Діалектика міфологеми і нова міфологія музичного романтизму

У підрозділі 3.2.4 “Таємниця імені ваґнерівської Elisabeth” виявлено згорнуті сюжети-коди, апелятиви імені героїні.

Включення імені Єлизавета в художній простір опери пов'язано з пересемантизацією етимона, що в німецькій лексичній системі в результаті граматичної гри набуває нових змістів у порівнянні з вихідним значенням. Elisabeth - втілювачка Слова-Логосу, іменослова, діюче ім'я та дійова особа опери. Ім'я Elisabeth приховує смислообрази, виявлення яких указує шлях до порятунку. Фраза Вольфрама “Bleib bei Elisabeth!” рівнозначна наявному в ній змістові: “Bleib bei Liebe!”. Liebe - енергема імені Elisabeth, закодований у ньому ключовий апелятив. Ім'я Elisabeth “приховує” і ключовий апелятив Heil - передвістя імені героїні (“Heilige Elisabeth”). Liebe та Heil - складений смислообраз, що подає духовну побудову героїні (“hеіl'gеr Liebe”). Функція Heil - в об'єднанні імен Генріха та Єлизавети. Генріх - утілення пошуку блага, Єлизавета - його персоніфікація. В імені Elisabeth прихований і смислообраз Seele. Heinrich - “серце” музичної дії, Elisabeth - його “душа”, опера - містерія про душу й серце. Ім'я Elisabeth містить метафізику всеєдності, узагальнює “новий міф” ув енергемах Liebe, Heil, Seele, Leib.

Ім'я Elisabeth оформлює звукову матерію опери, ім'я Maria визначає його. Апелятив (Jungfrau), функції (Молебниця, Заступниця, Спасителька) поєднують Maria та Elisabeth, дозволяючи звести їх до єдиного архетипу.

Розгорнуте магічне ім'я Elisabeth виражає сутність міфопоетичної концепції Drama als Name.

У підрозділі 3.2.5 “Образи-імена (діючі імена) у міфологемному часі-просторі „Танґейзера“” вивчено значення образів, що не мають візуально-вербальної характеристики, у розгортанні логіки імені.

Феномен діючих імен - у вияві особистісної сутності при її найменуванні, реалізації в доленосній дії, що впливає на інтонаційно-драматургічні процеси. Образи-імена “Танґейзера” - імена-sacra, способи зв'язку сюжетів-міфів, ідеї та дії. Класифікаційна ознака при першому варіанті диференціації імен-образів - ступінь без-образності. Перший класифікаційний рівень подає образ-ім'я, що універсально реалізує духовну сутність через доленосну дію (Діва Марія), другий - діючі імена, що модулюють у сферу дійових осіб (Elisabeth і Venus). Другий варіант диференціації імен-образів ґрунтується на критеріях внутрішньої єдності/розбіжності й характеру впливу на драму. Maria та Elisabeth - Name-Wunder. Ім'я-образ Venus - Name-Zauber. Посередницьку функцію між Name-Wunder і Name-Zauber здійснює Танґейзер. Name-Zauber “стирається” проголошенням Name-Wunder. Міць імені-чуда перевершує можливості імені-чаклунства. Про єдність Venus і Holda свідчать апелятив Frau, місце пробування, трансцендентна функція. В оформленні імені Венери Holle має функцію енергеми. Повне розгорнуте магічне ім'я богині - Venus-Holda-Holle - синтезує згорнуті сюжети. Образи-імена супроводжують Танґейзера в пошуках порятунку.

У зв'язку з першоіменем Maria - джерелом формування концепції опери - розкривається онтологічна сутність імені. Ім'я-чудо Марія має деміургійну та спокутну функції. Ім'я-чудо організовує інтонаційно-драматургічні процеси опери. Логіка чуда здійснюється завдяки дієвості Namen-Wunder. Опера, в якій розвиток духовного життя направляється ім'ям, є міф.

Жанрові риси опери порятунку реалізуються в зв'язку з уведенням образів-імен, силою яких здійснюється сакральна дія, що повертає розвиток драми в нове русло. Введення образу-імені пов'язано з вертикалізацією функцій тріади “i”, “m”, “t”, зумовленої вторгненням діючої оніми в інтонаційно-драматургічний процес.

У підрозділі 3.2.6 “Інтонеми іменної партитури „Танґейзера”” вивчено залучені в іменну драматургію інтонеми, що відповідають функціям магічних імен.

В основі інтонемно-іменної драматургії опери - генеральні інтонеми першоімені та Heil. Роль Heil, що розкриває внутрішнє споріднення Heinrich і Elisabeth, здійснюється й на рівні інтонаційної драматургії. Інтонема Heil - джерело іменної інтонеми Генріха - утверджує ідею опери: знаходження імені - ступінь прилучення до порятунку/блага. Взаємодія іменних інтонем і гри ім'ям є значущою в розгортанні магічного імені Діви-Ангела, виявляє духовну єдність з Дівою Марією.

Деформація інтонем знаменує оману героя на шляху пошуку істини. Ім'я власне, повернуте в споконвічну інтонемну стихію, символізує здобуття Грішником божественного заступництва. Іменні інтонеми включено в лейтмотивну систему опери в значенні лейтинтонем.

Розгортання магічних імен відбито в логіці драматургії іменних інтонем. Ваґнер - музикант імені.

У Висновках узагальнено результати дослідження. Виникнення метарівнів розглянуто як риса новотимчасової європейської культури. Механізм їх утворення - у створенні нових просторів культури зсередини її потенціалу. Пізнання метарівнів культури, звертання до метатеоретичних понять, створення метатеорії (способу наукового прочитання її породжень) - завдання сучасного мистецтвознавства, “метамузикознавства” (визначення О. Сокола).

Один із топосів метакультури - “простір міфології культури” (за М. Савельєвою), сутність процесів у якій відбиває поняття міфологема. Трактування міфологеми як одиниці сущого, що втілює логос у софійнім інобутті, що відбиває функціонування з-горнутого змісту в символічних структурах, - визначення поняття метатеоретичного рангу, метакультуреми. Встановлення таких властивостей міфологеми, як: 1) узагальнення в інволюції процесів становлення-розгортання “сущого”, ізоморфність з-горнутої семантики роз-горнутій; 2) трансценденталізація іманентного та іманентизація трансцендентного, спрямовані на втілення сакрального фрагмента абсолюту; 3) диференціація способів функціонування у вигляді ідей, образів, історичних класів, трансценденталій і універсалій свідчить про побудову метатеорії.

Учення нової міфології, що синтезувало методи побудови мистецтва майбутнього, являє собою метатеорію. “Новому міфові” як фрагментарній енциклопедії-хаосові у формі арабески властиві подвоєння знання, методи фізики, математики, хімії, об'єднані науковою дотепністю та docta stilo, що надає творам мистецтва метакультурного рівня. Енциклопедичний метод аналізу дозволив вивчати музичний твір як “новий міф”, зразок число- та іменотворчості, розглядати міфологеми як піддані іконотропії Urрhаnомеn'и. Енциклопедичний аналіз, який синтезує підходи до вивчення музичної цілісності, набуває значення метаметодології. У дисертаційній роботі виникає шукана єдність між метатеоретичним поняттям (міфологемою) як об'єктом дослідження, метатеорією (вченням нової міфології) як його предметом, метакультурним рівнем (художніми зразками нової міфології романтизму) як матеріалом аналізу та методологією аналізу, що зумовлює вірогідність отриманих у дослідженні результатів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Рощенко (Аверьянова) Е. Новая мифология романтизма и музыка (проблемы энциклопедического анализа музыки). Монография. Харьков: ХНУРЕ, 2004. 288 с.

2. Рощенко (Аверьянова) Е. “Вагнеровская линия” в немецкой литературе и ее представитель Феликс Дан // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. праць. Вип. 6`99 - 1`2000. Харків: ХХПІ, 1999-2000. С. 112-119.

3. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Взаимодействие мифологем Дикого Охотника и Летучего Голландца в вагнеровском Скитальце // Мова і культура. Наукове видання. Вип.2. Т. II. К.: Граффіті груп, 2000. С. 219-226.

4. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Вотан в вагнеровской тетралогии: его имена, двойники, функции // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Сучасні проблеми професійної підготовки фахівців: методичний аспект. Зб. наук. праць. К.: Науковий світ, 2001. С. 244-255.

5. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. “Готический” двойник вагнеровского Скитальца // Мова і культура. Наук. видання. Вип.1. Т.1V. К.: Издат. Дом Дм. Бураго, 2000. С. 148 -155.

6. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. “Готический” двойник Евгения Онегина // Спадщина П.І.Чайковського на шляху у ХХ1 століття. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип. 14. Харків: ХДУМ ім. П.І.Котляревського, 2004. С. 60=71.

7. Рощенко-Аверьянова Е.Г. Данте и Лист: метаморфозы мифологемы пути // Аспекти історичного музикознавства. Зб. наук. праць. Харків: Прапор, 1998. С. 79-89.

8. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Единицы мифа и их отношения // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб.наук.праць. Вип. 7.- К.: Науковий світ, 2001. С. 6-16.

9. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Единицы мифа: элементы культуремы // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип. 3. Харків: Каравелла, 1999. С. 44-48.

10. Рощенко Е.Г. Журнальная вагнериана С.Свириденко в контексте ее творческого наследия // Ф.Мендельсон-Бартольди и традиции музыкального профессионализма. Сб. науч. трудов. Харьков: Харьк. Ассамблеи, 1995. С. 103 119.

11. Рощенко Е. Идеалы “новой мифологии” романтизма и их воплощение в симфониях Г.Берлиоза // Г.Берліоз та світова культура. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогики та теорії і практики освіти. Зб.наук.праць.-Вип.12.-Харків: Алмакс, 2003. С. 17-27.

12. Рощенко Е.Г. (Аверьянова). Концепции бесконечного и конечного в философии и искусстве романтизма // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Проблеми особистістної орієнтації педагогічного процесу. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 2000. С. 194 -205.

13. Рощенко Е.Г. (Аверьянова). К проблеме генезиса жанра романтического фрагмента // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Теорія і практика педагогічного процессу. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 2000. С. 218-228.

14. Рощенко Е.Г. Лики Шумана в его песнях (по прочтении С.Свириденко) // Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы. Харьков: РА-Каравелла, 1997. С. 34-57.

15. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Литература и наука “у алтаря бога Рихарда Вагнера” // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Сучасні підходи до оптимізації педагогічного процессу. Зб. наук. праць. К.: Науковий світ, 2001. С. 196-205.

16. Рощенко Е.Г. Мельмотические штрихи к портрету Онегина // Пушкін наприкінці ХХ століття. Вісник Харківського університету. 449'99. Харків: ХДУ, 1999. С. 8 -12.

17. Рощенко (Аверьянова) Е. Миф о художнике в “именных” циклах С.Рахманинова // С.Рахманинов: на переломе столетий. Харьков: Майдан, 2004. С. 144-157.

18. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Мифологема безумия: Urphдnomen и его иконотропия // Мова і культура. Наукове видання. Вип. 5. Т.1. Ч.2. Філософія мови і культури. К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2002. С. 170-171.

19. Рощенко Е.Г. Мифологема Мертвого Жениха: Urphдnomen и его интерпретация в операх Вагнера // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогики та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип.6. Харків: Каравелла, 2001. С. 62-72.

21. Рощенко О. Мифологема Повелителя мертвого воинства: архетип и его судьбы // Теоретичні і практичні питання культурології. Вип. ХШ. Ч.П. Мелітополь, 2003. С. 79-89.

20. Рощенко Е. Мифологемы и их классы // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Зб. наук. праць. Вип. 1Х. Мелітополь: Сана, 2002. С. 50-63.

22. Рощенко (Авер'янова) О.Г. Міфологеми і ритуалеми як феномени міфомислення // Культура України. Зб. наук. праць. Вип. 9. Харків: ХДАК, 2002. С. 49-60.

23. Рощенко (Аверьянова) Е. Мифологические и литературно-поэтические двойники вагнеровского Скитальца // Українське музикознавство. Вип. 29. -Київ: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2000. С. 170-189.

24. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Музыка и ономатология // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип. 15. Харків: ХДУМ ім. П.І.Котляревського, 2005. С.

25. Рощенко (Аверьянова) Е. Музыкальное произведение как сакральный универсум: соната-фантазия Ф.Листа “По прочтении Данте” в аспекте преломления логики мифа // Музичний твір як творчий процес. Зб. статей. Наук. вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Вип. 21. К.: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2002. С. 156-167.

26. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. “Новая мифология” романтизма как предмет музыковедческого исследования // Соціальні комунікації в інформаційному суспільстві. Матеріали міжнар. наук. конференції. Харків: ХДАК, 2003. С. 181-182.

27. Рощенко О. Образи-імена у міфологемному просторі вагнерівського “Тангейзера” // Музичне виконавство. Науковий вісник НМАУ. Вип. 5. Кн. 4. К.: НМАУ ім П.І.Чайковського, 2000. С. 102-110.

28. Рощенко (Аверьянова) Е. Парадигматика мифологемы // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип. 13. Харків: ХДУМ ім. П.І.Котляревського, 2004. С. 24-34.

29. Рощенко-Аверьянова Е.Г. Преломление темы скитаний в песнях Ф.Шуберта // Шуберт и шубертианство. Сб. материалов.Харьков: Харьк. ассамблеи, 1994. С. 17- 32.

30. Рощенко Е. Г. Первый цикл романтического мифа о Данте и соната-фантазия Листа // Музичне мистецтво і культура. Вип.1. Одеса: Астропринт, 2000. С. 59-67.

31. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Поэтика романтического фрагмента и ее преломление в музыке // Духовна культура в інформаційному суспільстві. Матеріали міжнарод. науково-теоретичної конференції. Харків: ХДАК, 2002. С. 154-155.

32. Рощенко (Авер'янова) О.Г. Роман Фелікса Дана „Аттіла” в аспекті поствагнерівської міфотворчості // Культура України. Вип.10. -Мистецтвознавство.Харків: ХДАК, 2002. С. 75-86.

33. Рощенко Е.Г. (Аверьянова). Романтический миф о Наполеоне и его преломление в жанре баллады // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Київ: Науковий світ, 2002. С. 75-84.

34. Рощенко Е.Г. Романтический миф о Паганини и его воплощение в Рапсодии С.Рахманинова // Славянская музыка в просветительской деятельности педагога. Материалы II Междунар. конф. ХНПУ, МСПДИ и ІХ (Ukr. “EPTA”). Харьков: МСПДМ, 2004. С. 23 -30.

35. Рощенко-Аверьянова Е. Соната-фантазия Ф.Листа: по следам “опасного странствия” // Ференц Ліст та піаністична культура ХХ століття. Зб. статей та матеріалов. Кіровоград: Фонд МКП на честь В.Горовиця, 1999. С. 71-76.

36. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Тайна имени вагнеровской Elisabeth // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип.4. -Харків: Каравелла,1999. С. 110 -120.

37. Рощенко Е.Г. Тайна имени вагнеровского Тангейзера (опыт ономатологического исследования) // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Організація та зміст становлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 1999. С. 150-159.

38. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. “Тангейзер” опера “спасения”: паломничество из горы к звезде // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Педагогічна наука та мистецтвознавство на межі століть. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 1999. С. 54-65.

39. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Трансцендентальная философия как метод “новой мифологии” романтизма // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип.11. Харків: Стиль-Іздат, 2003. С. 239-251.

40. Рощенко О.Г. Типологія міфологем // Українське музикознавство. В. 31. К.: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2002. С.

41. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Фрагмент и фрагментарность у истоков искусства и науки // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип. 8. Київ: Науковий світ, 2002. С. 20-29.

42. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. Фрагменты. Данте и Лист (от сравнительных жизнеописаний к биографии-мифу). Часть 1. Обоснование // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. Вип.5. -Харків: Каравелла, 2000. С. 96 -105.

43. Рощенко (Аверьянова) Е.Г.Фрагменты. Данте и Лист (от сравнительных жизнеописаний к биографии-мифу). Часть 2. Применение // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Теорія і практика формування професійної компетентности суб'єктів педагогічного процесу. Зб.наук.праць. Харків: Каравелла, 2000. С. 188-207.

44. Рощенко (Авер'янова) О.Г. Художнє буття міфологеми Повелителя мертвого воїнства у творчості Вагнера // Культура України. Зб. наук. праць. Вип. 9. Харків: ХДАК, 2001. С. 113-124.

45. Рощенко (Аверьянова) Е. Число и его бытие в “Данте-симфонии” Ф.Листа // Ференц Лист и проблемы синтеза искусств. Сб. науч. трудов. Харьков: Ра Каравелла, 2002. С. 78-91.

46. Рощенко Е.Г. Эманация мифа // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Теоретико-методологічні питання педагогіки та мистецтвознавства. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 1999. С. 65-70.

47. Рощенко (Аверьянова) Е.Г. „Der Freischutz“ музыкально-драматический двойник „Der fliegende Hollдnder“ // Проблеми сучасної педагогіки, мистецтва і культури. Проблеми загальної і професійної педагогіки. Зб. наук. праць. Харків: Каравелла, 2000. С. 50-61.

Анотація

Рощенко О.Г. Діалектика міфологеми і нова міфологія музичного романтизму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00. 03 - музичне мистецтво. - Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. - Київ, 2006.

В дисертації створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому виявляються взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоноване визначення міфологеми, розроблені типологія, структура, історична класифікація цього елемента символичної структури.

На основі дослідження нової міфології як філософського учіння про мистецтво майбутнього розглядається специфіка функціонування міфологем у художньому творі. Встановлено парадигматичну роль учіння нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Розроблений у дисертації енциклопедичний аналіз направлений на усвідомлення сутності вченого стилю в музичних взірцях нової міфології. Романтичний музичний твір досліджено як „новий міф”, енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

Ключові слова: міфологема, нова міфологія романтизму, „новий міф”, енциклопедія-хаос у синтетичній формі арабески, романтичний фрагмент, фрагментарна драматургія, драматургія сновидінь, енциклопедичний аналіз, числова фабула, образ-ім'я (діюче ім'я), іменна інтонема.

Аннотация

Рощенко Е.Г. Диалектика мифологемы и новая мифология музыкального романтизма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора искусствоведения по специальности 17.00.03 - музыкальное искусство. - Национальная музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского. - Киев, 2006.

В дисcертации создана теория мифологемы как единицы мифа, универсального понятия, благодаря которому выявляются взаимодействия между искусствами, философией, науками. Предложено определение мифологемы, разработаны типология, структура, историческая классификация этого элемента символической структуры.

На основе исследования новой мифологии как философского учения об искусстве будущего рассмотрена специфика функционирования мифологем в художественном произведении. Установлена парадигматическая роль учения новой мифологии в формировании идеалов романтического искусства. Разроботанный в диссертации энциклопедический анализ направлен на осознание сущности ученого стиля в музыкальних образцах новой мифологии. Романтическое музыкальное произведение исследовано как „новый миф”, энциклопедия-хаос в фрагментарной форме арабески, базирующийся на методах математики (комбинирования), физики (экспериментирования), химии (смешения).

Смысловой потенциал понятия мифологема соответствует тяготению к взаимодействию научных, философских и художественных метафор, воссоединению мифологического и научного типов мышления. Мифологема - единица языка науки - сохраняет с-витую семантику и обретает присущее понятию качество семантики раз-витой.

В диссертации впервые осуществлена попытка рассмотрения искусства музыкального романтизма под углом зрения учения новой мифологии, трактовки романтического музыкального произведения как „нового мифа”, энциклопедии-хаоса в фрагментарной форме арабески, основывающегося на docta stilo, интертекстуальности, филиронии, научном остроумии.

В исследовании подчеркнуто, что в утопической мифологии будущего историческая перспектива взаимодействовала с возвращением к мифу как первоматерии искусств, наук, философии. Выявленная трансцендентально-идеалистическая сущность новой мифологии позволила обнаружить общую для концепций музыкального романтизма систему критериев (тяготение к универсальному охвату духовного мира, взаемодействие типов мишления, жанров, формообразующих процессов, опора на ученый стиль). Вовлечение в музыковедческое исследование мифологизирующих понятий способствовало установлению генезиса ставших традиционными для музыковедения концепций: выдвинутые трансцендентальными философами идея революции, взаимодей-ствующей с искусством будущего, концепция “слитного произведения искусства” развиты в музыкальном творчестве романтизма. Разработанные в новомифологическом учении теории фрагмента и энциклопедии тратованы как “ключ” для научного постижения образцов романтизма: произведение искусства будущего как фрагментарная энциклопедия в “хаотической форме арабески” (Ф. Шлегель) символически обобщало весь объем доступных для изучаемой эпохи знаний.

Применение разработанного в диссертации энциклопедического метода анализа музыки возможно для изучения широкого круга музыкальных произведений, основанных на docta stilo, интертекстуальности. Исследование музыкального произведения как сакрального универсума осуществлено благодаря нумерологическому и ономатологическому методам анализа, позволившим изучить смысло- и формообразующую роль числа и имени как инвариантов смысла в музыкальных мифах романтизма. Нумерологический анализ способствовал изучению романтического мифотворчества как числотворчества; рассмотрение мифотворчества как именотворчества, осуществленное на основе ономатологического анализа, направленного на обоснование драматургических сломов метаморфозами героя, отразившихся в сменах имен-функций, выявление свернутых сюжетов, стоящих за вовлеченными в художественный текст именами, именных интонем в опере Вагнера “Тангейзер”.

Особенности новомифологического мышления рассмотрены на основе изучения развития мифологемы Скитальца в творчестве Вагнера, где выявлены такие ее референции, как мифологемы Предводителя мертвого воинства, Дикого Охотника, Дикого Художника, Летучего Голландца. В диссертации определена роль вагнеровской линии в немецкой литературе, установлены связи между художественными концепциями байройтского гения и структурным анализом мифов.

Если бесконечен миф, то качеством бесконечности должен обладать и сопряженный с ним анализ. Музыкальное произведение и его анализ наследуют от мифологического мышления феномен актуальной бесконечности.

Ключевые слова: мифологема, новая мифология романтизма, „новый миф”, энциклопедия-хаос в синтетической форме арабески, романтический фрагмент, фрагментарная драматургия, драматургия сновидений, энциклопедический анализ, числовая фабула, образ-имя (действующее имя), имя-sacra, именная интонема.

Annotation

Roschenko E.G.Dialektika of the mythologem and a new mythology of musical romanticism. - Manuscript.

The dissertation to the competition of a scientific degree of the doctor of art criticism at the speciality 17.00.03. - Musical art. - Chajkovskij's National musical academy of Ukraine. - Kiev, 2006.

In the dissertation is created the theory of mythologen as a unit of a myth, the universal concept due to which the interactions between arts, philosophy, sciences are carried out. There are offered the definition of mythologem, and it is developed the typology, structure and historical classification of this element of symbolical structure.

Based on the research of the new mythology as a philosophical doctrine about art of the future it is considered the specificity of functioning of the myphologem in the artwork. It is established The paradigmatic role of the doctrine of new mythology in the creation of ideals of romantic art. The encyclopaedic analysis developed in the dissertation is directed to the comprehension of essence of scientific style in musical samples of the new mythology. The romantic piece of music is investigated as „a new myth”, encyclopaedia - chaos in the fragmentary form of arabesque which is based on the methods of mathematics (combination), physics (experiments), chemistry (mixture).

Key words: myphologem, new mythology of romanticism, „a new myth”, encyclopaedia - chaos in the synthetic form of arabesque, a romantic fragment, fragmentary dramatic art, dramatic art of dreams, the encyclopaedic analysis, a numerical plot, an insult - name (a working name), nominal inthonem.

Размещено на Allbest.ru