Патогенетичне обґрунтування попередження ускладнень дентальної імплантації на етапі первинної фіксації імплантату

Для контролю первинної механічної стабільності встановленого імплантату використовували метод частотно-резонансного аналізу для визначення КСІ інтраопераційно. Даний аналіз повторювали при відкриванні імплантатів на етапі протезування. При цьому основним завданням було з'ясування залежності механічної стабільності імплантатів залежно від вживаної методики передопераційного планування (див табл. 3.6).

Пацієнтам основної групи додатково до описаних досліджень проводили КПКТ області імплантації перед операцією і після неї. Діагностику та планування операції проводили за даними КПКТ.

В результаті проведених досліджень відзначили, що стабільність імплантату за даними післяопераційного частотно-резонансного дослідження була вище у пацієнтів основної групи, що пояснюється більш точним плануванням оптимального напрямку для установки імплантату за даними КПКТ з урахуванням будови щелепи і щільності кісткової тканини, в порівнянні з ортопантомограмою. Слід зазначити, що в основній групі в 20 випадках (87%) КСІ був вище або дорівнював 65, що дозволяє проводити одномоментне протезування і навантаження імплантату [190, 192, 194, 195]. У контрольній групі таке значення КСІ було отримано тільки в 10 випадках (43,5%), що пов'язано з браком інформації про будову кісткової тканини в зоні встановлення імплантату при плануванні імплантації за даними ортопантомографії. Середнє значення КСІ в основній групі становила 68,9+8,4, в контрольній - 62,6+13,1. В основній групі КСІ був достовірно (р<0,05) вище (див табл. 4.6, 4.7). Ці дані свідчать про набагато більш низьку ймовірність виникнення запальних ускладнень пов'язаних з недостатньою механічною фіксацією імплантату в основній групі.

Необхідно відзначити, що в контрольній групі, де планування проводилося по ортопантомограммі, напрямок препарування кісткової тканини визначали в-основному за зовнішніми її контурам і з огляду на попередній хірургічний досвід. Тобто щільність кісткової тканини в зоні препарування визначали при проведенні власне препарування шляхом визначення мануальних відчуттів, які є досить суб'єктивними. У такій ситуації дуже мало можливостей відкоригувати напрямок препарування, так як первинне свердління пілотною фрезою визначає напрямок для послідовного препарування з використанням фрез більшого діаметру. Як правило, змінити цей напрям при його невдалому визначенні не є можливим, тому що для цього необхідно зробити повторне свердління відступивши на певну відстань від першого, а це складно через обмеженість можливої ??зони імплантації. Більш того, немає ніякої гарантії, що при зміні напрямку навмання щільність кісткової тканини в зоні препарування виявиться вище.

При відкритті імплантатів на другому етапі значення КСІ в основній групі перевищували контрольну (в основний - 70,3+3,1, в контрольній - 69,1+4,7), втім, відмінності між двома групами не були статистично достовірними (р>0,05), що свідчить про те, що навіть при недостатній первинній механічній фіксації імплантату при відстркованому навантаженні можна очікувати поліпшення стабільності імплантату завдяки біологічній фазі остеоінтеграції (див табл. 4.6, 4.7). Внутрішньогрупові відмінності виражалися в статистично достовірному збільшенні (р<0,05) стабільності імплантату в обох групах, більш вираженому в контрольній групі (див табл. 4.6, 4.8). Цей факт узгоджується з відомими літературними даними [189, 190], де зазначено, що у імплантатів, що при установці мають низьке значення КСІ, з часом стабільність збільшується. Однак ті ж дослідники відзначають, що імплантати, які мають первинну стабільність нижче критичної (40-45), як правило, дезінтегруються в результаті розвитку запального процесу в періімплантній кісткової тканині [190, 192, 194, 195].

Незважаючи на те, що у відібраних клінічних групах не відбулося розвитку ускладнень, які привели б до видалення встановленого імплантату, це є наслідком ретельного відбору пацієнтів в клінічні групи, а також майстерності хірургів, які виконували операції установки імплантату. Достовірно нижча первинна стабільність імплантатів в контрольній групі свідчить про необхідність використання КПКТ при плануванні імплантації з метою максимально поліпшити первинну фіксацію імплантату, для максимального зниження ймовірності розвитку запальних ускладнень.

Слід зазначити, що особливу увагу подальших досліджень в даній області слід приділити розробці та патогенетичному обґрунтуванню методик планування з використанням програм для перегляду і аналізу КПКТ, враховуючи специфіку апаратури і програмного забезпечення, що поставляються різними виробниками. Слід запровадити проведення КПКТ з подальшим аналізом отриманих даних в стандартний протокол проведення реабілітації з використанням дентальних імплантатів.

Перспективним напрямком для майбутніх досліджень є розробка і застосування хірургічних шаблонів для свердління, виготовлених за даними передопераційного планування [22, 24].

Вихідними для таких методик є дані зі спіральних або конусно-променевих томографів. Програмне забезпечення переводить ці дані в форму тривимірної моделі щелепно-лицьової системи. З отриманої моделлю можна проводити будь-які маніпуляції: обертання, розріз в будь-якій площині, вимір кутових і лінійних розмірів.

Можна віртуально проводити різні хірургічні втручання, включаючи віртуальну установку одного або декількох імплантатів. При цьому існує можливість вибирати різні їх характеристики - довжину, ширину і форму, в тому числі з використанням вбудованих в програму баз даних виробників різних імплантатів. Ця віртуальна установка проводиться з урахуванням розташування всіх анатомічних структур і індивідуальних особливостей щелепно-лицевої ділянки, в тому числі в таких проблемних зонах, як кісткова тканина, прилегла до нижньощелепного каналу і області дна гайморової пазухи.

Є можливість візуального контролю установки. Можна встановити імплантати паралельно або під необхідним кутом, на необхідну глибину і в потрібну позицію. Існує можливість вимірювання паралельності, установки їх по заданій дузі і вимірювання щільності навколишньої кісткової тканини. Можливе використання і віртуальних протезів, які будуть встановлюватися на ці імплантати.

Підготовлений і затверджений план лікування у вигляді тривимірної моделі з встановленими віртуальними імплантатами може бути збережений в електронному вигляді, на підставі цих даних, можна виготовити хірургічний шаблон, який спирається на зуби, ясна або поверхню кістки і має направляючі втулки для установки імплантатів, причому вони будуть точно відповідати віртуально поставленим опорам. Таким чином, можна проводити установку імплантатів в повній відповідності з віртуальними маніпуляціями. Такий шаблон дозволяє точно перенести заплановане за даними КТ положення, нахил і глибину свердління в умовах клініки. Ці шаблони дозволяють також проводити імплантацію без відшаровування слизово-окісного клаптя, через отвори, зроблені спеціальним трепаном.

Одним з важливих застосувань даного методу є одномоментна установка імплантату з фіксацією протеза. В цьому випадку можна виготовити не тільки хірургічний шаблон, але і модель щелепи з встановленими імплантатами. Таким чином, зуботехнічна лабораторія може ще до операції виготовити протез, як знімний, так і стаціонарний, який може бути фіксований одразу після операції.

Таким чином етіопатогенетично обґрунтований комплексний метод планування внутрішньокісткової дентальної імплантації дозволяє отримати максимальну кількість інформації про стан кісткової тканини, що дозволяє провести оперативне втручання з високим ступенем ефективності, і зменшити кількість ускладнень.

Запропонований спосіб оцінки стану імплантату дозволяє підвищити точність контролю результатів лікування, що є основою для максимального зменшення можливості виникнення запальних ускладнень на етапі первинної фіксації імплантату.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і вирішення актуального наукового завдання сучасної патологічної фізіології, що полягає у патогенетичному обґрунтуванні попередження запальних ускладнень дентальної імплантації на етапі первинної фіксації імплантату шляхом розробки комплексного методу діагностики, планування, а також контролю ефективності на етапах імплантації.

1. У 8% випадків причиною невдач при проведенні реабілітації з використанням дентальних імплантатів є запальний процес в періімплантних тканинах, що виникає в різні терміни після проведення втручання. У ранньому післяопераційному періоді спостерігаються: періімплантит (0,86%), часткове оголення внутрішньокісткової або субперіостальної частини імплантатів (0,69%). На стадії остеоінтеграції спостерігаються: часткове оголення внутрішньокісткової або підокісної частини імплантатів (1,04%), рухливість імплантатів і біль в зоні їх локалізації (0,52%), рецидив запального процесу і резорбція кісткової тканини навколо імплантату (0,61%). На етапі функціонування протезної конструкції спостерігаються: часткове оголення внутрішньокісткової або підокісної частини імплантатів (2,25%), рухливість імплантатів і біль в зоні їх локалізації (2,42%), рецидив запального процесу і резорбція кісткової тканини навколо імплантатів (1,65%). У патогенезі ускладнень імплантації на етапі первинної фіксації імплантату беруть участь багато факторів. Вони можуть бути пов'язані як із загальним і місцевим статусом пацієнта, так і з технікою проведення втручання. Однією з найважливіших умов для успішної остеоінтеграції і подальшого функціонування імплантату є первинна механічна стабільність, яка забезпечує остеоінтеграцію за механізмом контактного остеогенезу.

2. Було експериментально показано, що навіть візуально якісна ортопантомограма, що відповідає всім вимогам, може мати спотворення відображення лінійних розмірів, а, відповідно, бути причиною помилок на етапі планування імплантації і потім на хірургічному етапі, що може привести до зростання числа ускладнень імплантації. При аналізі результатів вимірювань з'ясували, що за даними ортопантомографії відстань до нижньощелепного каналу була достовірно (р < 0,05) більше, ніж за даними КПКТ, що свідчить про недостатню точність ортопантомографії, крім того, ступінь дисперсії значень вимірів була набагато вище для ортопантомографії, що пов'язано з погрішностями в позиціонуванні об'єкта. Саме тому КПКТ є рекомендованим до застосування в дентальній імплантології методом рентгенологічного дослідження.

3. В результаті проведених досліджень встановлено, що методики діагностики та планування оперативного втручання впливають на ймовірність виникнення запальних ускладнень дентальної імплантації. Таким чином застосування патогенетично обґрунтованих методів планування втручання є однією з умов правильної установки імплантату і забезпечення первинної стабільності. Середнє значення КСІ в основній групі (в цій групі для планування втручання застосовували КПКТ) становило 68,9 ± 8,4, в контрольній - 62,6 ± 13,1. В основній групі КСІ був достовірно (р < 0,05) вище. При проведенні діагностики та планування імплантації необхідно застосовувати комплекс методів, що включають КПКТ, ультразвукову кісткову денситометрію (щоб виключити вплив системного стану кісткової тканини на процес остеоінтеграції і ймовірність розвитку ускладнень).

4. Для визначення стану встановлених імплантатів і ймовірності розвитку запальних явищ крім рентгенологічних і клінічних методів має застосовуватись патогенетично обґрунтована методика контролю стабільності імплантату, що дозволяє прямо оцінити механічну стабільність встановленого імплантату навіть на початкових стадіях запальних змін, коли клінічні і рентгенологічні методики неінформативні. Метод частотно-резонансного аналізу дозволяє визначити КСІ, сприяє поліпшенню прогнозованості імплантації. Дані, отримані в числовий формі легко порівнювати і документувати, проводити статистичну обробку.

Практичні рекомендації

1. При проведенні ендосальної дентальної імплантації рекомендовано використовувати патофізіологічно обґрунтований метод комплексного дослідження і планування, що дозволяє знизити ймовірність невдач при проведенні імплантації, що викликані розвитком запальних ускладнень завдяки покращенню первинної механічної фіксації імплантату.

2. Для об'єктивної оцінки механічної фіксації імплантату в кістковій тканині як одразу після встановлення, так і на етапі протезування рекомендовано застосовувати патогенетично обгрунтований метод контролю ефективності ендосальної дентальної імплантації. Метод частотно-резонансного аналізу дозволяє спрогнозувати та оцінити якість остеоінтеграції, а отже і ймовірність розвитку запальних ускладнень, що викликані недостатньою механічною фіксацією імплантату.

3. Рекомендовано використання КПКТ в плануванні імплантації, як оптимального методу діагностики, у порівнянні з ортопантомографією, яка дає недостатньо інформації та демонструє спотворення лінійних розмірів. Таким чином використання КПКТ дає змогу найбільш точно спланувати втручання і знизити ймовірність розвитку запальних ускладнень.

Перелік використаної літератури

1. Бер Марк Устранение осложнений имплантологического лечения. Издательский Дом «Азбука стоматолога», 2007-356 с.

2. Misch C.E. (2007) Contemporary Implant Dentistry, 3rd ed. Mosby-Elsevier, St. Louis.

3. Параскевич В.Л. Дентальная имплантология: Основы теории и практики. - 3-е изд. - М.:ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. - 400 с.: ил.

4. Клаудио Какачи, Йорг Нейгебауэр, Андреас Шлегел, Франк Сэйдел Справочник по дентальной имплантологии. М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 208 с.

5. Олесова В.Н. Комплексные методы формирования протезного ложа с использованием имплантатов в клинике ортопедической стоматологии. Дисс. д.м.н. Омск, 1993.

6. Norton M. Dental Implants (A Guide for the General Pratitioner). Quintessence Publishing Co., Inc. 1995.

7. Spiekerman H. Implantology (In the Series «Color Atlas of Dental Medicine») Thieme Medical Publishers, Inc., New York, 1995.

8. Павлов В.А., Худоногов Г.И. Двухфазная имплантация как метод выбора при протезировании безметалловыми зубными конструкциями из керамики. // Тез. докл. 3-я Межд. Конф. 4-6 июня, Саратов, 1996. - С. 26-27.

9. Вортингтон Ф., Ланг Б.Р., Лавелле В.Е. Остеоинтеграция в стоматологии (введение). М.: изд-во «Квинтэссенция», 2005.

10. Branemark P.-I., Zarb G.A., Albrektsson T. Tissue-Integrated Prostheses (Osseointegration in ClinicalDentistry). Quintessence Publishing Co., Inc. 1985.

11. Implant integration and stability. In Palacci (ed): Esthetic implant dentistry: Soft and hard tissue. Quintessence Publ Inc, Chicago, 2000; 1-17.

12. Meredith N. Assessment of implant stability as a prognostic determinant. Int J Prosthodont 1998; 11: 491-501.

13. Gher ME, Richardson AC. The accuracy of dental radiographic techniques used for evaluation of implant fixture placement. Int J Periodontics Restorative Dent 1995; 15:268-283.

14. Wyatt CC, Pharoah MJ. Imaging techniques and image interpretation for dental implant treatment. Int J Prosthodont 1998; 11:442-452.

15. Jacobs R and van Steenberghe D. Radiographic planning and assessment of endosseous oral implants. Berlin: SpringerVerlag, 1998.

16. Dula K, Mini R, van der Stelt PF, et al The Radiographic Assessment of Implant Patients: Decision-making Criteria, Int J Oral Maxillofac Implants 16:80-89, 2001.

17. Kraut RA. Utilization of 3D/Dental software for precise implant site selection: Clinical reports. Implant Dent 1992; 1:134-139.

18. Duyck J., Naert I. Failure of oral implants: Aetiology, symptoms and influensing factors // Clin. Oral. Investigations. 1998, vol.2, p. 102-114.

19. Renouard F, Rangert B. Risk factors in implant dentistry. Quintessence Publ. Co., Chicago, 1999, 176 p.

20. Перова М.Д., Колеснев Ю.М., Ведерникова А.М. Осложнения при использовании метода зубной имплантации, их анализ и профилактика. // Кубанский научный медицинский Вестник. Краснодар, 1996. - №5-6. - с. 59-61.

21. Васильев А.В. Осложнения при дентальной имплантации: Учебное пособие. СПБ.:ЧЕЛОВЕК 2013, 24 с.

22. Дентальна імплантація: навч. посібник / Є.Д. Бабов, В.О. Обуховський, Є.В. Гончаренко [та ін.]. - Одеса: ОНМедУ, 2012. - 144 с. - (Серія «Бібліотека студента-медика»).

23. Cranin A.N. et al. Atlas of Oral Implantology. Thieme Medical Publishers, Inc., New York, 1993.

24. Бабов Е.Д., Шутурминский В.Г., Гончаренко Е.В., Гулюк С.А., под редакцией Обуховского В.А. Основы дентальной имплантации. - Одесса: Первая рекламно-полиграфическая группа; Изд. «ВМВ», 2010. - 112 с.

25. Block M.S. Color Atlas of Dental Implant Surgery.?Fourth Edition. W.B. Saunders Company. 2015, 482 p.

26. American Society for Testing and Materials. Standart Specification for Unalloyed Titanium for Surgical Implant Application [ASTM F 67-88]. Philadelphia, ASTM Annual Standards, 1988, p. 7-8.

27. Bioactive titanium implants for shorter healing period; Љimщnek A., Strnad J., Љtмpбnek A.: Clin. Oral impl. Res. Vol.13, No.4, 2002

28. Кулаков О.Б. и др. Изучение взаимодействия винтовых имплантатов из сплава циркония Э-125 с костной тканью в эксперименте на животных // Рос. стоматологический журнал. 2000. No4. С. 8-10.

29. Akagawa Y, Ichikawa Y, Nikai H, Sturu H. Interface histology of unloaded and early loaded partially stabilized zirconia endosseous implant in initial bone healing //J. Prosthet. Dent. 1993, vol.69, p. 599-607.

30. Параскевич В.Л., МаксименкоЛ.Л. Одноэтапные винтовые имплантаты. Преимущества и недостатки // Новое в стоматологии. 2000. No8. С. 38-45.

31. Ericsson I. Biology and pathology of the periimplant soft tissue // Implantologie. 1997, vol.1, p. 7-18.

32. Лысенок Л. Остеоинтеграция: молекулярные, клеточные механизмы // Клиническая имплантология и стоматология. 1997. No1. С. 48-59.

33. Tonetti M.S., Schmid J. Pathogenesis of implant failures // Periodontal. 2000. 1994, vol.4, p. 127-138.

34. Dao T.T., Anderson J.D., Zarb GA. It's Osteoporosis a Risk Factor for Osseointegration of Dental Implants? // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. 1993, vol.8, p. 137-144.

35. Francesco Sanfilippo, DDS/Andrea E. Bianchi, MD, MDM. Osteoporosis: The Effect on Maxillary Bone Resorption and Therapeutic Possibilities by Means of Implant Prostheses-A Literature Review and Clinical Considerations. Int J Periodontics Restorative Dent 2003; 23:447-457.

36. Франке Ю., Рунге Г. Остеопороз. М.: Медицина. 1995, 304 с.

37. Ревелл П.А. Патология кости.M.: Медицина, 1993. 368 с.

38. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз. M.: Издатель Макеев, 2000. 196 с.

39. Риггз Б.Л., Мелтон III Л.Д. Остеопороз. Этиология, диагностика, лечение. M.; СПб.: ЗАО «Бином», 2000. 560 с.

40. Сорока Н.Ф. Остеопороз - одна из актуальных проблем современной медицины // Медицинские новости. 1996. No2. С. 26-28.

41. World Health Organization Study Group 1994. Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis. WHO Tech Rep Ser 1994; 843: 94-101.

42. El Askary A.S., Meffert R., Griffin T. Why do dental implants fail? Part I // Implant Dentistry, 1999, vol.8, p. 173-185.

43. Carl Misch, Randolph Resnik. Misch's Avoiding Complications in Oral Implantology 1st Edition. Mosby-Elsevier, St. Louis, 2017.

44. Робустова Т.Г. Воспалительные осложнения зубной имплантации // Проблемы стоматологии и нейростоматологии. 1999. No4. С. 45-47.

45. John V, Shin D, Marlow A, Hamada Y. Peri-Implant Bone Loss and

Peri-Implantitis: A Report of Three Cases and Review of the Literature. Case Rep

Dent. 2016; 2016:2491714. Epub 2016 Oct 19.

46. Дудко А.С. Некоторые аспекты гигиенического ухода за зубными имплантатами // Новое в стоматологии. 1998. No3. С. 73-77.

47. Bain CA and Moy PK. The association between the failure of dental implants and cigarette smoking. Int J Oral Maxillofac Implants 1993 (8): 609-615.

48. Gorman LM, Lambert PM, Morris HF, Ochi S, Winkler S. The effect of smoking on implant survival at secondstage surgery: DICRG interim report no. 5. Implant Dent 1994 (3): 165-168.

49. Перова М.Д. Козлов В.А. Характеристика периимплантита и особенности его лечения (клинико - гистологическое исследование). // Новое в стоматологии. М., 1999. - №9 (79) - С. 50-62.

50. Richter EJ. Basic biomechanics of dental implants in prosthetic dentistry. J Prosthet Dent 1989; 61:602-609.

51. Робустова Т.Г., Ушаков А.И., Абу-Асали Ияд, Сидельников А.И., Жусев А.И., Гончаров И.Ю., Бычков А.И., Базикян Э.А., Волкова И.Ю., Федоров И.В. Отдаленные результаты стоматологической эндоссальной имплантации. // Тез. докл. 3-я Межд. Конф. 4-6 июня, Саратов, 1996. - С. 35.

52. Булат А.В., Параскевич В.Л. Ключевые факторы выбора внутрикостных имплантатов при частичной адентии // Новое в стоматологии. 2000. No8. С. 67-73.

53. Параскевич В.Л. Методика выбора типа и размеров внутрикостных имплантатов при планировании лечения // Новое в стоматологии. 1998. No3. С. 45-52.

54. «Jeffcoat MK. Digital radiology for implant treatment planning

and evaluation. Dentomaxillofac Radiol 1992; 21:203-207.»

55. Klein M, Cranin AN, Sirakian A. A computerized tomography (CT) scan appliance for optimal presurgical and preprosthetic planning of the implant patient. Pract Periodontics Aesthet Dent 1993; 5:33-39, quiz 39.

56. Guerrero ME, Jacobs R, Loubele M, Schutyser F, Suetens P, van Steenberghe D. State-of-the-art on cone beam CT imaging for preoperative planning of implant placement. Clin Oral Investig 2006; 10: 1-7.

57. Ludlow JB, et al. Dentomaxillofacial Radiology 2003; 32:229-34

58. Воробьев Ю.И. Рентгенодиагностика в практике врача стоматолога. Москва, МЕДпресс-информ, 2004.

59. White SC, Heslop EW, Hollender LG, et al. Parameters of radiologic care: An official report of the American Academy of Oral and Maxillofacial Radiology. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2001; 91:498-511.

60. Petrikowski CG, Pharoah MJ, Schmitt A. Presurgical radiographic assessment for implants. J Prosthet Dent 1989; 61:59-64.

61. И.И. Сергеева, Т.Ф. Тихомирова, В.В. Рожковская, Н.А. Саврасова МЕТОДЫ ЛУЧЕВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ, ПРИМЕНЯЕМЫЕ В СТОМАТОЛОГИИ // БЕЛОРУССКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ №2/2003

62. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. Рентгендиагностика в стоматологии. М.: Медицина. 1999. - 451 с.

63. Петрикас А.Ж., Малинин А.Н. Современные возможности цифрового преобразования рентгеновской информации. Маэстро стоматологии №3 (8), 2002.

64. «Van der Stelt PF. Principles of digital imaging. Dent Clin North

Am 2000; 44: 237-248.»

65. Leif Kullman, DDS, PhD / Adel Al Asfour, BDS, BA / Lars Zetterqvist, DDS / Lars Andersson, DDS, PhD Comparison of Radiographic Bone Height Assessments in Panoramic and Intraoral Comparison of Radiographic of Implant Patients // Int J Oral Maxillofac Implants 2007; 22:96-100

66. Ортопантомография в стоматологии: Метод. рекомендации / МЗ СССР; Разраб. ЦНИИ стоматологии; Сост.: Н.А. Рабухина, Э.И. Жибицкая, А.П. Аржанцев, Э.Г. Чикирдин. - М., 1989. - 17 с.

67. Линденбратен Л.Д. Медицинская радиология и рентгенология./ Линденбратен Л.Д., Королюк И.П - М. Медицина, 1993. - С. 438-504.

68. Pecoraro M, Azadivatan-le N, Janal M, Khocht A. Comparison of observer reliability in assessing alveolar bone height on direct digital and conventional radiographs. Dentomaxillofac Radiol 2005; 34: 279-284.

69. Danforth RA, Clark DE. Effective dose from radiation absorbed during a panoramic examination with a new generation machine. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2000:89 (2); 236-43

70. Радиационная безопасность в челюстно-лицевой рентгенологии / Н.А. Рабухина, Р.В. Ставицкий, Э.В. Сахарова и др. // Вестн. рентгенологии и радиологии. - 1993. - №3. - С. 55-57.

71. Cohnen M, Kemper J, Mobes O, Pazelzik J, Modder U. Radiation dose in dental radiology. Eur Radiol 2002; 12: 634-637.

72. Schift Th Ambrosia J., Glass B. et al. Common positioning and technical errors in panoramic radiography // J. Amer. Dent. Ass. - 1986. - Vol. 111. No. 3. P. 422-426.

73. Pawelzik J, Cohnen M, Willers R, et al, A Comparison of Conventional Panoramic Radiographs With Volumetric Computed Tomography Images in the Preoperative Assessment of Impacted Mandibular Third Molars, J Oral Maxillofac Surg 60:979-984, 2002.

74. Fredholm U, Bolin A, Andersson L. Pre-implant radiographic assessment of available maxillary bone support: Comparison of tomographic and panoramic technique. Swed Dent J 1993; 17:103-9.

75. Miller, CS, Nummikoski, PV, Barnett, DA, Langlais, RP. Cross-sectional tomography. A diagnostic technique for determining the buccolingual relationship of impacted mandibular third molars and the inferior alveolar neurovascular bundle. Oral Surg Oral Med Oral Pathol 70:791-797, 1990.

76. Potter BJ, Shrout MK, Russell CM, and Sharawy M. Implant site assessment using panoramic cross-sectional tomographic imaging. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 1997 (84): 436-442.

77. Schropp L, Wenzel A, Kostopoulos L, Impact of Conventional Tomography on Prediction of the Appropriate Implant Size, Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 92:458-463, 2001.

78. Kaeppler G, New Radiographic Programs for Transverse Conventional Tomograms in the Dentomaxillofacial Region, Quintessence Int 30:541-549, 1999.

79. Kassebaum DK, Nummikoski PV, Triplett RO, Langlais RP Cross-sectional radiography for implant site assessment. Oral Surg Oral Med Oral Pathol 1990; 70:674-8.

80. Eckerdal 0, Kvint S. Pre-surgical planning for osseointegrated implants in the maxilla. A tomographic evaluation of available alveolar bone and morphological relations in the maxilla. Int J Oral Maxillofac Surg 1986:15:722-6.

81. Naitoh M, Kawamata A, Iida H, Ariji E. Cross-sectional imaging of the jaws for dental implant treatment: accuracy of linear tomography using a panoramic machine in comparison with reformatted computed tomography. Int J Oral Maxillofac Implants 2002; 17: 107-112.

82. Ilkay Peker, DDS, Ph1/Meryem Toraman Alkurt, DDS, PhD/Tansev Mihcioglu, DDS, PhD The Use of 3 Different Imaging Methods for the Localization of the Mandibular Canal in Dental Implant Planning. Int J Oral Maxillofac Implants 2008; 23:463-470.

83. Quirynen M, Lamoral Y, Dekeyser C, et al. CT scan standard reconstruction technique for reliable jaw bone volume determination. Int J Oral Maxillofac Implants 1990; 5:384-389.

84. Cavalcanti MG, Yang J, Ruprecht A, Vannier MW. Validation of spiral computed tomography for dental implants. Dentomaxillofac Radiol 1998; 27:329-333.

85. Hu H. Multi-slice helical CT: scan and reconstruction. Med Phys 1999; 26: 5-18.

86. Abrahams JJ. CT assessment of dental implant planning. Oral Maxillofac Surg Clin North Am 1992; 4:1-18.

87. Jacobs R, Adriansens A, Naert I, Quirynen M, Hermans R, van Steenberghe D. Predictability of reformatted computed tomography for pre-operative planning of endosseous implants. Dentomaxillofac Radiol 1999; 28:37-41.

88. Tal H, Moses 0. A comparison of panoramic radiography and computed tomography in the planning of implant surgery. Dentomaxillofac Radiol 1991; 20:40-2.

89. Klinge B, Petersson A, Maly P. Location of the mandibular canal: Comparison of macroscopic findings, conventional radiography, and computed tomography. Int J Oral Maxillofac Implants 1989; 4:327-332.

90. Hanif A, Qureshi S, Sheikh Z, Rashid H. Complications in implant dentistry. Eur J Dent. 2017 Jan-Mar; 11 (1):135-140.

91. Naitoh M, Katsumata A, Nohara E, Ohsaki C, Ariji E. Measurement accuracy of reconstructed 2-D images obtained by multi-slice helical computed tomography. Clin Oral Implants Res 2004; 15: 570-574

92. Cavalcanti MG, Vannier MW. Measurement of the volume of oral tumors by three-dimensional spiral computed tomography. Dentomaxillofac Radiol 2000; 29: 35-40.

93. Quirynen M, Lamoral Y, Dedeyser C, Peene P, van Steenburghe D, Bonte J, et al. CT scan standard reconstruction technique for reliable jaw bone volume determination. Int J Oral Maxillofac Implants 1990; 5:384-9.

94. Физика визуализации изображений в медицине: В 2-х томах. Т.1: Пер. с англ. / Под ред. С. Уэбба.-М.:Мир, 1991. - 408 с.

95. Основы компьютерной томографии. А.С. Кравчук, Москва, 1999 - 459 с.

96. Розенштраух Л.С. Невидимое стало зримым (успехи и проблемы лучевой диагностики).-М.: Знание, 1987. - 64 с.

97. Hounsfield G.N. Computed medical imaging. Med. Phys., 7: 283-290,1980.

98. Беликова Т.П., Лапшин В.В., Яшунская Н.И. // Мед.техника. - 1995. - №1-с. 7

99. Никитина Л.Н. Спиральная компьютерная томография. // Новости лучевой диагностики. 1998 г. - №5.

100. Ревенко В.Е. Picker - по спирали в XXI век! // Новости лучевой диагностики. 1999 г. - №2

101. Abrahams JJ, Levine BP. Expanded applications of DentaScan (multiplanar computerized tomography of the mandible and maxilla). Int J Periodont Rest Dent 1990; 10:464-71.

102. Sonic M, Abrahams J, Faiella R: A comparison of the accuracy of periapical, panoramic, and computerized tomographic radiographs in locating the mandibular canal. Int J Oral Maxillofac Implants 1994; 9:455-460.

103. Norton MR, Gamble C, Bone Classification: An Objective Scale of Bone Dentisty Using the Computerized Tomography Scan, Clin Oral Implant Res, 12:79-84-2001.

104. Turkyilmaz I, Tцzьm TF, Tumer C. Bone Density Assessments of Oral Implant Sites Using Computerized Tomography. J Oral Rehabil 2007, 34:267-272.

105. Todisco M, Trisi P. Bone mineral density and bone histomorphometry are statistically related. Int J Oral Maxillofac Implants 2005, 20; 898-904.

106. Shapurian T, Damoulis PD, Reiser GM, et al. Quantitative evaluation of bone density using the Hounsfield Index. Int J Oral Maxillofac Implants 2006, 21:290-297.

107. Ganz S.D. CT scan technology. An evolving tool for avoiding complications and achieving predictable Implant placement and restoration // Int. Magazine Oral Implantol. 2001, vol.1, p. 6-13.

108. Rothman SL, Chaftez N, Rhodes ML, Schwarz MS, Schwartz MS. CT in the preoperative assessment of the mandible and maxilla for endosseous implant surgery. Work in progress. Radiology 1988; 168:171-175.

109. Yang J, Cavalcanti MGP, Ruprecht A, et al, 2-D and 3-D Reconstructions of Spiral Computed Tomography in Localization of the Inferior Alveolar Canal for Dental Implants, Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 87:369-374, 1999.

110. Dixon D, Morgan R, Hollender L, et al, Clinical Application of Spiral Tomography in Anterior Implant Placement: Case Report, 73:1202-1209, Oct 2002.

111. Weinberg LA. CT scan as a radiologic data base for optimum implant orientation. J Prosthet Dent 1993; 69:381-5.

112. Lam EW, Ruprecht A, Yang J. Comparison of two-dimensional orthoradially. reformatted computed tomography and panoramic radiography for dental implant treatment planning. J Prosthet Dent 1995; 74:42-6.

113. Loubele M, Maes F, Schutyser F, Marchal G, Jacobs R, Suetens P. Assessment of bone segmentation quality of cone-beam CT versus multislice spiral CT: a pilot study. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2006; 102: 225-234.

114. Swennen GR, Schutyser F. Three-dimensional cephalometry: spiral multi-slice vs. cone-beam computed tomography. Am J Orthod Dentofac Orthop 2006; 130: 410-416.

115. Lecomber AR, Yoneyama Y, Lovelock DJ, Hosoi T, Adams AM. Comparison of patient dose from imaging protocols for dental implant planning using conventional radiography and computed tomography. Dentomaxillofac Radiol 2001; 30: 255-259.

116. Rogers LF. Radiation exposure in CT: why so high? Am J Roentgenol 2001; 177: 277.

117. Ngan DC, Kharbanda OP, Geenty JP, Darendeliler MA. Comparison of radiation levels from computed tomography and conventional dental radiographs. Aust Orthod J. 2003; 19:67-75

118. Mishima A, Kobayashi K, Yamamoto A, Kimura Y, Tanaka M. Comparison of patient radiation dose from Dental CT and Spiral CT. Symposium of high technology research center in Tsurumi University School of Dental Medicine. Yokohama, Japan: Nagasue Shoten, 2001:171-172.

119. Schulze D, Heiland M, Thurman H, Adam G. Radiation exposure during midfacial imaging using 4 - and 16-slice computed tomography, cone beam computed tomography systems and conventional radiography. Dentomaxillofac Radiol 2004; 33: 83-86.

120. Bianchi SD, Lojacono A. 2D and 3D images generated by cone beam computed tomography (CBCT) for dentomaxillofacial investigations. In: Lemke HU (ed). CAR `98: Computer Assisted Radiology and Surgery: Proceedings of the 12th International Symposium and Exhibition, Tokyo, 24-27 June 1998. Amsterdam: Elsevier, 1998:792-797.

121. Walker L, Enciso R, Mah J. Three-dimensional localization of maxillary canines with cone-beam computed tomography. Am. J. Orthod Dentofacial Orthop 2005; 128: 418-423.

122. Araki K, Maki K, Seki K, Sakamaki K, Harata Y, Sakaino R, et al. Characteristics of a newly developed dentomaxillofacial X-ray cone beam CT scanner (CB MercuRayTM): system configuration and physical properties. Dentomaxillofac Radiol 2004; 33: 51-59.123. Sukovic P. Cone beam computed radiography in craniofacial imaging. Orthod Craniofac Res 2003; 6 (Suppl. 1): 31-36.

124. Jaffray, A.D. and J.H. Siewerdsen, Cone-beam computed tomography with a flat-panel imager: Initial performance characterization. Medical Physics, 2000. 27: p. 1311-1323.

125. Baba et al. Using a flat-panel detector in high resolution cone beam CT for dental imaging. Dentomaxillofac Radiol.2004; 33: 285-290.

126. Ning, R., et al. Real time flat panel detector-based volume tomographic angiography imaging: detector evaluation. in SPIE Conference on Medical Imaging. 2000. San Diego: SPIE

127. Ning, R., et al., Flat panel detector-based cone beam volume CT angiography imaging: system evaluation. IEEE Trans Med Im, 2000. 19 (9): p. 949-63.

128. P. Rustemeyer, U. Streubьhr, J. Suttmoeller. Low-Dose Dental Computed Tomography: Significant Dose Reduction without Loss of Image Quality. Taylor & Francis, Volume 45, Number 8 / December 2004, pages 847 - 853

129. Loubele M, Bogaerts R, White SC, Maes F, Bosmans H, Sanderink G, et al. Comparative study of image quality and radiation dose of MSCT and CBCT scanners in dentomaxillofacial radiology. Internal report KUL/ESAT/PSI/0703. KU Leuven, ESAT, Leuven, Belgium: February 2007.

130. Tsikiakis K, Donta C, Gavala S, Karayianni K, Kamenopoulou V, Hourdakis CJ. Dose reduction in maxillofacial imaging using low dose Cone Beam CT. Eur J Radiol 2005; 56: 413-417.

131. Miet Loubele / Maria Eugenia Guerrero / Reinhilde Jacobs / Paul Suetens / Daniel van Steenberghe A Comparison of Jaw Dimensional and Quality Assessments of Bone Characteristics with Cone-Beam CT, Spiral Tomography, and Multi-Slice Spiral CT // Int J Oral Maxillofac Implants 2007; 22:446-454

132. «Honda K, Larheim T, Maruhashi K, Matsumoto K, Iwai K. Osseous abnormalities of the mandibular condyle: diagnostic reliability of cone beam computed tomography compared with helical computed tomography based on an autopsy material. Dentomaxillofac Radiol 2006; 35: 152-157.

133. Pinsky HM, Dyda S, Pinsky RW, Misch KA, Sarment DP. Accuracy of three-dimensional measurements using cone-beam CT. Dentomaxillofac Radiol 2006; 35: 410-416.

134. Robinson S, Czerny C, Gahleitner A, et al, Dental CT Evaluation of Mandibular First Premolar Root Configurations and Canal Variations, Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 93:328-332, 2002.

135. Feldkamp LA, Davis LC, Kress JW. Practical cone-beam algorithm.

J Opt Soc Am 1984; 1: 612-619.

136. Grass M, Kohler T, Proksa R. 3D cone-beam CT reconstruction for

circular trajectory. Phys Med Biol 2000; 45: 329-347.

137. Turbell, H. Cone-beam reconstruction using filtered backprojection.

Linkoping Studies in Science and Technology. Thesis No. 672. 2001

138. Noo F, Kudo H, Defrise M. Approximate short-scan filtered

backprojection for helical CB reconstruction. IEEE Nuclear Science

Symposium 1998; 3: 2073-2077.

139. de Groot PM. Image intensifier design and specifications, Thales Electron Devices, Moirans, France, 1991.

140. Linsenmaier U, Rock C, Euler E, Wirth S, Brandl R, Kotsianos D,

et al. Three-dimensional CT with a modified C-arm image intensifier:

feasibility. Radiology 2002; 224: 286-292.

141. Arai Y, Tammisalo E, Iwai K, Hashimoto K, Shinoda K. Development of a compact computed tomographic apparatus for dental use. Dentomaxillofac Radiol 1999; 28:245-248.

142. Mozzo P, Procacci C, Tacconi A, Martini PT, Andreis IA. A new volumetric CT machine for dental imaging based on cone-beam technique: preliminary results. Eur Radiol 1998; 8: 1558-1564.

143. Shuichi Sato, DDS, PhD/Yoshinori Arai, DDS, PhD/Koji Shinoda, DDS, PhD/ Koichi Ito, DDS, MSD, PhD Clinical application of a new cone-beam computerized tomography system to assess multiple two-dimensional images for the preoperative treatment planning of maxillary implants: Case reports // Quintessence International 2004, Volume 35, Issue 7: 525 - 528

144. Clark Stanford, DDS, PhD / Thomas Oates, DMD, PhD / Ross Beirne, DDS, PhD / Jan-Eirik Ellingsen, DDS, PhD Thematic Abstract Review: Current Role of Cone-Beam Imaging Tomography in Implant Dentistry // The International Journal of Oral & Maxillofacial Implants May/June 2007 Volume 22, Issue 3

145. Hatcher DC, Dial C, Mayorga C. Cone beam CT for pre-surgical assessment of implant sites. J Calif Dent Assoc 2003; 31: 825-33.

146. Ludlow JB, Davies-Ludlow LE, Brooks, SL. Dosimetry of two extraoral direct digital imaging devices: NewTom cone beam CT and Orthophos Plus DS panoramic unit. Dentomaxillofacial Radiology 2003; 32:229-34

147. Ludlow JB, Davies-Ludlow LE, Brooks SL, Howerton WB. Dosimetry of 3 CBCT devices for oral and maxillofacial radiology: CB MercuRay, NewTom 3G and i-CAT. Dentomaxillofac Radiol 2006; 35: 219-226.

148. Mah JK, Danforth RA, Bumann A, Hatcher D. Radiation absorbed in maxillofacial imaging with a new dental computed tomography device. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod 2003; 96: 508-513.

149. Kobayashi K, Shimoda S, Nakagawa Y, Yamamoto A. Accuracy in measurement of distance using limited cone-beam computerized tomography. Int J Oral Maxillofac Implants 2004; 19: 228-231.

150. Scarfe WC, Farman AG, Sukovic P. Clinical applications of cone beam computed tomography in dental practice. J Can Dent Associ 2006; 72: 75-80.

151. Lascala CA, Panella J, Marques MM. Analysis of the accuracy of linear measurements obtained by cone beam computed tomography (CBCT-NewTom). Dentomaxillofac Radiol 2004; 33: 291-294.

152. S. Stratemann, J. Huang, K Maki, A. Miller, and D. Hatcher Comparison of cone beam computed tomography imaging with physical measures Dentomaxillofac. Radiol., February 1, 2008; 37 (2): 80 - 93.

153. Dirk Schulze/M. Heiland Diagnostic Advantages and Possibilities for Secondary Reconstruction of NewTom 9000 Data Sets Using eFilm // International Journal of Computerized Dentistry 2004, Volume 7, Issue 1: 61 - 66

154. Robert A. Mischkowski, MD, DDS / Lutz Ritter, MD / Jorg Neugebauer, DDS / Timo Dreiseidler, MD / Erwin Keeve, PhD / Joachim E. Zoller, MD, DDS, PhD Diagnostic quality of panoramic views obtained by a newly developed digital volume tomography device for maxillofacial imaging // Quintessence Int 2007; 38:763-772

155. Ito K, Gomi Y, Sato S, Arai Y, Shinoda K. Clinical application of a new compact CT system to assess 3-D images for the preoperative treatment planning of implants in the posterior mandible. A case report. Clin Oral Implants Res 2001; 12:539-542.

156. C.M. Ziegler, et al., Clinical indications for digital volume tomography in oral and maxillofacial surgery, Dentomaxillofac Radiol. 31 (2) (2002) 126-130.

157. Nakagawa Y, Kobayashi K, Ishii H, et al. Preoperative application of limited cone beam computerized tomography as an assessment tool before minor oral surgery. Int J Oral Maxillofac Surg 2002; 31:322-326.

158. Cadarette SM, Jaglal SB, Kreiger N, McIsaac WJ, Darlington GA, Tu JV. Development and validation of the Osteoporosis Risk Assessment Instrument to facilitate selection of women for bone densitometry. CMAJ 2000; 162: 1289-1294.

159. Cadarette SM, Jaglal SB, Murray TM, McIsaac WJ, Joseph L, Brown JP; Canadian Multicentre Osteoporosis Study. Evaluation of decision rules for referring women for bone densitometry by dual-energy x-ray absorptiometry. JAMA 2007; 286: 57-63.

160. Baran DT, Faulkner KG, Genant HK, Miller PD, Pacifici R. Diagnosis and management of osteoporosis: guidelines for the utilization of bone densitometry. Calcif Tissue Int 1997; 61:433-440.

161. Consensus Development Conference: diagnosis, prophylaxis, and treatment of osteoporosis. Am J Med 1993; 94: 646-650.

162. Перова М.Д. Стандартизация оценки внутрикостной дентальной имплантации. // Новое в стоматологии. М., 1999 (6) - №5 (75) - С. 37-44.

163. Clark DE, Danforth RA, Barnes RW, Burtch ML. Radiation absorbed from dental implant radiography: A comparison of linear tomography, CT scan, and panoramic and intra-oral techniques. J Oral Implantol 1990; 16:156-64.

164. Barrett JF, Keat N. Artifacts in CT: recognition and avoidance.

RadioGraphics 2004; 24: 1679-1691.

165. Julia F. Barrett and Nicholas Keat: Artifacts in CT: Recognition and Avoidance. RadioGraphics, Nov 2004; 24: 1679-1691.

166. Mehran Yazdi, and Luc Beaulieu: Artifacts in Spiral X-ray CT Scanners: Problems and Solutions. International Journal of Biological and Medical Sciences, 2008; 3: 135-139.

167. STI-Bio titanium implants with bioactive surface design; Љimщnek A., Strnad J., Novбk J., Strnad Z., Kopeckб D., Mounajjed R.: Clin. Oral. Impl. Res. 12, 2001

168. Sullivan DY, Sherwood RL, Collins TA, Krogh PH. The reverse-torque test: a clinical report. Int J Oral Maxillofac Implants 1996; 11 (2): 179-85.

169. Carr/Papazoglou/Larsen The Relationship of Periotest Values, Biomaterial, and Torque to Failure in Adult Baboons // International Journal of Prosthodontics 1995, Volume 8, Issue 1: 15 - 20

170. Frieberg B. et al.: A comparison between cutting torque and resonance frequency measurement of maxillary implants. A 20-month clinical study. Int.J. Oral Maxillofac. Surg. 1999, 28 (297-303)

171. Koshy AT, Mathew TA, Mathew N, Joseph AM. Assessment of implant stability during various stages of healing placed immediately following extraction in an overdenture situation. J Indian Prosthodont Soc. 2017 Jan-Mar; 17 (1):74-79

172. Tricio/Laohapand/van Steenberghe/Quirynen/Naert Mechanical state assessment of the implant-bone continuum: A better understanding of the periotest method // International Journal of Oral & Maxillofacial Implants 1995 Volume 10, Issue 1: 43 - 50

173. Olive J, Aparicio C. Periotest method as a measure of osseointegrated oral implant stability. Int J Oral Maxillofac Implants 1990; 5:390-400.

174. Chai JY, Yamada J, Pang IC. In vitro consistency of the Periotest instrument. J Prosthodont 1993; 2 (1):9-12.

175. German Gomez-Roman, DMD/Dieter Lukas, MSc Influence of the implant abutment on the Periotest value: An in vivo study // Quintessence International 2007, Volume 32, Issue 10: 797 - 799

176. M. Gary Faulkner, PEng, PhD, Johan F. Wolfaardt, BDS, Mdent, PhD, Arthur Chan Measuring Abutment/Implant Joint Integrity with the Periotest Instrument // Int J Oral Maxillofac Implants 1999; 14:681-688

177. Aparicio C. The use of the Periotest value as the initial success criteria of an implant: 8-year report. Int J Periodontics Restorative Dent 1997; 17 (2):150-61.

178. Schulte W, Lukas D. Periotest to monitor osseointegration and to check the occlusion in oral implantology. J Oral Implantol 1993; 19 (1): 23-32.

179. Teerlinck J, Quirynen M, Darius P, van Steenberghe D. Periotest: an objective clinical diagnosis of bone apposition toward implants. Int J Oral Maxillofac Implants 1991; 6 (1):55-61

180. M. Gary Faulkner, BSc, MSc, PhD, Demetrios Giannitsios, BSc, A. William Lipsett, BSc, MSc, PhD, Johan F. Wolfaardt, BDS, MDent (Prosthodontics), PhD The Use and Abuse of the Periotest for 2-Piece Implant/Abutment Systems // INT J ORAL MAXILLOFAC IMPLANTS 2001; 16:486-494

181. Van Steenberghe D, Tricio J, Naert I, Nys M. Damping characteristics of bone-to-implant interfaces: a clinical study with the Periotest device. Clin Oral Implants Res 1995; 6 (1):31-9.

182. Jurgen Zix, MD, DMD/Stefan Hug, MD, DMD/Gerda Kessler-Liechti, DMD/Regina Mericske-Stern, DMD, PhD Measurement of Dental Implant Stability by Resonance Frequency Analysis and Damping Capacity Assessment: Comparison of Both Techniques in a Clinical Trial // Int J Oral Maxillofac Implants 2008; 23:525-530

183. Nedir R., Bischof M., Szmukler-Moncler S. et al. Predicting osseointegration by means of implant primary stability. An RFA study with delayed and immediately loaded ITI SLA implants. Clin Oral Implant Res 2004; 3: 1-9.

184. «A review of nondestructive test methods and their application to measure the stability and osseointegration of bone anchored endosseous implants. Meredith N. Crit Rev Biomed Eng 1998; 26 (4):275-291.

185. Implant stability measurements using resonance frequency analysis: biological and biomechanical aspects and clinical implications Sennerby L, Meredith N. Periodontology 2000, Vol. 47, 2008, 51-66

186. Meredith N, Alleyne D, Cawley P. Quantitative determination of the stability of the implant-tissue interface using resonance frequency analysis.

Clin Oral Implants Res 1996; 7: 261-267.

187. Gerda Kessler-Liechti, Dr Med Dent/Jьrgen Zix, Dr Med, Dr Med Dent/Regina Mericske-Stern Stability Measurements of 1-Stage Implants in the Edentulous Mandible by Means of Resonance Frequency Analysis // Int J Oral Maxillofac Implants 2008; 23:353-358

188. Meredith N., Book K., Friberg B. et al. Resonance frequency measurements of implant stability in vivo. A cross-sectional and longitudinal study of resonance frequency measuremens on implants in the edentulous and partially dentate maxilla. Clin Oral Implant Res 1997; 8: 226-233.

189. Friberg B., Sennerby L., Linden B. et al. Stability measurements of one-stage Branemark implants during healing in mandibles. A clinical resonance frequency study. Int J Oral Maxillofac Surg 1999; 28: 266-272.

190. Aзil Y, Sievers J, Gьlses A, Ayna M, Wiltfang J, Terheyden H. Correlation

between resonance frequency, insertion torque and bone-implant contact in

self-cutting threaded implants. Odontology. 2016 Aug 18.

191. Kheur MG, Sandhu R, Kheur S, Le B, Lakha T. Reliability of Resonance Frequency Analysis as an Indicator of Implant Micromotion: An In Vitro Study. Implant Dent. 2016 Dec; 25 (6):783-788.

192. Sennerby L., Meredith N. Analisi della freuqenza di resonanza (RFA). Conoscenze attuali e implicazioni cliniche. In: M. Chiapasco, C. Gatti, eds. Osteointegrazione e carico immediato. Fondamenti biologici e applicazioni cliniche. Milan-Masson 2002; 19-31.

193. Tallarico M., Vaccarella A., Marzi G.C., Alviani A., Campana V.,

A prospective case-control clinical trial comparing 1 - and 2-stage Nobel Biocare TiUnite implants: Resonance frequency analysis assessed by Osstell Mentor during integration. Quintessence Int 2011; 42:635-644.

194. Glauser R., Sennerby L., Meredith N. et al. Resonance frequency analysis of implants subjected to immediate functional occlusal loading. Successful versus failing implants. Implantologie 2001; 9: 147-160.

195. Glauser R., Sennerby L., Meredith N., Ree A. et al. Resonance frequency analysis of implants subjected to immediate or early functional occlusal loading. Successful vs. failing implants. Clin Oral Implant Res 2004; 15: 428-434.

196. Brеnemark P-I, Hansson BO, Adell R, Breine U, Lindstrоm J, Hallоn O, Ohman A. Osseointegrated implants in the treatment of the edentulous

jaw. Experience from a 10-year period. Scand J Plast Reconstr Surg Suppl. 1977 16:1-132.

197. Brеnemark PI, Zarb GA, Albrektsson T. (eds.) Tissue-Integrated Prostheses: Osseointegration in Clinical Dentistry. 1985. Quintessence, Chicago.

198. Schroeder A, Sutter F, Krekeller G. Oral Implantology: Basics-ITI Hollow Cylinder. 1991. Thieme, New York.

199. Schroeder A, Sutter F, Krekeller G. Oral Implantology: Basics, ITI Hollow Cylinder. 1996. Thieme, New York.

200. Albrektsson T, Zarb GA. Current interpretations of the osseointegrated response: clinical significance. Int J Prosthodont. 1993. 6 (2):95-105.

201. Albrektsson T, Brеnemark P-I, Hansson HA, Lindstrom J. Osseointegrated titanium implants. Requirements for ensuring a long-lasting, direct bone-to-implant anchorage in man. Acta Orthop Scand. 1981; 52 (2):155-70.

202. Adell R, Lekholm U, Rockler B, Brеnemark P-I, Lindhe J, Eriksson B, Sbordone L. Marginal tissue reactions at osseointegrated titanium fixtures

(I). A 3-year longitudinal prospective study. Int J Oral Maxillofac Surg. 1986; 15 (1):39-52.

203. Hansson HA, Albrektsson T, Brеnemark P-I. Structural aspects of the interface between tissue and titanium implants. J Prosthet Dent. 1983; 50 (1): 108-13.

204. Larsson C, Thomsen P, Aronsson BO, Rodahl M, Lausmaa J, Kasemo B, Ericson LE. Bone response to surface-modified titanium implants:

studies on the early tissue response to machined and electropolished implants with different oxide thicknesses. Biomaterials. 1996; 17 (6):605-16.

205. Kirsch A. Plasma-sprayed titanium-I.M.Z. implant. J Oral Implantol. 1986; 12 (3):494-7.

206. Korn D, Soyez G, Elssner G, Petzow G, Brиs EF, d'Hoedt B, Schulte W. Study of interface phenomena between bone and titanium and

alumina surfaces in the case of monolithic and composite dental implants. J Mater Sci Mater Med. 1997; 8 (10):613-20.

...