Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

“Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України”

УДК 616.438:613.56:616-092:616-071-08

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Дифузний нетоксичний зоб у підлітків: ґенез, діагностика, лікування

14.01.14 - ендокринологія

Власенко Марина Володимирівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ендокринології з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН і АМН України Тронько Микола Дмитрович, Державна установа “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України”, директор Інституту, завідувач відділу патофізіології ендокринної системи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Олійник Валерій Анатолійович, Державна установа “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України”, завідувач відділення загальної ендокринної патології;

доктор медичних наук, професор Боцюрко Володимир Іванович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри ендокринології з курсом спортивної медицини і лікувальної фізкультури;

доктор медичних наук, професор Шідловський Віктор Олександрович, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією.

Захист відбудеться “ 23 ” “ грудня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Державній установі “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України” за адресою: 04114, Київ, вул. Вишгородська, 69.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України” за адресою: 04114, Київ, вул. Вишгородська, 69.

Автореферат розісланий “ 22” “ листопада ” 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук Л.М. Калинська

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Загальновідомо, що дифузне збільшення щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей займає перше місце серед усієї ендокринної патології [The Thyroid and Environment: European Thyroid Symposium. - Budapest: НМА, 2000]. Дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) - найбільш поширена форма тиреоїдної патології у дітей; в свою чергу, серед хворих на ДНЗ 50 % складають підлітки. Діагноз ДНЗ ставлять пацієнтам із збільшеною ЩЗ і клінічним еутиреозом. За такими ознаками до цієї групи можуть бути віднесені і пацієнти з ендемічним зобом, і з спорадичним зобом. Підвищена увага науковців-дослідників і ендокринологів-практиків до проблем ДНЗ цілком виправдана і пояснюється як значимістю функції ЩЗ для організму, який розвивається, так і явною тенденцією до росту патології залози. За останні десять років розроблені та впроваджені у практику інтенсивні методи дослідження ендокринної системи, що дозволило отримати чітке уявлення про регуляцію функції ЩЗ, аутоімунний генез ряду її захворювань, оновлену структуру тиреоїдної патології. Значно збільшилися можливості діагностики. Однак серед актуальних проблем патології ЩЗ у підлітків є критерії діагностики ДНЗ. Вивчення особливостей і темпів розвитку організму у підлітковому періоді в цілому та ступінь координованої взаємодії і взаємовідношень його морфофункціональних структур є актуальною проблемою вікової морфології та фізіології. Встановлення нормативів тиреоїдного статусу у підлітковому віці допоможе більш точно діагностувати ДНЗ і запобігти гіпо- чи гіпердіагностиці захворювання у цьому віці.

ДНЗ - стан безумовно гетерогенний, який об'єднує захворювання, що розрізняються за генезом. При ендемічному зобі основним етіологічним чинником є дефіцит йоду в навколишньому середовищі [Кравченко В. І., Миронюк Н. І., Турчин В. І. та ін., 2006], при спорадичному зобі передбачають наявність вродженого дефекту гормоногенезу [Консенсус. Эндемический зоб у детей: терминология, диагностика, профилактика и лечение, 1996]. Слід відмітити, що вроджений дефект гормоногенезу, наявність інших струмогенів (харчових, екопатогенів) в умовах дефіциту йоду є додатковими факторами, які сприяють розвитку зоба. Зацікавленість суспільства даною проблемою велика і обумовлена тими обставинами, що стан здоров'я та інтелектуальний рівень населення, демографічні показники гірші в ендемічних регіонах порівняно із населенням регіонів без зобної ендемії.

Особливості фізичного та інтелектуального розвитку, становлення репро-дуктивної функції в значній мірі визначаються станом ендокринної системи [Дедов И. И., Герасимов Г. А., Свириденко Н. Ю., 1999; Кандрор В. И., 1999]. Більшість гормонів активно впливає на процеси лінійного росту дитини, дозрівання органів і систем організму [Helfand M., 1992; Балаболкин М. И., 1997]. Суттєвий вплив на ріст та розвиток підлітків мають і гормони ЩЗ [Касаткина Е.П., 2001].

Недостатньо вивченою проблемою є багатогранність змін, які спостері-гаються у дітей за умов тиреоїдної недостатності в ендемічних за зобом місцевостях [Ибрагимова Е. В., 1999; Вацеба А. О. та ін., 2001]. Йододефіцитні захворювання, спричинені нестачею йоду в навколишньому середовищі, є серйозною медико-соціальною проблемою у зв'язку з високою поширеністю і широким спектром клінічних проявів та наслідків [Олійник В. А., 2001]. Найпоширенішим наслідком йодного дефіциту є ендемічний зоб, що супроводжується психомоторними та соматичними порушеннями. Ці порушення зумовлені зниженням функціональної активності ЩЗ.

На сьогодні розроблені критерії діагнозу ДНЗ. Однак, виходячи з того, що лабораторні та інструментальні показники для здорової людини останній раз розглядалися у 60-ті роки і були єдиними для всієї території колишнього СРСР, вони не враховували антропологічні та індивідуальні особливості будови людини; розробка нормативних показників тиреоїдного статусу у дітей підліткового віку в Україні є актуальною як для теоретичної, так і для практичної медицини.

Враховуючи значну розповсюдженість зоба в Україні, слід визнати його велику медико-соціальну значимість. Все це диктує необхідність швидкого вирішення даної проблеми. Однак вирішення її затягується через те, що на шляху боротьби із зобом є серйозні організаційні і фінансові перешкоди. До сьогодні не існує чіткого розділення термінів, які визначають епідеміологічні та нозологічні поняття. Багато фахівців ДНЗ у підлітковому віці трактує як компенсаторну реакцію організму. До цього часу відсутній єдиний підхід до консервативної терапії ДНЗ у дітей.

Велика розповсюдженість дифузного еутиреоїдного зоба та недостатня ефективність консервативної терапії, направлена на нормалізацію тиреоїдного об'єму, визначають необхідність аналізу та пошуку оптимальних методів лікування, уточнення та розробки методологічних підходів до вирішення даної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ця робота є фрагментом наукової праці кафедри ендокринології з курсом післядипломної підготовки лікарів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова “Епідеміологія, клініка, профілактика та лікування захворювань щитоподібної залози серед населення Вінницької області” (номер державної реєстрації: 0105U002245) та продовженням наукових тематик, що виконувались у проблемній лабораторії НДЦ Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова в рамках загальноуніверситетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропометричних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторних захворювань (підлітковий вік) (номер державної реєстрації: 0103U008992). Дисертаційна робота виконана у рамках Державної програми “Профілактика йодної недостатності у населення” 2002-2005 рр., та згідно з наказами МОЗ України “Про вдосконалення ендокринної допомоги особам, які на момент Чорнобильської катастрофи були у дитячому або підлітковому віці (1968-1986 рр. народження)”, “Про удосконалення ендокринної допомоги при захворюваннях щитовидної залози”, постанови Президії Верховної Ради України від 15.05.1995 “Про стан медичного обслуговування та оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 “Про деякі заходи щодо масової профілактики захворювань, пов'язаних з йодною недостатністю”.

Мета дослідження. Дослідити фактори ризику розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків та розробити методи ранньої діагностики, патогенетично обгрунтованого лікування і профілактики захворювання.

Завдання дослідження.

Встановити фактори ризику розвитку дифузного нетоксичного зоба у підлітків.

Вивчити показники тиреоїдного статусу (параметри ЩЗ і рівень тиреоїдних гормонів у крові) у практично здорових підлітків та підлітків із ДНЗ.

Визначити особливості антропометричних і дерматогліфічних показників у хворих на дифузний нетоксичний зоб.

Визначити зв'язок показників тиреоїдного статусу з антропометричними та дерматогліфічними показниками у підлітків.

Дослідити зв'язок показників ультразвукових параметрів щитоподібної залози із показниками гормональних досліджень тиреоїдної системи у здорових підлітків і підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб.

Розробити принципи визначення індивідуального прогнозу виникнення дифузного нетоксичного зоба.

Розробити адекватні схеми лікування та профілактики дифузного нетоксичного зобу у підлітків.

Об'єкт дослідження - дифузний нетоксичний зоб.

Предмет дослідження - генез, діагностика і лікування дифузного нетоксичного зоба у підлітків.

Методи дослідження. Виходячи з мети та основних завдань роботи, проведені загальноклінічні, біохімічні, інструментальні, радіологічні, антропометричні і дерматогліфічні дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше оцінено забезпеченість йодом населення Вінницької області та встановлено наявність йододефіциту легкого і середнього ступеня, визначено його роль у виникненні ДНЗ у підлітковому віці.

2. На підставі порівняльного аналізу розвитку захворювань щитоподібної залози визначено вплив антропогенного і радіаційного забруднення навколишнього середовища на виникнення ДНЗ.

3. Вперше вивчені дерматогліфічні показники як генетичні маркери виникнення ДНЗ.

4. Оцінено вплив ДНЗ на розвиток і стан здоров'я підлітків.

5. Уточнені показники ультразвукових параметрів ЩЗ здорових підлітків у залежності від віку, статі та соматотипу.

6. На основі особливостей антропометричних та дерматогліфічних показників побудовані математичні моделі належних парамерів розміру ЩЗ у підлітків різної статі.

7. Вперше оцінено особливості гормональної активності щитоподібної залози в залежності від віку і статі здорових підлітків та підлітків із ДНЗ.

8. На основі дерматогліфічних та антропометричних показників розроблені дискримінантні моделі прогнозування розвитку виникнення ДНЗ.

9. Розроблено адекватну схему лікування ДНЗ у підлітків.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Встановлення факторів ризику виникнення ДНЗ у підлітків обумовлює необхідність профілактичних заходів запобігання початку розвитку захворювання.

2. Розроблені і запатентовані математичні моделі індивідуального прогнозу виникнення ДНЗ у підлітків (патент № 25250 UA, МПК (2006) А 61В 10/02, 2007).

3. Встановлений тиреоїдний статус (параметри щитоподібної залози і рівень тиреоїдних гормонів у крові) здорових підлітків дозволяє уточнити критерії діагностики ДНЗ і вести моніторинг ефективності терапії захворювання.

4. Розроблений і запатентований спосіб визначення належного об'єму щитопо-дібної залози у підлітків (патент № 25252 UA, МПК (2006) А 61В 10/001, 2007).

5. Запропонована адекватну схему лікування і профілактики ДНЗ у підлітків на основі вживання препаратів йоду та L-тироксину.

Отримані результати досліджень використовують у лекційних курсах та практичних заняттях кафедр ендокринології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Тернопільського медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, а також у практичній роботі районних ендокринологів міст Вінниці, Миколаєва, Ужгорода, Луцька, Харкова та Рівного.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана на базі клініки кафедри ендокринології з курсом післядипломної підготовки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру. Автор роботи самостійно провела аналіз наукової літератури та вибрала напрям наукових досліджень, обґрунтувала необхідність і актуальність його проведення, сформулювала його мету та конкретні завдання. Згідно з останніми, дисертант, за розробленою програмою дослідження, створила тематичну карту обстежених хворих, самостійно провела підбір підлітків, хворих на ДНЗ, та клінічно обстежила здорових підлітків і підлітків із ДНЗ.

Автор самостійно провела антропометричні, дерматогліфічні обстеження підлітків із ДНЗ з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Ультразвукове дослідження ЩЗ та визначення рівнів гормонів тиреоїдної системи виконано на базі Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру. Автор самостійно організувала і провела забір проб сечі та кухонної солі з метою встановлення йодозабезпеченості регіону. Дослідження йодурії виконано у ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України” і частково - на базі Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру. Показники стану довкілля було надано статистичним управлінням Вінницької обласної СЕС та Державно-екологічною інспекцією у Вінницькій області. Автор самостійно провела аналіз та узагальнення результатів дослідження, написала усі розділи дисертації, сформулювала та обґрунтувала висновки і практичні рекомендації. Здобувачем оформлено дисертацію та автореферат. Усі розділи дисертації висвітлені у фахових журналах, рекомендованих ВАК України. Автором самостійно написано 18 статей, 8 у співавторстві з науковим керівником і колегами, монографія, отримано 2 патенти на винахід, де автору належать розробки основного матеріалу стосовно особливостей антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у підлітків Подільського регіону України, хворих на ДНЗ. Частину результатів (не більше 5%), що стосуються особливостей антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у здорових підлітків Подільського регіону України, отримано спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на: науково-практичній конференції “Актуальні питання патології щитоподібної залози у населення, що проживає в районах йодного дефіциту і радіоактивного забруднення” (Тернопіль, 2001); пленумі асоціації ендокринологів України (Львів, 2003); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям” (Харків, 2003); науково-практичній конференції Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка “Сучасний стан фармакотерапії діабету і ендокринопатій” (Ужгород, 2003); IV міжобласній науково-практичній конференції (Вінниця, 2003); Українській медико-фармацевтичній конференції з міжнародною участю “Сучасні напрями розвитку ендокринології” (Харків, 2004); науково-практичній конференції “Йододефіцитні захворювання як медико-соціальна проблема” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології” (Тернопіль, 2004); Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); науково-практичній конференції “Актуальні питання ендокринології” (Алушта, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології” (треті Данилевські читання) (Харків, 2005); міжнародній науково-практичній конференції “Ендокринна система за умов йодного дефіциту” (Коломия, 2006); обласній науково-практичній конференції “Стандарти ведення хворих з патологією щитоподібної залози” (Вінниця, 2006); науково-практичній конференції “Йододефіцитні захворювання людини: причини, профілактика, лікування” (Тернопіль, 2006); VII з'їзді ендокринологів України (Київ, 2007); VI міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Експериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики” (шості Данилевські читання) (Харків, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Ендокринна патологія у віковому аспекті” (Харків, 2007) та колегії обласного управління охорони здоров'я і курортології Вінницької облдержадміністрації (Вінниця, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 44 роботи, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. Опублікована монографія, 26 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, з них 18 одноосібно; 2 методичні рекомендації, 9 тез доповідей в матеріалах конференцій, з'їздів та конгресів, пленумів. Отримано 2 патенти України на корисні моделі - №25252 від 25.07.2007 “Спосіб визначення об'єму щитоподібної залози в залежності від антропометричних, соматотипологічних та дерматогліфічних ознак” і №25250 від 25.07.2007 “Спосіб прогнозування ризику виникнення у підлітків дифузного нетоксичного зоба в залежності від статі, дерматогліфічних, антропометричних та соматотипологічних показників”, оформлено 2 нововведення за змістом патентів. Випущено інформаційні листи: “Спосіб визначення об'єму щитоподібної залози в залежності від дерматогліфічних, антропометричних та соматотипологічних ознак”, “Спосіб прогнозування ризику виникнення у підлітків дифузного нетоксичного зоба в залежності від статі, дерматогліфічних та соматотипологічних характеристик”, “Методика лікування дифузного нетоксичного зоба”, “Нормативи ультразвукових параметрів щитоподібної залози у підлітків”, методичні рекомендації “Протокол діагностики та лікування хворих із вузловою формою зоба”, “Проблеми росту (клініка, діагностика, лікування)”, де відображені результати дисертаційних досліджень.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 434 сторінках друкованого тексту, з яких 264 сторінки залікового принтерного тексту. Рукопис складається зі вступу, 9 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Дисертація ілюстрована 71 таблицею, 10 рисунками, містить 3 додатки, що займають 170 сторінок машинопису. До бібліографії входять 515 джерел, у тому числі 245 робіт латиницею.

Основний зміст роботи

Загальна характеристика обстежених та методи досліджень. У відповідності до мети та завдань дослідження групу обстежених склали 248 підлітків (171 дівчина віком від 12 по 15 років і 77 хлопців від 13 по 16 років, згідно зі схемою вікової періодизації онтогенезу людини), хворих на дифузний нетоксичний зоб, яких виявили при профогляді дітей із різних районів Вінницької області, що відпочивали на базі Вінницького центру “Здоров'я”. Верифікація діагнозу дифузний нетоксичний зоб проведена згідно документів: “Ендемічний зоб. Консенсус”, затвердженим у Росії в 1999 р. для дитячих ендокринологів і у 2000 р. - для ендокринологів [Велданова М. В., 2001], “Консенсус по епідемічному зобу” в Україні 2006 р. [Паньків В. І., 2006] та протоколом надання медичної допомоги дітям [Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча ендокринологія”, 2006].

До контрольної групи увійшли підлітки, відібрані і обстежені на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова в рамках загальноуніверситетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)”. Відібраним дівчатам і хлопцям, після попереднього психофізіологічного та психогігієнічного анкетування для визначення суб'єктивного стану здоров'я, було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників, рентгенографія органів грудної клітки, спірографія, електрокардіографія, реовазографія, стоматологічне обстеження, визначення основних біохімічних показників у крові, рівня гормонів щитоподібної залози, прик-тест з мікст-алергенами). Після первинного анкетування з 1500 підлітків відібрано 485, які не мали будь-яких скарг на стан здоров'я на час обстеження та хронічних захворювань в анамнезі. Після проведення скринінг-оцінки стану здоров'я виключено 175 підлітків. У результаті із 310 обстежених підлітків різної статі відібрано 211 практично здорових (108 дівчат та 103 хлопця). У кожній віково-статевій групі підлітків було не менше 25 осіб.

З метою вивчення питань диспансеризації і тактики ведення хворих із ДНЗ нами на базі Вінницького обласного ендокринологічного диспансеру було проведено ретроспективний аналіз 310 амбулаторних карт підлітків різних районів Вінницької області, яких спостерігали з приводу дифузного нетоксичного зобу (78 хлопців від 13 по 16 років та 232 дівчини від 12 по 15 років). Аналізували місце проживання, наявність радіаційного забруднення, спадковість, наявність хронічних захворювань, відповідність фізичного і статевого розвитку, пальпаторні відхилення щитоподібної залози, ультразвукові параметри ЩЗ у динаміці, рівень гормонів тиреоїдної системи, тактику та ефективність лікування.

Для визначення стану йодозабезпечення Вінницького регіону зі всіх населених пунктів Вінницької області рандомізованим методом було відібрано 9 кластерів (населених пунктів): міста Вінниця, Гайсин, Калинівка, Крижопіль, Могилів-Подільський, Теплик, Чечельник, Бершадь, Липовець. У кожному із них методом рівномірної вибірки відібрано 30 жінок, 30 хлопчиків і 30 дівчаток з 7 по 12 років, згідно з рекомендаціями ВООЗ, для оцінки йодного дефіциту серед населення [Тронько М.Д. та ін., 2006]. При виїздах у населені пункти досліджували тиреоїдний статус: збір і аналіз даних за особливостями тиреоїдного анамнезу з елементами соціального маркетингу; пальпаторне дослідження ЩЗ з оцінкою результатів за критеріями ВООЗ [World Health Organization, United Nations Children's Fund., 1994], ультразвукове дослідження ЩЗ, визначення рівня екскреції йоду з сечею церій-арсенітним методом та якісне визначення йоду в харчовій солі. Визначено вміст йоду в сечі у 123 підлітків із ДНЗ.

Для оцінки антропогенного та радіоактивного забруднення Вінницького регіону користувалися даними відділу інструментально-лабораторного контролю Державно-екологічної інспекції Вінницької області.

Для подальшого поглибленого дослідження обрано такі методи: антропо-метричний, соматотипологічний, дерматогліфічний, визначення тиреоїдного статусу (пальпаторне та ультразвукове дослідження ЩЗ, визначення рівнів гормонів тиреоїдної системи) у здорових підлітків різного віку і статі та підлітків, хворих на ДНЗ.

Ультразвукове дослідження ЩЗ проведено на апараті CAPASEE SSA-220A (Toshiba, Японія з лінійним датчиком 7,5 МНz пропускання). Вимірювали товщину (с), ширину (а) і довжину (b) кожної долі у міліметрах. Крім розмірів, визначали структуру залози (однорідна, неоднорідна, дрібнозерниста, середньозерниста, великозерниста); ехогенність (норма, підвищена, знижена; локально чи дифузно), наявність вузлів (кількість, розміри та розташування).

Згідно практичних рекомендацій із лабораторного дослідження функції щитоподібної залози [Шилин Д. Е., 2004] тиреоїдний статус оцінювали за рівнем загального (Т4) і вільного тироксину (FT4), загального (Т3) і вільного трийодтироніну (FT3), тиреотропного гормону крові (ТТГ) та рівня антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), які визначали наборами реактивів для імуноферментного аналізу фірми “АлкарБио” (Росія) та Calbiotech Inc. Elica.

Дерматогліфічне дослідження виконано за методикою H. Cummins і Ch. Midlo [1961]. Відбитки пальців кисті отримували за допомогою типографської фарби на аркуші паперу [Гладкова Т. Д., 1966]. Визначали такі параметри: 1) на пальцях кисті - типи та частоту стрічальності пальцевих візерунків на лівій і правій кисті (дуга, ульнарна петля, радіальна петля, завиток, центральна кишеня, латеральна кишенькова петля, подвоєна петля, випадковий візерунок), за якими вираховували дельтовий індекс за Волоцьким [Хармацов Е. В., 2002]; гребеневий рахунок на кожному пальці правої та лівої кисті (від дельти до центру візерунка), у випадку бездельтових візерунків (дуги) гребеневий рахунок дорівнював 0; сумарний гребеневий рахунок на п'яти пальцях кожної кисті; тотальний гребеневий рахунок на десяти пальцях обох кистей; 2) на долонях - величини кутів atd, ctd, atb, btc та dat; довжину лінії ct; міжпальцеві гребеневі рахунки a-b та b-c; наявність долонного трирадіуса кисті у зоні t (до 41° довжини долоні), t` (від 41 до 60° довжини долоні) та t`` (більше 60° довжини долоні) [Гальперина З. З., 1987]; наявність завитка або петлі на тенарі або гіпотенарі долонь кистей; закінчення головних долонних ліній, за якими вираховували величину індексу головних долонних ліній (індекс Каммінса) [Гусева И. С., 1982], (рис. 1). Антропометричне обстеження проведене відповідно до схеми В. В. Бунака [1941]. Воно полягало у визначенні таких розмірів тіла: тотальних (довжини і маси тіла), парціальних (повздовжних - висота верхньогрудинної, акроміальної, пальцевої, лобкової та вертлюжної точок; обхватних - на грудях (при паузі, глибоких вдиху й видиху), на плечі (при максимальному напруженні та в розслабленому стані), передпліччі (у верхній та нижній частині), стегні, гомілці (у верхній та нижній частині), шиї, талії, стегнах, стопі та кисті; поперечних - ширина дистальних епіфізів плеча, передпліччя, стегна та гомілки, міжгребневого та міжостистого розмірів тазу; передньозадніх - зовнішня кон'югата, ширина плечей, середньогрудинний, нижньогрудинний та передньозадній діаметр грудної клітки і товщини шкірно-жирових складок (на задній і передній поверхні плеча, на передній поверхні передпліччя, під нижнім кутом лопатки, на боці (верхньоклубова), на животі, на стегні та на гомілці).

Для оцінки соматотипу нами використовувалася математична схема J. Carter i B. Heath [1990]. Соматотип визначали за трьома первинними компонентами статури. Перший компонент - ендоморфний (F) - характеризував ступінь жирової маси. Другий компонент - мезоморфний (M) - визначав відносний розвиток м'язів і кісткових елементів тіла. Третій компонент - ектоморфний (L) - характеризував відносну витягнутість тіла людини. Для визначення жирового, кісткового і м'язового компонентів маси тіла використовували спеціальні формули [Matiegka J., 1921]. Для визначення абсолютної величини м'язової тканини за методикою американського інституту харчування використовували розрахунковий метод за площею м'язової тканини плеча, для визначення абсолютної величини жирового компонента в масі тіла за Siri використовували розрахунковий метод за товщиною шкірно-жирових складок [Carter J., 1990].

Рис. 1. Папілярні утворення долоні: 1-13 - долонні поля; Hy - гіпотенар; Th - тенар; I, II, III, IV - міжпальцеві поля; V - згинальні борозни долоні; a, b, c, d - міжпальцеві трирадіуси; A, B, C, D - головні долонні лінії; t - осьовий долонний трирадіус; 14-17 - основні пальцеві візерунки (14 - ульнарна петля, 15 - завиток, 16 - дуга, 17 - радіальна петля).

Згідно методичних рекомендацій з проведення дослідження йодної недостатності серед населення [Тронько М. Д. та ін., 2006] на підставі географічних меж районів сегментним підходом було здійснено вибір кластерів (населених пунктів) для проведення дослідження. При визначенні кластерів врахували наявність радіоактивного та промислового забруднення.

У обстежених брали проби сечі (2 мл) для визначення вмісту йоду. Аналіз сечі на вміст йоду проводили церій-арсенітним методом [World Health Organization, United Nations Children's Fund., 1994]. Ступінь йодного дефіциту в окремих кластерах оцінювали відповідно до рекомендацій ВООЗ і Міжнародного центру контролю за йодозалежними захворюваннями ІССІDD (табл. 1). дифузний нетоксичний зоб підліток

Антропогенне забруднення регіону вивчали, оцінюючи ряд екологічних факторів, які мають широкий спектр впливу, у тому числі антитиреоїдний (кобальт, нітрити, нітрати, хром, марганець, мідь, залізо, цинк, оксид азоту).

Аналіз вмісту вказаних речовин у воді і грунті вибраних кластерів, радіо-активного забруднення території і продуктів харчування (молоко, картопля) прово-дили за даними інструментально-лабораторного контролю постійного спостере-ження згідно з програмою моніторингу Державної служби санітарного нагляду.

Таблиця 1. Критерії оцінки надходження йоду в організм за результатами його медіанного значення в сечі дітей шкільного віку

Медіанне значення рівня йоду в сечі (мкг/л)	Споживання йоду	Постачання йоду
<20	Недостатнє	Гострий йододефіцит
20-49	Недостатнє	Середній йододефіцит
50-99	Недостатнє	Легкий йододефіцит
100-199	Достатнє	Оптимальне
200-299	Більш ніж достатнє	Ризик гіпертиреозу, викликаний йодом, через 5-10 років після введення йодованої солі в сприятливих групах
>300	Надмірне	Ризик виникнення несприятливих для здоров'я наслідків (викликаний йодом гіпертиреоз, аутоімунні захворювання щитоподібної залози)

Cтатистичну обробку отриманих результатів проведено з використанням програми “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М. І. Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) та застосуванням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальному розподілі за критерієм Стьюдента, а в інших випадках - за допомогою U-критерія Мана-Уітні.

Для розробки математичних моделей прогнозу ризику виникнення ДНЗ у підлітків різної статі в залежності від особливостей фенотипових ознак і генетичних маркерів, що вивчалися, ми застосовували метод покрокового дискримінантного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між змінними величинами та нормального розподілу залишків [Weber E., 1967].

Результати дослідження та їх обговорення

Показники ультразвукових параметрів щитоподібної залози у здорових підлітків. При аналізі ультразвукових параметрів правої долі ЩЗ у дівчат встановлено, що на початку пубертатного періоду в 12 років довжина ЩЗ вірогідно (р<0,01) більша порівняно з довжиною залози у 13-річних дівчат. У подальшому в 14-15 років довжина правої долі ЩЗ у дівчат не відрізняється від розмірів у 12-річних. Висота правої долі ЩЗ у дівчат статистично не відрізняється у розмірах між 12-річними та 13-, 14- і 15-річними дівчатами. Ширина правої долі ЩЗ з роками пубертатного періоду збільшується та вірогідно відрізняється (р<0,05) між 12- та 15-річними дівчатами.

Однотипні тенденції виявлені і у змінах розмірів лівої долі ЩЗ дівчат-підлітків. Об'ємні розміри ЩЗ дівчат (об'єм лівої долі, правої долі та загальний об'єм ЩЗ) статистично не відрізняються у вікових групах пубертатного періоду (табл. 2). У 12-річних дівчат загальний об'єм ЩЗ є максимальним у вікових періодах пубертату і з роками об'єм ЩЗ дівчат не збільшується.

Перешийок ЩЗ 12-річних дівчат менший (р<0,01) у розмірах порівняно з 14-річними, але у 15-річних зменшується у розмірах і вірогідно менший (р<0,05) порівняно з 14-річними дівчатами. Таким чином, можна стверджувати, що збільшення ЩЗ у дівчат виявлено в 12 років, і за весь час пубертату об'ємні розміри ЩЗ у дівчат-підлітків суттєво не змінюються. Загальний об'єм ЩЗ у дівчат-підлітків незалежно від вікового періоду становить в середньому (8,13±2,37) см³.

При аналізі ультразвукових параметрів ЩЗ у хлопців розміри складових часток змінюються відповідно до вікового періоду підлітка. Ширина правої долі ЩЗ вірогідно збільшується з роками (р<0,05), довжина - статистично не змінюється, висота - вірогідно зростає у 14 (р<0,05) та 16 (р<0,001) років порівняно із 13-річними хлопцями. При порівнянні тенденцій змін лівої долі ЩЗ хлопців встановлено тотожність із змінами правої долі. З роками пубертатного періоду ширина, довжина і висота лівої долі ЩЗ поступово збільшуються. Аналізуючи об'ємні розміри ЩЗ у хлопців, слід відмітити, що всі показники (об'єм лівої чи правої долей, загальний об'єм залози) з віком хлопців-підлітків вірогідно зростають. Загальний об'єм ЩЗ у 13-річного хлопця-підлітка складає (6,97±1,49) см³, у 14 років - (8,03±2,45) см³, у 15 років - (7,40±2,35) см³ і максимальний розмір у 16 років - (9,66±1,90) см³ (табл. 2).

Таким чином, можна стверджувати, що зміни у розмірах ЩЗ хлопців-підлітків відбуваються поступово і максимальні величини відмічено в 16 років. Для загальної практики як віковий норматив розміру ЩЗ у хлопців і дівчат достатньо використовувати загальний об'єм ЩЗ, що складає суму майже однакових долей залози.

При спробі розробки нормативів тиреоїдного об'єму у дитячому віці співвідносили об'єм ЩЗ не тільки з віком, статтю і масою пацієнта, а й з площею поверхні тіла, окружністю грудної клітки. Вивчення мінливості морфофункціо-нального статусу сучасної дитини є однією зі складових комплексного підходу до вивчення біосоціальної природи людини. Соматотип є морфологічним вираженням конституції. Технологія соматотипування враховує не один із критеріїв антропометрії, а декілька. Тому дослідження ультразвукових параметів ЩЗ залежно від соматотипу підлітка підвищить точність медичного обстеження.

При порівнянні ультразвукових параметрів розмірів ЩЗ у хлопців і дівчат з однаковим соматотипом встановлена відсутність вірогідної гендерної різниці.

Таблиця 2. Об'ємні розміри ЩЗ підлітків у залежності від віку та статі (M±у)

Показники за УЗД	Дівчата (n=108)	Хлопці (n=103)
	Вік	Розмір	Вік	Розмір
Об'єм правої частки (см3)	12	4,74±1,86	13	3,76±1,10
	13	3,91±1,03	14	4,47±1,69
	14	4,32±1,27	15	3,91±1,35
	15	4,59±1,44	16	5,10±1,19
	p1	>0,05	p1	>0,05
	p2	>0,05	p2	>0,05
	p3	>0,05	p3	<0,001
	p4	>0,05	p4	>0,05
	p5	>0,05	p5	>0,05
	p6	>0,05	p6	<0,05
Об'єм лівої частки (см3)	12	3,99±1,63	13	3,22±0,69
	13	3,41±0,87	14	3,56±0,86
	14	3,91±1,17	15	3,48±1,07
	15	3,94±1,14	16	4,56±0,97*
	p1	>0,05	p1	>0,05
	p2	>0,05	p2	>0,05
	p3	>0,05	p3	<0,001
	p4	>0,05	p4	>0,05
	p5	>0,05	p5	<0,01
	p6	>0,05	p6	<0,01
Загальний об'єм (см3)	12	8,73±3,28	13	6,97±1,49
	13	7,32±1,78	14	8,03±2,45
	14	8,23±2,29	15	7,40±2,35
	15	8,58±2,44	16	9,66±1,90
	p1	>0,05	p1	>0,05
	p2	>0,05	p2	>0,05
	p3	>0,05	p3	<0,001
	p4	>0,05	p4	>0,05
	p5	>0,05	p5	<0,05
	p6	>0,05	p6	<0,01

Примітка: * - статистична значимість на рівні <0,01 відмінності показників дівчат і хлопців відповідних років; р - порівняння показників дівчат і хлопців відповідних років; р₁ _ порівняння показників 12- 13-річних дівчат або 13- 14-річних хлопців; р₂ _ порівняння показників 12- 14-річних дівчат або 13- 15-річних хлопців; р₃ _ порівняння показників 12- 15-річних дівчат або 13- 16-річних хлопців; р₄ _ порівняння показників 13- 14-річних дівчат або 14- 15-річних хлопців; р₅ _ порівняння показників 13- 15-річних дівчат або 14- 16-річних хлопців; р₆ _ порівняння показників 14- 15-річних дівчат або 15- 16-річних хлопців.

Мінливість параметрів розмірів долей ЩЗ у різних соматотипових групах відображається на загальних об'ємних розмірах залози. Нами встановлено, що у дівчат-підлітків об'єм правої долі вірогідно (р<0,01) вищий у ектомезоморфів, ніж у ектоморфів, об'єм лівої долі та загальний об'єм ЩЗ вірогідно більший у мезоморфів (р<0,05) і ектомезоморфів (р<0,01), ніж ектоморфів.

Таким чином, у дівчат-ектоморфів розміри ЩЗ вірогідно менші, порівняно із мезо- та ектомезоморфами. У групі дівчат збалансованого типу усі показники розмірів ЩЗ відповідають ектоморфам і вірогідно не відрізняються.

При зіставленні об'ємних розмірів ЩЗ у хлопців різних соматотипових груп встановлено: вірогідно більший об'єм правої долі (р<0,01), лівої долі (р<0,05) та загальний об'єм ЩЗ (р<0,001) у мезоморфів порівняно із ектоморфами та вірогідно менший (р<0,05) об'єм правої долі і загальний об'єм ЩЗ у ектоморфів порівняно із хлопцями-ектомезоморфами. Розміри перешийка (р<0,01) у хлопців-мезоморфів вірогідно вищий, ніж у ектоморфів.

Таким чином, для оцінки розмірів ЩЗ у підлітків необхідно враховувати конституційні особливості (соматотип) дитини. У підлітків мезоморфного та ектомезоморфного соматотипів незалежно від статі розміри ЩЗ вірогідно більші, ніж у підлітків-ектоморфів.

Показники ультразвукових параметрів щитоподібної залози у підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Порівняльний аналіз отриманих показників ультразвукових розмірів ЩЗ проводили з найбільш розповсюдженими запропонованими нормативами об'ємів ЩЗ та із власними результатами оцінки розмірів ЩЗ здорових підлітків (табл. 3).

Порівнюючи наші результати із запропонованими нормативами об'єму ЩЗ, відмічено різницю. У дівчат на початку пубертатного періоду наші дані збігаються із запропонованими F. Delange [2001]. В подальшому запропоновані нормативи збільшуються за віком і площею поверхні тіла (S), на відміну від наших результатів. Завищені нормативи за Delange можуть стати причиною несвоєчасного встановлення діагнозу ДНЗ. У хлопців-підлітків, за рекомендаціями F. Delange [2001], об'єм ЩЗ зa віком і S збільшується, що співпадає і з нашими результатами. Але на кінець пубертату об'єм ЩЗ у хлопців-підлітків за нашими результатами в 1,5 рази менший від рекомендованих Delange.

При порівнянні наших результатів із запропонованими нормативами розмірів ЩЗ R. Gutenkunst [1991] встановлено відповідність. Але нормативи за R. Gutenkunst не дають різниці між дівчатами і хлопцями пубертатного періоду.

Таблиця 3. Нормативи об'єму ЩЗ у дітей і підлітків

Верхня межа норми тиреоїдного об'єму (см3)
Вік (роки)	S (м2)	Gutenkunst R. [1991],за віком	F. Delange et al. [2001]	М. Власенко [2004], підлітки
			Дівчата	Хлопці	Дівчата	Хлопці
			за віком	за S	за віком	за S	за віком	за віком
6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16	0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8	3,5 4,0 4,5 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0 10,5 12,0 -	5,0 5,9 6,9 8,0 9,2 10,4 11,7 13,1 14,6 16,1 -	4,8 5,9 7,1 8,3 9,5 10,7 11,9 13,1 14,3 15,6 -	5,4 5,7 6,1 6,8 7,8 9,0 10,4 12,0 13,9 16 -	4,7 5,3 6,0 7,0 8,0 9,3 10,7 12,2 14,0 15,8 -	- - - - - - 12,01 9,1 10,52 11,02 -	- - - - - - - 8,46 10,48 9,75 11,56

При порівнянні ультразвукових параметрів ЩЗ здорових підлітків та підлітків із ДНЗ встановлено різницю (р<0,001). Загальний об'єм ЩЗ у групі здорових хлопців-підлітків становив (8,04±2,34) см³ і (8,10±2,36) см³ - у дівчат. У підлітків із пальпаторно збільшеною ЩЗ об'єм ЩЗ становив відповідно (11,66±4,07) см³ та (12,36±5,6) см³.

У здорових підлітків при пальпації ЩЗ не відмічали будь-яких відхилень. УЗ-дослідженням ЩЗ здорових підлітків морфологічні відхилення встановлено у 3,57 % дівчат і у 7,04 % хлопців у вигляді гіпертрофованих фолікулів. При обстеженні підлітків із ДНЗ у 42 % пальпаторно знаходили підвищену щільність ЩЗ. За результатами УЗД ЩЗ у підлітків із ДНЗ виявлено зміни ехогенності залози у 6,9 % хлопців та 14,08 % дівчат. Таким чином, для діагностики ДНЗ необхідно враховувати результати візуально-пальпаторного методу і УЗД ЩЗ з метою зменшення відсотка несвоєчасно поставленого діагнозу.

Показники функції щитоподібної залози у здорових підлітків. При аналізі тиреоїдного статусу у підлітків не встановлено вираженого статевого диморфізму. При зіставленні за біологічним віком рівня гормонів у дівчат і хлопців не помічено вірогідних відмінностей у рівнях Т₃, ТТГ та показника АТ-ТПО в крові. Порівняльним аналізом концентрацій Т₄ у крові встановлено, що на початку пубертатного періоду (хлопці - 13 років, дівчата - 12 років) різниці вмісту Т₄ в крові підлітків у залежності від статі немає. У подальшому, в 13 років, у дівчат відмічено збільшення рівня Т₄ у крові, що вірогідно відрізняється від показника Т₄ хлопців відповідного віку. Наприкінці пубертатного періоду залишається вірогідна різниця між рівнем Т₄ у крові дівчат і хлопців (у дівчат рівень вищий, ніж у хлопців). При аналізі показників тиреоїдного статусу дівчат, залежно від пубертатного віку, встановлені зміни рівнів Т₄ та ТТГ у крові. У дівчат-підлітків 12 років найвищий рівень ТТГ у крові і найменший - Т₄. Встановлені факти свідчать про дистиреоз пубертатного періоду, вказують на ризик виникнення патології ЩЗ та необхідність додаткових фізіологічних доз йоду для забезпечення нормального тиреоїдного гормоногенезу.

При аналізі тиреоїдного статусу хлопців-підлітків встановлено, що рівень Т₃ у крові на початку пубертатного періоду вірогідно вищий (р<0,001), ніж наприкінці. Рівень Т₃ в крові у 13-, 14- і 15-річних хлопців відрізнявся від показника Т₃ 16-річних. Рівень Т₄ в крові у 13- (р<0,05), 14- і 15-річних (р<0,01) вищий, ніж у 16-річних хлопців. Показник рівня ТТГ в крові на початку пубертатного періоду вищий (р<0,05) у 13-річних хлопців, ніж у 14- і 16-річних. Аналіз рівня АТ-ТПО в крові встановив відсутність вірогідної різниці між показниками у вікових групах підліткового періоду хлопців.

Таким чином, у здорових хлопців-підлітків протягом пубертатного періоду тиреоїдний дисгормоногенез характеризується підвищенням рівнів Т₃ і Т₄ у крові на тлі підвищеного рівня ТТГ у крові. Дисгормоногенез ЩЗ відрізняється у дівчат і хлопців пубертатного віку.

Порівняльним аналізом показників тиреоїдного статусу хлопців і дівчат із однаковим соматотипом встановлена вірогідна різниця. Незалежно від соматотипу, рівень Т₄ у крові хлопців вірогідно нижчий, ніж у дівчат (р<0,05). Різницю між показниками рівнів Т₃ і ТТГ у крові дівчат і хлопців встановлено у ектомезоморфів (р<0,05). Вірогідно вищі показники АТ-ТПО у дівчат ектоморфів, ектомезоморфів та загальної групи, ніж у хлопців-підлітків відповідного соматотипу. Порівняльний аналіз тиреоїдного гормоногенезу у підлітків різного соматотипу довів, що відмінності у різних соматотипів відсутні, як у хлопців, так і у дівчат.

Показниками нормального тиреоїдного статусу в підлітковому віці рекомендуємо вважати такі середні величини: 1) у дівчат: загальний Т₄ - (131,26±24,35) нмоль?л; вільний Т₄ - (2,74±0,52) нг?дл; загальний Т₃ - (2,97±0,68) нмоль?л; вільний Т₃ - (2,95±0,65) нг?мл; ТТГ - (1,23±0,68) мМО?л; 2) у хлопців: загальний Т₄ - (116,54±18,13) нмоль?л; вільний Т₄ - (2,36±0,37) нг?дл; загальний Т₃ - (3,03±0,71) нмоль?л; вільний Т₃ - (2,99±0,7) нг?мл; ТТГ крові - (1,27±0,46) мМО?л.

Показники функції щитоподібної залози у підлітків із ДНЗ. При аналізі тиреоїдного статусу у підлітків із ДНЗ встановлено відсутність вірогідної різниці між показниками дівчат і хлопців, за винятком рівня в крові FТ₃ (табл. 4).

Рівень FТ₃ в крові у дівчат із ДНЗ вірогідно нижчий, ніж у хлопців із патологією (р<0,01). Характер тиреоїдного статусу у здорових підлітків відрізнявся від підлітків із ДНЗ. У здорових хлопців-підлітків вірогідно нижчий показник FТ₄ (р<0,001), ніж у дівчат,а у підлітків із ДНЗ - вище показник FТ₃.

Аналіз тиреоїдного статусу у підлітків із ДНЗ та здорових підлітків довів вірогідну різницю показників ТТГ, FТ₄, FТ₃. Стать підлітка не впливає на відмінності у показниках тиреоїдного статусу між здоровими підлітками та підлітками з ДНЗ, за винятком рівня FТ₃ в крові. У підлітків із ДНЗ лабораторний дистиреоз характеризується збільшенням вмісту FТ₄ і ТТГ у крові.

Таблиця 4. Середні показники тиреоїдного статусу у здорових підлітків та підлітків із ДНЗ (M±у)

Рівень гормонів	Хлопці	Р	Дівчата	Р	р1	р2
	Здорові (n=78)	ДНЗ (n=77)		Здорові (n=108)	ДНЗ (n=171)
ТТГ (мМО/л)	1,27±0,46	1,41±3,18	<0,001	1,23±0,68	2,84±1,47	<0,001	>0,05	>0,05
FT4 (нг/дл)	2,36±0,37	4,02±2,50	<0,01	2,74±0,52	4,18±2,18	<0,01	<0,001	>0,05
FT3 (нг/мл)	2,99±0,70	3,88±2,04	>0,05	2,95±0,65	2,56±1,48	<0,001	>0,05	<0,01
АТ-ТПО	0,36±0,36	1,41±3,18	>0,05	0,44±0,47	26,85±86,54	>0,05	<0,05	>0,05

Примітки: р - порівняння показників здорових підлітків і підлітків із ДНЗ; р₁ - порівняння показників здорових хлопців і дівчат; р₂ - порівняння показників дівчат і хлопців із ДНЗ.

Тиреотропний гормон гіпофіза не тільки стимулює тиреоцити до секреції тиреоїдних гормонів, але має і зобогенний ефект [Фадеев В.В., 2004; Boelaert K., 2005]. Вивчення кореляційних зв'язків між ультразвуковими параметрами ЩЗ, показниками тиреоїдного статусу у здорових підлітків і підлітків, хворих на зоб, допоможе уточнити причини збільшення залози при ДНЗ.

У підлітків із ДНЗ кореляційні зв'язки між показниками тиреоїдної функції та розмірами ЩЗ, порівняно зі здоровими підлітками, більші (табл. 5). У хлопців-підлітків із ДНЗ між розмірами ЩЗ та рівнем в крові FТ₄ вірогідні негативні середні та сильні кореляційні зв'язки (r = від -0,82 до -0,86). Встановлено, що у хлопців, хворих на зоб, на відміну від підлітків без патології, є вірогідні прямі середньої сили кореляційні зв'язки між розмірами перешийка та рівнем ТТГ у крові. Між показником ТТГ та об'ємом правої долі (r = 0,33), загальним об'ємом ЩЗ (r = 0,27); між рівнем АТ-ТПО в крові та розмірами перешийка (r = 0,29), об'ємом правої долі (r = 0,48), лівої долі (r = 0,47) та загальним об'ємом ЩЗ (r = 0,50) у хлопців із ДНЗ слабкі середньої сили зв'язки. Встановлені відмінності у кореляційних зв'язках здорових хлопців і хлопців із ДНЗ можуть вказувати на те, що при патологічних процесах у ЩЗ на тлі ДНЗ спостерігається недостатність рівня FТ₄ у крові, у відповідь збільшується секреція ТТГ, що і призводить до збільшення залози (частіше причиною є йододефіцитні стани).

У дівчат-підлітків із ДНЗ встановлено вірогідний середній прямий кореляційний зв'язок між рівнем FТ₃ у крові та об'ємом правої долі ЩЗ (r = 0,30) (табл. 5). Решта зв'язків у дівчат, хворих на зоб, слабкі і невірогідні. Подібні кореляційні зв'язки виявлено і у здорових дівчат-підлітків, тому вважати їх особливістю при ДНЗ недоцільно. Таким чином, причину росту ЩЗ у дівчат із ДНЗ не можна пояснити впливом лише ТТГ, вона може полягати у генетичній схильності або факторах зовнішнього середовища.

Таблиця 5. Кореляційні зв'язки показників розмірів щитоподібної залози та показників тиреоїдного статусу у здорових підлітків та підлітків із ДНЗ

Показники порівняння	АТ-ТПО	ТТГ	FТ3	FТ4
	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата
	Здор (n= 78)	ДНЗ (n= 77)	Здор (n= 108)	ДНЗ (n= 171)	Здор (n= 78)	ДНЗ (n= 77)	Здор (n= 108)	ДНЗ (n= 171)	Здор (n= 78)	ДНЗ (n= 77)	Здор (n= 108)	ДНЗ (n= 171)	Здор (n= 78)	ДНЗ (n= 77)	Здор (n= 108)	ДНЗ (n= 171)
Перешийок	0,06	0,29	0,23	-0,28	-0,05	0,58*	0,05	0,06	-0,13	0,06	0,32*	0,24	-0,08	-0,53*	-0,07	0,04
Об'єм правої долі	-0,12	0,48	0,11	-0,14	-0,05	0,33	0,18	-0,04	-0,27 *	0,17	0,22	0,30*	-0,20	-0,82*	0,07	-0,08
Об'єм лівої долі	-0,20	0,47	0,18	-0,14	-0,09	0,22	-0,07	-0,09	-0,29 *	0,12	0,14	0,21	0	-0,83*	0,06	0,01
Загальний об'єм	-0,18	0,50	0,14	-0,16	-0,08	0,27	0,09	-0,08	-0,28 *	0,15	0,20	0,26	-0,11	-0,86*	0,09	-0,05

Примітки: - цифри, позначені жирним шрифтом, вказують на середню силу кореляції; - цифри, позначені курсивом, вказують на слабкі кореляційні зв'язки; - цифри, позначені жирним курсивом, вказують на сильні кореляційні зв'язки; * - статистично вірогідні показники (р < 0,05).

У здорових підлітків та підлітків із ДНЗ у кореляційних зв'язках між ультразвуковими параметрами ЩЗ та тиреоїдним статусом виявлено статевий диморфізм. У хлопців-підлітків із ДНЗ встановлено більше вірогідних кореляційних зв'язків між ультразвуковими розмірами ЩЗ та показникам тиреоїдного статусу. Найбільше їх виявлено між загальним об'ємом ЩЗ та показниками тиреоїдного статусу. Проведені дослідження взаємозв'язку показників тиреоїдного статусу і розмірів ЩЗ у підлітків різної статі дозволяють розмежувати норму і патологію ЩЗ, розглянути патогенетичні механізми розвитку дифузного зоба у підлітків.

Результати антропометричних та сомато...