Найбільш виражені відмінності встановлено між величинами антропомет-ричних показників підлітків із ДНЗ та здорових підлітків. Так, у дівчат, хворих на зоб, виявлено більшу величину росто-масового коефіцієнта, більшу висоту лобкової точки, меншу висоту пальцевої точки (для повздовжних розмірів тіла); для поперечних і передньо-задніх розмірів тіла (меншу ширину епіфіза гомілки, сагітального розміру грудної клітки, більшу величину нижньогрудинного розміру); для обхватних розмірів тіла (більшу величину обхвату гомілки у нижній третині і талії); для товщини шкірно-жирових складок (більшу товщину на задній поверхні плеча, на передній поверхні плеча, на передній поверхні передпліччя, під лопаткою). У хлопців, хворих на зоб, виявлено більшу величину росто-масового коефіцієнта (для повздовжних розмірів тіла), меншу ширину сагітального розміру грудної клітки (для поперечних і передньозадніх розмірів тіла), меншу величину обхвату плеча у напруженому та у ненапруженому станах, передпліччя у нижній третині, гомілки у верхній третині, стегон (для обхватних розмірів тіла), меншу товщину шкірно-жирової складки на боці. Привертає увагу наявність різниці у змінах величин антропометричних показників між підлітками з ДНЗ і здоровими, залежно від статі. Спостерігали вірогідно більший відсоток ендоморфного і мезоморфного типів серед варіантів соматотипу у дівчат із ДНЗ та ектоморфного - у хлопців. Аналіз компонентного складу маси тіла засвідчив вірогідно меншу величину м'язової маси у хлопців та більшу величину жирової маси (як за Матейко, так і за Сірі) у дівчат із ДНЗ порівняно зі здоровими підлітками.

Особливості змін антропометричних показників, соматотипу та компо-нентного складу маси тіла у підлітків із ДНЗ не схожі з віковими тенденціями здорових підлітків і можуть бути оцінені як особливості підлітків із ДНЗ.

Порівняльний аналіз показників здоров'я свідчить, що у підлітків, хворих на зоб, незалежно від статі вірогідно частіше (60,7 % дітей) зустрічалися хронічні захворювання різних органів та систем, ніж у здорових підлітків. Найбільш частим захворюванням у дітей, які хворіли на зоб, була патологія ЛОР-органів, яка спостерігалась у 44,62 %, а серед функціональних відхилень - нервова неврівноваженість (51,71 %). При аналізі психофізіологічних особливостей організму підлітків встановлено відхилення показників у дівчат-підлітків із ДНЗ. Досліджували швидкість простої та диференційованої зорово-моторної реакції, врівноваженість та рухомість нервових процесів (реакція на об'єкт, що рухається, та кількість зривів диференціювань), критичну частоту злиття світлових миготінь, координацію рухів.

Таким чином, збільшення ЩЗ у підлітків супроводжується погіршенням показників соматичного і фізичного розвитку, а також зниженими показниками психофізіологічних функцій.

Кореляційні зв'язки параметрів тиреоїдного статусу з антропометричними і соматотипологічними показниками у здорових підлітків і підлітків із ДНЗ мають статевий диморфізм. У групі здорових підлітків відсутні кореляційні зв'язки між рівнем АТ-ТПО і антропометричними показниками, а у підлітків із ДНЗ вони мають місце (r=-0,45). Встановлені особливості кореляційних зв'язків між тиреоїдним статусом і антропометричними показниками вказують на можливість відхилень розвитку підлітка у процесі формування ДНЗ. Таким чином, особливості кореляційних зв'язків між тиреоїдним статусом і антропометричними та соматотипологічними показниками у підлітків із ДНЗ свідчать про високу інформативність росто-вагового коефіцієнта, величин жирових складок та м'язової маси тіла, що було використано у математичній моделі прогнозу виникнення ДНЗ.

Результати дерматогліфічних досліджень. Незважаючи на те, що генетична схильність до захворювань на йододефіцитний зоб виявлена у багатьох епідеміологічних дослідженнях та у близнюків, конкретні генетичні дефекти або особливості, що її зумовлюють, на сьогодні невідомі [Фадеев В. В., 2004]. Дотепер генетики, антропологи, клініцисти єдині в думці: дерматогліфіка включає в себе найбільш спадково детерміновані характеристики і одночасно відображає елементи статі, раси, популяції, генних мутацій, хромосомних дефектів і різних впливів. Візерунки шкіри поверхонь долонь характеризуються великим різноманіттям, що вказує на цілий генетичний комплекс, який відповідає за варіабельність їх фенотипових комбінацій [Гусева И. С., 1986; Holt S. B., 1977]. Ознаки пальцевої і долонної дерматогліфіки відносяться до прогностичних критеріїв, у основі застосування яких лежить висока спадкова обумовленість, незмінність з віком, значна індивідуальна і територіальна мінливість [Simsek S. at al., 1998; Никитюк Б. А., 1998].

У підлітків, хворих на ДНЗ, виявлені окремі вірогідні дерматогліфічні ознаки, які відрізняють їх як від здорових хлопців і дівчат, так і між собою. Необхідно відмітити, що у дівчат із ДНЗ більш виражені відмінності порівняно з хворими хлопцями (табл. 6).

У групах хворих і здорових підлітків найбільш виражені відмінності спостерігалися при аналізі показників пальцевої дерматогліфіки (у хлопців із ДНЗ привертає особливу увагу збільшення відсотка, з яким зустрічаються “ульнарні петлі” та зменшення відсотка, з яким зустрічається “завиток”; у хворих дівчат - збільшення відсотка, з яким зустрічаються “дуги”, “подвоєна петля” і “центральна кишеня”).

При аналізі показників долонної дерматогліфіки найбільш виражені відмінності у групах хворих і здорових підлітків встановлено у показниках величини кутів atd, atb. Статевий диморфізм проявлявся у групі хворих на ДНЗ за показниками долонної дерматогліфіки: величини кута dat та довжини лініі ct. Отримані результати вказують, що спадкова схильність до ДНЗ більше притаманна жіночій статі (табл. 6).

Таблиця 6. Окремі дерматогліфічні показники обох кистей здорових підлітків та підлітків із ДНЗ (м±у)

Дерматогліфічні показники	Хлопці	Р	Дівчата	р	р1	р2
	Здорові (n=78)	ДНЗ (n=77)		Здорові (n=108)	ДНЗ (n=171)
FRCR ІІ палець	12,58±6,08	10,52±6,06	>0,05	12,65±6,17	10,52±6,25	<0,05	>0,05	>0,05
FRCR ІV палець	14,88±5,47	13,97±4,53	>0,05	15,88±5,12	12,52±6,18	<0,01	>0,05	>0,05
FRCR V палець	11,77±4,63	11,00±4,70	>0,05	12,55±4,63	10,07±5,09	<0,05	>0,05	>0,05
SRCR I-V палець	67,81±21,25	63,93±20,18	>0,05	69,33±21,43	60,17±20,23	<0,05	>0,05	>0,05
FRCL IV палець	14,81±5,72	14,03±4,20	>0,05	15,53±5,88	13,18±5,75	<0,05	>0,05	>0,05
TRC	134,88±44,17	124,48±40,55	>0,05	136,63±42,93	120,25±44,13	<0,05	>0,05	>0,05
R-ATD (град.)	41,48±6,05	45,10±11,45	<0,05	41,25±6,81	45,07±7,33	<0,01	>0,05	>0,05
R-CTD (град.)	15,87±3,80	16,55±3,66	>0,05	15,48±3,82	17,32±4,25	<0,001	>0,05	>0,05
R-ATB (град.)	16,13±2,78	18,48±3,90	<0,001	15,84±2,87	17,54±3,22	<0,01	>0,05	>0,05
L-ATB (град.)	16,36±2,64	18,03±3,25	<0,05	17,14±3,30	17,55±3,06	>0,05	>0,05	>0,05
R-DAT (град.)	55,65±6,80	57,03±6,22	>0,05	57,14±5,95	54,44±6,43	<0,05	>0,05	<0,05
R-CT (мм)	76,41±10,99	75,59±11,32	>0,05	74,38±9,86	68,41±9,33	<0,001	>0,05	<0,01
L-CT (мм)	77,06±10,38	74,69±18,24	>0,05	73,35±9,37	70,36±11,45	>0,05	>0,05	<0,05

Примітка: FRC_R - пальцевий гребеневий рахунок правої кисті; FRC_L - пальцевий гребеневий рахунок лівої кисті; TRC - тотальний гребеневий рахунок; ATD - величина кута atd; CTD - величина кута ctd; ATB - величина кута atb; DAT - величина кута dat; CT - відстань від міжпальцевого трирадіуса с до осьового трирадіуса t (ct); р - вірогідність різниці показників здорових підлітків і підлітків із ДНЗ; р₁ - порівняння показників здорових хлопців і дівчат; р₂ - порівняння показників дівчат і хлопців із ДНЗ.

Аналіз дерматогліфічних ознак, які є генетичними маркерами мультифак-торних захворювань, вказує на роль спадкового фактора у виникненні ДНЗ. Серед якісних показників дерматогліфіки встановлені такі відмінності між групами хворих і здорових підлітків: більший відсоток, з яким зустрічаються “центральна кишеня” на І пальці правої кисті, ІІІ пальці лівої кисті, “ульнарна петля” на ІV пальці лівої кисті та менший відсоток, з яким зустрічається “завиток” на І пальці правої кисті у хлопців із ДНЗ; у хворих дівчат - більший відсоток, з яким зустрічаються “центральна кишеня” на ІІ пальці лівої кисті, “дуги” на V пальці правої і лівої кистей та менший відсоток наявності “дуги” на І, ІІ, і IV пальцях лівої кисті.

Серед кількісних показників долонної дерматогліфіки - більша величина кута atd на правій руці як у хворих хлопців, так і у дівчат, кута atb, ctd і dat - на правій руці у дівчат із ДНЗ. Встановлено статеві відмінності кореляційних зв'язків розмірів ЩЗ з дерматогліфічними показниками як у здорових підлітків, так і у під літків із ДНЗ. Найбільш виражені розбіжності вірогідних зв'язків розмірів ЩЗ і дерматогліфічних параметрів між здоровими та хворими на ДНЗ підлітками встановлені у дівчат на ІІ пальці лівої кисті, а у хлопців - на V пальці правої кисті. Поява вірогідних кореляційних зв'язків між показниками дерматогліфіки і розмірами ЩЗ у підлітків із ДНЗ опосередковано вказує на можливість наявності спадковості у генезі хвороби.

Встановлено, що у підлітків, хворих на ДНЗ, із параметрів дерматогліфіки частіше корелюють з показниками тиреоїдної функції характеристики гребінців на ІІ і ІІІ пальцях правої і лівої кисті та кут btc лівої долоні.

Серед показників тиреоїдного статусу найбільше кореляційних зв'язків встановлено між рівнем FТ₃ в крові - у хлопців, та АТ-ТПО і FТ₄ в крові - у дівчат-підлітків, хворих на зоб. У підлітків із ДНЗ вірогідні кореляційні зв'язки між показниками тиреоїдного статусу і дерматогліфіки трапляються частіше, ніж у здорових. Це опосередковано вказує на те, що розвиток зоба пов'язаний саме з тиреоїдним дисбалансом та, очевидно, частково має спадковий характер.

Математичне моделювання нормативних характеристик щитоподібної залози в залежності від атропометричних і дерматогліфічних показників.

Для досягнення максимально можливого зіставлення результатів ультразвукового, антропометричного і дерматогліфічного методів дослідження при проведенні прямого покрокового регресійного аналізу визначені декілька умов. Перша - кінцевий варіант математичної моделі повинен мати точність опису ознаки, що моделюється, не менше 50 %. Друга - кількість вільних членів, що включаються до математичної моделі, повинна бути по можливості мінімальною.

Моделі мають вигляд таких лінійних рівнянь:

Об'єм ЩЗ (V) у дівчат = -5,354 - 5,026ЧL HIP W + 0,580ЧPI + 0,168Ч RC₄ + 0,680ЧOBS + 0,653ЧR C₃J - 0,631ЧL C₅J,

де L HIP W - наявність (1 бал) або відсутність (2 бали) “завитка” на гіпотенарі лівої кисті; L C₅J - тип візерунка на п'ятому пальці лівої кисті (бали); OBS - обхват стопи (см); PI - величина індексу головних долонних ліній (індекс Камінса) на правій кисті (абсолютні одиниці); R C₃J - тип візерунка на третьому пальці правої кисті (бали); R C₄ - пальцевий гребеневий рахунок на четвертому пальці правої кисті (абсолютні одиниці).

Об'єм ЩЗ (V) у хлопців = -6,248 + 0,781ЧOBPR1 - 0,186ЧL CTD + 0,870ЧL C5J - 0,166ЧGBD - 0,532ЧR C3J + 0,416ЧR C1J - 0,182ЧL BTC,

де OBPR1 - обхватний розмір на передпліччі у верхній частині (см); L CTD - величина кута ctd; L C5J - тип і частота наявності візерунків на п'ятому пальці; GBD - шкірно-жирова складка на стегні (см); R C3J, R C1J - тип і частота наявності візерунків на третьому і першому пальцях; L BTC - величина кута btc.

Приклад роботи моделі 1

При проведенні антропометричного та дерматогліфічного обстеження для дівчини К. були визначені такі показники: відсутність “завитка” на гіпотенарі лівої кисті: індекс Камінса - 8,84; пальцевий гребеневий рахунок на четвертому пальці правої кисті - 15,88; обхват стопи - 22,87; тип візерунка на третьому пальці правої кисті - 2,2; тип візерунка на п'ятому пальці лівої кисті - 4,1. Необхідно визначити індивідуальний нормальний об'єм щитоподібної залози.

Для визначення використовуємо формулу визначення нормального об'єму щитоподібної залози для дівчат = -5,354-5,026Ч2+0,580Ч8,84+0,168Ч15,88+0,680Ч 22,87+0,653Ч2,2-0,631Ч4,1 = 6,79 см³.

Відповідь. Індивідуальний нормальний об'єм щитоподібної залози для дівчини К. становить 6,79 см³.

Математичне моделювання ризику виникнення дифузного нетоксичного зоба в залежності від статі, особливостей будови і розмірів тіла, дерматогліфічних показників у підлітків. Для побудови математичних моделей, які дозволяють краще передбачити виникнення ДНЗ у залежності від статі, особливостей будови і розмірів тіла та пальцевої і долонної дерматогліфіки, був застосований метод покрокового дискримінантного аналізу.

Встановлено, що при врахуванні антропометричних і соматотипологічних показників дискримінантна функція охоплює 100 % здорових хлопців, 96,6 % хлопців, хворих на ДНЗ. Взагалі модель, яка враховує показники будови і розмірів тіла у хлопців підліткового віку, коректна в 99 % випадків.

Між здоровими та хворими на ДНЗ хлопцями дискримінантними змінними є W/H - росто-ваговий коефіцієнт (см/кг); GB - жирова складка на боці (мм); GGP - жирова складка на грудях (мм); MA - м'язова маса (за методикою Американського інституту харчування) (бали); PNG - поперековий нижньогрудинний розмір (см); OBT - обхват талії (см); MM - м'язовий компонент (бали); SPIN - міжостистий розмір таза (см).

Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показник класифікації (Df), за допомогою якого можна передбачити належність показників, що вивчалися, до типових для хворих на ДНЗ, або до типових для здорових хлопців, і, таким чином, мати можливість прогнозувати виникнення хвороби.

Визначення показника класифікації (Df) наведено у вигляді рівнянь, у яких віднесення до здорових хлопців можливе при значенні Df, близькому до 214,643; до хворих на ДНЗ хлопців - при значенні Df, близькому до 286,969:

Df (для здорових хлопців) = 1,84ЧW/H - 4,37ЧGB + 6,43ЧGGP - 4,54ЧMA + 7,19ЧPNG + 3,67ЧOBT - 0,29ЧMM + 4,69ЧSPIN - 214,64 ? 214,64

Df (для хворих на ДНЗ хлопців) = 4,17ЧW/H - 5,4ЧGB + 9,62ЧGGP - 5,79Ч MA +8,40ЧPNG + 2,98ЧOBT - 0,04ЧMM + 5,56ЧSPIN - 286,97 ? 286,97

Дискримінантна функція при урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у дівчат охоплює 98,5 % здорових, 100 % хворих на ДНЗ підлітків. Взагалі модель, яка враховує показники будови і розмірів тіла у дівчат підліткового віку, коректна в 99,2 % випадків.

Між здоровими та хворими на ДНЗ дівчатами дискримінантними змінними є W/H - росто-ваговий коефіцієнт (см/кг); CONJ - зовнішня кон'югата (см); SGK - сагітальний розмір грудної клітки (см); GPPL - товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча (мм) та EPGL - ширина дистального епіфіза лівої гомілки (см).

Показники класифікації (Df) для різних груп дівчат у залежності від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд таких рівнянь:

Df (для здорових дівчат) = 0,62ЧW/H + 0,55ЧСONJ + 8,07ЧSGK - 3,68ЧGPPL + 17,48ЧЕPGL - 130,76 ? 130,76

Df (для хворих на ДНЗ дівчат) = 2,23ЧW/H + 0,69ЧСONJ + 6,66ЧSGK - 2,43ЧGPPL + 15,49ЧEPGL - 139,80 ? 139,80

Приклад роботи моделі

При проведенні антропометричого обстеження дівчини Н. були визначені такі показники: росто-ваговий коефіцієнт 43,85 см/кг; зовнішня кон'югата 16,96 см; сагітальний розмір грудної клітки 15,75 см; товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча 4,63 мм; ширина дистального епіфіза лівої гомілки 6,38 см.

Необхідно визначити схильність пацієнта до захворювання на дифузний нетоксичний зоб.

Використовуючи запропоновані рівняння для дівчат, отримуємо значення:

(для дівчат, не схильних до захворювання) = 0,62Ч43,85 + 0,55Ч16,96 + 8,07Ч15,75 - 3,68Ч4,63 + 17,48Ч6,38 - 130,76 = 127,40

(для дівчат, схильних до захворювання) = 2,23Ч43,85 - 0,69Ч16,96 + 6,66Ч15,75 - 2,43Ч4,63 + 15,49Ч6,38 - 139,80 = 138,7534

Відповідь: за допомогою вищенаведених рівнянь встановлено, що величина показника класифікації (Df) дорівнює для дівчат з відсутністю захворювання на дифузний нетоксичний зоб - 130,76, для дівчат, хворих на нетоксичний зоб - 139,80. Тобто, величина показника класифікації дозволяє включити дівчину Н. до групи ризику осіб із схильністю до захворювання на дифузний нетоксичний зоб, що і було підтверджено в подальших дослідженнях.

Серед антропометричних показників у хлопців найбільше значення у моделі має росто-ваговий коефіцієнт і м'язова маса, у дівчат - росто-ваговий коефіцієнт. Серед дерматогліфічних показників у хлопців більше значення мали величини кута atb правої кисті і міжпальцевий гребеневий рахунок a-b лівої кисті, у дівчат - наявність або відсутність трирадіуса лівої кисті. Запропонована модель дозволяє прогнозувати можливість розвитку захворювання на ДНЗ та планувати профілактичні заходи.

Підводячи підсумки отриманих результатів з урахуванням практичної перевірки роботи моделей, можна стверджувати, що розроблені нами дискримінантні моделі виникнення ДНЗ у залежності від особливостей будови і розмірів тіла є адекватними та можуть використовуватися для раннього прогнозу ризику виникнення захворювання.

Результати вивчення стану середовищних факторів, як ризику виникнення дифузного нетоксичного зоба. Основним наслідком дефіциту йоду у навколишньому середовищі є розвиток зоба в осіб, які проживають у йододефіцитних регіонах [Касаткина Э. П., 1999; Кравченко В.І., 2006]. Вже доведено, що дефіцит йоду має й інші несприятливі наслідки для здоров'я людини [Касаткина Э. П., 1997; Олійник В.А., 1997; Васечкина Л.И., 2005].

Визначення концентрації йоду в сечі дітей і підлітків різних районів проживання у Вінницькій області показало широкі індивідуальні коливання від 35,53 до 157,60 мкг/л. У більшості обстежених екскреція йоду з сечею знижена. Медіана йодурії в обстеженій популяції загалом становить 71,41 мкг/л, що, за критеріями ВООЗ, свідчить про наявність йодного дефіциту легкого ступеня. У жінок Вінницької області цей показник склав 69,8 мкг/л, діти і підлітки мали медіану йодурії в діапазоні легкої йодної нестачі - 74,69 мкг/л.

У дітей, які мешкають у Крижопільському районі, має місце йодний дефіцит середнього ступеня (медіана йодурії складає 35,53 мкг/л). У дітей, які мешкають у решті районів, встановлено йодний дефіцит легкого ступеня (медіана йодурії складає 56,67-95,84 мкг/л), (рис. 2).

Більш детальний аналіз показав, що серед дітей, які проживають у м. Крижополі, 33,33 % мали йодурію менше 20 мкг/л, тобто вкрай недостатнє забезпечення йодом, що відповідає важкому ступеню йодної недостатності, в той час у 8,33 % дітей йодурія була більше 200 мкг/л.

У м. Гайсині 15 % дітей мали йодурію більше 200 мкг/л і у 3,33 % дітей - йодурія була меншою 20 мкг/л. В цілому 7,93 % обстежених мали йодурію <20 мкг/л і у 29,68 % населення йодурія більше 100 мкг/л, що і усереднює показники в цілому по області, дає цифру легкого ступеня йододефіциту.

Результати досліджених кластерів показали, що лише 29,68 % жінок і дітей не мали йододефіциту, тобто третина мешканців області вживала йод у потрібній кількості. Подібним був розподіл результатів вмісту йоду в сечі у діапазонах легкого (41,11 %) та помірного (21,59 %) йодного дефіциту, 7,93 % обстежених перебували у діапазоні важкого йододефіциту. Таким чином, область характеризується як регіон легкого йододефіциту, оскільки 70,63 % населення, в тому числі дитячого, потерпає від нестачі йоду в організмі.

У 123 підлітків із ДНЗ визначали вміст йоду у сечі (табл. 7). У 30 підлітків (24,39 %) рівень йодурії перевищував 100 мкг/л, що вказувало на відсутність дефіциту йоду. У 72 підлітків (58,54 %) медіана йодурії вказувала на легку ступінь йододефіциту (83,7 мкг/л). У 15 хворих на ДНЗ (12,19 %) рівень йоду у сечі становив 38,6 мкг/л, що відповідає середній важкості йодного дефіциту. У 6 підлітків (4,88 %) медіана йодурії відповідала 19,3 мкг/л, що вказує на важку ступінь йододефіциту. Таким чином, у групі хворих підлітків на ДНЗ переважає легка ступінь йодного дефіциту.

Рис. 2. Частотний розподіл рівнів йодурії дітей і жінок різних районів Вінницької області. Йодурія дітей позначена непарними числами осі абсцис, йодурія жінок - парними. Гайсинський район - 1 і 2, Калинівський - 3 і 4, Крижопільський - 5 і 6, Могилів-Подільський - 7 і 8, Теплицький - 9 і 10, Чечельницький -11 і 12, Бершадський - 13 і 14.

Таблиця 7. Вміст йоду у сечі підлітків із ДНЗ

Медіанне значення рівня йоду в сечі (мкг/л)	Споживання йоду	Підлітки із ДНЗ n, (%)
<20	Недостатнє	6 (4,88)
20-49	Недостатнє	15 (12,19)
50-99	Недостатнє	72 (58,54)
100-199	Достатнє	30 (24,39)

Результати обстеження показали велику частоту випадків зоба серед дітей Вінницької області - 49,9 %. Було виявлено значні розбіжності у показниках зустрічаємості зоба у дітей різних зон: 60,3 % - у м. Крижополі, 36,7 % - м. Гайсині, 35,6 % - м. Могилеві-Подільському; 47,4 % - м. Калинівці, 49,3 % - м. Чечельнику, 37,3 % - м. Теплику і 41,4 % - м. Бершаді. У нашому дослідженні використання методу пальпації призвело до незначного завищення результатів, особливо у дітей з І-а ступенем збільшення ЩЗ. Так, за даними пальпаторного дослідження ЩЗ у вибраних кластерах частота випадків зоба в цілому по обстежених районах складала 49,88 %, а за показниками УЗД-32,9 % (табл. 8).

Невідповідність між частотою випадків зоба серед дітей і підлітків із різних зон проживання та медіаною йодурії у них передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу в регіоні.

Розрізняють три ступеня забрудненості навколишнього средовища: легкий, середний і значний. Аналізуючи звіти інструментально-лабораторного контролю за якістю води у поверхневих водоймах та стану грунтів по створах постійних спостережень згідно з програмами моніторингу 2000 - 2003 рр., встановлено відсутність значних відхилень показників від допустимих параметрів державних стандартів. Так, встановлені відхилення спостерігали локально і тимчасово по створах водойм м. Калинівка і м. Гайсин. Рівень нітратів при гранично допустимих концентраціях (ГДК) 0,08 мг/л складав 0,172 мг/л у 2003 р. по м. Калинівка і 0,250 мг/л по м. Гайсин. Підвищений рівень міді у водоймах (ГДК 0,001 мг/л) фіксували у 2001 р. по м. Вінниця. Показники рівня заліза у водоймах (ГДК 0,05 мг/л) підвищені по всім створам. Патологію ЩЗ пов'язують з недостатністю заліза, а не з його надлишком. Відхилення концентрації забруднюючих речовин у грунтах встановлено лише для цинку (ГДК 23 мкг/кг). Надлишок цинку зафіксовано у 2003 р. по створу м. Вінниця. Встановлені відхилення можуть трактуватись як фонові, що не чинять постійного впливу на організм людини.

Таблиця 8. Аналіз точності даних пальпації щитоподібної залози залежно від ступеня її збільшення

Пальпаторні розміри ЩЗ	Кількість зіставлень	Збіг пальпаторних та УЗД даних	Розходження пальпаторних та УЗД даних
		Абс.	%	Абс.	%
0 І-а І-б ІІ	406 221 137 46	281 132 113 46	69,2 59,8 82,8 100	125 89 24 0	30,8 40,2 17,2 0
Всього	810	572	70,62	238	29,38

У Вінницькій області до радіоактивно забруднених територій віднесено 8 районів (IV зона посиленого радіологічного котролю). При аналізі величини радіоактивого забруднення території та продуктів харчування за рівнем цезію та паспортної дози опромінення не встановлено різниці між чистими районами і зонами посиленого радіоекологічного контролю.

Різниці у частоті випадків тиреоїдної патології у підлітків, які проживають на чистих і радіоактивно забруднених територіях, не виявлено (52 % і 56 % відповідно). Аналіз отриманих результатів показав, що зоб І ступеня зустрічався у 22,6 %, ІІ ступеня - у 17,3 % на чистих територіях і відповідно 21,9 % та 15,8 % - на радіоактивно забруднених територіях. Значних особливостей по йодурії у обстежених із забруднених районів, порівняно із обстеженими чистих районів, які увійшли у дослідження, не встановлено.

Лікування та профілактика ДНЗ. При аналізі захворюваності на ДНЗ у Вінницькій області з 2000 по 2007 рік встановлено, що більша кількість випадків хвороби припадає на дитячий і пубертатний вік порівняно із дорослим населенням.

При неактивному спостереженні за хворими на ДНЗ та невірній тактиці лікування захворювання набуває вузлової чи багатовузлової форми зоба, виявляється пізньодіагностованим аутоімунним тиреоїдитом [Фадеев В.В., 2002; Ершова Г.И., 2000; Rink T., 1999]. Аналізуючи захворюваність на вузловий зоб серед підлітків обстежених районів, ми встановили, що до районів із найвищою захворюваністю відносяться Крижопільський, Чечельницький і Липовецький; на аутоімунний тиреоїдит - Крижопільський, Чечельницький, Калинівський і Теплицький райони. Не встановлено чіткої залежності між рівнем захворюваності і йодозабезпеченістю районів.

Ми пропонуємо схему діагностики зоба у підлітків, в основу якої покладена загальнодоступна клінічна методика пальпації ЩЗ.

Очевидно, навіть відсутність у підлітка пальпаторного збільшення ЩЗ дозволяє рекомендувати постійне вживання йодованої солі з профілактичною метою. Наявність пальпаторно визначеної неоднорідності при незбільшеній ЩЗ або наявність ДНЗ І ступеня вимагає профілактичного використання фізіологічних доз йодиду калію (200 мкг/добу), тому що вживання лише йодованої солі не забезпечить повну потребу у цьому мікронутрієнті. Щоденний прийом 200 мкг йоду вважають нешкідливими для здоров'я (рекомендації Міжнародного комітету контролю йододефіцитних захворювань, ЮНІСЕФ, ВООЗ, 1997, 2001). Пальпаторне визначення неоднорідності будови ЩЗ або візуально визначений зоб II ступеня потребує первинного поглибленого обстеження підлітка ендокринологом з наступним лікуванням.

При катамнестичному аналізі амбулаторного ведення підлітків із ДНЗ встановлено, що у 61,29 % випадків лікарі обрали тактику спостереження, у 12,90 % випадків - призначили одразу L-тироксин, у 38,71 % - призначено йодид калію (табл. 9). У групі підлітків із ДНЗ, де обрана тактика спостереження, через рік виявили: у 55,16 % - збільшення ЩЗ, у 40 % - розміри ЩЗ без змін і лише у 4,84 % вони зменшилися порівняно з попередніми розмірами. Таким чином, визначення збільшення розмірів ЩЗ або неоднорідність її вимагає активного лікування, а не спостереження. Відмічене зменшення у розмірах ЩЗ (4,84 % випадків ДНЗ) можна пояснити первинною гіпердіагностикою захворювання.

При тривалому дефіциті йоду виникає недостатність синтезу тиреоїдних гормонів у організмі, що призводить до недостатності FТ4 і додаткової стимуляції ЩЗ ТТГ. У свою чергу це викликає гіпертрофію і гіперплазію тиреоцитів. Нормалізація або зниження рівня ТТГ в крові є критерієм достатності тиреоїдних гормонів.

Застосування фіксованої комбінації L-тироксину 100 мкг/добу з 100 мкг йодиду калію для лікування ДНЗ у 57 підлітків через 12 місяців зумовило зменшення об'єму ЩЗ у 21 хворого (36,84 %). Ми спостерігали, що під час комбінованої терапії менш виражено знижувався рівень ТТГ (до 1,1±0,2 мОД/л, від початкових 2,1±0,4), порівняно з монотерапією L-тироксином (до 0,4-0,6 мОД/л), більш виражене зменшення об'єму залози у середньому з 21,84±1,21 см³ до 9,73±0,83 см³.

Таблиця 9. Зміни в ЩЗ у підлітків із ДНЗ на фоні лікування через 1 рік

Метод лікування	Зменшилась у розмірі n, (%)	Нормалізувалася n, (%)	Збільшилась у розмірах n, (%)	Не змінилася n, (%)
Монотерапія йодидом калію	169(54,52)	0	86 (27,74)	55(17,74)
Монотерапія L-тироксином	103(33,23)	0	42 (13,55)	165(53,23)
Спостереження	15(4,84)	0	171(55,16)	124(40)
Комбінація L-тироксину і йодиду калію	21(36,84)	0	0	26(63,16)

Пропонуємо покрокову терапію захворювання.

Перший крок (після встановлення діагнозу ДНЗ) - призначення фізіологічних доз йодиду калію (у підлітковому віці - 200 мкг/добу). Ефект лікування оцінюємо через 6 місяців за даними УЗД ЩЗ. У разі позитивного ефекту - дозу йодиду калію залишити і продовжити терапію до 1-1,5 року. У разі відсутності ефекту - терапію продовжити до року в дозі 250 мкг/добу.

Другий крок - його необхідно здійснити у разі збільшення розмірів ЩЗ при лікуванні йодидом калію протягом 6 місяців, при рівні ТТГ в крові вище 2 мМОД/л, наявності неоднорідності залози за умов відхилення діагнозу аутоімунний тиреоїдит. Комбінована терапія ДНЗ складається з L-тироксину 75-100 мкг/добу (1,5 мкг/кг/добу) і йодиду калію у дозі 200 мкг/добу - протягом року. Контроль ефекту лікування через рік здійснюється за даними УЗД ЩЗ та рівнем ТТГ в крові.

Третій крок - у разі позитивного ефекту лікування внаслідок другого кроку (зменшення ЩЗ у розмірі, однорідність залози за даними УЗД) поступово (з кроком 25 мкг/міс) зменшуємо до повної відміни застосування L-тироксину і залишаємо фізіологічні дози йодиду калію на рік. Контроль ефекту лікування через рік. Відміна терапії і перехід до профілактичних доз йодиду калію або йодованої солі. При негативному ефекті лікування після другого кроку вибір тактики залежить від рівня ТТГ в крові.

При рівні ТТГ крові вище 1,5 мМОД/л - продовжити терапію другого кроку до 6 місяців, при рівні ТТГ в крові нижче 1,5 мМОД/л перейти до третього кроку терапії.

Таким чином, лікування ДНЗ у підлітків необхідно адаптувати до конкретного випадку, враховуючи ступінь збільшення ЩЗ, морфобудову залози, рівень ТТГ крові.

Висновки

1. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми, яка полягає у встановленні патогенетичних факторів розвитку ДНЗ у підлітків та визначення нормативних показників тиреоїдного статусу практично здорових підлітків у залежності від віку, статі як основи критеріїв діагностики ДНЗ. На основі антропометричних і дерматогліфічних показників розроблені математичні моделі розрахунку індивідуальних ультразвукових нормативів ЩЗ та прогнозування виникнення захворювання, що є необхідним для своєчасної профілактики ДНЗ. На основі вивчення ефективності різних тактик лікування запропоновано й обгрунтовано оригінальний алгоритм діагностики та лікування ДНЗ у підлітків.

2. Дослідження екскреції йоду із сечею засвідчило, що у Вінницькій області спостерігається наявність легкого йододефіциту, оскільки медіана рівня йоду в сечі в обстеженій популяції становить 71,41 мкг/л. Отримані результати диктують необхідність систематичного моніторингу за станом йодозабезпечення як фактора розвитку ДНЗ.

3. Встановлено легку ступінь забруднення довкілля у Вінницькій області, що може бути фоновим фактором розвитку ДНЗ у підлітків. Наявність високої захворюваності на ДНЗ, більшої, ніж зазвичай при легкому йододефіциті, свідчить про роль додаткових факторів впливу на генез захворювання, які діють у сукупності.

4. Аналіз дерматогліфічних ознак, які є генетичними маркерами мульти-факторних захворювань, вказує на роль спадкового фактора у виникненні ДНЗ. Серед якісних показників дерматогліфіки встановлені відмінності між групами хворих і здорових підлітків: більший відсоток, з яким зустрічаються “центральна кишеня” на І пальці правої кисті, ІІІ пальці лівої кисті, “ульнарна петля” на ІV пальці лівої кисті та менший відсоток, з яким зустрічаються “завиток” на І пальці правої кисті у хлопців із ДНЗ; у хворих дівчат - більший відсоток, з яким зустрічаються “центральна кишеня” на ІІ пальці лівої кисті, “дуги” на V пальці правої і лівої кисті та менший відсоток “дуги” на І, ІІ і IV пальцях лівої кисті. Серед кількісних показників долонної дерматогліфіки спостерігається більша величина кута atd на правій руці як у хворих хлопців, так і у дівчат, а кутів atb, ctd і dat - на правій руці тільки у дівчат.

5. Аналіз окремих ультразвукових параметрів ЩЗ дозволив встановити достатність оцінки лише загального об'єму при визначенні розмірів ЩЗ. Ультразвуковими дослідженнями ЩЗ підлітків залежно від статі, віку й соматотипу встановлено, що суттєві зміни її розмірів у дівчат відбуваються на початку пубертату, і вона не змінюється впродовж пубертатного віку, маючи у середньому загальний об'єм 8,73±3,28 см³. У здорових хлопців збільшення розмірів ЩЗ відбувається поступово і залежить від пубертатного віку.

Встановлені відмінності об'єму щитоподібної залози в залежності від пубертатного віку і статі свідчать про необхідність перегляду нормативів УЗ параметрів ЩЗ у підлітків.

6. Тиреоїдний гормоногенез у підлітковому віці мінливий і залежить від віку й статі. З віком у здорових дівчат рівень Т₄ в крові поступово збільшується на тлі зменшення рівня ТТГ, у хлопців - хвилеподібні зміни вмісту Т₄ з поступовим зниженням рівня Т₃, Т₄ і ТТГ в крові. Соматотип не впливає на рівень тиреоїдних гормонів у здорових підлітків. Наявність лабораторного дистиреозу в підлітковому віці вказує на необхідність забезпечення достатньою дозою йоду в пубертатний період для відновлення тиреоїдного балансу.

7. У підлітків із ДНЗ лабораторний дистиреоз характеризується збільшенням вмісту FТ_3, FТ₄ і ТТГ в крові у дівчат, збільшеним рівнем FТ₄ і ТТГ в крові у хлопців. Подібні варіанти дистиреозу вказують на необхідність забезпечення ЩЗ йодом як першочерговий крок у лікуванні ДНЗ і його профілактиці.

8. У дівчат-підлітків із ДНЗ вірогідними є кореляційні зв'язки між параметрами ЩЗ і обхватними й поперековими розмірами тіла (прямі середньої сили) та шкірно-жировими складками (зворотні середньої сили). У хлопців із ДНЗ встановлені вірогідні прямі середньої сили зв'язки між параметрами ЩЗ та обхватними, повздовжними й поперечними розмірами тіла.

У хворих на ДНЗ встановлено зворотні середньої сили й сильні кореляційні зв'язки між рівнем ТТГ в крові й повздовжніми розмірами тіла у хлопців, а у дівчат - між рівнем АТ-ТПО в крові й обхватними розмірами тіла та жировими складками.

Наявність позитивних взаємозв'язків між вмістом АТ-ТПО в крові й дерматогліфічними показниками підтверджує значення спадкового фактора у розвитку ДНЗ.

9. Розроблена математична модель ймовірності виникнення ДНЗ у підлітків за наявності певних антропометричних та дерматогліфічних ознак. Серед антропометричних показників у хлопців найбільше значення у моделі має росто-ваговий коефіцієнт і м'язова маса, у дівчат - росто-ваговий коефіцієнт. Серед дерматогліфічних показників у хлопців більше значення має величина кута atb правої кисті і міжпальцевий гребеневий рахунок a-b лівої кисті, у дівчат - наявність або відсутність трирадіуса лівої кисті. Запропонована модель дозволяє прогнозувати можливість розвитку захворювання на ДНЗ та планувати профілактичні заходи.

10. Пасивне спостереження за підлітками з ДНЗ показало, що захворюваня прогресує і вимагає лікування. Порівнюючи ефективність лікування ДНЗ препаратами йоду із ефективністю використання монотерапії L-тироксином, не встановлено різниці у кінцевому результаті.

Практичні рекомендації

1. У Вінницькій області, як у зоні легкого йододефіциту, враховуючи ріст патології ЩЗ і ризик виникнення ендемічного зоба, необхідно направити роботу медичних працівників на ранню діагностику й профілактику ДНЗ.

2. Для профілактики та ранньої діагностики ДНЗ у підлітків доцільно враховувати фактори ризику його розвитку, якими є, окрім йодної недостатності, обтяжена щодо ДНЗ спадковість.

3. Для діагностики ДНЗ і моніторингу його перебігу рекомендується використання оцінки загального об'єму щитоподібної залози без урахування об'єму окремих долей. За нормативи об'єму щитоподібної залози вважати такі показники (см³, М ± у): а) у хлопців - 13 років - 6,97±1,49; 14 років - 8, 03±2,45; 15 років - 7,40±2,35; 16 років - 9,66±1,90; б) у дівчат - 12 років - 8,73±3,28; 13 років - 7,32±1,78; 14 років - 8,23±2,29; 15 років - 8,58±2,44.

Практичним лікарям рекомендовано використовувати математичну модель визначення належного об'єму ЩЗ у підлітків у залежності від статі, антропометричних, соматотипологічних та дерматогліфічних ознак.

4. У діагностиці ДНЗ рекомендується враховувати показники лабораторного дистиреозу підліткового віку. Показниками нормального тиреоїдного статусу в підлітковому віці рекомендовано вважати такі середні величини: а) у хлопців: загальний Т₄ - 116,54±18,13 нмоль?л; вільний Т₄ - 2,36±0,37 нг?дл; загальний Т₃ - 3,03±0,71 нмоль?л; вільний Т₃ - 2,99±0,7 нг?мл; ТТГ крові - 1,27±046 мМО?л; б) у дівчат: загальний Т₄ - 131,26±24,35 нмоль?л; вільний Т₄ - 2,74±0,52 нг?дл; загальний Т₃ - 2,97±0,68 нмоль?л; вільний Т₃ - 2,95±0,65 нг?мл; ТТГ - 1,23±0,68 мМО?л.

5. Рекомендується практичним лікарям покрокова схема діагностики ДНЗ у підлітковому віці на основі ультразвукового дослідження ЩЗ й оцінки тиреоїдного статусу. У дитячих поліклініках, дошкільних закладах і школах доцільне проведення профілактичних оглядів дітей з використанням діагностичних моделей прогнозу ДНЗ у дітей для формування груп ризику.

6. З метою підвищення ефективності лікування ДНЗ у підлітковому віці рекомендується покрокова терапія захворювання, в якій першочергове місце належить йодовмісним препаратам.

7. З метою профілактики виникнення захворювань ЩЗ, збалансування гормоногенезу в підлітковому віці рекомендується вживання йодованої солі як засобу масової профілактики і 200 мкг йоду у вигляді йодиду калію як засобу індивідуальної профілактики ДНЗ. Органам санітарно-гігієнічного нагляду рекомендується проводити систематичний контроль раціону харчування дітей в організованих колективах та моніторинг йододефіциту.

Перелік умовних скорочень

АІТ - аутоімунний тиреоїдит

АТ-ТПО - антитіла до тиреоїдної пероксидази

Д - дівчата

ДНЗ - дифузний нетоксичний зоб

ТТГ - тиреотропний гормон

УЗД - ультразвукова діагностика

Х - хлопці

ЩЗ - щитоподібна залоза

T4 - тироксин

T3 - трийодтиронін

FT4 - вільний тироксин

FT3 - вільний трийодтиронін

W - маса тіла

H - зріст

W/H - росто-ваговий коефіцієнт

S - площа поверхні тіла

F - ендоморфний компонент соматотипу

M - мезоморфний компонент соматотипу

L - ектоморфний компонент соматотипу

FRC - пальцевий гребеневий рахунок

SRC - сумарний гребеневий рахунок для 5-ти пальців

TRC - тотальний гребеневий рахунок

R - права кисть

L - ліва кисть

І, ІІ, ІІІ, IV, V - порядковий номер пальця

АТD - величина кута atd

СТD - величина кута ctd

ATB - величина кута atb

BTC - величина кута btc

DAT - величина кута dat

CT - відстань між пальцевим трирадіусом с до осьового трирадіуса t (ct)

V - об'єм щитоподібної залози

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Тронько М. Д. Дифузний нетоксичний зоб у підлітків: генез, діагностика, лікування / М. Д. Тронько, М. В. Власенко. - Вінниця : Тезис, 2008. - 308 с. - ISBN 978-966-421-051-2 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів та написання монографії).

2. Власенко М. В. Захворювання щитоподібної залози у населення, яке проживає на “чистих” та радіоактивно забруднених територіях Вінницької області / М. В. Власенко // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 4. - С. 16-17.

3. Антропометрична та соматотипологічна характеристика практично здорових міських підлітків обох статей української етнічної групи / В. М. Мороз,

І. В. Гунас, І. М. Кириченко, Н. В. Белік, Л. С. Гудзевич, П. В. Сарафинюк, О. П. Арашина, Н. Ю. Безрукова, Т. І. Борейко, В. С. Василик, М. В. Власенко, М. П. Костенко, І. В. Поліщук, Г. В. Чайка, Є. Г. Шапаренко, В. В. Ясько // Вісник морфології. Reports of Morphology. - 2002. - Т. 8, № 1. - С. 131-147 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження підлітків, узагальнення матеріалів та написання статті).

4. Особливості дерматогліфічних показників у міських здорових підлітків різної статі / Л. А. Клімас, П. В. Сарафинюк, І. М. Кириченко, Н. В. Белік, Л. С. Гудзевич, Т. І. Антонець, О. Г. Арашина, Т. І. Борейко, М. В. Власенко, В. С. Василик, І. В. Поліщук, Г. В. Чайка, Л. Л. Хмель, Є. Г. Шапаренко // Biomedical and Biosocial anthropology. - 2003. - № 1. -- С. 15-22 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження підлітків, статистичну обробку, узагальнення матеріалів та написання статті).

5. Особливості психофізіологічних функцій організму дівчат 15-16 років з дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко, І. В. Сергета, Н. Ю. Безрукова, Н. Ю. Лукіна, Р. В. Теклюк // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 7. - С. 231-232 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

6. Власенко М. В. До питання нормативів ультразвукових параметрів щитоподібної залози в педіатричній практиці / М. В. Власенко // Вісник морфології. - 2004. - № 10 (2). - С. 371-375.

7. Власенко М. В. Нормативи тиреоїдного об'єму у дітей: пошук точності / М. В. Власенко // Клінічна та ендокринна хірургія. - 2005. - № 3. - С. 26-30.

8. Власенко М. В. Вузлоутворення в щитоподібній залозі: аналіз спостереження та лікування / М. В. Власенко, Н. І. Попік, А. В. Паламарчук, А. Г. Слободянюк, І. В. Семенюк, Жраді Фаді Юсеф // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 16-17 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір, обстеження та лікування хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

9. Власенко М. В. Вікові нормативи і тенденції тиреоїдного статусу у підлітків / М. В. Власенко // Проблеми ендокринної патології. - 2005. - №4. - С. 16-22.

10. Власенко М. В. Кореляційні зв'язки ультразвукових параметрів щитоподібної залози з антропометричними та соматотипологічними характеристиками підлітків / М. В. Власенко, С. В. Прокопенко // Biomedical and Biosocial anthropology. - 2005. - № 4. - С. 27-31 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

11. Власенко М. В. Особливості кореляційних зв'язків тиреоїдного статусу, розмірів щитоподібної залози та статевого розвитку у підлітків / М. В. Власенко // Biomedical and biosocial anthropology. - 2006. - № 6. - C. 117-120.

12. Власенко М. В. Зв'язок показників тиреоїдного статусу з дерматогліфічними показниками у практично здорових підлітків Подільського регіону / М. В. Власенко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - № 10 (2). - С. 188-190.

13. Власенко М. В. Кореляційні зв'язки показників тиреоїдного статусу з антропометричними та соматотипологічними характеристиками підлітків / М. В. Власенко, В. Г. Черкасов, М. Д. Тронько // Вісник морфології. Reports of morphology. - 2006. - № 1. - С. 108-112 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

14. Власенко М. В. Фізичний розвиток та соматологічна характеристика підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Пробл. ендокрин. патології. - 2007. - № 4.- С. 26-32.

15. Власенко М. В. Дерматогліфічні показники як генетичний маркер схильності до дифузного нетоксичного зоба у підлітків / М. В. Власенко // Ендокринологія. - 2007. - Т.12, № 1. - С. 68-72.

16. Власенко М. В. Особливості дерматогліфічних показників у підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Biomedical and Biosocial anthropology. - 2007. - № 8. - С. 38-45.

17. Вивчення йодної забезпеченості жінок та дітей центрального регіону України / В. І. Кравченко, Л.А. Ткачук, М. В. Власенко, Ф. Г. Прудиус, І. Г. Лузанчук, В. М. Михайлець // Ендокринологія. - 2007. - Т.12, № 2. - С. 192-200 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження жінок і дітей, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

18. Власенко М. В. Дифузний нетоксичний зоб: шляхи його діагностики / М. В. Власенко // Клінічна ендокринологія і ендокринна хірургія. - 2007. - № 4. - С. 69-73.

19. Власенко М. В. Кореляційні зв'язки ультразвукових параметрів щитоподібної залози з антропометричними та соматотипологічними харакеритиками здорових та підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - № 3. - С. 46-51.

20. Власенко М. В. Кореляції розмірів щитовидної залози з показниками дерматогліфіки у практично здорових підлітків Подільського регіону України /

М. В. Власенко // Вісник морфології. Reports of morphology. - 2007. - № 1. - С. 169-172.

21. Власенко М. В. Кореляційний зв'язок параметрів щитоподібної залози з показниками дерматогліфіки при дифузному нетокcичному зобі / М. В. Власенко // Вісник морфології. Reports of morphology. - 2007. - № 2. - С. 452-455.

22. Власенко М. В. Поєднання показників тиреоїдного статусу з антропометричними та соматотипологічними характеристиками здорових підлітків та підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Укр. мед. альманах. - 2007. - № 6. - С. 7-10.

23. Власенко М. В. Поєднання тиреоїдного статусу та дерматогліфічних показників у підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - № 2/1. - С. 530-533.

24. Власенко М. В. Кореляційні зв'язки показників розмірів щитоподібної залози та показників тиреоїдного статусу у підлітків Подільського регіону / М. В. Власенко // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 3. - С. 26-28.

25. Власенко М. В. Взаємозв'язок параметрів ультразвукових розмірів щитоподібної залози та тиреоїдного статусу у здорових підлітків та підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. - 2007.- № 4. - С. 187-190.

26. Власенко М. В. Регіональні підходи до вирішеня проблеми йододефіцитних станів / М. В. Власенко, В. І. Кравченко // Ліки України. - 2008. - № 1. - С. 64-67 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір, обстеження та лікування дітей, статистичну обробку, узагальнення матеріалів, написання статті).

27. Власенко М. В. Тиреоїдний статус у підлітків із дифузним нетоксичним зобом / М. В. Власенко // Пробл. ендокрин. патології. - 2008. - № 1. - С. 47-51.

28. Пат. 25252 Україна, МПК (2006) А61В 10/00. Спосіб визначення об'єму щитоподібної залози в залежності від антропометричних, соматотипологічних та дерматогліфічних ознак / М. В. Власенко, І. В. Гунас, М. О. Дмирієв; заявник і патентовласник Вінницький національний медичний університет. - № 25252; заявл. 26.06.2007 ; опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів).

29. Пат. 25250 Україна, МПК (2006) А61В 10/00. Спосіб прогнозування ризику виникнення у підлітків дифузного нетоксичного зоба в залежності від статі, дерматогліфічних, антропометричних та соматотипологічних показників / М. В. Власенко, І. В. Гунас, М. О. Дмирієв; заявник і патентовласник Вінницький національний медичний університет. - № 25250; заявл. 26.06.2007 ; опубл. 25.07.2007, Бюл. № 11 (Автор самостійно проводила аналіз літератури, підбір та обстеження хворих, статистичну обробку, узагальнення матеріалів).

Анотація

Власенко М. В. Дифузний нетоксичний зоб у підлітків: генез, діагностика, лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спе-ціальністю 14.01.14 - ендокринологія. - Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України», Київ, 2008 р.

У хворих на дифузний нетоксичний зоб підлітків вивчено тиреоїдний статус (розміри щитоподібної залози і рівень тиреоїдних гормонів у крові), антропометричні і дерматогліфічні показники й стан здоров'я. Запропоновано математичну модель визначення належного об'єму щитоподібної залози у підлітка в залежності від статі, антропометричних, соматотипологічних та дерматогліфічних ознак з метою ранньої діагностики дифузного нетоксичного зоба. Показано можливість виникнення дифузного нетоксичного зоба на тлі сукупності факторів: недостатності йодозабезпечення, забруднення оточуючого середовища та спадкової схильності. Розроблено математичну модель прогнозу виникнення захворювання у дітей для формування груп ризику. Показано необхідність йодних препаратів у пубертатному віці для профілактики виникнення дифузного нетоксичного зоба та лікування захворювання. У хворих на дифузний нетоксичний зоб визначено ефективність покрокової терапії на перебіг захворювання.

Ключові слова: дифузний нетоксичний зоб, підлітки, йододефіцит, забруднення навколишнього середовища, спадковість, йодні препарати, L-тироксин.

Аннотация

Власенко М. В. Диффузный нетоксический зоб у подростков: генез, диагностика, лечение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Государственное учреждение “Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко АМН Украины”, Киев, 2008 г.

...