Малоінвазивне лікування запальних процесів верхніх сечовивідних шляхів

Зменшується більше ніж у два рази кількість лімфоцитів, суттєво зменшується кількість моноцитів - до 5,20,28 (у здорових осіб їхніх кількість становила 7,50,33). Обсяг базофілів практично залишається на рівні здорових пацієнтів контрольної групи. Помітно суттєве зменшення важливих імунокомпетентних клітин лімфоцитів та моноцитів, що, безсумнівно, негативно відобразиться на імунній відповіді організму. Як йшлося раніше, у цій групі зростає кількість паличкоядерних лімфоцитів, це ознака септичного стану. ЛІІ до лікування в І групі порівняння ? 3,730,82, що характерно для середнього ступеня важкості ендогенної інтоксикації та компенсованої фази імунної недостатності.

Після лікування в пацієнтів І групи порівняння зростає кількість еозинофілів (1,80,37) порівняно з параметрами до лікування та параметрами у контрольній групі, які становлять 1,20,56 та 2,10,28 відповідно. У цій групі зменшується кількість паличкоядерних та сегментоядерних лейкоцитів до 6,30,23 та 6,340,35%, для порівняння: до лікування показники цих параметрів становили 8,50,54 та 70,10,39 відповідно. Зростає також кількість лімфоцитів 18,40,67, хоча і не досягає рівня здорових осіб - 30,70,67. Кількість моноцитів у І групі порівняння після лікування зростає до 8,90,52, що перевищує аналогічний показник у здорових осіб - 7,50,33. Після лікування в цій групі незначно зростає кількість базофілів до 1,20,14, до лікування - 1,10,16, у контрольній групі - 1,00,16. Після лікування у цій групі хворих (І група порівняння) зменшуються ознаки інтоксикації: зменшується кількість паличкоядерних та сегментоядерних лейкоцитів, покращуються параметри імунітету внаслідок зростання кількості лімфоцитів та моноцитів, а також ознаки ендогенної інтоксикації до 1,51 ум.од., що характерно для легкого ступеня та задовільної імунної відповіді.

Аналізуючи параметри лейкоцитарної формули загального аналізу крові з визначенням ЛІІ у хворих ІІ групи порівняння до лікування, можна побачити тенденцію до зменшення кількості еозинофілів до 1,00,06, у контрольній групі ? (2,10,28). Більше, ніж в 2 рази зростає кількість паличкоядерних лейкоцитів, якщо зіставити дані з І групою порівняння. Кількість сегментів ? навпаки, зменшується (65,10,59 проти 70,1 та 65,20,91 у контрольній групі). Цей феномен пояснюємо перерозподілом у лейкоцитарній формулі через відчутне збільшення паличкоядерних лейкоцитів: якщо в І групі порівняння до лікування їхня кількість становила 8,50,54, то в ІІ групі порівняння вона збільшилась до 18,70,34, у контрольній групі - 5,40,24. Зменшується кількість моноцитів до 4,00,16 проти 5,2 і 7,50,31 у І групі порівняння та контрольній групі відповідно.

Останні два показники (моноцити та лімфоцити) у формулі крові безпосередньо вказують на інтенсивність імунної відповіді: у цій групі вона гірша, ніж у І групі порівняння.

ЛІІ у ІІ групі порівняння до лікування становив 6,970,78 ум.од., що дорівнює верхній границі середнього ступеня важкості ендогенної інтоксикації та компенсованій стадії імунної недостатності. Цей показник тут є значно гірший, ніж у І групі порівняння.

Після лікування у ІІ групі порівняння виявлено зростання еозинофілів до 1,90,37, але цей показник є нижчим, ніж у групі здорових осіб ? 2,10,28. Після лікування зменшується кількість паличкоядерних лейкоцитів до 7,80,13, до лікування цей показник становив 18,70,34, у контрольній групі - 5,40,24. Кількість сегментів знижується до 60,70,71%, що є нижчим, ніж до лікування, у контрольній групі - 65,10,59% і 65,20,57% відповідно. Після лікування у ІІ групі порівняння суттєво зростає кількість лімфоцитів до 20,40,28%, моноцитів - удвічі більше, ніж до лікування. Такі значення цих 2 параметрів у лейкоцитарній формулі після лікування свідчать про покращення імунної відповіді, хоча вони, а особливо кількість лімфоцитів, не досягають показників контрольної групи: 20,40,28% і 30,70,48% у контрольній групі.

Кількість базофілів після лікування досягає показників здорових осіб ? 1,00,08%.

ЛІІ у цій групі хворих становить 1,370,24 ум.од., що дорівнює легкому ступеню ендогенної інтоксикації та характерно для задовільної функції імунної системи.

Аналіз показників лейкоцитарної формули і, відповідно, ЛІІ в основній групі хворих до лікування, де перебіг запального процесу у ВСВШ супроводжувався деструктивними змінами з нагноєнням в нирках, виявив зменшення кількості еозинофілів до 0,80,06% це найнижчий показник серед усіх трьох груп, у І групі порівняння він становив 1,20,56%, у ІІ групі порівняння - 1,00,06%. Кількість паличкоядерних лейкоцитів у пацієнтів основної групи до лікування сягала 25,10,43%, що вище, ніж у ІІ групі порівняння - 18,70,34%, у І групі порівняння - 8,5%, це свідчить про більш виражену інтоксикацію та інфекційний процес.

Унаслідок зростання кількості паличкоядерних лейкоцитів у крові хворих основної групи до лікування дещо знижується кількість сегментів до 61,10,55%. Кількість лімфоцитів в основній групі (8,50,17%) є найнижчою порівняно з іншими двома групами, що вказує на серйозне пригнічення імунної системи; це ж стосується й моноцитів, рівень яких у крові також найнижчий порівняно із двома групами порівняння - відповідно 2,70,48%, 5,2% та 4,0%.

Кількість базофілів підвищується до 1,60,14, що є найвищим показником у трьох групах.

ЛІІ до лікування становить 11,170,32 ум.од., це характерно для важкого ступеня ендогенної інтоксикації та декомпенсованої недостатності імунної системи.

Після лікування показники лейкограми хворих основної групи покращуються, хоч і не набувають показників здорових осіб, кількість паличкоядерних лейкоцитів після лікування є найвищою поміж трьох груп - 9,10,43. Це вказує на те, що інфекційний запальний процес з токсикоємією ще не завершився, зростає кількість сегментів до показників контрольної групи. Найнижчими показниками серед усіх досліджуваних груп залишаються показники лімфоцитів та моноцитів у хворих основної групи, що вказує на пригнічення імунної відповіді більше, ніж у попередніх двох групах.

ЛІІ в пацієнтів основної групи після лікування становить 2,410,41ум.од. - це вказує на середній ступінь важкості ендогенної інтоксикації та компенсовану недостатність імунної відповіді.

Проаналізувавши всі дані, наведені у заключному аналізі, ми дійшли до таких висновків.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукового завдання, яке полягало у вивченні градації показників виразності ендогенної інтоксикації та імунодефіциту, критеріїв їхнього моніторингу та визначення термінів регресу запальних проявів у хворих із запальними деструктивними процесами та нагноєними кістами нирок, а також у підвищенні ефективності їхнього лікування шляхом застосовування малоінвазивних хірургічних технологій.

1. Достовірними чинниками, що сприяють розвитку запальних захворювань нирок без СКХ, є цукровий діабет (44,9%) і екстраренальні гнійні вогнища (фурункульоз) (36,7%), але в кожному п'ятому випадку (18,3%) їхня етіологія залишається нез'ясованою. Обструкція ВСВШ в абсолютній більшості обумовлена СКХ і є критичним фактором, який прискорює та ускладнює перебіг захворювання - виникнення паранефриту в 32,4% і 33,3% випадків при конкрементах нирок і сечоводів відповідно.

2. Сучасними особливостями мікробіоценозу сечі при запальних процесах нирок є домінування умовно-патогенних кишкових і госпітальних бактеріальних штамів: Е. coli (42%); Klebsiella pneumonia (18,4%); Enterococcus (16,3%); Staphylococcus (8,2%); P.aeruginosa (8,2%); Proteus (6,1%), а також наявність значних відмінностей у чутливості різних збудників до одного й того ж антибіотика, що ускладнює емпіричний вибір терапії.

3. За даними променевої діагностики, темп регресії запальних інфільтратів нирок на тлі лікування є суттєво повільнішим порівняно з клінічними проявами захворювання і залежить від вихідних розмірів вогнища (<3 см - 14-28 днів; >3 см - більш 28 днів), виразності деструктивних змін, ступеня порушень пасажу сечі, імунорезистентності і супутніх захворювань. Об'єктивним маркером динаміки запального процесу на тлі лікування є лейкоцитарний індекс інтоксикації.

4. Однією з умов проведення малоінвазивного втручання при обтураційному гнійному пієлонефриті є декомпресія нирки шляхом здійснення пункційних отворів у її капсулі для евакуації ексудату в навколонирковий простір. При відсутності позитивної клінічної динаміки і суттєвого підвищення лейкоцитарного індексу інтоксикації протягом двох днів показане відкрите хірургічне втручання.

5. Застосування запропонованого алгоритму вибору лікування хворих із запальними процесами нирок основане на виразності деструкції нирок та інтоксикації, а також може бути підґрунтям для ширшого впровадження малоінвазивних втручань, що дозволяє у 80% випадків уникнути відкритих операцій і таким чином скоротити терміни та реабілітаційні показники лікування.

Список використаних джерел

1. Андон'єва Н. М. Урологія. Діючі протоколи надання медичної допомоги / Н. М. Андон'єва, О. В. Борисов, О. Ф. Возіанов. - К.: Здоров'я України, 2011. - С. 222?232, 464?473.

2. Борисов С. О. Застосування сучасних малоінвазивних методик дренування верхніх сечових шляхів при обструктивній нефропатії / С. О.Борисов, Ф. І. Костєв, О. В.Борисов // Шпитальна хірургія. 2006. №4. С. 23?25.

3. Бучок О. О. Вибір методу дренування верхніх сечових шляхів при обструктивних пієлонефритах / О. О. Бучок, Р. З. Шеремета // Науковий вісник Ужгородського університету: Медицина. 2013. Вип. 1. С. 70?74.

4. Возіанов С. О. Черезшкірна пункційна нефростомія при обструкції верхніх сечових шляхів / С. О. Возіанов, О. В. Гогуленко // Урологія. 2004. №1. С. 22?24.

5. Гогуленко О. В. Декомпресійна черезшкірна пункційна нефростомія при вагітності / О. В. Гогуленко // Одеський медичний журнал. Одеса. 2004. № 6. С. 95?96.

6. Гогуленко О. В. Черезшкірна пункційна нефростомія як перший етап лікування обструкції верхніх сечових шляхів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.01.06 “Урологія” / О. В. Гогуленко. К., 2005. 18 с.

7. Годлевський А. І. Савлюк С. І. Діагностика та моніторинг ендотоксикозу у хірургічних хворих / А. І. Годлевський, С. І. Савлюк.- 2015. - Вінниця: Нова книга, 2015. - 232 с.

8. Горовий В. І. Особливості лікування хворих із гнійним пієлонефритом, ускладненим септичним шоком / В. І.Горовий, В. П. Головенко, О. Л. Кобзин // Урология. 2010. №14. С. 84?85.

9. Гузенко В. Н. Роль малоінвазивного дренування верхніх сечовивідних шляхів для профілактики та лікування ускладнень нефролітіазу / В. Н. Гузенко, В. В. Волошин, С. А.Золочевський // Шпитальна хірургія. 2001. № 2. С. 165?166.

10. Гузенко В. М., Лампіга Є. В. Місце малоінвазивних методів лікування хворих з ятрогенними ушкодженнями сечоводів / В. М. Гузенко, Є. В. Лампіга // Урологія. 2006. №1. С. 15?18.

11. Капшитар Ю. Г. Інволютивні морфологічні передумови розвитку гострих гнійно-запальних захворювань нирок /Ю. Г. Капшитар // Урологія. - 2000. - Том 4, №4. - С. 34?38.

12. Капшитар Ю. Г. Радіоізотопна діагностика гнійно-септичних ускладнень гострого обструктивного пієлонефриту / Ю. Г. Капшитар // Актуальні питання клінічної медицини. Тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів та магістрантів. ? Полтава, 1997. - 16 c.

13. Любчак О. М., Ухаль М. І., Костев Ф. І., Семенуха А. В., Гогуленко О. В. Ендоскопічна малоінвазивна літотрипсія каменів ниркових мисок і сечоводів // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 3. - С. 75?77.

14. Люлько А. В., Горев Е. С., Кондрат П. С. Пиелонефрит / А. В. Люлько, Е. С. Горев, Е. С. Кондрат. ? К.: Здоровье, 1989. ? 227 с.

15. Люлько А. В. Встречные малоинвазивные вмешательства при мочекаменной болезни и острой застойной почке / А. В. Люлько, В.П. Стусь, Э.А. Светличный // Урология. 2010. №14. С. 275.

16. Пасєчніков С.П. Динаміка і концепція розвитку урологічної служби в Україні / С. П. Пасєчніков, Н. О.Сайдакова, В. С. Грицай // Урологія. 2010. №14. С. 7?9.

17. Пасєчніков С. П. Сучасний стан проблеми інфекції нирок та сечовивідних шляхів в Україні / С. П. Пасєчніков, Н О. Сайдакова, А.С. Глєбов // Урология. 2010. №14 С. 72-74.

18. Сагалевич А. И. Малоинвазивные методы лечения двустороннего нефролитиаза / А. И. Сагалевич, И. А. Деркач, Э. В. Шапаренко // Урология. 2010. № 14. С. 260?262.

19. Сайдакова Н. О. Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2009?2010 рік / Н. О.Сайдакова, Л. М.Старцева, Н. Г. Кравчук. К., 2011. С. 34?45.

20. Саричев Л. П. Гострі гнійно-запальні захворювання нирок / Л. П. Саричев // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Матеріали наукової конференції. Полтава, 1996. С. 348.

21. Саричев Л. П. Гіперкоагуляційний синдром у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання нирок / Л. П. Саричев // Вісник проблем біології і медицини. 1999. №13. С.112?119.

22. Саричев Л. П. Малоінвазивні методи профілактики і лікування гострих гнійних уражень нирок / Л. П. Саричев // Проблеми екології та медицини. 1999. №5. С. 63?65.

23. Саричев Л. П. Співвідношення уриногенного та гематогенного шляхів інфікування нирок в розвитку гострого гнійного обструктивного пієлонефриту / Л. П. Саричев // Вісник проблем біології і медицини. 1999. №12. С. 155?163.

24. Саричев Л. П. Лабораторна діагностика уросепсису / Л. П. Саричев // Шпитальна хірургія. 2000. №1. С. 96?101.

25. Саричев Л. П. Можливості лабораторної діагностики окремих форм гострого обструктивного пієлонефриту / Л. П. Саричев // Лабораторна діагностика. 2000. №1. С. 50?53.

26. Саричев Л. П. Особливості клінічного перебігу деяких форм гострого гнійно-запального захворювання нирок / Л. П. Саричев // Клінічна хірургія. 2000. №4. С. 45?47.

27. Саричев Л.П. Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування гострих гнійних уражень нирок у хворих на цукровий діабет / Л. П. Саричев // Урологія. 2000. Том 4, №1. С. 38?44.

28. Саричев Л. П. Порівняльні можливості ультрасонографії у діагностиці гострих гнійних уражень нирок та навколониркового жирового тіла / Л. П. Саричев // Український радіологічний журнал. 2000. №2. С. 134?138.

29. Саричев Л. П. Етіологія, патогенез, клінічний перебіг та лікування окремих форм гострого гнійного обструктивного пієлонефриту / Л. П. Саричев // Клінічна хірургія. 2000. №2. С. 38?41.

30. Саричев Л. П., Возіанов С. О. Порівняльні можливості ультразвукової діапевтики при гострих інфекційних запальних захворюваннях нирок / Л. П. Саричев, С. О. Возіанов //Урологія. - 1999. - Том 3, №3. - С.29?34.

31. Саричев Л. П., Дикий О. М. Клінічні прояви уросепсису у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання нирок / Л. П. Саричев, О. М. Дкий // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2000. №4. С. 25?30.

32. Саричев Л. П., Возіанов С. О., Дикий О. М. Клініко-лабораторна діагностика уросепсису у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання нирок / Л. П. Саричев, С. О. Возіанов С. О., О. М. Дикий //Одеський медичний журнал. - 1999. - №6 (56). - С. 56?59.

33. Саричев Л. П., Гасюк А. П., Волобуєв М. А. Особливості патогенезу окремих форм гострого гнійного обструктивного пієлонефриту / Л. П. Саричев, А. П. Гасюк, М. А. Волобуєв // Вісник морфології. - 1999. - Том. 5, №2. - С.162?163.

34. Саричев Л. П., Капшитар Ю. Г. Острый гнойно-воспалительные заблевания почек у лиц пожилого и старческого возраста: особенности патогенеза, клинического течения и лечебной тактики / Л. П. Саричев, Ю. Г. Капшитар // Проблемы старения и долголетия. - 1999. - Т. 8, № 3. - С. 284?289.

35. Саричев Л.П., Пархомчук П.А., Капшитар Ю.Г. Мінімально інвазивні та ендоскопічні методи лікування гострих інфекційних запальних захворювань нирок ретенційно-обструктивного ґенезу / Л. П. Саричев, П. А. Пархомчук, Ю. Г. Капшитар // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 1999. ? Том 3, №4. - С. 36?39.

36. Сарычев Л. П., Пархомчук П. А., Филоненко А. Ф., Курячий Ю. В. Минимально инвазивные и эндоскопические методы лечения солитарных кист почек / Л. П. Сарычев, П. А. Пархомчук, А. Ф. Филоненко, Ю. В. Курячий // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2000. Том 4, №1. С. 14?17.

37. Цепінь А. В. Досвід малоінвазивного лікування гнійно-деструктивних захворювань нирок та паранефральної клітковини / А. В Цепінь, А. І. Мисак, В. В. Твердохліб // Шпитальна хірургія. - 2014. - №1. - 2014. - С. 107.

38. Аляев Ю. Г. О пальпаторном бимануальном симптоме острого пиелонефрита / Ю. Г. Аляев // Всероссийское общество урологов. Пленум: Материалы. Екатеринбург, 1996. С. 15?16.

39. Амосов А.В., Асланян Т.А., Аль-Агбар Н.И. Пункционная нефростомия под УЗИ при остром пиелонефрите / А. В. Амосов, Т. А. Асланян, Н. И. Аль-Агбар // Пленум правления Всероссийского общества урологов. Пленум: Екатеринбург, 1996. С. 19?20.

40. Антонян М. И. Роль уретерореноскопии и пункционной нефростоми в диагностике и лечении верхних мочевых путей / М. И. Антонян, А. В. Стецишин, А. В. Чепенко // Урология. - 2010. - № 14. - С. 243.

41. Аполихин О. И. Анализ урологической заболеваемости в Российской Федерации в 2005?2010 годах / О. И. Аполихин, А. В. Сивков, Т. В. Солнцева, В. А. Комарова // Эксперим. и клин. урология. - 2012. №2. - С. 412.

42. Арбулиев М. Г. К вопросу лечения гнойного пиелонефрита / М. Г. Арбулиев, К. М., Арбулиев, Г. М. Османов // Урол. и нефрол. - 1997. - № 6. - С. 14?17.

43. Боровец С. Ю. Причины гнойных осложнений после операций на почке и верхних мочевых путях / С. Ю. Боровец // Актуальные проблемы внутренней медицины и стоматологии. Сборник научных трудов. - Санкт-Петербург, 1997.? Ч.1. - С. 18?19.

44. Буйлов В. М., Крупин И. В., Тюзиков И. А. Алгоритмы ультразвукового сканирования и экскреторной урографии при острах формах пиелонефрита / В. М. Буйлов, И. В. Крупин, И. А. Тюзиков // Всероссийское общество урологов. Правление. Пленум: Материалы. - Екатеринбург, 1996. - С. 26?27.

45. Быковский В.А. Ультразвуковая диагностика острого пиелонефрита и его хирургических осложнений у детей: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук: 14.01.06 / В. А. Быковский. - М., 1996. - 31 с.

46. Вайнберг З.С. Неотложная урология / З. С. Вайнберг. - М., 1997. - С. 48?49.

47. Васильев А. В. … / А. В. Васильев // 1-й Съезд специалистов ультразвуковой диагностики. - М., 1991. - С. 121.

48. Гринев А. В., Николаев С. М., Сердюцкий В. Е. и др. Дифференциальная диагностика гнойно-деструктивных поражений почек и опухолей почечной паренхимы / А. В. Гринев, С. М. Николаев, В. Е. Сердюцкий // Всероссийское общество урологов. Правление. Пленум: Материалы. - Екатеринбург - 1996. - С. 31.

49. Даренков А. Ф., Игнашин Н. С., Науменко А. А. Ультразвуковая диапевтика урологических заболеваний / А. Ф. Даренков, Н. С. Игнашин, А. А. Науменко. ? Ставрополь, 1991. ? С. 151?163.

50. Деревянко И. М., Деревянко Т. И. Паранефрит / И. М. Деревянко, Т. И. Деревянко. - Ставрополь, 2000. - С. 61.

51. Довлатян А.А., Морозов Д.В. Оперативное лечение гнойно-деструктивных форм острого пиелонефрита у беременных / А. А. Довлатян, Д. В. Морозов // Урол. и нефрол. - 1996. - № 6. - С. 19?23.

52. Жидков С. А., Кузьмин Ю. А., Пасейшвилли Г. Ю. и др. Лечение абсцесов почек и гнойного паранефрита методом чрескожного пункционного дренирования / С. А. Жидков, Ю. А. Кузьмин, Г. Ю. Пасейшвилли // Медицин. новости. - 1998. - № 5. - С. 64.

53. Игнашин Н.С. Ультрасонография в диагностике и лечении урологических заболеваний /Н. С. Игнашин. ? М., 1997. ? 257 с.

54. Карабанов Г.Н. Использование лейкоцитарной формулы крови для оценки тяжести интоксикации / Г. Н. Карабанов // Вестник хирургии. - 1989. - №4. - С.146?149.

55. Кудряков В.П., Башков В.А., Долишный В.Н. Диагностика и лечение гнойного паранефрита / В. П. Кудряков, В. А. Башков, В. Н. Долишный // Раневой процесс в хирургии и военно-полевой хирургии. Сборник научных трудов. - Саратов, 1996. - С. 189?192.

56. Кухтевич А. В., Гордовская Н. Б. Пиелонефрит / А. В. Кухтевич, Н. Б. Гордовская // Русск. мед. журн. - 1997. - Т. 5, № 23. - С. 1526?1529.

57. Лилипенко Н.В., Назаренко В.А. Ультразвуковая диагностика в урологии. М., 1993. - С. 27.

58. Морозов А. В., Игнашин Н. С., Мартов А. Г., Теодорович О. В., Перельман В.М. Диапевтика в урологии (чрескожная инструментальная) / А. В. Морозов, Н. С. Игнашин, А. Г. Мартов, О. В. Теодорович, В. М. Перельман. ? М.: ИПО «Полигран», 1993.

59. Митьков В. В., Хитрова А. Н., Насникова И. Ю. … // Съезд Ассоциации специалистов ультразвуковой діагностики в медицине, 2-й: Тезисы докладов. - М., 1995. - С. 107.

60. Номинант О.Г., Чайка Ю.А. Пункционное дренирование при гнойно-деструктивных поражениях забрюшинной клетчатки / О. Г. Номинант, Ю. А.Чайка // Вестн. рентгенологи и радиологии. 1991. - №2. - С. 44.

61. Рабкин И. Х. Основы компьютерной томографии / И. Х. Рабкин, В. И. Овчинников, Н. П. Ермаков. ? М,, 1992. ? 134с.

62. Островский В. К., Мащенко А. В., Янголенко Д. В., Макаров С. В. Показатели крови и лейкоцитарного индекса интоксикации в оценке тяжести и прогноза при воспалительных гнойных и гнойно-деструктивных заболеваниях / В. К. Островский, А. В. Мащенко, Д. В. Янголенко, С. В. Макаров // Клиническая лабораторная диагностика. - 2006. - №6. - С. 50?53.

63. Павлов C. B. Ферментная диагностика острого пиелонефрита: автореф. дис. канд. мед. наук / C. B. Павлов. ? M., 1996. ? 23 с.

64. Перерва Б. Т., Медоев Н. Б., Дмитриенко Г. Д. Наш опыт лечения больных острым гнойным пиелонефритом / Б. Т. Перерва, Н. Б. Медоев, Г. Д. Дмитриенко // Кубанский научный медицинский вестник. Краснодар, 1999. -№ 9?10. - С.83?84.

65. Петров Д. А., Игнашин Н. С. Ультразвуковые методы в диагностике и лечении пиелонефрита / Д. А. Петров, Н. С. Игнашин // Урол. и нефрол. - 1998. ? № 5. - С. 48 ? 51.

66. Почечная недостаточность и заместительная терапия: компетентное лечение критических состояний / Под ред. С. Блэйкли; пер. с англ. А. В. Бегачева, Е. А. Стецюка. М.: Видар, 2013. 157 с.

67. Пытель Ю. А., Борисов В. В. Особенности нефростомии при гнойном пиелонефрите / Ю. А. Пытель, В. В. Борисов // Всероссийское общество урологов. Правление. Пленум: Материалы. Екатеринбург, 1996. - С. 74 ? 75.

68. Синякова Л. А. Гнойный пиелонефрит. Диагностика и особенности клинического течения / Л. А. Синякова // Урол. и нефрол. -2001. - № 5. - С. 68?73.

69. Синякова JI. A. Гнойный пиелонефрит. Современная диагностика и лечение: автореф. дисс. док. мед. наук / Л. А. Синякова. ? М., 2002. - 25c.

70. Ситдыков Э. Н., Атаев Р. 3. Значение перкутанной нефростомии при обструктивных поражениях мочевых путей / Э. Н. Ситдыков, Р. 3. Атаев // Казань, 2000. - С. 192.

71. Сперанский И. И., Дмитриева И. И., Заринова Р. М. Иммунологическая информативность лейкоцитограммы / И. И. Сперанский, И. И. Дмитриева, Р. М. Заринова // Клиническая лабораторная диагностика. - 1999. - №12. - С. 6?7.

72. Степанов В. Н., Синякова Л. А., Денискова М. В., Габдурахманов И. И. Роль ультразвукового сканирования в диагностике и лечении гнойного пиелонефрита / В. Н. Степанов, Л. А. Синякова, М. В. Денискова, И. И. Габдурахманов // Материалы 111 научной сессии Российской мед. акад. последипломного образования. - М. - 1999. - С. 373.

73. Теодорович О.В. Рентгенотелевидение и ультразвуковое сканирование при эндоуроло-гических операциях на почках и верхних мочевых путях: дис. д-ра мед. наук. - М.,1998.

74. Теодорович О.В., Гаджиев А.Н. Чрескожное пункционное дренирование почек / О. В. Теодорович, А. Н. Гаджиев // 10 пленум Всероссийского общества урологов. ? М., 2002. - С. 792.

75. Теодорович О.В., Синякова Л.А. и др. Роль чрескожных методов дренирования в лечении гнойного пиелонефрита / О. В.Теодорович, Л. А. Синякова // 10 пленум Всероссийского общества урологов. М. - 2002. - С.793.

76. Тиктинский О. JI., Калинина С. Н. Пиелонефриты / О. JI. Тиктинский, С. Н. Калинина // СПб: СПбМАПО, Медиа Пресс - 1996.

77. Троицкий О. А., Попов Н. А., Марков Н. А. и др. Результаты лечения 183 больных острым гнойным пиелонефритом / О. А.Троицкий, Н. А. Попов, Н. А. Марков // Научные достижения в практическую работу. М.,1996. ? Вып. 8. С. 69?70.

78. Хитрова А.Н. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. В.В. Митькова. ? М.,1996. Т.1. С. 200?256.

79. Чаленко В.В. Классификация острых нарушений функций органов и систем при синдроме полиорганной недостаточности / В. В. Чаленко // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - № 2. - С. 25?30.

80. Чалый М.Е., Амосов А.В., Газимиев М.А. Диагностика острого пиелонефрита в послеопе-рационном периоде с применением цветной эходоплерографии / М. Е. Чалый, А. В. Амосов, М. А. Газимиев // Российское общество урологов. Правление. Пленум: Материалы. ? Киров, 2000. - С. 105 ? 106.

81. Angulo J. C., Dehaini A., Escribano J. et al. Successful conservative management of emphysematous pyelonephritis, bilateral or in a solitary kidney / J. C. Angulo, A. Dehaini, J. Escribano// Scand.J.Urol.Nephrol. - 1997. Vol. 31, N 2. P. 193?197.

82. Bailey R. R., Lynn K. L. Robson R. A. et al. DMSA renal scans in adults with acute pyelonephritis / R. R. Bailey, K. L. Lynn, R. A. Robson // Clin. Nephrol. 1996. Vol. 46, N 2. P. 99?104.

83. Best C. D., Terris M. K., Tacker J. R. et al. Clinical and radiological findings in patients with gas forming renal abscess treated conservatively / C. D. Best, M. K. Terris, J. R. Tacker // J.Urol. 1999. Vol. 162, N 4. - P. 1273?1276.

84. Bird V.G. Urinary tract obstruction: ureteral stentsweighing up the risks and benefits / V.G. Bird, P. Dahm // Nat. Rev. Urol. 2011. Vol. 9, № 1. P. 13?14.

85. Bouali K., Magotteaux P., Jadot A. et al. Percutaneous catheter drainage of abdominal abscess after abdominal surgery. Results in 121 cases / K. Bouali, P. Magotteaux, A. Jadot // J.Belge.Radiol. 1993. - Vol. 76, N 1. P. 11?14.

86. Campbell's urology / Eds. Р.С. Walsh, А.В. Retik, E.D. Vaughan, A.J. Wein. 7th ed. Philadelphia: W.B. Saunders, 1998. Vol. 2. 1233 p.

87. Chakroun M., Ladeb M.F., Gharbi-Jemni H. et al. Le traitement non chirurgical des abces du rein. A propos de 12 cas. Non-surgical treatment of kidney abscesses. Apropos of 12 cases / M. Chakroun, M. F. Ladeb, H. Gharbi-Jemni // Ann.Med.Interne. 1992. Vol. 143, №7. P. 442?444.

88. Chadwick P.R., Thomas N.B. Conservative management of a patient with bilateral renal abscesses / P. R. Chadwick, N. B. Thomas // J.Infeet. ?1994. Vol. 28, №1. P. 83 - 87.

89. Chen M. T., Huang C. N., Chou Y. H. et al. Percutaneous drainage in the treatment of emphysematous pyelonephritis: 10-year experience / M. T. Chen, C. N. Huang, Y. H. Chou // J.Urol. 1997. Vol. 157, №5. P. 1569?1573.

90. Chen S. S., Chen К. K., Lin A. T. Complicated urinary tract infection: analisis of 179 patients / S. S. Chen, К. K. Chen, A. T. Lin // Cluing Hua I Hsueh Tsa Chin (Taipei). ? 1998. Vol. 61, №11. P. 651?656.

91. Chen S.L., Huang H.L., Liaw Y.J. Percutaneous ultrasound-guided thick catheter drainage of retroperitoneal abscess: report of 2 cases / S. L. Chen, H. L.Huang, Y. J. Liaw // Chung Hua I Hsueh Tsa Chih (Taipei). ? 1992. Vol. 50, № 2. P. 172 - 175.

92. Chitnavis V., Magnussen C.R. Perinephric abscess due to a coagulase-negative Staphylococcus: case report and review of the literature / V. Chitnavis, C. R. Magnussen // J.Urol. 1993. Vol. 149, № 6. P. 1530?1531.

93. Chong K. W., Yip S. K., Lo R. H. et al. Clinics in diagnostic imaging (38). Post-ESWL perinephric haematoma / K.W.Chong, S. K.Yip, R. H. Lo // Singapore.Med.J. ?1999. Vol. 40, № 6. P. 430?433.

94. Congenital urinary tract obstruction: defining markers of developmental kidney injury / P. Trnka, M.J. Hiatt, A.F. Tarantal, D.G. Matsell // Pediatr. Res. 2012. Vol. 72, № 5. P. 446?454.

95. Del Giudice A. Acute renal failure in the elderly: epidemiology and clinical features / A. Del Giudice, F. Aucella // J. Nephrol. 2012. Vol. 25, suppl. 19. P. 48?57.

96. Delerue Hennequin C. Urogenital diseases / C. Delerue Hennequin, R. Meny, R. Martin, A. Dana // J. Radiol. 2000. Vol. 81, suppl. 1. P. A16?F22.

97. Dovlatian A. A. Lechenie ostrogo gnoinogo pielonefrita u bol'nykh sakharnym diabetom.The treatment of acute suppurative pyelonephritis in diabetes mellitus patients / A. A. Dovlatian // Ter.Arkh. ? 1993. Vol. 65, № 10. P. 35?39.

98. Febrile complications following insertion of 100 double j-ureteral stents / A.Paz, G.D.Amiel, N.Pick [et al.] // J.Endourol. 2005. Vol.19. P. 147?150.

99. Gakiya M. Spontaneous rupture of infected renal cyst: a case report / M. Gakiya // Hinyokika-Kiyo.? 2000. Vol. 46, № 4. - P. 265?267.

100. Galizia G., Lieto E., Castellano P. et al. Retroperitoneal abscess after retained stones during laparoscopic cholecysteetomy / G. Galizia, E. Lieto, P. Castellano // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. ?2000. Vol. 10, № 2. P. 93?98.

101. Gottlieb R. H., Snitzer E. L., Hartley А. et al. Interobserver and intraobserver parameters by Doppler sonogrpaphy / R. H. Gottlieb, E. L. Snitzer, А. Hartley // ASR Am. J. Roentgenol. 1997. Vol. 168, №3. P. 627?631.

102. Grabe M. Guidelines on Urological Infections / M. Grabe, T.E. Bjerklund-Johansen [et al.] // EAU: Guidelines. ? 2013. P. 21?23.

103. Harzmann R., Weckkermann D. // Urol. Int. ? 1990. Vol. 45, № 4. P. 258 ?263.

104. High K.P., Quagliarello V.J. Yeast perinephric abscess: report of a case and review / K. P. High, V. J. Quagliarello // Clin.Infeet.Dis. ?1992. Vol. 15, № 1. P. 128 - 133.

105. Ishizu K., Yamaguchi S., Naito K. A case of multiloculated retroperitoneal abscess successfully treated by percutaneous drainage with a Malecot catheter / K. Ishizu, S. Yamaguchi, K. Naito // Hinyokika. Kiyo. ? 1999. ? Vol. 45, N 2. ? P. 103 - 105.

106. Jakab F., Egri G., Faller J. A retroperitonealis talyog klinikuma es kezelese. Clinical aspeets and management of a retroperitoneal abscess / F. Jakab, G. Egri, J. Faller // Orv.Hetil. ? 1992. ?Vol. 133, № 37. ? P. 2335 - 2339.

107. Johson J., Vincent L., Roberts P., Stamm W. // Clin. Infeet. Dis. ?1992. ? Vol. 14, № 1. ? P. 15?22.

108. Joshi H., Newns N., Stainhorpe А. et al. Ureteral stent symptom questionnaire: development and validation of multidimensional quality of life measure / Н. Joshi, N.Newns, A.Stainhorpe // J.Urol. Baltimore. 2003. Vol.169. P. 1060?1064.

109. Joshi H. A prospective randomized single-blind comparison of ureteral stent composed of firm and soft polymer / H. Joshi, S.V.Chilate, M. N'agarajan et al. // J.Urol. Baltimore. 2005. Vol.174. P. 2303?2306.

110. Kaim A. H., Burger C., Canter C. C., Goerres G. W. PET-CT guided percutaneous puncture of an infected cyst in autosomal dominant polycystic kidney disease: case report / A. H. Kaim, C. Burger, C. C. Canter, G. W. Goerres // Radiology. 2001. Vol. 221, №3. P. 818 ? 821.

111. Kass E. J., Fink-Dennet D., Cacciarelli A. et al. The sensitivity of renal scintigraphy and sonography in detecting nonobstractive acute pyelonephritis / E. J. Kass, D. Fink-Dennet, A. Cacciarelli // J. Urol. 992. Vol. 148. - P. 606 ? 608.

112. Keogan M. Т., Hertzberg B. S., Kliewer M. A. et al. Doppler sonography in the diagnosis of antepartum pyelonephritis / M. Т. Keogan, B. S. Hertzberg, M. A. Kliewer // J. Ultrasound Med. 1996. Vol. 15, № 1. P. 13?17.

113. Kessler R. M., Quuevedo H., Lankan C. A. et al. // Am. J. Roentgenol. 1993. Vol. 160, № 2. P. 353 ? 357.

114. Kim H.J., Kim S.W., Jang W.Y. et al. Subcapsular hematoma as a complication of acute pyelonephritis: a case report / H. J. Kim, S. W.Kim, W. Y. Jang // J.Korean.Med.Sci. 1998. Vol. 13, № 5. - P. 551?553.

115. Koh E., Kondoh N., Kiyohara H. A case of infected solitary renal cyst treated with percutaneous puncture and drainage / E. Koh, N. Kondoh, H. Kiyohara // Hinyokika-Kiyo. ? 1991. Vol. 37, № 4. P. 381?384.

116. Lang E.K. Renal, perirenal, and pararenal abscesses: percutaneous drainage / Е. К. Lang // Radiology. 1990. Vol. 174, №1. P. 109?113.

117. Lavocat M. P., Granjon D., Allard D. et al. Imaging of pyelonephritis / M. P. Lavocat, D. Granjon, D. Allard // Pediatr. Radiol. 1997. Vol. 27, № 2. P. 159 ? 165.

118. Le Maitre L. Percutaneous nephrosthomy: Placement under laser guidance and realtime CT fluoroscopy / L. LeMaitre, P. Mestdagh, J. Marecaux-Delomez // Eur.Radiol. 2000. Vol.19, №6. P. 892?895.

119. Lewis S. Major complications after percutaneous nephrostomy-lessons from a department audit / S. Lewis, S. Major, U.Patel // Clin.Radiol. 2004. Vol.52, №1. P. 171?179.

120. Lujan-Galan M., Paez-Borda A., Fernandez-Gonzalez I et al. Usefulness of ultrasonography in the assessment of acute pyelonephritis // Arch.Esp.Urol. 1997. Vol. 50, № 1. - P. 46 ? 50.

121. Ludewig M., Weidner W., Ringert R.H. Perkutane Drainage von renalen und perirenalen Abszessen. Zwei Falldarstellungen. Percutaneous drainage of renal and perirenal abscesses. 2 case reports / M. Ludewig, W. Weidner, R. H. Ringert // Fortschr-Med. 1994. Vol. 112, № 25. - P. 337 ? 340.

122. Manojlovic D., Lisanin L., Milovic N. еt. аl. Karbunkul (apsces) bubrega. Renal carbuncle (abscess). // Srp.Arh.-Celok.-Lek. ? 1993. Vol. 121, № 1-2. P. 45?47.

123. Neal D., Steel R., Shane B. // Am. J. Kidney Dis. ? 1990. Vol. 16, № 5. P. 478?480.

124. Ogura Y., Kameda K., Hayashi N. et al. A case of valve-like structure in ureter associated with pyonephrosis due to Salmonella infeetion // Hinyokika.Kiyo. 1999. Vol. 45, № 4.- P. 261?264.

125. Ortega Enciso L., Sanches-Martinez F., Escapt-Diaz-Bonilla et al. Clinical indications for echografia in acute pyelonephritis in adult women / L. Ortega Enciso, F. Sanches-Martinez, Escapt-Diaz-Bonilla // Rev. Clin. Esp. 1998. Vol. 198, № 10. P. 647 ? 650.

126. Papanicolaou N., Pfister R. C. Acute renal infections / N. Papanicolaou, R. C. Pfister // Radiol. Clin. N. Am. 1996. - Vol. 34, № 5. - P. 965 - 995.

127. Peiser J., Kaneti J., Lissmer L. et al. Perinephric inflammatory process following extracorporeal shock wave lithotripsy / J. Peiser, J. Kaneti, L. Lissmer // Int.Urol.Nephrol. 1991. Vol. 23, №2. P. 107?111.

128. Piatt J.F. Duplex Doppler evalution of acute renal obstruction / J. F. Piatt // Semin. Ultrasound. 1997. Vol. 18, № 2. P. 147?153.

129. Preidler K., Szolar D., Oggowitzer M. et al. // Br. J. Radiol. 1995. Vol. 68. P. 1103?1105.

130. Sakarya M. E., Arslan H., Ercos R. et al. The role of power Doppler ultrasonography in the diagnosis of acute pyelonephritis / M. E. Sakarya, H. Arslan, R. Ercos // Br. Ji Urol. 1998. Vol. 81, №3. P. 360?363.

131. Samarmsinghe U.C., Perera N.D. The value of percutaneous nephrostomy; Sri Lancan experiens / U. C. Samarmsinghe, N. D. Perera // Ceylon. Med. J. 1998. Vol. 43, № 2. - P. 92 ? 95.

132. Samdal F., Vada K., Loe B. et al. Perinefrittisk abscess. Perinephritic abscess / F. Samdal, K. Vada, B. Loe // Tidsskr.Nor.Laegeforen. - 1990. Vol. 110, № 15. P. 1952 ? 1953.

133. Segal S., Gemer O., Sestopal-Epelman M. et. al Retroperitoneal abscess after normal delivery. A report of two cases. / S. Segal, O. Gemer, M. Sestopal-Epelman // J. Reprod. Med. ? 1996. ? Vol. 41, N4.?P. 276?278.

134. Siegel J.F., Smith A., Moldwin R. // Minimally invasive treatment of renal abscess // J.Urol. 1996. Vol. 155, № 1. - P. 52 ? 55.

135. Sollinger D. Acute kidney failure: from diagnosis to treatment / Sollinger D., Lutz J. // MMW Fortschr. Med. 2011. Vol. 153, №29/31. P. 42?45.

136. St-Lezin М., Hofmann R., Stoller M.L. Pyonephrosis: diagnosis and treatment / М. St-Lezin, R. Hofmann, M. L. Stoller // Br.J.Urol. 1992. Vol. 70, № 4. - P. 360 ? 363.

137. Stewart I.E., Borland C. //Case report: perinephric-splenic fistula a complication of percutaneous perinephric abscess drainage / I. E. Stewart, C. Borland // Br.J. Radiol. 1994. Vol. 67, № 801. - P. 894 ? 896.

138. Takashima M., Miyazaki K., Asari T. et al. A case of infected renal cyst: the usefulness of magnetic resonance imaging for preoperative diagnosis / M. Takashima, K. Miyazaki, T. Asari, // Hinyokika-Kiyo. - 1993. Vol. 39, № 9. P. 837 ? 839.

139. Ueno Y., Hosaka K., Takesaki T. A. case of infected renal cyst extending to leg abscess / Y. Ueno, K. Hosaka, T. A. Takesaki // Hinyokika-Kiyo. - 2000. Vol. 46, № 2. P. 105 - 107.

140. Wan Y.L., Lee T.Y., Bullarti M.J., Tsai С.C. // Radiology. 1996. Vol. 98, №2. P. 433?438.

141. Watson G. Problems with double-J stents and nephrostomy tubes / G. Watson // J. Endourol. 1997. Vol. 11, № 6. P. 413?417.

142. Watson R.A., Esposito M., Richter F. et al. Percutaneous nephrostomy as adjunet management in advanced upper urinary traet infeetion / R. A. Watson, M. Esposito, F. Richter // Urology. 1999. Vol. 54, № 2. - P. 234 ? 239.

143. Witzigmann H., Geissler F., Uhlmann. А. et al. Intraabdominelle Abscesse. Intra-abdominal abscess / H. Witzigmann, F. Geissler, А. Uhlmann // Chirurg. - 1998. Vol. 69, № 8. P. 813 ? 820.

144. Yang C.W., Lee S.H., Choi Y.J. et al. Evalution of acute renal failure in bacterial allograft pyelonephritis using abdominal CT and graft biopsy / C.W. Yang, S. H. Lee, Y. J. Choi // Am. J. Nephrol. 1997. Vol. 17, № 1. - P. 42?45.

145. Yen D.H., Hu S.C., Tsai J. et al. Renal abscess: early diagnosis and treatment / D.H.Yen, S.C. Hu, J. Tsai // Am.J.Emerg.Med. 1999. Vol. 17, № 2. - P. 192 ?197.

Размещено на Allbest.ru

...