Сутність збутової політики ТОВ "МЕДІ-ФАРМ"

Сутність виготовлення та реалізації продукції та їх роль в сучасному управлінні господарювання. Специфіка процесу збуту продукції фармацевтичною компанією. Стратегічний аналіз витрат на виготовлення та реалізацію продукції на прикладі ТОВ "МЕДІ-ФАРМ".

Рубрика Медицина
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.12.2016
Размер файла 8,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Третя концепція управління поєднує в аптечних мережах децентралізовану закупівлю ліків з централізованим фінансуванням. Для вітчизняної фармації ця концепція не набула особливого поширення.

Гнучка стратегія розподілу передбачає доведення лікарських засобів до споживачів як за участі структурних підрозділів фірм-виробників, так і за участі посередників. Вона являє собою комбінований варіант розподілу ліків. Необхідно підкреслити, що на фармацевтичному ринку реалізація лікарських засобів лише через збутові підрозділи виробників відсутня [68].

1.3 Підприємницька діяльність та відповідальність у сфері фармацевтики в Україні

Межі розподілу умов ведення окремих видів діяльності, пов'язаної з лікарськими препаратами, та відповідальності за їх порушення встановлюються нормативно-правовими актами. Так, відповідальність за неналежне виконання професійних обов'язків фармацевтичними працівниками передбачена нормами Кримінального кодексу України. Згідно з Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [6] виробництво, оптова та роздрібна торгівля медикаментами як вид господарської діяльності підлягає ліцензуванню. Фармацевтична діяльність, як господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання як у формі підприємницької діяльності, так і некомерційної діяльності. Так, некомерційна діяльність характерна для аптек та їх підрозділів бюджетних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, госпіталів та ін. Регулювання фармацевтичної діяльності здійснюється нормативно-правовими актами загального та галузевого характеру, а державний контроль за фармацевтичною діяльністю та якістю лікарських препаратів -- спеціальними органами. Фармацевтичне законодавство базується на загальних принципах охорони здоров'я та фармації (закони України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» [7], «Про лікарські засоби» [8], накази МОЗ та ін.), цивільного, господарського, трудового, податкового, адміністративного, кримінального, торговельного, митного законодавства та законодавств інших галузей [55].

Ліцензування здійснюється шляхом процедур видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, видачі дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, видачі розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Відповідно до Господарського кодексу України [3, ст. 14] ліцензування визначається як засіб регулятивного впливу держави на діяльність господарюючих суб'єктів, який спрямований на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів [55].

Базовим документом та правовою основою ліцензування є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [6] зі змінами та доповненнями, який містить законодавче визначення ліцензування, основні принципи державної політики та повноваження органів державної влади у сфері ліцензування, затверджує види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, умови і порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання й органів ліцензування за порушення законодавства у цій сфері. Основні напрями державної політики у сфері ліцензування, а також законодавчі основи її реалізації визначаються Верховною Радою України, виконання якої здійснюється Кабінетом міністрів України, спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, а також органами виконавчої влади, визначеними Кабінетом міністрів України, і спеціально уповноваженими виконавчими органами рад, уповноваженими проводити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Процедура ліцензування, передбачена Законом, містить такі етапи: ухвалення заяви про видачу ліцензії та пакета документів, формування ліцензійної справи; розгляд ліцензійної справи членами ліцензійної комісії; визначення здатності виконання ліцензійних умов; ухвалення рішення комісією про видачу ліцензії; внесення підприємства до Реєстру ліцензіатів; проведення планових і позапланових перевірок суб'єктів із приводу дотримання ними ліцензійних умов. Предметом ліцензування є ліцензія, яка визначається як документ державного зразка, що засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження певного виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов. Слід зазначити, що права юридичних осіб на здійснення господарської діяльності закріплені установчими документами, а фізичних осіб -- конституційним правом кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом [1, ст. 42], мають лише потенціальний характер, реально користуватися якими суб'єкти підприємницької діяльності можуть лише після отримання ліцензій на здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та визначені Законом [6, ст. 9], тобто ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право займатися певним видом діяльності, що обмежується законодавством [6, ст. 3].

Ліцензування виступає засобом державного регулювання, що дозволяє одночасно задовольняти особисті інтереси господарюючих суб'єктів та суспільства в цілому, оскільки, з одного боку, здійснюється лише за ініціативи господарюючого суб'єкта, з іншого -- суб'єкт господарювання зобов'язаний мати ліцензію для виконання певних видів діяльності, щодо яких державою передбачені певні обмеження [55].

Ліцензування у сфері обігу лікарських препаратів є основним елементом у системі державного регулювання фармацевтичного ринку та контролю за додержанням ліцензіатом вимог законодавства України. Відповідно до законодавства України ліцензуванню підлягають: виробництво, оптова, роздрібна торгівля та імпорт лікарських препаратів.

Органом ліцензування у сфері обігу лікарських препаратів є Державна служба України з лікарських засобів, до повноважень якої належить діяльність щодо прийому документів, що подаються для одержання ліцензії, видача, переоформлення, анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль у межах своєї компетенції за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов [55].

Основними функціями ліцензування у сфері обігу лікарських препаратів є: контрольна -- визначення та контроль за наявністю умов для надання певного рівня лікарської допомоги, підтвердження відповідності аптечного закладу встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності; облікова -- облік усіх суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію; інформаційна -- ведення та збереження реєстраційної справи суб'єкта господарювання; статистична -- аналіз динаміки розвитку ринку ЛП, дослідження ринкового середовища; охоронна -- охорона прав та інтересів як суб'єктів господарювання (шляхом створення для них рівних умов для здійснення певного виду діяльності), так і пацієнтів (шляхом створення умов для відпуску якісних, безпечних та доступних лікарських препаратів) [55].

Господарська діяльність, пов'язана з обігом наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів, є видом діяльності, що обмежується законодавством і підлягає ліцензуванню. Органом ліцензування у сфері обігу наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів є Державна служба України з контролю за наркотиками, основним завданням якої є контроль за діяльністю аптечних закладів, які займаються виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, реалізацією (відпуском), завезенням на територію України, вивезенням з території України, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів з обов'язковим одержанням ліцензії на провадження відповідних видів діяльності [51].

Фармацевтичні організації (підприємства), провізори-підприємці, а також їх працівники підлягають юридичній відповідальності на загальних засадах. Одночасно законодавство виділяє фармацевтичну продукцію (лікарські препарати) та діяльність як такі, що особливо впливають на організм людини, дещо розширюючи та поглиблюючи деякі норми юридичної відповідальності [55].

Наприклад у Кримінальний кодекс України включено статтю «Неналежне виконання професійних обов'язків медичними або фармацевтичними робітниками», а також цілий розділ «Злочини в сфері обігу наркотичних, психотропних засобів, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення» [2].

Так, за невиконання або неналежне виконання обов'язків фармацевтичного працівника внаслідок неуважного або несумлінного ставлення до них залежно від наслідків для хворої особи до нього застосовують як захід позбавлення права обіймати посади чи займатися відповідною діяльністю, або виправні роботи, або обмеження чи позбавлення волі на певний період. В. держави, правові наслідки якої настають у результаті порушення нею норм міжнародного права або міжнародних зобов'язань у результаті неправомірних дій самої дер­жави, неправомірного бездіяння чи упущення, тобто неприйняття державою заходів, яких вона мала вжити для виконання своїх міжнародних зобов'язань, або В. за неправомірні дії чи упущення своїх виконавчих органів. Найбільш серйозну В. держава несе за дії, що є міжнародними злочинами, за злочини, що становлять загрозу міжнародному миру та безпеці (апартеїд; пропаганда війни тощо), та за агресію. У міжнародному праві відповідальність держави розділяють як політичну (застосування міжнародних санкцій та надання задоволення потерпілій державі) або матеріальну (репарації чи реституції). Розбіжності щодо форм та обсягу відповідальності держави-правопорушника підлягають урегулюванню згідно зі Статутом ООН, при цьому міжнародні примусові санкції можна застосовувати лише згідно з рішенням Ради Безпеки ООН [40].

У фармацевтичній галузі цивільна відповідальність настає у разі невиконання чи неналежного виконання угоди купівлі-продажу або поставки лікарських препаратів виробничими, оптовими підприємствами та аптечними закладами, а також у разі нанесення збитку одній особі протиправними діями другої. Якщо в зобов'язанні є кілька кредиторів або боржників (множинні особи в договорі), розрізняють часткову, солідарну або субсидіарну форми цивільної відповідальності. Субсидіарний характер має відповідальність кількох аптечних закладів як співборжників перед боржником, що повністю відшкодував збитки, відповідальність гаранта за договором поруки та ін. Дисциплінарна відповідальність -- це відповідальність співробітників фармацевтичних виробничих, оптових підприємств, аптечних закладів за порушення ними трудової дисципліни і здійснюється шляхом накладання дисциплінарних стягнень адміністрацією тієї організації (підприємства, закладу), де працює співробітник [40].

Законодавчо встановлені такі стягнення, як догана чи звільнення, для окремих категорій працівників можуть бути передбачені й інші стягнення. Матеріальну відповідальність несуть працівники за шкоду, заподіяну підприємствам, установам, організаціям внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної В. на працівників підприємств фармацевтичної галузі права та законні інтереси таких працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності лише за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених у законодавстві. Відрізняють обмежену та повну матеріальну відповідальності [40].

Письмові договори про повну індивідуальну або колективну (бригадну) матеріальну відповідальність працівників оптових фармацевтичних фірм та аптечних закладів, їх структурних підрозділів оформляють згідно з переліком таких посад і робіт, а також типових договорів, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, проводиться за розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу. Розпорядження має бути зроблено не пізніше ніж за 2 тижні з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і взяте до виконання не раніше ніж за 7 днів з дня повідомлення про це працівника. При незгоді працівника з відрахуванням або його розміром трудовий спір розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків відшкодування збитків проводиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до відповідного народного суду. Матеріальну В. несуть також підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну працівникам, що викликало порушення їх здоров'я чи смерть у разі, якщо збиток нанесено у зв'язку з їх роботою та з вини підприємства [55].

У разі летального кінця працівника така відповідальність виникає перед його непрацездатними утриманцями. Обов'язок відшкодування матеріальної шкоди покладається на адміністрацію підприємства, установи, організації. Законодавством передбачено і матеріальну В. юридичних осіб або громадян при порушенні ними як договірних, так і позадоговірних майнових прав, прав інтелектуальної власності або особистих немайнових прав інших осіб, розмір якої встановлено угодами, законодавством або судом [40].

Адміністративна відповідальність -- це специфічна реакція держави на адміністративне правопорушення, яке полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом накладення відповідальності до суб'єкта правопорушення [40].

Наступним кроком розглянемо законодавчу базу господарської діяльності фармацевтичної компанії. Нормативні документи з питань діяльності підприємства на реалізацію і виробництво продукції розглянемо в табл.1.4.

Таблиця 1.4

Нормативні документи з питань контролю діяльності підприємства

Документ

Короткий зміст

Чинна редакція

1

2

3

4

1

Конституція (основний закон) України

Основний закон України

Документ №254к/96-вр від 15.05.2014, підстава v005p710-14

2

Податковий кодекс України

Встановлює норми оподаткування в Україні

Документ 2755-17 від 01.10.2014, підстава 1621-18

3

Господарський кодекс України

Встановлює відповідно до конституції України правові основи фармацевтичної діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності Відповідність фармацевтичної діяльності підприємства чинному законодавству

Документ №436-15 від 24.07.2014

4

Закон України «Про аудиторську діяльність»

Регулює аудиторські відношення між суб'єктами в Україні

Документ 3125-12 від 12.12.2012, підстава 5461-17

5

Типове положення по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості

Вказує на процес планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості

№473 від 20 липня 1996 р. N 830

6

Цивільний кодекс України

Регулює цивільні правовідносини між громадянами та суб'єктами господарювання в Україні

Документ № 435- IV від 16.01.2003 (Редакція станом на 27.09.2014)

7

Закон України «Про господарські товариства».

Регулює правовідносини господарських товариств

Документ №1576-12 від 28.03.2014, підстава 642-18

8

Закон України «Про транспорт»

Регулює правовідносини у сфері наземного транспорту та транспортування вантажів

Документ №232/94-вр від 26.04.2014, підстава 1193-18

9

Закон України «Про залізничний транспорт»

Регулює правовідносини у сфері залізничного транспорту та транспортування вантажів

Документ №273/96-вр, чинний, поточна редакція -- Редакція від 17.08.2012, підстава 5099-17

10

Арбітражний процесуальний кодекс України

Регулює правовідносини при вирішенні спорів у суді

Документ №2539-14, чинний, поточна редакція -- Прийняття від 21.06.2001

11

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»

Встановлює норми та терміни подання фінансової звітності в Україні та про бухгалтерський облік

Документ від 16.07.99 № 996-ХІV

12

Закон України «Про інформацію»

Регулює правовідносини у сфері захисту інформації та права власності на неї

Документ від 02.10.1992 № 2657-XII

13

Закон України «Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств»

Регулює правовідносини у сфері врегулювання правовідносин заборгованості підприємств

Документ від 14.05.1997 № 207/97-рп.

Крім нормативної бази та законодавчих документів з питань теми дослідження в процесі написання дипломної роботи була опрацьована теоретична література. При визначенні економічної сутності витрат, порядку їх обліку та контролю, автори розглянутих літературних джерел по різному трактують ці питання.

Визначення нормативного акта господарського законодавства ґрунтується на загальнотеоретичному понятті «нормативний акт». Нормативний акт господарського законодавства являє собою офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права [64]

Норма господарського права - це елемент системи комплексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, елемент комплексної галузі господарського законодавства.

З цього визначення випливають дві основні ознаки нормативного акта господарського законодавства. Перша стосується змісту, за яким нормативний акт є офіційним джерелом правової інформації про чинні норми права у сфері фармацевтичної діяльності. Друга ознака стосується форми. Нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм господарського права.

Як форма господарське законодавство є основним видом правової інформації, визначення якої дає Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 22 цього Закону господарське законодавство є «сукупністю документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо» [15].

Щоб забезпечити доступ до законодавчих та інших нормативних актів усім громадянам, держава забезпечує видання цих актів масовими накладами у найкоротші строки після набрання ними чинності. Ця норма Закону, на жаль, виконується не належним чином, особливо щодо підзаконних актів господарського законодавства.

Поняття нормативного акта господарського законодавства багатозначне. Воно визначає різноманітні щодо юридичної сили, форми і сфер дій нормативні акти. Тому їх класифікують на види шляхом визначення актів господарського законодавства за двома основними критеріями: юридичною силою актів та змістом норм господарського права, які вони встановлюють.

Згідно з юридичною силою господарське законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Структура цієї системи зумовлена структурою органів законодавчої і державної виконавчої влади, які мають законодавчі і нормотворчі повноваження щодо регулювання фармацевтичної діяльності. В ній можна виділити кілька блоків, головним з яких є господарське законодавство, що ґрунтується на статтях і нормах Конституції України про власність, про підприємництво, про компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів) у нормативному регулюванні фармацевтичної діяльності. Другий блок становлять господарські закони. Їх можна класифікувати як [75]:

· загальні (Цивільний кодекс [7], який регулює основні види господарських відносин і договорів);

· закони про види і правовий статус суб'єктів господарювання (Господарський кодекс України [3], закони України , «Про господарські товариства» [10], «Про колективне підприємство» тощо [16]);

· закони про окремі види господарської діяльності (закони України «Про телекомунікації» [18], «Про транспорт» [17], «Про залізничний транспорт» [12];

· закони про окремі відносини (наприклад, Кримінальний кодекс України [2).

Ще один блок нормативних актів господарського законодавства становлять так звані законодавчі акти [48]:

· постанови Верховної Ради України з господарських питань, які були прийняті як акти поточного законодавства;

· декрети Кабінету Міністрів з господарських питань, які приймав Кабінет Міністрів України на підставі тимчасових повноважень, делегованих йому Верховною Радою України.

Великий за обсягом блок господарського законодавства становлять підзаконні нормативні акти [48]:

· укази Президента України з господарських питань

· розпорядження Президента України з окремих господарських питань, які видаються як оперативні господарські акти (наприклад, «Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 24 травня 1994 р., «Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств» від 14 травня 1997 р. [13]);

· постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117 Конституції України;

· господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади. Ці акти приймаються у вигляді положень, інструкцій, правил тощо, затверджуваних наказами відповідних міністрів. До цієї групи відомчого законодавства належать також акти, прийняті господарськими об'єднаннями (асоціаціями, корпораціями, концернами тощо), та локальні нормативні акти господарюючих суб'єктів;

· нормативні акти господарського законодавства місцевих рад та місцевих держадміністрацій (нормативні господарські акти територіальної дії).

Важливою як у теоретичному, так і в практичному аспекті є загальна класифікація нормативних актів господарського законодавства на види за змістом тих норм господарського права, які офіційно встановлюють ці акти. Залежно від змісту доктрина господарського права розрізняє чотири види актів [75]:

· акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських правовідносин. Такі норми містяться у кодексах, які кодифікують окремі інститути господарського права. Зокрема, Цивільний кодекс кодифікує норми про договірні господарсько-правові інститути: купівлю-продаж, поставку та інші форми обміну; загальний і будівельний підряди; перевезення вантажів;

· інститут майнової відповідальності господарюючих суб'єктів і т. ін. Щодо окремих видів правовідносин діють спеціальні кодифіковані акти господарського законодавства. Це, зокрема, транспортні кодекси та статути, загальні правила перевезення вантажів;

· компетенційні акти, які визначають види господарюючих суб'єктів, а також їхні права та обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцію;

· нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є стандартні (державні, галузеві, підприємств, технічні умови), а також державні будівельні норми і правила;

· нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти господарських відносин за належної правомірної поведінки, а не загальні правила поведінки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма) [75].

РОЗДІЛ 2. Економічний аналіз процесу виробництва та реалізації продукції ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» створене для здійснення фармацевтичної діяльності з метою одержання прибутку згідно з Законами України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законодавчими та нормативно - правовими актами України. Раніше ТОВ мало назву «AIK LTD».

Зареєстрована Радянською районною державною адміністрацією м. Києва від 06.07.1993 року під 0090-2474--ЛТД.

Юридична адреса: 04107 м. Київ, Шевченківський район, вул. Лук'янівська, 1 А.

Діяльність ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» пов'язана з виробництвом медичних препаратів. Це поняття включає в себе сферу науково-практичної діяльності в охороні здоров'я, яка охоплює маркетингові дослідження фармацевтичного ринку, визначення потреби в окремих препаратах, науковий пошук отримання лікарських препаратів, дослідження щодо створення лікарських препаратів, всебічне вивчення їх властивостей, включаючи безпеку та специфічну дію, розроблення відповідної стратегії, аналіз препаратів, стандартизацію, реєстрацію, виробництво, контроль якості, умови зберігання, інформацію з постачання, реалізації та застосування ліків, фармацевтичну опіку, підготовку та перепідготовку фармацевтичних кадрів, а також керівництво підприємств та їх структурними підрозділами. Світовий досвід показує, що діяльність, пов'язана з виробництвом та обігом ліків, враховуючи особливості її впливу на стан і здоров'я людини, виділяється в специфічну групу діяльності -- фармацію [55].

При цьому чим більше діяльність людини наближена до індивідуального виготовлення або відпуску ліків, тим вищі вимоги висуваються до рівня кваліфікації спеціаліста (напр. в аптеках такі роботи виконують лише фахівці з вищою і/чи середньою фармацевтичною освітою). Ліки є основним предметом фармацевтичної діяльності. Крім лікарських препаратів, предметом діяльності фармацевтичних підприємств та аптечних підприємств є також біологічні добавки до їжі (парафармацевтики, нутрицевтики, еубіотики), вироби медичного призначення, дитяче харчування, парфумерно-косметичні засоби, індивідуальні діагностичні прилади, предмети догляду за хворими, санітарно-гігієнічні вироби, мі­неральні води тощо, які тісно пов'язані з лікуванням, профілактикою хвороб, підтриманням здорового способу життя або догляду за хворими. Це потребує від спеціалістів фармації необхідності надавати споживачам консультації високого професійного рівня. Фармацевтична система є підсистемою охорони здоров'я. Незважаючи на те, що нині законодавством та іншими нормативно-правовими актами України термін «фармацевтична діяльність» не визначено, він широко використовується в науковій та практичній діяльності суб'єктів господарювання та контролюючих органів [57].

Чинне законодавство відносить аптеки та аптечні склади (бази) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм та форм (моделей) господарювання до закладів охорони здоров'я. Суб'єктами господарювання у фармації виступають юридичні особи та фізичні особи -- підприємці без створення юридичної особи. Вимоги та критерії до них установлюються нормативно-правовими актами. При цьому для фармацевтичних (аптечних) суб'єктів діяльності характерні як виробничі (технологічні), так і комерційні процеси і функції з урахуванням особливостей ліків як товару, до якого пред'являють підвищені вимоги контролю з боку держави. Суміщення функцій медикаментозного забезпечення з науковою, виробничою, контрольно-аналітичною, комерційною, медичною, інформаційною, контрольною та допоміжними функціями надає підприємствам особливості в їх діяльності [55].

Часто такі функції мають право виконувати лише спеціалісти з фармацевтичною освітою високої професійної кваліфікації, яка повинна обов'язково періодично поновлюватися на етапах післядипломної освіти (інтернатура, магістратура, підвищення кваліфікації, отримання відповідних кваліфікаційних категорій, наукових ступенів та звань). Особливості ліків як товару (висока біологічна активність, постійне підтримання стандартів та контроль якості кожного лікарських препаратів на всіх етапах руху, достатній асортимент ліків, особливість використання препаратів в лікувальному та профілактичному процесі з урахуванням рекомендацій та призначень, держав­ного контролю за цінами на ліки та ін.) надають йому специфічної соціальної значущості. Водночас діяльність, пов'язана з виробництвом та реалізацією лікарських препаратів, регулюється нормативно-правовими актами України, які належать до інших видів діяльності (напр. торгівлі), що суперечить основним принципам надання лікарської допомоги хворому [55].

Основною метою діяльності товариства є організація ефективної фармацевтичної діяльності з метою отримання прибутку. Товариство має право вчиняти будь-які дії, укладати будь-які договори, контракти, угоди, що не заборонені законодавством України.

У своїй діяльності компанія ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» строго дотримується політики високої якості. Компанія не використовує устаткування низької якості, або устаткування від ненадійних виробників, на відміну від багатьох інших конкурентів, а керівництво вважає за краще знижувати вартість за рахунок грамотного проектування і власного виробництва.

Основними видами діяльності за КВЕД - 2010 ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» є:

· неспеціалізована оптова торгівля;

· виробництво лікарських засобів:

· імунних сироваток та інших елементів крові;

· вакцин;

· різноманітних лікарських засобів, у т.ч. гомеопатичних препаратів;

· виробництво хімічних протизаплідних препаратів зовнішнього застосування та гормональних протизаплідних препаратів;

· виробництво медичних діагностичних препаратів, у т.ч. тестів на вагітність;

· виробництво радіоактивних діагностичних реактивів;

· виробництво фармацевтичних препаратів із застосуванням біотехнологій;

· виробництво медично просочених вати, марлі, бандажів, пов'язок тощо;

· підготовку рослинної сировини (подрібнення, сортування, розмелювання) для виготовлення фармацевтичних препаратів;

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-ФАРМ» - є юридичною особою за законодавством України з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, поточний, валютний ті інші необхідні рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, інші печатки, штампи та фірмові бланки . Товариство має право відкривати рахунки в іноземних банках у відповідності з законодавством України. Товариство самостійно обирає банки для здійснення банківських операцій.

Товариство є самостійним учасником зовнішньоекономічної діяльності у відповідності із законодавством України, здійснює ділові контакти з іноземними суб'єктами фармацевтичної діяльності і іноземними громадянами з питань, що входять до комерційних інтересів Товариства.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності Товариство самостійно здійснює:

· Надання послуг іноземним суб'єктам фармацевтичної діяльності по всіх видах діяльності Товариства;

· Спільну діяльність і іноземними партнерами з предмету діяльності Товариства;

· Інші види зовнішньоекономічної діяльності у відповідності із законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Господарським кодексом України.

Товариство може припинити свою діяльність в шляху його реорганізації або ліквідації. Говорячи про тенденції розвитку Товариства «МЕДІ-ФАРМ» можемо стверджувати, що с початку заснування і до нашого часу підприємство доволі активно розвивається і має дуже багато партнерів.

Компанія має завод по виробництву лікарських препаратів, який відкрився в Києві 15 травня 2003 року. Підприємство, оснащене випробувальною лабораторією, виробляє сьогодні саму високоякісну продукцію.

Устаткування і запасні частини для виробництва лікарських препаратів поставляються з Голландії, Італії, Франції, Греції, Ізраїлю, Гонконгу, Шрі-Ланки (PLASTRO, BERMAD, ODIS, ARKAL, PLASSIM, PLASSON, GALCON і багато інших), залежно від складності і терміновості проекту. Всі ці і багато інших компаній, імена яких є синонімами високої якості, співробітничають з ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» впродовж багатьох років. ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» є ексклюзивним представником більшості з них на території СНД.

Продукція заводу повністю відповідає найвищим світовим стандартам, а строгість контролю якості навіть перевершує стандарти західних виробництв. Мережа регіональних представництв обширна: замовник може скористатися послугами ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» в Україні (Київ, Сімферополь, Алушта і ін.), Росії (Москва, Краснодар, Ставрополь і ін.), Білорусі (Мінськ), Молдавії (Кишинів), Казахстані (Астана) і інших країнах.

Учасниками ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» є:

· Хургін Юрій ( іноземний учасник) , громадянин Ізраїлю.

· Ланова Тетяна ( український учасник) , громадянка України.

ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» складається з таких структурних підрозділів, як бухгалтерія, технічний відділ, цех, учасники Товариства та ін. Організаційна структура Товариства є функціональною, налагодженою під оптову торгівлю. В розгорнутому вигляді вона може бути представлена наступним чином: (рис.2.1).

Усі працівники управлінського персоналу, а саме 52 чоловіки на сьогоднішній день, мають певні знання, освіту та досвід, вищу або середню-технічну освіту. Головне завдання керівництва заклечається в пошуку партнерів і якісної продукції. Щоб ефективно працювало підприємство необхідно мати кваліфікованих працівників, які б могли правильно організувати діяльність роботи на підприємстві.

Товариство має право залучати до роботи як спеціалістів України так і іноземних спеціалістів, самостійно обумовлюючи розміри і види оплати їхньої праці. Товариство забезпечує соціальний захист штатних працівників у відповідності з діючим законодавством України.

Рис. 2.1. Організаційно-виробнича структура ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»

Крім того весь персонал поділяється на чотири категорії:

· Керівники ;

· Спеціалісти ;

· Службовці ;

· Робітники ;

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи:

· Висококваліфіковані робітники - виконують особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і накладка обладнання, виготовлення швейних виробів).

· Кваліфіковані робітники - виконують складні роботи.

· Малокваліфіковані робітники - виконують накладні роботи.

· Некваліфіковані робітники - виконують допоміжні та обслуговуючі роботи.

Усі працівники управлінського персоналу мають певні знання, освіту та досвід роботи, вищу або середню-технічну освіту. Головному бухгалтеру підпорядковані функції бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу стану підприємства, проведення внутрішнього аудиту тощо.

В обов'язки директора товариства входить:

· керівництво підприємством ;

· брати участь в управлінні справами ;

· розпоряджається майном підприємства ;

· відкриває розрахунковий рахунок ;

· укладає договори ;

· вносити пропозиції на розгляд органів управління Товариства ;

· та ін.

Для економічної характеристики ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» у таблиці 2.1 наведено основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2011 - 2013 роки та їх абсолютне та відносне відхилення. Дані таблиці взяті із звітів про фінансові результати та регістрів обліку (Додаток А-В).

Виходячи з даних, наведених у таблиці, можна зробити висновок, що підприємство працює рентабельно, та відносно стабільно. У 2013 році спостерігалося зниження рівня доходу від реалізації продукції порівняно з попереднім роком у два рази при відносній незмінності собівартості продукції.

В результаті цього підприємство отримало дуже низький річний чистий прибуток, який склав лише 30% від аналогічного показника попереднього року [20].

Проте у 2013 році ситуація різко змінюється і збільшується на 77% виручка від реалізації порівняно з 2012 роком при майже незмінній сумі собівартості реалізованих товарів. Як результат рентабельність зростає від 0,08 до 0,24. Помітним є також систематичне збільшення з кожним роком суми інших операційних витрат, на що, на наш погляд, потрібно звернути увагу керівництву підприємства. Тому, не зважаючи на різкий спад прибутковості у попередньому році базове підприємство працює успішно і, як бачимо,має перспективи до зростання основних показників прибутковості. Аналізуючи показники платоспроможності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» можна стверджувати, що діяльність даного підприємства не є фінансово стабільною.

Таблиця 2.1.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» за 2011-2013 рр.

№ з/п

Економічні показники

2011р.

2012р.

2013р.

Відхилення 2013р. від

2011р.

2012р.

Абс. ()

Відн.%

Абс. ()

Відн.%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Дохід від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн.

50029

51522

35825

-14204,

-28

-15697

-30

2

Собівартість реалізованих товарів, тис. грн

283496

34107

24990

-258506

-91

-9117

-26

3

Валовий прибуток

5,67

0,66

0,7

-4,97

0,04

4

Інші операційні доходи тис. грн

552

209

542

-10

-1,81

333

159,33

5

Інші операційні витрати тис. грн

865

755

1192

327

37,80

437

57,88

6

Фінансовий результат від операційної діяльності тис. грн

3904

261

203

-3701

-95

-58

-22

7

Інші доходи тис. грн

42

5

5

-37

-88

0

0

8

Інші витрати тис. грн

1

170

203

202

2020

33

19

9

Фінансовий результат від звичайної діяльності тис. грн

3954

96

96

-3858

-98

0

0

10

Чистий прибуток тис. грн

3045

3045

4020

975

32

975

32

11

Рентабельність (збитковість), %

6

6

11

5

-

5

-

12

Середньоспискова чисельність працівників, чол.

125

125

127

2

8

2

8

13

Продуктивність праці, грн

15,66

10,54

11,90

-3,76

-24

1,36

12,6

14

Середня вартість основних засобів, тис.грн

60,15

106,55

148,05

87,90

146,10

41,50

38,90

15

Фондовіддача

11,60

3,10

3,95

-7,60

-65,50

0,90

29,00

Таблиця 2.2

Витрати і прибуток діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» за 2012 - 2013 роки (тис. грн.)

Показники

2012 р.

2013 р.

Зміна 2013 до 2012

1

2

4

5

6

1

Виручка від реалізації продукції без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходів.

51522

35825

-15697

2

Собівартість реалізованої продукції

34107

24990

-9117

3

Адміністративні витрати

9,5

37,1

27,6

4

Витрати на збут

2,3

4,3

2,0

5

Інші операційні витрати

25,7

3,0

-22,7

6

Фінансові доходи

-

-

-

7

Фінансові витрати

-

50,0

50,0

8

Податки на прибуток

730

964

234

9

Чистий прибуток

3045

4020

975

Мета аналізу витрат на виробництво за окремими статтями полягає у дослідженні впливу окремих статей витрат на собівартість та виявлення закономірностей динаміки собівартості [47].

В Табл. 2.2 наводяться показники, які дають змогу порівнювати фактичну і планову собівартість. Це дає можливість визначити, наскільки знизилась собівартість одиниці продукції порівняно з плановою як в цілому , так і по кожній статті витрат.

За даними таблиць 2.2-2.3 розглянемо більш детально показники, які характеризують фінансовий стан за 2012-2013рр. підприємства, що досліджується. Аналіз ліквідності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

1. Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Збільшення цього показника свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства. Згідно таблиці 2.2 даний показник має дуже високе значення, хоча і помітним є його зниження від 30,3 у 2012 році до 14,7 у 2013 році. Тут може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів при дуже низькому рівні позикового капіталу, тому що за рахунок власних коштів розширювати виробництво, основні фонди, модернізувати і удосконалювати технології практично не можливо бо, як бачимо, значна частка прибутку іде на забезпечення поточної діяльності підприємства.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів до поточних зобов'язань підприємства. відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторам. В обох роках даний показник є в межах норми, що свідчить про можливість підприємства за останні два роки сплачувати поточні зобов'язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Даний коефіцієнт мав позитивне, хоча і невелике значення і помітна тенденція до його збільшення від 0,25 у 2012 році до 0,43 у 2013 році.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється шляхом розрахунку показників (коефіцієнтів) [43]:

1 Коефіцієнт автономії розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Протягом 2012-2013рр. ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» при здійсненні своєї фінансового-фармацевтичної діяльності підприємство мало занадто високий рівень цього показника: 0,98 та 0,96 у 2012 та 2013 роках відповідно.

2. Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Значення цього показника менше і вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства. За даними таблиці 2.2 значення даного показника становить 0,03 та 0,05 у 2012 та 2013 роках та вказує на фінансову стійкість підприємства в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності.

3. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами. Даний показник є дуже завищений з огляду на те, що у підприємства дуже мало поточних зобов'язань, як у 2012 так і у 2013 роках, і тому він становить відповідно 29,3 та 13,7.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Даний коефіцієнт розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного. Для здійснення своєї фармацевтичної діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» має позитивне значення даного показника, хоча в 2013р. спостерігається невелике його зменшення на 0,11.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. В процесі свої діяльності при даному аналізі ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» використовує такі коефіцієнти [43]:

1. Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

2. Коефіцієнт оборотності основних засобів розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності власного капіталу є відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. Аналізуючи ділову активність досліджуваного підприємства з даних таблиці 2.2 слід відмітити, що всі показники ділової активності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» мають позитивні, хоча і недуже високі значення і у 2003 році помітне їх зростання. Це свідчить про достатню швидкість обертання фінансових ресурсів і тенденцію до її збільшення [43].

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Аналізуючи рентабельність, підприємство ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» використовує такі показники:

1. Коефіцієнт рентабельності активів шляхом відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів характеризує ефективність використання активів підприємства. Згідно таблиці 2.2, слід відмітити, що даний показник хоч і має позитивне, але зовсім невелике значення. Це свідчить про низьку раціональність використання активів досліджу вального підприємства.

2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу - це відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Для ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» цей показник є досить високим, що свідчить про ефективне вкладення коштів в підприємство.

3. Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність фармацевтичної діяльності підприємства. З даних таблиці 2.3 спостерігається його високе зростання від 0,07 у 2012 році до 0,18 у 2013 році [40].

Таблиця 2.3

Показники платоспроможності і фінансової стабільності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» за 2012-2013рр.

№ з/п

Показники

2012 рік

2013 рік

Нормативне значення

Відхилення

2012 р. від нормативного значення

2013 р. від нормативного значення

2013 р. від 2012 р.

1 . Аналіз ліквідності підприємства

1.1

Коефіцієнт покриття

30,3

14,7

>1,0

29,3

13,7

25,6

1.2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,7

0,6

0,6-0,8

0

-0,1

-0,1

1.3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,25

0,43

>0

0,25

0,43

+0,18

1.4

Чистий оборотний капітал (тис. грн.)

322,7

338,2

>0

322,7

338,2

15,5

2. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

2.1

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,98

0,96

>0,5

0,48

0,46

-0,02

2.2

Коефіцієнт фінансування

0,03

0,05

<1,0

-0,97

-0,95

-0,02

2.3

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами

29,3

13,7

>0,1

29,2

13,6

-15,6

2.4

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,74

0,63

>0

0,74

0,63

-0,11

3. Аналіз ділової активності підприємства

3.1

Коефіцієнт оборотності активів

0,37

0,52

>0

0,37

0,52

0,15

3.2

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

1,2

1,25

>0

1,2

1,25

0,05

3.3

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,38

0,55

>0

0,38

0,55

0,17

4. Аналіз рентабельності підприємства

4.1

Коефіцієнт рентабельності активів

0,02

0,04

>0

0,02

0,09

0,07

4.2

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,02

0,1

>0

0,02

0,1

0,08

4.3

Коефіцієнт рентабельності діяльності

0,07

0,18

>0

0,07

0,18

0,4

Отже, аналізуючи основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» за 2011 - 2013 роки (табл. 2.1 - 2.3) можна зробити висновок, що підприємство працює рентабельно, хоча відносно нестабільно. У 2013 році спостерігалося зниження рівня доходу від реалізації продукції порівняно з попереднім роком у два рази при відносній незмінності собівартості продукції. В результаті цього підприємство отримало дуже низький річний чистий прибуток, який склав лише 30% від аналогічного показника попереднього року. Проте у 2013 році ситуація різко змінюється і всі основні показники фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства зростають. Проаналізувавши показники платоспроможності і фінансової стійкості ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» за 2012-2013р. ми дійшли такого висновку: найбільш позитивними для досліджувального підприємства є показники фінансової стійкості, що свідчить про добру платоспроможність підприємства, хоча в 2013р. порівняно з 2012р. помітне незначне їх зменшення. А найбільш негативними є показники ділової активності, хоча і помітне їх збільшення у 2013 році порівняно з 2012 роком.

2.2 Характеристика збутової політики ТОВ «МЕДІ-ФАРМ»

Збутова політика ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» являє собою діяльність фірми, спрямовану на планування, реалізацію й контроль руху лікарських засобів для задоволення попиту споживачів і отримання прибутку для себе. Збутова діяльність аналізованого підприємства характеризується єдністю трьох складових:

· організаційно-технологічної складової, яка характеризує обмін лікарських засобів і виробів медичного призначення на політичні засоби;

· економічної складової, яка зумовлює зміну форм вартості у процесі обміну та фіксує завершення певного процесу;

· правової складової, яка регулює правила обміну та фіксує перехід права власності на лікарські засоби.

Проникнення на нові сегменти фармацевтичного ринку, розширення охоплення різних регіонів, збільшення частки ринку, обсягів продажу, прибутку тощо, є цілями збутової політики ТОВ «МЕДІ-ФАРМ». Планування збутової політики підприємства відбувається за такими напрямками [22]:

· вивчення стратегії збуту і політики організації каналів збуту;

· вибір системи і методів збуту і відповідних каналів;

· створення мережі оптових і роздрібних торговельних точок, складів, демонстраційних залів тощо;

· визначення маршрутів товарного просування;

· організація транспортування і вантажно-розвантажувальних робіт;

· забезпечення ефективності збуту.

Цілим рядом об'єктивних причин, обумовлені існування і розвиток збутової діяльності ТОВ «МЕДІ-ФАРМ». До них належать:

Проблема ефективності ринкової поведінки і розвитку фірми. Адже вивчення поведінки покупців, їх ставлення до товару з метою подальшого задоволення потреб, ефективніше проводити там, де покупці безпосередньо стикаються з товаром, тобто в системі збуту. Боротьба за гроші покупця - розвиваючи збутову мережу, наближаючи її до споживача і створюючи максимум зручності для нього під час і після купівлі, фірма досягає певних переваг у ринковій боротьбі [76]. Необхідність тобто система збуту наближає товар до споживача, робить його більш доступним.

Витрати і прибутки ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» залежать від вибору каналу збуту. Якщо фірма бере на себе функції збуту, то вона само покриває пов'язані з цим витрати, але й прибутки всі належатимуть їй.

На аналізованому підприємстві ТОВ «МЕДІ-ФАРМ» існує відділ збуту продукції, який займається вибором ефективного каналу збуту продукції. Вибір посередників на кожному рівні каналу збуту базується на одному із трьо...


Подобные документы

  • Принципи організації каналів розподілу фармацевтичної продукції. Роль та місце посередницьких організацій у розподілі фармацевтичної продукції. Оцінка роботи фармацевтичної компанії з підприємствами-посередниками. Моделювання програми співпраці.

    дипломная работа [5,0 M], добавлен 22.06.2012

  • Аналіз теорії суб'єктивних ймовірностей. Байєсівська стратегія як форма реалізації правил продукції. Моделювання логічних міркувань. Медична пам'ять при реалізації методу лінійних дискримінантних функцій. Експертна система для іридодіагностики ЕСІД.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 13.12.2011

  • Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015

  • Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.

    курсовая работа [4,8 M], добавлен 26.09.2010

  • Склад, властивості та застосування основних матеріалів для виготовлення часткових знімних пластинкових протезів. Гарнітури фронтальних зубів. Рідини для готування формувальної маси. Метод виготовлення протеза. Базисні підкладки на основі фторкаучуків.

    реферат [23,7 K], добавлен 12.01.2011

  • Особливості процесу виготовлення повного знімного пластинкового протеза. Класифікація функціональних відбитків з верхньої та нижньої щелеп. Визначення центрального співвідношення щелеп при дефектах зубних рядів, орієнтирів для побудування штучних рядів.

    презентация [7,1 M], добавлен 22.11.2023

  • Аналіз ринку та асортименту фармацевтичної продукції в умовах України. Характеристика комерційного бізнесу в фармації і види фірм галузі України і тенденції розвитку. Управлінське обслідування, економічний аналіз, конкурентних переваг аптеки №27.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008

  • Сутність мазевих основ для виготовлення лікарських сумішей, їх використання в сучасній фармакології, ефективність і переваги застосування. Фактори, що впливають на терапевтичний ефект мазі. Класифікація основ для мазей, їх різновиди та оцінка якості.

    курсовая работа [705,4 K], добавлен 11.05.2009

  • Ринок роздрібної аптечної торгівлі Вінницької області. Характеристика виробників фармацевтичної продукції у Вінницькій області. Приватні мережі аптек. Історія СП "Сперко Україна". Фіточаї компанії Фітосвіт. Асортимент лікарських препаратів "Євроаптеки".

    курсовая работа [186,4 K], добавлен 19.05.2012

  • Поняття еритропоезу, особливості продукції гемоглобіну. Регуляція ембріонального і фетального еритропоеза, зміни морфології еритроцитів Характеристика фізіології гемопоезу. Будова стовбурових клітин та їх роль. Ростові фактори та механізм їх дії.

    контрольная работа [228,0 K], добавлен 18.07.2011

  • Характеристика лікарської форми збору заспокійливого. Склад лікарського препарату "Заспокійливий збір №2 (седативний)", його фармакологічна дія, функції допоміжних речовин. Технологічний процес виробництва препарату. Контроль якості готової продукції.

    контрольная работа [42,1 K], добавлен 23.12.2011

  • Определение товаров - "создателей потока" и их размещение в торговом зале. Правильное расположение товаров различного типа спроса. Товары целевого спроса. Учёт условий выбора товаров покупателями. Создание маршрута и выделение зон в торговом зале аптеки.

    презентация [1,1 M], добавлен 13.01.2014

  • Пухлини, їх поняття, характеристика, властивості, особливості росту, вплив на організм, морфогенез, етіологія, патогенез, класифікація. Сутність, специфіка виникнення і види метастаз. Порівняльний аналіз різних видів доброякісних та злоякісних пухлин.

    реферат [30,8 K], добавлен 21.11.2009

  • Біографія О.В. Дорогова. Методика виготовлення тканинного лікарського препарата АСД, його види, хімічний склад. Клінічні дослідження препарату на людях, фармакологічний аналіз дії. Вплив цих ліків на газовий та енергетичний обмін, на нервову систему.

    презентация [2,0 M], добавлен 22.11.2015

  • Вивчення причин порушення обміну речовин у сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки порушення обміну кальцію, вітаміну D. Діагностика остеодистрофій. Економічна ефективність продукції скотарства. Захворювання новонароджених телят диспепсією.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 13.03.2013

  • Загальна характеристика та особливості застосування лікарської форми, що вивчається, її типи та різновиди. Фармакологічний опис діючої речовини. Технологічна схема виробництва препарату, її етапи та принципи. Параметри контролю якості готової продукції.

    контрольная работа [88,8 K], добавлен 17.12.2015

  • Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015

  • Сутність і класифікація розчинів. Теоретичні основи і типи процесу розчинення. Способи обтікання частинок рідиною. Характеристика і вимоги до різноманітних розчинників (вода, спирт, ефір). Власна технологія розчинів: водні, спиртові, гліцеринові, олійні.

    курсовая работа [225,5 K], добавлен 31.10.2010

  • Поняття порошків як одної з найбільш древніх лікарських форм, технологія та особливості їх виготовлення, значення та використання в сучасній фармацевтиці. Класифікація порошків, різновиди та біофармацевтична оцінка. Контроль якості, пакування порошків.

    курсовая работа [848,1 K], добавлен 11.05.2009

  • Характеристика крему як лікарської форми. Їх види: жирові, емульсійні, суспензійні. Складання їх рецептури, технологія приготування, принципи дії. Класифікація біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, використовуваних у складі косметичних кремів.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 30.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.