Педагогічні основи формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх навчальних закладах гуманітарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 371.214.41.93

Педагогічні основи формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх навчальних закладах гуманітарного профілю

13.00.07 - теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Приходченко Катерина Іллівна

Луганськ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться «26» листопада 2008 р. об 11-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

Автореферат розісланий «24» жовтня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

АНОТАЦІЯ

Приходченко К. І. „Педагогічні основи формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх навчальних закладах гуманітарного профілю”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2008.

В дисертації дається характеристика творчого освітньо-виховного середовища, рівнів його функціонування. Розроблена функціональна модель середовища, що відбиває навчально-виховну діяльність, в центрі якої - творча особистість учня, який здатний до життєвої самотворчості.

Проведена експериментальна робота допомогла удосконалити процес відбору методів, прийомів, інноваційних технологій для успішної реалізації основних теоретичних положень функціональної моделі творчого освітньо-виховного середовища в практичну діяльність шкіл гуманітарного профілю.

Ключові слова: формування творчого освітньо-виховного середовища, рівні творчого освітньо-виховного середовища, функціональна модель творчого освітньо-виховного середовища, навчальні заклади гуманітарного профілю, життєва самотворчість, самоорганізація, саморозвиток, самовизначення, самоствердження, учень як суб'єкт навчально-виховної діяльності.

методичний освітній виховний школа

АННОТАЦИЯ

Приходченко Е. И. „Педагогические основы формирования творческой образовательно-воспитательной среды в общеобразовательных учебных учреждениях гуманитарного профиля”. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2008.

Рассматриваются вопросы возникновения, становления и развития гуманитарных школ. Проводится анализ концепций современных учреждений гуманитарной направленности, описываются критерии и показатели специализированной гуманитарной школы, в которой создается творческая образовательно-воспитательная среда. Дается ее характеристика, описываются уровни функционирования, диагностирования и моделирования. В центре творческой образовательно-воспитательной среды - ученик, способный к жизненному самотворчеству.

В работе детально описан учебно-воспитательный процесс, где показана роль учителя как творческой личности и ученика как субъекта его совместной созидательной деятельности с наставником. В процессе исследования раскрыта специфика деятельности общеобразовательных школ гуманитарного профиля как учебных заведений, основная цель которых состоит в том, чтоб выпускник школы был коммуникабельным, умел адаптироваться в разных социальных условиях, мог предупреждать или находить выход с каких-либо кризисных или конфликтных ситуаций окружающего социума, был всесторонне развитой личностью с позитивной „Я - концепцией”, умел получать самостоятельно новые знания, был всесторонне развитым человеком, способным к жизненному самотворчеству, самоусовершенствованию и самореализации. Учащийся в созданных условиях творческой учебно-воспитательной среды из объекта деятельности превращается в ее субъект. В связи с этим раскрыты инновационные подходы к организации урочной, внеурочной, классной, внеклассной, внешкольной форм работы как таковых, что способствуют возникновению интереса ко всему, что вокруг формирует внутреннюю культуру.

Ключевым в основе исследования есть положение, что творческая образовательно-воспитательная среда имеет большой потенциал, способный сформировать мировоззренческую позицию, морально-этические, идейные, эстетические, позитивно-научные основы личности, имеет больше различных задач, связанных со сменой мировоззренческой и образовательной парадигм. Ведущее место в этом процессе принадлежит предметам гуманитарного цикла. Благодаря средствам искусства слова от поколения к поколению, по мнению искусствоведов, передается только самое прекрасное, гуманное, эстетичное. Этим самым создаются условия для развития рефлексии и саморегулирования, стимуляции адекватного самопознания. Основой интеллектуальных творческих качеств должна стать сформированность мировоззренческой позиции. Создавая полноценные условия для физического, интеллектуального, духовного развития и саморазвития каждого учащегося как личности, а к таковым стремимся посредством формирования творческой образовательно-воспитательной среды, вырабатываем способность к преодолению кризисных явлений, к актуализации проблем жизненных ценностей, к познанию и усовершенствованию общества, утверждая благо в процессе жизненного самотворчества. Ведь в последнее время в Украине резко обострилась и вызывает серьезную обеспокоенность проблема безопасности жизнедеятельности людей, от решения которой зависит сохранение в соответствии с Конституцией наивысшей ценности государства - человека, его здоровья и жизни.

Проведенная экспериментальная работа помогла усовершенствовать процесс отбора методов, приемов, инновационных технологий для успешной реализации основных теоретических положений функциональной модели творческой образовательно-воспитательной среды в практическую деятельность школ гуманитарного профиля.

Ключевые слова: формирование образовательно-воспитательной среды, уровни творческой образовательно-воспитательной среды, функциональная модель творческой образовательно-воспитательной среды, учебные заведения гуманитарного профиля, жизненное самотворчество, самоорганизация, саморазвитие, самоопределение, самоутверждение, учащийся как субъект учебно-воспитательной деятельности.

ANNOTATION

Prichodchenko E. I. Pedagogical phundations realizing the creative and educational environment in humanitarian establishments. - A manuscript.

Dissertation for the Doctor of Pedagogical Science degree in a speciality 13.00.07 - theory and methodic of upbringing. - East Ukrainian National University named Vladimir Dal?, Lugansk, 2008.

The problems of rising up, providing and development of the humanitarian schools are considered. The analysis of humanitarian tendency is realized, the criterions and indications of the special humanitarian school where the creative educational pedagogical atmosphere is created is described. Its characteristics is given, the level of its function, diagnostics and design are described.

A pupil who is able to create is a center of the creative educational pedagogical circle. The educational and pedagogical processes are considered accurately here where the role of teacher and student is shown in reciprocal action.

The experimental work which was provided helped to improve the process of methods selection, new technics, promoted the successful realization of the basic theoretical positions of the creative educational pedagogical model in practice.

Key words: the formation of educational pedagogical atmosphere, the levels of the creative educational pedagogical circle, the model of the creative educational pedagogical circle, humanitarian schools, life self-creation, self-realization, self-development, self-determination, self-estimate, a student as a subject of educational environment practice.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Проблема створення творчого освітньо-виховного середовища навчальних закладів гуманітарного профілю викликана рядом причин: недостатнім рівнем духовної, моральної, правової та інформаційної культури в суспільстві, низьким рівнем особистої компетентності, що веде особистість до внутрішнього спустошення, з роками - до депресії і втрати смислу життя. Найбільш явне проростання внутрішньої пустоти - наростання дитячої жорстокості, агресії, спочатку тютюнопаління, а потім вживання наркотиків, алкоголю, тобто повторення в життєвих діях всього того, що бачили діти з екрану. Бо вони за своїми віковими особливостями не готові адекватно сприймати інформацію, не віддають звіту своїм негативним діям, не передбачають їх наслідків. Останнім часом у країні загострилася проблема підліткової злочинності, наркоманії, все частіше спостерігаються випадки суїциду серед дітей. Часто це трапляється через слабкість контактів між батьками і дітьми, напруженість і нерівність стосунків, неповне використання потенційних виховних можливостей, припущення значних помилок у формуванні моральних якостей дитини. Ситуація психологічного неприйняття дитини в сім'ї стає нічим іншим, як психогенно травмуючим фактором, тобто стресовою ситуацією для дитини. Зовсім не обов'язково наказувати її фізично за явні і мнимі вчинки. Можна значно сильніше наказати своєю неувагою, байдужістю, відмовою в лагідності, неприйняттям дитини як особистості та постійним її приниженням. В деяких сім'ях пробують вимістити на дитині своє роздратування від життєвих негараздів, незадовільних амбіціях батьків або авторитарних членів сім'ї - його невиправдано наказують, лають, принижують. Настала гостра необхідність зміцнення сім'ї, поліпшення стосунків між батьками і дітьми на основі широкого використання засобів етнопедагогіки, всебічного врахування умов нинішнього життя та менталітету нашого народу. Сім'я займає важливу роль у формуванні моральних основ особистості, її світогляду, громадянської свідомості й самосвідомості, виховання поваги до батьків, родини, старших, близьких людей, суспільства. Змінити в позитивному напрямку або надолужити упущене, формувати внутрішню культуру - основна місія гуманітарної школи, в якій є творче освітньо-виховне середовище, посередник між реальністю і дійсністю, і яке розвиває коактивність, тобто поведінку, спрямовану на опанування соціальними предметними технологіями допомоги іншим. Адже цілісна, творча особистість сама являється гарантом власної інформаційно-психологічної безпеки, тобто відсутності небезпеки від інформаційних впливів. Недосвідченість батьків, їхнє прагнення використовувати винятково власний досвід, відсутність певних педагогічних знань і навичок, недостатня реалізація використання можливостей виховної освіти батьків, нерегулярне відвідування ними педагогічних занять веде до серйозних помилок у вихованні дітей.

Природно, дітей у підлітковому віці цікавлять статеві проблеми. Але водночас всі вони цікавляться і проблемами взаємин між людьми, дружби і товариськості, зради і ревнощів, лідерства, збереження власної гідності. У них з'являється бажання заявити про себе як про особистість. Хоча підлітки ще не мають сформованості ціннісної опори і не можуть самостійно визначитися з нормами життя, з поглядами співвідношення „гуманне-антигуманне”, „моральне-аморальне”, „духовне-бездуховне”, „культурне-антикультурне”, „красиве-потворне”.

Не втратити авторитет учителю, батькові, матері і одночасно не згасити бажання дитини спілкуватися з дорослими, використовуючи позитивні набутки їх життєвого досвіду, які б стали превалюючими в їхніх взаємостосунках, займали вищий щабель впливу, порівняно з несформованим, та й не завжди позитивним досвідом однолітків, майстерна передача інформації, звертання до дитини як до особистості, як до суб'єкта, як до унікального і рівноправного партнера є важливим педагогічним завданням. Мета діалогу - досягти третьої істини, третьої правди, яка б стала спільною для обох істот, що ведуть діалог.

Освіті необхідно формувати компетентну особистість, що легко вписуватиметься в інформаційне суспільство ХХІ століття.

На вирішення поставлених задач спрямоване творче освітньо-виховне середовище.

Стан розробки проблеми. Незважаючи на те, що проблема створення творчого освітньо-виховного середовища в закладах освіти є відносно новою для української педагогічної науки, її розробка ведеться не на порожньому місці. На теперішній час у монографіях, дисертаціях та інших наукових працях висвітлено теоретичні концепції, класифікації, дефініції „середовище” (К. Ясперс, В. Ясвін, С. Сергеєв тощо). Набув поширення термін „освітнє середовище” (Є. Бондаревська, А. Лукіна, В. Веснін, І. Левицька, Л. Кепачевська, І. Улановська), робляться спроби класифікувати освітні середовища. Категорію „освітньо-виховне середовище” вивчали Л. Буєва, Ю. Мануйлов, Л. Новикова, Н. Селиванова, В. Петрівський, І. Якиманська, В. Ясвін та інші, сутність понять „навчально-терапевтичне середовище” (Г. Любимова), „уклад життя школи” (О. Тубельський), „спосіб життя закладу освіти”, „дух школи”, „корпоративний дух школи”, „організаційний клімат школи” (О. Гуменюк), „освітній простір”, „виховна система” (В. Докучаєва, Л. Новикова, С. Савченко, В. Селиванова та ін.), „творче освітнє середовище” (В. Ясвін). І. Фурман, Б. Ельконін, А. Валицька називають розвиваюче освітнє середовище шкільним середовищем, яке відтворює в змісті освітніх програм модель культури в процесах її історичного розвитку. В тім, поза увагою дослідників залишається проблема формування творчого освітньо-виховного середовища в різних типах загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі гуманітарного профілю. Загальноосвітні навчальні заклади гуманітарної спрямованості у системі освіти України, поряд з формуванням у школярів освітніх потреб, зосереджують свою увагу на розвитку креативного, критичного, аналітичного підходу до вирішення поставлених задач, як таких, що сприяють розвитку творчих якостей учнів.

Аналіз робіт вищезгаданих авторів свідчить, що всі вони містять багатий теоретичний та емпіричний матеріал, який складає фундамент джерельної бази дослідження. Разом з тим різновид підходів до проблеми „середовище” свідчить про те, що, з одного боку, цей феномен має широке практичне використання, з іншого - про його складність.

Об'єктивні передумови дослідження спираються на такі протиріччя між:

потребою дитини та умовами, в яких вона перебуває в школі;

соціальним замовленням загальноосвітнім закладом (зокрема, гуманітарного профілю) на формування творчого освітньо-виховного середовища і рівнем методологічного та теоретичного забезпечення цього замовлення, який у достатньому ступені не є оптимальним;

цілями і завданнями щодо стимулювання процесу створення освітньо-виховного середовища творчого характеру в загальноосвітніх закладах та відсутністю необхідних і достатніх педагогічних умов, значущих для реалізації поставлених цілей на рівні їх моделювання;

змістом освіти і виховання в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю, який відповідає потребам суспільства у культуротворенні, та технологіями їх функціонування, які у повному ступені не забезпечують засвоєння учнями цього змісту на особистісному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження відповідає комплексній темі, яка розроблялася в Донецькому національному університеті (номер державної реєстрації 01084004342), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість функціональної моделі формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю.

Концепція дослідження. Науково-теоретичні засади та мета роботи, складний інтегративний характер сутності поняття творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю зумовлюють обґрунтування концептуальних ідей дослідження на різних рівнях: методологічному, теоретичному та практичному.

Методологічний рівень відбиває взаємозв'язок і взаємодію наукових підходів до виявлення проблеми формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю. Зокрема:

гуманістичний - відображає в дослідженні людиноцентристський підхід в розвитку сучасного навколишнього оточення, визнання кожного учасника педагогічного процесу як особистості в створюваному творчому освітньо-виховному середовищі загальноосвітніх закладів гуманітарного профілю, де учень є не тільки об'єктом, а і суб'єктом. Мета та результат навчально-виховної діяльності є позитивно-творчі зміни суб'єкта, які полягають в оволодінні певними способами дії, а не тільки зміни предметів, з якими діє суб'єкт. Діяльність учнів відбувається як під зовнішнім впливом, так і є внутрішньо-свідомо регульована через розуміння і опрацювання компонентів навчальної дії; через спрямування виховного процесу на особистість дитини; через самостійне знаходження оптимальних шляхів її досягнення; через виховання цілеспрямованості, організованості, уміння володіти собою як умов формування життєвої самотворчості. Адже без реальних механізмів виховання досягти успіхів неможливо. Педагогічні дослідження і практика доводять, що таким ефективним механізмом є створення творчого освітньо-виховного середовища;

акмеологічний - дозволяє обгрунтувати закономірності творчого розвитку учасників створюваного освітньо-виховного середовища;

системний - дає можливість вивчати розвиток тих, хто бере участь у творчому освітньо-виховному середовищі у взаємозв'язку;

компетентнісний - є підґрунтям для виокремлення компетенцій, які спрямовані на формування творчого освітньо-виховного середовища загальноосвітніх закладів гуманітарного профілю.

Теоретичний рівень визначає систему дефініцій, вихідних параметрів, оцінок, які покладені в основу розуміння сутності та структури творчого освітньо-виховного середовища загальноосвітніх закладів з гуманітарним напрямком розвитку.

Практичний рівень передбачає перевірку ефективності формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарної спрямованості.

Відповідно до мети було визначено завдання дослідження:

Показати роль і місце загальноосвітніх закладів гуманітарного профілю в системі освіти України.

Розглянути сутність творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю.

Розробити критерії і показники функціонування творчого освітньо-виховного середовища спеціалізованої гуманітарної школи як цілісної соціально-педагогічної системи.

Розробити діагностику рівнів функціонування творчого освітньо-виховного середовища.

Дослідити принципи формування творчого освітньо-виховного середовища.

Розробити організаційно-методичний комплекс створення творчого освітньо-виховного середовища в гуманітарній школі.

Експериментально перевірити ефективність функціональної моделі творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах.

Підготувати науково-методичний супровід функціонування творчого освітньо-виховного середовища.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на основні положення Закону України „Про освіту”, „Про мови”, Державної національної програми „Освіта” (Україна XXI століття), Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики”, „Концепція 12-річної загальноосвітньої школи”, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, інформаційні й нормативні матеріали Міністерства освіти і науки України, комплексний підхід до виховання творчої особистості, зокрема освітнім середовищем (І. Зязюн, А. Кушнір, Н. Крилова, О. Васильєв, Є. Комлов, І. Краснощок, І. Шендрик, Є. Сайко, С. Савченко, О. Бабошина, Соні Міхаелі, Б. Бім-Бад, О. Верещак), розвиваючого навчально-виховного середовища (Т. Башинська, В. Буряк, Н. Боритко, Р. Дегтяренко, С. Дерябо, О. Жорнова, Ю. Мануйлов, О. Матвієнко, Л. Новіков, М. Соколовський, В. Рубцов, Н. Селиванова, В. Сластьонін, І. Акупенкова, Н. Алексєєв, Е. Юдін, Л. Лохвицька), його організація, моделювання та діагностика (С. Селеменев, С. Сергеєв, В. Степанов, І. Улановська, А. Хараш, М. Черноушек, Д. Ільясов, Г. Коваль, Ю. Абрамов, Г. Корнетов, В. Юсупов, В. Ясвін, Л. Алфьорова, В. Алфімов, М. Артемов, Г. Тимошко, М. Вартовський, В. Жуков, Є. Кочуров, С. Краснов, В. Кузь, В. Кушнір, Н. Островерхова), оптимізація педагогічного процесу, інтенсифікація навчання (Ю. Бабанський, Г. Побєдоносцев, М. Поташник), модульно-розвивальна система (А. Фурман, П. Юцявичене), блочна форма подачі матеріалу (В. Шаталов), класифікація творчих здібностей (В. Андрєєв, В. Барко, А. Тютюников), система роботи учителів (Т. Александрова, К. Ангеловська, О. Гаваленко, В. Загвязинський, І. Зязюн, М. Поташник, В. Кан-Калин, Н. Кичук), педагогічне спостереження творчої пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі (А. Каташов, І. Волощук, Г. Бабищев), педагогічна підтримка інтелектуального і емоційного розвитку школярів на шляху гуманізації та гуманітаризації процесу навчання (С. Бібік, В. Біблер, В. Білоусова, П. Гомон, Л. Божович, А. Бойко, С. Братченко, С. Сисоєва, О. Дубасенюк), роль творчого освітньо-виховного середовища в позанавчальній роботі (В. Білоусова, О. Галенко, Г. Горбулін, Н. Гурець, А. Даринський, Л. Диненкова, Г. Жирська, Ю. Завалевський, С. Захаров, В. Мазуріна, К. Нефьодова, Т. Остапйовська та ін.), комплексне використання педагогічних форм і методик при диференційованому підході до підвищення кваліфікації учителів, виявленні механізмів розвитку творчої особистості учителя, визначенні педагогічної майстерності та педагогічної творчості, умов їх розвитку (А. Елізбарашвілі, С. Елканов, В. Загвязинський, А. Зевіна, І. Зязюн, Г. Саган, В. Кан-Калик, Л. Никандров, О. Касянова, Л. Кларіна, К. Корсак, Г. Костюк, О. Кравчук, С. Кушнірук, Л. Найдьонова, В. Онищук, Л. Пономарьов, С. Сисоєва, О. Дубасенюк та ін.), сумісна діяльність школи і сім'ї (Т. Жоробеков, В. Журавльов, Я. Журецький, С. Іванюк, В. Іванов, О. Курдан, О. Ярошинська та ін.), виховання засобами народної педагогіки (Л. Петрук, Ю. Перенчук, І. Підласий, Г. Покотило, К. Плівачук, Г. Воробей, Л. Повалій, Є. Приступа, С. Стефанюк, Ю. Тодуа, В. Ягодинський та ін.), розвиток їх уяви, викладених у працях В. Сухомлинського, С. Русової, А. Макаренка, Л. Виготського, Я. Коменського, в дослідженнях представників сучасних науково-педагогічних шкіл Ю. Бабанського, М. Поташника, Г. Победоносцева, Д. Богоявленського, Є. Бодрової, О. Канаєвої, В. Кудрявцева, у педагогів В. Алфімова, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова. Учені І. Бех, В. Лозова, П. Підкасистий, В. Дроздіна доводять, що найкраще засвоюються знання, здобуті самостійно, в активній пізнавальній діяльності. Зокрема, І. Бех вважає, що розвиток особистості, їх особистісно зорієнтоване виховання може відбуватися тільки в умовах діалогічного особистісного спілкування. Для формування змісту освіти використовується принцип цінності, самопізнання (Н. Бердяєв). Своєрідним критерієм реалізації цього принципу є значимість основного змісту конкретного предмета для особистості школяра, створення, за С. Рубінштейном, таких умов, при яких вона (особистість) захоче учитися, буде зацікавлена в тому, щоб сприймати, а не відштовхувати виховну дію.

Об'єкт дослідження - освітньо-виховне середовище в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю.

Предмет дослідження - теоретичні засади і методика формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю.

У дослідженні використані такі методи:

а) теоретичні - вивчення психолого-педагогічної літератури з питань формування творчого освітньо-виховного середовища, специфіки функціонування учнівського колективу, готовності педагога до творчої діяльності, сімейного виховання, характеристики навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю з метою удосконалення знань про учнівську особистість та подальшого її розвитку; оволодіння новітніми методиками створення цілісної системи виховання, важливою домінантою якої є збереження і розвиток творчого потенціалу людини; удосконалення управлінської діяльності загальноосвітніх закладів гуманітарної спрямованості; узагальнення практичного досвіду використання інтерактивних технологій на різних рівнях функціонування творчого освітньо-виховного середовища, його проектування в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю з наступним відтворенням у функціональній моделі; узагальнення одержаної інформації, вивчення навчально-методичної документації;

б) емпіричні - проведення тестів, анкетного опитування, бесід, педагогічне спостереження; тривале та оперативне рівневе діагностування; оцінка загального стану педагогічного процесу та його окремих компонентів; вивчення латентних якостей учнів як можливості одержання інформації про їх морально ціннісні зміни та вчасне позитивне коригування; здійснення експерименту з метою всебічного цілісного обстеження учасників творчого освітньо-виховного середовища для встановлення чинників, що впливають на готовність до інноваційних перетворень; практична реалізація педагогічно доцільних рішень; удосконалення організаторської, регульованої, інформаційної функцій виховної роботи; одержання даних про рівень впливу творчого освітньо-виховного середовища на всіх його учасників з метою розв'язання поставлених задач.

Вірогідність результатів дослідження та основних висновків роботи забезпечені методичним обґрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення педагогіки, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного емпіричного матеріалу, репрезентативністю вибірки, результатами експериментальної роботи; застосуванням методів гуманітарної експертизи освіти (ГЕО) для дослідження та обробки результатів експерименту; перевіркою проміжних результатів шляхом впровадження їх у практику.

У ході наукового пошуку здійснювався ретроспективний аналіз понад 35-річного досвіду роботи дисертанта у сфері творчого розвитку учня, у готовності педагога до творчої діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснене комплексне дослідження проблеми формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітній школі гуманітарного спрямування, обґрунтовані педагогічні основи процесу його створення; охарактеризовано особливості цього середовища в гуманітарній профільній школі; розроблена його функціональна модель; обґрунтовано і визначено педагогічне тлумачення поняття „творче освітньо-виховне середовище загальноосвітньої школи гуманітарного профілю”; представлено, описано і обґрунтовано критерії та рівні його функціонування; розроблено методику діагностування цих рівнів; досліджено принципи створення середовища; показано технологію науково-методичного супроводу ефективного функціонування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітній школі гуманітарного спрямування.

Подальшого розвитку набула проблема середовищного підходу як творчого процесу, що сприяє розвитку, саморозвитку, самоорганізації, самотворчості особистості, комплексний підхід до виховної роботи в загальноосвітній школі; уточнені підходи до методики виховної роботи з учнями школи гуманітарного спрямування; педагогічне управління виховною діяльністю школярів, засоби розвитку професійної компетентності керівників і педагогів.

Удосконалено організаційно-педагогічні умови функціонування загальноосвітньої школи гуманітарного профілю, зміст і форми виховання учнів, технології формування учнівського колективу та організації науково-методичної роботи з педагогами, батьками, взаємодії школи із соціумом, управління закладом цього профілю. Розширено наукові уявлення про профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі гуманітарного спрямування, специфіку організації навчально-виховного процесу.

Практичне значення дослідження визначається створенням організаційно методичного комплексу формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітній школі гуманітарного профілю; розробкою методичних рекомендацій та інших матеріалів щодо організації особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в закладах даної спрямованості, у достатній готовності використання цих нормативних і методичних матеріалів у гуманітарних школах усіх регіонів України. Теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення в монографії „Творче освітньо-виховне середовище в загальноосвітньому закладі гуманітарного профілю”, в навчальних посібниках „Технології створення творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю”, „Організація навчально-виховного процесу загальноосвітніх закладів гуманітарного спрямування”, „Формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного спрямування”, „Управління загальноосвітнім закладом гуманітарного профілю”, експериментальної програми „Спеціалізована гуманітарна школа як заклад життєвої самотворчості”. За результатами дисертаційного дослідження розроблено методичні рекомендації „Управління удосконаленням методичної роботи як умови розвитку творчості вчителя”, „Системно-функциональный подход по созданию творческих условий для аттестации педагогических работников”, „Діагностування рівнів функціонування творчого освітньо-виховного середовища”, „Директору загальноосвітнього закладу щодо розробки концепції формування творчого освітньо-виховного середовища”, які використовуються в Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації учителів, в Донецькому національному університеті на факультеті перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників, в Донецькому інституті психології і підприємництва у роботі з студентами педагогічних спеціальностей.

Основні положення й висновки дисертації можуть бути використані для підвищення управлінської майстерності керівників загальноосвітніх шкіл гуманітарного профілю, педагогічної майстерності учителів цих шкіл, удосконалення роботи з батьками, учнями, атестації навчальних закладів цього типу.

Широке впровадження елементів функціональної моделі творчого освітньо-виховного середовища в систему роботи навчальних закладів Донецької області (акт впровадження результатів наукового дослідження № 01/05-240 від 6.02.08 р., виданий Управлінням освіти і науки Донецької облдержадміністрації), м. Донецька (акти „Про впровадження наукового дослідження „Педагогічні основи формування творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх навчальних закладах гуманітарного профілю” в ДСГШ № 95 м. Донецька” № 01/10-696 від 19.06.06 р., № 01/10-1119 від 26.07.07 р., в Пролетарському районі м. Донецька № 01/10-932 від 21.06.07 р., у Ворошилівському районі м. Донецька (акт впровадження наукового дослідження № 137/01-16 від 31.01.08 р.), в Будьоннівському районі м. Донецька (акт впровадження наукового дослідження № 94 від 4.02.08 р.), на курсах підвищення кваліфікації в Донецькому інституті післядипломної педагогічної освіти (акт впровадження наукового дослідження № 224/02 від 17.05.07 р.), довідки - № 87 від 24.05.06 р. - у ЗОШ I-III ст. № 7 м. Волновахи Донецької області, № 76 від 24.05.06 р. - у Волноваському багатопрофільному ліцеї з класами ЗОШ I-II ст. № 5 Донецької області, № 75 від 26.06.06 р. - у гімназії № 41 м. Донецька, № 171 від 26.06.06 р. - в ЗОШ I-III ст. № 26 м. Донецька, № 01/417 від 13.07.07 р. - в ЗОШ I-III ст. № 144 м. Донецька, № 01/534 від 04.05.07 р. - в ЗОШ I-III ст. № 153 м. Донецька, № 01-311 від 19.09.07 р. - в ЗОШ I-III ст. № 154 м. Донецька, № 125 від 26.04.07 р. - в ЗОШ I-III ст. № 152 м. Донецька, № 04-225 від 28.04.07 р. - в ЗОШ I-III ст. № 138 м. Донецька, в ЗОШ I-III ст. №№ 1, 2, 4, 6, 7 м. Ясинуватої Донецької області (довідки від 15.11.07 р., 23.11.07 р., 24.11.07 р., 27.11.07 р., 29.11.07 р.), в спеціалізованій ЗОШ № 22 з поглибленим вивченням іноземної мови м. Дніпропетровська, № 472 від 01.07.06 р. - в гімназії суспільно-гуманітарного профілю м. Тореза Донецької області, № 289 від 05.07.06 р. - в спеціалізованій школі I-III ст. № 60 ім. 200-річчя м. Луганська, в Українській гімназії ім. І. Франка м. Тернополя (довідка від 13.05.08 р.), № 45 від 14.06.06 р. - в Копичинецькій ЗОШ I-III ст. № 2 Гусятинського району Тернопільської області, № 45 від 20.06.06 р. - у Яблунівській ЗОШ I-III ст. с. Яблунова Гусятинського району Тернопільської області, в Тернопільській області (Чортківська ЗОШ I-III ст. № 6, НВК - ЗОШ I-III ст. № 1 - гімназія м. Хоростків, Чортківська ЗОШ I-III ст. № 2, ЗОШ I-II ст. с. Перемислів, ЗОШ I-II ст. с. Котівка, ЗОШ I-II ст. с. Старий Нижбірок, ЗОШ I-III ст. с. Коцюбинці, ЗОШ I-II ст. с. Вікно, ЗОШ I-II ст. с. Глібов, ЗОШ I-III ст. с. Раштівці, ЗОШ I-III ст. с. Н. Нижбірок, ЗОШ I-II ст. с. Гадинківці, в Бучанському ліцеї, в Бережанській ЗОШ I-III ст. № 2, в Бережанській ЗОШ I-III ст. № 3 - довідки від 8.01.08 р., 14.01.08 р., 16.01.08 р., 23.01.08 р., 28.01.08 р., 4.02.08 р., 8.02.08 р., 9.02.08 р., 11.02.08 р., 13.02.08 р., 20.02.08 р., 26.02.08 р., 5.05.08 р., 7.05.08 р., 12.05.08 р.), на педагогічній практиці студентів Донецького національного університету, Донецького інституту соціальної освіти, Донецького інституту психології і підприємництва, Донецького педагогічного коледжу (згідно з укладеними угодами).

Результати дослідження рекомендується використовувати в педагогічному процесі закладів освіти різного рівня з напрямком формування творчого освітньо-виховного середовища як такого, що навчає і виховує у взаємозв'язаному творчому процесі праці, пізнання, життя у спільно здійснюваній позитивній діяльності.

Апробація результатів дисертації. Висновки та результати проведеного дослідження обговорені на засіданнях кафедри управління освітою Донецького національного університету, кафедри педагогіки Донецького національного університету, Донецького інституту психології і підприємництва, Донецького інституту соціальної освіти, щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу названих вищих навчальних закладів та одержали їх схвалення та позитивну оцінку.

Матеріали дослідження доповідалися на Міжнародних конференціях „Створення, планування, організація програмно-цільової діяльності педагогічного колективу” (Сімферополь, 1998), „Проблема гуманітаризації навчання і культурологічний підхід у методиці викладання мови і літератури” (Київ, 1998, 2001, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007), „Внутрішкільний контроль - дослідницький, навчаючий, стимулюючий фактор в управлінні освітою” (Сімферополь, 1999), „Організаційно-методичні основи ефективності управління функціонуванням школи” (Алушта, 2000), „Інтелект. Особистість. Цивілізація” (Донецьк, 2003), „Інноваційний менеджмент в системі модернізації управління освітою” (Донецьк, 2004), „Человеческое измерение современной эпохи” (Маріуполь, 2004), „В. Ф. Шаталов: діалог з сучасністю. Філософські виміри шкільної та професійної освіти” (Донецьк, 2007), „Ціннісні пріоритети освіти в XXI столітті: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), „Шляхи впровадження інноваційних технологій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців ПТО” (Донецьк, 2007), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Розвиток творчого потенціалу педагогів і школярів Донеччини” (Донецьк, 1999), „Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецьк, 2002), „Наступність між початковою та основною ланками в контексті переходу школи на 12-річний термін навчання” (Донецьк, 2007), „Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутності, пріоритети, пошук відповідей на виклики XXI століття” (Донецьк, 2007), на Регіональних конференціях „Проблеми шкільного і вузівського підручника” (Донецьк, 2001), „Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи” (Донецьк, 2003, 2005), „Творчий розвиток особистості як основа її духовності” (Донецьк, 2006), „Модернізація системи управління освітою на державно-громадських засадах” (Донецьк, 2007), на Всеукраїнському науково-практичному семінарі „Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів” (Донецьк, 2007), „Творча особистість: формування і розвиток” (Донецьк, 2008), на Обласних педагогічних читаннях, присвячених 55-річчю з дня народження В. І. Немировського „Володимир Іосифович Немировський - учитель. Особистість. Громадський діяч” (Макіївка, 2002), в Республіканській творчій майстерні (Донецьк, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008), в Обласній школі передового досвіду (Донецьк, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008), на авторських курсах: „Інтеграція в роботі учителя-словесника” (1999), „Нові технології у викладанні предметів гуманітарного циклу” (1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008), в Обласній педагогічній майстерні (2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008), у Творчій майстерні „Формування філологічного профілю навчання в умовах гуманітарної школи” (2006, 2007, 2008), на заняттях „Майстер-клас” (2005, 2006, 2007, 2008), на Всеукраїнській виставці досягнень народного господарства (2004, 2005), на Всеукраїнській виставці „Освіта: XXI століття” (2006), на Міжнародних, Всеукраїнських і регіональних конкурсах: на XXVI Літературному конкурсі ім. М. Бек (Київ, 1999), „Плекаймо рідну мову” (Донецьк, 2000), „Ділова книга Донбасу” (Донецьк, 1999, 2004, 2008), „Директор-дослідник” (Київ, 2002), „Сто кращих навчальних закладів України” (Київ, 2006), „Панорама творчих уроків” (Київ, 2006, 2007, 2008), „Коли скінчилися уроки” (Київ, 2007), „На кращий тематичний тест” (Київ, 2007), „100 кращих керівників шкіл України” (Київ, 2007), „На кращу публіцистику року” (Київ, 2007), „Топ-100 - освіта 2007р.” (Київ, 2007), на обласних нарадах, методичних об'єднаннях директорів шкіл, учителів за такою тематикою:

„Розвиваюче навчання. Його перспективи”;

„Організація роботи з формування творчого освітньо-виховного середовища”;

„Творчий учитель виховує творчу особистість учня”;

„Взаємозв'язок виховання і самовиховання”;

„Психолого-педагогічні умови розвиваючого навчання”;

„Самооцінка старших школярів у колективі підлітків”;

„Гуманістичні принципи управління сучасною загальноосвітньою школою”;

„Діагностично-корекційна робота в школі як творчий процес управління вихованням, навчанням та розвитком учнів”;

„Концептуальні погляди на формування мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді”;

„Наступність між суміжними ланками освіти як засіб розвитку особистості учня в україномовному середовищі”;

„Творче освітньо-виховне середовище: критерії та показники його існування”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему „Розвиток творчих здібностей учнів 9-11 класів на уроках української літератури” була захищена в 1997 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 90 публікаціях, серед яких: 1 монографія, 6 навчальних посібників, 10 методичних рекомендацій, 29 статей у провідних наукових фахових виданнях, журналах та збірниках наукових праць, 44 - в інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Основна текстова частина дисертації викладена на 400 сторінках, проілюстрована 30 таблицями, 56 рисунками.

Список літератури налічує 772 видання, з них - 11 іноземною мовою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено ступінь її наукової розробки, виділено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, показані його теоретичне і практичне значення, виокремлена наукова новизна, вірогідність результатів дослідження.

Перший розділ „Теоретико-методологічні засади формування творчого освітньо-виховного середовища загальноосвітніх закладів гуманітарного профілю” присвячений теоретичним основам дослідження проблеми розвитку спеціалізованих гуманітарних шкіл у педагогічній науці, аналізуються тенденції становлення сучасних соціально-педагогічних систем гуманітарного спрямування, обґрунтовується поняття „творче освітньо-виховне середовище”.

Історія становлення та розвитку шкіл гуманітарної спрямованості сягає в сиву давнину. Прообразами гуманітарної школи були школа грамотності, школа кифариста в Давній Греції, язичницькі школи грамоти, монастирські школи, школи „учіння книжного” при княжих дворах у Київській Русі, братські, лірницькі (кобзарські), січові, „вокальної музики і церковного співу” в слободі Орловщина та авторські школи Петра Могили, Костянтина Острозького в Україні, школи джур, колегіум імені Павла Галагана у Києві, декоративно-малювальна школа для хлопчиків у Харкові, дівоча школа у Львові. Саме вони послужили підґрунтям створення сучасних освітніх систем, зокрема навчальних закладів гуманітарного профілю. Сучасний пошук сталих духовних орієнтирів призвів до потреби створення середовища, яке формувало б творчу учнівську особистість.

Для розкриття поняття „творче освітньо-виховне середовище” у процесі дослідження проаналізовано існуючі трактування цієї дефініції та її основні концепти в наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених. Педагогічні умови розвитку творчої особистості через їх активну діяльність, дидактичні завдання, формування відповідального ставлення до учіння вивчали П. Гусак, Н. Гурець, О. Гузенко, В. Дроздова. Системний підхід до цілісних педагогічних процесів і явищ, положення щодо залежності розвитку дитини від стимулювання взаємодії педагогів, підготовки вчителя до здійснення процесу формування особистості, її готовності до зміни характеру взаємодії вчителя і учня в навчально-виховному середовищі: від суб'єкт-об'єктної до суб'єкт-суб'єктної взаємодії, яка проявляється не тільки в предметному плані, а й у зміні особистісного розвитку кожного суб'єкта, відображені в роботах Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Є. Білозерцева, В. Бондаря, І. Мар'єнка, С. Полгородника, В. Турченка, С. Сисоєвої та ін. Сутність професійної підготовки учителя до виховної роботи відбита в працях О. Алексюка, І. Зязюна, А. Капської, В. Коротова, А. Макаренка, І. Мар'єнка, О. Сухомлинського та ін. І зокрема про перепідготовку вчителя-вихователя (А. Кузьмінський, О. Мороз, О. Мудрик, В. Тітюнов).

Загальноосвітні заклади гуманітарного профілю навчання, виховання і розвитку відіграють позитивну роль у соціумі, тому носять соціально-орієнтований характер, сприяють формуванню в учнів комунікабельності, зростанню їх духовно-творчого, інформативно-пізнавального рівнів, естетичних уподобань, відіграють світоглядно-виховну, регулятивну роль, віддзеркалюють філософію аксіологічності, евристичності, сугестивності, гедонічності.

На сучасному етапі розвитку шкіл гуманітарного спрямування, виходячи з освітніх функцій вивчення дисциплін, в світлі завдань чинних програм, пропонуються такі принципи, як: комунікативно-діяльнісний, лінгводидактичний, культурологічний, проблемно-пошуковий, природо-доцільності.

Другий розділ „Спеціалізована гуманітарна школа в системі освіти України” вміщує аналіз діяльності загальноосвітніх шкіл з гуманітарним напрямом, критерії, показники її ефективності та концепції розвитку. Саме цілісний педагогічний процес (освіта, навчання, виховання, розвиток) в сучасній школі знайшов нове тлумачення, яке називається педагогічною технологією формування особистості. Ідея гуманізації і гуманітаризації навчального процесу вимагає нових підходів використання педагогічних технологій. Побудова діяльності учня досліджена Ю. Бабанським, М. Поташником, Г. Победоносцевим. Ними розглянута така класифікація організації навчальної роботи, як: навчально-організаційна, навчально-інформаційна, навчально-інтелектуальна, основаних на застосуванні евристичних, логічних, проблемно-пошукових завдань, активних та інтерактивних форм роботи. Діалектику виховання і самовиховання творчої особистості вивчав В. Андрєєв. Ним класифіковано основні уміння і навички творчого розвитку учнів. Сучасні системи творчого розвитку особистості базуються на уявленнях про людину як творчу особистість, якій наставник допомагає розвивати творчі якості на основі вибору видів урочної, позаурочної, позакласної, позашкільної, самостійної, самоосвітньої діяльності, зокрема використання інтерактивних технологій.

За характером взаємодії суб'єктів гуманітарного профілю навчання виділено такі форми його організації:

внутрішньошкільні (профільні класи, статичні профільні групи, профільне навчання за індивідуальними планами і програмами курсів за вибором з метою задоволення запитів обдарованих дітей, динамічні профільні групи);

зовнішні (міжшкільні профільні групи, вивчення предметів за інтересами на факультативах, спецкурсах, у гуртковій роботі).

Третій розділ „Шляхи та засоби формування творчого освітньо-виховного середовища” розкриває сутнісні боки функціональної моделі творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю, рівні його функціонування та рівневе діагностування, роль і місце в ньому учнів як суб'єктів педагогічної діяльності.

Оволодівши всією системою відношень, особистість переходить на новий рівень самопроявів та отримує якості „суб'єкта буття”:

самостійно організовувати своє середовище;

насичувати його певним ціннісним змістом;

підпорядковувати позитивним життєвим цілям;

обирати індивідуально-неповторні засоби та способи діяння тощо.

Саме такі умови і створює середовище, що носить творчий характер і має освітньо-виховне спрямування.

Таким чином, формуючи творче освітньо-виховне середовище, відбувається становлення щасливої особистості, здатної до життєвої самотворчості, де тріада „громадянин-держава-освіта” і критично-креативна (трансформаційна) парадигма освіти є превалюючими. Виходячи з вище сказаного, творче освітньо-виховне середовище має такі характерні риси, як: культуроцентричність, аксіологічність, поліваріантність, діалогічність, емоційність, толерантність.

Удосконалюючи навчально-виховний процес, використовуючи різні розвивальні форми роботи, створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу, стимулюючи його до висловлювання, прагнемо до формування особистості, здатної до творчого процесу вцілому, до життєвої самотворчості зокрема. Цим самим сприяємо вихованню людини-оптиміста, людини-життєлюба, людини-творця.

Творче освітньо-виховне середовище має чотири рівні функціонування, кожний з яких спрямований на становлення особистості з урахуванням його задатків, можливостей, здібностей та здоров'я і включає:

I рівень. Навчання творчої праці з превалюючою роллю вчителя. Цьому сприяє: педагогічна майстерність учителя, його здатність до творчої діяльності. Від сучасного учителя вимагається глибоке розуміння реалій життя, і як наслідок, переосмислення мети, функцій навчально-виховної роботи, ним керованої, в якій постають різні проблеми, потреби в інтересах, що вимагають морального, духовного регулювання. За цих умов збагачується статус учителя-предметника, класного керівника. Учителю як носію гуманістичних ідеалів треба змогти усунути суперечності, які виникають між потребами соціуму і запитаннями особистості.

ІІ рівень. Навчання творчого пізнання, де пріоритет надається саморозвитку учнів через красу слова, думки, життя, навчаючись жити серцем, рости громадянами. Адже в складній трудовій діяльності люди частіше всього відчувають невпевненість у собі. І чим менше людина має можливість проявити самостійність, ініціативу, творчість у трудовій діяльності, тим більше вона втрачає віру в себе, починаючи вважати навколишній світ непізнанним. Таким чином, актуальність формування творчої самостійної особистості викликана певним соціальним замовленням суспільства, характерним на даний період, внутрішньою потребою особистості з урахуванням її захищеності в житті, уміння не просто володіти знаннями, легко орієнтуватися у великому потоці нової інформації, вміти вибрати з неї потрібну та оперативно застосувати на практиці, усвідомлюючи їх як предметні навчальні ініціативи, як дитячо-дорослі проекти змісту навчальних предметів. Технологія саморозвитку особистості - це оптимальна сукупність та послідовне впровадження методів, прийомів, форм діяльності дитини, в яких використовуються та задовольняються всі її потреби у самовдосконаленні, розкриваються та тренуються різноманітні здібності та якості особистості. Впровадження зазначених технологій передбачає установку на позитивний розвиток і саморозвиток особистості, здатної до життєвої самотворчості, тобто до процесу сходження. Основним предметом гуманістичної психології і педагогіки є цілісна особистість у процесі її саморозвитку, вільна реалізація всіх своїх можливостей, прагнень, творчих здібностей.

ІІІ рівень. Навчання спільного життя, в якому переважною є роль соціуму і формується:

а) із самоконтролю, механізм якого проявляється у готовності перевести дію в інше русло, внести в неї додаткові елементи. Це немовби спілкування всередині самої особистості - між особистістю в дії та особистістю, що планує дію з певною метою;

б) самовиховання, соціального формування особистості людини. Самовиховання - це формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети.

ІV рівень. Навчання творчого життя, в якому ведуча роль батьків, і містить:

а) прагнення до життєвої самотворчості через самооцінку дій, вчинків;

б) здатність до інтелектуальної ініціативи; до формування інтегральної якості як творчої самостійності;

в) прояв інтелектуальної компетентності як виду креативної діяльності через евристичний діалог, ділову гру, диспут, дискусію, що сприяють переходу від репродуктивно-відтворювальної до продуктивно-творчої діяльності через емоційно-ціннісне ставлення до оточуючого світу, через уміння перетворювати знання на інструмент творчого освоєння світу. Саме через шкільний підручник має утверджуватися пріоритет загальнолюдських цінностей, складатися система національної освіти, реалізуватися принцип „навчання в дії”, який дозволяє виділити дітей з активною життєвою позицією, висувати власні освітні ініціативи тощо;