Еколого-гігієнічне обґрунтування оптимізації регіональної системи рекреаційного використання водойм

- концентрація солей важких металів (свинець, кадмій, мідь, нікель, цинк);

- наявність бактеріального забруднення (титр кишкової палички, ентерококи, шигели, сальмонели);

- наявність паразитарного забруднення.

Проби піску в зоні пляжів для визначення рівнів забруднення відбирались та оцінювались за результатами досліджень згідно з вимогами наступних документів: ГДК химических веществ в почве от 01.02.1985 № 3210-85 [41], державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996 [45], «Оценочные показатели санитарного состояния почвы населенных мест», заступником головного санітарного лікаря СРСР від 07.07.1977 № 1739-77 [98], санітарні норми допустимих концентрацій хімічних речовин у ґрунті СанПіН 42-128-443387 [128], ГОСТ 17.4.3.06-86 (СТ СЭВ 5301-85).Охрана природы. Почвы. Общие требования и классификация почв по влиянию на них химических загрязняющих веществ [43], ГОСТ 17.4.3.01-83. (СТ СЭВ 3847-82). Охрана природы. Почвы. Методы отбора подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа [42].

Стан захворюваності населення та демографічне співвідношення показників динаміки народжуваності і смертності населення Харківської області вивчався за матеріалами статистичної звітності Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління держсанепідслужби у Харківській області за період 2005-2014 рр.

Крім того, на основі системного підходу було науково проаналізовано та узагальнено більше 700 матеріалів обстежень фахівцями держсанепідслужби у Харківський області рекреаційних водойм та зон рекреації, розташованих на території регіону за період 2010-2015 роки.

З метою вирішення проблеми відсутності офіційних статистичних даних про стан функціонування пляжів регіону було проведено анкетування населення Харківської області. Загальна кількість респондентів склала 866 осіб (мешканці усіх районів Харківської області та м. Харкова).

На основі аналізу натурних санітарних обстежень, лабораторних досліджень та результатів анкетування надана комплексна санітарно-епідеміологічна оцінка як санітарному стану рекреаційних водойм, так і стану гігієнічних, екологічних та соціальних аспектів ефективності використання рекреаційних водойм в системі оздоровлення та масового відпочинку населення.

Для проведення статистичного аналізу отриманих результатів досліджень у роботі використані статистичні пакети прикладних програм «Statsoft Statistica 8.0» (серійний номер STA862D175437Q). Для підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет «Microsoft Excel 2007» [1, 10, 85].

Результати проведених досліджень підтвердили обґрунтованість і адекватність обраних методів.

3. Еколого-гігієнічна оцінка стану використання рекреаційних водойм

Виходячи із завдань дослідження, наступний етап дисертаційної роботи був спрямований на встановлення ступенів забруднення водних рекреаційних зон, чинників ризику порушень здоров'я населення при використанні водних рекреацій, здійснення еколого-гігієнічної оцінки використання рекреаційних водойм в Харківський області.

3.1 Оцінка виконання адміністративно-організаційних заходів з охорони реакційних зон у Харківської області

Для повної та об'єктивної оцінки виконання організації та контролю в Харківській області за використанням рекреаційних водойм з метою оздоровлення та масового відпочинку населення був проведений аналіз ступеню відображення та уваги до цього питання в регіональних екологічних та соціально-економічних програмах.

Аналізу підлягали наступні документи:

- Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 р.;

- Програма сталого розвитку м. Харкова;

- Програма збереження малих річок Харківської області на період до 2016 року;

- Комплексна програма розвитку водного господарства Харківській області на період до 2021 року.

З метою забезпечення санітарної та екологічної безпеки населення області у вищезазначених програмах передбачені заходи з будівництва каналізаційних очисних споруд, розробка заходів зі збору та виделення відходів, будівництва нових полігонів для поховання відходів розробка протиаварійних заходів і планів ліквідації наслідків можливих аварій для санітарно-екологічно небезпечних об'єктів і споруд, відновлення умов життєдіяльності екосистем, перетворення басейнів малих річок у стабільні ландшафти, на яких дотримуються екологічні нормативи, що передбачені Водним Кодексом України та Водною Рамковою Директивою Європейського Союзу, підвищенню рівня екологічної освіти й виховання населення та інші загальні заходи.

Проведений аналіз соціально-економічних програмних документів Харківської області засвідчив, що вони передбачають реалізацію загальних водоохоронних заходів та конкретних заходів з охорони здоров'я населення, але проблема створення конкретної чіткої регіональної системи організації та контролю за рекреаційними водоймами та умовами оздоровлення і масового відпочинку населення на воді, на жаль, не знайшла свого висвітлення в жодній регіональній програмі м. Харкова та області.

3.2 Еколого-гігієнічна характеристика водних рекреаційних зон регіону

На теперішній час у Харківській області знаходяться 47 офіційно зареєстрованих громадських пляжів, з яких лише близько 25 % щорічно отримують паспорти на їх функціонування. Також в області функціонує близько 50 пляжів біля пансіонатів та баз відпочинку промислових підприємств та організацій різної форми власності, які працюють сезонно у разі роботи зазначених об'єктів. Фактично пляжів у Харківської області набагато більше, практично у кожному населеному пункті області, на території якого є водойма, існує місце купання, в більшості районів та міст області поруч з офіційним пляжем знаходяться один чи два «диких» неорганізованих пляжі.

Дані про стан благоустрою та функціонування по кожному з пляжів Харківської області наведені у додатку А. Узагальнені дані наведені у табл. 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця № 3.1 Узагальнені дані про стан благоустрою та функціонування пляжів Харківської області

Належність	Кількість	Наявність погодженого паспорту пляжу	Наявність встановлених контейнерів для ТПВ	Наявність угоди на вивезення ТПВ	Наявність громадської вбиральні	Наявність роздягалень	Наявність медичного пункту	Наявність рятувальної станції (поста)
		кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%
Громадські пляжі	47	16	34	43	91%	42	90%	37	79%	43	91%	36	77%	36	77%
Пляжі при оздоровчих закладах	31	4	13%	13	42%	4	13%	17	55%	27	87%	27	87%	29	94%
Недіючі пляжі	12	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заборонені пляжі	6	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Усього	96	20	20%	56	58%	46	48%	54	56%	70	73%	63	65%	65	68%

За результатами натурних досліджень, проведених сумісно з Держсанепідслужбою Харківської області, та аналізу отриманих даних визначено наявність великої кількості проблемних аспектів з благоустрою та функціонування пляжів Харківської області.

Так, з 96 існуючих пляжів - 12 не функціонують у зв'язку з їх ліквідацією.

Використання 6 пляжів заборонено Держсанепідслужбою у зв'язку із незадовільною якістю води рекреаційних водоймищ та невідповідністю благоустрою об'єктів чинним вимогам санітарного законодавства.

З діючих 78 пляжів (47 _ це громадські (міські) пляжі та 31 _ пляжі, що розташовані при оздоровчих закладах) санітарні паспорти отримали лише 20 пляжів, що складає (25,64±4,94)%, таким чином з них при оздоровчих закладах питома вага підготовлених пляжів складає (12,9±6,02)%, а підготовлених громадських пляжів _ (34,04±6,91)% (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Динаміка підготовки пляжів рекреаційних водойм до купального сезону за відсотком отриманих паспортів від держсанепідслужби.

Стан забезпечення рекреаційних водних зон питною водою гарантованої якості незадовільний (питні фонтанчики знаходяться тільки на 5 пляжах), а вимоги щодо оснащення пляжів рукомийниками з водою, яка відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», не виконані взагалі.

Контейнери для збору сміття встановлені на (58,05±1,84)% пляжів, з них (91,14±4,04)% _ на громадських пляжах та лише (42,37±1,54)% _ на пляжах при оздоровчих закладах. Наявність угод на вивезення твердих побутових відходів складає (47,64±1,74)%, у т.ч. (89,67±3,54)% _ на громадських пляжах та лише на (13,31±0,54)% пляжів при оздоровчих закладах (рис. 3.2 та 3.3).

Рис. 3.2. Оснащеність рекреаційних водних об'єктів Харківської області контейнерами для збору твердих побутових відходів.

Рис. 3.3. Динаміка підготовки водних рекреаційних зон до купального сезону в Харківській області за показниками отримання угод на вивіз твердих побутових відходів.

Разом з тим встановлено, що більшість контейнерів для збору сміття пошкоджені та потребують заміни, вивіз відходів здійснюється не регулярно, мають місце встановлення контейнерів безпосередньо на ґрунт чи пісок без необхідного твердого покриття, відмічається накопичення сміття біля контейнерів на території пляжів, а особливо у лісосмугах, розташованих поруч с пляжами.

Питання роздільного збору відходів (пластик, папір) та встановлення ємностей для харчових відходів взагалі не вирішено на жодному пляжі.

За матеріалами аналізу громадські вбиральні встановлені на (55,69±1,74)% пляжах, з них (79,13±3,24)% _ на громадських пляжах та на (54,89±1,74)% пляжів при оздоровчих закладах (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Оснащеність рекреаційних водних об'єктів Харківської області громадськими вбиральнями.

Разом з тим, більшість громадських вбиралень знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані, порушується кратність їх вивозу, відсутня вода для миття рук тощо.

Кабінки для переодягання встановлені на (73,03±3,14)% пляжів, з них (91,16±4,24)% _ на громадських пляжах та на (87,46±3,74)% пляжів при оздоровчих закладах (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Оснащеність рекреаційних водних об'єктів Харківської області кабінками для переодягання.

Встановлено, що (34,69±1,56)% пляжів не мають медичних пунктів, з них (22,79±1,18)% громадських пляжів та (12,82±0,54)% пляжів при оздоровчих закладах. Аналогічна ситуація існує з наявністю рятувальних постів (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Оснащеність рекреаційних водних об'єктів Харківської області медичними пунктами.

Необхідно приділити увагу, що медичне забезпечення відвідувачів на переважній більшості пляжів недостатньо фахове та потребує переоснащення. У медичних пунктах відсутня проточна вода, відсутні холодильники, а приміщення потребують поточного ремонту.

Контроль за санітарним станом поверхневих водойм Харківської області здійснювався в динаміці 2005-2014 р.р. окремо для водойм першої та другої категорії за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

Слід зазначити, що оцінка санітарного та екологічного стану поверхневих водойм Харківської області є складним завданням з багатьох чинників, оскільки лабораторні дослідження здійснюються різними службами, в різні періоди, в різних створах, за різними методичними підходами. Безперечно, що такі чинники, як спад обсягів виробництва всіх галузей промисловості Харківської області, обумовили покращення деяких хімічних та бактеріологічних показників якості води водойм, що можна трактувати як тенденцію до зменшення забруднення води відходами виробництва. Так, за даними лабораторних досліджень санепідслужби у 2014 році в порівнянні з 2005 роком якість води у водоймах І категорії за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками має тенденцію на покращення з (18,2±0,54)% та (18,2±0,52)% у 2005 році до (6,9±0,24) % та (5,9±0,14)% у 2014 році відповідно (рис. 3.7).

Але якщо за бактеріологічними показниками зменшення показників забруднення води поверхневих водоймищ здійснюється поступово протягом багатьох років, то зростання санітарно-хімічних показників в останні три роки свідчить про зростання хімічного забруднення води з (1,5±0,04)% у 2012, до (6,9±0,24)% у 2014.

У водоймах ІІ категорії якість води за санітарно-хімічними показниками впродовж останніх 10 років складає понад (15±0,4)%, за бактеріологічними показниками має тенденцію на деяке зниження з (20,3±0,64)% у 2005 році до (12,4±0,44)% у 2014 (рис. 3.8)

Рис. 3.7 Динаміка якості води водойм І-ї категорії Харківської області за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

Рис. 3.8 Динаміка якості води водойм ІІ-ї категорії Харківської області за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

Відповідно до Постанов КМУ від 30.03.1998 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» та від 20.07.1996 № 815 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» протягом 2014 року з рекреаційних водойм області ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» було відібрано на санітарно-хімічні показники 1060 проб, з них із відхиленням від нормативних вимог _ 173 проби, що становить (16,32±1,14) % проти (9,9±0,32) % у 2013 році.

За мікробіологічними показниками досліджено 1273 проб води водойм, з них не відповідало вимогам 179 проб, що становить (14,06±0,97) % проти (18,2±0,42) % у 2013 році.

З метою встановлення рівнів забруднення води безпосередньо в зонах рекреацій водних об'єктів дисертантом були проведені дослідження води рекреаційних водойм в зоні найбільших 36 пляжів області та проаналізовані існуючі лабораторні дослідження за останні п'ять років.

Середні показники проведених щорічних досліджень по кожному з пляжів наведені у додатку Б.

Проведення власних лабораторних досліджень, системний аналіз та оцінка великого масиву інформації щодо отриманих результатів оцінки якості води рекреаційних водойм в районі 36 діючих найбільших пляжів Харківської області дав можливість зробити висновок про високу невідповідність води рекреаційних водойм нормативним вимогам, так за санітарно-хімічними показниками невідповідність становила (76,6±2,45)%, а за бактеріологічними показниками _ (36,1±1,23) % відібраних і досліджених проб води.

Враховуючи велику кількість різноманітних водних рекреаційних зон в Харківської області, які розташовані на річках, водосховищах, ставках, для більш точного узагальнення отриманих даних усі рекреаційні зони регіону були поділені на три основні частини за територіальною ознакою: перша - зони рекреації р. Сіверський Донець; друга - зони рекреації водойм м. Харкова та Харківського району; третя - зони рекреації інших водойм регіону.

Проведені дослідження проб води, відібраних з рекреаційних водойм дозволили встановити значну невідповідність її якості гігієнічним вимогам. Так в зонах рекреації, що розташовані на р. Сіверський Донець, невідповідність якості води встановленим нормативам за санітарно-хімічними показниками складало 13,8%, а за бактеріологічними - 11,1%.

В зонах рекреації, що розташовані на водоймах м. Харкова та Харківського району, невідповідність якості води за санітарно-хімічними показниками складало 25,0%, а за бактеріологічними показниками _ 11,0%.

В зонах рекреації, що розташовані на інших водоймах регіону, окрім р. Сіверський Донець, невідповідність якості води за санітарно-хімічними показниками складало 27,7%, а за бактеріологічними показниками _ 13,9% (рис. 3.9 та 3.10).

Рис. 3.9. Невідповідність якості води поверхневих водойм у місцях розташування зон рекреації за санітарно-хімічними показниками.

Примітка: 1 _ зони рекреації інших водойм регіону , 2 _ зони рекреації, водойм м. Харкова та Харківського району, 3 _ зони рекреації р. Сіверський Донець; р<0,05.

Рис. 3.10. Невідповідність якості води поверхневих водойм у місцях розташування зон рекреації за мікробіологічними показниками.

Примітка: 1 _ зони рекреації інших водойм регіону , 2 _ зони рекреації, водойм м. Харкова та Харківського району, 3 _ зони рекреації р. Сіверський Донець; р<0,05.

В основній рекреаційній водоймі регіону р. Сіверський Донець виявлено перевищення вмісту (табл. 3.2):

Таблиця 3.2 Показники забруднення зон рекреації р. Сіверський Донець

Місце відбору	Показник	Нормативне значення	Результати досліджень
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 647,7±27,3 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 643,2±26,9 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «З. б.» Вовчанського району	Загальна жорсткість	< 10,0 мг/дм3	до 18±0,7 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б. з.» Вовчанського району	Загальна жорсткість	< 10,0 мг/дм3	до 18±0,7 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б. н..» смт. Есхар Чугуївського району	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,8±0,1 (р<0,05)
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,8±0,1 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,8±0,1 (р<0,05)
пляж м.Зміїв Зміївського району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 56±1,1 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	14±0,3 (р<0,05)
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	Кольоровість	<35 градусів	до 64±2,4 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б. з.» смт. Старий Салтів Вовчанського району	Кольоровість	<35 градусів	до 57±2,2 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «З. б.» смт. Старий Салтів Вовчанського району	Кольоровість	<35 градусів	55±2,4 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	Кольоровість	<35 градусів	до 54±2,4 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б. н.» смт. Есхар Чугуївського району	Кольоровість	<35 градусів	49±2,1 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2500±91,2 (р<0,05)
пляж смт. Старий Салтів Вовчанського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2300±89,2 (р>0,05)
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2000±88,6 (р<0,05)
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,5±0,05 (р<0,05)
пляж бази відпочинку «Б.» смт. Есхар Чугуївського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,7±0,05 (р<0,05)
пляж м. Зміїв Зміївського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,7±0,07 (р<0,05)

В рекреаційних водоймах м. Харкова та Харківського району виявлено перевищення вмісту (табл. 3.3):

Таблиця 3.3 Показники забруднення зон рекреації м. Харкова та Харківського району

Місце відбору	Показник	Нормативне значення	Результати досліджень
пляж на ставку «Р.» смт. Пісочин Харківського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 544,2±22,5 (р<0,05)
Продовж. табл. 3.3
пляж на водоймищі с. Безлюдівка Харківського району	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,8±1,05 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,5±1,03 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	БСК5	< 4 мгО2/дм3	до 5,3±1,02 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	Завислі речовини	+0,75 до фонової	12±1,4 (р<0,05)
пляж на Основ'янському водоймищі, м. Харків	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 5±0,7 (р<0,05)
пляж на водоймищі с. Безлюдівка Харківського району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 5±0,7 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 5±0,6 (р<0,05)
пляж у Жовтневому гідропарку, р. Уди, Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 5±0,6 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	Вміст фтору	до 1,56 мг/дм3	до 1,8±0,03 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	Вміст фтору	до 1,56 мг/дм3	до 1,6±0,03 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 64±2,3 (р<0,05)
пляж на Основ'янському водоймищі, м. Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 44±1,93 (р<0,05)
пляж у Журавлівському гідропарку, м. Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 43±1,83 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	Кольоровість	<35 градусів	до 37±0,73 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 6200±25,5 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	Escherichia coli	до 5000 в 1 дм3	до 9500±229,5 (р<0,05)
пляж у Журавлівському гідропарку, м. Харків	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,2±0,07 (р<0,05)
пляж у Жовтневому гідропарку, р. Уди, Харків	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,2±0,07 (р<0,05)
пляж на Олексіївському водоймищі, м. Харків	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,2±0,07 (р<0,05)
пляж на ставку «Р.» смт. Пісочин Харківського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,3±0,07 (р<0,05)
пляж на водоймищі с. Безлюдівка Харківського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,3±0,07 (р<0,05)
пляж на Петрінківському водоймищі, м. Харків	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,5±0,02 (р<0,05)

В районних рекреаційних водоймах Харківської області виявлено перевищення вмісту (табл.3.4):

Таблиця 3.4 Показники забруднення зон рекреації рекреаційних водойм Харківської області

Місце відбору	Показник	Нормативне значення	Результати досліджень
пляж на Бритайському озері с. Михайлівка Лозівського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 1474±46,9 (р<0,05)
пляж на ставку Івашківське Барвінківського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 985,6±34,9 (р<0,05)
пляж на ставку Петренки Валківського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 905,1±33,4 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Кегичівка Кегичіського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 656±29,1 (р<0,05)
пляж на ставку с. Лютівка Золочівського району	Вміст сульфатів	500,0 мг/дм3	до 678±27,4 (р<0,05)
пляж на ставку Івашківське Барвінківського району	Загальна жорсткість	< 10,0 мг/дм3	до 16±0,6 (р<0,05)
пляж на ставку Петренки Валківського району	Загальна жорсткість	< 10,0 мг/дм3	до 17±0,6 (р<0,05)
смт. Мала Данилівка Дергачівського району	БСК5	< 4 мгО2/дм3	6,4±0,08 (р<0,05)
пляж на ставку с. Лютівка Золочівського району	Вміст заліза	до 0,33 мг/дм3	до 10±0,4 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Красний Кут Краснокутського району	Вміст хлоридів	< 350 мг/дм3	до 360±12,05 (р<0,05)
пляж на Печенізькому водосховищі смт. Печенегі Печенізького району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 14±1,2 (р<0,05)
пляж на Бритайському водосховищі с. Михайлівка Лозівського району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 14±1,2 (р<0,05)
пляж на ставку Івашківське Барвінківського району	Завислі речовини	+0,75 до фонової	до 7,4±0,9 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Кегичівка Кегичіського району	Азот нітратів	до 45,0 мг/дм3	до 58±1,5 (р<0,05)
пляж на ставку Петренки Валківського району	Азот нітратів	до 45,0 мг/дм3	до 55±1,5 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Мала Данилівка Дергачівського району	Азот нітрітів	до 3,3 мг/дм3	до 4,3±0,01 (р<0,05)
пляж на Бритайському водосховищі с. Михайлівка Лозівського району	Азот нітрітів	до 3,3 мг/дм3	до 4,3±0,01 (р<0,05)
пляж на ставку с. Черкаська Лозова Дергачівського райну	Кольоровість	<35 градусів	до 99±4,5 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Мала Данилівка Дергачівського району	Кольоровість	<35 градусів	до 85±3,7 (р<0,05)
пляж на ставку с. Лютівка Золочівського району	Кольоровість	<35 градусів	до 46±1,9 (р<0,05)
пляж на р. Оскіл м. Куп'янськ Куп'янського району	Кольоровість	<35 градусів	до 18±0,6 (р<0,05)
пляж на Бритайському водосховищі с. Михайлівка Лозівського району	Кольоровість	<35 градусів	до 18±0,6 (р<0,05)
пляж на ставку с. Кругляківка Куп'янського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2500±90,5 (р<0,05)
пляж на р. Оскіл м. Куп'янськ Куп'янського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2500±90,5 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Мала Данилівка Дергачівського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2000±89,2 (р>0,05)
пляж на ставку с. Лютівка Золочівського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 2000±88,6 (р<0,05)
пляж на ставку Івашківське Барвінківського району	Індекс ЛКП	до 1000 в 1 дм3	до 1500±88,6 (р<0,05)
пляж с. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,5±0,05 (р<0,05)
пляж на водоймі Івашківське Барвінківського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 1,8±0,05 (р<0,05)
пляж на ставку с. Черкаська Лозова Дергачівського райну	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,5±0,05 (р<0,05)
пляж на ставку с. Лютівка Золочівського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 2,8±0,07 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Красний Кут Краснокутського району;	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,0±0,07 (р<0,05)
пляж на ставку смт. Кегичівка Кегичіського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,2±0,07 (р<0,05)
пляж на Печенізькому водосховищі смт. Печенегі Печенізького району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,2±0,07 (р<0,05)
пляж на водоймі смт. Мала Данилівка Дергачівського району	Розчинний кисень	< 4 мгО2/дм3	до 3,3±0,07 (р<0,05)

Однією з головних основних причин погіршення стану якості води поверхневих водоймищ, які використовуються з рекреаційною метою, є недостатня очистка міських стічних вод, що скидаються у водні об'єкти, евтрофікація - зростання забруднення рекреаційних водойм інвазіями чужорідних видів, наприклад різними видами пістії тілорізовидної (Рistia stratiotes), а також іншими видами фітопланктонів та потрапляння до водоймищ поверхневим стоком забруднених вод з території населених пунктів і підприємств.

Згідно з даними річних статистичних звітів держсанепідслужби у Харківській області у 2013-2014 рр. знаходилось біля 77 об'єктів, які мали випуск стічних вод у поверхневі водойми, з них 17 випусків недостатньо очищених стічних вод.

Проблемними у сфері сталого функціонування каналізаційних очисних споруд та охорони поверхневих водойм від забруднення стічними водами залишаються питання необхідності своєчасного проведення поточних, капітальних ремонтних робіт та реконструкції очисних каналізаційних споруд, забезпечення постійного знезараження очищених стічних вод, в тому числі альтернативними методами. Важливим є здійснення постійного відомчого (виробничого) лабораторного контролю за якістю очистки стічних вод та води поверхневих водоймищ в зоні впливу скиду стічних вод.

Протягом останніх років у Харківській області на окремих ділянках р. Сіверський Донець у Чугуївському, Печенізькому та Зміївському районах та у р. Уди на території Харківського району відмічалось вторгнення (інвазія) агресивних чужорідних видів пістії тілорізовидної (Рistia stratiotes) (рис. 3.11)

Рис. 3.11. Пістія тілорізовидна (Рistia stratiotes)

З метою встановлення рівнів забруднення ґрунту (піску) безпосередньо в зонах рекреацій водних об'єктів нами були проведені дослідження пляжного матеріалу (піску) в зоні найбільших 36 пляжів області та проаналізовані існуючі результати лабораторних досліджень за останні п'ять років (з 2010 по 2014 рр.).

Лабораторні дослідження піску проводилися до, перед, під час та після закінчення купального сезону.

Середні показники проведених щорічних досліджень піску з пляжів по кожному з 36 найбільш великих пляжів наведені в додатках Д та Е.

За результатами аналізу отриманих досліджень встановлено, що протягом останніх п'яти років не виявлено забруднення піску (ґрунту) за санітарно-хімічними показниками (із 500 досліджених проб недотримання встановлених нормативів було виявлено тільки в одній).

У виконаних за цей період 633 мікробіологічних досліджень в 10 пробах піску виявлені патогенні мікроорганізми (1,58±0,25)%.

За період 2010-2014 рр. проведено 2333 дослідження проб піску за паразитологічними показниками, з яких у 173 - виявлено небезпечні для здоров'я людини гельмінти (7,42±0,54)% (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Динаміка стану забруднення піску пляжів рекреаційних водойм Харківської області за паразитологічними показниками за період 2010-2014 рр.

Для отримання даних від мешканців Харківської області та м. Харкова про основні критерії, якими вони користуються при виборі пляжу та про можливі зміни у стані їхнього здоров'я після відвідування ними пляжів протягом 2013-2015 рр., було проведено анкетування 866 респондентів за розробленою нами анкетою (додаток Е).

Респонденти розподілялись за категоріями розташування рекреацій: водойми м. Харкова; водойми басейну ріки Сіверський Донець; водойми Харківської області.

Анкетування проводилось у місцях масового скупчення людей (майдани, парки, сквери тощо). Опитуванням охоплено 866 осіб віком від 18 до 65 років. Респонденти давали оцінку ситуації на водних рекреаційних зонах в балах.

Основними критеріями, якими користувались респонденти при виборі зони рекреації для відпочинку це: якість води поверхневої водойми; благоустрій зон водних рекреацій; наявність на пляжі медичного та рятівного пунктів; доступність пляжу без використання громадського транспорту.

За оцінкою респондентів пляжі м. Харкова, за рівнем благоустрою, посіли перше місце. За пріоритетністю рішення в області проблемних питань в організації оздоровлення на воді респонденти вибрали наступне: на першому місці _ якість води рекреаційної зони (41,1%); на другому _ благоустрій зони рекреації (23,2%); на третьому _ наявність медичного та рятівного пунктів (21,6%); на четвертому _ доступність водної рекреаційної зони (без використання громадського транспорту) (14,1%) (табл.. 3.5).

Таблиця 3.5 Показники критеріїв при виборі пляжів за даними анкетного опитування.

№	Критерій оцінки	Відсоткове знечення
1	Якість води рекреаційної зони	41,1%
2	Благоустрій зони рекреації	23,2%
3	Наявність медичного та рятувального пунктів	21,6%
4	Доступність водної рекреаційної зони (без використання громадського транспорту)	14,1%

Водночас більше 5% респондентів у своїх анкетах зазначили, що вони не користуються пляжами Харківської області у зв'язку з їх незадовільним санітарним станом.

Висновки до розділу 3

1. Жодна програма розвитку Харківської області на перспективу не вміщує питань оптимізації та контролю умов оздоровлення населення на рекреаційних водоймах.

2. Значна частина об'єктів рекреаційних зон водних об'єктів знаходиться під постійною загрозою зростаючого антропогенного забруднення, що потребує проведення адміністративних, гігієнічних, екологічних та інших заходів. Питома вага підготовлених пляжів при оздоровчих закладах складає (12,9±6,02)%, а підготовлених громадських пляжів - (34,04±6,91)%.

3. Проведено гігієнічну оцінку якості води зон рекреації водних об'єктів регіону. Невідповідність якості води зон рекреації основної водної артерії Харківської області р. Сіверський Донець становила за санітарно-хімічними показниками 13,8±0,29% (р<0,05), за бактеріологічними показниками ? 11,1±0,16% (р<0,05); у зонах рекреації водойм м. Харкова та Харківського району ? 25,0±0,43% (р<0,05) та 11,0±0,15% (р<0,05), у зонах рекреації невеликих водойм сільських населених пунктів регіону - 27,7±0,67% (р<0,05) та 13,9±0,65% (р<0,05) відповідно.

4. Встановлено, що найбільш інтенсивно забруднена вода рекреаційних водойм (ставки, озера, малі річки), які розташовані на території сільських та селищних рад Харківської області. Показано, що типовими для них є хімічні забруднювачі. Зокрема у воді найбільш забруднених вищезазначених водних об'єктів спостерігалось перевищення встановлених нормативів заліза у 30 разів (10 мг/дм₃, р<0,05), завислих речовин у 19 разів (14 мг/дм₃, р<0,05), кольоровості у 2,8 раз (99 градусів р<0,05), сульфатів у 2 рази (997 мг/дм₃, р<0,05), загальної жорсткості у 1,7 раз (17 мг/дм₃, р<0,05), азоту нітрітів у 1,5 рази (4,3 мг/дм₃, р<0,05), БСК₅ у 1,5 рази (6 мгО²/дм₃, р<0,05), азоту нітратів у 1,2 рази (58 мг/дм₃, р<0,05). Також встановлено, що рівні бактеріального забруднення води цих водойм також мають тенденцію до збільшення. Зокрема, відмічалось перевищення вмісту у воді ЛКП, у середньому в 1,5 рази (1500, р<0,05).

5. Однією з головних основних причин погіршення стану якості води поверхневих водоймищ, які використовуються з рекреаційною метою, є недостатня очистка міських стічних вод, що скидаються у водні об'єкти, евтрофікація - зростання забруднення рекреаційних водойм інвазіями чужорідних видів, наприклад різними видами пістії тілорізовидної (Рistia stratiotes) та потрапляння до водоймищ поверхневим стоком забруднених вод з території населених пунктів і підприємств.

6. У Харківський області протягом останніх п'яти років понад 7% від загальної кількості проб ґрунту відібраного в зоні розташування пляжів не відповідають встановленим нормативам за паразитологічними показниками.

7. За аналізом даних анкетного опитування мешканці області на перше місце поставили якість води поверхневої водойми (41,1%), на друге благоустрій зон водних рекреацій (23,2%), на третє наявність медичного та рятівного пунктів (21,6%), на четверте доступність місця відпочинку без використання громадського транспорту (14,1%).

Основний зміст розділу 3 «Еколого-гігієнічна оцінка стану використання рекреаційних водойм» викладений у таких працях:

1. Литвиненко Н. И. Коррекция концепции управления отходами в бассейне реки Северский Донец - трансграничного источника водоснабжения и главного рекреационного водоема Харьковской области / О. М. Касимов, Н. Г. Щербань, В. В. Мясоедов, Н. И. Литвиненко, К. А. Кривонос // Экологический вестник Северного Кавказа - 2015 т.11 № 2 - С. 30-33.

2. Lytvynenko M. I. Justification of Preventive Antiparasitic Measures on Recreational Waters / M. G. Shcherban, V. V. Myasoyedov, M. I. Lytvynenko, K. A. Krivonоs, A. I. Bezrodnaya //Applied Science Reports № 11 (1), 2015 С. 26-28.

3. Литвиненко М. І. Порівняльний аналіз стану рекреаційних водойм Харківської області за результатами санітарних та екологічних досліджень / М. І. Литвиненко, М. Г. Щербань, В. В. Гарник, Л. М. Мельник, О. Г. Васенко // Одеський медичний журнал. - 2015. ? № 6. ? С. 56?62

4. Литвиненко М. І. Стан забруднення води рекреаційних водойм Харківської області / М. І. Литвиненко, Г. Л. Литвиненко, М. Г. Щербань // Медична наука та практика XXI століття : збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 6-7 лютого 2015 р. - Київ : Київський медичний науковий центр, 2015. - С. 109-110.

5. Литвиненко М. І. Сучасні проблемні аспекти санітарно-екологічного стану рекреаційних водойм в Україні / М. І. Литвиненко, Г. Л. Литвиненко, М. Г. Щербань // Пріоритети сучасної медицини: теорія і практика : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Одеса, 6-7 лютого 2015 р. / Міжнародний гуманітарний університет. - Одеса, 2015. - С. 131-133.

6. Щербань М.Г. Обґрунтування комплексних заходів щодо забезпечення оптимальних умов для оздоровлення та масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах / М.І. Литвиненко, М.Г. Щербань, Л.С. Махота, Т.І. Тонкошкур, В.В. Гарник, Т.Б. Єфімова, Г.В Гуторова // Збірник тез доповідей науково-практичної конференції (Одинадцяті марзєєвські читання) «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». ? Київ, 2015 С.79-81.

7. Литвиненко М. І. Обгрунтування еколого-гігієнічних заходів з проблеми захисту водних рекреацій від впливу відходів / Х. А. Кривонос, М. І. Литвиненко // збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука-2015» . - Запоріжжя, 2015 С. 152-153.

8. Литвиненко М. І. Оцінка ефективності оздоровлення дітей на рекреаційних водоймах за результатами натурного гігієнічного експерименту / М. І. Литвиненко, М. Г. Щербань, В. В. Гарник, Т. Б. Єфімова, Г.В. Гуторова // Гендер. Екологія. Здоров'я : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 210-річчю Харківського національного медичного університету, Харків, 21-22 квітня 2015 р. / ХНМУ. - Харків, 2015. - С. 280-282.

4. Науково-методичні основи оптимізації рекреаційного водокористування в Харківській області

Результати досліджень, представлені у трьому розділі свідчать, що у Харківській області значна частина поверхневих водоймищ втратила свою природну чистоту та здатність до самоочищення. Це підтверджує значне техногенне та антропогенне навантаження на водні рекреаційні зони регіону. Також встановлено дуже низький рівень благоустрою пляжів Харківської області.

Враховуючи зазначене, у четвертому розділі на основі системного аналізу, оцінки результатів поглибленого санітарного обстеження водних об'єктів та оцінки матеріалів досліджень рекреаційних зон Харківської області обґрунтовано та розроблено нові методичні документи, які регламентують вимоги до водних рекреаційних зон.

4.1 Загальні положення проблеми підвищення ефективності рекреаційного водокористування

Характерною ознакою для Харківського регіону є тісний взаємозв'язок між якістю води поверхневих джерел питного водопостачання, станом рекреаційних водойм, демографічними показниками та захворюваністю населення.

На теперішній час переважна кількість населення Харківської області використовує воду для питних потреб з головного поверхневого джерела регіону ріки Сіверський Донець, басейн якої в той же час є головною рекреаційною водоймою.

Населення регіону, яке використовує для питних потреб воду з підземних джерел водопостачання, також пов'язане з якістю поверхневих джерел, тому що частина води з відкритих джерел через ґрунтові води потрапляє до підземних джерел та впливає на якість питного водопостачання області.

Проведений нами аналіз якості питного водопостачання населення Харківської області за матеріалами, отриманими від Головного управління держсанепідслужби області та ДУ «Харківський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України» за період 2005-2014 рр. свідчить про те, що проблема із забезпечення населення якісною питною водою для Харківської області є актуальною і достатньо гострою.

Централізованим водопостачанням забезпечені 100% міст і селищ міського типу, розташованих на території області, і лише 24% сільських населених пунктів (решта 76%, а це 1286 сільських населених пунктів, отримує питну воду із нецентралізованих джерел). В переважній більшості у сільській місцевості централізованим водопостачанням забезпечена не вся територія населеного пункту, а тільки центральна його частина.

Централізоване водопостачання мешканців населених пунктів Харківської області здійснюється з 1637 джерел централізованого водопостачання, які живлять 143 комунальні водопроводи, 380 відомчих та 438 сільських водопроводів.

Порівняльний аналіз результатів лабораторних досліджень якості питної води з використанням статистичних методів показав, що за останні 5 років (2010-2014 рр.) питома вага проб води з перевищенням діючих нормативів за санітарно-хімічними показниками з усіх джерел централізованого водопостачання залишається стабільно високою, на рівні 12 % (рис. 4.1).

Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з відкритих водоймищ, які мають рекреаційне значення, та досліджених за аналогічний період за санітарно-хімічними показниками, склала 5 % (рис. 4.2) .

Рис. 4.1 Загальний відсоток нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками якості води з усіх джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 роки.

Рис. 4.2 Відсоток проб води нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками якості води поверхневих джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 роки.

За останні 5 років (2010-2014 рр.) питома вага проб води з перевищенням діючих нормативів за бактеріологічними показниками якості з усіх джерел централізованого водопостачання складає понад 4% (рис. 4.3).

Рис. 4.3 Загальний відсоток нестандартних проб води за бактеріологічними показниками якості з усіх джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 роки.

Питома вага нестандартних проб питної води з відкритих водоймищ, відібраних за аналогічний період, за бактеріологічними показниками складала понад 3% (рис. 4.4).

Рис. 4.4 Загальний відсоток нестандартних проб води за бактеріологічними показниками якості води поверхневих джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 роки.

Для більш детального вивчення стану забруднення питної води нами узагальнена інформація по кожному району області окремо за 2010-2014 рр. (рис. 4.5 та рис. 4.6).

Рис. 4.5 Загальний відсоток нестандартних проб води за мікробіологічними показниками якості води джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 рр. по кожному району області.

Найбільша питома вага нестандартних проб за мікробіологічними показниками виявлена на об'єктах централізованого водопостачання у Близнюківському - 28,6%, Дворічанському - 26,5%, Борівському - 20,7%, Печенізькому - 17,5%, Первомайському - 11,0% районах області.

Рис. 4.6 Загальний відсоток нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками якості води джерел централізованого водопостачання за 2010-2014 рр. по кожному району області.

Найбільша питома вага нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками виявлена на об'єктах централізованого водопостачання у Близнюківському - 70,0%, Борівському - 51,2%, Сахновщинському - 47,5%, Дворічанському - 44,1%, Лозівському - 35,3%, Золочівському - 33,2% районах області.

Аналіз санітарно-епідемічної ситуації, яка склалась на території області, свідчить, що споживання питної води з джерел централізованого водопостачання стає фактором ризику для здоров'я населення. Мікробне, зокрема вірусне забруднення питної води є причиною зростання захворюваності в регіоні на вірусний гепатит А, для якого водний фактор передачі вірусної інфекції є визначальним. Невідповідність якості питної води нормативним вимогам за санітарно-хімічними показниками є однією з причин поширення захворювань неінфекційної етіології: водно-нітратної метгемоглобінемії (надлишок у воді нітратів), сечокам'яної та жовчокам'яної хвороби (надлишок у воді мінеральних солей), серцево-судинних хвороб (жорстка вода), хвороб шлунково-кишкового тракту (надлишок у воді сульфатів) тощо, поява та зростання яких мають місце в регіоні.

Загальними причинами незадовільної якості води у Харківській області є незахищеність джерел водопостачання від забруднення шкідливими речовинами, незадовільний стан водорозподільних мереж, надходження забруднення з поверхневим стоком, урбанізація територій та неконтрольоване будівництво джерел децентралізованого водопостачання в населених пунктах і на території дачних поселень.

Однією з імовірних причин забруднення водоносного горизонту є недотримання та відсутність зон санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.

Заходи обласної програми «Питна вода Харківської області на 2006-2020 роки» стосовно будівництва нових водогонів, проведення робіт з реконструкції та модернізації існуючих водопровідних мереж у районах області здійснюються несвоєчасно та не в повному обсязі.

Таким чином встановлена невідповідність якості питної води діючим вимогам, як з підземних джерел водопостачання так і з головної рекреаційної водойми регіону р. Сіверський Донець.

Вищезазначене обумовлює необхідність нових методичних підходів до проблеми забезпечення населенн регіону питною водою гарантованої якості та до покращення стану води поверхневих водойм, які використовуються в рекреаційних цілях.

Оцінка ситуації свідчить, що в Харківському регіоні необхідно реалізувати наступні заходи:

1. Розробити генеральну схему рекреаційного використання водних об'єктів регіону на перспективу на основі наукового обґрунтування її подальшого розвитку.

2. Науково обґрунтувати напрямки та заходи з проблеми оптимізації використання рекреаційних водойм.

3. Обґрунтувати регіональну систему організації й контролю за функціонуванням рекреаційних водойм та забезпечення оптимальних умов для оздоровлення населення регіону.

4.2 Наукове обґрунтування та розробка еколого-гігієнічної складової до генеральної схеми рекреаційного використання водних об'єктів басейну річки Сіверський Донець на перспективу

Розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об'єктів басейну р. Сіверський Донець на перспективу здійснена на підставі системного аналізу санітарного-екологічного стану рекреаційних водних об'єктів та джерел питного водопостачання басейну р. Сіверський Донець, результатів виконання державних і регіональних програм з проблеми оздоровлення та охорони р. Сіверський Донець, а також власних науково-методичних розробок, які створені в процесі виконання дисертаційної роботи (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Генеральна схема рекреаційного використання водних об'єктів басейну ріки Сіверський Донець на території Харківської області на перспективу.

Генеральна схема рекреаційного використання водних об'єктів басейну ріки Сіверського Дінця на території Харківської області на перспективу

1. Загальні положення

Генеральна схема рекреаційного використання водних рекреаційних зон р. Сіверський Донець на перспективу розроблена з метою створення належних умов для оздоровлення та масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах Харківської області.

2. Аналіз стану забруднення поверхневих водоймищ басейну р. Сіверський Донець на території Харківської області.

Визначено, що в Харківський області рішення проблеми оздоровлення та охорони р. Сіверський Донець від забруднення здійснюється неефективно.

Так, на теперішній час не виконується у повному обсязі переважна більшість програм з оздоровлення та покращення санітарно-еколог...