Сутність збутової політики ТОВ "МЕДІ-ФАРМ"
Сутність виготовлення та реалізації продукції та їх роль в сучасному управлінні господарювання. Специфіка процесу збуту продукції фармацевтичною компанією. Стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції на прикладі ТОВ "МЕДІ-ФАРМ".
| Рубрика | Медицина |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2016 |
| Размер файла | 8,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Анотація
Метою проведеного дослідження в дипломній роботі є вдосконалення збутової політики на досліджуваному підприємстві. Об'єктом дослідження є управління збутовою політикою на підприємстві. Предметом дослідження є створення системи управління збутовою політикою на підприємстві.
В роботі проведене дослідження сутності виготовлення та реалізації фармацевтичної продукції в Україні, досліджене законодавче регулювання діяльності фармацевтичних підприємств в Україні, проаналізоване правове поле виготовлення та постачання продукції і відповідальність за невиконання законодавства та обов'язків фармацевтичних компаній, проведений аналіз та загальна характеристика підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ», проведений аналіз витрат та основних економічних показників діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» з метою викриття слабких сторін у сфері діяльності та збутової політики підприємства, проведений SWOT- аналіз досліджуваного підприємства на ринку фармацевтики, проведений стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції, відносно виконаних розрахунків і аналізу розроблені напрямки вдосконалення збутової політики підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ», виконано реалізацію системи вдосконалення збутової політики підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ», в якості завершення дослідження проаналізовано оцінку ефективності управління збутовою політикою підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» в перспективному плані на 2014 рік.
Аннотация
Целью проведенного исследования в дипломной работе является совершенствование сбытовой политики на исследуемом предприятии. Объектом исследования является управление сбытовой политикой на предприятии. Предметом исследования является создание системы управления сбытовой политикой на предприятии.
В работе проведено исследование сущности изготовления и реализации фармацевтической продукции в Украине, исследовано законодательное регулирование деятельности фармацевтических предприятий в Украине, проанализировано правовое поле изготовление и поставки продукции и ответственность за невыполнение законодательства и обязанностей фармацевтических компаний, проведен анализ и общая характеристика предприятия ООО «МЕДИ-ФАРМ», проведен анализ затрат и основных экономических показателей деятельности ООО «МЕДИ-ФАРМ» с целью указания слабых сторон в сфере деятельности и сбытовой политики предприятия, проведен SWOT- анализ исследуемого предприятия на рынке фармацевтики, проведен стратегический анализ затрат на изготовление и реализацию продукции, относительно выполненных расчетов и анализа разработаны направления совершенствования сбытовой политики предприятия ООО «МЕДИ-ФАРМ», выполнена реализация системы совершенствования сбытовой политики предприятия ООО «МЕДИ-ФАРМ», в качестве завершения исследования проанализированы оценки эффективности управления сбытовой политикой предприятия ООО «МЕДИ-ФАРМ» в перспективном плане на 2014 год.
Summary
The object of research is to manage the sales policy of the company. The subject of the study is to create a system of marketing policy in the enterprise. In this paper, our study of the essence of manufacturing and sales of pharmaceutical products in Ukraine, examined the legislative regulation of activities of pharmaceutical companies in Ukraine, analyzed the legal field of manufacturing and supplying products and for noncompliance with laws and responsibilities of pharmaceutical companies, the analysis and the general characteristics of the enterprise of "MEDI-FARM" analysis of costs and fundamental economic performance of "MEDI-FARM" to expose weaknesses in operations and marketing policy of the company held SWOT- researched analysis on pharmaceutical market, conducted a strategic analysis of the costs of manufacturing and selling products in respect of the calculations and analysis developed directions of improvement of marketing policy of the company of "MEDI-FARM"; a realization of the system improve marketing policy of the company of "media-FARM" as a complete study analyzes evaluate the effectiveness of the management company marketing policy of "MEDI-FARM" in the perspective plan for 2014.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Економічна сутність управління збутовою політикою підприємства
1.1 Сутність виготовлення та реалізації продукції та їх роль в сучасному управлінні господарювання
1.2 Специфіка процесу збуту продукції фармацевтичною компанією
1.3 Підприємницька діяльність та відповідальність у сфері фармацевтики в Україні
РОЗДІЛ 2 Економічний аналіз процесу виробництва та реалізації продукції ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»
2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»
2.2 Характеристика збутової політики ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»
2.3 Стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції
РОЗДІЛ 3 Вдосконалення збутової політики на підприємстві
3.1 Вдосконалення існуючої збутової політики ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»
3.2 Корегування системи управління витратами на збут продукції
3.3 Розрахунок економічної ефективності запропонованих рекомендацій в управління збутовою політикою підприємства
РОЗДІЛ 4 Охорона праці на підприємстві «МЕДІ-ФАРМ»
4.1 Аналіз умов праці в приміщенні маркетингового відділу ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»
4.2 Усунення недоліків з охорони праці на підприємстві
4.3 Основи протипожежної безпеки
4.4 Оцінка ефективності штучного освітлення приміщення маркетингового відділу
4.5 Оцінка ефективності природнього освітлення приміщення маркетингового відділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої фармацевтичної діяльності. В умовах ринкової економіки в першу чергу основним в діяльності кожного підприємства є отримання максимального прибутку. З розвитком конкуренції на ринку та зниженням норми прибутку перспективи розвитку підприємства значною мірою залежать від поведінки витрат та управління ними. Вміння планомірно і раціонально керувати витратами на реалізацію продукції в періоди погіршання кон'юнктури ринку підвищує шанси на виживання. Важливою стає задача оптимального розподілу ресурсів. Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції, а також цін на продукцію.
Актуальність теми роботи. Вирішення питання удосконалення процесу управління збутовою політикою є актуальним для всіх учасників системи просування товару до кінцевих споживачів. Тому необхідним є підвищення якості і оперативності ухвалення управлінських рішень щодо покращення політики збуту вітчизняних фармацевтичних підприємств-виробників для забезпечення населення лікарськими препаратами в необхідній кількості та максимізації власного прибутку.
За період незалежності України значних змін набули економічні відносини як в країні, так і за її межами. Перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової вплинув на інфраструктуру фармацевтичного ринку та умови функціонування усіх його операторів. Це виражається в зміні ринкової кон'юнктури, підвищенні рівня конкуренції, розвитку комунікаційної сфери. Децентралізація в управлінні фармацевтичними підприємствами-виробниками впливає на всі етапи бізнес-процесу: організацію, планування, виробництво, збут та контроль. Особливих змін в діяльності фармацевтичних виробників набула збутова політика, яка повинна бути сформована згідно з мінливими потребами ринку та можливостями самого підприємства.
В умовах планової економіки збут лікарських препаратів здійснювався централізовано за допомогою центральних аптечних складів. На теперішній час виробники лікарських препаратів повинні самостійно приймати рішення щодо збуту власного товару, використовувати сучасні методи, визначати канали розподілу та його учасників, розробляти ефективну комунікаційну політику, здійснювати систематично маркетингові дослідження фармацевтичного ринку, об'єктивно оцінювати свій збутовий потенціал та використовувати заходи стратегічного контролю за всією збутовою діяльністю. Економічні показники збутової політики свідчать про ефективність функціонування підприємства-виробника.
Актуальність питань покращення збутової діяльності підприємств-виробників в загальному контурі маркетингових досліджень обумовила інтерес до неї з боку вчених. Теоретичним і методологічним аспектам даної проблеми присвячені праці таких закордонних і вітчизняних вчених як Котлер Ф., Портер М., Дойль П., Дейян А., Ламбен Ж.-Ж., Діхтль Є., Хершген Х., Акофф Р., Болт Г., Іванов Ю. Б., Перерва П. Г., Морозов М. А., Балабанова Л. В., Пан Л. В., Наумов В. М., Куденко Н. В., Чухрай Н. І., Павлова В. А., Мороз О. В., Костусев А. А., Бурцев В. В. та ін. Проблемам покращення збутової діяльності вітчизняних підприємств фармацевтичної галузі присвячені праці таких вчених як Мнушко З. М., Громовик Б. П., Немченко А. С., Посилкіна О. В., Усенко В. А. та ін.
Усебічне вивчення представлених у літературі концепцій і підходів дозволило зробити висновок про те, що широке коло питань щодо процесу управління збутовою політикою, особливо згідно специфіки фармацевтичних підприємств-виробників, недостатньо вирішено. Існуючі підходи та методи, в основному мають описовий характер та не враховують сучасних змін на фармацевтичному ринку. Недостатня вивченість даної проблеми породжує відсутність адаптивних і гнучких методів управління збутовою політикою, що, у свою чергу, призводить до зниження якості управлінських рішень керівництва фармацевтичних підприємств-виробників і виникнення додаткових витрат. Усе це обумовило необхідність проведення дослідження у даній сфері і визначило вибір теми дослідження, мети та завдань.
Метою дослідження є вдосконалення збутової політики на досліджуваному підприємстві.
В роботі, відповідно до поставленої мети, сформульовано такі завдання:
· дослідити сутність виготовлення та реалізації фармацевтичної продукції в Україні;
· дослідити законодавче регулювання діяльності фармацевтичних підприємств в Україні;
· провести аналіз та загальну характеристику підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»;
· провести аналіз витрат ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»;
· провести стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції;
· розробити напрямки вдосконалення збутової політики підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»;;
· дослідити реалізацію системи вдосконалення збутової політики підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»;;
· проаналізувати оцінку ефективності управління збутовою політикою підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»;.
Об'єктом дослідження є управління збутовою політикою на підприємстві.
Предмет дослідження є створення системи управління збутовою політикою на підприємстві.
Методи дослідження в роботі використані такі: пошуковий по наявній методичній та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, проектування, теоретичне моделювання, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків у формуванні витрат, екстраполяція, аксіоматика, систематизація показників витрат, спостереження, аналіз фінансової документації підприємства та результатів діяльності провідних вчених-економістів в області фінансової діяльності та бухгалтерії підприємства і маркетологів.
Дана робота складається із вступу, трьох основних складних розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. РОЗДІЛ 1 містить теоретичну частину для вирішення завдань дослідження і складається із двох підрозділів. В розділі теоретично обґрунтована сутність витрат на виготовлення та реалізацію продукції, їх роль в сучасному управлінні господарювання та законодавче регулювання витрат на виготовлення та реалізацію продукції в Україні. РОЗДІЛ 2 є аналітичним розділом. В розділі наведена загальна характеристика досліджуваного підприємства, аналіз витрат та стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції на підприємстві. РОЗДІЛ 3 є практичним розділом. В розділі виконана розробка системи управління збутової політики на підприємстві, її практична реалізація та оцінка ефективності.
В додатках наведені фінансові звіти діяльності підприємства за три останні роки.
Робота ґрунтується на аналізі науково-методичної літератури, методичних посібників, напрацюваннях сучасних вчених в галузі економіки підприємства та на фінансовій звітності досліджуваного підприємства і власних спостереженнях по його діяльності.
Теоретична та практична цінність роботи полягає в наявності теоретичного матеріалу по дослідженню, відсіяного з-поміж іншого в процесі пошуку інформації по темі, та в наявності розробленого нами проектного матеріалу для запровадження на підприємстві системи управління збутовою політикою підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»; і її практичної апробаті в реальних виробних умах.
РОЗДІЛ 1. Економічна сутність управління збутовою політикою підприємства
1.1 Сутність виготовлення та реалізації продукції та їх роль в сучасному управлінні господарювання
В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються економічні важелі управління, в тому числі облік, контроль, аналіз і аудит. Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами на реалізацію продукції матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат фармацевтичної діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання [46].
Збут - це сукупність заходів, які здійснюються фармацевтичною фірмою з моменту, коли лікарський засіб поступає на споживчий ринок та/або ринок організацій-споживачів до моменту, коли споживач купує його.
Збутова політика являє собою діяльність фармацевтичної фірми, спрямовану на планування, реалізацію й контроль руху лікарських засобів для задоволення попиту споживачів і отримання прибутку для себе.
Збутова діяльність є процесом, що охоплює планування обсягу реалізації лікарських засобів з урахуванням рівня прибутку, що намічається, пошук і добір контрагентів, проведення з ними обмінних процесів з установленням ціни відповідно до якості лікарського засобу та інтенсивності попиту на нього, виявлення та активне використання чинників, здатних пришвидшити просування ліків на ринок і збільшити прибуток від реалізації.
Збутова діяльність характеризується єдністю трьох складових:
· організаційно-технологічної складової, яка характеризує обмін лікарських засобів і виробів медичного призначення на платіжні засоби;
· економічної складової, яка зумовлює зміну форм вартості у процесі обміну та фіксує завершення певного процесу;
· правової складової, яка регулює правила обміну та фіксує перехід права власності на лікарські засоби.
Цілями збутової політики фармацевтичного підприємства є проникнення на нові сегменти фармацевтичного ринку, розширення охоплення різних регіонів, збільшення частки ринку, обсягів продаж, прибутку тощо.
Канали розподілу (методи збуту) ліків - це сукупність фармацевтичних фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення лікарських засобів і виробів медичного призначення та перебирають на себе або сприяють переданню права власності на ліки на шляху їх просування від виробника до споживача.
Незважаючи на те, що при використанні послуг посередників виробник певною мірою втрачає контроль над реалізацією лікарських засобів, більшість підприємців вважає вигідним залучення посередників. Це пояснюється багатьма причинами, зокрема:
· у значної частини фармацевтичних виробників не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу;
· чимало фармацевтичних виробників позбавлені можливості встановлювати прямі контакти зі споживачами своєї продукції внаслідок територіальної відокремленості;
· фармацевтичні посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асортимент лікарських засобів і виробів медичного призначення та високу якість обслуговування, використовуючи свої контакти, досвід та кваліфікацію;
· навіть якщо фармацевтичний виробник потенційно здатний створити власні канали розподілу, у багатьох випадках це для нього невигідно, оскільки ефективніше вкласти кошти у свій основний бізнес;
· значного зменшення витрат на реалізацію ліків через посередників досягають за рахунок скорочення кількості прямих контактів із споживачами.
Необхідність посередництва на фармацевтичному ринку пояснюється також неможливістю прямого співробітництва значної частини аптек і лікувально-профілактичних закладів із виробниками, оскільки:
· мінімальна сума контракту і партії поставки настільки великі, що через нестачу обігових коштів неможливо закупити необхідний лікарський засіб;
· закупівля може спричинити затоварювання медикаментами того чи іншого виробника, котрий, як правило, має вузький їх асортимент;
· територіальна віддаленість виробників для більшості аптек не сприяє оперативності поставок необхідних лікарських засобів.
Усі учасники каналів розподілу виконують принаймні одну з наведених далі функцій:
· збирання інформації для маркетингових досліджень;
· розповсюдження позитивної інформації про ліки (участь у комунікаційному процесі);
· встановлення і підтримання зв'язків із потенційними споживачами;
· пристосування ліків до вимог споживача, а саме - сортування, фасування, пакування тощо;
· формування асортиментної політики;
· проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших умов перед укладанням угод на поставку;
· організація руху лікарських засобів: транспортування і складування ліків;
· часткове чи повне фінансування витрат на функціонування каналу;
· прийняття на себе ризиків (часткове чи повне) від функціонування каналу і збуту ліків.
Збут продукції нерозривно пов'язаний із витратами на збут та реалізацію. Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками, які відображені в таблиці 1.1.
Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.
За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Таблиця 1.1
Визначення поняття витрат підприємства [37]
|
№ |
Джерело |
Поняття |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
Економічна теорія |
Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів |
|
|
2 |
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». З «Звіт про фінансові результати», 16 «Витрати» |
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) |
|
|
3 |
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145 |
Поточні витрати підприємства в торгівлі - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів |
|
|
4 |
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями |
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності |
Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності.
В економічній системі підприємства виникають численні витрати різних видів діяльності, які для забезпечення реагування на їх зміни підлягають управлінню. Вивчення економічної літератури показало, що існує досить різне трактування поняття «управління витратами на реалізацію продукції».
При визначенні економічної сутності витрат, порядку їх обліку та контролю, автори розглянутих літературних джерел по різному трактують ці питання.
Автор навчального посібника «Бухгалтерський облік в Україні» Завгородній В.П. [49] у своїй праці комплексно розглянув питання організації і методології бухгалтерського обліку щодо форм обліку на підприємствах з різними формами власності та порядку складання бухгалтерської, податкової та статистичної звітності. В його іншій праці «Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту» в доступній формі описано методологію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації, проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту з використанням спеціального програмного забезпечення.
Дану тему дуже цікаво висвітлює і Катерина Юрченко у статті «Методи обліку витрат на виробництво продукції»[32]. Автор характеризує методи обліку витрат виробництва: позаказний, попередільний, метод обліку фактичних витрат та нормативний метод. Однак найбільшу увагу вона приділяє нормативному методу обліку витрат на виробництво продукції, обґрунтовуючи це тим, що даний метод може застосовуватись на різних підприємствах, як виробничих, так і не виробничих. Автор статті зауважує, що впровадження даного методу є найбільш раціональним для виробництв масового характеру, які використовують стандартизацію всіх виробничих процесів і рецептурне нормування витрат. В статті зазначено, що нормативний метод обліку витрат допоможе менеджерам отримати інформацію про відхилення фактичних витрат від норми, використовуючи яку, менеджер зможе вживати необхідні заходи для встановлення причин цих відхилень і попереджати їх виникнення в майбутньому.
Пізнавальною є і стаття пані Юрченко «Класифікація витрат виробництва в нових умовах господарювання» [31], де запропоновано класифікувати витрати за видами діяльності та за функціями управління, що, на думку автора, буде сприяти зниженню собівартості продукції.
Досить широко в періодичній літературі висвітлено і питання управлінського обліку Нападовською Л., Кузнецовою С., Кучиною Л., Шандовою Н. та іншими. Дані вчені визначають управлінський облік як передумову для правильного і обґрунтованого обліку та раціоналізації витрат на підприємстві.
Актуальною, на наш погляд, є праця Є.В. Калюги «Фінансово-господарський контроль у системі управління» [51]. Вона присвячена актуальним питанням фінансово-господарського контролю витрат в умовах переходу до ринкових відносин. Розглянуті напрями контролю ґрунтуються на дослідженні і розробці його теорії, методології та практики з урахуванням накопиченого досвіду західних країн. Приділено увагу внутрішньогосподарському контролю витрат, спрямованому на попередження зловживань та обґрунтовується необхідність проведення інвентаризацій.
Аналіз публікацій та видань вітчизняних науковців показує, що єдиного термінологічного підходу щодо розуміння управління витратами на реалізацію продукції не існує. Спостерігається прагнення авторів дати якесь універсальне тлумачення поняттю «управління витратами на реалізацію продукції», яке апріорі не може бути повним, оскільки кожен виділяє певний бік даного об'єкту наукового дослідження.
За наслідками вивчення процесу управління витратами на реалізацію продукції в теоретичному та практичному плані, автори намагаються виокремлювати позиції дослідників щодо окресленої проблеми.
Таблиця 1.2
Дефініції категорії «управління витратами на реалізацію продукції»
|
Визначення категорії «управління витратами на реалізацію продукції» |
Автор |
|
|
1 |
2 |
|
|
Динамічний процес, який включає управлінські дії,мета яких полягає у досягненні високого економічного результату діяльності підприємства через виконання всіх функцій, які властиві управлінню будь-яким об'єктом. |
І.Є.Давидович [70] |
|
|
Специфічна функція управління, яка забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання витрат діяльності; принципово нова система, яка дає змогу чітко відстежувати, аналізувати й контролювати витрати. |
С. Ф. Голов [46] |
|
|
Процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць і носіїв та постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. |
Т. М. Мудра, Л. І. Чернобай, Н.Л.Калиновська [37] |
|
|
Процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат підприємства. Критерієм оптимізації є мінімум витрат, що дає змогу підприємству отримати певні конкурентні переваги на ринку збуту, вільно провадити свою цінову політику та за інших рівних умов досягти більш високих розмірів прибутку. |
А. М. Турило, Ю. Б. Кравчук, А. А. Турило [75] |
|
|
Планомірне формування витрат на виробництво та збут продукції й контроль за їх рівнем. |
Г. Фандель [61] |
|
|
Здійснення конкретних заходів з оптимізації співвідношення «затрати-результат», забезпечує досягнення підпорядкованих цілей шляхом регулювання процесів, що становлять господарську діяльність. |
С. Ковтун, Н. Ткачук, С. Савлук |
|
|
Система принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, заснована на використанні об'єктивних економічних законів відносно формування й регулювання витрат, забезпечення ефективного використання ресурсів і капіталу підприємства в різних видах його діяльності відповідно до стратегічних та поточних цілей розвитку. |
А. А. Пилипенко [58] |
|
|
Складний багатоаспектний та динамічний процес, що включає управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства; система принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, заснованих на використанні об'єктивних економічних законів. |
О.В. Крушельницька [24] |
|
|
Полягає у цілеспрямованому впливові на витрати для зміни їхнього складу, структури або поведінки у зв'язку зі зміною умов виробничо-фармацевтичної діяльності підприємства. |
А. І. Ясінська [33] |
|
|
Система, керований блок (суб'єкт управління) якої спрямовано на послідовну реалізацію функцій управління витратами на реалізацію продукції за допомогою певних методів, що дозволяє регулювати чинники та управляти процесами формування витрат з метою оптимізації їх структури та рівня. |
Л.М. Христенко, Р.О.Мозговий [30] |
Як бачимо з таблиці в формуванні поняття науковці дотримуються системного та процесного підходу. У визначенні категорії «управління витратами на реалізацію продукції» більшість авторів визначають взаємозв'язок витрат та високого економічного результату підприємства. Вочевидь, це так, адже, управління - це процес вирішення проблем під час досягнення цілей. До того ж, з позицій економічної теорії будь-яку діяльність підприємства правомірно розглядати як перетворення витрат в результати.
Вважаємо необхідним, виділити найбільш вживані аспекти трактування поняття «управління витратами на реалізацію продукції» [75]:
· Направленість на витрати як об'єкт управління.
· Управління витратами на реалізацію продукції - це управлінські дії із зниження витрат, або
· контроль їх рівня.
· Управління витратами на реалізацію продукції - це система управління процесами
· формування витрат в межах якої реалізуються функції управління.
· Мета управління витратами на реалізацію продукції - досягнення підприємством високого
· економічного результату.
Витрати як предмет управління мають певні властивості, які в умовах подальшого поглиблення ринкових відносин ставлять завдання стосовно удосконалення їх обліку, калькулювання та оцінки.
Як показали дослідження, існує багато підходів вітчизняних і закордонних вчених-економістів щодо складових системи управління витратами на реалізацію продукції виробництва. Вважаємо, що система управління витратами на реалізацію продукції виробництва може складатися з двох груп функцій: основних (таких як організація, планування, контроль, мотивація, регулювання), які безпосередньо впливають на витрати виробництва; функцій забезпечення (таких як облік і аналіз), які допомагають основним функціям в процесі управління витратами на реалізацію продукції виробництва.
За функціональністю системи управління витратами на реалізацію продукції можуть бути двох видів. Системи з повною функціональністю, які включають весь комплекс функцій управління витратами на реалізацію продукції виробництва та спрямовані на вирішення широкого кола задач й забезпечують повністю потреби менеджерів всіх рівнів управління. Вони більш гнучкі й ліпше пристосовуються до зовнішніх та внутрішніх змін. Системи з обмеженою функціональністю, у яких відсутні окремі функції (як з числа основних так й з функцій забезпечення) при порівнянні з системами з повною функціональністю.
Існування управління як системи пояснюється тісним взаємозв'язком об'єкту та суб'єкту управління (підсистем управління). В управлінні завжди присутні два компоненти: керуючий та керований. Управління витратами на реалізацію продукції передбачає вплив суб'єкта управління та об'єкт управління для досягнення поставлених завдань.
Суб'єкт управління - це керівництво підприємства та інші керівні органи, власники підприємства, відповідальні особи, наймані менеджери, спеціальні служби, фахівці в певній сфері фінансово-господарської діяльності (керуюча система). Керуюча система здійснюється людьми для досягнення поставленої мети. Вважаємо, що об'єкт управління - це різні центри витрат підприємства (підрозділи, цехи, відділи, дільниці тощо) в межах який відбувається господарські процеси (керована системи). Наше трактування зумовлене також таким формулюванням: «ті, ким управляють, і те, чим управляють, називаються об'єктами, предметами управління» [53].
Ряд науковців під об'єктом управління витратами на реалізацію продукції пропонують розуміти виражені в грошовій формі витрати, пов'язані з виробничо-господарською діяльністю підприємства [24] . Складність даного судження, на нашу думку, полягає в неможливості прямого впливу керуючої системи на витрати, адже відбувається прямий вплив діяльності суб'єктів управління на ресурси центрів витрат в розрізі виконуваних ними господарських процесів, рівень використання яких коливається - зумовлює динаміку витрат. Управління, на нашу думку, означає діяльність підприємства, що спрямована на реалізацію цілей об'єкта управління за умови раціонального використання наявних ресурсів. Серед цілей об'єкта управління - мінімізація витрат або ефективне витрачання ресурсів, що повинні бути обґрунтованими. До того ж, витрати не мають цілей. Звідси випливає логічна схема сформованого бачення (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Схема системи управління витратами на реалізацію продукції та їх взаємодії [37]
продукція збут фармацевтичний витрата
Для прийняття ефективного управлінського рішення керівник центру витрат має бути забезпеченим відповідною підготовленою інформацією, яку надає система обліку витрат [75].
В бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 «Витрати». Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:
· Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.
· Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).
· Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).
· Можлива достовірна оцінка суми витрат.
Дотримання цих умов означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів. Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну, інвестиційну, та іншу звичайну діяльність. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.
Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції (товарів, робіт, послуг), розрахунки з постачальниками та замовниками, курсові різниці, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.
До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо тощо.
Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.
Інвестиційна діяльність підприємства пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу.
У зв'язку з цим, усі витрати поділяються на операційні, інвестиційні, фінансові та інші витрати звичайної діяльності, а також надзвичайні витрати.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.2. Класифікація витрат з точки зору управлінського обліку [75]
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємств, включають:
· витрати на продукцію (прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші прямі витрати, загально виробничі витрати);
· витрати періоду (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати).
Витрати діяльності є якісним показником діяльності фармацевтичного підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства. Загальні фактори витрат підприємства наведені на рисунку 1.3.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.3. Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних витрат підприємства [75]
На внутрішні фактори в певній мірі може впливати керівництво підприємства своїми рішеннями. При стабільній економіці в країні саме внутрішні фактори є визначальними для рівня витрат підприємства.
Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат підприємства, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами на реалізацію продукції фармацевтичного підприємства.
1.2 Специфіка процесу збуту продукції фармацевтичною компанією
Канали розподілу лікарських засобів характеризуються декількома параметрами. Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких лікарські засоби проходять на шляху від виробника до споживача. Рівень каналу збуту - будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування ліків до споживача. Канал нульового рівня або канал прямого маркетингу складається з виробника, який реалізує свої лікарські засоби безпосередньо споживачам (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових аптек тощо).
Рис. 1.1. Процес організації раціональної системи збуту фармацевтичних фірм [68]
В однорівневому каналі діє один посередник. На фармацевтичному ринку такими посередниками виступають аптеки, що засновані господарськими суб'єктами, юридично незалежними від виробника, чиї ліки вони реалізують, а також не є структурними підрозділами організацій-споживачів (лікувально-профілактичних закладів).
Дворівневий канал складається з двох посередників: оптової фармацевтичної фірми й аптеки чи лікувально-профілактичного закладу. Існують канали з більшою кількістю рівнів, наприклад, трирівневий, в якому до вже згаданих посередників додаються ще підприємства дрібного опту, що купують лікарські засоби у потужних оптових фармацевтичних фірм (фірм-імпортерів) і перепродають їх аптекам [52].
Ширину каналу розподілу, або метод збуту лікарських засобів, визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Існує три підходи до розв'язання цієї проблеми.
При ексклюзивному розподілі фармацевтична фірма різко обмежує кількість посередників у географічному регіоні, використовуючи в конкретному регіоні збуту один чи два посередники, яким надає виняткове право реалізовувати свої ліки. Вона прагне підтримати свій престижний образ, контроль над каналами збуту і високий прибуток завдяки високій ціні, свідомо орієнтуючись на менший обсяг збуту. В такій ситуації фармацевтична фірма, як правило, вимагає від посередника, щоб він не торгував препаратами-аналогами конкурентів. Ексклюзивний розподіл характерний для реалізації певних груп лікарських засобів (наприклад, наркотичних, особливо небезпечних психотропних препаратів) [52].
При інтенсивному розподілі фармацевтична фірма використовує численних посередників, її цілі - охоплення широкого ринку збуту, отримання високих прибутків через масову реалізацію і зручність місця придбання ліків для споживача. Такий підхід характерний для вибору посередників на роздрібному сегменті фармацевтичного ринку.
При селективному розподілі фармацевтична фірма відбирає кращих посередників із тих, які готові надати свої послуги. Вона намагається поєднувати контроль над каналом, престижний образ із достатнім обсягом продажу і прибутком. Такий підхід становить середнє між раніше вказаними. Він характерний для вибору посередників на оптовому сегменті фармацевтичного ринку.
Поряд із традиційними каналами розподілу останнім часом набули популярності вертикальні маркетингові фармацевтичні системи (ВМФС). ВМФС складаються з фармацевтичного виробника, оптових фармацевтичних фірм і аптек, котрі співпрацюють як єдина система. Якщо всі ланки розподілу є власністю одного її члена - це корпоративні ВМФС. Найчастіше власником є фармацевтичний виробник, але ним може бути і фармацевтичний посередник.
Договірні ВМФС складаються з незалежних фармацевтичних фірм, що пов'язані договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення кращих комерційних результатів [51].
Серед них можна виділити франчайзингові системи, наприклад, передання торгової марки угорського заводу „Richter Gedeon Rt" для організації фірмової роздрібної мережі без зміни форм власності її учасників, яка сприяє збільшенню реалізації продукції франчайзера [68].
Керовані (адміністративні) ВМФС координують свою діяльність не внаслідок належності до певного власника, а завдяки [52]:
· економічній могутності одного з учасників системи;
· унаслідок законодавчого регулювання обігу певної продукції на внутрішньому ринку.
Створення ВМФС усіх розглянутих типів має головну мету: можливість контролювати діяльність каналу розподілу і запобігати виникненню конфліктів між окремими його учасниками, якщо вони намагаються досягнути власних цілей.
Ще один різновид маркетингових систем - горизонтальні маркетингові фармацевтичні системи (ГМФС). Вони виникають при об'єднанні двох або більше фармацевтичних підприємств (тільки виробників або тільки посередників), які спрямовують свої зусилля на ефективне використання маркетингових можливостей [52].
Рис. 1.2. Співвідношення прямих контактів у разі прямого маркетингу та участі фармацевтичного посередника.
Прямі канали розподілу (канали нульового рівня) найчастіше використовують фармацевтичні фірми, які хочуть контролювати всю свою маркетингову програму і мати тісні контакти із споживачами на обмежених цільових ринках.
Непрямі канали розподілу, що передбачають участь фармацевтичних посередників, як правило, вибирають фірми-виробники, котрі прагнуть розширити свої ринки й обсяги збуту. При цьому вони згодні відмовитися від багатьох збутових функцій, але відповідно і від певної частки контролю над каналами збуту і контактів із споживачами [52].
Рис.1.3. Приклади каналів розподілу різних рівнів
Ефективність функціонування каналу визначають щонайменше трьома показниками:
· періодом часу, за який лікарські засоби проходять шлях від виробника до споживача (швидкістю руху ліків);
· витратами на реалізацію (у розрахунку на одиницю лікарського засобу) і наявністю можливостей їх зниження;
· обсягом реалізації продукції за одиницю часу (швидкістю збуту ліків).
При виборі каналу розподілу й визначенні його довжини та ширини належить ураховувати такі основні фактори [52]:
· споживачів (їх кількість, концентрацію, частоту здійснення покупок, розмір середньої покупки);
· лікарські засоби (їх вартість, новизну, властивості, терміни зберігання тощо);
· конкурентів (їх кількість, асортимент ліків, методи збуту продукції тощо);
· ринок (місткість, насиченість, перспективи тощо);
· можливості фармацевтичної фірми (фінансове становище, конкурентоспроможність).
Іноземні фармацевтичні виробники через свої представництва широко використовують аудиторську перевірку якості роботи можливих посередників. Ґрунтуючись на результатах перевірки, приймають рішення про можливість співпраці.
Якщо результат аналізу надійності потенційного посередника незадовільний, то виробник повинен відмовитися від співпраці з ним. При позитивному результаті оцінки надійності виробник направляє контрагенту комерційну пропозицію. При цьому можуть бути використані особисті або неособисті канали комунікації [51].
Наступним етапом поведінки фармацевтичного виробника є оцінка реакції потенційного посередника на звернення до нього. При позитивній реакції між сторонами відбувається узгодження позицій, результатом якого може бути або припинення роботи з цим посередником і пошук нового, або досягнення домовленості про укладання контракту та його реалізацію.
Оскільки процес укладання угоди є двостороннім, то посередник також характеризується специфічним багатоетапним мотиваційним комплексом поведінки на фармацевтичному ринку.
Перший етап представляє собою визначення попиту в лікарських засобах за асортиментом, кількістю та якістю. Після цього здійснюється формування пакета вимог до можливого виробника-постачальника, який включає низку показників: репутація виробника (надійність, імідж, взаємовідносини з контрагентами), асортимент лікарських засобів, рівень цін, умови поставки, форми розрахунку, додаткові послуги тощо.
Визначившись у вимогах до виробника, посередник здійснює його пошук. При цьому останнім використовуються ті ж комунікаційні засоби, що й виробником. Наступним етапом є запит комерційної пропозиції у обраного фармацевтичного виробника. Після аналізу пропозиції згідно з пакетом вимог посередник реагує відповідним чином. У випадку нейтральної або негативної реакції він продовжує пошук іншого виробника (виробників). Якщо реакція позитивна, то при наявності деяких розходжень у підходах до співпраці відбувається узгодження позицій сторін, яке при взаємних поступках може завершитися укладанням контракту [51].
Представництва фармацевтичних фірм в інших країнах і/або в регіонах власної держави організовують, уніфікують канали фізичного розподілу лікарських засобів, приділяють першочергову увагу достовірній інформації про лікарські засоби, полегшенню її доступу до цільових споживачів.
Існує три основні види стратегії розподілу лікарських засобів: пряма, ешелонована і гнучка. Пряма стратегія полягає у тому, що лікарські засоби від виробника відразу потрапляють до кінцевого споживача. Структура прямих каналів збуту охоплює такі підрозділи фармацевтичного виробника: відділ збуту, регіональні філіали, представництва, фірмові аптеки.
Відділ збуту, розміщений, як правило, на виробничих площах головного підприємства, реалізує лікарські засоби безпосередньо організаціям-споживачам (лікувально-профілактичним закладам) [51].
Регіональні філіали або фірми-філіали (збутові філіали, регіональні відділення) організовують виробники за наявності власних чи орендованих аптечних складів у регіонах для наближення своїх лікарських засобів до потенційних споживачів (наприклад, ТзОВ „Фармак" реалізує ліки власного виробництва через фірми-філіали - "Фармація-2000" і "Фармак-Д") [57].
Представництва підприємств фізичних операцій з лікарськими засобами не проводять і часто навіть не мають їх, за винятком зразків для виставок, доклінічних досліджень і клінічних випробувань, поглибленого клінічного вивчення. Основне завдання - встановлення контактів із оптовими фармацевтичними фірмами, лікувально-профілактичними закладами, аптеками, рекламно-інформаційна діяльність, маркетингові дослідження тощо [68].
Фірмові аптеки підвищують доступність лікарських засобів конкретного виробника до кінцевого споживача, особливо населення, унаслідок нижчих цін на ці ліки порівняно з аптеками інших фірм. Свої фірмові аптеки відкрили такі виробничі підприємства, як „Борщагівський ХФЗ", „Фармак", „Київмедпрепарат", „Лубнифарм" тощо [68].
Ешелонована стратегія розподілу є багаторівневою і представляє використання непрямих каналів розподілу, тобто лікарські засоби від виробника до споживача потрапляють за участю як мінімум одного залежного або незалежного посередника (оптового чи роздрібного).
Основними структурними представниками залежних посередників є агенти, брокери, комісіонери, консигнатори. Вони не купують лікарські засоби у власність, при формуванні цінової політики можуть маневрувати цінами в межах угоди, укладеної з виробником [68].
Під агентом розуміють посередника, який іноді виступає постійним представником фармацевтичної фірми у певному регіоні, має обмежені права на ведення переговорів і оформлення угод щодо продажу. Агент має право підписувати угоди, але не має права укладати їх від свого імені і за свій рахунок. Його основне завдання - пошук можливого покупця. Складські запаси й аптечний склад відсутні. Здійснює свою діяльність за певну винагороду. Оплата праці агента може передбачати комісійні та/або оклад [51].
Брокер - посередник, котрий укладає угоди, як правило, за дорученням і за рахунок клієнта, а також має можливість діяти і від свого імені, але за рахунок довіреної особи. Отримує певну винагороду (брокеридж) за погодженням сторін. Вона може встановлюватись як відсоток від вартості угоди або у вигляді певної суми за окрему партію лікарських засобів. На відміну від агента брокер не перебуває у тривалих торгових відносинах із покупцями та продавцями і діє на підставі окремих доручень. Він може надавати клієнтам додаткові послуги, зокрема щодо вивчення ринку, реклами, кредитування тощо. Складські запаси й аптечний склад відсутні [57].
Комісіонер - посередник, який купує і реалізує зі свого аптечного складу лікарські засоби від свого імені, але за рахунок і за дорученням клієнта (комітента) за обумовлену винагороду (комісію), діє тільки в межах наданих йому повноважень. Комісіонером може бути будь-яка посередницька фірма в разі укладення з виробником угоди комісії [57].
Консигнатор - посередник, який за дорученням виробника чи іншого посередника (консигнанта) організовує комісійну торгівлю з власного аптечного складу у визначеному консигнантом регіоні і за погодженою з ним ціною. При цьому консигнант залишається власником ліків до надходження коштів на їх оплату. Лікарські засоби, не реалізовані за час дії угоди консигнації, повертають власникові. Консигнатори, як і комісіонери, мають право укладати угоди від свого імені, підписувати їх, але вони не можуть укладати угоди за свій рахунок [57]
Основним і численним - базовим оптовим підприємством-посередником на фармацевтичному ринку є незалежний посередник (трейдер) [57].
Незалежними називають посередників, які здійснюють перепродаж ліків за свій рахунок, мають право власності на них і перебирають на себе ризик подальшої їх реалізації. Вони мають право укладати угоди від свого імені, за свій рахунок і підписувати їх. Незалежні посередники самостійно встановлюють рівень цін, утримують складські запаси та реалізують лікарські засоби зі свого аптечного складу. До них належать дистрибутори, дилери, джобери [51].
Дистрибутором є посередник, якому надані виняткові або переважальні права на закупку і перепродаж лікарських засобів у межах обумовленої з контрагентом території чи ринку. Наприклад, ТзОВ "Мегаком" (м. Харків) є дистрибутором йорданських фармацевтичних фірм "Аl-Ніkmа"і "АFМА" [68].
Дилером є посередник, який перепродує лікарські засоби, поставлені йому дистрибутором або іншим посередником, часто від свого імені і за свій рахунок. Ліки купуються ним згідно з угодою поставки, і після повної оплати поставки дилер стає їх власником.
Джобер - це посередник, який перепродує лікарські засоби, куплені у фірми-імпортера. Роздрібні фармацевтичні посередники здійснюють просування ліків як безпосередньо організаціям-споживачам (закладам охорони здоров'я), так і індивідуальним споживачам (хворим та їх рідним) [57].
До роздрібних фармацевтичних посередників належать аптечні мережі та окремі аптеки, а також їх відокремлені структурні підрозділи (аптечні пункти, аптечні кіоски) і сільські фельдшерсько-акушерські пункти за наявності дозволу районної держадміністрації та угоди з аптекою про співпрацю.
При жорсткій централізації відділ роздрібної мережі або центр закупівель підприємства-власника аптечної мережі реалізує такі основні задачі: формування потоків лікарських засобів (закупівля препаратів згідно з замовленнями і поставка їх учасникам аптечної мережі), проведення єдиної цінової політики, фінансування діяльності мережі. Повноваження завідувачів аптек полягають у вивченні попиту, формуванні асортиментної політики, плануванні обсягів продажу тощо [52].
При частковій децентралізації постачання аптек здійснюється за змішаною схемою: частина обсягу надходження ліків - за рахунок централізованих поставок, решта - кожна аптека замовляє самостійно через інші оптові фармацевтичні фірми, з якими у фірми-власника мережі укладені угоди про співпрацю. При проведенні цінової політики від аптек вимагається, щоб вартість лікарських засобів у них були нижча, ніж у довколишніх аптеках.
...Подобные документы
Принципи організації каналів розподілу фармацевтичної продукції. Роль та місце посередницьких організацій у розподілі фармацевтичної продукції. Оцінка роботи фармацевтичної компанії з підприємствами-посередниками. Моделювання програми співпраці.
дипломная работа [5,0 M], добавлен 22.06.2012Аналіз теорії суб'єктивних ймовірностей. Байєсівська стратегія як форма реалізації правил продукції. Моделювання логічних міркувань. Медична пам'ять при реалізації методу лінійних дискримінантних функцій. Експертна система для іридодіагностики ЕСІД.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 13.12.2011Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 26.09.2010Склад, властивості та застосування основних матеріалів для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів. Гарнітури фронтальних зубів. Рідини для готування формувальної маси. Метод виготовлення протеза. Базисні підкладки на основі фторкаучуків.
реферат [23,7 K], добавлен 12.01.2011Особливості процесу виготовлення повного знімного пластинкового протеза. Класифікація функціональних відбитків з верхньої та нижньої щелеп. Визначення центрального співвідношення щелеп при дефектах зубних рядів, орієнтирів для побудування штучних рядів.
презентация [7,1 M], добавлен 22.11.2023Аналіз ринку та асортименту фармацевтичної продукції в умовах України. Характеристика комерційного бізнесу в фармації і види фірм галузі України і тенденції розвитку. Управлінське обслідування, економічний аналіз, конкурентних переваг аптеки №27.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008Сутність мазевих основ для виготовлення лікарських сумішей, їх використання в сучасній фармакології, ефективність і переваги застосування. Фактори, що впливають на терапевтичний ефект мазі. Класифікація основ для мазей, їх різновиди та оцінка якості.
курсовая работа [705,4 K], добавлен 11.05.2009Ринок роздрібної аптечної торгівлі Вінницької області. Характеристика виробників фармацевтичної продукції у Вінницькій області. Приватні мережі аптек. Історія СП "Сперко Україна". Фіточаї компанії Фітосвіт. Асортимент лікарських препаратів "Євроаптеки".
курсовая работа [186,4 K], добавлен 19.05.2012Поняття еритропоезу, особливості продукції гемоглобіну. Регуляція ембріонального і фетального еритропоеза, зміни морфології еритроцитів Характеристика фізіології гемопоезу. Будова стовбурових клітин та їх роль. Ростові фактори та механізм їх дії.
контрольная работа [228,0 K], добавлен 18.07.2011Характеристика лікарської форми збору заспокійливого. Склад лікарського препарату "Заспокійливий збір №2 (седативний)", його фармакологічна дія, функції допоміжних речовин. Технологічний процес виробництва препарату. Контроль якості готової продукції.
контрольная работа [42,1 K], добавлен 23.12.2011Определение товаров - "создателей потока" и их размещение в торговом зале. Правильное расположение товаров различного типа спроса. Товары целевого спроса. Учёт условий выбора товаров покупателями. Создание маршрута и выделение зон в торговом зале аптеки.
презентация [1,1 M], добавлен 13.01.2014Пухлини, їх поняття, характеристика, властивості, особливості росту, вплив на організм, морфогенез, етіологія, патогенез, класифікація. Сутність, специфіка виникнення і види метастаз. Порівняльний аналіз різних видів доброякісних та злоякісних пухлин.
реферат [30,8 K], добавлен 21.11.2009Біографія О.В. Дорогова. Методика виготовлення тканинного лікарського препарата АСД, його види, хімічний склад. Клінічні дослідження препарату на людях, фармакологічний аналіз дії. Вплив цих ліків на газовий та енергетичний обмін, на нервову систему.
презентация [2,0 M], добавлен 22.11.2015Вивчення причин порушення обміну речовин у сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки порушення обміну кальцію, вітаміну D. Діагностика остеодистрофій. Економічна ефективність продукції скотарства. Захворювання новонароджених телят диспепсією.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 13.03.2013Загальна характеристика та особливості застосування лікарської форми, що вивчається, її типи та різновиди. Фармакологічний опис діючої речовини. Технологічна схема виробництва препарату, її етапи та принципи. Параметри контролю якості готової продукції.
контрольная работа [88,8 K], добавлен 17.12.2015Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015Сутність і класифікація розчинів. Теоретичні основи і типи процесу розчинення. Способи обтікання частинок рідиною. Характеристика і вимоги до різноманітних розчинників (вода, спирт, ефір). Власна технологія розчинів: водні, спиртові, гліцеринові, олійні.
курсовая работа [225,5 K], добавлен 31.10.2010Поняття порошків як одної з найбільш древніх лікарських форм, технологія та особливості їх виготовлення, значення та використання в сучасній фармацевтиці. Класифікація порошків, різновиди та біофармацевтична оцінка. Контроль якості, пакування порошків.
курсовая работа [848,1 K], добавлен 11.05.2009Характеристика крему як лікарської форми. Їх види: жирові, емульсійні, суспензійні. Складання їх рецептури, технологія приготування, принципи дії. Класифікація біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, використовуваних у складі косметичних кремів.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 30.11.2014
