Главная Коллекция "Revolution" Медицина Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями

Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями

Сучасні аспекти каріозного процесу за хвороб шлунково-кишкового тракту у дітей (огляд літератури). Клініко-патогенетичні фактори розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами. Характеристика біофізичних параметрів ротової рідини у дітей.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык русский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 471,8 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Оцінку параметрів зв'язку показників проводили методом парної рангової кореляції за Спірменом (Spearman) із обчисленням коефіцієнту кореляції R.

Порівняння абсолютних величин коефіцієнтів кореляції здійснювали за двостороннім критерієм Стьюдента (у відповідному стандартному модулі пакету програм статистичного аналізу).

Визначення тертилів проведено за 33,3 та 66,6 процентилями.

Аналіз якісних показників здійснено із визначенням абсолютних та відсоткових частотних характеристик, вірогідність відмінностей між вибірками оцінено за допомогою кутового перетворення Фішера або двостороннього точного критерія Фішера (Fisher exact) шляхом порівняння частотних параметрів або побудови таблиць супряженості, величину емпіричного кута позначали літерою .

Розраховували наступні показники діагностичної цінності: чутливість (відношення істинно позитивних (ІП) до суми істинно позитивних та помилково негативних (ПН) результатів), специфічність (відношення істинно негативних (ІН) до суми істинно негативних та помилково позитивних (ПП) результатів), позитивну передбачувальну цінність (ППЦ, відношення істинно позитивних (ІП) до суми істинно позитивних та ПП результатів), негативну передбачувальну цінність (НПЦ) - відношення ІН до суми ІН та ПН.

Для виявлення предикторів несприятливого перебігу захворювання застосовували логістичну регресію із розрахунком відносного ризику (ВР), межі 95 % -го довірчого інтервалу.

Встановлення порогового значення факторів ризику проводили шляхом побудови кривих часу настання несприятливого результату за допомогою процедури Каплана-Мейєра (Kaplan-Meier) з аналізом достовірності відмінностей за допомогою тесту log-rank.

Для визначення об'єктивної цінності бінарного класифікатора використовували поняття чутливості та специфічності моделі. Графічним представленням повного спектру співвідношення чутливості і специфічності була операційна характеристична крива (Receiver Operating Characteristic curve, ROC), з визначенням площі (Area Under Curve, AUC) під ROC-кривою.

Порівняльний аналіз у групах розподілу окремих клінічних критеріїв із застосуванням послідовного аналізу Вальда А. у модифікації Гублера Є.В. дозволив визначити діагностичну цінність, прогностичне значення і силу впливу факторів на розходження показників клінічних груп і прогностичні коефіцієнти [121, 122, 123].

Основними критеріями для оцінки прогностичної значимості окремих клінічних ознак були: сила впливу фактора (з2; %), його інформативність (I; біт), що визначалися за стандартною методикою [124].

Для виявлення предикторів несприятливого перебігу захворювання застосовували логістичну регресію із розрахунком відносного ризику (ВР), межі 95 % -го довірчого інтервалу.

Встановлення порогового значення факторів ризику проводили шляхом побудови кривих часу настання несприятливого результату за допомогою процедури Каплана-Мейєра (Kaplan-Meier) з аналізом достовірності відмінностей за допомогою тесту log-rank. Для визначення об'єктивної цінності бінарного класифікатора використовували поняття чутливості та специфічності моделі. Графічним представленням повного спектру співвідношення чутливості і специфічності була операційна характеристична крива (Receiver Operating Characteristic curve, ROC), з визначенням площі (Area Under Curve, AUC) під ROC-кривою. Побудова математичної моделі виконувалося на основі багатофакторного регресійного аналізу з використанням регресійної моделі пропорційних інтенсивностей Кокса. Для перевірки адекватності розробленої моделі визначали коефіцієнти логарифмічної правдоподібності.

Порогова величина рівня значимості р - 0,05.

Ведення банку даних дослідження проводили задопомогою програмного забезпечення MicrosoftExcel 2010 (ліцензія № 01631-551-3027986-27852) [120], усі обчислення здійснювали засобами Statsoft Statistica 8.0 (ліцензія № STA862D175437Q) [119].

Розділ 3. Клінічні аспекти карієсу зубів у дітей з кислотозалежною патологією шлунково-кишкового тракту

3.1 Загальний стоматологічний статус дітей з кислотозалежними хворобами верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

Серед усього контингенту 112 дітей каріозне ураження постійних зубів виявлено безпосередньо під час обстеження або в анамнезі у переважній (?=8,5; р<0,05) більшості випадків - 86 (76,8 %).

Розподіл обстеженого контингенту за нозологічною приналежністю та наявністю карієсу постійних зубів дозволив виявити істотно вищу частоту карієсу за будь-якої кислотозалежної патології ШКТ, ніж у контрольній групі осіб без хвороб травної системи (табл.3.1).

Таблиця 3.1. Розподіл обстеженого контингенту за нозологічною приналежністю та наявністю карієсу постійних зубів

Нозологічні групи

Наявність карієсу

Всього

так

Ні

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

5

20,8

19

79,2*

24

100,0

ГЕРХ

16

94,1

1

5,9*

17

100,0

ХГД

51

91,1

5

8,9*

56

100,0

ВХДК

14

93,3

1

6,7*

15

100,0

Всього

86

76,8

26

23,2*

112

100,0

Примітка. * - відмінність відносно контингента з карієсом вірогідна за р<0,05.

За винятком групи пацієнтів з ГЕРХ, за патології ШКТ карієс вірогідно частіше виявляли серед осіб чоловічої статі, ніж серед жіночої (за ХГД j=2,6; р<0,01, за ВХДК j=2,3; р<0,01). У контрольній групі спостерігалася протилежна закономірність, j=2,0; р<0,05 (табл.3.2!!!).

Таблиця 3.2. Розподіл обстеженого контингенту з карієсом постійних зубів за нозологічною приналежністю та статтю, частотні показники розраховано всередині клінічних груп

Нозологічні групи

Стать

Всього

чоловіча

Жіноча

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

1

20,0

4

80,0*

5

100,0

ГЕРХ

8

50,0

8

50,0

16

100,0

ХГД

32

62,7

19

37,3*

51

100,0

ВХДК

10

71,4

4

28,6*

14

100,0

Всього

51

59,3

35

40,7*

86

100,0

Примітка. * - відмінність відносно чоловічого контингента вірогідна за р<0,05;

Загалом серед усіх обстежених осіб з карієсом постійних зубів за статевою приналежністю переважали чоловіки (?=2,5; р<0,01).

За нозологічною приналежністю як загалом, так і у окремо серед осіб чоловічої та жіночої статей переважну більшість склали діти з ХГД, табл.3.3.

Таблиця 3.3. Розподіл обстеженого контингенту з карієсом постійних зубів за нозологічною приналежністю та статтю, частотні показники розраховано всередині гендерних груп

Нозологічні групи

Стать

Всього

чоловіча

Жіноча

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

1

2,0†

4

11,4†

5

5,8†

ГЕРХ

8

15,7*†

8

22,9

16

18,6*†

ХГД

32

62,7*

19

54,3*

51

59,3*

ВХДК

10

19,6*

4

11,4

14

16,3*†

Всього

51

100,0

35

100,0

86

100,0

Примітки:

1. * - відмінність відносно контролю вірогідназа р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05.

Карієс постійних зубів вірогідно частіше виявляли серед дітей вікової категорії 15 і більше років (j?2,7; р<0,01), табл.3.4).

Таблиця 3.4. Розподіл обстеженого контингенту з карієсом постійних зубів за нозологічною приналежністю та віком, частотні показники розраховано всередині клінічних груп

Нозологічні групи

Вік

Всього

до 10 років

10-14 років

15 і більше років

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

0

0,0

0

0,0

5

100,0*

5

100,0

ГЕРХ

2

12,5

5

31,3

9

56,3*

16

100,0

ХГД

7

13,7

17

33,3*

27

52,9*

51

100,0

ВХДК

2

14,3

3

21,4

9

64,3*

14

100,0

Всього

11

12,8

25

29,1*

50

58,1*

86

100,0

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи дітей віком до 10 років вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи дітей віком 10-14 років вірогідна за р<0,05;

За нозологічною приналежністю як загалом, так і у окремо серед осіб вікових контингентів переважну більшість склали діти з ХГД, табл.3.5.

Таблиця 3.5. Розподіл обстеженого контингенту з карієсом постійних зубів за нозологічною приналежністю та віком, частотні показники розраховано всередині вікових груп

Нозологічні групи

Вік

Всього

до 10 років

10-14 років

15 і більше років

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

0

0,0†

0

0,0†

5

10,0†

5

5,8†

ГЕРХ

2

18,2*†

5

20,0*

9

18,0†

16

18,6*†

ХГД

7

63,6*

17

68,0*

27

54,0*

51

59,3*

ВХДК

2

18,2*†

3

12,0*†

9

18,0†

14

16,3*†

Всього

11

100,0

25

100,0

50

100,0

86

100,0

Примітки:

1. * - відмінність відносно контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05.

Являло інтерес оцінити частоту розвитку карієсу з урахуванням тривалості перебігу хвороб ШКТ (табл.3.6).

Таблиця 3.6. Розподіл обстеженого контингенту з карієсом постійних зубів за нозологічною приналежністю та тривалістю гастроентерологічного анамнезу

Нозологічні групи

Тривалість перебігу хвороб ШКТ

Всього

до 1 року

1-3 роки

більше 3 років

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

ГЕРХ

1

6,3

7

43,8*

8

50,0*

16

100,0

ХГД

18

35,3

18

35,3

15

29,4

51

100,0

ВХДК

2

14,3

6

42,9*

6

42,9*

14

100,0

Всього

21

25,9

31

38,3*

29

35,8

81

100,0

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи з тривалістю до 1 року вірогідна за р<0,05.

Як видно з таблиці, вірогідно частіше карієс розвивався по мірі зростання тривалості перебігу ГЕРХ (у обох групах, р<0,01), ВХДК (у обох групах, р<0,05), загалом за гастроентерологічної патології зростання частоти карієсу вірогідне при порівнянні груп з тривалістю анамнезу хвороб ШКТ до 1 року проти 1-3 років (р<0,05).

3.2 Клінічні особливості каріозного процесу у дітей з кислотозалежними захворюваннями, що супроводжуються гастроезофагеальним рефлюксом

Оцінка інтенсивності карієсу за допомогою індексу КПУ дозволила виявити наступне (табл.3.7).

Таблиця 3.7. Характеристика інтенсивності карієсу за індексом КПУу дітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] у. о.

Нозологічні групи

Тривалість перебігу хвороб ШКТ

Загалом

до 1 року

1-3 роки

більше 3 років

Контроль

-

-

-

0 [0; 0] (n=24)

ГЕРХ

7 [7; 7] (n=1)

6 [6; 7] (n=8)

7 [7; 7] & (n=8)

7 [6; 7] * (n=17)

ХГД

1 [1; 2] (n=19)

1 [1; 2] (n=19)

2 [1; 2] (n=18)

1 [1; 2] * (n=56)

ВХДК

4 [4; 4] (n=2)

4 [3; 4] † (n=7)

3,5 [3; 5] † (n=6)

4 [3; 4] *† (n=15)

Загалом

1 [1; 2] (n=22)

2 [1; 4] (n=34)

2 [1,5; 5,5] ‡ (n=32)

1 [1; 3] (n=112)

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;

4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;

5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.

Загалом серед усіх 112 обстежених дітей показник КПУ склав 1 [1; 3] у. о., варіюючи у діапазоні 0-7 у. о. Порівняння величини показника КПУ серед усіх дітей з гастроентерологічною патологією та відносно здорових у цьому сенсі осіб групи контролю демонструє вірогідно вищі значення за кислотозалежних хвороб: 2 [1; 4] у. о. проти 0 [0; 0] у. о. відповідно, р<0,01.

Слід відзначити, що деякі відмінності не досягли статистично значимого рівня, демонструючи, тим не менше, відповідні тенденції. Так, порівняння показника КПУ серед дітей з тривалістю гастроентерологічного анамнезу до 1 року проти 1-3 років має тенденцію до росту по мірі збільшення тривалості хвороб ШКТ (див. табл.3.!!!), р=0,07.

Значення індексу гігієни порожнини рота загалом серед усіх 112 обстежених дітей склало 0,7 [0,5; 1,7] у. о., причому в контингенті пацієнтів з хворобами ШКТ показник OHI-S набував більших значень порівняно з контрольною групою дітей без гастроентерологічної патології, 0,8 [0,7; 1,8] у. о. проти 0 [0; 0,1] у. о. відповідно, р<0,01.

Урахування нозологічної приналежності та тривалості гастроентерологічного анамнезу показало наступні результати (табл.3.8!!!).

Окрім статистично значимих відмінностей, позначених у таблиці, звертають на себе увагу наступні тенденції. Величина OHI-S за тривалості патології ШКТ 1-3 роки мала тенденцію до збільшення порівняно зі значенням за тривалості до 1 року як загалом без урахування нозологічної приналежності (р=0,07), так і за ГЕРХ (р=0,14), а також за ВХДК (р=0,25).

Оцінка ступеню запалення ясен за допомогою індексу PMA показала, що виразність гінгівіту не перевищувала середнього ступеню тяжкості, а у переважній більшості випадків була легкою.

За фонової гастроентерологічної патології величина РМА перевищувала показник контрольної групи, 9,0 [6,0; 21,5] % проти 0 [0; 0] %, р<0,01.

Таблиця 3.8. Характеристика стану гігієни порожнини рота за OHI-Sу дітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] у. о.

Нозологічні групи

Тривалість перебігу хвороб ШКТ

Загалом

до 1 року

1-3 роки

більше 3 років

Контроль

-

-

-

0 [0; 0,1] † (n=24)

ГЕРХ

3,2 [3,2; 3,2] (n=1)

2,7 [2,7; 3,5] † (n=8)

3,5 [3,4; 3,6] † (n=8)

3,3 [2,7; 3,5] *† (n=17)

ХГД

0,7 [0,7; 0,8] (n=19)

0,7 [0,7; 0,8] (n=19)

0,7 [0,7; 0,8] (n=18)

0,7 [0,7; 0,8] * (n=56)

ВХДК

1,8 [1,7; 1,8] † (n=2)

1,8 [1,7; 1,8] † (n=7)

2,0 [1,7; 2,7] † (n=6)

1,8 [1,7; 2,0] *† (n=15)

Загалом

0,7 [0,7; 1,0] & (n=22)

0,9 [0,7; 1,8] (n=34)

1,0 [0,7; 2,7] ‡ (n=32)

0,7 [0,5; 1,7] (n=112)

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;

4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;

5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.

Структура значень РМА з урахуванням нозології та тривалості перебігу захворювання характеризувалася наступними особливостями (табл.3.9!!!).

На додаток до наведених у таблиці даних, що знаходяться в межах обраного порогового значення р-рівня, відмічено статистичні тенденції при порівнянні величини РМА в контингенті дітей з ВХДК за тривалості захворювання до 1 року проти терміну 1-3 роки (р=0,14), і серед пацієнтів з ГЕРХ за тривалості хвороби 1-3 роки проти строку більше 3 років (р=0,29).

Таблиця 3.9. Характеристика запального стану ясен за індексом РМАу дітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] %

Нозологічні групи

Тривалість перебігу хвороб ШКТ

Загалом

до 1 року

1-3 роки

більше 3 років

Контроль

-

-

-

0 [0; 0] † (n=24)

ГЕРХ

31 [31; 31] (n=1)

27,0 [24,5; 30,0] † (n=8)

30 [27; 31] † (n=8)

28 [26; 31] *† (n=17)

ХГД

6 [4; 9] (n=19)

7 [5; 10] (n=19)

6,5 [5,0; 8,0] (n=18)

6 [5; 9] * (n=56)

ВХДК

22,5 [22,0; 23,0] † (n=2)

20 [16; 22] † (n=7)

20,5 [18,0; 24,0] † (n=6)

21 [18; 23] *† (n=15)

Загалом

7 [4; 10] (n=22)

10,5 [6,0; 22,0] (n=34)

9,5 [6,1; 26,5] (n=32)

7 [3; 17] (n=112)

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05.

Визначення стійкості емалі за допомогою індексу ТЕР показало коливання показника загалом в межах 10-90 %. У контингенті дітей з гастроентерологічною патологією величина індексу ТЕР перевищувала контрольні показники, 40 [40; 60] % проти 10 [10; 15] % відповідно, р<0,01.

Резистентність емалі мала певні особливості у окремих нозологічних групах з урахуванням тривалості перебігу хвороб ШКТ (табл.3.10!!!).

Таблиця 3.10. Характеристика резистентності емалі за індексом ТЕРу дітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] %

Нозологічні групи

Тривалість перебігу хвороб ШКТ

Загалом

до 1 року

1-3 роки

більше 3 років

Контроль

-

-

-

10 [10; 15] † (n=24)

ГЕРХ

90 [90; 90] (n=1)

80 [80; 90] † (n=8)

90 [90; 90] † (n=8)

90 [80; 90] *† (n=17)

ХГД

40 [40; 40] (n=19)

40 [40; 40] (n=19)

40 [40; 40] (n=18)

40 [40; 40] * (n=56)

ВХДК

60 [60; 60] † (n=2)

60 [60; 60] † (n=7)

70 [60; 70] † (n=6)

60 [60; 70] *† (n=15)

Загалом

40 [40; 50] (n=22)

45 [40; 60] (n=34)

45 [40; 75] (n=32)

40 [25; 60] (n=112)

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05.

Окрім статистично вірогідних відмінностей, відображених у таблиці, виразність статистичної тенденції мали відмінності величини індексу ТЕР між загальними показниками за тривалості патології ШКТ до 1 року проти терміну 1-3 роки (р=0,15), до 1 року проти строку більше 3 років (р=0,11).

3.3 Узагальнена характеристика клінічних аспектів карієсу зубів у дітей з кислотозалежною патологією шлунково-кишкового тракту

З метою узагальненої характеристики клінічних аспектів карієсу зубів у дітей з кислотозалежною патологією шлунково-кишкового тракту проведено кореляційний аналіз за індексними показниками. В контингенті обстежених дітей очікувано отримано позитивні величини коефіцієнтів кореляції, оскільки в усіх застосованих оцінках принцип індексної оцінки є подібним: більше значення показника відповідає тяжчому станові (табл.3.11).

Таблиця 3.11. Кореляційні матриці індексних показників стану порожнини рота у дітей з кислотозалежною патологією травної системи та в контролі

Показники

Контроль, n=24

Пацієнти з патологією ШКТ, n=88

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

1,00

0,91*

0,99*

0,91*

1,00

0,88*

0,66*

0,90*

OHI-S

0,91*

1,00

0,92*

0,99*

0,88*

1,00

0,67*

0,97*

PMA

0,99*

0,92*

1,00

0,92*

0,66*

0,67*

1,00

0,70*

TEP

0,91*

0,99*

0,92*

1,00

0,90*

0,97*

0,70*

1,00

Примітки:

1. * - кореляційний зв'язок вірогідний за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

Проведено оцінку кореляційних зв'язків індексних показників стану порожнини ротау дітей з окремими нозологічними формами кислотозалежної патології травної системи (табл.3.12).

Таблиця 3.12. Кореляційні матриці індексних показників стану порожнини рота у дітей з окремими нозологічними формами кислотозалежної патології травної системи та в контролі

Показники

Контроль, n=24

ГЕРХ, n=17

ХГД, n=56

ВХДК, n=15

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

КПУ

1,00

0,91*‡

0,99*

0,91*‡

1,00

0,86*‡

0,11

0,99*

1,00

0,46*†

-0, 19

0,47*†

1,00

0,50

0,39

0,56*†

OHI-S

0,91*‡

1,00

0,92*

0,99*†

0,86*‡

1,00

-0,13

0,86*‡

0,46*†

1,00

-0,09

0,84*

0,50

1,00

-0,05

0,89*

PMA

0,99*

0,92*

1,00

0,92*

0,11

-0,13

1,00

0,11

-0, 19

-0,09

1,00

-0,14

0,39

-0,05

1,00

-0,01

TEP

0,91*‡

0,99*†

0,92*

1,00

0,99*

0,86*‡

0,11

1,00

0,47*†

0,84*

-0,14

1,00

0,56*†

0,89*

-0,01

1,00

Примітки:

1. * - кореляційний зв'язок вірогідний за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;

4. ‡ - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05.

Окрім позначених кореляційних зв'язків, вірогідних за р<0,05, виявлено деякі зв'язки з вірогідністю на рівні статистичної тенденції, зокрема, у групі ХДГ між КПУ й PMA (R=-0,19 за р=0,17); у групі ВХДК між OHI-S і КПУ (R=0,50 за р=0,06), між КПУ й PMA (R=0,39 за р=0,15).

Загалом, як видно з таблиці, спостерігається описана вище тенденція до зменшення абсолютного значення коефіцієнтів кореляції за гастроентерологічної патології порівняно з контролем. У таблиці відображено результат порівняння коефіцієнтів за модулями тільки у тих парах ознак, вірогідність кореляції у яких вірогідна за р<0,05.

Проте, становлять інтерес деякі статистичні тенденції, зокрема, до меншої сили кореляційного зв'язку за ХГД порівняно з контролем (0,84 проти 0,99; р=0,24).

Оскільки дані попередніх етапів аналізу результатів дослідження дозволяють припустити ісотну роль тривалості перебігу кислотозалежних захворювань ШКТ у розвитку стоматологічної патології, логічним кроком стало проведення кореляційного аналізу в окремих анамнестичних групах.

Так, у контингенті дітей з ГЕРХ встановлено наступне (табл.3.13).

Таблиця 3.13. Кореляційні матриці індексних показників стану порожнини рота у дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою за різної тривалості її перебігута в контролі

Групи

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

Контроль, n=24

КПУ

1,00

0,91*

0,99*

0,91*

OHI-S

0,91*

1,00

0,92*

0,99*

PMA

0,99*

0,92*

1,00

0,92*

TEP

0,91*

0,99*

0,92*

1,00

Тривалість ГЕРХ до 1 року, n=1

КПУ

-

-

-

-

OHI-S

-

-

-

-

PMA

-

-

-

-

TEP

-

-

-

-

Тривалість ГЕРХ 1-3 роки, n=8

КПУ

1,00

0,97*

0,09

1,00

OHI-S

0,97*

1,00

-0,04

0,97*

PMA

0,09

-0,04

1,00

0,09

TEP

1,00

0,97*

0,09

1,00

Тривалість ГЕРХ більше 3 років, n=8

КПУ

1,00

0,62

-0,34

1,00

OHI-S

0,62

1,00

-0,13

0,62

PMA

-0,34

-0,13

1,00

-0,34

TEP

1,00

0,62

-0,34

1,00

Примітка. * - кореляційний зв'язок вірогідний за р<0,05;

Вірогідно, через відносно нечисленні підгрупи не всюди вдалося виявити як кореляційні зв'язки на достовірному рівні, так і міжгрупові відмінності за коефіцієнтами кореляції. Тим більший інтерес становлять статистичні тенденції. Зокрема, за тривалості ГЕРХ більше 3 років відповідну тенденцію встановлено щодо кореляції між КПУ та OHI-S (R=0,62 за р=0,11), а також між OHI-S та ТЕР (R=0,62 за р=0,11).

Проведено кореляційний аналіз індексних показників стану порожнини ротау дітей з ХГД за різної тривалості його перебігу (табл.3.14).

Таблиця 3.14. Кореляційні матриці індексних показників стану порожнини рота у дітей з хронічним гастродуоденітом за різної тривалості його перебігу та в контролі

Групи

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

Контроль, n=24

КПУ

1,00

0,91*†

0,99*

0,91*

OHI-S

0,91*†

1,00

0,92*

0,99*†‡

PMA

0,99*

0,92*

1,00

0,92*

TEP

0,91*

0,99*†‡

0,92*

1,00

Тривалість ХГД до 1 року, n=19

КПУ

1,00

0,64*

-0,32

0,79*

OHI-S

0,64*

1,00

-0,31

0,86*

PMA

-0,32

-0,31

1,00

-0,23

TEP

0,79*

0,86*

-0,23

1,00

Тривалість ХГД 1-3 роки, n=19

КПУ

1,00

0,28

-0,24

0,22

OHI-S

0,28

1,00

-0,01

0,84*

PMA

-0,24

-0,01

1,00

-0,16

TEP

0,22

0,84*

-0,16

1,00

Тривалість ХГД більше 3 років, n=18

КПУ

1,00

0,49*

-0,04

0,54*

OHI-S

0,49*

1,00

0,16

0,85*

PMA

-0,04

0,16

1,00

0,11

TEP

0,54*

0,85*

0,11

1,00

Примітки:

1. * - кореляційний зв'язок вірогідний за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно анамнестичної групи до 1 року вірогідна за р<0,05;

4. ‡ - відмінність відносно анамнестичної групи 1-3 роки вірогідна за р<0,05.

Відносно велика чисельність спостережень дозволила в цій нозологічній групі встановити кореляційні зв'язки, не тільки статистично вірогідні за р<0,05, але й певні статистичні тенденції: за тривалості ХГД до 1 року - між КПУ та PMA (R=-0,32 за р=0,18); між OHI-S та PMA (R=-0,31 за р=0, 20), а також при порівнянні кореляції ТЕР з КПУ за тривалості ХГД до 1 року та в контролі (0,79 проти 0,91 відповідно, р=0,18); при порівнянні кореляції ТЕР з КПУ за тривалості ХГД більше 3 років і до 1 року (0,54 проти 0,79 відповідно, р=0, 20). Оцінено кореляційні зв'язки індексних показників стану порожнини ротау дітей з ВХДК за різної тривалості її перебігу (табл.3.15).

Таблиця 3.15. Кореляційні матриці індексних показників стану порожнини рота у дітей з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки за різної тривалості її перебігу та в контролі

Групи

КПУ

OHI-S

PMA

TEP

Контроль, n=24

КПУ

1,00

0,91*

0,99*

0,91*

OHI-S

0,91*

1,00

0,92*

0,99*†‡

PMA

0,99*

0,92*

1,00

0,92*

TEP

0,91*

0,99*†‡

0,92*

1,00

Тривалість ВХДК до 1 року, n=2

КПУ

-

-

-

-

OHI-S

-

-

-

-

PMA

-

-

-

-

TEP

-

-

-

-

Тривалість ВХДК 1-3 роки, n=7

КПУ

1,00

0,31

0,42

0,67

OHI-S

0,31

1,00

0,37

0,84*

PMA

0,42

0,37

1,00

0,34

TEP

0,67

0,84*

0,34

1,00

Тривалість ВХДК більше 3 років, n=6

КПУ

1,00

0,71

0,25

0,67

OHI-S

0,71

1,00

-0,36

0,87*

PMA

0,25

-0,36

1,00

-0,41

TEP

0,67

0,87*

-0,41

1,00

Примітки:

1. * - кореляційний зв'язок вірогідний за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

3. † - відмінність відносно анамнестичної групи до 1 року вірогідна за р<0,05;

4. ‡ - відмінність відносно анамнестичної групи 1-3 роки вірогідна за р<0,05.

У групі дітей, хворих на ВХДК, на рівні статистичної тенденції встановлено кореляційні зв'язки за тривалості ВХДК 1-3 роки між КПУ та ТЕР (R=0,67за р=0,10); за тривалості ВХДК більше 3 років - між КПУ та OHI-S (R=0,71за р=0,11), між КПУ та ТЕР (R=0,67за р=0,15).

Розділ 4. Клініко-патогенетичні фактори розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами

4.1 Результати оцінки загальних системних факторів розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами

Підтвердженням апріорного припущення про роль вельми розповсюдженої хелікобактерної інфекції у розвитку карієсу постійних зубів у дітей з кислотозалежною патологією стали результати дослідження цього фактора у обстежених дітей (табл.4.1).

Таблиця 4.1. Розподіл обстеженого контингенту за нозологічною приналежністю та інфікованістю Helicobacterpylori

Нозологічні групи

Інфікованість Helicobacter pylori

Всього

так

ні

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Контроль

0

0,0

24

100,0

24

100,0

ГЕРХ

9

52,9

8

47,1

17

100,0

ХГД

39

69,6

17

30,4

56

100,0

ВХДК

13

86,7

2

13,3

15

100,0

Всього

61

54,5

51

45,5

112

100,0

Примітка. * - відмінність відносно інфікованого контингента вірогідна за р<0,05.

Так, цілком очікуваною виявилася зростаюча частота інфікованих H. pylori осіб по наростаючій серед пацієнтів з ГЕРХ (?=2,0; р<0,05), з ХГД (?=4,3; р<0,01), а особливо - з ВХДК (?=4,5; р<0,01).

Проте, цікавим результатом виявилося встановлення ролі фактору інфікованості H. pyloriу формуванні стоматологічного статусу пацієнтів.

Так, виявлено збільшенняінтенсивності карієсу за індексом КПУ у дітей,інфікованих Helicobacter pylori (табл.4.2!!!).

Таблиця 4.2. Характеристика інтенсивності карієсу за індексом КПУ у дітей з урахуванням інфікованості Helicobacter pylori,Me [LQ; UQ] у. о.

Нозологічні групи

Інфікованість Helicobacter pylori

Загалом

так

ні

Контроль

-

0 [0; 0] † (n=24)

0 [0; 0] † (n=24)

ГЕРХ

7 [6; 7] (n=9)

7 [6; 7] * (n=8)

7 [6; 7] * (n=17)

ХГД

1 [1; 2] (n=39)

1 [1; 2] * (n=17)

1 [1; 2] * (n=56)

ВХДК

4 [3; 4] † (n=13)

4,5 [4,0; 5,0] *† (n=2)

4 [3; 4] *† (n=15)

Загалом

2 [1; 3] ‡ (n=61)

1 [0; 2] (n=51)

1 [1; 3] (n=112)

Примітки:

1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;

2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вір...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены