Чинники ризику і прогнозування загострень бронхіальної астми на амбулаторному етапі лікування

Істотно, що рівні контролю перебігу БА багато в чому залежали і від організаційних особливостей лікування загострення. Так, при контрольованому перебігу БА в період загострення препарати частіше вводилися через небулайзер - 6.73±0.29 разів (при частково контрольованому - 4.16±0.52 разів, р<0.05; при неконтрольованому - 1.16±0.33 разів, р<0.05).

Для контрольованого перебігу хвороби характерне істотне поліпшення стану пацієнтів вже на другий день, для частково контрольованого - на 3-4 день і неконтрольованого - ближче до 5 дня лікування загострення. Такі клінічні результати призводили до зміни відношення хворих до лікарської терапії до 10-го дня лікування загострення. Пацієнти з подальшим контрольованим перебігом хвороби після лікування загострення БА багато в чому ставали прихильниками лікарської терапії - зниження показника прихильності з 6.13±0.26 до 1.52±1.11 ум.од. (р<0.001). Рівень прихильності до лікування у хворих з частковим контролем також підвищувався - зниження відповідного показника з 5.98±0.23 до 3.02±0.17 ум.од. (р<0.001). В меншій мірі це було властиво хворим з неконтрольованим перебігом хвороби - зниження з 6.05±0.25 до 4.09±0.22 ум.од. (р<0.001).

Найзначніший вплив на кінцевий результат терапії БА надавали зміст і організація лікувального процесу протягом року після лікування загострення: проведення курсів небулайзерної терапії 1-2 рази на рік, періодичне (34.2%) і постійне (23.2%) використання бета₂-агоністів пролонгованої дії, практично постійне (93.9%) застосування інгаляційних ГКС в малих (39.0%), середніх (33.6%) і великих (21.3%) дозах. При цьому в 63.7% випадків пацієнти вважали за краще використовувати бета₂-агоністи пролонгованої дії і ГКС у вигляді комбінованого препарату.

У свою чергу, при неконтрольованому перебігу БА пацієнти застосовували переважно курси парентеральної терапії (1.68±0.09 раз), практично не використовували небулайзери (всього 0.15±0.04 раз). Ці пацієнти регулярно (97.3%) застосовували бета₂-агоністи короткої дії переважно у великих (46.9%), а також в середніх (28.4%) і в малих (22.2%) дозах. При цьому бета₂-агоністи пролонгованої дії використовувалися лише епізодично (30.9%). Інгаляційні ГКС застосовувалися тільки в 37.0% випадків, переважно в малих дозах (46.6%), в середніх і великих дозах -- лише в 15.1% випадків. Обговорювані хворі протягом року жодного разу не скористалися комбінованими препаратами.

Відмінності в організаційних аспектах здійснення планового лікування полягають в тому, що базова терапія в останній місяць перед заключним обстеженням витримувалася всіма пацієнтами (100%) з контрольованим перебігом і лише в 14.8% випадків пацієнтами з неконтрольованим перебігом БА. Пацієнти з контрольованим перебігом захворювання регулярно (92.7%) відвідували "Астма-школу", тоді як пацієнти з неконтрольованим перебігом - лише в 14.8% випадків. 15.8% пацієнтів з благополучним результатом лікування придбали небулайзери для індивідуального користування, чого жодного разу не зробили пацієнти з неконтрольованим перебігом хвороби.

Нарешті, до кінця лікування всі пацієнти з контрольованим перебігом БА стали прихильниками лікарської терапії (рівень прихильності - 0 ум.од.). При неконтрольованому перебігу прихильність хворих до лікарського лікування через 1 рік повернулася до тих позицій, які були до лікування загострення (рівень прихильності - 6.00±0.17 ум.од.).

Кореляційним аналізом встановлені слабкої сили зв'язки деяких демографічних, антропометричних параметрів і показників, що відображали особливості перебігу хвороби і методи її лікування в попередній рік. Середньої сили достовірні зв'язки з рівнем контролю БА визначалися у всіх показників, що характеризували особливості лікування захворювання в період його загострення. Ще більш сильним зв'язком з рівнем контролю БА володіли складові планового лікування, що проводилося протягом року після лікування загострення: частота проведення в рамках планової терапії курсів небулайзерної терапії (=-0.79), курсів парентеральної терапії (=0.79), використання бета₂-агоністів короткої (=0.65) і пролонгованої (=-0.33) дії, інгаляційних ГКС (=-0.40), відвідини "Астма-школи" (=-0.86).

Виявлені статистичні закономірності показників дослідження в описі наслідків лікування захворювання дозволили побудувати математичну модель прогнозування цих результатів, для розробки якої використані дані обстеження 221 хворого БА, що склали повчальну вибірку. Тут сформовано 3 групи пацієнтів: 1-а група (n=82) - контрольований перебіг, 2-а група (n=58) - частково контрольований перебіг і 3-я група (n=81) - неконтрольований перебіг хвороби. Для побудови прогностичної моделі відібрано 49 параметрів. У результаті була створена математична модель у вигляді трьох лінійних дискримінантних функцій, що містять значення 26 показників дослідження. Статистичні характеристики цього рівняння дозволили будувати точний прогноз: =0.049, F=25,96 (р<0.00001). Якість розпізнавання в класифікаційній матриці склала 96.4%.

Розробка автоматизованого модуля прогнозування періодів перебігу і наслідків лікування БА на етапі АЛ. Використання математичних моделей вимагає роботи з формалізованими клінічними даними і проведення обчислень, які зручно здійснювати в автоматичному режимі (фрагмент в рамках медичних інформаційних систем чи автоматизоване робоче місце лікаря-спеціаліста).

В цілому розроблений модуль прийняття рішень про прогноз періодів перебігу і наслідків лікування БА включав перелік показників дослідження, правила їх формалізації, систему категорій і дві математичні моделі. В табл. 3 приведені перелік, одиниці вимірювання, методики визначення і величини норми для показників дослідження, необхідних для прогнозування періодів перебігу і наслідків лікування БА. Категоріями прогнозу послужили два періоди перебігу (загострення і без загострення) і три наслідки лікування БА (контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг).

Таблиця 3

Показники дослідження для прогнозування періодів перебігу і наслідків лікування БА

Математична модель прогнозування періодів перебігу БА має наступний вигляд:

Об'єкт, що класифікується, тобто хворий, належить до тієї з визначуваних категорій періоду перебігу БА (загострення / без загострення), для якої дискримінантна функція приймає максимальне значення.

Математична модель прогнозування наслідків лікування БА має наступний вигляд:

Об'єкт, що класифікується, тобто хворий, належить до тієї з визначуваних категорій наслідків лікування БА (контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг), для якого дискримінантна функція приймає максимальне значення.

Випробування автоматизованого модуля прогнозування періодів перебігу і наслідків лікування БА проведено в реальних клінічних умовах на вибірці чисельністю 304 людини (іспит на вибірка). Встановлено, що прогноз розробленим модулем як загострення, так і періоду без загострення БА при дотриманні найближчим часом або протягом всього періоду початкових умов лікування виправдовувалося в 95-100% випадків. При прогнозуванні загострення захворювання лікування таких хворих в умовах ПЛРЦ у всіх випадках попереджає його розвиток, а у разі прогнозування періоду без загострення лікування хворих в ПЛРЦ повністю його виправдовувало.

У свою чергу, точність прогнозу наслідків лікування БА розробленим модулем при дотриманні протягом всього періоду початкових умов лікування виправдовувалася в 90-91% випадків. При лікуванні хворих на БА в умовах ПЛРЦ прогноз контрольованого перебігу захворювання виправдовувався у всіх (100%) випадках, прогноз частково контрольованого перебігу - в 7.1% випадків, а в 92.9% випадках результат лікування поліпшувався до контрольованого перебігу і прогноз неконтрольованого перебігу ні в одному випадку не збувався. При цьому в 10.0% випадків наступав частковий контроль перебігу і в 90.0% результат лікування покращувався до контрольованого перебігу захворювання.

Оскільки при розробці модуля прогнозування періодів перебігу і наслідків лікування БА були дотримані всі вимоги до стандартизації медичних даних, технології збору, введення, зберігання і перетворення медичної інформації, то його можна вважати фрагментом спеціалізованої медичної інформаційної системи або автоматизованого робочого місця лікаря-пульмонолога.

Прихильність до лікарського лікування хворих на БА. Останніми роками принципово змінилися підходи до участі хворих в лікувальному процесі, що мають на увазі більш активне залучення пацієнтів до прийняття медичного рішення.

Нами встановлено, що прихильність до лікування (ПЛ) хворих багато в чому визначала період перебігу захворювання. Істотно, що при досягненні періоду без загострення пацієнти в 87.6% випадків не забували приймати прописані їм лікарські препарати, в 90.5% випадків були акуратні відносно прийому лікарських засобів, в 87.6% випадків не припиняли лікування при поліпшенні свого стану і у всіх випадках (100%) не припиняли використання лікарських препаратів, якщо при їх прийомі самопочуття дещо погіршувалося. В цілому, ПЛ хворих при загостренні БА склала 5.270.24 балів, що істотно гірше, ніж без загострення - 0.490.09 балів (p<0.001). Також встановлений сильний (с=0.84) зв'язок ПЛ з періодами перебігу захворювання, що указувало на те, що чим гірша ПЛ, тим більша вірогідність настання загострення.

ПЛ значній мірі визначала і майбутній перебіг БА. Так, пацієнти з контрольованим перебігом захворювання у всіх випадках (100%) були активними прихильниками повноцінного лікарського лікування. При частково контрольованому перебігу захворювання хворі вже рідше повністю виконували рекомендації лікаря по вживанню лікарських препаратів (в 71.1% випадків), а при неконтрольованому перебігу захворювання ще рідше слідували таким (в 29.9% випадків). Кореляційним аналізом встановлена чітка залежність наслідків лікування БА від ПЛ хворих. Істотно, що ПЛ після лікування загострення значно зростала в силі зв'язку (=0.63) з рівнем контролю захворювання. Після закінчення планового лікування цей зв'язок становився ще сильнішим (=0.91).

Також нами визначена чітка залежність параметрів ЯЖ хворих від їх ПЛ. Особливо це стосувалося таких параметрів ЯЖ, як фізична активність, життєздатність і загальне здоров'я, коефіцієнти кореляції яких відповідно дорівнювали -0.60, - 0.65 і -0.59. Менш виражені, але статистично значущі зв'язки з ПЛ були відзначені і по відношенню до параметрів ЯЖ хворих: ролі емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (с=-0.49), ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (с=-0.46), психічного здоров'я (с =-0.42), соціальної активністі (с=-0.38) та болю (с=-0.37) (рис. 3).

Лікування хворих на БА протягом одного року в спеціалізованому ПЛРЦ, де неухильно застосовувалася стандартна лікарська терапія і здійснювалися додаткові організаційні заходи, призводило до значного поліпшення ПЛ порівняно з лікуванням в інших неспеціалізованих медичних установах.

Якість життя хворих на БА на етапі АЛ і чинники, що на нього впливають. Відомо, що тяжкість перебігу БА визначає рівень ЯЖ хворого [Bousquet J. et al., 1994; Перцева Т.А и соавт., 2000; Чучалин А.Г. и соавт., 2004 та ін.]. Нами встановлено, що ЯЖ хворих на БА також залежить від періоду перебігу захворювання. Так, при загостренні БА мали місце обмеження фізичної активності (ФА) хворих, посилення ролі фізичних (РФ) і емоційних проблем (РЕ), зниження життєздатності (ЖЗ), розладу психічного здоров'я (ПЗ), зниження соціальної активності (СА) і погіршення суб'єктивного сприйняття хворими загального стану свого здоров'я (ЗЗ). В період без загострення БА всі параметри ЯЖ хворих відповідали і навіть перевищували середньопопуляційні рівні, що вказувало на високу суб'єктивну оцінку хворими своїх фізичних, психічних і соціальних можливостей порівняно із станом при загостренні (рис. 4). В цей період захворювання, тобто на фоні повного клінічного благополуччя пацієнти були не схильні виділяти окремі складові ЯЖ, а сприймали якість свого життя цілісно, на відміну від загострення, коли ними відзначалось явне погіршення фізичного і психічного здоров'я.

При загостренні захворювання ЯЖ хворих на БА визначалося, перш за все, чинниками поточного стану пацієнтів (тяжкістю захворювання, тестом контролю астми, ОФВ₁, ПШВ і ПШВдм), а потім чинниками перебігу і лікування захворювання. Чинниками ЯЖ хворих без загострення були, перш за все, вік пацієнта, параметри перебігу (тривалість хвороби) і лікування (інформованість пацієнта про небулайзери) захворювання, а тільки потім поточний стан хворого (ОФВ₁). Лікування хворих на БА в умовах ПЛРЦ, де неухильно застосовувалися стандартна лікарська терапія і додаткові організаційні заходи, призводило до істотного поліпшення ЯЖ пацієнтів. Це виразилося в зростанні всіх параметрів ЯЖ в 2.4-2.8 рази порівняно з лікуванням хворих на БА в РМУ (рис. 5).

Кожному наслідку лікування БА відповідав свій рівень ЯЖ хворих. Кращі параметри ЯЖ були властиві контрольованому, задовільні - частково контрольованому і найгірші - неконтрольованому перебігу захворювання (рис. 6). При контрольованому перебігу БА всі значення параметрів ЯЖ статистично значущо перевищували середньопопуляційні рівні. При частково контрольованому перебігу параметри "біль", "життєздатність", "соціальна активність" і "психічне здоров'я" значущо перевищували, а параметри "фізична активність", "роль фізичних проблем", "роль емоційних проблем" і "загальне здоров'я" не досягали середньопопуляційних рівнів. При неконтрольованому перебігу захворювання всі параметри ЯЖ знаходилися нижче за середньопопуляційні значення. Найбільш значимими параметрами ЯЖ хворих на БА в характеристиці наслідків лікування з'явилися фізична активність, психічне здоров'я і життєздатність.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено наукове рішення актуальної проблеми клінічної пульмонології, що виражається в обгрунтовуванні, розробці і впровадженні в практичну охорону здоров'я спеціальних організаційних заходів щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги хворим на БА на етапі амбулаторного лікування. Встановлено, що створення пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру, виявлення чинників ризику, прогнозування загострень і наслідків лікування захворювання, формування прихильності хворих до медикаментозної терапії на етапі амбулаторного лікування призводить до істотного поліпшення контролю захворювання і якості життя хворих на БА.

1. Для забезпечення інтегрованої допомоги хворим на БА на етапі амбулаторного лікування запропонована модель організації ведення хворих в умовах спеціалізованого пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру (ПЛРЦ), призначеного для здійснення комплексу діагностичних, лікувальних, профілактичних, реабілітаційних, інформаційних і освітніх заходів. Лікування хворих в ПЛРЦ значно знижує кількість загострень БА (в 1.8 рази) і пов'язаних з ними госпіталізацій (в 1.7 рази), тривалість перебування хворих в стаціонарі (в 2 рази), кількість викликів швидкої допомоги (в 3.4 рази), а також істотно підвищує якість життя хворих.

2. Лікування загострень БА на етапі швидкої і невідкладної медичної допомоги (ШНМП) інгаляціями небулізованого сальбутамолу, в порівнянні з традиційним ін'єкційним і пероральним застосуванням бронхолітичних препаратів, дозволяє зменшити кількість повторних викликів бригад ШНМП (на 9.5%) і госпіталізацій хворих на БА (на 10.1%).

3. Для лікування важкого загострення БА доцільно застосування небулізованих будесониду і флутікозону пропіонату, що, в порівнянні з пероральним прийомом преднізолону, супроводжується такою ж високою клініко-функціональною ефективністю, але меншою частотою гіперглікемії (на 18.4 %) та підвищення системного артеріального тиску (на 16.0%).

4. До частих загострень БА схильні пацієнти у віці старше 45 років (67.3%), страждаючі захворюванням більше 20 років (69.1%). Такі хворі практично не відвідують "Астма-школи" (87.5%), погано прихильні до постійної терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами і пролонгованими бета₂-агоністами, а також досить часто (42.9%) самостійно використовують немедикаментозні і альтернативні методи лікування.

5. Попередження загострення БА досягається одночасним здійсненням комплексу заходів, що мають на меті як раціональну організацію лікування (забезпечення пацієнтів небулайзерною терапією в спеціалізованому пульмонологічному лікувально-реабілітаційному центрі, відвідини ними "Астма-шкіл" для формування прихильності до лікування), так і правильне його наповнення за змістом (регулярне застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів і бета₂-агоністів пролонгованої дії).

6. Для прогнозування загострень БА розроблена математична дискримінантна модель, що включає аналіз 31 показника, які характеризують умови життя хворого, його демографічні і антропометричні параметри, а також особливості розвитку, перебігу і лікування захворювання. Ця модель володіє достатніми статистичними характеристиками для точного (більше 95%) прогнозу настання загострення БА.

7. Контроль перебігу БА багато в чому визначається особливостями лікування загострення захворювання і подальшої планової терапії, а також організацією лікувального процесу протягом року, що передує загостренню. Принципове значення має прихильність хворих до лікарського лікування на всіх етапах лікувального процесу і психологічні особливості пацієнта, перш за все, депресія різного ступеня вираженості.

8. Контрольований перебіг БА забезпечується правильною організацією планового лікування з регулярним використанням інгаляційних глюкокортикостероїдів і пролонгованих бета₂-агоністів. Подібна терапія, а також регулярні відвідини "Астма-шкіл" формують у пацієнтів високу прихильність до лікування, що, в цілому, закріплює благополучний результат лікування. Неповне використання вказаних лікувальних чинників призводять до частково контрольованого, а їх ігнорування - до неконтрольованого перебігу БА.

9. Для прогнозування наслідків лікування БА у вигляді трьох рівнів її контролю (контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг) розроблена математична модель у вигляді трьох лінійних дискримінантних функцій, що включають 26 показників дослідження, які характеризують демографічні і антропометричні особливості і умови життя хворого, а також які відображають особливості розвитку, перебігу і лікування захворювання. Розроблена математична модель володіє достатніми статистичними характеристиками для точного прогнозу (більше 90%) наслідків лікування БА.

10. Прогнозування на етапі амбулаторного лікування періодів перебігу і наслідків лікування БА здійснюється за допомогою автоматизованого програмно-технічного модуля, що є фрагментом спеціалізованої медичної інформаційної системи або автоматизованого робочого місця лікаря-пульмонолога. При цьому прогноз періодів перебігу і наслідків лікування БА при дотриманні початкових умов лікування виправдовується в 90-100% випадків.

11. Період перебігу, наслідки лікування БА, а також якість життя пацієнтів багато в чому визначаються їх прихильністю до лікування, для підвищення якої необхідне проведення спеціальних заходів в умовах пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру, що включають, зокрема, регулярний і активний контроль медичними працівниками лікування, що проводиться пацієнтом.

12. На якість життя хворих при загостренні БА впливають, перш за все, поточний стан пацієнтів (зміни тесту контролю астми, ОФВ₁, пікової швидкості видиху), а лише потім - особливості попереднього лікування захворювання. При відсутності загострення БА якість життя хворих більшою мірою визначається віком пацієнта, тривалістю хвороби, особливостями лікування (зокрема, доступністю небулайзерів), в меншій - рівнем змін функціональних показників (ОФВ₁, пікова швидкість видиху). Лікування БА в умовах пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру, в порівнянні з неспеціалізованими медичними установами, призводить до більш істотного (в 2.4-2.8 рази) поліпшення показників якості життя хворих.

Рекомендації по науково-теоретичному і практичному використанню одержаних результатів

1. Для підвищення ефективності амбулаторного лікування і поліпшення якості життя хворих на БА пропонується створення спеціалізованого пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру з своїм штатом співробітників, спеціальним устаткуванням і функціональними задачами. Центр призначений для здійснення комплексу діагностичних, лікувальних, профілактичних, реабілітаційних, інформаційних, освітніх заходів, що формують у пацієнтів високу прихильність до лікування БА.

2. Для лікування загострень БА на етапі швидкої і невідкладної медичної допомоги (ШНМП) необхідна небулайзерна терапія. Бригади ШНМП повинні бути оснащені небулізованим сальбутамолом (розчин ВЕНТОЛІН™ небули™, 2,5 мг/2,5 мл, GlaxoSmithKline), а також струменевими інгаляторами, що забезпечують респірабельну фракцію не менше 50%, об'єм наповнення небулайзерної камери не менше 5 мл, залишковий об'єм не більше 1 мл, час інгаляції не більше 15 хв при об'ємі розчину 5 мл, швидкість потоку повітря 6-10 л/міни, тиск 2-7 Бар, продуктивність не менше 0,2 мл/хв. Перевагу слідує віддавати небулайзерам, що активуються вдихом пацієнта і котрі забезпечені клапанним переривником потоку у фазу видиху. Алгоритм лікування загострення БА повинен суворо відповідати рекомендаціям GINA-2006.

3. Для лікування тяжкого загострення БА доцільно застосування будесоніду (суспензія ПУЛЬМІКОРТ®, 0,5 мг/ мл, AstraZeneca) або флутікозону пропіонату (суспензія ФЛІКСОТІД™ небули™, 2 мг/2 мл, GlaxoSmithKline) на фізіологічному розчині хлориду натрію (2-3 мл) через компресорний інгалятор.

4. Діагностика чинників ризику і застосування моделі прогнозування загострення БА дозволяє попереджати настання загострень захворювання. Для прогнозування настання загострення пропонується математична дискримінантна модель, що включає аналіз 31 показника, які характеризують умови життя хворого, його демографічні і антропометричні параметри, а також особливості розвитку, перебігу і лікування захворювання (формули приведені на сторінці 24).

5. Вивчення чинників, що впливають на результат лікування, і використання розробленої нами математичної моделі сприяють визначенню можливого наслідку лікування, дозволяючи провести своєчасну корекцію терапії БА. Прогнозування наслідків лікування БА розраховується за допомогою математичної моделі у вигляді трьох лінійних дискримінантних функцій, що включають 26 показників дослідження, які характеризують демографічні і антропометричні особливості і умови життя хворого, а також які відображають особливості розвитку, перебігу і лікування захворювання (формули приведені на сторінках 25-26).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Небулайзерная терапия: теоретические аспекты и материальное обеспечение / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г.Ульченко // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2004. Том XV. Часть 2. С.73-79 (Автору належать ідея, підбір і систематизація літературних джерел, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків, науково-літературне оформлення статті)

2. Донич С.Г. Формализация показателей исследования на этапе восстановительного лечения при бронхиальной астме / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2005. Том XVI. Часть 2. С.3-11.

3. Солдатченко С.С. Диагностика и комплексная терапия обострений бронхиальной астмы: обзор литературы и собственные данные / С.С.Солдатченко, С.Г. Донич, И.П. Игнатонис // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2006. Том XVII. Часть 1. С.71-83 ((Автору належать ідея, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків, науково-літературне оформлення статті)

4. Реабилитация больных хроническими заболеваниями легких: обзор литературы и собственные данные / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г.Ульченко // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2006. Том XVII. Часть 2. С.72-88. (Автору належать підбір і систематизація літературних джерел, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків)

5. Солдатченко С.С. Легочная реабилитация: современное состояние проблемы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Украинский пульмонологический журнал. -2007. - №3. - С.6-11. (Автору належать ідея, підбір і систематизація літературних джерел, формування висновків щодо впливу гіпоксично-гіперкапнічного стимулу, науково-літературне оформлення статті)

6. Солдатченко С.С. Ингаляционная терапия тяжелого обострения бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич // Астма и аллергия. - 2006. - №3-4. - С.36-40. (Автору належать підбір і систематизація літературних джерел, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків)

7. Солдатченко С.С. Новые подходы к лечению обострения бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич // Одеский медицинский журнал. - 2007. - № 5. - С.30-35. (Автору належать ідея, підбір і систематизація літературних джерел, формування висновків щодо впливу гіпоксично-гіперкапнічного стимулу, науково-літературне оформлення статті)

8. Солдатченко С.С. Небулайзерная терапия тяжелого обострения бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2007. - №6. - С.9-13. (Автору належать статистичне оброблення матеріалу, формування висновків щодо впливу гіпоксично-гіперкапнічного стимулу)

9. Современные ингаляторы: принципы работы и технические решения / С.С. Солдатченко, С.Г. Донич, И.П. Игнатонис, И.Г. Ульченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №1. - С.10-13. (Автору належать підбір і систематизація літературних джерел, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків)

10. Донич С.Г. Стандартизация значений показателей исследования при бронхиальной астме / С.Г.Донич // Крымский терапевтический журнал. - 2007. - №2. - С.76-79.

11. Медицинская реабилитация больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г. Ульченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №2. - С.7-9. (Автору належать ідея, підбір і систематизація літературних джерел, статистичне оброблення матеріалу, формування висновків, науково-літературне оформлення статті)

12. Донич С.Г. Небулайзерная терапия обострения бронхиальной астмы: обзор литературы и собственные данные / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №3. - С.13-17.

13. Донич С.Г. К вопросу о создании медицинской информационной системы при бронхиальной астме / С.Г.Донич // Таврический медико-биологический вестник. - 2007. - №4. - С.222-225.

14. Донич С.Г. Унифицированная стандартизация значений показателей исследования в клинической медицине / С.Г.Донич // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета имени С.И. Георгиевского.- Симферополь, 2007. - Том 143. Часть VI. - С.141-145.

15. Донич С.Г. Медицинская информационная система в организации восстановительного лечения больных бронхиальной астмой / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Специальный выпуск. - С.16-19.

16. Солдатченко С.С. Новая технология ингаляционной терапии бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Специальный выпуск. - С.20-22.

17. Организация медицинской реабилитации больных хроническими заболеваниями легких в Автономной Республике Крым / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, Н.А.Овсянников, М.А.Захарова, А.Г.Мальченко, И.Г.Ульченко // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2007. Том XVIII. Часть 1. С.78-82.

18. Донич С.Г. Методологические и математические подходы к прогнозированию при бронхиальной астме / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2007. Том XVIII. Часть 2. С.3-24.

19. Донич С.Г. Методологические вопросы внедрения формулярной системы в практическое здравоохранение / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2007. Том XVIII. Часть 2. С.90-105.

20. Донич С.Г. Бронхиальная астма (раздел Крымского терапевтического формуляра) / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Крымский медицинский формуляр. - 2007. - №15. - С. 4-96.

21. Донич С.Г. Модель прогнозирования исходов лечения бронхиальной астмой / С.Г.Донич // Астма та алергія. - 2008. - №1-2. - С.25-32.

22. Солдатченко С.С. Приверженность к лечению больных бронхиальной астмой: современное состояние вопроса / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич // Украинский пульмонологический журнал. -2008. - №2. - С. 35-39.

23. Солдатченко С.С. Медицинская реабилитация в пульмонологической клинике / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Украинский пульмонологический журнал. -2008. - №3 (Додаток). - С.47-49.

24. Донич С.Г. Качество жизни больных бронхиальной астмой в разные периоды течения заболевания / С.Г.Донич // Украинский пульмонологический журнал. - 2008. - №3. - С.20-25.

25. Донич С.Г. Контроль заболевания и приверженность к лечению больных бронхиальной астмой / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - №3. - С.114-118.

26. Донич С.Г. Современная стратегия диагностики и лечения бронхиальной астмы / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Крымский терапевтический журнал. - 2008. - №2. - С.3-8.

27. Донич С.Г. Исходы лечения бронхиальной астмы: факторы их предопределяющие / С.Г.Донич // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2008. - Том 144. Часть VI. - С.35-40.

28. Донич С.Г. Факторы, определяющие характер течения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Международный медицинский журнал. - 2008. - №2. - С.61-65.

29. Донич С.Г. Корреляционный анализ в выявлении факторов, влияющих на исход лечения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Международный медицинский журнал. - 2008. - №3. - С.48-52.

30. Донич С.Г. Модель прогнозирования периодов течения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Украинский терапевтический журнал. - 2008. - №3. - С.55-59.

31. Донич С.Г. Факторы риска обострения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - №4. - С.206-210.

32. Донич С.Г. Исходы лечения бронхиальной астмы на амбулаторном этапе / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2008. Том XIX. Часть 1. С.3-14.

33. Донич С.Г. Прогнозирование обострений бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2008. Том XIX. Часть 1. С.14-37.

34. Донич С.Г. Связь факторов возникновения и развития бронхиальной астмы с периодами ее течения / С.Г.Донич // Одесский медицинский журнал. - 2007. - № 5. - С.42-45.

35. Донич С.Г. Факторы формирования и прогнозирование исходов лечения бронхиальной астмы / С.Г. Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2008. Том XIX. Часть 2. С.10-57.

36. Донич С.Г. Автоматизация прогнозирования периодов течения и исходов лечения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М.Сеченова. Ялта, 2008. Том XIX. Часть 2. С.58-81.

37. Донич С.Г. О внедрении корректированных стандартов обследования и лечения больных с пульмонологической патологией (дополнение к приказу Министерства здравоохранения Автономной Республики Крым №82 от 6 марта 2008) / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Крымский медицинский формуляр. - 2008. - №16. - С.4-16.

38. Донич С.Г. Клинико-функциональная оценка применения небулизированного фликсотида у больных с тяжелым обострением бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Вестник морского врача. - 2007. - №4. Тезисы V Международной научно-практической конференции "Актуальные проблемы госпитальной терапии". - С.280.

39. Донич С.Г. Небулизированные кортикостероиды в комплексной терапии бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - Специальный выпуск. Материалы научно-практической конференции "Актуальные вопросы деятельности санаторно-курортных учреждений в современных условиях", посвященной 100-летию основания санатория "Приморье" (Евпатория). - С.117.

40. Донич С.Г. Реализация программ легочной реабилитации в Автономной Республике Крым / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №2. Материалы VII республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов "Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии АРК". - С.127.

41. Солдатченко С.С. Сравнение эффективности небулизированных и системных кортикостероидов у больных с тяжелым обострением бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // XVII Национальный конгресса по болезням органов дыхания: сборник резюме. - Казань, 2007. - С.99.

42. Солдатченко С.С. Реабилитационные программы в пульмонологической службе Автономной Республике Крым / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П. Игнатонис // Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации: материалы международной научно-практической конференции. - Одесса, 2007. - С.100.

43. Солдатченко С.С. Интегрированная медицинская помощь больным бронхиальной астмой в Автономной Республике Крым / С.С.Солдатченко, С.Г. Донич, И.П.Игнатонис // Астма та алергія. - 2007. - №1-2. Материалы I Национального Астма-Конгресса. - С.179.

44. Солдатченко С.С. Применение небулизированного флутиказона пропионата у больных с тяжелым обострением бронхиальной астмы / С.С. Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Астма та алергія. - 2007. - №1-2. Материалы I Национального Астма-Конгресса. - С.179-180.

45. Донич С.Г. Результаты применения автоматизированного модуля прогноза периодов течения и исходов течения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Астма та алергія. - 2008. - №1-2. Материалы II Национального Астма-Конгресса. - С.79-80.

46. Донич С.Г. Условия организации лечения и качество жизни больных бронхиальной астмой / С.Г.Донич // Астма та алергія. - 2008. - №1-2. Материалы II Национального Астма-Конгресса. - С.80.

47. Улучшение качества жизни у больных хроническим обструктивным заболеванием легких в условиях пульмонологического реабилитационного центра / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г.Ульченко // Украинский пульмонологический журнал. - 2008. - № 3 (Дополнение). Материалы IV Съезда фтизиатров и пульмонологов Украины. - С.209.

48. Организация пульмонологических реабилитационных центров в Автономной Республике Крым / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г. Ульченко // Украинский пульмонологический журнал. - 2008. - № 3 (Дополнение). Материалы IV Съезда фтизиатров и пульмонологов Украины. - С.210.

49. Донич С.Г. Динамика качества жизни и приверженности к лечению у больных бронхиальной астмой в условиях пульмонологического реабилитационного центра / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2008. - №2. Материалы VIII республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов "Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии АРК". - С.145-146.

50. Солдатченко С.С. Улучшение качества жизни и приверженности к лечению у больных бронхиальной астмой в условиях пульмонологического реабилитационного центра / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Материалы III Съезда физиотерапевтов и курортологов Украины. - Ялта, 2008. - С.210.

51. Солдатченко С.С. Оценка клинической эффективности и безопасности небулизированных и системных кортикостероидов у больных с тяжелым обострением бронхиальной астмы / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис // Тезисы докладов I национального...