Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями
Сучасні аспекти каріозного процесу за хвороб шлунково-кишкового тракту у дітей (огляд літератури). Клініко-патогенетичні фактори розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами. Характеристика біофізичних параметрів ротової рідини у дітей.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | диссертация |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 26.06.2018 |
| Размер файла | 471,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
Нозологічні групи |
Тривалість перебігу хвороб ШКТ |
Загалом |
|||
|
до 1 року |
1-3 роки |
більше 3 років |
|||
|
Контроль |
- |
- |
- |
133,7 [97,4; 388,9] (n=22) |
|
|
ГЕРХ |
69,6 [69,6; 69,6] (n=1) |
107,7 [42,4; 353,5] (n=8) |
333,4 [173,3; 409,5] (n=5) |
150,6 [48,7; 409,5] (n=14) |
|
|
ХГД |
33,4 [24,7; 123,8] (n=5) |
171,3 [28,8; 303,6] (n=6) |
177,6 [21,8; 209,0] (n=9) |
115,4 [23,3; 269,6] (n=20) |
|
|
ВХДК |
16,1 [16,1; 16,1] (n=1) |
61,8 [28,1; 128,6] (n=6) |
227,1 [108,7; 452,9] (n=5) |
92,9 [37,3; 240,3] (n=12) |
|
|
Загалом |
33,4 [16,1; 123,8] (n=7) |
97,2 [35,1; 274,9] (n=20) |
186,4 [53,9; 452,9] (n=19) |
125,9 [41,3; 340,3] (n=68) |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;
3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;
4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;
5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.
Визначено концентрацію магнію у слині обстежених дітей (табл.4.15). Серед дітей з гастроентерологічною патологією вона становила 0,34 [0,27; 0,49] мкмоль/л.
Таблиця 4.15. Характеристика концентрації магнію у слинідітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] мкмоль/л
|
Нозологічні групи |
Тривалість перебігу хвороб ШКТ |
Загалом |
|||
|
до 1 року |
1-3 роки |
більше 3 років |
|||
|
Контроль |
- |
- |
- |
0,38 [0,30; 0,56] (n=22) |
|
|
ГЕРХ |
0,49 [0,49; 0,49] (n=1) |
0,31 [0,27; 0,37] (n=8) |
0,31 [0,29; 0,54] (n=5) |
0,32 [0,28; 0,40] (n=14) |
|
|
ХГД |
0,48 [0,47; 0,51] (n=5) |
0,33 [0,27; 0,40] (n=6) |
0,40 [0,31; 0,49] (n=9) |
0,40 [0,31; 0,50] (n=20) |
|
|
ВХДК |
0,22 [0,22; 0,22] (n=1) |
0,41 [0,27; 0,51] (n=6) |
0,29 [0,27; 0,48] (n=5) |
0,30 [0,27; 0,51] (n=12) |
|
|
Загалом |
0,48 [0,27; 0,51] (n=7) |
0,32 [0,27; 0,40] (n=20) |
0,39 [0,29; 0,51] (n=19) |
0,35 [0,28; 0,51] (n=68) |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;
3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;
4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;
5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.
Проведено оцінку концентрації кальцію у слині обстежених дітей (табл.4.16). У дітей з гастроентерологічною патологією вона становила 1,73 [1,32; 2,11] ммоль/л.
Таблиця 4.16. Характеристика концентрації кальцію у слинідітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] ммоль/л
|
Нозологічні групи |
Тривалість перебігу хвороб ШКТ |
Загалом |
|||
|
до 1 року |
1-3 роки |
більше 3 років |
|||
|
Контроль |
- |
- |
- |
1,91 [1,41; 2,44] (n=22) |
|
|
ГЕРХ |
2,63 [2,63; 2,63] (n=1) |
1,75 [1,38; 1,98] (n=8) |
1,76 [1,56; 2,22] (n=5) |
1,76 [1,42; 2,06] (n=14) |
|
|
ХГД |
2,02 [1,46; 2,12] (n=5) |
1,93 [1,61; 2,94] (n=6) |
1,32 [1,25; 1,70] (n=9) |
1,66 [1,32; 2,12] (n=20) |
|
|
ВХДК |
1,35 [1,35; 1,35] (n=1) |
1,31 [1,23; 1,73] (n=6) |
2,15 [1,73; 2,26] (n=5) |
1,55 [1,24; 2,12] (n=12) |
|
|
Загалом |
2,02 [1,38; 2,63] (n=7) |
1,74 [1,31; 2,02] (n=20) |
1,70 [1,25; 2,22] (n=19) |
1,73 [1,32; 2,11] (n=68) |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;
3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;
4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;
5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.
Здійснено визначення концентрації фосфора у слині обстежених дітей (табл.4.17). У контингента пацієнтів з гастроентерологічною патологією вона склала 1,73 [1,30; 2, 19] ммоль/л.
Таблиця 4.17. Характеристика концентрації фосфора у слинідітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] ммоль/л
|
Нозологічні групи |
Тривалість перебігу хвороб ШКТ |
Загалом |
|||
|
до 1 року |
1-3 роки |
більше 3 років |
|||
|
Контроль |
- |
- |
- |
1,66 [1,43; 2, 19] (n=22) |
|
|
ГЕРХ |
0,51 [0,51; 0,51] (n=1) |
1,68 [1,44; 1,92] (n=8) |
1,43 [1,15; 2,04] (n=5) |
1,60 [1,27; 2,00] (n=14) |
|
|
ХГД |
2,19 [1,34; 3,17] (n=5) |
1,47 [1,29; 2,32] (n=6) |
1,73 [1,38; 2,12] (n=9) |
1,65 [1,32; 2,27] (n=20) |
|
|
ВХДК |
1,24 [1,24; 1,24] (n=1) |
2,18 [1,93; 2,51] (n=6) |
1,96 [1,36; 2,00] (n=5) |
1,98 [1,30; 2,31] (n=12) |
|
|
Загалом |
1,34 [1,24; 3,17] (n=7) |
1,78 [1,35; 2,22] (n=20) |
1,73 [1,27; 2,12] (n=19) |
1,70 [1,35; 2, 19] (n=68) |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;
3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;
4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;
5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.
4.4 Особливості вмісту дефензинів HNP 1-3у ротовій рідині дітей з кислотозалежною патологією
Проведено оцінку вмісту дефензинів HNP 1-3 у слині обстежених дітей (табл.4.18). Загалом у дітей з хворобами ШКТ рівень дефензинів склав 4795,3 [3718,6; 6455,9] пг/мл.
Таблиця 4.18. Характеристика концентрації дефензинів HNP 1-3 у слинідітей з урахуванням тривалості перебігу кислотозалежних захворювань, Me [LQ; UQ] пг/мл
|
Нозологічні групи |
Тривалість перебігу хвороб ШКТ |
Загалом |
|||
|
до 1 року |
1-3 роки |
більше 3 років |
|||
|
Контроль |
- |
- |
- |
4803 [4574; 6492] (n=22) |
|
|
ГЕРХ |
5107 [5107; 5107] (n=1) |
6492 [5328; 7480] (n=8) |
2988 [2728; 3246] (n=5) |
5149 [3194; 6539] (n=14) |
|
|
ХГД |
6671 [4849; 7124] (n=5) |
6032 [4953; 6360] (n=6) |
4081 [3954; 4536] (n=9) |
4689 [4187; 6247] (n=20) |
|
|
ВХДК |
8031 [8031; 8031] (n=1) |
6432 [6275; 7900] (n=6) |
3232 [3204; 3719] (n=5) |
5366 [3475; 7178] (n=12) |
|
|
Загалом |
6671 [4849; 7327] (n=7) |
6384 [5328; 6650] (n=20) |
3538 [3204; 4081] (n=19) |
4795 [3719; 6456] (n=68) |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. - відмінність відносно групи з ГЕРХ вірогідна за р<0,05;
3. † - відмінність відносно групи з ХГД вірогідна за р<0,05;
4. ‡ - відмінність відносно групи тривалості до 1 року вірогідна за р<0,05;
5. & - відмінність відносно групи тривалості 1-3 роки вірогідна за р<0,05.
При плануванні даного дослідження ми виходили з припущення про певну роль дефензинів HNP 1-3 у розвитку карієсу серед дітей з кислотозалежними захворюваннями. Для вивчення цього питання проведено аналіз досліджених показників за тертілями дефензинів. Серед пацієнтів тертилі за рівнем дефензинів становили 4081,2 пг/мл та 6274,5 пг/мл, серед здорових осіб групи контролю - 4709,2 пг/мл та 5381,9 пг/мл (табл.4.19).
Як видно з даних таблиці, стратифікація обстеженого контингенту за тертильними групами дефензинів дозволила встановити цілий ряд особливостей, що, вірогідно, віддзеркалюють істотну фізіологічну та патогенетичну роль дефензинів HNP 1-3.
Таблиця 4.19. Характеристика досліджуваних показників у дітей з кислотозалежними захворюваннями за тертилями дефензинів HNP 1-3, Me [LQ; UQ]
|
Показники |
Групи за тертилями рівня дефензинів у крові |
||||||
|
1 група |
2 група |
3 група |
|||||
|
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
||
|
рН у шлунку |
- |
3,6 [3,3; 4,1] |
- |
3,5 [2,6; 3,9] |
- |
3,7 [3,6; 3,7] |
|
|
рН у роті |
6,5 [6,0; 7,5] |
6,0 [5,5; 6,0] |
5,7 [5,5; 6,5] |
6,0 [5,5; 6,0] |
5,6 [5,5; 6,0] |
5,8 [5,1; 6,0] |
|
|
Муцин, г/л |
0,7 [0,5; 0,9] |
0,3 [0,3; 0,3] |
0,5 [0,3; 0,7] |
0,4 [0,3; 0,4] |
0,5 [0,4; 0,5] |
0,5 [0,4; 0,6] |
|
|
Лізоцим, мкг/мл |
14,3 [13,3; 15,5] |
9,0 [8,2; 9,4] |
11,7 [10,1; 12,5] |
9,3 [8,8; 10,3] |
10,1 [9,5; 12,5] |
9,2 [8,9; 10,6] |
|
|
ЛФ, Од/л |
104,8 [92,3; 300,8] |
186,4 [59,6; 452,9] |
112,3 [34,6; 211,2] |
123,8 [28,8; 410,6] |
368,0 [141,7; 575,6] |
47,6 [30,8; 128,3] |
|
|
Магній, мкмоль/л |
0,57 [0,56; 0,61] |
0,39 [0,28; 0,54] |
0,35 [0,26; 0,48] |
0,32 [0,27; 0,49] |
0,32 [0,28; 0,36] |
0,36 [0,27; 0,51] |
|
|
Кальцій, ммоль/л |
2,41 [1,35; 2,67] |
1,76 [1, 19; 2,22] |
1,96 [1,51; 2,33] |
1,73 [1,35; 2,02] |
1,76 [1,46; 2,26] |
1,44 [1,29; 2,07] |
|
|
Фосфор, ммоль/л |
2,47 [1,64; 2,58] |
1,64 [1,36; 2,04] |
1,62 [1,36; 2,02] |
1,56 [1,27; 2,12] |
1,56 [1,48; 1,73] |
1,96 [1,36; 2,40] |
Примітки:
1. * - відмінності від контролю у тій же тертильній групі вірогідні за р<0,05;
2. - відмінності відносно першої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
3. † - відмінності відносно другої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
4. ‡ - відмінності відносно третьої тертильної групи вірогідні за р<0,05.
Серед пацієнтів з ГЕРХ тертилі за рівнем дефензинів становили 3245,8 пг/мл та 6443,9 пг/мл (табл.4.20).
Таблиця 4.20. Характеристика досліджуваних показників у дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою за тертилями дефензинів HNP 1-3, Me [LQ; UQ]
|
Показники |
Групи за тертилями рівня дефензинів у крові |
||||||
|
1 група |
2 група |
3 група |
|||||
|
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
||
|
рН у шлунку |
- |
4,0 [2,1; 5,8] |
- |
3,8 [3,5; 4,1] |
- |
3,7 [3,7; 3,8] |
|
|
рН у роті |
6,5 [6,0; 7,5] |
6,0 [5,8; 6,1] |
5,7 [5,5; 6,5] |
6,0 [5,5; 6,0] |
5,6 [5,5; 6,0] |
5,2 [5,0; 6,0] |
|
|
Муцин, г/л |
0,7 [0,5; 0,9] |
0,3 [0,3; 0,4] |
0,5 [0,3; 0,7] |
0,4 [0,3; 0,4] |
0,5 [0,4; 0,5] |
0,4 [0,4; 0,6] |
|
|
Лізоцим, мкг/мл |
14,3 [13,3; 15,5] |
8,9 [8,4; 9,3] |
11,7 [10,1; 12,5] |
9,4 [8,7; 9,5] |
10,1 [9,5; 12,5] |
9,0 [8,8; 9,0] |
|
|
ЛФ, Од/л |
104,8 [92,3; 300,8] |
371,5 [253,4; 494,1] |
112,3 [34,6; 211,2] |
296,3 [69,6; 410,6] |
368,0 [141,7; 575,6] |
48,7 [36,0; 87,4] |
|
|
Магній, мкмоль/л |
0,57 [0,56; 0,61] |
0,43 [0,29; 0,60] |
0,35 [0,26; 0,48] |
0,30 [0,29; 0,32] |
0,32 [0,28; 0,36] |
0,34 [0,27; 0,39] |
|
|
Кальцій, ммоль/л |
2,41 [1,35; 2,67] |
2,13 [1,79; 3,57] |
1,96 [1,51; 2,33] |
1,76 [1,29; 1,92] |
1,76 [1,46; 2,26] |
1,74 [1,42; 1,75] |
|
|
Фосфор, ммоль/л |
2,47 [1,64; 2,58] |
1,84 [1,24; 2,17] |
1,62 [1,36; 2,02] |
1,27 [1,15; 1,43] |
1,56 [1,48; 1,73] |
1,84 [1,72; 2,00] |
Примітки:
1. * - відмінності від контролю у тій же тертильній групі вірогідні за р<0,05;
2. - відмінності відносно першої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
3. † - відмінності відносно другої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
4. ‡ - відмінності відносно третьої тертильної групи вірогідні за р<0,05.
Серед пацієнтів з ХГД тертилі за рівнем дефензинів становили 4502,8 пг/мл та 5930,8 пг/мл (табл.4.21).
Таблиця 4.21. Характеристика досліджуваних показників у дітей з хронічним гастродуоденітом за тертилями дефензинів HNP 1-3, Me [LQ; UQ]
|
Показники |
Групи за тертилями рівня дефензинів у крові |
||||||
|
1 група |
2 група |
3 група |
|||||
|
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
||
|
рН у шлунку |
- |
3,8 [3,5; 3,9] |
- |
3,6 [2,6; 5,1] |
- |
3,1 [3,0; 3,3] |
|
|
рН у роті |
6,5 [6,0; 7,5] |
5,8 [5,3; 6,0] |
5,7 [5,5; 6,5] |
6,0 [5,0; 6,0] |
5,6 [5,5; 6,0] |
6,0 [5,5; 7,0] |
|
|
Муцин, г/л |
0,7 [0,5; 0,9] |
0,3 [0,3; 0,4] |
0,5 [0,3; 0,7] |
0,4 [0,3; 0,5] |
0,5 [0,4; 0,5] |
0,4 [0,3; 0,5] |
|
|
Лізоцим, мкг/мл |
14,3 [13,3; 15,5] |
9,0 [8,4; 9,3] |
11,7 [10,1; 12,5] |
8,8 [8,6; 10,2] |
10,1 [9,5; 12,5] |
10,2 [9,0; 13,6] |
|
|
ЛФ, Од/л |
104,8 [92,3; 300,8] |
99,7 [17,4; 186,4] |
112,3 [34,6; 211,2] |
209,0 [53,9; 628,6] |
368,0 [141,7; 575,6] |
33,4 [24,7; 235,5] |
|
|
Магній, мкмоль/л |
0,57 [0,56; 0,61] |
0,42 [0,39; 0,57] |
0,35 [0,26; 0,48] |
0,40 [0,31; 0,49] |
0,32 [0,28; 0,36] |
0,34 [0,27; 0,51] |
|
|
Кальцій, ммоль/л |
2,41 [1,35; 2,67] |
1,35 [1, 19; 1,70] |
1,96 [1,51; 2,33] |
1,85 [1,32; 2,90] |
1,76 [1,46; 2,26] |
2,00 [1,46; 3,14] |
|
|
Фосфор, ммоль/л |
2,47 [1,64; 2,58] |
1,75 [1,38; 2,22] |
1,62 [1,36; 2,02] |
1,73 [1,29; 2,32] |
1,56 [1,48; 1,73] |
1,56 [1,34; 2,89] |
Примітки:
1. * - відмінності від контролю у тій же тертильній групі вірогідні за р<0,05;
2. - відмінності відносно першої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
3. † - відмінності відносно другої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
4. ‡ - відмінності відносно третьої тертильної групи вірогідні за р<0,05.
Серед пацієнтів з ВХДК тертилі за рівнем дефензинів становили 3718,6 пг/мл та 6408,1 пг/мл (табл.4.22).
Таблиця 4.22. Характеристика досліджуваних показників у дітей з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки за тертилями дефензинів HNP 1-3, Me [LQ; UQ]
|
Показники |
Групи за тертилями рівня дефензинів у крові |
||||||
|
1 група |
2 група |
3 група |
|||||
|
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
Контроль |
Хворі |
||
|
рН у шлунку |
- |
3,5 [3,3; 3,6] |
- |
4,1 [4,1; 4,1] |
- |
3,7 [3,7; 3,7] |
|
|
рН у роті |
6,5 [6,0; 7,5] |
6,0 [5,0; 6,0] |
5,7 [5,5; 6,5] |
5,3 [5,0; 5,8] |
5,6 [5,5; 6,0] |
5,5 [5,5; 6,0] |
|
|
Муцин, г/л |
0,7 [0,5; 0,9] |
0,3 [0,2; 0,3] |
0,5 [0,3; 0,7] |
0,3 [0,2; 0,4] |
0,5 [0,4; 0,5] |
0,5 [0,4; 0,6] |
|
|
Лізоцим, мкг/мл |
14,3 [13,3; 15,5] |
9,1 [7,4; 10,3] |
11,7 [10,1; 12,5] |
9,7 [9,2; 10,1] |
10,1 [9,5; 12,5] |
9,9 [8,9; 11,0] |
|
|
ЛФ, Од/л |
104,8 [92,3; 300,8] |
108,7 [59,6; 452,9] |
112,3 [34,6; 211,2] |
136,8 [33,3; 410,7] |
368,0 [141,7; 575,6] |
77,1 [28,1; 128,6] |
|
|
Магній, мкмоль/л |
0,57 [0,56; 0,61] |
0,48 [0,26; 0,61] |
0,35 [0,26; 0,48] |
0,28 [0,27; 0,40] |
0,32 [0,28; 0,36] |
0,31 [0,22; 0,51] |
|
|
Кальцій, ммоль/л |
2,41 [1,35; 2,67] |
2,26 [1,73; 2,56] |
1,96 [1,51; 2,33] |
1,47 [1,17; 1,94] |
1,76 [1,46; 2,26] |
1,35 [1,25; 1,36] |
|
|
Фосфор, ммоль/л |
2,47 [1,64; 2,58] |
2,00 [1,05; 2,32] |
1,62 [1,36; 2,02] |
2,00 [1,66; 2,74] |
1,56 [1,48; 1,73] |
1,93 [1,24; 2,30] |
Примітки:
1. * - відмінності від контролю у тій же тертильній групі вірогідні за р<0,05;
2. - відмінності відносно першої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
3. † - відмінності відносно другої тертильної групи вірогідні за р<0,05;
4. ‡ - відмінності відносно третьої тертильної групи вірогідні за р<0,05.
4.5 Інтегральна характеристика клінічних та патогенетичних факторів розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами
Кореляційний аналіз серед усього контингента обстежених дітей продемонстрував тенденцію до слабкого негативного зв'язку між рН вмісту шлунку та ротової порожнини на рівні r=-0,35 (р=0,09); всередині окремих нозологічних груп кореляційний зв'язок зберігав негативну спрямованість, проте статистична вірогідність цього була невисокою за р>0,21.
Позитивний статистично вірогідний зв'язок встановлено між показниками дефензинів та муцину (r=0,61; р<0,01), лізоциму та муцину (r=0,51; р<0,01), кальцію та лізоциму (r=0,50; р=0,01), лужної фосфатази та магнію (r=0,52; р=0,04), магнію та кальцію (r=0,48; р=0,02), магнію та фосфору (r=0,64; р<0,01), фосфору та лужної фосфатази (r=0,41; р=0,04).
У групі дітей з ГЕРХ прямо корелювали показники дефензинів і муцину (r=0,71; р<0,05), обернено - дефензинів і лужної фосфатази на рівні тенденції (r=-0,62; р=0,10).
Серед дітей, хворих на ХГД, кореляційні зв'язки не досягли статистично вірогідного рівня, проте виявлено тенденції до кореляції дефензинів з рН шлунку (r=-0,39; р=0, 19), рН слини (r=0,34; р=0,26), муцином (r=0,46; р=0,11), лізоцимом (r=0,39; р=0, 19).
У пацієнтів з виразковою хворобою звертає на себе увагу негативний сильний кореляційний зв'язок між рН слини та рівнем дефензинів (r=-0,96; р=0,04), муцину (r=-0,98; р=0,02).
Таким чином, розвиток карієсу зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями патогенетично пов'язаний не тільки із кислотністю вмісту ротової порожнини та шлунку, але й характеризується особливостями мікроелементного статусу та стану систем, відповідальних за протимікробний захист і реалізацію механізмів запальної реакції. Одну з ключових ролей у антибактеріальному та запальному механізмах за карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами відіграють дефензини HNP 1-3.
Розділ 5. Розробка програми діагностики, профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами
5.1 Клініко-патогенетичні засади діагностичної дискримінантної моделі розвитку карієсу зубів у дітей з кислотозалежними хворобами
Проведення покрокового дискримінантного аналізу результатів обстеження дітей з карієсом постійних зубів на фоні кислотозалежної патології в однорічній динаміці дозволило розробити математичну модель, в основу якої покладено задачу підвищення інформативності діагностики порушень твердих тканин зубу шляхом визначення відповідних діагностичних індексів:
ДІ=15,9850-0,0187ЧХ1+0, 2006ЧХ2-1,9025ЧХ3-19,0493ЧХ4- -0,0025ЧХ5+0,354ЧХ6+2,358ЧХ7+1,532ЧХ8-0,354ЧХ9-0,236ЧХ10+ +3,686ЧХ11+1,685ЧХ12+0,982ЧХ13+1,542ЧХ14+0,682ЧХ15+3,986ЧХ16+ +3,268ЧХ17+1,686ЧХ18+0,952ЧХ20+2,865ЧХ21+3,985ЧХ22+2,603ЧХ23+ +2,685ЧХ24+1,836ЧХ26+3,753ЧХ27+3,998ЧХ28+2,834ЧХ29+1,723ЧХ30+ +3,159ЧХ31,
де ДІ - величина діагностичного індексу (у. о.), що оцінює вірогідність карієсу постійних зубів у дітей, Х1 - стать дитини (1 - чоловіча, 2 - жіноча), Х2 - наявність хвороби ШКТ (0 - немає, 1 - ХГД, 2 - ВХДК, 3 - ГЕРХ), Х3 - тривалість гастроентерологічного анамнезу (0 - немає, 1 - до 1 року, 2 - 1-3 роки, 3 - понад 3 роки), Х4 - значення КПУ, Х5 - значення OHI-S, Х6 - значення РМА, Х7 - значення ТЕР, Х8 - інфікованість H. pylori (0 - немає, 1 - існує), Х9 - рН стравоходу, Х10 - рН шлунку, Х11 - рН слини, Х12 - швидкість салівації, мл/хв., Х13 - в'язкість слини, у. о., Х14 - рівень дефензинів HNP 1-3 у слині, пг/мл, Х15 - рівень Ig Aу слині, мг/л, Х16 - рівень муцину у слині, г/л, Х17 - рівнь лізоциму у слині, мкг/мл, Х18 - активність лужної фосфатази у слині Од/л, Х19 - рівень магнію у слині, мкмоль/л, Х20 - рівень кальцію у слині, ммоль/л, Х21 - рівень фосфору у слині, ммоль/л.
У випадку, якщо ДІ >1,621, встановлюють високувірогідність розвитку карієсу, а якщо ДІ ?1,621 - роблять заключення про її невисоку вірогідність.
Ефективність способу ілюструють наступні приклади.
Приклад 1.
Приклад 2.
Приклад 3.
5.2 Логіко-статистичне обґрунтування прогностичного алгоритму оцінки ризику виникнення карієсу зубів удітей з кислотозалежними хворобами та результати його клінічної апробації
Для використання результатів дослідження з метою стратифікації ризику розвитку ускладнень за 22 клінічними ознаками розподілено показники інформативності та їх прогностичного значення (табл.5.1).
Таблиця 5.1. Ранговий розподіл, прогностичне значення та інформативність клініко-анамнестичних ознак
|
Ранг фактора |
Ознаки, одиниці виміру |
Градації |
р |
Інформативність критерія (біт) |
Прогностичне значення (пат) |
Сила впливу (%) |
|
|
1 |
рН слини |
більше 6,0 |
<0,001 |
0,404 |
-8,9 |
38 |
|
|
5,8-6,0 |
3,173 |
+4,0 |
|||||
|
5,6-5,8 |
2,468 |
+4,1 |
|||||
|
менше 5,6 |
1,137 |
+9,5 |
|||||
|
2 |
Рівень дефензинів HNP 1-3 у слині, пг/мл |
до 4081,2 |
<0,001 |
3, 190 |
-3,3 |
37 |
|
|
4081,2-6274,5 |
0,117 |
+2,5 |
|||||
|
понад 6274,5 |
1,392 |
+4,8 |
|||||
|
3 |
Інфікованість H. pylori |
ні |
<0,001 |
2, 204 |
-8,0 |
30 |
|
|
так |
2,138 |
+2,7 |
|||||
|
4 |
Наявність хвороби ШКТ |
ні |
<0,001 |
0,520 |
-4,0 |
29 |
|
|
ХГД |
1,075 |
+2,1 |
|||||
|
ВХДК |
1,714 |
+7,5 |
|||||
|
ГЕРХ |
1,137 |
+10,0 |
|||||
|
5 |
Обтяженість гастроентерологічного анамнезу |
ні |
<0,01 |
0,778 |
-5,2 |
9 |
|
|
так |
0,267 |
+2,0 |
|||||
|
6 |
Тривалість гастроентерологічного анамнезу |
до 1 року |
<0,01 |
0,097 |
-5,4 |
8 |
|
|
1-3 роки |
0,737 |
+1,3 |
|||||
|
понад 3 років |
0,136 |
+2,2 |
|||||
|
7 |
КПУ, у. о. |
1-2 |
<0,05 |
0,592 |
-6,0 |
8 |
|
|
3-5 |
0,019 |
-0,5 |
|||||
|
6-10 |
0,506 |
+4,0 |
|||||
|
8 |
ТЕР, % |
до 30 |
<0,05 |
0,354 |
-5,2 |
3 |
|
|
40-50 |
0,045 |
+0,7 |
|||||
|
60-70 |
0,187 |
+2,4 |
|||||
|
понад 70 |
0,254 |
+3,9 |
|||||
|
9 |
OHI-S, у. о. |
0-0,6 |
<0,05 |
0,131 |
-1,3 |
3 |
|
|
0,7-1,6 |
0, 195 |
-0,7 |
|||||
|
1,7-2,5 |
0,323 |
+3,2 |
|||||
|
понад 2,5 |
0,496 |
+7,3 |
|||||
|
10 |
Концентрація кальцію в слині, ммоль/л |
понад 2,44 |
<0,05 |
0,052 |
-1,3 |
2 |
|
|
1,41-2,44 |
0,579 |
+2,0 |
|||||
|
до 1,41 |
0,465 |
+3,6 |
|||||
|
11 |
Концентрація кальцію в слині, ммоль/л |
понад 2, 19 |
<0,10 |
0,052 |
-1,0 |
2 |
|
|
1,43-2, 19 |
0,163 |
+0,8 |
|||||
|
до 1,43 |
0,494 |
+6,8 |
|||||
|
12 |
РМА, % |
0 |
<0,10 |
0,084 |
-0,8 |
2 |
|
|
1-30 |
0,000 |
0,0 |
|||||
|
31-60 |
0,011 |
+0,6 |
|||||
|
понад 60 |
0,015 |
+1,1 |
|||||
|
13 |
Стать |
жіноча |
<0,10 |
0,003 |
0,0 |
1 |
|
|
чоловіча |
0,020 |
+1,0 |
|||||
|
14 |
Рівень магнію у слині, мкмоль/л |
понад 0,56 |
<0,10 |
0,038 |
-0,8 |
1 |
|
|
0,30-0,56 |
0,070 |
+1,2 |
|||||
|
до 0,30 |
0,083 |
+2,2 |
|||||
|
15 |
В'язкість слини, у. о. |
до 1,6 |
<0,10 |
0,004 |
-0,2 |
1 |
|
|
1,6-1,9 |
0,028 |
-0,1 |
|||||
|
понад 1,9 |
0,041 |
+2,0 |
|||||
|
16 |
Активність лужної фосфатази у слині Од/л |
97,4-388,9 |
<0,10 |
0,014 |
-0,5 |
1 |
|
|
понад 388,9 |
0,001 |
+0,1 |
|||||
|
до 97,4 |
0,088 |
+5,6 |
|||||
|
17 |
Швидкість салівації, мл/хв. |
понад 1,49 |
<0,10 |
0,002 |
-0,2 |
1 |
|
|
1,39-1,46 |
0,008 |
+0,5 |
|||||
|
до 1,39 |
0,183 |
+2,5 |
|||||
|
18 |
рН у стравоході |
3,7 і більше |
<0,10 |
0,034 |
-0,6 |
1 |
|
|
до 3,7 |
0,130 |
+2,4 |
|||||
|
19 |
Концентрація Ig Aу слині, мг/л |
до 159 |
<0,10 |
0,081 |
-1,3 |
1 |
|
|
159-239 |
0,123 |
+0,3 |
|||||
|
понад 239 |
0,189 |
+3,7 |
|||||
|
20 |
Концентрація муцину у слині, г/л |
понад 0,69 |
<0,10 |
0,262 |
-2,9 |
1 |
|
|
0,42-0,69 |
0,009 |
+0,9 |
|||||
|
до 0,42 |
0,135 |
+1,4 |
|||||
|
21 |
рН шлунку |
понад 3,9 |
<0,10 |
0,262 |
-2,9 |
1 |
|
|
3,5-3,9 |
0,009 |
+0,9 |
|||||
|
до 3,5 |
0,135 |
+1,4 |
|||||
|
22 |
Концентрація лізоциму у слині, мкг/мл |
понад 14,3 |
<0,10 |
0,262 |
-2,9 |
1 |
|
|
10,1-14,3 |
0,009 |
+0,9 |
|||||
|
до 10,1 |
0,135 |
+1,4 |
За даними вивчення частоти окремих клініко-анамнестичних факторів і прогностичного значення кожного із критеріїв опрацьовано алгоритм для прогнозування динаміки розвитку й прогресування карієсу постійних зубів у дітей з урахуванням клініко-патогенетичних факторів та наявності кислотозалежної патології.
Структурно алгоритм має вигляд таблиці, яка включає клініко-анамнестичні ознаки та відповідні їм прогностичні коефіцієнти (табл.5.2) і шкалу оцінки результату прогнозування.
Таблиця 5.2. Прогностичний алгоритм оцінки ризику прогресування карієсу у дітей з кислотозалежною патологією
|
Ранг фактора |
Ознаки, одиниці виміру |
Градації |
Прогностичне значення (пат) |
|
|
1 |
рН слини |
більше 6,0 |
-8,9 |
|
|
5,8-6,0 |
+4,0 |
|||
|
5,6-5,8 |
+4,1 |
|||
|
менше 5,6 |
+9,5 |
|||
|
2 |
Рівень дефензинів HNP 1-3 у слині, пг/мл |
до 4081,2 |
-3,3 |
|
|
4081,2-6274,5 |
+2,5 |
|||
|
понад 6274,5 |
+4,8 |
|||
|
3 |
Інфікованість H. pylori |
ні |
-8,0 |
|
|
так |
+2,7 |
|||
|
4 |
Наявність хвороби ШКТ |
ні |
-4,0 |
|
|
ХГД |
+2,1 |
|||
|
ВХДК |
+7,5 |
|||
|
ГЕРХ |
+10,0 |
|||
|
5 |
Обтяженість гастроентерологічного анамнезу |
ні |
-5,2 |
|
|
так |
+2,0 |
|||
|
6 |
Тривалість гастроентерологічного анамнезу |
до 1 року |
-5,4 |
|
|
1-3 роки |
+1,3 |
|||
|
понад 3 років |
+2,2 |
|||
|
7 |
КПУ, у. о. |
1-2 |
-6,0 |
|
|
3-5 |
-0,5 |
|||
|
6-10 |
+4,0 |
|||
|
8 |
ТЕР, % |
до 30 |
-5,2 |
|
|
40-50 |
+0,7 |
|||
|
60-70 |
+2,4 |
|||
|
понад 70 |
+3,9 |
|||
|
9 |
OHI-S, у. о. |
0-0,6 |
-1,3 |
|
|
0,7-1,6 |
-0,7 |
|||
|
1,7-2,5 |
+3,2 |
|||
|
понад 2,5 |
+7,3 |
|||
|
10 |
Концентрація кальцію в слині, ммоль/л |
понад 2,44 |
-1,3 |
|
|
1,41-2,44 |
+0,9 |
|||
|
до 1,41 |
+1,4 |
За кожною клінічною ознакою визначали її наявність чи відсутність, а відповідні прогностичні коефіцієнти додавали.
Порогова сума для вибору однієї з двох гіпотез склала 19,8, що визначено згідно формулі (1-б) /в, де б - припустима помилка першого роду (помилка пропуску розвитку порушень, її було обрано більш жорстко - 0,01); в - припустима помилка другого роду (помилкове прогнозування порушень, її було обрано менш жорстко - 0,05).
По досягненню порогової суми коефіцієнтів з використанням шкали визначали групу ризику:
якщо сума прогностичних коефіцієнтів дорівнює або нижча, ніж - 19,8, ризик мінімальний;
якщо сума прогностичних коефіцієнтів більша - 19,8 і нижча 19,8, ризик невизначений;
якщо сума прогностичних коефіцієнтів дорівнює або вища, ніж 19,8, ризик високий.
Застосування пропонованого способу ілюструють наступні приклади.
Приклад 1 (високий ризик): 4,0+2,5+2,7+10+2,0=21,2. Досягнуто порогове значення, прогностичне заключення - високий ризик порушень.
Приклад 2 (низький ризик): - 8,9+ (-3,3) + (-8,0) =-20,2. Досягнуто порогове значення, прогностичне заключення - низький ризик порушень.
Приклад 3 (невизначений ризик): 4,0+ (_3,3) +2,7+2,1+2,0+ (_5,4) + + (_0,5) +0,7-0,7+0,9=3,2. Питання алгоритму вичерпано, порогове значення не досягнуто, прогностичне заключення - ризик порушень не визначений.
Фактичну прогностичну потужність заявленого способу оцінки динаміки розвитку карієсу постійних зубів з урахуванням наявності кислотозалежної патології та параметрів клініко-патогенетичних факторів проведено шляхом однорічного спостереження за дітьми.
Загалом, за весь час спостереження у вірогідно більшій кількості випадків встановлено високий прогностичний ризик (р=0,01).
За фактичного розвитку і прогресування карієсуйого ризик оцінений як високий у переважній більшості випадків (84,3 %), помилкове ж встановлення мінімального ризику мало місце в3випадках (3,2 %), що є клінічно допустимим (табл.5.3).
Таблиця 5.3. Результати розрахунків за алгоритмом оцінки ризику розвитку і прогресування карієсу постійних зубів у дітей з кислотозалежною патологією запорівняння з даними фактичного спостереження пацієнтів
|
Фактичний розвиток карієсу |
Прогностична оцінка ризику |
ВСЬОГО |
|||||||
|
Мінімальний |
Невизначений |
Високий |
|||||||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
||
|
Розвинувся |
3 |
3,2 |
14 |
11,0 |
76 |
83,5 |
93 |
100,0 |
|
|
Не розвинувся |
6 |
35,3 |
6 |
23,5 |
7 |
41,2 |
19 |
100,0 |
|
|
ВСЬОГО |
9 |
10,2 |
20 |
13,0 |
83 |
76,9 |
112 |
100,0 |
Серед контингенту осіб, у яких не розвинувся і не прогресував карієс, відсоток співпадіння оцінки ризику був 35,3 % (35,3 % проти 3,2 %, j=3,_2;--р<0,01), помилкове визначення високого ризику 41,2 %.
Таким чином, розроблений прогностичний алгоритм розширює арсенал засобів та підвищує ефективність прогнозування розвитку й прогресування кардієсу постійних зубів у дітей, що обумовлює доцільність його практичного застосування у цій категорії пацієнтів.
Розділ 6. Оцінка ефективності лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями із додатковим застосуванням комплексного гомеопатичного препарату
Встановлені фактори ризику розвитку каріозного процесу у дітей із захворюваннями ШКТ, які супроводжуються гастроезофагеальним рефлюксом, стали клініко-патогенетичним обґрунтуванням доцільності призначення, на додаток до стандартних лікувально-профілактичних заходів, комплексного гомеопатичного препарату "Бебінорм", щодо якого зокрема описаний вплив на місцевий імунітет у порожнині рота. [!!!]
З метою оцінки можливостей поліпшення лікування карієсу постійних зубів у дітей з кислотозалежними захворюваннями, що супроводжуються гастроезофагеальним рефлюксом, у контингенті дітей з гастроентерологічною патологією було сформовано лікувальні групи шляхом рандомізованого відбору 33 дітей із зіставлюваними клінічною характеристикою та прогностичною моделлю. У лікувальній групі порівняння (15 пацієнтів) проведено традиційні профілактичні антикаріозні заходи (чистка зубів 2 рази на день, застосування зубних паст із фтором, ополіскувачів тощо), а у основній лікувальній групі (18 дітей) - традиційні заходи і додатково комбінований препарат.
В динаміці лікування встановлено зниження усіх індексних показників стоматологічного статусу (табл.6.1).
Причому, про високу клінічну ефективністьзапропонованого сопособу лікування саме за досліджуваної патології свідчить той факт, що контрольних значень досягли ті показники, які прямо чинепрямо відображають стан твердих тканин зубу.
Таблиця 6.1. Індексні показники у дітей з карієсом та кислотозалежною патологією на фоні лікування, Me [LQ; UQ]
|
Показники |
Контроль, n=20 |
Основна лікувальна група, n=18 |
Лікувальна група порівняння, n=15 |
|||||
|
ГЕРХ |
ХГД |
ВХДК |
ГЕРХ |
ХГД |
ВХДК |
|||
|
КПУ, у. о. |
0 [0; 0] |
0 [0; 1] # |
1 [1; 2] # |
1,5 [1; 2] # |
7 [6; 7] * |
2 [1; 2] * |
4 [3; 4] * |
|
|
OHI-S, у. о. |
0 [0; 0,1] |
0,7 [0,5; 0,8] * |
0,7 [0,7; 0,8] * |
1,2 [1,7; 2,0] * |
2,9 [3,4; 3,6] * |
0,7 [0,7; 0,8] * |
2,0 [1,7; 2,7] * |
|
|
РМА, % |
0 [0; 0] |
27 [25; 30] * |
6 [4; 9] * |
20 [16; 22] * |
30 [27; 31] * |
7 [5; 10] * |
23 [22; 23] * |
|
|
ТЕР, % |
10 [10; 15] |
10 [10; 20] # |
10 [10; 10] # |
20 [10; 20] *# |
90 [90; 90] *# |
40 [40; 40] |
70 [60; 70] |
|
|
Schiff, у. о. |
1 [0; 1] |
1 [0; 1] # |
1 [1; 1] # |
1 [1; 2] *# |
3 [2; 3] * |
2 [1; 2] |
2 [1; 2] |
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. # - відмінність відносно групи стандартного лікування вірогідна за р<0,05
Підвищення якості життя характеризувалося більш виразними позитивними змінами, особливо у психоемоційній сфері, у групіз додатковим застосуванням комбінованого препарата (рис.6.1).
Рис.6.1 Якість життя, пов'язана зі здоров'ям, у дітей з карієсом та кислотозалежною патологією на фоні лікування, Me
Примітки:
1. * - відмінність відносно групи контролю вірогідна за р<0,05;
2. # - відмінність відносно групи стандартного лікування вірогідна за р<0,05
Відносна частота виникнення каріозного ураження в динаміці двох років іїї залежність від способу лікування відрізнялася у залежності від рівня дефензинів HNP 1-3до лікування. Для пацієнтів звисоким і помірним вихідним рівнем дефензинівHNP 1-3 вірогідність виникнення карієсу не залежала від факту призначення комбінованого гомеопатичного лікарського засобу. Однако для пацієнтів знизьким рівнем дефензинівHNP 1-3ризик виникнення карієсу значимо знижувався, якщо у якості лікування було обрано спосіб із застосуванням комбінованого гомеопатичного лікарського засобу.
В ході проведення статистичного аналізу доведено переважання способу із додатковим застосуванням комбінованого гомеопатичного лікарського засобу у порівнянні зі стандартним лікуванням.
Знайдено граничну точку рівня дефензинів HNP 1-3у слині, рівну 4081,2 пг/мл. Для пацієнтів, що мають рівень дефензинів HNP 1-3, меншу за граничне значення, застосування комбінованого гомеопатичного лікарського препарата максимально знижує ризик виникнення карієсу у дворічній динаміці (RR=0,55 (0,38; 0,8) для основної лікувальної групи і RR=0,49 (0,31, 0,77) для лікувальної групи порівняння).
Таким чином, оцінка клінічного стану пацієнтів у ди...
Подобные документы
Обґрунтування профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків. Ефективність окремих складових комплексу і їх сполученої дії.
автореферат [50,3 K], добавлен 12.03.2009Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, які постійно проживають на територіях із різним рівнем важких металів у довкіллі. Розобка комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку ураження твердих тканин зубів.
автореферат [62,6 K], добавлен 21.03.2009- Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009 Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.
реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011Особливості гломерулонефриту в дітей. Принципи диспансеризації дітей. Лікування основних ускладнень щеплень. Вакцинопрофілактика захворювань у дітей та заходи щодо лікування анафілактичного шоку. Вакцинація дітей, які мали реакцію на попереднє щеплення.
реферат [389,3 K], добавлен 12.07.2010Загальна характеристика дитячої пневмонії. Роль фармакоекономічних аспектів лікування. Захворювання дітей на пневмонію в Україні, сучасні методи її лікування. Аналіз фармацевтичних засобів на ринку України, рекомендованих для лікування пневмонії у дітей.
дипломная работа [922,7 K], добавлен 27.05.2010Клініко-психопатологічні, анамнестичні та катамнестичні особливості дітей, які страждають на неорганічний нічний енурез. Ефективність методики диференційованої гіпнотерапії дітей, які страждають на ННЕ для застосування в схемі комплексного лікування.
автореферат [57,5 K], добавлен 09.03.2009Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.
автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009Ефективність профілактики рецидивів хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей шляхом вивчення особливостей клініко-морфологічного перебігу. Удосконалення комплексу лікувально-оздоровчих заходів із застосуванням сульфідної води джерела "Синяк".
автореферат [37,1 K], добавлен 19.03.2009Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.
реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009Особливості фармако-економічного аналізу антибіотиків для лікування пневмонії у дітей старшого віку в Україні. Методи діагностики та лікування пневмонії. Обґрунтування економічної доцільності використання тих чи інших схем лікування та лікарських засобів.
курсовая работа [922,7 K], добавлен 19.09.2010Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009ФАБ-класифікація гострих лейкозів у дітей. Принципи терапії гострих лейкозів у дітей. План обстеження хворого на лімфому Ходжкіна (лімфогранулематоз), визначення клінічної стадії процесу. Класифікація гемолітичних анемій, основні принципи лікування.
реферат [107,4 K], добавлен 12.07.2010Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
