больового синдрому, а також ще виразніший клінічний ефект при впливі не тільки на РМС, але й на синдром вегетативної дистонії, свідчать про тісний патогенетичний взаємозв'язок вказаних станів та про виникнення порочного патофізіологічного кола: м'язовий спазм - біль - вегетативні та емоційні порушення (психофізіологічна активація) - м'язовий спазм - біль. Результати терапії не тільки довели ефективність впливу немедикаментозної терапії при наявності у пацієнтів РМС, але й показали необхідність поєднання методів мануальної терапії та акупунктури.

Нами також показана доцільність використання фармакопунктури хондропротекторів (мукосат) при лікуванні РМС, що супроводжувалися виникненням плече-лопаткового периартрозу. На підставі аналізу різних способів введення хондропротектора у 33 пацієнтів з РМС, а саме - паравертебрального, параартикулярного та внутрішньом'язового доведено, що локальне фармако-пунктурне введення хондропротектора було більш ефективним, ніж внутрішньом'язове введення.

Катамнез проаналізований у 213 пацієнтів з РМС: протягом 4 років - у 38 хворих; протягом 3 років - у 39 пацієнтів; протягом 2 років - у 47 пацієнтів; протягом року - у 89 пацієнтів з РМС.

У 70 % пацієнтів спостерігався стійкий клінічний ефект. Ефект залежав від правильності й постійності виконання третьої складової запропонованої нами системи реабілітації (комплексу лікувальної гімнастики) та дотримання правильного режиму праці, організації робочого місця і т.ін. 30% пацієнтів потребували вертеброневрологічної корекції та повторного реабілітаційного курсу 1-2 рази на рік. гомеостаз рефлекторний мозковий

Таким чином, аналіз ефективності комплексу методик немедикаментозної та медикаментозної терапії дозволив сформулювати принципи відновлювального лікування РМС:

1. Система відновлювального лікування РМС повинна складатися з поєднання немедикаментозних та медикаментозних способів терапії. Роль оптимізованого нами комплексу немедикаментозної терапії полягає в максимальній ліквідації порушеного біомеханічного патерну - як підстави для розвитку міофасціальної дисфункції, симетризації м'язового корсета та інактивації ТТ, а також впливу на емоційно-вегетативні дисфункції. Медикаментозна терапія дозволяє досягти більш швидкого анальгетичного ефекту (НПЗП та фармакопунктура ТТ) та впливати на метаболізм м'язів (актовегін, вітаміни групи В), а також на тривожно-депресивні синдроми (анксіолітики, антидепресанти).

2. Лікування повинно проводитися як в гострий період, так і в період ремісії в хронічній фазі. Терапія в гострий період повинна бути спрямована на ліквідацію больового синдрому, відновлення нормальної біомеханіки хребта та інактивацію активних ТТ.

3. Відновлювальний період лікування переслідує мету симетризації м'язового корсета, інактивації максимальної кількості латентних ТТ, покращення метаболізму м'язів, вплив на синдром вегетативної дистонії, емоційні порушення.

4. Вторинні неврологічні синдроми, які розвиваються як тунельні внаслідок м'язово-тонічних порушень (цервікогенний головний біль, атаксія, церебральна дисгемія, м'язово-коронарний синдром і т. ін.), нівелюються завдяки ліквідації РМС. При наявності рефлекторно-дистрофічних синдромів у вигляді плече-лопаткового периартрозу, коксопериартрозу доцільна фармакопунктура хондропротекторами (мукосат).

5. Необхідна визначена послідовність використання немедикаментозних методів лікування (алгоритм використання біомеханічної корекції хребта, різних технік мануальної терапії, акупунктури, лікувальної гімнастики).

6. Симетризація м'язового корсета та його активне формування за допомогою індивідуально підібраних вправ лікувальної гімнастики сприяє профілактиці загострень РМС та зменшенню швидкості розвитку дегенеративно-дистрофічних змін хребта, про що свідчить катамнез. З медикаментозної терапії на даному етапі доцільні хондропротектори.

7. Спостереження за пацієнтами протягом 1-4 років показало стійкий ефект за умови дотримання пацієнтами рекомендацій із занять лікувальною гімнастикою та організації режиму праці.

Таким чином, виходячи з результатів дослідження особливостей перебігу рефлекторних м'язово-тонічних синдромів, створеної, апробованої програми лікування та доведення її ефективності шляхом впливу на біомеханічні порушення, патологічний руховий патерн із симетризацією м'язового корсета, внаслідок чого нівелюються не тільки РМС, але і вторинні неврологічні синдроми, концепцію формування та взаємовпливу вивчених показників можна представити так: рефлекторні м'язово-тонічні синдроми розвиваються за умов наявності предикторів у вигляді порушення рухового патерну, тривалого ізометричного напруження, гіподинамії, черепно-мозкових та хлистових травм в анамнезі і т.ін., а також провокуючих чинників у вигляді стресових ситуацій, непідготовлених рухів, фізичного та ізометричного перенапруження. Виникаючі РМС посилюють наявні біомеханічні порушення, що в свою чергу призводить до появи м'язово-скелетного болю іншої локалізації.

Виникнення РМС призводить до розвитку вторинних неврологічних синдромів (специфічних, які пов'язані з локалізацією РМС, та неспецифічних, що розвиваються незалежно від локалізації РМС). Специфічні проявляються больовим та м'язово-тонічним синдромами. Неспецифічні синдроми представлені розвитком вегетативних дисфунцій, емоційних і когнітивних порушень. При цьому вегетативно-емоційні порушення та м'язово-тонічні больові синдроми взаємопосилюють один одного. Крім того, їх посиленню сприяє цере-бральна дисгемія, яка розвивається в результаті РМС.

Тому для ефективного лікування вказаних порушень необхідно переривання виникаючих патогенетичних патологічних кіл, що взаємопосилюють один одного.

Висновки

У дисертації теоретично обгрунтована концепція розвитку рефлекторних м'язово-тонічних синдромів на підставі аналізу їх взаємозв'язку з біомеханічними порушеннями, вегетативно-емоційними дисфункціями, вторинними неврологічними проявами та нове вирішення науково-практичної проблеми - розробка, патогенетичне обґрунтування та доведення ефективності системи відновлювального лікування рефлекторних м'язово-тонічних синдромів у неврології.

1. Рефлекторні м'язово-тонічні синдроми будь-якої локалізації розвиваються на тлі загальної патобіомеханічної патології рухової системи та в кожному випадку супроводжуються порушенням рухового патерну: сколіоз шийного (49 % хворих), грудного та грудо-поперкового відділів хребта (45 % досліджених), кіфотична деформація грудного відділу (сутулість) - у 19,5 % пацієнтів, асиметрія плечового пояса - у 60 % досліджених, косозміщений таз - у 55 %, асиметрія кінцівок - у 69,5%. При симетричних нижніх кінцівках виявлено вен-тральне та дорзальне зміщення центра тяжіння тіла, а також деформація його контурів у сагітальній площині. При асиметрії нижніх кінцівок відзначалася деформація контурів тіла у фронтальній площині та вентро-медіальне і дорзо-латеральне зміщення центра тяжіння тіла з формуванням косого або косо-скрученого таза. Тому незалежно від локалізації рефлекторних м'язово-тонічних синдромів програма лікування потребує біомеханічної корекції хребта в цілому та створення нового динамічного стереотипу і симетризації м'язового корсета.

2. Клінічні прояви рефлекторних м'язово-тонічних синдромів завжди пов'язані з розвитком міофасціальної дисфункції та утворенням тригерних точок. Тригерні точки визначаються не тільки в напружених, але і в ослаблених м'язах. Встановлена пряма залежність виразності больового синдрому від кількості та болючості тригерних точок (р?0,01). В гострій фазі рефлекторних м'язово-тонічних синдромів виразність больових відчуттів визначається ступенем м'язового синдрому (підвищенням тонусу та кількістю активних тригерних точок - від 1 до 5), а в хронічній - виразністю біомеханічних порушень, вегетативно-емоційних проявів та кількістю м'язів, які включаються в процес міофасціальної дисфункції та кількості латентних тригерних точек (від 3 до 15), що знаходяться в них.

3. Неврологічні прояви рефлекторних м'язово-тонічних синдромів поділяються на специфічні: больовий та м'язово-тонічний синдроми в м'язах шиї, плечового пояса, тулуба, попереково-крижовій ділянці, ногах - у 100 % пацієнтів та неспецифічні, характерні для пацієнтів з рефлекторними м'язово-тонічними синдромами незалежно від локалізації: вегетативної дисфункції - 90 %; неврозоподібних порушень - 90 %; когнітивних порушень - 39,5 %; цефалгічний - 50 %; диссомнічний - 68 %; атактичний - 10 % (відсоток вказаний по відношенню до загального числа пацієнтів).

4. Неврологічні синдроми, які розвиваються при рефлекторних м'язово-тонічних синдромах, формуються як вторинні багаторівневі тунельні (поміжм'язові, шкірно-фасціально-м'язові) та пов'язані з компресією судинно-вегетативно-нервових утворень відповідно до рівня локалізації. На шийному рівні РМС призводить до виникнення головного болю та атаксії, у зв'язку з чим нами виділено поняття «цервікогенний головний біль» та «цервікогенний атактичний синдром». Виділені три основних механізми розвитку «цервікогенного головного болю», пов'язаного з РМС: (судинний, рефлекторно-м'язовий і невралгічний) та клінічні особливості цервікогенної атаксії. На рівні плечового пояса РМС призводять до м'язового типу плече-лопаткового периартрозу; на грудному рівні - до пекталгічного та м'язово-коронарного синдрому, на попереково-крижовому - до м'язового варіанта коксопериартрозу та гоніалгії.

5. Розвиток синдрому вегетативної дистонії, емоційних та когнітивних порушень пов'язаний не стільки з локалізацією РМС, скільки з виразністю м'язово-тонічного синдрому та його тривалістю. Синдром вегетативної дисфункції може бути як первинним, так і вторинним по відношенню до РМС. Виявляється чіткий зв'язок між ступенем м'язового синдрому і наявністю та виразністю симпатичної направленості вегетативних функцій (р?0,01). У будь-якому випадку синдром вегетативної дистонії вплітається в патогенез, обтяжуючи перебіг рефлекторних м'язово-тонічних синдромів будь-якої локалізації. Виразність вегетативних, тривожних та депресивних порушень, пов'язаних зі ступенем м'язового синдрому та виразністю біомеханічних порушень, відіграє основну роль в оцінці якості життя пацієнтами з хронічними РМС, у той час як на якість життя пацієнтів, що страждають від гострих РМС, впливає насамперед актуальність больового синдрому.

6. При РМС будь-якої локалізації виникають порушення церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні як в артеріальному, так і у венозному руслі. Гемодинамічні зміни більш виражені при шийному больовому м'язово-тонічному синдромі. Основними доплерографічними показниками є асиметрія кровотоку в хребетних артеріях з коливанням ЛШК від 55,6 до 63,5 см/с, підвищення індексу пульсації на 18,1 % по відношенню до контрольної групи. Асиметрія кровотоку та ізольований ангіоспазм збігалися з боком м'язового напруження. Швидкість кровотоку по ХА зростала з (48,2±5,8) см/с в гострій фазі до (52,4±3,6) см/с в хронічній при контролі (46,9±6,7) см/с, а також залежно від ступеня м'язового синдрому (48,0±6,8) см/с при 2 ст.; (51,9±4,0) см/с при 3 ст. Церебральна дисгемія має ознаки порушення ауторегуляції мозгового кровотоку з декомпенсацією в хронічній фазі (р ? 0,01) з боку метаболічного, міогенного контурів та ІВМР і в основному пов'язана з нейрогенним контуром ауторегуляції, який порушувався як в гострій, так і в хронічній фазі. Частота ортостатичної стійкості знижувалася у пацієнтів з РМС з 92,3 до 60 %.

7. Вплив на РМС за допомогою методів мануальної терапії приводить до регресу неврологічних синдромів (головного болю, запаморочення, церебральної дисгемії, вегетативної дисфункції, когнітивних порушень, плече-лопаткового та коксопериартрозу і т.ін.), що підтверджує роль рефлекторних м'язово-тонічних синдромів як компресійних у їх походженні. Приєднання до лікування акупунктури посилює та прискорює ефект терапії. Доведена провідна роль лікувальної гімнастики у закріпленні результатів симетризації м'язового корсета.

8. Розроблена система відновлювального лікування РМС, яка складається з комплексу немедикаментозної терапії (згідно з алгоритмом використання мануальної терапії, акупунктури, лікувальної фізкультури) в поєднанні з медикаментозним лікуванням (НПЗП, нейрометаболічна терапія, хондропротектори), приводить до терапевтичного ефекту завдяки впливу на основні патогенетичні ланки рефлекторних м'язово-тонічних синдромів.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Ярошевский А.А. Нарушения церебральной гемодинамики при рефлекторных мышечно-тонических синдромах шейного уровня и эффективность применения методов мануальной терапии / А.А. Ярошевский // Український неврологічний журнал. - 2010. - №1. - С.77 - 81.

2. Ярошевский А.А. Качество жизни пациентов, страдающих рефлекторными болевыми мышечно-тоническими синдромами / А.А. Ярошевский // Медицина сегодня и завтра. - 2010. - №2. - С.148 - 151.

3. Ярошевский А.А. Особенности функционирования вегетативной нервной системы и состояние церебральной нейродинамики при рефлекторных мышечно-тонических синдромах / А.А. Ярошевский // Экспериментальна та клінічна медицина. - 2010. - №2. - С.133 - 138.

4. Ярошевский А.А. Когнитивные расстройства у пациентов, страдающих рефлекторными мышечно-тоническими синдромами / А.А. Ярошевский // Медицинская психология. - 2010. - Т.5, № 2.- С.77 - 81.

5. Ярошевский А.А. Клинико-неврологические особенности головокружения, связанного с цервикальными рефлекторными мышечно-тоническими синдромами / А.А. Ярошевский // Проблемы экологии и медицины. - 2010. - №2. - С.28 - 30.

6. Ярошевский А.А. Особенности патобиомеханических паттернов у пациентов, страдающих цервикальными рефлекторными мышечно-тоническими синдромами / А.А. Ярошевский // Вісник біологіі та медицини. - 2010. - №2. - С.151 - 155.

7. Ярошевский А.А. Восстановительное лечение рефлекторных мышечно-тонических болевых синдромов, связанных с нарушениями биомеханики позвоночного столба / А.А. Ярошевский // Український неврологічний журнал. - 2010. - №3. - С.80 - 87.

8. Ярошевский А.А. Динамика психофизиологического статуса пациентов, страдающих цервикальными рефлекторными мышечно-тоническими синдромами под влиянием комплексной немедикаментозной терапии / О.А. Ярошевський // Світ медицини та біології. - 2010. - №3. - С.47 - 51.

9. Ярошевский А.А. Роль цервикального фактора в генезе головной боли и головокружения / А.А. Ярошевский // Международный медицинский журнал. - 2010. - №3. - С.16 - 24.

10. Ярошевский А.А. Вегетативная дисфункция и мышечно-скелетная боль: взаимосвязь и возможности немедикаментозной терапии / А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. - 2010. - №4. - С.62 - 70.

11. Ярошевский А.А. Принципы дифференциальной диагностики вертеброгенных кардиалгий / А.А. Ярошевский // Сімейна медицина. - 2007. - №1 (19). - С.56 - 57.

12. Ярошевский А.А. Интенсивность болевых ощущений и личностная тревожность у пациентов с цервикогенной цефалгией мышечного напряжения / А.А. Ярошевский // Медицинская психология. - 2008. - Т.3, №4. - С.89 - 92.

13. Морозова О.Г. Динамика клинико-гемодинамических показателей под влиянием комплексной терапии с использованием препарата местного действия Капсикам у больных хронической церебральной ишемией / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, О.В. Померанцева // Український вісник психоневрології. - Харків, 2005. - Т. 13. - Вип. 2 (43). - С.79 - 81. (Дисертантом зібрано матеріали, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

14. Морозова О.Г. Опыт лечения невропатии лицевого нерва с применением препарата Актовегин драже / О.Г. Морозова, В.І. Здибський, О.А. Ярошевський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2008. - №2. - С.123 - 126. (Дисертантом проведений літературний огляд, лікування з використанням розробленого алгоритму немедикаментозної терапії, а також підготовлено до друку публікацію).

15. Морозова О.Г. Патогенетический подход к лечению головной боли с артериальной гипертензией / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, Л.В. Климович // Український неврологічний журнал. - 2008. - №3. - С.37 - 41. (Дисертантом проведений аналіз літератури, зібрано матеріал, проведено лікування та проаналізовані результати дослідження, написано та підготовлено до друку публікацію).

16. Морозова О.Г. Патогенетический подход к лечению головной боли у пациентов с венозной дистензией при начальной хронической церебральной ишемии / О.Г. Морозова, Л.В. Климович, Л. Ю. Сыкал, А.А. Ярошевский // Семейная медицина. - 2008. - №3. - С.83 - 85. (Дисертантом проведено лікування та проаналізовані його результати, підготовлена до друку публікація).

17. Морозова О.Г. Bозможности фитотерапевтической коррекции нарушений сна у пациентов с вегетативной дисфункцией / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, В.И. Здыбский // Український неврологічний журнал. - 2009. - №1. - С.64 - 68. (Дисертантом проведені нейропсихологічні дослідження в динаміці терапії, проаналізовані результати, написана стаття).

18. Морозова О.Г. Дифференцированный подход к лечению цервикогенной головной боли напряжения /О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський // Український вісник психоневрології. - 2009. - Т. 17. - Вип.2 (59). - С.100 - 103. (Дисертантом проведені нейропсихологічні дослідження та лікування хворих, проаналізовано результати, підготовлено до друку статтю).

19. Морозова О.Г. Патогенетический подход к терапии миофасциальной болевой дисфункции / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. - 2009. - №3. - С.104 - 107. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

20. Морозова О.Г. Цервикогенная головная боль: современные представления и тактика лечения / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. - 2009. - №5. - С.93 - 103. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, розроблено алгоритм лікування цервікогенного головного болю, проведений аналіз динаміки терапії, проведений аналіз дослідження та представлені результати у вигляді статті).

21. Морозова О.Г. Особенности формирования головной боли при артериальной гипертензии / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. - 2009. - Спец. выпуск «Головная боль». - С.55 - 62. (Дисертантом проведений літературний пошук, клініко- та вертеброневрологічне дослідження хворих, проаналізовані результати, підготовлена до друку публікація).

22. Морозова О.Г. Алгоритм диагностики и лечения головокружения в общесоматической практике / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Ліки України. - 2010. - №4. - С.34 - 41. (Дисертантом проведений літературний пошук, на підставі дослідження хворих на запаморочення розроблений алгоритм вертеброневрологічної діагностики атаксії у загальносоматичній практиці, підготовлені терапевтичні рекомендації та стаття в цілому до друку).

23. Морозова О.Г. Загальні принципи медикаментозного знеболення / О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський // Сімейна медицина. - 2007. - №1 (19). - С. 17 - 20. (Дисертантом проведений літературний огляд та систематизовані власні результати досліджень, а також підготовлена до друку публікація).

24. Морозова О.Г. Дифференцированный подход к применению методов рефлексотерапии при головной боли / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, Л.В. Климович и др. // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15. - Вип.1 (50). - С.90. (Дисертантом зібрано матеріали, проведено аналіз отриманих даних, підготовлено до друку публікацію).

25. Здыбский В.И. Эффективность лазеротерапии и гомеосиниатрии при плече-лопаточном периартрозе / В.И. Здыбский, Л.В. Климович, А.А. Ярошевский // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т 15. - Вип.1 (50). - С. 53. (Дисертантом проведений аналіз власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

26. Избранные клинические лекции по рефлексотерапии (по материалам научных работ сотрудников кафедры рефлексотерапии ХМАПО): монография / [О.Г. Морозова, В.И. Здыбский, О.И. Бутенко, В.В. Цыганенко, А.А. Ярошевский] // Харьков: СПДФЛ, 2005. - 208 с. (В лекції представлені розробки, які торкаються проблеми м'язово-скелетного болю).

27. Избранные клинические лекции по рефлексотерапии (по материалам научных работ кафедры рефлексотерапии ХМАПО): Изд. 2-е, пер. и доп.: монография / [О.Г. Морозова, В.И. Здыбский, О.И. Бутенко, В.В. Цыганенко, А.А. Ярошевский, А.В. Иванова] //Х.: СПДФЛ, 2007.-304 с. (Дані дослідження викладені дисертантом в двох лекціях).

28. Медицина неотложных состояний. Избранные клинические лекции. Т.4: монография / [Под ред.В.В. Никонова, А.Э. Феськова, Б.С. Федака] // Харьков, Коллегиум. - 2009. - С. 375 - 393. (В структурі монографії дисертантом представлена лекція «Нейропатическая боль - взгляд невролога»).

29. Рефлексотерапия в восстановительном лечении нейропатии лицевого нерва: методическое пособие / [О.Г. Морозова, В.И. Здыбский, А.А. Ярошевский и др.] // Харьков. - 2010. - 34 с. (Дисертантом представлені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація)

30. Морозова О.Г. Лечение хронического вертеброгенного болевого синдрома шейной локализации с использованием препарата НЕУРОБЕКС ® / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский, Л.В. Климович // Аптека Галицька. - 2005. - № 19. - С.9 - 12. (Дисертантом зібрано матеріали, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

31. Морозова О.Г. Современные представления о механизмах и клинике цефалгического синдрома при артериальной гипертензии / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Медицина неотложных состояний. - 2006. - №2(3). - С.15 - 23. (Дисертантом проведений літературний огляд, лікування з використанням розробленого алгоритму немедикаментозної терапії, а також підготовлено до друку публікацію).

32. Морозова О.Г. Дифференцированное применение способов рефлексотерапии при стенокардии и кардиалгиях различного генеза / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский, В.І. Здыбский // Медицина неотложных состояний. - 2006. - №3 (4). - С.108 - 111. (Дисертантом систематизовані результати досліджень, підготовлена публікація).

33. Морозова О.Г. Миофасциальная дисфункция: принципы диагностики и терапии / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Здоров'я України. - 2008. - №13-14. - С.24 - 27.(Дисертантом зібрано матеріали, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

34. Морозова О.Г. Дифференцированный подход к лечению рефлекторных нейродистрофических синдромов с применением хондропротекторов / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский // CONSILIUM medicum. - 2009. - №4. - С.8 - 10. (Дисертантом проведений літературний огляд та систематизовані власні результати досліджень, а також підготовлена до друку публікація).

35. Морозова О.Г. Оценка использования перорального высокодозового В-витаминного комплекса Неуробекс Форте в терапии рефлекторных мышечно-тонических синдромов / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский // Здоров'я України. - 2009. - №20. - С.44 - 45. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

36. Морозова О.Г. Патогенетическое обоснование назначения нейрометаболической терапии при заболеваниях периферической нервной системы / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский // Здоров'я України. - 2009. - №19. - С.57 - 59. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

37. Ярошевский А.А. Эффективность применения методов мануальной терапии в коррекции церебральных гемодинамических расстройств при рефлекторно-мышечных синдромах шейного уровня / А.А. Ярошевский // Мат. ІІ З'їзду рефлексотерапевтів України, присвяченого 30-річчю служби рефлексотерапії в Україні (з міжнародною участю). - Київ, 28-29 вересня 2007 р. - С.341 - 345.

38. Морозова О.Г. Роль немедикаментозних методів у комплексній терапії когнітивних порушень при хронічній церебральній ішемії / О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський, Л.В. Климович // IV Національний конгрес геронтологів і геріартрів України «Проблемы старения и долголетия». - Київ, 2005. - Том 14, приложение. - С.174. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

39. Морозова О.Г. Роль нетрадиційних методів у реабілітації цефалгічних синдромів на тлі хронічної церебральної ішемії / О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський, В.І. Здибський // Матеріали другої науково-практичної конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”. - Київ, 7-8 жовтня 2005 р. - С.100 - 101. (Дисертантом проведений літературний пошук, клініко- та вертеброневрологічне дослідження хворих, проаналізовані результати, підготовлена до друку публікація).

40. Морозова О.Г. Диференційоване використання методів рефлексотерапії у лікуванні дорсалгій / О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський, В.І. Здибський // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”. - Київ, 6-7 жовтня 2006р. - С.159 - 160. (Дисертантом проведений літературний огляд, лікування з використанням розробленого алгоритму немедикаментозної терапії, а також підготовлено до друку публікацію).

41. Морозова О.Г. Влияние препарата «Фитосед» на психоэмоциональную деятельность у пациентов с вегетативной дисфункцией / О.Г.Морозова, В.И. Здыбский, А.А. Ярошевский, Л.В.Климович// Мат. ІІ З'їзду рефлексотерапевтів України, присвяченого 30-річчю служби рефлексотерапії в Україні (з міжнародною участю). - Київ, 28-29 вересня 2007 р. - С.230 - 236. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

42. Морозова О.Г. Проблеми вивчення рефлексотерапії в структурі післядипломної освіти / О.Г. Морозова, О.А. Ярошевський, В.І. Здибський // Післядипломна медична освіта: досвід і перспективи . Матеріали Науково-методичної конференції, присвяченої 85-річчю ХМАПО. - Харків, 2-3 жовтня 2008 р. - С.127 - 128. (Дисертантом зібрано матеріали, проведено аналіз отриманих даних, написано та підготовлено до друку публікацію).

43. Морозова О.Г. Дифференцированное применение рефлексотерапии при головной боли / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский, В.И. Здыбский // «Роль фізичних чинників в реабілітації». Тезисы конференции, посвященной 50-летию кафедры физиотерапии ХМАПО. - 2008. - С.36 - 38. (Дисертантом проведений літературний огляд, лікування з використанням розробленого алгоритму немедикаментозної терапії, а також підготовлено до друку публікацію).

44. Морозова О.Г. Связь головной боли и когнитивных расстройств у пациентов с хронической церебральной ишемией на фоне артериальной гипертензии / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні». - 28-29 січня 2009 р. - С.59 - 60. (Дисертантом проведений аналіз літератури, зібрано матеріал, проведено лікування та проаналізовані результати дослідження, написано та підготовлено до друку публікацію).

45. Морозова О.Г. Фитотерапевтическая коррекция нарушений сна у пациентов с вегетативной дисфункцией / О.Г. Морозова, В.И. Здыбский, А.А. Ярошевский // Збірка тез наукового симпозіуму «Сучасні аспекти практичної неврології». - 9-11 вересня 2009 р. - С.25 - 26. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, узагальнені результати власних досліджень, підготовлена до друку публікація).

46. Морозова О.Г. Тригеминальные вегетативные цефалгии / О.Г.Морозова, А.А. Ярошевский // Здоров'я України. - 2010. - Тематичний номер «Неврологія. Аспекти діагностики та лікування». - С.26 - 28. (Дисер-тантом проведений аналіз літературних джерел, проведено лікування КОНСТ-синдрому, проаналізовані та узагальнені результати власних досліджень, написано та підготовлено до друку публікацію).

47. Морозова О.Г. Патогенез цервикогенной головной боли и дифференцированный подход к терапии цервикокраниалгий / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Матеріали ХІІ Міжнародної конференції «Актуальні напрямки неврології: сьогодення та майбутнє». - 25-28 квітня 2010 р.,Судак. - С.280 - 283. (Дисертантом проведений літературний пошук, клініко- та вертеброневрологічне дослідження хворих, проаналізовані результати, підготовлена до друку публікація).

Анотація

Ярошевський О.А. Система відновлювального лікування рефлекторних м'язово-тонічних синдромів у неврології. - Рукопис.