Еколого-гігієнічне обґрунтування оптимізації регіональної системи рекреаційного використання водойм

Отже, до загальних відносяться заходи з проблем вивчення забруднення води поверхневих водойм, визначення джерел забруднення, обґрунтування заходів з охорони водойми та багато інших.

До специфічних заходів нами віднесено вивчення організаційних аспектів існуючого стану використання рекреаційних водойм на прикладі Харківського регіону; обґрунтування організаційних заходів зі створення регіональної системи організації та контролю умов оздоровлення та масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах; наукове обґрунтування та розробка заходів з проблем як оптимізації використання рекреаційних водойм, так і заходів з проблеми захисту довкілля внаслідок рекреаційного водокористування.

До цієї групи нами віднесено заходи з проблеми вдосконалення існуючої нормативної бази, яка регламентує вимоги до проведення наукових досліджень з метою вивчення санітарного та екологічного стану рекреаційних водойм, їх вибору, розвитку, облаштування та використання водних рекреаційних зон, розробка методичних аспектів визначення допустимого рекреаційного навантаження на водну рекреаційну зону, питання щодо поточного і перспективного розвитку мережі закладів відпочинку різного типу, об'єктів інфраструктури відпочинку населення, визначення режимів використання рекреаційних зон, регулювання потоків рекреантів і багато іншого.

Метою специфічних заходів є створення методичної бази, перш за все, для лікарів, екологів та фахівців, які обслуговують оздоровчі об'єкти рекреаційних водойм, використання якої дозволить створити належні умови для оздоровлення та масового відпочинку населення на воді, а також мінімізувати як можливий шкідливий вплив рекреаційних зон на здоров'я населення, так і можливий вплив на водну рекреацію наслідків рекреаційного водокористування.

У рамках специфічних заходів розроблений спосіб оцінки медико-екологічної напруги в районі розташування водної рекреаційної зони.

Медико-екологічну напругу визначають на основі комплексної інтегральної оцінки потенційної та реальної небезпеки існуючого шкідливого техно-антропогенного навантаження на водну рекреаційну зону.

Визначення ступеню медико-екологічної напруги включає оцінку стану забруднення води рекреаційної зони на основі:

1. Досліджень якості води за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками.

2. Визначення кількості фізико-хімічних досліджень з перевищенням гранично допустимих концентрацій пріоритетних за небезпекою для даної водойми хімічних сполук за період не менше 3 років.

3. Оцінки мікробіологічного забруднення води за період не менше 3 років на основі визначення кількості нестандартних проб.

4. Визначення величини біохімічного споживання кисню (БСК₅, мгО₂/дм³) та розчиненого кисню у воді (мг О₂/дм³).

Кількісну інтегральну оцінку потенційної та реальної небезпеки існуючої медико-екологічної напруги (М) розраховують за власно розробленою у рамках дисертаційної роботи формулою:

М = (G+I+P+B+R)/5,

де G -показник перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) пріоритетних за небезпекою хімічних сполук для даної конкретної рекреаційної водойми. Визначається в балах у відповідності від кількості досліджень з перевищенням ГДК (до 10 %- 1 бал; від 11 % до 30% - 2 бали; від 31% до 50 % - 3 бали;, до 51 % до 80 %- 4 бали; від 81 % - 5 балів).

I - загальний індекс мікробіологічного забруднення води (ЗІМЗВ), що характеризує загальний санітарний стан води водойми. Оцінюється в балах в залежності від кількості нестандартних проб (до 10 %- 1 бал; від 11 % до 30% - 2 бали; від 31% до 50 % - 3 бали; від 51 % до 80 % - 4 бали; від 81 % - 5 балів).

P - загальний показник хімічного забруднення (ЗПХЗ) - це формалізований сумарний показник хімічного забруднення води водойми небезпечними хімічними сполуками 1-2 класів небезпеки. Визначається кількістю досліджень з перевищенням гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для найбільш небезпечних хімічних сполук 1-2 класів небезпеки, присутніх у воді даної рекреаційної водойми. Оцінюється в балах в залежності від кількості досліджень з перевищенням ГДК ( до 10 % досліджень - 1 бал, до від 11 % до 30% - 2 бали, від 31% до 50 % - 3 бали, до 51 % до 80 %- 4 бали, від 81 % - 5 балів.

В - визначається, як абсолютна величина БСК₅, оцінюється в балах від 1 до 5 в залежності від величини показника БСК₅ ( до 2 мг/дм³ - 1 бал, від 2,1 до 5 мг/дм³ - 2 бали; від 5,1 до 10 мг/дм³ - 3 бали; від 10,1 до 25 мг/дм³ - 4 бали; більше 25 мг/дм³ - 5 балів).

R - визначається, як абсолютна величина розчиненого кисню у воді, оцінюється в балах від 1 до 5 у залежності від величини показників розчиненого кисню ( більше 4 мг/дм³ - 1 бал; від 3,9 до 3,6 мг/дм³ - 2 бали; від 3,5 до 3,1 мг/дм³ - 3 бали; від 3,0 до 2,1 мг/дм³ - 4 бали; менше 2,0 мг/дм³ - 5 балів).

Медико-екологічну напругу в районі розташування водної рекреаційної зони оцінюють в балах за наступними категоріями: від 1 до 1,8 балів - задовільна; від 1,9 до 2,7 балів - відносно напружена; від 2,8 до 3,6 балів - суттєво напружена; від 3,7 до 4,1 балів - критична або надзвичайна; від 4,2 до 5 балів _ катастрофічна або ситуація екологічної біди.

Стан медико-екологічної напруги нами визначено в зоні розташування водної рекреаційної зони на водоймі Івашківське, що в населеному пункті Івашківське Барвенківського району Харківської області. Узагальнені дані щодо забруднення води водоймі Івашківське за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками наведені у табл. 4.1 та табл. 4.2.

Таблиця 4.1 Динаміка забруднення води за санітарно-хімічними показниками в районі розташування рекреаційної зони на озері Івашківське Барвенківського району Харківської області.

Рік	Результати дослідження
	Запах (2)	рН (6,5-8,5)	Залізо (0,33)	Аміак (2,0)	Нітрати (45,0)	Окисність (10)	Хлориди (<= 350)	Сульфати (500,0)	Загальна жорсткість (<= 10,0)	Фтор (1,56)	Свинець (0,03)	Алюміній (0,53)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
2010	3	8,4	0,35	0,83	1	6	326,5	850,5	11,1	1,07	0,01	0,004
2011	3	8,4	0,35	0,25	<0,5	6,4	348,4	923,4	12,3	1,30	0,01	0,004
2012	3	8,4	0,3	0,63	1,5	8	316,6	750,1	8,1	1,32	0,01	0,004
2013	3	8,2	0,35	0,15	<0,5	7,4	238,4	985,6	16,3	1,32	0,01	0,004
2014	3	8,2	0,35	0,05	1	7,3	264,7	1190,4	20,3	1,06	0,01	0,004

Примітка: у дужках наведений наведено нормативне значення показника.

Таблиця 4.2 Динаміка забруднення води за мікробіологічними показниками в районі розташування рекреаційної зони на озері Івашківське Барвенківського району Харківської області

Рік	Результати дослідження
	Індекс ЛКП КУО/дм3 (1000)	Індекс Е. сoli КУО/дм3 (1000)	Патогенні мікроорганізми КУО/см3 (відсутність)
1	2	3	4
2010	1700	500	відсутня
2011	800	600	відсутня
2012	1200	600	відсутня
2013	1200	600	відсутня
2014	1700	500	відсутня

Примітка: у дужках наведено нормативне значення показника.

Середньорічні показники забруднення води озера Івашківське за останні п'ять років складають: запах - 3 бали (р < 0,001), рН - 8,3 одиниці (р < 0,001), залізо - 0,35 мг/дм³ (р < 0,05), аміак - 0,25 мг/дм³ (р < 0,05), нітрати - 1 мг/дм³ (р < 0,05), окиснюваність перманганатна - 7,5 мгО²/дм³ (р < 0,05), хлориди - 323 мг/дм³ (р < 0,05), сульфати - 975 мг/дм³ (р < 0,05), загальна жорсткість - 15 мг/дм³ (р < 0,05), фтор - 1,2 мг/дм³ (р < 0,05), свинець - 0,01 мг/дм³ (р < 0,05), алюміній - 0,004 мг/дм³ (р < 0,001), індекс ЛКП - 1320 в 1 дм³ (р < 0,05), індекс Е. Coli - 568 КУО/дм³ (р < 0,05), патогенні мікроорганізми в 1 дм³ - не виявлені.

Розраховуємо медико-екологічну напругу озера Івашківське за вищевказаною формулою:

М = (G+I+P+B+R)/5,

Відсоток проб води з перевищенням ГДК за санітарно-хімічними показниками пріоритетних за небезпекою сполук, відібраної протягом 5 років (2010-2014 рр.) з водойми Івашківське (величина G) складає 90% (12 досліджень - 11 з перевищенням ГДК (вміст сульфатів, заліза, величина загальної жорсткості).

Величина G складає - 5 балів.

Відсоток проб води з перевищенням встановлених нормативів за мікробіологічними показниками, відібраної протягом 5 років (2010-2014 рр.) з водоймі Івашківське (величина І) складає 83 % (12 досліджень - 10 з перевищенням ГДК (індекс ЛКП)).

Величина І складає - 5 балів.

Відсоток проб води, з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ГДК) вмісту у воді найбільш небезпечних хімічних сполук 1-2 класів небезпеки, відібраної протягом 5 років (2010-2014 рр.) з водоймі Івашківське (величина Р) складає 0 % (у 12 відібраних пробах відсутні перевищення ГДК хімічних сполук 1-2 класів небезпеки).

Величина Р складає - 1 бал.

Середній показник БСК₅ водойми Івашківське (величина В) дорівнює 5,3 мг/дм³.

Величина В складає - 3 бали.

Середній показник розчиненого кисню у воді озера Івашківське (величина R) дорівнює 1,8 мг/дм³.

Величина R складає - 4 бали.

Отже, оцінюємо медико-екологічну напругу водойми Івашківське за формулою:

М = (5+5+1+3+5)/5 та отримуємо М, що дорівнює 3,8 бали, що свідчить про критичну або надзвичайну екологічну ситуацію на досліджуваній водоймі.

Висновок: Медико-екологічна ситуація в районі розміщення рекреаційної зони на озері Івашківське відноситься до критичної з тенденцією переходу до катастрофічної за окремими показниками хімічного та мікробного забруднення води.

На наступному етапі розраховуємо медико-екологічну напругу в зоні розташування водної рекреаційної зони на водоймі Червонооскільського водосховища Борівського району Харківської області.

Узагальнені дані щодо забруднення води Червонооскільського водосховища за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками наведені у табл. 4.3 та таб. 4.4.

Таблиця 4.3 Динаміка забруднення води за санітарно-хімічними показниками в районі розташування рекреаційної зони на Червонооскільському водосховищі Борівського району Харківської області.

Рік	Результати дослідження
	Запах (2)	рН (6,5-8,5)	Залізо (0,33)	Аміак (2,0)	Нітрати (45,0)	Окисність (10)	Хлориди (<= 350)	Сульфати (500,0)	Загальна жорсткість (<= 10,0)	Фтор (1,56)	Свинець (0,03)	Алюміній (0,53)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
2010	2	7,9	0,05	1,33	12,3	9	111,5	550,5	8,1	1,47	0,01	0,004
2011	2	7,9	0,05	1,25	10,5	9	111,4	300,4	8,3	1,30	0,01	0,004
2012	2	7,9	0,03	1,36	10,2	9	111,6	303,3	7,1	1,32	0,01	0,004
2013	2	7,8	0,04	1,33	12,4	9,4	111,4	344,6	7,3	1,47	0,01	0,004
2014	2	7,8	0,04	1,34	12,4	9,3	112,7	347,4	7,3	1,46	0,01	0,004

Примітка: у дужках наведено значення нормативного показника.

Таблиця 4.4 Динаміка забруднення води за мікробіологічними показниками в районі розташування рекреаційної зони на Червонооскільському водосховищі Борівського району Харківської області.

Рік	Результати дослідження
	Індекс ЛКП КУО/дм3 (1000)	Індекс Е. сoli КУО/дм3 (1000)	Патогенні мікроорганізми КУО/см3 (відсутність)
1	2	3	4
2010	500	500	відсутня
2011	500	500	відсутня
2012	500	500	відсутня
2013	500	500	відсутня
2014	500	500	відсутня

Примітка: у дужках наведений нормативний показник.

Середньорічні показники забруднення води Червонооскільського водосховища за останні три роки складають: запах - 2 бали (р < 0,001), рН - 7,9 одиниць (р < 0,001), залізо - 0,04 мг/дм³ (р < 0,001), аміак - 1,31 мг/дм³ (р < 0,05), нітрати - 11,4 мг/дм³ (р < 0,05), окисність - 9,1 мгО²/дм³ (р < 0,05), хлориди - 111 мг/дм³ (р < 0,05), сульфати - 368 мг/дм³ (р < 0,05), загальна жорсткість - 7,7 мг/дм³ (р < 0,05), фтор - 1,37 мг/дм³ (р < 0,05), свинець 0,01 мг/дм³ (р < 0,05), алюміній - 0,004 мг/дм³ (р < 0,05), індекс ЛКП - 500 в 1 дм³ (р < 0,001), індекс Е. Coli -500 КУО/100 см³ (р < 0,05), патогенні мікроорганізми в 1 дм³ - не виділені.

Розраховуємо медико-екологічну напругу озера Івашківське за вищевказаною формулою:

М = (G+I+P+B+R)/5,

Відсоток проб води з перевищенням ГДК за санітарно-хімічними показниками пріоритетних за небезпекою сполук, відібраної протягом 5 років (2010-2014) з Червонооскільського водосховища (величина G) складає 10% (20 досліджень - 2 з перевищенням ГДК (вміст сульфатів)).

Величина G складає - 1 бал.

Відсоток проб води з перевищенням встановлених нормативів за мікробіологічними показниками, відібраної протягом 5 років (2010-2014 рр.) з Червонооскільського водосховища (величина І) складає 0% (у 20 відібраних пробах відсутні відхилення від встановлених нормативів).

Величина І складає - 1 бал.

Відсоток проб води з перевищенням встановлених гранично допустимих концентрацій (ГДК) найбільш небезпечних хімічних сполук 1-2 класів небезпеки, відібраної протягом 5 років (2010-2014 рр.) з Червонооскільського водосховища (величина Р) складає 0 % (у 12 відібраних пробах відсутні перевищення ГДК хімічних сполук 1-2 класів небезпеки).

Величина Р складає - 1 бал.

Середній показник БСК₅ Червонооскільського водосховища (величина В) дорівнює 3,3 мг/дм³.

Величина В складає - 2 бали.

Середній показник розчиненого кисню у воді Червонооскільського водосховища (величина R) дорівнює 3,2 мг/дм³.

Величина R складає - 3 бали.

Оцінюємо медико-екологічну напругу Червонооскільського водосховища за формулою:

М = (5+5+1+3+5)/5

М= 3,8

Висновок: Медико-екологічна ситуація в районі розміщення рекреаційної зони на Червонооскільському водосховищі відноситься до задовільної.

Аналогічно було розраховано медико-екологічну ситуацію ще на 23 зонах рекреації м. Харкова та Харківської області.

В результаті аналізу отриманих даних встановлено, що з 25 зон рекреації водних об'єктів, розташованих на різних рекреаційних зонах Харківської області, медико-екологічна напруга на 4-х водоймах - задовільна, що складає 16%, на 11 _ відносно напружена, що складає 44%, на 6 - суттєво напружена, що складає 24%, на 4 - критична, що складає 16%.

Критична медико-екологічна напруга відмічається на 4-х рекреаційних зонах: водойма Івашківське - Барвенківського району Харківської області, Петрінківське водоймище - м. Харків, ставки у с. Лютівка Золочівського району та у с. Черкаська Лозова Дергачівського району.

Суттєво напружений рівень медико-екологічної напруги відмічається на 6-ти рекреаційних зонах: ставок у с. Петренки Валківського району, Олексіївський лугопарк та Жовтневий гідропарк у м. Харків, ставок у смт. Красний Кут Краснокутського району, ділянка р. Сіверський Донець у смт. Есхар та с. Калугіно-Башкірівка Чугуївського району (табл. 4.5, рис. 4.8.).

Таблиця 4.5 Оцінка медико-екологічної напруги при використанні водних рекреацій Харківської області

Місце розташування зони водної рекреації	Величина G	Величина I	Величина P	Величина B	Величина R	Величина М	Рівень медико-екологічної напруги
1	2	3	4	5	6	7	8
Ізюмський район, м Ізюм, р. Сіверський Донець, пляж	1	1	1	3	1	1,4	задовільна
Валківський район, с. Петренки, ставок, пляж	4	4	1	2	3	2,8	суттєво напружена
м. Харків, Безлюдівське водоймище, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
Харківський район, с. Безлюдівка водоймище пляж бази відпочинку „А.”	1	1	1	3	4	2,0	відносно напружена
Ізюмський район, м Ізюм, р.Сіверський Донець, пляж	1	1	1	3	1	1,4	задовільна
Балаклійський район, м. Балаклія, р. Ляхівка, пляж	1	1	1	2	3	1,6	задовільна
Продовж. табл. 4.5
Харківський район, с. Пісочин, Ставок „Р.”, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
м. Харків, Основ'янське водоймище, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
м. Харків, Олексіївський лугопарк, р. Лопань, пляж	3	2	2	3	3	2,6	суттєво напружена
м. Харків, Журавлівський гідропарк, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
м. Харків, Жовтневий гідропарк, р. Уди, пляж	4	3	2	3	2	2,8	суттєво напружена
м. Харків, Петрінківське водоймище, пляж	5	5	2	4	3	3,8	критична
Печенізький район, смт. Печеніги, Печенізьке водосховище,пляж	2	2	1	3	3	2,2	відносно напружена
Чугуївський район, смт Есхар, р.Сіверський Донець, пляж бази відпочинку „Б.”	3	3	1	4	3	2,8	суттєво напружена
Чугуївський район, с. Клугіно-Башкирівка, р.Сіверський Донець, пляж	3	3	1	4	3	2,8	суттєво напружена
Вовчанський район, смт. Старий Салтів р.Сіверський Донець, пляж бази відпочинку „З. Б.”	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
Вовчанський район смт. Старий Салтів р.Сіверський Донець, „Б. З.”	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
Дергачівський район с.Черкаська Лозова, ставок, пляж	5	5	1	4	4	3,8	критична
Кегичівський район, смт. Кегичівка, ставок, громадський пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
Золочівський район, с. Лютівка, ставок, пляж	5	5	2	4	3	3,8	критична
Зміївський район, с. Зміїв, р.Сіверський Донець, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена
Продовж. табл. 4.5
Краснокутський район, смт. Красний Кут, ставок,пляж	2	2	1	3	2	2,0	суттєво напружена
Куп'янський район, м. Куп'янськ, р. Оскіл, пляж	2	2	1	3	2	2,0	відносно напружена

Рис. 4.8. Медико-екологічна напруга при використанні водних рекреацій Харківської області (відсоткове значення).

Вищезазначене яскраво підкреслює, що у Харківській області значна частина поверхневих водоймищ втратила свою природну чистоту та придатність до самоочищення, що свідчить про значне техногенне та антропогенне навантаження на водні рекреаційні зони регіону.

Висновки до розділу 4

1. Встановлено, що в Харківському регіоні сформовано тісний взаємозв'язок невирішених проблем централізованого водопостачання населення, використання рекреаційних водойм, захворюваністю населення з негативною динамікою демографічних показників, що обумовлює необхідність наукового обґрунтування та розробки комплексу заходів для покращення ситуації.

2. Для вирішення питань, пов'язаних зі стабілізацією якості питної води, необхідно забезпечити будівництво нових або реконструкцію існуючих водозабірних споруд, упорядкування зон санітарної охорони існуючих свердловин та проведення тампонажу недіючих свердловин, впровадження станцій (установок) доочищення питної води (як для населених пунктів в цілому, так і для окремих закладів); здійснення будівництва та реконструкції водопровідних очисних споруд, в тому числі на об'єктах, передбачених програмою «Питна вода Харківської області на 2012-2020 роки».

3. На підставі системного аналізу санітарного-екологічного стану рекреаційних водних об'єктів та джерел питного водопостачання басейну р. Сіверський Донець, результатів виконання державних та регіональних програм з проблеми оздоровлення та охорони р. Сіверський Донець розроблена «Генеральна схема рекреаційного використання водних об'єктів басейну р. Сіверський Донець на перспективу».

4. Апробовано та встановлено, що розроблений спосіб оцінки медико-екологічної напруги в районі розташування зон рекреацій водних об'єктів як специфічний захід є інформативним та об'єктивним показником визначення ризику для здоров'я відпочиваючого населення.

5. За результатами досліджень з оцінки медико-екологічної напруги в районах розташування 25 рекреаційних зон різних водойм Харківської області визначено, що медико-екологічна напруга на 4-х рекреаційних зонах - «задовільна» (16%); на 11 - «відносно напружена» (44%); на 6 - «суттєво напружена» (24%); на 4 - «критична» (16%).

Основний зміст розділу 4 «Науково-методичні основи оптимізації рекреаційного водокористування в Харківській області» викладений у таких працях:

1. Литвиненко М. І. Обгрунтування програми еколого-гігієнічних заходів до генеральної схеми рекреаційного використання водних об'єктів Харківського регіону / М. Г. Щербань, В. В М'ясоєдов, М. І. Литвиненко, Г. Л. Литвиненко, Н. М. Кателевська // Вісник української медичної стоматологічної академії "Актуальні проблеми сучасної медицини". - 2015. - Т. 15. ? Випуск 4 (52). ? С. 137?143.

2. Литвиненко М. І. Обґрунтування розробки проекту нормативного документу «Регламент експедиційних досліджень санітарно-екологічного стану рекреаційних зон транскордонної водойми басейну ріки Сіверський Донець» / М. Г. Щербань, В. В. М'ясоєдов, М. І. Литвиненко, К. А. Кривонос, О. Г. Васенко // Гігієна населених місць. - 2015 -№ 66 - С.60-64.

3. Литвиненко М. І. Регіональна система організації та контролю оздоровлення населення на рекреаційних водоймах : монографія / М. Г. Щербань, В. В. М'ясоєдов, В. А. Капустник, О. Г. Васенко, М. І. Литвиненко // Х. : ХНМУ, 2014. - 212 с.

4. Литвиненко М. І. Шляхи оптимізації використання рекреаційних водойм для оздоровлення населення / М. І. Литвиненко, М. Г. Щербань, В. В. М'ясоєдов, О. Г. Васенко // Збірник тез ІV міжвузівської науково-практичної конференції екологія - шляхи гармонізації відносин природи та суспільства, м. Умань 16-17 жовтня 2014 року / редкол.: О.О. Непочатенко (відп. ред.) та ін. - Умань, 2014. - С. 21-22.

5. Литвиненко М. І. Методика оценки медико-экологической ситуации в районе водной рекреационной зоны / М. І. Литвиненко, К. А. Кривонос // III Міжнародний форум студентів, аспірантів, Дніпропетровськ, 23-24 квітня 2015 р. / Д. : «Ліра», 2015. - С. 412.

• 5. Наукове обгрунтування та розробка проекту нового нормативного документу з проблеми дослідження, облаштування та використання водних рекреаційних об'єктів
• Згідно з чинним законодавством України рекреаційний фонд перебуває під охороною держави. В рекреаційних зонах встановлений особливий режим здійснення різних видів господарчої діяльності.
• На поточному періоді вимоги до зон рекреації водних об'єктів, що використовуються населенням для організованого масового відпочинку та купання, регламентуються великою кількістю нормативних актів в першу чергу, це: Конституция України [84], земельний кодекс України [66], водний кодекс України [28], Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» [58], Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» [62], Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [57], Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства України» [60], Указ Президента України від 15 червня 2001 року №436/2001 «Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах» [103], постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 року № 264 «Про затвердження Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах» [104], постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 «Про затвердження правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення» [105], наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 р. «Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України» [106], ГОСТ 17.1.5.02-80 «Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреаций водных объектов» [40], ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» [44], державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 [45], державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145 [46], ДСанПіН 5.5.5.23-99 державні санітарні правила і норми "Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів" [47], СанПиН № 4630-88 "Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения" [126], СанПиН № 4631_88 "Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения" [127].
• З метою досягнення об'єктивності проведення аналізу, стандартизації збору доказової інформації, забезпечення максимальної достовірності результатів еколого-гігієнічної оцінки нами було розроблено план-програму виконання завдання щодо обґрунтування необхідності розробки нових санітарних правил з контролю за функціонуванням та експлуатацією водних рекреаційних зон. В основу програми покладено теоретичні положення, фактичний матеріал та висновки нашого дисертаційного дослідження.
• Аналіз чинної в Україні основної та цільової нормативної бази щодо організації контролю оздоровлення і масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах засвідчив, що сучасна нормативна база, що лімітує рекреаційне навантаження, застаріла, недосконала та не дозволяє об'єктивно урахувати територіальні і соціально-економічні особливості регіонів .
• Перш за все, важливим недоліком існуючої та діючої бази є та обставина, що вимоги знаходяться в складі великої кількості нормативних документів, що є значною перешкодою для фізичних осіб _ арендаторів пляжів, які не є фахівцями щодо використання законодавчої бази в підготовчий період до купального сезону.
• Також, у вищезазначених документах відсутні важливі розділи та відомості щодо організаційно-методичних механізмів та санітарних вимог до вибору та функціонуванню рекреаційних ресурсів взагалі та водних рекреацій зокрема, що за рекомендаціями науковців обов'язково необхідно для адміністративних органів.
• Крім того, визначено, що вимоги, які зазначені у складі деяких нормативних документів, суттєво відрізняються між собою, а також відмічена наявність застарілих посилань.
• Наприклад, у п 2.10. ГОСТ 17.1.5.02-80 «Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов» [40] вказано, що контейнери для сміття повинні бути розташовані на бетонованих майданчиках із зручними під'їзними шляхами, а у п.п. 4.3. та 4.4. державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145, вимоги до поводження з відходами на пляжах зазначені у більш розширеному форматі, а саме: урни необхідно розташовувати на відстані 3-5 м від смуги зелених насаджень і не менше ніж 10 м від урізу води. Урни мають бути розставлені з розрахунку не менше однієї урни на 625 м² території пляжу. Відстань між установленими урнами не повинна перевищувати 25 м. Контейнери для зберігання побутових відходів слід встановлювати поза межами прибережної захисної смуги річок і водойм та пляжної зони з розрахунку один контейнер місткістю 1,1 м³ на 2500 м² площі пляжу [46].
• У п. 5.7.14 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» є посилання на ДСанПіН № 383 «Вимоги до води питної», який скасований наказом МОЗ № 400 від 12.05.2012 [44].
• У п. 2.5 ГОСТ 17.1.5.02-80 «Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов» є посилання на СНиП II-71-79, а у п. 2.6 останнього є посилання на ГОСТ 2874-73 [40], однак вищезазначені документи на сьогодні втратили чинність.
• Також на вищезазначені санітарні норми та правила є посилання у п. 5.7.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» [44], у якому зазначено, що пляжі треба облаштувати громадськими вбиральнями та обладнанням для збирання та зберігання побутових відходів згідно з «Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць», затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145 [46].
• Вимоги щодо проведення дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних робіт у місцях розміщення зон рекреації водних об'єктів зазначені виключно у ст.ст. 16, 18, 33 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» [62].
• Питання щодо необхідності вимог контролю за станом забруднення піску на об'єктах рекреації на воді визначено тільки у п.п. 4.8 та 4.9 державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145, однак у цьому нормативному документі не зазначені вимоги щодо лабораторного контролю за станом піску (точки відбору, кратність, перелік інгредієнтів).
• За результатами проведеного аналізу та оцінки чинної існуючої нормативної бази (ІНБ) зроблено наступні висновки:
• 1. В існуючих нормативних матеріалах мають місце рекомендації загального характеру (для всіх, «розмито», а що і кому робити, чітко не вказано), внаслідок чого існуючі важливі адресні рекомендації науковців конкретно для адміністративних органів, які відносяться до вибору та розвитку водних ресурсів на стадіях районування, планування та облаштування територій, а також виконання конкретного обсягу інших проектно-планувальних робіт, що є обов'язковими і базовими умовами забезпечення успішності практичної реалізації проблеми розробки дієвих та ефективних регіональних схем рекреаційного використання водних ресурсів на перспективу, не знайшли свого відображення в ІНБ.
• 2. В ІНБ відсутні рекомендації для адміністративних органів щодо створення в регіонах цільових адміністративних структур, відповідальних за організацію та контроль за створенням належних умов оздоровлення та масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах.
• 3. Основні вимоги до вибору території зон рекреації водних об'єктів, та до розміщення зон рекреації водних об'єктів знаходять у 5 різних за змістом і характером нормативних актів різних Міністерств.
• 4. В ІНБ відсутні рекомендації для упорядників та медперсоналу щодо проведення протиепідемічних заходів спеціального призначення «до», «в період» та «після» купального сезону.
• 5. В ІНБ відсутні узагальнені протиепідемічні та протипаразитарні вимоги.
• Таким чином, на сучасному періоді ІНБ унеможливлює ефективне та доступне використання упорядниками зон рекреацій водних об'єктів (ЗРВО) за цілою низкою чинників, та перш за все, вони не є фахівцями з оздоровлення населення.
• Враховуючи недосконалість існуючої нормативної бази, яка контролює функціонування рекреаційних зон, з метою оптимізації санітарно-екологічного законодавства та подальшої гармонізації із законодавством країн-членів ЄС, за матеріалами дисертаційної роботи обґрунтовано і розроблено проект нових Державних санітарних правил і норм «Еколого-гігієнічні вимоги до облаштування, утримання і організації режиму діяльності зон рекреації водних об'єктів».
• Нормативний документ охоплює всі напрямки функціонування водної рекреаційної діяльності та складається з 8 розділів:
• У першому та другому розділах - визначена сфера дії нормативного документу та суб'єкти господарської діяльності, які повинні його виконувати; наведені основні терміни, що використовуються у сфері водної рекреаційної діяльності. У третьому - шостому розділах зазначені основні вимоги до вибору території зон рекреації водних об'єктів, до розміщення зон рекреації водних об'єктів, до благоустрою зон рекреації водних об'єктів та до медичного забезпечення населення, які знаходяться на території зон рекреації водних об'єктів. У сьомому розділі зазначені вимоги до якості води водних об'єктів, які використовуються для рекреації.
• У додатках до нормативного документу наведені розміри ландшафтних зон на одного відвідувача, площі території різного функціонального використання у навколопляжній, пляжній і акваторіальній зонах, зразок паспорту пляжу, гігієнічні вимоги до складу і якості води водойми, що використовуються в рекреаційних цілях, гігієнічна класифікація водних об'єктів, що використовуються в рекреаційних цілях, за ступенем забруднення води та спосіб оцінки медико-екологічної напруги при використанні водної рекреації.
• Державні санітарні правила і норми «Еколого-гігієнічні вимоги до облаштування, утримання і організації режиму діяльності зон рекреації водних об'єктів» мають замінити основний на сьогодні документ, який регламентує вимоги до водних рекреацій ГОСТ 17.1.5.02-80 «Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреаций водных объектов», який буде відміненим з 01.01.2017 згідно постанові Кабінету Міністрів України.
• Проект нормативного документу розміщено у додатках до дисертації.
• Висновки до розділу 5
• 1. Високу актуальність проблеми оптимізації використання рекреаційних водойм шляхом формування еколого-гігієнічного механізму покращення умов для оздоровлення та масового відпочинку населення на воді визначено МОЗ України, Держсанепідслужбою, науковцями та фахівцями.
• 2. На основі проведеного аналізу та гігієнічної оцінки існуючої нормативної бази (ІНБ) надано еколого-гігієнічне обґрунтування для необхідності розробки нових санітарних правил до проблеми використання рекреаційних водойм з метою покращення умов оздоровлення та масового відпочинку населення на воді.
• 4. Доведено, що вимоги ІНБ розміщено у великій кількості нормативних документів, серед яких є суперечливі та застарілі. ІНБ не вміщує новітніх рекомендацій науковців щодо вибору, розвитку, оновленню та використанню водних рекреаційних ресурсів. Відсутні рекомендації щодо визначення та оцінки медико-біологічної напруги; проведення протиепідемічних заходів; необхідності створення в регіонах цільових структур з організації та контролю умов оздоровлення та масового відпочинку населення на воді та проведення системної роботи з упорядниками ЗРВО.
• 5. Підготовлений проект Державних санітарних правил і норм «Еколого-гігієнічні вимоги до облаштування, утримання і організації режиму діяльності зон рекреації водних об'єктів».
• Основний зміст розділу 5 «Наукове обґрунтування та розробка проекту нового нормативного документу з проблеми дослідження, облаштування та використання водних рекреаційних об'єктів» викладений у таких працях:
• 1. Литвиненко М. І. Обґрунтування розробки нових санітарних правил з проблеми використання рекреаційних водойм / М. Г. Щербань, В. В. М'ясоєдов, М. І. Литвиненко, К. А. Кривонос // Довкілля та здоров'я. - 2015. ? № 4 (75). ? С. 77?83.
• 2. Литвиненко М. И. Проект новых санитарных правил для водных рекреационных зон: обоснование включения некоторых требований для профилактики паразитарных заболеваний / Н. Г. Щербань, В. В. Мясоедов, Н. И. Литвиненко, К. А. Кривонос, А. И. Безродная, А. Л. Литвиненко // ScienceRise. - 2015. ? №7/4(12). - С. 74?77.
• 3. Литвиненко М. І. Обґрунтування необхідності внесення питань з проблем епіднагляду до нормативних документів, що регламентують вимоги до водних рекреаційних зон / М. І. Литвиненко, М. Г. Щербань, Л. С. Махота, Т. І. Тонкошкур, В. В. Гарник // Епідеміологічні дослідження в клінічній та профілактичній медицині: досягнення та перспективи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Харків, 12-13 березня 2015 р. / під ред. Т.О. Чумаченко. - Харків, 2015. - С. 155-157.

4. Литвиненко М. І. Гігієнічне обґрунтування проекту нових санітарних правил нормативного регламенту до проведення досліджень на рекреаційних водоймах в умовах експедиції / М. І. Литвиненко, Х. А. Кривонос // збірник наукових праць XVIII Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Eкологія. Людина. Суспільство». - Київ, 2015 С.173

5. Lytvynenko М. І.., Scientific substantiation of the creation on the basis of the optimization of recreational water use of methodical and normative documents of sanitary-ecological profile / M. G. Shcherban, V. V. Myasoyedov, M. I. Lytvynenko, O. N. Litvinova, G. L. Lytvynenko // Geneva theoretical and practical forum of free topics, 2015. Р. 74-79.

6. Наукове обрґунтування й розробка еколого-гігієнчної концепції і практичних заходів з підвищення ефективності оздоровлення та масового відпочинку населення на водних рекреаційних зонах

Аналіз регіональних програм розвитку Харківської області свідчить, що вони передбачають реалізацію загальних водоохоронних заходів та заходів з охорони здоров'я населення, але проблема створення конкретної чіткої регіональної системи організації та контролю за рекреаційними водоймами та умовами оздоровлення й масового відпочинку населення на воді не знайшла свого висвітлення в жодній регіональній програмі м. Харкова та області.

Враховуючи вищевикладене, на основі системного аналізу й оцінки результатів вивчення санітарно-екологічного стану водних рекреаційних зон Харківської області обґрунтовано та розроблено методичний документ _ еколого-гігієнічну концепцію з охорони здоров'я населення на водних рекреаційних зонах.

Створення концепції та практичних заходів з підвищення ефективності оздоровлення й масового відпочинку населення на рекреаційних водоймах базувалось на трьох результатах аналітичної еколого-гігієнічної оцінки стану трьох важливих взаємопов'язаних складових, а саме:

1) Стану захворюваності первинної населення та динаміки демографічних показників Харківській області.

2) Якості води рекреаційних водних об'єктів.

3) Динаміки підготовки рекреаційних водних зон до купального сезону.

Аналіз захворюваності населення та динаміки демографічних показників Харківській області інформація щорічної статистичної звітності уститанов та закладів держсанепідслужби у Харківській області (форма 18-0) за період з 2004 по 2014 р.р.

Встановлено, що чисельність населення Харківської області за цей період знизилась на 12494 особи (з 2851100 до 2721606 рис. 6.1)

Рис. 6.1. Динаміка чисельності населення Харківської області за період 2004-2014 р.р.

За період дослідження в області зафіксовано зниження показників народжуваності з 16,40,71 у 2004 до 14,50,67 на 1000 населення у 2014 році та підвищення показників смертності з 7,50,21 у 2004 до 9,80,26 на 1000 населення у 2014 році (рис. 6.2).

Рис. 6.2 Динаміка народжуваності та смертності населення в Харківській області за період 2004-2014 р.р.

Демографічне співвідношення показників динаміки народжуваності і смертності примушує оцінювати нинішню демографічну ситуацію як нестабільну.

У 2014 році в області зареєстровано більше 195 тисяч випадків інфекційних захворювань (з урахуванням грипу та ГРВІ). В структурі захворюваності провідне місце посідають повітряно-крапельні інфекції, питома вага яких складає - (37,21,37)% (2005 рік - (39,41,36)%), друге - гострі кишкові інфекції - (29,81,15)% (2005 рік - 28,31,15)%), третє - паразитози - (20,60,93)% (2005 рік - (21,00,95)%) (рис. 6.3).

Рис. 6.3 Структура інфекційної захворюваності населення Харківської області у 2014 році

Встановлено, що в області відмічається зростання захворюваності шигельозами на (11,80,27)%, гастроентероколітами з встановленим збудником _ на (19,30,77)%, ротавірусним ентеритом _ на (22,20,43)%, гастроентероколітами з невстановленим збудником _ на (3,60,03)%, кором _ у 7,10,17 рази, гострим вірусним гепатитом А _ у 4,10,16 рази, хронічними вірусними гепатитами _ у 2,60,06 рази, кашлюком _ у 3,50,08 рази.

Відбулося зниження захворюваності сальмонельозом на (15,90,23%), ієрсиніозом _ на (50,01,35)%, менінгококовою інфекцією _ на (31,10,83%), вірусним менінгітом _ на (41,70,83%), гострим вірусним гепатитом В _ на (4,000,2)%, гострим вірусним гепатитом С _ на (26,6%0,83%), епідемічним паротитом _ на (16,70,5)%, гострими респіраторними вірусними інфекціями _ на (5,80,03)%, грипом _ на (56,51,23%), ураженості педикульозом _ на (5,10,03)%. Протягом останніх років не реєструвались випадки черевного тифу та паратифів, дифтерії, поліомієліту, гемофільної інфекції, правцю, сибірки, бруцельозу, туляремії, ГЛНС, орнітозу.

Можна зробити висновок, що в Харківській області епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій зберігається напруженою, оскільки у 2014 році зафіксовано зростання рівня захворюваності за останній період на (7,30,23)% у порівнянні з 2010 роком. В структурі гострих кишкових інфекцій переважає захворюваність гастроентероколітами, питома вага яких складає (74,02,9)%, на другому місці сальмонельози - (18,60,64)%, на третьому - шигельоз - (7,40,23)%. (рис. 6.4).

Рис. 6.4 Структура захворюваності населення Харківської області на гострі кишкові інфекції у 2014 році.

Аналіз результатів епідеміологічного розслідування випадків гострих кишкових інфекцій серед населення, за даними держсанепідслужби, свідчить, що в Харківський області головним шляхом передачі збудників є харчові продукти, у т.ч. при сальмонельозі він становить (91,13,7)%, шигельозі - (92,43,9)%, гастроентероколіті - (97,24,1)%.

Контактно - побутовий шлях передачі збудників при сальмонельозі становить (8,90,4)%, шигельозі - (7,60,35)%, гастроентероколіті - (2,80,03)%.

Шигели Флекснера і Зонне залишаються основними видами збудників шигельозу та складають відповідно (67,52,2)% (та 32,51,2)%.

Дещо покращилась ситуація в регіоні з діагностикою вірусної етіології захворювань. Так, у 2014 році отримано лабораторне підтвердження ротавірусам у 2127,4 випадках у порівнянні з 2005 це становило у 240,4 випадках (мал. 4.5). Ротавірусний ентерит, в основному, реєструється серед дитячого населення - (96,14,8) %, на молодшу вікову групу 0-4 роки припадає (86,14,4) % випадків захворювань (рис. 6.5).

Рис. 6.5 Динаміка інфекційних захворювань ротавірусної етіології в Харківській області за період 2005-2014 р.р.

Інтенсивний показник захворюваності на гострі вірусні гепатити у Харківській області залишається на рівні минулих років та складає - 7,810,24 на 100 тис населення, що свідчить про високу інтенсивність епідемічного процесу.

У структурі гострих вірусних гепатитів (ВГ) за період 2005-2014 р.р. питома вага складає: ВГ В - (46,51,8)%, ВГ С - (37,11,4) %, ВГ А - (15,90,6) %, неуточнений вірусний гепатит 0,5% (рис. 6.6).

Рис. 6.6 Структура захворюваності населення Харківської області на вірусні гепатити за період 2005-2014 р.р.

Захворюваність населення області на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції продовжує займати пріоритетне місце серед інфекційній захворюваності в регіоні, а питома вага випадків захворюваності склала (86,53,6) % (2005 рік - (93,44,4) %).

У 2014 році було зареєстровано 11186496 випадків ГРВІ та 401,57 випадків грипу (проти 1429063040 та 1586 у 2005 році відповідно).

Захворюваність населення паразитарними хворобами в області за останні роки має тенденцію на зниження з 46115 випадку на 100 тис населення у 2005 році відповідно до 2007 випадків у 2014 році (рис. 4.8).

На території області реєструвались 10 нозологічних форм гельмінтозів та 4 види протозойних захворювань. У структурі паразитарної захворюваності (84,52,6)% складають гельмінтози, (15,20,5)% - протозойні хвороби, 0,3% - сумісна інвазія.

Підсумовуючи вищезазначене можна констатувати, що епідемічна ситуація в області залишається напруженою.

Еколого-гігієнічний аналіз інфекційної захворюваності населення в Харківському регіоні дає змогу серед інших чинників ситуації також назвати незадовільну якість води поверхневих водоймищ.

Так, у водоймах І категорії за санітарно-хімічними показниками за останні три роки помічається зростання забруднення води з 1,5% у 2012 р. до (6,90,006) % у 2014 році.

У водоймах ІІ категорії якість води за санітарно-хімічними показниками протягом останніх 10 років залишається стабільно високою та складає понад (150,08)%.

Крім того, в Харківський області протягом останніх п'яти років понад 5% від загальної кількості проб ґрунту, відібраного на території житлової забудови та на території оздоровчих закладів, а також понад 7% в зоні розташування пляжів не відповідають встановленим нормативам.

Слід зазначити, що ситуація в регіоні із забезпеченням належних умов для оздоровлення та масового відпочинку населення на воді з кожним роком погіршується. З одного боку спостерігається тенденція до зменшення кількості оздоровчих закладів, а з другого постійно погіршується благоустрій водних рекреаційних зон.

Так, з 96 пляжів Харківської області - 18 не функціонують у зв'язку з тим, що бази відпочинку на яких вони знаходились призупинили своє функціонування. Ці пляжі засмічені відходами та непридатні для використання. Діяльність 6 пляжів заборонено санепідслужбою у зв'язку із незадовільною якістю води рекреаційних водоймищ, відсутністю медичного та рятувального пунктів, а також інших порушень вимог санітарного законодавства.

З діючих 78 пляжів Харківської області санітарні паспорти на їх функціонування своєчасно отримали на період відкриття купального сезону, лише 20 пляжів, що складало (200,05)% від загальної кількості водних рекреаційних зон.

На основі врахування вищезазначених складових була науково обґрунтована концепція з підвищення ефективності оздоровлення та масового відпочинку населення на водних рекреаційних зонах (далі - Концепція).

Еколого-гігієнчна концепція з охорони здоров'я населення на водних рекреаційних зонах.

1. Вступ.

Концепція створена для підвищення ефективності оздоровлення населення на рекреаційних водоймах та запобігання антропогенного навантаження на зони рекреації водних об'єктів.

2. Зазначення проблеми, на вирішення якої спрямована Концепція.

Необхідність оздоровлення та відтворення стану рекреаційних водойм Харківської області.

3. Актуальність розроблення Концепції.

В Харківській області значна частина поверхневих водоймищ втратила свою природну чистоту та здатність до самоочищення.

На теперішній час в області до жодної соціально-економічної та екологічної програми не внесено пропозицій щодо рішення проблеми оптимізації умов оздоровлення та масового відпочинку населення на воді, шляхом цілеспрямованого інтегрованого підходу до розв'язання санітарних та екологічних проблем водних ресурсів за басейновим принципом згідно вимог санітарного та екологічного законодавства.

На сьогодні в Харківської області більшість рекреаційних водних ресурсів втратили свою природну здатність до самоочищення.

Невідповідність якості води зон рекреації основної водної артерії Харківської області р. Сіверський Донець становила за санітарно-хімічними показниками 13,8, за бактеріологічними показниками ? 11,1; у зонах рекреації водойм м. Харкова та Харківського району ? 25,0 та 11,0, у зонах рекреації невеликих водойм сільських населених пунктів регіону - 27,7 та 13,9 відповідно.

З основних причин погіршення стану якості води поверхневих водоймищ, які використовуються, як зони рекреації є недостатня очистка міських стічних вод, що скидаються у водні об'єкти, евтрофікація - зростання забруднення рекреаційних водойм інвазіями чужорідних видів наприклад різними видами пістії тілорізовидної (Рistia stratiotes) та потрапляння до водоймищ поверхневим стоком забруднених вод з території населених пунктів і підприємств.

В Харківській області знаходиться 135 каналізаційних очисних споруд, з яких 74 мають скиди стічних вод у відкриті водоймища. З них неефективно проводиться очищення стічних вод на 29 очисних спорудах, в т.ч. не очищені стічні води скидають до водних об'єктів 15 очисних споруд.

Проблемними у сфері сталого функціонування каналізаційних очисних споруд та охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами залишаються питання:

- відсутності своєчасного проведення поточних, капітальних ремонтних робіт та реконструкції і відновлення роботи існуючих каналізаційних очисних споруд;

- забезпечення постійного знезараження очищених стічних вод, в тому числі використання альтернативних методів;

- забезпечення проведення відомчого (виробничого) лабораторного контролю за якістю очистки стічних вод та води поверхневих водоймищ в зоні впливу скиду стічних вод.

Встановлено, що забруднення ґрунту (піску) пляжів області складає більше 7 % від загальної кількості проб на рік за паразитологічними показниками.

З року в рік більше 75 % пляжів області залишаються непідготовленими до купального сезону.

Визначено, що основними чинниками непідготовленості рекреаційних водних об'єктів Харківської області до купального сезону є:

- невідповідність якості води рекреаційних водойм нормативним вимогам;

- не в повному обсязі проведені роботи щодо очищення чисельність та підготовки пляжів;

- відсутність лабораторних досліджень води з водойм та піску балансоутримувачами;

- відсутність медичного пункту та рятувального поста, неукомплектованість в повному обсязі штату медичного та рятувального персоналу;

- відсутність питних фонтанчиків, душових забезпечених водою гарантованої якості;

- відсутність акту обстеження дна акваторії пляжу водолазною службою;

- відсутність договорів зі спеціалізованими організаціями на вивіз твердих побутових відходів та рідких нечистот, відсутність проведення дератиза...