Організація режисерських ігор у дошкільному навчальному закладі

2.2 Особливості організації режисерських ігор у різних вікових групах

Дослідники зазначають, що режисерсько - ігрова діяльність дошкільників має певні особливості в межах кожного вікового періоду. Це пов'язано з різним рівнем розвитку мовлення, ігрової діяльності, театральних дій, сприймання літературних творів (Л.Артемова). Дослідження показали, що в дошкільному віці гра як провідна діяльність розвивається, послідовно змінюючись: режисерська, образна, сюжетно-рольова, гра з правилами і знову режисерська гра, але вже на якісно новому рівні.

На думку директора Інституту психології ім. Л. Виготського О.Кравцової, режисерська гра в дошкільному віці є не лише початковою стадією розвитку гри, за якою розвивається образна, сюжетно-рольова та інші види ігор, а вона завершує розвиток ігрової діяльності дітей дошкільного віку, вбираючи та об'єднуючи важливі досягнення інших видів ігор.

Перша самостійна індивідуальна режисерська гра з'являється в період від двох до чотирьох років. Малюки грають у театр і запрошують подивитися дорослих або однолітків. Але глядачі їм потрібні лише як атрибут театру. Малюків не турбує, чи зрозуміло й цікаво глядачам те, що вони показують. Діти молодшого дошкільного віку люблять входити в образ, переживають яскраві хвилювання, наслідують дорослих. Але інтерес до такого роду діяльності в них ще не стійкий, не довготривалий. У дво - трирічних дітей сюжет гри поки що залежить від предметів, які оточують дитину. Іграшки, що перебувають в ролі зору дитини, ніби підказують сюжет історій. При цьому малюк може замінювати предмети, наділяючи їх зовсім іншими функціями. Недостатньо розвинуте й мовлення молодших дошкільників: вони можуть повторювати слова за дорослим, але самостійно не будують фрази. Театральні дії в них виражаються в руховій активності. В ігровій діяльності малюкам потрібне керівництво вихователя. Діти переважно грають поруч. Ігрові дії дітей молодшої групи розгорнуті й фіксуються на основі операції дії. На четвертому році життя, коли дитина набуває достатнього життєвого досвіду, а розвиток її уяви досягає того рівня, за якого дошкільник уже в змозі переносити характеристики одного предмета на інший, починається становлення режисерської гри як здатності об'єднувати різні предмети єдиним сюжетом і керувати створеною уявною ситуацією [18, с.88].

На думку відомих науковців С. Рубінштейна та Г. Сорокіної, якщо для дітей трьох - п'яти років важливим є переміщення фігурок, тобто, маніпулювання іграшками та предметами, що стимулює їхню мовленнєвотворчу діяльність, то у старшому дошкільному віці така творча гра переходить на вербальний рівень, коли для дітей стає суттєвою сама наявність персонажів, незалежно від їх рухів на сюжетному полі. У старших дошкільників ігрові дії часто носять символічний узагальнений характер, зберігаючи лише загальні риси дій, що надає дитині можливість упродовж нетривалого часу програвати довші «часові відрізки» подій. Старших дошкільників більше цікавить результат ігрової діяльності. Режисерські ігри характеризуються колективізмом, довго тривалістю, складеним сюжетом, виконанням правил, які містяться в ролі й обумовлені сюжетом гри [14, с.22].

Провідним мотивом гри у цьому віці стає пізнавальний інтерес, який проявляється у прагненні впорядкувати власну уяву про довкілля.

До старшої групи діти приходять уже з певним запасом ігрових умінь: будувати план - сюжет, розподіляти ролі, самостійно готувати атрибути та декорації, використовувати способи колективного спілкування.

Діти старшого дошкільного віку мають можливість самостійно організовувати й здійснювати театральну ігрову діяльність, вони оволодівають умінням осмислено вибирати засоби виразності для самостійної ігрової діяльності через художній аналіз літературного твору, образів героїв; узгоджувати власні дії з діями учасників гри; самостійно й справедливо розв'язувати суперечки; допомагати товаришам; дбайливо ставитися до ігор; радіти успіхам.

У старших дошкільників з'являється інше ставлення до режисерської гри. Вони прагнуть глибше передати образ героя та показати власне ставлення до нього. Іноді діти вражають виразністю міміки, жесту, слова. У дошкільників шести-семи років режисерська гра стає виставою, в якій вони грають «для глядачів», а не «для себе», вона є ніби переходом до драматичного мистецтва [22, с.38].

Залежно від віку дітей змінюється й керівництво режисерсько-ігровою діяльністю. В педагогіці є різні погляди на роль вихователя в організації дитячих ігор. На думку більшості вчених, гра - єдиний вид діяльності дитини, в якому вона проявляє незалежність від дорослих. Необережне втручання дорослих часто призводить до того, що гра згасає, перестає викликати інтерес у дітей. Втручання у гру дітей перетворює її на навчання, «паралізує» дитячу творчість і самостійну вигадливість [5, с.12 ].

У старших групах більш широко застосовуються прийоми опореседкованого педагогічного впливу: організація предметно-ігрового середовища, постановка перед дітьми проблемних ігрових завдань, допомога у плануванні діяльності, попередня мовленнєва робота.

Якщо проаналізувати чинні програми, за якими працюють дошкільні навчальні заклади, то в них передбачена і систематизована робота по режисерсько-ігровій діяльності.

У програмі «Дитина» в розділі «Граючись, зростаємо», де розкривається зміст режисерських ігор, пропонується їх орієнтовна тематика для кожної вікової групи. Аналізуючи вимоги діючої програми, слід виходити, передусім, з порівняльної характеристики програм «Малятко» та «Дитина» (додаток № 4).

Серйозним недоліком на наш час є те, що в театралізованих іграх не виділено в окремий підрозділ режисерські ігри, завдання роботи мають дещо узагальнений характер, що не дозволяє чітко усвідомити специфіку роботи з такого виду, як режисерська діяльність.

Як відомо, завершено роботу над розробленням Державної базової програми розвитку особистості в дошкільному віці. Дана програма пройшла апробацію у визначених наказом Міністерства освіти і науки України дошкільних закладах. Ознайомившись з даною програмою, ми зрозуміли, що нова Програма не краща чи гірша за чинні, вона інша, оскільки орієнтує педагога не на „озброєння” дошкільника знаннями, вміннями і навичками, а на розвиток його особистості. В цій програмі визначальними орієнтирами є не освітні галузі, а сфери життєдіяльності, заявлені базовим компонентом дошкільної освіти, у ній визначено основні лінії розвитку дитини та відповідні форми активності. Дві з яких - нові: емоційно-ціннісний та креативний розвиток. Розділ „Театралізована діяльність” є окремим, чого не було в попередніх програмах і входить до сфери „Культура”, що має принципове значення в організації режисерських ігор.

Вважаємо, доцільно зупинитися на завданнях Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»:

- виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення старших дошкільників до підготовки, проведення та оцінки театралізованої діяльності, виконання учасниками своїх ролей, налагодження комунікативних зв'язків з партнерами;

- вдосконалювати уміння характеризувати особливості різноманітних персонажів гри, знаходити для них відповідну міміку, інтонацію, пантоміму;

- формувати в дитини виразне та дикційно чисте сценічне мовлення;

- заохочувати бажання підтримати партнера, допомогти йому, доброзичливо з ним спілкуватися, вступати в діалог, ставати на його місце.

Отже, головне завдання дошкільної освіти на сучасному етапі - розкрити перед дитиною науку життя в доступній формі; розвивати вміння використовувати в грі предмети-замінники, уявні предмети, входити в образ, знаходитися в ньому до кінця театралізованого дійства; стимулювати прагнення дитини самореалізовуватися, самоствердитися, показати себе з кращого боку.

На думку багатьох авторів, зокрема, Д.В. Менджерицької, Л.П. Усової, А.І. Сорокіної, Р.І. Жуковської, В.Г. Нечаєвої, Л.В. Артемової, організація режисерсько-ігрової діяльності передбачає формування певних знань, умінь, уявлень про режисерську гру; створення сприятливих умов для ігрової діяльності; заохочення дітей до імпровізації; використання набутих знань у грі; формування театральних дій, елементів сценічної виразності.

Оцінюючи викладене, доходими висновку, що керівництво режисерсько-ігровою діяльністю дошкільнят проходить у трьох напрямках:

- пізнавальний - полягає в розширенні та збагаченні знань дітей про театр, ознайомленні з працею діячів мистецтва, розвитку художньо-естетичного сприймання у процесі перегляду театральних вистав;

- ігровий - це відтворення сюжету художнього твору або самостійно складеного сюжету в грі - драматизації чи імпровізаційній грі, виявлення особистісного ставлення до персонажу або вистави в цілому;

- сценічний - підготовка та показ вистав глядачам, передача сценічних образів через спеціально організовану підготовчу роботу, що включає вправи та репетиції.

Для правильної організації режисерської гри рекомендується враховувати наступні принципи:

1.Принцип гуманізації, що передбачає вміння педагога стати на позицію дитини, врахувати її точку зору, не ігнорувати її почуття і емоції, бачити в дитині повноправного партнера, а також орієнтуватися на вищі загальнолюдські поняття.

2.Принцип диференціації, який полягає в створенні оптимальних умов для самореалізації кожної дитини в процесі режисерсько-ігрової діяльності з врахуванням віку, статі дитини, накопиченого нею досвіду, особливостей емоційної та пізнавальної сфери.

3.Принцип інтегративності. Інтеграція в педагогічному процесі зараз розглядається як фактор створення емоційного благополуччя дитини в дитячому закладі, як найважливіша умова її цілісного розвитку, перших творчих проявів і становлення індивідуальності, гармонічного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах творчої діяльності .

4.Принцип змістовності. Передбачає змістовність занять, різноманітність тематики і методів роботи.

5.Принцип систематичності. Щоденне включення театралізованих вправ у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними, як дидактичні та сюжетно-рольові.

6.Принцип дитячої активності. Робиться акцент на максимальну активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення ігор. При наявності такої активності творча діяльність проходить більш інтенсивно і плідно, діти менше втомлюються, так як вони займаються не важкою працею, а захоплюючою діяльністю.

7.Принцип співпраці. Співпраця дітей один з одним та з дорослими.

8. Принцип професійної компетентності. „Все, що ми робимо, - ми робимо професійно!” - так можна визначити суть цього принципу. Підготовленість та зацікавленість педагога. Всі ігри і вправи на занятті повинні бути підібрані таким чином, що вдало поєднують рухи, мову, міміку, пантоміму в різних варіаціях [22, с.37].

Отже, організація режисерських ігор в різних вікових групах має певні особливості, які залежать від різного рівня розвитку мовлення, ігрової діяльності, театральних дій, сприймання літературних творів дошкільниками. Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра, яка розвивається в залежності від віку дитини та послідовно змінюється.

2.3 Аналіз рівня розвитку творчих здібностей

Аналіз психолого-педагогічної літератури (Д.С. Виготський, О.Г. Ковальов, О.В. Проскура, Б.М. Теплов) засвідчив, що вчених та педагогів -практиків давно цікавило питання діагностики та розвитку загальних інтелектуальних та спеціальних здібностей в дітей. На даному етапі ця проблема загалом та питання діагностики і розвитку творчих (в тому числі сценічних) здібностей в дошкільників досліджена недостатньо. Саме тому у своїй курсовій роботі ми зосередили свій науковий інтерес на теоретичному та експериментальному вивченні проявів творчості дошкільників, зокрема, у режисерських іграх.

Театралізовано-ігрова діяльність дає широкі можливості щодо творчих проявів дітей. За Л.С. Виготським, акторська праця є «своєрідною творчістю психофізичних станів» людини. Завдяки цій діяльності розвивається фантазія дошкільнят, в їхньому уявленні виникають яскраві образи літературних героїв. Крім того, малюки вдаються до виразного втілення психологічних особливостей персонажів, самостійно добирають для них засоби мовленнєвої (інтонація) та зовнішньої виразності (виразні рухи: рук - жести, обличчя - міміка, всього тіла - пантоміміка).

У науково-методичній літературі відсутнє чітке визначення поняття «акторські» здібності дошкільників. Прийнято вважати, що акторські здібності дітей дошкільного віку - це такий рівень прояву психологічних особливостей індивіду, який забезпечує йому стійкий інтерес та успіх у художньо-мовленнєвій діяльності (виразна розповідь художніх творів) та успішне виконання ролей в театрально-ігровій діяльності.

Творчі здібності можуть проявлятися в дошкільників по-різному. Є діти, здібні до театралізовано-ігрової діяльності, а є й такі, котрим властива обдарованість як особливо високий якісний рівень прояву здібностей. Талановитість є наслідком свідомої сумлінної праці людини над розвитком своєї обдарованості і тому проявляється у більш зрілому віці.

О.П. Аматьєва визначила 3 компоненти акторських здібностей: когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісний.

Когнітивний компонент виступає одним з найважливіших у акторських здібностях дітей. Він характеризується загальним інтелектуальним рівнем, який виявляється в особливостях розвитку пізнавальних психічних процесів: пам'яті, уяви, сприймання, волі та мислення. Важливу роль у цьому структурному компоненті педагоги-практики приділяють мовленнєвим здібностям дітей. Це - високий рівень розвитку моторної функції мовлення та його інтонаційної виразності. Емоційно - виразне мовлення впливає на думку, уяву та почуття слухачів. Така особливість мовлення пов'язана з використанням засобів виразності, в тому числі й інтонаційних. Інтонаційна виразність мовлення забезпечується окремими її елементами - просодемами. До них належать такі характеристики: сила голосу (модуляція) - вміння говорити голосно; висота тону - вміння говорити низьким та високим голосом; темп мовлення - вміння говорити швидко, помірно, повільно; тембр мовлення - його емоційне забарвлення, вміння голосом висловлювати почуття, різні психологічні стани образу (радість, горе, гнів тощо), ритм мовлення, його поетика - вміння переходити від повільного мелодійного мовлення до уривчастого немелодійного для відповідної мовленнєвої характеристики персонажу. До засобів зовнішньої виразності відносяться і виразні рухи рук - жести, обличчя - міміку та всього тіла - пантоміміку. Високий рівень розвитку моторної функції мовлення та певний ступінь володіння означеними засобами становлять необхідний рівень його виразності [3, с.2-6].

До емоційно-мотиваційного компонента відносяться такі структурні одиниці: емоційна чутливість, вразливість, емоційна пам'ять, експресивність зовнішнього прояву емоції.

Діяльнісний компонент характеризується високим рівнем уяви, здатністю до природного перевтілення, «входження в образ». А ще це - сукупність мотивів, які спонукають дітей до діяльності, що відповідає їхнім здібностям (інтерес, потреба до виступів перед дорослими та однолітками, прагнення успіху та визнання, інколи - демонстративність поведінки) [3, с.2-6].

Психофізіологічну основу розвитку акторських здібностей в дошкільників становить своєрідне поєднання таких природних задатків, як тип вищої нервової діяльності дітей, темперамент, особливості протікання психічних процесів, пластичність мозкових структур у центрах мовлення, своєрідність будови та функціонування різних аналізаторів тощо.

У своєму дослідженні творчих здібностей дошкільників я працювала з вихованцями старшої групи Б «Калинонька». Групу відвідує за журналом обліку 31 дитина, проте на період проведення режисерських ігор постійно відвідували дитячий садок 15 дошкільників.

Одним із основних напрямків роботи ДНЗ №2 м. Бар є художньо-естетичний, мета якого - актуалізація дитячої творчості, розвиток природних нахилів дітей.

В дошкільному закладі ця робота проводиться за двома напрямками:

- до творчості через емоції та почуття;

- до творчості через навчання.

Особлива увага приділяється організації гурткової роботи з дітьми. Ця робота здійснюється на основі вивчення інтересів дітей, їх задатків, здібностей. В дитячому закладі працюють 3 гуртки. У додатку 5 зазначено гуртки, які функціонують на базі ДНЗ №2.

Розвиток творчих здібностей вихованців забезпечується під час проведення занять художньо-естетичного та загально розвиваючого циклу, різних форм організації художньо-естетичної діяльності у повсякденному житті.

Для проведення діагностики творчих здібностей ми використали комплекс методів: цілеспрямоване спостереження за творчими проявами дітей в повсякденному житті, в процесі підготовки та проведення режисерських ігор за мотивами художніх творів; бесіди та анкетування батьків щодо прояву в дітей акторських здібностей; педагогічний експеримент, мета якого - розробка та апробація системи діагностики та розвитку акторських здібностей дошкільників

Найбільш успішно в ДНЗ працює гурток “Чарівна казка”, керівник якого Качан А.А.

Провідним засобом педагогічної роботи керівника гуртка є діалог, а формою активності - творчість. Саме такий підхід допомагає педагогу спрямувати роботу гуртка на розвиток творчої особистості. Адже саме театралізована діяльність має великі можливості для естетичного, мовленнєвого і творчого розвитку дітей. Своє педагогічне керівництво музично-театралізованою діяльністю дошкільнят керівник гуртка будує за трьома напрямками:

- пізнавальний, метою якого є розширення та збагачення знань дітей про театр;

- ігровий, який передбачає відтворення сюжету художніх творів, ігор-драматизацій, ігор-імпровізацій;

- сценічний - підготовка та показ вистав глядачам, передача сценічних образів через ігри, вправи, тренінги, медитації, етюди.

Заняття гуртка «Чарівна казка» проводяться один раз на тиждень в ІІ половині дня з дітьми старшої групи згідно перспективного плану роботи, який складається на навчальний рік. Для правильної організації занять керівник велику увагу приділяє побудові структури занять, їх змістовного наповнення, урізноманітненню їх тематики, підбору методів і прийомів роботи, що забезпечує максимальну активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення музично-театралізованих ігор-занять. Всі ігри і вправи на заняттях підбираються таким чином, що дозволяє вдало поєднувати рухи, мову, пантоміму, міміку в різних варіантах.

Всі набуті на заняттях гуртка навички та вміння діти використовують у режисерських іграх. Такі дійства є своєрідним підсумком роботи. У додатку 7 відображені заняття гуртка.

Най вагомішим показником роботи гуртка “Чарівна казка” є великий стійкий інтерес дітей до режисерсько-ігрової діяльності, їх бажання розігрувати сцени, сюжети.

Разом з тим потребує серйозного поліпшення робота з організації режисерсько-ігрової діяльності у інших виховних групах дошкільного закладу. Вихователі дошкільних груп не належну увагу приділяють виготовленню атрибутів до різних видів режисерських ігор, не залучають до цієї роботи дітей. Робота з показу та розігрування різних видів ігор має епізодичний характер. В основному вихователі планують і організовують з дітьми ігри-драматизації за сюжетами знайомих казок, обігрування творів художньої літератури та усної народної творчості. Майже не використовуються в роботі з дітьми такі види театру як пальчиковий та тіньовий.

Для проведення дослідження ми взяли старшу групу Б «Калинонька» дошкільного навчального закладу №2 м. Бар. Частина дітей в кількості 12 чоловік виявила бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка” під керівництвом А.А. Качан. Я провела діагностування 10 дітей групи за методикою Е. Хаака і І. Кафа, провівши спостереження за 5 дітьми-гуртківцями та 5 дітьми, що не відвідували гурток.

Ця методика базується на тому, що ми визначаєм музичні здібності, літературне обдарування та артистичний талант кожної дитини з групи по певному тесту. Цей тест є у додатку № 6 до курсової роботи .

По кожному питанню тесту ставиться бал від 1 до 5, потім ділиться на кількість питань - це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення театральних здібностей.

Для прикладу візьмемо Анастасію Постернак, 5-ти років, з групи, яка відвідувала гурток.

Накреслимо графік, який відповідає рівню її музичних здібностей: по вертикалі зазначаємо бали, які отримала дитина за кожне питання, а по горизонталі номер питання. Потім з'єднуємо ці відмітки і отримуємо графік (рис. 2.3.1). Чим вище та рівніше буде лінія графіка, тим ближче рівень музичних здібностей до 1, тобто до 100%.

Рис. 2.3.1

Отже, на цьому графіку видно рівень музичних здібностей дитини.

Аналогічні графіки креслимо і для визначення літературних (рис. 2.3.2), артистичних ( рис. 2.3.3), театральних ( рис. 2.3.4) здібностей.

Літературне обдарування Анастасії Постернак

Рис. 2.3.2

Артистичний талант Анастасії Постернак

Рис. 2.3.3

Показники обстеження дають змогу зробити зведений графік по театральним здібностям конкретно цієї дитини. По горизонталі зазначимо буквами здібності, а по вертикалі бали.

Театральні здібності Анастасії Постернак



Рис.2.3.4

Отже, музичні та літературні здібності Анастасії Постернак на середньому рівні, а артистичні вище середнього.

Таку діагностику ми провели з 10 дітьми старшої групи Б « Калинонька» у лютому 2010 року.

Результати показали, що у дітей в кількості 5 чоловік, які виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка”, на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто = 50%. Літературна обдарованість на високому рівні у 4 дітей = 80%. Артистично обдаровано 5 дітей = 100%.

Результати показали, що в групі дітей при кількості 5 чоловік, які не виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток на високому рівні музичні здібності у 2 дітей, тобто =40%. Літературна обдарованість на високому рівні у 1 дитини = 20%. Артистично обдаровано 2 дітей =40%.

За період практики ми спостерігали, що з дітьми, які відвідували гурток, проводилась систематична робота по розвитку творчих здібностей. Проводилась вона на основі системи занять гуртка «Чарівна казка». Приклади занять відображені у додатку 7. Також розвитку творчих здібностей сприяли індивідуальні та групові вправи, відображені в додатку 8 та додатку 9. А в групі дітей, які не відвідували гурток, така робота проводилась епізодично і несистематично.

Паралельно з цією роботою проводилось цілеспрямоване спостереження і бесіди з дітьми.

В процесі спостережень ми з'ясували, що діти-гуртківці виявляють ініціативу у спілкуванні, стали більш емоційними, активними. Вони почали краще володіти своїм тілом, своєю мімікою, збагатився їх словниковий запас.

Ці діти дуже люблять виконувати вправи на вираження емоцій, на розвиток мислення. З великим задоволенням вони одягають шапочки звірят і намагаються відобразити їх характерні риси. А ще більше вони люблять вгадувати, кого зобразила та чи інша дитина. Також діти полюбили вправи на виразність жесту.

режисерський гра дошкільник театралізований

Висновок

Реформування системи освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, не мисляться без виховання і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури. Значну роль в цьому процесі відіграють режисерські ігри.

Тематика і зміст режисерських ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку.

Як і інші ігри, режисерська гра має соціальну природу й будується за уявленнями дітей про життя дорослих. Перед дитиною розкриваються не лише правила поведінки, а й їх значення для встановлення та підтримки позитивних взаємовідносин з іншими людьми.

Режисерська гра має важливе значення як для психічного, так і для соціального розвитку дитини дошкільного віку. Режисерська гра - засіб виховання гуманного ставлення до однолітків як частини соціального оточення дитини - дошкільника, що, як у дзеркалі, відображає досвід спілкування дитини в реальному житті.

Режисерські ігри розвиваються з предметно - відображальних ігрових дій дитини в процесі спілкування з дорослими, засвоєння запропонованих ними простих сюжетних зразків. Головною умовою подальшого розвитку режисерської гри є формування навичок спільних дій і уміння узгоджувати задум, підбирати іграшки і атрибути, розподіляти ролі, погоджувати дії.

Режисерські ігри можуть бути індивідуальними і спільними.

Важливе значення для організації режисерської діяльності дітей та керівництва нею має визначення змісту, функціонального призначення, специфіки мовленнєвих завдань у кожному з її видів.

Кожний з видів режисерської діяльності ставить свої пріоритетні мовленнєві завдання. У режисерській грі збагачується та активізується словник дітей, формується вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї.

До режисерських ігор у дитячому садку відносяться настільний, тіньовий театр, театр на фланелеграфі.

Отже, значення режисерських ігор важко переоцінити. Але, на жаль, питанню ролі режисерсько-ігрової діяльності, її впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв'язку з актуальністю даної проблеми, ми визначили тему свого дослідження, його гіпотезу та мету. У відповідності з метою, об'єктом та предметом дослідження визначили завдання і досягли певних результатів.

По-перше, ми з'ясували роль режисерських ігор в розвитку творчих здібностей дошкільників, вимоги щодо їх організації, визначили методи керівництва вихователя режисерсько-ігровою діяльністю дітей. По-друге, упорядкували систему занять з метою розвитку творчих здібностей дошкільників. По-третє, розробили методичні рекомендації до організації режисерських ігор.

Проведені дослідження дають підставу стверджувати, що:

– режисерсько-ігрова діяльність має велике значення для всебічного розвитку дитини;

– у дошкільному навчальному закладі недостатньо уваги приділяється режисерсько-ігровій діяльності дітей;

– систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження у роботу.

Отже, за результатами проведеного дослідження можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася: впровадження системи занять, спрямованих на формування та розвиток творчих здібностей дошкільників, сприяє розвитку особистості дитини, її символічного мислення, рухливого емоційного контролю. Відбувається засвоєння соціальних норм поведінки, формуються вищі довільні психічні функції.

Слід зауважити, що в дошкільних навчальних закладах, та, зокрема, в ДНЗ № 2 м. Бара, потрібно створити предметно-ігрове середовище, впроваджувати в педагогічний процес режисерські ігри, надавати можливість для прояву та розвитку творчих здібностей дошкільника.

Надалі в ДНЗ № 2 «Сонечко» планується залучати до занять в гуртку «Чарівна казка» вихованців інших груп, в усіх групах установи впроваджуватимуться у виховний процес режисерські ігри відповідно до вікових особливостей вихованців.

Література

1. Абрамович С.Д. Риторика: навч.посібник / С.Д. Абрамович, М.Ю. Чікарькова. - Л.: Світ, 2001.- 240 с.

2. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка / В.Ц. Абрамян. - К.: Лібра, 1996. - 224 с.

3. Аматьєва О.П. З дитячого садка - в актори / О. П. Аматьєва // Дитячий садок. - 2004. -№24. - С.2-6.

4. Артемова Л. Розвиток теорії та практики дитячої гри / Л. Артемова // Дошкільне виховання. - 2001. - № 7. - С. 18 -19.

5. Артемова Л.В. Театр і гра / Л.В. Артемова. - К.: Томіріс, 2002. - 291 с.

6. Артемова Л.В. Театрализированные игры дошкольников / Л.В. Артемова . - М.: Просвещение, 1991. - 125 с.

7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 1999. - № 1. - С.6 - 9.

8. Бєлкіна Є.І. Світ мистецтва і дитина / Є.І. Бєлкіна, Т.М. Науменко // Дошкільне виховання. - 2000. - №1. - С.4 - 5.

9. Бурова А. Гра у театр за педагогікою Монтессорі / А. Бурова // Дошкільне виховання. - 1999. - №5. - С.6 - 8.

10. Бурова А. Організація ігрової діяльності в дошкільному навчальному закладі / А. Бурова // Дошкільне виховання. - 2007 .- № 10.- С.8.

11. Ветлугіна Н.А. Система естетичного виховання в дитячому садку / Н.А. Вєтлугіна // К. : Радянська школа, 1977. - 256 с.

12. Гаврилюк С. Театр і казка / С. Гаврилюк // Дошкільне виховання. - 2003. - № 5. - С. 23 - 24.

13. Горбунова Н. Театралізована діяльність дошкільнят / Н. Горбунова // Дитячий садок. - 2005. - № 38. - С. 3 - 4.

14. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри. 7 рік життя / Упоряд: Т.Г. Тристапшон. - Х..: Вид. група «Основа», 2007. - 112 с.

15. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / наукове керівництво: О.В. Проскура, Л.П. Кочина, В.У. Кузьменко . - К.: видавництво «Богдан», 2003. - 327 с.

16. Долинна О.М. Гурткова робота / О.М. Долинна, О.П. Низковська // Дошкільне виховання. - 2004. - № 8. - С.8 - 9.

17. Долинна О.М. Розвивати творчу особистість / О.М. Долинна, О.І. Копєйкіна, О.П. Низковська // Дошкільне виховання. - 2003. - № 7. - С.3 - 6.

18. Дошкольная педагогика: учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2010 «Воспитание в дошкольных учреждениях» и № 2002 «Дошкольное воспитание» / под ред. В. И. Ядэшко, Ф.А.Сохина. - М.: Просвещение, 1978. - 416 с.

19. Дудова Т. Сюжетно-рольова гра - школа життя / Т. Дутова // Дошкільне виховання. - 2003. -№ 8. - С.7 - 9.

20. Затія - дивоглядія: як зробити ляльковий театр другом кожної дитини / О.О. Тимофєєва, О.В. Борисенко. - Тернопіль: Мандрівець. - 2009. - 164 с.

21. Карабаєва І. Режисерські ігри дошкільників: зміст, значення, вікові особливості / І.Карабаєва // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2008. - № 10. - С. 37 - 38.

22. Карабаєва І. Режисерські ігри дошкільників: організація і педагогічна підтримка / І. Карабаєва // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - № 1. - С. 34 - 37.

23. Карабаєва І. Іграшки для режисерських ігор / І. Карабаєва // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - № 2. - С. 68 -71.

24. Макаренко Л. Все про театр і театралізовану діяльність / Л. Макаренко .- К. : Шкільний світ, 2008. - 128 с.

25. Паламарчук Н. Наш маленький театр / Н. Паламарчук // Дошкільне виховання. - 1989. - №3. - С.4-5.

26. Пантюк Т. М. Дитинство - «ранок» людського життя / Т.М. Пантюк // Дитячий садок. - 2000. - № 3. - С. 3 - 5.

27. Плохій З.П. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» / З.П. Плохій. - Київ, 1999. - 286 с.

28. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. - К.: Академвидав, 2006.- С. 333 - 336.

29. Сиротич Н. Від гри - до театру / Н. Сиротич // Дошкільне виховання .- 2008. - № 2. - С. 26 -27.

30. Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр: программа „Театр - творчество - дети”. - 4-е изд., испр. доп. - М.: АРКТИ, 2004. - 208 с.

31. Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви / Н. Суріна // Дошкільне виховання. - 2000. - №1. - С.4 - 5.

32. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. - 2-е изд., - К.: Радянська школа, 1971. - 243 с.

33. Товма І. Театр починається з іграшки / І. Товма // Дошкільне виховання. - 2008. - № 6. - С. 16-18.

34. Фадєєва Т.П. Розвиток уяви дитини - умова її продуктивного учіння / Т.П. Фадєєва // Дошкільне виховання. - 2005. - №2. - С.6 - 8.

35. Шалда Н. Іграшковий дивограй бережи, люби, пізнай / Н. Шалда // Дошкільне виховання. - 2009.- № 11.- С. 24 - 25.

36. Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников // Детский сад от А до Я. - 2003. -№ 6. - С.71 - 75.

Додаток 1

Таблиця 1 Види режисерсько-ігрової діяльності дошкільнят та критерії її розвитку

Види РД Критерії визначення	Сприймання режисерсько-ігрового видовища	Режисерська гра	Підготовка театральної вистави
Позиція дитини в РД	Глядач	Творець, актор, режисер	Глядач, актор, сценарист, декоратор
Мета РД	Видовище, розвага	Гра	Вправа, праця
Пріоритетні мовленнєві завдання	Засвоєння кращих зразків літературного мовлення	Активізація словника і розвиток зв'язного мовлення, сюжето-складання	Виразність, образність мовлення
Вибір матеріалу	Фланелеграф, драматичний театр, ляльковий, тіньовий театр та ін.	Режисерська гра з іграшками; рольова гра	Лялькова вистава, інсценування, показ вистави на фланелеграфі, настільному, пальчиковому театрі

Додаток 2

Таблиця 2. Театралізовані ігри

Режисерські	Драматизації
Настільні ігри	Стендові ігри	Власне драма тизація	Театр пальчи ковий	Театр бібабо	театр-імпровізація
Театр іграшок	театр картинок	стенд-книжка	панорама	флане-леграф	Тіньовий театр
								ляльки велетні, тростяні
		книжка-забава	Телевізор, кіно

Додаток 3

Таблиця 3. Види іграшок у режисерській грі

Додаток 4

Порівняльна характеристика вимог діючих програм “Малятко” та “Дитина”:

Програма “Малятко”	Програма “Дитина”
Використовувати показ різних видів театрів (ляльковий, картонажний, тіньовий, театр іграшок, фланелеграф), діафільмів за змістом знайомих оповідань, казок. Залучати дітей до висловлювань, звуконаслідувань, показу окремих дій. З допомогою вихователя залучати дітей до інсценування добре знайомих казок та оповідань.
Розповідати вихованцям знайомі та нові художні твори за допомогою різних видів театрів (ляльковий, тіньовий, фланелеграф, картонажний, настільний іграшковий, магнітний, пальчиковий), спонукаючи дітей висловлювати свої думки та показувати окремі дії. Демонструвати діафільми за змістом знайомих художніх творів, організовувати ігри в кінотеатр, залучати дітей до інсценізування знайомих віршів, оповідань, казок у різних ситуаціях (на заняттях та поза ними).	Створювати умови для виникнення ігор за змістом відомих творів дитячої художньої літератури та фольклору. Вчити дітей супроводжувати ігрові висловлювання відповідними рухами, які створюють виразний образ. Розширювати словниковий запас, розвивати діалогічне мовлення, інтонаційну виразність мовлення, уяву, образне мислення. Сприяти виникненню піднесеного емоційного стану.
Продовжувати показувати дітям різні види театрів, діафільми, кінофільми як за змістом знайомих творів, так і нові. Залучати вихованців до показу окремих дій у театралізованих виставах, організовуючи ігри в „Театр”. Продовжувати вчити дітей інсценізувати окремі сценки за змістом знайомих художніх творів, інсценізувати зміст казок, читати знайомі віршовані твори за ролями.	Розвивати інтерес до драматичних ігор, інсценівок, театралізацій, бажання виконувати окремі ролі. Формувати елементарні навички володіння мовою жестів. Учити імітувати рухи людей, тварин (персонажів ігор-драматизацій), передавати мімікою певний стан людини. привчати створювати своєрідність кожного ігрового образу за допомогою діалогів. Вправляти в умінні інтонаційно передавати настрій персонажа. Вчити способів володіння ляльок типу образних іграшок, настільного театру і театру-рукавички, театру на фланелеграфі.
У години розваг показувати вихованцям вистави різних видів театрів (ляльковий, іграшковий, картонажний, тіньовий, театр живих тіней та масок), діафільми, кінофільми. залучати їх до показу вистав, самостійних ігор „У театр” за дитячими уподобаннями, до участі в дитячих драматичних гуртках. Спонукати до інсценування змісту знайомих казок, оповідань, виготовлення атрибутів та декорацій до них.	Вчити за власним бажанням розігрувати інсценівки за змістом знайомих літературних творів та усної народної творчості. Удосконалювати навички володіння мовою жестів та імітаційних рухів. Вправляти дітей у наслідуванні поз людей у різних ситуаціях. учити передавати відповідними рухами дії людей, характерні професійні рухи музиканта, швачки, столяра, доярки, пташниці тощо. Закріплювати вміння інтонаційно передавати емоційний стан персонажів гри-драматизації, голосом відтворювати почуття радості, суму, прикрості, тривоги. Вчити новим способам водіння ляльок (тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п'яти пальців, театру бі-ба-бо). Допомагати дітям створювати ігрове середовище, виготовляти ляльки, деталі костюмів, декорацій. Бережно ставитись до дитячої творчості, розвивати вміння імпровізувати, підтримувати винахідливість, бажання щоразу по-новому розігрувати казки або інші твори за певним сюжетом.
Залучати дошкільників до участі в театралізованих виставах (ляльковий театр, театр живих тіней, масок та ін.), інсценівках, до показу діафільмів, до участі в дитячих драматичних гуртках. Учити обговорювати проведені вистави і інсценівки.	Стимулювати дитячу творчість, своєрідність відтворення ігрових образів. Удосконалювати вміння відтворювати рухи і дії, які притаманні людям різних професій. закріплювати вміння жестами та мімікою передавати людські емоції. Підтримувати творче відтворення різноманітних імітаційних рухів та емоційних станів персонажів ігор-драматизацій. Удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення. підтримувати у дітей вигадку, фантазію. Спонукати до самостійного складання та інсценування казок як форми художнього відображення життя. Допомагати оволодівати способами водіння ляльок у театрах різних видів. Удосконалювати вміння розігрувати постановки, творчо ставитись до самостійного створення та добору необхідної атрибутики для конкретних образів, розміщення декорацій та реквізиту. Збагачувати мову виконавців образними висловами, розвивати пам'ять, художні, естетичні смаки та вподобання.

Додаток 5

Таблиця 4 Гурткова робота в ДНЗ №2 м. Бар

№ п/п	Назва гуртка	Керівник гуртка	Кількість дітей	Відсоток від кількості дітей дошкільного віку
1.	“Чарівна казка”	Качан А.А.	12	8
2.	“Умілі руки”	Гуменюк І.С.	15	10
3.	“Веселі танцюристи”	Музичний керівник ДНЗ .	20	13
	Всього:		47 дітей	31

Додаток 6

Визначення театральних здібностей за методикою Де Хаака та Кафа

Музичні здібності

1) Дуже швидко і легко сприймає нові мелодії.

2) Добре співає.

3) Вносить в пісню свою енергію, почуття.

4) Любить музичні записи.

5) Любить співати разом з іншими.

6) Складає власні пісні.

7) Грає на музичних інструментах.

Літературне обдарування

1) Легко будує свою розповідь.

2) Додає щось нове коли розповідає про щось.

3) Розповідаючи вміє дотримуватись сюжету.

4) Вміє добирати слова, які передають стан героя.

5) Любить писати вірші, оповідання.

6) Зображує своїх героїв живими, передає почуття.

Артистичний талант

1) Легко входить в роль.

2) Цікавиться грою акторів.

3) Передає почуття через міміку, жести, рухи.

По кожному питанню ставиться оцінка від 1 до 5, потім сума балів ділиться на кількість питань - це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення рівня здібностей.

Додаток 7

Двоє жадібних ведмежат

За мотивами угорської казки Тіньовий театр

Мета. Розвивати й далі інтерес до художньої літератури. Вчити, помічати і розуміти різні засоби виразності: епітети, порівняння тощо; впізнавати в силуетах і тінях характерні образи персонажів; оцінювати героїв - хитрий, жадібний, нерозумний, довірливий; співпереживати персонажам, підказувати їм, як поводитися у скрутних ситуаціях.

Персонажі. Ведуча, Ведмедиця, двоє ведмежат, Лисиця.

Оснащення. Екран і освітлення, силуети персонажів і декорації для театру: високі ялинки.

Хід гри:

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

Як зовуть її? (Лисиця)

Взимку ляже спати

Дядько волохатий,

Лиш тоді устане,

Як весна настане. (Ведмідь)

Ведуча: По той бік скляних гір, за шовковими луками був небувалий густий ліс, у його гущавині жила стара ведмедиця (показую на екрані).

Вона мала двох синів (показую малюків). Коли ведмежата виросли (показую нові фігури), вони вирішили піти по світу шукати щастя. Спочатку пішли вони до матері і, як і годиться, розпрощалися з нею. Стара ведмедиця обійняла синів і наказала їм…

Ведуча: Не кривдіть одне одного і ніколи не розлучайтесь.

Ведуча: Пообіцяли ведмежата виконати материн наказ і вирушили в далеку дорогу. Йшли вони, йшли. І день ішли, і другий ішли. Нарешті всі запаси їжі у них закінчилися. А ведмежата зголодніли. Похнюплено плентались вони поряд.

Молодше ведмежа (поскаржилося): Ох, братику, я ж хочу їсти!

Ведуча: Старше ведмежа відповіло…Що воно відповіло діти?

Діти: Я теж хочу!

Ведуча: Так вони все йшли і йшли, раптом знайшли круглу головку сиру. Спочатку хотіли поділити її порівну, але не змогли. Ведмежат здолала жадібність: кожне боялося, що іншому дістанеться більше. Сперечалися вони, гарчали, і раптом підійшла до них Лисичка.

Лисиця: Про що ви сперечаєтесь, молоді люди?

Ведуча: Ведмежата розповіли їй про своє горе. Діти, що вони сказали Лисичці? (відповідь дітей).

Лисиця (радісно, але хитро): Яке ж це горе? Давайте я вам поділю сир порівну: мені що молодший, що старший - все одно.

Ведмежата (зраділи): От добре!

Ведуча: Лисиця взяла сир і розломила його на дві частини. Але розломила головку так, що один шматок був більший, ніж другий.

Лисиця (показує сир і запитує дітей): Який шматок більший, який менший?

Ведмежата (наперебій): Цей більший!

Ведуча: Лисичка їх заспокоїла…

Лисиця: Цитьте, молоді люди! І це горе - не горе. Зараз я це владнаю.

Ведуча: Вона відкусила добрий шматок від більшої частини і проковтнула його. Ось яка хитра! Тепер більшим став менший шматок…

Ведуча повертає зображення лисиці так, щоб поміняти шматки місцями.

Ведмежата (захвилювались): І так не порівну!

Лисиця (заспокоює): Та годі, я сама знаю свою справу.

Ведуча: І вона відкусила шматок від більшої частини. Тепер більший шматок став меншим.

Ведмежата: І так не рівно!

Лисиця (важко повертає язиком, тому що рот її повний смачного сиру): Годі!

Лисиця: Ще трошки - і буде порівну.

Ведуча: Лисиця продовжувала ділити сир, а ведмежата тільки чорними носами водили туди-сюди від більшого шматка до меншого, від меншого до більшого. Доки лисиця не наїлась, вона все ділила і ділила. Але ось шматки стали однаковими, а ведмежатам майже не залишилося сиру: два маленьких шматочки.

Лисиця: Ну що ж, хоч і помалу, але зате порівну! Смачного вам, ведмежата! ( Посміхається, махає хвостом і втікає).

Ведуча: Ось так буває з тими, хто жадібний! А як би ви поділили сир між собою? Що б ви сказали лисичці? А ось нерозумних ведмежат треба нагодувати.

В лісі є зелена хата

Платон Воронько

В лісі є зелена хата,

Там поснули ведмежата,

А найменший вереда,

Сивій мамі набрида.

Каже: « Я не хочу спати,

Утечу вночі із хати,

Коли меду не даси,

Риби, сала, ковбаси ».

« Люлі - люлі, треба спати, -

Над синком шепоче мати, -

Як заснеш, тобі усе

Сон в корзині принесе ».

Колобок

Українська народна казка

Кругова панорама, стенд - книжка, театр тіней

Мета: Вчити розрізняти і передавати інтонації, характери казкових персонажів: самовпевненість, довірливість колобка, хитрість лисиці, простодушність інших звірів. Розвивати співчуття до стареньких дідуся і бабусі. Удосконалювати вміння дітей водити персонажі театру тіней. Виховувати у дітей інтерес до народної творчості.

Персонажі: Дід, Баба, Колобок, Заєць, Вовк, Ведмідь, Лисичка, Ведуча.

Хід гри:

Ведуча: Ми запросили в гості українську народну казку « Колобок ». Були собі Дід та Баба, та дожилися до того, що й хліба нема.

Дід (просить): Бабусю! Спекла б ти колобок!

Баба (розгублено): Та з чого ж я спечу, коли борошна нема?

Дід (розсудливо): От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця - то й буде колобок.

Ведуча: Послухалась Баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила яйця борошно, спекла колобок та й поклала на вікно, щоб вихолоджувався.

Ведуча: А Колобок лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна та на призьбу, а з призьби та на землю в двір, а з двору та за ворота та й побіг - покотився дорогою.

Дід, Баба, всі діти в розпачі, хочуть догнати Колобка, а він…

Ведуча: Біжить та й біжить Колобок дорогою, коли це назустріч йому Зайчик.

Заєць: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок: Не їж мене, Зайчику - лапанчику, я тобі пісеньку заспіваю.

Заєць: Ану, заспівай!

Колобок:

Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений, -

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То я й від тебе втечу!

Ведуча: Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою…

Колобок котиться повз Зайця, який намагається наздогнати його, врешті зникає.

Ведуча: Котиться Колобок…перестріває його Вовк.

Вовк і Колобок з'являються на середині екрана.

Вовк: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок: Не їж мене, Вовчику - братику, я тобі пісеньку заспіваю.

Вовк: Ану, заспівай!

Колобок співає.

Ведуча: Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою. Перестріває його Ведмідь.

Виходить перевалюючись Ведмідь і зупиняється перед Колобком.

Ведмідь: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок: Не їж мене, Ведмедику - братику, я тобі пісеньку заспіваю.

Колобок співає разом з дітьми.

Ведуча: та й побіг. Біжить та й біжить дорогою…

Колобок зустрічається з Лисичкою.

Лисичка: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок: Не їж мене, Лисичко - сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.

Лисичка: Ану ж, заспівай!

Колобок співає з дітьми.

Лисичка: Ну й гарна пісня, тільки я недочуваю трохи. Заспівай ще раз та й сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Ведуча: Колобок скочив на язик та й почав співати.

Колобок співає.

Колобок з'являється на язику лисиці.

Ведуча: Колобок стрибнув на язичок Лисиці, а вона його - гам - і з'їла.

Дід і баба виходять із-за ширми, скаржаться дітям на нерозсудливого неслухняного Колобка. Баба повідомляє, що замість утікача спекла новий колобок, показує його.

Що погано, а що добре

Фланелеграф, настільний театр картинок, драматизація

Мета: Формувати у дітей уявлення про гідний і поганий вчинок, поведінку, вміння правильно оцінити себе та інших. Вчити бачити позитивні і негативні якості персонажів у їхніх вчинках, зіставляти зміст оповідання з його назвою. Відтворювати авторські слова у грі, творчо використовувати ігрові умови.

Персонажі: Ведуча, Хлопчик.

Хід гри:

Ведуча: Встав хлопчина вранці - рано, підійшов до тата:

- Добре що, а що погано?

Хочу я спитати!

Ведуча: Може, діти, ви самі поясните це хлопчику?

Конкурс відповідей.

Таємниць не маю я, -

слухайте, малята, -

ось вам книжечка моя

з відповіддю тата.

Ведуча: А ви, діти, допоможете хлопчику розібратися. Ось картинки, які зображують і добре, і погане. Добре будемо показувати на червоному фоні, а погане - на сірому.

Запропонуйте дитині вибрати картинку відповідно до віршів, які почнете читати. Для вибору та оцінки фрагментів з вірша кожного разу запрошуйте нову дитину.

В е д у ч а:

- Як вітри в саду шумлять і грім гуркоче - в час такий іти гулять ой, погано, хлопче!

Всі (завершують вірш): «…погано, хлопче!»

Ведуча:

Дощ ущух, ясніє обрій.

Сонце в цілім світі -

Це…

Далі в с і разом (після розміщення картинки дитиною):

…й дорослим дуже добре,

дуже добре й дітям.

Ведуча:

Цей брудніший від калюжі,

чорний, ніч неначе, -

ясно, це…

Дитина розмістила картинку на червоному чи на сірому фоні.

Діти:

…погано дуже

для облич дитячих.

А тепер запросіть чепуруна, щоб вибрати картинку і фон:

Якщо хлопчик любить мило,

часто чистить зуби,

цей хлопчина…

Всі (коли картинка на місці):

…дуже милий -

подивитись любо.

Настав час змусити задуматися з а б і я к у :

Відверни від нього очі:

б'є слабеньких нишком, -

забіяку…

Всі:

…я не хочу навіть

вставить в книжку.

Вибір наступної картинки доручіть добрій, чуйній дитині, яка завжди захищає слабших.

Цей гукає: - Не чіпай тих,

хто менший зростом! -

Він…

В с і:

…хороший, так і знай,

пречудовий просто!

Ведуча запрошує дитину, яка недбало поводиться з речами:

А якщо ти все подер -

м'яч і книжку в клоччя,

скаже кожен з вас тепер:

…поганенький хлопчик.

Ведуча викликає дитину, яка відрізняється працелюбністю:

Якщо хлопчик любить труд,

до книжок охочий,

про такого пишуть тут…

Всі:

…він хороший хлопчик.

Боягуза спонукайте обрати наступну картинку:

Як від гави карапуз

утікати стане, -

цей хлопчина - боягуз.

Ясно - це погано.

Настала черга найхоробрішого :

Цей - малий, зате хоробро

гонить грізну птицю.

Сміливий хлопчина…

Всі:

добре, це в житті згодиться.

Ведуча:

Цей радіє, влізши в бруд,

що сорочку бура.

Про такого кажуть тут:

Всі:

…кепський, нечепура.

А тепер вибирає картинку той, хто прагне бути охайнім.

Ведуча:

Цей-от чистить черевики,

миє сам калоші.

Він хоча ще невеликий,

Всі:

…а цілком хороший.

Ведуча:

Пам'ятай це, кожен син,

Знай завжди, малятко:

виросте із сина свин,

якщо син - свинятко.

Хлопчик зрозумів умить,

вирішив негайно:

« Буду добре все робить й не робить погано »

Ведуча: Ви, діти правильно оцінили вчинки нашого хлопчика. А чи й насправді захочете стати кращими, ніж були?

Дівчинка - замазура

Настільний театр іграшок

Мета: Вчити дітей із нескладних дій створювати сюжет, залучати до активної участі в грі. Розвивати бажання гратися. Виховувати бажання бути завжди чистим.

Дійові особи: Ведучий, Дівчинка - замазура.

Матеріали: велика лялька із миючого матеріалу, предмети: ваночка із теплою водою, мило, губка, рушник, чиста білизна, одяг.

Хід гри:

Перед дітьми сидить дівчинка - замазура.

Ведучий:

Ах ти, дівчинка - замазура,

де ти руки замастила?

Чорні долоньки,

на ліктях - дороги.

Дівчинка-замазура:

Я на сонечку лежала,

руки догори тримала,

ось і загоріла.

Ведучий:

Ах ти, дівчинка - замазура,

де ти носик замастила?

Кінчик носа чорний,

будь то закопчений.

Дівчинка-замазура:

Я на сонечку лежала,

Ніс до верху тримала,

ось і загоріла.

Ведучий:

Ах ти, дівчинка - замазура,

ноги в полоси замастила.

Не дівчинка, а зебра,

ноги - як у негра.

Дівчинка-замазура:

Я на сонечку лежала,

п'ятки догори тримала,

ось і загоріла.

Ведучий:

Ось дай лише мило.

Ми її вимиємо.

Так лине діло було?

Відмиємо все до краплі,

Лишень дай мило!

Ведучий: Голосно дівчинка кричала, як почула мочалку. Відмиємо до краплі, цапається, як кішка…

Дівчинка-замазура:

Не чіпайте долоні!

Вони ж будуть білі:

вони ж загоріли!

Ведучий (показує дітям ляльку):

А долоні відмилися.

Витирали губкою ніс -

образилась до сліз…

Дівчинка-замазура:

Ой, мій бідний ніс.

Він мила не виносить!

Він не буде білий:

він же загорів!

Ведучий: Діти подивіться, а ніс же відмився!

Миють ляльці ноги.

Відмивають лінії -

кричала голосно.

Дівчинка-замазура:

Ой, боюся лоскотів!

Заберіть щітки!

Не будуть п'ятки білі,

вони ж загоріли!

Всі:

Ось тепер ти біла,

Зовсім не загоріла.

Все це був бруд!

Одягають ляльку.

Казка « Телесик »

« Різна хода »

Мета: вправляти дітей у відтворенні різної ходи позитивних і негативних персонажів казки.

Показати, як іде добрий старий дідусь ( Телесиків батько ), як - бабуся (мати Телесика ), сам Івасик - Телесик, і як ідуть зла та недобра змія, зміючка Оленка, їхні гості - змії.

« Біля річки »

Мета: вправляти дітей у різноманітних імітаційних рухав та відтворенні емоційних станів.

Створюється ігрова ситуація: Телесик плаває в човнику - ловить рибку.

Відтворити за допомогою інтонації, міміки, жестів дії Телесика, які б передавали його турботу про батьків, піклування про них; відтворити дії матері, інтонаційно, жестами та мімікою виразити її любов до сина, турботу про нього; як противагу показати поведінку змії, зокрема як вона підкрадається до Телесика, як гуляє його два перших рази і востаннє, відобразити діями й інтонацією її підступність, хитрість, огидність.

...