Щодо стану реставрацій з матеріалу Brilliant, Coltene, у цей термін, то оцінку А за візуально-інструментальним методом отримали 91,43±4,73% реставрацій пацієнтів І підгрупи, 84,62±6,08% реставрацій пацієнтів ІІ підгрупи та 87,10±6,02% - ІІІ підгрупи; за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення - 85,71±5,91%, 76,92±8,26% та 80,65±7,10%, відповідно. Усі наведені показникі відрізнялися один від одного невірогідно (р>0,05). Кількість ускладнень була, загалом, невеликою та відрізнялася у пацієнтів різних підгруп у залежності від методів дослідження невірогідно (р>0,05). полімеризація фотокомпозиційний цифровий рот

За критерієм «крайове забарвлення» зареєстровані у ході клінічного дослідження показники відсутності забарвлення на межі реставрації та емалі зубів (найвища оцінка А) були близькими до тих, що визначені за попереднім критерієм. У пацієнтів І підгрупи цю оцінку за візуально-інструментальним методом отримали 89,47±4,98% реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, за комп'ютерним методом - 84,21±5,92%, у пацієнтів ІІ підгрупи - 82,76±7,01% та 75,86±7,95%, ІІІ підгрупи - 85,29±6,07% та 79,41±6,93%, відповідно. Відновлення з матеріалу Brilliant, Coltene, показали відсутність крайового забарвлення у пацієнтів І підгрупи у 88,57±5,38% випадків за візуально-інструментальним та у 82,86±6,37% за комп'ютерним методом, у пацієнтів ІІ підгрупи - у 80,77±7,73% та 73,08±8,70%, у пацієнтів ІІІ підгрупи - у 83,87±6,61% та 77,42±7,51% випадків, відповідно. Усі показники найвищої якості реставрацій за цим критерієм, як і ускладнень, кількість яких була невеликою, не мають вірогідної різниці між собою (р>0,05).

Дослідження за критеріями «кольорова відповідність», «шорсткість поверхні», «анатомічна форма», які проводили візуально-інструментально, показали, що найвищі оцінки отримали у пацієнтів усіх підгруп 90% реставрацій і більше, незалежно від матеріалу, з якого вони були виготовлені. Чутливість та вторинний карієс у відновлених зубах були відсутні.

Через 24 місяці показник ТЕР у пацієнтів І підгрупи групи А складав 3,590,18 бала, у пацієнтів ІІ та ІІІ підгрупи він був значно гіршим - 7,250,22 та 7,720,25 бала, відповідно. Оцінка реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, за критерієм «крайове прилягання» у пацієнтів І підгрупи показала достатньо високі результати: 88,57±5,38% реставрацій за візуально-інструментальним методом дослідження та 82,86±6,37% за комп'ютерним отримали найвищу оцінку А. Близькі за значенням результати були у пацієнтів ІІІ підгрупи: відповідно, 86,67±6,21% та 80,00±7,30%. У пацієнтів ІІ підгрупи оцінку А отримали 80,00±8,00% реставрацій за візуально-інструментальним та 68,00±9,33% відновлень за комп'ютерним методом.

Майже такі ж результати були зареєстровані у пацієнтів з відновленнями з матеріалу Brilliant, Coltene. Так, у пацієнтів І та ІІІ підгруп за візуально-інструментальним методом, відповідно, у 87,50±5,85% та 85,19±6,84% реставрацій був визначений плавний перехід від матеріалу до емалі відновлених зубів, що відповідає оцінці А. За методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення найвищу оцінку отримали 81,25±6,90% реставрацій у пацієнтів І підгрупи та 77,78±8,00% реставрацій у пацієнтів ІІІ підгрупи. Інша ситуація була у пацієнтів ІІ підгрупи, у яких оцінка А була виставлена 77,27±8,93% реставрацій за візуально-інструментальним методом та лише 63,64±10,26% відновлень за комп'ютерним. Загальна кількість ускладнень у пацієнтів цієї підгрупи, які виявлені візуально-інструментальним методом, дорівнювала 20% у випадку застосування для відновлення матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, та перевищувала 22% у разі реставрації зубів матеріалом Brilliant, Coltene, а за комп'ютерним методом їх було, відповідно, 32% та 36%. Це майже у 2 рази більше, ніж кількість ускладнень у пацієнтів І та ІІІ підгруп, однак різниця між відповідними показниками у підгрупах пацієнтів за методами дослідження у всіх випадках є невірогідною (р>0,05).

За критерієм «крайове забарвлення» у пацієнтів І підгрупи оцінку А, яка реєструє відсутність такого на межі реставрацій, отримали за візуально-інструментальним методом 85,71±5,91% відновлень, з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, за комп'ютерним - 80,00±6,76%, у пацієнтів ІІІ підгрупи 83,33±6,80% та 76,67±7,72% відновлень. Найгірший результат був у пацієнтів ІІ підгрупи 76,00±8,54% та 64,00±9,60%, відповідно до методів.

Аналогічну тенденцію було виявлено у ході дослідження за цим критерієм реставрацій з матеріалу Brilliant, Coltene. Відсутність крайового забарвлення (оцінка А) у пацієнтів І підгрупи була зареєстрована за візуально-інструментальним методом у 84,38±6,42% реставрацій, за методом комп'ютерного аналізу - у 78,13±7,71%. Це достатньо високий результат у порівнянні з показниками пацієнтів ІІ підгрупи, у яких оцінку А отримали, відповідно, лише 72,73±9,50% та 59,09±10,48% відновлень, але відмінності є невірогідними (р>0,05). Також невірогідно (р>0,05) відрізняються від інших показники відсутності забарвлення на межі реставрацій у пацієнтів ІІІ підгрупи: 81,48±7,48% та 74,07±8,43% відновлень, відповідно до методів дослідження (візуально-інструментального та комп'ютерного), отримали оцінку А.

За критерієм «крайове забарвлення» загальна кількість ускладнень з оцінками В і С була найбільшою у пацієнтів ІІ підгрупи. Незалежно від матеріалу реставрації та методу дослідження, вона майже у 2 рази перевищує такі показники у пацієнтів інших підгруп. Так, за візуально-інструментальним методом сумарна кількість таких реставрацій з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, у пацієнтів ІІ підгрупи дорівнювала 24%, з матеріалу Brilliant, Coltene, перевищувала 27%; за комп'ютерним методом кількість таких реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, дорівнювала 36% та перевищувала 41% у разі використання матеріалу Brilliant, Coltene.

Саме у пацієнтів ІІ підгрупи, у яких рівень СФКС емалі був низьким та дуже низьким, а препарування каріозних порожнин під ФКМ було стандартним, через 24 місяці після відновлення був діагностований вторинний карієс: у пацієнтів з реставраціями з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, у 12,00±6,65% випадків, з реставраціями з Brilliant, Coltene, у 13,64±7,32%.

За критеріями «кольорова відповідність», «шорсткість поверхні», «анатомічна форма» найвищі оцінки А отримали у пацієнтів усіх підгруп більше 90% реставрацій з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer. Щодо відновлень з матеріалу Brilliant, Coltene, то за критерієм «шорсткість поверхні» у пацієнтів ІІ та ІІІ підгруп були зареєстровані показники кількості оцінок А нижче за 90%, а саме, 86,36±7,32% та 88,89±6,05%, відповідно. Також нижчою за 90% у пацієнтів ІІІ підгрупи була кількість найвищих оцінок за критерієм «кольорова відповідність»- 88,89±6,05%. В усіх інших варіантах реставрацій з Brilliant, Coltene, з оцінкою А за наведеними вище критеріями було більше 90%.

Найбільш переконливо відмінності у показниках якості реставраційних робіт у пацієнтів різних підгруп групи А виявилися через 36 місяців після проведення відновлення. Під час контрольного огляду показник ТEР у пацієнтів І підгрупи (3,620,21 бала), як і у попередні терміни, вірогідно (p<0,05) відрізнявся від такого у пацієнтів ІІ (7,310,18 бала) та ІІІ підгрупи (7,690,22 бала). Різниця між останніми показниками є невірогідною (p>0,05).

Результати дослідження реставрацій з Charisma, Herаeus Kulzer, за критерієм «крайове прилягання» у цей термін були такими. Найбільша кількість реставрацій з оцінкою А знов була зареєстрована у пацієнтів І підгрупи: 83,87±6,61% за візуально-інструментальним та 74,19±7,86% за комп'ютерним методом дослідження. Дещо менше їх було у пацієнтів ІІІ підгрупи - 80,00±8,00% та 68,00±9,33%, ще менше, і це систематично протягом усього дослідження, у пацієнтів ІІ підгрупи - 72,73±9,50% та 54,55±10,62%, відповідно, але різниця з попередніми показниками є невірогідною (p>0,05).

Значно зросла кількість ускладнень за цим критерієм у пацієнтів усіх підгруп. Але у пацієнтів І підгрупи їх було відносно небагато (загалом, 15% за візуально-інструментальним методом та 25% за комп'ютерним), хоча в порівнянні з результатами обстеження через 12 місяців їх виявлено за двома методами майже в 2 рази більше. У пацієнтів ІІ підгрупи загальна кількість ускладнень була максимальною за даним критерієм (більше 27% за візуально-інструментальним та 45% за комп'ютерним методом) на відміну від таких показників у пацієнтів ІІІ підгрупи, що складали, відповідно, 20% та 32% (р>0,05).

Дослідження відновлень з матеріалу Brilliant, Coltene, за критерієм «крайове прилягання» у зазначений термін продемонструвало ще більшу кількість ускладнень. Візуально-інструментальний метод дав можливість виставити найвищу оцінку А у пацієнтів І підгрупи 82,14±7,24% реставрацій, у пацієнтів ІІІ підгрупи - 77,27±8,93%, ІІ підгрупи - лише 68,42±10,66% реставрацій. Оцінка цих відновлень методом комп'ютерного аналізу показала відмінне крайове прилягання, відповідно, у 71,43±8,54%, 63,64±10,26% та 47,37±11,45% реставрацій, тобто кількість найвищих оцінок у пацієнтів ІІ підгрупи була меншою за половину усіх реставрацій. Загальна кількість ускладнень, незалежно від методів дослідження, у пацієнтів ІІ підгрупи (близько 53%) майже у 2 рази перевищує таку у пацієнтів І підгрупи (трохи більше 28%) та у 1,7 раза у пацієнтів ІІІ підгрупи (приблизно 36%).

Найбільшу кількість ускладнень протягом дослідження реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, у термін 36 місяців було виявлено за критерієм «крайове забарвлення». Відповідно, найвищих оцінок було найменше. Відсутність забарвлення (оцінка А) була визначена візуально-інструментальним методом у 80,65±7,10% реставрацій пацієнтів І підгрупи, у 76,00±8,54% реставрацій пацієнтів ІІІ підгрупи і тільки у 68,18±9,93% - ІІ підгрупи, за комп'ютерним методом дослідження ці показники склали 70,97±8,15%, 64,00±9,60% та 50,00±10,66%, відповідно. Максимальна загальна кількість ускладнень, як і за критерієм «крайове прилягання», була у пацієнтів ІІ підгрупи (майже 32% за візуально-інструментальним методом дослідження та 50% за комп'ютерним), вона більш, ніж у 2 рази є вищою за цей показник у термін 12 місяців (відмінність показників за комп'ютерним методом має вірогідний характер, p<0,05) та трохи менше, ніж у 2 рази, перевищує показник у пацієнтів І підгрупи у термін 36 місяців (19% за візуально-інструментальним методом та 29% за комп'ютерним методом). У пацієнтів ІІІ підгрупи сумарна кількість ускладнень за відповідними методами склала 24% та 36%.

Клінічне дослідження реставрацій з ФКМ Brilliant, Coltene, у цей термін показало, що у пацієнтів ІІ підгрупи відсутність забарвлення на межі відновлення та емалі (оцінка А) була встановлена візуально-інструментальним методом у 63,16±11,07% реставрацій, комп'ютерним - у 42,11±11,33%, тобто менше половини відновлень. У пацієнтів І підгрупи показники були кращими: відповідно, 78,57±7,75% та 67,86±8,83%. Останній вірогідно (р<0,05) відрізняється від такого у пацієнтів ІІ підгрупи. Значно, але невірогідно (р>0,05) наведені показники відрізняються від результатів пацієнтів ІІІ підгрупи, оцінку А у них отримали 72,73±9,50% та 59,09±10,48%, відповідно до методів. Найбільші показники загальної кількості ускладнень і за візуально-інструментальним, і за комп'ютерним методом визначені знов у пацієнтів ІІ підгрупи (відповідно, майже 37% та 58%). Вони у 2 рази перевищують такі, що були виявлені у термін 12 місяців (у разі порівняння показників за комп'ютерним методом різниця є вірогідною, p<0,05), та більш, ніж 1,5 раза, перевищують показники у пацієнтів І підгрупи (за візуально-інструментальним методом - більш, ніж 21%, за комп'ютерним - 32%). Нижчою за дані пацієнтів ІІ підгрупи була кількість ускладнень у пацієнтів ІІІ підгрупи.

Ще один показовий результат був отриманий у термін 36 місяців за критерієм «вторинний карієс». У пацієнтів І підгрупи з високим та середнім рівнем СФКС емалі незалежно від використаного матеріалу не зареєстровано жодного випадку вторинного карієсу у відновлених зубах. Але у пацієнтів ІІ підгрупи з низьким та дуже низьким рівнем СФКС емалі та препаруванням каріозних порожнин в межах здорових твердих тканин показник, який характеризує вторинний карієс, за використання матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, склав 18,18±8,22%, у разі використання Brilliant, Coltene, - 21,05±9,35%. Дослідження пацієнтів ІІІ підгрупи з такою самою СФКС, але препаруванням каріозних порожнин з профілактичним розширенням, показало, що вторинний карієс було діагностовано майже у 5 разів менше - 4,00±3,95% та 4,55±4,44%, відповідно (різниця між показниками за критерієм «вторинний карієс» у пацієнтів з однаковим рівнем СФКС емалі та різними підходами до визначення обсягу препарування каріозних порожнин є вірогідною, р<0,05).

Кольоростабільність відновлювального матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, забезпечила достатньо високі результати оцінки якості реставрацій за критерієм «кольорова відповідність». Кількість найвищих оцінок А у всіх підгрупах пацієнтів не була нижчою за 81%. За критерієм «шорсткість поверхні» мінімальна кількість реставрацій з оцінкою А у термін 36 місяців була зареєстрована у пацієнтів ІІ підгрупи (84,21±8,37%) у разі використання матеріалу Brilliant, Coltene. У пацієнтів інших підгруп цей показник був вищим. До критерієв оцінки якості відновлень, які не пов'язані з структурно-функціональною кислотостійкістю емалі зубів, належить і критерій, який характеризує відповідність відновлень природній анатомічній формі зубів. Саме тому оцінки за критерієм «анатомічна форма» у пацієнтів різних підгруп високі та дуже близькі за кількісними значеннями. Найнижчою кількість реставрацій з оцінкою А була у пацієнтів ІІ підгрупи (матеріал Brilliant, Coltene), але й цей показник склав 89,47±7,04%. Підвищеної чутливості зубів у термін 36 місяців зафіксовано не було.

Таким чином, найбільшу кількість ускладнень за критеріями «крайове прилягання», «крайове забарвлення» та «вторинний карієс» протягом усього дослідження було виявлено в підгрупі, до якої були відібрані пацієнти з низькою та дуже низькою СФКС емалі зубів та препаруванням каріозних порожнин у жувальних зубах в межах здорових твердих тканин.

У групі В, у якій для відновлення жувальних зубів використовували полімеризацію ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, і Brilliant, Coltene, методом «м'якого старту», була визначена така ж тенденція, результати вірогідно не відрізнялися від показників, отриманих у пацієнтів групи А.

Клінічна оцінка якості реставрацій фронтальних зубів, що була проведена зразу після відновлення, у пацієнтів групи С, які були розподілені на три підгрупи у залежності від гігієнічного стану порожнини рота та обсягу гігієнічних процедур, показала, що усі реставраційні роботи одержали найвищу оцінку.

Контрольний огляд пацієнтів через 6 місяців продемонстрував результати, які свідчать про те, що стан реставрацій значно змінився лише у пацієнтів ІІІ підгрупи з незадовільним станом гігієни порожнини рота (ГІ дорівнював 2,380,26 бала) та одноразової професійною гігієною. За критерієм «крайове забарвлення» оцінку А отримали 78,57±7,75% реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, та 73,91±9,16% відновлень з ФКМ Brilliant, Coltene. За іншими критеріями реставрацій з найвищою оцінкою було систематично близько 90%. У пацієнтів І підгрупи гігієнічний індекс Федорова-Володкіної складав 1,050,15 бала, ІІ підгрупи - 1,550,21 бала (р<0,05).

Дослідження стану відновлень через 12 місяців за критерієм «крайове прилягання» знов показало досить високі та близькі між собою результати у пацієнтів І та ІІ підгруп (у них ГІ складав, відповідно, 1,140,21 та 1,450,18 бала, р<0,05) та значно нижчі показники у пацієнтів ІІІ підгрупи (ГІ - 2,440,19 бала), у яких оцінку А виставили за візуально-інструментальним методом 84,00±7,33% реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, та 80,00±8,94% відновлень з ФКМ Brilliant, Coltene, за комп'ютерним - 76,00±8,54% та 70,00±10,25%, відповідно.

Критерій «крайове забарвлення» підтвердив тенденцію, найгірші результати були у пацієнтів ІІІ підгрупи: візуально-інструментальний метод - 80,008,00% (ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer) та 75,009,68% (ФКМ Brilliant, Coltene), комп'ютерний - 68,009,33% та 60,0010,95%, відповідно. За критеріями «кольорова відповідність», «анатомічна форма» та «шорсткість поверхні» у пацієнтів усіх підгруп кількість реставрацій з обох матеріалів з оцінкою А була близькою до 90%.

У ході клінічного дослідження через 24 місяці у пацієнтів ІІІ підгрупи, у яких ГІ складав 2,360,24 бала, за візуально-інструментальними методом найвищу оцінку за критерієм «крайове прилягання» отримали лише 71,43±9,86% реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, за комп'ютерним навіть менше половини відновлень - 47,62±10,90%, тобто за умови незадовільної гігієни порожнини рота у більшості реставрацій уже через 24 місяці після відновлення є порушення крайового прилягання. Порівняння результатів за візуально-інструментальним та комп'ютерним методами між собою в усіх трьох підгрупах показало вірогідну (р<0,05) різницю, з чого випливає, що комп'ютерний метод дає більш точну оцінку якості. Так, у пацієнтів І підгрупи (ГІ - 1,190,17 бала) оцінку А отримали за візуально-інструментальним методом 90,32±5,31% відновлень, за комп'ютерним - 74,19±7,86% (р<0,05), у пацієнтів ІІ підгрупи, гігієнічний індекс у яких був 1,560,22 бала, - 90,00±5,48% та 76,67±7,72%, відповідно (р<0,05). Показники крайового прилягання матеріалу до емалі у пацієнтів ІІІ підгрупи були вірогідно (р<0,05) гіршими, ніж у пацієнтів І та ІІ підгруп, як у разі використання візуально-інструментального, так і комп'ютерного методу дослідження. Саме оцінки реставрацій у пацієнтів ІІІ підгрупи за цим критерієм, що отримані за комп'ютерним методом дослідження, вірогідно (р<0,05) відрізнялися від таких у термін 12 місяців.

Близькі результати, але з деяким погіршенням, були визначені під час дослідження у термін 24 місяці стану відновлень фронтальних зубів з матеріалу Brilliant, Coltene. Найгірші результати було зафіксовано у пацієнтів ІІІ підгрупи, у них відмінне крайове прилягання було присутнім у 66,6711,11% відновлень за візуально-інструментальним методом та у 44,4411,71% за методом комп'ютерного аналізу. Ці показники вірогідно (р<0,05) відрізняються від відповідних показників пацієнтів І та ІІ підгруп.

Відповідно, зросла загальна кількість ускладнень, тобто реставрацій з оцінками В, С та Д. У пацієнтів ІІІ підгрупи за візуально-інструментальним методом їх було у 3 рази більше, ніж у пацієнтів І та ІІ підгруп. Подібна тенденція виявлена і стосовно результатів дослідження за допомогою комп'ютерного аналізу, але у цьому випадку перевищення ускладнень у пацієнтів ІІІ підгрупи над іншими було лише у 2 рази. Щодо відновлень з матеріалу Brilliant, Coltene, то показники майже повторюють наведені вище.

За наступним критерієм, а саме, «крайове забарвлення», результати оцінки відновлень з матеріалів Charisma, Herаeus Kulzer, та Brilliant, Coltene, були достатньо переконливими. Звертає на себе увагу майже повна відсутність різниці між відповідними оцінками відновлень з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, за двома методами дослідження за цим критерієм у пацієнтів І та ІІ підгруп. Зовсім інша ситуація у пацієнтів ІІІ підгрупи, де найвищу оцінку, яка свідчить про відсутність забарвлення на межі реставрацій, отримали лише 66,6710,29% за візуально-інструментальним методом та 42,8610,80% відновлень за комп'ютерним. Порівняння результатів оцінки між собою за методами в усіх трьох підгрупах показало вірогідну (р<0,05) різницю, як і в той самий термін за попереднім критерієм. Показники відсутності крайового забарвлення у пацієнтів ІІІ підгрупи за двома методами дослідження вірогідно (р<0,05) відрізнялися від таких у пацієнтів І та ІІ підгруп. Показники, що були отримані за комп'ютерним методом у цей термін, були вірогідно (р<0,05) нижчими, ніж показники у термін 12 місяців.

Дослідження стану реставрацій з матеріалу Brilliant, Coltene, за критерієм «крайове забарвлення» продемонструвало близькі результати у пацієнтів І та ІІ підгруп та значні відмінності таких у пацієнтів ІІІ підгрупи, у яких кількість найвищих оцінок за візуально-інструментального дослідження склала 66,6711,11%, комп'ютерного - лише 38,8911,49% (р<0,05).

У цей термін близькими до 90% у пацієнтів усіх підгруп були оцінки відновлень за критеріями «анатомічна форма», «шорсткість поверхні», «кольорова відповідність», лише за останнім у пацієнтів ІІІ підгрупи оцінку А отримали 80,95±8,57% реставрацій з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, та 77,78±9,80% - з матеріалу Brilliant, Coltene.

Наступне обстеження пацієнтів (через 36 місяців після відновлення) показало, що за критерієм «крайове прилягання» у пацієнтів І підгрупи (гігієнічний індекс 1,080,13 бала) за візуально-інструментальним методом найвищу оцінку отримали 84,00±7,33% реставрацій з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, за комп'ютерним - 60,00±9,80%, різниця є вірогідною (р<0,05). У пацієнтів ІІ підгрупи (гігієнічний індекс 1,430,18 бала) 84,62±7,08% реставрацій отримали за візуально-інструментальним методом оцінку А, у той же час метод комп'ютерного аналізу дав можливість досягти вірогідної (p<0,05) різниці між ним та показником за комп'ютерним методом (61,54±9,54%). У пацієнтів ІІІ підгрупи (ГІ - 2,450,21 бала) крайове прилягання було відмінним за візуально-інструментальним методом у 63,16±11,07% реставрацій, за комп'ютерним методом - лише у 36,84±11,07% реставрацій. Зрозуміло, що показники вірогідно (р<0,05) відрізняються один від одного. З іншого боку, ці показники у разі порівняння їх за методами з такими ж у пацієнтів І та ІІ підгруп знов демонструють вірогідну (р<0,05) різницю. Порівняння показників, що отримані за відповідними методами, у терміни, зокрема, 12 та 36 місяців, також показало, що є вірогідна (р<0,05) різниця між ними.

Щодо відновлень з матеріалу Brilliant, Coltene, то у пацієнтів ІІІ підгрупи навіть за методом візуально-інструментального дослідження лише 60,00±12,65% реставрацій мали відмінне крайове прилягання, а за комп'ютерним методом майже у 2 рази менше - 33,33±12,17%. Це означає, що лише третина усіх реставрацій фронтальних зубів заслуговує оцінку А. Метод комп'ютерного аналізу цифрового зображення дозволяє виявити ускладнення у кількості, що у 2-4 рази перевищує таку, що відповідає візуально-інструментальному дослідженню.

Під час огляду через 36 місяців кількість реставрацій з матеріалу Charisma, Herаeus Kulzer, які отримали за візуально-інструментальним методом дослідження найвищу оцінку за критерієм «крайове забарвлення» у пацієнтів І підгрупи, знизилася до 76,00±8,54%, за методом комп'ютерного аналізу - до 56,00±9,930% (різниця є вірогідною, р<0,05). Ці показники майже не відрізнялися від таких у пацієнтів ІІ підгрупи. У пацієнтів ІІІ підгрупи найвищу оцінку мали, відповідно, 52,63±11,45% та 31,58±10,66% реставрацій (різниця є вірогідною, р<0,05). Ці оцінки за двома методами виявилися вірогідно (р<0,05) гіршими, ніж у пацієнтів І та ІІ підгрупи. Зрозуміло, що показники у пацієнтів ІІІ підгрупи у термін 36 місяців так само вірогідно (р<0,05) є нижчими у порівнянні з результатами, отриманими у термін 12 місяців.

Оцінка відновлень з матеріалу Brilliant, Coltene, показала найгірший результат у пацієнтів ІІІ підгрупи. Візуально-інструментальним методом відсутність забарвлення (оцінка А) була визначена у 46,67±12,88% реставрацій, комп'ютерним - у 33,33±12,17%. Відносно кількості реставрацій з ускладненнями простежується тенденція, яка була визначена вище.

За критеріями «шорсткість поверхні», «кольорова відповідність» та «анатомічна форма» найнижчі позитивні результати були у пацієнтів ІІІ підгрупи. І якщо за першим з наведених ці показники (оцінка А) складали 80% та вище, то за іншими вони знизилися до 73%. Підвищена чутливість та вторинний карієс під час обстежень виявлені не були.

Отже, найбільша кількість ускладнень реставрацій фронтальних зубів за критеріями «крайове прилягання» та «крайове забарвлення» виявлена у пацієнтів ІІІ підгрупи з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота. У той же час у пацієнтів ІІ підгрупи з таким самим початковим рівнем гігієни, але систематичними заходами професійної гігієни порожнини рота та навчанням раціональному догляду, таких ускладнень було вірогідно (р<0,05) менше, їх кількість коливається близько таких показників у пацієнтів, у яких гігієнічний індекс був задовільним.

Результати, які були отримані в групі D, куди ввійшли пацієнти з так званими «наскрізними» каріозними порожнинами у фронтальних зубах дозволили виявити певну закономірність. Безпосередньо після відновлення у пацієнтів І підгрупи, у яких застосовували метод «спрямованої» полімеризації ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, і Brilliant, Coltene, за допомогою запропонованого методу клінічної оцінки порушення прилягання ФКМ в області дна й кутів каріозної порожнини, заснованого на комп'ютерному аналізі цифрового зображення, були виявлені 3 порушення (14,29±7,64%) в 21 роботі із ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, і 4 (22,22±9,80%) - в 18 реставраціях із ФКМ Brilliant, Coltene. Ці показники у пацієнтів ІІ підгрупи, в яких застосовували «м'який старт», склали, відповідно, 3 (13,04±7,02%) з 23 і 3 (15,00±7,98%) з 20. Через 7 діб після відновлення у пацієнтів підгрупи з «спрямованою» полімеризацією матеріалів порушення були виявлені вже в 7 реставраціях (33,33±10,29%) із ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, причому 3 з них були визначені раніше, і також в 7 реставраціях (38,89±11,49%) із ФКМ Brilliant, Coltene, 4 з яких виявили у першому дослідженні. У пацієнтів підгрупи з полімеризацією ФКМ «м'яким стартом» визначили ті ж самі порушення, що й у попередньому за часом дослідженні. Всі виявлені в різний термін дефекти розташовувалися в області прилягання ФКМ до дентину. Незалежно від ФКМ і методу їх полімеризації, безпосередньо після відновлення кількісні показники ускладнень у пацієнтів різних підгруп вірогідно не відрізнялися, однак через 7 діб їх кількість у пацієнтів підгруп з «спрямованою» полімеризацією ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, та Brilliant, Coltene, більш, ніж в 2 рази перевищила число дефектів у пацієнтів підгруп з полімеризацією ФКМ методом «м'якого старту» (р<0,05). Надалі була проведена корекція цих реставраційних робіт, порушення були усунуті.

На підставі цих результатів представляється доцільним введення додаткового критерію для оцінки якості реставраційних робіт, що дозволяє виявити порушення прилягання ФКМ в області дна й кутів каріозних порожнин у фронтальних зубах.

Проведені дослідження свідчать про те, що розроблені клінічні методи оцінки якості реставраційних робіт дозволяють об'єктивно й всебічно оцінити стан реставрації, визначити ступінь необхідності корекції або заміни цієї роботи та дає можливість на ранніх етапах виявити та попередити розвиток ускладнень. Запропоновані нові об'єктивні підходи до проведення реставраційних робіт дозволяють стандартизувати критерії клінічної оцінки на основі комп'ютерного аналізу цифрового зображення та оптимізувати якість реставрацій зубів.

Таким чином, мету дослідження, яка полягає в оптимізації якості реставрацій зубів, досягнуто шляхом розробки об'єктивних підходів до їх проведення та клінічної оцінки на основі комп'ютерного аналізу цифрового зображення.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених лабораторних і клінічних досліджень і запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що полягає в оптимізації якості реставрацій зубів шляхом розробки об'єктивних підходів до їх проведення та комплексної клінічної оцінки на основі комп'ютерного аналізу цифрового зображення.

1. Світловий потік галогенового фотополімеризатора при проходженні крізь тверді тканини зубів і фотокомпозиційні матеріали значно втрачає в інтенсивності. Виявлено експонентну залежність втрат світлового потоку від товщини твердих тканин зубів та шару фотокомпозиційних матеріалів. У зразках твердих тканин зубів разом з нанесеним на них фотокомпозиційним матеріалом втрати інтенсивності світлового потоку є мінімальними у випадку, якщо показники товщини твердих тканин і фотокомпозиційного матеріалу емалевих кольорів не перевищують 1,00 мм: від 70,23±1,46% у зразках з ФКМ Charisma, Herаeus Kulzer, до 76,52±1,16% у зразках з ФКМ Valux Plus, 3М (р<0,05). Максимальними (до 98-99%) втрати стають за товщини кожного із фрагментів 3,00 мм. У випадку застосування фотокомпозиційного матеріалу опакових кольорів втрати світлового потоку зростають на 6-10%, досягаючи максимальних значень уже за товщини 2,00 мм.

2. Мікротвердість ФКМ за полімеризації світловим потоком крізь тверді тканини зубів є найбільшою за товщини твердих тканин 1,00 мм на поверхні шару ФКМ, що прилягає до них, - 51,24±0,29 кГс/мм² (Charisma, Herаeus Kulzer) та 50,88±0,34 кГс/мм² (Вrilliant, Coltene), і на поверхні, яка залишилася вільною, - 44,22±0,29 кГс/мм² та 47,94±0,31 кГс/мм², відповідно до матеріалів. За товщини твердих тканин 3,00 мм відбувається вірогідне (р<0,05) зниження мікротвердості ФКМ на 20% і більше.

3. На підставі результатів дослідження втрат інтенсивності світлового потоку у твердих тканинах зубів та фотокомпозиційних матеріалах, а також вивчення мікротвердості останніх обґрунтовано доцільність застосування методу «спрямованої» полімеризації ФКМ за товщини твердих тканин, що становлять стінку каріозної порожнини в жувальних зубах, не більше 2,00 мм. У випадку, якщо товщина перевищує 2,00 мм, показаним є проведення методу «м'якого старту».

4. Результати, отримані у ході дослідження шорсткості поверхні емалі зубів в лабораторних умовах до кислотного впливу відомими методами профілографії-профілометрії (0,050±0,008 мкм), скануючої електронної мікроскопії (0,049±0,009 мкм) та запропонованими методами біофотометрії (0,054±0,003 мкм) і комп'ютерного аналізу цифрового зображення (0,051±0,004 мкм), невірогідно відрізняються один від одного. Після дозованого кислотного впливу показники шорсткості емалі за відповідними методами вірогідно (р<0,05) зросли. Ці результати стали підґрунтям для розробки клінічних методів оцінки шорсткості поверхні емалі за допомогою біофотометрії та комп'ютерного аналізу цифрового зображення.

5. Лабораторні дослідження крайового прилягання фотокомпозиційних матеріалів до твердих тканин зубів за периметром реставрації та мікропроникністю показали, що вірогідних розходжень у показниках між матеріалами, які полімеризовані за допомогою методів «спрямованої» полімеризації та «м'якого старту», немає. На підставі цих досліджень були розроблені клінічні методи оцінки реставрацій за критеріями «крайове прилягання» та «крайове забарвлення» з застосуванням комп'ютерного аналізу цифрового зображення.

6. Лабораторне вивчення зразків фронтальних зубів з відновленими так званими «наскрізними» порожнинами за допомогою комп'ютерного аналізу цифрового зображення показало наявність порушення прилягання ФКМ в області дна й стінок каріозних порожнин у реставраціях, у яких проводили «спрямовану» полімеризацію матеріалів, у кількості, що вірогідно перевищує таку у реставраціях з полімеризацією методом «м'якого старту». На підставі цих результатів розроблений клінічний метод оцінки порушення прилягання ФКМ в області дна та стінок каріозних порожнин у фронтальних зубах.

7. Для проведення цифрової інтраоральної зйомки об'єктів порожнини рота, у тому числі реставраційних робіт, запропоновано оригінальний пристрій та розроблено програмні продукти для комп'ютерного аналізу їх цифрового зображення.

8. Результати клінічних досліджень дозволили обґрунтувати диференційовані підходи до проведення препарування каріозних порожнин у жувальних зубах: в осіб з високою та середньою структурно-функціональною кислотостійкістю емалі зубів (ТЕР від 1 до 5 балів) препарування каріозних порожнин І класу за Блеком необхідно проводити до здорових твердих тканин, в осіб з низькою та дуже низькою структурно-функціональною кислотостійкістю емалі (ТЕР 6 балів і більше) є показаним профілактичне розширення каріозних порожнин.

9. Порівняльна оцінка якості реставрацій жувальних зубів показала, що за критеріями «крайове прилягання», «крайове забарвлення» та «вторинний карієс» у різні терміни спостереження найнижча кількість ускладнень була саме у пацієнтів тих підгруп, у яких були ураховані розроблені диференційовані підходи до визначення обсягу препарування твердих тканин, незалежно від обраних фотокомпозиційних матеріалів та методів їх полімеризації.

10. Довгострокові клінічні дослідження якості реставрацій фронтальних зубів показали, що найбільша кількість ускладнень за критеріями «крайове прилягання» та «крайове забарвлення» виявлена у пацієнтів з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота, але систематична професійна гігієна (1 раз в 3 місяці) та навчання пацієнтів раціональному догляду за порожниною рота з обов'язковим контролем навіть за початкового незадовільного гігієнічного стану порожнини рота дозволяють вірогідно (р<0,05) знизити кількість ускладнень та розширити показання до проведення реставрацій фронтальних зубів.

11. Реставрації фронтальних зубів доцільно проводити з полімеризацією фотокомпозиційних матеріалів методом «м'якого старту», що підтверджується клінічним дослідженням порушення прилягання ФКМ в області дна й стінок каріозних порожнин у фронтальних зубах. Результати цього дослідження дають підстави розглядати цей показник, як один із критеріїв якості реставрацій фронтальних зубів.

12. Запропоновані клінічні методи оцінки крайового прилягання фотокомпозиційних матеріалів до твердих тканин зубів, крайового забарвлення на межі реставрацій та порушення прилягання фотокомпозиційних матеріалів в області дна й стінок каріозних порожнин у фронтальних зубах, які ґрунтуються на комп'ютерному аналізі цифрового зображення, дозволяють виявити в ранній термін значну кількість ускладнень реставрацій зубів у порівнянні з візуально-інструментальним методом, попередити їх подальший розвиток та, таким чином, забезпечити оптимізацію якості реставраційних робіт.

Практичні рекомендації

Для оптимізації якості реставрації зубів, обґрунтованості підходів до їх проведення та клінічної оцінки, зменшення кількості ускладнень вважаємо за доцільне враховувати у лікувальній роботі такі положення.

1. Перед початком проведення реставраційної роботи з відновлення каріозних порожнин у жувальних зубах з життєздатною пульпою необхідно визначити структурно-функціональну кислотостійкість емалі. У разі її високого та середнього рівня (від 1 до 5 балів за ТЕР) препарувати порожнини І класу за Блеком можна в межах здорових твердих тканин, але якщо структурно-функціональна кислотостійкість є низькою та дуже низькою (від 6 до 10 балів), препарування треба проводити з профілактичним розширенням.

2. Метод полімеризації фотокомпозиційних матеріалів слід обирати в залежності від товщини стінок відновлюваної каріозної порожнини у жувальних зубах. «Спрямовану» полімеризацію можна застосовувати у разі, коли товщина твердих тканин стінки порожнини не перевищує 2,00 мм. У всіх інших випадках, а також у ході відновлення фронтальних зубів перевагу слід віддавати методу «м'якого старту».

3. Визначення гігієнічного стану зубів доцільно проводити з використанням запропонованих методів оцінки площі та товщини зубного нальоту на підставі отриманого цифрового зображення.

4. Цифрову фотозйомку об'єктів порожнини рота необхідно виконувати з застосуванням розробленого апаратурного забезпечення.

5. Для оцінки якості виконаних реставрацій зубів слід застосовувати об'єктивні клінічні методи оцінки крайового прилягання фотокомпозиційних матеріалів та крайового забарвлення на межі реставрацій, а також метод оцінки порушення прилягання фотокомпозиційного матеріалу в області дна та стінок каріозних порожнин у фронтальних зубах на основі комп'ютерного аналізу цифрового зображення.

6. Для комп'ютерного аналізу цифрового зображення реставрацій зубів необхідно використовувати розроблені комп'ютерні програми «Діагностика дефектів твердих тканин зуба» та «Dental Quality».

7. До естетичного відновлення фронтальних зубів можна залучати пацієнтів з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота (гігієнічний індекс Федорова-Володкіної - 1,5 бала та вище) за умови проведення професійної гігієни не рідше 1 разу в 3 місяці та навчання раціональному догляду з обов'язковим контролем якості виконання гігієнічних заходів.

Перелік умовних скорочень

АФ- анатомічна форма

ВК - вторинний карієс

ГІ- гігієнічний індекс

Д/Ч - дискомфорт, чутливість

ЕОД - електроодонтодіагностика

КВ - колірна відповідність

КПВ - показник інтенсивності карієсу

КПІ- комплексний пародонтальний індекс

КрЗ - крайове забарвлення

КрПр - крайове прилягання

СЕМ - скануюча електронна мікроскопія

СФКС - структурно-функціональна кислотостійкість

ТЕР - тест емалевої резистентності

ФКМ - фотокомпозиційний матеріал

ШП - шорсткість поверхні

OHI-S - спрощений індекс стану гігієни порожнини рота

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Удод А. А. Изменение интенсивности светового потока при прохождении его через образец твердых тканей зуба / А. А. Удод, А. Б. Мороз // Вісник стоматології. - 2000. - № 4 (28). - С. 14 - 17. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні лабораторних досліджень, обробці його результатів та написанні статті.

2. Удод А. А. Методика оценки интенсивности светового потока при прохождении через твердые ткани зуба / А. А. Удод, А. Б. Мороз, И. А. Трубка // Вісник стоматології. - 2000. - № 5 (29). - С. 185 - 186. Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики оцінки втрат інтенсивності світлового потоку фотополімеризаторів та пристрою для її проведення, виготовленні зразків твердих тканин зубів, проведенні лабораторних досліджень, обробці результатів та написанні статті.

3. Определение параметров освещенности кабинета при интраоральной съемке в эстетической стоматологии / И. В. Бугорков, В. В. Шамаев, А. А. Удод, Н. Н. Яковлева, Е. В. Кулиш // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 119 - 122. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні літературного пошуку з проблеми визначення вимог до цифрової інтраоральної зйомки, отриманні емпіричних результатів визначення параметрів освітленості стоматологічного кабінету, узагальненні їх та написанні статті.

4. Удод А. А. Исследование функциональных параметров зубов методом лазерной биофотометрии / А. А. Удод, Е. А. Гонтарь // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т. 10, № 2. - С. 227. Особистий внесок дисертанта полягає у розробці методу лазерної біофотометрії для оцінки стану зубів, проведенні дослідження та обробки результатів, написанні друкованої праці.

5. Удод А. А. Оценка степени полимеризации материала по данным микротвердости материала / А. А. Удод, А. Б. Мороз // Вопросы экспериментальной и клинической медицины : сб. науч. статей. - Донецк, 2001. -Т. 1, № 5. - С. 120 - 122. Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики оцінки ступеню полімеризації матеріалів за мікротвердістю, аналізі та статистичній обробці результатів, написанні статті.

6. Удод А. А. Оценка качества реставрационных работ в зависимости от уровня гигиены полости рта / А. А. Удод // Современная стоматология. - 2001. - № 3. - С. 26 - 29.

7. Удод А. А. Изучение светопроводящих свойств композиционных материалов / А. А. Удод, А. Б. Мороз // Український стоматологічний альманах. - 2001. - № 6. - С. 29 - 33. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні лабораторного дослідження, розробці методики, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті.

8. Удод А. А. Зависимость оптических свойств эмали от степени ее кислотоустойчивости / А. А.Удод // Вісник стоматології. - 2002. - № 3 (35). - С. 15 - 16.

9. Удод А. А. Оптические методы исследования резистентности твердых тканей зубов / А. А. Удод, Е. А. Гонтарь // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 4. - С. 23 - 25. Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики оцінки резистентності твердих тканин зубів за допомогою оптичних досліджень, плануванні дослідження, написанні статті.

10. Удод А. А. Клиническое исследование краевого прилегания фотокомпозиционных материалов / А. А. Удод // Вісник стоматології. - 2003. - № 4 (41). - С. 33 - 35.

11. Удод А. А. Обоснование клинических подходов к реставрационным работам в различных гигиенических условиях / А. А. Удод // Український стоматологічний альманах. - 2003. - № 2. - С. 22 - 23.

12. Удод А. А. Изучение интенсивности светового потока стоматологического фотополимеризатора в экспериментальных условиях / А. А. Удод, А. Б. Мороз // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т. 12, № 2. - С. 94. Дисертантом розроблено метод оцінки динаміки інтенсивності світлового потоку фотополімеризаторів, проведені дослідження у лабораторних умовах та аналіз результатів.

13. Удод А. А. Краевое прилегание фотокомпозиционных материалов в эксперименте / А. А. Удод, А. Б. Мороз // Вісник стоматології. - 2004. - № 4 (45). - С. 34 - 36. Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики оцінки крайового прилягання матеріалів у лабораторних умовах, плануванні дослідження, аналізі результатів, написанні статті.

14. Удод А. А. Изучение оптической плотности эмали зубов / А. А. Удод, В. К. Джеломанова, И. А. Христич // Питання експериментальної та клінічної медицини: зб. наук. праць. - Донецьк, 2004. - Т. 2, № 8. - С. 208 - 211. Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики оцінки оптичної щільності емалі зубів, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті.

15. Удод А. А. Компьютерные технологии в оценке состояния реставрационных работ / А. А. Удод // Современная стоматология. - 2004. - № 4. - С. 16 - 18.

16. Клінічне дослідження якості реставраційних робіт з фотокомпозитних матеріалів / О. А. Удод, Г. Б. Мороз, О. В. Колосова, І. О. Трубка, О. О. Гонтар // Новини стоматології. - 2005. - № 4 (45). - С. 69 - 72. Особистий внесок здобувача полягає у розробці системи клінічної оцінки якості реставрацій зубів, плануванні клінічного дослідження, проведенні його, аналізі результатів, написанні статті.

17. Удод А. А. Компьютерные программы в стоматологической практике / А. А. Удод, Е. Н. Челях, А. А. Смешко // Вісник проблем біології та медицини. - 2005. - № 4. - С. 21 - 27. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні літературного пошуку, узагальненні отриманої інформації та написанні аналітичної статті.

18. Полимеризация фотокомпозиционных материалов: достижения и проблемы / А. А. Удод, А. Б. Мороз, И. А. Трубка, К. М. Хачатурова // Вісник стоматології. - 2006. - № 2 (52). - С. 92 - 96. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні літературного пошуку з проблеми полімеризації матеріалів, що твердіють під впливом світлового потоку, аналізі та узагальненні результатів інформаційного пошуку, написанні статті.

19. Возможности использования компьютерных программ в стоматологической практике / А. А. Удод, И. А. Трубка, Е. Н. Челях, А. А. Смешко, К. Е. Вяткина // Український стоматологічний альманах. - 2006. - Т. 3, № 1. - С. 61 - 62. Особистий внесок здобувача полягає у аналізі інформації з проблеми застосування комп'ютерних програм у стоматології, розробці власних програм, їх описі.

20. Удод А. А. Квалитологические аспекты реставрационной стоматологии / А. А. Удод, Е. Н. Челях // Дентальные технологии. - 2007. - № 2 (33). - С. 27 - 30. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні літературного пошуку з проблеми оцінки якості реставрацій зубів, аналізі та узагальненні даних, написанні статті.

21. Оценка реставрационных работ в условиях применения различных методов полимеризации фотокомпозиционных материалов / А. А. Удод, О. В. Колосова, А. Б. Мороз, И. А. Трубка // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - № 2. - С. 94 - 98. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні клінічного дослідження, проведенні реставрацій зубів з застосуванням різних методів полімеризації фотокомпозиційних матеріалів, оцінці їх якості у різні терміни, статистичній обробці результатів, написанні статті.

22. Удод А. А. Комплексная клиническая оценка качества реставрационных работ в стоматологии / А. А. Удод // Вісник стоматології. - 2007. - № 5 (59). - С. 18 - 22.

23. Оцінка мікротвердості фотокомпозитних матеріалів за різними методами полімеризації / О. А. Удод, О. В. Колосова, Г. Б. Мороз, І. А. Трубка, О. О. Гонтар // Новини стоматології. - 2007. - № 3 (52). - С. 95 - 100. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні лабораторного дослідження, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті.

24. Удод А. А. Экспериментальное обоснование выбора метода полимеризации ФКМ / А. А. Удод // Вісник стоматології. - 2007. - № 6. - С. 3135.

25. Удод А. А. Качество реставраций и структурно-функциональная кислотоустойчивость эмали зубов / А. А. Удод // Дентальные технологии. - 2008. - № 1 (36). - С. 7 - 10.

26. Удод А. А. Клиническая оценка фотокомпозиционных реставраций зубов / А. А. Удод // Вісник стоматології. - 2008. - № 1 (61). - С. 50.

27. Удод О. А. Якість естетичних реставрацій зубів та стан гігієни порожнини рота / О. А. Удод // Журнал дерматовенерології косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2008. - № 1 - 2 (16). - С. 168.

28. Удод А. А. Особенности клинической оценки реставраций фронтальных зубов / А. А. Удод // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 2. - С. 11 - 14.

29. Удод О. А. Гігієнічний стан та якість реставрацій фронтальних зубів / О. А. Удод // Современная стоматология. - 2008. - № 2. - С. 7 - 11.

30. Удод О. А. Обгрунтування диференційованих підходів до відновлення фронтальних зубів / О. А. Удод // Современная стоматология. - 2008. - № 4. - С. 48 - 52.

31. Удод О. А. Мікротвердість фотокомпозиційних матеріалів в умовах застосування різних методів полімеризації / О. А. Удод, Г. Б. Мороз, І. О. Трубка // Новини стоматології. - 2008. - № 4. - С. 86 - 89. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні лабораторного дослідження, аналізі результатів, написанні статті.

32. Удод О. А. Клінічна оцінка якості відновлень з фотокомпозиційного матеріалу з використанням оптимізованого методу полімеризації / О. А. Удод, Г. Б. Мороз, І. О. Трубка // Дентальные технологии. - 2008. - № 4. - С. 7 9. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні клінічного дослідження, у ході якого були застосовані методи оцінки якості реставрації, що розроблені здобувачем, аналізі результатів, написанні статті.

33. Удод О. А. Особливості проведення реставрацій зубів з урахуванням структурно-функціональної кислотостійкості емалі / О. А. Удод // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 5. - С. 12 - 18.

34. Авторское свидетельство 1583101 А1 СССР, МКЛ А61С19/00, 13/00. Способ выбора метода протезирования / Павленко В. М., Окушко В. Р., Клемин В. А., Удод А. А., Сыромятникова Л. А. №4369157/3014 ; заявл. 25.01.88 ; опубл. 07.08.90, Бюл. № 29. Дисертантом проведено пошук прототипу, розробку способу вибору методу препарування зубів та протезування, виконано його опис.

35. Деклараційний патент на винахід 54749 А Україна, МКП А61С19/04. Спосіб визначення площі зубного нальоту / Удод О. А., Бугорков І. В., Шамаєв В. В., Яковлєва Н. М. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2002032212 ; заявл. 19.03.02 ; опубл. 17.03.03, Бюл. № 3. Особистий внесок здобувача полягає у розробці способу визначення площі зубного нальоту та його описі.

36. Деклараційний патент на винахід 58263 А Україна, МКП А61С19/04. Спосіб визначення товщини зубного нальоту / Удод О. А, Шамаєв В. В., Бугорков І. В., Яковлєва Н. М. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2002118824 ; заявл. 07.11.02 ; опубл. 15.07.03, Бюл. № 7. Дисертант розробив спосіб визначення товщини зубного нальоту та сформулював його опис..

37. Деклараційний патент на винахід 59118 А Україна, МКП А61В6/14, А61С19/04. Спосіб оцінки глибини дефекту емалі після дозованої кислотної дії / Удод О. А, Шамаєв В. В., Трубка І. А., Бугорков І. В., Яковлева Н. М. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2003020879 ; заявл. 03.02.03 ; опубл. 15.08.03, Бюл. № 8. Здобувач провів пошук прототипу, розробив спосіб оцінки глибини дефекту емалі після дозованої кислотної дії та виконав його опис.

38. Деклараційний патент на винахід 62422 А Україна, МКП А61С5/00. Спосіб оцінки крайового прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зуба / Удод О. А, Шамаєв В. В. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2003032430 ; заявл. 21.03.03 ; опубл. 15.12.03, Бюл. № 12. Участь здобувача полягає у розробці способу оцінки крайового прилягання пломбувального матеріалу до твердих тканин зуба та його описі.

39. Деклараційний патент на винахід 64954 А Україна, МКП А61С5/00. Спосіб пломбування зубів / Удод О. А, Шамаєв В. В., Трубка І. О. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2003032431 ; заявл. 21.03.03 ; опубл. 15.03.04, Бюл. № 3. Здобувачем виконано пошук прототипу, розробку способу пломбування зубів, його опис та клінічну апробацію.

40. Деклараційний патент на винахід 65269 А Україна, МКП А61С5/00. Спосіб оцінки якості пломбування зубів / Удод О. А, Шамаєв В. В. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №2003076044 ; заявл. 01.07.03 ; опубл. 15.03.04, Бюл. № 3. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні пошуку прототипу, розробці способу оцінки якості пломбування зубів, описі його та клінічній апробації.

41. Деклараційний патент на корисну модель 7716 Україна, МКП А61С19/00, А61В10/00. Спосіб визначення кислотостійкості емалі зуба / Удод О. А. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №20040907488 ; заявл. 14.09.04 ; опубл. 15.07.05, Бюл. № 7.

42. Деклараційний патент на корисну модель 7742 Україна, МКП А61С19/00. Пристрій для визначення кислотостійкості емалі зубів / Удод О. А.; заявник та патентовласник Удод О. А. - №20041007996 ; заявл.04.10.04 ; опубл. 15.07.05, Бюл. № 7.

43. Патент на винахід 83713 Україна, МКП А61С19/00. Пристрій для проведення цифрової інтраоральної зйомки об'єктів порожнини рота / Удод О. А., Шамаєв В. В. ; заявник та патентовласник Удод О. А. - №200608043 ; заявл. 17.07.06 ; опубл. 11.08.2008, Бюл. № 15. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні пошуку прототипу, розробці пристрою, його описі та визначенні методики його застосування.