iNOS також виявлена у клітинах канальців і проток СЗ [202]. Збільшення активності цієї ізоформи у привушних залозах щурів за умов експериментального періодонтиту супроводжується підвищенням базальної секреції амілази [219]. Показано, що up-регуляція експресії iNOS при введенні щурам ліпополісахариду підвищує секрецію СЗ за умов стимуляції М-холінорецепторів [154].

Нами досліджено вплив селективних інгібіторів і субстрату NOS на активність б-амілази в гомогенаті піднижньощелепних СЗ за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (таблиця 4.6).

Таблиця 4.6. Вплив інгібіторів і субстрату NOS на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Введення за умов експерименту 7-NI викликає зниження активності б-амілази в тканинах піднижньощелепних СЗ - на 19,3% (p<0,01) - у порівнянні з результатом другої серії.

Одержані нами дані відповідають сучасним уявленням щодо участі nNOS у забезпеченні білоксинтезуючої функції СЗ [202,236,245].

Застосування аміногуанідину, навпаки, підвищує активність б-амілази - на 13,5% (p<0,01) у порівнянні з даними другої серії, що свідчить про покращення білоксинтезуючої функції СЗ.

Введення L-аргініну за умов експерименту суттєво не впливає на активність б-амілази (у порівнянні з даними другої серії).

Таким чином, 1) з функціонуванням nNOS за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота пов'язано збільшення активності б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ, що підтверджує участь nNOS у забезпеченні їх білоксинтезуючої функції;

2) з функціонуванням iNOS за умов експерименту пов'язана пригнічення активності б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ;

3) введення L-аргініну за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини суттєво не впливає на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ.

Матеріали цього розділу оприлюдненні в статтях і тезах:

1. Нагорняк І.В. Роль NO-синтаз та їх субстрату у механізмах порушень вільнорадикальних процесів та функцій слинних залоз щурів за умов дії метилового ефіру метакрилової кислоти / І.В. Нагорняк, В.О. Костенко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2015. - Т. 15, 1. - C. 180-184.

2. Нагорняк І.В. NO-залежні зміни вільнорадикальних процесів у слинних залозах за умов дії на органи ротової порожнини метилового ефіру метакрилової кислоти / І.В. Нагорняк, В.О. Костенко, С.В. Денисенко // Бюл. XIII чтений им. В.В. Подвысоцкого; 19-20 июня 2014 г. - Одесса, 2014. - C.177-178.

3. Нагорняк И.В. NО- и пероксинитрит- зависимые изменения свободнорадикальных процессов в слюнных железах при действии на органы ротовой полости метилового эфира метакриловой кислоты / И.В. Нагорняк // Фундаментальная наука и клиническая медицина - Человек и его здоровье : тез. XVIII междунар. мед.-биол. конфер. молодых исследователей, посвященной 20-летию мед. фак-та СПбГУ. - СПб. : Изд-во СПбГУ, 2015. - С. 355-356. [Фундам. наука клин. мед. - 2015. -Т. 16. - С. 355-356].

РОЗДІЛ 5. РОЛЬ АРГІНАЗИ У МЕХАНІЗМАХ ПОРУШЕНЬ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ І ФУНКЦІЇ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ЗА УМОВ ДІЇ МЕТИЛМЕТАКРИЛАТУ

6.1 Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на активність NOS та орнітиндекарбоксилази в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Пероксинітрит утворюється при взаємодії оксиду азоту з супероксидним аніон-радикалом (^.О+ NO ONOO^-). Константа швидкості цієї реакції перевищує 109 моль^-1/с^-1 (більше ніж швидкість реакції ^.О з СОД) [232,262]. У нейтральному середовищі ONOO- відносно нестабільний і швидко розкладається після протонування (рК = 6.8). При цьому утворюється виключно реакційноздатний інтермедіат молекулу з коротким терміном існування - гідроксильний радикал. Завдяки показникам середнього часу життя (у фосфатному буфері при рН 7,4 і 37°С він складає близько 1-2 с) пероксинітрит здатний мігрувати в тканинах.

Оскільки пероксинітрит бере участь у багатьох хімічних реакціях: пригнічує транспорт електронів у мітохондріях, пошкоджує ланцюг ДНК, окиснює SH-групи небілкових молекул і білків, активує ПОЛ [232,243,262], підвищення його вмісту при різних патологічних процесах може викликати вельми серйозні метаболічні наслідки. У той же час для пероксинітриту притаманні властивості сигнальної молекули [201,232].

Досить незначна кількість праць стосується впливу пероксинітриту на активність ферментів NO-синтазного й аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну. Показано, що пероксинітрит збільшує активність iNOS через NF-кB-залежний механізм [153]. Проте в інших публікаціях повідомляється, що утворення пероксинітриту може негативно впливати на процес активації NF-кB [200].

Для дослідження впливу пероксинітриту на біологічні процеси in vivo іноземні [189,232,262] та вітчизняні [40,51,57,110,105,113,115] науковці рекомендують застосовувати скевенджери цієї речовини, зокрема, L-селенометіонін, у тому числі для оцінки ролі пероксинітриту у патології СЗ [40,51,57,105]. Сполуки, що містять селен, здатні безпосередньо реагувати з пероксинітритом [228] та захищати модельні речовини від окиснення та нітрування, а плазмідну ДНК від однониткових розривів [189].

Ми оцінювали вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на сумарну активність NOS та вміст нітрит-аніонів у тканинах СЗ за умов дії метилметакрилату (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на показники активності NOS та вмісту нітрит-аніонів у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Примітка (у табл. 6.1-6.6): * - р<0.05 у порівнянні з даними інтактних щурів, ** - р<0.05 у порівнянні з даними другої серії.

При внесенні L-селенометіоніну за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота активність NOS і концентрація NО у тканинах СЗ зменшуються - відповідно на 34,8% (p<0,001) та 40,3% (p<0,01) у порівнянні з даними другої серії.

Призначення L-селенометіоніну за умов експерименту вірогідно не впливає на активність ОДК у порівнянні з даними другої серії, проте попереджає достовірні зміни цього показника у порівнянні з результатом інтактної групи (таблиця 6.2).

Таблиця 6.2. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на показники активності орнітиндекарбоксилази в піднижньощелепних слинних залозах щурів за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Таким чином, введення щурам скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота знижує у тканинах піднижньощелепних СЗ сумарну активність NOS та концентрацію нітрит-йонів, що знижує ризик цитотоксичної дії великої концентрації NO.

6.2 Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на продукцію супероксидного аніон-радикала у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Сприятливими умовами для утворення пероксинітриту є висока активність NOS та ферментів, що генерують ^.О. Найбільш потужні продуценти АФК представлені у мітохондріях (МФК I і III, моноамінооксидази MAOA і MAOB, б-кетоглутаратдегідрогеназа, гліцерол-3-фосфатдегідрогеназ (GPD1, GPD2), ізоформа p66 SHC1) [28,172,226,259]. у ендоплазматичному ретикулумі (цитохром P450, ферменти b5 (CYB5A, CYB5B), білокдисульфідізомераза (P4HB)) [120,173,183], цитозолі та на цитоскелеті (моноаміноксидаза AOC2 (ізоформа 2), арахідонат-ліпоксигеназа, циклооксигеназа, а також eNOS) [161,162,170]. Остання перемикається на генерацію ^.О за умов роз'єднання (uncoupling) переносу електронів в оксигеназних ферментах при дисфункції будь-якого з компонентів НАДФН-залежного ЕТЛ, що входить до складу NOS, а також дефіциту L-аргініну та ВН₄ [131,132,161]. Проте на утворення пероксинітриту в значній мірі впливає функціональна компартментизація джерел NOS та ^.О [232].

Примітно, що пероксинітрит здатний підтримувати власне утворення через механізм «зачарованого» кола. Він може окиснювати ВН₄ - важливий для функціонування NOS кофактор. Наслідком цього є продукція eNOS ^.О, здатного вступати у реакцію з NO з утворенням ще більшої кількості пероксинітриту. Підвищена експресія eNOS ще більше погіршує ситуацію. За умов окисного стресу збільшується концентрація в клітинах природного інгібітора NOS - асиметричного диметил-L-аргініну (ADMA) (через up-регуляцію аргінін-N-метилтрансферази (PRMT, тип I) та пригнічення диметиларгінін-диметиламіногідролази (DDAH), що каталізує процес деградації ADMA). ADMA, у свою чергу, може сприяти роз'єднанню eNOS [228].

Дійсно, при відтворенні травматичного та токсичного сіаладенітів [52,105], а також сіаладенозу при метаболічному синдромі [40], виявлена здатність пероксинітриту збільшувати вироблення ^.О НАДФН та НАДН-залежними ЕТЛ, що може підтримувати наведене вище «зачароване» коло.

Нами досліджено вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на продукцію ^.О НАДФН- і НАДН-залежними ЕТЛ у тканинах СЗ за умов дії метилметакрилату (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на продукцію супероксидного аніон-радикала в тканинах слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Введення щурам L-селенометіоніну за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота знижує генерацію ^.О НАДФН і НАДН-залежними ЕТЛ - відповідно на 31,2% (p<0,001) та 38,0% (p<0,001) у порівнянні з даними другої серії.

Таким чином, введення щурам скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота зменшує у тканинах піднижньощелепних СЗ продукцію супероксидного аніон-радикала НАДФН-залежним (цитохром Р-450-залежними оксидоредуктазами ендоплазматичного ретикулума та NOS) і НАДН-залежним (мітохондріальним) електронно-транспортними ланцюгами.

6.3 Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на процеси пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Шкідлива дія пероксинітриту виявляється при значно меншій його концентрації у порівнянні з попередниками - NO і ^.О [7,8,33,262]. Крім того, пероксинітрит легко дифундує через мембрани на відстані, значно перевищують розміри клітин. Оскільки ця сполука має ОН*- подібну дію, вона здатна індукувати процеси ПОЛ, окиснювати різні білки і викликати гідроксилювання основ ДНК [232].

Пероксинітрит через гомолітичний розпад пероксинітритної кислоти бере участь в утворенні інших АФК і АФН - гідроксильних радикалів і NO₂ [232], а у реакції з СО₂ - карбонат-радикалів (CO), які є більш токсичним, ніж ОН*- радикал [134].

Суперечлива інформація у науковій літературі міститься щодо можливості NF-кB-опосередкованої проксидантної дії пероксинітриту.

З одного боку, показана здатність цієї сполуки активувати NF-кB [153,171], який впливає на транскрипцію багатьох генів, задіяних в експресії сполук - продуцентів або стимуляторів утворення АФК - iNOS, IL-1в, -6, -12, -18, TNF-б, -в тощо) [75]. З іншого, повідомляється про потужну інгібуючу дію пероксинітриту на NF-кB та пов'язані з його активацією окислювальні механізми [200].

Таким чином, різноплановість ефектів пероксинітриту обґрунтовує необхідність експериментального з'ясування спрямування його дії у патогенезі вільнорадикального ушкодження СЗ при дії токсичних чинників.

Нами досліджено вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на стан ПОЛ та антиоксидантної системи в тканинах піднижньощелепних СЗ за умов дії метилметакрилату (таблиця 6.4).

Введення щурам L-селенометіоніну за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота зменшує концентрацію ТБК-активних продуктів до інкубації - на 17,9% (p<0,01), після інкубації - на 34,7% (p<0,001) у порівнянні з даними другої серії.

Таблиця 6.4. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на концентрацію ТБК-реактантів у гомогенаті піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Величина приросту концентрації цих сполук за час 1,5-годинної інкубації у залізоаскорбатному буферному розчині - знижується на 70,0% (p<0,001) у порівнянні з даними другої серії. Це вказує на здатність L-селенометіоніну обмежувати зниження антиоксидантного потенціалу, що підтверджується підвищенням у тканинах активності антиоксидантних ферментів. Так, активність СОД і каталази збільшується - відповідно на 92,9% (p<0,02) та 32,2% (p<0,05) у порівнянні з даними другої серії (таблиця 6.5).

Таблиця 6.5. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на активність антиоксидантних ферментів у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Таким чином, введення щурам скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота обмежує в тканинах піднижньощелепних слинних залоз процес ПОЛ, збільшує антиоксидантний потенціал, активності СОД і каталази.

6.4 Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Одним з проявів токсичної дії пероксинітриту є нітрування тирозинових залишків різних білків у клітинах, що перешкоджає їх регуляторному фосфорилюванню протеїнкіназами. До таких білків належать тирозинкіназні рецептори нейротрофічних факторів, тирозинкінази та фосфатази, у тому числі такі, що забезпечують сигналізацію, необхідної для забезпечення процесів секреції у СЗ [232,262]. Наслідком такої дії може бути порушення білоксинтезуючої та секреторної функції СЗ.

Через окиснення NH- і SH-груп інгібіторів протеїназ (б₁-інгібітора протеїназ, тканинного інгібітора металопротеїназ) [262,284] можлива пероксинітрит-залежна активацію протеолізу у СЗ з розвитком їх дисфункції.

В останні роки показано, що утворення пероксинітриту пригнічує активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ з відтвореним травматичним і токсичним сіалоаденітом, що коригується введенням скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну [51,105], який сприяє збереженню секреторної активності секреторних клітин кінцевих відділів і протокової системи СЗ, має антиексудативну дію [51].

Нами досліджено вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну селенометіоніну на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ за умов дії метилметакрилату (таблиця 6.6).

Призначення L-селенометіоніну за умов аплікації 1 % розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота покращує білоксинтезуючу функцію СЗ, на що вказує збільшення активності б-амілази - на 15,9% (p<0,02) у тканинах СЗ.

Таким чином, введення щурам скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота покращує білоксинтезуючу функцію СЗ.

Таблиця 6.6. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=15)

Матеріали цього розділу оприлюдненні в статтях і тезах:

1. Нагорняк І.В. Вплив скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну на вільнорадикальні процеси та функцію слинних залоз щурів за умов дії метилового ефіру метакрилової кислоти / І.В. Нагорняк, В.О. Костенко // Світ мед. та біол. - 2015. - № 2. - С. 159-162.

2. L-селенометіонін - ефективний засіб корекції пероксинітрит-залежних порушень окиснювального метаболізму при надмірному утворенні оксиду азоту / В.О. Костенко, О.В. Богданов, І.В. Нагорняк, Н.В. Соловйова, В.В. Талаш, Д.О. Хміль // Актуальні проблеми сучасної патоморфології та патофізіології : всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 50-річчю кафедри патологічної анатомії та кафедри патофізіології Запорізького державного медичного університету (Запоріжжя, 28-29 травня 2015 р.). - Запоріжжя, 2015. - С. 56.

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ L-АРГІНІНУ ТА NF-кB ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ І ФУНКЦІЙ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ЗА УМОВ ДІЇ МЕТИЛМЕТАКРИЛАТУ

7.1 Поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB JSH-23 на активність NOS та орнітиндекарбоксилази в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Відомо, що розвиток вільнорадикальних процесів у тканинах ссавців у значній мірі пов'язаний з дією активованого ядерного фактора кB (NF-кB). Останній є індуцибельним чинником транскрипції, що активує експресію генів, продукти яких грають ключову роль у розвитку окиснювального стресу [253,268].

Сімейство NF-кB включає в себе низку білків: p52, p50, RelB, c-Rel, RelA (p65). Члени сімейства NF-кB зв'язуються між собою, утворюючи гомо- і гетеродімери, які присутні в більшості клітин у неактивному вигляді [176,227,268].

Активність NF-кB регулюється шляхом взаємодії з інгібіторними білками IkB, які маскують сигнал транслокації NF-кB в ядро і, таким чином, утримують NF-кB в цитоплазмі в неактивній формі. Класичний шлях активації NF-кB включає активацію IкB кінази (IKK), яка складається з каталітичних субодиниць (IKKб і IKKв) і регуляторної субодиниці NEMO (NF-кB essential modulator). IKK фосфорилює IкB за двома сериновими залишками (Ser32 і Ser36 у IкBб людини), після чого молекула інгібітора від'єднується від димерів NF-кB, модифікується шляхом убіквітинування піддається деградації в протеасомі [176,227,268]. Активовані димери NF-кB транслокються в ядро і в присутності інших ко-активаторів зв'язуються зі специфічними ділянками ДНК, індукуючи експресію генів-мішеней.

До активації NF-кB призводить стимуляція цілого ряду рецепторів на поверхні клітини (наприклад, рецепторів RANK, IL-1R, TNFR тощо), дія фізичних, хімічних та біологічних чинників (іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення, активних форм кисню та азоту, форболових ефірів, бактерій, вірусів, паразитів та їх продуктів, гормонів, цитокінів, факторів росту, цАМФ тощо). У свою чергу, NF-кB регулює велику кількість генів, серед яких гени, що кодують цитокіни (IL-1в, -6, -8, TNF-б, MCP-1, інтерферон-г), про- та антиапоптотичні білки (Вcl-2, -xl, -xs, Bax, NIAP, p53, Myc, Fax), адгезивні молекули (ICAM-1, VCAM, ELAM-1, E-селектин), циклооксигеназу-2, Mn-СОД, циклін-D1, а також iNOS [75,195,227,268]. Різноманітність NF-кB комплексів та їх активаторів і велике число генів-мішеней обумовлюють численні молекулярні NF-кB-залежні зміни.

Для оцінки NF-кB-залежних процесів ми використовували інгібітор активації NF-кB - JSH-23 (4-метил-N-(3-фенілпропіл)бензол-1,2-діамін), здатний порушувати механізм транслокації NF-кB у ядро клітини [192].

Нещодавно встановлено, що введення JSH-23 за умов експериментального метаболічного синдрому супроводжується підвищенням антиоксидантної та колагенопротективної дії L-аргініну в м'яких і кістковій тканинах пародонта [73].

Проте ефективність поєднаного застосування L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB для корекції вільнорадикальних процесів і функцій СЗ за умов дії токсичних чинників залишається нез'ясованою.

Нами досліджено поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB JSH-23 на сумарну активність NOS та концентрацію стабільного метаболіту NO - нітрит-йонів - у тканинах піднижньощелепних СЗ за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1. Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на показники активності NOS та вмісту нітрит-аніонів у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Примітка (у табл. 7.1-7.6): * - р<0,05 у порівнянні з даними інтактних щурів, ** - р<0,05 у порівнянні з даними другої серії; *** - р<0,05 у порівнянні з даними п'ятої серії.

Застосування інгібітора активації NF-кB - JSH-23 за умов експерименту зменшує активність NOS і концентрацію NО у тканинах СЗ - відповідно на 24,8% (p<0,01) та 30,0 % (p<0,01) у порівнянні з даними другої серії. Додаткове призначення L-аргініну не призводить до істотних змін цих показників у порівнянні з результатами п'ятої серії.

Активність ОДК за умов експерименту достовірно не змінюється при введенні обох речовин, що досліджувалися (L-аргініну та JSH-23) (таблиця 7.2). У той же час, сукупне введення L-аргініну та JSH-23 за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота підвищує в тканинах СЗ активність ОДК - на 25,4% (p<0,05) у порівнянні з даними другої серії. Хоча достовірних відмінностей величин цього показника при порівнянні з результатами п'ятої серії не виявлено.

Таблиця 7.2. Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на показники активності орнітиндекарбоксилази в піднижньощелепних слинних залозах щурів за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Таким чином, 1) пригнічення активації NF-кB шляхом введення JSH-23 за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота супроводжується зменшенням у тканинах піднижньощелепних слинних залоз активності NO-синтаз і концентрації продуктів окиснення оксиду азоту - нітрит-йонів, без істотного впливу на активність орнітиндекарбоксилази;

2) поєднане введення тваринам L-аргініну та інгібітора активації NF-кB JSH-23 за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота підвищує активність орнітиндекарбоксилази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз.

7.2 Поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB JSH-23 на продукцію супероксидного аніон-радикала у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

У літературі підкреслюється важкопрогнозований характер активації NF-кB. З одного боку, під цей транскрипційний чинник впливає на експресію генів, задіяних у біосинтезі ферментів - продуцентів ^.О, або білків, здатних до up-регуляції цього процесу (iNOS, IL-1в,-6, -12, -18, TNF-б, -в тощо). З іншого боку, NF-кB активує гени, що кодують АО ферменті, здатні обмежувати рівень ^.О у тканинах - СОД і церулоплазмін [75,139,235,253].

Нами досліджено поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB JSH-23 на продукцію супероксидного аніон-радикала в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (таблиця 7.3).

Введення щурам JSH-23 за умов експерименту знижує в тканинах СЗ продукцію ^.О НАДФН і НАДН-залежними ЕТЛ - відповідно на 24,3% (p<0,01) та 31,5% (p<0,001) у порівнянні з даними другої серії.

Додаткове призначення L-аргініну за умов експерименту на тлі введення щурам JSH-23 істотно обмежує в тканинах СЗ продукцію ^.О НАДФН і НАДН-залежними ЕТЛ - відповідно на 9,2% (p<0,05) та 11,5% (p<0,05) у порівнянні з даними п'ятої серії.

Таблиця 7.3. Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на продукцію супероксидного аніон-радикала в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Таким чином, 1) пригнічення NF-кB за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота суттєво обмежує у тканинах піднижньощелепних слинних залоз продукцію супероксидного аніон-радикала НАДН-залежним (мітохондріальним) і НАДФН-залежним (мікросомальним і NO-синтазним) електронно-транспортними ланцюгами;

2) поєднане введення тваринам L-аргініну та інгібітора активації NF-кB JSH-23 за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота нормалізує у тканинах піднижньощелепних слинних залоз рівень генерації супероксидного аніон-радикала НАДН-залежним (мітохондріальним) і НАДФН-залежним (мікросомальним і NO-синтазним) електронно-транспортними ланцюгами.

7.3 Поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB JSH-23 на процеси пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Нами досліджено поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB JSH-23 на концентрацію ТБК-активних сполук у гомогенаті тканин піднижньощелепних СЗ за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (таблиця 7.4).

Таблиця 7.4 .Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на концентрацію ТБК-реактантів у гомогенаті піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Введення щурам JSH-23 за умов експерименту зменшує концентрацію ТБК-активних продуктів - на 9,5% (p<0,02). Величина приросту концентрації цих сполук за час 1,5-годинної інкубації гомогенату СЗ у залізоаскорбатному буферному розчині - знижується на 57,5% (p<0,01) у порівнянні з даними другої серії. Це вказує на здатність інгібітора активації NF-кB обмежувати зниження АО потенціалу, що підтверджується підвищенням у тканинах активності АО ферментів. Так, активність СОД і каталази в тканинах СЗ збільшується - відповідно на 78,6% (p<0,02) та 41,7% (p<0,02) у порівнянні з даними другої серії (таблиця 7.5).

Додаткове призначення L-аргініну за умов експерименту на тлі введення щурам JSH-23 зменшує в тканинах СЗ концентрацію ТБК-активних продуктів - на 15,8% (p<0,01) у порівнянні з даними п'ятої серії (див. табл. 7.4), проте істотно не впливає на величину приросту концентрації цих сполук за час інкубації та активність СОД і каталази (див. табл. 7.5).

Таблиця 7.5. Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на активність антиоксидантних ферментів у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Таким чином, 1) пригнічення NF-кB при введенні JSH-23 за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота суттєво обмежує у тканинах піднижньощелепних слинних залоз процес пероксидного окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний потенціал та активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази та каталази; 2) поєднане введення тваринам L-аргініну та інгібітора активації NF-кB JSH-23 за умов експерименту виявляє адитивну дію щодо обмеження пероксидного окиснення ліпідів у тканинах піднижньощелепних слинних залоз.

7.4 Поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB JSH-23 на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов дії метилметакрилату

Нами досліджено поєднаний вплив L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB JSH-23 активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних СЗ за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (таблиця 7.6).

Таблиця 7.6. Вплив L-аргініну та інгібітора NF-кB на активність б-амілази у тканинах піднижньощелепних слинних залоз за умов 30-денної аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота (M+m, n=25)

Активність б-амілази за умов експерименту достовірно не змінюється при введенні обох речовин, що досліджувалися (L-аргініну та JSH-23). У той же час, сукупне введення L-аргініну та JSH-23 за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота підвищує в тканинах СЗ активність б-амілази - на 15,2% (p<0,01) у порівнянні з даними другої серії. Хоча достовірних відмінностей величин цього показника при порівнянні з результатами п'ятої серії не виявлено.

Таким чином, 1) пригнічення NF-кB за умов тривалої аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота суттєво не впливає на білоксинтезуючу функцію піднижньощелепних слинних залоз;

2) поєднане введення тваринам L-аргініну та інгібітора активації NF-кB JSH-23 за умов аплікації 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота сприяє покращенню білоксинтезуючої функції піднижньощелепних слинних залоз, що відбивається у підвищенні активності б-амілази.

Матеріали цього розділу оприлюдненні в статтях, тезах і матеріалах патенту на корисну модель:

1. Нагорняк І.В. Ефективність поєднаного застосування L-аргініну та інгібітора ядерного фактора кB для корекції вільнорадикальних процесів і функцій слинних залоз щурів за умов дії метилового ефіру метакрилової кислоти / І.В. Нагорняк, В.О. Костенко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2015. - Т. 15, 3, ч. 1. - C. 221-225.

2. Вплив інгібіторів NF-кB на активність NO-синтази в тканинах щурів за умов відтворення експериментального метаболічного синдрому та інтоксикацій / Л.І. Ляшенко, А.М. Єлінська, В.В. Талаш, Н.В. Соловйова, В.О. Богданов, І.В. Нагорняк // Медична наука в практику охорони здоров'я : всеукр. наук.-практ. конф. : мат. доп. (Полтава, 21 листопада 2014 р.). - Полтава, 2014. - С. 83.

3. Пат. 101142 Україна, МПК A61K 6/00. Спосіб експериментальної терапії дисфункції слинних залоз при дії на органи ротової порожнини метилового ефіру метакрилової кислоти / Нагорняк І.В., Костенко В.О., Денисенко С.В., Міщенко А.В., Соловйова Н.В. ; u 2015 02638 ; заявл. 23.03.2015, опубл. 25.08.2015, Бюл. № 16.

РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Патогенна дія метилметакрилату на окислювальний метаболізм у СЗ підтверджується проведеними нами дослідженнями. Так, за нашими даними, 30-денна аплікація 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти на слизову оболонку порожнини рота викликає у тканинах піднижньощелепних СЗ зміни окисного (NOS) та неокисного (аргіназного) шляхів метаболізму L-аргініну, що мають реципрокний характер. При цьому виявляється підвищення сумарної активності NOS і концентрації нітрит-йонів, з одного боку, та зменшення активності ферменту аргіназного шляху - орнітиндекарбоксилази (ОДК), з іншого боку.

Примітно, що реципрокні стосунки між NO-синтазним і аргіназним шляхами метаболізму L-аргініну нещодавно були виявлені у піднижньощелепних СЗ за умов системної запальної відпові...